Графічні проективні методики при виконанні малюнків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Графічні проективні методики

Введення

· Графічні методики є одними із видів проективних методів діагностики, визначаються як експресивні методи, що передбачає створення малюнку (графічного образу) на вільну чи задану тему.

В даний час рисункові проективні методики отримують все більшу популярність серед психологів, педагогів та інших фахівців. Вони є цінним інструментом для розуміння та оцінки характеристик особистості, індивідуальності. У малюнках людина висловлює свої почуття, ділиться з іншими своїми враженнями і реакціями на навколишній світ, активно і спонтанно структурує несвідомий матеріал.

Інтерпретація малюнків з позицій того, як у них через символи проявляється внутрішнє, приховане, психічне, дозволяє отримати багато інформації про емоційні, розумові, поведінкові особливості автора малюнка.

Проте використання графічних методик - справа непроста. Для того, щоб навчитися розуміти значення малюнків, необхідна глибока теоретична підготовка з основ інтерпретації проективних графічних тестів. Необхідно також глибоке розуміння сфери несвідомого і особливо механізмів проекції: в малюнках людина проектує свої несвідомі почуття, конфлікти, реакції. Проекція особливо яскраво проявляється, коли людина відчуває почуття загрози або беззахисності. Аналіз малюнків - один із способів прояснення цих несвідомих почуттів.

Інтерпретація малюнків дозволяє отримати важливу інформацію для визначення областей конфлікту, можливостей і труднощів у вирішенні цього конфлікту. Для цього необхідно звертати увагу на характер виконання малюнків і їх зміст. Стиль і манера подачі зображення можуть значно варіюватися у різних людей і навіть у однієї і тієї ж людини в різних малюнках. Манера зображення часто пов'язана з тим, як людина підходить до своєї життєвої ситуації, що дозволяє з'ясувати не тільки особистісні особливості того, хто малює, але і його ставлення до різних аспектів життя.

До інтерпретації графічних тестів необхідно підходити з обережністю. Так, наприклад, коли аналіз малюнка вказує на якусь важливу особистісну проблему людини, то для більш достовірної діагностики необхідно отримати і додаткову інформацію за допомогою інтерв'ю та інших стандартних психологічних методик, а також за допомогою спостереження.

1. Науково - методична основа інтерпретації проективних рісуночних методик

Історична довідка. Спочатку рисункові тести не вважалися інструментом для вимірювання характеристик особистості, а використовувалися в якості додаткових технік визначення рівня інтелектуального розвитку випробуваних. Так, наприклад, методика " Намалюй людину" мала жорсткі стандарти і шкали для оцінки рівня інтелекту.

Накопичення матеріалів по використанню рисункових тестів і розвиток вчень про особистість зробило очевидним той факт, що зміст та манера виконання малюнків можуть бути не пов'язані з рівнем інтелекту, а визначаються іншими характеристиками. Було встановлено, що якісні характеристики малюнків співвідносяться з особистісними особливостями людини, тоді як кількісні - з розумовими здібностями. Тест " Намалюй людину " був розроблений Флоренс Гуденаф в 1926 році. Це був перший опублікований рисунковий тест для визначення рівня інтелектуального розвитку дітей. Дитину просили намалювати людину, давали йому аркуш білого паперу й олівець.

Визначення розумового віку дитини грунтувалося на кількісних і якісних характеристиках деталей малюнка. Висновок грунтувалося на припущенні, що зображення різних деталей фігури людини і точність їх промальовування є прямим результатом рівня інтелектуального розвитку дитини.

У 1963 році, грунтуючись на тих же припущеннях про природу малюнка, Харріс була запропонована нова версія тесту. У цій новій версії тесту "Намалюй людину" пропонувалося виконати три малюнки : зобразити чоловіка, жінку і себе. Були розроблені шкали спеціально для оцінки чоловічої та жіночої фігури і складені норми для хлопчиків і дівчаток. Гуденаф і Харріс стверджували, що малюнки можуть бути використані для оцінки інтелектуальних здібностей дітей, але не можуть використовуватися в якості проективних технік для визначення особистісних характеристик і прихованих конфліктів.

У 1949 році Карен Маховер, незадоволена тим, що тест "Намалюй людину" використовувався тільки для вимірювання рівня інтелекту і базуючись на своєму багатому клінічному досвіді, переглянула " жорсткий " оцінний метод Гуденаф. Вона стала використовувати даний метод для оцінки особистісних особливостей людини. У тесті Маховер випробуваному пропонувалося намалювати людину. Коли малюнок був готовий, йому давали чистий аркуш паперу і пропонували нове завдання намалювати людину протилежної статі. Після завершення малюнків випробуваного просили розповісти історію за малюнками або відповісти на ряд питань щодо зображених фігур: про вік, освіту, особистісні особливості, цілі, погляди на сім'ю і життя.

У 1968 році було запропоновано подальший розвиток цього напрямку. Була розроблена система оцінок і перелік індикаторів для виявлення емоційних ускладнень. У 1948 році був опублікований тест "Будинок-Дерево-Людина", який представляв собою один з перших графічних методів, створених спеціально для дослідження особистості. Розробка цього тесту пов'язана з іменами Маховер, Бак, Холлес і охоплює період з 50-х по 70-і роки.

Інтерпретація тесту "Будинок-Дерево-Людина" грунтується на ряді показників: враховується манера виконання малюнків, пропорції фігур, представлених на малюнку. Крім того, випробуваного просять розповісти про ті почуття та переживання, які виникають у нього по відношенню до малюнка в цілому і його деталей.

Обговорення тесту " Малюнок сім'ї " з'явилося в літературі в 1958 році. У цьому тесті випробуваного просять намалювати його сім'ю. Інтерпретація тесту грунтується на тому, як оформлений цей малюнок, які члени сім'ї зображені на ньому, як вони розташовуються на аркуші паперу. Новизна робіт Халса полягає в тому, що звертається увага не тільки на сам малюнок, а й на процес малювання ; використання олівців, стирання, викреслювання, поведінкові реакції випробуваного, його емоційні коментарі. Варіантом цього тесту можна вважати " Кінетичний малюнок сім'ї ", який вперше описали Буріс і Кауфман (1970, 1980). Основна відмінність цього методу полягає в тому, що в завданні пропонується намалювати членів сім'ї, які чимось зайняті, щось роблять. Зображення дії, яка розгортається між членами сім'ї, дозволяє більш повно дізнатися про взаємини між членами сім'ї, про почуття, які відчувають члени сім'ї один до одного. Кауфман також була запропонована варіація даного методу, коли випробуваному пропонувалася інструкція: " Зобрази сім'ю так, як ти собі її уявляєш ". Ця інструкція була менш структурована. Паралельно з малюванням задавалася серія питань, що підштовхують випробуваного на відкрите обговорення почуттів (наприклад, хто в сім'ї самий добрий?).

Однією з найбільш цікавих технік є спонтанне малювання. Хоча спонтанні малюнки не є в повному розумінні цього слова проективними тестами, їх цінність відома практичним психологам вже давно. Крім того, манера виконання і зміст малюнків дає дуже цінну інформацію про природу і функціонуванні особистості, важливим моментом є терапевтична роль таких малюнків, що дають можливість емоційного вивільнення.

Останнім часом було зроблено багато спроб зрозуміти динаміку несвідомого тих осіб, які звично використовують спонтанні, невербальні методи для самовираження - це діти, художники, артисти. Психологічний аналіз і оцінка творчих творів дає нам цінну інформацію про те, як людина сприймає навколишній світ і що він відчуває по відношенню до нього.

Ще види методик:

Методика малювання пальцем

Проективна методика дослідження особистості. Описана Рут Ф. Шоу ( Ruth F. Show ) в 1932 р. Методика малювання пальцями народилася в Римі для подолання специфічних проблем, що виникали в її школі. Ця школа була місцем, де зустрічалися діти різних національностей, що говорять на різних мовах, і малювання пальцями мало стати таким методом самовираження, який би підходив всім і не залежав від вербалізації.

Міс Шоу звернула увагу психологів на свою нову освітню методику, коли помітила, що та допомагає її юним учням позбутися пригніченості, подолати страхи і зміцнює їх впевненість в собі. Надалі розроблялася П. Наполі ( 1946,1951 ) та ін як особистісна методика.

Обстежуваному пропонують вологий аркуш паперу і набір фарб. Малюнок виконується пальцем, який занурюється у фарбу.

Базисне твердження, на якому грунтується метод, полягає в тому, що малювання пальцями - це форма експресивної поведінки, аналізуючи яку можна розкрити значущі характеристики особистості. У цьому відношенні малювання пальцями перегукується з іншими формами художнього самовираження, що дозволяють вивільнити максимум експресивної поведінки і вимагають мінімум адаптації.

На думку авторів і психологів, які мають значний досвід практичного застосування даної методики ( Спрінг, Мосс, Лайл, Розенцвейг, Дарбін та ін), найбільш значущі асоціації суб'єкт видає в процесі малювання, коли образотворча діяльність приводить його до найбільшого емоційного напруження. У цей час його асоціації є більш щирими проявами особистості, ніж отримані в будь-які інші моменти. У ряді випадків випробуваного просять розповісти про те, що вийшло після завершення малюнка.

ТЕСТ «Неіснуюча тварина».

За своїм характером тест «Неіснуюча тварина» відноситься до числа проективних. Для статистичної перевірки або стандартизації результат аналізу може бути представлений в описових формах. По складу даний тест - орієнтовний і як єдиний метод дослідження зазвичай не використовується і потребує об'єднання з іншими методами в якості батарейного інструмента дослідження.

Інструкція:

"Придумайте і намалюйте неіснуючу тварину і назвіть його неіснуючою назвою".

Малюнок «Людина під дощем»

Малопоширеною, але цікавою та інформативною є методика "Людина під дощем". Вона орієнтована на діагностику сили Его людини, її здатності долати несприятливі ситуації, протистояти їм. Вона дозволяє також здійснити діагностику особистісних резервів і особливостей захисних механізмів.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Інструкція в класичному варіанті проста: на чистому аркуші паперу формату А4, який вертикально орієнтований, випробуваному пропонується намалювати людину, а потім, на іншому такому ж аркуші - людину під дощем.

Зіставлення двох малюнків дозволяє визначити, як людина реагує на стресові, несприятливі ситуації, що вона відчуває при труднощах. У процесі тестування важливо спостерігати за ходом малювання і звертати увагу на всі висловлювання випробуваного.

«Малюнок дерева»

Дитині пропонується намалювати листяне дерево. Використання кольору не передбачено. Повноцінне зображення дерева передбачає наявність трьох елементів: коренів, стовбура, крони. На стовбурі повинні розташовуватися гілки, на кроні - квіти і плоди.

Коріння - частина дерева, безпосередньо пов'язана з землею, харчуванням, зростанням, відновленням, витоками, природою, але в той же час коріння - це прихований елемент дерева і його опора, засіб заземлення, основа.

Якщо у дерева відсутні і коріння, і лінія землі - схильність до стресів. Коріння зображені окремими лініями, як трава - поверховість мислення, лінощі, небажання заглиблюватися в деталі. Така дитина воліє займатися активною фізичною діяльністю. Дитина, що дивиться на світ реалістично, який розмірковує - зобразить тільки видиму частину коренів, яку видно на поверхні землі.

Величезні, перебільшені коріння, часом перевершують розмірами саме дерево, - неврівноваженість, внутрішній дисбаланс, прихований конфлікт. Коріння зображені чітко, добре промальовані, мають адекватні розміри або на них зроблений акцент (жирні лінії, посилений натиск і т.д.) - дитина надає великого значення зовнішній опорі, підтримці з боку оточуючих. Можливо, він чинить опір дорослішанню, відмовляється брати на себе відповідальність, приймати рішення, бути самостійним. Дитина залежна, флегматична, невпевнений у собі, хоче якомога довше залишатися маленьким. ( Завдання батьків не потурати, а м'яко, без агресії і сильного тиску, виховувати самостійність, заохочувати будь-який прояв ініціативи).

Стовбур.

Найпоширеніша форма - пряма, типово для дітей, які не досягли 12 років. Якщо дитина старше - незрілість і інфантилізм, і він не просунувся у розвитку, відстає в школі. Він « загруз » у дитячих відносинах і звичках, застряг на якомусь етапі зростання і користується тими навичками, які придбав раніше, що не просуваючись вперед. Підстава стовбура має розширення - більш зріла форма. Якщо розширення перенесено вліво - брак ініціативи і самостійності, м'якість, поступливість, боязкість. Підстава стовбура, розширене вправо - розважливість, звичка все зважувати, знаходити компромісні рішення, наполегливість, бажання домагатися свого. Припухлість, округлене підстава - пасивність, повільність рухів і розуму, помірність, грунтовність, розміреність. Дитина не дуже діяльний, спокійний, не визнає поспішні і різкі дії .

У підстави стовбура умовно зображена коренева система - реальний погляд на речі, прагнення до визначеності і конкретності, розвинене почуття відповідальності. Також - деяка невпевненість, сумніви, недостатня внутрішня опора.

Стовбур дерева зображений штриховими, переривчастими лініями - непосидючість, рухливість, нетерплячість. Така дитина чутливий, вразливий, схильний різкій зміні нестроений, може бути нервовим, примхливим.

Стовбур зображений двома асиметричними лініями - нестійкий характер, кілька замкнутий, його контакт з оточенням трохи ускладнений, прагне до самоти. Може бути впертим, ігнорувати оцінки і думки оточуючих, протистояти авторитету дорослих.

Кривизна стовбура передана хвилястими лініями - символ хорошої пристосовності, енергійності, позитивного ставлення до життя.

Стовбур нестандартної форми - ознака почуття незадоволеності. Дитина відчуває якісь труднощі, можливо перехідного віку, або переживає дискомфорт.

Стовбур покритий штрихуванням - невпевненість, сором'язливість, скритність. Дитина важко приймає рішення, переживає по дрібницях. Він дуже обережний, часто відчуває занепокоєння. Можливо, володіє тривожним, легкозбудливим характером.

Якщо дитина наносить на стовбур якийсь малюнок, намагаючись зобразити кору - раціональність, спостережливість, критичність розуму.

Гілки .

Двовимірні гілки ( зображення двома паралельними лініями) - практичність, ясне мислення, реалістичний погляд на речі і явища. Енергійність, здатність знаходити рішення виникаючих проблем, самостійність .

Гілки, виходячи зі стовбура, розширюються, так що на кінці вони виявляються ширше, ніж спочатку. Дитина - порушник спокою. Він орієнтований на зовнішній світ, любить пригоди та забави, не упустить випадок проявити себе, схильний до ризику, має духом авантюризму і здоровою агресією.

Одномірні гілки у вигляді павутини або нагадують бризки фонтану. У малюнках маленьких дітей - нормальне явище, у дітей старшого віку - ознака крайньої невпевненості. Дитину щось турбує. В силу наявності проблеми він відчуває нервозність, запальність, дратівливість.

Гілки відокремлені від стовбура - слабкий зв'язок з реальністю, поверховість мислення, непостійність характеру.

Викривлені гілки - м'який, нестійкий характер, невпевненість, схильність піддаватися чужому впливу, підкорятися. Йому більше подобається байдикувати і розважатися, ніж зосереджено трудитися над чим-небудь. інтерпретація проективний рисунковий малюнок

Тонкі, слабкі гілки, схилені донизу - лагідний, покірний характер. Це меланхолійний, замкнутий дитина, схильний до роздумів і самоти. Він зовні покірливий, але всередині може переживати сильні емоції.

Гілки, безкомпромісно спрямовані вгору - прямолінійний, запальний дитина, не здатний стримати свої емоції, контролювати імпульси, схильний до ризику. Віддає перевагу швидше діяти, ніж думати.

Серед гілок окремі, що ростуть у протилежному напрямку - тривожна ознака. Це вираження внутрішнього конфлікту (якщо дитина старше дошкільного віку).

Спиляні гілки - крайній негативізм, пригнічений стан, відсутність віри в майбутнє, відчуття непотрібності і даремності (діти старше 9 років).

Крона.

Крона овальної форми - скритність, якась відгородженість від зовнішнього світу. Дитина, схильний не вирішувати проблеми, а йти від них, замикатися в собі. Любить фантазувати, в реальному житті він не звик до рішучих дій, для цього він надто повільний.

Крона складається з декількох частин, нагадуючи зграю хмарок, - обережність, вдумливість, здатність аналізувати і знаходити рішення виникаючих проблем, схильність до самоконтролю, акуратність у всьому - і в манері поведінки, і в ставленні до оточуючих.

Форма крони нагадує форму квітки - незрілість і поверховість мислення або досить хороша адаптація, легкість сприйняття, здоровий оптимізм, життєрадісність. Перевагу інтерпретації віддається з урахуванням значення інших елементів малюнка.

Овальна, спиралевидная форма крони - зосередженість на власному «Я», врівноваженість, самодостатність. Дитину важко вивести з себе, він володіє спокійним, мирним характером, намагається не контактувати без необхідності з оточуючими, уникає суєти, замкнутий. Зображення концентричних кіл всередині крони - перенесена в минулому психічна травма.

Крона типу « шкура баранчика » - енергійність, працьовитість, ентузіазм. Дитина із задоволенням береться за справу, і доводить його до кінця, ніколи не скаржиться, ставиться до життя легко, сприймає її життєрадісно, але поверхово, глибина явищ залишається для нього прихованою, недоступною. Він не здатний «читати між рядків», часто розсіяний. Захоплива натура, володіє хорошим фізичним здоров'ям.

Крона позначена безладними карлючками - безладність, імпульсивність. Такий дитина схильна до різких змін настрою, легко збуджується, вихлюпує свої емоції, не любить щось приховувати і тримати в собі. Легко забуває образи, незлопам'ятний. Чинний спонтанно, керується інтуїцією, має здібності до творчої діяльності, артистичний.

Крона будь-якої форми заштрихована або позначена виключно нанесенням штрихування - нервовість, запальність, кілька ослаблений самоконтроль, підозрілість, сум'яття, відчуває труднощі у прийнятті рішень, схильний швидше довіряти авторитетної думки, ніж самому шукати відповіді на питання.

Крона у формі обвислого хмари - слабкість "Я", залежність, слабовілля, безініціативність. Дитина пасивна, не звик самостійно приймати рішення, піддається чужому впливу .

Будь-які нетипові форми крони - або сила уяви, творчі здібності дитини, або низька соціальна пристосованість, сплутаність мислення.

Тест «Три дерева»

Інструкція з проведення тесту " три дерева " припускає, що в ході попередньої розмові дитину розпитують про склад її сім'ї, як кого звати, скільки кому років, ким працюють або де навчаються члени сім'ї, яка квартира і хто в якій кімнаті живе. Після цього психолог просить дитину намалювати на стандартному аркуші паперу формату А4, який розташовується горизонтально, " будь-які три дерева". Поки дитина малює, психолог, якщо це необхідно, може поговорити в сусідньому приміщенні з батьками наодинці.

Коли малюнок готовий, психолог хвалить дитину та її малюнок. Потім дитина називає кожне дерево і підписує його назву кольоровим олівцем, який найбільше підходить даному дереву. Аналіз малюнка включає в себе інтерпретацію основного колірного фону зображення, кольору окремих його елементів, кольору напису.

Відомо, що колір відображає різні емоційні стани людини. Причому один і той же колір може одночасно викликати відразу безліч різних, часто протилежних переживань. Символіка кольору визначається одночасно безліччю чинників - як успадкованих, так і формуються за життя.

Тест « Малюнок - автопортрет », адаптація Р. Бернса

Для практичного вивчення особливостей самосвідомості, самоставлення, самооцінки особистості служить тест « Автопортрет».

Інструкція: намалюйте самого себе в повний зріст

Елементи, які можуть бути виявлені в автопортреті, трактуються таким чином.

інтерпретації 1

Голова. Малюнок великої голови зазвичай передбачає великі інтелектуальні претензії або незадоволеність своїм інтелектом. Малюнок маленької голови зазвичай відображає почуття інтелектуальної або соціальної неадекватності.

Очі. Великі очі на малюнку припускають підозрілість, а також прояв заклопотаності і гіперчутливості по відношенню до громадської думки. Маленькі або закриті очі зазвичай припускають самопоглибленння і тенденцію до інтроверсії .

Вуха і ніс. Великі вуха припускають чутливість до критики. Акцент, зміщений на ніс, припускає наявність сексуальних проблем. Виділені ніздрі свідчать про схильність до агресії.

Рот. Виділений рот припускає примітивні оральні тенденції або можливу утрудненість з промовою. Відсутність рота означає або депресію, або млявість в спілкуванні.

Руки. Символізують контакт особистості з навколишнім світом. Скуті руки припускають жорстку, обов'язкову, замкнуту особистість. Мляво опущені руки припускають неефективність. Тендітні, слабкі руки - фізичну або психологічну слабкість. Довгі, сильні руки припускають амбітність і сильну залученість в події зовнішнього світу. Дуже короткі руки припускають відсутність амбітності і відчуття неадекватності.

Ноги. Довгі ноги означають потребу в незалежності. Великі ноги припускають нестабільність і відсутність основи.

2. Переваги та обмеження проективних рисункових тестів

Існує велика кількість суперечливих поглядів на використання проективних рисункових тестів. Незважаючи на це, практики продовжують використовувати рисункові тести для оцінки особистісних проблем. Рисункові завдання дають можливість людині висловити їх повною мірою при мінімальному впливі з боку експериментатора. Малюнки прості у виконанні і не змушують людину відчувати загрозу при виконанні цього завдання. Крім того, вони часто допомагають " розтопити лід" у взаєминах і сприяють встановленню контакту між випробуваним і експериментатором. Для випробуваного не завжди цілком зрозуміло, яким чином ці малюнки можуть бути використані і яка інформація може бути отримана з їх допомогою. Дуже складно фальсифікувати малюнок і свідомо направити його в якесь певне русло, несвідомий матеріал проявляється в обхід захисних механізмів. Для людей, які відчувають труднощі у вербальному вираженні своїх почуттів і думок, такого роду експресивна техніка є надзвичайно цінною.

3. Підхід до інтерпретації проективних графічних методик

Так як малюнки - продукт унікального творчого самовираження особистості, було б вельми неправильним інтерпретувати їх, дотримуючись жорстких догматичних критеріїв. Коли це робиться, то все багатство унікальної інформації втрачається і втрачається глибина проникнення в особистість.

Необхідно добре ознайомитися з керівництвом по інтерпретації проективних графічних методик, щоб використовувати стандартні інтерпретації як трамплін, від якого можна відштовхнутися для розуміння конкретних малюнків. Першим і основним правилом для практиків є вміле знаходження суперечливих деталей в малюнку і розуміння значення, закладеного в малюнку " послання ", зашифрованого в символах.

Ніяке керівництво, ніякий набір правил не може містити повного опису тієї унікальної комбінації характеристик, яку може виявити експериментатор в малюнку, тому він повинен покладатися на своє приватне мистецтво при визначенні прихованого значення малюнка. Оволодіння різними способами розуміння людини через мистецтво, літературу, вивчення психологічних теорій, самопізнання значною мірою сприяють формуванню цього потрібного вміння "читати" малюнки людей. Ключ до розуміння малюнків для психолога полягає в тому, щоб залишатися відкритим до будь-яких можливостей інтерпретації, при цьому широта взаємодії з різними людськими світами дозволить легше відшукати правильні шляхи інтерпретації.

Коли використовуються всі можливості інтерпретації, то невловима інформація в малюнку відкривається, і справжня його природа може бути зрозуміла. Коли використовуються жорсткі формалізовані процедури, то, як правило, найбільш значима інформація, повний задум і унікальне значення малюнка втрачається. Для оволодіння мистецтвом інтерпретації необхідно:

1) вивчати стандартне керівництво з інтерпретації проективних малюнків ;

2) використовувати всі можливості для розуміння того, що приховано всередині малюнка;

3) бути відкритим, дивитися в обличчя всім протиріччям у процесі оцінки малюнка;

4) об'єднати всю інформацію, відому про людину, щоб її кристалізувати в розумінні конкретного малюнка.

На додаток до вищесказаного при інтерпретації малюнків рекомендується керуватися наступними положеннями.

1. Коли малюнок готовий, дуже важливо поглянути на нього цілком, перш ніж фокусувати увагу на специфічних деталях. Найбільш цінним є погляд в цілому на ту інформацію, яку передає цей малюнок. Це інтуїтивний процес. Необхідно " увійти " в малюнок і виявити, яке враження він справляє. Перше враження від малюнка дуже часто допомагає нам зрозуміти, як людина відчуває себе у своєму світі, наскільки він чутливий до зовнішніх впливів, як він справляється з емоціями і що він відчуває у відносини самого себе.

2. Після цієї інтуїтивної стадії, яка збирає враження, слід по -новому поглянути на малюнок і проаналізувати всі специфічні деталі раціонально, з точки зору логіки, спираючись при цьому на основні положення керівництва з інтерпретації. Деталі, які привернули увагу, як правило, є дуже значущими. Вони можуть бути зовсім різними. Наприклад, незвичайне зображення якоїсь фігури, суперечливе зображення, велика кількість стирок або перекреслювання, незвичайне розташування фігури на малюнку і пр. Дуже часто те, що привертає увагу фахівця, містить приховане послання. І той, і інший підходи до оцінки малюнка правомірні, і їх вибір визначається особистим перевагою фахівця .

3. Заключний крок в інтерпретації малюнка пов'язаний з інтеграцією інформації, отриманої на першому і другому етапах. На цьому етапі аналізується весь отриманий матеріал, і він співвідноситься з результатами стандартних тестів і з інформацією про людину. Те, що вірно, правдиво, істинно, зазвичай повторюється при різних формах обстежень, і тому для фахівця дуже важливо отримання будь-якої додаткової інформація про пацієнта. Іншими словами, малюнки можуть бути повністю зрозумілі лише в контексті інформації про життя людини, в контексті всіх тестових даних. Все це повинно враховуватися в процесі складання фінального укладення про значення малюнка.

4. Особливості малюнків здорових людей

У психології існує тенденція при аналізі малюнків частіше звертати увагу на патологічні характеристики, ніж на різні аспекти здоров'я. Визначити емоційне здоров'я у всій його повноті та індивідуальних проявах - завдання не просте. Тому психологи частіше приділяють увагу тому, що нездорово, або підсумовують різні характеристики (почуття, поведінкові труднощі), розглядаючи їх у широкому спектрі норми.

I. Самоповага. Якщо в малюнках зображені фігури людей, то вони мають всі необхідні деталі ( риси обличчя, тіло, руки, ноги, стопи, кисті рук і пр. ). Всі зображення фігури мають правильні пропорції по відношенню до аркуша та іншим об'єктам. Такі малюнки не є ні занадто великими, ні занадто маленькими. Лінії на малюнках чіткі і тверді. Фігури грунтовні, міцні, пропорційні і зображені у відкритій позі.

II. Почуття безпеки і впевненості в собі. Фігури на малюнках торкаються підлоги, грунту, вони як би " заземлені ". Вони розташовуються в центральній частині листа і не наповзають на край паперу. Лінії малюнка чіткі і ясні. Фігури дуже часто перебувають у русі, в реальному або потенційному. Їх ноги і руки вільні і можуть легко переміщатися в просторі.

III. Позитивні взаємини. Фігури на малюнку розташовуються досить близько один до одного, як би демонструють певний тип взаємин або динамічну интеракцию. У фігур є в наявності всі засоби для позитивної комунікації (відкриті руки, кисті рук, рот, вуха).

IV. Відкритість. Фігури знаходяться у відкритих позах або відкриті для контактів з оточенням, будинки мають вікна та двері, доступні для оточуючих.

V. Стабільність і організованість. Намальована картина закінчена, всі частини малюнка інтегровані і взаємно доповнюють один одного. Всі фігури мають необхідні елементи, співвідносяться з іншими фігурами так, що створюється враження впорядкованості.

VI. Адекватна статева ідентифікація. Всі фігури на малюнках мають статеві відмінності. Перша фігура, яку малює людина, того самого статі, що і він сам. Жіночі та чоловічі фігури мають всі необхідні деталі. Всі зображення нормальної величини і добре співвідносяться з цілісної картинкою.

5. Характеристики малюнків дітей

При інтерпретації дитячих малюнків дуже важливо враховувати вікові особливості та можливості, які проявляються на різних стадіях розвитку. Дворічна дитина зазвичай малює каракулі, якщо йому дають аркуш паперу й олівець. Його рухи хаотичні і випадкові. Він може малювати точки і рисочки, заповнюючи порожні місця простору, пересуватися по аркушу. Трирічна дитина вже малює круги, петлі, арки і лінії. Чотирирічний дитина здатна організувати петлі і круги в горизонтальній площині. Вона може також додавати лінії до кружалець, зображуючи ними руки або ноги людини. Дитині чотирьох років доступна тільки орієнтація зліва направо на аркуші. П'ятирічна дитина комбінує круги, арки, лінії для створення відомих об'єктів. У цьому віці більшість дітей вже можуть малювати перехрещення, тобто перетинати горизонтальні лінії вертикальними .

До шести років дитина вже здатна до інтегрованого малюнку і має відмінний контроль над рухами ( для того щоб досить точно зобразити видимий світ ). Вона може будувати зображення в похилій площині, " вибудовувати " вертикальні серії, а також з успіхом ставити крапки, які не є колами. Як правило, лише до 7-8 років дитина починає добре передбачити співвідношення елементів для того, щоб відображати рух в малюнку. До цього віку малюнки, як правило, статичні, і фігури не мають ніякого відношення один до одного.

Після 7 років дитина здатна виконувати добре інтегровану картинку. До цього віку у нього вже розвинена достатньою мірою образна і моторна регуляція, що дозволяє йому перенести на папір образ, який у нього є в уяві.

6. Загальне керівництво до інтерпретації малюнків

Існує ряд загальних положень, які необхідно враховувати в процесі інтерпретації малюнків.

Безвідносно до змісту малюнка, надзвичайно важливими і інформативними є такі показники, як манера, характер зображень, якість ліній. Все це має таке ж значення, як і зміст малюнків. При аналізі малюнків дуже важливо поглянути на всю картинку в цілому і зробити висновки щодо наступних характеристик.

Якість ліній (натиск ). Рівний, помірний за силою натиск вказує на гнучку і адаптивну особистість, врівноваженість, самовладання, схильність обдумувати свої дії. Надзвичайно сильний натиск, який залишає сліди на звороті аркуша, є знаком великої напруги і високого енергетичного рівня, прояви напористості, волі, тенденції до подолання опору.

(Дубляж ліній, недбалість, неакуратність з'єднань, уривки з знаходять один на одного ліній, темна частин малюнка, " запачківаніе ", відхилення від вертикальної осі, стереотипність ліній і т.д.). Оцінка здійснюється так само, як при аналізі піктограми. Те ж - фрагментарність ліній і форм, незакінченість, оборваном малюнка. Дуже легкі, слабкі, поверхневі, уривчасті лінії часто характерні для людини нерішучого, боязкого, беззахисного. Це, швидше за все, вказує на те, що людина відчуває дефіцит довіри до самого себе і самоповаги. У малюнках дітей легкий натиск може відображати стриманість, обмеження в особистісних проявах або низький рівень енергетики.

Розмір. Розмір малюнка повинен розглядатися відповідно з розміром аркуша паперу. Незвично великі малюнки, що займають практично весь лист, відображають або агресивність, або експансивність, прагнення до самопоширення і грандіозні тенденції, вихлюпується назовні потенціал. Люди з почуттям приниженості або неадекватності можуть також виконувати малюнки великого розміру у результаті дії компенсаторного механізму. Коли це має місце, в малюнку зазвичай можна виявити й інші ознаки наявності конфлікту і беззахисності .

Маленькі малюнки відображають почуття приниженості, боязкості, беззахисності та неефективності. Люди, які малюють маленькі фігурки, зазвичай соромляться в прояві своїх почуттів і мають тенденцію до стриманості при взаємодії з людьми. Маленькі фігурки можуть також вказувати на депресивний і затиснуте поведінку в результаті стресу.

Впорядкованість малюнків. Люди з гарною психологічної організацією зазвичай малюють цілісні картини, в яких окремі частини пропорційні і взаємопов'язані. Люди, що знаходяться в депресивному стані, або люди з низьким інтелектуальним рівнем часто зображують незв'язані фігури або фігури, зв'язки між якими мінімальні. Люди, що страждають серйозними психічними розладами, (наприклад, шизофренію ), можуть зображати на своїх малюнках об'єкти в безладній манері, при якій фігури розташовані незвично, нестандартно, незвично.

Симетрія в малюнку. Зайва симетрія в малюнках створює відчуття застою, ригідності і дуже часто вказує на придушення спонтанних імпульсів та емоцій. Люди, які малюють подібні картинки, часто характеризуються як емоційно холодні, дистанційні, які відчувають велике внутрішнє напруження і прагнуть виглядати зразковими. Виражена асиметрія вказує на те, що людина відчуває почуття незахищеності, почуття дисбалансу, володіє слабким контролем і його поведінка може характеризуватися гіперактивністю та надмірної спонтанністю .

Стирання намальованого. Стирання в малюнках пов'язано з невпевненістю, нерішучістю і занепокоєнням. Як правило, ці люди не задоволені собою і відчувають величезне занепокоєння. Затерті місця в малюнку вказують на те, що привертає увагу випробуваного, за цим може ховатися область, яка є значимою або конфліктною. Стирання в малюнках не таке вже рідкісне явище і може зустрічатися в малюнках добре адаптованих людей, але їм може бути властиво деяке занепокоєння. У тих випадках, коли люди перуть деякі лінії з метою поліпшити малюнок, це може вказувати на гнучкість людини, його прагнення до порядку, а також на його потребу в досягненні. Як правило, в малюнках дітей, у хворих на шизофренію і хворих з органічними ураженнями мозку стирання зустрічаються досить рідко.

Деталі малюнка. Недолік деталей в малюнку може вказувати як на психосоматичні проблеми, так і на депресивний стан, тенденції відходу від дійсності. Надмірна деталізація може бути пов'язана з ригідністю, почуттям занепокоєння і нав'язливістю. Дуже емоційні та творчі люди також прорисовують велика кількість деталей. Люди відчувають психотичний стан, схильні створювати хаос, безладність при зображенні деталей в малюнку.

Прозорість в малюнку. Коли людське тіло зображується прозорим з просвітлювачі внутрішніми органами, за цим зазвичай ховається соматичне розлад, шизофренія або маніакальний стан. Якщо прозорою малюється одяг людини, можливо, мають місце вуайерістічні або ексгібіціоністські тенденції у дорослих людей, а також проблеми сексуальної ідентичності, що можна конкретизувати по деталях малюнка. На відміну від малюнків дорослих людей, у дитячих малюнках об'єкти часто зображуються прозорими.

Зображення і пропуск деталей в малюнку. Коли в малюнку багато спотворень або він визначає собою хаос, нагромадження деталей, то це відображає порушення уявлення людини про реальність, що може бути пов'язано з психотичними розладами. Відсутність істотних деталей зображень може зустрічатися як в хаотичних, так і в добре інтегрованих малюнках. В останньому випадку відсутні суттєві деталі можуть вказувати на область конфлікту і бути наслідком витіснення як захисного механізму психіки.

Експозиція малюнка. Малюнок, представлений як би в проекції "погляд знизу", відображає почуття відкидання, нещасливості, приниженості. Тенденції до відходу від реальності, бажання захистити свої контакти з людьми, встановлювати лише один інтерперсональний контакт (контакт з однією людиною ) характерні для такого типу людей. Малюнки, представлені як "погляд зверху ", відображають почуття переваги, можливо, що виникають при компенсації прихованих почуттів неадекватності або внутрішніх конфліктів. Дуже віддалені дистанці малюнки відображають почуття недоступності і устремління до " догляду " з ситуації. Це може мати місце, коли якась певна ситуація не може бути ефективно вирішена або коли людина заперечує певну область свого життя. Малюнки, представлені у близькій проекції, відображають почуття теплоти в контактах і психологічної доступності.

Тіні в малюнках. Заштриховки, тіні в малюнках позначають занепокоєння. Часто саме заштрихованная область малюнка вказує на певний аспект у житті людини, який несе з собою конфлікт і тривогу. Коли заштрихован весь малюнок, занепокоєння може бути " вільно плаваючим ", тобто не пов'язаним з будь-якої конкретної областю. Певною мірою затінення зустрічаються в малюнках адаптованих людей. Деякі автори вказують на те, що повна відсутність затінення може також вказувати на розлад характеру.

Лінія основи в малюнках. Промальовування лінії заснування в малюнках типові для людей, які відчувають почуття нестабільності і намагаються досягти почуття безпеки за допомогою створення твердого фундаменту. Товщина і інтенсивність промальовування лінії підстави відповідають наростаючою тяжкості розладу. Найчастіше лінія підстави малюється під деревами і значно рідше зустрічається в тесті "Дом- Дерево - Людина".

Значення кольорів. Усвідомлюємо ми це чи ні, кольору надають певний вплив на все наше життя. Колір одягу, яку ми вибираємо вранці, не випадковий - він подобається нам, і ми відчуваємо його найбільш підходящим для себе в даний момент. Зазвичай ми інтуїтивно шукаємо той колір, в якому потребуємо. Якщо вранці ми відчуваємо втому, то вона змушує вибирати одяг теплих і живих квітів : оранжевого, жовтого, червоного. Тонко відчувають люди вибирають кольори найбільш точно. Зазвичай це жінки - чоловіки тісніше пов'язані з соціальними рамками і пригнічують в собі бажання носити одяг того кольору, якого їм хочеться.

Размещено на Allbest.ru