Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ У ПИСЬМІ

1.1 ПИСЬМО ЯК ВИД МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.2 ПИСЬМОВА МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ

РОЗДІЛ 2. НАВЧАННЯ ПИСЕМНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА СЕРЕДНЬОМУ ЕТАПІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

2.1 СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ФОРМУВАННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ

2.2 ЛИСТ ЯК ЗАСІБ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

РОЗДІЛ 3. РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

3.1 ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПИСЬМОВА МОВА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Для мене як для студентки філологічного факультету треба досконально вивчати усі нюанси у навчанні дітей, а формування письма у навчанні іноземних мов є дуже важливим. Тому для мене ця тема не тільки цікава, а ще й дуже корисна для моєї майбутньої професії. Ось тому треба слідкувати за сучасністю, тому що в останні роки роль письма в навчанні іноземної мови поступово підвищується, і в деякому розумінні лист починають розглядати як резерв у підвищенні ефективності навчання іноземної мови. Не можна не враховувати і практичну значимість письмового мовного спілкування у світлі сучасних засобів комунікації, таких як електронна пошта, інтернет і т.п. В останньому випадку лист як вид мовного спілкування розвивається на основі тільки автентичного матеріалу.

Письмова мова розглядається в якості творчого комунікативного вміння, що розуміється як здатність викласти в письмовій формі свої думки. Для цього треба володіти орфографічними і каліграфічними навичками, умінням композиційно побудувати і оформити в письмовому вигляді мовленнєвий твір, складений у внутрішній мові, а також умінням вибрати адекватні лексичні та граматичні одиниці.

Об'єктом дослідження є письмова мова на уроці англійської мови.

Предметом дослідження є письмова мова на уроці англійської мови на середньому ступені навчання.

Мета дослідження полягає в вивченні основних етапів та методів навчання писемного мовлення на середньому етапі вивчення англійської мови, бо це як для майбутнього вчителя є одним з найважливіших факторів успішної праці.

Виходячи з поставленої мети, завданнями даного дослідження є:

· з'ясувати сучасний стан досліджуваної проблеми, проаналізувавши

науково-теоретичну та навчально-методичну літературу;

· визначити роль письма у вивченні англійської мови;

· знайти та проаналізувати сучасні технології, які є важливими у

навчанні англійської мови на середньому етапі вивчення.

Теоретичною основою дослідження стали праці відомих докторів педагогічних наук, в область наукових інтересів яких входять методика і технологія навчання іноземним мовам, таких як Щукін А.М., Гальскова Н.Д., Рогова Г.В.

Практична значущість. Дослідивши тему своєї роботи за допомогою різних джерел, я зможу деякою мірою збагатити свої знання щодо навчання дітей англійській мові.

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ІНОШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ У ПИСЬМІ

1.1 ПИСЬМО ЯК ВИД МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У наш час, коли володіння іноземною мовою стає нормою, і ми говоримо про англійську мову, як мову міжнародного спілкування, метою вивчення мови стає формування комунікативної компетенції. По своїй суті вона інтегративна і включає в себе декілька основних компонентів:

· комунікативні уміння в говорінні, аудіюванні, читанні та письмі;

· мовні знання і навички володіння мовним матеріалом для

створення та розпізнання інформації;

· лінгвокраїнознавчі та країнознавчі знання для забезпечення

· соціокультурної освіченості, без якої неможливе повноцінне

формування комунікативної компетенції.

Так як сьогодні процес навчання спрямований на практичне володіння іноземною мовою, то хочеться відзначити величезне значення такого мовного виду діяльності, як лист або письмова мова.

Останнім часом даному виду діяльності стали приділяти заслужену увагу. Володіння письмовою мовою дозволяє реально використовувати знання іноземної мови, перебуваючи поза мовним середовищем, спілкуючись з носіями мови за допомогою сучасних засобів комунікації: internet, e-mail, sms і т. д. Можливість писати особисті та офіційні листи, необхідність заповнювати анкети, бланки документів мотивують учнів до активного оволодіння письмовою комунікацією на мові, що вивчається.

Письмова мова розглядається як творче комунікативне вміння, що розуміється як здатність викласти у письмовій формі свої думки. Для цього треба володіти орфографічними і каліграфічними навичками, умінням композиційно побудувати і оформити в письмовому вигляді мовленнєвий твір, складений у внутрішній промові, а також умінням вибрати адекватні лексичні і граматичні одиниці.

Письмо відіграє одну з важливих ролей на сучасному етапі навчання іноземній мові. Письмо тісно пов'язане з іншими видами мовленнєвої діяльності, які являють собою рецептивно-репродуктивний механізм відтворення іноземної мови.

У своїй навчальній функції письмо в навчальному процесі виступає у формі письмових вправ, які сприяють закріпленню в пам'яті учнів лексичного і граматичного матеріалу як на рівні його структурного опрацювання, так і на більш просунутому етапі під час засвоєння тем і опрацювання техніки читання вголос відповідного мовного матеріалу. Навчання письма базується на навчанні каліграфії, орфографії і наборі письмових вправ, які є складовими частинами програм формування механізму сприймання та породження висловлювань, навчання усного мовлення і засвоєння техніки читання. Ефективність процесу навчання письма залежить від правильного вибору вчителем методів та прийомів навчання письма, від правильного підходу до комунікативних завдань. Наприкінці 20 ст. проблемою навчання письма займалися такі відомі методисти радянського періоду, як І.Л. Бім, С.Ф. Шатілов, Г.В. Рогова, Н.І. Гез, В.Н. Рахманінова, С.Ю. Ніколаєва. Письмо є потужним фактором прискореного розвитку людства, тому йому належить визначна роль на зламі тисячоліть створювати та зберігати духовні, а через них і матеріальні цінності.

Процес писемного мовлення, як відомо, починається з мовлення внутрішнього. За кількістю операцій писемне повідомлення є складнішим від усного. Однак в усному спонтанному висловлюванні породження мовлення і його звукового оформлення є синхронним і тому вимагає повного автоматизму в оперуванні лексичним і граматичним матеріалом.

Процес навчання письма полегшується тим, що той, хто пише, не відчуває браку часу, а це дозволяє ґрунтовніше продумувати зміст і форму майбутнього висловлювання, чіткіше здійснювати як попередній синтез, так і ретроспективний аналіз написаного. Можливість відшукати в пам'яті необхідні мовні засоби для точного і яснішого вираження думки, можливість використати словник та інші довідники додають тому, хто пише, більшої впевненості.

В результаті регулярного тренування в писемному висловлюванні учні поступово набувають досвіду, процес вибору слів, структур проходить швидше; навички письма стають стійкішими. Вміння писемного висловлювання своїх та чужих думок важливе не тільки саме по собі, але і як засіб підвищення рівня володіння усним мовленням. Відомо, що усне повідомлення стає більш ґрунтовним, логічним, коли воно підготовлене письмом. У свою чергу усне зовнішнє і особливо писемне мовлення стає передумовою розвитку внутрішнього мовлення.

Як зазначається у Державному освітньому стандарті з іноземних мов, володіння письмом передбачає досягнення елементарної комунікативної компетенції, яка забезпечує учням вміння реалізувати навички писемного мовлення в найбільш типових ситуаціях повсякденного спілкування. [6;18]

У відповідності з учбовою функцією засвоєння мови та комунікативною функцією застосування мови в навчанні письму необхідно розрізняти слідуючи взаємообумовлені цілі:

· отримання знань про графічну систему іноземної мови та вміння

швидкої каліграфічної реалізації нового звучання в міру засвоєння нового алфавіту;

· навчання диференціації знаків, котрі при однаковій формі

представляють різні значення в двох мовах;

· придбання звички з'єднувати збереження мовних знань з

письмом, досягаючи цим більш високого ефекту закріплення матеріалу;

· демонстрація в диктантах наскільки правильно учні можуть

записати почуте;

· складання письмового повідомлення на основі власного досвіду й

оформлення його в вигляді листа;

· опис картини, речі, порядку, дій;

· записування почутого або прочитаного у тексті, застосовуючи це

як основу для послідовних усних чи письмових переказів, відповідей на питання, та ін.;

· виконання нотаток до докладів та дискусій.

Головна мета навчання техніки письма іноземною мовою полягає у формуванні в учнів графічних/каліграфічних та орфографічних навичок. У процесі формування цих навичок учні оволодівають труднощами, які пов'язані з вивченням особливостей звуко-буквених відповідностей у мові, що вивчається.

З урахуванням тісного зв'язку письма з читанням, оскільки їх основою є одна графічна система мови, навчання техніки письма слід здійснювати паралельно з оволодінням технікою читання.

Отже у цьому розділі проаналізувавши теоретичні відомості про письмо як вид мовленнєвої діяльності, можна зробити наступні висновки:

· в процесі комунікації письму надається менше уваги, ніж

говорінню, аудіюванню та читанню, але воно використовується як ефективний засіб розуміння, закріплення, заучування, використання лексичних і граматичних явищ;

· письму належить значна учбова функція, що зумовлює підтримку

процесу аудіювання, говоріння та читання, дає можливість одночасно здійснювати індивідуальну продуктивну мовленнєву діяльність всіх учнів, є раціональним засобом контролю знань учнів, вчить самоконтролю та самоперевірці.

1.2 ПИСЬМОВА МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Письмова мовленнєва діяльність - це цілеспрямоване і творче вчинення думки в письмовому слові, а письмова мова - спосіб формування і формулювання думки в письмових мовних знаках. Письмові вміння учнів нерідко значно відстають від рівня навченості інших видів мовної діяльності.

Метою навчання писемного мовлення є формування в учнів письмової комунікативної компетенції, яка включає володіння письмовими знаками, змістом і формою письмового твору мови.

Завдання, які вирішуються при навчанні писемного мовлення, пов'язані зі створенням умов для оволодіння змістом навчання писемного мовлення. Ці завдання включають формування в учнів необхідних графічних автоматизмів, мовленнєвих навичок і вмінь формулювати думку відповідно з письмовим стилем, розширення знань і кругозору, оволодіння культурою та інтелектуальною готовністю створювати зміст письмового твору, формування автентичних уявлень про предметний зміст, мовні стилі і графічні форми письмового тексту.

Кінцеві вимоги до навчання писемного мовлення включають формування в учнів здатності практично користуватися іншомовним листом як способом спілкування, пізнання і творчості відповідно до досягнутого програмним рівнем оволодіння іноземною мовою.

Письмова мова може розглядатися в трьох площинах: зміст (мислення), вирази (мови) і виконання (графіки).

Зміст письмового мовного твору визначається його діяльнісною метою і завданнями, такими, як емоційний вплив, звернення за допомогою управління діяльністю, запит інформації, збереження інформації, письмове вираження творчого потенціалу людини.

У процесі навчання писемного мовлення важливо забезпечити максимальну керованість графічного виконання письмового твору мови. Для того щоб зробити керованим написання коротких письмових творів мови, використовується прийом заповнення пропусків із запропонованих варіантів.

Для навчання писемного мовлення методисти рекомендують два типи вправ: умовно-комунікативні та комунікативні. Умовно-комунікативні вправи використовуються для формування і вдосконалення лексико-граматичних навичок письма. Вправи такого виду потребують певних мовленнєвих завдань (з'ясувати щось, дати комусь пораду тощо) та сформульовані ситуативні умови.

Серед комунікативних письмових вправ можна назвати передусім такі жанри писемного спілкування як написання листів, короткої автобіографії із супровідним листом, заповнення офіційних форм, а також написання записок, творів-описів, розповідей, роздумів, есе.

Певна річ, практичне володіння іноземною мовою не може бути повноцінним, якщо воно не включає обидві основні форми комунікації у тісному взаємозв'язку. Поступово оволодіваючи особливостями письма, учень переносить їх у певній мірі на усну мову, від чого остання стає досконалішою, а сам учень відчуває себе впевненіше.

У цьому розділі ми дізналися, про те як за допомогою різних вправ можна було вдосконалювати свою писемну діяльність у вивченні іноземної мови.

РОЗДІЛ 2. НАВЧАННЯ ПИСЕМНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА СЕРЕДНЬОМУ ЕТАПІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

2.1 СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ФОРМУВАННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ

До особливостей соціокультурного компонента письмової комунікації відносяться: правила написання дат, звернень, адрес, висновків, резюме, ділових листів, звітів і т. п. У деяких випадках відсутність знань може привести до нерозуміння або до культурного конфлікту. Наприклад, незнання правил написання дати (в Україні: день / місяць / рік; в США: місяць / день / рік) може призвести до невірного розуміння інформації.

Особливо великого значення набуває знання соціокультурного компонента, коли мова йде про професійну комунікаційну англійську мову. Англійською мовою листується зараз практично весь діловий світ, і в цьому листуванні цілком суворі, конкретні закони, які знають і дотримуються і німці, і японці, й італійці ... В Україні, на жаль, практично відсутня культура ділового листа: у кожної фірми - свої форми і бланки, свій стиль. А в англомовному світі ділова кореспонденція, складена, скажімо, в Австралії, не буде істотно відрізнятися від кореспонденції Англії або Канади.

2.2 ЛИСТ ЯК ЗАСІБ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Лист і письмова мова в методиці навчання іноземної мови виступають не тільки як засіб навчання, але усе більш як мета навчання іноземної мови. Лист - це технічний компонент писемного мовлення. Письмова мова поряд з говорінням являє собою так званий продуктивний (експресивний) вид мовної діяльності і виражається у фіксації певного змісту графічними знаками. Психофізичною основою писемного мовлення є взаємодія рухового, зорового аналізаторів. Опора на всі аналізатори в навчанні дає значно більший ефект. За даними психологів, почутий матеріал засвоюється на 10%, побачений на 20%, почутий і побачений на 30%, записаний на 50%, при вимові на 70%, при навчанні іншого на 90%. Психологи вважають, що базою писемного мовлення є усна мова. І говоріння, і лист можна простежити від задуму (що говорити) до відбору необхідних коштів (які необхідні слова, як їх поєднувати у висловлюванні) і до реалізації задуму засобами мови усно або письмово.

Як відомо, лист був із читанням. У їхній системі лежить одна графічна система мови. При листі йде кодування або зашифровки думки за допомогою графічних символів, при читанні - їх декодування або розшифровка.

Якщо правильно визначити цілі навчання письма та писемного мовлення, враховувати роль листа у розвитку інших умінь, використовувати вправи, які повністю відповідають цілі, виконувати ці вправи на відповідному етапі навчання, то усне мовлення поступово стає багатшим і логічнішим.

Допоміжну роль лист виконує при виробленні граматичної навички, при виконанні письмових завдань від простого списування до завдань, що вимагають творчого підходу, що створює необхідні умови для запам'ятовування.

Вся система мовних та умовно-мовленнєвих вправ, які виконуються в письмовій формі, відноситься до навчального писемного мовлення. Письмові твори, творчі диктанти, складання планів і тез для повідомлення на задану тему, написання особистого або ділового листа, тобто письмові розповіді за заданими ситуаціями, відносяться до комунікативного писемного мовлення. Іншими словами - це письмова мовленнєва вправа з вивченої або суміжної темі розмовної практики.

Письмова мова розглядається в якості творчого комунікативного вміння, що розуміється як здатність викласти в письмовій формі свої думки. Для цього треба володіти орфографічними і каліграфічними навичками, умінням композиційно побудувати і оформити в письмовому вигляді мовленнєвий твір, складений у внутрішній мові, а також умінням вибрати адекватні лексичні та граматичні одиниці.

Навчання писемного мовлення включає різного роду мовні вправи: мовні вправи для навчання складання письмового повідомлення; письмово-мовні вправи для роботи з друкованим текстом; письмово-мовні вправи, зумовлені процесом читання, аудіювання та усного спілкування.

При сприйнятті іноземної мови на слух (аудіювання) можна зробити записи:

1) скласти конспект аудіо-текста за заздалегідь запропонованого плану (за ключовими словами);

2) зробити запис в процесі прослуховування аудіо-текста;

3) відповідно до заданої комунікативної ситуації (завдання) виділити з аудіо-текста інформацію та записати її.

Можна використовувати вільний диктант. У цьому випадку викладач читає аудіо-текст по абзацах, а учні навчаються записувати те, що запам'ятали; для полегшення виконання завдання заздалегідь даються план або ключові слова.

При сприйнятті писемного мовлення навчаються складати список питань для обговорення з реальним або уявним співрозмовником, тези, підбирають письмову лекцію на картках, складають таблиці для усного повідомлення з певної теми (проблеми) або ситуації.

Практика писемного мовлення дозволяє зробити перекладення друкованого тексту або аудіо-текста по пам'яті, за планом або внести письмові пропозиції щодо вирішення певного питання або певної проблеми. Цикл уроків з теми завершується домашнім твором (письмовим переказом частини тексту або всього тексту).

Здатність викласти в письмовій мові свої думки на іноземній мові слід розвивати послідовно і постійно. Для вирішення цього завдання існує ряд вправ репродуктивно-продуктивного характеру. Всі вправи виконуються письмово. Інтерес, представляють, наприклад, такі завдання:

- Відновіть початок і кінець історії;

- Відновіть діалог по окремих репліках;

- Змініть вид тексту (повідомлення на розмову, діалог на опис);

- Неоднозначну ситуацію опишіть в різних текстах і діалогах;

- Поясніть протиріччя між текстовою та ілюстративною інформацією;

- Дайте відповідь на лист листом, телефонною розмовою, розмовою і т.д.;

- Підберіть ключові слова, які ведуть до певного заздалегідь відомого результату.

У сучасній методиці з навчання письма та писемного мовлення іноземною мовою набуло поширення так зване «креативне письмо». Під «креативним листом» маються на увазі вправи продуктивного характеру самого різного ступеня складності, різноманітні за формою і за змістом, часто в ігровій формі. Використовуючи «креативне письмо» методисти ставлять перед собою конкретні питання: коли писати, скільки і з якою метою? доставить чи лист задоволення і кому? і т.д.

Відмінні риси цих вправ полягають у тому, що вони виконуються неодмінно в письмовій формі, за змістом носять мовної творчий або полутворчій характер, цікаві та захоплюючі як для учнів, так і для викладачів. Обіграються вірші відомих поетів, використовуються монограми, колективно пишуться веселі історії, пишуться листи на адресу вигаданих персонажів.

Не слід забувати три найважливіші умови при вступі на заняттях креативного листа: цілі навчання, принципи, методи і прийоми навчання, а також навчальний контроль.

Для навчання написання листа необхідно почати з низки мовленнєвих вправ. На першому етапі можуть бути запропоновані вправи на запам'ятовування мовних формул, кліше, використовуваних в листі, форми письмового звернення до адресата, способи вираження подяки, підтвердження отримання листа, надії на швидку відповідь і т.д. Далі слід переглянути тексти листів, визначення схем різних листів, виділення окремих фраз, опорних думок, ключових слів. Учні роблять аналіз текстів листів, дають характеристику їх авторів, визначають характер листа (особисте, сімейне, ділове, проблемне; лист з висловленням подяки, поздоровленням, запрошенням і т.д.), аналізують кошти викладу думок у різних за стилем та характером листах, кошти переходу від однієї думки до іншої і т.д.

На другому етапі можна запропонувати скласти план листа, використовуючи зразки фраз і ключових слів. Форми звернення та інші кліше повинні відповідати змісту, структурі і стилю письма.

На наступному етапі роботи тим хто навчається пропонується скласти колективний лист, потім тематичні листи за заданими ситуаціями, листи різного характеру (особисте, сімейне, ділове), лист-відповідь на прохання або побажання адресата, лист ініціативного характеру або лист-відповідь з певного питання в розрахунку на конкретного адресата. Можливе складання листів різним адресатам з різними цільовими установками, але з однаковим змістом або з внесенням змін в один і той же текст повідомлення. Слід попрацювати над складанням запитань до адресата, визначити їх місце в листі.

Навчання іноземної мови включає в себе оволодіння учнями такими видами мовленнєвої діяльності як аудіювання, говоріння, читання й письмо. У програмах середньої загальноосвітньої школи лист не розглядається як основна мета навчання. Воно вважається засобом навчання, що сприяють розвитку вмінь і навичок усного мовлення і читань, а також засвоєння мовного матеріалу

У вимогах практичного володіння іноземною мовою на початковому етапі навчання мовиться: учні повинні набути навичок каліграфічного написання літер, слів, фраз і опанувати орфографію слів, засвоєних в усному мовленні і використовуваних в письмових вправах. Навчання англійської каліграфії має велике значення для правильної постановки викладання англійської мови особливо на початковому ступені навчання. Навчаючись англійської каліграфії, учень звертає увагу на орфографічні особливості англійських листів, що дуже цінно.

На першому етапі оволодіння каліграфією - це вміння, яке формується послідовною роботою по засвоєнню і закріпленню тієї або іншої форми букв на листі. Необхідні моменти у формуванні каліграфії - уміння, усвідомленість і зацікавленість.

На наступному етапі каліграфія стає навичкою, постійно підкріплюється практикою листів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб зберегти шлях від каліграфії вміння до каліграфії навичці та зробити цей навик стійким. Лист може стати дієвим засобом навчання лише в тому випадку, якщо учні досягнуть певного рівня орфографічних навичок.

При навчанні орфографії необхідно враховувати правила читання та орфографії. Вони дійсно корисні при написанні слів, орфографія яких заснована на фонетичному принципі, тобто таких як pen, desk, bag, pig, але і слово plate учень може написати так plait за аналогією з rain, grain. Слово beautiful - butiful, beautifool, butifool. Ні списування, ні диктанти, ні назва по буквах, ні облік правил читання не можуть забезпечити достатньо ефективне засвоєння орфографії важких слів учнями. Особливих труднощів у навчанні написання слів викликають слова орфографія яких заснована на історичних засадах. Багато вчителів використовують орфографічне обговорювання, що рекомендується при навчанні російської орфографії. Орфографічне обговорювання здійснюється в російській мові досить просто. Що стосується англійської, то тут набагато складніше. У кожної букви своє звучання, у приголосних звичайне їх читання f [f], h [h], s [s] і т.д.

Слід запам'ятати учням, що при орфографічному промовлянні вимовляється кожна буква, так наприклад teacher, Wednesday. Цю роботу необхідно проводити на початковому етапі навчання. Оволодівши орфографічним читанням, учні добре оволодівають навичками письма та читання, що не може не привести до поліпшення умінь і навичок усного мовлення. Так само під час навчання навичок письма окремих слів і виразів, також пропозицій дуже допомагають зорові диктанти. Вони сприяють розвитку в учнів зорової пам'яті. Спочатку учні бачать на дошці написане. Потім написане стирається і хлопці пишуть по пам'яті. Для перевірки правильності в написанні знову з'являється написаний текст і учні самі перевіряють текст. Таким чином у них розвивається здатність до самоконтролю. Вся ця робота проводиться поступово. При навчанні іноземної мови учні повинні оволодіти листом в тій мірі, яка необхідна для того, щоб допомогти їм в оволодінні його лексико-граматичного матеріала, необхідного для розвитку і вдосконалення усного мовлення і читання. Лист також формує в учнів такі навички:

1. написання букв алфавіту;

2. переклад звуків мови в орфографічні символи: букви і буквосполучення;

3. орфографічно правильні написання слів, поєднання слів і речень;

4. письмове виконання різних вправ, що сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу необхідного для розвитку і вдосконалення усного мовлення і читання.

Сформувавши всі зазначені навички в учнів, їм стає легше користуватися листом в якості засобу вивчення мови, помічника в оволодінні усного мовлення і читанням. Від простих завдань списування учні переходять до завдань різного ступеня складності, що вимагають творчого переходу до вирішення поставлених в них завдань таких як: озаглавити смислові відрізки тексту, написати питання до тексту, відповісти на запитання, скласти план повідомлення. Важливу навчальну функцію виконують письмові роботи, пов'язані з прочитаним текстом. Використання листа дуже допомагає кращому розумінню тексту і формулюванню думок у зв'язку з прочитаним. Можна використовувати такі письмові завдання:

- Виписувати пропозиції, які висловлюють головні думки автора і потім викреслювати ті слова, які тільки пояснюють їх. Написати отримані у результаті скорочення пропозиції.

- Скоротити текст, виписавши з нього тільки ті пропозиції, які передають основний його зміст.

- Пояснити текст, зміст в трьох-п'яти пропозиціях.

- Виписати ті пропозиції, які вам найбільше сподобалися (художній текст).

- Виписати ті пропозиції, з яких ви дізналися для себе нове (науково-популярний текст).

На початковому етапі використовуються вище перераховані вправи, такі як опис - це найпростіша форма мовного спілкування.

На середньому етапі навчання використовується такий вид роботи як міркування, найбільш складний вид мовного спілкування, який вимагає від учнів знань, запасу слів і виразів усних висловлювань, що допомогли б висловити свої думки на письмі.

Лист у навчанні іноземної мови являє собою засіб навчання іноземної мови (графіку, орфографію, письмове виконання вправ, що допомагають краще засвоїти мовний матеріал і опанувати усне мовлення та читання.)

Отже, навчити фіксувати усне мовлення, у тому числі навчити писати особисті і ділові листи, заповнювати анкети, писати коротку і розгорнуту автобіографію, заяву про прийом на роботу або навчання і т.п. - все це становить основні цілі навчання письма, що виконує до того ж допоміжну роль при навчанні читання, усного мовлення, граматиці, лексиці.

РОЗДІЛ 3. РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

3.1 ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПИСЬМОВА МОВА

В останні роки все частіше піднімається питання про застосування нових інформаційних технологій в середній школі. Це не тільки нові технічні засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Основною метою навчання іноземних мов є формування і розвиток комунікативної культури школярів, навчання практичному оволодінню іноземною мовою.

Основними характеристиками застосування сучасних інформаційних технологій є можливість диференціації та індивідуалізації навчання, а також можливість розвитку пізнавальної творчої активності учнів.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб створити умови практичного оволодіння мовою для кожного учня, вибрати такі методи навчання, які дозволили б кожному учню виявити свою активність, свою творчість, активізувати пізнавальну діяльність учня в процесі навчання іноземним мовам. Сучасні педагогічні технології такі, як навчання в співробітництві, проектна методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет-ресурсів допомагають реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію та диференціацію навчання з урахуванням здібностей дітей, їхнього рівня навченості, схильностей і т.д.

Можливості використання Інтернет-ресурсів величезні. Глобальна мережа Інтернет створює умови для отримання будь-якої необхідної учням і вчителям інформації, що у будь-якій точці земної кулі: країнознавчий матеріал, новини з життя молоді, статті з газет і журналів, необхідну літературу і т.д.

В даний час необхідно привести методику викладання англійської мови в школі у відповідність з розвитком сучасних інформаційних технологій. На уроках англійської мови за допомогою Інтернету можна вирішувати цілий ряд дидактичних задач: формувати навички та вміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі; вдосконалювати вміння писемного мовлення школярів; поповнювати словниковий запас учнів; формувати у школярів стійку мотивацію до вивчення англійської мови. Учні можуть брати участь у тестуванні, у вікторинах, конкурсах, олімпіадах, що проводяться по мережі Інтернет, листуватися з однолітками з інших країн, брати участь у чатах, відео-конференціях і т.д. Учні можуть отримувати інформацію з проблеми, над якою працюють в даний момент в рамках проекту. Це може бути спільна робота українських школярів та їхніх зарубіжних однолітків з однієї або декількох країн.

Основна мета вивчення іноземної мови в середній школі - формування комунікативної компетенції, всі інші цілі (освітня, виховна, розвиваюча) реалізуються в процесі здійснення цієї головної мети. Комунікативний підхід передбачає навчання спілкуванню і формування здатності до міжкультурної взаємодії, що є основою функціонування Інтернету. Поза спілкуванням Інтернет не має сенсу - це міжнародне багатонаціональне, культурне товариство, чия життєдіяльність заснована на електронному спілкуванні мільйонів людей у всьому світі. Включаючись в нього на уроці іноземної мови, ми створюємо модель реального спілкування.

Спілкуючись в істинному мовному середовищі, забезпеченому інтернетом, учні виявляються у справжніх життєвих ситуаціях. Залучені у вирішення широкого кола значимих, реалістичних, що цікавлять і досяжних завдань, школярі навчаються спонтанно й адекватно на них реагувати, що стимулює створення оригінальних висловлювань, а не шаблонну маніпуляцію мовними формулами.

Як інформаційна система, Інтернет пропонує своїм користувачам різноманіття інформації і ресурсів. Базовий набір послуг може включати в себе: електронну пошту; телеконференції; відео-конференції; можливість публікації власної інформації, створення власної домашньої сторінки і розміщення її на Web-сервері; доступ до інформаційних ресурсів: довідкові каталоги; пошукові системи, розмову в мережі. Ці ресурси можуть бути активно використані на уроці.

Інтерактивність не просто створює реальні ситуації з життя, але й змушує учнів адекватно реагувати на них за допомогою іноземної мови. І коли це починає виходити, можна говорити про мовну компетенцію. Нехай навіть за наявності помилок. Головне вміння спонтанно, гармонійно реагувати на висловлювання інших, висловлюючи свої почуття і емоції, підлаштовуючись і перебудовуючись на ходу, тобто ми можемо розглядати інтерактивність як спосіб саморозвитку через Інтернет: можливість спостерігати і копіювати використання мови, навички, зразки поведінки партнерів; використовувати нові значення проблем під час їх спільного обговорення.

При роботі з комп'ютерними технологіями змінюється і роль педагога, основне завдання якого - підтримувати та спрямовувати розвиток особистості учнів, їх творчий пошук. Відносини з учнями будуються на принципах співпраці та спільної творчості. У цих умовах неминучий перегляд сформованих сьогодні організаційних форм навчальної роботи: збільшення самостійної індивідуальної і групової роботи учнів, відхід від традиційного уроку з переважанням пояснювального-ілюстративного методу навчання, збільшення обсягу практичних та творчих робіт пошукового та дослідницького характеру.

Спілкування у віртуальній реальності здійснюється за допомогою електронної пошти, яка для оволодіння міжкультурної компетенції може використовуватися наступним чином:

1. Встановлення дружнього листування.

Міжнародний обмін листами можна здійснювати в будь-якому класі та на різному рівні володіння мовою. Крім цілеспрямованого використання мови, що вивчається, встановлення дружніх контактів та вивчаючи, таким чином, культуру, електронне листування має свої переваги в порівнянні з паперовою: вона швидше, зручніше і дешевше.

Аналізуючи досвід використання електронної пошти в процесі навчання іноземним мовам, можна прийти до наступних висновків:

1. Перевага віддається роботі в невеликих групах, без жорсткого контролю з боку викладача. Найкращі результати досягаються за рахунок можливості учнів самим вибрати тему для обговорення, а не беззаперечно слідувати вказівкам вчителя і більшості групи (у такому випадку просто утворюється нова група).

2. Електронна комунікація - чудова практика мови, де здійснюється перехід від форми до змісту - у бік істинного спілкування і вільного польоту думок.

3. Змінюється процес - більше уваги приділятиметься редагуванню робіт і виправлення помилок, причому навіть для складання монологів учні нерідко звертаються за думкою або порадою до своїх партнерів - така робота представляє собою втілення принципу інтерактивності.

4. Використання e-mail підвищує інтерес до самого процесу вивчення мови.

Крім формального мовного досвіду, набутого за допомогою телекомунікацій, не можна заперечувати і розвиток міжкультурної компетенції.

Більш того, можна сміливо стверджувати, що на сьогоднішній день використання ресурсів Інтернет, в тому числі e-mail - найбільш ефективний і доступний спосіб опанування культурної грамотністі в умовах реального спілкування.

Для підвищення ефективності використання e-mail повинно бути цілеспрямованим. Набір завдань може бути наступним: помістіть оголошення про пошук друзів на різних сайтах по листуванню; напишіть інформацію про себе; вишліть кілька повідомлень, наприклад, 2-3 в тиждень, для того щоб отримати відповідь, задайте в кінці повідомлення питання, які вас цікавлять; приймайте не менше трьох відповідей на свої повідомлення; надайте повний звіт про виконану роботу: що ви зробили, що з цього вийшло, що нового ви дізналися, як ви оцінюєте завдання. Включіть в звіт свої листи та відповіді на них.

2. Створення спільних навчальних проектів.

Учні не просто діляться інформацією з партнерами з різних кінців земної кулі, а спільно працюють над будь-яким проектом: вибирається тема, розробляються методи дослідження, створюється свій стенд, куди й містяться отримані результати. Тему проекту можна вибрати з уже запропонованих ким-то на лист-сервері або помістити туди свою і чекати відповідних контактів.

Таким чином, використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, можна, інтегруючи їх у навчальний процес, більш ефективно вирішувати цілий ряд дидактичних завдань на уроці англійської мови:

а) формувати навички та вміння читання, безпосередньо використовуючи матеріали мережі різного рівня складності;

б) удосконалювати вміння аудіювання на основі автентичних звукових текстів мережі Інтернет, також відповідно підготовлених вчителем;

в) удосконалювати вміння монологічного і діалогічного висловлювання на основі проблемного обговорення, представлених вчителем або кимось з учнів, матеріалів мережі;

г) вдосконалювати вміння писемного мовлення, індивідуально або письмово складаючи відповіді партнерам, беручи участь у підготовці рефератів, творів, інших епістолярних продуктів спільної діяльності партнерів;

д) поповнювати свій словниковий запас, як активний, так і пасивний, лексикою сучасної англійської мови, що відображає певний етап розвитку культури народу, соціального та політичного устрою суспільства;

е) знайомитися з культуро-знавчими знаннями, що включають в себе мовний етикет, особливості мовної поведінки різних народів в умовах спілкування, особливості культури, традицій країни досліджуваної мови;

ж) формувати стійку мотивацію іншомовної діяльності учнів на уроці на основі систематичного використання "живих" матеріалів, обговорення не тільки питань до текстів підручника, але і актуальних проблем, що цікавлять всіх і кожного

У даному виді співробітництва Інтернету та уроку часто використовується проектна форма навчальної діяльності.

Мова як засіб спілкування постійно розвивається, змінюється структура мови, граматика, вимова, написання слів, прикладом можуть послужити нововведення в німецькій мові, де помінялися правила написання слів, в англійській мові практично не використовуються деякі форми майбутнього часу, існує багато інших прикладів. До чого це призводить? По-перше, необхідно звіряти навчально-методичні комплекси, що є в наявності, постійно виправляти і вказувати на недоліки в матеріалах навчання, по-друге, має розвиватися і навчальний матеріал відповідно до змін граматичних та лексичних явищ, по-третє, брак фінансування не дозволяє екстрено змінювати існуючі комплекти навчання іноземної мови. Тому, проблема модернізації навчально-методичного комплексу лягає на плечі вчителя.

Процес навчання англійській мові є складний. Комп'ютеризація навчання іноземної мови допомагає полегшити доступ до інформації і скоротити час вивчення мови. На даний момент існує величезний вибір мультимедіа продуктів, Інтернет-сторінок, що містять інформацію необхідну для вивчення іноземної мови, електронних підручників, баз даних з тематичними текстами і вправами. Така кількість джерел ускладнює пошук необхідної інформації, на даний момент не кожен вчитель буде розбиратися з існуючими мультимедійними програмами і включати їх у процес навчання. У тому випадку, якщо вчитель зацікавлений у використанні мультимедійних технологій у навчальному процесі, піднімається ще одне питання, де і в який час проводити заняття на комп'ютерах. У багатьох школах сьогодні є комп'ютерні класи, але на них лежить величезне навантаження, розвиток мультимедійних засобів сьогодні, залучає викладачів усіх дисциплін, починаючи від фізики і закінчуючи співом. Викладач іноземної мови, можливо, знайде спосіб займатися на комп'ютерах одну годину в тиждень, хоча цього не досить, повністю і з користю для знань використовувати і годину на тиждень можливо.

Комп'ютер дозволяє моделювати умови комунікативної діяльності; опановувати лексико-граматичні навички; індивідуалізувати і диференціювати навчання; підвищувати мотивацію, збільшувати обсяг мовного тренування; сприяти виробленню самооцінки учнів; забезпечувати перенесення мовного матеріалу в інші види мовленнєвої діяльності.

В даний час існує безліч думок про те, використовувати комп'ютер у навчанні іноземної мови або не використовувати. Одні вважають, що комп'ютер може замінити вчителя, інші - комп'ютер не здатний подати матеріал так, як це робить вчитель. Не слід забувати, що комп'ютер має низку переваг: у ньому поєднується відео-аудіо інформація, текстова інформація, можливість запису власного голосу і подальшої корекції вимови. Комп'ютер надає величезні можливості тестування рівня володіння іноземною мовою або темою з участю викладача, що скоротить час перевірки результатів. Тести можливі самі різні: символи, вибіркові, правда-брехня, шаблонні. Учитель може застосовувати комп'ютер для оптимізації навчання, підвищення ефективності та об'єктивності навчального процесу при значній економії часу, для організації колективної роботи і для роботи з навчальними матеріалами. Як засіб технічної підтримки діяльності викладача комп'ютер відкриває широкі перспективи у вдосконаленні організації процесу навчання, більше того, деякі організаційні форми навчального процесу не можуть бути реалізовані без застосування комп'ютера, наприклад, колективна творча робота над спільним проектом.

ВИСНОВКИ

Метою навчання писемного мовлення є формування в учнів письмової комунікативної компетенції, яка включає володіння письмовими знаками, змістом і формою письмового твору мови.

Завдання, які вирішуються при навчанні писемного мовлення, пов'язані зі створенням умов для оволодіння змістом навчання писемного мовлення. Вони включають в себе формування в учнів необхідних графічних автоматизмів, мовленнєвих навичок і вмінь формулювати думку відповідно з письмовим стилем, оволодіння культурою та інтелектуальною готовністю створювати зміст письмового твору мови, формування автентичних уявлень про предметний зміст.

В останні роки роль письма в навчанні іноземної мови поступово підвищується, і, в деякому розумінні, лист починають розглядати як резерв у підвищенні ефективності навчання іноземної мови. Не можна не враховувати і практичну значимість письмового мовного спілкування у світлі сучасних засобів комунікації, таких як електронна пошта, інтернет і т.п. В останньому випадку лист як вид мовного спілкування розвивається на основі тільки автентичного матеріалу.

Навчання писемного мовлення включає різного роду мовні вправи: мовні вправи для навчання складання письмового повідомлення; письмово-мовні вправи для роботи з друкованим текстом; письмово-мовні вправи, зумовлені процесом читання, аудіювання та усного спілкування.

Одна з актуальних проблем сучасної методики навчання іноземним мовам - орієнтація всього навчального процесу на активну самостійну роботу учнів, створення умов для їх самовираження і саморозвитку. Комп'ютер не визначає зміст навчання - він є лише ефективним засобом навчання іноземної мови, тому розробка методичних основ навчання іноземним мовам за допомогою комп'ютера повинна базуватися на глибокому аналізі дидактичних і методичних можливостей, що сприяють реалізації основної мети у викладанні іноземних мов - формування умінь і навичок комунікативної компетенції .

На мою думку, комп'ютер повинен служити як допоміжний засіб, як будь-який інший технічний засіб навчання чи підручник, бо за допомогою Інтернету ми можемо вдосконалювати свої знання, перевіряти свої навички у письмі, аудіюванню. Але не треба забувати, що друкована книжка набагато краща за Інтернет. Якщо у вас виникнуть якісь питання щодо поданого матеріалу, ви не знайдете точної відповіді на своє питання в Інтернеті, а ось вчитель досконало вам пояснить те що вам незрозуміло. Але це лише моя думка, кожен вирішує для себе сам як йому вчитись і за допомогою яких матеріалів.

писемний мовлення іноземний учень

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови / О.І. Вишневський. - К.: Рад. Школа., 1969. - 224 с.

2. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А. Основы общей методики обучения иностранным языкам. - К.: Высшая школа, 1976. - 194 с.

3. Гальскова Н.Д Теория обучения иностранным языкам / Н.Д. Гальскова. - М.: Академия, 2006. -- 336 с.

4. Зимняя И. А. Педагогическая психология / И.А. Зимняя. - М.: Логос, 2000. - 384 с.

5. Комков И.Ф. Методика преподавания иностранных языков / И.Ф. Комков. - Минск: Высшая школа, 1979. - 352 с.

6. Ляховицький М.В. Методика преподавания иностранных языков / М.В. Ляховицький. - М.: Высш. школа. 1981. - 159 с.

7. Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / С.Ю. Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.

8. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению / Е.И. Пассов. - М.: Русский язык, 1989. -- 276 с.

9. Пассов Е.И. Урок иностранного языка в средней школе / Е.И. Пассов. - М.: Просвещение, 1988. -- 223 с.

10. Пассов Е. С. Основные вопросы обучения иностранной речи / Е.С. Пассов. - Воронеж: Воронежский гос. пед. институт, 1974. - 164 c.

11. Плахотнік В.М. Навчання іноземних мов у середні школі: концепція та її реалізація / В.М. Плахотнік. - К.: Освіта, 1995. - 157 с.

12. Рогова Г.В. Методика обучения английскому языку / Г.В. Рогова. - Л.: Просвещение, 1975. -- 312 с.

13. Старков А.П. Обучение английскому языку в средней школе / А.П. Старков. - М: Просвещение, 1978. - 222 с.

14. Филатов В.М. Методика обучения иностранным языкам в начальной и основной общеобразовательной школе / В.М. Филатов. - Ростов на Дону: Феникс, 2004. -- 416 с.

15. Щукин А.Н. Обучение иностранным языкам: Теория и практика / А.Н. Щукин. - М.: Филоматис, 2006. -- 480 с.

Размещено на Allbest.ru

...