Педагогічна сутність проблеми формування позитивного ставлення учнів до праці людей різних професій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи формування позитивного ставлення учнів до праці людей різних професій

1.1 Педагогічна сутність формування позитивного ставлення школярів до світу праці та професій

1.2 Аналіз практичного досвіду формування позитивного ставлення молодших школярів до світу праці людей та професій

Розділ 2. Шляхи та засоби формування позитивного ставлення молодших школярів до світу праці та професій

2.1 Розвиток інтересу до праці дорослих у ході використання ігор

2.2 Організація спільної трудової діяльності молодших школярів

Висновки

Література

Вступ

Праця є доцільною діяльністю людини, спрямованої на видозміну і пристосування предметів природи для задоволення своїх потреб.

Праця - основне джерело матеріального і духовного багатства суспільства, священний обов'язок людини, фундамент особистісного розвитку. Сучасне виробництво потребує широкої освітньої та технічної підготовки, вміння швидко опановувати новою технологією, здібностей в області раціоналізації та вдосконалення трудових прийомів.

Трудове виховання в школі посідає одне з провідних місць у системі гармонійного розвитку школярів. Необхідно, щоб бажання школяра займатися певною діяльністю реалізувалося найбільш повно з опорою на інтереси, психофізіологічні можливості учнів. Для цього необхідно якомога раніше починати роботу з формування позитивного ставлення школярів до праці. Тому провідною ідеєю у вихованні позитивного ставлення до праці у школярів, особливо в молодшому шкільному віці, повинна стати ідея інтересу до праці. Праця - не обов'язок, а потреба, радість, щастя, спосіб самовираження особистості.

Найсприятливішим періодом для виховання позитивного ставлення до праці є молодший шкільний вік. Саме в цьому віці в процесі праці молодші школярі набувають трудові навички та вміння, у праці розвиваються багато життєво важливі якості особистості, трудова діяльність з усіма її компонентами властива дітям молодшого шкільного віку, але вона має свої особливості. Тому вчителям початкових класів необхідно систематично і цілеспрямовано в союзі з батьками здійснювати навчання основним умінням і навичкам самообслуговування, виховувати творчу активність і здатність орієнтуватися в різноманітті трудової діяльності людини.

Систематичні поглиблені дослідження проблеми трудового виховання займалися Г. М. Годіна, А. С. Макаренко, Я. А. Рожневі, І. С. Синіцин, В. А. і деякі інші педагоги.

У теорії та практиці трудового виховання школярів найбільш повно висвітлені питання формування у школярів працьовитості, системних знань про працю дорослих, трудових умінь, питання формування працьовитості, загальнотрудових умінь. Однак найменш вивчені питання формування позитивного ставлення до праці у молодших школярів.

Однією з характерних особливостей сучасного суспільства є все поглиблюється суперечність: між бажанням людини займатися певною трудовою діяльністю і можливістю його реалізації. Таке положення визначає необхідність нового підходу до трудового навчання й виховання школярів, зокрема, до початкових етапах. Інша суперечність полягає в необхідності проведення роботи з формування позитивного ставлення школярів до праці і небажанням її проведення в школах у зв'язку з браком часу і слабкою методичною підготовкою вчителів.

Виховання позитивного ставлення до праці людей і світу професій необхідно здійснювати протягом всього навчання і виховання дітей у дитячих дошкільних установах, триває ця робота і в початковій школі. Тому вчителям початкових класів необхідно систематично і цілеспрямовано в союзі з батьками здійснювати підготовку учнів до вибору професії, забезпечити у молодших школярів єдиної картини про світ праці, професій, формувати професійний інтерес, виховувати творчу активність і здатність орієнтуватися в різноманітті трудової діяльності людини.

Мета дослідження: вивчити і науково обгрунтувати педагогічні умови ефективного формування позитивного ставлення до праці людей та різних професій в учнів.

У ході дослідження нами вирішувалися такі завдання:

1. Педагогічна сутність проблеми формування позитивного ставлення учнів до праці людей різних професій.

2. Вивчити засоби діагностики рівня сформованості позитивного ставлення до світу праці та професій у школярів.

3. Проаналізувати практичний досвід формування позитивного ставлення до світу праці та професій у школярів.

4. Виявити практичні шляхи і засоби, що сприяють формуванню позитивного ставлення до світу праці та професій у школярів.

Розділ 1. Теоретичні основи формування позитивного ставлення учнів до праці людей різних професій

1.1 Педагогічна сутність формування позитивного ставлення школярів до світу праці та професій

Трудове виховання - неодмінна і невід'ємна складова частина загальної системи виховання школярів. Трудове виховання створює найбільш сприятливі передумови для включення кожного із психічних властивостей у багатосторонню частина з іншими властивостями та їх взаємного впливу. Всебічний і гармонійний розвиток забезпечує загальний підйом обдарованості людини, динамічно і цілісно виражає його творчу природу. І чим багатша ця творча обдарованість, тим кращі умови для розквіту спеціальних здібностей людини.

У Енциклопедичному словнику поняття «праця» трактується як «доцільна діяльність людини, спрямована на видозміну і пристосування предметів природи для задоволення своїх потреб».

Основні поняття, пов'язані з трудовим вихованням школярів є: «трудове виховання», «ставлення», «формування позитивного ставлення до праці». Ці терміни є спорідненими, але кожен з них має свою специфіку.

Трудове виховання - формування необхідних для трудової діяльності моральних якостей людини з допомогою праці; в суспільстві - в широкому сенсі - цілеспрямоване формування ставлення до праці як основи нового духовного обличчя людини, виховання високосвідомими і всебічно розвиненого громадянина; органічна складова частина гармонійного виховання; в більш вузькому сенсі - цілеспрямований, тісно пов'язаний з навчанням у школі процес підготовки дітей та юнацтва до трудової діяльності.

Ставлення до праці формується в процесі виховання працьовитості, готовності і здатності виконувати корисну суспільству роботу, свідомості відповідальності за результати праці, здатності сприймати інтереси колективу як особисті, сумлінно і творчо ставитися до вирішення трудових завдань. Найважливішими шляхами і формами трудового виховання є: підготовка дітей та юнацтва до праці в сім'ї та школі, залучення їх до безпосереднього і посильної участі у суспільному виробництві; використання всіх засобів морального заохочення передовиків виробництва та ознайомлення широких мас з їх досвідом; послідовне проведення принципу матеріальної зацікавленості в результатах праці; створення необхідних умов для росту кваліфікації працівників та участі їх в організації та управлінні виробництвом; використання в цілях трудового виховання засобів масової інформації та усної пропаганди.

Соціалісти-утопісти 16-18 ст. вперше висловили ідею про трудове виховання як засіб формування вільного гармонійної людини, готового трудитися на благо всіх членів суспільства. Т. Мор в «Утопії» проголосив соціалістичний ідеал суспільства без експлуататорів; всі його члени зайняті працею, якому навчаються з дитинства в школах, на полях, в майстернях. Т. Кампанелла головну особливість виховання бачив у поєднанні навчання з працею. Ж. Ж. Руссо пропонував залучати дітей до сільськогосподарської праці та різних ремесел, стверджуючи, що оволодіння професіями забезпечує людині матеріальну незалежність. Соціалісти-утопісти 19 ст. К. А. Сен-Сімон і Ш. Фур стверджували, що основне завдання виховання - підготувати молоде покоління до успішної трудової діяльності, забезпечити його всебічний розвиток. Особливо докладно Фур'є розробив методи залучення дітей до праці. В організованих Р. Оуеном школах діти з раннього віку залучалися до колективну працю.

Педагог К.Д. Ушинський (робота «Праця в її психічному і виховному значенні», 1860) розкрив значення вільного фізичної праці для всебічного розвитку людини та підтримання в ньому почуття власної гідності.

Професійна ж орієнтація як педагогічна категорія позначає процес ознайомлення учнів з різними професіями і видами праці і надання їм допомоги у виборі майбутньої професії та спеціальності відповідно до наявних схильностями і здібностями.

Зіставляючи ці три педагогічні категорії, слід зазначити, що поняття трудове виховання є більш широким порівняно з трудовим навчанням і профорієнтацією.

Останні виступають як його складові частини. Але, виконуючи свої специфічні ролі, всі ці три процеси взаємопов'язані і при успішному їх здійсненні сприяють формуванню у школярів працьовитості. Працьовитість є результатом трудового виховання, навчання та професійної орієнтації і виступає як особистісна якість, яка характеризується міцною потребностно-мотиваційною сферою, глибоким розумінням великий преобразующе-виховної сили праці (знання та переконання), умінням і прагненням сумлінно виконувати будь-яку необхідну роботу і виявляти вольові зусилля у подоланні тих перешкод, які зустрічаються в процесі трудової діяльності.

Цілі трудового виховання в сучасній школі такі:

· Прищеплення любові до праці;

· Прищеплення поваги до людей праці;

· Ознайомлення школярів з основами сучасного виробництва, будівництва, транспорту, сфери обслуговування;

· Формування в процесі навчання і суспільно корисної роботи трудових навичок і вмінь;

· Спонукання до свідомого вибору професії та отримання початкової професійної підготовки.

Це відображає об'єктивні потреби сучасного суспільства, співпадає з інтересами розвитку особистості школяра.

Різні дослідники пропонували різні формулювання завдань трудового виховання школярів. На основі класифікації Ю. К. Бабанського, В. І. Логінової, В. Г. Нечаєвої можна виділити дві групи завдань: допомога школяреві в оволодінні трудовою діяльністю (в освоєнні структури діяльності, придбанні трудових навичок, умінь); розвиток особистості дитини в праці (розвиток властивостей, якостей особистості, формування взаємин і придбання соціального досвіду взаємодії). Ці завдання вирішує педагог-практик.

Отже, педагогами одним із завдань трудового виховання школярів називається завдання формування ставлення до праці.

Оскільки трудове виховання здійснюється в процесі включення учнів у відповідну їхньому віку трудову діяльність, необхідно розглянути, в які види праці необхідно залучати учнів.

Широке застосування в школі знаходить, перш за все, трудова діяльність учнів, пов'язана з учбовими заняттями. Починаючи з першого класу, учні займаються виготовленням різноманітних навчально-наочних посібників: таблиць, картин, діаграм, гербаріїв, колекцій, найпростіших моделей. При вивченні природознавства та природознавства учні працюють на пришкільній навчально-дослідній ділянці, в теплицях і садах, займаються вирощуванням квітів, створюють живі куточки, організують роботу по підгодівлі птахів і диких тварин.

Значне місце в трудовому вихованні та навчанні займає ручна праця у початкових класах.

Велику роль у трудовому навчанні та вихованні грає працю з самообслуговування. Він включає в себе: догляд за своїми речами, прибирання класів та навчальних кабінетів, ремонт навчально-наочних посібників, книжок у шкільній бібліотеці, меблів та інвентарю і т.д.

Наступним видом трудової діяльності учнів є суспільно корисна робота з благоустрою шкільної території, по збору вторинної сировини, лікарських рослин, озеленення вулиць в населених пунктах, доріг і т.д. До цієї роботи залучаються учні з 1 класу.

Необхідність трудового навчання і виховання в школах зумовила велике значення їх наукового дослідження. Чимало цінних ідей з цієї проблеми міститься у працях класиків педагогіки - Я. А. Коменського, Дж. Локка, І. Г. Песталоцці, А. Дістервег, К. Д. Ушинського.

Різні аспекти трудового виховання досліджені П. Р. Атутова, Н. І. Болдирєвим, Н. К. Гончаровим, І. С. Мар 'єнко, В. О. Сухомлинським, А. А. Шибанова та іншими.

Завдання трудового виховання учнів початкових класів можна розглядати як етап формування у них позитивного ставлення до праці. Ці завдання визначені І.С. Мар'єнко в «Примірному змісті виховання школярів»:

· Засвоєння знань про роль праці в житті людей, розуміння необхідності праці на загальну користь;

· Сумлінне ставлення до праці, прагнення будь-яку роботу виконувати старанно, чесно, з бажанням і задоволенням;

· Прояв відповідальності, старанності, ініціативи й творчого ставлення до праці;

· Вміння працювати в колективі спільно, проявляти товариську взаємодопомогу, зацікавленість в хід і результати колективної роботи;

· Дбайливе ставлення до шкільного майна, інструментів і матеріалів, навчальним приладдя, рослинному і тваринному світу;

· Вміння планувати свою роботу, координувати дії, підпорядковувати їх загальному ходу роботи, користуватися раціональними прийомами праці, бути акуратними і точними;

· Формування загальнотрудових умінь і навичок, розвиток інтересу до техніки і технічної творчості;

· Негативне ставлення до нечесності, ліні, псування майна і недбалості в обігу з устаткуванням, інструментами та матеріалами.

Трудова діяльність, ставлення до праці - одна з основних сторін моральної діяльності. У процесі трудової діяльності формуються морально-вольові якості, в яких виявляються ознаки позитивного ставлення до праці. У молодших школярів важливо закладати переконання в тому, що праця є почесним обов'язком кожної людини, виховувати інтерес до праці, прагнення бути працьовитим і бажання приносити користь людям. Формування позитивного ставлення до праці у школярів має свою вікову специфіку, свої завдання, що відповідають віковим психофізіологічним особливостям школярів.

Формування позитивного ставлення до світу праці та професій у школярів має свою вікову специфіку, свої завдання, що відповідають віковим психофізіологічним особливостям школярів.

За своїм змістом праця дітей молодшого шкільного віку - це самообслуговування, господарсько-побутової працю, працю в природі, ручний і художня праця.

Самообслуговування - це праця дитини, спрямований на обслуговування ним самого себе (одягання, роздягання, прийом їжі, санітарно-гігієнічні процедури). Якість і усвідомленість дій у різних молодших школярів різні, тому завдання формування навичок самообслуговування актуальна на всіх етапах молодшого шкільного віку.

Господарсько-побутової праця - це вид праці, яким здатний опанувати молодший школяр. Змістом цього виду праці є праця по прибиранню приміщень, миття посуду, прання і так далі. Молодший школяр вчиться створювати й утримувати у відповідному вигляді навколишнє його середовище. Навички господарсько-побутової праці молодший школяр може використовувати і в самообслуговуванні, і в праці на загальну користь.

В особливий вид праці в молодшому шкільному віці виділяється праця в природі. Змістом такої праці є догляд за рослинами і тваринами, вирощування овочів на городі, озеленення ділянки і так далі. Праця в природі благотворно впливає не тільки на розвиток трудових навичок, а й на виховання моральних почуттів, закладає основи екологічної освіти.

Праця в природі дає можливість одночасно розвивати пізнавальні інтереси. Молодші школярі спостерігають за ростом і розвитком живих об'єктів, дізнаються про особливості деяких рослин і тварин, експериментують, пізнаючи неживу природу.

Таким чином, праця молодших школярів у природі сприяє не лише трудовому вихованню, але і моральному, естетичному, розумовому, фізичному розвитку.

Ручний та художня праця за своїм призначенням є працею, спрямованим на задоволення естетичних потреб людини. У його зміст входить виготовлення виробів з природного матеріалу, паперу, картону, тканини, дерева. Ця праця сприяє розвитку фантазії, творчих здібностей; розвиває дрібні м'язи рук, сприяє вихованню витримки, наполегливості, вмінню доводити почате до кінця. Результатами своєї праці молодші школярі радують інших людей, створюючи для них подарунки.

Стосовно до молодшого шкільного віку можна говорити і про розумовій праці. Будь-яка праця характеризується зусиллям, спрямованим на досягнення результату. Учитель початкових класів привчає молодших школярів «думати перш, ніж зробити», пояснювати для себе та інших хід своїх думок, робити висновки й умовиводи і, нарешті, отримувати задоволення від самостійно знайденого рішення.

У формуванні позитивного ставлення до праці молодших школярів слід враховувати їх схильність до наслідування. Потреба в наслідуванні створює передумови для прискореного накопичення досвіду моральної поведінки, свідомого ставлення до праці. Молодшого школяра повинна оточувати обстановка сумлінного ставлення до праці всіх дорослих: батька, матері, рідних, вчителі. Це благодатна і живлющою середовище, на тлі якої розгортається процес становлення особистості школяра, його морального обличчя, переконань і звичок поведінки. Створення традицій доброго ставлення до праці, опора на живі приклади, що зачіпають думки і почуття школяра, - важлива умова формування морального і трудового ставлення до праці у молодших школярів.

Знання та вміння, що здобуваються молодшими школярами на уроках, учитель поглиблює і закріплює у вільний від уроків час. Тут діапазон суспільно корисних справ учнів розширюється. Він включає в себе суспільно корисну трудову діяльність для потреб школи та позашкільних установ, самообслуговування в школі і вдома, продуктивна праця, заняття за інтересами, громадську роботу. Беручи участь у різних видах суспільно корисної праці, учні отримують нові знання і вміння.

Таким чином, організовуючи в школі роботу з формування позитивного ставлення молодших школярів до світу праці і професій, необхідно враховувати їх вікові особливості, використовуючи при цьому не тільки включення молодших школярів у різні види діяльності, але і систематично проводячи профорієнтаційну роботу, яка полягає в ознайомленні молодших школярів з найпоширенішими професіями.

1.2 Аналіз практичного досвіду формування позитивного ставлення молодших школярів до світу праці та професій

На уроках трудового навчання в 1-3 класах повинен бути закладений фундамент загальнотрудових підготовки. Це передбачає насамперед виховання у молодших школярів працьовитості, формування позитивного ставлення до праці.

Виконання поставлених завдань здійснюється в процесі прищеплення молодшим школярам відповідного представлення і поняття про елементи техніки, технології обробки матеріалів. Трудове навчання у початковій школі висуває певні вимоги до результатів виховання молодшого школяра. У них, починаючи з першого класу, має складатися відповідальне ставлення до своїх обов'язків, до результату своєї праці. Дуже важливо виховати у дитини працелюбність. Для цього в усіх видах праці (робота з папером, картоном, комбіновані роботи, робота з конструктором, вирощування рослин та інші) кожна дитина повинна бути завжди забезпечений відповідними матеріалами та інструментами. Тут відразу виробляється звичка щодо раціонального розподілу всіх матеріалів на робочому місці. Звичка організації свого робочого місця гарантує розумову організованість при виконанні трудового завдання, це умова успішної виконавської діяльності та виховання працьовитості.

У відповідності з характером трудової діяльності та психологічними особливостями дітей початкової школи велика частина часу відводиться на практичну роботу.

На уроках трудового навчання в початковій школі передбачається розвиток технічного кругозору учнів, виховання інтересу до технічної творчості.

Робота з папером, картоном і комбіновані роботи дають можливість продовження формування у молодших школярів навичок щодо організації робочого місця, за володінням такими матеріалами, як папір, всілякі за фактурою тканини, пластилін, глина і природні матеріали. Виконання трудових завдань з виготовлення виробів з правильними геометричними формами вимагає від дитини розуміння необхідності точної виконавської діяльності, неухильного дотримання поставленої мети, що і складає основу праці. Так, розмітка деталей за шаблоном вимагає хороших виконавських навичок. Робота за шаблоном мобілізує волю дитини та її інтелектуальні здібності. У цій діяльності дитина може співвіднести результати своїх зусиль з шаблоном і самостійно об'єктивно оцінити свою роботу.

Конструювання пред'являє свої специфічні вимоги. Конструктивна діяльність вимагає своїх способів дії, своїх прийомів обстеження та побудови конструкції.

Конструюючи, дитина починає розуміти, що за певними фразами і вагою деталей стоять певні конструктивні властивості.

На уроках обслуговуючої праці передбачається навчання школяра елементам самообслуговування (дрібний ремонт і догляд за одягом, взуттям), формування навичок безпечної праці та особистої гігієни при роботі з голкою і ножицями. На цих уроках молодші школярі отримують первинні відомості про види тканин (їх фактурі, як, малюнку). Всі види побутової праці, крім того, спрямовані на виховання загальних естетичних потреб дитини та її прагнення до особистої охайності і привабливості.

Глина, деревина, шкіра, хутро, природні матеріали (шишки, жолуді, мох, камінчики та інші), метал і багато інших матеріалів можуть і повинні використовуватися в школі відповідно до природними ресурсами і традиційними промислами, що склалися в конкретному краї.

Робота з різними матеріалами розширює навички трудових умінь дитини, вправляє його здібності до планування організації свого робочого місця і самої творчої діяльності.

Екскурсії в місця споконвічних народних промислів, освоєння на уроках найпростіших способів і прийомів роботи з всілякими матеріалами рідного краю розвивають у молодшого школяра естетичні почуття, створюють умови для розвитку творчої уяви і формують ту глибинну емоційну позицію по відношенню до природи свого краю і споконвічного промислу людей цього краю, яка по-справжньому визначає почуття любові до Батьківщини.

На уроках сільськогосподарської праці молодших школярів знайомлять з вирощуванням овочевих, ягідних та квітково-декоративних рослин.

Для того щоб молодші школярі усвідомлювали значення трудової діяльності, урок будується таким чином, щоб кінцевим результатом діяльності був корисний для інших предмет, зроблений самим школярем.

Головним завданням трудового виховання молодших школярів є формування правильного, позитивного ставлення молодших школярів до праці. Вона успішно реалізується тими педагогами, які враховують як особливості дитячої трудової діяльності так і вікові можливості молодших школярів.

Досвід роботи педагогів початкової школи, освітлюваний у педагогічних збірниках, газетах і журналах, підтверджує, що при правильній організації трудового виховання молодших школярів можуть бути досягнуті чималі успіхи у їх моральному вихованні, у формуванні у них інтересу до праці, позитивного ставлення до нього, бажання приймати в ньому участь, а також формуванні навичок, умінь, необхідних для різних видів трудової діяльності.

Вчителі початкових класів використовують у своїй роботі з формування позитивного ставлення до праці у молодших школярів різноманітні форми і методи: екскурсії, організацію свят, ігор, участь молодших школярів у різноманітних видах праці.

Розділ 2. Шляхи та засоби формування позитивного ставлення молодших школярів до світу праці та професій

2.1 Розвиток інтересу до праці дорослих у ході використання ігор

Для молодшого школяра характерний високий рівень допитливості, він емоційно реагує на все нове, легко піддається впливу зовнішніх обставин. Молодший школяр з бажанням виконує важкі доручення, прагне до активної діяльності, якщо барвисто оформлена класна кімната. Отже, важливо відбирати ті форми й методи роботи, які найбільшою мірою відповідають психологічним особливостям учнів молодшого шкільного віку, вносити в них елементи гри, романтики, творчості.

Гра - найбільш доступний для дітей вид діяльності, спосіб переробки отриманих з навколишнього світу знань, вражень. Дитячі ігри надзвичайно різноманітні за характером, змістом, організації, тому дуже важко їх класифікувати.

Дидактична гра - це різновид ігор з правилами, спеціально створюваних педагогікою з метою навчання і виховання дітей. Вони спрямовані на вирішення конкретних завдань навчання дітей, але в той же час у них проявляється виховне та розвиваюче вплив ігрової діяльності.

Сутність дидактичних ігор полягає в тому, що дітям пропонується вирішити розумові завдання, складені дорослими в ігровій, цікавій формі. Їх мета-сприяти формуванню пізнавальної активності дитини. Дидактичну використовують не тільки як засіб закріплення знань, але і як одну з форм навчання. Вона сприяє розширенню уявлень, закріплення і застосування знань, отриманих на заняттях, а також в безпосередньому досвіді дітей.

А. В. Запорожець, оцінюючи роль дидактичної гри, підкреслював: "Нам необхідно добитися того, щоб дидактична гра була не тільки формою засвоєння окремих знань і вмінь, але і сприяла б загальному розвитку дитини".

Формуючи активний інтерес до трудової діяльності дорослих, педагогові слід звернути увагу і на уявлення дітей про моральний бік праці (яку користь приносять батьки своєю працею? Ким ти будеш працювати, коли виростеш? Чому тобі подобається ця професія? Для чого всі люди працюють? Чому кухар намагається приготувати смачну їжу, швачка - зшити гарний одяг?)

Завдання педагога - викликати у дітей бажання дізнатися якомога більше про цікавлячу їхній професії. Наприклад, після завершення будівництва будинку на уроках трудового навчання можна поставити дітям ряд питань, які змусять їх замислитися над деякими моментами: Чому не вистачило матеріалу для будівництва? Чому вікна різної ширини? Іноді ми включалися в гру і в якості її учасника («Яку ви дасте мені роботу на будівництві? Я хочу бути покрівельником, а що мені робити?"). Діти починають розуміти, що знання їх недостатні, і прагнуть заповнити їх. Так створюється передумова до активного розширення знань про різні сторони праці.

Ігри підказують педагогу, які екскурсії необхідно організувати, щоб збагатити враження дітей. Інтерес до праці будівельників можна підтримати, організовуючи розповіді фахівців (бажано батьків). Ці розповіді, узгоджені з учителем, повинні супроводжуватися показом інструментів і дій з ними. Як правило, отримані знання діти відразу ж ефективно використовують у грі.

Надзвичайно важливо, щоб ознайомлення з працею в процесі гри проходить в певній послідовності. Якщо екскурсії не пов'язані з подальшою активною діяльністю дітей, то роль їх незначна. Вид будівлі, де працюють люди, без живого спілкування з ними не може виховати у хлопців почуття поваги та інтересу до їх праці. Бажано, щоб за екскурсією або спостереженнями слідувала розмова, що закріплює знання і дозволяє сформувати більш загальні уявлення і поняття. Бесіда вчителя повинна націлювати молодших школярів на роздуми і узагальнення, а не на просте перерахування фактів. У зв'язку з цим використовуються деякі прийоми: наприклад, запропонувати хлопцям самостійно скласти оповідання «Ким і як я став би працювати на будівництві (фабриці і т. п.)» або відгадати укладену в оповіданні загадку: «Петя, прокидаючись вранці, всякий раз бачив, що тато читає газету, а за сніданком п'є молоко, їсть свіжі булочки. Петя задумався: «Хто ж ті люди, які встають раніше всіх і піклуються про те, щоб були і свіжі газети, і хліб, і молоко. Як ви думаєте, хлопці, хто ці люди? »

Знання стають повніше і міцніше, якщо вони знаходять застосування в іграх, наповнюючи їх певним змістом.

Відомий живий інтерес молодших школярів до роботи льотчиків, космонавтів, підводників, пожежників. Проте не можна обмежуватися знайомством дітей тільки з художніми творами про людей героїчних професій. Серйозне пізнавальне значення мають і книги, що показують, як важлива робота кожної людини («Хто живе в нашому домі» П. Бабанського, «Хто встає раніше за всіх» М. Мойсеєвої, «Тіма дому» А. Маркуші, «Ти опустив лист» Н . Григор'єва, «Блакитний гвинтик» О. Донченко). Під впливом цих книг діти починають бачити цікаве в роботі не тільки льотчика або геолога, але і листоноші, столяра, тесляра, розуміють, що немає легких професій, всі вони вимагають великої праці. Часто молодші школярі починають грати за сюжетами цих книг.

Молодші школярі й самі можуть спробувати скласти пропозиції, що характеризують ту чи іншу професію.

Після складання пропозицій в бесіді педагог дізнається, що знають молодші школярі про тієї чи іншої професії. Потім молодшим школярам можна предлоржіть виконати завдання «Професіограма». Учні складають опис улюбленого літературного героя за таким планом: якими знаннями і якостями він володіє? Які у нього улюблені заняття? Що він вміє робити? Ким він міг би працювати і які якості стали в нагоді б в його професії? Оцінюється повнота професіограми, обгрунтованість обраної професії для героя.

На уроках трудового навчання широко використовуються ігри: «Хто це зробив?», «Пантоміма», «Чорний ящик» і деякі інші.

Під час проведення гри «Хто це зробив?» Діти діляться на дві команди «загадчіков» і «отгадчику». Перші показують продукти праці різних виробництв (хліб, одяг, книги, годинник і так далі). «Отгадчику» називають професії людей, які беруть участь у виготовленні цих виробів.

У грі «Пантоміма» хлопці також діляться на дві команди. Учасники по черзі загадують один одному за допомогою пантоміми назви яких-небудь професій, зображуючи дії, характерні для працівників цієї професії. Завданням іншої команди - вгадати, яка професія задумана.

Для гри «Чорний ящик» готуються робочі інструменти, які поміщені в чорний ящик. Опустивши руку в ящик і взявши один з інструментів, але не дістаючи його, педагогом проводиться опис того, що роблять цим інструментом (шиють, стругають, розрізають, забивають і так далі). Завдання молодших школярів - назвати інструмент. Якщо молодший школяр вгадав інструмент правильно, то педагог дістає даний предмет і просить перерахувати професії тих людей, які користуються цим інструментом в роботі.

На заняттях з образотворчого мистецтва молодші школярі малюють робітників, їхні робочі місця, професії, які подобаються і професії, про яких школярі дізнаються на уроках.

Отже, організація і проведення ігор в початковій школі сприяє формуванню позитивного ставлення молодших школярів до світу праці та професій.

2.2 Організація спільної трудової діяльності молодших школярів

Трудова діяльність молодших школярів є одним з видів виховує діяльності. Її метою є формування ставлення молодших школярів до праці, творчості, до науки, книзі, вченню.

Трудова діяльність вимагає інтелектуальних зусиль, аналізу, роздуми. У ній розвиваються розумові здібності молодших школярів, розширюється коло знань. Тому важливим завданням вчителя є така - захопити всіх дітей трудовою діяльністю, наповнивши її цікавим змістом.

Зміст трудової діяльності молодших школярів різноманітне. Воно включає підготовку повідомлень і рефератів про факти навколишнього життя; відомості про події у світі; створення власних журналів, газет; підготовка матеріалу до уроків, участь у трудовому справі.

Як правило, на уроках у школі учні виконують запропоновану вчителем роботу індивідуально, кожен свій малюнок, ліплення, аплікацію. Але на практиці я помітили, що особливе задоволення молодшим школярам доставляє створення спільних картин, композицій, де об'єднуються зображення всіх школярів. Це - колективна робота, вона для дітей значніше за результатом, викликає у них захоплення. Школярів радує колективне заняття їх спільна діяльність по створенню одного загального малюнка, аплікації, конструкції. Особливе задоволення їм приносить загальний результат, який у цьому випадку завжди багатша за змістом, справляє на них більш яскраве враження, ніж індивідуально виконана робота. Вони розуміють, що всі разом можуть отримати більш значне зображення, ніж кожен окремо. У процесі колективних занять створюються сприятливі умови для спілкування дітей один з одним і вчителем з приводу того, що вони створюють, і як це краще зробити. А по завершенні зображення молодші школярі разом радіють результатами спільної діяльності. Радісні почуття об'єднують їх. Однак в масовій практиці такого роду заняття проводяться епізодично і лише в найбільш легких формах: коли кожен учень виконує свою частину зображення як окреме, закінчене, яке потім об'єднується в загальну роботу.

Колективна діяльність молодших школярів не тільки сприяє розвитку трудової активності, але і вирішує численні виховні та дидактичні завдання. Зміст зображуваного, що несе заряд світоглядних, етичних, естетичних ідей сприяє не лише вирішенню завдань естетичного та художнього виховання, але й активно впливає на формування свідомості особистості в цілому, а колективна форма організації дає можливість формувати навички та вміння працювати разом, будувати спілкування, розвиває звичку до взаємодопомоги, створює грунт для прояву і формування суспільно цінних мотивів.

Керівництво колективної трудовою діяльністю молодших школярів вимагає від педагога великих зусиль, ніж просто індивідуальна діяльність. Особливо складна в цьому плані спільно - взаємодіюча форма організації діяльності. Все це потребує ретельного продумуванні, чіткому плануванні всіх етапів роботи і погоджень, раціональному розміщенні матеріалів і устаткування.

Бажано, щоб спільній творчій роботі молодших школярів передував підготовчий етап. Він дозволяє учням поглибити власні знання з теми майбутньої роботи, дозволяє сформувати у них яскраві образи, які породжують бажання втілювати їх у власній діяльності. Для цього можна використовувати екскурсії, бесіди, обговорення прочитаних книг, розглядання репродукцій, ілюстрацій.

Колективні справи можуть бути об'єднані загальною темою: «Місто веселих майстрів», «Подорож у світ професій», «Допоможемо пернатим друзям» та інші. Це можуть бути також конкурси, трудові рольові ігри, колективні аплікації.

Колективні справи - це частка загальної життя дитячого закладу.

Відомо, що успіх спільної діяльності багато в чому залежить від згуртованості груп, від рівня симпатій як у діловому, так і душевному плані. За допомогою варіантів соціометричною і проективної методик і заміряються найважливіші параметри групи. Так, буває необхідно встановити лідерів, з'ясувати соціальний статус її членів, визначити рівень згуртованості групи, рівень пристосованості окремо взятої дитини. При визначенні взаємних симпатій і антипатій з'ясовуються можливості дітей до спільної роботи.

Зміна досвіду організації та методики суспільно корисної діяльності видається сьогодні актуальним, оскільки при такій організації трудових справ всі члени колективу беруть участь у плануванні, здійсненні, аналізі. Ця діяльність приносить задоволення кожному учаснику завдяки духу колективного співтворчості, вона спрямована на користь і радість оточуючим.

Отже, спільна діяльність дозволяє вирішувати багато завдань. Серед них: високі ціннісні орієнтації, оволодіння прийомами організації роботи, соціальна захищеність кожного члена групи, створення демократичної системи, а все це формує позитивне ставлення молодших школярів до праці.

педагогічний професія школяр труд

Висновки

Проаналізувавши теоретичні основи формування позитивного ставлення до світу праці та професій у молодших школярів, можна зробити деякі висновки.

Трудове виховання - неодмінна і невід'ємна складова частина загальної системи виховання школярів. Трудове виховання створює найбільш сприятливі передумови для включення кожного із психічних властивостей у багатосторонню частина з іншими властивостями та їх взаємного впливу. Всебічний і гармонійний розвиток забезпечує загальний підйом обдарованості людини, динамічно і цілісно виражає його творчу природу. Звичка до праці, розуміння його необхідності, трудові вміння і навички формуються у молодших школярів у повсякденних практичних справах, в різноманітних видах суспільно корисної діяльності. Організовуючи в школі роботу з формування позитивного ставлення молодших школярів до праці, необхідно враховувати їх вікові особливості, використовуючи при цьому не тільки включення молодших школярів у різні види діяльності, але і систематично проводячи профорієнтаційну роботу, яка полягає в ознайомленні молодших школярів з найпоширенішими професіями.

Вчителі початкових класів використовують у своїй роботі з формування позитивного ставлення до праці у молодших школярів різноманітні форми і методи: екскурсії, організацію свят, ігор, участь молодших школярів у різноманітних видах праці.

Одним з важливих педагогічних умов формування позитивного ставлення до світу праці та професій у молодших школярів є навчання молодших школярів навичкам самообслуговування. Навчання молодших школярів простим навикам самообслуговування проходить в сім'ї молодшого школяра і в процесі навчальної та позакласної діяльності. Педагог поступово залучає школярів до посильної і різноманітної трудової діяльності. Спочатку це може бути найпростіша робота з самообслуговування, пов'язана з доглядом за своїми іграшками, одягом і взуттям. Потім сфера трудових справ дитини розширювалася і включає в себе поливання квітів, участь у прибиранні, підтримування чистоти і так далі. Участь у посильної і систематичної трудової діяльності дозволяє молодшим школярам не тільки привчатися до праці і набувати практичні вміння і навички, але й поступово усвідомлювати свої трудові обов'язки, звикати до ощадливості.

Одним з ефективних умов формування позитивного ставлення молодших школярів до світу праці та професій є використання гри. Гра у молодшому шкільному віці ще не втратила свого значення. У зв'язку з віковими особливостями молодших школярів при формуванні позитивного ставлення до праці у молодших школярів необхідно використовувати ігри. Включаючи молодших школярів у проведення різних ігор (дидактичних, сюжетних, театралізованих, інтелектуальних і деяких інших) педагог сприяє формуванню позитивного ставлення молодших школярів до праці.

У ході включення молодших школярів в ігрову і спільну трудову діяльність у процесі навчання та в позакласній роботі відбувається формування ставлення молодших школярів до праці і людей праці. Спільна діяльність дозволяє вирішувати багато завдань. Серед них: високі ціннісні орієнтації, оволодіння прийомами організації роботи, соціальна захищеність кожного члена групи, створення демократичної системи, а все це формує позитивне ставлення молодших школярів до праці.

Література

1. Абалкін М. В. Про виховання працьовитості у молодших школярів / / Початкова школа. - 1990. № 5.-С. 17-23.

2. Берлін Б. Х. Залучення до професії. - Мінськ, 1982.-123 с.

3. Буре Р. С., Гордина Г. М. Навчайте дітей трудитися. - М.: Просвещение, 1984.-186 с.

4. Енциклопедичний словник - М., 1990. - 756 с.

5. Журавльов В. І. Поєднання засобів і методів виховання / / Радянська педагогіка. - 1986. - № 6. - С.45-49.

6. Йовайша Л. А. Проблеми професійної орієнтації школярів. - М.: Педагогіка, 1983. - 221 с.

7. Климов Е. А. Як вибирати професію. - М.: Просвещение, 1984. - 144 с.

8. Комарова Т. С. Колективна творчість дітей. - М.: РПА, 1998. - 200 с.

9. Новиков А. М. Процес і методи формування трудових умінь. - М.: Вища школа, 1986. - 290 с.

10. Симоненко В. Д. Професійна орієнтація учнів в процесі трудового навчання. - М.: Просвещение, 1986. - 341 с.

11. Скаткін М. Н., Костяшкін Е. Г. Трудове виховання та професійна орієнтація школярів. - М.: Просвещение, 1984. - 345 с.

12. Шутяк В. Г. Методика трудового навчання в початкових класах: Посібник для студентів педагогічних факультетів. - Рівне, 2001. - 278 с.

Размещено на Allbest.ru

...