Студентське самоврядування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Як в кінці ХХ та на початку ХХІ століття, тобто в період становлення української суверенної незалежної, соціальної, правової держави, так і на сучасному етапі її розвитку, відбувається активне утвердження демократичних засад в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства.

Процес демократизації вимагає забезпечення прав та свобод всіх громадян. Демократизація торкнулася всіх верств населення та всіх сфер діяльності громадян України, а тому не обійшла стороною і освіту.

Інтеграція України у Європейське співтовариство та перехід до ринкової економіки безумовно глибоко зачіпають усі складові освітньої галузі, вимагають її ще більшої демократизації. Згідно з Болонським процесом студентство, що завжди було передовою когортою населення і мало свої погляди на життя, проблеми держави, розглядається, як партнер, і тим самим воно не лише має свої погляди, а і має право їх проголошувати, обговорювати та приймати досить серйозні дорослі і дуже важливі рішення. Болонський процес орієнтує вищі навчальні заклади на залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів до формування зони європейської вищої освіти.

Враховуючи важливість даного аспекту проблеми, а саме демократизацію системи вищої освіти, Міністерство освіти і науки України видало наказ №166 від 03.04.01, яким затвердило «Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах».У цьому положенні визначається сутність студентського самоврядування, права та обов'язки студентів.

Актуальність: обумовлена перш за все тим, що не існує стандартної моделі самоврядування в закладах освіти, звідси, на мою думку, самоврядування, як соціальна модель, потребує детального вивчення, а саме як форма соціального виховання студентів.

1. Студентське самоврядування. Мета і завдання органів студентського самоврядування

Студентське самоврядування -- це форма управління, за якої студенти на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу ВНЗ мають право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління. Головна мета діяльності органів студентського самоврядування полягає передусім у створенні умов самореалізації молодих людей в інтересах особистості, суспільства і держави.

Студентське самоврядування є своєрідним лакмусовим папірцем для визначення того, чи є молодь, студентство споживачем, чи активним учасником суспільного життя. Недарма в рамках програми "Tempus" (схеми співробітництва країн ЄС у сфері вищої освіти) саме студентське самоврядування визначене одним із пріоритетів для України у сфері управління університетами. Так, у країнах Західної Європи важко знайти університет, де б не діяв орган студентського самоврядування. Ця формальна вимога європейського законодавства є надзвичайно дієвою при втіленні її на практиці в університеті. Органи студентського самоврядування в університетах Європи є не просто представницькими, вони активно захищають студентські інтереси всюди, де про них йдеться. Вони виступають у ролі своєрідних посередників між адміністрацією університету і студентською громадою, забезпечуючи їх ефективне спілкування.

Дуже часто сама адміністрація вищого навчального закладу покладає на органи студентського самоврядування важливі завдання. Окрім цього, органи студентського самоврядування забезпечують ефективний зв'язок між студентами університету та іншими інституціями у галузі вищої освіти й опікуються справами всіх офіційних студентських товариств університету.

Студентському самоврядуванню за часів незалежної України виповнилося вже понад 10 років. Але ситуація з діяльністю органів студентського самоврядування в українських вищих навчальних закладах не виглядає такою оптимістичною як на Заході. У переважній більшості ВНЗ України студентське самоврядування створюють упродовж 5--7 років, однак функціонує воно якось "по-радянськи". Можливість створення студентських самоврядних органів передбачена низкою нормативно-правових актів України -- Положенням про державний вищий заклад освіти від 5 вересня 1996 p., Типовим положенням про органи студентського самоврядування від 3 квітня 2001 p., Законом України "Про вищу освіту" від 17 лютого 2002 р. В абсолютній більшості українських вищих навчальних закладів ці органи вже функціонують, проте самі студенти не завжди мають уявлення про їхні цілі та завдання.

На відміну від органів студентського самоврядування в університетах Західної Європи студентські організації України не функціонують, а існують лише номінально, повністю підпорядковуючись адміністрації закладу. А їхня роль у лобіюванні студентських інтересів залишається мінімальною.

За цього належить наголосити, що студентам Польщі, Німеччини, Великої Британії важко пояснити, що таке students trade union, зате students self-government є зрозумілим для всіх. Отож якщо студенти національних навчальних закладів мають бажання співпрацювати з вищими навчальними закладами іноземних держав, користуватися попитом на світових ринках праці, мати змогу демонструвати свої найкращі здібності та інтелектуальний потенціал, якого їм не бракує, необхідно, аби представляли їхні інтереси органи, котрі визнають у європейських країнах.

Студентське самоврядування у вищому навчальному закладі є гарантованим державою правом студентів, курсантів, екстернів, асистентів-стажистів, інтернів, клінічних ординаторів (далі - Студентів) самостійно або через представницькі органи вирішувати питання, віднесені до їх повноважень.

У студентському самоврядуванні беруть участь лише Студенти, які навчаються у вищому навчальному закладі за денною формою навчання. Кожен Студент має право обирати й бути обраним до органів студентського самоврядування.

Органи студентського самоврядування створюються на добровільних виборних засадах за ініціативою Студентів і є складовою громадського самоврядування вищого навчального закладу.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством України, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти та науки, відповідного центрального органу виконавчої влади, який має у підпорядкуванні вищий навчальний заклад, Статутом вищого навчального закладу і Положенням про студентське самоврядування в конкретному вищому навчальному закладі.

Перелік повноважень органів студентського самоврядування визначається Положенням про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі (далі - Положення) й узгоджується з керівництвом вищого навчального закладу.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування не дублюють роботу первинної профспілкової організації студентів, а співпрацюють з нею.

Органи студентського самоврядування можуть співпрацювати з органами студентського самоврядування інших навчальних закладів та молодіжними організаціями, діяльність яких не має політичного або релігійного характеру.

Органи студентського самоврядування є вільними від втручання політичних партій та рухів, громадських і релігійних організацій.

Керівництво вищого навчального закладу зобов'язане створювати умови для забезпечення діяльності та розвитку студентського самоврядування.

У колегіальних органах вищого навчального закладу та його структурних підрозділах має забезпечуватися представництво від студентського самоврядування та первинних профспілкових організацій студентів відповідно до Закону України «Про вищу освіту».

Метою студентського самоврядування є створення умов для самореалізації особистості Студентів і формування у них організаторських навичок, лідерських якостей, відповідальності за результат своєї праці тощо.

Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на удосконалення навчального процесу, підвищення його якості, забезпечення виховання духовності та культури Студентів, зростання у студентської молоді соціальної активності.

Основні завдання органів студентського самоврядування:

- захист прав та інтересів Студентів;

- забезпечення виконання Студентами своїх обов'язків;

- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності Студентів;

- сприяння формуванню у Студентів моральних та етичних норм, виховання патріотизму;

- пропаганда здорового способу життя, безпечної поведінки, запобігання вчиненню Студентами правопорушень;

- сприяння поліпшенню умов проживання й відпочинку Студентів;

- сприяння створенню різноманітних студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами та координація їх діяльності;

- співробітництво з органами студентського самоврядування інших вищих навчальних закладів;

- сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів та залученню Студентів до вторинної зайнятості у вільний від навчання час;

- забезпечення участі у вирішенні питань міжнародного обміну Студентами;

- забезпечення участі Студентів у реалізації державної молодіжної політики;

- спільно з відповідними службами вищих навчальних закладів сприяння забезпеченню інформаційної, правової, психологічної, фінансової, юридичної та іншої допомоги Студентам;

2. Структура й організація роботи органів студентського самоврядування

Студентське самоврядування здійснюється на рівні вищого навчального закладу, його структурних підрозділів (факультету (інституту), відділення), курсу, академічної групи, груп за спеціальностями, гуртожитку, студентського містечка з урахуванням типу та специфіки діяльності вищого навчального закладу.

На всіх рівнях органи студентського самоврядування є виборними. Їх формування (таємним чи відкритим голосуванням) та термін повноважень визначаються Положенням про студентське самоврядування у відповідному вищому навчальному закладі.

Первинна структурна одиниця студентського самоврядування створюється на рівні академічної групи.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори або конференція студентів вищого навчального закладу, які:

- ухвалюють Положення про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі, в якому визначається структура, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування, порядок звітності та інформування Студентів про поточну діяльність органів студентського самоврядування;

- формують і затверджують склад виконавчого органу студентського самоврядування та його голову (заступників), визначають термін їх повноважень; виконавчий орган студентського самоврядування, який є колегіальним, складається на засадах рівного представництва з числа делегованих Студентів від органів студентського самоврядування нижчих рівнів; до складу виконавчого органу студентського самоврядування обов'язково входить голова (заступники);

- спільно з первинною профспілковою організацією студентів визначають порядок обрання представників із складу Студентів до вищого колегіального органу громадського самоврядування, вченої ради вищого навчального закладу та їхніх структурних підрозділів (загальних зборів або конференції вищого навчального закладу);

- не менше одного разу на рік заслуховують звіти органів студентського самоврядування і виносять ухвалу щодо їхньої діяльності;

- розглядають найважливіші питання життєдіяльності Студентів, окреслені основними завданнями органів студентського самоврядування.

Позачергова конференція (загальні збори) скликається на вимогу 10 відсотків Студентів вищого навчального закладу або в інших випадках, якщо це передбачено Положенням про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі.

Голова виконавчого органу студентського самоврядування відповідного рівня: студентський самоврядування навчальний

- організовує роботу й несе відповідальність за ефективність діяльності виконавчого органу студентського самоврядування;

- представляє інтереси студентської громади;

- входить до складу вченої (педагогічної) ради та може брати участь у роботі інших колегіальних, робочих органів та комісій вищого навчального закладу;

- делегує свої повноваження заступнику;

- забезпечує організацію проведення загальних зборів або конференції Студентів;

- ініціює проведення позачергових загальних зборів або конференції;

- має право отримувати необхідну інформацію від адміністрації та органів студентського самоврядування для здійснення своєї діяльності;

- має інші права й обов'язки, передбачені Положенням про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі.

Секретар виконавчого органу студентського самоврядування веде протоколи засідань, веде облік виконання рішень, відповідає за документообіг.

Голова та секретар виконавчого органу студентського самоврядування відповідають за збереження документації, передачу копій адміністрації.

При виконавчому органі студентського самоврядування можуть створюватися сектори (комісії) відповідно до напрямків роботи.

Засідання виконавчого органу студентського самоврядування проводяться не менше одного разу на місяць і вважаються чинними, якщо на них присутні не менше двох третин від числа обраних до їхнього складу членів. Виконавчий орган приймає рішення простою більшістю голосів.

Засідання виконавчого органу студентського самоврядування веде голова або, за його дорученням, заступник. Хід засідання фіксується протоколом, який підписується головою (заступником) та секретарем.

Органи студентського самоврядування всіх рівнів підконтрольні та підзвітні загальним зборам або конференціям відповідних рівнів. Вони узгоджують свою діяльність з адміністрацією відповідних рівнів та підрозділів.

Рішення органів студентського самоврядування в межах своїх повноважень доводяться до відома адміністрації відповідного рівня.

Між органами студентського самоврядування, первинною профспілковою організацією студентів та керівництвом вищого навчального закладу може укладатись угода про співробітництво.

3. Права й обов'язки органів студентського самоврядування

Органи студентського самоврядування мають право:

- отримувати від адміністрації консультативну підтримку та інформацію, необхідну для виконання своїх завдань;

- звертатися з пропозиціями, заявами, клопотаннями до адміністрації відповідного рівня та органів студентського самоврядування всіх рівнів стосовно питань, що належать до кола повноважень цього органу, та отримувати відповіді щодо порушених питань;

- вести конструктивний діалог з адміністрацією вищого навчального закладу щодо дій посадових осіб, керівників структурних підрозділів, органів студентського самоврядування, якщо вони порушують права Студентів;

- делегувати представників до Всеукраїнської студентської ради при Міністерстві освіти і науки України.

Органи студентського самоврядування зобов'язані:

- забезпечувати дотримання прав та інтересів Студентів, сприяти виконанню Студентами своїх обов'язків;

- порушувати проблеми Студентів перед адміністрацією;

- звітувати перед студентською громадою відповідного рівня про свою діяльність;

- сприяти розвитку та вдосконаленню студентського самоврядування;

- координувати свою діяльність у вищому навчальному закладі з іншими студентськими об'єднаннями, осередками тощо;

Висновки

Молодіжний рух кожної країни має свої особливості, що визначаються значною мірою сутністю її політичної системи та адаптацією державної політики стосовно молоді до її безпосередніх потреб. Від цього залежить напрямок молодіжної ініціативи, рівень її радикалізму та безкомпромісності, кількість молодіжних організацій та їх політизованість. Українське суспільство перебуває в розпалі процесу соціальної диференціації, що передбачає виокремлення політико-економічних та культурних інтересів конкретних соціальних верств і соціально-демографічних груп населення. Відповідно, паралельно із цим процесом відбувається й формування молодіжного руху України. За допомогою своєї організації молоді люди отримують можливість повніше задовольнити свої інтереси, запити та потреби, тобто самоствердитися як особистості. Молодіжні організації дозволяють адекватно відрегулювати відносини молоді з державою, її структурами. Вважається, що саме молодіжні організації є інструментом найбільш ефективної соціалізації молодого покоління. Розглядаючи молодіжний рух загалом, не можна не відмітити, що основну його складову становить студентський рух. Студентська молодь завжди була в авангарді всіх соціальних перетворень та політичних рухів, а нерідко ставала і їх рушійною силою[16].

З метою покращення функціонування інституту студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України пропоную Міністерству освіти і науки України вжити таких заходів:

Привертати увагу влади та громадськості до студентського самоврядування, як одного з найважливіших чинників формування громадянина України та виховання еліти нації.

Створити можливості для аналізу процесів розвитку студентського самоврядування в Україні, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень з організації самоврядування у вищих навчальних закладах.

Скоординувати роботу фахівців по вивченню та узагальненню історичного досвіду студентського самоврядування в країнах Європи. Звернути увагу на проблеми (в порівнянні з досвідом європейських країн), які гальмують удосконалення процесів студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України.

Підвищувати рівень зацікавленості студентів суспільним життям власного вищого навчального закладу за допомогою видання регулярних студентських видань, листівок, брошур, створення відповідних веб-сайтів тощо.

Спонукати адміністрацію вищих навчальних закладів України до створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату в колективах, атмосфери довіри студентів до викладачів і керівництва, належних матеріально-технічних умов для вільного самовиявлення студентів.

Передбачити кадрову підтримку студентського самоврядування в особах проректора з виховної роботи, заступників декана з виховної роботи.

Планувати проведення міжнародних науково-практичних конференцій з проблем студентського самоврядування за участю представників європейських вищих навчальних закладів.

Запропоновані заходи, на мою думку, принесуть користь всім: викладачам та кафедрам, активістам студентського самоврядування, студентству і державі загалом.

Список використаних джерел

1. Вища освіта України і Болонський процес. Навчальний посібник // За ред. В.Г. Кременя. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2009. - 383 с.

2. Вища освіта в Україні. Навчальний посібник // За ред. В.Г. Кременя, С.М. Ніколаєнка - К.: Знання, 2011. - 327 с.

3. Досвід Київського національного торговельно-економічного університету щодо організації виховної роботи зі студентами // Інформаційний вісник. - К.: Вища освіта, 2009. - № 16.

4. Європейська практика студентського самоврядування в університетах України // Методичні матеріали за ред. проф. Т.Б. Буяльської, 2010.

5. Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах. Інформаційний вісник. - К.: Вища освіта, 2010. - № 7.

6. Про освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 21.

7. Про вищу освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради. - 2002. - № 20.

Размещено на Allbest.ru