Законодавчі акти про природно-заповідний фонд України. Природно-заповідний фонд. Національна екологічна мережа України

Формування знань про природно-заповідний фонд України та його розташування, напрямки створення національної екологічної мережі. Найвидатніші природно-заповідні території країни, місцеві природні пам’ятки. Формування екологічної культури особистості.

Рубрика Педагогика
Вид конспект урока
Язык украинский
Дата добавления 04.05.2015
Размер файла 21,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Законодавчі акти про природно-заповідний фонд України. Природно-заповідний фонд. Національна екологічна мережа України

заповідний екологічний національний пам'ятка

Мета: сформувати знання про природно-заповідний фонд України та особливості його розташування, про основні напрямки створення національної екологічної мережі; ознайомити з найвидатнішими природно - заповідними територіями України, місцевими природніми пам'ятками, сприяти розвитку мислення високого рівня, формуванню екологічної культури особистості, продовжувати формувати навички роботи з контурною картою.

Тип уроку: формування нових знань.

Методи: пояснювально-ілюстративний, проблемно-пошуковий.

Обладнання: підручник В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова «Фізична географія України» 8 клас, атласи, карта «Природо-заповідний фонд України»

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Діти, давайте пригадаємо:

1. Пригадайте, з якою метою створюються природоохоронні території.

2. Які вам відомі природоохоронні об'єкти в Україні?

3. Назвіть найвідоміші природоохоронні об'єкти України та своєї області?

Діти за бажанням дають відповіді на запитання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У зв'язку з величезними змінами, що сталися на Землі внаслідок тисячолітнього людського впливу на природу, подекуди порушено рівновагу екологічних систем. Що ж, її треба поступово відтворити. Для цього потрібно виділити і зберегти такі природні об'єкти, на яких не позначився або дуже мало позначився вплив людини. Вони й стануть своєрідними еталонами. На яких можна вивчати природний процес формування екосистем, що сприятиме продуманому відтворенню рослинного й тваринного світу та ландшафтів, змінених нераціональною експлуатацією природних багатств. Одним з найбільших ефективних заходів щодо забезпечення охорони довкілля є комплекс робіт з організації заповідних територій. Як зберегти для наступних поколінь еталони живої природи в межах природних комплексів? Чи дозволяє це зробити законодавча база нашої держави та наявний природно - заповідний фонд? Ми спробуємо відшукати відповіді на ці запитання на сьогоднішньому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

План:

1. Поняття природно-заповідний фонд України

2. Характеристика ПЗФ своєї області (Черкаської області)

1. Природно-заповідний фонд України - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти якi мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Державне управління природно-заповідним фондом України здійснює Державна служба заповідної справи. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» дає класифікацію природного заповідного фонду, визначає режим, статус і завдання заповідних територій.

До природно-заповідного фонду України належать: - природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

- штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Найвищий рівень заповідності мають природні заповідники, біосферні заповідники і національні природні парки. В них знаходиться велика кількість рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України.

Природні заповідники України - це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування. Заповідник - вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі.

Біосферні заповідники України - природно-заповідні території міжнародного значення, в яких охороняється всі шари біосфери; і доступ до яких вкрай обмежений. В Україні знаходяться 4 біосферних заповідники. Україна разом з Польщею і Словаччиною першими в світі започаткували створення нового типу природозаповідної території - міжнародного біосферного заповідника Східні Карпати на пограниччі трьох держав.

Національні природні парки України - заповідні території, що є частиною природно-заповідного фонду України. В них дозволено вільний доступ туристів. В Україні станом на 2011 рік налічується 40 національних природних парків загальною площею більше 10000 кмІ (1,8% території), які розташовані у 12 з 24 областей і Автономній Республіці Крим. Також 21 жовтня 2010 року Сіверсько-Донецький природний парк було позбавлено статусу національного. Зараз ведуться активні роботи по створенню найбільшого в Україні національного природного парку «Подесіння».

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. Регіональний ландшафтний парк підкреслює природну своєрідність регіону, а також вказує на регіональний характер джерел фінансування діяльності парку.

Заказники - природоохоронні об'єкти. На відміну від заповідників можуть бути постійними або тимчасовими; у заказниках можливе часткове використання тварин, рослин та інших природних ресурсів. Залежно від характеру, мети організації і необхідності режиму охорони заказники поділяють на: ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні, карстово-спелеологічні. На території заказників обмежена або заборонена діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про них. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить меті і завданням заказників, проводять із дотриманням загальних вимог до охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказниками, зобов'язуються забезпечити режим їх охорони та збереження.

Пам'ятка природи - природоохоронна територія, на якій розташований окремий унікальний природний об'єкт, який охороняється за своїм науковим, навчально-просвітницьким, історико-меморіальним або культурно-естетичним значенням. До пам'яток природи належать, наприклад, унікальні геологічні оголення, печери, водоспади, озера, метеоритні кратери тощо. Хоча пам'яткою природи може бути, наприклад, одне рідкісне дерево, в інших випадках вони вкривають території значних розмірів - ліси, гірські хребти, ділянки узбережжя і долин.

Ботанічний сад - науково-дослідницький та культурно-просвітницький заклад, в якому проводиться накопичення колекцій флори з метою її вивчення, збереження, культивування й акліматизації; пошук і добір рослин, перспективних для створення зелених насаджень і здійснення інших видів господарської діяльності; робота щодо збереження генофонду рослинного світу. У ботанічному саду створюються ділянки рідкісних і звичайних рослин, а також місцевої природної рослинності. Розрізняють ботанічний сад державного та місцевого значення.

Дендрологічний парк - територія, на якій на відкритому ґрунті культивуються деревні рослини. Парк, з колекцією різних порід дерев. Насадження в дендропарку зазвичай в стилі ландшафтого парку, можуть бути самостійними або входити до складу ботанічного саду. Розміщення рослин здійснюється за систематичною, географічною, екологічною, декоративною або іншими ознаками.

Зоопарк (зоологічний парк) - територія, спеціально створена людиною, з будівлями і обладнанням для утримання, збереження зникаючих видів та публічного показу тварин.

3а роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на листопад 2009 до його складу входило понад 7200 територій та об'єктів загальною площею 2,8 млн га, що становить 4, % території держави. Це, зокрема, 17 природних та 4 біосферних заповідника, 19 національних природних парків, 45 регіональних ландшафтних парків, 3078 пам'яток природи, 2729 заказників, 616 ботанічних, зоологічних садів, дендропарків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 793 заповідних урочища. Незважаючи на це, площа природно-заповідного фонду в Україні є недостатньою і залишаться значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній відсоток заповідності становить 15%. Площі природно-заповідного фонду України треба постійно розширювати. Це можна робити насамперед за рахунок ділянок, які менше змінені господарською діяльністю людини або територій, на яких трапляються види рослин і тварин, що занесені до Червоної книги.

2. Природно-заповідний фонд Черкаської області нараховує 503 природних комплексів та об'єктів (станом на 11.01.2011 р.), котрі виділені з метою збереження природного різноманіття ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу регіону.

Площа заповідних об'єктів становить 61054,1 га, що становить 2,9% від загальної площі території області (показник заповідності). Для порівняння, середній показник заповідності у сусідніх областях складає: у Полтавській - 4,1%, Київській - 2,8%, Кіровоградській - 1,4%, Вінницькій - 1,02%; в Україні - 5,4%, в Європі 12-15%.

Протягом 2005?2010 рр. площу природно-заповідного фонду області збільшено на 21730,2 га, кількість об'єктів - на 67 (4 скасовано), показник заповідності - на 1,04%.

Розподіл об'єктів та територій природно-заповідного фонду в межах адміністративних районів області є вкрай нерівномірним. Дана ситуація зумовлена в першу чергу значною розорюваністю земель. Зокрема, площа сільськогосподарських угідь області становить 1 454 800 га (70% загальної площі області - 2 091 668 га), з яких ріллі - 1 273 600 га (88% площі сільськогосподарських угідь). Відсоток розорюваності для більшості районів коливається від 62% до 80%. Лише два райони області мають вищий від середнього по Україні показник заповідності (Золотоніський, Канівський райони) та 1 - наближений до нього (Чорнобаївський район). Велика площа об'єктів природно-заповідного фонду у Канівському районі існує за рахунок Канівського природного заповідника, Національного природного парку «Білоозерський», Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів». У Золотоніському районі - за рахунок орнітологічного заказника «Липівський», ботанічного заказника «Пташині Острови». Три райони мають показник від 3 до 7% (Чорнобаївський, Корсунь-Шевченківський, Черкаський), чотири - від 1 до 3% (Маньківський, Монастирищенський, Смілянський, Чигиринський), десять - найнижчий - до 1% (Городищенський, Драбівський, Звенигородський, Кам'янський, Катеринопільський, Лисянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський та Шполянський райони)

IV. Узагальнення та систематизація знань учнів

Прийом «Подорож по карті»:

Учні, по черзі, називають і показують на карті України природоохоронні об'єкти, які вони запам'ятали упродовж уроку.

V. Підведення підсумків уроку

Прийом «Роблю висновки»

ІV. Домашнє завдання

Читати матеріал підручника §-5, ст. 40.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.