Структура та зміст базових компетентностей молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Сучасний етап модернізації шкільної мистецької освіти пов'язаний із упровадженням компетентнісного підходу до змісту та організації художньо-естетичного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах. Одним із шляхів оновлення змісту освіти та узгодження його з потребами сучасності є орієнтація навчально-виховного процесу на набуття учнями базових компетентностей та створення ефективних механізмів їх запровадження.

Ця проблема знаходить своє відображення в офіційних документах - державних стандартах, концепціях і навчальних програмах. Реалізація основної мети, визначеної Державним стандартом нового покоління освітньої галузі «Мистецтво», передбачає формування в учнів системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як інтегральної основи світогляду, здатність до художньо-творчої самореалізації та культурного самовираження.

Сучасна мистецька освіта має впливати не тільки на здобуття знань і вмінь, а й спрямовуватися на набуття учнями базових компетентностей та системи особистісних художньо-естетичних цінностей як «важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями й світоглядними позиціями».

До визначення сутності поняття «компетентність», переліку необхідних для успішності освітнього процесу молодших школярів компетентностей і розробки технологій їх формування долучилися представники науки і педагогічної практики (В.Бондар, В.Кальней, М.Красовицький, В.Краєвський, В.Ландшеєр, В.Маслов, І.Підласий, Дж. Равен, А.Тряпіцина, А.Хуторський, С.Шишков, М.Чошанов та ін.), зокрема вітчизняні науковці (О.Савченко, Н.Бібік, Л.Ващенко, О.Локшина, О.Овчарук, Л.Паращенко, О.Пометун, С.Трубачова).

Для розуміння особливостей реалізації компетентнісного підходу в мистецькій освіті важливими є праці українських учених: І. Беха, Н. Бібік, І. Єрмакова, О. Овчарук, Л. Масол, О. Пометун, І. Родигіної, О. Савченко, Є. Торшилової та ін.; російських науковців: І. Зимньої, А. Маркової, Г. Селевка, А. Хуторського та ін.

На сьогодні зміст поняття «компетентність», що є предметом численних наукових дискусій, у психолого-педагогічній літературі остаточно не визначено, не існує й однозначного погляду на структуру і види компетентностей. Найменш розробленою є сфера компетентностей у галузі шкільної мистецької освіти і виховання.

Об'єкт дослідження - процес музичного навчання та виховання учнів 1-4 класів та позакласна робота з дітьми.

Предметом дослідження виступають базові компетентності молодших школярів.

Метою дослідження є висвітлення структури та змісту базових компетентностей молодших школярів, педагогічної організації формування базових компетентностей на уроках музичного мистецтва та в позакласній роботі з дітьми.

Завдання дослідження полягають в:

аналізі теоретичної, фахової та методичної літератури з окресленої проблеми;

виборі ефективних методів формування та розвитку базових компетентностей;

перевірка ефективності зазначених методів в практичній музичній діяльності (проведення констатувального, формувального та контрольного експериментів).



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ БАЗОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1 Базові компетентності учнів 1-4 класів як складна інтегрована здатність особистості

а) теоретичний огляд поняття «компетентність» в педагогічній літературі

Компетентнісний підхід належить до прогресивних тенденцій сучасної освіти та, як і будь-яке інноваційне явище, є предметом пошуків і суперечок. Наразі самі дефініції «компетенція» та «компетентність» ще не набули і нерідко вживаються як синоніми.

Етимологічним коренем слів «компетенція» та «компетентність» є латинське сотреtепtіа, що в перекладі означає коло питань, в яких людина добре розуміється, добре обізнана, тобто має певні знання та досвід.

Результатом набуття компетенцій людиною стає її компетент-ність, що тлумачиться як особистісна якість (або сукупність якостей) і мінімальний досвід діяльності в певній сфері. Компетентність є особистісним утворенням, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, отриманих завдяки навчанню та проявляється в процесі активних самостійних дій людини.

Існують різноманітні підходи до визначення внутрішньої структури компетентності.

Концепція модернізації сучасної освіти як необхідність визначає формування в учнів молодших класів базових компетентностей. Ключові (базові) компетентності відображені у змісті всіх освітніх галузей початкової школи, вони охоплюють низку загальних навчальних і пізнавальних умінь.

Базові мистецькі компетентності є системним утворенням і налічують загальнокультурні, функціональні, соціальні компетентності, які утворюють інтегральне ціле (Л.Масол).

б) типологія базових компетентностей учнів молодших класів

Слід зазначити, що компонентний склад ключових компетентностей надзвичайно різноманітний. Наприклад, у дослідженнях Дж. Раввена запропоновано структуру з 143 елементів.

Російські учені (зокрема А.Хуторський) відносять до ключових компетентностей: ціннісно-смислову, навчально-пізнавальну, інформа-ційну, загальнокультурну, комунікативну, соціально-трудову й особистісного самовдосконалення.

Українські педагоги (Н.Бібік, Л.Ващенко, О.Локшина, О.Овчарук, Л.Паращенко, О.Пометун, О.Савченко, С.Трубачова) до переліку ключових компетенцій у навчанні включили: навчальну (уміння вчитися), громадянську, загальнокультурну; інформаційну, соціальну, здоров'язберігаючу, які «деталізуються в комплекс знань, умінь, навичок, цінностей, ставлень, здатностей за навчальними галузями й життєвими сферами учнів».

До базових компетентностей учнів, формування яких покладається на школу, належать: навчально-пізнавальна, інформаційна, комунікативна, ціннісно-смислова, загальнокультурна, творча та здоров'язберігаюча компетентність. Деякі з них ми маємо за мету розглянути докладніше.

Навчально-пізнавальна компетентність - це сукупність компетентностей учня у сфері самостійної пізнавальної діяльності, що включає елементи логічної, методологічної, евристичної, загальнонавчальної діяльності, співвіднесеної з реальними об'єктами, які пізнаються учнем. Навчально-пізнавальна МУЗИЧНА компетентність містить: навчальні загальні досягнення в сфері музики; полі художність мистецтва; художньо-естетичне сприймання музики українських і зарубіжних композиторів у широкому діапазоні її видів, жанрів і форм; усвідомлення особливостей музичної мови, специфіки вираження художньої інформації в музиці; опанування музики у зв'язках із іншими видами мистецтва.

Формування навчально-пізнавальної компетенції - це формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови; засвоєння основних музичних понять та відповідної термінології; пізнання навколишнього світу засобами музичного мистецтва.

Інформаційна компетентність. За допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, телефон, факс, комп'ютер, принтер, модем, копір тощо) й інформаційних технологій (аудіо-, відеозапис, електронна пошта, ЗМІ, Інтернет) формуються вміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її. На уроках музичного мистецтва в початковій школі інформаційна компетентність передусім стосується сприймання, усвідомлення, засвоєння та використання різноманітної інформації: навчальні теми, жанрово-стилістичні поняття, види виконавства музики, види музичної діяльності тощо. Їх засвоєння, в першу чергу, полягає у включенні дітей у практичні види діяльності.

Комунікативна компетентність. Включає знання необхідних мов, способів взаємодії з оточуючими й окремими людьми та подіями, навички роботи у групі. Базою формування в учнів початкових класів комунікативної компетенції є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Формування комунікативної компетенції на уроках музичного мистецтва - це формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження та оцінки.

Творча компетентність - це знання, уміння, навички, необхідні для успішної творчої діяльності, можливість їх використання в реальному житті, на практиці. [26, с.120] Вона визначається як здатність людини генерувати ідеї, висувати гіпотези; здібність фантазувати; здібність бачити протиріччя; здібність переносити знання та вміння у нові ситуації.

Із найважливіших компетентностей учнів початкових класів є вміння вчитися. Вона формується в усіх освітніх галузях, передбачених Державним стандартом.

Ціннісно-смислова компетентність - це компетентність у сфері світогляду, пов'язана з ціннісними орієнтирами учня, його здатністю бачити та розуміти навколишній світ, орієнтуватись у ньому, усвідомлювати свою роль і призначення, творчу спрямованість, уміти вибирати цільові та значеннєві установки для своїх дій і вчинків, приймати рішення.

Формування ціннісно - смислової компетенції на уроках музичного мистецтва - це виховання ціннісних орієнтацій у сфері музики, музичних інтересів, смаків і потреб; розвиток загальних і музичних здібностей, творчого потенціалу особистості. [10, с.18]

Загальнокультурна компетентність. Коло питань, в яких учень повинен бути добре обізнаний, мати пізнання та дуже широкий досвід діяльності: це особливості національної та загальнолюдської культури, духовно-моральні основи життя людини й людства, окремих народів, культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ і традицій, роль науки та релігії в житті людини, їх вплив на світ, компетентності в побутовій і культурно-дозвіллєвій сфері, наприклад, володіння ефективними способами організації вільного часу. [9, с.120] До цього ж відноситься досвід засвоєння учнем картини світу, що розширюється до культурологічного й загальнолюдського розуміння світу.

Формування загальнокультурної компетентності школярів досягається через залучення дітей до найкращих надбань світової культури, формування широкого мистецького світогляду, естетичних якостей тощо, розглядається як одна з провідних функцій загальної музичної освіти.

На уроках музики, музичного мистецтва шлях до становлення загальнокультурної компетенції та загальної культури дитини пролягає через формування їх органічної складової - музичної компетентності школяра.



1.2 Методичні аспекти розвитку ключових компетентнстей молодших школярів

а) методи формування базових компетентностей учнів на уроках музичного мистецтва

Для розвитку базових компетентностей учнів необхідним є пошук таких методів навчання, які формують знання про музичне мистецтво, уміння слухати і чути музику, навички в різних видах музично-творчої діяльності.

Існує наступна, створена та апробована С.Ковальовою дидактична модель формування та розвитку компетентностей учнів молодших класів на уроках музичного мистецтва

Рис. 1 - Дидактична модель формування та розвитку музичних компетентностей учнів молодших класів на уроках музичного мистецтва

Результативність та ефективність процесу формування базових компетентностей на уроках музичного мистецтва обумовлює використання і комбінування наступних інноваційних художньо-педагогічних технологій навчання: 1) інтерактивних; 2) ігрових; 3) інформаційно-комунікаційних, масмедійних; 4) проектних.

Використання інтерактивних технологій пов'язане з колективним обговоренням проблеми або співставлення інформації, ідей, думок.

Серед ефективних для формування базових компетентностей інтерактивних методів виокремлюємо наступні методи: «Акваріум», «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Прес», «Навчаючи, вчуся», «Мікрофон», «Займи позицію», «Один-двоє-всі разом», «Карусель», «Дискусія в стилі ток-шоу», «Дебати», «Симпозіум», «Дерево рішень», «Аналіз казусів», «Переговори та медитація», «Сходи і змійки», «Кейс-метод».

Використання ігрових методів також активізує розвиток базових компетентностей учнів, в результаті ігрової діяльності в контекст соціально або особисто значущої ситуації включаються й пізнавальні дії.

Дослідимо яким чином здійснюється формування інформаційної компетентності учнів молодших класів.

Інформаційно-комунікаційні, мас-медійні технології, пов'язані з широким застосування мультимедійних технологій, також мають неабиякий вплив на формування та розвиток базових компетенцій учнів молодших класів. Група освітніх мультимедійних засобів охоплює: педагогічний програмний засіб (ППЗ); комп'ютерну презентацію; електронну музичну енциклопедію; навчально-ігрову програму; програму для співу караоке; Інтернет-ресурси. [3, с.37]

Так, під час слухання музики та показу пісні доречним є використання слайд-шоу, які можна створити самому або підібрати в Інтернеті.

Учням початкової школи доступною формою для сприймання та запам'ятовування інформації є мультиплікація, тому на уроках музики використовуються уривки з мультфільмів та кінофільмів. Наприклад, мультфільми для ознайомлення з музичними творами: «Лускунчик» із музикою балету П. Чайковського; «Дитячий альбом» із музикою циклу П. Чайковського, «Сонечко» з циклом Л. Ревуцького; «Маруся Богуславка» з українськими козацькими та невольничими піснями; «Пер Ґюнт» із музикою Е. Гріга; «Казка про царя Салтана» з «Польотом джмеля» М. Римського-Корсакова; «Петрик та Вовк» із музикою С. Прокоф'єва; «Снігуронька» зі старовинними веснянками; «Різдвяна ніч» із колядками; «Велетень-егоїст» із музикою Й. С. Баха; «Лисичка, Котик та Півник», «Івасик Телесик», «Батьківська наука» з українськими народними піснями та ін. [3, с.66 ]

Вивчаючи музику до народних звичаїв та обрядів у четвертому класі, дітям демонструються уривки художніх фільмів із колядуванням («Вечори на хуторі біля Диканьки», «Тіні забутих предків»), водохрещенням («Вавилон - ХХ»), з весняними хороводами («Травнева ніч або Утоплена», «Вавилон -ХХ»), зі сватанням («Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм»), весільними обрядами («Тіні забутих предків»). Зорове сприйняття обряду з певними діями, танцювальними рухами, національними костюмами дозволяє сприймати явища синтезовано.

Про жанр історичної пісні розповідають фрагменти стрічок «Запорожець за Дунаєм» (хор козаків «Ой, сів пугач..»), «Вій» (пісня козаків «Тиха вода»), «Пропала грамота», «Вогнем і мечем», «Тарас Бульба». Уроки, на яких вивчають та слухають пісні і думи у виконанні кобзарів, будуть недовершеними без перегляду уривків із фільмів «Тарас Шевченко», «Травнева ніч», «Сліпий музикант». Ці уривки дають змогу дізнатися про манеру виконання, тематику творчості та злиденне існування народних співців. Ці фрагменти можна змонтувати у відеоланцюжок, відеокліп, адже вони досить короткі.

Водночас слід прагнути формуванню в дітей уміння і потребу використовувати інформаційні технології, ЗМІ, Інтернет у власній музичній діяльності.

Предметно-ігрове середовище можна створити завдяки використанню комп'ютерних музичних ігор («Лускунчик» з музикою П. І.Чайковського; «Пори року» А. Вівальді; «Картинки з виставки» М. Мусоргського та ін.).

Проектні технології спрямовані на організацію самостійної діяльності учнів для досягнення певного результату (конкретно практичного), а отже і сприяють розвитку базових компетентностей. [3, с.129]

Використання у процесі навчання методу проектів допомагає розкрити процес створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення, є можливість побудувати нестандартний урок: урок-мандрівку, малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю педагога, виконання композицій з імпровізуванням, формою, об'ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.

Показником якості формування базових компетентностей учнів є творча діяльність молодших школярів.

Творча діяльність на уроках музики представлена у вигляді творчих завдань. Саме вони тренують і розвивають пам'ять, мислення, уяву, спостережливість, інтуїцію.

Графічне моделювання, пластичне інтонування та вокальна імпровізація. Традиції позитивного використання інструментальної імпровізації ми знаходимо в педагогічній системі «елементарного музикування» видатного німецького композитора Карла Орфа. Навчаючи дітей навичкам колективного музикування, Орф використовував імпровізацію, гру на найпростіших ударних інструментах. Застосування елементів системи Карла Орфа у музичній діяльності показує позитивну динаміку у дітей: підвищення психічної активності, рівня саморегуляції, розвиток емоційно - особистісної сфери, розширення комунікативних навичок.

б) форми роботи з розвитку базових компетентностей учнів початкових класів

Серед форм роботи з розвитку базових компетентностей учнів початкових класів виділяємо форми інтерактивного навчання, що поєднують роботу в парах, ротаційні (змінні) трійки, роботу в малих групах, броунівський рух та ін.

Основною формою організації музичного виховання в школі є урок. Безпосередньо на уроці іде цілеспрямована робота по формуванню базових компетентностей учнів. Та вчитель має можливість залучати дітей до музики, формувати та розвивати ключові компетентності не лише на уроках музичного мистецтва, а й під час позакласної роботи з дітьми. [19, с.66]

Сприятливим для формування та розвитку навчально-пізнавальної компетентності є проведення народних свят і розваг. Вони збагачують школярів новими знаннями та враженнями, в емоційній формі знайомлять учнів із зразками художнього слова, народними піснями, творами композиторів, знайомлять молодших школярів із давньослов'янськими календарними звичаями та обрядами. [19, с.35]

Основні види розваг: концерт, гра-драматизація, ляльковий театр, тіньовий театр, настільний театр, театр п'яти пальців, слухання радіо- та телепередач, вечір ігор, розваг, атракціонів, святкування днів народження дітей. [15, с.98]

Розвиткові навчально-пізнавальної компетентності молодших школярів сприятиме підготовка з ними тематичних концертів. Можна планувати тематичні концерти, присвячені творчості композиторів чи поетів (наприклад композиторів - П.Чайковського, М.Лисенка, А.Філіпенка, поетів - П.Тичини, М.Рильського). Розпочати концерт можна з розповіді про композитора чи поета, показу портрета, фотографій або інших художніх ілюстрацій. Концерти: «Наша Батьківщина», «Герої-космонавти», «Пісні й танці різних народів», «Жанри музичного мистецтва» («Про трьох китів...» Д.Кабалевського), концерти з циклу «Пори року», «Дитячі пісні про головне», «Я і ти в оркестрі разом», «Танцювальний зоопарк», або інші.

Формування загальнокультурної компетентності забезпечують ігри-драматизації та драматизовані казки. Участю в них можна у цікавій, захоплюючій формі прилучити дітей до скарбниці рідної музики. В процесі цих ігор у дітей виховується активність, ініціатива, працьовитість, розвиваються також художні здібності: творча уява, вміння увійти в роль.

Формування інформаційної компетентності здійснюється через слухання радіо- та телепередач, а також при проведенні свят та розваг можна використовувати та аудіо- записи для слухання вокальної, хорової та інструментальної музики у виконанні майстрів музичного мистецтва. Музичний репертуар може бути як в живому виконанні, так і в аудіозапису.

Формуванню комунікативної компетентності сприяє проведення святкування днів народження дітей, що впливають на організацію дружнього дитячого колективу.

Формуванню творчої компетентності, розвитку дитячої творчості сприяють концерти тематичної та художньої самодіяльності. Вони дають змогу дітям проявити себе в піснях, танцях, задовольнити своє прагнення до активної музичної діяльності. иявити себе діти матимуть змогу під час проведення фестивалів дитячих талантів: «Мої пісні моїй країні», «Ми - веселі музики».

1.3 Формування здоров'язберегаючої компетентності на уроках музичного мистецтва

Однією з базових компетентностей молодших школярів є здоров'язберегаюча компетентність, тож ми детальніше зупинимось на дослідженні її формування на уроках музичного мистецтва.

Історія залишила чимало фактів, що свідчать про успішне використання з найдавніших часів терапевтичних можливостей музичного мистецтва. Сприйняття і розуміння музики полягає у відчутті її зв'язками, м'язами, рухами, диханням. Поєднання елементів арт-терапії у формі різноманітних вправ, цілеспрямованого музичного матеріалу для слухання та виконання музично-творчих завдань разом із вокалотерапією, ритмотерапією, казкотерапією, Sand-артом може стати ефективним методом здоров'язбереження учнів. При виборі форм і методів роботи на уроках музичного мистецтва учитель повинен враховувати всі особливості тих процесів, які відбуваються в організмі при спілкуванні з музикою.

Вченими було доведено, що людина на 80 % складається з води. Музика впливає на біохімічні процеси, які відбуваються в організмі, тобто виконує оздоровчу функцію. Засади формування здоров'язберегаючої компетенції описано у методиках та творчих доробків К.Орфа, З.Кодая, М.Леонтовича, музикотерапевта Г.Побережної, педагогів В.Ємель'янова, О. Стрельнікової, В.Петрушина та інших.

Схема 1 - Шляхи формування здоров'язберігаючої компетентності

музичний компетентність школяр мистецтво

Серед методів впливу на формування здоров'язберігаючої компетенції виділяємо наступні: музична терапія, логоритміка, ритмотерапія, терапія творчістю та інші.

Музична терапія поєднує в собі: слухання та виконання музичних творів, виконання ритмічних рухів під музику. Вона заснована на здатності музики регулювати та розвивати емоційну сферу особистості та ділиться на вокальну та дихальну. Використовують:

«Мелодизацію власних імен або нейтральних фраз».

«Інтонування».

Вправи артикуляційної, дихальної гімнастики В.Ємель'янова та А.Стрельникової сприяють не тільки нормальному розвитку голосу, тренуванню м'язів мовного апарату, а і виконують функцію охорони голосу від захворювань. [18, с.44]

Комплекс вправ артикуляційної гімнастики В.Ємель'янова.

Вправи методики А.Стрельникової.

Логоритмічні вправи виконуються в положенні стоячи і сидячи. В них задіяні всі групи м'язів від шийного відділу до м'язів спини і ніг, це форма активного відпочинку, найбільш сприятлива для зняття напруги після тривалого сидіння.

Вправи ритмотерапії виконують релаксаційну функцію та допомагають зняти розумове перевантаження та стомлення учнів. Ритм, який диктує музика головному мозку, знімає нервову напругу, покращує тим самим мову дитини. Рух і танець допомагають учням легко встановити дружні зв'язки з іншими дітьми, а це також має психотерапевтичний ефект. [15, с.65]

Фольклорна арт-терапія. Народний пісенний фольклор - це природна система арт-терапії, що включає в себе лікування звуком, музикою, рухом. У народних дитячих піснях особливо помітний безпосередній зв'язок з мовним інтонуванням. [7, с.143]

Величезні можливості для психічного здоров'я молодших школярів має музична казка, фрагменти з якої виконують учні як під час виконання музичних творів так і під час слухання. Це є метод казко-терапії.

Одним із методів впливу на позитивний емоційний стан дитини є хвилинки релаксації.

Свої відчуття учні висловлюють за допомогою слів, малюнку, переданому за допомогою фарб або різних круп. (Sand-арт).

Терапія кольором та творами образотворчого мистецтва. Твори образотворчого мистецтва, які створюють учні на уроках музики, мають арт-терапевтичний потенціал.

Здоров'язберігаючі технології в освіті - це спосіб організації послідовних дій у ході навчально-виховного процесу, реалізація освітніх програм на основі всебічного врахування індивідуального здоров'я учнів, особливостей їх вікового, психофізичного, духовно-морального стану і розвитку, збереження і зміцнення здоров'я в результаті якої формується певна компетенція.

Таким чином, урок музичного мистецтва сам по собі є здоров'язберігаюча технологія. Але не можна забувати, що будь-яке мистецтво індивідуально, і тому необхідно знайти конкретні методи роботи з конкретними дітьми, тобто знайти ключ до розуміння дитини в даній ситуації, що дозволяє знайти «замок» його резервних можливостей.



РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Констатувальний експеримент

Визначивши найбільш суттєві для молодших школярів базові мистецькі компетентності та розробивши критеріальний апарат для виявлення стану їх сформованості, протягом 2014-2015 навчального року було проведено констатувальний експеримент на базі експериментальних майданчиків м. Лебедина ЗОШ № 7 (3-А клас) та в Дворічанській ЗОШ I ступеня дитячий садок (2 клас). (Див. Додаток 1).

Він проводився з метою виявлення рівнів сформованості базових компетентностей (навчально-пізнавальної, творчої та інформаційної) учнів на початковому етапі дослідження.

Для проведення експериментальної роботи виділено експериментальну та контрольну групи дітей в кількості 10 дітей на одну групу. З експериментальною групою працювала я, з контрольною - вчитель музики.

За результатами експериментального дослідження складено таблиці успішності дітей експериментальної та контрольної груп.

В результаті експериментального дослідження в експериментальній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:

високий рівень - 30%;

середній рівень - 50%;

низький рівень - 20%.

В результаті експериментального дослідження в контрольній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:

високий рівень - 40%;

середній рівень - 50%;

низький рівень - 10%.



2.2 Формувальний експеримент

Проводився з метою формування базових компетентностей учнів на уроках музичного мистецтва.

Формувальний експеримент тривав протягом 2014-2015 років на базі експериментальних майданчиків м. Лебедина ЗОШ № 7 (3-А клас) та в Дворічанській ЗОШ I ступеня дитячий садок (2 клас). Формувальний експеримент дозволяє простежити динаміку набуття базових компетентностей у початковій школі.

Нами було відібрано більш дієві на нашу думку методи формування базових компетентностей учнів у галузі музичного мистецтва до інтегрованої програми «Мистецтво» 1-4 кл.

2.3 Контрольний експеримент

Контрольний експеримент проводився нами з метою порівняння рівнів базових компетентностей дітей експериментальної та контрольної груп після застосування в експериментальній групі методів формування базових компетентностей у вигляді формуючого експерименту.

Для проведення контрольного експерименту за основу були взяті три завдання, які раніше були запропоновані учням при проведенні констатуючого експерименту.

За результатами контрольного дослідження складено таблиці успішності дітей експериментальної та контрольної груп.

В результаті контрольного експерименту в експериментальній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:

високий рівень - 60%;

середній рівень - 40%.

В результаті контрольного дослідження в контрольній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:

високий рівень - 40%;

середній рівень - 50%;

низький рівень - 10%.

В результаті контрольного експерименту що проводився в експериментальній та контрольній групах можна скласти порівняльну таблицю знань учнів:

№	Назва групи	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
1.	Експериментальна група	60%	40%	-
2.	Контрольна група	40%	50%	10%

За результатами контрольного експерименту, який був проведений в експериментальній та контрольній групах, можна визначити, що завдяки використанню в експериментальній групі методів формування базових компетентностей у вигляді формуючого експерименту вдалося значно підвищити рівень та якість їх сформованості. Учні стали виявляти незвичайну зацікавленість до української народної культури, пісенної, обрядової, до народних традиційних свят.

Рівні розвитку базових компетентностей молодших школярів у відсотковому співвідношенні:

Рис. 2

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставлених завдань дослідження можемо зробити наступні висновки:

аналіз теоретичної (філософської, педагогічної, психолого-педагогічної) та фахової літератури з окресленої проблеми допоміг визначити сутність поняття компетентність, її види, типи та структуру;

через аналіз методичної літератури ми змогли підібрати ефективні, на нашу думку, методи та форми роботи з розвитку базових компетентностей учнів молодших класів;

як показали результати дослідження, молодші школярі демонструють значний інтерес до виконання інтегрованих завдань різних типів, розроблених з метою формування системи базових компетентностей;

в цілому можна говорити про достатній рівень розвитку у молодших школярів функціональної групи компетентностей, зокрема інформаційної, науково-пізнавальної і творчої (креативної), про готовність і здатність учнів здобувати нові знання шляхом виконання творчих завдань «відкритого» типу;

формувальний експеримент показав, що методи формування базових компетентностей учнів у галузі мистецької освіти впливає на розвиток усієї системи компетентностей учнів початкової школи. Цьому сприяє навчання школярів за інтегрованою программою «Мистецтво» (1-4 кл.) і методика, що формує як окремі складові компетентностей, так і їх комплекс.

Размещено на Allbest.ru

...