Як здобути юридичну освіту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гадяцька гімназія Імені Олени Пчілки Гадяцького району Полтавської області

Реферат

з правознавства

на тему: «Як здобути юридичну освіту?»

Виконала Палій Аліна

Гадяч 2015

Таблиця

Освітньо-кваліфікаційні рівні (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр), які є характеристиками вищої освіти за ознаками ступеня сформованості спеціальних і фундаментальних знань, умов, навичок особи, що забезпечує її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності, як підстави для кваліфікації мають:

- попередню освіту, на основі якої здобувається вища освіта певного освітнього рівня;

- певний освітній рівень вищої освіти;

- завдання та обов'язки певного рівня професійної діяльності, передбачені для первинних посад у певному виді юридичної діяльності.

Здобути юридичну освіту у вищих навчальних закладах можна за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) після закінчення повної загальної середньої освіти на конкурсній основі (враховуються результати ЗНО, атестату) у найпопулярніших спеціальних вузах України: Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, Національному університеті «Одеська юридична академія», Академії адвокатури України, Київському університеті права Національної академії наук України та на юридичних факультетах Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Львівського національного університету імені Івана Франка тощо.

У законодавстві передбачено різні джерела фінансування підготовки фахівців у правничій галузі:

- за державним замовленням;

- за рахунок видатків місцевих бюджетів;

- за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб.

Ліцензійний обсяг осіб для здобуття юридичної освіти орієнтовно щорічно становить 74 250 (державна - 65 475, приватна - 8 780).

Юридична освіта - явище багатогранне. Залежно від того, до якого профілю юридичної діяльності готуються фахівці, складається відповідна програма їх навчання, де поряд з фундаментальними знаннями передбачається надання студентам, слухачам спеціальних знань з урахуванням специфіки тієї сфери, де їм доведеться працювати.

юридичний освіта навчання акредитація

Передумови доступу до юридичної освіти у країнах світу

У Великій Британії вступати на юридичні факультети можна на базі загальної середньої освіти. Вищі навчальні заклади Великої Британії поділяються на кілька видів: коледжі, інститути, університети. Вища юридична освіта є платною.

Відсутні вступні іспити. Щорічні набори студентів невеликі - до ста чоловік. Цим пояснюються можливості широкого використання індивідуальних форм роботи із студентами. Абітурієнта оцінюють індивідуально та цілісно, використовуючи всю наявну інформацію. Так, в Лондонському університеті викладач працює по індивідуальному плану не більше ніж з десятьма студентами, в Оксфордському університеті - не більше ніж з трьома студентами.

Навчання на юридичних факультетах на базі середньої освіти триває три або чотири роки.

Щороку випускається з юридичних шкіл країни близько 13 000 осіб. На жаль, Велика Британія не веде статистичного обліку кількості вступників.

У Франції загальною передумовою для доступу до вищої юридичної освіти є завершена середня освіта. Напрям підготовки в середній школі має відповідати спеціалізації у вищому навчальному закладі, обов'язковим є попередній запис на факультет.

Обирають абітурієнтів на основі конкурсу досьє кандидата (дипломів та оцінок).

Загальна фахова підготовка у Франції триває 5 років: 3 роки - на рівні ліценціата, ще по одному року - на рівні Master 1 (спеціальна вища освіта) та Master 2 (поглиблена вища освіта).

Щороку понад 30 тисяч осіб вступають на правничі факультети.

У Німеччині загальні передумови доступу до юридичної освіти визначає Рамковий закон «Про вищу школу», який конкретизує законодавчі акти федеральних земель, тобто держава виконує функцію контролю за якістю юридичної освіти (результат), але здійснюється це неоднаково. Іспитів та конкурсного відбору до вступу немає, вступають за результатами шкільного навчання (атестату). Передумовою набуття юридичної освіти є здобуття успішної «доуніверситетської» освіти. Навчання в державних університетах Німеччини - безкоштовне.

Виключенням є приватні платні вузи, проте підготовку юристів здійснюють тільки державні університети. Найбільші юрфаки Німеччини - Мюнхенського, Берлінського, Гамбурзького, Мюнстерського університетів. Передбачено двоетапну систему підготовки: перший - навчання в університеті (як правило, 4 роки або менше (в дійсності - 4,5-6 р.) та другий - підготовча служба - референдаріат (2 роки).

Характерною особливістю системи юридичної освіти Німеччини є те, що яку б юридичну професію не обрав майбутній фахівець (адвокат, прокурор, нотаріус, суддя), йому в обов'язковому порядку необхідно успішно скласти державний іспит, тобто набути здатність обіймати посади судді.

Відсутня у Німеччини точна статистика вступників та випускників, орієнтовно більше 23 тисяч осіб.

У Польщі навчатися на юридичному факультеті можна після навчання у ліцеї, маючи свідоцтво зрілості та, склавши державний іспит (українські аналоги атестата середньої школи та незалежного тестування відповідно).

Для абітурієнтів юридичних факультетів передбачено конкурсний відбір за результатами іспитів на базі шкільної освіти. Абітурієнту надається право вибрати один найкращий результат із переліку іспитів (історія, суспільствознавство, польська мова). Юридичні факультети в Польщі рідко коли складають 100 чоловік, а державне навчання є престижним та безкоштовним. У Польщі термін юридичного навчання становить 5-5,5 років залежно від навчального закладу.

Орієнтовно навчається 59 430 осіб у державних та приватних юридичних закладах.

США, запозичивши в кінці XIX століття європейську систему освіти, трансформували, модернізували її і створили свою багаторівневу, переважно університетську систему вищої юридичної освіти. Найнижчий рівень - дворічні коледжі, відповідні по рівню українським середнім учбовим закладам.

Середній рівень вищих учбових закладів - чотирилітні коледжі, так звані загальноосвітні, які в цілому за статусом можна прирівняти до наших інститутів Ведучий тип вищих учбових закладів - університети. У вузи можуть поступати випускники повних середніх шкіл, що мають диплом про закінчення старшої середньої школи. Вступних іспитів до юридичних коледжів немає, зарахування проводиться на основі результатів проходження тесту, який називається LSAT (Law School Admission Test), висланий поштою абітурієнтові.

В Америці юридична освіта вважається другою вищою, так як втупити в юридичний коледж можна після закінчення коледжу з будь-якої спеціальності. Навчання в американських вузах ведеться по трьох основних рівнях: 6акалавриату, магістрату і докторантурі.

В цілому, на перший погляд, в США діють правничі школи, акредитовані Американською асоціацією правників (ААП), та правничі приватні школи. Одержання юридичної освіти в акредитованій правничій школі є необхідною передумовою для допущення до складання кваліфікаційного правничого іспиту на право ведення в 50 штатах і територіях США.

Випускники неакредитованих ААП правничих шкіл, можуть складати правничий іспит тільки в тому штаті, де знаходиться школа. Управління вищою юридичною освітою здійснює громадсько-професійне самоврядування (автономність), тобто ААП, а не держава. Правнича школа в США є дуже подібною до українського навчального закладу вищої юридичної освіти - він функціонує, як частина університету, чи окремий навчальний заклад. Однак існують і суттєві відмінності. Американські правничі шкоди є закладами виключно професійної освіти, тобто «професійними» школами, в яких одержують базову вищу юридичну освіту після одержання базової освіти в університеті (коледжі). Крім того, вони, на відміну від українських, випускають не юристів, а тільки кандидатів у правники, яким ще доводиться здобувати цей статус. Інші істотні відмінності зумовлені тим, що адміністрування юридичної освіти в Україні та США здійснюється на різних засадах.

Размещено на Allbest.ru