Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. А.С. МАКАРЕНКА

Кафедра методики викладання суспільних дисциплін

Конспект бесід по правовому вихованню для молодших класів

на теми:

"Декларація прав дитини",

"Що треба знати про право і закон",

"Торгівля людьми. Чи є це злочином проти людства?"

Підготувала: студентка 5 курсу

Демченко Т.Г.

Перевірила: кандидат пед. наук, доцент

Моцак С.І.

Суми-2015 р.

Тема: Декларація прав дитини

"Ми - діти світу. Хто б не були наші батьки, де б ми не жили і в щоб ми не вірили, поводьтеся з нами як з рівними. Ми гідні того, щоб отримувати все найкраще з того, що може дати світ"

Мета: Допомогти дітям освідомити, що кожна дитина унікальна, що ми такі схожі і такі різні.

Матеріали: Карта світу, колекція фотокарток дітей, предмети, для користування дітьми різного віку або дорослими, (або їх малюнки) фломастери, фарби, олівці, предмети одного типу, але різні за ознаками, наприклад, фрукти, музичні записи.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Організація (підготовка до роботи) класу розділити кілька груп. Кожна група працює самостійно, під керівництвом вчителя.

2. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми заняття, його мети.

Вправа 1.

Робота з картою, та фотоколекцією.

(Діти розглядають фотографії, звертаючи увагу на унікальність кожної дитини, незалежно від її статі, національності, раси, релігії.

Вчитель зазначає де живуть ці діти, показуючи країни на карті, прикріплюють фотокартки до карти.

Висновок: Кожна дитина, незалежно від того де вона живе унікальна і неповторна.

Вправа 2.

Робота з предметами.

Діти розкладають предмети, поділивши їх на дві групи: для дорослих і дітей, щоб проілюструвати той факт, що деякі предмети виготовляються виключно для дітей. Дитячі речі ще можна поділити за віком - для малюків, дошкільнят, школярів.

Висновок: Унікальність дітей в тому, що багато речей виготовляється тільки для них.

Вправа 3.

Музична пауза.

Діти слухають музичні твори різних країн.

Вправа 4.

Робота з колекцією фотографій.

Кожна група групує фотокартки за різними ознаками, які відображали спосіб життя, наприклад одяг, вираз обличчя (почуття)

Висновок: Діти світу дуже схожі, але й різні (в кожній країні діти живуть по різному, по різному одягаються, по різному мають почуття)

Вправа 5.

Малювання за поданим сюжетом

Кожна група має завдання: намалювати квіти, будинки, тощо. Малюнки демонструються, після цього визначається, що є спільного і чим вони відрізняються.

Вправа 6.

Гра в колі друзів.

Діти сідають колом, вчитель виводить дітей з кола по одному, називаючи різні ознаки, спільні і відмінні.

(прізвища, починаються на одну літеру, вони дівчатка, але одна білява, інша чорнява, їх по різному звати).

Висновок:

Діти, як квіти чи фрукти, схожі але й в одночас дуже різні

Загальний висновок.

- Ви, діти, повинні радіти, що ви такі схожі й такі різні.

Тема: "Що треба знати про право і закон?"

Мета: Прищеплювати почуття гідності та поваги до прав та свобод людини, дати загальне поняття про моральні норми, загальнолюдські цінності.

Виховувати почуття правової самосвідомості, уміння дотримуватися правовихсвобод та обов'язків дитини; пошану - до законів України.

Твоя діяльність визначає твою цінність. (Й. Фіхте)

І. Словникова робота: Декларація, Конвенція.

ІІ. Вступне слово вчителя.

Права людини - це певні можливості особи, що необхідні для її існування та розвитку в певних конкретно-історичних умовах, об'єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку людства і мають бути загальними і рівними для всіх людей. Юридично закріплені права людини забезпечують людині можливість мати, користуватися, розпоряджатися благами, цінностями, свободами в політичній, економічній, культурній та соціальній сферах.

Обов'язки людини - це необхідність дотримуватися певної поведінки, об'єктивно зумовленої конкретно-історичними потребами суспільства, держави, дотримуватись законів України, її Конституції, шанувати її державні символи, сприяти зміцненню її могутності, захищати її, служити в збройних силах України, сумлінно працювати, сплачувати податки і збори, поважати національну гідність інших громадян, їхні законні права і інтереси, піклуватися про виховання дітей, навколишнє середовище, історичні пам'ятки, культурні цінності.

Загальна декларація прав людини була проголошена в Парижі (10 грудня 1949 року) Генеральною Асамблеєю ООН "Як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і держави".

Загальна декларація прав людини складається з преамбули та 30 статей, що містять основні права й свободи людини, які можна розділити на: громадянські, політичні, економічні; соціальні; культурні.

ІІІ. Відновлення асоціативного конспекту із окремих карток, на яких написано:

· Україна приєдналася до конвенції;

· Закон про охорону дитинства;

· Декларація прав дитини;

· Конвенція прав дитини;

· 1924 рік;

· 1989 рік;

· 1991 рік;

· 2001 рік.

(1924 рік > Декларація прав дитини > 1989 рік > Конвенція прав дитини > 1991 рік > Україна приєдналася до Конвенції > 2001 рік - Україна прийняла Закон про охорону дитинства)

Українська поетеса Ірина Жиленко звертається до кожного з вас, діти:

Учень 1.

Дитя моє, права дитини

Ти мусиш вивчати сумлінно.

Це так потрібно в наші дні:

Коли з тобою справедливо

Вчиняють, а коли і ні.

То ж прочитай, завчи напам'ять,

Порадь і друзям прочитать,

Хай прочитають тато й мама,

Закони всім потрібно знань!

IV. Бліц-турнір "Ти і закон".

Запитання

1. Основний Закон України. (Конституція)

2. Вищий законодавчий орган України (Верховна Рада)

3. Влада народу (демократія)

4. Перший документ, що засвідчує особу (паспорт)

5. Вік, з якого громадянин несе матеріальну відповідальність (18 років)

6. Автор першої в історії українського народу демократичної конституції (Пилип Орлик)

7. Таємне викрадення індивідуального майна громадян (крадіжка)

8. Яке покарання передбачено за розбій? (Ст.142 передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 10 років)

9. Спеціально небезпечна дія або бездіяльність, за які передбачено кримінальну відповідальність (злочин)

10. Орган місцевого самоврядування (влада)

11. Заява, оголошення основних принципів - це … (декларація)

12. Угода, міжнародний договір з певних питань (конвенція)

13. Загальні правила, закономірності, за якими живуть люди і суспільстві, державі.

V. Знати свої права - значить уже наполовину володіти ними.

Право на життя та розвиток - головне право людини. Стаття 6

Право на особисте життя. Стаття 16

Право на індивідуальні. Статті 7, 8

Право дитини знати своїх батьків, право на піклування та можливість виховуватись у сім'ї. Статті 7-9

Право на свободу думки, совісті, релігії та поглядів. Ст.12-14

Право на свободу асоціацій і свободу мирних зібрань. Ст.15

Право на утримання, передачу, доступ до інформації. Ст.17

Відповідальність батьків за виховання дитини. Ст.18

Права дитини-сироти. Ст. 20,21

Відповідальність закладів, які опікуються дітьми. Ст.3

Право на користування послугами системи охорони здоров'я. ст.24-25

Право на отримання освіти. Ст.28, 29

Право дитини на соціальне забезпечення і належний рівень життя. Ст.26, 27

Право на захист від економічної експлуатації. Ст.32

Право на захист від незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин. Ст.33

Право на захист від усіх форм сексуальних розбещень. Ст.34

Права дитини-інваліда і дитини з вадами фізичного та розумового розвитку. Права дитини, яка стала жертвою жорстоких, нелюдських або видів поводжень, що принижують гідність. Ст.39

VI. Знаємо свої права, виконуємо обов'язки

Обов'язки дитини

1. Систематично та глибоко оволодівати знаннями та навичками.

2. Дотримуватись вимог законодавства України.

3. Дотримуватись моральних та етичних норм.

4. Виконувати вимоги статуту школи.

5. Берегти природу, пам'ятки історії і культури.

VII. Обговорення теми

Чому для захисту дитини було прийнято окремий акт - Конвенцію ООН про права дитини?

Для чого дитині потрібні права?

Які права мають діти за Конвенцією ООН про права дитини?

Чи актуальна нині охорона прав дитини?

Що означає для дитини право на життя?

Що означає для дитини право на індивідуальність?

VIII. Підсумок уроку.

Ось і закінчилася година спілкування. Я впевнена, що ви дізналися багато повчального для себе.

Учениця читає вірш:

Хочеш Людиною справжньою стати,

Наші закони навчись поважати.

Навчись їх виконувать завжди і всюди,

Тоді і тебе поважатимуть люди!

Чи сподобалась вам виховна година на тему: "Що треба знати про право і закон?"

Тема: "Торгівля людьми. Чи є це злочином проти людства?"

МЕТА: познайомити з протиправними явищами торгівлі людьми у сучасному суспільстві, як соціальним явищем, його історичними витоками і сучасними проявами; сприяти формуванню особистості, що буде протистояти злу, насильству, несправедливості та руйнуванню навколишнього світу, навчати дітей використовувати знання по праву в різних життєвих ситуаціях; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, доброзичливість, людяність, пошану до людської особи; навчати поведінки у важких ситуаціях, спираючись на положення міжнародних правових документів.

План

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина

1. Вступ.

Тисячі років назад на Землі з'явилися люди. Одночасно з ними з'явились основні питання:

- Що люди можуть робити і чого не можуть?

- Що вони зобов'язані робити і чого не зобов'язані?

- На що вони мають право і на що не мають?

Без ясної відповіді на ці питання життя не перетворювалося на суцільний кошмар і плутанину. І тоді люди узялися за розв'язання цих головних питань в звичайних бесідах між собою, за допомогою різних релігій, шляхом міжнародних переговорів, і на жаль, в битвах і війнах.

право свобода дитина

Врешті - решт, людям вдалося вирішити головні питання, і на світі в 1948 році з'явилася Загальна Декларація прав людини, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН.

Одним з основних прав людини є свобода особистості. Свобода людини є однією з основних цінностей, проголошуваних не тільки міжнародними актами, але й національними законодавствами правових, демократичних держав.

Але сьогодні, на жаль, міжнародне суспільство констатує факти порушення свободи особистості.

2. МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ.

2 грудня - Міжнародний день боротьби проти рабства. Рабовласництво, в традиційному розумінні цього слова, і сучасне рабовласництво серйозно розрізняються. В умовах "класичного" рабства рабовласник мав легальні права на раба, який розглядався як рухоме майно. Це, у свою чергу, забезпечувало достатньо високу ціни на рабів, що не дозволяло отримувати надвисокий прибуток від використання раба.

"Нове" рабовласництво не має юридичної бази - у всіх країнах світу воно заборонене. Але, в деяких країнах світу раба можна купити менш, ніж за 100 доларів або обміняти на козу. Отже, сьогодні ми будемо говорити про трагедію сучасного суспільства - торгівлю людьми.

3. УСНИЙ ЖУРНАЛ "ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ"

Торгівля людьми як явище.

Проблема торгівлі людьми - уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час, особлива увага приділялася жінкам з Великої Британії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з'явився термін "біле рабство, який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.

З тих пір феномен торгівлі людьми піддається постійному аналізу і є предметом багатьох суперечок і дискусій. Однак якщо подивитись на більшість документів, публікацій, виступів з цієї проблеми, то стане очевидно, що часто поняття "торгівля людьми" обмежується "торгівлею жінками". При цьому в більшості випадків мова йде про торгівлю жінками з метою використання їх в проституції, порнобізнесі, сексуальній сфері.

Безумовно, торгівля жінками є складовою частиною злочину "торгівля людьми". Однак поняття "торгівля людьми" є більш широким: об'єктом цього злочину може бути будь - яка особа, незалежно від статі і віку.

Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей - у жебрацтві, осіб будь - якої статі та віку - для вилучення і трансплантації органів.

У даний момент найбільш повне визначення торгівлі людьми дає "Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми", який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протокол є основним сучасним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином. Він визначає торгівлю людьми як здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи утримання людей шляхом погрози, силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

З приведених вище визначень випливає, що торгівля людьми - це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боротьбу кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.

Вербувальники.

Вербувальники поставляють " товар" на ринок торгівлі людьми. У завдання вербувальника входить переконати людину виїхати за кордон, допомогти підготувати їй усі необхідні документи, а в деяких випадках безпосередньо передати її в руки покупця чи посередника. Їхні доходи прямо залежать від кількості людей, яких удасться переправити за кордон. Як правило, вони інформовані про те, що насправді очікує людину в країні призначення.

У більшості випадків вербувальники намагаються представити роботу за кордоном як єдиний спосіб заробити необхідні гроші. Свої дії найчастіше мотивують " простим людським бажанням допомогти".

Часто вербувальниками можуть виступати колишні потерпілі від торгівлі людьми. Цей феномен пояснюється декількома причинами. У деяких випадках потерпілих змушують займатися вербуванням своїх подруг і знайомих, загрожуючи розправою над їхніми рідними і близькими у випадку відмови. Для деяких вербування співвітчизниць означає єдину можливість вирватися з рук торгівців людьми і повернутися додому. У багатьох же випадках дівчата діють за принципом "дідівщини" - поводитися з іншими так, як поводилися з ними. Усвідомивши, що торгівля людьми приносить великі прибутки, колишні потерпілі з жертв перетворюються на злочинців.

Іноді вербувальники виступають в ролі свах. Вербувальниці втираються в довіру до незаміжніх жінок і пропонують свої послуги зі створення для них родини з іноземцями. Під час розмови, коли з'ясовується, що дівчина не проти вийти заміж за іноземця, на прикметі у вербувальниці випадково з'являється знайомий іноземець, який мріє про дружину - українку. Далі ситуація до потрапляння в країну призначення розвивається за сценарієм красивого фільму.

Процес вербування.

Основним аргументом вербувальників на користь від'їзду за кордон виступає висока - за українськими мірками - заробітна плата. У залежності від країни призначення і роботи вони пропонують людям від 500 до3000 тисяч доларів США. Відомі випадки, коли, запрошуючи офіціанток для роботи в Сербії, пропонували 500 доларів на місяць, а за роботу хатньою робітницею в ОАЄ обіцяли 3000 доларів.

Вид робіт, які виконуватимуться, перед від'їздом з України, як правило, не обговорюється. Завдання формулюється загалом: необхідна людина для ведення домашніх справ чи роботи в барі, нічному клубі, на будівництві.

Умови проживання: одно-, двокімнатна квартира на двох, яка, Як і харчування, оплачується роботодавцем, 8 - годинний робочий день і два вихідних на тиждень

Навіть якщо людині надають можливість працювати в тій сфері, про яку попередньо йшла мова, ні оплата праці, ні умови проживання не відповідають даним обіцянкам.

Вербування може здійснюватися такими шляхами.

За допомогою особистих зв'язків.

Через оголошення в газеті:

- Фірми з працевлаштування

- Туристичні агентства

- Модельні агентства

- Приватні особи.

Через Інтернет

Дослідження проблеми торгівлі людьми протягом останніх 5 років показує, що способи вербування згодом міняються. Зараз спостерігається переорієнтація фірм, які спеціалізуються з наймання робітників для роботи за кордоном, у сільську місцевість. Це пов'язано з тим, що міським жителям більш доступна інформація про реальну можливість працевлаштування за кордоном і обдурити їх складніше.

Наступною тенденцією є перехід від вербування через особисті знайомства, зв'язки. Вона також пов'язана з посиленою недовірою до фірм, які займаються працевлаштуванням. Набагато простіше завербувати людину для виїзду за кордон, якщо інформація про можливе працевлаштування надходить від сусідки, подруги або навіть родича.

Продаж і передача людини.

Передача людини в руки замовника чи посередника є наступним за перевезенням етапом торгівлі людьми.

У цей момент відбуваються грошові розрахунки між покупцем і продавцем, що є основним у ланцюжку доказів і обвинувачень у торгівлі людьми. Довести факт оплатної передачі вкрай складно, хоча часто процес продажу проходить безпосередньо при ній.

Один з найбільш розповсюджених способів передачі людини - прохання пересісти з однієї машини, на якій перетинається кордон, в іншу. Дівчата пересаджуються в машину, залишаючи свої особисті речі. Їм говорять, що хвилюватися нема за що - їхні речі привезуть пізніше.

Частими є випадки, коли відразу після приїзду, дівчатам показують квартиру, у якій вони будуть жити. Поки вони її оглядають, їх замикають, а через кілька годин інші повідомляють їм, що вони продані.

Численні історії жінок, які потерпіли від торгівлі людьми, свідчать про те, що часто дівчат, які нічого не підозрюють, під приводом розваги приводять "у гості", де залишають у кімнаті самих " на хвилинку". Через якийсь час приходять нові "господарі" і відвозять їх у невідомому напрямку.

Способи впливу/ примушення до роботи.

Для примушення людей до виконання описаних робіт торговці часто застосовують насильство, як фізичне, так і психологічне, а також погрози застосувати це насильство. У випадках, коли жінок примушують до надання сексуальних послуг, для зменшення їхнього опору часто використовуються алкоголь чи наркотики. Однак основним способом впливу на волю людей є боргова кабала, яка в поєднанні ії шантажем, фізичним насильством і приниженнями допомагає торговцям досягти мети.

4 СВІДЧЕННЯ ОЧЕВИДЦІВ, ПОТЕРПІЛИХ ВІД ТОРГІВАЛІ ЛЮДЬМИ.

Діти розповідають історії людей, які постраждали від торгівлі людьми.

ІІІ. Підсумки.

1. Робота в групах

Я пропоную вам зараз зробити висновки з почутого. Для цього ви об'єднаєтеся у групи за фахом:

· Аналітики

· Соціологи

· Юристи

· Репортери.

Ви повинні дати відповіді на запитання:

· Причини виникнення рабства у сучасному суспільстві

· Про що свідчать міжнародні дослідництва з питання торгівлі людьми?

· Яка правова норма захисту постраждалих та покарання винних у торгівлі людьми?

· Як міжнародна спільнота бореться проти трагедії сучасного суспільства - торгівлі людьми?

2. "Коло ідей"

Як запобігти біді? Що треба зробити у нашій країні, щоб наші співвітчизники не потрапляли у рабство?

IV. Заключна частина

Ось і закінчилась наша година спілкування. Я дуже вдячна вам за роботу. Вважаю, ви багато чого дізналися, знаєте, як поводитися у важких ситуаціях, спираючись на положення міжнародних правових документів, зможете протистояти завліканню незнайомих людей, розуміючи, до чого це може привести.

Пам'ятайте: кожен з вас - це особистість, яка варта поваги, свободи, варта бути вільною ЛЮДИНОЮ.

...