Розвиток наукової культури майбутніх педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток наукової культури майбутніх педагогів

Зміст

Вступ

І Розділ. Проблеми студентської наукової роботи в педагогічному університеті

ІІ Розділ. Навчально-дослідницька робота студентів

ІІІ Розділ. Дослідницька робота студентів у позанавчальний час

IV Розділ. Система заохочень науково-обдарованої студентської молоді

V Розділ. Особистісний характер наукової творчості

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Потреби суспільства, загальноосвітніх закладів у розвитку наукової культури майбутніх педагогів зумовлюють доцільність короткого огляду окресленого виду діяльності в історико - педагогічному аспекті.

Дослідники аналізують форми і методи роботи провідних науковців і викладачів ХІХ-ХХ століття, зокрема зазначають, що в навчально-виховний процес вищої школи впроваджувались форми науково-дослідної роботи, які стимулювали розвиток інтелектуального творчого мислення студентів: "елементи бесіди", "короткі диспути", "діалоги на лекціях", "повторення з розмірковуванням", "порпання в наукових книгах", "репетиції", "співбесіди", "наукові бесіди" тощо.

У "правилах" університету Св. Володимира від 1844р. (тепер - Національного університету імені Т.Г. Шевченка) вказувалось на обов'язкове написання студентами наукових творів (курсових, дисертацій), починаючи з першого курсу. Завдання студентської науково-дослідної роботи полягали у "формуванні вмінь вільно висловлювати думки латинською мовою", в "оволодінні ґрунтовними знаннями з основ наук". Студенти історико-філологічних факультетів університету Св. Володимира, Харківського університету брали участь у колоквіумах ("критично розбирали першоджерела"), виконували письмові завдання з порівняльної граматики, слов'янської філології, здійснювали граматичний розбір стародавніх текстів.

Підготовка до занять передбачала не лише відтворення записаного в конспекті матеріалу, а й роздум над прочитаним, доповнення додатковою літературою. Практичні заняття мали на меті "розвинути, загострити розум слухачів": студенти читали, аналізували, розмірковували над текстами творів російської, грецької, латинської літератури, таким чином, формувались як мовні особистості того часу.

На вибір тематики наукових досліджень суттєво впливали літературні вечори, де тривали наукові бесіди про історію, літературні традиції рідного краю, мистецтво. Уже в 1817 р. вийшов збірник "Сочинения студентов и вольнослушателей Харьковского университета", пізніше з'явився "Український журнал", де друкувались студентські літературні твори наукового характеру.

Вища школа турбувалась про наукову зміну. Серед тих, хто вважав науково-дослідну роботу головною умовою підготовки майбутнього фахівця, ефективним засобом формування вченого, допомагав становленню студентів як науковців, навчав методиці наукових пошуків були відомі літературознавці, мовознавці, етнографи, педагоги І. Галятовський, І. Гізель, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка, М. Максимович, О. Потебня, Ф. Прокопович, Г. Сковорода, І. Срезневський.

У колишньому Радянському Союзі, зокрема в Україні наукова робота студентів була започаткована у тридцятих роках ХХ ст., але до початку п'ятдесятих років відзначалась непослідовністю і стихійністю. В архівах бібліотек університетів України зберігаються документи, що характеризують наукову діяльність вищих навчальних закладів, звіти про науково-дослідну роботу студентів, аспірантів, докторантів.

Отже, цілісна система організації наукової роботи студентів формувалась поступово, на ґрунті інтенсивного розвитку наукової роботи у вищих навчальних закладах, зміцнення творчих зав'язків зі школами тощо і виконувала частково функцію удосконалення навчального процесу, виховувала риси дослідника, підвищувала якість професійної підготовки фахівців.

Якісне проведення НДРС забезпечується нормативно-законодавчими документами, серед яких - Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття)", Закони України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про вищу освіту", "Національна доктрина розвитку освіти" та ін. За останнє десятиріччя з'явилася низка ґрунтовних праць, автори яких з'ясовують особливості організації та методики наукової діяльності у вищій школі та загальноосвітніх закладах нового типу, розвиток науково-дослідницької культури педагога в умовах вищої школи, вплив інтеграції навчальної і наукової діяльності викладача вищої школи на якість підготовки фахівців, аналізуються форми колективної наукової творчості. Організовуючи наукову роботу студентів на факультеті педагогіки, вважаємо за доцільне враховувати й історико-педагогічний досвід, відображений у працях Б. Грінченка, Х. Алчевської, В. Сухомлинського.

Важливу роль у її належній організації та проведенні відіграють скоординовані навчальні плани спеціальності, реалізація положення про систему НДРС в університеті, орієнтація на потребу науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів.

І Розділ. Проблеми студентської наукової роботи в педагогічному університеті

Сучасна концепція розвитку вищої школи робить наголос на самостійну роботу студентів в процесі опанування знаннями.

Це, з одного боку, пояснюється дефіцитом часу, який відводиться на аудиторні заняття, а з другого - необхідністю навчати студента самому розбиратись у складаних питаннях, пов'язаних з майбутньою професією, розвитком науки і техніки.

Взагалі перед вищою школою не стояло завдання навчити майбутнього фахівця на все життя. Її основним завданням завжди було навчити вчитись, щоб фахівець після закінчення технікуму міг самостійно продовжувати навчання. Адже в наш час інформаційних технологій закінчення навчального закладу дає лише певну схему знань, яку потрібно поповнювати протягом всього трудового життя, володіти методикою самостійного здобуття знань, та опрацювання інформаційних джерел.

Науково-пізнавальна діяльність, це також вагома самостійна робота студентів. Необхідність оволодіння якою, не підлягає сумніву.

Бо сучасна науково-технічна революція, збільшивши обсяг наукової і технічної інформації, в той же час зумовила її "старіння", швидке знецінення здобутих знань. Через декілька років практично в кожній професії відбувається зміна видів праці без зміни місця роботи працюючого. Будь - яке обладнання старіє і змінюється іншим. Природно, що за таких умов вимагати від студентів запам'ятовувати інформацію, яка до закінчення технікуму може застаріти - справа, яка не має логічного підґрунтя [5, с.283].

Вітчизняний і зарубіжний досвід має допомогти у становленні і розвитку студентської науково-дослідної роботи на факультетах дошкільної та початкової освіти педуніверситетів, мета якої - через систематизацію теоретичних і практичних знань із фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін глибше і повніше розкрити світ педагогіки, допомогти молодим дослідникам оволодіти методикою наукових досліджень, розвинути навички самостійної пошукової роботи, виховувати творче ставлення, прищеплювати смак до наукового пошуку, підвищувати власну наукову активність, розумові здібності, проявляти інтелектуальну ініціативу.

Маю погодитись, що досить часто університетське викладання, так звана стандартизованість змісту і методів аудиторних занять, розраховане на середній рівень студентів, обмежений доступ до науково-методичної інформації, зовнішня мотивація науково-пізнавальної діяльності “сприяє” зниженню наукового потенціалу студентської молоді.

Прикро констатувати також, що й статус викладача, котрий займається науковою роботою зі студентами, є “генератором нових ідей, вихователем нових поколінь учених”, і викладача, який не працює в цьому напрямку, здебільшого, однаковий. Наукова робота в університеті продовжує залишатись своєрідним додатком, а не основним інтегративним компонентом навчального процесу, а, отже, майбутній учитель-дослідник не спрямований на творчість, на новаторство. (Примітка: у французьких університетах на виконання курсової роботи відводиться сімдесят годин самостійної роботи і дванадцять - тридцять годин консультацій з науковим керівником; уже кількість годин вказує на вагомість наукової підготовки вчителя, її значення у практичній діяльності школи).

З цим слід згадати В. Вернадського, котрий, характеризуючи роботу викладача вищої школи в “Листах про вищу освіту” (1913 р.), наголошував: “У вузі наукова робота така ж важлива, як і навчальна, і з цією останньою взаємопов'язана і переплетена...Лише поступово усвідомлення нерозривності наукової роботи з правильно поставленим викладанням у вищій школі стає пануючим в академічному середовищі”. На жаль, період “поступового усвідомлення нерозривності” достатньо затягнувся.

Причина - у невідпрацьованому дійовому організаційно-економічному механізмі залучення до наукової роботи талановитої молоді, забезпечення розвитку студентської наукової діяльності (див. проект "Концепції наукової, науково-технічної та інноваційної політики в системі вищої освіти України"). Сучасна система навчально-наукової діяльності вищого педагогічного закладу повинна бути особистісно-зорієнтованою, тобто виховання наукової культури особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку, утвердженням педагогічної етики. У педагогічному університеті має бути створене наукове середовище, яке б сприяло формуванню і розвитку у студентів науково-дослідницьких умінь, залучення їх до активної самостійної наукової діяльності.

Основними вимогами в підготовці кваліфікованих фахівців є не тільки отримання знань, умінь і навичок, але і готовність до безперервної самоосвіти, реалізації творчих задумів, а також поглибленої науково-дослідній роботі. Тому однією з тенденцій підвищення якості вищої освіти сьогодні стає орієнтація на розвиток творчого потенціалу студента на всіх етапах навчання у вузі, на розвиток його творчого мислення, спрямованого на вирішення нестандартних творчих завдань. Творча самореалізація студентів не тільки можлива в процесі навчання, але і найбільш актуальна в процесі виконання самостійної та науково-дослідної роботи. Самостійна робота студента - це планована навчальна і наукова робота, виконувана за завданням викладача під його методичним і науковим керівництвом. Самостійна робота студентів - це активні форми і методи навчання, це єдність навчально-виховної та науково-виробничої роботи, це співпраця студента з викладачем. Самостійна робота може бути як аудиторна, тобто виконувана в ході аудиторних занять за розкладом, так і позааудиторна і включає в себе:

- Підготовку до аудиторних занять та виконання

відповідних завдань;

- Виконання самостійних завдань в лабораторних та

практичних практикумах, на семінарах та практичних заняттях;

- Роботу над окремими темами навчальних дисциплін;

- Виконання контрольних та курсових робіт;

- Проходження практик та виконання передбачених ними

завдань;

- Підготовку до всіх видів контрольних випробувань;

-підготовку до підсумкової атестації і виконання випускної

кваліфікаційної роботи [2, с.103].

Система НДРС в університеті повинна реалізуватися Радою з наукової роботи студентів і здійснюватися за органічно поєднаними напрямами: наукова робота студентів у навчальному процесі та наукова робота студентів у позанавчальний період, котрі в комплексі забезпечують підготовку спеціалістів-дослідників. Окреслені напрями включаються в загальні плани навчально-виховної, наукової роботи університету, факультету, кафедри.

ІІ Розділ. Навчально-дослідницька робота студентів

Навчально-дослідницька (або науково-навчальна) робота студентів є обов'язковою і визначається навчальними планами спеціальності.

Мета цього виду діяльності, обов'язкової на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях, - формувати науковий світогляд, сприяти молодим дослідникам в опануванні методології і методів наукового пошуку. Її ефективність залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки, спрямованості потребово-мотиваційної сфери студента на дослідницький пошук з першого до випускного курсу, особистісно-діяльнісного підходу до навчання. Виконання науково-навчальної роботи у процесі навчальних дисциплін відбувається при оптимальному співвідношенні репродуктивних і творчих завдань, індивідуальних і колективних форм організації процесу навчання, максимальному насиченні занять ситуаціями спільної творчої діяльності.

Крім того, студенти з допомогою викладачів повинні набути умінь користуватися науковою, довідковою, методичною літературою, що видана рідною та іноземними мовами, перекладати тексти із спеціальності з іноземної мови на рідну, з рідної на іноземну, а також редагувати дані тексти; володіти методикою перекладу і реферування тексту, володіти навичками комп'ютерної обробки даних; володіти методами інформаційного пошуку (також і в системі Інтернет).

Єдиним виходом є перебудова підходу до навчального процесу таким чином, щоб забезпечити засвоєння знань, які б давали можливість не тільки безпосередньо застосовувати їх, але й формувати здатність до самостійного засвоєння нових досліджень науки і техніки. Важливо не стільки дати студентам у короткий термін максимум інформації, скільки навчити самостійно орієнтуватися у потоках інформації та ефективно її використовувати [4 , с.41].

В дослідженнях вчених під науково-дослідною роботою розуміють таку роботу студента, яка виявляє самостійне творче дослідження теми. Під навчально-дослідною роботою розуміють оволодіння технологією творчості, знайомство з технікою експерименту, з науковою літературою. Як видно, навчально-дослідна робота і науково-дослідна робота студентів взаємодоповнюють один одного. Якщо навчально-дослідницька робота дає можливість студентам долучитися до наукових досліджень, то науково-дослідна робота, яка спирається на реальні факти педагогічної діяльності, дозволяє сформувати всі необхідні якості сучасного педагога-дослідника. У багатьох дослідженнях приналежність дослідницької роботи студентів до навчальної або наукової визначається за формами участі студентів у навчальному процесі або позанавчальної діяльності. Навчально-дослідна робота студентів визначається як комплексна система інтенсифікації навчального процесу за допомогою впровадження в усі види навчальної роботи студентів протягом усього періоду їх навчання елементам наукової роботи, спрямованим на підвищення якості підготовки фахівців, що випускаються. Науково-дослідна робота - це комплексна система участі студентів у позанавчальних формах наукової роботи, заснована на принципах самостійності, добровільності, зацікавленості, спрямована на поглиблення творчих, професійних якостей студентів, що виховує резерв учених-дослідників. Науково-дослідна робота студентів - "процес вирішення студентами цілого ряду науково-дослідних завдань стереотипного і нестереотипного характеру як у навчальний, так і в позанавчальний час, результатом якого є той чи інший рівень сформованості у них дослідницьких умінь і навичок за фахом". З наведених визначень видно, що істотною відмінністю між навчально-дослідною роботою студентів та науково- дослідною роботою студентів є ступінь самостійності виконання дослідницького завдання студентом і новизна результату [5, с.202-204].

ІІІ Розділ. Дослідницька робота студентів у позанавчальний час

Наукова робота в поза навчальний час виступає продовженням навчально-дослідницької і є ефективним засобом об'єктивного вияву обдарованої студентської молоді, реалізації її творчих здібностей, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально-пізнавальної діяльності. Серед форм наукових досліджень, до яких залучаються студенти в поза навчальний час, виділяють гуртки, проблемні групи, проблемні майстерні, наукові лабораторії, дискусійні клуби тощо. Початковою формою позааудиторної наукової роботи є предметні гуртки, метою яких є ознайомлення із проблематикою науки, глибше вивчення окремих питань цієї науки, опанування принципів, методів, прийомів ведення наукової роботи, формування у студентів основних навичок, необхідних для подальшої самостійної роботи. Студенти старших курсів працюють у проблемних групах, у науковій лабораторії під керівництвом викладача, виконують критичний аналіз існуючих наукових концепцій, збирають і обробляють емпіричний матеріал, опановують методологію і логіку наукового дослідження [8, с.14].

Викладач має право здійснювати диференційований підхід у науковому керівництві, приділяючи більшу увагу студентам, котрі прагнуть наукового розвитку. Це здійснюється, як правило, з урахуванням психологічних особливостей студента, його філологічного чи педагогічного інтересу. Такі студенти-дослідники беруть участь у лекторській роботі з популяризації знань у галузі мовознавства, літературознавства, народознавства, освітніх технологій, виступають перед учителями української мови та літератури, учнів старших класів з питань власного наукового пошуку. Кращі студентські роботи після їх обговорення на засіданнях гуртка, проблемної студентської групи за рекомендацією наукового керівника, кафедри пропонуються на звітну студентську наукову конференцію[8, с.28].

У роботі конференції чи конкурсу варто передбачити участь не лише студентів даного університету, а також, за відповідним узгодженням, і студентів з інших вищих навчальних закладів. Виступ молодого науковця-дослідника бажано супроводжувати доречним використанням ілюстративного матеріалу (таблиць, плакатів, фотографій, аудіо -, відеозаписів тощо).

Заняття самостійної та науково-дослідною роботою дозволяють:

-розвинути схильність до науково-дослідницької діяльності;

-створити передумови до самореалізації творчих здібностей;

- Розширити науково-теоретичний кругозір та ерудицію;

-вирішувати нестандартні технічні та винахідницькі задачі;

- брати участь в науково-методичній та науковій роботі, в наукових і науково-практичних конференціях і семінарах.

Мета самостійної та науково-дослідної роботи - навчити студентів вчитися і тим самим сприяти підвищенню якості освіти, розвитку творчих здібностей студентів. Для успішного виконання таких завдань необхідні планування і контроль всіх видів навчальної та позанавчальної роботи з боку навчально-методичних, науково-дослідних структур вузу, викладачів і співробітників [2, с.104]. Самостійна і науково-дослідна робота студентів може бути як індивідуальною, так і груповою і обов'язково повинна мати систематичний, безперервний і ускладнюваний характер, дозволяє максимально розвинути і реалізувати творчі здатності. Основним координатором самостійною і науково-дослідницької роботи студентів є викладач. Викладач виступає тут не як носій "правильного знання", а як гарант допомоги в знаходженні засобів і методів саморозвитку учнів [2, с.111].

IV Розділ. Система заохочень науково-обдарованої студентської молоді

Важливу роль у роботі з науково обдарованою студентською молоддю відіграє, на мій погляд, система заохочень. Кращі студенти повинні мати постійну і відчутну мотивацію щодо відмінного навчання, творчих наукових пошуків, досягнення високих пізнавальних результатів, які виходять за межі середнього студентського стандарту. Вважаємо, що існуючий так званий спектр матеріальних і моральних заохочень студентів потрібно суттєво розширити. науковець викладач здібність інтелектуальний

Серед організаційних заходів цілком виправдано слід передбачити рейтингову оцінку загального рівня студентів (кращі студенти курсу, факультету, конкурс на кращу студентську групу), затвердження індивідуальних планів для студентів, що успішно займаються науковою роботою; введення в навчальні плани спеціального дня наукової роботи за індивідуальним планом; надання рекомендації стосовно користування бібліотеками м. Києва з оплатою проїзду і добових тощо.

Незважаючи на прагматизм сучасної студентської молоді, вважаємо, що в силі залишаються такі моральні стимули, як подяки ректора університету, декана факультету, завідувачів кафедр, особисті урочисті зустрічі з ними кращих студентів; публікація наукової статті за результатами дослідження у збірнику студентських наукових праць; рекомендація стосовно впровадження результатів дослідження у практику педагогічної діяльності (з урахуванням запитів загальноосвітніх закладів, відділів освіти); участь у Всеукраїнських, Міжнародних конкурсах, конференціях тощо [10] .

Активізація роботи з обдарованими студентами, крім указаного вище, вимагає певних додаткових матеріальних витрат. Лист Міносвіти №1/9-216 від 5.06.97 р. дозволяє використати в цьому напрямку частину базового бюджетного фінансування.

В університеті слід попрацювати і над реалізацією такого напрямку проекту Концепції наукової, науково-технічної та інноваційної політики в системі вищої освіти України, як включення керівництва студентською науковою роботою (а це також і методичне забезпечення гуртків, проблемних груп, олімпіадних та конкурсних завдань, робота із студентами за індивідуальним планом тощо) у навчальне навантаження наукових і науково-педагогічних працівників. Практика підтверджує: лише спільними зусиллями, скоординованими діями можна забезпечити безперервність ланцюжка: здібний школяр - активний студент-дослідник - обдарований магістрант - талановитий аспірант - видатний науковець [9].

V Розділ. Особистісний характер наукової творчості

Науково-дослідна робота, здійснювана як в аудиторний, так і поза аудиторний час, вимагає постійної копіткої розумової праці вісімнадцяти - дев'ятнадцятирічних студентів, формування у них таких вольових якостей, як наполегливість, уміння подолати перешкоди, здатність до саморозвитку, внутрішнього прагнення до пізнання нового і більш повного виявлення і розвитку власних можливостей: переходу до абстрактно-логічного мислення, аргументовано доказових суджень.

Виникає питання: як же розпочати, "увійти", "втягнутися" в написання наукової роботи? Слушними є поради науковців, психологів, педагогів стосовно режиму: вибору оптимального часу для виконання певного розділу роботи (вранці, вдень чи увечері) і відпочинку. Кожен із нас - індивідуальність; головне - бачити перед собою мету, якої слід досягнути, тобто визначити для себе, з якою метою (оцінка тощо) виконується дана робота, які відкриття вона принесе особисто тобі, чому навчить, які риси характеру виховає.

Багато педагогічних авторитетів підкреслювали визначену роль особистості викладача в навчанні. У статті "Три школи" К.Д. Ушинський писав: "Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, як би хитро він не був придуманий, не може замінити особистості в справі навчання і виховання.

Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця істинне виховання, проникаюче в характер, неможливе. Тільки особистість може діяти на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна утворити характер" [6, с.483].

Таким чином, лише педагогічну творчість викладача, його прагнення до наукової самореалізації, постановка їм нестандартних творчих завдань здатне надихнути і зацікавити студента.

Педагогічна творчість також містить в собі певні елементи новизни, але частіше за все ця новизна пов'язана не стільки з висуванням нових ідей і принципів навчання і виховання, скільки з видозміною прийомів навчально-виховної роботи, їх певною модернізацією. У цьому зв'язку воно має схожість з раціоналізатором, який широко поширений на виробництві.

Раціоналізатор не створює чогось принципово нового, а вносить лише певні вдосконалення в наявну технологію і таким чином проявляє своєрідну творчість [6, с.479]. Формування і реалізація творчих якостей майбутніх дослідників залежить від особистісних якостей викладачів, котрі працюють на факультеті, в університеті.

Авторка цього видання у вісімдесятих роках уже минулого, двадцятого століття, навчалася глибоко шляхетної духовності, набиралася наукового досвіду в одному з найстаріших вищих навчальних закладів України - Харківському державному університеті - у викладачів-представників “старої інтелігенції ” Л. Авксентьєва, З. Голубєвої, І. Муромцева, В. Калашника, Л. Венєвцевої, Ф. Медвєдєва, Н. Корж [7, с.53].

Висновок

Отже, особистим прикладом (блискучим читанням лекцій, відомими широкому загалу читачів книгами, скрупульозним ставленням до наукових досліджень, участю в наукових диспутах тощо), турботою, зацікавленістю, науковою творчістю, “науковою іскоркою в очах ” вони мотивували самостійний науковий пошук молодих, пробуджували в нас таке ж ставлення до наукової роботи. Науковці володіли методичною майстерністю, якої досить часто не вистачає сьогодні молодим викладачам.

Звичайно, багато важить спрямованість особистості, те, з якого навчального закладу вступає на педагогічний факультет майбутній вихователь, чи усвідомлює він значущість власної професії, чи розуміє її складнощі, чи готовий до формування у себе низки нових взаємопов'язаних якостей “самостійності”: самоорганізації (робоче місце, трудова дисципліна, систематичність і системність і таїн.), що існує в тісному поєднанні з самореалізацією особистості, певного самообмеження, самоконтролю тощо.

Важливо виховувати в собі спостережливість, організованість, власне бачення проблеми. А це можливо при систематичному читанні різноманітної літератури (академік І. Зязюн стверджує, що кожного дня повинно бути прореферовано хоча б дві сторінки наукового тексту), спілкуванні з ученими, учителями-предметниками, перегляду телепередач, прослуховуванню радіопередач, огляду сторінок сайтів Інтернету.

Список використаних джерел

1. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень студентів: Навч. посібник. / О. В. Крушельницька. - К.: Кондор, 2003. - 192 с.

2. Розов Н.Х. Вища освіта в Росії / Н.Х. Розов // Науково-педагогічний журнал Міністерства освіти і науки РФ - 2006. - №7. С.103 - 111.

3. Науменко В. Розвиток продуктивного мислення / В. Науменко // Періодичне видання "Організація навчально-виховного процесу". - 2004. - № 2. - С. 282-284

4. Слободнюк Р. Наукова-дослідна робота. / Р. Слободнюк // Періодичне видання "Освіта" технікуми, коледжі. - 2004. - № 2 (8). - С. 41-43.

5. Стефановська Т.А. Технологія навчання педагогіці в вузі: методичний посібник. / Т.А. Стефановська - 2-е вид., - М.: Досконалість, 2000. - 310 с.

6. Харламов І.Ф. Педагогіка: навч. посібник. / І.Ф. Харламов - 4-е вид. перероб. і доп., - М.: Гардарики, 2003. - 519 с.

7. Цехмістрова Г.С. Науково-дослідницька діяльність студентів / Г.С. Цехмістрова // Основи наукових досліджень. Навч. посіб. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2004. - 487 с.

8. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко - 3-є вид., - К.: Знання-Прес, 2003. 492 с.

9. Самостійна робота студентів як складова процесу [Електронний ресурс] / режим доступу: http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=9241&chapter=1

10. Науково-дослідна робота студентів [Електронний ресурс] / режим доступу: http://nauka-it.ru/

Размещено на Allbest.ru