Інформаційно-комунікаційні технології як сучасний засіб навчання в освіті

* Передача повідомлень, підготовлених безпосередньо за допомогою клавіатури комп'ютера або заздалегідь зберігається в пам'яті у вигляді файлів або комп'ютерних програм;

* Зберігання в пам'яті комп'ютера навчальної інформації з можливістю роздруку її на принтері;

* Демонстрація текстів і графіки на екрані дисплея;

* Підготовка і редагування текстових повідомлень, як приймаються, так і відсилаються;

* Використання і пересилання комп'ютерних навчальних програм.

З дидактичної точки зору, за допомогою електронної пошти можна організувати так звані "віртуальні навчальні класи". Наприклад, в Інтернеті за допомогою використання режиму «списки розсилки» (mailing lists), при якому встановлене на сервері програмне забезпечення дає можливість спільного спілкування груп користувачів. Число різних списків розсилки (дискусійних груп) може бути дуже великим і обмежується можливостями апаратури і дозволеним ліцензією кількістю списків розсилки для даного лист-сервера. У створеній навчальній групі пояснюються правила і способи підписки і вона приступає до роботи. Кожне повідомлення, надіслане в дискусійну групу будь-яким її учасником, автоматично розсилається лист-сервером всім учасникам. Одним з учасників є викладач.

Таким чином, ЕП може бути використана для невербального спілкування учасників навчального процесу. Крім того, ЕП можна використовувати для пересилки файлів, баз даних, документів. Важлива властивість, привабливе для СДО те, що в процесі застосування пошти абоненти не обов'язково повинні знаходитися на місці в момент зв'язку, тобто реалізується асинхронний обмін інформацією. Щоб використовувати електронну пошту достатньо оволодіти простим текстовим редактором і кількома командами для відправки, отримання та маніпуляції з інформацією.

Викладачем електронна пошта може використовуватися при підготовці до занять, для консультації з колегами та пошуку матеріалу в Інтернет через FTP сервери. Навчаються при дистанційному навчанні можуть використовувати режим електронної пошти для отримання необхідної навчальної інформації з Інтернет, для консультації з викладачем, для взаємонавчання при обміні інформацією один з одним.

Крім того, застосування ЕП можна з успіхом використовувати при проведенні семінару не лише за класичною схемою, а також за схемою семінар-взаємонавчання, семінар-дискусія.

Доцільно також використання ЕП для проведення електронної лекції, коли навчаються за допомогою електронної пошти пересилаються текст лекції в електронному вигляді, витримки з рекомендованої літератури тощо, а потім проводяться консультації по електронній пошті.

Таким чином, ЕП може знайти широке поширення в освітньому процесі.

Електронні конференції. Електронні конференції (ЕК), або, як їх часто називають, комп'ютерними конференціями, дозволяють отримувати на моніторі комп'ютера користувача, як мінімум, тексти повідомлень, переданих учасниками "конференції", що знаходяться на різних відстанях один від одного. Апаратне оснащення робочих місць таке ж, як в режимі ЕП. Програмне забезпечення залежить від режиму використання ЕК.

Таким чином, ЕК об'єднує зацікавлений коло користувачів у складі навчальної групи, які можуть бути розділені в просторі і в часі. Особливістю режиму ЕК є те, що лист, надісланий абонентом в ЕК, потрапляє до всіх абонентам, підключеним до даної конференції, і кожен користувач отримує всі, хто входить у неї повідомлення. Зручність полягає в тому, що такий спосіб спілкування корисний і вкрай дешевше, оскільки для користування ним кожному учаснику достатньо мати лише поштовий ящик. Застосування режиму при організації навчальних занять вимагає модерування викладачем конференції. Робота можлива в режимі реального часу, наприклад, при використання системи IRC (Internet Relay Chat) і довільного в часі доступу (за необхідності і можливості).

Мережа надає всі ці описані можливості, і вони можуть з успіхом використовуватися в освітньому процесі. Наприклад, в режимі (USENET newsgroups), на сервері встановлюється програмне забезпечення, яке обслуговує групи новин. На відміну від списків розсилки, заснованих на застосуванні електронної пошти, групи новин працюють в режимі реального часу, вимагаючи від користувачів онлайнового підключення. Робота з ними аналогічна списками розсилки, тобто учасники читають повідомлення, послані до групи іншими учасниками, посилають туди ж свої відповіді, обговорюють проблеми і т. д., але все відбувається "зараз і відразу", не потрібен час для розсилки листів. Різниця полягає в тому, що у випадку зі списком розсилки користувач шле сервера лист, той його розсилає учасникам, вони читають, шлють відповіді, які, у свою чергу, знову розсилають всім, і т.д. Сервер ж новин нікому нічого не розсилає, але показує в реальному часі всім бажаючим повідомлення в дискусійній групі і приймає нові повідомлення від бажаючих висловитися.

Дидактичні властивості визначаються можливістю обміну текстово-графічної інформацією між учасниками освітнього процесу.

Телеконференції та відеотелефон. Ці кошти забезпечують можливість двостороннього зв'язку між викладачем і учнями. При цьому відбувається одночасна двостороння передача відеозображення, звуку і графічних ілюстрацій. Все це можна спостерігати одночасно в трьох вікнах на екрані кожного монітора абонентів (викладачів і учнів). При групових заняттях у великій аудиторії є можливість проектувати зображення монітора комп'ютера на великий екран за допомогою, наприклад, рідкокристалічного чи іншого проекційного пристрою. Апаратно-програмне обладнання одного робочого місця включає в себе: комп'ютер, монітор, принтер, відеокамеру, відповідне програмне обладнання, клавіатуру, маніпулятор миша, модем.

Відеотелефон відрізняється від відеоконференцзв'язку обмеженістю розмірів і якості надання візуальної інформації та неможливістю використовувати в реальному часі комп'ютерні програми.

Дидактичні властивості НІТ цього класу включають в себе можливість передачі в реальному часі зображення, звуку, графіки і їх представлення навчаються для навчальних цілей. Ці властивості дозволяють повною мірою застосувати у навчальному процесі такі добре виправдали себе в традиційному навчанні форми, як лекції, семінари і контрольні заходи.

Електронні бібліотеки. Рівень і перспектива бібліотечного обслуговування багато в чому залежить від тих можливостей, якими бібліотека має в своєму розпорядженні в сфері надання користувачам різних послуг.

В даний час основні фонди не повністю відповідають завданням шкільної бібліотеки. У зв'язку з цим особливої гостроти набуває проблема використання ресурсів Інтернет.

Специфіка читацького контингенту шкільних бібліотек обумовлює необхідність вивчення ставлення до Інтернет і читачів, і бібліотекарів. Модернізація освіти відбувається на тлі становлення книжкового ринку, ринку освітніх та інформаційно-бібліотечних послуг, і тому функції бібліотек освітніх установ (в першу чергу, шкільних) різко розширюються і ускладнюються. У контексті модернізації змісту освіти змінюється місія бібліотеки. Бібліотека освітньої установи як соціальний інститут повинна вчинити на даний час стрибок через кілька еволюційних щаблів розвитку. У сучасних умовах бібліотеки освітніх установ виступають в новій якості - вони перетворюються в медіацентри (медіатеки). Поряд з традиційним книжковим фондом в такій бібліотеці тепер діють нові робочі зони: відеотеки, фонотеки, Діатек, ігротеки. З появою електронних підручників (CD-ROM) необхідністю в бібліотеці стає наявність комп'ютера з доступом в Інтернет, електронного каталогу, а також ксерокопіювальної техніки [13].

2.2 Інтерактивні засоби в професійній підготовці учнів ПТНЗ

Приємно відзначати позитивні тенденції забезпечення професійно-технічних навчальних закладів сучасною комп'ютерною технікою. Але паралельно ці тенденції ставлять перед інженерно-педагогічними працівниками нові завдання, з'являється низка нових проблем:

- відсутність у професійно-технічних навчальних закладах кваліфікованого персоналу з обслуговування цієї техніки (техніки, програмісти, лаборанти);

- неефективне використання цих засобів через відсутність спеціалізованого програмного забезпечення для опанування тією чи іншою професією (АРМ, мультимедійні презентації, електронні посібники тощо);

- учні та інженерно-педагогічні працівники ще не готові до широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній освіті;

- про сучасні інформаційні технології продовжують лише говорити, а не впроваджувати їх у життя (достатньо заглянути в мережу Інтернет і подивитися, який відсоток ПТНЗ мають власні web-сайти);

- залишаються не розробленими відповідні методики навчання, які б дозволили повною мірою скористатись перевагами електронних навчальних посібників, мультимедійних проекторів, інтерактивних дощок.

Варто зазначити, що сучасний рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє підвищити ефективність процесу професійного навчання і якість засвоєння навчального матеріалу. Запорукою якісного навчання є пошук найбільш ефективної структури уроку та його організації. У зв'язку з цим значна увага приділяється інтерактивним методам навчання, що здійснюються із застосуванням навчальних комп'ютерних програм, які реалізують діяльнісний підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного підходу виступають апаратні комплекси (ПК, проектор та сенсорна дошка) і ППЗ (програмно-педагогічні засоби), які забезпечують можливість організації професійної діяльності шляхом інтерактивного навчання. Проте, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження досить непросте завдання, яке потребує вирішення комплексу психолого-педагогічних, організаційних, навчально-методичних, адміністративних, фінансових, технічних та інших проблем.

Застосування інтерактивних методів навчання дозволяє організувати навчальний процес у такий спосіб, що практично більшість учнів буде заохочена до процесів пізнання і здійснюватиме рефлексію власної навчально-пізнавальної діяльності через оперативне визначення її результатів. Ці методи навчання захоплюють, пробуджують в учнів інтерес та стимулюють мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Але значною мірою ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від стилю роботи конкретного вчителя (у т.ч. мотивація за рахунок комп'ютерної візуалізації, мультимедійного подання об'єктів вивчення тощо).

Як зазначають науковці і практики, застосування інтерактивних методів навчання за умов класно-урочної організаційної форми практично неможливе, або надто складне для реалізації без нових засобів подання навчального матеріалу, системи моніторингу процесу навчання. Вигідно у цьому плані вирізняється система професійно-практичної підготовки фахівців у ПТНЗ, реалізована у ході виробничого навчання. Тут можна повноцінно застосовувати роботи у групах, тренінгові технології, проектні підходи тощо. Новітні апаратні комплекси, засоби телекомунікацій і ППЗ можуть стати невіддільними складовими професійної підготовки, забезпечити дійсно новий рівень подання навчального матеріалу, приходячи на заміну попереднім технічним засобам навчання. До основних пропедевтичних етапів застосування інтерактивних засобів і методів навчання слід віднести:

1. Моделювання типових виробничих процесів і ситуацій, з якими фахівець зустрічатиметься у своїй повсякденній діяльності. Це вирішує проблему оновлення матеріально-технічної бази ПТНЗ (обладнання підприємств модернізується постійно), економію сировини і витратних матеріалів (відсутність бракованої продукції).

2. Піднесення авторитету інженерно-педагогічного працівника (підвищення кваліфікації щодо роботи із сучасними засобами навчання, які дозволяють організувати ефективне планування навчального процесу).

3. Розробка і апробація мультимедійних засобів унаочнення навчального матеріалу (електронні посібники, демонстраційні програми), які доповнюють традиційні або замінюють ті з них, які є неефективними у засвоєнні знань.

4. Адаптація учнів до роботи у середовищі інтерактивних методик (підготовка до самостійної роботи, самоорганізації, рефлексії, творчості).

Вирішенню дидактичних задач процесу навчання на сучасному етапі інформатизації суспільства і системи освіти сприяє розширена функціональність засобів навчання нового покоління. Для цих засобів характерна досить гнучка структура як апаратного забезпечення, так і програмних складових, наявність значної кількості функцій, більшість яких інтегровано як з точки зору технічного втілення, так і з точки зору користувача.

Використання засобів навчання нового покоління у професійно-практичній підготовці не вимагає від майстра виробничого навчання значної позафахової підготовки, тобто вимоги до підготовки не перевищують компетенцій, які достатньо мати при використанні звичайних технічних засобів навчання. Ефективність сучасних мультимедійних засобів навчання, яка визначається їх інтерактивністю, мобільністю, багатофункціональністю значно перевищує ефективність традиційних технічних засобів навчання.

Найголовніше, про що не слід забувати: позитивні властивості засобів нових інформаційних технологій навчання можуть виявлятися тільки тоді, коли вони органічно поєднуються з традиційними засобами, органічно вписуються у існуючі організаційні форми навчання, доповнюючи систему засобів навчання.

Освіта, яка покликана бути важелем трансформації суспільства, відіграє важливу роль. Гуманізація у поєднанні з бурхливим науково-технічним розвитком зумовлюють необхідність перегляду всіх компонентів навчально-виховного процесу в ПТНЗ, вимагають зміни стосунків педагогів та учнів, передбачають взаєморозуміння й довіру в усіх видах їх суспільної діяльності.

Головне завдання професійно-технічної освіти (ПТО) в новій парадигмі випереджальної освіти полягає у допомозі учневі пройти шлях самореалізації. На сьогодні спостерігається така потужна тенденція, як суб'єктивізація ПТО. Однак орієнтація професійної освіти на світ праці, як і раніше, залишається в силі, оскільки найважливіша частина самореалізації людини здійснюється в трудовій діяльності [7, с. 13,18].

Педагогічний процес у професійно-технічному навчальному закладі вибудовується за різними принципами та концепціями. Саме концепція гуманізму - це основна засада освітянської політики, а виявлення творчих здібностей учнів - провідний аспект гуманізації.

Тенденції розвитку сучасних інноваційних технологій освіти пов'язані з гуманізацією освіти, яка сприяє самоактуалізації і самореалізації особи.

В умовах реформування професійно-технічної освіти значне місце займає пошук та застосування ефективних методів і засобів навчання, розробка методичних систем, технологій викладання, підвищення дієвості навчання в цілому.

Проблемі професійної підготовки учнів приділяється значна увага у працях О.А.Абдуліної, Ю.К.Бабанського, В.М.Галузинського, С.У.Гончаренка, І.А.Зязюна, С.О.Сисоєва, В.О.Сухомлинського тощо.

Сучасні інноваційні педагогічні технології охоплюють коло теоретичних та практичних питань організації навчально-виховного процесу, методів та засобів навчання.

Під педагогічними інноваційними технологіями розуміється якісно нова сукупність форм, методів та засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.

Вчені В.Биков, Р.Гуревич, І.Зязюн, О.Коваленко, А.Нікуліна, Н.Ничкало, В.Радкевич, О.Щербак досліджують питання про впровадження інноваційних педагогічних технологій у систему професійної освіти.

У сучасному навчально-виховному процесі ПТНЗ активізувався пошук інноваційних форм і методів роботи у навчальній діяльності учнів. Пошук нових оптимальних форм побудови педагогічного процесу допомагає викладачам здійснювати якісну підготовку майбутніх висококваліфікованих фахівців. Насамперед, це інтерактивні технології навчання, які тісно переплітаються з традиційними методами навчання.

Вихід на інноваційні технології освіти, мета яких підготувати конкурентоспроможного спеціаліста з необхідним рівнем особистих і професійно значущих якостей, що оптимально задовольнять запити виробництва, відкриває нові горизонти для навчальної діяльності [5, с. 67].

Одним з напрямків модернізації системи навчання є удосконалення методів та форм навчання. Всім відомо, що освіта має бути орієнтована на забезпечення самовизначення особистості, створення умов для самореалізації. Тому важливою науково-педагогічною проблемою є розробка інноваційних технологій у професійно-технічній освіті, перевірка їх ефективності, виявлення й аналіз педагогічних закономірностей і розробка дидактичних положень їх застосування. Говорячи про інтерактивне навчання, слід зазначити, що саме воно сприяє індивідуальному підходу до кожного учня.

Підхід та впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес дає змогу готувати конкурентоспроможних фахівців з високим рівнем кваліфікації, який відповідає вимогам сучасного виробництва, з творчим мисленням та прагненням до постійного професійного вдосконалення.

Змінність і динамічність сучасного життя вимагають від особистості не тільки постійного пристосування до змінних умов, а й ініціації нових змін. Здатність до інноваційної діяльності стає значущим компонентом підготовки фахівця будь-якого фахового спрямування, і тим більш фахівця в галузі діловодства.

Якщо новація - це потенційно можлива зміна, то інновація - це зміна реалізована. Тому з метою підвищення якості підготовки висококваліфікованих спеціалістів ми впроваджуємо у навчальний процес інноваційні методи навчання.

Вважаємо, що особистісна готовність майбутніх фахівців до інноваційної діяльності має включати ряд складових: здатність до саморозвитку, зайняття активної особистісної позиції у реалізації інноваційних пошуків, позитивне ставлення до інновацій.

Системні аспекти професійної підготовки є досить поширеним об'єктом психолого-педагогічних досліджень.

Аналіз інноваційної діяльності викладачів показує, що у навчально-виховному процесі, в основному, впроваджуються інноваційні технології, які є ефективними формами засвоєння навчального матеріалу та успішно застосовуються викладачами при вивченні спеціальних дисциплін. Ми можемо зазначити основні технології: особистісно орієнтоване навчання та виховання, інтерактивні технології, теорію проблемного навчання, проекту технологію, технологію групової навчальної діяльності.

Сьогодні основна увага в підготовці майбутніх фахівців акцентується на тому, що навчальний процес у професійно-технічному навчальному закладі повинен будуватися таким чином, щоб учні оволодівали професійними навиками, закріплювали знання й уміння, перетворювали їх на інструмент практичної дії та комунікації. Адже нові знання накопичуються й опрацьовуються довкола самої діяльності, що моделюється, а та в свою чергу породжує потребу учнів у поповненні нової потрібної інформації.

Зауважимо, що сьогодення також вимагає від особистості не лише конкретні знання, уміння та навички, а й здатність до продуктивної співпраці з іншими людьми, самостійного й відповідального прийняття рішень.

Найважливішим завданням будь-якого сучасного професійно-технічного навчального закладу є підготовка конкурентоспроможного, компетентного, гнучкого фахівця, який здатний досягати визначені цілі в різних надзвичайних ситуаціях та знання якого мають оцінно-ціннісний характер, що визначають стратегію пізнавальної діяльності.

Вивчення та застосування інноваційних методів навчання надають можливість викладачам впроваджувати та удосконалювати нові методи роботи, підвищувати ефективність навчального процесу та рівень знань учнів.

Адже впровадження інноваційних методів значно поліпшує якість презентації навчального матеріалу та ефективність його засвоєння учнями, збагачує зміст освітнього процесу, підвищує мотивацію до вивчення дисципліни, створює умови для більш тісної співпраці між викладачами і учнями.

2.3 Використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні умінь та навичок учнів ПТНЗ

Процес-формування виробничих навиків і умінь необхідно розглядати в єдності з завданнями формування особливості учнів, їх всестороннього розвитку, фізичного. Морального і розумового виховання. Необхідний системний підхід до вирішення даного завдання.

Наявність професійних навиків і умінь необхідних робітникові при вирішенні практичних завдань по плануванні, організації і регулюванні трудових процесів, тому збільшується роль виробничого навчання в розвитку інтелектуальних здібностей учнів, технічного, практичного простору мислення. Науково-технічний соціальний розвиток нашого суспільства висуває нові вимоги до підготовки працівників. Зростає значення творчого відношення до праці, уміння самостійно здобувати знання і підвищувати професійну майстерність, оволодівати суміжними професіями. Велике значення одержує здатність адаптуватись до змінних потреб і умов праці, умінні примінити одержані знанні і навики в різних умовах, тому важливою являється задача формування в учнів пластичних навиків, які здатні до перебудови і переносу в нові умови.

В процесі формування виробничих навиків і умінь проходить розвиток професійних здібностей, інтересів і других якостей особливості.

Це процес в дійсності дуже складний, що пояснюється впливом на нього системи факторів. І не до оцінка кожного із них негативно відбивається на навчанні. До тих відносяться особливості самих виробничих навиків, форми і методи організації навчання. вікові індивідуальні можливості учнів. Ці фактори важливі при формуванні любих навиків, їх необхідно ураховувати при виборі навчання у всіх випадках.

Успішне оволодіння виробничими навиками і уміннями залежить перш за все від відношення учня до праці, навчання, інтересу до своєї майбутньої професії, до занять. Рушійною силою, яка змушує до діяльності, являється потреба людини, яка відображається в його уяві у виді бажання та інтересу. Досвід показує, що зацікавленість учня допомагає успішному оволодінні професією, навіть не дивлячись на окремі недостатки в організації навчання. При відсутності зацікавленості в учнів не забезпечує успіху і хороша організація.

Важливе значення при цьому має динамічність та характер і перебіг викладення матеріалу. В цьому плані ІКТ мають знічні переваги, порівняно із традиційними засобами. Адже немає сумніву, що більш нове та сучасне викликає у дітей зацікавленість, тому на початковому стані проведення заняття, спостерігається досить швидке покращення показників швидкості дії і якості. Цей стан називається аналітичним, так як при умові складних дій, учень спочатку оволодіває окремими їх елементами. Даний етап має виняткове значення для розвитку навиків, так як перші враження указують вплив на весь дальні ший хід завдання.

Тому необхідно під час перших вправ забезпечити правильність і точність прийомів роботи. Уже на цьому етапі велику роль відіграє досягнення позитивних результатів, оскільки від цього залежить віра учнів в себе і інтерес до роботи. Роль майстра в професійному навчанні учнів полягає перш за все в тім, щоби передати своїм вихованцям ті знання, навики і уміння. Якими він сам володіє. Майстер повинен уміти оприділяти і відбирати найбільш раціональні прийоми роботи, приваблювати до їх вивчення [14 с. 25].

Застосування засобу ІКТ у процесі формування знань і умінь займає особливе мiсце, оскiльки вiн може бути використаний i як засiб зовнiшньої дiї на мислительну дiяльнiсть учнiв, i як чинник, який дiє на вже наявнi в учнiв знання, вмiння i навички, тобто впливає на мислительну дiяльнiсть учня через його самоуправлiння. Рiзноманiтнi прояви навчального використання ІКТ пiд час емпiричного i теоретичного пiзнання та виявлення багатогранних дидактичних функцiй ІКТ у навчаннi дозволяють вважати, що систему дидактично орієнтованих засобів ІКТ можна видiлити як важливий об'єкт (компонент) педагогiчної системи процесу навчання, здатний суттєво впливати на його хiд i результати. Розглядаючи різні підходи до формування комп'ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС), можна викреслити два рівня (підходи) до мети використання ІКТ у навчальному процесі: з точки зору організатора (керівника) навчального процесу задача використання засобів ІКТ виступає як педагогічна задача; з точки зору учня (суб'єкта навчання) використання засобу ІКТ виступає як специфічна складова діяльності учіння.

У процесі навчання, навчальної (учбової) діяльності відбувається розвиток та трансформування мотиваційної структури суб'єкту діяльності. Розуміння особистісного смислу діяльності знаходить своє відображення у характері виконання окремих дій та діяльності у цілому, що найбільш яскраво відображаються у процесі використання засобів ІКТ в процесі виконання навчальних робіт дослідницького типу. При цьому невід'ємним компонентом розвинутого способу планування діяльності є передбачення ходу процесу, який має бути досліджений у ході виконання навчального завдання з використанням засобу ІКТ.

В залежності від рівня опанування теоретичного матеріалу та досвіду роботи учня з даним засобом ІКТ рівні передбачення можуть бути різні. Елементарні рівні можуть бути описано лінійними графами, більш складні - розгалуженими, тобто містити вузли “прийняття рішень” на підставах альтернатив. Як показує досвід, накопичений у процесі інформатизації освіти, використання засобів ІКТ допомагають формуванню в учнів системи умінь щодо прийняття рішення в умовах вибору. З іншого боку, знаходження оптимальних рішень в умовах альтернативних ситуацій базується на “випереджаючому відображенні” результату дії, яка, у випадку застосування засобу ІКТ, пов'язана з оперуванням інформаційними об'єктами. Головним у випереджаючому відображенні виступає передбачення (прогнозування, екстраполяція) та цілепокладання. Розглядаючи навчальну діяльність, яка здійснюється з залученням засобу ІКТ, доцільно представити її у вигляді деякої моделі. Виділення такої моделі може виступати як теоретичне (або змістовне) узагальнення, яке дозволяє звести різні форми та види діяльності до визначеного теоретичного конструкту, у якому відображені загальні для цього виду діяльності компоненти та їх зв'язки. У подальшому можна користуватися такою моделлю для аналізу конкретної діяльності, розглядаючи її як частковий випадок.

Крім психологічних та дидактичних аспектів використання ІКТ під час формування умінь та навичок учнів ПТНЗ можна додати той факт, що враховуючи особливості ІКТ та їх функціональність, учні мають змогу самостійно працювати над матеріалом, який вивчається. Сюди можна віднести перегляд інструкцій, та способів виконання певних дій, які безпосередньо відграють основну роль у формуванні умінь, при систематичному виконанні яких відбувається процес напрацювання навичок.

3. Практичні застосування інфромаційно-комунікаційних технологій на уроках

3.1 Практичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках у ПТНЗ

Під час проходження педагогічної практики у вінницькому міжрегіональному вищому професійному училищі, було проведено велику кількість уроків із використанням інформаційно-комнікаційних технологій. Тим паче що предмети, які викладалися в процесі перебування в навчальному закладі, безпосередньо стосувались ІКТ - «Комп'ютерні системи та мережі» і «Технології». В даному випадку не виникає сумніву, що без застосування інформаційних засобів навчання, якісне іх викладання є практично не можливим. Але тим неменш, завданням педагога залишалось правильно підібрати ці засоби, та спрямувати їх на покращення засвоєння матеріалу.

Для дослідження було взято 2 паралельні групи, у яких вивчалась дисципліна «Комп'ютерні системи та мережі» при однакових умовах навчального навантаження - 29 та 40. В одній із них навчання проходило з відхиленням у сторону застосування традиційних методів, а в іншій той самий матеріал викладався із застосуванням ІКТ. Для пояснення нового матеріалу були використані наступні засоби:

· комп'ютер

· проектор

· мультимедійна дошка

· робота в мережі інтернет

· технологія Web-квест (Додаток В)

Особливо акцентую увагу на останньому пункті - Web-квест. Ця технологія є спеціальним чином організований вид дослідницької діяльності, для виконання якої учні здійснюють пошук інформації в мережі Інтернет за вказаними адресами. Квести створюються для того, щоб учні вчилися використовувати отриману інформацію з практичною метою, дана технологія сприяє розвитку критичного мислення, аналізу, синтезу і оцінки інформації.

Тематикою квесту була «Створення локальної мережі». При виборі ролі учня для них були доступні усі необхідні матеріали як для вивчення нового матеріалу, так і для контролю знань (Додаток Б).

В ході викладання було помітно, що традиційна методика (Додаток А) зовсім не підходить для вивчення технічних дисциплін. Важко було лаконічно то зарозуміло пояснити як виконувати ту чи іншу операцію. А от квест явно зацікавив та спонукав своєю новизною до навчання та засвоєння знань в учнів паралельної групи.

Результати дослідження підтвердили припущення, і були доволі передбачуваними. При контрольному опитуванні вивченого матеріалу, та під час практичної роботи (Додаток А) учні у яких навчання проходило за традиційною методикою, з невеликими труднощами згадували тематику минулого уроку, і в основному тільки за допомогою конспекту та раніше набутих в життєвому досвіді знань змогли справитись із поставленими запитаннями.

Іншою була ситуація іншій групі №40, де була застосована технологія Web-квест. Перші слова одразу асоціативно відновили усі події минулого уроку, та значну частину викладеного матеріалу. Контрольне опитування показало набагато кращі результати.

Отже, у висновку можна сказати, що ІКТ не тільки позитивно впливають на процес засвоєння навчального матеріалу, а і сприяють інтересу та зацікавленості в учнів не тільки до предмету, а і до навчання в цілому.

Висновок

На сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають комп'ютерні технології, вони виступають як один із інструментів пізнання. Тому однією із задач сучасної освіти є підготовка викладача, який вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі, який має знання та навички щодо пошуку, обробки та зберігання інформації, використовуючи сучасні комп'ютерні технології. Цей напрямок вважається перспективним, адже в цілому освіта характеризується як велика система, якісне функціонування якої неможливе без використання сучасних телекомунікаційних і комп'ютерних засобів зберігання, опрацювання, передавання, подання інформації.

Інтенсифікація навчання, що характеризується збільшенням обсягу навчального матеріалу та зменшенням часу засвоєння, потребує пошуку ефективних методів навчання, засобів контролю засвоєння знань, що значно підвищували б якість навчання.

Збільшення комп'ютерної техніки та подальше її вдосконалення поширює можливості викладачів використовувати комп'ютерні технології не тільки при вивченні інформатики, але й поєднанні викладання інших дисциплін із використанням комп'ютерної техніки. Новітні розробки в галузі інформаційних технологій змінюють спосіб їх застосування при вивченні різних дисциплін у процесі навчання. У Концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації ПТНЗ зазначено, що інформатизація навчально-виховного процесу передбачає, у першу чергу, широке використання в процесі вивчення профільних навчальних дисциплін комп'ютерно - орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп'ютерів і телекомунікаційних мереж.

Нині відбувається активне впровадження в навчальний процес ІКТ, зокрема, мультимедіа та інтерактивних технологій. Застосування ІКТ у навчальному процесі дозволяє реалізувати ідеї індивідуалізації та диференціації навчання, що є основними завданнями сучасної системи освіти України.

Протягом дослідження було доведено, та перевірено на практиці, що ІКТ є ефективним засобом формування професійної підготовки та умінь і навичок. Результати дослідження показали, що використання інформаційно-комунікаційних технологій не тільки має позитивний вплив на процес засвоєння навчального матеріалу, а і сприє інтересу та зацікавленості в учнів до предмету й навчання в цілому. Дидактичні властивості інформаційно-комунікаційних технологій дозволяють вважати їх ефективним навчальним засобом та інструментом для формування професійних умінь та навичок.

Размещено на Allbest.ru