Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ, СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ І МИСТЕЦТВА

Кафедра дошкільної і початкової освіти

Ефективність екскурсій у навчанні дітей дошкільного віку

Виконала: студентка 4 курсу

підготовки за напрямом «Дошкільна освіта»

Пономаренко О.С.

Перевірила доцент: Єнгаличеве І.В.

Черкаси - 2015



Зміст

Вступ

Розділ 1. Екскурсія - одна з найважливіших форм проведення занять

1.1 Сутність екскурсії

1.2 Структурні компоненти екскурсії

1.3 Методика організації і проведення екскурсій

Розділ 2. Значення екскурсій для всебічного розвитку дошкільнят

Розділ 3. Експериментальна частина

3.1 Методика дослідження

3.2 Аналіз результатів дослідження

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Виховання дітей - це постійна і надзвичайно важлива праця, складна і різноманітна за своїм змістом. Природа мозку дитини потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки - серед наочних образів, і насамперед, серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на «обробку» інформації про цей образ.

Розуміння природи, відчуття краси не приходить само собою. Ці знання і почуття розвиваються і виховуються у ранньому дитинстві, коли інтерес до навчання особливо великий.

Дошкільний вік називають віком «чомучок». Дорослі кожного дня чують від дітей такі численні запитання: «Як? Чому? Навіщо?». Тому що для малят світ - це загадка, таємниця, а їх допитливість вражає своєю нескінченністю.

Якщо ізолювати дитину від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вихователь. Вихователь днз знає, яку велику можливість в роботі з дошкільниками надає екскурсія. Екскурсія сприяє оздоровленню дошкільників, збагачує їхні знання про природу та різноманітні явища, проведенню дослідницької діяльності, де матеріал надає сама матінка-природа, а також сприяє розвитку уваги, пам'яті, уяви.

Виховання дітей це безперервний процес, перед вихователем відкриваються унікальні можливості для всебічного гармонійного розвитку особистості дитини, закладені в процесі освітньої роботи з дошкільниками в умовах екскурсії. Завдання дорослих - і вихователів, і батьків - полягає в тому, щоб не давати готову відповідь, допомогти дитині пізнати навколишній світ, зрозуміти, що всі явища можна вивчити, розгадати самостійно.

При організації життєдіяльності дошкільника, вихователь перш за все повинен орієнтуватися на вимоги Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Дитина», де зазначено: «Життєдіяльність дитини - це різні аспекти її життя, форми активності, всі види діяльності, у яких проявляється її енергійність, життєва сила, прагнення заявити про себе іншим та самій собі. Дошкільник є суб'єктом пізнавальної, предметно-практичної та комунікативної діяльностей, завдяки чому задовольняє свої потреби у фізичному, психічному та соціальному зростанні. Як суб'єкт життєдіяльності він активно орієнтується в довкіллі, пристосовується й впливає на нього, розвивається, вчиться чинити опір зовнішнім негативним впливам»

В.О. Сухомлинського: «Дитина за своєю природою - допитливий дослідник, відкривач світу, тож нехай перед нею відкривається чудовий світ в живих фарбах, яскравих і тремтливих звуках, в казці, грі, творчості, красі», - можна зробити висновок про те, що саме екскурсія допоможе дитині пізнати світ у всій його красі.

Як свідчить аналіз наукових джерел, питанням організації екскурсій в ДНЗ приділяли велику увагу такі вчені, як В. Половцев, К. Ягодовський, Б. Райков, В. Герд, Л. Никоноц, І. Полянський та ін.; організація та проведенням фенологічних спостережень - Д. Кайгородоц Б. Райков, І. Полянський, М. Смирнов, Б. Всехсвятський, М. Щербиновський та ін.



Розділ 1. Екскурсія - одна з найважливіших форм проведення занять

екскурсія виховний спостереження дитина

1.1 Екскурсія, та її значення

Особлива роль в ознайомленні дітей із природою належить екскурсіям, що є однією з організаційних форм навчання в дошкільній установі. Вони дають можливість у природній обстановці ознайомлювати дітей із природними об'єктами і явищами, із сезонними змінами, із працею людей, спрямованою на перетворення навколишнього середовища. Під час екскурсій дошкільники починають пізнавати світ природи у всьому його різноманітті, розвитку, відзначати взаємний зв'язок явищ [3. C-12].

Екскурсія - це цілеспрямований процес пізнання навколишнього середовища. Цей процес будується з використанням заздалегідь відібраних об'єктів, які знаходяться в природних умовах, і відбувається під керівництвом кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода відповідно до завчасно визначеної тематики.

У процесі мислення людина порівнює, аналізує і синтезує відчуття і отриману інформацію. Результатом мислення є утворення понять - сукупності суджень про найбільш суттєві ознаки об'єкта або явища.

Розглядаючи поняття «сутність екскурсії», необхідно мати на увазі обумовленість екскурсійного процесу об'єктивними вимогами. Кожна екскурсія являє собою процес діяльності, який зумовлений конкретними закономірностями (тематичність, цілеспрямованість, наочність, емоційність, активність та ін.)[18].

Щодо природи виховних екскурсій на різних етапах його впровадження й розвитку висловлювалися різні точки зору. Так, одні автори трактують екскурсію як метод навчання, інші - як метод і форму або як форму. На початковій стадії впровадження екскурсій в навчально-виховний процес вони практикувались епізодично як продовження звичайних занять за межами дитячого садка. З розвитком методики екскурсійної роботи відокремлювалися в окремі методи такі прийоми її проведення, як пояснення екскурсовода, демонстрація, спостереження, фіксація вражень, вправи та ін. Екскурсія почала усвідомлюватись як метод і форма навчання. З часом екскурсія набула статусу самостійної форми навчальних занять. Це відносно завершена структурна одиниця педагогічного процесу, яка характеризується своїми особливостями[22].

Розглядаючи екскурсію як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності дітей. Під час екскурсій учні активно сприймають натуральні об'єкти дійсності - предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування. Основний метод пізнання - цілеспрямоване спостереження під опосередкованим керівництвом учителя живої реальності, аналіз її сутності, яке доповнюють записи вражень, зарисовки, складання схем процесів. Все це потім систематизується, узагальнюється й колективно глибоко і всебічно обговорюється на інших заняттях у школі.

До особливостей екскурсій можна віднести й мінливість учнівського складу. Залежно від типу, змісту й об'єкта екскурсії кількість учнів у групі коливається від 10 до 40. Тривалість екскурсійних занять також нестала - від 35 до 90 хвилин. Іноді вона може продовжуватися кілька днів (у випадках виїзду учнів за межі постійного проживання) [12, с.86].

Що стосується особливостей екскурсій, пов'язаних з відношенням учнів до її об'єкта, то слід мати на увазі, що не всякий вихід за межі школи з метою навчання можна віднести до цієї категорії навчальних лінія її.



1.2 Структура екскурсії

До кожної екскурсії належать: спостереження, самостійна діяльність, індивідуальна робота, рухливі та дидактичні ігри, трудова діяльність. Екскурсії можна класифікувати за різними ознаками.

За допомогою цих компонентів екскурсія буде цікавою, адже вони будуть не окремими педагогічними заходами, а частинами основного, заздалегідь запланованого. Виходячи з тривалості прогулянок в режимі дня будь-якої вікової групи, кожен із компонентів екскурсії забирає від 5 до 15 хвилин, а здійснюється на тлі самостійної діяльності дітей. Послідовність проведення окремих компонентів залежить від пори року, погодних умов, підготовки сюрпризних моментів та настрою дітей. Після занять, де переважали розумові навантаження, доцільно провести на початку екскурсії одну з рухливих ігор. Так необхідно розпочати і екскурсію в холодну зимову погоду з метою покращити емоційний стан дошкільників[11].

Під час екскурсій діти одночасно оволодівають і розумовими, і практичними діями. Для пізнавального розвитку дитини важливо не пройти повз незрозумілого, вчасно помітити, дати пояснення того чи іншого явища.

Тому саме вихователь повинен навчити дітей слухати, щоб почути, дивитись, щоб побачити. Все це можна досягти під час щоденних спостережень.

Спостереження

Можна організувати спостереження за живою і неживою природою, працею дорослих, за проїжджою частиною вулиці тощо. Розпочинати спостереження краще шляхом порівняння: «Що змінилося?» Це змушує дітей придивитися до того чи іншого явища природи і самостійно шукати відповідь або звернутися по допомогу до дорослого; дає змогу сформувати в дітей чіткі уявлення про природні об'єкти. З дітьми молодшого дошкільного віку рекомендовано проводити порівняння, спрямовані на встановлення відмінностей між об'єктами. Старших дошкільників слід залучати до порівняння і за подібністю, і за відмінністю[10].

Розвитку спостережливості дітей сприяють запитання-завдання: «Визначте, на якому дереві в яку пору року буває таке листя. Визначте, яке це насіння. Розкажіть про найцікавіше, що ви побачили в лісі». Це спонукає дітей до того, щоб придивитися, згадати, подумати. Таке спілкування дітей з природою збагачує знання, розвиває мовлення, робить його образним.

Пізнавальна активність дітей під час організованих спостережень залежить від включення різних аналізаторів у цей процес, від інтересу, емоційного проведення.

Виховувати в дітей уміння не лише спостерігати, але й використовувати щедрі багатства природи в самостійній діяльності - обов'язок кожного вихователя. Листя, шишки, жолуді, кора та інше - все це прекрасний матеріал для виготовлення іграшок-саморобок.

Безпосереднє спілкування з природою, систематичні цілеспрямовані спостереження та бесіди виховують у дітей уміння встановлювати зв'язки між змінами погоди та життям рослин, тварин; допомагають робити висновки; сприяють розвитку мислення, уваги та пам'яті, вихованню любові до рідного краю та бережливого ставлення до природи.

Враховуючи те, що в дітей дошкільного віку переважає конкретно - образне мислення, важливо побудувати спостереження так, щоб дитина більше спілкувалася з реальними об'єктами природи, щоб у неї формувалися чіткі, правильні образи про рослини, тварини, явища природи в їх взаємодії [9].

Дидактичні та творчі завдання, нескладні досліди.

Для того щоб екскурсія була цікавою для дитини, необхідно займати її різноманітною і корисною для її розвитку діяльністю. Одним із прийомів стимулювання дитячої активності є залучення різноманітних завдань, дидактичних вправ, дослідів з природним матеріалом. Вони короткотривалі й проводяться впродовж 3-4 хвилин. Залежно від спостережень такі завдання можна запропонувати дітям і на початку, і наприкінці екскурсії. Завдання повинні бути різноманітними, але доступними для виконання і зрозумілими кожній дитині. Необхідно подбати і про ігровий момент. Важливо під час виконання таких завдань дати можливість дітям пофантазувати («На що схожий? Звідки взявся?»), проявити власний творчий пошук, стимулювати їх розумову і дослідницьку діяльність[14].

Посильні трудові дії.

Під час виконання трудових дій важливо сформувати позитивне ставлення, повагу до праці дорослого, бажання залучатися до трудового процесу, проявляти ініціативу та самостійність.

Під час проведення прогулянок виконання трудових завдань триває 10-20 хвилин, тому дітям цікаво відчувати себе співучасниками захопливої справи. Слід пам'ятати, що для дітей виконання трудових дій - це трудомістка робота, яка вимагає багато терпіння, уваги, творчості дітей та педагога.

Прикладом навчання дітей трудовим діям може бути перенесення піску, води, збирання листя та гілочок, згрібання снігу лопатою, будівництво сніжних валів, будиночків тощо. Головне, щоб під час проведення такої роботи у дітей сформувалося уявлення про значущість власних зусиль для досягнення загального результату. Водночас важливо, щоб вихователь не розтягував час залучення дітей до тієї чи іншої трудової дії. Досягнутий спільними зусиллями бажаний результат підтримує впевненість дитини у власних силах та уміннях.

Таким чином, залучення дітей до виконання трудових доручень збагачує кожного з малят, бо вони вчаться поважати й цінувати працю інших людей, пізнають правила виконання трудових доручень, набувають навичок користування знаряддями праці[17].

Рухливі ігри та ігрові вправи.

Гра для дітей дошкільного віку є провідною формою діяльності. Вихователеві слід пам'ятати, що головне завдання під час організації ігрової діяльності полягає в тому, щоб навчити дітей грати активно і самостійно використовувати рухливі ігри та вправи, що є основою початкового етапу формування гармонічно розвиненої особистості і містить в собі духовне багатство, моральну чистоту та фізичну досконалість. Добираючи рухливі ігри, необхідно пам'ятати про їх доступність для проведення самими дітьми під час прогулянок. Коли дошкільники організовують такі ігри, вихователь повинен поступово надавати можливість проводити ігри на прогулянці самостійно, особливо старшим дошкільникам. При цьому педагог знаходиться неподалік, щоб допомогти в разі необхідності. Для цього потрібно заздалегідь підготувати місце проведення гри, надати необхідний інвентар та підказати, яку гру доцільно провести. Для зручності можна використовувати циклограму рухливих ігор та при цьому залучати дітей до підготовки їх проведення. дошкільний екскурсія розвиток виховний[14,7].

Самостійна діяльність

Самостійна ігрова діяльність дітей займає основну частину перебування дітей на свіжому повітрі під керівництвом вихователя. Під час самостійної діяльності дітей вихователь допомагає організовувати різноманітні рухливі ігри (за допомогою різних ігрових прийомів обирає ведучого, розподіляє дітей на команди, готує майданчик до проведення гри тощо). Вихователь може бути і ведучим, і учасником ігор. Важливо залучати дітей до використання під час самостійної діяльності різноманітного матеріалу: піску, будівельного та природного матеріалу, води, снігу тощо. Під час самостійних ігор дітей вихователь підтримує їх активність, ініціативу, радісний настрій, попереджує конфліктні ситуації, створюючи на прогулянці атмосферу доброзичливості і симпатії до однолітків.

Для ефективного проведення прогулянок вихователь повинен пам'ятати про значний вплив художнього слова: віршів, текстів для супроводу рухів, загадок, прислів'їв, приказок. Саме використання художнього слова під час прогулянок має особливе значення для розвитку дітей дошкільного віку та дає помітний ефект, знімаючи психологічну напругу, налаштовує на доброзичливе та позитивне ставлення до всього живого[9].

1.3 Методика організації і проведення екскурсій

Для того щоб екскурсія вважалася успішною, потрібно прокласти довгий шлях. Успішність екскурсії багато в чому визначається її обладнаністю. Вихователь вчасно готує предмети для збору і збереження природного матеріалу.

Великої і клопіткої уваги вимагає підготовка дітей. Навчальна діяльність протікає в цьому випадку в особливих умовах, при наявності різних відволікаючих факторів. Її результативність значною мірою залежить від психологічної установки, що створюється в дітей на підготовчому етапі.

Педагогічним працівникам дошкільних навчальних закладів необхідно брати до уваги вікові та індивідуальні особливості дітей, побажання батьків, новітні освітні технології щодо змісту дошкільної освіти. При цьому необхідно забезпечити педагогічно правильне керування діяльністю дошкільників, головною метою якого є створення умов для розвитку можливостей, творчих здібностей кожної дитини, щоб задовольнити живий дитячий інтерес, не згасити іскорки дитячої допитливості.

Пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку під час екскурсій потрібно спрямувати на формування в них правильних уявлень про явища природи та суспільного життя, удосконалення почуттів та відчуттів, розвиток уваги, уяви, мислення, пам'яті і мовлення. На прикладах причинної залежності явищ природи вихователь під час прогулянок повинен забезпечити умови для логічного мислення дітей, привчати терпеливо спостерігати, досягати мети, робити перші власні висновки.

Інтерес є могутнім засобом успішного розвитку дитини, необхідною умовою досягнення позитивних результатів.

«Буття дитини в дошкільному закладі - це послідовний перебіг певних його складових, які нормують чергування активної діяльності та відпочинку» [1, с.312].

Серед основних видів активної діяльності дошкільників протягом дня є ранкові, денні та вечірні екскурсії. Саме під час прогулянок діти мають змогу задовольнити свою потребу в активних рухах, самостійних іграх з улюбленими іграшками та предметами, у спілкуванні, дослідницьких вправах, яскравих враженнях.

В режимі дня дошкільного навчального закладу, відповідно до завдань основних ліній розвитку, передбачено достатньо часу для перебування дітей на свіжому повітрі. Тривалість щоденної екскурсії дітей 4-6 років повинна складати не менше ніж 4 години. У кожній віковій групі екскурсію організовують двічі на день: до обіду і після денного сну, відповідно до Санітарних правил влаштування та утримання дитячих дошкільних закладів.

Залежно від погодних умов та попереднього навантаження дітей вихователь змінює і послідовність різних видів діяльності на прогулянці[5].

У дошкільному навчальному закладі екскурсії не повинні бути спонтанними. Для того щоб вони були цікавими, пізнавальними, необхідно продумувати перспективний план проведення кожної екскурсії.

Перспективне планування прогулянок дасть можливість вихователеві:

· добирати різноманітні види роботи педагога з дітьми під час розв'язання певних освітніх завдань;

· використовувати накопичений матеріал, коригуючи його;

· моделювати освітній процес з дітьми.

Плануючи окремо кожну екскурсію, педагогічні працівники повинні використовувати широкий спектр інформаційного матеріалу, щоб досягти основні цілі, а саме:

· розширити кругозір дітей;

· навчити використовувати набуті знання в іграх та самостійній різноманітній діяльності;

· навчити дітей робити самостійні висновки під час спостережень за погодними умовами;

· розвивати творчу уяву, фантазію, пам'ять, увагу, мовлення дітей;

· підтримувати інтерес до природних явищ, соціуму;

· виховувати вміння уважно слухати однолітків та дорослих;

· виховувати любов до рідної природи;

· формувати перші уявлення про екологічний світ. Ефективність формування загальної компетентності дошкільника залежить здебільшого від середовища, в якому проходить її життєдіяльність[11].

Які ж умови повинен забезпечити вихователь для проведення екскурсії?

Основним середовищем, де діти дошкільного віку отримують перші уявлення про природу, є територія дитячого садка. І саме від стану її озеленення, різноманітних природних об'єктів залежить якість знань дітей. А тому адміністрація дошкільного навчального закладу спільно з педагогами повинна подбати про створення об'єктивних передумов для проведення прогулянок.

Для кожної вікової групи на території дитячого садка мають бути групові ділянки, сад або фруктові дерева, город, квітники, куточки лісу і лугу. Склад декоративних дерев і кущів повинен бути різноманітним: береза, ялина, клен, каштан, тополя, липа, горобина, черемха, дуб. Важливо, щоб ділянку прикрашали квітучі кущі: бузок, калина, гортензія, айва.

Для облаштування куточку лісу необхідно виділити площу 2-3 м, де висаджують лісові кущі (глід, ліщина) та під ними - дзвіночки, суниці, папороть, мати-й-мачуха, первоцвіти тощо[12].

Куточок лугу можна створити на відкритому місці ділянки, де висаджують різнотрав'я (конюшина, тонконіг, гвоздика, зозулин цвіт тощо).

Створення квітників забезпечить затишок території закладу та прикрасить її. Саме в квітнику з ранньої весни і до пізньої осені вихователь може проводити цікаві спостереження за зростанням та цвітінням рослин, а також за комахами.

Екскурсію з дітьми проводять на ділянці кожної вікової групи, де є павільйон (тіньовий навіс), окремі елементи спортивного обладнання, встановлені стаціонарно, лавки, столики, атракціони тощо. Організуючи екскурсії, вихователь повинен створити розвивальне ігрове середовище: забезпечити набором іграшок, відомих дітям. Взимку це можуть бути персонажі знайомих казок: Вовк, Лисиця, Снігуронька, птахи, а влітку - Колобок, ведмідь, журавель та ін. Крім персонажів необхідно продумати використання допоміжних предметів - кошиків, коробок, торбинок тощо. Матеріал частково необхідно розмістити на території ділянки до виходу дітей на екскурсію, щоб створити елементи сюрпризу: на гілках, під кущами або на спеціально встановлених щитах. Весь цей матеріал використовують для закріплення, конкретизації нових знань дітей про навколишній світ, а також для тренування умінь порівнювати, узагальнювати, робити прості висновки.

Залежно від сезону тіньові навіси можна прикрашати гірляндами з листя, сніжинок, квітів. Також для цього можна використовувати різнокольорові кульки, стрічки, крижинки, дзвіночки, брязкальця тощо. Цей матеріал допоможе більш насичено й цікаво організувати проведення фізкультурних вправ, атракціонів та ігор[15].

Усі іграшки, які використовуються дітьми, потрібно добре піддавати санітарній обробці.

Обов'язково на кожній ділянці окремої групи необхідно розташувати пісочницю. Це може бути ящик на підставках з прибитими по краях бортами, щоб діти мали можливість грати стоячи та вільно пересуватися уздовж нього. Пісок необхідно періодично замінювати, поповнювати і зволожувати. Для проведення різноманітних ігор з водою можна встановлювати невеличкий переносний басейн, який наповнюють водою самі діти.

Розділ 2. Значення екскурсій для всебічного розвитку дошкільнят

Екскурсії - це ефективний засіб комплексного впливу на формування особистості дитини. Пізнавальний інтерес, потреба отримувати нові знання формуються, якщо постійно дбати про розширення кругозору дитини - прогулянки, знайомства з пам'ятними місцями. Екскурсія як жива, безпосередня форма спілкування розвиває емоційну чуйність, закладає основи морального обличчя. Правильна організація спостережень сприяє формуванню таких важливих якостей дитини, як спостережливість і увагу, які сприяють збагаченню знань про навколишній світ [1, с.59].

Перевага, наприклад, екологічних екскурсій в тому, що вони дозволяють у природній обстановці познайомити дітей з об'єктами і явищами природи. На екскурсіях діти знайомляться з рослинами, тваринами і одночасно з умовами їх проживання, а це сприяє утворенню первинних уявлень про взаємозв'язки в природі. Екскурсії сприяють розвитку спостережливості, виникненню інтересу до природи, тобто пізнавального до неї відношення дітей. Велика роль екскурсії в естетичному вихованні дітей, формуванні у них естетичного ставлення до природних явищ і об'єктів. Краса оточуючого їх світу викликає глибокі переживання [7, с.41].

Про важливість залучення дитини до культури свого народу через екскурсії виховують повагу, гордість за землю, на якій живеш. Тому дітям необхідно знати і вивчати культуру своїх предків. Саме акцент на знання історії народу, його культури допоможе надалі з повагою і цікавістю ставитися до культурних традицій інших народів.

Велике значення мають сімейні екскурсії по району, місту чи селу, відвідування з батьками окремих підприємств та установ району і т.д. Підсумки таких екскурсій можуть бути виражені у фотовиставці, спільному з дитиною виступі або знятому фільмі. Не менш цікаво провести «міні-дослідження», наприклад, дослідження не історії міста взагалі, а історії вулиці (на якій знаходиться дитячий сад або живуть діти), або минулого будинку і доль його жителів, і т.д.

Основоположник російської педагогіки К.Д. Ушинський зазначав, що «для кожного конкретного віку дитини потрібно умовно» окреслити «той світ, який для нього особливо важливий в плані становлення базисних основ особистості» [10, с.88].

Діти шостого року життя відрізняються великими фізичними і психічними можливостями. Дошкільний вік - це найважливіший період становлення особистості, коли закладаються передумови громадянських якостей, розвиваються уявлення про людину, суспільство, культуру. Дуже важливо прищепити дітям почуття любові і прихильності до природних і культурних цінностей рідного краю, так як саме на цій основі виховується патріотизм. З ранніх років у дітей формуються перші уявлення про навколишній світ, і відбувається це, перш за все, через ознайомлення з традиціями «своєї», соціального середовища - місцевими історико-культурними, національними, географічними, природними особливостями регіону. У цей період закладаються основи взаємодії з природою, суспільством, за допомогою дорослих дитина починає усвідомлювати її як загальну цінність для всіх людей. Характерною особливістю даного віку є розвиток пізнавальних і розумових психічних процесів: уваги, мислення, уяви, пам'яті, мови. Всі види екскурсій розвивають увагу дошкільнят, тому їхня психічна діяльність спрямовується і зосереджується на якомусь певному об'єкті чи явище. Завданням при проведенні екскурсій з дошкільнятами є направити і сконцентрувати їх увагу на конкретному досліджуваному або досліджуваному об'єкті.

Екскурсія для дітей - це форма навчально-виховної роботи, яка дозволяє організувати спостереження і зміни предметів, об'єктів і явищ в природних умовах [4, с.70].

Демократичний стиль спілкування з дітьми на екскурсії повинен бути замінений на більш довірчий, м'який, задушевний. Різкий окрик, крик, грубо зроблене зауваження руйнують емоційний стан дітей, що виникло від сприйняття природи [8].

У роботі з дітьми дошкільного віку використовується всі різновиди екскурсій, які спрямовані на виховання любові до природи і усвідомлене і дбайливе ставлення до неї. Найбільш ефективні такі форми роботи: як пішохідні прогулянки за територію дитячого садка (ділові, оздоровчі), цільові прогулянки по рідному місту, міні походи. Наприклад, поряд з нашим інститутом знаходяться 2 дитячих садка. Студенти факультету сервісу і туризму розробляють спеціально для дошкільнят екскурсії і знайомлять їх з історією селища електроізоляторів, з історією народного художнього промислу. У своїй роботі при підготовці таких екскурсій студенти використовують всі прийоми показу і розповіді, з урахуванням вікових особливостей дошкільників. Особливо цікаво проходять екскурсії по музеям народного художнього промислу, де дошкільнят знайомлять з історією музею, проводять майстер-клас, анімаційну програму. Занурюючи дитини в національний побут, ми створюємо природне середовище для оволодіння мовою рідного народу, його народними традиціями, укладом життя і, таким чином, формуємо любов до малої і великої Батьківщини. Людина повинна пишатися своєю Батьківщиною. Любов до Вітчизни необхідно закладати з самого раннього дитинства.

За кілька днів до екскурсії вихователь проводить з дітьми невелику бесіду, з тим щоб викликати в них інтерес до майбутнього заняття, оживити враження і уявлення, які можуть бути корисними в ході екскурсії, повідомляє її мету - діти повинні знати, куди і навіщо підуть, що побачать, що потрібно буде зібрати. Організаційна сторона екскурсії виражається в чіткому продуманому плані її організації. Екскурсовод заздалегідь відвідує місце екскурсії, продумує найбільш доцільний шлях прямування, розстановку дітей для спостереження. Необхідно також підготувати заздалегідь обладнання, яке знадобиться для екскурсії (наприклад, для екологічної екскурсії треба підготувати кошики для природного матеріалу, альбоми для замальовки.

В основу розробки змісту ознайомлення дітей з рідним краєм екскурсовод спирається на конкретні принципи: енциклопедичність (відбір знань з різних областей дійсності), унікальність місця (вивчення природного, культурного, соціально-економічної унікальності краю), інтеграція знань (відбір знань для розуміння дітьми цілісної картини світу), єдність змісту і методів, динаміка спадкоємних зв'язків (зміна соціального досвіду дітей різного дошкільного віку), тематичність матеріалу. Ознайомлення з природою - це прекрасний урок розвитку дитячого розуму, почуттів, стимулювання творчості. Своєю незвичністю, новизною і розмаїтістю природа викликає у дітей здивування, радість і захоплення, бажання більше дізнатися, спонукати їх до передачі почуттів і думок. Діти із задоволенням спостерігають, зіставляють, порівнюють, роблять висновки, міркують, розповідають і описують елементарні явища природи. Спогади про прогулянки, екскурсії, діти передають у малюнках, в рухливих іграх, із задоволенням «перетворюються» в квіти, дерева, гриби, тварин, птахів.

Дітям дуже подобаються цільові екскурсії-прогулянки. Хоча вони короткочасні, епізодичні, але дуже різноманітні за тематикою: спостереження за особливостями погоди, за рослинами, тваринами в різні пори року. Поступово кордону спостережень розширюються - ділянка дитячого саду, знайома вулиця, озеро, поле і т.д. Повідомляються дітям не тільки перші знання про природу, але дається приклад елементарних оцінок спостережуваних явищ: «Виглянуло сонечко, і всім відразу стало весело, тільки бурульки заплакали - їм не хочеться танути...». Діти стають активніше брати участь у розмовах, проявляють активність, дають розгорнуті відповіді [6, с. 93]. Процес пізнання відбувається тільки коли дитина безпосередньо бачить, чує, відчуває навколишній світ. Це створює у нього більш яскраві, емоційно насичені, образи, що запам'ятовуються. Поступово від прогулянки до прогулянки, від екскурсії до екскурсії у дітей складається прекрасний зразок рідного краю, своєї Малої Батьківщини. Це і алея біля саду, і березова галявинка, і мальовнича стежка біля озера. Все це закладає перші основи патріотизму.

Саме в старшому дошкільному віці основним новоутворенням є формування внутрішніх етичних інстанцій, зародження своєрідного «контролера» дій, вчинків, досягнень, думок. Регулятивні механізми індивідуальної поведінки тісно пов'язані з механізмами соціального контролю та культурними стереотипами. Щоб знання норм не розходилося у дитини з їх реалізацією на практиці, ці норми повинні перетворитися у внутрішнє спонукання, мотив соціальної поведінки або раціональне прийняття дитиною норми як справедливою, необхідною, доцільною, корисною. Ефективним шляхом закріплення знань вважається включення емоційної сфери дитини в процеси сприйняття. «Жодна форма поведінки, - констатує Л.С. Виготський, - не є такою міцною, як та, що пов'язана з емоціями»[16].

Дослідження вчених, виконані в останні роки, переконливо показують, що на екскурсіях створюються сприятливі умови для всебічного розвитку дітей. Ознайомлення дошкільнят з навколишнім - перші кроки у пізнанні рідного краю, рідної природи, у розвитку дбайливого ставлення до неї, у вихованні любові до Батьківщини. Слід підкреслити, що для дитини дошкільного віку характерні короткочасність інтересів, нестійка увага, стомлюваність. Тому неодноразове звернення до однієї і тієї ж теми лише сприяє розвитку у дітей уваги і тривалому збереженню інтересу до однієї теми. Крім того, необхідно об'єднувати в одну тему заняття не тільки з рідної мови, але й по ознайомленню з природою, музикою, (наприклад, «Моє місто», «Столиця нашої Батьківщини - Київ») [9, 105].

Які відомості і поняття про рідне місто здатні засвоїти діти?

- Чотирирічна дитина повинна знати назву своєї вулиці і тієї, на якій знаходиться дитячий сад.

- Увагу старших дітей потрібно звернути на об'єкти, які розташовані на найближчих вулицях: школа, кінотеатр, пошта, аптека і т. д., розповісти про їх призначення, підкреслити, що все це створено для зручності людей.

- Діапазон об'єктів, з якими знайомлять старших дошкільнят, розширюється - це район і місто в цілому, його пам'ятки, історичні місця і пам'ятники. Дітям пояснюють, на честь кого вони споруджені. Старший дошкільник повинен знати назву свого міста, своєї вулиці, прилеглих до неї вулиць, а також на честь кого вони названі. Йому пояснюють, що у кожної людини є рідний дім і місто, де він народився і живе. Для цього необхідні екскурсії по місту, на природу, спостереження за працею дорослих, де кожна дитина починає усвідомлювати, що праця об'єднує людей, вимагає від них злагодженості, взаємодопомоги, знання своєї справи. І тут велике значення набуває знайомство дітей з народними промислами краю, народними умільцями [10, с.278].

Екскурсії мають величезне значення в справі освіти та виховання підростаючого покоління і є складовою частиною дошкільної роботи.

Особливо слід підкреслити значення екскурсійних програм у формуванні емоційної сфери дошкільників; почуття прекрасного, відчуття радості пізнання, бажання бути корисним суспільству. Екскурсії на природу, в музеї, виставкові зали, на виробництво вчать розуміти твори мистецтва, знаходити красу в буденних речах і явищах, відчувати красу людської праці.

Таким чином, екскурсійна діяльність у єдності та взаємозв'язку здійснює освітню, виховну і морально-патріотичне, екологічне виховання. Враховуючи активно-рухову специфіку навчального пізнання на екскурсії, можна також говорити про її вплив на фізичний розвиток учнів. І саме екскурсійні заходи цьому сприяють. Роль екскурсій велика. Вони можуть дати підростаючому поколінню можливість для підвищення свого інтелектуального рівня, розвиток спостережливості, здатності сприймати красу навколишнього світу, тобто сприяють багатосторонньому розвитку особистості.



Розділ ІІІ. Експериментальна частина

3.1 Методика дослідження

Для того щоб краще вивчити екскурсії, як особливий вид занять з дітьми дошкільного віку, перебувавши на передкваліфікаційні практиці, я спостерігала за вихователем та дітьми середньої та старшої групи. А саме,за екскурсією та спостереженнями. На етапі дослідження я спостерігала і аналізувала роботу вихователя за його квартальним плануваням.

Вихователь наголошував на тому, що у вихованні позитивного ставлення до природи мають бути такі методи і прийоми, які б забезпечували безпосереднє, дійове спілкування з рідною природою і спонукали б дітей до активної діяльності, яка направлена на охорону природи: спостереження, прогулянки, екскурсії і праця. Пов'язані одна з однією та послідовно проведені повторні екскурсії знайомлять дітей з природою в різні пори року. На прогулянках та екскурсіях, поряд з розширенням кругозору, у дітей необхідно формувати свідомість, що природу треба охороняти не тому, що вона нам щось дає, а тому, що вона самоцінна[2].

Головна мета екскурсій і спостережень - показати дітям, що будь-який живий організм входить до складного ланцюга природних взаємозв'язків, і його втрата може викликати непередбачені наслідки. Дати поняття про те, що в природі багато правил, законів не можуть бути оцінені з точки зору людської моралі[6].

Вихователь завжди настоює на тому, що необхідно вчити дітей помічати красу природи в різні пори року, радіти їй, бо часто з прийняття краси природи і починається інтерес до неї.

Треба вчити дітей охороняти і турбуватися про тварин і рослини, тому що догляд за живими організмами, турбота про них має великий вплив на емоційну сферу дитини. Але при цьому вчити дитину ніколи не забувати про те, що в дикій природі допомога людини, якщо вона дійсно необхідна, повинна бути добре продумана.

Вирішальним у вихованні позитивного ставлення до природи є участь дітей в охороні природи. Старших дошкільників необхідно залучати в доступній формі до участі в праці дорослих з охорони і збагачення природи. Ця робота повинна поєднуватися з працею, яка проводиться систематично, у себе на ділянці в різні пори року. Як під час участі дітей в праці дорослих, так і при організації самостійної праці дошкільників основну увагу треба приділяти розкриттю для дітей значення даного виду праці, викликати інтерес і бажання навчитися її, щоб пристосувати свої знання й уміння в корисній діяльності щодо охорони природи.

Спостереження, прогулянки, екскурсії, працю дітей необхідно поєднувати з різноманітними методами посереднього ознайомлення з природою (бесіда, читання пізнавальної і художньої літератури, розгляд ілюстрацій, перегляд діафільмів тощо). Ці методи підвищують інтерес дітей до пізнання природи, збагачують новими знаннями, підготовлюють до сприйняття природи і праці людей в ній, сприяють розумінню зв'язків і закономірностей в природі та формують потяг охороняти її[8].

3.2 Аналіз отриманих результатів

Екскурсії з природи мають велике пізнавальне і виховне значення для дітей, тому вихователь має знати конспект проведення та бути до нього підготовленим. Екскурсії в природу сприяють формуванню моральних якостей

В кожній екскурсії виховні і освітні завдання вирішуються на єдності. Тому, за її планування намічається обсяг знань, умінь для засвоєння дітьми, і навіть продумується, які почуття, якості особистості розвиватимуться.

У цьому важливо, щоб у екскурсії ставилися і вирішувалися завдання виховання в дітей дбайливого ставлення природі.

Наприкінці екскурсії доцільно організувати дидактичні ігри, які у цікавій формі закріплюють засвоєні знания.

Розглядаючи екскурсію, як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності дітей. Під час екскурсій вони активно сприймають натуральні об'єкти дійсності - предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування.

Методика проведення екскурсії вихователя включала в себе підготовку екскурсії, вихід (виїзд) дітей на об'єкти, обробку (опис) матеріалів екскурсії, підбиття підсумків[19].

Вимоги до проведення екскурсії були такими:

·наявність у садочку системи екскурсійної роботи і підготовка вихователя до неї;

·чітке визначення освітньої і виховної мети, змісту екскурсії;

·правильний вибір екскурсійних об'єктів;

·раціональне поєднання слова і наочності;

·мотивація пізнавальної діяльності дошкільників;

·організаційна чіткість проведення екскурсії;

·дотримання правил техніки безпеки і правил поведінки під час екскурсії.

Так, як екскурсії проводилися взимку,вихователь вирішив із вихованцями відвідати парк. Поповнити знання дітей про зимові явища природи і працю людей в природі взимку. Також закріпити вміння дітей розрізняти сліди звірів і птахів у живій природі.

Під час екскурсії вихователь звертав увагу дітей на красу парку в зимовому наряді. Весь час підводилося дітей до розуміння того, що природа неповторна і прекрасна в різні пори року[20].



Висновки

За період моєї практики в днз, я провела дві екскурсії, і спостерігала як вихователь проводить екскурсії.

Отже, екскурсії - це найцінніші заняття для фізичного розвитку, зміцнення здоров'я дітей, яке проводиться за межами дитячого садка. На екскурсії планується значно ширший за обсягом програмний матеріал, оскільки це заняття цілком присвячене ознайомленню з природою.

На екскурсії діти одержують більш закінчені, систематизовані уявлення про явища природи. Вони проводяться в той час, коли в природі відбуваються помітні зміни.

Також, екскурсія вимагає більш чіткої організації. Проводяться колективні спостереження, заохочуються лише ті спостереження за ініціативою, які відповідають меті екскурсії.

Отже, під час екскурсій діти дістають найбільш повні, реалістичні уявлення про різні обєкти природи в їх взаємозвязках, залежностях, що сприяє формуванню матеріалістичного світорозуміння, розвитку мови і мислення. У ході дослідження було встановлено, що важливу роль у формуванні розвитку дітей дошкільного віку відіграє екскурсія.

На екскурсіях дітей знайомлять не тільки з природою, але і з результатами творчої діяльності людини, що перетворює навколишній світ. А це сприяє розвитку поваги до творчої діяльності та бажання взяти в ній посильну участь, зміцнює почуття гордості за свою Батьківщину.

Також екскурсії сприяють формуванню моральних якостей. Можливість познайомитися з чимось новим, цікава пізнавальна і практична діяльність - все це викликає у дітей радісні переживання, об'єднує їх, благотворно позначається на розвитку колективних взаємин. Як і на інших заняттях, на екскурсії діють правила поведінки, підпорядкування яким дисциплінує її учасників. Виконання різних завдань розвиває почуття відповідальності за доручену роботу, вимагає узгоджених з товаришами дій, акуратності, точності, обережності. Педагог використовує як природні, так і спеціально створені ситуації для виховання у дошкільнят справедливості, доброзичливості, поваги один до одного. Він вчить помічати успіхи товаришів, радіти їм, співпереживати невдачам. Якщо група різновікова, то педагог спонукає старших вихованців проявляти турботу про тих, хто молодший (допомогти виконати завдання, пропустити вперед при спостереженні об'єктів). При поверненні в групу можна запропонувати старшим дітям, особливо хлопчикам, нести обладнання, а також зібраний матеріал [2].

Розумове і моральне виховання здійснюється у нерозривній єдності з естетичним розвитком. Велика кількість і різноманітність у природі квітів і відтінків, звуків, форм, ліній, їх поєднання, динамічність, мінливість, ритмічність викликають відповідні естетичні почуття і переживання. У комплексі виховно-освітніх завдань, які ставляться і реалізуються при підготовці та проведенні екскурсій, одна з центральних - навчити дітей бачити і розуміти красу природи, насолоджуватися нею, передавати свої враження в різних видах художньої діяльності (малюнок, слово, пісня і т. д.).

При розробці змісту екскурсій необхідно виходити з програмних вимог та природного оточення. У кожному дошкільному закладі слід визначити об'єкти, ознайомлення з якими доцільно проводити з дітьми тієї чи іншої вікової групи, а також намітити обсяг знань, які повинні засвоїти діти. Виходячи з цих умов визначається перелік екскурсій, встановлюється їх послідовність і приблизні терміни проведення.

Результативність екскурсії багато в чому визначається тим, наскільки чітко розроблена її структура, визначено мету, методику організації та проведення кожного етапу.



Список використаних джерел

1. Аркин Е.А. Ребенок в дошкольные годы / Е.А. Аркин, А.В. Запорожец, В.В. Давыдов. - М.: Просвещение, 1968. - 445 с.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук. ред. та упоряд. О.Л. Кононко. - 2-ге вид., випр. - К. : Світич, 2008. - 430 с.

3. Бакулін В.М. Екскурсії як спосіб активізації навчально-пізнавальної діяльності дітей / / Початкова школа Плюс Мінус. - 2001. - № 5. - С.12-17.

4. Бачурина В. Новые развивающие игры для дошколят. - М. : ООО «Ид Рипол классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2007. - 176 с.

5. Бєлкіна Є.В., Бібік Н.М., Вашуленко М.С. та ін. Дитина: Методичні рекомендації до програми виховання і навчання дітей віком від 3 до 7 років. - К.: Богдана, 2004. - С. 128-134.

6. Бібліотечка вихователя дитячого садка. - № 9. - Травень, 2001.

7. Буковская Г.В. Игры, занятия по формированию экологической культуры младших школьников / Буковская Г.В. - М.: ВЛАДОС, 2002. - 192 с.

8. Єгорова Г.В. Матеріали до проведення екскурсії на пришкільний ділянку / / Початкова школа. / Г.В. Єгорова, О.В. Хотулева - 2001. - № 3. - С.33-37.

9. Провозюк Г.Г. Барвистий світ навколо нас. Методичний посібник з питань екологічного виховання дітей дошкільних навчальних закладів. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2007. - 184 с.

10. Лаптева Г.В. Развивающие прогулки для детей 5-6 лет. Программа для детского сада и не только. - СПб.: Речь; М.: Сфера, 2010. - 128 с.

11. Левченко Т.Г. Рідна природа. Матеріали до занять. / Т.Г. Левченко - Х. : Вид. група «Основа», 2009. - 224 с.

12. Мептуховский М.В. Методика наблюдения за птицами на естественных экскурсиях / / Начальная школа. - 1996. - № 3. - С.45-48.

13. Окружающий мир. 2 класс: поурочные планы по учебнику А.А. Вахрушева / авт.-сост. Н.В. Кийко, Н.А. Порунова. - Волгоград: Учитель, 2005. - 134с.

14. Парфилов Л.Д. Тематические игры с ботаники: Методическое пособие. / Л.Д. Парфилов - М.: ТЦ Сфера, 2002.

15. Поляк Н.Ф. Осіння екскурсія / / Початкова школа. / Н.Ф. Поляк - 2003. - № 2. - С.103 - 104.

16. Пори року: оповідання, вірші, казки, загадки / упорядник Г.М. Кирпа. - Х. : Белкар-книга, 2010. - 64 с. : іл. - (Веселка).

17. Програма виховання і навчання в дитячому саду. / За ред. М.А. Васильєвої . - М., 2005.

18. Сулейманова Ф.А., Стриженова Є.В. Екологічна стежка осінньої екскурсії / / Початкова школа. - 2003. - № 9. - С.54-59.

19. Українське дошкілля: Збірка для читання і розповідання дітям старшого дошкільного і молодшого шкільного віку / упоряд. Н. і О. Зінкевичі; Передм. А. Погрібного. - К. : Смолоскип, 2003. - 550 с.

20. Філоненко-Алексєєва А.Л. Польова практика з природознавства. Екскурсії в природу. / А.Л. Філоненко-Алексєєва та ін. - М.: ВЛАДОС, 2000

21. Шейко М.К. Рухливі ігри дошкільників. / М.К. Шейко - К. : Радянська школа, 1972.

22. Яришева Н.Ф. Ознайомлення дітей з природою. / Н.Ф. Яришева - К.: Радянська школа, 1980.

Размещено на Allbest.ru

...