Естетичне виховання на уроках читання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування естетичних почуттів у молодших школярів

1.2 Урок класного читання як засіб формування естетичних почуттів у молодших школярів

РОЗДІЛ ІІ. ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

2.1 Відбірзасобів мистецтва до уроків класного читанн

2.2 Експериментальна перевірка процесу формування естетичних почуттів у молодших школярів на уроках класного читання

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Людина за своєю суттю - митець. Вона всюди, так чи інакше, прагне вносити в своє життя красу.

Життя в світі прекрасного породжує в людині бажання і прагнення самій стати красивою, духовно багатою. Естетично розвинена і вихована людина більше бачить, тонше відчуває, глибше розуміє і світ, в якому вона живе, й інших людей, з якими вона спілкується, і саму себе. Відомо, що виховати культуру почуттів можливо лише під час різнобічної діяльності, в процесі багатогранного духовного життя, емоційного сприймання навколишньої краси. Коли людина дивиться в обличчя краси, вона бачить у ній себе, кращі свої риси, найвищі свої можливості. Дійсно, естетичне сприймання формує спостережливість, стимулює мислення, розвиває вміння оцінювати та висловлювати відповідне судження.

Естетичне виховання дітей формує вчитель початкових класів. Саме він закладає фундамент всебічного розвитку особистості, навчає своїх вихованців бачити прекрасне у навколишньому житті, у вчинках людей. Багатство духовної культури людини завжди визначається тими цінностями, які вона засвоює і осмислює, глибиною здобутих знань, умінням активно використовувати і застосовувати їх на практиці.

Уроки читання збагачують дитину знаннями, які пробуджують її почуття, викликають у неї бажання стати кращою, зробити щось добре, допомагають усвідомити кращі людські риси: любов до природи, чесність, скромність, працьовитість, виховують моральні якості, культуру поведінки, формують особистість. Але зустріч із справді прекрасним приносить не лише почуття милування і заспокоєння. Краса - це заклик жити та діяти, ставати кращими, добрішими. Успіх полягає в удосконаленні самого уроку. А вдосконалювати урок - обов'язок кожного учителя. Школа вирішує, що будуть любити і ненавидіти, чим захоплюватись і пишатись, чому будуть радіти учні.

Формування будь - якого світогляду не може вважатися завершеним, якщо не сформовані естетичні погляди. Без естетичного ставлення світогляд не може бути справжньо цілісним, спроможним об'єктивно і у всій повноті охопити дійсність.

"Як не можливо собі уявити людське суспільство без історії його культурного і художнього розвитку, точно так не можливо уявити собі культурної людини без розвинутих естетичних почуттів ". [9, с. 15-16]

Важливо, щоб учні знайшли, зрозуміли, усвідомили у собі людську красу, пережили почуття захоплення красивим, людяним у самих собі.

Вивчаючи різні за змістом і характером твори, вчителі використовують метод зіставлення та порівняння, вчать дітей відрізняти красиве від потворного, змістовне від безглуздого, виховувати в них високий художній смак, любов до свого народу, ненависть до ворогів, повагу до старших, доброту, чуйність, співчуття чужій біді. Формуючи моральні та естетичні якості молодших школярів, слід не лише викликати в них позитивні емоції під час переживання образного змісту твору, а й робити все для того, щоб високими почуттями вони керувались і в своєму житті. Успішне розв'язання цієї важливої моральної проблеми потребує пильної уваги вчителя початкових класів до розвитку естетичних знань учнів у взаємозв'язку з естетичними почуттями з перших днів шкільного життя.

Дитячі враження закарбовуються в пам'яті, напоюють душу трепетною поезією, ніжним теплом, світлою добротою, щирою любов'ю до життя. Чим більше дитина бачить прекрасного, тим змістовнішою вона стає сама, тим повнішим стає все її життя.

Цим і визначається актуальність нашого дослідження.

Об'єктом дослідження, є процес формування естетичних почуттів на уроках класного читання.

Предмет - використання засобів мистецтва у цьому процесі.

Мета дослідження - виявлення можливостей засобів мистецтва у формуванні естетичних почуттів.

Гіпотеза - якщо на уроках класного читання систематично використовувати засоби мистецтва, то формування естетичних почуттів, інтелектуальний, творчий і духовний розвиток учнів буде ефективнішим.

РОЗДІЛ І. ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1 Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування естетичних почуттів у молодших школярів

Гармонійне поєднання розумового і фізичного розвитку, моральної чистоти і естетичного ставлення до життя та мистецтва - умова формування цілісної особистості. Правильно здійснюваний естетичний розвиток завжди пов'язаний з удосконаленням багатьох якостей дитини.

В наш час проблема формування естетичних почуттів, розвитку особистості, формування естетичної культури молодших школярів є одним із найважливіших завдань, які постають перед школою.

У використаній літературі є безліч різноманітних підходів до визначення понять, вибору шляхів і засобів естетичного виховання.

"Естетичне виховання - система заходів, спрямованих на удосконалення в людини спроможності сприймати, правильно розуміти і створювати прекрасне і піднесене в житті і мистецтві." [20, с.13]

Естетичне виховання повинно виробляти і вдосконалювати у дитини спроможність сприймати прекрасне у мистецтві і житті, правильно розуміти і, оцінювати його. Важливим, в цьому питанні, є процес мислення.

Дослідження І.П. Павлова в галузі діяльності кори великих півкуль головного мозку розкриває фізіологічну основу людського мислення, як абстрактно - логічного, так і художнього. І.П.Павлов довів, що нормальне людське мислення протікає за нерозривною участю 1 і 2 сигнальних систем, тобто конкретних образів, створених внаслідок безпосереднього впливу на органи чуття явищ дійсності і здатності абстрагувати, робити узагальнення.

Надзвичайно цінним є також положення І.П. Павлова про взаємодію образу і слова в мислительному процесі. Вивчення особливостей цієї взаємодії в художників дає основу для вивчення зв'язків між ідеями і образними уявленнями в художньому мисленні, а також естетичного виховання і взаємного стимулювання «образності» і «узагальнень» у процесі творчості.

Існує безліч визначень поняття "естетичне виховання", але розглянувши лише деякі із них, уже можна виділити основні положення, що говорять про його сутність.

По-перше, це процес цілеспрямованого впливу на особистість. По-друге, це формування можливості сприймати і бачити красу в мистецтві і житті, оцінювати її. По-третє, завданням естетичного виховання є формування естетичних смаків і почуттів особистості. По - четверте - розвиток спроможності до самостійної творчості і створення прекрасного.

Так В.О.Сухомлинський писав: «Про багато важливих і необхідних речей дізнаються наші вихованці в школі: про елементарні частинки і гравітацію, про таємниці живої речовини і озброєння спартанських воїнів. Але як мало вони знають про людину, як слабо розкриваються для самопізнання і самовиховання гуманітарні знання з таких предметів як читання, мова.» (В.О. Сухомлинський.). Він вважав, що байдуже ставлення до духовного світу дитини не припустиме, бо духовна убогість, яка є причиною такого ставлення, веде до морального спустошення і падіння, і тоді ніщо не зможе замінити найвищої втрати людини. Щоб ці втрати звести до мінімуму, потрібно турбуватися передусім про виховання людської душі, формування естетичних почуттів.

На думку В.О. Сухомлинського дуже важливо, щоб дитина мала духовне життя, моральні цінності. «Дитину треба вчити і вчити, адже вона живе у не в пустелі, а серед людей, кожний її крок врешті - решт відбивається на ближньому, кожне її слово відгукується в душі іншої людини, але як відгукнеться залежить від неї». «Уже те що ти дивишся на навколишній світ і бачиш його, - приховує в собі і добро, і зло: все залежить від того що ти бачиш і як бачиш».

З перших днів створення "Школи радості" В.О. Сухомлинський прагнув, щоб кожний вихованець переживав радість, прикрощі, незгоди іншої людини, бо чим більше дитина турбується про інших, тим добріше стає її серце. Чуйність до радощів і горя інших формується лише в дитинстві, бо у цьому віці серце особливо відкрите до людських страждань, горя, туги, самотності.

П.П. Блонський, в свою чергу, відзначає, що відчуваючи такі емоції неодноразово, в дитини формується естетична потреба, що становить стійку потребу в спілкуванні із художньо - естетичними цінностями, які викликають глибокі переживання. [21, с.17]

1.2 Урок класного читання як засіб формування естетичних почуттів у молодших школярів

Людина живе в реальній дійсності. Вона пізнає навколишній світ, природу, людей, їх соціальні взаємовідносини. У процесі діяльності, спілкування з іншими людьми в людини складаються певні відносини з суспільством, колективом, з окремими його членами. Реальний світ у всій багатогранності відбивається в свідомості людини. Але людина не пасивно відображає навколишнє життя. Вона активно впливає на середовище, пізнає його і водночас суб'єктивно переживає своє ставлення до людей, предметів і явищ реального світу. Це ставлення проявляється в її інтересах, прагненнях, оцінках, почуттях. Отже, джерелом почуттів є реальний, незалежний від людини, об'єктивний світ. Почуття людини є своєрідною формою відображення світу, в якій знаходить свій вияв її суб'єктивне ставлення до світу.

Почуття являє собою певний процес, що відбуваєшся в часі, і є психічним станом особистості. Людина може бути спокійною, схвильованою, веселою, сумною і т. д.

Почуття -- це властивість людини, що виявляється в більш або менш стійкому позитивному чи негативному ставленні до певних предметів, людей, явищ. Таким є, наприклад, почуття дружби, любові до праці, до науки, до Батьківщини, до іншої людини.

"Почуття є важливим виявом свідомості людини. Від того, як людина ставиться до інших об'єктів, до своєї справи, залежить характер її почуттів."

Почуття людини дуже різноманітні. Вони поділяються на види за змістом, тобто характером ставлення людини до дійсності. Усю різноманітність людських переживань можна поділити на дні групи: переживання, що є відображенням ситуаційного ставлення людини до певних об'єктів (або емоції у вузькому значенні цього слова), і переживання, в яких виявляється стійке і узагальнене ставлення до цих об'єктів (або почуття).[10, с.52]

Емоціями у вузькому значенні називаються найпростіші емоційні переживання, які виникають у зв'язку з задоволенням або незадоволенням органічних первинних потреб -- в їжі, у свіжому повітрі, у захисті від холоду чи спеки, у зв'язку з ситуаціями, які несуть загрозу для життя, та ін.

Найпростіші емоції є і в тварин. Але навіть найелементарніші емоції людини істотно відрізняються від емоцій тварин, тому що вони є емоціями суспільної істоти. [10, с.32]

Основні напрямки роботи над твором визначені в методиці такими положеннями: взаємозв'язок між формуванням навичок читання і вмінь працювати з текстом; взаємопов'язаний розгляд змісту і художніх засобів твору; комплексне розв'язання освітніх і виховних завдань у процесі роботи над твором.

Це зумовлено запитаннями і завданнями, які виконуються учнями в ході аналізу тексту. Наприклад, вивчається у 3 класі «Травень» О.В. Копиленка. Спершу достатньо виявити, чи сподобався твір учням, що їх вразило, зацікавило. Повторне, осмислене сприймання змісту стає повноцінним, якщо діти відчують красу мови, картин природи, встановлять причинно-наслідкові часові зв'язки. Для цього знадобиться кількаразове звертання школярів до тексту, але з різними завданнями відшукати і прочитати, про яких пташок мовиться в оповіданні. Яким співаком названо соловейка? Як змальована кульбабка? Чому травень -- найвеселіший місяць? Який настрій навіює вітер? Як передати голосом, інтонацією подібне піднесення? Художній твір багатий на образні вислови. Щоб діти вникли у їх зміст, свідомо поставились до слова, вчитель зосереджує їхню увагу на образних засобах, з'ясовує їх значення.

Вивчення змісту твору стимулюють словесне малювання та графічне ілюстрування. Перше -- своєрідний і нелегкий вид роботи, що вимагає чіткого відтворення картини за допомогою слів. Дитина повинна розказати, що на картині буде зображено, аби всі з її слів «побачили» те, що вона уявляє. Однак часом класоводи задовольняються такими відповідями: я намалюю царицю-сосну і березу, яка плаче. А як передати на картині царську велич сосни і плач берези, вчителя не цікавить.

Усвідомленню змісту сприяють усі види переказу: детальний, стислий, вибірковий, творчий, а також складання плану. Спинимось на останньому. Це завдання допомагає дітям встановити зв'язки між основними компонентами твору, краще запам'ятати головні події, образи, описи. Щоб скласти план оповідання Остапа Вишні «Фазани», вчителька М. А. Коць дає третьокласникам завдання: прочитати все оповідання, звернути увагу, як воно побудоване, що мовиться на початку твору (прохання Павлика взяти його на полювання), які події описано далі (розповідь дідуся про диких звірів, про красивих птахів фазанів), чим закінчується розповідь (Павлик з дідусем підгодовують їх).

Потім діти розбивають текст на смислові частини, пам'ятаючи, що одна частина відрізняється від іншої новим змістом; визначають головне, помічають у тексті основні слова, речення. Після перечитування частин говорять своїми словами, про що головне мовиться у кожній, добирають до них заголовки.

Наприклад, такі:

1. Павлик проситься на полювання.

2. Розповідь дідуся про фазанів.

3. Турбота Павлика з дідусем про фазанів.

Записують їх у зошити, перевіряють себе за підручником: чи передано основне, чи не пропущено головного. Ця робота вимагає великої уваги від педагога. Інколи діти дають дуже вузький заголовок, який не охоплює змісту всієї частини, або й зовсім не відповідає йому. Треба сказати, що правильний добір заголовків важить багато. Тож учителі мають не лише заохочувати дітей -- хто краще придумає, а й дбати про точність, лаконічність заголовків.

Неодмінно слід пам'ятати, що всі види роботи над текстом підпорядковуються досягненню визначеної мети уроку.

Інтерес до уроків читання, як і до всіх інших, прищеплює педагог. Мистецтвом живої, образної, виразної розповіді вчителька буквально приковує до уроку увагу, думки й почуття учнів. У класі створюється атмосфера повної співзвучності.

На перших уроках правомірно пропонувати питання, які спрямовані на перелік побаченого або почутого для того, щоб підготувати дітей до розуміння змісту твору, засобів художньої виразності в передачі емоційного стану. Наприклад, розглядаючи картину П.І.Левченка «Пейзаж з річкою», можна запропонувати дітям такі питання:

-- Що зображено на картині?

-- Як ви вважаєте, що головне в ній ?

-- Як це намалював художник?

-- Що в картині найбільш яскраве, красиве, відразу сприймається поглядом?

-- Які почуття до природи передає художник цією картиною?

-- Як ви здогадались, що саме ці почуття відображені в картині?

-- Які почуття винили у вас, що ви згадуєте, розглядаючи картину?

Під час пояснення чи закріплення нового матеріалу потрібно використовувати репродукції картин, малюнки, ілюстрації.

Естетичне освоєння дійсності дітьми починається вже в дошкільному віці. Вони помічають елементи краси в тому, що їх оточує: милуються і сонячним світлом, і красою веселки, і квітами, і зеленню дерев, і дощовими краплями. Але це захоплення елементарне, як елементарне і вираження такого почуття. [18, с.15]

"Естетичні почуття -- це почуття, що виникають у процесі художнього пізнання дійсності." [17, с.10]

В естетичних почуттях виявляється ставлення людини допредметів і явищ, яке виникає там, де особистість розкриває в предметах і явищах красиве і відповідно оцінює його. Оцінний момент -- характерна риса естетичного почуття.

Судження про естетичну привабливість предмета, художнього твору є результатом порівняння чуттєвих вражень від сприймання об'єкта із засвоєною естетичною нормою, що склалася в суспільстві. [4, с.13]

Отже, в естетичній оцінці природи є момент історично" зумовленого ставлення до неї людини. Так, спочатку природа була не прекрасною, а скоріше жахливою, повною ворожих сил. Це тривало доти, поки власною працею людина не створила людського смаку до природи, людського почуття природи, а отже, і природного почуття людини. Природа стала для людини умовою її життєдіяльності. [13, с.12]

Вивчаючи природу, дослідники, вчені не були байдужими до її краси. Про це свідчать чудові описи природи Семенова-Тян-Шанського, В.Пржевальського, Миклухо-Маклая, П.Ферсмана, Т. Яблонської.

Природа є важливим засобом пробудження естетичних почуттів, значення яких для розвитку людини не викликає сумніву. [12, с.19]

Споглядання прекрасного у природі часто породжує різні асоціації, думки, переживання, глибокі почуття.

Так, дивлячись на березу, ми не тільки радіємо красі її форм і ніжним відтінкам забарвлення, а й згадуємо ті місця, які пам'ятаємо з дитинства.

Спостереження за проявами естетичних почуттів у дітей переконують у тому, що вони дуже рано починають відчувати красу природи. Багатство навколишньої природи викликає навіть у дітей молодшого віку почуття радісного здивування. Діти надзвичайно схильні до чуттєвого освоєння дійсності.

Естетичний вплив природи на дитину значною мірою пояснюється тим, що прекрасне сприймається у доступній і привабливій формі. При цьому діти виявляють швидкі емоційні реакції. Ці особливості емоційних реакцій дітей пояснюються, з одного боку, швидкими переходами від одного емоційного стану до іншого, а з другого -- не виробленістю навичок вираження почуттів або їх гальмування. [23, с.17]

РОЗДІЛ ІІ. ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

2.1 Відбір засобів мистецтва до уроків класного читання

Існує здатність, без якої неможливо помітити красу і милуватися нею,-- дар здивування. Цю здатність треба розбудити та виховати ще в дитинстві й зберегти на все життя. З почуття подиву, яке викликають дерева -- біло-рожеві навесні чи золоті восени, зграї від літаючих журавлів, давні кургани, неозоре нічне небо, снігові вершини гір, морська стихія, дотепно та майстерно зроблена річ,-- з цього починається залучення дітей до світу прекрасного. Не розвинувши в собі цієї здатності, можна позбавити себе тієї радості, яку несе зустріч з прекрасним.

Учитель готуючись до уроку класного читання повинен ретельно підбирати засоби образотворчого мистецтва: репродукції картин, малюнки, ілюстрації.

Вдало підібрані засоби образотворчого мистецтва спроможні активно сприяти моральному й естетичному розвитку учнів, здатні глибоко захоплювати емоції, хвилювати серця бентежити розум.

Саме в молодшому шкільному віці діти тягнуться до всього яскравого, нового, красивого. Тому дуже важливо щоб дитина відчула красу, захоплювалась нею, вражалась прекрасними художніми картинами і красою природи. [14, с.17]

Найпростіше і найзвичайніше явище природи здатне викликати сильне естетичне переживання. Ось як описують лілію учні: "Вона лежить на воді, чиста, строга, байдужа... А це її відбиття у воді,-- навіть важко сказати, яка з них прекрасніша,-- а барви? Вона не біла, тобто вона біла, але скільки відтінків,-- жовтуватих, рожевих, якихось небесних"

Сприйнятливість до прекрасного, піднесеність почуттів сприяють гармонійному розвитку особистості.

Яскраві картини, добре виконані репродукції, малювання, художня творчість розвивають уміння сприймати прекрасне, виховують потяг до всього справді талановитого, творчого. [25, с.14]

Картини художників вражають учнів своєю досконалою красою. А краса завжди там, де міри дотримано, де жодна з частин не суперечить цілому, де -- і це найголовніше -- саме пропорційність сприймається як гарне, дарує людині глибоку насолоду.

Кажуть: мистецтво -- це здібність до ліплення, творення, малювання, зображання. І це правильно, бо в повсякденному розумінні слово «мистецтво» означає майстерність, розвинуту навичками чи навчанням здібність людини. Та чому ж не все, що людина вміло і навіть майстерно виліпила, намалювала, написала, стає твором мистецтва?

"Усе, створюване мистецтвом, живе в образі: зображення великих історичних подій, природи, вираз людських очей і найтонші нюанси настрою." [15, с.32]

Художній образ -- це особлива, притаманна мистецтву форма відображення і пізнання дійсності. З допомогою творчого домислу художник створює образ дійсності (предмета, події, людини), де узагальнення виступає в конкретно-чуттєвому, естетично виразному вигляді.

Колір - головне в живописі. Кольором художник передає якість предметів, їхні властивості, матеріал, з якого їх зроблено. Кольором написано залиту сонячним світлом кімнату, втомлене обличчя чоловіка, хворобливе -- молодої жінки, ніжне личко дівчинки та ін. Колір спрямовує наше сприйняття, допомагає нам зрозуміти зображене. Живописний розв'язок кар­тини -- не просто колір, а складне поєднання кольорів, кольорова гама. Ви­діліть подумки будь-який елемент картини -- обличчя когось із персонажів чи якусь деталь і вам здасться, що колір якийсь неприродний, неживий, а разом з іншими він створює враження життєвої вірогідності.

Єдність, гармонія кольорів у картині називається колоритом. Він справляє сильний емоційний вплив на глядача. Ще не вникнувши в зміст картини, не усвідомивши її сюжету, ми проймаємося настроєм, що його передав художник колоритом. [11, с.31]

Композиція -- загальний план побудови твору, визначуваний ідейним задумом живописця. Композиція диктує розташування фігур та кольорових плям у картині, їх взаємодію. [9, с.14]

Перспектива -- розташування зображених предметів у просторі щодо ока людини. Залежно від віддаленості предметів змінюється сприйняття їхньої форми, обрисів, розмірів та забарвлення. Ці особливості зорового сприйняття використовують художники, щоб створити відчуття глибини.

Портрет -- це зображення конкретної людини. На портреті може бути зображена одна людина, група людей (груповий портрет) чи сам художник (автопортрет).

Натюрморт -- зображення плодів, квітів, предметів мистецтва, домашнього вжитку, старовини тощо. Так само як і в інших жанрах живо­пису, в натюрморті художник передає своє сприйняття світу, ставлення до нього, відбиває свій час. Тому одні натюрморти вишукані й витончені, другі -- чіткі, суворі, на третіх показано красу найелементарніших речей: кошиків, глечиків, тарілок, кухлів, тканин. Такі натюрморти немовби кажуть: «Дивись, які чудові найпростіші речі! Помилуйся ними, та іноді задумайся й над тим, як майстерно «зробила» все природа, який майстер сама людина, що створила й виростила на землі всі її багатства».

Розпис -- це твір, виконаний безпосередньо на стіні, для якої його призначено, або на полотні, який потім наклеюють на стіну.

Розпис, зроблений прямо на стіні по мокрій штукатурці, називають фрескою. Фресками розписано стелю і стіни Сикстинської капели в Римі. Виконав їх відомий художник доби Відродження Мікеланджело. Чудові в своїй неповторності фрески Софійського собору в Києві, які відтворюють історію давнього Києва. [20, с.9-10]

Мозаїка -- це картина, виконана з шматочків кольорових камінців, емалі, скла та інших твердих матеріалів.

Панно -- живописний твір, вставлений у стіну будинку. На відміну від монументального розпису, панно виконують, як правило, на полотні живописною технікою.

Вітраж -- картина з кольорового скла.

Графіто -- картина, намальована (продряпана спеціальним інструментом) на стіні.

Більшість з нас уміє бачити й розрізняти тільки найзагальніші кольори та лише деякі відтінки їх. Мистецтво живопису здатне відкрити людині те, чого вона раніше не помічала, не розрізняла. Проте живопис -- це не тільки свято для ока, а й робота для розуму та для душі.

Таким чином, вдалий відбір засобів мистецтва до уроків класного сприяє формуванню естетичних почуттів, допомагає глибше осягнути красу навколишнього світу, виховує тонкість, емоційно робить дитячі серця сприйнятливими до добра.

педагогічний школяр читання

2.2 Експериментальна перевірка процесу формування естетичних почуттів у молодших школярів на уроках класного читання

Нами був проведений експеримент, з метою перевірки формування естетичних почуттів у молодших школярів на уроках класного читання, за допомогою засобів мистецтва. В ньому брали участь два класи (контрольний і експериментальний) загальною чисельністю 54 учнів (28 і 26 учнів). Експериментальним класом було визначено 3 клас Миколаївської спеціалізованої школи І ступеня №59 з поглибленим вивченням іноземної мови, а контрольним класом - 4 клас тієї ж школи. На основі проведених бесід та спостережень ми зробили висновок, що рівень естетичної вихованості молодших школярів на уроках класного читання, коливається між середнім і низьким з перевагою останнього. Це, на наш погляд, зумовлюється недостатньою роботою над образністю художньої мови літературного твору, над словом як засобом збагачення особистості, а також ігноруванням творчих методів роботи з використанням засобів мистецтва.

В процесі написання курсової роботи була сформована гіпотеза: якщо на уроках класного читання систематично використовувати засоби мистецтва, то формування естетичних почуттів, інтелектуальний, творчий і духовний розвиток учнів буде ефективнішим.

Під час дослідження, ми з'ясовували інтерес учнів до мистецтва та перевіряли ефективність уроку класного читання, на якому використовувались засоби образотворчого мистецтва.

В процесі експериментальної роботи нами проаналізовано програму з «Читання»; проаналізовано роботу вчителів; розроблені і підготовлені запитання анкети; підібраний наочний матеріал, до уроків класного читання.

Проаналізувавши програму, можна зробити такі висновки: помітно збільшився об'єм матеріалу, учні вчаться розрізняти твори різних жанрів, їм дається інформація про засоби виразності - епітети, порівняння.

Підвищення рівня складності при читанні, збільшення обсягу матеріалу для читання, уваги до зображувальних засобів - все це, безумовно, має вагоме значення для розвитку учнів. Однак, як показало дослідження, для вирішення завдання загального розвитку учнів, формування естетичних почуттів, важливим є не кількість прочитаного, а висока художня цінність творів, які пропонуються учням для читання.

В основу відбору матеріалів для читання покладені принципи наочності, доступності і розвитку мовлення.

Недостатньо приділяється уваги пізнанню самих художніх творів, а якщо це і відбувається, то лише поверхово.

Важливо правильно підходити до сприймання художнього твору. Потенціальні можливості творів безмежні. В результаті спілкування з творами мистецтва розвиваються естетичні почуття, потреби, смаки, формується моральний і естетичний ідеал особистості.

Відсутність на уроці художнього циклу теоретичного матеріалу про мистецтво, його види, представників, художніх творів є, на наш погляд, головним його недоліком.

Для учнів 3 класу була розроблена система запитань, які були представлені в анкеті:

1.Часто ти відвідуєш театр, музей, художні виставки ?

2. Чи вважаєш ти що цього достатньо для того, щоб бути культурною людиною?

3. Легко тобі вдається описати ту, чи іншу художню картину на уроках читання?

4. Що ти знаєш про мистецтво?

Дані анкетування подані у таблиці (див.табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

№ п/п	Рівень інтересу до мистецтва	Контрольний клас	Експериментальний клас
1.	Високий	17 %	15 %
2.	Середній	36 %	39 %
3.	Низький	47 %	46 %

Аналіз отриманих даних показав, що багато учнів має низький рівень (47 % і 46 %) інтересу до засобів мистецтва, середній - 36 і 39 %, а високий - 17 і 15% учнів класу.

З метою виявлення можливостей засобів мистецтва на уроках класного читання, був розроблений урок. На ньому використовувались засоби мистецтва: репродукції картин, малюнки, ілюстрації, художні фотографії.

Учням були показані картину І.Левітана "Золота осінь".

Картину І. Левітана "Золота осінь" учні розглядали з цікавістю, пов'язуючи свої безпосередні спостереження з зображеним накартині. Завдяки картині, діти глибше сприймають і розуміють зображене, їх описи збагатилися новими поняттями. Про це можна судити з розмови між дітьми, якою супроводжувався розгляд картини І. Левітана. Після цього можна почати бесіду про неї з запитання:- "Що хотів нам показати художник?". ("Художнику сподобалися берізки, тому що вони ошатні, золотаві і ця річка і все навколо красиве", "Йому захотілося розповісти про красу осені, її неповторність".)

Учні зіставляють, порівнюють властивості кольорів і форм, знаходять засоби виразності у словах:

" Кучеряві дерева стоять, мов зачаровані" (Олег); "Білокора береза пишається своїми золотими стрічками" (Леся); "Осінь розфарбовує дерева казковим пензлем" (Віталій); "Кущі одягнулися у святкові шати" (Ліда); "Осінь струсила бурі листочки з осики" (Тарас).

Прочитали вірш А.Костецького "Осінь":

Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс навколо аж горить,

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

Стала, наче молода,

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта.

Слухаючи вірші, діти дивилися на картину. Поезія допомагала учням краще зрозуміти зміст живописного полотна, його настрій.

Результативність цього уроку - безсумнівна. Використання засобів образотворчого мистецтва на уроках класного читання сприяє формуванню естетичних почуттів, зміст яких представлений у таблицях 2.2-2.3.

Таблиця 2.2. Вираження почуттів після прочитання тексту

Радість	Задоволення	Незадоволення
Смуток	Захоплення	Здивування
Сум	Співчуття	Вдячність
Жаль	Обурення	Розчарування
Гнів	Гордість	Заздрощі
Сором	Ніжність	Зневага
Біль	Тривога	Життєрадісність
Страх	Протест	Віра (в ...)
Повага	Лагідність	Любов (до ...)

Таблиця 2.3

Формування естетичних почуттів на уроках читання засобами образотворчого мистецтва (3 клас)

№ уроку	Тема уроку	Засоби образотворчого мистецтва	Естетичні почуття
1	Сосюра «Любіть Україну»	Репродукції картин, діафільм	Гордість, повага, любов до України
2	А.Малишко«Рідна мова»	Ілюстрації	Лагідність
3	Л.Костенко «Усе моє, все зветься Україна»	Картини художників про Україну	Гордість за Україну, любов до неї
4	В.Симоненко «Грудочка землі»	Ілюстрації	Повага, ніжність
5	Ю.Шкруменя «Ми всі діти українські»	Репродукції картин, художні фотографії	Захоплення, гордість, радість
6	Л.Глібов «Вовк і Кіт»	Діафільм, ілюстрації до байок	Щирість, обурення

Методика використання таблиці 2.2, 2.3 була такою:

1. Проведення словникової роботи перед сприйманням нового тексту.

2. Читання нового тексту.

3. Відповідь на запитання: Які почуття викликало у вас це оповідання, казка, вірш, легенда?

Реакція дітей, безперечно, неоднакова. Діти думають і висловлюють свої почуття, але не всі зразу, а один - два, а потім і більше учнів.

Дуже цінним, на нашу думку, тут є два моменти:

1. Діти показують наскільки правильно вони зрозуміли зміст без пояснення вчителя.

2. Через вияв почуттів від прочитаного вони розкривають своє розуміння твору.

Це дає можливість учителеві з'ясувати душевний стан і потенційні можливості кожного учня, що надзвичайно важливо для доброго контакту з усім колективом і кожним учнем зокрема. Це саме той момент, коли доцільно вчити дітей керувати своїми почуттями, підпорядкувати їх розуму і волі.

Використання цієї таблиці дає можливість учителеві:

1. Виробляти у дітей уміння правильно з'ясувати свій емоційний стан.

2. Збагачувати лексичний запас учнів.

3. Вчити керувати власними емоціями і правильно сприймати почуття людей, що їх оточують.

Результати використання таблиці "Почуттів" на уроках читання свідчать про значний вплив її на формування в учнів вміння правильно визначати своє ставлення до тих чи інших героїв, виявляти свої почуття.

Школярі початкових класів готові до сприймання емоційної атмосфери твору, їх основного пафосу. Звичайно на доступному для них рівні. Учні здатні усвідомити свої думки і почуття, викликані твором мистецтва, у них є задатки для цілеспрямованого навчання сприймання мистецтва. Необхідний ще один крок - вивести дитину на діалог з автором. Починати цю роботу потрібно з 1 класу.

Як проходить зустріч дитини з творами мистецтва у початковій школі?

По-перше, всі уроки підпорядковуються головному завданню - розвитку логічного мислення. Вирішується воно на різному матеріалі, в тому числі і на матеріалах художньої літератури на уроках читання: складання плану, переказ, визначення головної думки твору. В результаті у дітей формується «нехудожній» спосіб роботи з художнім текстом.

По-друге, художні твори часто використовують для морального виховання. Але основний методичний прийом - подання дітям готових естетичних оцінок характерів і вчинків героїв (сюжетні тексти, сюжетні картини).Важливо, щоб діти самостійно описували сюжет картини, що їх схвилювало, що вразило.В результаті аналізу, були одержані і кількісні дані, які давали уявлення про окремі сторони сприймання і розуміння художніх творів учнями.На основі констатувального експерименту були визначені основні рівні сформованості естетичного досвіду учнів молодшого шкільного віку.

Низький рівень. Діти, віднесені до цієї групи, спираються переважно на емоційні враження (50 %). Ця група складає більшу частину школярів. Безперечно, вони мають сформований певним чином естетичний досвід. Але він зберігає в собі переважно емоційні враження, на які спираються учні у своєму ставленні до прекрасного в дійсності і мистецтві. Естетичні знання цих учнів обмежені і рідко використовуються при оцінці. Школярі, віднесені до цієї групи, не відрізняються естетичними захопленнями і переважно залишаються стриманими у ставленні до прекрасного.

Середній рівень. Характерними є наявність емоційних вражень та естетичних знань, спираючись на які, учні встановлюють взаємозв'язок із прекрасним як на емоційному, так інтелектуальному рівні (35 %). Проявами естетичного досвіду цих учнів можна вважати поєднання емоційно-чуттєвого і інтелектуально-понятійного освоєння прекрасного.

Високий рівень. Найбільше наближається до основних показників естетичної підготовки учнів. Школярам властива орієнтація на спілкування з прекрасним, його пізнання, а також участь у творчій діяльності за законами краси. Характерною ознакою є реальне виявлення естетичного захоплення, вміння творчо, по-своєму оцінювати й інтерпретувати сприйняті художні цінності, явища повсякденного життя.

Отже, ми отримали результати, що підтверджують наше припущення. Із 26 учнів експериментального класу 9 виявили високий рівень сформованості естетичних почуттів, 15 - середній і 2 - низький. У контрольному класі 7 учнів мали високий рівень, 16 - середній і 5 - низький. Порівняно з початком вересня 2007 року показники рівня естетичного розвитку зросли в обох класах (початковий рівень 50 % і 45 %), однак в експериментальному класі він виявився вищим (відповідно 83 % і 92 % - див. Діаграму 1 «Загальний рівень сформованості естетичних почуттів учнів експериментального та контрольного класів на початку та у кінці експерименту») завдяки використанню запропонованої системи вправ. Отримані результати (див. Діаграму 2. «Розподіл молодших школярів за рівнем сформованості естетичних почуттів учнів експериментального та контрольного класів у кінці експерименту»)..

Результати експерименту: правильно організований урок, з використанням засобів мистецтва, викликає цікавість і емоційний відклик у кожного учня. Емоційно насичений матеріал залишає глибокий слід у душі дитини, який у майбутньому стане основою становлення естетичного смаку, ідеалу, переживання, а з часом естетичне почуття до творів мистецтва нанесе свій відбиток і на ставлення до життя, до дійсності. Поряд з естетичним ставленням відбувається і духовний розвиток.

ВИСНОВКИ

Фундамент особистості, як відомо, закладається в дитинстві і зокрема в початкових класах. На жаль, не кожна дитина здатна самостійно помітити прекрасне у довкіллі і ще менша кількість переживає дивовижне почуття естетичної насолоди. Саме тому дітям необхідно допомогти навчитися помічати і бачити, слухати і чути, і, що найголовніше - радіти красі. А для цього необхідна цілеспрямована система відповідної, педагогічної роботи в школах .

Важливо, щоб дитина не виросла з кригою в серці, щоб краса, мистецтво бачилися її тією доріжкою, яка має привести до дитячого серця. Необхідно, щоб в учнів розвивалося правильне співвідношення почуттів і емоцій, щоб вони виростали з гармонійно розвиненою системою емоційних відчуттів.

Проблема формування естетичних почуттів досить повно розроблена у літературі. Це дозволило нам провести детальний аналіз літератури по цій проблемі і зробити такі висновки. Естетичне виховання займає важливе місце у всій системі навчально - виховного процесу, так як за ним стоїть не лише розвиток естетичних почуттів, але й усієї особистості: її духовних сил, потреб, моральних ідеалів, особистих і суспільних уявлень, світобачення.

Аналізуючи літературу, ми зробили висновок, що мистецтво є основним засобом естетичного виховання. Дослідження показало, що матеріал по мистецтву володіє великими емоційними можливостями. Саме сила емоційного впливу є засобом формування естетичних почуттів особистості, що підтвердило висунуте нами припущення.

Засоби образотворчого мистецтва, які використовуються на уроках класного читання, є ефективним засобом формування естетичних почуттів учнів. Досвідчені педагоги, знаючи це, здатні завдяки засобам образотворчого мистецтва виховувати естетичні почуття особистості: смак, здатність оцінювати, розуміти і творити прекрасне. Однак на практиці ми зіткнулися з тим, що вчителі мало використовують засоби образотворчого мистецтва з метою формування естетичних почуттів. Це недопустимо, оскільки без орієнтації, на духовні і художні цінності, естетичне виховання і розвиток особистості буде неповноцінним. На мій погляд, реалізуючи повноцінне естетичне виховання дитини в молодшому шкільному віці, вчитель забезпечує в майбутньому становлення такої особистості, яка буде поєднувати в собі духовне багатство, естетичні якості, моральну чистоту і високий інтелектуальний потенціал.

Використовуючи на уроках читання засоби образотворчого мистецтва, учні вчаться цінувати і поважати почуття іншої людини, ставитися до неї З увагою, співпереживати з іншими. Вчитель повинен відбирати ті засоби образотворчого мистецтва: картини, репродукції картин, діафільми, художні фотографії, малюнки, ілюстрації, які допомагають найбільш повно і зрозуміло пояснити учням тему уроку.

Підкреслюючи складність формування емоційно-почуттєвої сфери, В. Сухомлинський писав, що вчити відчувати - це найскладніше що є у вихованні.

Естетичне виховання важливе не само по собі, а тими результатами, яких можна досягти за його допомогою, формуючи кращі якості та риси характеру особистості. Немає вражень, викликаних мистецтвом, котрі б так чи інакше не переходили у моральні.

Навчання читанню неможливе без учительської щирості, поваги до школярів. Читання безпосередньо спрямоване до почуттів, а через них до думки, сприяє вихованню певних поглядів, смаків, прагнень. Таким чином, гнучкість структури уроку, відображення в ній особливостей пізнавальної діяльності учнів є неодмінною умовою вдосконалення уроків читання.

Учитель повинен розвивати в учнів уміння бачити і сприймати прекрасне у навколишньому, оцінювати явища художньої, культури, розуміти роль мистецтва в суспільстві. Потрібно виховувати таку особистість, яка Здатна не лише глибоко розуміти, відчувати, переживати прекрасне, а й створювати його.

Результативність уроку, який ми провели під час експериментального дослідження - безсумнівна. Використання засобів образотворчого мистецтва на уроці сприяло формуванню таких почуттів, як повага, захоплення, задоволення, радість, віра в добро.

Сприймання і розуміння художнього твору молодшими школярами є результат багаторазового, внутрішньо напруженого процесу, в якому по особливому проявляються співвідношення засвоєння знань і розвитку.

Урок українського читання можна вважати ефективним тільки тоді, коли на ньому здійснюються міжпредметні зв'язки у вихованні і навчанні, збагачується словниковий запас учнів, формується вміння чітко висловлювати свою думку.

Вдало відібрані засоби образотворчого мистецтва, які використовуються на уроках класного читання сприяють формуванню естетичних почуттів в учнів.

Таким чином, засоби мистецтва відіграють провідну роль в естетичному вихованні учнів.

Зустріч з прекрасним не робить дитину духовно багатою чи естетично розвинутою, але досвід естетичних переживань пам'ятається довго і дитині завжди хочеться знову відчути знайомі емоції, які викликані при зустрічі з прекрасним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акерман Л.С. Дар душі. -М.:Педагогіка, 2009,-160с.

2. Алексеева В.Д. Что такое искусство?.- М.:Сов.художник.,2004.-243с.

3. Антонович Е.А. Декоративно-прикладне мистецтво.- М. -.Знання, 2002,-260с.

4. Аристова П.Л. Активность учення школьника.- М.: Педагогіка,2011.-321с.

5. Артеменко М.М. Природа і естетичне виховання учнів.-К.: Рад.школа,2007,-175с.

6. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения.- М.:Педагогика,2001.-234с.

7. Балацька Л.К. Методичні вказівки до читання для З класу //.-К.:Рад. щкола, 2003,-135с.

8. Беляев В.Д. Естетическое воспитание.-М.:Вища школа.-2012.-245с.

9. Білевська В.П. Розвиток творчих можливостей молодших школярів // Початкова школа.-2001.-№5 . - 235с.

10. Білецький Ч.З. Українське мистецтво.- К.Рад.школа,2010.-187с.

11. Блинов С.Д. Эффективность обучения.- М. Педагогика,2011.-234с.

12. Бойко С.Б. Механизмы умственной деятельности.- М.: Просвещение,2002.-123с.

13. Бурей А.Д. Проблеми естетического воспитания.- М.: Педагогика,2005.-240с.

14. Бучинський С.А. Основи грамоти з образотворчого мистецтва.-К.: Рад.школа,2008.-237с.

15. Ванслов В.В. Прекрасное в жизни, в искусстве.-М.: Знание, 2007.-240 с.

16. Виготський А.С. Розвиток вищих психічних функцій //.-М., 2001.-300с.

17. Возрастная и педагогическая психология // Под.ред.А.В. Петровского.-М., 2008.-99с..

18. Волкова Е.В. Естетичний аналіз художніх творів //.- М.: Знання, 2005.-190 с.

19. Волошина Н.Й. З теоретичних засад естетичного виховання // Педагогіка і психологія.-2006.-№3.-С 9-18.

20. Глущенко В.Д. Картини і ілюстрації.-М.:Вища школа,2008.-354с.

21. Дрозденко К.С. Пам'ять - важливий психологічний компонент засвоєння знань//Поч. школа.- 2001.-№4.-С.8-10.

22. Жорнува О. Художнє виховання в контексті культуротворчості //Рідна школа.-2003.-№6.-С.17

23. И.Иванова Е.Ф., Заика Е.В. Сохранение материала в памяти // Вопросы психологии.- 2007.-№3.-С. 112- 117.

24. Изюмов С.А. Уровни памяти человека // Вопросы психологии.-2009.-№б.-С.110-112

25. Исупова Л.С. Как прекрасен этот мир //Начальная школа.-2001.-№2.- С.4-6. .

26. Набоков М.Д. Українське мистецтво.-К. Художник, 2012.-326с.

ДОДАТКИ

Діаграма 1. Загальний рівень сформованості естетичних почуттів учнів експериментального та контрольного класів на початку та у кінці експерименту.

Діаграма 2. Розподіл молодших школярів за рівнем сформованості естетичних почуттів учнів експериментального та контрольного класів у кінці експерименту.

Размещено на Allbest.ru

...