Мій погляд на сучасну освіту

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Мій погляд на сучасну освіту

Роботу підготувала учениця 11-А класу

ЗШ №1 м. Павлоград

Куріненко Євгенія

2012 рік

І. Я - учениця загальноосвітньої школи

Освіта - невід'ємна частина життя кожного з нас. Саме завдяки знанням, отриманим навичкам у той чи іншій галузі людство розвивається, створює надсучасні прилади, вигадує нові речовини, відкриває таємниці нашого життя. Саме розвиток - основа життя людства на Землі.

Я являюсь ученицею загальноосвітньої школи №1 м. Павлоград. Наша школа є найкращою серед шкіл нашого міста. На її базі працюють постійно діючі семінари міського рівня, де ми, учні, приймаємо активну участь.

Наша школа єдина в місті, яка має два комп'ютерних кабінети з сучасними комп'ютерами; бібліотека є центром інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу, де ми активно використовуємо ресурси мережі Internet; учителі на уроках застосовують мультимедійну техніку, впроваджують навчальні проекти; дуже часто проводяться найрізноманітніші творчі конкурси з метою розвинути в учнях творчі здібності.

Наша школа забезпечує високий рівень підготовки як з фізико-математичного профілю, так і з гуманітарного. Неодноразово учні ЗШ№1 ставали призерами обласних та всеукраїнських олімпіад. Деякі були запрошені навчатися у Київських та Дніпропетровських ліцеях. Щороку відбуваються такі творчі конкурси як «Податки очима дітей», «Знавці Шевченка», «Кращий читач» та інші. Школа №1 є активним учасником Міжнародних конкурсів «Кенгуру»(математика), «Гринвіч» (англійська мова), «Русский медвежонок»(російська мова), «Левеня»(фізика). Наша школа стала першою, що запровадила навчання за науково-методичним проектом «Росток». Я навчаюся 11-ий рік саме за цією програмою. Мій клас - один із перших, який взяв участь у цьому експерименті.

Взагалі, в закладі створюються належні умови для глибокого оволодіння гуманітарно-правовими знаннями, англійською мовою, знаннями основ економіки, художньої культури, етики. Спеціалізація розпочинається з 8 класу, профілізація реалізується в 10-11-х класах. Ми співпрацюємо з Національним гірничим університетом, Харківським Національним Автодорожнім Університетом. ЗШ №1 є активним учасником проекту Корпусу Миру США в Україні «Викладання англійської мови як іноземної». В школі працюють висококваліфіковані вчителі, переважна більшість з яких має вищу категорію та звання «Старший учитель».

Середня школа №1 славиться не лише своїми здобутками, а й випускниками. Борис Захава був народним артистом СРСР, лауреатом Державної премії СРСР, доктором мистецтвознавства, професором; Віктор Карцев - багатократний учасник Міжнародних наукових конгресів, конференцій, симпозіумів; Кирющенко Олексій Адольфович поставив оперне шоу на Червоній площі до 200-річчя з дня народження О.С. Пушкіна, 10-й бал Олександра Малініна. Є режисером популярного серіалу «Моя прекрасна няня».Сучасні викладачі не відстають від свої попередників: учитель російської мови та зарубіжної літератури Бісик О.Д. написала сценарій п'єси «Голодна кров», за що була номінована на Шевченківську премію.

Отже, можна з впевненістю заявити, що в ЗШ № 1 створені найсприятливіші умови для навчально-виховного процесу, а вчитель ставиться до своєї педагогічної діяльності не лише як до роботи, а і як до життєвого покликання.

ІІ. Освітні реформи: пошук оптимальної моделі освіти

У сучасному світі змінюється ставлення до освіти, до її місця і ролі у соціально-економічному розвитку суспільства. Сьогодні освіта є рушійною силою соціального, економічного й суспільного поступу кожної держави, інструментом переходу до інтенсивного розвитку. За останні кілька років освіта в Україні стала засобом підвищення добробуту кожного громадянина, гарантом економічної стабільності й безпеки певного регіону та країни в цілому.

На жаль, сучасна система освіти в Україні не може забезпечити всім учням якісну освіту з урахуванням їхніх пізнавальних потреб і потенціальних можливостей, а батькам учнів не може гарантувати впевненість у майбутньому їхніх дітей. Державними документами освіта визначена пріоритетною галуззю розвитку України. Проте реальна обмеженість її фінансування, недотримання багатьох законодавчих актів у галузі освіти, недостатність контролю за діяльністю навчальних закладів з боку громади призводять лише до декларування пріоритетності.

Працюючи над темою доповіді, я провела опитування серед своїх однолітків та учнів молодших класів. Воно було анонімним, аби кожен висловив саме те, що він думає. Темою опитування була «Середня школа ХХІ століття: переваги та недоліки», і вияснила, що учні загальноосвітніх учбових закладів відзначили:

«у сучасній школі присутній індивідуальний підхід, а це позитивно впливає на свідомість учня, яка формується»

«учням надано права розв'язувати шкільні проблеми, і ми не змушені підкорятись поглядам дорослих, це розвиває ініціативу»

«школа -місце, де не лише можна отримати знання, а й навчитися спілкуватися з людьми, бути самостійним та відповідати за свої вчинки, як доросла людина»

«учителі бачать в нас не сіру масу, а у кожному - особистість»

«уроки проводяться неодноманітно, використовуються мультимедійні проекти, відеозаписи, комп'ютери»

«учитель і учні є друзями»

Але слід зазначити і недоліки, які помітили діти. Це: «нас не влаштовує єдина навчальна програма, яка розрахована на всіх» та «недостатня технічна оснащеність сучасними приладами».

Нашому поколінню очевидним є те, що нині Міністерство освіти і науки України докладає багато зусиль щодо реформування освітньої сфери, але все ще залишається багато проблем, які не можуть чекати. Сучасний і майбутній інтелектуальний потенціал освітньої сфери вимагає більше інвестицій; навіть наявні обмежені ресурси на освіту витрачаються неефективно; розшарування суспільства робить все менш доступною якісну освіту для все більшої кількості дітей.

Будучи школяркою, я з особистого досвіду можу сказати, що позитивні процеси у реформуванні освіти в Україні, безумовно, йдуть. Наприклад, стрімкий ривок у комп'ютеризації середньої школи: зараз більше 70% загальноосвітніх шкіл комп'ютеризовано, і є всі можливості, щоб цей процес завершити повністю. Мені подобається 12-ти бальна система оцінювання знань, яка дає можливість точніше і ефективніше оцінити мій рівень знань; позитивною є відміна терміну навчання в середній загальноосвітній школі до 12 років.

Надзвичайно складна проблема в освіті, з точки зору пріоритетності, а потім і якості навчання, це - матеріально-технічне забезпечення навчального процесу. На даний момент Україна відстає майже на 50 років від США, Канади та Японії у технічному плані. Передбачається налагодження виробництва нових, вже сучасних, засобів навчання, іде постачання їх у навчальні заклади, але їх катастрофічно не вистачає. Отже, про нашу освіту можна і слід говорити в позитивному плані, але за рівнем освіченості і розвитку школи як матеріально-технічної бази ми є далеко не найпередовішими у світі.

Держава орієнтує освітню діяльність на формування розвинутої, самодостатньої особистості, на особистісно-орієнтовану освітню систему. Ключове завдання - якомога ближче наблизити всю справу освіти і виховання до природних здібностей кожної конкретної дитини з тим, щоб дати можливість їй самопізнати себе, допомогти саморозвинутись, щоб у дорослому житті ця дитина могла себе в найбільшій мірі самореалізувати. Це призведе до того, що людина буде в максимальній мірі впевнена у своїх силах та пристосована до умов, що чекатимуть на неї попереду, а іншими словами - щасливою, буде займатись улюбленою справою і буде займатись нею найбільш ефективно.

«Однією з характерних умов часу, в який ми вступим, а особливо часу, який буде після нас, це те, що зміна ідей, знань, технологій, інформації відбувається скоріше, ніж зміна людського життя, ніж життя одного покоління. А звідси значить, що не можна людину навчити не тільки в школі, а навіть у найкращому університеті, на все життя. Звідси висувається завдання: людина повинна навчатися впродовж усього життя, аби залишитись конкурентоспроможною у своїй професійній діяльності, та й, за великим рахунком, у життєдіяльності взагалі. Тут виникає завдання, що у навчальному процесі потрібно не тільки реалізувати функцію творчого засвоєння базових знань учнем чи студентом, але поряд з цим все більшого значення набуває функція - навчити дитину навчатися, самостійно здобувати інформацію, оволодівати знаннями, виробити навички цього, зацікавленість у цьому, і навчити використовувати знання, отримані різними шляхами, в своїй практичній діяльності, - і в професійній, і в громадській, і в побуті» (Василь Кремінь. «Трибуна вченого» 2005 р.).

Життєздатність суспільства визначається станом освіти, її внеском у формування вільної особистості, яка розуміє цінність власної і не своєї незалежності, сприймає іншу культуру, оволодівши своєю. Освіта відповідає вищим соціальним цілям, якщо готує людину до самостійного життя, забезпечує засвоєння нею систематизованих знань, умінь, навичок. Концентруючи наукові досягнення і культурні надбання людства, вона виступає важливим чинником інтелектуального потенціалу країни. Тому саме інтелектуалізація українського суспільства дозволить нашій державі стати благополучною і конкурентоспроможною, допоможе адаптуватися до європейських соціальних європейських стандартів.

III. Курс на європейську систему освіти

Найрозвиненіші країни досягли високого рівня економічного й політичного розвитку завдяки національній освіті, ефективній освітній політиці. Історія свідчить, що суспільство з високим рівнем добробуту, якісною системою освіти зосереджується на власному духовному зростанні. Україна ж опинилася серед відсталих держав через ізольованість від світових цивілізаційних процесів, запізніле розуміння ринкових відносин, догматизовану заідеологізованість освітньо-педагогічних засад, недооцінку політичної науки та ігнорування її рекомендацій щодо до демократизації суспільства.

Проєвропейські перетворення у нас лише започатковуються. Українська громадськість ще слабо усвідомлює, що потрібно зробити державі на шляху до європейських структур і що ж таке європейські цінності, якими є принципи політичного й економічного життя Європейського Союзу.

Сьогодні досягти рівня розвинених західних країн методами «нової індустріалізації» неможливо. Потрібна оновлена національна ментальність, готова до європейського єднання, а не «наздоганяючий розвиток», бо поки доганятимемо - обезсилимось. Вижити, вийти з кризи і підняти життєвий рівень українців можливо шляхом інтелектуального розвитку й професіоналізації молоді, її зацікавленості правами, що викладені в Європейському кодексі соціального забезпечення. Європейська цивілізація приваблює українську молодь.

Освітяни адекватно реагують на нововведення в різних сферах суспільного життя, адже змінюється структура професійної діяльності, з'являються, наприклад, посади програміста-дизайнера, фахівця з майнових ринків, з економічної безпеки, маркетолога, менеджера, брокера, професійного політика, тощо. Підготовка сучасних спеціалістів, які б добре знали соціологію праці, соціальну психологію, службову етику і т.п., вимагає педагогічної мудрості, діловитості, відходу від пасивного читання лекції в аудиторії й наближення до виробництва. Україна активно слідує європейському курсу, про це свідчать введення нових предметів, які орієнтовані на сучасну професійну діяльність, впровадження інформаційних технологій, профілювання класів, починаючи з 10, введення 12 бальної системи оцінювання тощо.

Викладачі переосмислюють свої світоглядні позиції, вносять корективи в цілі, завдання й зміст навчально-виховного процесу. Поширення нових освітніх технологій викликано переходом нашого суспільства до ринкових відносин та інтеграцією України в європейський простір. Ці чинники змусили переглянути засади підготовки фахівців економіки й міжнародного права. Окрім того, інформація суспільства вимагає досконалого володіння іноземними мовами, вміння працювати з персональним комп'ютером у мережі Інтернет. Примножуючи національні особливості системи освіти, слід збагачувати зміст професій, підтримувати динаміку укріплення спеціальностей, посилити мобільність наших випускників на світовому ринку праці.

Розширення зовнішньоосвітянської діяльності держави не шкодить нашій духовній самобутності, а веде до збереження й зміцнення світової цивілізації. Завдяки долученості до Болонського процесу система української освіти дедалі більше відповідає європейським стандартам, еволюційно адаптується, зближується, стає максимально сумісною щодо рівнів кваліфікації спеціалістів. На думку багатьох фахівців, до цього зарубіжних освітян підштовхувало зближення з європейськими державами, що з кожним роком стає більш вагомим і глобальним.

Україна має намір вивести свою вищу освіту на європейський рівень. Деяким українським вузам вдалося приєднатися до загалу. Але про членство у згаданому товаристві усіх наших вищих навчальних закладів, як і вітчизняної вищої школи в цілому, мова поки що не йде. Міністр освіти і науки України вважає, «що приєднання України до Болонського простору дасть змогу підвищити якість освіти, дасть можливість обміну на етапі навчання між університетами різних країн, а також буде сприяти зростанню професійної підготовки і вирішить питання про визнання українських дипломів за кордоном.

«Погляди молоді на це питання позитивні. Ми живемо в перехідний період, але розвивати необхідні якості у підростаючого покоління треба вже сьогодні. Новій цивілізації потрібні енергійні всебічно розвинені, талановиті та мобільні люди, відкриті до пізнання. Подальший розвиток суспільства безпосередньо залежить від якості освіти»

Вже через декілька місяців кожен з нас в тій чи іншій мірі буде торкатися вступної кампанії і, згодьтеся, темою № 1 є зовнішнє не залежне оцінювання. У всіх вузах нашої країни традиційні екзамени замінили тестами. На мою думку, це рішення має позитивний вплив на освіту України. Усі випускники знаходяться в рівних умовах і мають однакові шанси щодо вступу до тих чи інших вищих учбових закладів, рівень корупції, яка стосується вступної кампанії, зводиться практично до 0, т. як неможливо підробити сертифікати зовнішнього оцінювання, а хабарі вимагають надто великі. Програма тестів кожного року є в доступному вигляді, кожен з нас може перед основним тестуванням зареєструватися на пробне або ж пройти он-лайн тести. У школах вчителі готують учнів до ЗНО, використовуючи матеріали тестів, екзамени проводяться по специфіці ЗНО.

На сьогодні висунуті основні принципи системи вищої освіти, а саме:

автономію університетів;

єдність навчання і наукових досліджень;

свободу досліджень, освіти і викладання;

вірність традиціям Європейського гуманізму;

взаємний обмін інформацією та документами, а також збільшення кількості спільних процесів.

Безумовно, наша вітчизняна традиційна система вищої освіти на сьогодні ще не готова до того, щоб працювати за цими принципами, відтак потребує певних змін та удосконалень. Ці зміни мають стосуватися перегляду структури освітньо-кваліфікаційних рівнів у системі ступеневої освіти, підвищення якості освіти і її відповідності європейським нормам на основі нових державних стандартів, створення умов для високої мобільності студентів і викладачів в Україні і за її межами, узгодженості вітчизняних наукових ступенів з європейськими, створення дійової системи здобуття освіти протягом усього життя.

Одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації системи вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог. Тому молодь України впевнена, що приєднання України до Болонського простору вирішить ряд актуальних питань:

визнання наших дипломів європейськими країнами та дипломів європейських вузів Україною;

встановлення єдиних економічних ступенів (бакалавра та магістра, виключивши ступінь спеціаліста);

можливість продовження навчання у будь-якій європейській країні.

Справа в тому, що за кордоном українські випускники вищих навчальних закладів стикаються з проблемою працевлаштування, адже в усьому світі не існує поняття «спеціаліст». До того ж важливо створити більш гнучкі умови для переходу на навчання до наших із зарубіжних вузів та навпаки. Удосконалення та оновлення наукових програм має призвести до визнання вітчизняного диплома за межами України.

Протягом останніх років в Україні цілеспрямовано трансформується система освіти. Та, незважаючи на принципову зміну усвідомлення функцій сучасної освіти, реформування освіти проводиться із збереженням старих стереотипів, зокрема - ставлення до освіти як до невиробничого сектора, а не як до стратегічного напряму суспільних змін. Щоб докорінно змінити цю ситуацію, треба, передусім, активніше налагоджувати професійні контакти з розвиненими країнами світу, обмінюватися ідеями, вивчати й запроваджувати їх позитивний досвід.

Сучасна шкільна освіта повинна зосереджується не лише на тому, які реальні знання, навички, уміння можуть продемонструвати учні, а й якими дорослими мають стати молоді люди, носіями яких якостей вони будуть. Хотілося б бачити їх особистостями, які реалізують себе, особистостями із прагненням підтримки інших, людьми, які постійно здобувають нові знання разом з уміннями реагувати на зміни в суспільстві, активними учасниками культурного розвитку, висококваліфікованими працівниками, відповідальними свідомими своїх дій, інформованими громадянами, захисниками навколишнього середовища.

освіта реформування болонський

IV. Якою я бачу освіту в Україні у майбутньому

Взагалі, розмірковуючи над станом сучасної освіти, я хочу сказати, що наша країна забезпечує високий рівень освіченості, але, як кажуть, немає кордонів вдосконаленню. Україна - молода держава, яка лише починає виходити на світовий рівень, а тому вона повинна прагнути досягти рівня європейських держав, Японії, США, Канади, Швейцарії .

Що ж стосується окремо навчального закладу, то школа, про яку я мрію, - це школа, де велика увага буде приділятися не теоретичним знанням, а практиці. На мою думку, саме це допоможе учням краще засвоїти матеріал, а також отримати навички. Починаючи з 9 класу навчання повинне бути профільним, у старших класах мають вводитися предмети професійного профілю. Замість нудних уроків фізкультури - окремі спортивні секції, які учень обирає за власними бажанням та здібностями. Крім педагогів, з дітьми мають працювати досвідчені психологи.

Школа - це наш дім, де господарями є ми. Обов'язковим є те, щоб у школі давали міцні знання і були створені умови для того, щоб ми могли розвивати інтелектуальні і художні здібності.

Список використаної літератури

1. Коловіцкова О., Луковенко Ю., Нікітін В., Слухай С. та ін. Стратегія розвитку освіти в Україні: проблеми і перспективи. - К.,2005 - № 2. с.100-141.

2. Чижевський Б. Освітня політика в Україні./Освіта України. - 2005 - № 64. с.6.

3. Кремень В. Загальноцивілізаційні зміни/ Трибуна вченого - К., 2005. с. 8-9.

4. Масляк П. Освіта в Україні: сьогодні і завтра. К., 2005.

5. Ходарковська А.Г. Європейська орієнтація модернізації системи освіти України/ Філософія. Політологія. - 2004. - № 63-65. с. 166-167.

6. Шведова Ю.Р. Роль молоді у розв'язанні соціальних проблем/ Філософія. Політологія - 2004. № 63-65. с. 167.

7. Круглашов А. Співпраця України та Європейського Союзу в галузі освіти і науки/ Політичний менеджмент - 2005. - №4. - с. 115-125.

8. Головатый Н. Европейское и украинское образование - где точки соединения?/ Конференція. Персонал. - 2004. - № 3. с. 5-7.

9. «Шкільний світ», Київ, 2004 «Поза межами пожливого: школа якою вона є».

10. Богомаз К.Ю., Дика О.І. Болонський процес: міжнародний та вітчизняний досвід/ Політологія - 2005. - с. 120-124.

Размещено на Allbest.ru