Критичне мислення на уроках природничого циклу

Размещено на http://allbest.ru

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ

Критичне мислення - це процес, під час якого людина може охарактеризувати явище або предмет, виразити своє ставлення до нього шляхом полеміки або аргументації власної думки, знайти вихід з будь-якої ситуації.

Критичне мислення - це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв'язання поставленої проблеми.

Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним тільки якщо носить індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, бо її розв'язання стимулює людину мислити критично. Початок розв'язання проблеми - це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.

3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення - це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв'язувати поставлену проблему.

4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв'язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими, власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.

5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Щоб добре управлятись з інформацією, учням треба вміти застосовувати низку практичних навичок мислення, що дозволяють їм ефективно переробляти інформацію у значущі ідеї, які потім можна використати на практиці . Іншими словами, вони мають стати тими , хто критично мислить та вчиться.

Ця методична система, впроваджена у навчальний процес, створює умови, які дозволять учителям керувати навчанням школярів.

Вона дає вчителям можливість: активізувати мислення; формувати цілі навчання; залучати учнів до плідного обговорення; мотивувати навчання учнів; активно залучати учнів до навчального процесу; стимулювати зміни; показати різні точки зору; допомогти учням ставити власні запитання; забезпечувати обробку інформації; здобути критичне мислення.

Керуючи навчальним процесом, учитель, стає не лише каналом передачі інформації. Критичне мислення потребує здатності розуміти та вміння розмірковувати над тим, що людина знає, про що думає. Щоб це сталося учні мають навчитися усвідомлювати своє значення та розуміння. Часто вони недостатньо добре активізують свої попередні знання, що ускладнює осмислення сприйняття нової інформації. Недостатньо добре активізуючи попередні знання, учні можуть заплутатись у новому матеріалі, що ускладнює подальше навчання.. Для того , щоб навчитися думати критично, учні мають усвідомити, що саме вони знають.

Рефлексія та критичний аналіз вимагають розважливого, творчого розгляду нового знання та можливостей його пристосування до вже відомого, а також того, як ці знання можна змінити, враховуючи нову інформацію. Це активний процес . Він потребує часу , уваги та прагнення до вдосконалення. Це, як правило, не виникає спонтанно. Учням треба дати достатньо часу для актуалізації попереднього знання та забезпечити їхню участь у систематичному процесі перевірки знань та переформування схем. Щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:

- виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

- дозволити учням вільно розмірковувати;

- сприймати різноманітні ідеї та думки;

- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

- створити для учнів сприятливу атмосферу, у якій неможливими стали б насмішки;

- висловити віру в здатність кожного учня продовжувати критичні судження;

- цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

- розвивати впевненість у собі і розуміння цінностей власних думок та ідей;

- брати активну участь у навчальному процесі;

- ставитися з повагою до різноманітних думок;

- бути готовими продовжувати і відкидати судження.

Критичне мислення складний процес. Часто вважають, що його можуть осягнути лише учні старшого віку. Але це не так.

Молодші учні цілком можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному рівні. Вони радо беруть участь у вирішенні непростих завдань та демонструють високий рівень здатності до прийняття рішень.

ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Прийом « Позначки» ( інтерактивна система нотаток для ефективного читання та мислення): Читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими:

Ставте « ? » на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте.

Ставте« - » ( мінус) , якщо прочитане відрізняється від того , що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить вашим уявленням.

Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо прочитане несе для вас нову інформацію.

Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше.

Доцільно запропонувати учням скласти власну таблицю позначок для впорядкування інформації:

Прийом « Синкан»: Одним із інтерактивних прийомів роботи на уроці є складання синканів.

Синкан - це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему.

Самостійна робота у стилі « синкан» допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до проблемної роботи над текстом, розвиває творчі здібності, уяву дитини, вміння нестандартно мислити.

Це своєрідна цікавинка філософського змісту, що вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей.

Кожен може відчути себе поетом, виявити власний погляд на прочитане , почуте.

Таким чином, синкан забезпечує високоефективну роботу з розвитку критичного мислення, спонукає учнів у великому обсязі відібрати основну і відтворити її у стислій формі.

Синкан вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою:

1 - й рядок - іменник ( тема мінініатюри);

2 - й рядок - прикметник до теми;

3 - й рядок - дієслово чи дієслівні форми;

4 - й рядок - фраза, яка передає особисте ставлення до теми;

5 - й рядок - синонім до іменника в першому рядку.

Приклади синканів: Тема. Насичені вуглеводні

1. Іменник, що відображає тему. Алкани

2. Два прикметники. Насичені, інертні

3. Три дієслова. Взаємодіють, окислюються, використовуються

4. Основа синтезу більшості органічних речовин

5. Одне слово синонім до тем парафіни

Прийом « Мозковий штурм»: Мозковий штурм - це методичний прийом, застосування якого сприяє розвитку вищого рівня мислення, допомагає знаходити нові рішення через вияв індивідуальних здібностей кожного, спонукає до розвитку творчості, критичності, вчить застосовувати набуті знання на практиці.

Механізм проведення його простий і доступний. Вчитель об'єднує клас у групи, учасники яких ознайомлюються з конкретними завданнями і проблемою, над розв'язанням якої вони будуть працювати.

Пізніше кожен з учнів пропонує свої ідеї, шляхи розв'язання того чи іншого питання, що було поставлене перед ними.

Під час мозкового штурму ніхто не коментує думки і не дає їм оцінок. Кожен учасник групи вільно висловлює власну ідею або декілька ідей.

Метою цієї методики не є досягнення кількості за рахунок якості , а залучення до роботи всіх учасників.

Етапи проведення мозкового штурму:

1. Організаційний момент. Учитель визначає лідера і секретаря, які контролюють процес висунення ідей.

2. Визначення проблеми. Вибирається конкретна проблема і точно формулюється.

3. Мозковий штурм. Висловлюються розв'язки проблеми, а учень, відповідальний за це, записує їх.

4. Групування. Схожі розв'язки групуються.

5. оцінювання. Обговорюється кожен із розв'язків. Вибирається кілька цікавих ідей, які потрібно буде досліджувати далі.

6. Відбір. Відбираються ті ідеї, що найкраще розв'язують проблему, яку ви перед собою поставили.

7. Дії. Ставиться питання, чи буде ефективний певний розв'язок, і намічаються шляхи втілення його в дію. Ніхто не повинен критикувати чи коментувати розв'язок на цьому етапі.

Прийом « П'ятихвилинний есей»: Використовую в кінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми .

Перед учнями ставлю два завдання: написати про якусь одну річ, про яку вони дізналися з теми і написати одне запитання, яке у них виникло. Збираю роботи. Як тільки вони написані і, часто використовую їх при плануванні наступного уроку

Прийом « Кубування»: Кубування є методом навчання,який полегшує розгляд різних аспектів теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожному його боці вказівками щодо напрямку мислення та письма.

На кожному боці кубика вказівка : опишіть це; порівняйте це, встановіть асоціації,; проаналізуйте це; знайдіть застосування цьому; запропонуйте аргументи „ за” або „ проти” цього.

Отже ,вказівки на гранях куба є такими:

- Опишіть це. Розгляньте уважно об'єкт ( можливо лише уявний) та опишіть, що ви бачите, відзначаючи колір, форму , розміри)

- Порівняйте це. На що схоже? Від чого відрізняється?

- Встановіть асоціації. Про що це змушує вас думати?

- Проаналізуйте це. Скажіть, як це зроблено Вам не обов'язково це знати. Ви можете вигадати.

- Знайдіть застосування цьому. Як саме це може бути застосоване?

- Запропонуйте аргументи « за» або « проти».

- Займіть певну позицію

Прийом « Гронування»: Етапи гранування є простими і дуже добре запам'ятовуются:

1. Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша поперу.

2. Починайте записувати слова або фрази, які спадають на думку з обраної теми.

3. Коли всі ідеї записані на папері, починайте встановлювати там де це можливо, зв'язки між поняттями.

4. пишіть стільки ідей, скільки дозволить час, або ж доки всі вони не будуть вичерпані.

мислення творчий синкан мозковий

Висновок

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що критичне мислення - це мислення самостійне. Воно носить індивідуальний характер. Кожен формує свої власні ідеї та переконання, причому має повне право прийняти ідею іншої людини, якщо її аргументація буде вагомішою.

По-друге, інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Головним є процес здобуття знань.

По-третє, критичне мислення починається з постановки запитань та усвідомлення проблем, які потрібно вирішити. На думку Дьюї, «лише борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі складної ситуації, учень дійсно думає».

По-четверте, критичне мислення прагне до переконливої аргументації (докази, контраргументи, признання інших точок зору тощо).

По-п'яте, критичне мислення - це мислення соціальне. Кожна думка перевіряється й обґрунтовується, коли нею діляться з іншими. Саме через це у програмі ЧПКМ застосовуються різні види парної та групової роботи, використовуються дебати, дискусії, різноманітні види публікацій письмових робіт.

Размещено на Allbest.ru