Обдарована дитина: технологія психолого-педагогічного проектування професійного розвитку особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Рівненський інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра педагогіки, психології та колекційної освіти

Курсова робота

Обдарована дитина: технологія психолого-педагогічного проектування професійного розвитку особистості

Виконала:

Рокунець Юлія Миколаївна

слухач курсів

підвищення кваліфікації

практичних психологів ЗНЗ

Науковий консультант:

Шпичак І.П.

Рівне - 2015



План

Вступ

1. Теоретичні аспекти професійного розвитку особистості

1.1 Психологічна допомога в проектуванні професійного розвитку школяра

1.2 Oбдарованість в структурі особистості

2. Вивчення та психологічний супровід професійних намірів здібних школярів

2.1 Методики вивчення професійних схильностей і нахилів особистості

2.1.1 Анкета для учнів

2.1.2 Методика "ПРОФІЛЬ" (модифікація "Карти інтересів")

2.1.3 Методика ДДО (для 7-11 кл.)

2.1.4 Методика Йоваши (модифікований варіант)

2.2 Структура діяльності педколективу щодо проведення профорієнтаційної роботи в школі

Висновок

Використана література

Додаток



Вступ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства нагальною постає потреба у громадянах, здатних адекватно сприймати зміни і продуктивно впроваджувати інновації: у людях, які мають нестандартне мислення, привносять новий зміст у соціальне, культурне, виробниче життя, уміють ставити й розв'язувати перспективні завдання щодо проектування майбутнього - тобто в неординарних творчих особистостях. Відтак подальшого розв'язання потребує проблема забезпечення особистісної, соціальної самореалізації та професійного самовизначення обдарованих дітей у нових соціально-економічних умовах. Наявність у загальноосвітній школі значної кількості дітей з високим рівнем загальних і спеціальних здібностей вимагає комплексної роботи з їх розвитку і підтримки. Спеціально організована школою робота з обдарованими учнями є реалізацією права особистості на індивідуальність, унікальність, внутрішню свободу, особистісну самореалізацію. Виявлення і підтримка найбільш здібних і обдарованих дітей пов'язані з поступовим становленням на практиці особистісно-орієнтованих позицій учасників освітнього процесу.

Проблема професійного самовизначення особистості набуває все більшої ваги в умовах постійних соціально-економічних змін, які відбуваються в нашому суспільстві.

Основні аспекти професійного становлення особистості передбачають дослідження професійного становлення, по-перше, з соціально-економічної точки зору, а саме: опис та вивчення процесів професійного становлення як соціальних процесів, що визначають рух трудових ресурсів, економічний та виробничий потенціал суспільства, специфіку ринку праці та ринку робочої сили тощо; по-друге, з психолого-педагогічної точки зору як індивідуального особистісного процесу, провідним елементом якого є особистісний вибір.

Існуюча в нашому суспільстві тенденція до пристосування та виживання в умовах інтенсивного змінювання технологій переводить процес професійного самовизначення на рівень домінування ситуації над професійними прагненнями особистості або просто підвищення ролі випадковості і невизначеності у виборі. Безумовно, це не може не відобразитися особистісному розвитку молодої людини, оскільки професійне самовизначення - це подія, що змінює життя і впливає не лише на його професійну складову. Саме тому перед сучасною системою шкільної та позашкільної освіти стоїть важливе завдання - зробити процес професійного вибору чітким, усвідомленим, з орієнтацією школяра на власні інтереси, вміння та прагнення.

Об'єктом дослідження у курсовій роботі є професійне самовизначення обдарованої особистості.

Предметом дослідження - діагностика професійних намірів особистості.

Мета дослідження- проаналізувати шляхи і методи формування професійного самовизначення обдарованої особистості в системі загальноосвітнього закладу.

Завдання:

- Проаналізувати що таке обдарованість і профорієнтація.

- Визначити методи професійної діагностики особистості.

- Сформувати структуру роботи у діяльності педколективу щодо проведення профорієнтаційної роботи в школі.



1. Теоретичні аспекти професійного розвитку особистості

1.1 Психологічна допомога в проектуванні професійного розвитку школяра

Людина, яка може реалізувати свій творчий потенціал, -- це не та, яка має щось особливе в собі, а та, у якої нічого не забрали. А. Маслоу.

Щоб не перетворити дитину на сховище знань, комору істин, правил та формул, треба вчити її думати. В.О. Сухомлинський.

Могутність держави визначається інтелектуальним потенціалом нації. Обдарованість як феномен підтримується у кожній розвиненій державі, люди, що мають своєрідну унікальність, створюють творчо-інтелектуальний прошарок суспільства. Виявлення та підтримка обдарованих особистостей є провідною ланкою сучасної освіти. Делегування сил на підтримку обдарованої молоді забезпечить у майбутньому розвиток та стабільність у більшості сферах нашої держави.

На сьогодні поняття "обдарованість" тлумачать як складне і багатогранне. Одні вчені обдарованість розглядають як загальні здібності, що зумовлюють широкі можливості людини для різних видів діяльності, інші - як сукупність задатків, що є своєрідними природними передумовами здібностей.

Один із творців системи вимірювання творчих здібностей П. Торренс говорив, що спадковий потенціал не є найважливішим показником майбутньої творчої продуктивності. Перетворення творчих імпульсів дитини у сформовану здатність робити великі і маленькі відкриття здебільшого залежить від впливу батьків, учителів та інших дорослих. Родина і школа можуть розвинути або знищити творчий потенціал дитини.

За даними М. Карне, у шкільному віці виявляється 3-5% обдарованих дітей. Зрозуміло, що їх більше, але здібності дітей згасають при неправильному навчанні й вихованні. За дослідженнями П. Торренса, діти до 5 років дають до 90% оригінальних відповідей, до 7 років - уже 20%, дорослі - до 2%. Тому педагогам потрібно знати особливості обдарованості, щоб правильно розвинути майбутній талант.

Дж. Рензуллі запропонував визначення, що стверджує, - обдарованість є результатом поєднання трьох характеристик, а саме:

1) інтелектуальні здібності, які перевищують середній рівень;

2) творчий підхід;

3) наполегливість.

Обдаровані учні рано виявляють певні здібності, у розвитку вони значно випереджають ровесників. Обдарованим учням властива підвищена пізнавальна активність, вони відчувають задоволення від будь-якої діяльності, захоплено займаються улюбленим її видом.

У психології виділяють ранні ознаки обдарованості, до яких входять:

Ш абстрактне мислення та вміння розв'язувати проблеми нестандартним способом;

Ш перспектива прогресивного розвитку;

Ш ранній та інтенсивний розвиток мовлення;

Ш допитливість, задоволення та швидкість у навчанні;

Ш чудове почуття гумору;

Ш екстраординарна пам'ять;

Ш високий рівень активності та незвичайна жвавість у дитинстві;

Ш миттєва реакція на шум, біль або розчарування;

Ш довге утримування уваги та менша потреба в дитинстві у сні;

Ш чутливість, співчутливість та перфекціонізм;

Ш жвава уява (уявні партнери тощо).

У педагогічній психології виділяють наступні категорії обдарованості, а саме:

- інтелектуальна обдарованість (високі показники за тестами вимірювання інтелекту),

- спеціальна обдарованість (успіхи у певних видах діяльності),

- академічна обдарованість (успіхи у навчанні),

- творча обдарованість (потенційно обдаровані),

- соціальна обдарованість (лідерство).

Щодо типів обдарованості зазначається і перелік професій, що відповідають кожному типу. Раціонально-мислительний тип є необхідним для таких професій, як учений, політик, економіст; художньо- образний тип - це професії, що мають значну творчу складову, а саме: дизайнер, конструктор, художник, письменник. Третій тип - раціонально-образний - притаманний історикам, філософам, вчителям. Останній, четвертий тип, емоційно-почуттєвий є визначальним для таких професій, як режисер, літератор тощо. Своєчасне виявлення типу обдарованості, сприятиме ефективному професійному самовизначенн особистості, її повній професійній реалізації, розкриттю потенційних можливостей.

Проблема профорієнтаційної роботи з молоддю в сучасних умовах є важливою не тільки з точки зору розв'язання власне виробничих завдань, але передусім якнайповнішого розкриття творчого потенціалу кожної людини. Гуманізація цілей навчання і виховання підростаючого покоління передбачає всебічний розвиток особистості вихованців, вияв ними творчості, ініціативи і самостійності, зокрема при виборі майбутньої професії. На цьому ґрунті загострюється потреба у вивченні обдарувань учнів, їх інтересів та схильностей, а також дослідження умов, за яких ці інтереси та схильності перетворюються на дієві мотиви професійного самовизначення.

Професійне самовизначення обдарованих старшокласників у сучасних умовах є не лише вибором професії, а й процесом самопізнання, що допомагає особистості зіставити власні можливості з вимогами ринку праці.

Підготовка обдарованого учня до професійної діяльності передбачає здійснення спеціально організованої психолого-педагогічної роботи, спрямованої на формування в нього здатності до самоаналізу та аналізу професій.

Профорієнтація - це науково обґрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико - біологічних і виробничо-технічних заходів по наданню молоді особово-орієнтованої допомоги у виявленні і розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби і готовності до праці в умовах ринку, багатоукладності форм власності і підприємництва. Вона реалізується через навчально-виховний процес, позаурочну і позашкільну роботу з учнями.

Зміст профорієнтаційної роботи в загальноосвітньому закладі визначається двома основними завдяннями - створити профорієнтаційну (із чого вибирати) і мотиваційну (чому вибирати те, а не інше) основу, на якій будується професійний план обдарованого учня.

За Б.О. Федоришиним профорієнтаційна робота має такі складові: професійну інформацію, професійну консультацію і професійний добір.

Профінформація базується на відповідній педагогічній інтерпретації інформаційного матеріалу про окремі професії, про особистість в проекції на професійну діяльність, про суб'єктивні і об'єктивні умови професійного самовизначення й перспективи реалізації особистості у професійній діяльності.

Професійна консультація допомагає обдарованому учню у самопізнанні, розкритті психологічної структури різних професій, а також, у самостійному зіставленні своїх можливостей з вимогами майбутньої професійної діяльності.

Професійна адаптація є системою заходів, що сприяють адаптації людини та її успішному професійному становленню.

Профорієнтаційна робота здійснюється за наступними напрямками: психодіагностика, психопрофілактика, психологічна просвіта, психологічне консультування.

Ту систему психодіагностики, яку частіше використовують у сучасних навчальних закладах, у літературі називають "схемою накладання". Вона полягає в тому, що кожна професійна діяльність ставить перед людиною конкретні вимоги. Вважається, що за допомогою стандартного набору методик психологічної та психофізіологічної діагностики можна виявити картину стійких індивідуально-психологічних особливостей учнів. При накладанні ж сітки професійних вимог на картину індивідуально-психологічних особливостей видно, які професії більше підходять певому учню .

Застосування психодіагностичних методик має забезпечити перенесення акценту з вибору професії на підготовку до неї, шляхом цілеспрямованого формування необхідних якостей, розвитку здібностей.

Метою профдіагностики є допомога школяреві у самопізнанні. Для досягнення цієї мети використовується методи:

Ш відкриті та закриті бесіди,

Ш опитувальники професійної мотивації та професійних здібностей,

Ш опитувальники, спрямовані на вивчення особистісних особливостей людини,

Ш проективні методики,

Ш психофізіологічні обстеження,

Ш професійні спроби,

Ш спостереження тощо .

Можна вважати, що участь обдарованих учнів у предметних олімпіадах, змаганнях та конкурсах, - це також елемент профорієнтаційної діяльності, де дитина має можливість продемонструвати здібності у певній галузі (фізика, хімія, біологія, географія тощо), отримати досвід демонстрації та захисту своєї роботи, переконань, думок, ідей.

Важливого значення набуває процес діагностики та виявлення талановитих учнів не лише з метою їх адаптації та подальшого розвитку геніальності, а й для попередження та усунення можливих негативних наслідків взаємодії зі звичайними дітьми.

Таким чином, система профорієнтації має бути спрямованою на те, щоб всебічно активізувати творий потенціал особистості, сприяти розвитку молодої людини, враховувати особисті інтереси та потреби країни для вдалого вибору професії.

Підготовка обдарованої учнівської молоді до професійного самовизначення забезпечується різноманітними психосоціальними технологіями, формами і методами профорієнтаційної роботи. Сенс профорієнтаційної роботи полягає в поступовому формуванні внутрішньої готовності обдарованого учня до свідомого й самостійного вибору професії, що відповідає індивідуальним особливостям і співвідноситься з вимогами ринку праці.

Рекомендації вчителям щодо стимулювання творчої активності учнів на уроці:

- Допомагайте учням діяти незалежно, не давайте прямих інструкцій щодо того, чим вони мають займатися;

- не робіть швидких припущень, на основі детального спостереження та оцінки визначайте сильні та слабкі сторони учнів; не покладайтеся на те, що учні вже мають певні базові знання, навички;

- не стримуйте ініціативи учнів і не робіть за них те, що вони можуть зробити, що можуть навчитися робити самостійно;

- навчіть учнів досліджувати міжпредметні зв'язки;

- розвивайте в учнів навички самостійного вирішення проблем, дослідження та аналізу ситуації;

- використовуйте складні ситуації, які виникають у дітей у школі чи вдома, для застосування набутих навичок у вирішенні проблем;

-допомагайте дітям навчитися керувати процесом засвоєння знань;

- підходьте до всього творчо;

- не погоджуйтеся з відповіддю учня, якщо він просто констатує факти, вимагайте доказів;

- ніколи не розв'язуйте дискусію учнів найлегшим способом, тобто повідомивши їм правильну відповідь чи правильний спосіб розв'язання;

- уважно вислуховуйте своїх учнів, ловіть кожен вислів чи думку, щоб не пропустити можливість розкрити для них щось нове;

- постійно пам'ятайте: навчання має спиратися на інтереси, мотиви і бажання учнів;

- ніколи не кажіть учням, що у вас немає часу обговорити їхні "безглузді" ідеї;

- не скупіться на добре слово, доброзичливу усмішку, дружнє заохочення;

- пам'ятайте, що в процесі навчання не може бути постійної методики чи усталеної програми;

- повторюйте ці поради постійно, доки вони не стануть частинкою вас самих.

Однією з головних умов ефективності застосування вищевказаних методів і прийомів розвитку творчих здібностей є створення творчої атмосфери в класі, тобто такої атмосфери, що позитивно впливає на появу нових, оригінальних ідей.

У педагогіці немає готових рецептів, тому що кожна дитина, кожен учитель і кожна ситуація, яка може виникнути між ними, - унікальні.

1.2 Oбдарованість в структурі особистості

Мало знайдеться в психології проблем, які по кількості досліджень, що тим чи іншим чином її торкалися, можуть зрівнятися з проблемою обдарованості. Левова частка всіх існуючих тестів присвячена визначенню рівня інтелектуального розвитку, а тому апріорі має справу з інтелектуальною обдарованістю. Водночас у сфері сутнісного визначення поняття справа є далеко неоднозначною. Багато в чому таке становище зумовлено тим, що тут зустрічаються кілька глобальних психологічних проблем, які до цього часу не мають навіть зближеного трактування в психології. обдарованість профорієнтація школяр особистість

Обдарованість виявляється в перші 10-15 років життя - обдарованість можна визначити лише за реальними результатами життєдіяльності особистості. Обдарованість є результатом внутрішнього саморозвитку особистості і реалізується незалежно від впливу оточення - обдарованість це лише потенційна можливість, її реалізація прямо залежить від суспільної

Існує загальна і спеціальна обдарованість.

Розрізняють обдарованість технічну, наукову (зокрема математичну), музичну, поетичну, художню, артистичну та ін. Вищими рівнями обдарованості є талант і геніальність.

Оскільки обдарованість виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну обдарованість тощо.

Антинауковими є фаталістичні погляди на обдарованість як на властивість, що нібито притаманна лише деяким "обраним" індивідам.

Для психології важливими є розробка теорії обдарованості як цілісного і системного вияву особистості, а також вивчення особливостей реалізації обдарованості у різні вікові періоди життєдіяльності людини, її індивідуальних відмінностей.

Обдарованість є сплавом природженого і набутого індивідом. Людина істота соціальна, її психіка як цілісне утворення опосередкована трудовою діяльністю, вихованням, спілкуванням з іншими. Усі ці соціальні фактори мають вирішальний вплив на формування і яскраві вияви обдарованості особистості.

Прийнято вважати, що обдарована дитина - це дитина, яка володіє очевидними, інколи видатними досягненнями в певному виді діяльності, інтенсивність вираження, яскравість яких виділяє її серед однолітків.

Як правило, коли мова йде про обдарованих, то зазвичай мають на увазі та проявляють турботу по відношенню до дітей з ознаками обдарованості в інтелектуальній сфері, інколи - в галузі мистецтва. Між тим останнім часом виявлено вже досить значне розмаїття видів людської обдарованості. У їх числі загально-інтелектуальна, художня, творча, психомоторна, а також соціальна, які проявляються вже в дошкільному періоді. Останній різновид обдарованості - соціальний (лідерський, комунікативний) - поки ще мало вивчений.

Спеціальні дослідження, доводять - кінець раннього дитинства, дошкільний період - роки, коли соціальна обдарованість і комунікативні здібності починають проявлятися й розвиватися. У дошкільному віці для цього є багато передумов. У цей період активно розвиваються самосвідомість, потреба у спілкуванні, виникають нові його види, в тому числі позаситуативно-особистісні (М. Лісіна, А. Рузська, Е. Смірнова); розвиваються пізнавальні процеси (в тому числі соціальна перцепція - значуща складова у структурі соціальних здібностей). У ці роки відбуваються й інші суттєві зміни в емоційній сфері: розвиваються соціальні емоції та почуття, з'являється "емоційне захоплення" (А. Запорожець, Я. Неверович) і пов'язана з ним діяльність емоційної уяви.

Ще однією передумовою розвитку комунікативних здібностей та обдарованості в дошкільному дитинстві виступає і сама дошкільна група, яка являє собою первісну соціально-психологічну спільноту, перше "дитяче товариство" (А. Усова), в якому складається та розвивається спілкування дітей і різноманітні види дитячої діяльності, відбувається оволодіння новою соціальною роллю - члени дитячого товариства, формуються відносини з однолітками.

Для забезпечення сприятливих умов для проявів природних задатків вихованців дошкільних закладів, формування особистості, здатної до оптимального розвитку й саморозвитку власного творчого потенціалу в процесі розвитку соціальної обдарованості дітей для педагога важливою є опора на такі принципи: системності й цілісності - передбачає, з одного боку, що освітня робота з обдарованими дітьми має відбуватися з урахуванням системної специфіки дитячої обдарованості і конкретного її виду, з іншого боку, даний принцип означає, що обдарованість дитини розвивається на фоні конкретної особистості; природовідповідності означає ставлення до дитини як до частини природи, що передбачає її освіту з урахуванням вікових та індивідуальних психологічних особливостей; реалізація даного принципу полягає в урахуванні педагогом специфіки мотивації діяльності дошкільника, в прийнятті до уваги при розвитку дитячої обдарованості особливої чутливості дошкільників до емоційно-образного впливу; ампліфікація (збагачення) розвитку; розвитку дитячої творчості, уяви на всіх етапах навчання та виховання дошкільників. Його важливість обумовлена тим, що творчість - найбільш змістовна форма психічної активності, яку спеціалісти розглядають як універсальну здібність, яка забезпечує успішне виконання різних видів діяльності; суб'єктивності - означає обов'язкову спрямованість педагогічної діяльності на виявлення, збереження та розвиток індивідуальності, стимулювання процесів саморозвитку та самовиховання; гармонійного поєднання розвитку дитини й саморозвитку зі створенням відповідних психолого-педагогічних та організаційних умов; культуровідповідності - передбачає опору в освіті обдарованих дітей на універсальні й національні культурні цінності, у виховному процесі - перш за все, на національні традиції, культуру народу; оптимальної педагогічної взаємодії, співпраця з батьками вихованців. Цей принцип проявляється у зацікавленості вихователя в розкритті своїх вихованців, у створенні сприятливих для цього умов.

Значущою характеристикою принципів особистісно орієнтованої педагогіки є те, що вони не диктують і не вказують, а пропонують можливі варіанти дій, виступають орієнтирами при визначенні педагогом своєї творчої педагогічної діяльності. Що стосується стратегії навчання, то в роботі з дошкільниками з ознаками обдарованості застосовують прискорення, поглиблення, збагачення, проблематизацію. В останні роки популярності набуває "підхід з різними рівнями" (ЛОС). Даною стратегією пропонується чотири рівня послуг, мета яких знайти відповідний освітній рівень будь-якої дитини й надати їй відповідну даному рівню допомогу.

У результаті вивчення ряду обдарованих дітей удалося виявити деякі істотно важливі здібності, що у сукупності утворять структуру розумової обдарованості. Перша особливість особистості, що може бути виділена таким чином, -- це уважність, зібраність, постійна готовність до напруженої роботи. На уроці учень не відволікається, нічого не пропускає, постійно готовий до відповіді. Він віддає себе цілком тому, що його зацікавило. Друга особливість особистості високообдарованої дитини, нерозривно зв'язана з першої, полягає в тім, що готовність до праці в нього переростає в схильність до праці, у працьовитість, у невгамовну потребу трудитися. Третя група особливостей зв'язана безпосередньо з інтелектуальною діяльністю: це особливості мислення, швидкість розумових процесів, систематичність розуму, підвищені можливості аналізу й узагальнення, висока продуктивність розумової діяльності.

Зазначені здібності, що у цілому утворять структуру розумової обдарованості, за свідченням численних психологічних спостережень над обдарованими дітьми, виявляються в переважній більшості таких дітей і відрізняються лише ступенем виразності кожної з цих здібностей, узятої окремо. Якщо ж говорити про специфічні розходження в обдарованості, то вони виявляються головним чином у спрямованості й інтересів. Одна дитина після якого-небудь періоду шукань зупиняється на математиці, інша -- на біології, третя захоплюється художньо-літературною творчістю, четверта -- історією й археологією і т.п.

Здібності відчуття, механічній пам'яті, емоційній збудливості, психомоторики, темпераменту розвиваються на основі уроджених задатків. Задатки -- це обумовлені спадкоємними генами можливості розвитку анатомо-фізіологічних і ними деяких психічних властивостей, що визначаються, дійсне розвиток яких залежить від їхньої взаємодії із середовищем.

Моральні якості особистості, як усі властивості спрямованості, не мають задатків зовсім і формуються тільки в процесі виховання. Але і здібності, що мають задатки, розвиваються з них далеко не безпосередньо. Із задатків гарного слуху можуть у процесі розвитку особистості в залежності від умов життя сформуватися і музичні здібності, і здібності радіоакустики. Задатки гарного зору можуть перетворитися в художні здібності й у здібності годинникаря чи радіоелектронщика.

Представлене розуміння природи обдарованості і наявність адекватної методики її діагностики дозволяють безпосередньо перейти до побудови системи розвитку творчих здібностей і обдарованості.

Це - насамперед створення оптимальних умов для прояву і становлення творчих можливостей учнів, що має на увазі в першу чергу зняття обмежень, бар'єрів, що прямо придушують творчий ріст дітей. Тому обов'язковим моментом програми є вимога гнучкості в її організації, що допускає зміни по параметрах темпу, обсягу і предметного змісту навчальної програми. Ця гнучкість програм дозволить, з одного боку, забезпечити дійсне одержання суспільно необхідного рівня утворення, а з іншого боку - дозволить максимально через власний вибір і зусилля просунутися тим, хто на це здатно. Оскільки дорівнює високі вимоги до усім відбивають бажання учитися в одних, а занижені - гальмують розвиток інших, то в цій ситуації індивідуалізація навчання забезпечує індивідуальний темп навчання і визначає характер і міру навчального навантаження в зоні найближчого розвитку учня, але за умови створення мотиваційних передумов власного руху учня.

Другий напрямок, по якому намічене здійснення індивідуалізації навчання це воля у виборі профілю навчання, з огляду на схильності особистості. З цією метою в загальну систему об'єднання вводиться мережа дослідницьких об'єднань, що надають учнем не тільки можливості вибору напрямку дослідницької роботи, але і просування в предметі (принцип реалізації особистості - Шадріков В.Д.).

Ускладнювати програму шляхом збільшення навчального навантаження на учня можна тільки до визначеної межі, не викликаючи перевантажень. Подальший розвиток можливостей учня повинний проходити в рамках включення його в дослідницьку роботу, тому що формувати творчі здібності можна лише через включення у творчий процес.

Дослідницька діяльність забезпечує більш високий рівень системності знання, що виключає його формалізм.

Наступний напрямок здійснення індивідуалізованого навчання полягає в активізації ролі педагога в підборі індивідуальних прийомів навчання на основі рекомендацій психологів, а також розробленої технології особистісно-орієнтованого, різнорівневого навчання.Усі три названих напрямки можуть дати оптимальний ефект лише за умови формування пізнавальної спрямованості і вищих духовних цінностей.

Таким чином, робота з обдарованими дітьми припускає наявність даних про структурно-якісні характеристики обдарованості, методик їхнього виявлення і розвитку, а потім організаційних заходів, у рамках яких і здійснюється практична робота по подальшому розвитку творчих здібностей і обдарованості.



2. Вивчення та психологічний супровід професійних намірів здібних школярів

2.1 Методики вивчення професійних схильностей і нахилів особистості

2.1.1 Анкета для учнів

Щодо встановлення мотивів професійного самовизначення старшокласників

Шановні одинадцятикласники! Просимо Вас відповісти на запитання анкети. Ваші відповіді допоможуть нам у дослідженні мотивів вибору старшокласниками певної професії. На кожне запитання виберіть один із варіантів відповіді, запропонованих в анкеті, або напишіть свій варіант відповіді.

1. Чи визначилися ви з майбутньою професією?

так ні

2. Що спонукало Вас обрати саме цю професію?

а) сімейна традиція;

б) порада батьків;

в) порада друзів;

г) порада вчителів;

д) вирішив(ла) сам(а);

е) Ваш варіант відповіді

3. Що було джерелом інформації про обрану професію?

а) розповіді батьків;

б) книги про професію;

в) розповіді вчителів;

г) теле-, радіопередачі про професію;

д) Ваш варіант відповіді

4. Що Ви знаєте про обрану професію?

а) професія престижна;

б) умови праці представників професії;

в) заробітна платня;

г) медичні протипоказання;

д) суспільна значущість професії;

е) вимоги професії;

ж) Ваш варіант відповіді ________________

5. Обрана професія допоможе Вам:

а) реалізувати свої здібності;

б) розкритися у творчості;

в) стати цінною для суспільства людиною;

г) самовдосконалитися;

д) досягти високого положення;

е) Ваш варіант відповіді _

6. Як ставляться батьки до Вашого вибору професії?

а) підтримали;

б) байдуже;

в) намагалися переорієнтувати на іншу професію.

Яку саме? ____________________________.

2.1.2 Методика "ПРОФІЛЬ" (модифікація "Карти інтересів")

Інструкція: Дані питання стосуються Вашого відношення до різних напрямів діяльності. Чи подобається Вам робити те, про що говориться в опитувальнику? Якщо так, то в бланку відповідей поряд з номером питання поставте "+". Якщо не подобається - "-". Якщо сумніваєтеся - поставте "?".

Стімульний матеріал.

Мені подобається..

1. Дізнаватися про відкриття в області фізики і математики.

2. Дивитися передачі про життя рослин і тварин.

3. З'ясовувати устрій електроприладів.

4. Читати науково-популярні технічні часописи.

5. Дивитися передачі про життя людей в різних країнах.

6. Бувати на виставках, концертах, спектаклях.

7. Обговорювати і аналізувати події в країні і за кордоном.

8. Спостерігати за роботою медсестри, лікаря.

9. Створювати затишок і лад в домі, класі, школі.

10. Читати книги і дивитися фільми про війни і битви.

11. Займатися математичними розрахунками і підрахунками.

12. Дізнаватися про відкриття в області хімії і біології.

13. Ремонтувати побутові електроприлади.

14. Відвідувати технічні виставки, ознайомлюватися з досягненнями науки і техніки.

15. Ходити в походи, бувати в нових незнаних місцях.

16. Читати відгуки і статті про книги, фільми, концерти.

17. Брати участь в суспільному житті школи, міста.

18. Пояснювати|тлумачити| однокласникам учбовий матеріал.

19. Самостійно виконувати роботу по господарству.

20. Дотримувати режим дня, вести здоровий спосіб життя.

21. Проводити досліди по фізиці.

22. Доглядати тварин, рослини.

23. Читати статті про електроніку і радіотехніку.

24. Збирати і ремонтувати меблі, годинник, замки, велосипеди.

25. Колекціонувати камені, мінерали.

26. Вести щоденник, складати вірші і оповідання.

27. Читати біографії відомих політиків, книги по історії.

28. Грати з дітьми, допомагати виконувати уроки молодшим школярам.

29. Купувати продукти для дому, вести урахування витрат.

30. Брати участь у воєнних іграх, походах.

31. Займатися фізикою і математикою зверх шкільної програми.

32. Помічати і тлумачити природні явища.

33. Збирати і ремонтувати комп'ютери.

34. Будувати креслення, схеми, графіки, у тому числі на комп'ютері.

35. Брати участь в географічних, геологічних експедиціях.

36. Розказувати друзям про прочитані книги, побачені фільми і спектаклі.

37. Стежити за політичним життям в країні і за кордоном.

38. Доглядати маленьких дітей або близькими, якщо вони захворіли.

39. Шукати і находити способи заробляння грошей.

40. Займатися фізичною культурою і спортом.

41. Брати участь у фізико-математичних олімпіадах.

42. Виконувати лабораторні досліди по хімії і біології.

43. Знатися на принципах роботи електроприладів.

44. Знатися на принципах роботи різних механізмів.

45. "Читати" географічні і геологічні карти.

46. Брати участь в спектаклях, концертах.

47. Вивчати політику і економіку інших країн.

48. Вивчати причини поведінки людей, будову організму.

49. Вкладати зароблені гроші до домашнього бюджету.

50. Брати участь в спортивних змаганнях.

Бланк відповідей

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
31	32	33	34	35	36	37	38	39	40
41	42	43	44	45	46	47	48	49	50

Обробка і аналіз результатів: Після того, як хлопці завершили роботу з опитувальником, вони повинні підрахувати кількість плюсів в кожній з десяти колонок.

Десять колонок - це десять можливих напрямів професійній діяльності:

1. фізика і математика;

2. хімія і біологія;

3. радіотехніка і електроніка;

4. механіка і конструювання;

5. географія і геологія;

6. література і мистецтво;

7. історія і політика;

8. педагогіка і медицина;

9. підприємництво і домоводство;

10. спорт і військова справа.

Чим вище бал в кожній колонці, тим вище інтерес до цього виду діяльності. Максимальний бал - 5 - говорить про яскраво виражений інтерес до предмету або виду діяльності. Чим менше балів, тим слабший інтерес. Якщо сума балів ні в одному стовпці не перевищує 2 бали, значить, професійні інтереси ще не сформовані.

Найчастіше максимальне число балів опиняється не в одному, а в трьох-чотирьох стовпцях. Ці комбінації виявляють сферу професійних інтересів підлітка.

Однією з відомих методик для визначення професійних інтересів і нахилів учнів є диференціально-діагностичний опитувальник (ДДО). Ця методика надзвичайно проста, її опрацювання потребує 25 хв.

2.1.3 Методика ДДО (для 7-11 кл.)

Інструкція для учні. Припустимо, якщо ви звернетесь у центр зайнятості, вам запропонують на вибір 20 пар варіантів роботи. Ви повинні з кожної пари обов'язково дібрати один варіант, який би Вас влаштовував. Навіть якщо не подобаються обидва варіанти, треба вибрати один з них, який не подобається менше.

Після закінчення роботи з анкетою учні під керівництвом педагога підраховують свої відповіді в "Аркуші відповідей".

Обробка отриманих результатів. Учні підраховують кількість "+" по кожному з п'яти вертикальних рядків і проставляють відповідні суми "плюсів" нижче кожного з п'яти рядків.

Запитання дібрані в такий спосіб: у першому вертикальному рядку вони належать до професій типу "людина-природа"(П); у другому - "людина- техніка"(Т); у третьому - "людина-людина"(Л); у четвертому - "людина-знакова система"(З); в п'ятому - "людина-художній образ"(Х).

Максимальні суми "плюсів"(7, 6, 5) у позначених літерах П, Т, Л, З, Х свідчить про наявність інтересів, а можливо, й нахилів учнів до певних видів професійної діяльності.

Анкета ДДО

Припустимо, що після відповідного навчання Ви зможете виконувати будь-яку роботу. Однак, якщо вам довелося б обирати тільки з двох можливостей, чому б ви віддали перевагу?

1а. Доглядати за тваринами.

1б. Обслуговувати машини, прилади(стежити, регулювати).

2а. Допомагати хворим людям.

2б. Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин.

3а. Стежити за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів, художніх карток, грам плівок.

3 б. Стежити за станом розвитку рослин.

4 а. Обробляти матеріали (дерево, тканину, метал, пластмасу тощо).

4б. Доводити товари до споживача (рекламувати, продавати).

5а. Обговорювати науково-популярні книжки, статті.

5б. Обговорювати художні книжки (або п'єси, концерти).

6а.Вирощувати молодняк (тварин будь-якої породи).

6б. Тренувати товаришів (або молодших) у виконанні будь-яких дій (трудових, навчальних, спортивних).

7а. Копіювати малюнки, зображення (або настроювати музичні інструменти).

7б.Управляти будь-яким вантажним (підйомним чи транспортним) засобом, підйомним краном, трактором, тепловозом тощо.

8а. Повідомляти, роз'яснювати потрібні відомості (у довідковому бюро, під час екскурсій тощо).

8б. Художньо оформлювати виставки, вітрини (чи брати участь у підготовці п'єс, концертів)

9а. Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку, житло).

9б. Шукати і виправляти помилки в тексті (таблицях, малюнках).

10 а. Лікувати тварин.

10б. Виконувати обчислення, розрахунки.

11а. Виводити нові сорти рослин.

11б. Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (продукти харчування тощо).

12а. З'ясовувати суперечки, сварки між людьми, переконувати, роз'яснювати, заохочувати.

12б. Розумітися у кресленнях, схемах, таблицях, приводити їх до ладу.

13а. Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності.

13б. Спостерігати, вивчати життя мікробів.

14б. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади, апарати.

14б. Надавати людям медичну допомогу при пораненнях, ударах.

15а.Складати точні описи-звіти про явища, події, (що спостерігаються або уявляються).

16а. Робити лабораторні аналізи.

16б. Приймати, оглядати хворих, призначати лікування, консультувати.

17а. Фарбувати або розписувати стіни приміщень, поверхонь виробів.

17б. Здійснювати монтаж будівлі або збирання машин, приладів.

18а. Організовувати культпоходи учнів (до театрів, музеїв), екскурсії, туристичні поїздки тощо.

18б. Грати на сцені, брати участь у концертах.

19а. Виготовляти за кресленням деталі, вироби (машини, одяг, споруди)

19б. Займатися кресленням, копіювати креслення, карти.

20а. Вести боротьбу з хворобами рослин, з шкідниками лісу, саду.

20б. Працювати на клавішних машинах (друкарських, телетайпі, набірній машині тощо).

Аркуш відповідей ДДО

П	Т	Л	З	Х
1а	1б	2а	2б	3а
3б	4а	4б	5а	5б
6а	-	6б	-	7а
-	7б	8а	-	8б
-	9а	-	9б	-
10а	-	-	10б	-
11а	11б	12а	12б	13а
13б	14а	14б	15а	15б
16а	-	16б	-	17а
-	17б	18а	-	18б
-	19а	-	19б	-
20а	-	-	20б	-

2.1.4 Методика Йоваши (модифікований варіант)

Запропонована методика застосовується для оцінки нахилів до діяльності у різних сферах, таких, як:

1. сфера мистецтва (людина-художній образ);

2. сфера технічних інтересів (людина-техніка);

3. сфера роботи з людьми (людина-людина);

4. сфера розумової праці (нахили до розумової діяльності);

5. сфера фізичної праці (нахили до рухливої, фізичної роботи);

6. сфера матеріальних інтересів (виробництво і споживання матеріальних благ, планово-економічна діяльність)

Інструкція

Вам пропонується перелік тверджень і запитань з двома варіантами відповідей. Виберіть один з варіантів і зафіксуйте свій вибір у листку з відповідями.

Деякі запитання можуть здатися однаково цікавими але все-таки надайте перевагу одному з них.

Якщо Ви повністю згідні з твердженням "а", але не згідні з "б", то в клітинку з цифрою, що відповідає номеру запитання, і буквою "а" поставте цифру "3", а в клітинку "б" - "0".

У випадку, якщо Ви повністю згідні з "б" і не згідні з твердженням "а", то в клітинку "б" поставте цифру "З", а в клітинку "а" -"0".

Якщо Ви надаєте незначну перевагу твердженню "а", а не "б", то в клітинку "а" поставте цифру "2", а в клітинку "б" - "1".

Якщо Ви надаєте незначну перевагу твердженню "б", а не "а", то в клітинку "а" внесіть цифру "1", а в клітинку "б" - "2". Відповідайте на запитання добросовісно, не пропускаючи жодного з них.

Опитувальник Йоваши

1. Уявіть, що Ви на виставці. Що Вас більше приваблює в експонатах:

а)колір, досконалість форм?

б) як і з чого еони виготовлені?

2. Які риси характеру людини Вам подобаються більше:

а) товариськість, чуйність, відсутність користолюбства?

б) мужність, сміливість, витривалість

3. Чи вважаєте Ви службу побутового обслуговування важливою і що сферу послуг необхідно:

а) надалі розвивати, щоб всебічно обслуговувати людей?

б) створювати таку техніку, яка б допомагала людині самій користуватися нею в побуті?

4. Яка винагорода втішила б Вас більше:

а) за суспільно-корисну діяльність?

б) за наукову роботу?

5. Коли Ви спостерігаєте за ходою військового або спортивного параду, що більше привертає Вашу увагу:

а) злагодженість, граційність дій учасників?

б) зовнішнє оформлення колон (знамена, одяг тощо)?

6. Уявіть, що у Вас багато часу. Яким видом діяльності Ви зайнялися більшою охотою:

а) ручною працею?

б) добровільною суспільно-корисною працею?

7. Яку виставку Ви б хотіли відвідати з більшим задоволенням:

а) новинок в галузі наукової техніки (фізики, хімії, біології)?

б) нових продовольчих товарів?

8. Якби у школі працювало тільки два гуртки, який би Ви вибрали:

а) музичний?

б) технічний?

9. Якщо б Вам запропонували посаду директора школи, на що Ви б звернули найбільшу увагу:

а) на згуртованість колективу?

б) на створення необхідних зручностей (взірцева їдальня, кімната релаксації тощо)?

10. Які часописи Ви читали б з більшим задоволенням:

а) літературно-художні?

б) науково-популярні?

11.Що для людини найважливіше:

а) створити зручний побут?

б) жити без деяких зручностей, але мати можливість користуватися скарбницею мистецтва, створювати мистецтво?

12. Що, на Ваш погляд, важливіше для благополуччя суспільства :

а)техніка?

б) правосуддя ?

13. Яку з двох книг ви б читали з більшим задоволенням:

а) про розвиток науки в нашій країні?

б) про досягнення спортсменів нашої країни?

14. В газеті дві статті різного змісту. Яка з них викликала б більший інтерес:

а) про створення машини нового зразка?

б) про створення нової наукової теорії?

15. Який з двох видів робіт на свіжому повітрі привабив би Вас більше:

а) робота, пов'язана з необхідністю постійно багато рухатися, зокрема ходити пішки (агроном, лісник, майстер по ремонту доріг)?

б) робота з машинами?

16. Яке з завдань школи є важливішим:

а) підготувати дітей до роботи з людьми, щоб вони могли допомагати іншим створювати матеріальні блага?

б) підготувати учнів до практичної діяльності, уміння створювати матеріальні блага?

17. Що більше необхідно цінувати в учасників художньої самодіяльності:

а) те, що вони несуть людям мистецтво і красу?

б) те, що вини займаються суспільно-корисною працею?

18. Яка сфера діяльності людини, на ваш погляд, буде мати домінуюче значення в майбутньому:

а) фізика?

б) фізична культура?

19. Що дасть більше користі суспільству:

а) турбота про благополуччя громадян?

б) вивчення поведінки людей з метою маніпуляції?

20. Наукову роботу якого характеру Ви б обрали:

а) роботу з книжками в бібліотеці?

б)роботу на свіжому повітрі в науковій експедиції?

21. Уявіть, що Ви професор університету. Якому заняттю Ви б надалі перевагу у вільний від роботи час:

а) читанню художньої літератури?

б) дослідам з фізики, хімії?

22. Вам випала нагода побувати в різних країнах. В ролі кого Ви б хотіли поїхати:

а) як відомий спортсмен на міжнародні змагання?

б) як відомий спеціаліст з зовнішньо-торговельної діяльності з метою здійснити купівлю необхідних для держави товарів?

23. Які лекції з більшим задоволенням Ви слухали б:

а) про видатних художників?

б) про видатних учених?

24. Що більше Вас захоплює під час читання книг:

а) яскравий опис сміливості і хоробрості героїв?

б) прекрасний літературний стиль?

25. Вам пропонується вибрати професію. Якій з них ви надали б перевагу:

а) малорухливій роботі, пов'язаній зі створенням техніки?

б) фізичній культурі або будь-якій іншій, пов'язаній з рухом?

26. Якими з видатних вчених Ви цікавитеся більше:

а) Поповим і Ціолковським?

б) Менделєєвим і Павловим?

27. Чому на вашу думку, більше слід приділити більше уваги в школі:

а) спорту, оскільки це необхідно для здоров'я?

б) успішності учнів, оскільки це необхідно для майбутнього дітей?

28. Що більше зацікавило б Вас у друкованих виданнях:

а) повідомлення про художню виставку, що відбулась?

б) повідомлення про мітинг, присвячений боротьбі за права людини?

29. Якби Вам випала нагода обійняти певну посаду, яку б Ви вибрали:

а) головного інженера заводу?

б) директора універмагу?

30.Що, на Вашу погляд, важливіше:

а) багато знати?

б) створювати матеріальні блага?

Листок відповідей

	II	III	IV	V	VI
1а-	1б-	2а-		2б-	За-
	3б-	4а-	4б-	5а-
5б-	6а-	6б-	7а-		7б-
8а-	8б-	9а-			9б-
10а-			10б-		11а-
11б-	12а-	12б-	13а-	13б-
	14а-	14б-	15а-
	15б-	16а-			16б-
17а-		176-	18а-	18б-	19а-
		19б-	20а-	20б-
21а-			21б-	22а-	22б-
23а-		23б-		24а-
24б-	25а-			25б-
	26а-	26б-	27а-	27б-
28а-		28б-			29а-
	29б-		30а-		30б-

Обробка та інтерпретація результатів.

У таблиці слід використовувати такі позначення:

I стовпчик - схильність до мистецтва, естетики;

II стовпчик - схильність до роботи з технікою, сфера технічних інтересів;

III стовпчик - схильність до роботи з людьми;

IV стовпчик - схильність до розумової праці;

V стовпчик - схильність до рухливої фізичної праці;

VI стовпчик- схильність до роботи на виробництві і в сфері споживання матеріальних благ, планово-економічна діяльність.

У заповненому листку в кожному стовпчику слід підрахувати кількість балів і записати у зведених клітинках під кожним стовпчиком.

Аналізуючи результати необхідно вибрати стовпчики з найбільшою кількістю балів. Чим вищий бал, тим краще розвинута схильність до тієї чи іншої сфери діяльності.

2.2 Структура діяльності педколективу щодо проведення профорієнтаційної роботи в школі

Координатор діяльності: заступник директора з виховної роботи заступник директора з виховної роботи, в функції якого входять:

- вироблення стратегії взаємодії суб'єктів, відповідальних за педагогічну підтримку самовизначення школярів з метою узгодження та координації їх діяльності;

- підтримання зв'язків загальноосвітнього закладу з соціальними партнерами, що впливають на самовизначення учнів основної та старшої школи; планування роботи педагогічного колективу з формування готовності учнів до профільного та професійного самовизначення відповідно до концепції та освітньою програмою загальноосвітнього закладу;

- здійснення аналізу і корекції діяльності педагогічного колективу з даного напрямку (консультації вчителів-предметників, класних керівників по організації системи навчально-виховної роботи, спрямованої на самовизначення учнів);

- проведення педагогічних рад, виробничих нарад з проблеми профільного та професійного самовизначення старшокласників;

- створення учнівських виробничих бригад, організація літньої трудової практики;

- організація участі обдарованих дітей у предметних олімпіадах різного рівня;

- організація системи підвищення кваліфікації класних керівників (тьюторів, кураторів), вчителів-предметників, шкільного психолога з проблеми самовизначення учнів;

- здійснення контролюючих функцій роботи класних керівників (тьюторів, кураторів), вчителів-предметників, шкільного психолога з проблеми профільного та професійного самовизначення учнів;

- організація занять учнів в мережі предпрофільной підготовки та профільного навчання; курирування викладання профорієнтаційних курсів в ході предпрофільной підготовки ("Твоя професійна кар'єра") і профільного навчання ("Технологія професійного успіху").

Виконують рекомендації координатора:

Класний керівник: спираючись на концепцію, освітню програму і план виховної роботи школи:

- становить для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, що включає різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;

- організовує індивідуальні та групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;

- веде психолого-педагогічні спостереження схильностей учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній карті учня);

- допомагає учням проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власний портфоліо;

- організовує відвідування учнями днів відкритих дверей у вузах та середніх професійних навчальних закладах;

- організовує тематичні та комплексні екскурсії учнів на підприємства;

- надає допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування, учнів і їх батьків з проблеми самовизначення;

- проводить батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профіль ному та професійному самовизначенню;

- організовує зустрічі учнів з випускниками школи - студентами вузів, середніх професійної навчальних закладів.

Вчителі-предметники:

- сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особистості школярів, використовуючи різноманітні методи і засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори і т.д.:

- забезпечують профорієнтаційну спрямованість уроків, формують в учнів загальнотрудові, професійно важливі навички;

- сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки;

- проводять спостереження з виявлення схильностей і здібностей учнів;

- адаптують навчальні програми в залежності від профілю класу, особливостей учнів.

Бібліотекар:

- регулярно підбирає літературу для вчителів та учнів на допомогу вибору професії (за роками навчання) і профорієнтаційній роботі;

- вивчає читацькі інтереси учнів і рекомендує їм літературу, що допомагає у виборі професії; організовує виставки книг про професії та читацькі диспути-конференції на теми вибору професії;

- узагальнює і систематизує методичні матеріали, довідкові дані про потреби регіону в кадрах та інші допоміжні матеріали (фотографії, вирізки, схеми, проспекти, програми, описи професій);

- регулярно влаштовує виставки літератури про професії за сферами і галузям (машинобудування, транспорт, будівництво, в світі мистецтва і т.д)

Соціальний педагог:

- сприяє формуванню у школярів групи ризику адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона занижена;

- надає педагогічну підтримку дітям групи ризику в процесі їх професійного і життєвого самовизначення;

- здійснює консультації учнів з соціальних питань;

- надає допомогу класному керівнику в аналізі та оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення школяра.

Шкільний психолог:

- вивчення професійних інтересів і схильностей учнів здійснює моніторинг готовності учня до профільного та професійного самовизначення через анкетування учнів та їх батьків;

- проведення тренінгових занять з профорієнтації учнів;

- проводить бесіди, психологічне просвітництво для батьків і педагогів на тему вибору;

- здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

- запрошує батьків учнів для виступів перед учнями про свою професію, залучає їх для роботи керівниками гуртків;

- надає допомогу класному керівнику в аналізі та оцінці інтересів і схильностей учнів;

- створює базу даних по профдіагностики.

Медичний працівник:

- використовуючи різноманітні форми, методи, засоби, сприяє формуванню у школярів установки на здоровий спосіб життя;

- проводить з учнями бесіди про взаємозв'язок успішності професійної кар'єри і здоров'я людини;

- надає консультації з проблеми впливу стану здоров'я на професійну кар'єру; надає допомогу класному керівнику, шкільного психолога та соціального педагога в аналізі діяльності учнів.



Висновок

Проаналізувавши проблему технологій психолого-педагогічного проектування професійного розвитку особистості, ми дійшли висновку, що професійне самовизначення обдарованої особистості - це система злагодженої психодіагностичної, психопрофілактичної,просвітницької, консультативної діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.

Обдарованість є сплавом природженого і набутого індивідом. Людина істота соціальна, її психіка як цілісне утворення опосередкована трудовою діяльністю, вихованням, спілкуванням з іншими. Усі ці соціальні фактори мають вирішальний вплив на формування і яскраві вияви обдарованості особистості. Система профорієнтаційної роботи в школі спрямована на те, щоб всебічно активізувати творий потенціал особистості, сприяти розвитку молодої людини, враховувати особисті інтереси та потреби країни для вдалого вибору професії.

Дослідницька діяльність забезпечує більш високий рівень системності знання, що виключає його формалізм, а процес діагностики та виявлення талановитих учнів відбувається не лише з метою їх адаптації та подальшого розвитку геніальності, а й для попередження та усунення можливих негативних наслідків взаємодії зі звичайними дітьми.

Застосування психодіагностичних методик забезпечує перенесення акценту з вибору професії на підготовку до неї, шляхом цілеспрямованого формування необхідних якостей, розвитку здібностей що притаманні для певної спеціальності.

Отже можна зробити висновок про те, що технологія психолого-педагогічного проектування професійного розвитку обдарованої особистості - це система злагодженої психодіагностичної, психопрофілактичної, просвітницької, консультативної діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.

...