Дистанційне навчання учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. За роки незалежності України вже давно визначились основні засади реформування освітньої системи. Вони передбачають: створення національної системи освіти; збереження досягнень минулого і водночас приведення їх у відповідність з нинішніми соціально-економічними вимогами, з потребами державного будівництва у перехідний період; забезпечення входження освіти України в міжнародний освітній і науковий простір Європи; модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог та Болонського процесу. Зміна економічної системи в Україні, яка відбулася разом із конституційним ствердженням її незалежності, покликала освітянський світ до радикальних перетворень у сенсі організації освіти з метою інтеграції у світовий освітній простір та підготовки фахівців на основі запровадження нових прогресивних методів, новітніх технологій, формування інноваційного освітньо-виховного середовища. дистанційний навчання інтернет освіта

Протягом останніх десятирічь дистанційна освіта стала глобальним явищем освітньої та інформаційної культури. Як зазначено у положенні «Про затвердження Програми розвитку дистанційного навчання на 2004-2006 роки» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 21 січня 2004 року № 40), сучасна освіта повинна мати випереджувальний характер, забезпечувати здійснення освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання, впровадження новітніх методик організації навчального процесу за дистанційною формою та технологій дистанційного навчання в освітній процес за базовими напрямами підготовки.

Головною перевагою дистанційної освіти є її екстериторіальність (тобто немає прив'язки до певної території). Крім того, дистанційне навчання пропонує оновлені знання, останні теорії, що забезпечують світові інформаційні ресурси.

Питанням дистанційного навчання учнів цікавилося широке коло дослідників. Особливий інтерес становлять праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених, присвячені змісту, розвитку та організаційним засадам дистанційного навчання (С. Авдошин, В. Домрачов, В. Зінченко, М. Карпенко, Т. Кошманова, К. Корсак, В. Кухаренко, Е. Полат, П. Таланчук, А. Хуторський, Дж. Андерсен, Ст. Віллер, Т. Едвард); використання інформаційних технологій у педагогічній практиці (Н. Корсунська; Ю. Пасічник, Т. Смовженко, П. Стефаненко, В. Торопцов), використанню Інтернету в сучасному суспільстві, психолого-педагогічні аспекти і технології створення дистанційного курсу (В. Кухаренко, Т. Олійник, В. Рибалка).

Проте, слід зазначити, що на сьогодні в Україні питання впровадження дистанційної освіти залишається відкритим. Дистанційна освіта - це нова форма освіти для учнів і викладачів України, тому важливо дослідити переваги і недоліки цієї системи та знайти шляхи подолання певних труднощів. Враховуючи актуальність проблеми, недостатнє її теоретичне обґрунтування, темою курсової роботи обрано: «Засоби здійснення дистанційного навчання учнів».

Об'єкт дослідження - дистанційне навчання учнів.

Предмет дослідження - засоби здійснення дистанційного навчання учнів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні засоби здійснення дистанційного навчання учнів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

· аналіз основних понять дистанційної освіти та різних дистанційних форм навчання;

· визначити визначальні особливості дистанційного навчання.

· розглянути основні засоби здійснення дистанційного навчання учнів.

Основні методи дослідження: вивчення та узагальнення наукової вітчизняної та зарубіжної педагогічної, філософської, психологічної літератури, систематизація теоретичних та емпіричних даних, порівняльний та контент-аналіз.

Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та літератури.



РОЗДІЛ 1. ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК СУЧАСНА ПРОДУКТИВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ УЧНІВ

1.1 ОСНОВНІ ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ

Сучасна модернізація загальної середньої освіти ставить нові вимоги до рівня підготовки випускників школи. Наприклад : уміння знаходити, аналізувати і систематизувати важливу інформацію, розвиток критичного мислення, самостійна творча діяльність. Звісно ,що учням необхідно навчитися працювати з великим обсягом інформації: розуміти основний смисл того, що вони читають, спиратися на факти, узагальнювати відомий матеріал та робити обґрунтовані висновки. Тому посилюється інформатизація освіти, відбувається включення до системи освіти інформаційного середовища і залучення Інтернет-ресурсів.

Одним із найбільш динамічно розвинутих напрямів відкритої освіти є дистанційна освіта-освіта, яка реалізована завдяки дистанційному навчанню.

В свою чергу ,дистанційне навчання -це взаємодія вчителя і учнів на відстані між собою ,що відбиває всі властиві навчальному процесу компоненти (цілі ,зміст ,методи ,організаційні форми ,засоби навчання )і реалізовані особливими засобами Інтернет-технології або інші засоби ,які передбачають інтерактивність Власне ,дистанційна освіта дозволяє реалізувати такі принципи:

? доступність навчання, а саме подолання фізичних обмежень людини, розширення аудиторії учнів;

? індивідуальна спрямованість навчання, створення комфортних умов для школярів і вчителів, урахування індивідуальних психологічних особливостей (сприйняття, пам'яті, мислення), індивідуальний темп навчання;

? розвиток інформаційної культури, навичок роботи із сучасними засобами інформатизації і телекомунікації;

? соціалізація навчання, урахування особистісно-комунікативних особливостей учнів [7, 52].

Автори монографії «Технології розробки дистанційного курсу» розглядають два визначальні чинники (явища), які спричинили появу і розвиток сучасних форм дистанційної освіти:

Перший - це об'єктивні тенденції глобалізації світу, підвищення динаміки соціально-економічного розвитку суспільства і, як результат, поява нових потреб тих, хто навчається, у характері отримання за цих умов якісної освіти.

Другий - це бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), їх всебічне впровадження практично в усі сфери життєдіяльності людини, необхідність у зв'язку з цим широкого застосування інформаційно-комунікативних технологій в освітній практиці як засобу навчання і предмета вивчення. Посилений вплив цього чинника на характер і темпи розвитку дистанційної освіти, у першу чергу, сприяли особливостям і досягнутому рівню розвитку методів і засобів ІКТ (персональних комп'ютерів та інших комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання, засобів і технологій формування та доступу до електронних джерел інформації, мережі Інтернет, локальних і корпоративних комп'ютерно-технологічних платформ організації транспортування навчальних інформаційних об'єктів) за одночасного поступового і невпинного зниження вартості як самих засобів ІКТ (засобів індивідуального користування), так і вартості телекомунікаційних послуг [цит. за: 3, 116].

Залежно від аспекту розгляду наведемо два можливих означення поняття дистанційного навчання:

1) дистанційне навчання - різновид освітньої системи, у якій переважно використовуються дистанційні технології навчання та організації освітнього процесу.

2) дистанційне навчання - одна з форм отримання освіти, за якою можливе опанування тим або іншим її рівнем за певною спеціальністю (напрямом підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації) [4, 112].

Дистанційне навчання -є своєрідною форма організації і реалізації навчально-виховного процесу, за якою його учасники (об'єкт і суб'єкт навчання) здійснюють навчальну взаємодію переважно екстериторіально (тобто, на відстані, яка не дозволяє і не передбачає безпосередню навчальну взаємодію учасників віч-на-віч, інакше, коли учасники територіально знаходяться поза межами можливої безпосередньої навчальної взаємодії і коли у процесі навчання їх особиста присутність у певних навчальних приміщеннях навчального закладу не є обов'язковою) [2; 8-9].

У рамках дистанційної форми навчання виділяють такі модифікації:

1. Дистанційна форма навчання. Учень індивідуально записується на курс та навчається дистанційно за методикою відповідного навчального центру.

2. Дистанційно-очна форма навчання. Учень вивчає предмет у школі та має можливість додатково вивчати його дистанційно. Тьютором може бути шкільний учитель або викладач іншого закладу (тьютор - це дистанційний викладач). За такої форми навчання дистанційні матеріали органічно залучаються в традиційний навчальний процес.

3. Класно-дистанційна форма. Учні одного класу (однієї школи) вивчають предмет за дистанційною формою. Вони мають можливість спілкуватися зі своїм учителем. Кількість очних уроків зменшується, вони перетворюються на очні консультації. У ролі тьютора виступає вчитель своєї школи.

4. Дистанційна форма навчання з учителем-куратором. Учні навчаються дистанційно, а тьютор з іншої школи. Причому шкільний вчитель з предмету дистанційного навчання є вчителем-куратором, він виконує функції консультанта на місці (роз'яснює школярам деталі дистанційного навчання та незрозумілі місця з предмету).

5. Учні беруть участь в окремих тематичних семінарах, які обговорюються на очних заняттях [2, 43].

Наведені форми дистанційного навчання забезпечують особистісно-орієнтований підхід навчально-виховного процесу. У рамках різних форм дистанційного навчання розв'язується низка завдань, які можна сформулювати так:

? забезпечення доступності різноманітних навчальних ресурсів;

? здобування загальної і професійної освіти в зручній, адекватній і відповідній формі для того, хто навчається;

? важливість для психологічного розвитку дитини - його залучення в систематичну навчальну діяльність під безпосереднім керівництвом дорослого, процес володіння культурою і соціалізація проходять за допомогою вчителя;

? розвиток творчих та інтелектуальних здібностей дитини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті;

? обмін даними, комунікативна діяльність на базі спільних інтересів, перш за все професійних і освітніх;

? сприяння розвитку профільної освіти у школі;

? організація дозвілля, відпочинку і розвитку;

? підвищення кваліфікації, перепідготовка або зміна професійної діяльності [1, 10].

Основними перевагами дистанційного навчання є: екстериторіальність, синхронний і асинхронний режими взаємодії учасників навчального процесу: викладач - учень, учень - учень, учень - навчальна група; можливість залучення до навчання спеціалістів із певних галузей; одночасне з вивченням інших предметів практичне засвоєння інструментів ІКТ - створення додаткових умов для впровадження ІКТ в освітні системи тощо.

Оскільки дистанційне навчання суттєво відрізняється від традиційної форми навчання, то постає необхідність розробки методики навчання, але це завдання ускладнюється певними причинами:

1) висока динаміка змін умов навчання і вимог до результату;

2) варіативність і швидка змінюваність засобів навчання і навчальних середовищ, що використовуються в дистанційному навчанні;

3) мобільність учнів. Як відносно місця навчання, так і відносно методів, середовищ, засобів, програм і цілей;

4) високий темп змін та розвитку самого поняття дистанційного навчання;

5) протиріччя високої варіативності і мобільності навчання з необхідністю забезпечення взаємної погодженості різних етапів навчання і порівняння результатів;

6) тенденції до істотної індивідуалізації в навчанні [2, 56].

1.2 ВИЗНАЧАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Для дистанційне навчання дуже важливий зв'язок з учнем, тому що сучасне навчання (а особливо дистанційне) тяжіє до індивідуалізації. Під час очного навчання кожен має можливість поставити питання й одразу отримати відповідь. Учень, що знаходиться на відстані, не має такої можливості. З часом у нього може згаснути інтерес, розсіюватися увага. Дитині важко стимулювати себе до самостійного навчання, оскільки вона не знаходиться в колективі, де існує ще й такий стимул як конкуренція (наприклад, бути найкращим учнем у класі) або просто проведення емоційної дискусії з певного питання. Тому до викладача, що працює в системі дистанційного навчання, є певні вимоги: відповідати дуже швидко на листи; хвалити оперативність слухачів; встановити чіткий графік спілкування в режимі on-line і чітко його дотримуватися; створити атмосферу психологічного комфорту та ін. Важливо створити сприятливий настрій, емоційне піднесення. Учень має відчути, що його викладач не суворий контролер, а добрий учитель, який завжди допоможе. Необхідно створити умови для повноцінної самореалізації учня, прояву успішності, самоствердження, підвищення його самооцінки [6, 71].

Істотною рисою дистанційної педагогічної діяльності є її орієнтування на освіту школярів, яка базується на організації пізнавальної діяльності в індивідуальних і колективних формах у вигляді діяльності самоосвітньої; системну діагностику особистих якостей учня і підтримка його індивідуального зростання; використання можливостей інформаційного освітнього середовища. Значущим фактором для досягнення якісних результатів є рівень організації педагогічного процесу мережевим викладачем.

У дистанційному навчанні важливо знати кожного учня, його особливості: інтроверт ваш учень чи екстраверт, мислить він більш логічно, раціонально чи дуже емоційний, спирається більше на відчуття, емоції, отже, варто організувати ситуацію для активної участі у дискусіях, інтроверту - індивідуальне письмове завдання, у якому він проявиться більше [25, 12].

Створення комфортних умов полягає у відборі відповідного змісту з предмету, розширення його інформаційного поля за рахунок міжпредметної інтеграції з урахуванням індивідуальних особливостей, інтересів і нахилів старшокласників, зони їх найближчого розвитку. Предметний зміст при цьому набуває практикозорієнтований характер і забезпечує не тільки вміння розв'язувати міжпредметні завдання, пов'язані з предметним змістом, але і сприяє становленню інформаційної, комунікативної компетентності школярів, наприклад через розв'язання ситуаційних завдань, участі у проектній діяльності, дискусіях [11; 2].

Крім того, для успішного здійснення процесу дистанційного навчання мережевий викладач і педагог-куратор мають володіти технологічними аспектами організації освітньої діяльності школярів, які містять у собі різні прийоми роботи в форумі, чаті, теле- і відеоконференціях, а також з електронною поштою та іншими комунікаційними засобами.

1.3 ЗАСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Вище перераховані особисті якості школярів можна сформувати, використовуючи завдання, які мають бути націлені на перевірку ефективності та результативності самостійного вивчення школярами змістової частини предмету. Завдання має бути складене так, щоб знання, які перевіряються, уміння і навички відповідали вимогам програми навчання. Завдання може складатися з кількох питань, підзавдань, вимог і т. ін. Бажано, щоб рівень завдань варіювався. У такому випадку мережевий викладач і педагог-куратор отримують можливість надавати різним учням різноманітні завдання (залежно від результатів попереднього тестування або навчання, швидкості виконання завдань школярами, особистих побажань і інтересів учнів та ін. факторів). Можливе варіювання кількості завдань, що надаються окремому учню. Рекомендується розроблення і залучення до програми дистанційного навчання кількох варіантів однотипних завдань для надання різним учням. Використання таких підходів до складання завдань дозволить індивідуалізувати навчання. Як завдання учням можна запропонувати: набір тестових завдань з вибором відповіді (або їх різновиди); похідні питання, на які учні можуть давати будь-які відповіді, створюючи відповідні текстові чи інші електронні документи, що пересилаються для оцінювання викладачеві; завдання, виконання яких вимагає від учнів проектної діяльності; завдання для виконання в межах лабораторних чи практичних робіт; завдання, плани, сценарії і матеріали для проведення навчальних ігор, дискусій і т. ін.; теми для підсумкових курсових робіт [17, 32].

Залежно від мети і тематики дистанційного навчання необхідно залучати й додаткові матеріали: глосарії, хрестоматії, перелік документів Інтернет-публікацій і літератури, можливі міжпредметні зв'язки з іншими дисциплінами навчання [12; 2-4].

На сьогодні у системі дистанційної освіти можна виділити такі основні засоби: електронні мережеві підручники; навчальні й контрольні завдання; електронні практикуми; дослідницькі проектні роботи; інформаційні ресурси; дистанційні олімпіади і конкурси; форуми, конференції, спілкування on-line; підвищення кваліфікації й обмін досвідом.

Особлива форма використання освітніх веб-технологій - організація проектної і дослідницької діяльності учнів, які мають можливість не тільки здійснювати пошук, відбір і аналіз інформації у глобальному масштабі, але і зіставляти власні результати з висновками й отриманими даними проектних робіт, виконаних іншими учнями, публікувати свої роботи на веб-серверах, брати участь в обговореннях, мережевих конференціях і форумах.



ВИСНОВОК

Дистанційне навчання - навчання на відстані. ДН забезпечує можливість вчитися тоді, коли це зручно. Найчастіше, в тому темпі і в такі терміни, які ви вибираються самостійно учнем . ДН на сучасному світі здійснюється за допомогою таких технологій, як Інтернет в голосовому і текстовому режимах, e-mail, телефонний і факсимільний зв'язок, відеоконференції і, звичайно ж, традиційна пересилка учбових матеріалів звичайною поштою (друкарських, аудіо, відео і електронних учбових матеріалів).

Навчатися дистанційно можна самостійно і в on-line класі. Є можливість самим вибрати, коли здобувати освіту - вранці або увечері, взимку або весною, займатися удома або в одному з центрів дистанційного навчання. ДН так само ефективне, як і традиційна форма навчання, особливо, якщо технології і метод навчання підібрані точно. Коли все відповідає завданням, бажанням і можливостям чи то студента ,чи то викладача з дистанційного навчання.

Вважається, що дистанційне навчання - це єдино можливий спосіб придбати нові знання і навики для тих, хто велику частину дня зайнятий на роботі, з дітьми або з сім'єю. Людина, "без відриву від виробництва" і не ризикуючи втратити хорошу роботу, має можливість підвищити кваліфікацію або придбати нові знання. ДН - це вихід і для тих, хто живе у віддалених регіонах держави . Система дистанційного навчання дозволяє набути необхідних навичок і нові знання за допомогою власного персонального комп'ютера і виходу в мережу Інтернет. Сучасні технології дозволяють дістати доступ до освіти і людей, страждаючих фізичними недугами. Тепер завдяки ДН реально вивчити будь-який предмет, не покидаючи власної квартири і навіть не встаючи з крісла.



РОЗДІЛ 2. МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ ЗДІЙСНЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ

2.1 ОСОБЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ УЧНІВ ЧЕРЕЗ МЕРЕЖУ ІНТЕРНЕТ

Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті. А оскільки Інтернет - це світова інформаційна мережа, то вона може бути одним із засобів дистанційного навчання, тому що її дані допоможуть учням (і викладачам) створити повну інформаційну картину з питань, що їх цікавлять.

Мережа Інтернет постійно розширює свої можливості, сервіси, розміщену з її допомогою інформацію, яка є значущою з точки зору освіти. Так, сучасні засоби телекомунікації, залучені майже в усі галузі освітньої діяльності, використовуються у процесі підготовки школярів і студентів, дають можливість появи нових форм освіти, без яких стає неможливим розв'язання постійно поновлюваного спектру завдань, що висуває сучасна освіта. Наприклад, однією з можливих галузей ефективного застосування Інтернет-технологій у загальній середній освіті може стати профільна освіта старшокласників. Завдяки таким технологіям до освіти школярів у межах досить вузьких профільних напрямів підготовки можуть бути залучені спеціалісти-професіонали з ВНЗ, яких, із зрозумілих причин, кожна школа немає. І це лише один із можливих аргументів, що говорять про необхідність створення і залучення системи профільної освіти школярів з використанням Інтернет-технологій [18, 116].

Інтернет багатофункціональний - поряд із функціями пошуковою (каталоги, колекції посилань) та інформаційною (електронні бібліотеки, віртуальні центри, бази даних, електронні книги і журнали, методична література) він виконує інтерактивну функцію, що дозволяє дітям (і викладачам) спілкуватися за допомогою електронної пошти, форумів і на персональних чатах, а також влаштовувати відеоконференції.

З розвитком Інтернету отримує подальший розвиток і технологічну реалізацію ідея відкритої освіти. Така форма освітнього процесу залучає учня у відкриті системи інформаційних баз даних, знімає просторово-часове обмеження в роботі з різними джерелами інформації, що досить актуальне в сучасному постіндустріальному, інформаційному суспільстві. Відкрита освіта передбачає використання нових засобів телекомунікацій, залучаючи школяра до широкого відкритого інформаційного світу, також вона дозволяє молодій людині нової соціальної формації повніше реалізувати свої потенційні можливості. Без такого підходу неможливий розвиток індивідуальності, а в цілому - неможлива й еволюція всього суспільства [14].

Ключовими вимогами до організації дистанційного за допомогою мережі Інтернет навчання є:

? відкриті технології - використання лише відкритих елементів і технологій, які відповідають міжнародним стандартам;

? масштабність - при цьому забезпечується робота за узгодженими організаційно-методичними факторами і параметрами у масштабі певної території;

? надійність - підтримується стабільність відносно об'єктивних і суб'єктивних впливів;

? гнучкість - можливість використання різних технологічних і проектних рішень за рахунок фіксування лише стандартів інтерфейсу між додатками;

? універсальність - побудова єдиної ієрархічної системи педагогічних технологій, нових освітніх моделей.

Технічні вимоги до програмного середовища:

? наявність простого і зрозумілого інтерфейсу користувача для учнів і вчителів;

? єдиний вхід у систему, доступ користувачів через Weв-інтерфейс;

? організація технологічних засобів для забезпечення комунікації між учнями і викладачами, таких як форум, обмін повідомленнями і т. ін.;

? інтеграція з більшістю використаних програмних і технічних рішень, а також з програмними додатками в галузі освіти;

? використання інформаційних освітніх ресурсів школи, у тому числі інтерактивного контенту у процесі проведення занять, самостійної роботи, виконання текстових завдань та ін.;

? оперативне отримання інформації про успішність усіх зацікавлених;

? забезпечення безпеки ресурсів і даних вбудованими ресурсами і за рахунок керування доступом на основі призначених ролей і єдиної авторизації користувачів (статус користувача, права, поточні дані) [15].

Основною вимогою під час розробки програмних інструментів і оболонок є використання відкритих технологій, які відповідають міжнародним стандартам, а тому саме таких міжнародних стандартів варто дотримуватися: у інформаційно-освітньому середовищі електронної освіти:

? єдині засоби навігації і пошуку, що дозволяють його користувачам швидко і не складно знайти та отримати інформацію про потрібний навчальний заклад, незалежно від місця його розташування, про освітньо-кваліфікаційний рівень, який він надає тим, хто навчається, та за якою спеціальністю підготовки, перепідготовки або напряму підвищення кваліфікації;

? універсальний перелік сервісів і склад сервісних служб, які можуть бути доступні викладачам і проектувальникам дистанційних модулів, курсів з різних навчальних предметів;

? віртуальне представництво навчальних закладів, що інтегровані у середовище і здійснюють електронне дистанційне навчання;

? єдині каталоги (тематичні, алфавітні, згідно з призначенням навчальних закладів, спеціальностей підготовки тощо) електронних мережевих інформаційних ресурсів, що доступні в середовищі;

? засоби моніторингу та результати статистичного аналізу з широкого спектру параметрів середовища [12, 33].

В Україні прикладом реалізації такого підходу на національному рівні є проект створення Української науково-освітньої мережі «УРАН», яка забезпечує установи, організації і фізичних осіб, що працюють у сфері освіти, науки і культури України, професійних потреб і забезпечення розвитку зазначених галузей суспільства, інформаційними послугами на основі Інтернет-технологій для реалізації їх. Уже нині мережа «УРАН» має розгалужену інфраструктуру, а її засоби забезпечують якісну електронну взаємодію своїх користувачів, надають їм широкий спектр мережевих сервісів. На основі мережі «УРАН» створюється комп'ютерно-технологічна платформа єдиного інформаційно-освітнього середовища України з підтримкою систем е-ДН [5].

На сьогодні створено комплекс методичних матеріалів «Підготовка і підтримка викладачів-кураторів, що беруть участь у Інтернет-навчанні школярів», що призначений для викладачів (вихователів, батьків), які очолюють Інтернет-навчання школярів на місцях (у школі, вдома, у позашкільних закладах). Мета формування даного комплексу - забезпечити додаткову професійну підготовку вчителів, що беруть на себе роль кураторів у процесі Інтернет-навчання школярів на профільному рівні.

Запропонована концепція професійного розвитку викладачів-кураторів і їх методичної підтримки передбачає створення спеціальних навчальних і методичних матеріалів, спрямованих як на вдосконалення професійної підготовки викладачів до проведення занять зі школярами з використанням засобів інформаційних і комунікаційних технологій, так і на оснащення викладачів за допомогою засобів Інтернету додатковими методичними і змістовними матеріалами, що розширюють існуючі методичні системи навчання основними дисциплінами профільної підготовки у школі. Відповідно до «Концепції профільного навчання на старшому ступені середньої освіти» диференціація змісту навчання старшокласників, побудова індивідуальних освітніх програм школярів здійснюється на основі поєднання базових, профільних і елективних курсів. Кожний тип курсів спрямований на розв'язання певних завдань профільного навчання:

1) загальноосвітні базові навчальні предмети як обов'язкові, так і за вибором, що входять в інваріантну і варіативну частину Базового навчального плану відповідно, спрямовані на завершення загальноосвітньої підготовки учнів, на спеціальну адаптацію школярів;

2) профільні загальноосвітні навчальні предмети, що входять до варіативної частини Базового навчального плану, забезпечують поглиблене вивчення окремих навчальних предметів і орієнтовані на підготовку випускників до наступної професійної освіти, на їх загальне і громадянське самовизначення;

3) елективні навчальні предмети пов'язані із задоволенням індивідуальних освітніх зацікавлень, потреб і схильностей кожного школяра, дозволяють проектувати індивідуальні освітні програми залежно від наступних життєвих планів школярів [8; 69].

Взаєморозуміння, яке настільки необхідне для розвитку особистості, може досягатися тільки в результаті спілкування. Дуже важливе і в навчанні на відстані, коли учасники спілкуються тільки на відстані, створення для кожного ситуації успіху, підтримання його у важкому новому процесі Інтернет-навчання. Об'єктивно школярі показують найкращі результати в умовах високих очікувань, що підтримуються стійкою системою взаємовідношень мережевий викладач - школяр - педагог-куратор, а також за наявності в учнів інтересу і залучення до предмету.

Основні цілі профільного навчання у Концепції визначені так:

? забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів програми повної середньої освіти;

? створити умови для істотної диференціації змісту освіти старшокласників із широкими і гнучкими можливостями побудови школярами індивідуальних освітніх програм;

? сприяти встановленню рівного доступу до повноцінної освіти різними категоріями учнів відповідно до їх здібностей, індивідуальних схильностей і потреб;

? розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити зв'язок між загальною і спеціальною освітою, більш ефективно підготувати випускників шкіл до засвоєння програм вищої професійної освіти [11; 9].

Інтернет-навчання як основа безперервної освіти націлене на оволодіння школярами навичок самостійної освітньої роботи, на формування в учнів ключових компетентностей.

Етапи формування інформаційної компетентності учнів на профільному рівні схематично можна представити так (подане узагальнене представлення, а за умови виконання певних завдань можуть бути задіяні не всі етапи):

Етап 1. Пошук джерел інформації відповідно до поставлених навчальних завдань.

Етап 2. Виділення і первинне оброблення інформації (учень виділяє інформацію із заданої тематики з одного або кількох джерел і систематизує її в рамках певної структури).

Етап 3. Оброблення інформації і прийняття рішення на її основі.

Етап 4. Представлення інформації (учень готує коментар, що супроводжує презентацію, висновкову творчу роботу) [14].

Специфіка Інтернет-навчання, що базується на телекомунікаційних технологіях, Інтернет-ресурсах і послугах, впливає на способи відбору і структуризації змісту, способи реалізації тих чи інших методів і організаційних форм навчання, що суттєво впливає на функціонування всієї системи. Учень відбирає й оброблює інформацію, висуває гіпотези, приймає рішення, спираючись на власні роздуми, власне бачення проблеми. У центрі пізнання знаходиться проблема, яка вимагає роботи думки для її розв'язання. Пізнавальна, мисленнєва діяльність індивіда дозволяє йому виходити за рамки отриманої інформації, будувати нове знання. Роль мережевого викладача полягає в тому, щоб допомогти учням, стимулювати їх до самостійних роздумів, відкриттів, новим поглядам на досліджуване явище, предмет. Водночас учитель і учень залишаються учасниками цього процесу в активному діалозі [11,13].

На сьогодні в Україні діє Міжнародна українська школа (МУШ). Завданням цієї школи є створення умов для організації дистанційної підготовки до атестації екстерном учнів різних категорій. Учнів приймають на безконкурсній основі. Навчання учнів у 4-х, 9-х, 11-(12)-х класах завершується державною підсумковою атестацією. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації у Міжнародній школі проводиться згідно з вимогами Міністерства освіти і науки України. Є певна особливість цієї школи: учнів розподіляють на групи: група А - учні, які вміють вчитися самостійно; група В - учні, які потребують допомоги в організації самостійної роботи; група С - учні, підготовка яких буде здійснюватися в малих групах під керівництвом педагогів.

У вересні 2009 року відбулася конференція у Вашингтоні, на якій Чарлі Шулер з освітнього проекту Sesame Workshop заявив: «У розвитку мобільного навчання наступає переломний момент». Журналісти, аналітики, політики і представники галузі безпровідного зв'язку зустрілись на конференції, щоб обговорити майбутнє освітніх технологій і роль мобільного зв'язку і відповідних абонентських засобів, які можуть серйозно допомогти в організації навчання. Однією з ініціатив, на яку звернули увагу учасники конференції, став пілотний проект Project K-Neck, у якому технологія мобільного безпровідного зв'язку використовується для розв'язання математичних завдань у певних школах Північної Кароліни. Дослідники підкреслили, що сама собою технологія не підвищить якості навчання, але сучасні засоби, у тому числі мобільні телефони, які нині так широко поширені серед школярів, можуть ефективно використовуватися в програмі загальної середньої освіти, якщо школи зроблять їх частиною стратегії залучення, групових занять і навчання під керівництвом викладача [5].

2.2 ІНСТРУМЕНТИ СПІЛКУВАННЯ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

За рахунок стрімкого розвитку інформаційно-комунікативних технологій дистанційна освіта послуговується потужною базою інструментів навчання.

Електронна пошта - це стандартний сервіс Інтернету, що забезпечує передавання повідомлень, як у формі звичайних текстів, які в інших формах (програмах, графіці, звуках, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді. У системі освіти електронна пошта використовується для організації спілкування викладача й учня, а також учнів між собою [8, 68].

Форум - найпоширеніша форма спілкування викладача й учнів у дистанційному навчанні. Кожний форум присвячений будь-якій проблемі або темі. Модератор форуму (мережевий викладач) реалізує дискусію чи обговорення, стимулюючи питаннями, повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об'єднати в один великий. Наприклад, під час роботи малої групи учнів над проектом, створюються форуми для кожної окремої групи з метою спілкування під час проведення дослідження над вирішенням поставленого для даної групи завдання, потім - обговорення загальної проблеми проекту усіма учасниками навчального процесу (веб-конференція) [8, 68].

Чат - спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативного спілкування людей через Інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіовідеочат. Найбільш поширений текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що під час вивчення іноземної мови у дистанційній формі є важливим моментом. В освітніх цілях за необхідності можна організувати спілкування в чатах з носіями мови. Це реальна можливість мовної практики, яка проводиться у рамках запропонованої для дискусії проблеми, сумісної проектної діяльності, обміну інформацією [8, 69].

Відеоконференція - це конференція реального часу в on-line режимі. Вона проводиться у визначений день і в призначений час. Для якісного проведення відеоконференції, як і телеконференції, необхідна її чітка підготовка: створення програм (цим займається мережевий викладач), своєчасна інформація на сайті і розсилка за списком (виконує педагог-куратор). Відеоконференція - один із сучасних способів зв'язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених класах», коли учні і викладач знаходяться на відстані. Отже, обговорення й прийняття рішень, дискусії, захист проектів відбуваються у режимі реального часу. Викладач і учні можуть бачити один одного, викладач має можливість супроводжувати лекцію наочним матеріалом [8, 69].

Блог. Це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей. В Інтернет-курсі з іноземної мови технології блогу можна використовувати під час навчання у колективі. Наприклад, автор (один учень чи їх група) виконав певне завдання (твір, есе), яке розміщується на сайті свого мережевого щоденника (блогу), потім автор блогу дає можливість іншим учням прочитати і прокоментувати розміщений матеріал. У учнів з'являється можливість обговорення й оцінки якості публікації і коментарів іноземною мовою, що сприяє розвитку мовленнєвих навичок [8, 70].

Технології Wi-Fi забезпечують можливість колективної роботи з документами, це енциклопедії колективного авторства. Ці технології можливі в організації колективної роботи у мережевому навчальному товаристві, де відбувається навчання з використанням проектного методу. В Інтернет-курсі з іноземної мови технології Wi-Fi можна використовувати для роботи з матеріалом, який належить редакції будь-яких учасників навчального процесу. Як результат колективної творчої роботи можуть бути створені літописи, енциклопедії, оповідання, твори і т. ін.

Проаналізовані сучасні педагогічні технології дають загальну картину можливостей організації повноцінної, якісної освіти школярів у інформаційно-освітньому середовищі. Інтернет-навчання - це нова форма освіти, націлена не тільки на формування знань, навичок і вмінь у певній галузі, але і на формування особистих якостей школярів: дисциплінованості, самостійності, відповідальності, співпраці [8, 71].

2.3 ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА В США ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ

Сьогодні в багатьох країнах світу існують різні мережі, що безпосередньо впроваджують системи дистанційної освіти . Так, наприклад, досить відома дистанційна мережа, яку очолює міжнародна рада, створена у 1038 р.

Дана організація об'єднала науково-дослідні та освітянські установи та створила інформаційний центр ,завдяки якому студенти та викладачі можуть налагоджувати контакти між собою ,отримувати необхідні дані, знайомитись з існуючими навчальними програмами та курсами дистанційного навчання.

Організація має назву Міжнародна рада із заочної та дистанційної освіти - International Council for Open and Distance Education, (ICDE), організаційний центр якої знаходиться у Норвегіі (м.Осло)- http://www.icde.org/ .Саме ця спільнота об'єднує 7000 учасників з 130 країн.

Також одним із прикладів є Глобальна Мережева Академія -(The Globewide Network Academy).GNA-http://www.gnacademy.org/.

Одними з перших навчальних закладів ,який також почав активно застосовувати різні форми дистанційного навчання ,заснований 1969 р. Це Відкритий університет Великобританіі -навчальний заклад нового типу ,який сьогодні є лідером в галузі дистанційної освіти.

В США ,починаючи з 1987 року ,активно працює Асоціація дистанційного навчання США,основна мета якої-розробка загальної стратегїї дистанційної освіти та сприяння створенню нових технологій дистанційного навчання.

Значна кількість університетів ,коледжів та навчальних центрів США успішно реалізують дистанційне навчання через Інтернет ,адже усі вузи цієї країни та 80% національних шкіл мають доступ до глобальної мережі Інтернет.

Лідером дистанційної освіти в Західній Європі є Відкритий Університет Великобританіі .На його веб-сайті (www.open.ac.uk/zx) розміщена інформація стосовно сотні навчальних планів і програм у галузі роботи с персональним комп'ютером ,програмування ,бізнесу ,менеджменту та маркетингу .

Відомо ,що дистанційне навчання у вищих навчальних закладах розвинених країнах стало повсякденною практикою. Найбільш відомі заклади: Національний університет дистанційної освіти (Іспанія), Відкритий університет Нідерландів, Центр відкритого навчання (Іспанія) ,Дистанційний університет Хагена (Німеччина).

В плані дистанційного навчання Україна відстає, в порівнянні с вищевказаними країнами, проте, в нашій державі вже спостерігається проведення різноманітних дистанційних курсів ,розроблено Концепцію розвитку дистанційної освіти.

Тому розвиток та впровадження різних форм дистанційної освіти чи то в Україні чи то в іншій державі має стати важливим чинником освітнього прогресу сучасної молоді та дітей.



ВИСНОВКИ

В інформаційному суспільстві вже неможливо уявити сучасне навчання без інтернет-супроводу (E-learning, електронне навчання, дистанційне навчання). Саме воно забезпечує найрізноманітніші форми і способи навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ). Інтернет-навчання для України - все ще новинка, але і в нього, безумовно, таке ж блискуче майбутнє, як і в сучасних розвинутих країнах, оскільки воно надає унікальні переваги:

· доступне у будь-якому місці і в будь-який час у зручному індивідуальному темпі,

· дає можливість підвищити рівень значної кількості співробітників за досить короткий період,

· дозволяє використати найрізноманітніші та найсучасніші засоби та методи навчання в необмеженому обсязі (текст, відео, тести тощо),

· знижує витрати на дорогу й проживання, усуває потребу покидати робоче місце на час навчання тощо.

Дистанційне навчання через Інтернет надає можливість поєднання навчання з роботою, або ,наприклад, для людей з обмеженими фізичними можливостями. Не можна виключати той факт ,що дистанційне навчання піддають критиці за відсутність прямого контакту з викладачем і безпосереднього спілкування з однокурсниками-студентами але, сучасні телекомунікаційні можливості дозволяють виробляти спілкування за допомогою електронної пошти, ICQ, Skype, організовувати відео конференції щоб максимально забезпечити доступність інформації.



ВИСНОВКИ

Стрімкий розвиток глобалізації впливає на всі сфери життя людей - особистісну, соціальну, культурну. Дистанційне навчання покликане допомогти в глобальному освітньому просторі, воно виступає як ефективне доповнення традиційних форм освіти, як засіб часткового вирішення її нагальних проблем, зокрема, надає можливість одночасно з гнучким за часом і високопрофесійним за змістом вивченням різних предметних розділів знань, формуванням умінь і навичок роботи з багатьох навчальних дисциплін забезпечити інтенсивне практичне застосування тими, хто навчаються, методами і засобами інформаційно-комунікаційних технологій, розвиває уміння і навички у сучасній науці і практиці. Впровадження елементів дистанційної форми навчання в школі є необхідною умовою для досягнення сучасного рівня якості освіти.

Основними перевагами дистанційного навчання є: екстериторіальність, синхронний і асинхронний режими взаємодії учасників навчального процесу: викладач - учень, учень - учень, учень - навчальна група; можливість залучення до навчання спеціалістів із певних галузей; одночасне з вивченням інших предметів практичне засвоєння інструментів ІКТ - створення додаткових умов для впровадження ІКТ в освітні системи тощо.

Істотною рисою дистанційної педагогічної діяльності є її орієнтування на освіту школярів, яка базується на організації пізнавальної діяльності в індивідуальних і колективних формах у вигляді діяльності самоосвітньої; системну діагностику особистих якостей учня і підтримка його індивідуального зростання; використання можливостей інформаційного освітнього середовища.

Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті. А оскільки Інтернет - це світова інформаційна мережа, то вона може бути одним із засобів дистанційного навчання, тому що її дані допоможуть учням (і викладачам) створити повну інформаційну картину з питань, що їх цікавлять.

Інтернет багатофункціональний - поряд із функціями пошуковою (каталоги, колекції посилань) та інформаційною (електронні бібліотеки, віртуальні центри, бази даних, електронні книги і журнали, методична література) він виконує інтерактивну функцію, що дозволяє дітям (і викладачам) спілкуватися за допомогою електронної пошти, форумів і на персональних чатах, а також влаштовувати відеоконференції.

Отже, для створення системи дистанційного навчання необхідна багаторічна науково-дослідна і практична діяльність, у ході якої були б вирішені питання відбору змісту освіти, створення необхідних методів навчання, розробки технічних і програмних засобів, їх змістового наповнення, підготовки необхідних спеціалістів, формування критеріїв відбору учнів для навчання з кожного напряму і багато інших питань.



ЛІТЕРАТУРА

1. Антонов Г. Дистанційне навчання: мода чи потреба? / Г. Антонов // Освіта України. - 2003. - 4 квітня (№ 25). - С. 10.

2. Биков В. Технологія розробки дистанційного курсу: Навчальний посібник / За ред. В. Ю. Бикова та В. М. Кухаренка. - К.: Міленіум, 2008. - 324 с.

3. Варзар Т. Дистанційна освіта в сучасній освітній діяльності / Т. Варзар // Українознавство. - 2005. - № 1. - С. 116-119.

4. Владимирська Є. Дистанційна чи відкрита освіта: дефініційні артикуляції / Є. Владимирська // Вища освіта України, 2004. - №2. - С.112-115.

5. Дистанційне навчання: Тренінг з організації дистанційного навчання на платформі WebСТ. - Режим доступу: httр://www.users.kharkiv.com.

6. Жулкевська В. Досвід організації дистанційного навчання за кордоном / В. Жулкевська // Рідна школа. - 2002. - № 2. - C. 71-72.

7. Жулкевська В. Теоретико-методологічні основи дистанційного навчання / В. Жулкевська // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. - 2002. - № 1. - C. 52-59.

8. Комп'ютерні системи контролю знань у дистанційному навчанні // Вісн. Акад. дистанц. освіти. - 2004. - № 2. - С. 68-71.

9. Комплекс методических материалов «Подготовка и поддержка педагогов-кураторов, участвующих в Интернет-обучении школьников» // Російський сайт методичної підтримки учителів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://school.iot.ru/

10. Концепция организации обучения школьников с использованием Интернет на профильном уровне // Російський сайт методичної підтримки учителів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://school.iot.ru/

11. Концепция развития дистанционного образования на территории государств-участников Содружества Независимых Государств: (Проект) // Открытое образование. - 2003. - № 3. - С. 9-13.

12. Кремень В. Модернізація освіти - важливий чинник соціального, економічного і політичного розвитку України / В. Кремень // вісник НАН України. - 2001. - №3. - С. 32-37.

13. Малышко А. Философские аспекты процессов дистанционного образования / А. Малышко. - Вестник МГТУ, 2007. - Т. 10. - № 3. - С.394-398.

14. Методика навчання учнів через Інтернет // Сайт методичної підтримки учителів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://school.iot.ru/

15. Методичні матеріали з організації Інтернет-навчання учнів профільного рівня // Сайт методичної підтримки учителів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://school.iot.ru/

16. Методичні рекомендації для педагогів-кураторів // Сайт методичної підтримки учителів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://school.iot.ru/

17. Олійник В. Дистанційне навчання - від ідеї до втілення: підвищення кваліфікації працівників освіти / В. Олійник // Світло. - 1999. - № 4. - С. 32-34.

18. Олійник В. Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання / В.Олійника. - К.: Логос , 2006. - 408 с.

19. Потапова Р. Новые информационные технологии и лингвистика: Учебное пособие. Изд. 4-е, стереотипное. - М.: КомКнига, 2005. - 368 с.

20. Про затвердження Заходів щодо реалізації Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки: Наказ МОН України від 04.12.2003 р. № 802 // Відкритий урок. - 2004. - № 1/2. - С. 33.

21. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ МОН України від 21.01.2004 р. № 40 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 15. - С. 241-253.

22. Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2003 р. № 1494 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 39. - С. 8-13.

23. Сисоєва С. Методологічні проблеми дистанційного навчання // Вісн. Акад. дистанц. освіти. - 2004. - № 2. - С. 21-28.

24. Система дистанційної освіти та перевірки знань: Сервер інформ. технологій каф. Фундамент. дисциплін АПБУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: httр://www.fdapbu.narod.ru

25. Таланчук П. Створення дидактичних матеріалів з дистанційної форми навчання: Інформ.-метод. зб. / П. Таланчук. - К.: Ун-т «Україна», 2001. - 48 с.

26. Таналіс М. Дидактичний контекст дистанційного навчання / М. Таналіс // Вісн. Акад. дистанц. освіти. - 2004. - № 2. - С. 51-57.

27. Усков В. Дистанционное образование: организационные, технологические и финансовые аспекты / В. Усков // Информационные технологии. - 1999. - №1. - С. 31-38.

28. Шабанов А. Формы, методы и средства в дистанционном обучении / А. Шабанов // Инновации в образовании. - 2005. - № 2. - С. 102-116.

29. Шукевич Б. Шляхи поповнення терміносистеми з дистанційного навчання / Б. Шукевич // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. VI / Відп. ред. Л.О. Симоненко. - Київ.: КНЕУ, 2005. - С. 437-440.

30. Яркое будущее мобильного обучения [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://smart-edu.com/.

Размещено на Allbest.ru

...