Використання ігрових технологій у процесі навчання молодших школярів

Характерно, що у використанні ігрової діяльності в організації навчально-виховної роботи початкової школи вчителі спираються на досвід відомих вітчизняних педагогів. Зокрема, прикладом для багатьох вчителів є створена у Павлиській школі В. Сухомлинського кімната казок, яка має цілеспрямовано організоване ігрове матеріальне середовище.

У класних кімнатах багатьох шкіл організовано ігрові куточки, в яких зосереджені казкові персонажі - Мудра Сова, Хитра Лисиця, Хитрий Вовк, Ведмідь, Коза і семеро козенят, Гуси-Лебеді, Сірий Зайчик. Знайомі з дошкільного дитинства ігрові персонажі допомагають дітям звикнути до нового для них середовища і до навчально-пізнавальної діяльності.

П. Копосов (вчитель початкових класів) для опрацювання таких розділів програми з української мови, як "Слово" та "Частини мови", розробив "Казкову граматику", яка використовується у навчальному процесі. На думку автора досвіду, на етапі первинного сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу найбільш ефективною є ігрова форма його викладу.

"Казкова граматика" пропонується дітям у віршованому вигляді, а її ключові частини подані у формі лічилок:

Книжка, дошка, кабінет,

Кожен з них - це є предмет.

Що це? - Вареник.

Хто це? - Письменник.

Казкове оформлення навчально-пізнавальної діяльності сприяє усвідомленню учнями взаємозв'язків між окремими частинами мови, забезпечує можливість первинного синтетичного та подальшого аналітичного ставлення до пізнавального змісту. П. Копосов на підставі власного педагогічного досвіду робить висновок: ігрова діяльність посідає важливе місце в розвитку молодшого школяра протягом його навчання в школі. Включення в структуру уроків різноманітних ігор або їх елементів, сприяє активному, перетворюючому засвоєнню знань і способів їх здобуття, допомагає досягти значних результаті у навчанні дітей зазначеної вікової категорії [10, с. 65-66].

На уроках навчання грамоти, наприклад, за допомогою гри-вправи "Чарівний мішечок" можна закріплювати різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку, звичайно, не випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчання: це можуть бути іграшки, в назвах яких є літери, склади, які зараз вивчаються, дрібні речі, які треба описати, тощо [21, с. 28-30].

Ігри на уроках математики можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмислення, формування обчислювальних, графічних умінь і навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Саме такі форми роботи запропонувала нам вчитель початкових класів В. Колондій (ЗОШ № 7 м. Полтава).

Приклад з уроку математики. Учитель несподівано ставить на стіл іграшкові терези, кладе кілька яблук, огірків, цукерок і пропонує пограти "в магазин".

"Продавець" і "покупець" швидко лічать, а діти стежать за правильністю розрахунків. Так у грі малюки тренуються в додаванні й відніманні [9, 38-44].

Також часто використовуються інтелектуальні ігри на зразок "Що? Де? Коли?", "Брейн-ринг", "Розумники і розумниці" - всі вони тренують кмітливість, швидкість реагування, пам'ять, уміння узагальнювати тощо.

Таким чином, ми можемо побачити, що і в практиці початкової школи, і в навчальній та методичній літературі проблема використання дидактичних ігор на уроках має певне відображення. Разом з тим, є і можливості, і потреби до більш глибокої розробки різних сторін цієї проблеми.

Підсумовуючи результати проведеного аналізу педагогічного досвіду використання ігрової діяльності в процесі розвитку особистості дитини, з усією впевненістю стверджуємо, що дидактична гра визначається важливим фактором в озброєні учнів певними компетенціями.

Висновки

Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання. У грі активізуються психологічні процеси учасників ігрової діяльності: увага, запам'ятовування, інтерес, сприйняття і мислення. Поняття "ігрові технології" включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор.

На відміну від ігор взагалі педагогічна гра має суттєвою ознакою - чітко поставленою метою навчання і відповідними їй педагогічними результатами, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально - пізнавальної спрямованістю.

Гра має значення і для формування дружного колективу, і для формування самостійності, позитивного відношення до праці, для виправлення деяких відхилень в поведінці окремих дітей, і для багато чого іншого. У процесі ігрової діяльності в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. А.С. Макаренко писав: "Гра має важливе значення в житті дитини... Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі..." Отже, гра, її організація - ключ до організації виховання. У грі формується низка особливостей особистості дитини, вона являється своєрідною школою підготовки до праці.

Список використаної літератури

1. Артемова Л.В. "Вчися граючись" с. 3 Київ "Томіріс".

2. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах. - К., 1994. - 486 с.

3. Виготський Л.С. Педагогічна психологія. М., Педагогіка. 1991, с. 31-424.

4. Денис С.А. Дидактичні ігри // Початкова школа. - 2004. - № 8. - С. 48-52.

5. Ельконін Д.Б. Психологія гри. М., 1999. с. 124.

6. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. - 2000. - № 3. - С. 31-33.

7. Занков Л.В. Вибіркові педагогічні праці. - М., 1999. - 424 с.

8. Козлова О. Формирование вычислительных навыков в процессе игры // Начальная школа. - 2001. - № 2. - с. 38-46.

9. Колондій В. Ігри на уроках математики // Рідна школа. - 1999. - № 3. - С. 38-44.

10. Копосов П. Місце начальної гри у методичній системі сучасної дидактики // Рідна школа. - 2000. - № 11. - С. 65-66.

11. Леонтьєв А.Н. Психологічні основи дошкільної гри / / Рад. педагогіка, 1944. № 8 с. 93.

12. Макаренко А.С. "Дидактичні ігри" //"Початкова школа" № 6. 1997, с. 18-19.

13. Микитинська М.Х., Н.Д. Мацько, "Математичні ігри в 1-3 класах" Київ "Радянська школа", 1980. с. 3-4(вступ).

14. Никитин Б. "Развивающие игры" М., 1990 с. 10-12.

15. Підкасистий П.І., Хайдаров Ж.С. Технологія гри в навчанні і розвитку: Навчальний посібник. М., 1996. с. 5.

16. Посаченко І.М. Ігрові методи у навчальному процесі//Рідна школа. - 1992. -№ 1. - с. 72-74.

17. Початкова школа. 6'97. "Дидактичні ігри" с. 19.

18. Плешакова А.Б. Ігрові технології у навчальному процесі: [Пед. вузи]/ А.Б. Плешакова / / Сучасні проблеми філософського знання. Пенза, 2002. Т. Вип.3. C. 44-53.

19. Рудакова Т.І. Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів // Початкова школа. - 1997. - № 6. - С. 39-45.

20. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології. М.: Народна освіта, 1998. с. 58.

21. Сердюк В. Дидактичні ігри з молодшими школярами // Початкова школа. - 1998. - № 8. - С. 28-30 28-30.

22. Ушинський К.Д. "Вибрані педагогічні твори" К., "Радянська школа", 1949, с. 213.

23. Хейзінг Й. Статті з історії культури. М., 1997. с. 22.

24. Шаталов В.Ф. "Педагогическая проза" - М., 1980 - с. 64-65.

25. Шмаков С.А. Ігри учнів - феномен культури. М., 1994. с. 14.

Размещено на Allbest.ru