Формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів

Доведено, що формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів значною мірою базується на оптимально-практичній моделі навчального процесу, в основі якого використання активних методів у вищій школі (П. Щербань, А. Алексюк, А. Вербицький, О. Пєхота, О. Пометун, Р. Піонова, І. Прокоп'єв). Активні методи навчання уможливлюють повноцінну мовленнєво-діяльнісну, комунікативну спрямованість процесу мовного вдосконалення. Активними методами навчання називаємо насамперед ті, за реалізації яких кожний студент активно здобуває, переробляє навчальну інформацію, яка пропонується в такій формі, що це забезпечує кращі (порівняно із застосуванням традиційних методів) результати навчання. У розділі розглядаються характеристики активних методів та пропонуються розробки практичних, семінарських, лабораторних занять, що побудовані з урахуванням активних методів навчання. Визначаються можливості реалізації проблемних (проблемні лекції, проблемні семінари), дискусійних (семінари-дискусії), ігрових (ділова, рольова гра, аналіз інцидентів), неігрових (кейс-метод) методів навчання студентів-філологів.

У розділі вказується, що реалізувати систему, основною метою якої є формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів, можливо лише за умови наявності комплексного методичного забезпечення: розроблених навчальних та робочих програм з визначених навчальним планом фундаментальних та професійно орієнтованих дисциплін, базової системи вправ та завдань, технічних засобів навчання.

П'ятий розділ “Процес і результати формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів” - містить характеристику апробованих етапів формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів, зміст діяльності на кожному з них, експертизу навчально-методичного забезпечення й результати експериментально-дослідного навчання.

З метою ефективної реалізації запропонованої системи викладачі ВНЗ, які брали участь в експериментальній роботі, були ознайомлені з методикою її проведення. Це відбувалося у формі інструктажів та самостійного ознайомлення зі змістом програм, серій експериментальних вправ та завдань, проективних методик, тестів. Організація експериментально-дослідного навчання спиралася на принципи системності, науковості, доступності, логічності, інноваційності, особистісної орієнтації, модульності.

Формувальний експеримент проводився протягом 2001-2006 років. Його метою було створення методики вдосконалення професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів. Для цієї роботи щороку виділялася однакова кількість експериментальних і контрольних груп, які характеризувалися приблизно одаковими якісними й кількісними показниками за підсумками констатувального зрізу.

Експериментальна робота з проблеми формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів планувалася з урахуванням результатів наукових досліджень з лінгвістики, лінгвометодики, лінгводидактики, соціолінгвістики, філософії, педагогіки.

При цьому враховувалися навчальні завдання вищої школи; закономірності формування у студентів показників базових складових цілісного утворення: лінгвістичної, прагматичної, предметної, технологічної компетенцій; лінгводидактичні аспекти роботи з навчальним текстом; психологічні особливості розвитку мовленнєвих умінь студентів; характер вправ та завдань, що сприяють кращому оволодінню потенціалом дидактичного дискурсу; системність (як єдність мети, змісту, принципів, методів і засобів навчання студентів-філологів); форми і методи, що забезпечують комплексне формування цілісного утворення.

Провідними методами дослідження процесу формування цілісного утворення стали методи теоретичних узагальнень, установлення й формування закономірностей (аналіз, синтез, індукція, дедукція, логічні методи); емпіричні, спрямовані на досліджуваний об'єкт (моніторинг, анкетування, бесіди, інтерв'ювання, вивчення продуктів діяльності, досвіду роботи викладачів-практиків, експеримент тощо); методи математичного дослідження, зокрема, статичної обробки досліджуваного матеріалу та методи оцінювання.

Система взаємопов'язувала чотири етапи: активізаційний, предметно-комунікативний, мовно-продуктивний, перетворювальних (креативних) дій.

Навчання студентів контрольних груп тривало за традиційними навчальними програмами або збагачувалося окремими елементами запропонованої методики, епізодичним впровадженням серій вправ та завдань, матеріалів розроблених авторських спецкурсів.

Під час перевірки ефективності запропонованої методики для виявлення рівня знань і вмінь студентів-філологів, мотиваційної, інформаційно-інтелектуальної, компетентнісної характеристик майбутньої професійної діяльності на кожному етапі здійснювалися проміжні й контрольні зрізи. Контроль відбувався на основі аналізу результатів творчих, проблемних завдань, колоквіумів, заліків, іспитів, виконаних рефератів, курсових, кваліфікаційних, дипломних робіт, магістерських наукових проектів, завдань, що пропонувалися до виконання під час перебування студентів (бакалаври, спеціалісти, магістри) на педагогічній практиці.

Отримані результати за освітньо-кваліфікаційними рівнями “бакалавр - спеціаліст - магістр” вказують на динаміку процесу формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів.

Узагальнені результати рівня професійно-комунікативних умінь та навичок студентів-філологів (ступінь бакалавр) показано в таблиці 1.

Вкажемо, що в констатувальному (КЕ) й формувальному (ФЕ) експерименті брали участь 614 студентів-бакалаврів, з них - у КГ - 326 осіб, в ЕГ - 288 осіб.

Аналіз даних таблиці 1 дає змогу констатувати, що показники активізаційного виду мовнокомунікативної діяльності студентів ЕГ на високому рівні трансформувалися в напрямку покращення результатів. Порівняймо: на високому рівні виявилося 14% (було - 5%); у студентів-філологів КГ - 7% (було - 4 %).

Вдалося систематизувати оброблені результати рівня сформованості основних показників структурних складових цілісного утворення студентів-філологів (кваліфікація - спеціаліст). В експерименті брали участь 412 студентів, з них у КГ - 183 осіб, в ЕГ - 229 осіб.

Зростання кількісних і якісних показників лінгвістичної, прагматичної, предметної, технологічної компетенцій відбулося стосовно характеристик професійно-комунікативного виду діяльності студентів-спеціалістів (дивіться таблицю 2).

Таблиця 2. Рівень сформованості професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів (кваліфікація - спеціаліст), у %

Обробка даних, що подані в таблиці 2, вказує на зростання показників професійно-комунікативної діяльності майбутніх словесників: на високому рівні сформованість показників цілісного утворення засвідчили 37% (було -19% ) студентів ЕГ, та 28% (було - 17% ) студентів КГ.

Зміни показників рівня сформованості елементів цілісного утворення відбулися в студентів-магістрів. В експерименті брали участь 82 студенти магістратури. З них 48 - студенти КГ, 34 - студенти ЕГ. Результати показників сформованості рівня професійної мовнокомунікативної компетенції студентів магістратури подано в таблиці 3.

У студентів магістратури зросли показники:

а) активізаційний вид мовнокомунікативної вправності: виявилося 27% (було 17%) студентів ЕГ і 16% (було 14%) КГ;

б) професійно-комунікативний вид мовної вправності: виявилося 42% (було 19%) студентів ЕГ і 29% (було 17%) КГ;

в) діяльнісний вид мовнокомунікативної вправності: виявилося діяльнісного виду мовнокомунікативної вправності: на високому рівні власну професійну мовнокомунікативну компетенцію засвідчили 38% (було - 22%) студентів ЕГ і 20% (було - 12%) студентів КГ.

За результатами підсумків формувального експерименту встановлено, що динаміка формування показників професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів, що навчалися за традиційною системою, не була достатньо високою.

Таким чином, якісний і кількісний аналіз результатів формувального експерименту дає змогу зробити висновок про те, що запропонована система формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів в цілому є ефективною і дає позитивні наслідки.

Здобуті результати відображені в таблицях і рисунках. Вони свідчать про доцільність упровадження запропонованої системи в методику викладання дисциплін лінгвістичного й методичного циклів на філологічних факультетах ВНЗ України.

ВИСНОВКИ

У дослідженні здійснено аналітичний огляд і теоретичне узагальнення нагромадженого попереднього лінгвістичного та методичного досвіду щодо визначення поняття “професійна мовнокомунікативна компетенція” студентів-філологів і на його основі обгрунтовано власне тлумачення дефініції відповідно до умов функціонування її в системі вищої філологічної освіти.

Вибудовано структуру професійної комнокомунікативної компетенції, складовими якої є чотири основні компетенції: лінгвістична, предметна, прагматична, технологічна. Лінгвістична компетенція - це сукупніть знань про структуру мовної системи, а також уміння оперувати цими знаннями у процесі професійної діяльності: аналізувати, зіставляти, групувати факти мови, використовувати методи відповідного лінгвістичного опису. Предметна компетенція - це наявність професійних знань у системі філологічних дисциплін, а також уміння застосовувати їх у процесі комунікації. Прагматична компетенція - це наявність знань про сутність та особливості комунікації, оволодіння потенціалом дидактичного дискурсу, орієнтація на анaлiз характеру взаємодії комунікантів під час педагогічного спілкування. Технологічна компетенція - це вміння чітко й виразно висловлювати думку, знати закони техніки мовлення: правильна постановка дихання, розвиток голосу, чіткої та зрозумілої дикції, нормативної орфоепії.

Реалізовано основні завдання дослідження, зокрема проаналізовано досягнення науковців, які здійснили теоретичні та практичні розвідки з питання розвитку фахових професійно-комунікативних умінь та навичок майбутніх учителів; обгрунтовано психологічні, соціолінгвістичні, дидактичні, прагмалінгвістичні передумови формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів, вироблено методологічний фундамент пропонованого дослідження: основні методи, прийоми, принципи, форми роботи у вищих навчальних закладах, розроблено концепцію навчання мови, наближену до змісту майбутньої професійної діяльності студентів; проаналізовано досвід роботи викладачів різних вищих навчальних закладів з проблеми дослідження; розроблено модель процесу формування базових компонентів цілісного утворення, експериментально перевірено систему на ефективність та доцільність.

Хід дисертаційного дослідження переконливо показав, що в основу процесу формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів слід покласти функціонально-комунікативний принцип, принцип системного підходу, антропологізму та антропоцентризму. Серед найважливіших прагмалінгвістичних засад процесу комунікативного вдосконалення студентів є положення комунікативної лінгвістики, активізація й реалізація текстоцентричного підходу до викладання мови у вищих навчальних закладах.

Аналіз теоретико-методологічних розвідок передував системному моніторингу за якістю мовлення студентів-філологів, що здійснювався у вищих навчальних закладах різних регіонів України. Результати констатувальних зрізів не тільки дали змогу визначити рівні сформованості компонентів цілісного утворення, а й переконливо довели, - існує потреба щодо побудови системи роботи з розвитку комплексу фахових мовнокомунікативних умінь студентів філологічних факультетів.

Модель формування мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів передбачає мотиваційний, інформаційно-інтелектуальний, компетентнісний компоненти. Вплив мотиваційного компонента на розвиток важливих професійно-комунікативних умінь та навичок студентів очевидний, адже вдосконалення показників цілісного утворення може відбуватися за умови сприяння цьому процесу соціуму, за умови відчуття студентами суспільної потреби в набутті професійно вагомих комунікативних якостей, що орієнтуватиме їх мовнокомунікативне вдосконалення, а також внутрішньої потреби особистості в саморозвитку. Інформаційно-інтелектуальний компонент передбачає конкретизацію його в структурі змісту філологічної освіти. Компетентнісний пов'язаний з особистісними характеристиками та якостями студентів, що дають змогу досягти майстерності в певній сфері, конкретно - рівень розвитку інтелекту, пам'яті впливають на оволодіння базовими елементами визначених умінь і забезпечують компетентнісне володіння комплексом фахових готовностей майбутнього словесника до професійної діяльності.

Уся система формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів грунтується на компетентнісному підході і спрямована на забезпечення фахової готовності майбутнього словесника до професійної діяльності. Процес вдосконалення показників цілісного утворення має свою специфіку на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях: на рівні бакалавра - увага спрямовується на навчальну і пізнавальну активність студентів; на рівні бакалавра - на навчально-практичну діяльність майбутніх філологів; на рівні магістра - на розвиток наукової, дослідницької діяльності.

Модель готовності майбутнього словесника до мовнокомунікативної діяльності передбачає активізаційно-інформаційний, формувальний та трансформаційний компоненти.

Активізаційно-інформаційний компонент орієнтується на акцентацію уваги студентів-філологів щодо набуття якостей майбутнього педагога через розвиток пізнавальної активності студентів, звернення уваги майбутніх філологів на показники мовлення вчителя, його диференційні ознаки. Серед першочергових завдань реалізації активізаційно-інформаційного компонента було звернення уваги на рівень мовлення, який набули студенти протягом навчання в школі. Активізаційно-інформаційна готовність спрямова насамперед на усвідомлення важливості мовнокомунікативного вдосконалення, зацікавлення студентів майбутньою професією, формування в них україномовної стійкості, усвідомлення потреби в комунікативному розвитку, прагнення до пізнання нового, водночас насичення мовної картини світу студентів потенціалом лінгвістичного й дидактичного дискурсу, розвиток навичок пошуку й відтворення необхідної інформації.

Формувальний компонент готовності. Елементами цього компонента готовності є показники структурних складових цілісного утворення (лінгвістичної, предметної, прагматичної, технічної) відповідно до усіх рівнів мовної системи: фонетики, орфоепії, лексики, фразеології, стилістики, граматики.

Трансформаційний компонент готовності до майбутньої професійної діяльності складають система набутих за попередні роки знань, умінь та навичок з дисциплін мовнокомунікативного, професійно-орієнтованого циклів, а також уміння трансформації цих умінь відповідно до умов спілкування, мети комунікативних настанов, ситуацій спілкування. Трансформаційний компонент готовності забезпечує формування креативно перетворювальних умінь студентів, проектує на розвиток пошукових здібностей, орієнтує на творче осмислення тих процесів, що відбуваються в освіті, налаштовує на роботу з новими інформаційними системами.

Розроблена технологія професійної мовнокомунікативної підготовки студентів є багатоаспектною і передбачає вдосконалення змісту, форм, методів її складових підсистем з метою формування компетентного вчителя-словесника. ЇЇ ефективність залежить від органічного взаємозв'язку всіх компонентів системи професійної підготовки, спрямованості мотиваційної сфери студентів на мовнокомунікативне вдосконалення з першого до випускного курсу, діяльнісного підходу до навчання, індивідуалізації та диференціації процесу навчання.

Процес формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів передбачає конструювання змісту навчального матеріалу на основі принципу інтеграційного підходу. Доведено, що інтегративні курси “Вступ до мовознавства”, “Сучасна українська літературна мова”, “Шкільний курс української мови та методика її викладання”, спецкурси “Орфоепічний тренінг”, “Основи наукового мовлення”, “Дидактична текстологія” сприяють оволодінню студентами-філологами комплексом знань та вмінь, що уможливлюють якісну репрезентацію через різні форми мовлення тих елементів складових цілісного утворення, що є основними в системі мовнокомунікативної готовності майбутніх словесників до професійної діяльності.

Експриментальна робота підтвердила ефективність шляхів удосконалення показників професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів (бакалавр - спеціаліст - магістр) у вищих педагогічних навчальних закладах. Одним із результатів експериментальної роботи стало зростання кількості магістрів, що засвідчили високий рівень діяльнісного виду мовнокомунікативної вправності. На високому рівні власну професійну мовнокомунікативну компетенцію засвідчили 38% (було - 22%) студентів ЕГ і 20% (було - 12%) студентів КГ.

На основі набутих знань студенти-філологи з високим рівнем готовності до мовнокомунікативної професійної діяльності виправдано до умов спілкування володіли потенціалом дидактичного дискурсу, репрезентували навчальні тексти різних типів, знаходили правильний вихід зі складних комунікативних ситуацій, моделювали мовнокомунікативну діяльність учнів під час перебування на педагогічній практиці.

Результати дослідження дають підставу вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовано, мети досягнуто, сукупність здобутих висновків має важливе значення для теорії і практики педагогічних технологій. Реалізація основних положень дослідження спрямована на якісне перетворення існуючої практики педагогічних технологій та подальший розвиток теоретико-методичних засад її функціонування.

На основі узагальнення результатів проведеного дослідження встановлено, що підвищення ефективності навчальної діяльності студентів філологічних факультетів пов'язане з упровадженням у навчальний процес вищої школи технології формування їх професійної мовнокомунікативної компетенції.

З огляду на актуальність теми та недостатню розробленість її в науці на сучасному етапі її розвитку пропоноване дослідження може бути використане як ученими для глибшого аналізу лінгводидактичних засад удосконалення професійно-комунікативних умінь студентів-філологів, так і викладачами-практиками для вдосконалення методики формування мовнокомунікативної компетенції майбутніх учителів-словесників.

До подальших напрямів роботи вважаємо за доцільне вказати на такі проблеми, як дослідження лінгводидактичних компетенцій студентів філологічних факультетів, формування комунікативної компетентності вчителя-словесника, розробка інноваційних підходів до розвитку науково-дослідної компетенції студентів-філологів вищих закладів освіти України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Симоненко Т.В. Теорія і практика формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів: Монографія. - Черкаси: Брама, 2006. - 330с. - 16,5 авт. арк.

2. Симоненко Т.В. Основи культури мови: Навчально-методичний комплекс. - Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2003. - 44 с. - 2 авт. арк.

3. Симоненко Т.В. Орфоепічний тренінг: Навчально-методичний комплекс. - Черкаси: Черкаський національний університет, 2004. - 46с. - 2 авт. арк.

4. Симоненко Т.В. Основи наукового мовлення. Програма спецкурсу для студентів спеціальності 7. 03500 “Українська мова і література”. - Черкаси, 2006. - 52с. - 2,1 авт. арк.

5. Симоненко Т.В. Дидактична текстологія. Навчально-методичний посібник. - Черкаси: Вертикаль, 2006. - 76 с. - 3,2 авт. арк.

Статті у провідних фахових виданнях

6. Симоненко Т.В. До поняття “мовна особистість” // Вісник Черкаського

університету. - Випуск 8. - 1998. - С. 142-145. - 0,3 авт. арк.

7. Симоненко Т.В. Робота над діалогом у 5-7 класах // Українська мова і література в школі. - 1999. - № 1. - С. 22-24. - 0,5 авт. арк.

8. Симоненко Т.В. Формування національно-мовної особистості на уроках української мови ( 5-7 класи) // Дивослово. - 2000. - № 1. - С. 39-41. - 0,5 авт. арк.

9. Симоненко Т.В. Шляхи і засоби формування національно-мовної особистості у школі (5-7 класи) // Українська мова і література в школі. - 2000. - № 1. - С. 26-28. - 0,6 авт. арк.

10. Симоненко Т.В. Деякі аспекти формування національно-мовної особистості // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 13. - Херсон. - 2000. - С. 58-60. - 0,4 авт. арк.

11. Симоненко Т.В. Соціолінгвістичний аспект формування української національно-мовної особистості //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - № 3. - 2001. - С. 87-89. - 0,4 авт. арк.

12. Симоненко Т.В. Динаміка мовного розвитку студентів-нефілологів (коментарі та пропозиції) // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 20. - Київ, КНЛУ, НМАУ, 2002. - С.82-84. - 0,3 авт. арк.

13. Симоненко Т.В. Обгрунтування проблеми вдосконалення комунікативних навичок студентів вищої школи // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 22. - Київ, КНЛУ, НМАУ, 2002. - С. 150-152. - 0,4 авт. арк.

14. Симоненко Т.В. Місце соціальної мотивації у набутті стійких навичок студентів на рівні фонетики та графіки // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 23. - Київ, КНЛУ, НМАУ, 2002. - С. 18-20. - 0,4 авт.арк.

15. Симоненко Т.В. Реалізація у ВНЗ принципів навчання мови (з досвіду роботи) // Українська мова і література в школі. - 2002. - № 8. - С.53-56. - 0,4 авт. арк

16. Симоненко Т.В. Формування навичок ділового мовлення студентів методом проблемного навчання // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2002. - № 8. - С. 93-95. - 0,4 авт. арк.

17. Симоненко Т.В. Розвиток графіко-орфографічної компетенції студентів-філологів (на матеріалі ЗМІ та реклами) // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг, 2002. - Вип. 4. - С. 133-140. - 0,6 авт. арк.

18. Симоненко Т.В. Про основні види навчального редагування як методичного прийому // Вісник Черкаського університету. Випуск 35. - Серія: Педагогічні науки. -Черкаси, 2002. - С.119-122. - 0,4 авт. арк.

19. Симоненко Т.В. Взаємозв'язок суб'єкта та об'єкта у процесі навчання мови у ВНЗ // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка, 2003. - Вип. 8. - С. 57-62. - 0,5 авт. арк.

20. Симоненко Т.В. Особливості роботи над виробленням автоматичних навичок студентів-філологів на рівнях орфоепії та орфографії // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. - К.: Науковий світ, 2003. - С. 183-190. - 0,6 авт. арк.

21. Симоненко Т.В. Рівень фонетико-орфоепічної грамотності студентів-філологів у сфері українського вокалізму та акцентуації // Нова педагогічна думка. - 2003. - № 4. - С. 51-56. - 0,6 авт. арк.

22. Симоненко Т.В. Теоретичний аналіз проблеми реалізації комунікативно-діяльнісного принципу навчання мови у ВНЗ //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 34. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. - С. 254-259. - 0,5 авт. арк.

23. Симоненко Т.В. Соціальні фактори та їх роль у процесі розвитку культури усного та писемного мовлення студентів // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 24. - К., КНЛУ, НМАУ, 2003. - С. 103-105. - 0,3 авт. арк.

24. Симоненко Т.В. Реалізація системного підходу до навчання студентів-філологів у ВНЗ// Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка. Педагогічні науки. - 2003. - № 12. - С.172-179. - 0,6 авт. арк.

25. Симоненко Т.В. Педагогічне спостереження у роботі над удосконаленням фонетико-орфоепічної правильності мовлення студентів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2003. - № 1. - С. 79-83, - 0,4 авт. арк.

26. Симоненко Т.В. Сучасний підхід до оптимізації методів навчання рідної мови у ВНЗ (фонетика, орфоепія, орфографія) // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка і психологія. - 2004. - Випуск 202. - С. 121-129. - 0,5 авт. арк.

27. Симоненко Т.В. Самостійна робота та її роль у процесі розвитку комунікативної (лінгвістичної) компетенції студентів-філологів // Вісник Черкаського університету. Педагогічні наук. - 2004. - Випуск 54. - С. 129-135. - 0,4 авт. арк.

28. Симоненко Т.В. Виховний потенціал довкілля як фактор удосконалення літературного мовлення студентів ВНЗ (рівні фонетика/орфоепія)// Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 26. - К.: КНЛУ, 2004. - С. 43-47. - 0,4 авт. арк.

29. Симоненко Т.В. Культура мовлення майбутніх учителів-словесників на рівнях фонетики й орфоепії (до постановки проблеми) // Вісник Черкаського університету. Випуск 55. - Ч.: ЧНУ, 2004. - С.134-139. - 0,5 авт. арк.

30. Симоненко Т.В. Методика роботи над розвитком фонетико-орфоепічної техніки мовлення майбутнього словесника // Освіта Донбасу. - 2004. - № 1. - С.104-109. - 0,5 авт. арк.

31. Симоненко Т.В. Стимулювання студентів до українськомовної стійкості // Українська мова і література в школі. - 2004. - № 1. - С. 46-48. - 0,4 авт. арк.

32. Симоненко Т.В. Ефективні форми та засоби контролю в роботі над формуванням професійної комунікативної компетенції студентів-філологів // Українська мова і література в школі. - 2004. - № 5. - С. 51-55. - 0,6 авт. арк.

33. Симоненко Т.В. Лекція-візуалізація як одна з інноваційних форм навчання (фонетика, орфоепія, орфографія) у вищих закладах освіти// Рідна школа. - 2004. - № 3. - С. 59-62. - 0,5 авт. арк.

34. Симоненко Т.В. Професійна комунікативна компетенція вчителя-словесника: сутність, структура, критерії поняття // Рідна школа. - 2004. - № 9. - С. 12-16. - 0,5 авт. арк.

35. Симоненко Т.В. Організація роботи над розвитком умінь студентів філологічних факультетів створювати навчальний текст // Рідна школа. - 2004. - № 12. - С. 33-36. - 0,5 авт. арк.

36. Симоненко Т.В. Основні напрямки роботи над розвитком професійної комунікативної компетенції студентів філологічних факультетів// Українська мова і література в школа. - 2005. - № 3. - С. 43-48. - 0,5 авт. арк.

37. Симоненко Т.В. Базова система вправ у роботі над розвитком професійно-комунікативних умінь студентів-філологів // Українська мова і література в школі. - 2005. - № 5. - С. 40-44. - 0,5 авт. арк.

38. Симоненко Т.В. Система основних методів та прийомів у процесі формування професійної комунікативної компетенції студентів філологічних факультетів // Рідна школа. - 2005. - № 7. - С. 29-32. - 0,5 авт. арк.

39. Симоненко Т.В. Педагогічні умови динаміки професійно-комунікативного потенціалу студентів філологічних факультетів // Рідна школа. - 2005. - № 12. - С. 67-71. - 0,5 авт. арк.

40. Симоненко Т.В. Робота над розвитком професійно-комунікативних умінь та навичок студентів-філологів тлумачити лінгвістичні терміни // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 81. - 2006. - С.159-163. - 0,5 авт. арк.

41. Симоненко Т.В. Наукове обгрунтування пріоритетних принципів у роботі над формуванням професійної комунікативної компетенції студентів-філологів // Рідна школа.-2006.-№ 7. - С. 44-47. - 0,5 авт. арк.

42. Симоненко Т.В. Типологія навчальних текстів у структурі сучасного уроку рідної мови // Українська мова і література в школі. - 2006. - № 2. - С. 50-54. - 0,6 авт. арк.

43. Симоненко Т.В. Лінгводидактичні засади формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів // Українська мова і література в школі.-2006.-№ 6.-С. 38-41.-0,6 авт. арк.

44. Симоненко Т.В. Навчання студентів філологічних факультетів репродуктивним та продуктивним видам письмових робіт // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. - 2005. - № 7. - С. 110-114. - 0,5 авт. арк.

Матеріали конференцій, тези наукових доповідей

45. Симоненко Т.В. Проблема національно-мовної особистості в наукових джерелах// Актуальні проблеми менталінгвістики: Науковий збірник.Частина 2. - Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ, 2001 р. - С. 186-189. - 0,4 авт.арк.

46. Симоненко Т.В. Вопрос о формировании национально-языковой личности в Украине // Тагиевские чтения. - Баку, 2002. - С. 111-114. - 0,35 авт. арк.

47. Симоненко Т.В. Методологічні засади формування комунікативних навичок студентів-філологів: рівень орфоепії та орфографії // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. Том 8. Педагогіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 41-44. - 0,4 авт. арк.

48. Симоненко Т.В. Дидактичні засади удосконалення культури усного та писемного мовлення студентства // Г.Г. Ващенко - видатний педагог національного відродження України: Збірник наукових праць. - Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2003. - С. 36-40. - 0,5 авт. арк.

49. Симоненко Т.В. Комунікативні уміння як компонент педагогічної культури майбутнього вчителя-словесника // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2003”. Том 8. Педагогіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 40-43. - 0,35 авт. арк.

50. Симоненко Т.В. К вопросу о формировании орфографической бдительности студентов-филологов (на материале украинского языка) // Интеграция региональных систем образования: В 2 ч. Ч. 2: Интеграционные аспекты в содержании и технологии образования: Материалы IV Международной конференции. Саранск, 4-6 марта 2003 г. - Саранск, 2003. - С. 117-120. - 0,4 авт. арк.

51. Симоненко Т.В. Про специфіку роботи у ВНЗ над поліпшенням мовленнєвої вправності студентів-філологів на рівнях фонетики та орфоепії // Х Международная конференция по функциональной лингвистике “Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации”. Ялта 29 сентября - 4 октября 2003. - Симферополь, 2003. - С.304-305. - 0,2 авт. арк.

52. Симоненко Т.В. Технологія реалізації комунікативного принципу навчання мови у ВНЗ // Прикладна лінгвістика у 21 столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії. Праці Міжнародної наукової конференції. - Львів: Українські технології. - 2003. - С.116-117. - 0,2 авт. арк.

53. Симоненко Т.В. Про основні спроби удосконалення техніки мовлення студентів-філологі в// Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. Том 3. Педагогіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 38-40. - 0,35 авт. арк.

54. Симоненко Т.В. До проблеми з'ясування сутності поняття “професійна комунікативна компетенція студента-філолога” (лінгводидактичний аспект) // П'ятнадцята наукова сесія Осередку Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка у Черкасах: Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій, 10-27 березня 2004.-Черкаси, 2004.-С. 7-8.-0,2 авт. арк.

55. Симоненко Т.В. Мотивація як визначний фактор в удосконаленні комунікативної компетенції студентів-філологів // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. Том 39. Проблеми підготовки фахівців. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 5-7. - 0,2 авт. арк.

56. Симоненко Т.В. Исследование проблемы развития речевой культуры студентов-филологов (на уровнях фонетики, орфоэпии, орфографии украинского языка) // Культура речи в условиях билингвизма: состояние, перспективы, инновационные технологии: Материалы международной научной конференции, Минск, 25-26 февраля, 2004. - Мн.: БГПУ, 2004. - С. 186-187. - 0,4 авт. арк.

57. Симоненко Т.В. Определение направлений работы над усовершенствованием уровня профессиональных коммуникативных навыков студентов-филологов // Актуальные проблемы теории и практики профессионального высшего образования: Сборник научных трудов международной научной конференции 16-17 февраля 2004 г. - Нижний Новгород: НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 2004. - С. 111-115. - 0,4 авт. арк.

58. Симоненко Т.В. Місце стилістичного аналізу тексту в роботі над формуванням комунікативної компетенції студентів-філологів // Національна ідентичність у контексті політичного процесу: історія і сучасність. Деякі аспекти національного розвитку і національного виховання: Матеріали науково-практичної конференції. 29 січня 2004 р. м. Черкаси. - Черкаси: АНТ, 2004. - С. 182-188. - 0,5 авт. арк.

59. Симоненко Т.В. Дидактичні можливості функції фасилітації в умовах навчальної інтеракції // Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції.Частина І. 28-30 листопада 2005 р. - К., 2005. - С. 45-47. - 0,2 авт. арк.

60. Симоненко Т.В. Формування професійно-комунікативних умінь студентів філологічних факультетів // Українська філологія: теоретичні та методичні аспекти вивчення. Збірник праць науково-практичних читань до 80-річчя Г.Р. Передрій. Черкаси: Брама-Україна, 2005. - С. 76-84. - 0,5 авт. арк.

61. Симоненко Т.В. Фатичний мовленнєвий жанр як форма та спосіб презентації професійної комунікативної компетенції майбутнього вчителя-словесника // Актуальні проблеми менталінгвістики: Збірник наукових статей за матеріалами IV Міжнародної наукової конференції. - Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, 2005. - С. 156-158. - 0,2 авт.

62. Симоненко Т.В. Складові професійної комунікативної компетенції студентів філологічних факультетів // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції 29-31 березня 2006 р.: В 3 т. - Т. 3. - К.: НАУ, 2006. - С. 7-8. - 0,2 авт. арк.

63. Симоненко Т.В. Теоретико-методологічні засади формування професійної комунікативної компетенції студентів філологічних факультетів // Вища школа України: проблеми модернізації наавчально-виховного процесу. Збірка матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Черкаси: Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2006. - С.43-45. - 0,2 авт. арк.