Виховання сенсорної культури дітей дошкільного віку

У дітей 5 - 7-річного віку сприймання об'єктів дещо пасивне. Вони схильні помічати в предметах випадкові, але яскраві, рухливі деталі, а істотні часто залишаються поза увагою, що зумовлює нерідко поверхове або навіть і помилкове засвоєння матеріалу. Значною мірою це пояснюється слабким розвитком довільної уваги й аналізуючого сприймання.

Уміння спостерігати в дітях можна розвивати на будь - яких заняттях. Особливо широкі можливості для цього на прогулянках, під час малювання, читання , праці.

Залучаючи, таким чином, до цілеспрямованих спостережень вихователь розв'язує такі дидактичні завдання :

уточнює і збагачує їхні уявлення і поняття про відомі об'єкти;

формує нові поняття про зв'язок, відношення між предметами і явищами;

активізує різні форми сприймання;

навчає послідовності розумових і практичних дій під час спостереження одного чи кількох об'єкті;

збуджує інтерес і допитливість дітей.

Роботу з розвитку спостережливості треба організувати так, щоб максимально використати розвивальні можливості багаторазових прогулянок різними маршрутами. Наприклад, проходячи в різний час екологічною стежкою, діти уважніше помічають зміни в природі; мандруючи стежкою “веселки”, помічають різноманітність забарвлення оточуючого; “збирають” ознаки, дієслова руху. Для тривалих спостережень вихователю слід попередньо визначити об'єкт і мету спостережень, засоби зацікавлення дітей, способи фіксації спостережень і можливості використання їх результатів на різних заняттях. Наприклад, дітям 4 - 5 років доцільно запропонувати спостереження за польотом сніжинок, за снігопадом, заметами. Які за формою і розміром сніжинки? Як лягає сніг? Коли він рипить? Коли добре ліпиться?

Багато корисного для розвитку мовлення та уяви дітей дають спостереження за слідами людей і тварин на снігу, розпізнавання вигляду засніжених дерев і кущів.

Запитання для спостережень мають активізувати мислення, викликати бажання пояснити взаємозв'язки між об'єктами, спробу самостійно визначити елементарні залежності, зробити висновок. Наприклад, на основі спостережень діти розмірковують: “Де раніше на подвіт'ї дитячого садочка починає танути сніг і чому? Де товщий сніг: у лісі чи у полі? Чим це можна пояснити?” ; “Поспостерігаємо, де раніше з*являються листочки : на гілці берези, яка стоїть у банці з водою на вікні, чи на дереві? Чому так? Який можна зробити висновок?”

Під час спостережень важливо домагатися стійкості довільної уваги, всебічного розгляду об'єктів. Для цього вихователь керує сприйманням дітей, накреслює уявний маршрут розгляду. Спочатку варто спрямувати увагу на основне, типове, властиве усім предметам даного виду, створити цілісне уявлення про весь об'єкт, а потім зацікавити дітей пошуком тонких ознак, деталей. Дуже важливо заохочувати дітей відображати результати спостережень у практичній діяльності: у процесі усного мовлення , під час малювання, праці , читання книжки, яку вихователь заздалегідь вибрав для закріплення результатів спостережень.

Закінчуючи спостереження, корисно, щоб діти під керівництвом вихователя з'ясували, що ж нового , незвичного вони відкрили для себе; зробили висновок про те, як саме спостерігали, за якими ознаками; що треба врахувати в майбутніх спостереженнях. Це допоможе їм поступово оволодіти спостереженням як методом пізнання.

УМІЛІ РУКИ

Мета: Вчити орієнтуватися на величину предметів; співвідносити дії рук з величиною предметів. Вчити дітей діяти цілеспрямовано: хапати і кидати предмети однією рукою. Вчити хапати великі предмети двома руками, розподіляючи пальці на предметі; правильно встановлювати відстань від себе до м'яча, направлення у просторі (праворуч, ліворуч, прямо); розвивати зорово-рухову координацію, діючи обома руками.

Порівняємо два відомих прислів'я : “Розумні руки вчать голову” і “Голова навчить - руки зроблять”. Як точно вони доповнюють один одного. Афористично узагальнив цю народну мудрість В. О. Сухомлинський, який підкреслював, що розвиток дитини - у кінчиках її пальців. Отже, щоб праця приносила дітям задоволення, їхні руки мають бути вправними, натренованими в швидкому, точному, координованому виконанні багатьох рухів, що потрібні в різних навчальних діях.

Загальновідомі всі ті складності,що їх переживають діти оволодіваючи графічними навичками. Багато вихователей (вчителів) йде за традицією: багаторазове, часом виснажливе вправляння дітей у відтворюванні тих чи інших елементів букв. Досвід вчителів - експериментаторів засвідчив високу єфективність опосередкованого шляху - тренування відповідних м'язів руки дитини, координації рухів у таких видах діяльності, які, здавалося б, далекі від письма. Зокрема, для розвитку м'язів руки, точності рухів дітям пропонують різні тренувальні вправи, які мають привабливий характер. Діти на заняттях з фізичного виховання і праці виконують індивідуально і в групах силові вправи для пальців, погодженості дій правої і лівої рук. Цікаво, що дітям подобається плести, вишивати, а це дуже корисно для виховання в них чуття ритму, точності рухів, акуратності.

Також можна запропонувати дітям , опираючись на досвід передових вчителів, такі види завдання:

різноманітні графічні диктанти, які проводять на заняттях з математики, малювання, письма. Крім м*язів пальців, тренуються довільна увага, зосередженість, орієнтація в просторі. Добре, щоб графічний диктант в кінці набув вид привабливого для дітей візерунка, орнаменту тощо;

вправи на розфарбовування, домальовування, штриховку, доповнення, з'єднування;

“сліпе” ліплення - дитина із заплющеними очима ліпить за зразком;

складання індивідуального або в групі композицій з різноманітних природних та інших матеріалів;

ігри з “Чарівним мішечком”, мета яких - розпізнавання відомих предметів навпомацки ;

ігри - змагання на швидкість зав'язування і розв'язування вузлів із товстих різноколірних шнурів;

виконання ігрових завдань, що потребують узгоджених дій правої і лівої рук, узгоджених дій у роботі в парі;

ігрові форми фізкультурних хвилинок : впізнавання задуманого через рухи (“що ми бачили - не скажимо, подивіться - ми покажимо”);

гра “Безпомилкова дія” - виконання рухів точно та виразно (з музичним супроводом, без нього, сфантазованих на задану тему ).

Нагромадження чуттєвого досвіду з різних джерел сприймання - це та основа, яка пришвидшує розвиток процесів мислення, мовлення, загострює увагу; багатшими стають інтелектуальні почуття, фантазія дітей.

Одним з важливих умов сенсорного розвитку дітей молодшої групи є здійснення його в процесі змістовної діяльності дітей. Саме в умовах змістовної, результативної діяльності складається можливість зробити особливості, відносини, властивості предметом уваги дітей, предметом освоєння. У формуванні особистості дитини неоціненне значення мають різноманітні види художньо - творчої діяльності: малювання, ліплення, вирізання з паперу фігурок і наклеювання їх, створення різних конструкцій з природних матеріалів. Для образотворчої діяльності цього віку характерні швидкі переходи з малювання в ігру. Гра - це особливий вид діяльності дошкільника, вона завжди носить творчий характер. Дитину приваблює в дидактичній грі не повчальний характер, а можливість проявити активність, виконати ігрову дію, домогтися результату, виграти. Можливість навчати маленьких дітей за допомогою активної, цікавої для них діяльності - відмінна особливість дидактичних ігор. Дидактичні ігри проводяться поза заняття і є складовою частиною занять навчають і закріплюють знання в ігровій формі. Дидактичні ігри та вправи для дітей 3 - 4 років проводяться послідовно, систематично. Важливо тільки перемежовувати завдання, що передбачають роботу з різними властивостями предметов. В іншому випадку існує небезпека фіксувати увагу дітей на виділення одного з властивості на шкоду іншим.



1.6 Роль батьків у розвитку сенсорики дітей

У розвитку дитини раннього віку провідна роль належить дорослому. Він забезпечує всі умови, необхідні для розвитку та оптимального стану здоров'я малюка. Спілкуючись з ним він несе ту інформацію яка необхідна для розвитку розуму і душі дитини .. Під час гри, повсякденного спілкування, спільно виконуваних дій, батькам слід звертати увагу на різні властивості предметів (колір, форму, вагу, смак, запах), тим самим розвиваючи сприйняття дитини. Для того щоб навчити дитину мислити, необхідно навчити правильно, порівнювати і групувати, тобто правильно розрізняти.

Однією з умов, що забезпечують нормальний розвиток, гарне самопочуття дітей раннього віку, є єдність педагогічних впливів з боку всі хто бере участь у їх вихованні, особливо в сім'ї, де нерідко з дитиною займаються кілька людей. Їх дії повинні бути узгоджені, а вимоги постійними.

Для засвоєння сенсорних здібностей батькам малюка чимале значення необхідно приділяти іграм, що сприяють розвитку даної техніки пізнання у дитини. До числа таких ігор можна віднести наступні:

1) ігри-доручення, засновані на інтересі дитини до дій з різними предметами;

2) ігри з хованням і пошуком - в цьому випадку дитину цікавить несподівана поява предметів і їх зникнення (складання матрьошки);

3) ігри з загадуванням і розгадуванням, які залучають дітей невідомістю;

4) ігри на ознайомлення з формою і величиною предмета - геометричні ігри (мозаїки, конструктори "Лего"),

5) заняття з різноманітними матеріалами (глина, пластилін, вата, пісок)

У процесі спілкування з батьками відбувається передача дитині раннього віку суспільно вироблених способів вживання предметів, оволодіння гарматними і співвідносяться діями. . Так, переважна більшість батьків зазначили, що їхні діти люблять збирати пірамідки, грати з кубиками і з конструктором і т.д.

Сенсорне виховання дітей дуже різноманітне. Воно містить у собі ознайомлення з ознаками і властивостями предметів, знайомство з величиною, фактурою, смаком, звучанням, формою, орієнтування в часі. І це ще не весь список.

Як же має бути поставлено виховання дітей, щоб вони отримували правильне сенсорний розвиток? У якій формі, в яких обсягах, як часто?

Сенсорний розвиток дитини відбувається як на спеціальних заняттях, так і в повсякденному житті. Причому в повсякденному житті дитині, нарівні з власним досвідом, потрібні коментарі дорослого. Дорослий повинен звернути увагу малюка, залучити його, дати завдання, орієнтоване на сенсорний розвиток.

Природа вже сама по собі грає величезну роль в сенсорному розвитку дитини. Взяти, приміром, поїздку до моря. Яке сенсорне виховання дітей може вона дати? Дуже велике.

Дитина дивиться на набігає хвилю. Якого вона кольору? Синього, зеленого, з бурими переливами, сонячні відблиски надають їй безліч відтінків. Як їх можна описати? Який він - колір морської хвилі? Пісок складається з мільярда піщинок, і не всі вони однакового кольору (зорове сприйняття).

Камінчики, галька - різної форми, різного розміру, плоскі, гладкі, шорсткі (розвиток уявлень про форму і величиною, тактильних відчуттів). А послухати, як шумлять хвилі, кричать чайки, альбатроси? (Розвиток слухової чутливості). А запах? Як пахне на море, чим? Як можна описати свої відчуття? (Розвиток нюху).

Температура води (розвиток термічних почуттів). А властивості води?Елементарне обстеження дає дитині поняття що вода не має своєї форми, запаху, кольору. У ній тонуть і плавають різні предмети.

Чому одні предмети тонуть, а інші плавають? Чому залізна пробка потонула, а пластмасова ні? (Знайомство з матеріалами, властивостями предметів). Напевно, одні важкі, інші легкі. А якщо взяти залізний цвях і таку ж за вагою паличку? (Розвиток баричного почуття (почуття тяжкості) методом порівняння). Переливання води з великого відерця в маленьке (знайомство з об'ємом).

Чи не це джерело для сенсорного виховання дітей?

Жодне цілеспрямоване заняття не зрівняється за вагою з таким природним сенсорним розвитком. Звичайно, від дорослого потрібні відповідні коментарі, навідні запитання. В іншому випадку, засвоєння сенсорних понять пройде стихійно, буде неповноцінним, поверховим.

Так що не думайте, що тільки досвідчені педагоги здатні проводити сенсорне виховання дітей. Вам теж воно цілком під силу.

Головне - частіше бувайте з дитиною в місцях, де сенсорне виховання дітей буде дійсно значущим. Ліс, луг, парк, озеро. На світі багато прекрасних місць, де можна не тільки відпочивати, але і виховувати дитину.

1.7 Список використаної літератури

Э.Г. Пилюгина « Занятия по сенсорному воспитанию с детьми раннего возраста» - М.: Просвещение, 1983

« Теория и практика сенсорного воспитания в детском саду», Под ред.. А.П. Усовой, Н.П. Сакулиной, - М.: Просвещение, 1965

«Сенсорное воспитание в детском саду»,Под ред. Н.Н. Поддьякова, В.Н. Аванесовой - М.: Просвещение, 1981

« Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников», Под ред. Л.А. Венгера - М.: Просвещение, 1973

Л.А. Венгер, Э.Г.Пилюгина, Н.Б. Венгер «Воспитание сенсорной культуры ребенка»- М.: Просвещение , 1988

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»,К.: Світич, 2009

К.Крутій, Н. Маковецька «Скарбничка ігор для розумних батьків і кмітливих дітлахів»- З.: Ліпс, 2004

Т.І. Поніманська «Дошкільна педагогіка» - К.: Академвидав, 2006

О.О.Барташніков, І. А. Барташнікова «Розвиток сенсорних здібностей і пам'яті у дітей 5-7 років» - Т.: Богдан, 1998

Е.Г. Пілюгина «Сенсорні здібності малюка» - Х.: Ранок, 2007

Венгер Л. А. «Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет» - М.: Просвещение, 1988.

Запорожец А. В., Венгер Л. А., Зинченко В.П., Рузская А. Г. Восприятие и действие / Под ред. А. В. Запорожца. - М.: Просвещение, 1967.

Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: Навч. посіб. - К.: Академвидав, 2008

Усова А. П., Запорожец А. В. «Педагогика и психология сенсорного развития и воспитания дошкільника».-- М.: 1965

Э.Г.Пилюгина Сенсорные способности малыша. Игры на развитие восприятия цвета, формы, величины у детей раннего возраста- М., «Просвещение», 1996

Люблінська Г. О. «Дитяча Психологія» - К.: «Вища школа»,1974.

Литвяк Е. «Что же это такое - воспитание по Монтессори?», Первое сентября, 2000. - № 74.



2. Практична частина

Актуальність дослідження.

У вітчизняній педагогіці спостерігається підвищений інтерес до проблем сенсорного виховання: проводяться науково-практичні конференції з питань всебічного розвитку особистості дитини; узагальнюються психолого-педагогічні дані, спрямовані на розвиток сенсорних здібностей і особистісних якостей на молодшого дошкільного віку; виходять у світ урядові постанови, що стосуються проблем виховання і навчання дітей раннього і молодшого дошкільного віку та ін Це дозволило створити систему сенсорного виховання. Зміни в соціальній та економічній сфері, перебудова в житті суспільства знаменують собою початок нового періоду і в сфері народної освіти.

Саме в ранньому дитинстві відбувається активний розвиток процесів відчуття і сприйняття, формування пізнавальної діяльності дітей. Це забезпечує подальший розвиток мислення, пам'яті, уваги, успішну підготовку до навчання в школі.

Сенсорний розвиток дитини - це розвиток його сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів (їх формі, кольорі, величині, запаху, смаку). Це поступове засвоєння сенсорної культури, створеної людством. З розвитком сенсорики (від лат. Sensus - відчуття) у дитини з'являється можливість оволодіння естетичними цінностями. З сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання, тому сенсорні здібності є фундаментом розумового розвитку.

Сенсорне виховання, спрямоване на формування повноцінного сприйняття навколишньої дійсності, служить основою пізнання світу, першим ступенем якого є чуттєвий досвід.

Проблема сприйняття широко вивчалася як в зарубіжній (Ж. Піаже, Е. Гібсон, М. Монтессорі, Ф. Фребель) так і у вітчизняній психології (Ш. А. Абдуллаєва, Е. А. Александрян, М. Ю. Кистяковская, Н. С. Карпінська, С. Л. Новосьолова, Е. Г. Пилюгіна, Є. А. Радіна, AM Фонарьов, СВ. Фонарьова, Е. Л. Фрухт та ін)

Особливу увагу приділяли вивченню сприйняття і його розвитку західні наукові представники. Експериментально обгрунтованими є концепції Ж. Піаже і подружжя Д. і Е. Гібсон. Сильною стороною концепції Ж. Піаже є визнання вдосконалення перцептивної діяльності основним со ¬ триманням розвитку сприйняття, а концепції Д. і Е. Гібсон - детальний аналіз змінюються в ході розвитку відносин ¬ ний між інформацією та сприйняттям. Однак обидві концеп ¬ ції залишають осторонь найважливіше питання про природу і про-похождення відображення в образі властивостей об'єкта і не вчи ¬ ють соціальної детермінації перцептивного розвитку.

Принципово інший науковий підхід до проблеми сприйняття має місце у вітчизняних психологів.

Актуальні проблеми сенсорного виховання відображені в роботах Н.А.Агеносова, Е.А. Л.А. Венгера, Е.А. Гребенщикової, Е.Б. Давидович, А.В.Запорожця, А.П. Усовой, A.M. Фонарьова, СВ. Фонарьовою та ін

Особливе місце у вивченні процесу сенсорного виховання займають дослідження (Ш. А. Абдуллаєвої, З. М. Богуславської, З. Н. Максимової, С. Л. Новосьолова, Л.А. Е. Г. Пилюгін та ін.) Вивченням особливостей розвитку сенсорних здібностей за допомогою дидактичних ігор і в процесі предметної діяльності займалися такі вчені, як А.І. Ануфрієва, Т.Г.Васильєва, Р.І. Теплицька, А.Р. Лурія, В.Г. Нечаєва, Е.Л. Фрухт).

У нашому дослідженні розглядається процес формування сенсорної культури дітей раннього віку.

Таким чином, актуальність нашого дослідження визначається наступним протиріччям: між значимістю даної проблеми розробленої в психолого-педагогічних дослідженнях і недостатньою увагою педагогів-практиків до реалізації завдання виховання сенсорної культури, як одного із способів пізнання дітьми предметного світу.

Проблема нашого дослідження полягає в недостатньому використанні потенціалу гри, як одного із засобів виховання сенсорної культури у дітей раннього віку.

Рішення даної проблеми зумовило вибір теми нашого дослідження: «Виховання сенсорної культури дітей раннього віку»

Об'єкт дослідження: процес розвитку та формування сенсорної культури у дітей раннього віку в умовах освітнього закладу

Предмет дослідження: шляхи та засоби виховання сенсорної культури в ранньому дитинстві

Мета: виявити особливості процесу сприйняття сенсорних еталонів і обгрунтувати значущість гри як засобу виховання сенсорної культури дітей раннього віку.

База дослідження: Дитячий садок № 189, молодша група, м. Запоріжжя

Дослідження особливостей виховання сенсорної культури дітей раннього віку

2.1 Виявлення рівня сформованості знань про властивості предметів у дітей раннього віку

Сенсорна культура дитини-це результат засвоєння ним сенсорної культури (освоєння властивостей предметів і об'єктів), створеної людством.

З сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання дитини. Витоки сенсорних здібностей лежать в загальному рівні сенсорного розвитку досягається в молодшому віці.

Період перших трьох років - період найбільш інтенсивного фізичного і психічного розвитку дітей. У цьому віці при відповідних умовах у дитини розвиваються різні здібності: мова, вдосконалення рухів. Починають формуватися моральні якості, складаються риси характеру. Збагачується сенсорний досвід дитини за допомогою дотику, м'язового почуття, зору.Дитину навчають розрізняти величину, форму і колір предмета через дидактичні ігри.

Розглядаючи об'єкт, дитина, як правило, виділяє в цьому віці, один - найбільш яскрава ознака, і, орієнтуючись на нього, передає зображення предмета в образотворчій діяльності через кольорову гаму, в конструюванні, ліплення - через форму, колір.

Саме цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про навколишній світ. В результаті постійного інтересу виникає увагу до зовнішніх властивостях предметів. У житті малюк стикається з різноманіттям форм, фарб та інших властивостей предметів, зокрема іграшок і предметів домашнього ужитку.Засвоєння процесів сприйняття має бути планомірним, під керівництвом дорослого. В іншому випадку воно буде поверхневим і неповноцінним, якщо знайомство малюка з особливостями предметів буде стихійним.

На кожному віковому етапі дитина освоює еталонну систему величин, форм, колірних тонів. Опановуючи такою системою, малюк отримує як би набір мірок, еталонів, з якими він може зіставити будь знову сприйняте якість і дати йому належне определеніе.Усвоеніе уявлень про ці різновидах дозволяє дитині оптимально сприймати навколишню дійсність.

Провідною в ранньому дитинстві є предметна діяльність. Тому сенсорні завдання та ігри включаються саме в цей вид діяльності, де облік кольору, форми і величини об'єктів є необхідною умовою виконання предметних дій. В якості таких дій можуть виступати розкладання предметів на 2 групи, розміщення вкладок в гнізда, нанизування кілець і т.д.

З метою вивчення виховання сенсорної культури дітей раннього віку на базі д / с № 189 проходив експеримент, в якому брало участь 12 дітей 2-ї молодшої групи.



2.2 Проведення констатуючого експерименту - розвиток сенсорних еталонів у дітей

Мета експерименту: вивчення процесу виховання сенсорної культури у дітей раннього віку в результаті використання дидактичних ігор.

В експерименті брало участь 2 групи дітей раннього віку - експериментальна і контрольна.

На першому етапі експерименту (констатуючий) була проведена діагностика. Метою даної діагностики було виявлення рівня сформованості знань про властивості предметів у дітей раннього віку.

На початку експерименту була вивчена специфіка навчально-виховного процесу дитячого саду, особливості роботи в групах раннього віку

Вивчивши особливості і зміст роботи з формування сенсорної культури в ранньому дитинстві була проведена діагностика.

Для діагностики знань про якості та властивості предметів з дітьми раннього віку використовувалася методика Пилюгіної Е.Г., яка заснована на завданнях різного типу діяльності.

У завданнях використовувалися червоний, жовтий, зелений колір.

Ми відібрали 7 завдань різного типу діяльності:

* Угрупування предметів

* Вибір за зразком

* Елементарні конструктивні дії

У перших двох завданнях діти групували предмети червоного і зеленого кольору.

1 завдання Дітям пропонувалися дві смужки гладкого картону 4x18 см червоного і синього кольору і 6 гуртків (3 червоних і синіх). Треба було покласти кружки на «доріжку» так, щоб вони «сховалися».

2 Завдання Дітям показує 5 брусків, складених «вежею» (Накладених один на інший), одного кольору: червоного або синього.Дитині давали 5 брусків червоного та 5 брусків синього, перемішаних довільно, і пропонували зробити «вежу» такого ж кольору, як у дорослого.Якщо дитина не могла відібрати предмети відповідного кольору і розмістити їх в заданому порядку, то дорослий детально демонстрував виконання завдання.

Друге завдання, як і попереднє, могло бути виконано по-різному, але найбільш високий рівень його виконання вимагав застосування більш складних дій з кольором, ніж розкладання гуртків на «доріжках»: дитина повинна була співвідносити колір відбираються, предметів з кольором зразка, що знаходився від нього на деякій відстані.

Наступна група завдань передбачала вибір за зразком одного з двох колірних об'єктів (брусків).

У третьому, четвертому та п'ятому завданні ставилося завдання вибору кольору.

3 Завдання Дітям давали червоний і синій бруски. Спочатку дитині пропонувався вибір за зразком. Однак при цьому вводилися слова-назви кольору. Показуючи червоний брусок, пояснювали: «Це червоний», - потім давали синій брусок і теж пояснювали: «Це синій». Після того як дитина розглянула предмети, назви повторювалися ще раз. Далі по пред'явленню наочного і словесного зразка дитина знаходив такою ж і давав його дорослому.

В 4 завданні Змінюється колір об'єктів і використовуютьсяопредмеченное слова-назви. Показуючи дитині жовтий брусок, говорили,що це лисичка. При показі червоного слід було пояснення, що це білочка.Потім дорослий показував дитині жовтий чи червоний брусок і пропонувавзнайти таку ж «лисичку» або «білочку» у себе. Вибір за зразкомпред'являвся дітям по 4 рази. Для запобігання вироблення реакції напевне місце розташування предмета зверталася увага на те, щоб об'єкти одного і того ж кольору лежали в різних місцях (якщо при першій пред'явленні завдання червоний брусок лежав праворуч, то приповторному пред'явленні він повинен був знаходитися ліворуч. Завданнявважалося виконаним, якщо дитина у всіх 4 випадках вирішував його вірно. Якщо він 1 раз помилявся і 3 рази давав правильні відповіді, йому знову надавалася можливість виконати завдання 4 рази. Якщо приповторному пред'явленні завдання малюком допускалася один чи більшепомилок, результат вважався негативним.

Наступні завдання припускали елементарні конструктивні дії.

5 Завдання Дитина будував башточку з двох кубиків, відтворюючи заданий у зразку розташування червоного і жовтого предметів. Завдання давалося 4 рази, щоразу за новим зразком (одному з двох можливих). При розміщенні матеріалу дорослий прагнув попередити можливість випадкового правильного рішення завдання, розміщуючи той об'єкт, який повинен лежати знизу, далі від дитини.

6 Завдання чергування об'єктів за кольором. Педагог розміщував 2 зелених і 2 червоних бруска «доріжкою», чергуючи їх за кольором: червоний, жовтий, червоний, синій. Увага дитини фіксувалося на колір предметів. Взявши руку малюка, дорослий доторкався нею до брусків, примовляючи: «Один, другий, один, інший». Різниця в кольорі підкреслювалася інтонаційно. Потім дитині давали 2 червоних і 2 синіх бруска і пропонували зробити таку ж «доріжку». Завдання повторювалося 4 рази і вважалося виконаним в тому випадку, якщо дитина, хоч один раз розміщував предмети правильно.

При вирішенні завдань різних видів (конструктивного характеру, кольору, форми) у дітей раннього віку виявляються різні рівні сформованості знань властивостей предметів і об'єктів.

Кожен з 3-х рівнів має свою характеристику:

I Вищий рівень-характеризується тим, що дитина виконує завдання правильно, тобто завдання поставлене дорослим вирішується їм успішно, самостійно; допомога дорослого мінімальна

II Середній рівень-передбачає також позитивне рішення малюком поставленої дорослим завдання; дитина робить менш 2 помилок і справляється із завданням самостійно; пояснення дорослого носять спрямовує характер

III Низький рівень-характеризується пасивним поведінкою дитини при вирішенні завдання; при повторному поясненні дорослим завдання малюк

допускає більш 3-х помилок, він «втрачає» завдання і переходить до простого маніпулювання предметами (об'єктами)

Обробка результатів: показники активності оцінюють за наступною шкалою: 3балла-максимальна вираженість показника, 2балла-середня вираженість, 1 бал-низька.

Відповідно 1 рівень прояву активності-14-18 балів, 2 рівень-7-14 балів, 3 рівень-0-7баллов.

При обробці даних аналізують активність дітей у ході виконання завдань по 2 параметрам. Показники оцінюють за шкалою балів і визначають рівень прояву активності.

Аналіз результатів дослідження представлений в таблицях № 1 і № 2.

Таблиця №1(контрольна група)

Ім'я прізвище дитини вік (рік, місяць)	Показники активності
	1 завдання	2 завдання	3 завдання	4 завдання	5 завдання	6 завдання	Рівень активності
1.Аліна Вахненко 3р.2м	3	3	3	3	3	3	Високий
2.Настя Балабуха 3р.	3	3	3	2	2	3	Високий
3.Богдан Тарасенко 2р.9м	3	2	2	2	3	3	Середній
4.Віка Кучер 2р.7м	2	2	2	1	1	1	Низький
5.Матвій Носенко2р.6м	2	2	1	1	1	1	Низький



Таблиця №2 (експериментальна група)

Ім'я прізвище дитини ві (рік, місяць)	Показники активності
	1 завдання	2 завдання	3 завдання	4 завдання	5 завдання	6 завдання	Рівень активності
1.Влад Новак 3р.1м	3	3	3	2	2	3	Високий
2.Ерік Оганян 2р.6м	2	1	3	2	2	3	Низький
3. Маша Галіч. 2р.7м	3	3	3	2	2	3	Середній
4.Максим Сидоренко 2г.9м	2	2	2	2	2	2	Низький
5. Артем Сисоєв 2р.11 м.	1	1	1	1	1	1	Низкий

Отже, в результаті діагностики рівня сформованості знань про властивості предметів у дітей раннього віку були виділені наступні показники, які представлені в діаграмах № 1 і № 2:

Контрольна група (діаграма № 1)

Експериментальна група (діаграма № 2)

До високого рівня розвитку були віднесені Аліна Вахненко., Настя Балабуха. з контрольної групи і Влад Новак. з експериментальної групи. Діти виконували завдання правильно, тобто завдання поставлене дорослим вирішувалася успішно, самостійно. До виконання завдання малюки поставилися з живим інтересом.

До середнього рівня розвитку належать Богдан Тарасенко з контрольної групи і Маша Галіч з експериментальної групи. Ці діти в більшості випадків справлялися із завданнями самостійно, але робили помилки. Була потрібна допомога педагога направляючого характеру.

До низького рівня розвитку належать Віка Кучер, Матвій Носенко з контрольної групи іЕрік Оганян, Максим Сидоренко і Артем Сисоєв з експериментальної групи. Ці діти ніяк не вирішували поставлені завдання, допускали багато помилок і переходили до елементарної гри з предметами. Наприклад, Віка Кучер, приступивши до виконання завдання стала грати з предметами, на запитання вихователя: «Що трапилося? Чому ти так робиш? ", Вона відповіла:« Я не хочу робити .Я буду грати ».

Отже, грунтуючись на результатах діагностики показала невелика кількість дітей з високим рівнем розвитку, і велика кількість дітей з низьким рівнем розвитку, був зроблений висновок про необхідність проведення подальшої роботи для розвитку сенсорної культури дітей раннього віку за допомогою дидактичних ігор, спрямованих на поліпшення засвоєння знань про властивості предметів.

2.3 Процес формування знань про властивості предметів у дітей раннього віку

Метою другого етапу (формуючого) була цілеспрямована робота з формування сенсорної культури у дітей раннього віку.

Ознайомлення дітей раннього віку з властивостями предметів починається з їх безпосереднього обстеження, в процесі якого малюки вчаться розрізняти такі властивості предметів і явищ, як величина, форма, колір. Знайомлячись з основними властивостями і їх словесними позначеннями дитина легше орієнтується в навколишньому світі.

Накопичення сенсорного досвіду відбувається на систематичних заняттях, які побудовані на використанні дидактичних ігор і вправ.

Потрібно зазначити, що опановуючи еталонною системою, дитина отримує як би набір мірок, еталонів, з якими він може зіставити будь-яку знов сприйняту якість і дати йому належне визначення. Засвоєння уявлень про ці різновидах дозволяє дитині оптимально сприймати навколишню дійсність.

Нам належало з'ясувати коли, як і в якій послідовності починають діти розрізняти властивості предметів? Чи залежить практичне орієнтування в якостях предметів від їх словесного позначення, перш за все від слів-назв величини, форми, кольору, від характеру діяльності дитини з цими предметами?

Грунтуючись на результатах діагностики, що показала невелику кількість дітей з високим рівнем розвитку дітей (Влад Новак), і велика кількість дітей з низьким рівнем розвитку (Ерік Оганян, Максим Сидоренко і Артем Сисоєв.) в експериментальній групі дітей, був зроблений висновок про необхідність проведення подальшої роботи для розвитку сенсорної культури дітей раннього віку за допомогою дидактичних ігор, спрямованих на поліпшення засвоєння знань про властивості предметів. Цінність дидактичної гри полягає ще й у тому, що завдяки закладеному в ній елементу самоконтролю, вона дозволяє організувати більш-менш самостійну діяльність маленьких дітей, розвивати уміння грати поруч з іншими, не заважаючи їм.

У ході даної роботи з'ясувалося, що запам'ятовування назв кольору протікає у більшості дітей надзвичайно повільно і зі значними труднощами.Індивідуальні відмінності у швидкості засвоєння назв кольору, так само як і форми предметів, залежать значною мірою від віку дітей та асоціативних зв'язків з особистого досвіду дитини.

При вирішенні завдань різних типів діти виявляють різний рівень орієнтування на колірні властивості об'єктів. Так наприклад, для дітей експериментальної групи більш доступними є завдання на угрупування предметів ідентичного кольору. Значно гірше вони орієнтуються на колірні властивості при виборі за зразком (завдання № 3). Рішення ж найелементарніших конструктивних завдань здійснюється без всякого орієнтування на сенсорні властивості предметів.

Завдання на вибір за зразком успішно виконується тільки тими дітьми, які систематично виробляють зіставлення кольору об'єктів з кольором зразка. Таке зіставлення представляє для дітей значні труднощі.Наприклад одні діти (Ерік Оганян і Максим Сидоренко) продовжують виявляти виборче ставлення до кольору, вказуючи щоразу предмет одного й того ж кольору, безвідносно до кольору зразка. Інші (наприклад, Артем Сисоєв) виявляють реакцію на місце розташування предмета. Нерідко після першого правильного вибору малюк «втрачає» завдання і переходить до простого маніпулювання предметами. Нерідко діти словом червоний підміняють слово колір. Стійкого зв'язку між словами - назвами кольору і конкретним кольором ще не утворилося. Спостерігається і випадкове вживання слів - назв кольору, коли дорослий, запитавши у дитини: «Навіщо ти береш сумку?» - Отримує відповідь: «На всяк випадок». Подальші розпити дорослого: «На який випадок?» - Призводять до роз'яснення дитини: «На блакитний» (Наприклад, Віка Кучер. з контрольної групи).

При виконанні завдань конструктивного типу дітям складно здійснити одночасно орієнтування на дві ознаки: просторове розташування і колір.Наприклад діти контрольної групи (Віка Кучер і Матвій Носенко) і діти експериментальної групи (Артеи Сисоєв і Максим Сидоренко) не змогли впоратися із завданням № 6 бо, відтворюючи просторове розташування, визначене в зразку, вони як правило не звертали увагу на колір об'єктів, а наполегливі вказівки дорослого приводили їх до дезорганізації діяльності (діти починали грати з предметами, абсолютно не орієнтуючись на зразок).

Зміна колірної тональності об'єктів, з якими діє дитина (в тих межах, в яких воно описано в наведених завданнях), не має значення для орієнтування на колір. Це свідчить про високий рівень кольорового розрізнення у дітей другого-третього року життя.

Сприйняття кольору удосконалюється з віком. Це підтверджується рішенням всіх типів завдань, що вимагають орієнтування на колірні властивості предметів. Найбільш яскраво це демонструють завдання на вибір кольору за зразком без назви кольору (завдання № 4): їх майже не вирішують діти до 3-х років (Артем Сисоєв, Віка Кучер), вирішують приблизно ј дітей віком 2роки6 місяців -3роки (Максим Сидоренко, Матвій Носенко) і більше Ѕ страше 3 років (Влад Новак, Аліна Вахненко, НастяБалабуха) .. Перевага одного з кольорів характерно в основному для дітей молодшого віку; діти ж старшої підгрупи виконують усі завдання, як правило, шляхом ретельного звірення об'єктів між собою і зі зразком.

Якщо говорити про особливості сприйняття форми, то слід зазначити, що вибір за зразком однорідних предметів заданої форми для дітей складніше, ніж співвіднесення різнорідних предметів, що здійснюється в основному шляхом проб і помилок. Особливе значення в практичній орієнтуванні дітей раннього віку має оволодіння способами обстеження форми. Основна роль при цьому відводиться таким методам, як співробітництво з дорослим, обведення контуру предмета рукою дитини, що спрямовується дорослим, з наступним переходом до самостійного обведення контуру предмета і потім чисто зоровому аналізу властивостей.

Отже, для розвитку сенсорної культури дітей раннього віку, нами була проведена систематична робота з допомогою наступних дидактичних ігор в експериментальній групі дітей від 2-х до 3-х років (див. Додаток):

1) Гра «Знайди квітку для метелика»

Мета: вчити розрізняти кольори; збагачувати мову словосполученнями: «однакового кольору», «такого ж кольору».

2) Гра «Сховай мишку»

Мета: продовжувати навчати дітей розрізнення кольорів, підбору однакових квітів на-віч з подальшою перевіркою (додаток, накладення); вправляти у виділенні заданого кольору і правильно називати ці кольори.

3) Гра «Чудо - паровоз»

Мета: вчити дітей конструювати з урахуванням кольору; виділяти і називати частини паровоза: колеса, вагони; розвивати дрібну моторику.

4) Гра «Склади картинку»

Мета: вправляти дітей у складанні цілого предмета з його частин з опорою на колір; вчити аналізувати елементарну контрольну схему: розвивати просторове мислення, волю, посидючість.

5) Гра «Пірамідка»

Мета: вчити співвідносити величину кілець в заданій послідовності: вчити аналізувати результат; розвивати посидючість, наполегливість.

6) Гра «Знайди друга»

Мета: продовжувати навчати дітей вибору кольору за зразком, діям по звуковому сигналу, розвивати увагу.

7) Гра-вправа «« Вузька і широка доріжка »

Мета: Закріплювати вміння прикладати цеглинки довгою стороною один до одного, розподіляючи споруду по поверхні.

Так само з дітьми проводилася запланована робота практичного характеру: здійснювалися заняття з продуктивної діяльності - таких як ліплення, конструювання, малювання, а так само ігри та вправи у вільний час.

У процесі практичного дослідження ми переконалися, що дидактичні ігри змістом, формою організації, правилами і результативністю сприяють формуванню у дітей умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти, виділяючи ознаки предметів.

В результаті використання дидактичних ігор сенсорного характеру було відмічено, що багато малюків навчилися розпізнавати кольори предметів, виділяти їх характерні ознаки.

Також було відзначено, що в результаті проведеної роботи з дітьми раннього віку підвищилася сенсорна культура дітей: малюки стали більш зосередженіше ставитися до виконання завдань і намагатися аналізувати свої практичні дії.

Використання дидактичних ігор стимулювало і розвиток психічних процесів: багато дітей стали більш спостережливими й уважними.

2.4 Динаміка результатів формує роботи

На заключному етапі дослідження була проведена повторна діагностика з метою вивчення динаміки формує роботи з розвитку сенсорної культури дітей раннього віку в експериментальній групі дітей.

Мета даного (третього) етапу - підведення підсумків формує роботи.

Аналіз результатів дослідження представлений в таблицях № 1 і № 2.

Таблиця № 1 (контрольна група)

Ім'я прізвище дитини вік (рік, місяць)	Показники активності
	1 завдание	2 завдание	3 завдание	4 завдание	5 завдание	6 завдание	Рівень активності
1.Аліна Вахненко 2р.8м	3	3	3	3	3	3	Високий
2.Настя Балабуха 3р.	3	3	3	2	2	3	Високий
3.Богдан Тарасенко 2р.9м	3	2	2	2	3	3	Середній
4.Віка Кучер 2р.7м	2	2	2	1	1	1	Низький
5.Матвій Носенко2р.6м	1	1	1	1	1	1	Низький

У контрольній групі до дітей високого рівня розвитку віднесені Аліна Вахненко,Настя Балабуха.; до середнього рівня-Богдан Тарасенко і Віка Кучер; до низького рівня -Матвій Носенко

Таблиця № 2 (експериментальна група)

Ім'я прізвище дитини вік (рік, місяць)	Показники активності
	1 завдання	2 завдання	3 завдання	4 завдання	5 завдання	6 завдання	Рівень активності
1.Влад Новак 3р.1м	3	3	3	3	3	3	Високий
2.Ерік Оганян 2р.6м	2	2	2	2	2	3	Середній
3.Маша Галіч 2р.7м	3	3	3	3	3	3	Високий
4.Максим Сидоренко 2р.9м	3	3	3	2	2	3	Високий
5. Артем Сисоєв 2р.11 м.	2	2	2	2	2	2	Середній

В експериментальній групі дітей до високого рівня розвитку сенсорної культури відносяться Влад Новак, Маша Галіч і Максим Сидоренко.; до середнього рівня-Ерік Оганян і Артем Сисоєв.

Дітей з низьким рівнем не виявлено.

Отже, в результаті контрольної діагностики рівня сформованості знань про властивості предметів у дітей раннього віку контрольної таекспериментальної груп були виділені наступні показники, які представлені вдіаграмах № 1 і № 2:

Контрольна група (діаграма № 1):



Експериментальна група (діаграма № 2)

Таким чином, можна зробити висновок про те, що процес вихованнясенсорної культури у дітей раннього віку проходить успішно привикористанні системи дидактичних ігор і вправ.

В результаті емпіричного дослідження були вивчені особливості процесу виховання та формування сенсорної культури дітей молодшого віку.

Експеримент проводився з 10 дітьми другої молодшої групи (від 2,6 до 3,1 років) - контрольної та експериментальної груп ДНЗ № 189 м. Запоріжжя.

У ході констатуючого експерименту була проведена діагностика розвитку рівня розвитку сенсорної культури дітей раннього віку.

Дані діагностики виявили необхідність проведення спеціальної роботи з формування у дітей уявлень про властивості предметів: величиною, кольору, форми.

Формування уявлень еталонної системи у малюків експериментальної групи проводилося з використанням дидактичних ігор.

У ході експерименту була відзначена висока пізнавальна активність дітей, інтерес до вивчення властивостей предметів.

На третьому етапі була проведена контрольна діагностика та підбито підсумки проведеної роботи.

В ході контрольної діагностики була відзначена позитивна динаміка у розвитку уявлень у дітей експериментальної групи раннього віку про колір, форму, величину завдяки використанню спеціально підібраних дидактичних ігор.

В процесі даного дослідження було вивчено процес використання дидактичних ігор у сенсорному освіті дітей раннього віку.

У теоретичній частині була дана загальна характеристика проблеми виховання сенсорної культури, вивчено значення дидактичної гри в розвитку дитини раннього віку, визначена можливість вирішення завдань сенсорного виховання при використанні дидактичних ігор.

Дидактичні гри необхідні для розвитку пізнавальних процесів (уяви, пам'яті, спостережливості, сприйняття, кмітливості, швидкості мислення і т.д.). Дитину приваблює в дидактичній грі не повчальний характер, а можливість проявити активність, виконати ігрове дію, домогтися результату, виграти. Можливість навчати маленьких дітей за допомогою активної, цікавої для них діяльності - відмінна особливість дидактичних ігор. Організація і проведення таких ігор здійснюється під керівництвом педагога.

У практичній частині даного дослідження ми переконалися, що дидактична гра сприяє розвитку уявлень у малюків про властивості предметів.

Сучасна теорія сенсорного виховання включає в себе все різноманіття сенсорних характеристик навколишнього світу, а також узагальнені способи обстеження предметів, їх якостей, властивостей, відносин, тобтоперцептивні дії, систему обследовательских дій, систему еталонів, якими оволодівають діти.

Тому завдання сенсорного виховання - своєчасно навчити дитину цим діям є актуальною і дієвою. А узагальнені способи обстеження предметів мають важливе значення для формування операцій порівняння, узагальнення, для розгортання розумових процесів.



Додаток № 1

1) Гра «Знайди квітка для метелики»

Мета: вчити розрізняти кольори; збагачувати мова словосполученнями:«однакового кольору», »« такого ж кольору ».

Матеріал; чотири квітки, виконаних з картону (червоний, синій, жовтий), чотири плосткостние фігурки метеликів такою ж забарвлення, як квіти

Хід гри: Запропонувати дітям допомогти метеликам знайти совиквіти-посадити на таку квітку такого ж кольору, щоб їх не видно було і ніхто не зміг їх зловити. В кінці гри діти називають колір метеликів і квіток.

2) Гра «Сховай мишку»

Мета: продовжувати навчати дітей розрізнення кольорів, підборуоднакових квітів на-віч з подальшою перевіркою (додаток, накладення);вправляти у виділенні заданого кольору і правильно називати ці кольори.

Матеріал: плосткостние будиночки-норки червоного, синього, жовтогокольорів з картону з зображенням мишки; картонні прямокутники - «двері»аналогічних квітів

Хід гри: Дітям роздаються будиночки з зображенням мишки, у педагога«двері» різних кольорів упереміш. Педагог просить дітей заховати своюмишку від кішки і пропонує підібрати «двері» такого ж кольору, щоб їїврятувати

3) Гра «Чудо-паровоз»

Мета: вчити дітей конструювати з урахуванням кольору; виділяти і називати частини паровоза: колеса, вагони; розвивати дрібну моторику.

Матеріал: плосткостние зображення паровоза і вагонів червоного, синього, жовтого; пробки від пластмасових пляшок таких же кольорів (по 2 шт. Кожного кольору)

Хід гри: Запропонувати дітям допомогти паровозику-полагодити його (подарувати йому нові колеса)

Варіанти виконання завдання:

а) підібрати колеса такого ж кольору, як колір паровоза і вагонів;

б) підібрати колеса контрастного кольору (на прохання дорослого)

в) підібрати колеса такого кольору, якого хоче дитина, але попросити його назвати колір вагонів, паровоза і коліс.

4) Гра «Склади картинку» (см.Приложение № 2)

Мета: вправляти дітей у складанні цілого предмета з його частин з опорою на колір; вчити аналізувати елементарну контрольну схему: розвивати просторове мислення, волю, посидючість.

Матеріал: картки з аплікацією гусениці, курчати, будиночка, гриба, сніговика. Деталі зображень цих предметів таких же кольорів.

Хід гри: Діти розглядають картинку і орієнтуючись на колір, складають таке ж зображення із запропонованих деталей

5) Гра «Пірамідка»

Мета: вчити співвідносити величину кілець в заданій послідовності: вчити аналізувати результат; розвивати посидючість, наполегливість.

Матеріал: пірамідка середнього розміру з кільцями різного діаметру червоного, синього, жовтого, білого кольорів.

Хід гри: педагог розбирає пірамідку і просить дитину зібрати її заново.

6) Гра «Знайди друга»

Мета: продовжувати навчати дітей вибору кольору за зразком, діям по звуковому сигналу, розвивати увагу.

Матеріал: прапорці чотирьох кольорів: червоного, зеленого, синього, жовтого; бубен

Хід гри: педагог роздає дітям по одному прапорця. За сигналом бубна діти спочатку розбігаються по кімнаті, потім зупиняються і шукають кожен свою пару: друга, у якого прапорець такого ж кольору. Діти з однаковими прапорцями беруться за руки, уточнюють, наприклад: «У нас прапорці червоні». В ході гри педагог змінює прапорці.

7) Гра «Фігурка-латочка»

Мета: вправляти дітей у розрізненні і в порівнянні з фігур за кольором і формою, знаходженні тотожності і у виборі фігур з декількох; формувати увагу, зосередженість.

Матеріал: картка з контурним зображенням геометричних фігур: кола, квадрата, прямокутника; набори геометричних фігур червоного, синього, жовтого, зеленого кольорів відповідної форми

Хід гри: розглянути картку з геометричними фігурками, назвати їх форму.Відібрати необхідні фігури серед безлічі різнокольорових, пояснити свої дії

8) Гра-вправа «« Вузька і широка доріжка »

Мета: Закріплювати вміння прикладати цеглинки довгою стороною один до одного, розподіляючи споруду по поверхні; знати і позначати словом величини: широка, коротка

Матеріал: дерев'яні цеглинки червоного, жовтого; іграшки - машини жовтого, червоного кольорів

Хід гри: Педагог пропонує побудувати різні доріжки: вузьку жовту доріжку для жовтої машини, широку червону доріжку для червоної машини, і навпаки.



Додаток № 2 (гра «Склади картинку)

(Зразок картинки)

(Частини картинки)

Зразок та частини картинки (гра «Склади картинку)

Загальні висновки

Отже, сенсорний розвиток дитини - це розвиток її відчуттів і сприймань. Відчуття та сприймання у дітей дошкільного віку розвиваються досить інтенсивно, під впливом виховання, в процесі засвоєння дитиною знань і вмінь.

Сенсорні еталони - уявлення, які склалися в суспільстві про основні якості предметів (колір, форма, величина, висота звука і т.д.). Поступове ознайомлення дітей з різними видами сенсорних еталонів та їх систематизація -- одне з найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкільному віці. Його основою має бути організація дорослими дій дітей з обстеження та запам'ятовування основних різновидів кожної властивості, що здійснюється передусім у процесі їх навчання малюванню, конструюванню, ліпленню та ін.

Паралельно дитина засвоює слова, що означають основні різновиди властивостей предметів. Слово-назва закріплює сенсорний еталон, дає змогу точніше й усвідомленіше його застосовувати. Але це можливо за умови, що слова-назви вводяться на основі власних дій дитини з обстеження та використання відповідних еталонів.

У дошкільному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слухової та ін.). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо. Усі ці зміни є наслідком того, що дитина оволодіває новими способами сприймання, які мають забезпечити обстеження предметів та явищ дійсності, їх різноманітних властивостей та взаємозв'язків.

Дії сприймання формуються залежно від оволодіння тими видами діяльності, що вимагають виявлення й урахування властивостей предметів та явищ. Розвиток зорового сприймання пов'язаний передусім із продуктивними видами діяльності (малюванням, аплікацією, конструюванням). Фонематичний слух розвивається у процесі мовного спілкування, а звуковисотний слух -- на музичних заняттях (з допомогою ігор-вправ, побудованих за принципом моделювання звуковисотних відношень).

Поступово сприймання виділяються у відносно самостійні дії, спрямовані на пізнання предметів та явищ навколишнього світу, виконання перших перцептивних завдань.

Перцептивні дії, адекватні об'єкту, починають формуватися у дітей п'яти - шести років, їх характерною ознакою є розгорненість, включення до свого складу великої кількості рухів рецепторних апаратів, що здійснюються рукою чи оком.

Готуючи дитину до сприймання матеріалу, треба враховувати її попередні знання, йти від відомого до невідомого, від близького до далекого. Ці дидактичні вимоги мають значення вже при виділенні форми, величини, просторового розміщення предметів і сприяють більш успішному навчанню дітей - конструюванню, ліпленню, малюванню, лічбі, орієнтації в навколишньому середовищі.

В курсовій роботі ми висвітлили теоретичні аспекти сенсорного розвитку дітей дошкільного віку. За допомогою констатуючого експерименту виявили ступінь сформованості перцептивних дій, здатність сприймати предмети за формою у дітей старшого дошкільного віку, підібрали ігри та вправи, які сприяють розвитку зорового сприймання предметів.

Размещено на Allbest.ru

...