Самоврядування учнів у класі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. Поняття та актуальність створення учнівського самоврядування

1.1 Поняття учнівського самоврядування

1.2 Характеристика діяльності органів самоврядування

РОЗДІЛ 2. З досвіду проходження практики

2.1 Форма організації студентського самоврядування Ніжинського медичного коледжу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми дослідження

Сьогодні нам понад усе бракує саме компетентного досвіду участі у суспільно-політичних процесах в країні. Тому насамперед ми маємо створити умови для того, щоб наші діти могли його набути: шляхом участі у шкільному самоврядуванні, створення молодіжних об'єднань, співробітництва з громадськими організаціями, самостійного прийняття рішень й уміння діяти в правовому полі, аналізувати різноманітні ситуації, передусім, у своєму найближчому оточенні. Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є виховання особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначання ними своїх можливостей і життєвих цілей. Практика показує, що всі ці ознаки найповніше втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов'язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є.

Об'єктом педагогічного дослідження є теоретичні засади навчально-виховного процесу в дитячих коллективах.

Предмет дослідження - учнівське самоврядування в загальноосвітніх навчальних закладах.

Мета: дослідження учнівського самоврядування в загальноосвітніх закладах.

Відповідно до предмета і мети поставлено такі завдання педагогічного дослідження:

дослідити поняття та актуальність створення учнівського самоврядування;

охарактеризувати основні форми учнівського самоврядування;

- дослідити проблему взаємодії педагогів з дитячими громадськими організаціями в процесі створення і функціонування шкільного самоуправління.

РОЗДІЛ 1. Поняття та актуальність створення учнівського самоврядування

учнівський самоврядування громадський педагог

1.1 Поняття учнівського самоврядування

Основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування - самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів.

1.2 Характеристика діяльності органів самоврядування

У сучасній школі, яка самостійно формує органи самоврядування, воно представлене за одним із трьох варіантів:

1. Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів, особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, підбити підсумки.

2. Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради вирішують (з участю вчителів), як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, організовують роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі тощо). Після їх завершення штаб (рада) самоліквідується, натомість виникає інша тимчасова структура для нової справи.

3. Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет у складі 9-15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є сталим, але часто він буває заформалізованим або взагалі бездіяльним. Вищим органом учнівського самоврядування в школі є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада командирів (старост), парламент, учнівське представництво тощо) підзвітний загальним зборам.

Важливими умовами плідної і ефективної діяльності учнівського самоврядування є: розуміння учнями й активом завдань, змісту і суті самоврядування; вміння самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль; уміння враховувати, регулювати, аналізувати свою діяльність, об'єктивно її оцінювати; пошук ефективних форм і методів діяльності органів самоврядування, творче використання досвіду інших шкіл.

Гласність, відкритість роботи органів самоврядування (всі учні знають, де, коли, які питання обговорюються, можуть брати в обговоренні участь, пропонувати нове, оригінальне, цікаве, впливати на життя колективу) сприяє поглибленню демократизму в шкільному житті. Розвиток учнівського самоврядування, участь в якому розвиває відповідальність за шкільні справи, допомагає набути організаторських навичок, сприяє духовному зростанню, розвитку організаторських здібностей дітей.

Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є: забезпечення реальних прав та обов'язків органів самоврядування; підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування; кваліфікована, тактовна допомога; цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, керівництва справами школи . За кожною комісією педагогічна рада закріплює вчителів-консультантів, які постійно мають допомагати органам самоврядування, сприяти визначенню мети діяльності, плануванню роботи, вирішенню складних ситуацій, управлінських завдань.

РОЗДІЛ 2. З досвіду проходження практики

2.1 Форма організації студентського самоврядування Ніжинського медичного коледжу

Основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування -- самодіяльна організація студентського життя у коледжі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом студентське самоврядування є незамінним помічником педагогів.

Коледж впродовж ряду років працює над проблемою особового зростання студентів. Педагогічний колектив виходить з позиції, що найяскравіше процес формування особових якостей відбувається в безпосередній спільній діяльності учнів і педагогів.

Структура студентського самоврядування коледжа:

Студентська конференція

Рада командирів

Штаби за напрямками

Покласне самоврядування

Відповідно до Статуту в коледжі на добровільній основі шляхом виборів створюються органи студентського самоврядування. Органи студентського самоврядування мають право вирішувати питання, що стосуються внутрішньостудентської діяльності, вносити пропозиції по поліпшенню освітнього процесу і умов для його проведення в Раду школи, на педагогічну раду, в адміністрацію школи.

Основним завданням органів студентського самоврядування є організація різноманітної діяльності студентів, включення кожного в конкретну справу відповідно до його знань і здібностей, розширення представлення студентів про демократичні норми суспільства, залучення до пасивного управління коледжом, виховання особи як активного громадянина. Студентська конференція - найвищий орган студентського самоврядування. Конференція проводиться двічі в рік. Представництво на конференції забезпечується шляхом вибору делегатів від кожної групи: в рівній кількості від кожної групи.

У компетенцію студентської конференції входить:

Внесення змін і доповнень в Статут коледжу з питань студентського життя.

Затвердження і зміна правил, по яких здійснюються вибори органу самоврядування.

Затвердження плану роботи студентського самоврядування.

Призначення термінів виборів ради студентського самоврядування.

Обговорення і оцінка діяльності ради студентського самоврядування.

Рада командирів формується на основі загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні на період, рівний тривалості одного навчального року. Рада командирів складається з 11 студентів. У раду командирів обираються представники 1- 4 курсів.

Рада командирів :

Обговорює і ухвалює рішення по плануванню позакласної і позастудентської роботи, вносить пропозиції в Раду школи.

Проводить різні позакласні заходи, надає допомогу адміністрації коледжа в їх організації і проведенні.

Захищає інтереси студентів, бере участь в дозволі конфліктних ситуацій між ними.

Організує роботу штабів за напрямками.

Розглядає пропозиції по нагородженню студентів.

Голова ради командирів обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні на альтернативній основі з числа 3-4 курсів, студенти, на період, рівний тривалості одного навчального року.

Згідно Статуту школи, голова ради командирів:

1. Скликає і проводить засідання ради командирів;

2. Контролює виконання членами ради командирів своїх обов'язків;

3. Бере участь в роботі Ради школи.

Раді командирів підпорядковано 7 штабів, кожний працює за певним напрямком. Членами штабів є представники класних колективів, які організовують відповідну роботу з студентами. Допомогу в налагодженні успішної діяльності штабів надають педагоги-консультанти.

Системі самоврядування коледжа підпорядкована система самоврядування класів.

Педагогічний колектив Ніжинського медичного коледжу вважає, що саме студентське самоврядування робить ефективнішим виховання особистості, згуртовує студентський колектив, збагачує досвід спілкування, сприяє розвитку громадської думки та ефективному входженню студентів у доросле життя.

Висновки

Отже, основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування - самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. Вироблення доцільних форм організації процесу навчання і виховання дітей і накопичення корисних знань про самоврядування здійснювалися людством з незапам'ятних часів.

З погляду вікових психологічних особливостей для підліткового віку характерна підвищена сприйнятливість до соціальних явищ; для нього необхідне визнання, повинна бути наявність мотивації на взаємодію в групі; дитина готова до змін, відчуває потребу в своїх досягненнях і своєму самовизначенні.

Педагог, що працює з підлітковими об'єднаннями, повинен пам'ятати, що: не можна підміняти підлітків там, де вони самі можуть справитися; необхідно мати витримку, терпіння і готовність підтримувати ідеї дітей, ініціативи, спиратися на них; важливо уміти поважати рішення дітей і допомагати їм їх реалізовувати; потрібно уникати прямого натиску, навіть тоді, коли думки і дії дітей здаються помилковими; старатися роз'яснювати, переконувати; навчитися бачити не тільки зовнішню сторону, явні прояви всіх і кожного, але й дізнаватися ціннісні уявлення, спонукальні мотиви, очікування, інтереси, настрої для створення умов самореалізації і саморозвитку підлітків.

Можливості самоврядування передбачають сформованість у свідомості вихованців намірів і умінь безконфліктного життя у суспільстві, поваги до прав і свобод кожної особи. В умовах таких явищ, як нетерпимість, расові, релігійні і етнічні конфлікти, саме в період активного формування свідомості треба закласти основи для безконфліктного співжиття Самоврядування сприяє: виявленню та розвиткові організаційних навичок; формування в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.

Список використаних джерел

1. Байрамова М. Технології студентського самоврядування / Байрамова М., Дзюбук А., Дзюбук В. // Директор школи. - 2003. - №15, 16. - С.11-13; С.11-12;

2. Варивончик Д. Здорові діти - здорова планета: Учнівське самоврядування: адреса досвіду - столиця / Варивончик Д., Кальченко А., Васильєв Г. // Освіта. - 2003. - 5-12 лют. - С. 4-5.

3. Дяків В.Г. Гімназійне самоврядування: Аналіз і тенденції розвитку: Матеріали і документи // В Г. Дяків, Г.І. Попіль // Позакласний час. - 2000. - №28-29. - Вкл. - С.87-94.

4. Карпенчук С. Теорія і методика виховання. - К.: Вища коледж, 1997. - 261с.

5. Козаченко В.І. Вплив самооцінки учнів на формування у них гуманістичних ціннісних орієнтирів. З досвіду використання у виховній роботі інтерактивних технік: [Добірка статей] // Позакласний час. - 2001. - №5-6. - Вкл. - С. 19-30.

6. Комарова П. Учнівське самоврядування - крок за кроком // Завуч. - 2002. - №34. - С. 6-8.

7. Кравець Р.В. Організація студентського самоврядування у школі: [Добірка статей] // Позакласний час. - 2001. - №22. - С.2-21.

8. Лопухівська А. Учнівське самоврядування - форма громадянської освіти // Завуч. - 2001. - №1. - С. 3-4.

9. Макарова О. Учнівське самоврядування як засіб підвищення ефективності виховання особистості школяра: Громадянська освіта // Директор школи. - 2000. - №18. - С. 12-14.

10. Організація дитячого самоврядування у школі: [Добірка статей] // Позакласний час. - 2000. - №18. - С. 34-57.

11. Падалка О.С., Нісімчук А.С. Педагогічні технології. - К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. - 252 с.

12. Положення про вибори Президента школи та членів шкільного парламенту // Позакласний час. - 1999. - №17-18. - С.9-15.

13. Саламан Т. Учнівське самоврядування //Директор школи. - 2001. -№ 38. - С. 7-10.

14. Самоврядування дітей, а не для дітей: Досвід Першої української гімназії м. Миколаєва // Завуч. - 2003. - №12. - Вкл. - С. 1-16.

15. Український радянський енциклопедичний словник: В 3-х Т. / Ред. кол.: А.В. Кудрицький та ін. - 2-ге вид. - К.: Голов, ред УРЕ. 1987. - Т. 2. - с.736

16. Формирование личности старшеклассника / Под ред. И.В. Дубровиной. - М.: Педагогика, 1989. - с.168

17. Чешенко О. Самоврядування: яким йому бути?: Учнівське самоврядування // Завуч. - 1999. - №29. - С. 5-12.

Размещено на Allbest.ru