Методика роботи над тематичною композицією на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

МЕТОДИКА РОБОТИ НАД ТЕМАТИЧНОЮ КОМПОЗИЦІЄЮ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ НАД ТЕМАТИЧНОЮ КОМПОЗИЦІЄЮ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.1 Особливості виконання тематичних композицій

1.2 Аналіз педагогічного досвіду роботи над тематичною композицією на на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ НАД ТЕМАТИЧНОЮ КОМПОЗИЦІЄЮ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

2.1 Пропозиції щодо послідовності роботи над композицією на уроках образотворчого мистецтва

2.2 Опис технології виконання робіт з природних матеріалів на уроках трудового навчання в початкових класах

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми.

Метою державної політики у сфері освіти Національна доктрина розвитку освіти, зокрема, визначає створення умов для індивідуального розвитку особистості, творчого саморозкриття та самореалізації кожного громадянина України.

Закон України «Про освіту» визначає метою освіти всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до сприймання, розуміння і творення художніх образів. Основними завданнями освітньої галузі «Мистецтво» є пробудження в учнів інтересів до мистецтва, залучення до художньо-творчої діяльності.

У початковій школі домінуюча роль належить активній художній діяльності і творчому самовираженню учнів у сфері мистецтва. Залучення молодших школярів до образотворчого мистецтва як до естетичної діяльності, розвиток та виховання учнів її засобами - одна із важливих і складних проблем сучасної школи.

Уроки тематичної композиції є обов'язковими в розділі навчання з образотворчого мистецтва починаючи з першого класу.

Вивчення тематичної композиції в початковій школі допоможе учням опанувати в майбутньому основи реалістичного малюнка, виробити навички передачі об'єктів на площині з натури, по пам'яті і за уявою; навчитися виконувати малюнки з урахуванням закономірності перспективного скорочення; розрізняти й передавати основні і додаткові кольори і їхні відтінки.

Найвищим ступенем оволодіння основами композиції є тематична картина художника. Майстри образотворчого мистецтва минулого - І.Рєпін, В. Суриков, В. Маковський, П. Федотов, В. Перов, І. Шишкін, Т. Шевченко, С. Васильківський, М. Пимоненко, О. Мурашко та сучасні - А. Пластов, Б. Йогансон, О. Герасимов, Т. Голембієвська, С. Григор'єв, К. Трохименко, В. Пузирков, О. Лопухов, А. Чебикін, В. Шаталін, Т. Яблонська - створили багато класичних полотен, на яких навчається і виховується молодь навчальних закладів . Аналіз картин художників, знання їхніх творчих біографій допомагає педагогам пояснити не лише творчий процес роботи над картиною, а й найважливіші закони, правила, прийоми та засоби композиції.

Ознайомлення школярів з основами композиції передбачено чииною програмою, згідно з якою розглядаються теоретичні питання композиції, пояснюється процес роботи художника над картиною, розкривається послідовність роботи над сюжетним малюнком на основі спостережень навколишньої дійсності та з уяви, а також над ілюстраціями до літературних творів. Основи композиції розглядаються, щоб усвідомити створення художнього образу, виявити ідейний задум і передати змістові зв'язки у тематичній композиції.

В основі занять із тематичної композиції лежить виховання у учнів уміння передавати в малюнку з пам'яті та з уяви спостереження реальної дійсності, що сприяє більш глибокому вивченню методики викладання цього розділу образотворчого мистецтва в школі.

Під час виконання ескізів, тематичної композиції на основі спостережень навколишнього життя учні вчаться бачити і зображувати природу, життя людей, їхні творіння, закріплюють набуті уміння передавати форму, пропорції, будову та колір натури. У процесі малювання на теми з пам'яті (на основі попередніх спостережень) і з уяви слід змоделювати певну ситуацію, персонажів малюнка, знайти його композицію, використовуючи в творчому процесі замальовки з натури пейзажу, різних предметів, людей.

Психологічні засади мистецької освіти охарактеризовані у працях Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, П.М. Якобсона.

Психолого-педагогічні дослідження образотворчого мистецтва в початковій школі П.Я. Гальперіна, В. Л.В. Занкова, О.В. Запорожця, В.А. Крутецького, Н.Є.Миропольської, О.П. Рудницької та ін. визначають особливості розвитку художнього мислення в учнів класів.

Методичним аспектам образотворчого мистецтва в початковій школі присвятили свої праці українські науковці Березіна І.,Голубєв В., Горошко Н,. Демчак С.,. Климова Л., Копитіна Н., Ланіна І., Любарська Л., Малиніна І., Новікова Г., Рагозіна В., Резніченко М., Руденко І., Трач С., Чен Н.

Але передові вчені й методисти (О.С. Алексійчук, О.К. Гайдамака, І.В. Демченко , О.І. Конопко , В.З. Томашевський та ін.) стверджують, що гуманітарній освіті загалом й образотворчому мистецтву зокрема у сучасній початковій школі приділяється недостатньо уваги. Також наші спостереження, пов'язані з вивченням особливостей навчання учнів початкових класів виконанню тематичних композицій, підтверджують сформульовані положення.

Відтак, необхідність поглибленої коботи над вивчення тематичної композиції на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі зумовило актуальність проблеми й вибір теми дослідження «Методика роботи над тематичною композицією на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі».

Об'єкт дослідження - тематична композиція.

Предмет дослідження - методика роботи над тематичною композицією на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі.

Мета дослідження - обґрунтувати особливості методики формування навичок виконання тематичної композиції у молодших школярів.

Відповідно до поставленої мети визначені завдання дослідження:

1) вивчити стан дослідження проблеми вивчення тематичної композиції на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі у психолого-педагогічній літературі;

2) розглянути тематичну композицію як засіб естетичного виховання учнів початкової школи;

3) проаналізувати педагогічний досвід вчителів у роботі над тематичною композицією на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі;

4) розробити пропозиції щодо роботи над тематичною композицією в 1-4 класах;

5) описати послідовність виконання тематичної композиції на уроках образотворчого мистецтва;

6) підібрати та оформити додатки до даного дослідження;

7) зробити висновки відповідно до проблеми дослідження.

Для розв'язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

емпіричні - вивчення та аналіз досвіду роботи вчителів з образотворчого мистецтва; педагогічне спостереження, бесіди та опитування школярів з метою з'ясування стану вивчення тематичної композиції на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі;

теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури для визначення стану дослідження проблеми.

Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел, який налічує найменувань.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ НАД ТЕМАТИЧНОЮ КОМПОЗИЦІЄЮ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.1 Особливості виконання тематичних композицій

Формувати особу і естетичну культуру, - відзначають багато письменників, педагогів, діячів культури (Д.Б. Кабалевський А.С. Макаренко, Б.М Неменський, В.А. Сухомлинський, Л.Н. Толстой К.Д. Ушинський), - особливо поважно в найбільш сприятливому для цього молодшому шкільному віці. Відчуття краси природи, навколишніх людей, речей створює в школярів особливі емоційно психічні стани, порушує безпосередній інтерес до життя, загострює допитливість, розвиває мислення, пам'ять, волю і інші психічні процеси. Вивчення молодшими школярами тематичних композицій на уроках образотворчого мистецтва сприяє цьому.

Композиція в образотворчому мистецтві пов'язана з необхідністю передати основний задум, ідею твору найясніше і переконливо. Головне в композиції - створення художнього образу.

Композиція (від лат. compositio) означає «складання, з'єднання, поєднання різних частин в єдине ціле відповідно до якої-небудь ідеї» [3,4,6,15,21]. В образотворчому мистецтві композиція - це «побудова художнього твору, обумовлена його змістом, характером і призначенням» [16,19].

Сприйняття твору багато в чому залежить від його композиції. У художній діяльності процес створення твору можна назвати твором композиції. Композиційний початок, подібно до стовбура дерева, органічно зв'язує коріння і гілки образотворчої форми, підпорядковує її елементи один одному і цілому [21]. Зображати - означає встановлювати поєднання між частинами, пов'язувати їх в єдине ціле і узагальнювати.

Інколи словом «композиція» називають картину як таку - як органічне ціле з вираженою смисловою єдністю, маючи на увазі, що малюнок, колір і сюжет поєднуються. У такому разі неважливо, до якого жанру відноситься картина і в якій манері виконана, її називають терміном «композиція» як завершений витвір мистецтва. В іншому випадку термін «композиція» означає один з основних елементів образотворчої грамоти, по якому будується і оцінюється твір мистецтва [4,12].

Твір мистецтва є записом деякого ритму образів, і в самому записі даються ключі до його читання. Композиції підвладно багато. За допомогою композиційних засобів можна передати на картині події, що мають протяжність в часі, тобто, що відбуваються не одночасно, а одна за іншою. Цими прийомами добре володіли староруські іконописці.

Ще один поширений прийом побудови композиції для передачі подій, що відбуваються в різний час і в різних місцях, - об'єднання в одне ціле декількох сюжетів [4,21]. Як правило, це велике за розміром зображення в центрі полотна і невеликі малюнки навколо нього. Приклади такої побудови композиції можна зустріти в іконописі, народному мистецтві, книжковій графіці і інших видах мистецтва.

У композиціях різних видів і жанрів образотворчого мистецтва передача простору значно відрізняється одна від одної, внаслідок чого виділяють три види композиції: фронтальну, об'ємну і глибинно-просторову [3,19].

Фронтальна композиція характеризується двовимірністю (висотою і шириною), а інколи і невеликою глибиною. Ця композиція поширена в декоративно-прикладному мистецтві (розвиток композиції щодо вертикальних і горизонтальних координат), живопису, графіці (на плоскій картинній площині глибина передається ілюзорно), рельєфі (на плоскій формі з барельєфом чи горельєфом), якщо третя координата - глибина - має підлегле значення.

Об'ємна композиція відповідає побудові форми в трьох вимірах, трьох основних просторових координатах (висоті, ширині і глибині). Вона передбачає огляд об'ємної форми з усіх боків і використовується в скульптурі [12].

Глибинно-просторова композиція використовується при створенні з різних матеріальних предметів (скульптур, меблів, стендів) обладнаного й оформленого інтер'єру, екстер'єру чи іншого відкритого простору (виставочного залу, сцени театру, жилої кімнати, архітектурного ансамблю) [12].

Розглянемо основні закони композиції (закони цілісності, контрастів, новизни і підпорядкування всіх засобів композиції ідейному задуму) та закони композиції, що діють у деяких видах і жанрах образотворчого мистецтва, відображаючи суттєві ознаки.

Закон цілісності, що диктується закономірностями зорового сприймання дійсності, вимагає виявлення в композиції головного, сюжетно-композиційного центру, якому підпорядковані другорядні образи (деталі) [4]. Так, картина І. Рєпіна «Іван Грозний і син його Іван» є однією з найдосконаліших композицій, в якій все настільки геніально створено, що неможливо ні забрати, ні додати жодної деталі, щоб не порушити її цілісності.

Прикладом неповторності елементів композиції є картина І. Рєпіна «Хресний хід у Курській губернії», де зображено надзвичайно багатолюдний натовп, в якому геніальний художник втілив усі класи і верстви російського суспільства 80-х років XIX ст. з усіма їх зв'язками і суперечностями. В глибині ліворуч вирізняється пані з іконою під охороною сотників - композиційний центр картини, - а навколо рухається людська маса, в якій кожна постать - не лише характер, а й соціальний тип [4]..

Закон контрастів - один з основних законів композиції. Дія контрастів виявляється в законах як природи, так і суспільства. В образотворчому мистецтві як одній із форм суспільної свідомості також знаходить своє підбиття дія контрастів. Активно виражені відмінність, нерівність і їх протиставлення в структурі твору називається контрастом композиції. В образотворчому мистецтві основними природними контрастами є тоновий і кольоровий [8].

На тонових контрастах (світлий і темний) художники будували композиції з давніх часів (Рембрандт «Повернення блудного сина», О. Івасів «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ» і сучасні (А. Чебикін «Мрія здійснилась», Т. Яблонська «Над Дніпром»), зображуючи світлі фігури чи інші деталі твору на темному фоні або навпаки.

Контрасти й зіставлення в композиції підсилюють її виразність. Будуючи композиції на зіставленні великого і малого, старого і молодого, сильного і слабкого, гарного і невродливого, доброго і злого, багатого і бідного, великі майстри пензля добивалися незвичайної гостроти в передачі характеру образів у художніх творах. З метою виявити свій задум у композиції художники використовують різні контрасти.

Закон підпорядкування всіх засобів композиції ідейному задуму вимагає від художника «цілісності, виразності, ідейності художнього твору. Цей закон зобов'язує художника, щоб його композиція в усіх деталях підпорядковувалась ідейному змісту, розкривала його ставлення до зображуваного, його захоплення».

Основними правилами композиції є: виділення сюжетно-композиційного центру (головного в композиції), ритм, рівновага, симетрія й асиметрія.

Уроки тематичного малювання є обов'язковими в розділі навчання з образотворчого мистецтва починаючи з першого класу. Збільшується складність, змінюються теми, але сумно те, що діти в основному йдуть по неправильному шляху "чистого малювання", посіяного на стереотипах мультиплікації. Тут дуже важливе керівництво зі сторони вчителя, створення атмосфери творчого розкріпачення мислення, вмінн підтримувати прагнення дітей відображати і відчувати, фантазувати [1,3,6].

В процесі творчої праці учнів над тематичною композицією на уроках - бесідах про творчість і окремі роботи майстрів живопису необхідно знайомити учнів з досягненнями попередніх поколінь в цій галузі. На конкретних прикладах прослідковувати процес зародження задуму і розробки теми сюжетної картини, порядок роботи над нею.

Уроки тематичної композиції в початкових класах загальноосвітньої школи полягають у малюванні ілюстрацій до улюблених казок, на задані теми, в зображенні близького і зрозумілого дітям. Втілюючи ці теми, учень проявляє себе, свої індивідуальні особливості. в молодших класах навчання завжди йде з великим бажанням [15,16].

Дітей захоплює процес живопису фарбами (корисно застосовувати метод, коли живопис використовується без рисунку). Учні не задумуючись виконують багатофігурні, складні тематичні композиції., вводять туди тварин, фантастичних чудовиськ, та інші непередбачені елементи. Пізніше у дітей з композицією виникають певні труднощі. В деякій мірі зникає безпосередність сприйняття життя. В той же час приходить розуміння, що тематична композиція - не тільки приваблива картинка, в ній потрібно виразити свої думки, оцінки, відношення до явищ дійсності. Тоді учні, розробляючи тему, починають з позначення деталей, з виконання окремих ескізів [4,21]. Вони починають розуміти, що краще спочатку знайти великі співвідношення, іти від загального до окремого. Такий метод формує вміння цільно бачити, надає малюнкам грамотного характеру.

В роботі кольором потрібно прагнути, щоб учні не просто розмальовували, а шукали колористичне рішення. Можна запропонувати їм тонований папір, це дозволить утримати роботу в одноманітній гамі. Правильне зображення предмета в просторі досягається в процесі всебічного вивчення справжнього і перспективного виду предметів, за допомогою різних систематичних вправ, передбачених шкільною програмою з малювання, мета яких - навчити дітей графічно передавати свою думку. Слід навчати дітей правильно бачити форму, розуміти і зображувати її на площині такою, якою вона їм здається. Для цього треба розвивати в дітей спостережливість, уміння порівнювати частини предмета і самі предмети один з одним, знаходити їх характерні особливості.

Діти 7-8 років добре сприймають плоскі форми (квадрат, прямокутник, трикутник, коло, еліпс, многокутник), вчаться визначати пропорції. У цей віковий період років дитина дедалі більше захоплюється просторовим зображенням, коли для неї розкриваються такі поняття, як «вгорі -знизу», «справа -зліва», «ближче - далі» та ін.

На розвиток спостережливості, окоміру, вміння порівнювати, композиційно правильно розміщувати предмети на малюнку і послідовно вести роботу вчитель звертає увагу вже з перших уроків[1,4,6]. Він вчить учнів оволодівати прямою лінією і її напрямом (горизонтальним, вертикальним, похилим), знаходити середину лінії, правильно тримати альбом під час малювання і користуватися олівцем і гумкою, розміщувати зображення на аркуші і методично правильно вести і закінчувати малюнок. Зображуючи плоскі й умовно-плоскі предмети, що мають незначну товщину, у фронтальному положенні, учні молодших класів повинні навчитися зображувати двовимірні предмети з їхніми характерними особливостями і вміти порівнювати предмети один з одним.

Для спостереження і зображення слід вибирати прості, знайомі і зрозумілі дітям предмети. Завдання з малювання слід давати методично правильно, за принципом послідовного ускладнення об'єктів зображення і поступового підвищення вимог до завершення й точності зображення.

Паралельно з малюванням умовно-плоских тіл у фронтальному положенні з натури в 1-2 класах треба привчати учнів спостерігати й визначати різницю у розмірах предметів, а також розташування їх у просторі («ближче» і «далі»), правильно сприймати навколишнє життя, розуміти його і вміти зображувати бачене, а також передавати в малюнках нескладний сюжет казки, оповідання чи розповіді вчителя, свої враження від побаченого під час відпочинку влітку, екскурсії [15,21].

За програмою з тематичного малювання на розвиток цих умінь відводиться значна кількість годин, і їх треба вміло використати.

Тематичне малювання є важливим розділом малювання і потребує вміння передати на малюнку те, що учень може розповісти на задану тему.

Основою тематичного малювання є спостереження та уява. Вчитель на уроці з тематичного малювання повинен «скеровувати увагу учнів на навколишню дійсність, вчити їх аналізувати бачене, відбирати з нього характерне, запам'ятовувати його». Слід пам'ятати, що учні перших класів не мають ще цілком правильного уявлення про навколишні предмети і реальну дійсність [3,4]. Тому завдання вчителя - допомогти їм правильно сприймати і зображувати бачене.

У дітей молодшого шкільного віку ще не розвинуте критичне ставлення до своїх малюнків, тому вони з великим бажанням беруться за виконання дуже складних завдань з тематичного малювання.

У малюнках на задані теми учні 1-4 класів довірливо розкривають свій внутрішній світ, передають графічними засобами те, що прагнуть сказати на цю тему відповідно до свого розуміння і образотворчих здібностей.

Малювання на теми з навколишнього життя, що ґрунтується на цілеспрямованих спостереженнях («Мій рідний дім», «Пори року»), допомагає учням правильно спостерігати і зображувати дійсність, розвиває творчі здібності, пам'ять.

Після виконання одного-двох таких малюнків перед першокласниками доцільно поставити завдання проілюструвати народні казки («Колобок», «Півник і Курочка», «Рукавичка») або вірші про пори року, прочитані учителем, в яких образами ілюстрацій є птахи, тварини, предмети пейзажу (дерева, річка, будинки).

У 2-4 класах, малюючи за спостереженням і за пам'яттю такі теми, як «Спогади про літо», «Фруктовий сад», «Святкова вулиця», «Зимові розваги», «Новорічне свято», «Льодохід», діти вчаться зображувати людину в русі в зв'язку з образами тематичного малюнка. Тому учням з метою удосконалення малювання птахів, тварин і людини в єдності з пейзажем доцільно давати для ілюстрування такі літературні твори, як «Заєць та їжак» І. Франка, «Тече вода з-під явора», «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченка, «Казка про рибака і рибку» О. Пушкіна [11,17,18,].

Щоб успішно навчати тематичній композиції майбутній вчитель повинен знати, який саме обсяг умінь і навичок учнів 1-4 класу у цій галузі. Малюнки на теми в початкових класах учні виконують, як правило, за пам'яттю та за уявленням, на основі попередніх спостережень (третьо- і четвертокласники використовують зарисовки з натури).

У бесіді з тематичного малювання вчитель пояснює учням, що про свої враження вони можуть не лише розповісти усно або письмово, а й зобразити їх на малюнку. Для цього треба обрати один з найцікавіших епізодів, уявити собі свій майбутній малюнок. Потім легенькими тонкими лініями позначити основні предмети. Головне (композиційний центр) виділити розміром, відповідним розміщенням, кольором. Закінчується робота детальним промальовуванням предметів і передачею кольору. Теми малюнків дає вчитель або їх вибирають самі учні [15,16].

Виконуючи програмні завдання на уроках з тематичного малювання, учні вчаться реалістично передавати на малюнку свої враження від спостережуваної дійсності чи прочитаного літературного твору. Вчитель повинен подбати про творче, виразне і грамотне виконання малюнка на тему чи ілюстрації.

Чуйно підходячи до графічного вирішення учнями теми, вчитель повинен виховувати в них віру в свої сили і намагатися зберегти їхню індивідуальність у творчій роботі. Підтримуючи творче начало у виборі змісту теми, його розкритті, сміливості задуму і виконання, в разі потреби учням початкових класів треба підказувати посильні сюжети для вирішення певної теми і не вимагати об'ємних вирішень компонентів композиції (будівель, транспорту, птахів, тварин тощо), які діти найчастіше зображують у фронтальному положенні без передачі перспективних змін їхньої форми [4,6,21]. Збереження виразності дитячого малюнка полягає в яскравій передачі характеристики образів персонажів, їхнього зв'язку з усіма елементами композиції, зорової гармонії різноманітних форм і кольорового вирішення. композиція образотворчий педагогічний школа

Дбати про грамотне виконання тематичного малюнка - означає вчити учнів початкових класів компонувати його (ознайомлювати з основними правилами композиції), правильно зображувати форму, пропорції та колір образів композиції, передавати елементарні просторові явища (зменшення величини предметів у міру їхнього віддалення від глядача, загороджування одних предметів іншими тощо).

Слід пам'ятати, що поняття простору розвивається у дітей дуже повільно й індивідуально, тому треба допомагати учням зрозуміти значення предметної площини на папері, навчитися свідомо розміщувати предмети на цій площині (основи ближчих предметів розміщувати на предметній площині нижче, а віддалених - вище; більш віддалені предмети зображувати не лише меншими, а й не дуже чіткими, іншими в кольорі). Ці закони лінійної та повітряної перспектив учитель пояснює учням протягом усього часу навчання малювання, розглядаючи репродукції картин художників, як-от: І.Шишкіна («Лісові далі», «Дуби», «Зима»), І.Левітана («Золота осінь», «Березовий гай», «Свіжий вітер», «Весна. Велика вода»), С.Васильківського («Ловлять снігура», «Козача левада»), С.Григор'єва («Воротар»), Т.Яблонської («Над Дніпром»), С.Шишка («Київ. Русанівка») та ін. [19,21].

Для глибокого розкриття і усвідомлення теми уроку або для закріплення вивченої теми вчитель повинен використовувати таблиці чи репродукції картин. Аналіз їх допоможе учням краще зрозуміти величину предметів, що розміщені «ближче» і «далі», зрозуміти елементарні явища перспективи.

Щоб дітям легше було малювати звірів або інших персонажів казок, оповідань, учителеві треба підготувати іграшки та малюнки цих звірів, а якщо є можливість, то й показати чучела (зайчика, лисички та ін.). Показ їх треба завжди супроводжувати аналізом твору, незалежно від того, візьмуть діти для графічного вирішення теми ці персонажі чи ні. Це сприятиме розвитку образної уяви учнів.

Для успішного виконання теми бажано, щоб деякі компоненти композиції (дерева, хату, тин тощо) вчитель малював на класній дошці, даючи відповідні пояснення. Це дуже зацікавлює учнів, особливо коли це казкова тема. Треба, щоб учні сміливо, з захопленням і вільно приступали до виконання композиції. Вчитель повинен дати можливість учням організувати свої дитячі враження від баченого, прочитаного чи почутого, подбати, щоб діти повністю віддалися творчій праці [4,6,21].

Стежачи за самостійним виконанням роботи учнів над тематичним завданням, учитель своєчасними порадами запобігає помилкам тих, хто швидко «усе вже намалював». Типові помилки учнів учитель узагальнює й пояснює всьому класові. Такими загальними помилками у композиції можуть бути неправильні перспективні зображення дерев, дороги, будинків тощо. Деяким учням учитель допомагає знайти глибше вирішення теми, іншим вказує на неправильне в малюнку, радить намалювати нові деталі, щоб розкрити тему, тощо.

Вчителеві потрібно звернути увагу на те, щоб усі учні творчо працювали. Чим більше учень захопиться роботою, тим менше він звертатиметься до вчителя за допомогою [15,16]. Краще, якщо вчитель не виправляє помилок у малюнку учня, а допомагає йому самому побачити і зрозуміти свої помилки, підкаже, як їх виправити.

Після закінчення роботи олівцем учні з дозволу вчителя починають малювати фарбами. Вчитель нагадує, як користуватись кольоровими олівцями, фарбами і пензлем, пояснює, як закінчити роботу в кольорі. Учні, які не встигли домалювати у класі, закінчують малюнок вдома. Закінчення роботи в кольорі не слід відкладати на довгий час, бо зникне гострота першого враження дітей, і вони працюватимуть без належного бажання.

Закінчені малюнки вчитель аналізує разом з учнями, допомагає їм помітити свої помилки, ставлячи відповідні запитання. Таке обговорення привчає дітей уважніше виконувати тематичні завдання і не повторювати помилок. Бажано, щоб кращі учнівські роботи експонувалися на шкільній виставці, це стимулює учнів до творчості [4,19,21]. Такі виставки дають змогу учням порівнювати свої малюнки з малюнками товаришів, сміливіше і більш творчо працювати в майбутньому над тематичними композиціями.

1.2 Аналіз педагогічного досвіду роботи над тематичною композицією на на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі

Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу[14].

У початкових класах, відповідно до програми, закономірності перспективи діти вивчають тільки шляхом спостереження її у натурі. Для того щоб організовувати такі спостереження і навчити дітей передавати третій вимір на площині, учитель повинен знати основні поняття перспективи.

Уроки образотворчого мистецтва у початковій школі - це ті заняття, які, перш за все формують творчість дитини, розвивають її емоційно-почуттєву сферу, нестандартне мислення, вміння бачити прекрасне у навколишньому, її естетичне ставлення до життя. Завдання, які на сьогодні стоять перед педагогікою мистецтва, вирішуються в основному на уроках образотворчого мистецтва, тому вимоги до цих уроків дуже високі. На думку авторів чинної програмиз образотворчого мистецтва в початковій школі Л. Любарської, М. Різниченка та О. Протопопова заняття образотворчим мистецтвом повинні бути організовані за законами мистецтва, що передбачає:

а) нестереотипність, структурну різноманітність, структурну режисуру;

б) залучення учнів до співпереживання, створення відповідного щодо теми уроку емоційного настрою, чому сприятиме включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтв (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кіно фрагментів);

в) наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприйняття, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація.

Вчитель може використовувати у разі планування уроків трудового навчання молодших школярів чинні програми з трудового навчання для учнів 1-4 класів загальноосвітньої школи рекомендовані Міністерством освіти і науки [11,13,17,18,22].

Крім того, видано багато посібників та альбомів-посібників різних авторів рекомендованих Міністерством освіти та науки, молоді та спорту на допомогу вчителю трудового навчання початкової школи. Посібник «Образотворче мистецтво. 1 клас. » ( авт..Л. В. Фесенко, З. О. Черниш) за 2012 рік містить календарне планування, розроблене за новою навчальною програмою «Образотворче мистецтво», докладні розробки уроків для 1 класу, методичні рекомендації для вчителів, а також мультимедійні презентації до кожного уроку. Завдяки дружним помічникам -- Олівчикові, Пензликові, Грибочкові та Майстрині -- діти опанують основи чотирьох видів мистецтва (графіки, живопису, скульптури та декоративно-прикладного), а також виконають чудові творчі завдання. Видання рекомендоване педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів усіх рівнів.

У посібнику «Образотворче мистецтво» для 4 класу (авт. Безкоровайна І., Дзьоба О.) подано розгорнуті конспекти уроків з навчального курсу. Різноманітні методи і прийоми роботи, запропоновані у посібнику, спрямовані на розвиток універсальних художньо-творчих якостей та сенсорних здібностей учнів. Особливу увагу в посібнику надано урокам з вивчення композиції в початковій школі.

В альбомі-посібнику авторів Демчак С. та Чернявська Т. пропонуються репродуктивно-творчі та художньо-творчі завдання і вправи для уроків образотворчого мистецтва в 4 класі, розроблені відповідно до програми Міністерства освіти і науки України (Любарська Л., Вовк Л. Образотворче мистецтво 1-4 класи) та вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, спрямовані на розвиток універсальних художньо-творчих якостей та сенсорних здібностей учнів. Багато тем уроків образотворчого мистецтва присвячено вивченню тематичних композицій. Серед усіх 34 тем уроків образотворчого мистецтва які вивчають учні за рік тематична композиція зустрічається в 17 темах уроків[11].

Цікавим є альбом-посібник для 3 класу (авт.Трач С.К.) за 2012 рік. Використання на уроках цікавого дидактичного матеріалу (загадок, кросвордів, віршів), нестандартних методів навчальної діяльності, завдань творчого характеру сприятиме розвитку творчих здібностей учнів, фантазії, мислення, художнього смаку[20].

Також, заслуговує на увагу видання «Образотворче мистецтво.1 клас.», автор Филь К.Д.. Посібник містить методичні поради щодо проведення уроків трудового навчання в 1 класі загальноосвітньої школи. Тематика занять з образотворчого мистецтва та їх зміст розроблені відповідно до нової (2012 р.) програми. В посібнику надані розробки уроків з образотворчого мистецтва які надають учням початкової школи елементарні знання про композицію (композиції з крапок, ліній і плям; лінія горизонту,взаємозв'язок основної форми та її частин, поняття плановості, симетрія, складні та прості форми) [22]. Отже, проаналізувавши стан досліджуваної проблеми, можна зазначити: композиція на уроках образотворчого мистецтва вивчається в достатньому обсязі, проте, на нашу думку, варто б було урізноманітнити уроки образотворчого мистецтва темами малювання казкових героїв. Зображення образів з українських народних казок (тварин, птахів, людей) допоможе учням початковаї школи цікавіше та ґрунтовніше вивчати закони та основні прийоми композиції.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ НАД ТЕМАТИЧНОЮ КОМПОЗИЦІЄЮ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

2.1 Пропозиції щодо послідовності роботи над композицією на уроках образотворчого мистецтва

У школі на уроках образотворчого мистецтва рекомендуються різні теми для композицій: "Зимові розваги", "Канікули", "Різдвяні свята", "Весна прийшла", "Моя школа". Важливо, щоб саме завдання спонукало учня до композиційної активності, роздумів, уяви.

Практична художня діяльність у початковій школі (особливо 1-му та2-му класах) має пропедевтичний характер і передбачає введення широкого спектру художніх технік та матеріалів. Включає роботу на площині і в об'ємі, з пам'яті, за уявою, за зразком. У практичній діяльності дітей має переважати імпровізаційний стиль (близький до роботи народних майстрів), що узгоджується з імпровізаційною природою і є емоційним характером дитячої творчості. Такий підхід диктує виконання художньої роботи без попереднього контуру олівцем.

Формування художніх навичок учнів відбувається у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти, які у програмі об'єднуються у такі групи навчальних завдань: лінія, колір, форма, об'єм, простір, композиція, основні художні техніки та матеріали [1,3,4,6,21].

Композиція вивчається в початковій школі вже с перших уроків образотворчого мистецтва з першого класу [13,17,18,22].

Уроки тематичної композиції в початкових класах загальноосвітньої школи полягають у малюванні ілюстрацій до улюблених казок, на вільні теми, в зображенні близького і зрозумілого дітям [11,13,17,18].

Втілюючи ці теми, учень проявляє себе , свої індивідуальні особливості. в молодших класах навчання завжди йде з великим бажанням. Дітей захоплює процес живопису фарбами (корисно застосовувати метод, коли живопис використовується без рисунку).

Учні не задумуючись виконують багатофігурні, складні композиції., вводять туди тварин,фантастичних чудовиськ, та інші непередбачені елементи.

Пізніше у дітей з композицією виникають певні труднощі. В деякій мірі зникає безпосередність сприйняття життя. В той же час приходить розуміння, що композиція - не тільки приваблива картинка, в ній потрібно виразити свої думки, оцінки, відношення до явищ дійсності [7,9,10]. Тоді учні, розробляючи тему, починають з позначення деталей, з виконання окремих екскізів. Вони починають розуміти, що краще спочатку знайти великі співвідношення, іти від загального до окремого. Такий метод формує вміння цільно бачити, надає малюнкам грамотного характеру [15,16,19].

В роботі кольором потрібно прагнути, щоб учні не просто розмальовували, а шукали колористичне рішення. Можна запропонувати їм тонований папір, це дозволить утримати роботу в одноманітній гамі.

Уроки трудового навчання в початковій школі відіграють важливу роль у формуванні трудових практичних умінь і навичок та підготовці учнів до самостійної трудової діяльності. Усі основні навички, якими людина користується протягом життя опановують ся саме в початковій школі.

Правильне зображення предмета в просторі досягається в процесі всебічного вивчення справжнього і перспективного виду предметів, за допомогою різних систематичних вправ, передбачених шкільною програмою з малювання, мета яких - навчити дітей графічно передавати свою думку.

Слід навчати дітей правильно бачити форму, розуміти і зображувати її на площині такою, якою вона їм здається. Для цього треба розвивати в дітей спостережливість, уміння порівнювати частини предмета і самі предмети один з одним, знаходити їх характерні особливості[21].

На розвиток спостережливості, окоміру, вміння порівнювати, композиційно правильно розміщувати предмети на малюнку і послідовно вести роботу вчитель звертає увагу вже з перших уроків. Він вчить учнів оволодівати прямою лінією і її напрямом (горизонтальним, вертикальним, похилим), знаходити середину лінії, правильно тримати альбом під час малювання і користуватися олівцем і гумкою, розміщувати зображення на аркуші і методично правильно вести і закінчувати малюнок. Зображуючи плоскі й умовно-плоскі предмети, що мають незначну товщину, у фронтальному положенні, учні молодших класів повинні навчитися зображувати двовимірні предмети з їхніми характерними особливостями і вміти порівнювати предмети один з одним.

Для спостереження і зображення слід вибирати прості, знайомі і зрозумілі дітям предмети. Завдання з малювання слід давати методично правильно, за принципом послідовного ускладнення об'єктів зображення і поступового підвищення вимог до завершення й точності зображення[3,4,16].

Паралельно з малюванням умовно-плоских тіл у фронтальному положенні з натури в 1-2 класах треба привчати учнів спостерігати й визначати різницю у розмірах предметів, а також розташування їх у просторі («ближче» і «далі»), правильно сприймати навколишнє життя, розуміти його і вміти зображувати бачене, а також передавати в малюнках нескладний сюжет казки, оповідання чи розповіді вчителя, свої враження від побаченого під час відпочинку влітку, екскурсії [13,17,18].

За програмою з тематичної композиції на розвиток цих умінь відводиться значна кількість годин, і їх треба вміло використати.

Тематична композиція є важливим розділом малювання і потребує вміння передати на малюнку те, що учень може розповісти на задану тему.

Основою тематичної композиції є спостереження та уява. Вчитель на уроці повинен «скеровувати увагу учнів на навколишню дійсність, вчити їх аналізувати бачене, відбирати з нього характерне, запам'ятовувати його». Слід пам'ятати, що учні перших класів не мають ще цілком правильного уявлення про навколишні предмети і реальну дійсність[19,21]. Тому завдання вчителя - допомогти їм правильно сприймати і зображувати бачене.

У дітей молодшого шкільного віку ще не розвинуте критичне ставлення до своїх малюнків, тому вони з великим бажанням беруться за виконання дуже складних завдань з тематичного малювання.

У малюнках на задані теми учні 1-4 класів довірливо розкривають свій внутрішній світ, передають графічними засобами те, що прагнуть сказати на цю тему відповідно до свого розуміння і образотворчих здібностей [17,18].

Малювання на теми з навколишнього життя, що ґрунтується на цілеспрямованих спостереженнях («Мій рідний дім», «Пори року»), допомагає учням правильно спостерігати і зображувати дійсність, розміщувати на папері зображення, розвиває творчі здібності, пам'ять.

Після виконання одного-двох таких малюнків перед першокласниками доцільно поставити завдання проілюструвати народні казки («Колобок», «Півник і Курочка», «Рукавичка») або вірші про пори року, прочитані учителем, в яких образами ілюстрацій є птахи, тварини, предмети пейзажу (дерева, річка, будинки).

У 2-4 класах, малюючи за спостереженням і за пам'яттю такі теми, як «Спогади про літо», «Фруктовий сад», «Святкова вулиця», «Зимові розваги», «Новорічне свято», «Льодохід», діти вчаться зображувати людину в русі в зв'язку з образами тематичної композиції. Тому учням з метою удосконалення малювання птахів, тварин і людини в єдності з пейзажем доцільно давати для ілюстрування такі літературні твори, як «Заєць та їжак» І. Франка, «Тече вода з-під явора», «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченка, «Казка про рибака і рибку» О. Пушкіна [11,13,22].

Щоб успішно навчати тематичної композиції майбутній вчитель повинен знати, який саме обсяг умінь і навичок учнів 1-4 класу у цій галузі. Малюнки на теми в початкових класах учні виконують, як правило, за пам'яттю та за уявленням, на основі попередніх спостережень (третьо- і четвертокласники використовують зарисовки з натури).

У бесіді з тематичної композиції вчитель пояснює учням, що про свої враження вони можуть не лише розповісти усно або письмово, а й зобразити їх на малюнку. Для цього треба обрати один з найцікавіших епізодів, уявити собі свій майбутній малюнок. Потім легенькими тонкими лініями позначити основні предмети. Головне (композиційний центр) виділити розміром, відповідним розміщенням, кольором. Закінчується робота детальним промальовуванням предметів і передачею кольору. Теми малюнків дає вчитель або їх вибирають самі учні.

Виконуючи програмні завдання на уроках з тематичної композиції, учні вчаться реалістично передавати на малюнку свої враження від спостережуваної дійсності чи прочитаного літературного твору. Вчитель повинен подбати про творче, виразне і грамотне виконання малюнка на тему чи ілюстрації [11,13,22].

Чуйно підходячи до графічного вирішення учнями теми, вчитель повинен виховувати в них віру в свої сили і намагатися зберегти їхню індивідуальність у творчій роботі.

Підтримуючи творче начало у виборі змісту теми, його розкритті, сміливості задуму і виконання, в разі потреби учням початкових класів треба підказувати посильні сюжети для вирішення певної теми і не вимагати об'ємних вирішень компонентів композиції (будівель, транспорту, птахів, тварин тощо), які діти найчастіше зображують у фронтальному положенні без передачі перспективних змін їхньої форми. Збереження виразності дитячого малюнка полягає в яскравій передачі характеристики образів персонажів, їхнього зв'язку з усіма елементами композиції, зорової гармонії різноманітних форм і кольорового вирішення.

Дбати про грамотне виконання тематичної композиції - означає вчити учнів початкових класів компонувати його (ознайомлювати з основними правилами композиції), правильно зображувати форму, пропорції та колір образів композиції, передавати елементарні просторові явища (зменшення величини предметів у міру їхнього віддалення від глядача, загороджування одних предметів іншими тощо) [15,16,21].

Слід пам'ятати, що поняття простору розвивається у дітей дуже повільно й індивідуально, тому треба допомагати учням зрозуміти значення предметної площини на папері, навчитися свідомо розміщувати предмети на цій площині (основи ближчих предметів розміщувати на предметній площині нижче, а віддалених -- вище; більш віддалені предмети зображувати не лише меншими, а й не дуже чіткими, іншими в кольорі). Ці закони лінійної та повітряної перспектив учитель пояснює учням протягом усього часу навчання малювання, розглядаючи репродукції картин художників, як-от: І.Шишкіна («Лісові далі», «Дуби», «Зима»), І.Левітана («Золота осінь», «Березовий гай», «Свіжий вітер», «Весна. Велика вода»), С.Васильківського («Ловлять снігура», «Козача левада»), С.Григор'єва («Воротар»), Т.Яблонської («Над Дніпром»), С.Шишка («Київ. Русанівка») та ін.

Для глибокого розкриття і усвідомлення теми уроку або для закріплення вивченої теми вчитель повинен використовувати таблиці чи репродукції картин. Аналіз їх допоможе учням краще зрозуміти величину предметів, що розміщені «ближче» і «далі», зрозуміти елементарні явища перспективи [1,3,4,9].

Щоб дітям легше було малювати звірів або інших персонажів казок, оповідань, учителеві треба підготувати іграшки та малюнки цих звірів, а якщо є можливість, то й показати фото (зайчика, лисички та ін.). Показ їх треба завжди супроводжувати аналізом твору, незалежно від того, візьмуть діти для графічного вирішення теми ці персонажі чи ні. Це сприятиме розвитку образної уяви учнів.

Для успішного виконання теми бажано, щоб деякі компоненти композиції (дерева, хату, тин тощо) вчитель малював на класній дошці, даючи відповідні пояснення. Це дуже зацікавлює учнів, особливо коли це казкова тема. Треба, щоб учні сміливо, з захопленням і вільно приступали до виконання композиції. Вчитель повинен дати можливість учням організувати свої дитячі враження від баченого, прочитаного чи почутого, подбати, щоб діти повністю віддалися творчій праці [21].

Стежачи за самостійним виконанням роботи учнів над тематичною композицією, учитель своєчасними порадами запобігає помилкам тих, хто швидко «усе вже намалював». Типові помилки учнів учитель узагальнює й пояснює всьому класові. Такими загальними помилками у композиції можуть бути неправильні перспективні зображення дерев, дороги, будинків тощо. Деяким учням учитель допомагає знайти глибше вирішення теми, іншим вказує на неправильне в малюнку, радить намалювати нові деталі, щоб розкрити тему, тощо.

Вчителеві потрібно звернути увагу на те, щоб усі учні творчо працювали. Чим більше учень захопиться роботою, тим менше він звертатиметься До вчителя за допомогою. Краще, якщо вчитель не виправляє помилок у малюнку учня, а допомагає йому самому побачити і зрозуміти свої помилки, підкаже, як їх виправити.

Після закінчення роботи олівцем учні з дозволу вчителя починають малювати фарбами. Вчитель нагадує, як користуватись кольоровими олівцями, фарбами і пензлем, пояснює, як закінчити роботу в кольорі. Учні, які не встигли домалювати у класі, закінчують малюнок вдома. Закінчення роботи в кольорі не слід відкладати на довгий час, бо зникне гострота першого враження дітей, і вони працюватимуть без належного бажання.

Закінчені малюнки вчитель аналізує разом з учнями, допомагає їм помітити свої помилки, ставлячи відповідні запитання. Таке обговорення привчає дітей уважніше виконувати тематичні завдання і не повторювати помилок. Бажано, щоб кращі учнівські роботи експонувалися на шкільній виставці, це стимулює учнів до творчості [3,4,6,19,21]. Такі виставки дають змогу учням порівнювати свої малюнки з малюнками товаришів, сміливіше і більш творчо працювати в майбутньому над тематичними композиціями.

Аналізуючи педагогічний досвід з вивчення тематичної композиції ми пропонуємо свій план вивчення тематичної композиції на уроках образотворчого мистецтв в початковій школі та розробки уроків з вивченя тематичної композиції (Додаток).

2.2 Опис технології виконання робіт з природних матеріалів на уроках трудового навчання в початкових класах

Зідно з програмою образотворчого мистецтва для молодших класів діти за чотири роки навчання повинні опанувати елементарні основи реалістичного малюнка, виробити навички передачі об'єктів на площині з натури, по пам'ятіта за уявою; навчитися виконувати малюнки з урахуванням закономірності перспективного скорочення і виявлення обсягу світлотіні; розрізняти й передавати основні і додаткові кольори і їхні відтінки. Крім того, вони ознайомляться з прийомами й закономірностями композиції (розміщення зображення з урахуванням формату папера, виділення в малюнку головного й ін.).

Недостатнє ознайомлення з теорією мистецтва обтяжує викладання образотворчого мистецтва.

ВИСНОВКИ

Уроки образотворчого мистецтва повинні мати цілеспрямований характер, розвивати в учнів самостійність і творчість, естетичний досвід. Тематична композиція на уроках в початковій школі є засобом розвитку сфери відчуттів і розуму, творчих сил, естетичного смаку, розвитку творчої особистості.

Ми теоретично обґрунтували та розробили методичні аспекти роботи з над тематичною композицією орієнтовані на ефективний розвиток естетичного виховання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев В.В. Изобразительное искусство и школа. - М.: Педагогика, 1968. - 184 с.

2. Алексійчук О.С. Морально-естетичне виховання молодших школярів. - К.: Академія, 2001. - 160 с.

3. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М., 1981. - 240 с.

4. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.

5. Величко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.

6. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. - Л.: Наука, 1977. - 116 с.

7. Вікова психологія / За ред. Г. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 270 с.

8. Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984. - 320 с.

9. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.

10. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.

11. Демчак Світлана, Чернявська Тетяна.Образотворче мистецтво: альбом-посібник для 3 класу/С.Демчак , Т.Чернявська. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2012. - 60 с.

12. Кибрик Е.А. К вопросу о композиции // Вопросы. изобразительного искусства. - М.: Сов. художник, 1954. - С. 31-45.

13. Кириченко М.А. Альбом з образотворчого мистецтва для 1-3 класів. К.: Рад. шк., 1990. - 80 с.

14. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформаційний збірник. -2004. - №9. - С.4-23.

15.Кузин B.C. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 207 с.

16. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. - М.: Искусство, 1977. - 264 с.

17. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. К.: «Початкова школа». - 2006. - С. 394-424.

18. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. К.: «Початкова школа». - 2006. - С. 394-424.

19. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. - 251 с.

20. Трач С. К. Образотворче мистецтво: 1 клас: альбом-посібник /С. К. Трач, М.І.Резніченко. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2012. - 64 с.

21.Шорохов Е.В. Методика преподавания композиции на уроках изобразительного искусства в школе. - М.: Просвещение, 1974. - 235 с.

22. Филь К.Д. Образотворче мистецтво: конспекти уроків: 1 клас: посібник для вчителя/К.Д.Филь. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2012. - 136 с.

Размещено на Allbest.ru

...