Характеристика сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Останнім часом в Україні відбуваються докорінні зміни в системі опіки над дітьми, які мають статус сиріт. Новими важливими функціями соціальних служб для дітей, сім`ї та молоді стає їх участь у створенні та забезпеченні функціонування сімейних форм виховання для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Враховуючи новизну проблеми, доцільно висвітлити концептуальні підходи, що дозволяють краще зрозуміти зміст і конкретну діяльність соціального педагога.

В останні десять років в нашій державі вдвічі збільшилася кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Переважна більшість цих дітей влаштовані в інтернатні заклади. Вихованці інтернатних закладів відрізняються від дітей, які виховуються в сім'ях, станом здоров'я, розвитком інтелекту й особистості в цілому, що підтверджено спеціальними психологічними дослідженнями (І.М. Дубровіна, М.І. Лисіна, А.М. Прихожан).

Вивчення проблем влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, довело, що сімейне виховання, безперечно, виступає пріоритетною формою в Україні.

Статистика та результати досліджень свідчать, що серед дітей без батьківського піклування лише близько 10% є біологічними сиротами. Всі інші мають хоча б одного з батьків. Але з певних причин, основними з яких є бідність, втрата роботи, розпад сімей, відсутність батьківських навичок, алкоголізм і наркоманія, зловживання проти дітей та неналежний догляд, перебування батьків у місцях позбавлення волі, соматичні або психічні захворювання, діти стають бездоглядними й безпритульними.

Вивчали і розробляли зміст, напрями, методи вивчення сім`ї та соціально-педагогічну роботу з сім'єю відомі вітчизняні науковці Бугаєць Н. А., Зайцева З., Звєрєва І., Капська А., Коваль Л., Кравець В., Трубавіна І., Харченко С. та ін. Соціально-педагогічна робота з сім'єю спрямовується на реалізацію сімейної політики держави, розробку механізмів забезпечення життєдіяльності та захисту сім`ї.

У довідникових та аналітичних матеріалах для соціальних педагогів та соціальних працівників за редакцією А. Капської, І. Пінчук, С. Толстоухової, І. Козубовської, І. Миговича, Л. Волинець, Н. Комарової, О. Антонової-Турченко, І. Іванової, І. Пєші, В. Андрущенка, В. Астахова, В. Беха, І. Беха, М. Лукашевича, І. Миговича, М. Михальченка, С. Толстоухової сирітство визначене як «соціальне явище, поява якого зумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків унаслідок позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними, безвісти зниклими та ін.».

Об'єктом дослідження курсової роботи є сімейні форми виховання.

Предмет дослідження - особливості захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування сімейними формами виховання.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні характеристики сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Об'єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:

1. Здійснити аналіз соціально-педагогічної літератури з даної проблеми.

2. Теоретично обґрунтувати поняття: «соціально-педагогічний супровід», «діти-сироти», «діти, позбавлені батьківського піклування», «соціально-педагогічна діяльність», «технологія соціально-педагогічної діяльності».

3. Охарактеризувати діяльність соціального педагога у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

4. Описати технологію здійснення соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

1. Визначення понять «діти-сироти», «діти, позбавлені батьківського піклування»

Сирітство - це соціальне явище, поява якого зумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків у результаті позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними, безвісти відсутніми.

Сирота - дитина, що тимчасово або постійно перебуває поза сімейним оточенням унаслідок втрати батьків, а також дитина, яка не може з певних причин чи з власних інтересів залишатися в сімейному оточенні і потребує захисту та допомоги з боку держави.

Діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням батьками покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, що перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки та безпритульні діти.

Соціальний супровід - це діяльність спеціаліста (або групи спеціалістів), спрямована на створення необхідних соціально-психологічних умов розвитку прийомних дітей та дітей-вихованців у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу. Основний принцип роботи - індивідуальний підхід до кожної дитини, кожної сім'ї з урахуванням особливостей та специфічних потреб.

Соціально-педагогічний супровід - це вид соціально-педагогічної діяльності спрямований на здійснення опіки, допомоги та патронажу неблагополучної сім'ї. Він спрямований на постійне ведення сім'ї, яка потребує систематичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності.

Сімейними формами виховання охоплені прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу (далі - ДБСТ), положення про які затверджені відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Прийомна сім'я - це сім'я, яка добровільно взяла із відповідних закладів від 1 до 4 дітей для виховання й спільного проживання. Загальна кількість рідних та прийомних дітей у родині не повинні перевищувати п'яти чоловік.

Дитячий будинок - державний виховний заклад для дітей-сиріт та дітей з неповних сімей, які потребують допомоги держави внаслідок хвороби батьків чи позбавлення їх батьківських прав. Діє три основних типи дитячих будинків: дошкільні - для дітей від 3 до 7 років, шкільні - для дітей від 7 до 18 років, змішаного типу - для дітей дошкільного та шкільного віку.

Дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я , що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі. Така сім'я бере на виховання і спільне проживання не менше 5 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу, враховуючи рідних та прийомних, не повинна перевищувати 10 осіб.

Школа-інтернат - закритий навчальний заклад, у якому живуть і навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Школи-інтернати - це загальноосвітні заклади, які виконують навчально-виховні функції та покликані сприяти нормальній соціалізації особистості, її повноцінному розвиткові, компенсувати та виправити недоліки розвитку, забезпечити правову та соціальну захищеність вихованцям та випускникам.. Державна система опіки та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування відображена в Таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Державна система опіки та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування

Тип закладу	Вік дітей	Кількість дітей
Будинок дитини	0-3	100-150
Дошкільний дитячий будинок	3-7	25-250
Школа-інтернат	7-17	350-450
Інтернатний заклад змішаного типу	3-17	100-400
Спеціальна школа-інтернат для дітей з вадами розвитку	7-17	100-300
Притулок	3-17	25-100

Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу здійснюється спеціалістами центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Соціальний працівник, який здійснює соціальний супровід, виступає посередником між представниками органів виконавчої влади і батьками-вихователями.

Один із напрямів діяльності соціального педагога з дитячим будинком сімейного типу - посередницька діяльність між батьками-вихователями та службами, які захищають права дитини, налагодження співпраці з різними фахівцями для забезпечення якнайкращих умов виховання дитини в сім'ї.

Крім питань щодо проблем розвитку, виховання, здоров'я, поведінки дитини, порушуються і такі, які дозволяють визначитися, що саме необхідно для вирішення тієї чи іншої проблеми і яких спеціалістів слід залучати. На основі цього складається план соціального супроводу вихованця на перші півроку її проживання у дитячому будинку сімейного типу.

План соціального супроводу - це план цілеспрямованої діяльності соціального працівника, спеціалістів, які надають конкретні послуги, а також членів родини, які разом створюють необхідні умови для оптимального функціонування сім'ї та розвитку дитини.

План розробляється на певний проміжок часу, відповідно до нагальних потреб дитини, і коригується за потребою. До складання плану залучаються батьки, учителі (вихователі), медичні працівники, які працюють з дитиною.

Розширення мережі дитячих будинків, як необхідна умова захисту прав дітей, позбавлених рідної родини, на сімейне виховання, потребує формування системи спеціалізованих соціальних служб, зорієнтованих на підготовку, підтримку та соціальний супровід сімейних форм влаштування дітей-сиріт. Соціальний статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування відображено в Таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Соціальний статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Статус	Причини сирітства і браку батьківської опіки та піклування	Юридичні документи, які підтверджують соціальний статус дитини	Можлива форма виховання
Дитина-сирота	Батьки померли або загинули	Свідоцтво про смерть обох батьків. Якщо дитину виховувала одинока мати, має бути свідоцтво про смерть матері та довідка з органу реєстрації актів цивільного стану, що батько дитини записаний за вказівкою матері, згідно зі статтею 135 Сімейного кодексу України	Усиновлення, прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат
Дитина, позбавлена батьківського піклування	Батьки оголошені померлими	Рішення суду про оголошення батьків (фізичної особи) померлими та свідоцтво про смерть, яке видається органами реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду.	Усиновлення, прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат
Дитина, позбавлена батьківського піклування	Батьки позбавлені батьківських прав	Рішення суду про позбавлення батьківських прав обох батьків (або одної матері). Підстави для позбавлення батьківських прав та правові наслідки позбавлення визначаються ст. 164, 166 Сімейного кодексу України	Усиновлення, прийомна сім`я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат
Дитина, позбавлена батьківського піклування	Дитина вилучена із сім`ї без позбавлення батьків батьківських прав	Рішення суду про вилучення дитини без позбавлення батьків батьківських прав. Відібрання регламентується ст. 170 Сімейного кодексу України	Інтернат
Дитина, позбавлена батьківського піклування	Батьки визнані безвісті зниклими	Рішення суду про визнання батьків безвісті зниклими. Порядок визнання фізичної особи безвісті зниклою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України	Прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат
Дитина, позбавлена батьківського піклування	Батьки визнані недієздатними	Рішення суду про визнання батьків недієздатними. Обставини визнання фізичної особи недієздатною визначені ст. 39 Цивільного кодексу України	Прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат
Дитина, позбавлена батьківського піклування	Батьки відбувають покарання у місцях позбавлення волі	Вирок суду	Прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат
Дитина, позбавлена батьківського піклування	Батьки перебувають під арештом на час слідства	Постанова слідчого, санкціонована судом	Опіка, піклування, інтернат
Дитина, позбавлена батьківського піклування	Батьки перебувають у розшуку органами внутрішніх справ, пов'язаному з ухиленням від сплати аліментів та браком відомостей про їх місцезнаходження	Ухвала суду про оголошення у розшук, довідка з органів внутрішніх справ про розшук	Опіка, піклування, інтернат
Дитина, позбавлена батьківського піклування	Тривала хвороба батьків	Довідка з медичної установи про тривалу хворобу батьків	Опіка, піклування
Дитина, позбавлена батьківського піклування	Підкинуті діти, батьки яких невідомі	Наявність акта про підкинуту дитину за зразком «Акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, акт про підкинуту чи знайдену дитину»	Прийомна сім'я, ДБСТ, опіка, піклування, інтернат

2. Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Згідно Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» соціальний супровід - це вид соціальної роботи, спрямованої на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності сім'ї, дітей та молоді, шляхом надання необхідних соціальних послуг, допомоги та здійснення відповідних заходів.

Соціальний супровід сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, здійснюється відповідно наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 25.04.08 № 1795 «Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.05.08 № 471/15162).

Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді при здійсненні соціального супроводу керуються:

§ наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту та Міністерства освіти і науки України від 28.09.07 № 3455/853 «Про затвердження порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та управлінь (відділів) освіти щодо підготовки до самостійного життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з числа учнів старших та випускних класів інтернатних закладів і шкіл соціальної реабілітації»;

§ наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту та Міністерства охорони здоров'я України від 24.07.07 № 2643/420 «Про затвердження порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров'я щодо профілактики раннього соціального сирітства»;

§ наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28.10.05 № 2559/177 «Про затвердження порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і установ виконання покарань у проведенні соціальної роботи з неповнолітніми та молоддю, які відбувають покарання в цих установах і звільняються з них»;

§ наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства праці та соціальної політики України від 23.11.07 № 740/1030/4154/321/614;

§ наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 21.12.2007 № 4991 «Про затвердження Порядку формування, ведення та використання Загального банку даних сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах» тощо.

Об'єктами соціального супроводу є:

§ сім'ї з дітьми та особи, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх за допомогою власних засобів та можливостей, у зв'язку з інвалідністю батьків або дітей, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного/обох з членів сім'ї, перебуванням у місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім'ї, складними стосунками в сім'ї тощо;

§ сім'ї, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

§ одинокі матері/батьки (у тому числі неповнолітні), яким потрібна підтримка;

§ сім'ї, члени яких є випускниками інтернатних закладів;

§ сім'ї, члени яких перебували у виховних, виправних колоніях, слідчих ізоляторах, та повернулися з них, або були засуджені до покарань без позбавлення волі, відбували альтернативні види покарань;

§ діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (за потребою) та особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі і які є випускниками інтернатних закладів;

§ матері (у тому числі неповнолітні), які мали/мають намір відмовитися від новонароджених дітей;

§ молоді особи, які перебували у виховних, виправних колоніях, слідчих ізоляторах, та повернулися з них, або були засуджені до покарань без позбавлення волі, відбували альтернативні види покарань тощо.

Обов'язковою умовою взяття сім'ї чи особи під соціальний супровід спеціалістами Центру є добровільна згода сім'ї чи особи на соціальний супровід, шляхом укладання договору про здійснення соціального супроводу між повнолітнім представником сім'ї чи особою та Центром (у окремих випадках договір про здійснення соціального супроводу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування може бути укладений безпосередньо з дитиною, яка досягла 14-річного віку). У договорі визначено обов'язкову участь членів сім'ї чи особи у виконанні плану соціального супроводу. На підставі договору надаються соціальні послуги, регулюються взаємні відносини та визначається відповідальність сторін.

Соціальний супровід передбачає комплекс соціальних послуг, спрямованих на допомогу у розв'язанні проблем сім'ї чи особи, що спричинили складні життєві обставини, які вона не може подолати самостійно, визначення головної проблеми, що провокує неблагополуччя, вирішення якої дозволить сім'ї чи особі в подальшому забезпечити належне функціонування. Справа соціального супроводу сім'ї чи особи є конфіденційним документом.

Спеціалісти, залучені до здійснення соціального супроводу, повинні мати відповідну фахову підготовку/спеціалізацію, знання та навички, необхідні для роботи з сім'ями чи особами, які опинилися у складних життєвих обставинах, регулярно вдосконалювати свою компетенцію шляхом підвищення кваліфікації, навчання на курсах, семінарах, тренінгах, тощо.

3. Діяльність соціального педагога у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Влаштування дитини до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не позбавляє органи опіки та піклування за місцем проживання та за місцем перебування дитини від обов'язку продовжувати діяльність щодо реалізації права цієї дитини на сімейне виховання. Тому, працюючи в таких закладах, соціальний педагог основним своїм завданням повинен вважати забезпечення права дитини жити в сім'ї.

Сімейними формами влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, в нашій країні є: усиновлення (прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду); встановлення опіки та піклування (влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти і розвитку їх прав та інтересів); передавання до прийомної сім'ї (добровільне прийняття за плату сім'єю або окремою особою, що не перебуває у шлюбі, із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та для спільного проживання); передавання до дитячого будинку сімейного типу (прийняття в окрему сім'ю, яка створюється за бажанням подружжя окремою особою, що не перебуває у шлюбі, для виховання та спільного проживання не менше п'яти дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (загальна кількість дітей у такій сім'ї, у т. ч. рідних, не може перевищувати десяти).

Однією із пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є усиновлення. Воно відбувається відповідно до «Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України» та іноземними громадянам і здійснення контролю за умовами проживання у сім'ях усиновителів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 775 від 20.07.1996 р.

На сьогодні в Україні проводиться централізований облік дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Законодавчо визначено як обов'язок керівників закладів, де перебувають або виховуються такі діти, надавати інформацію про вихованців у місцеві органи опіки і піклування щодо можливості усиновлення таких дітей. Для того, щоб дитина вибула із закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на усиновлення, адміністрація закладу повинна заповнити анкету встановленого зразка і направити її до відповідних органів. Ця функція часто покладається на соціального педагога і насамперед пов'язана із встановленням статусу дитини.

Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне утримання і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплексом документів, що засвідчують обставини, через які дитина немає батьківського піклування. Робота соціального педагога із встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, передбачає збір визначених законодавством документів чи доказів про те, що є всі правові підстави поставити дитину на облік з усиновлення.

Особа, котра хоче всиновити вихованця закладу, деякий час «приглядається» до нього, відвідує, запрошує в гості. Дитина ж сприймає таких відвідувачів як потенційних батьків і одразу прив'язується, звикає до них, чекаючи моменту входження у нову сім'ю. Проте неодноразові випадки, коли “дорослі-друзі” зникають. Зусиллями багатьох спеціалістів доводиться виводити покинуту дитину з кризи. Тому відповідальним напрямком є робота соціального педагога з потенційними усиновителями. Фахівець проводить з майбутніми батьками-усиновителями бесіди, інтерв'ю, спостерігає, як розвивається взаємодія з дитиною, на основі чого дає мотивований висновок про налагодження контакту.

Встановлюючи статус дитини, соціальний педагог здійснює розшук її родичів (біологічних братів, сестер, рідних тіток, дядьків тощо), які можуть бути потенційними опікунами вихованця закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо соціальний педагог працює в приватному закладі, то на нього покладається функція підготовки документів для встановлення опіки та піклування над дитиною (у державних закладах законним опікуном є директор цього закладу).

Не менш важливим завданням є діяльність педагога стосовно призначення і оформлення соціальних виплат дітям. Така робота здійснюється у випадку смерті батьків (одного з них) і передбачає розшук трудових книжок батьків, співпрацю з органами праці та соціального захисту населення.

Опинившись в інтернатному закладі, частина вихованців, у яких є батьки (один з батьків), як і раніше тепло ставляться до них навіть за умов, що батьки позбавлені батьківських прав. З іншого боку, не у всіх вихованців закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, складаються добрі стосунки зі своїми рідними (діти пам'ятають про своє минуле і не бажають його згадувати, тим більше спілкуватися з батьками (родичами). Проте наявність рідних і більш-менш нормальні стосунки з ними надають дитині більшої впевненості у завтрашньому дні. Тому серед функцій соціального педагога - контроль та надання позитивної спрямованості стосункам дітей з їхніми біологічними батьками.

У разі, коли батьки (один з них), за наявності таких, тривалий час не приходять до дитини, соціальний педагог складає акт про невідвідування дитини, що подається до суду з метою позбавлення батьків їх батьківських прав. У такому випадку, фахівець може виступати законним представником дитини у суді.

Усю інформацію про дитину інтегрує у собі особова справа вихованця закладу. Вона зберігається в кабінеті директора або канцелярії закладу і не виноситься звідти без розпорядження адміністрації. Соціальний педагог має до особових справ вихованців доступ за потреби.

Крім визначених законодавством документів, до особової справи також додаються: учнівська справа (вона об'єднує інформацію про те, як навчається дитина, характеристика та табель успішності учня); акт відвідування дитини (цей документ фіксує факти, хто із родичів вихованця інтернату і коли цікавилися ним, відвідували чи забирали на короткий термін (вихідні і святкові дні)); щоденник педагогічних спостережень; психологічна карта (вона відображає перелік та зміст бесід, консультацій психолога та висновки спеціаліста за результатами роботи з дитиною); спеціальна картка заводиться на дитину з кримінальним минулим, яка перебуває чи перебувала на обліку в міліції, має девіантну поведінку чи схильна до правопорушень.

Документи, що знаходяться в особовій справі вихованця, - це керівництво до дії соціального педагога. Добросовісне ставлення працівників інтернатів до ведення особових справ дітей дозволяє уникнути кризових і непередбачених ситуацій у разі її переведення до іншого закладу, усиновлення чи влаштування у прийомну сім'ю, початку судової процедури тощо. З іншого боку, зазначена інформація стає основою для подальшої оцінки потреб дитини, що передбачає вивчення стану її здоров'я, рівня освіти, соціальної презентації, емоційного розвитку та поведінки, самоусвідомлення, сімейних і соціальних стосунків, навичок самообслуговування.

Методи оцінки потреб - кількісні та якісні способи дослідження різних аспектів життєдіяльності дитини: опитування (інтерв'ю, анкетування), бесіди, структуровані та цілеспрямовані дискусії, спостереження, тестування тощо.

Отримавши вичерпну інформація про дитину, соціальний педагог може спрогнозувати процес її виховання і навчання, спланувати індивідуальну роботу з вихованцем, яка б відстежувала та забезпечувала його нормальний і фізичний, і розумовий розвиток. Працюючи за індивідуальною програмою розвитку вихованця (індивідуальним планом опіки), він діє у тісній співпраці з усім педагогічним колективом: заступником директора з виховної роботи, психологом, медичним працівником, вчителями та вихователями.

Особливе значення надається співпраці соціального педагога з вихователями, оскільки саме вони впроваджують систему педагогічних впливів на дитину, ведуть щоденник педагогічних спостережень. Картина негативних, а також позитивних якостей дитини, що вимальовується із записів, дозволяє соціальному педагогу визначити доцільні напрямки педагогічного впливу на вихованця у найближчий час чи у перспективі.

Питання навчально-виховного процесу в школі-інтернаті розглядає і приймає відповідні конкретні рішення педагогічна рада на чолі з директором закладу. Зокрема діти, що здійснюють правопорушення: крадіжка в однокласника, бродяжництво, самовільне покидання закладу тощо, ставляться на внутрішньошкільний облік.

Систематично на своїх засіданнях розглядає поведінку таких учнів рада профілактики, що діє в школах-інтернатах. Активна участь соціального педагога у засіданнях педагогічної ради та ради профілактики - обов'язкова ділянка роботи цього спеціаліста.

Виконуючи роль «консультанта», соціальний педагог використовує інформацію, спеціальні знання для надання допомоги дітям у розв'язанні їх життєвих проблем, а також організаціям, установам для налагодження ефективної взаємодії, розробки та реалізації різних соціальних програм.

Індивідуальна та групова інформаційно-консультативна робота з вихованцями дитячих будинків та шкіл-інтернатів може здійснюватися з питань профілактики шкідливих звичок, формування здорового способу життя, девіантної поведінки, самотності, агресивності, життєвих криз і їх наслідків та ін. Соціальний педагог здійснює функцію примирення, вирішення конфліктів між дітьми, між дитиною та працівником закладу.

Для подолання ізольованості дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за ініціативи соціального педагога проводяться спільні свята із дітьми дошкільних чи загальноосвітніх навчальних закладів, екскурсії, туристичні походи, організовуються зміни у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку тощо. На базі закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть бути створені гуртки, клуби інші творчі об'єднання дітей, керівництво одним із яких за бажанням може взяти на себе соціальний педагог.

Організація різних видів діяльності дітей потребує вирішення деяких важливих питань, на які зобов'язаний звернути увагу соціальний педагог. Вони, насамперед, стосуються створення необхідних умов життя та розвитку вихованців закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме для: самоорганізації індивідуального життєвого середовища вихованця; колективної життєдіяльності; розвитку трудових навичок дітей; творчих занять; умов для занять спортом; медичних і гігієнічних процедур. У разі неналежності зазначених умов соціальний педагог повинен лобіювати їх створення чи покращення.

Метою реалізації соціальним педагогом ролі «учителя соціальних змін» є навчання дітей мистецтву ефективної взаємодії з соціальним оточенням. Діяльність у цьому напрямку досить різноманітна, та, передусім, вона пов'язана з формування умінь адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одним із найважливіших етапів якої є адаптація до самостійного життя.

Завданнями діяльності соціального педагога щодо підготовки випускників шкіл-інтернатів до самостійного життя є: зняття психологічної напруженості перед виходом з інтернатного закладу; формування навичок самостійного та відповідального прийняття рішень; орієнтація на правильний вибір професії з урахуванням здібностей, інтересів дитини і потреб регіонів (надзвичайно важливо в школах-інтернатах упроваджувати програми психологічної та практичної підготовки до праці, професійного самовизначення вихованців); усвідомлення дітьми юридичних норм щодо соціального захисту власних прав; вирішення питань спілкування, налагодження контактів з іншими людьми, виходу із конфліктних ситуацій; оволодіння навичками самообслуговування, побутового забезпечення життєдіяльності.

Діяльність соціального педагога передбачає здійснення різних заходів щодо подальшого навчання чи працевлаштування вихованців закладу. Хоча при вступі до вищих навчальних закладів діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, мають пільги, однак далеко не кожен вищий навчальний заклад охоче приймає таких абітурієнтів. Головна причина - студентів-сиріт потрібно утримувати. Тому з метою забезпечення подальшого влаштування для цієї категорії молоді здійснюється персональне бронювання навчальних місць. Соціальні педагоги нерідко беруть на себе функції збору рекомендаційних листів для випускників, зустрічаються з керівниками навчальних закладів для «презентації» юнаків та дівчат, досягнення домовленості щодо їх вступу тощо.

Ще одна проблема - відсутність дотацій з боку держави у перші місяці навчання юнаків та дівчат. Випускники, до отримання грошей, іноді навіть голодують. Таким чином, середовище поза інтернатом стає для багатьох дітей-сиріт, та дітей, позбавлених батьківського піклування, чужим, а може навіть і ворожим.

Однак серед випускників шкіл-інтернатів є такі, котрі не планують продовжити навчання. Для них актуалізується питання пошуку роботи. У економічних умовах сьогодення працевлаштування випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є складною проблемою. По-перше, через недостатню підготовленість до більш-менш квалiфiкованої праці, що разом із невмінням, а iнодi й небажанням працювати суттєво ускладнює влаштування на роботу, а по-друге, через небажання адмiнiстрацiї установи, підприємства (і це найчастіше) наймати такого працівника, оскільки він за законом має право на пільги.

Реалізуючи роль «агента з питань соціальних змін», вирішуючи питання подальшого навчання та працевлаштування випускників шкіл-інтерантів, соціальні педагоги співпрацюють з ЦСССДМ, управліннями та відділами у справах сім'ї та молоді, освіти та культури, соціального захисту, центрами зайнятості населення, закладами освіти, громадськими організаціям тощо.

Таким чином, діяльність соціального педагога повинна будуватися на професіоналізмі і комплексному підході до розв'язання проблем кожної дитини. При цьому важливими соціально-педагогічними чинниками його роботи є: розуміння інтересів дитини та її потреб у контексті її соціальних зв'язків і життя в громаді; специфіка цілеспрямованого впливу на вихованців залежно від їх потреб та психолого-педагогічних особливостей; гуманізація, індивідуалізація і диференціація соціалізуючого процесу; гарантований захист прав дитини та пріоритетність її інтересів.

4. Організація соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в загальноосвітніх закладах

Важливим питанням у навчальних закладах є питання соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. В зв'язку з цим, було б доцільним запровадити для класних керівників, вихователів проведення семінарів-практикумів, тренінгових занять, з метою забезпечення психолого-педагогічної атмосфери в шкільному середовищі та формування в учнів навичок конструктивного та безконфліктного спілкування.

Для здійснення виховного процесу слід використати внутрішні умови навчального закладу, а саме:

- максимальну реалізацію виховного потенціалу кожного навчального предмету;

- здійснення виховання відповідно до мети та завдання;

- раціональне планування виховної діяльності всіх підрозділів;

- цілеспрямована робота щодо підготовки класного керівника, вихователя, соціального педагога та психолога для проведення виховної діяльності з учнями та слухачами навчального закладу;

- розвиток учнівського самоврядування.

Педагогічне керівництво виховною роботою спрямовувати на формування громадянськості як інтегративної якості особистості, що дає можливість учневі відчувати себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною.

Разом з тим, обов'язково продовжувати реалізацію Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти.

Аналіз стану виховної роботи в навчальних закладах свідчить, що найбільш вживаними формами організації виховного процесу є:

- словесні (інформація, роз'яснення, зустрічі, збори, конференції);

- практичні (екскурсії, походи, конкурси, олімпіади, спартакіади);

- наочні (музеї, галереї, творчі виставки, книжкові стенди, стінгазети).

Серед методів та форм виховання учнівської молоді пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії.

До таких методів належать: ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з моралістичним характером. Крім цих методів, доцільно долучити і традиційні: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книжкою, періодичною пресою, інформацією «Інтернету» та інші.

В умовах активного пошуку новаторських ідей, методів і форм виховання, необхідною передумовою успішного втілення таких технологій є зміна позицій педагогів, вихователів, класних керівників: слід вірити в учнів, слухачів, відмовитися від принципу прямого натиску, бачити у кожному особистість, дати їм відчуття радості від успіхів в навчанні та вдосконаленні себе.

Тому дуже важливо виховувати в учнів культуру інтелектуальної праці, раціональне конспектування, складання реферативних оглядів, володіння ефективними прийомами навчання, роботу з різними джерелами інформації. Разом з тим, формувати в учнів вміння критично ставитись до інформації, здатності до формулювання і обґрунтування власної думки.

Шляхи реалізації методичних рекомендацій щодо організації та проведення виховної роботи в навчальних закладах залежать від професіоналізму класних керівників, вихователів та якісного змісту виховних заходів. Для цього необхідно організувати навчання класних керівників, обмін передовим досвідом творчих педагогічних працівників виховної роботи; директорам навчальних закладів включати виховні питання в атестаційні вимоги до педагогічних працівників. Разом з тим, вирішувати питання про моральне та матеріальне стимулювання педагогів, що здійснюють виховну роботу.

Висновки

соціальний педагогічний прийомний супровід

Мету курсової роботи досягнено - теоретично обґрунтовано та через експеримент досліджено характеристику сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Теоретично обґрунтовані такі поняття:

Сирота - дитина, що тимчасово або постійно перебуває поза сімейним оточенням унаслідок втрати батьків, а також дитина, яка не може з певних причин чи з власних інтересів залишатися в сімейному оточенні і потребує захисту та допомоги з боку держави.

Соціально-педагогічний супровід - це вид соціально-педагогічної діяльності спрямований на здійснення опіки, допомоги та патронажу неблагополучної сім'ї. Він спрямований на постійне ведення сім'ї, яка потребує систематичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності.

Соціально-педагогічні технології - сукупність прийомів, методів та впливів, що застосовуються соціальними психологічними службами, окремими соціальними закладами по обслуговуванню чи соціальним працівником для вирішення соціальних проблем та соціального захисту дітей.

Для здійснення соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у загальноосвітніх школах проводиться:

1. Збір документації на дітей-сиріт та складання банку даних.

2. Зустрічі з опікунами, проведення індивідуальних консультацій та збір звітів опікуна 2 рази на рік.

3. Діагностика індивідуальних особливостей дітей-сиріт.

4. Надання матеріальної допомоги у вигляді грошових компенсацій, одягу, канцтоварів, харчових продуктів - при наявності меценатів, з фондів місцевого бюджету.

5. Організація першочергового оздоровлення.

6. Залучення дітей-сиріт до організованого дозвілля у школі та позашкільних закладах.

7. Відвідування дітей-сиріт вдома та складання акту обстеження житлово-побутових умов.

8. Допомога опікунам в організації проходження медичного огляду дітей-сиріт.

9. Залучення дітей-сиріт, як і інших школярів, до різних виховних та навчальних програм.

10. Надання соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт в освітньому закладі: соціально-педагогічний патронаж, психологічна підтримка, корекційно-розвивальна робота.

Соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування проводиться за певним алгоритмом:

ь Діагностичний напрямок передбачає вивчення та оцінювання особливостей діяльності і розвитку дітей.

ь Прогностичний напрямок - прогнозування результатів навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості.

ь Консультативний напрямок - надання необхідної консультативної соціально-педагогічної допомоги дітям, підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах.

ь Соціально-перетворювальний напрямок - надання соціальних послуг, спрямованих на задоволення соціальних потреб дітей.

ь Профілактичний напрямок передбачає переконання учнів в доцільності дотримання соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя.

ь Захист інтересів дитини - забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях.

Література

1. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 86с.

2. Артюшкіна Л.М., Поляничко А.О. Сирітство в Україні як соціально-педагогічна проблема (соціально-правовий аспект). - Суми: СумДПУ, 2002. - 268с.

3. Богданова І.М. Соціальна педагогіка: навч. посіб. - К.: Знання 2008. - С. 267-276.

4. Бевз Г.М. Соціальне становлення дитини у прийомній сім'ї: соціальний супровід. / Л.С Волинець, А.Й. Капська, Н.М. Комарова та ін.-- К.: Укр. ін-т. соц. досліджень, 2000. -- 127с.

5. Безпалько О.В. Соціально-педагогічна робота з дітьми, які залишилися без опіки батьків / О.В. Безпалько // Соціальна педагогіка в схемах і таблицях / О.В. Безпалько. - К., 2003. - С. 69-79.

6. Діти позбавлені батьківського піклування як феномен соціального сирітства / В.В. Денна // Соціальна педагогіка: теорія і практика. - 2006. - № 1. - С. 33-38.

7. Заверихко Н.В. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. - С. 135-146; 213-226.

8. Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування // Голос України. - 2006. - № 221-222. - С. 7.

9. Закон України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування // Урядовий кур'єр. - 2005. - № 19. - С. 5-11.

10. Закон України Про охорону дитинства (26 квітня 2001 р., № 2402-ІІІ) / Права дитини: від витоків до інновацій: Збірник текстів, методичних та інформаційних матеріалів. - К.: Либідь. - 2002. - 280с.

Размещено на Allbest.ru

...