Інформатизація навчально-виховного процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація

2. Інформатизація навчально-виховного процесу

3. Використання інформаційних технологій при здійсненні навчально-виховного процесу

4. Практичне застосування інформаційних технологій у фізичній культурі та спорті

Висновки

Список використаної джерел

Вступ

Сучасний курс прогресу передових країн світу базується на концепції усебічного культурного, інтелектуального, професійного і фізичного розвитку кожного індивіда, як одиниці суспільства.

При цьому, в реалізації цієї мети основне місце відводиться системі освіти. Сьогодні саме завдяки підвищенню рівня вченості населення розвинені країни світу займають перші лави. Тому необхідно розглянути усі аспекти інтеграції комп'ютерних систем та мереж в нашу систему освіти.

Сучасні інформаційні технології в навчальних закладах являються емерджентним проявом еволюціонування системи освіти, якісно новим інструментом для досягнення «вищої» мети передачі нових знань.

Розробка методології та заходів щодо використання та впровадження інформаційних технологій в освіті - одна з ключових проблем розвитку суспільства, як на національному, так і на глобальному рівні - шлях до модернізації освітянської системи в цілому.

Для вільної орієнтації в інформаційних потоках сучасний фахівець будь-якого профілю повинен уміти отримувати, обробляти і використовувати інформацію за допомогою комп'ютерів, телекомунікацій та інших засобів інформаційних технологій.

Реалізація цієї потреби неможлива без включення інформаційної компоненти в систему підготовки і перепідготовки сучасного фахівця. Це повною мірою відноситься і до фахівців з фізичної культури і спорту.

Не є секретом те, що в наш час майбутнє за інформаційними технологіями. Вони знаходять свою роль в будь-яких галузях, тому не дивно, що більшість наукових публікацій пов'язано так, чи інакше з інформатизацією. Фундаментальною для усіх досліджень і публікацій на тематику інформаційних систем є праця Мануеля Кастельса -- «Мережеве суспільство». Вона найбільш повно і чітко окреслює модель інформаційного суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що розгляду інформаційних технологій присвячено дослідження таких учених (Н. Азарова, І. Богданов, Є. Бондаренко, Р. Гуревич, Н. Котенко, О. Сергєєв та ін.) [1; 2; 3; 9].

Є. Бондаренко доводить, що сучасний навчальний процес на всіх його рівнях відбувається в умовах широкомасштабної комп'ютеризації закладів освіти та інтенсивного впровадження інформаційних технологій у практику навчання. Державна Програма „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” передбачає виконання комплексу завдань, які зорієнтовані на забезпечення підготовки конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології і розвивати вітчизняне виробництво високотехнологічної продукції, що необхідно для переходу національної економіки на інноваційний шлях розвитку. Ми погоджуємося з Є. Бондаренко, що зараз відбувається інтенсивне впровадження інформаційних технологій у практику навчання ВНЗ, і разом з тим проблеми використання інформаційних технологій у навчальному процесі ще залишаються у зв'язку з невідповідним матеріально-технічним забезпеченням [3]..

Н. Азарова доводить, що впровадження інформаційних технологій навчання є пріоритетним напрямом реформування вітчизняної системи вищої освіти. Виконуючи навчальну, виховну й дослідну функції, зазначені технології можуть застосовуватися як на етапі підготовки до проведення занять, створенні навчально-методичного забезпечення, так і під час навчально-виховного процесу й у позааудиторній роботі. Використання інформаційних технологій дозволяє створити принципово нову інформаційну освітню сферу, що надає широкі можливості для навчальної діяльності, значно впливає на перерозподіл ролей між її учасниками, підвищує мотивацію, розвиває самостійність, забезпечує індивідуалізацію та диференціацію освітнього процесу, сприяє модернізації традиційної системи навчання [1]..

І. Богданов, О. Сергєєв вказують, що особливої уваги заслуговує опис унікальних можливостей інформаційних технологій, реалізація яких створює передумови для небувалої в історії дидактики інтенсифікації навчального процесу, а також створення методик, які орієнтовані на розвиток особистості тих, хто навчається. Вчені зазначають ці можливості: а) миттєвий зворотний зв'язок між користувачем та інформаційними і комунікаційними технологіями; б) комп'ютерна візуалізація навчальної інформації про об'єкти або закономірності явищ, як таких що реально відбуваються, так і „віртуальних”; в) архівне зберігання великих обсягів інформації з можливістю її передачі, а також легкий доступ користувача до центрального банку даних; г) автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності, а також обробка результатів навчального експерименту з можливістю багаторазового відтворення фрагменту, або самого експерименту; ґ) автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, орга-нізаційного керування навчально-виховною і контролю за результатами якості засвоєння матеріалу [2].

Н. Котенко, вказує на те, що чітко визначились три головні напрями використання комп'ютерів у навчальному процесі, а саме, по-перше, це навчання технологіям, що вимагають активного використання комп'ютера (графічний і текстовий редактори, робота у комп'ютерних мережах); навчання спеціалізованим технологіям (створення музики, комп'ютерне конструювання і анімація, макетування і верстка тощо); по-друге, вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-логічні моделі; по-третє, використання комп'ютера як технічного засобу у вивченні основ наук у школі і ПТНЗ, фундаментальних і технічних дисциплін у ВНЗ і ПТНЗ, доводить, що на сучасному етапі розвитку суспільства головною метою ІКТ є підготовка тих, хто навчається, до активної і плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві [9].

Незважаючи на певні труднощі, пов'язані з організаційними, матеріально-технічними, науково-методичними аспектами розробки і впровадження сучасних інформаційних технологій в освіті, назріла необхідність переходу від використання традиційних засобів до сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, що дозволяють значно ефективніше здійснювати аккумулювання, обробку і передачу інформації, вести самостійну роботу і самоосвіту, якісно змінювати зміст, методи і організаційну форму навчання, підготовку висококваліфікованих спеціалістів.

Задачі:

1. Дати характеристику інформаційним технологіям та їх класифікації.

2. Описати застосування інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

3. Розкрити необхідність впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процесс.

4. Розглянути доступність інформаційних технологій у фізичній культурі і спорті.

І. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація

Створення та функціонування інформаційних систем в освіті тісно пов'язані з розвитком інформаційної технології -- головною складовою частини автоматизованої інформаційної системи.

Інформаційна система за своїм складом нагадує підприємство з перероблення даних і виробництва вихідної інформації.

Як і в будь-якому процесі, в інформаційній системі наявна технологія перетворення даних у результативну інформацію.

Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) -- системно організована для розв'язання задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, оброблення і захисту інформації на основі застосування програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки та зв'язку, а також засобів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

Сучасна інформаційна технологія орієнтована на застосування найширшого спектру технічних засобів електронно-обчислювальних машин і засобів комунікацій. На її основі створено та створюються обчислювальні системи й мережі різних конфігурацій не тільки для нагромадження, зберігання, перероблення інформації, але й максимального зближення термінальних улаштувань до робочого місця спеціаліста та для підтримки прийняття рішення керівника.

Основу нової інформаційної технології складають розподілена обчислювальна техніка, «дружнє» програмне забезпечення та сучасні засоби комунікації. Принципова відміна нової інформаційної технології полягає не тільки в автоматизації процесів зміни форми й розміщення інформації, а й у зміні її змісту. І сьогодні можна говорити про забезпечувальні ІТ і функціональні ІТ. Забезпечувальні ІТ -- технології оброблення інформації, які використовуються як інструмент у різних предметних сферах для розв'язання різних задач.

Функціональні ІТ -- це модифікація забезпечувальних ІТ, за якої реалізується, будь-яка з предметних технологій. Наприклад, в арсеналі облікового процесу можуть перебувати як забезпечувальні технології (наприклад, текстові й табличні процесори), так і спеціальні функціональні технології (табличні процесори, СУБД, експертні системи, реалізуючі предметні технології).

Інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак:

· за способом реалізації в АІС;

· за ступенем охоплення задач управління;

· за класом реалізуючих технологічних операцій;

· за типом користувацького інтерфейсу;

· за способом побудови мережі;

· за обслуговуючими предметними сферами.

Одна з сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій -- напрям технології «клієнт--сервер». Цей підхід реалізується в технології зв'язування та запровадження об'єктів (ОLЕ), організації локальних мереж і мережевих операційних систем, у глобальних мережах типу Internet, в архітектурі систем керування базами даних, в архітектурі пакетів прикладних програм.

ІІ. Інформатизація навчально-виховного процесу

інформаційний технологія навчальний фізичний

Входження України в європейський освітній простір та її приєднання до Болонської декларації вимагає відносного реформування системи освіти відповідно до європейських стандартів, а також перегляду змісту, форм, технологій, засобів та методів навчання.

Інформатизація навчально-виховного процесу - це система методів, процесів і програмно-технічних засобів, які використовуються з метою збору, обробки, аналізу, зберігання, розповсюдження та використання інформації. Одними з головних наслідків цього процесу буде, по-перше, фундаменталізація освіти на усіх рівнях; по-друге, впровадження методів інноваційної та розвиваючої освіти на основі використання перспективних інформаційних технологій; по-третє, реалізація концепції випереджаючої освіти, орієнтованої на життя молодої людини в умовах інформаційного суспільства.

Інформаційні технології (ІТ) - це системний метод швидкого та об'ємного пошуку, обробки, аналізу, накопичення бази даних, збереження та передачі інформації. ІТ - методологія і технологія навчання з використанням сучасних засобів навчання, в першу чергу, комп'ютерної техніки.

Різкий стрибок у розвитку комп'ютерної техніки та програмного забезпечення змушує впроваджувати в навчальний процес також Інтернет-технології - новітні інформаційні технології, які базуються на використанні комп'ютерної мережі Інтернет та програмних комплексів.

Відомо, що першим і невід'ємним етапом при використанні в любій сфері діяльності сучасних інформаційних технологій являється формування у кожної людини „інформаційної культури” - необхідного мінімуму знань, умінь та навичок їх використання при забезпеченні навчально-виховного процесу [Клопов Р.В., 2007]

Необхідно зазначити, що формування „інформаційної культури” у студентів Харьківської державної академії фізичної культури відбувається уже на I курсі і продовжується на протязі всього періоду їх навчання в академії. Студенти вивчають прикладні програми Microsoft Office для їх використання при вивченні спеціальних дисциплін. Крім цього, вони оволодівають вміннями використовувати ресурси „Інтернет” для пошуку необхідної навчальної інформації, навичками використання електронної пошти та програмними навчальними комплексами як загальних, так і спеціальних дисциплін. Вище вказане відноситься також і до викладачів академії, професійна підготовка яких в силу своїх службових обов'язків повинна відповідати сучасним вимогам вищої освіти.



Мал. 1. Блок-схема алгоритму дій для використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі.

В останні роки термін «інформаційні технології» часто виступає синонімом терміна «комп'ютерні технології», тому що всі інформаційні технології в даний час так чи інакше пов'язані з застосуванням комп'ютера.

Проте, термін «інформаційні технології» набагато ширше і включає в себе «комп'ютерні технології» в якості складової. При цьому, інформаційні технології, засновані на використання сучасних комп'ютерних та мережевих засобів, утворюють термін «Сучасні інформаційні технології».

І.В. Роберт під засобами сучасних інформаційних і комунікаційних технологій розуміє програмні, програмно-апаратні та технічні засоби, а також прилади, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем транслювання інформації, інформаційного обміну, що забезпечують операції зі збирання, продукування, накопичення, зберігання, обробки, передачі інформації і можливість доступу до інформаційних ресурсів комп'ютерних мереж (у тому числі глобальних). І.В. Роберт виділяє такі основні педагогічні цілі використання засобів сучасних інформаційних технологій:

1) Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу за рахунок застосування засобів сучасних інформаційних технологій:

- Підвищення ефективності та якості процесу навчання;

- Підвищення активності пізнавальної діяльності; Поглиблення міжпредметних зв'язків;

- Збільшення обсягу та оптимізація пошуку потрібної інформації.

2) Розвиток особистості учня, підготовка індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства:

- Розвиток різних видів мислення;

- Розвиток комунікативних здібностей;

- Формування умінь приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти вирішення в складній ситуації; - Естетичне виховання за рахунок використання комп'ютерної графіки, технології мультимедіа; - Формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації; - Розвиток умінь моделювати завдання чи ситуацію; - Формування вмінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність.

3) Робота на виконання соціального замовлення суспільства:

- Підготовка інформаційно грамотної особистості; - Підготовка користувача комп'ютерними засобами; - Здійснення профорієнтаційної роботи в області інформатики.

До засобів сучасних інформаційних і комунікаційних технологій відносяться ЕОМ, ПЕОМ, комплекти термінального обладнання для ЕОМ усіх класів, локальні обчислювальні мережі, пристрої введення-виведення інформації, засоби введення і маніпулювання текстової та графічної інформацією, кошти архівного зберігання великих обсягів інформації та інше периферійне устаткування сучасних ЕОМ, пристрої для перетворення даних з графічної або звукової форми подання даних в цифрову і назад; засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією (на базі технологій Мультимедіа та «Віртуальна реальність»); системи штучного інтелекту; системи машинної графіки, програмні комплекси (мови програмування, транслятори, компілятори, операційні системи, пакети прикладних програм та ін) та ін; сучасні засоби зв'язку, щоб забезпечити інформаційну взаємодію користувачів як на локальному рівні (наприклад, в рамках однієї організації або декількох організацій), так і глобальному (в рамках всесвітнього інформаційного середовища).

ІІІ. Використання інформаційних технологій при здійсненні навчально-виховного процесу

Інформаційні технології дозволяють модифікувати навчальний процес і гарантують більшу ефективність у досягненні результатів навчання. Використання ІТ істотно збагачує педагогічні засоби навчання учнів. Можливості ІТ (електронних навчальних допомог і глобальної Інтернету) із зберігання, пошукові та передачі інформації дозволяють вирішити завдання як: підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти далеко за межі підручників, доповнити і поглибити їхній вміст.

Демонстраційні матеріали, що підвищують наочність, і ефективність словесних методів у достатку зустрічаються в предметних цифрових освітніх ресурсах: плакати чи слайди, плакати-ілюстрації, плакати-схеми, інтерактивні плакати, комплексні інтерактивні таблиці.

Включення таких матеріалів структуру уроку як підвищить інтерес учнів, бо всі матеріали ресурсів виконані високому рівні, а й заощадить час викладача на підготовку до заняття.

Що стосується, якщо педагог не знайшов що готові цікавих йому матеріалів, може самостійно їх створити. До сформування власних ілюстративних матеріалів, як-от малюнки, схеми (наприклад, при поясненні виконання вправ) можна скористатися графічними редакторами, текстовим процесором.

Під час проведення практичних занять за допомогою ІТ педагог пропонує вирішувати конкретні прикладні завдання. Для наочного проведення практичних занять необхідно використовувати різні фотографії, малюнки, слайди, відеоролики, які характеризують поставлену практичну завдання. Що стосується організації індивідуального чи фронтального опитування можна використовувати моделі об'єктів, створені за допомогою ІТ, що дозволить урізноманітнити види питань. При фронтальному опитуванні можливо проектування списку питань для обмірковування лаконічного відповіді за умови, відповідь питанням передбачає деякі міркування.

Нині створено програми, які полегшують вчителю проведення письмового контролю: перевірочні тематичні роботи, набори тестів, які перевіряються миттєво, і де передбачена можливість перегляду учнем вже перевірених власних відповідей. Варіанти контрольних, самостійних робіт як і зручно проектувати на екран.

Міжнародні освітні установи розробляють нові напрями діяльності для створення умов переходу на сучасні інформаційні технології. На їхню думку, найбільш швидкий спосіб включення нашої країни у світову освітню систему - створення навчальним закладам умов для використання глобальної мережі Інтернет, що вважається моделлю комунікації в умовах глобального інформаційного суспільства.

Міністерство освіти бачить наступні шляхи входження вітчизняної системи освіти у світову інформаційно-освітнє середовище:

- вдосконалення базової підготовки учнів шкіл і студентів вищих та середніх навчальних закладів з інформатики та сучасним інформаційним технологіям;

- перепідготовка викладачів у галузі сучасних інформаційних технологій;

- інформатизація процесу навчання та виховання;

- оснащення системи освіти технічними засобами інформатизації;

- створення сучасної національної інформаційної середовища та інтеграція в неї установ освіти;

- створення на базі сучасних інформаційних технологій єдиної системи дистанційної освіти в Росії Україні;

- участь України в міжнародних програмах, пов'язаних з впровадженням сучасних інформаційних технологій в освіту.

ІУ. Практичне застосування інформаційних технологій у фізичній культурі та спорті

Які ж досягнення і перспективи інформаційних технологій у фізичній культурі і спорті? Слід зазначити, що прогрес в цій області людської діяльності величезний.

За досить короткий період прикладні програмні продукти пройшли шлях від програм для мікрокалькуляторів до кластерних систем надпотужних серверів, що створені для моделювання рухів людини, розрахунок фізичних навантажень, своєчасну обробку інформації, створення віртуального середовища для тренувань, навчання майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту і т.д.

Інформаційні технології у фізичній культурі використовуються в дуже широкому спектрі напрямів. Цими напрямами є: спортивні змагання, учбовий процес, спортивне тренування, оздоровча фізична культура, спортивне управління і регулювання кадрового потенціалу галузі. Проте, найбільш головним досягненням, як і в розвитку фізичної культури, так і інших галузей, являється систематизація людських знань за допомогою інформаційних систем, зокрема, за допомогою Internet.

Повноцінна наукова і освітня діяльність немислима без постійного накопичення і переосмислення знань про досліджувану предметну область.

Учбовий процес, як і у фізичній підготовці, так і в інших сферах людської діяльності, істотно спрощується і удосконалюється, коли йдеться про інформаційні технології.

По-перше, розробляються навчальні системи, спрямовані на повідомлення студентам теоретичних відомостей і фактів з учбових дисциплін і контроль їх теоретичних знань.

Інформаційні системи дозволяють систематизувати доступ до знань, забезпечують якісні можливості для пошуку і відбору даних за певними критеріями.

По-друге, спрощується контроль знань -- комп'ютерне опитування використовується для відбору абітурієнтів і студентів, тобто створюються просунуті системи тестування.

Як у спорті, так і в оздоровчою фізичній культурі, формування і закріплення нових рухових навичок являється важливим завданням. Успішність виконання цього завдання багато в чому визначається характером взаємодії учителя і учня. Причому, переважаючою формою організації заняття на початковому етапі є демонстрація учителем складної комплексної вправи або його елементів.

Вербальний спосіб передання інформації учневі на початковому етапі засвоєння нових рухових навичок навряд чи можна вважати оптимальним. При освоєнні нових рухових навичок фахівці підкреслюють важливість формування початкових образів-уявлень про майбутні дії. Таким чином, початковий етап навчання в цій предметній області вимагає максимального використання наочності і пред'являє високі вимоги до викладача в плані правильної демонстрації окремих елементів і складних технічних прийомів.

Для досягнення поставлених цілей навчання і підвищення його результативності, перевага повинна віддаватися педагогічним технологіям, які забезпечують меншу залежність результатів навчання від рівня кваліфікації викладача, максимальну точність і правильність показу.

Оптимізувати процес навчання дозволяє використання мультимедійних засобів, що містять демонстраційні елементи у виконанні висококваліфікованих фахівців.

Інформаційні технології дозволяють ефективно оперувати з даними. Яскравим прикладом цього є спортивні змагання. При проведенні змагань рівня Олімпійських ігор застосування інформаційних технологій забезпечує оперативний збір, передачу, зберігання і обробку великої кількості інформації. На Олімпійських іграх використовується передача даних про результати змагань через Internet. Окрім роботи з великими інформаційними масивами, персональні комп'ютери використовуються для статистичної обробки результатів змагань. Це особливо важливо для тих видів спорту, в яких результат спортсмена оцінюється суддями-експертами. Більше того, інформаційні технології дозволяють якісніше прогнозувати результати спортивних змагань шляхом імплементації ряду складних функцій і формул, на розрахунок деяких з яких у людини пішли б роки.

Природно, що важливим напрямом впливу інформаційних технологій пов'язано з розробкою програм для оздоровчої фізичної культури. Програми цього напряму можна розділити на діагностичні, рекомендаційні і такі, що управляють діагностично-рекомендаційним циклом.

У першому випадку програма дозволяє фахівцеві швидше поставити діагноз, в другому - разом з діагнозом користувачеві пропонується певний набір рекомендацій, що відповідає виявленому рівню здоров'я і рухової активності. У третьому випадку комп'ютер здійснює взаємодію з користувачем за принципом зворотного зв'язку: видає завдання, контролює їх виконання, а за результатами нових тестів створює відповідні рекомендації.

Виконується активна робота по розробці програмних пакетів по моніторингу стану здоров'я в школах і внз. Це дозволить систематизувати дані про найбільш часті причини захворювань учнів і оперативно коригувати навчально-методичний матеріал для гнучкішого фізичного виховання учнів.

Усупереч загальній думці про те, що наукова діяльність у фізичній культурі має бути спрямована на вдосконалення або розробку методологій тренування, я вважаю, що наукова діяльність має бути спрямована на розвиток в таких напрямах, як робототехніка, біомеханіка живих систем і людини, біопротезування, проектування екзоскелетів, стилі управління опорно-руховим апаратом, методи синтезу програм фізичного навчання, системний аналіз.

Отже, вимальовується перспектива подальших досліджень, саме з точки зору інформаційних управляючих систем.

Це обумовлено тим, що окрім теоретичних знань про функціонування опорно-рухового апарату людини, у сфері фізичного виховання має місце серйозний прикладний аспект. А створення подібних систем неможливе без спостереження і проеціювання «живих» прототипів на механіку.

При оцінці сучасного етапу розвитку інформаційних технологій в нашій галузі, доводиться констатувати, що незважаючи на велику кількість напрямів їх застосування і публікацій, ці розробки носять приватний характер і не мають широкого поширення.

Важливим питанням освіти є інформаційна культура самих викладачів факультетів та інститутів фізичної культури, їх готовність до застосування сучасних інформаційних технологій у системі підготовки й підвищення кваліфікації фахівців із фізичній культурі та спорту.

У основу формування інформаційної культури викладацького складу має лежати ідея комп'ютерної підтримки кожного досліджуваного предмета: не можна підмінити це вивченням єдиного курсу інформатики. Поруч із дисципліною "Інформатика", що стала обов'язковою для всіх спеціальностей відповідно до державним освітніх стандартів нової генерації, у навчальних планах фізкультурних вузів і факультетів фізичної культури може передбачатися ряд курсів і дисциплін, граючих значну роль у інформаційній підготовці майбутніх фахівців. Це насамперед біомеханіка, спортивна метрологія, основи науково-методичною роботи і ін.

Сьогодні викладач вузу має знати операційну систему Windows і володіти нею, працювати у редакторської системі Word, використовувати електронну таблицю Microsoft Excel, вміти користуватися системою управління базами даних MicrosoftAccess звісно ж, володіти основами знань і умінь з пошуку і обміну інформацією з допомогою Інтернет.

Висновки

1. Сучасність потребує нових підходів освіти, нових технологій, зокрема і інформаційних. Справді, використання ІТ у навчально-виховному процесі дає можливість впливати на покращене сприйняття та ефективне засвоєння навчального матеріалу. Збільшується обсяг матеріалу з допомогою економії часу. Розширюються можливість застосування диференційованого підходу у навчанні, здійснюються між предметні зв'язки. Але, мабуть, найголовніша перевага їх використання - підвищення мотивації навчання, створення позитивного настрою, активізація самостійної діяльності учнів.

2. Уміле використання інформаційних технологій під час навчально-виховного процесу не тільки підвищує його ефективність, але, насамперед, сприяє підвищенню пізнавальних потреб учнів. Кожен викладач у стані розпланувати свої уроки в такий спосіб, щоб використання інформаційно-комп'ютерної підтримки було б найбільш продуктивним, доречним і цікавим учнів.

3. Інформаційні технології можна використовувати на всіх етепах навчально-виховного процесу: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі знань, умінь, навичок.

4. Методично виправдане використання інформаційних технологій у поєднані із традиційними формами організації навчальної діяльності дозволяє розвивати пізнавальні навички дослідницької діяльності, здібності учнів, формування уміння працювати з інформацією, розвивати комунікативні здібності, створити сприятливий психологічний клімат під час уроків.

5. При використанні інформаційних технологій в процесі здійснення начально-виховного процесу учні отримують доступ до найактуальнішої інформації, якої, зазвичай, немає в традиційних паперових виданнях, включаючи новітні підручники, навчальні посібники, рекомендації та створюють додаткові матеріали до проведення практичних занять.

6. При використанні інформаційних технологій в процесі здійснення начально-виховного процесу учні навчаються приймати рішення з урахуванням аналізу даних, перебудовувати рухові дії, у залежності від умов (урок, змагання, рельєф місцевості, активність опору і т.п), в них формується адекватна самооцінка.

7. За допомогою інформаційних технологій автоматизується великий обсяг рутинної роботи викладача із формування індивідуальних завдань.

8. Інформаційні технології дозволяють вибудувати якіснішу діагностику рівня засвоєння навчального матеріалу, оскільки різні тестові системи та оболонки дозволяють індивідуалізувати процес оцінювання знань учнів, розвивати здатність учнів до самооцінки.

9. Застосування інформаційних технологій у викладанні, наприклад фізичної культури, у учнів стимулює пізнавальний інтерес до цього предмета.

Список використаних джерел

1. Азарова Н. В. Використання інформаційних технологій навчання у вищих юридичних закладах освіти. - Режим доступу : http://intkonf.org/azarova-nv-vikoristannya-informatsiynih-tehnologiy-navchannya-u-vischih-yuridichnih-zakladah-osviti.

2. Богданов І. Т., Сергєєв О. В. Засоби інформаційних технологій, їх практичні можливості, дидактична доцільність використання й упровадження. Режим доступу: http://conference.mdpu.org.ua/conf_all/confer/2001/newtech/5/ bogdanov.htm

3. Бондаренко Е. Экспериментальная реализация применения мультимедийных технологий в учебном процессе по педагогическим дисциплинам / Е. Бондаренко // Гуманізація навчально-виховного процесу:

Збірник наукових праць, 2010 - с. 106 - 113.

4. Васильків А.А. /Теорія й методику спорту /А.А.Васильков . - М.: Фенікс, 2008. - с.379.

5. Волков В.Ю., ВолковаЛ.М. Комп'ютерний дистанційний курс з дисципліни «Фізична культура» /Матер. всерос.науч.-практ. цук. СПб., 2000.

6. Жбанков О.В., Соловйов Є.В.Информационно-методическая система як індивідуалізації процесу фізичного виховання у ВНЗ //Теор. іпракт. фіз. культ.// 1995, № 6.

7. Захарова І.Г. Інформаційні технології освіти / І.Г. Захарова. - 4-те вид., стер. - М.:Academia, 2008. - с.192.

8. Інформатизація загальної середньої освіти: Науч.-метод. посібник /під ред. Д. Ш. Матроса. - М.: Педагогічне суспільство Росії, 2004.

10. Попов Г.І. Інформаційні технології освіти у галузі фізичної культури та спорту Вісник навчальних закладів фізичної культури. - 2004. - с. 22-23.

11. Самсонова А.В. Використання інформаційних технологій у фізичній культурі та спорті / Самсонова А.В., Козлов І.М.,Таймазов В.А. // Теорія і практика фізкультури. - 1999. - N 9. - с. 22-26.

12.Селиванова Т.Г. Інформаційні технології освіти /Селиванова Т.Г. // Сучасний олімпійський спорт і спорт всім : /Междунар.науч.конгр. : Матеріали цук., 24-27 травня 2003 р. - М., 2003. - Т. 3. - с. 332-333.

13. Свістельник І. Сучасні проблеми доступу до спортивної інформації // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С.С. Єрмакова. - Х., 2002. ? № 23. - С. 18-22.

14. Свістельник І.Р. Інформаційне забезпечення спортивної освіти: наукові засади // Теорія та методика фізичного виховання. - 2003. ? № 2. - С. 2-4.

15. Свістельник І. Особливості надання спортивної інформації в окремих зарубіжних країнах // Теорія та методика фізичного виховання. - 2003. ? № 4. ? С. 2-5.

16. Свістельник І.Р. Сучасні інформаційні технології у практиці інформаційної діяльності ВНЗ фізкультурного профілю: Метод. реком. для студ., магістрантів та аспірантів. - Л., 2004. - 25 с.

17. Свістельник І.Р. Сучасний стан та перспективи інформаційного забезпечення навчального процесу та наукових досліджень в інституті фізичної культури // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2003. - Вип. 7. - Т. 1. - С. 75-78.

18. Свістельник І.Р. Інноваційні технології подання спортивної інформації у вищій фізкультурній освіті // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури і спорту. - Л., 2006. - Вип. 10. - Т. 3. - С. 256-259.

19. Фураев О.Н. До питання комп'ютеризації аналізу виконання спортивних вправ /Фураев О.Н. // Теорія і практика фіз. культури. - 1996. - с. 50-52.

Размещено на Allbest.ru

...