Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки , молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра філософії і соціально - політичних дисциплін

Реферат

з дисципліни

«Вища освіта і Болонський процес »

на тему: «Порівняльна характеристика вищої освіти України і Швейцарії»

Підготувала:

Студентка групи 501 ФБ

Синягівська Наталія Сергіївна

Перевірив: Янко Андрій Леонідович

Полтава 2014 р.

ПЛАН

ВСТУП

І. СТУПЕНЕВА СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ

ІІ. СИСТЕМА АКРЕДИТАЦІЇ

ІІІ. ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Структура вищої освіти України побудована відповідно до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями. Але досвід інших країн ніколи не буває зайвим. Для порівняння системи освіти України я обрала Швейцарію, оскільки освіта, надана цією країною вважається однією з кращих у світі.

Швейцарія більш відома у нас своїми банками, ніж школами та вузами. Проте навчальні заклади цієї країни заслуговують найретельнішого розгляду. Країна здавна відома якістю освіти. Школи готельного менеджменту, вищі навчальні заклади («політехнічні школи», вузи та університети) відносяться до кращих у світі.

І це при тому, що загальної освітньої програми у Швейцарії не існує. Країна поділена на 26 кантонів (областей) і кожен з них, спільно з федеральним урядом, розробляє власну модель цієї системи, орієнтуючись на потреби регіону. Такий підхід варто застосувати і в Україні де економічний розвиток регіонів дуже різний.

Інтернаціоналізм та космополітизм, властиві Швейцарії, вплинули і на її місцеву систему освіти. Саме в цій країні вперше з'явилися міжнародні школи та університети, тут були створені перші міжнародні навчальні програми (наприклад, International Baccalaureate). Швейцарські ВНЗ постійно об'єднуються, працюють над спільними дослідницькими проектами чи спільно навчають студентів за різними програмами.

Взагалі, мені цікаво дізнатися, як у такій розвиненій країні налагоджена система підготовки фахівців.

Тому у роботі я ставлю за мету визначити ті чинники, за рахунок яких Україна, використовуючи досвід Швейцарії, змогла б вивести власну систему вищої освіти на якісно новий рівень.

І. СТУПЕНЕВА СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ

Україна: Вища освіта, як одна з найважливіших складових системи освіти, формує в людини певний рівень знань умінь та навичок, які можна застосувати до відповідних видів діяльності. Ступінь вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (характеристики, яка визначає ступінь сформованості знань, умінь та навичок особи, що надають здатність виконувати завдання та обов'язки певного рівня професійної діяльності).на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

Згідно Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII

Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:

ѕ початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

ѕ перший (бакалаврcький) рівень;

ѕ другий (магістерський) рівень;

ѕ третій (освітньо-науковий) рівень;

ѕ науковий рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти відповідає п'ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов'язків за обраною спеціальністю.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню

Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв'язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Науковий рівень вищої освіти відповідає дев'ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентності з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв'язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

1) молодший бакалавр;

2) бакалавр;

3) магістр;

4) доктор філософії;

5) доктор наук.

Молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми.

Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 300-360 кредитів ЄКТС.

Доктор філософії - це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу або наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі).

Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад'юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.

Наукові установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність. Наукові установи можуть також здійснювати підготовку докторів філософії за освітньо-науковою програмою, узгодженою з вищим навчальним закладом.

Доктор наук - це другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв'язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях.

Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи за результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Ступінь вищої освіти може бути реалізований як через неперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступеня.

Термін навчання:

ѕ молодший бакалавр - Особа має право здобувати ступінь молодшого

бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти - 1,5 - 2 роки;

ѕ бакалавр - на базі повної загальної середньої освіти - не більше 4

років;

ѕ при наявності “молодшого спеціаліста” - 2-3 роки;

ѕ спеціаліст - на базі відповідної освітньо-професійної програми

підготовки бакалавра - не більше 1 року чи 1,5 для певних спеціальностей;

ѕ магістр - на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра - не більше 1 року чи 1,5 для певних спеціальностей;

ѕ на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки

спеціаліста - не більше 1 року.

Важливе завдання перед освітою України поставлено тезою навчання впродовж усього життя людини. Ринок праці швидко змінюється, що диктує необхідність створення короткотермінових навчальних програм перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів. Цю важливу функцію має виконувати система післядипломної освіти.

Кількість вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації в Україні на початок 2013/14 навчального року порівняно з попереднім навчальним роком скоротилася на 2,4%, або на 20 закладів, - до 803 закладів. Про це свідчать дані Державної служби статистики України (Держстат).

Із загальної кількості вищих навчальних закладів майже 60% (478 закладів) складали ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, 40% (325 закладів) - ВНЗ ІІІ- IV рівнів акредитації.

У вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації на початок 2013/14 навчального року навчалося 2053 тис. студентів, що на 117 тис. осіб (5,4%) менше, ніж у попередньому навчальному році. У ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації навчалося 329 тис. студентів (16%), у ВНЗ ІІІ- IV рівнів акредитації - 1724 тис. студентів (84%).

У 2013 р. вищими навчальними закладами країни випущено 576 тис. фахівців (зменшення на 36,6 тис. осіб або 6 %).

Швейцарія: Швейцарія також має ступеневу вищу освіту. Вища школа містить два сектори: університетський та професіональний. Не університетський тип є більш вузькопрофільним та тісно пов'язаним з професійною діяльністю. Я вважаю за доцільне виділити такі освітньо-кваліфікаційні рівні:

ѕ Молодшим спеціалістом можна вважати випускника коледжу, після

навчання протягом 3-4 років. Такі випускники мають вузьку спеціалізацію та якісну професійну підготовку.

ѕ Рівень бакалавра надають кращі в світі інститути готельного

менеджменту та туризму. Це, загалом, 4-річна програма навчання, яка може становити і шість років, в залежності від факультету.

ѕ Ступінь лиценціата (Lizentiat) чи диплом (Diploma)відповідають

рівню магістра, але можуть надаватися лише університетом.

ѕ Наступний ступінь -- докторант (PhD) -- потребує ще 3 років

навчання.

Післядипломна освіта.

Суттєвою різницею у цьому пункті є те, що країна не прагне до безперервного навчання особи, навпаки, перевага надається особам від 30 років. Це пояснюється тим, що ставка робиться на людей з великим досвідом роботи для залучення їх у виробничу сферу. На фахівців такого рівня дуже високий попит.

ІІ. СИСТЕМА АКРЕДИТАЦІЇ

Україна: Під акредитацією розуміють процедуру надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-медичного та матеріально-технічного забезпечення.

Вищій навчальний заклад України отримує певний рівень акредитації у відповідності до спроможності цього закладу проводити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

В нашій державі встановлено 4 рівні акредитації:

ВНЗ І рівня (технікум) - на базі повної загальної середньої освіти, особи здобувають неповну вищу освіту та кваліфікацію молодшого спеціаліста, на базі базової загальної середньої освіти, особи здобувають повну загальну середню освіту та кваліфікацію молодшого спеціаліста;

ВНЗ ІІ рівня (коледж) - здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра;

ВНЗ ІІІ рівня (інститут, коледж як структурний підрозділ, технікум як структурний підрозділ) - здійснює підготовку фахівців за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра та спеціальностями освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;

ВНЗ IV рівня (університет, академія, інститут, коледж як структурний підрозділ, технікум як структурний підрозділ) - здійснює підготовку фахівців за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра та спеціальностями освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра.

В системі вищої освіти функціонують вищі навчальні заклади державної та інших форм власності. До мережі входить 979 вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети).

Швейцарія: Вищу освіту в Швейцарії можна отримати в 3-х типах учбових закладів: університетах (Universitat), технічних коледжах (Fachhochschule) і вечірніх коледжах (Adendtechnikum).

Технічні і вечірні коледжі спеціалізуються на підготовці кваліфікованих фахівців для різних сфер діяльності. У Швейцарії існує близько 120 коледжів, які мають вузьку спеціалізацію і надають програми професійної освіти, наприклад, в області бухгалтерського обліку або туризму. Як правило, це прикладні програми тривалістю 3,5 - 4 роки.

Поступити в коледж легко, ніж в університет, тому цю дорогу обирають багато іноземних студентів, що бажають згодом продовжити навчання в швейцарському університеті. Відмінність вечірніх коледжів в тому, що вони виучують працюючих людей, тому цей варіант для наших студентів проблематичний.

Класичну академічну освіту можна здобути лише в університеті. Університети Швейцарії переважно державні: 10 кантональних університетів і 2 кантональних вузу із статусом університету. Найбільший з них - університет Цюріха, який вміщає 20 тисяч студентів.

Існує також декілька приватних університетів. Крім того, є ще 2 федеральних технологічних інституту, які займаються проведенням прикладних досліджень. Тривалість університетської освіти від 4 до 6 років.

У Швейцарії завершується реформа вищої освіти відповідно до норм процесу Болонського. Велика частина вузів вже працює по трирічних бакалаврських програмах і магістерських програмах тривалістю в 1,5 - 2 роки. Що бажають отримати міру доктора наук, вчаться ще 3 роки після здобуття міри магістра. Сьогодні в Швейцарських університетах виучується від 5% до 20% іноземних студентів.

освіта педагогічний швейцарія україна

ІІІ. ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Україна: В Україні в 2012-2013 навчальному році кількість вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації зменшилася на 12 установ - до 489, III-IV рівнів акредитації - також зменшилася на 11 од. (334 установи). Про це повідомляє Державна служба статистики України (Держстат).

При цьому кількість студентів у ВНЗ I-II рівнів акредитації зменшилася на 3,2% - до 345,2 тис. осіб, у ВНЗ III-IV рівнів акредитації - на 6,6% (1 млн 824,9 тис. осіб).

Крім того, в 2011-2012 навчальному році зменшилася кількість прийнятих студентів ВНЗ I-II рівнів акредитації - на 4,9% (99,8 тис.), у III-IV рівнів акредитації зросла 8,5% (341,5 тис. осіб).

Кількість випущених фахівців у ВНЗ I-II рівнів акредитації зменшилася на 4,5 тис. осіб, III-IV рівнів акредитації - на 9,1 тис. осіб.

В 2011-2012 навчальному році кількість ВНЗ III-IV рівнів акредитації зменшилася на 4 установи - до 345.Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за 70 напрямами, які включають понад 500 спеціальностей.

Швейцарія: У Швейцарії 12 державних університетів: сім "класичних" кантональних університетів --в Базелі, Берні, Фрібурзі, Женеві, Лозані, Невшателі, Цюриху та в Санкт-Галені -- два невеликих кантональних вузи у статусі університету University College of Lucerne та Universita della Svizzera Italiana в Лугано, а також дві спеціальні політехнічні школы EPF Lausanne та ETH Zurich, де вчат інженерним наукам та архітектурі.

У Швейцарії нараховується близько 120 різних коледжів. Є і приватні вузи типу Європейського університету, проте швейцарці ставляться до таких закладів з недовірою і не визнають їхні дипломи.

Зараз у вузах Швейцарії навчаються 90.000 студентів.

Через те, що ВНЗ і підпорядковуються і федеральному уряду, і кантонам, єдиної освітньої програми у них немає. Обов'язковий мінімум існує лише для інженерних факультетів, факультетів економіки, права, менеджменту, сільського господарства та дизайну. Програми по всім іншим спеціальностям у різних кантонах суттєво відрізняються один від одного.

Переважно готують фахівців для фінансової, виробничої та сфери послуг. Це пояснюється державними потребами: прибутки держави від промисловості складають 24,4% ВВП, фінансової діяльності - 21,4 % ( майже порівну), крім того, на кожного мешканця Швейцарії припадає один іноземець.

ВИСНОВОК

Порівнявши системи вищої освіти України та Швейцарії, можна зробити деякі узагальнення по основних складових цих систем:

1. Ступенева освіта є подібною як в Україні так і в Швейцарії. Відмінності полягають у термінах підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, наявність ступеня - доктора - у швейцарській системі освіти, а також у вимогах, що ставляться до післядипломної освіти. Зокрема Швейцарія робить акцент на професіоналізмі абітурієнта, коли зараховує його до закладу післядипломної освіти. Це є досить суттєвим, оскільки маючи стаж, тобто відпрацьовані прийоми роботи і поєднуючи їх з новими знаннями в процесі навчання, студент переходить на якісно новий рівень, аналогів якому в Україні не має, бо принцип безперервності освіти в нашій державі сприяє накопиченню теоретичної бази, навіть при паралельній роботі студента.

2. Систему акредитації присутню в Україні можна ототожнити з швейцарською, хоча такого терміну там не використовують. Відмінностей, які значною мірою відрізняють Україну та Швейцарію у цьому пункті я не виявила. Хоча хочу підкреслити, що функції багатопланової підготовки у Швейцарії має лише університет, інші ж заклади розвивають спеціальності одного-двох напрямів, а в Україні ми женемося за всіма напрямками одразу, навіть на рівні технікумів. Це не дає змогу надавати глибоку підготовку у конкретній спеціальності, від чого і якість у деяких ВНЗ в Україні бажає лишати кращого.

3. Про якісні та кількісні характеристики можна сказати, що в обох країнах представлений досить широкий спектр ВНЗ, напрямків підготовки, спеціальностей. Але в Швейцарії перевага надається дипломам державного зразка, а недержавні навіть не йдуть у порівняння (це стосується університетів). А в нашій країні кількість недержавних університетів є невиправдано високою. Відповідно і дипломи наших фахівців програють на фоні закордонних. Системи вищої освіти Швейцаріїї орієнтована на власний ринок, спеціальності та напрямки підготовки вдосконалюються відповідно з потребами країни, що підтверджується цифрами. А наша держава акцентує увагу на напрямках, що розвиваються в інших країнах, нехтуючи власними потребами.

Отже, необхідною умовою для України, у порівнянні з Швейцарією у галузі системи вищою освіти, є підвищення якості підготовки фахівців, шляхом розширення вже існуючих напрямків, часткової переорієнтація спеціальностей на державні потреби, більш суттєвої практичної бази студентів.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ

1. Гондюл В.П. Конспект лекцій “Вступ до спеціальності міжнародна

інформація”- К., -2002

2. Довідник для вступників до ВНЗ Укрїни 2000 р - К.,-2000

3. ЗУ «Про вищу освіту»

Інформація з сайтів:

4. www.teacher.fio.ru

5. http://infostudy.com.ua/countries/switzerlands/

Размещено на Allbest.ru

...