Художня праця як засіб естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку

Теоретичні основи естетичного виховання дошкільників. Дослідно-експериментальне дослідження з формування естетичного смаку дітей старшого дошкільного віку засобами художньої праці. Методичні рекомендації вихователям з формування естетичного смаку дітей.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 04.06.2015
Размер файла 34,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський університет імені Бориса Грінченка

Педагогічний інститут

Кафедра педагогіки

Напрям підготовки: «Дошкільна освіта»

Курсова робота

Художня праця як засіб естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку

Виконала:

студентка 2-го курсу

денної форми навчання

групи Доб-3-11-4.0д

Олексійчук Олена Іванівна

Науковий керівник:

Викладач кафедри педагогіки

Карнаухова Антоніна Валеріївна

Київ 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи естетичного виховання дітей дошкільного віку

1.1 Проблема естетичного виховання дітей дошкільного віку у психолого-педагогічних дослідженнях

1.2 Художня праця як засіб естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку

1.3 Аналіз програмових вимог з означеної проблеми

Розділ 2. Дослідно-експериментальне дослідження з формування естетичного смаку дітей старшого дошкільного віку засобами художньої праці

2.1 Вияв стану сформованості естетичного смаку у дітей старшого дошкільного віку

2.2 Методичні рекомендації вихователям з формування естетичного смаку дітей старшого дошкільного віку

Висновки

Використана література

Вступ

Актуальність дослідження. У процесі становлення особистості з найдавніших часів особливе значення мало естетичне виховання. Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне - це ті специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішнє багатство.

Естетичне ставлення людини до світу формується і розвивається протягом всього її життя. Разом з тим не всі періоди в житті рівноцінні для естетичного розвитку. Багато письменників, педагогів, діячів культури (К.Д. Ушинський, Л.М. Толстой, В.О. Сухомлинський, Д.Б. Кабалевський, Б. Неменський та інші) констатують особливе значення що до цього віку. Особливості дітей цього старшого дошкільного віку найбільш сприяють формуванню в них естетичної культури.

Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти Е. Водовозової, П. Каптерева, С. Лисенкової, С. Русової, Е. Михеєвої, К. Ушинського.

Філософсько-естетичні аспекти цієї проблеми розглядаються в наукових працях Ю. Борева, І. Гончарова, М. Киященка, В. Ядова.

Психологічні основи естетичного виховання розкрили Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, І. Кон, Б. Теплов та інші.

Видатні вчені, естети і педагоги Ю. Борев, О. Буров, В. Вансаалов, Л. Волович, І. Долецька, М. Каган, Л. Коган, В. Розумний, В. Скатерщиков, Є. Квятковський, М. Лайзеров, А. Макаренко, О. Семашко, В. Сухомлинський, В.Шестакова, зробили значний внесок у розробку теорії естетичного виховання. Насамперед вони визначили основні поняття, на які потрібно спиратися при побудові системи естетичного виховання.

Важливі питання теорії і методики естетичного виховання підростаючого покоління висвітлюються в працях Л. Коваль, В. Передерій, Ю. Фохт-Бабушкіна, Т. Цвілих, Г. Шевченко, А. Щербо та інших.

За останні роки опубліковано багато праць, в яких вирішуються питання значення творчості та пізнавальної діяльності в естетичному вихованні дітей старшого дошкільного віку; розкриваються механізми творчості; закономірності взаємозв'язку творчої діяльності з відтвореною дійсністю; сформульовані основні принципи формування творчої особистості (Ф. Говорун, Б. Коротяєв, В. Лєвін, В. Моляко, Ю. Петров, П. Підкасистий, Я. Пономарьов, В. Романець, В. Цапок).

Значний внесок у розв'язання проблеми розвитку естетичної культури зробили зарубіжні і вітчизняні вчені М. Аріарський, Д. Генкін, Г. Єскіна, Г. Загадарчук, В. Кірсанов, О. Миронюк, І. Петрова, Ф. Соломонік, котрі розглядають процес естетичного виховання як цілеспрямоване формування якостей всебічно розвиненої особистості, що дає можливість їй сприймати природні та соціальні реалії, діяти та творити відповідно до загальнолюдських ідеалів гармонії та краси.

Естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.

В процесі здійснення естетичного виховання розв'язуються такі завдання: систематично розвивати естетичне сприйняття, естетичні почуття і уявлення дітей, їхні художньо-творчі здібності, формувати основи естетичного смаку.

Художня праця дітей виконує завдання естетичного виховання. Вона є джерелом насолоди для дітей.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній апробації елементів системи роботи щодо формування естетичного смаку засобами художньої праці.

Об'єкт дослідження: естетичне виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: художня праця як засіб естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з даної проблеми.

2. Розробити елементи системи роботи щодо організації естетичного смаку у дітей старшого дошкільного віку.

3. Розробити методичні рекомендації.

База проведення дослідження: ДНЗ № 800 м. Києва

Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, використана література.

Розділ 1. Теоретичні основи естетичного виховання дітей дошкільного віку

1.1 Проблема естетичного виховання дітей дошкільного віку у психолого-педагогічних дослідженнях

Сприйняття і розуміння прекрасного починається у дитинстві. “Все прекрасне, що існує в навколишньому світі і створене людиною для інших людей, повинно доторкнутися до серця дитини і облагородити його ”, -- стверджував В. Сухомлинський [1, 39].

Перші кроки у безмежному, складному і загадковому світі дитина робить у дошкільному віці. За словами Я.Корчака, вона прагне створити у ньому свій світ дитинства, добра і краси, своєрідний мікрокосмос реального світу [2; 3]. Дорослий допомагає їй знайти, відчути і зрозуміти красу поезії, музики, живопису, а через мистецтво глибше усвідомити все, що її оточує: природу, предмети, працю людини і її духовні надбання. Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси і гармонії є важливим завданням естетичного виховання.

Естетичне (грец. aisthetikos -- почуттєвий) виховання -- послідовне формування у дітей естетичного ставлення до життя, розвиток сприймання і розуміння прекрасного у мистецтві, природі, взаєминах людей, художніх потреб і здатності до художньої творчості [4, 237].

Системний погляд на проблематику естетичного виховання запропонувала у своїх дослідженнях Є. Фльоріна, яка значну роль відводила художньому вихованню дітей на зразках мистецтва, розкрила своєрідність естетичного розвитку, охарактеризувала роль, місце, взаємозв'язок різних засобів естетичного виховання. На її думку, в художньому вихованні слід прагнути єдності емоційного і пізнавального сприймання змісту і форми, що допоможе уникнути надмірного захоплення формою, утилітарного використання мистецтва з пізнавальною метою, тобто втрати художнього компонента естетичного виховання. Їй належить багато цікавих спостережень, які стосуються особливостей дитячого естетичного сприймання, образотворчої діяльності, використання іграшки, художнього слова у вихованні дітей [5, 79].

Суттєво розширили діапазон теорії і практики естетичного виховання дітей дошкільного віку дослідження психологів. Наприклад, Л. Виготський відзначав, що в дошкільному віці розвивається здатність йти від думки до дії, що відкриває простір для творчої діяльності: “Одне з найважливіших питань дитячої психології і педагогіки -- це питання про розвиток творчості і про значення творчої роботи для загального розвитку і змужніння дитини. Вже у ранньому віці ми спостерігаємо творчі процеси, які найкраще виражаються в іграх. Уміння з елементів створювати ціле, комбінувати старе у нові поєднання і становить основу творчості ” [6, 68].

У використаній літературі є чимало різних підходів до визначень понять, вибору шляхів й методів естетичного виховання. Розглянемо їх детальніше.

У книзі "Загальні питання естетичного виховання у шкільництві" під редакцією В.Шацької, знаходимо таке формулювання: "Радянська педагогіка визначає естетичне виховання як виховання здібності цілеспрямовано сприймати, відчувати і розуміти й оцінювати красу у навколишній дійсності - у природі, у житті, в праці, у явищах мистецтва" [7, 58].

У стислому словнику з естетики естетичне виховання визначається як система заходів, вкладених у вироблення та вдосконалення в людині здібності сприймати, правильно розуміти, цінувати їх і створювати прекрасне й високе у житті й мистецтві [8, 72]. В обох визначеннях йдеться у тому, що естетичне виховання має виробляти й удосконалювати у людині здатність сприймати прекрасне у мистецтві й у житті, правильно розуміти й оцінювати його. У першому визначенні, на жаль, автор опустив діяльну та творчу сторони естетичного виховання, тоді як у другому визначенні підкреслюється, що естетичне виховання не повинне обмежуватися тільки споглядальним завданням, воно повинно також формувати здатність створювати прекрасне у мистецтві та житті.

Існує безліч визначень поняття естетичне виховання, але, розглянувши лише окремі з них, вже можна назвати сутність та складові поняття. По-перше, естетичне виховання - це процес цілеспрямованого впливу. По-друге, це формування здібності сприймати і бачити красу мистецтва і життя, оцінювати її. По-третє, завдання естетичного виховання - формування естетичних смаків та ідеалів особистості. І, нарешті, по-четверте, - розвиток здатності до самостійної творчості і творення прекрасного [9,489].

Своєрідне розуміння сутності естетичного виховання зумовлює й різні підходи до її цілей. Проблема цілей і завдань естетичного виховання потребує особливої уваги.

У ході нашого дослідження ми звернули увагу, що часто серед педагогів існує помилкова думка про тотожність естетичного й художнього виховання. Але ці поняття потрібно чітко розмежовувати. Приміром, В.Шацька ставить перед естетичним вихованням таку мету: "Естетичне виховання служить формуванню здібностей активного естетичного ставлення дітей до творів мистецтва, і навіть стимулює у створенні прекрасного в мистецтві, праці, у творчості за законами краси" [6, 48]. З визначення видно, що на думку автора важливе місце у естетичному вихованні відводиться мистецтву. Мистецтво - це частина естетичної культури, як художнє виховання частина естетичного, частина важлива, вагома, але охоплює тільки одну сферу людської діяльності. Художнє виховання є процес цілеспрямованого впливу засобами на особистість, завдяки якої у вихованців формуються художні відчуття, смак, любов до мистецтва, вміння розуміти його, насолоджуватися ним і можливість творити мистецтво. Естетичне ж виховання набагато ширше, воно зачіпає як художню творчість, естетику побуту, поведінку, працю, відносини.

Крім формування естетичних почуттів дітей, естетичне виховання паралельно робить внесок й у забезпечення всебічного розвитку. Естетичне виховання сприяє формуванню моральності людини, розширює її знання про світ, світі людини у природі. Різноманітні творчі заняття з естетичного розвитку дітей сприяють паралельно і розвитку мислення і уяви, волі, наполегливості, організованості, дисциплінованості, акуратності, толерантності, ввічливості. Отже, найбільш вдало, з нашого погляду, відбив мету естетичного виховання М. Рукавіцин, який вважає кінцевою метою естетичного виховання гармонійну особистість, всебічно розвинену людину: освічену, прогресивну, високоморальну, у якої присутнє умінням трудитися, бажання творити, розуміти красу життя та красу мистецтва". Ця мета також відбиває стан і особливість естетичного виховання, як частини всього педагогічного процесу.

1.2 Художня праця як засіб естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку

Функціональною метою художньої праці для дітей є виготовлення виробів з паперу, картону, тканини: іграшок-саморобок, вітальних листівок, ялинкових прикрас, персонажів і декорацій лялькового театру, букетів із засушених рослин, килимків для ляльок, серветок тощо.

Виготовлення подарунків рідним і друзям справляє великий вплив на моральну свідомість дитини (привчає виявляти увагу до оточуючих, працювати заради того,щоб зробити їм приємне). Така праця розвиває уяву, спостережливість, художнє мислення, естетичне чуття, конструктивні здібності, моторні навички дітей, формує корисні практичні навички, збагачує знаннями про властивості різних матеріалів. Її результати здебільшого викликають позитивні емоції, захоплення дорослих, що посилює ефект самопізнання, самоусвідомлення, самоствердження дитини, збуджують у ній здорове честолюбство. Нерідко вже з дошкільного віку дитина починає усвідомлювати свої здібності, талант, виношувати мрію на все життя.

Про вплив художньої праці на розвиток пізнавальної сфери та творчості дошкільників зазначала Н. М. Голота: «Цінність художньої праці полягає в тому, що вона є засобом виявлення внутрішнього світу дитини» [10, 354].

Художня ручна праця - це вид творчо-продуктивної діяльність, в якій творчі дії дитини спрямовані на виготовлення реального предмета (продукта), який можна використати як подарунок, застосувати його в іграх, розвагах, для прикрашання побуту.

Художня праця дає можливість задовольнити потребу в діяльності, захопити дітей цікавою і змістовною справою. Інтерес дитини викликає все конкретне, видиме. Вона прагне все побачити, все обстежити, спробувати самостійно щось зробити. Дитину захоплюють речі, що оточують її; вона збирає шматочки паперу, картону, клаптики тканини, листя тощо. Дитина прагне працювати з різними матеріалами і предметами, досліджувати і вивчати їх.

Художня праця дає дитині можливість творити. В дитячих руках різні матеріали та предмети - маленькі шматочки неосяжного, ще не зовсім відомого їм світу, перевтілюються і оживають у оригінальних формах і нових, іноді несподіваних способах з'єднання матеріалів між собою. Працюючи з матеріалами, їй приємними, дитина намагається самостійно зробити те, що її цікавить, те, що їй подобається.

В процесі виконання робіт з художньої праці, дитина ніколи не лишається пасивною, вона вчиться самостійно спостерігати, досліджувати, випробувати, перевіряти, порівнювати, винаходити [10, 353].

Художня праця розвиває уяву, спостережливість, художнє мислення, естетичне чуття, конструктивні здібності, моторні навички дітей, формує корисні практичні навички, збагачує знаннями про властивості різних матеріалів. Її результати, здебільшого, викликають позитивні емоції захоплення дорослих, що посилює ефект самопізнання, самоусвідомлення, самоствердження дитини, пробуджує у неї здорове честолюбство.

У художній праці дошкільник знаходить найвищу зацікавленість, успішність і, що важливо, низький рівень стомлюваності. Ці фактори позитивно впливають на загальний психічний, розумовий та творчий розвиток дитини.

У художній праці формується самостійність дітей на тлі загального розвитку і завдяки роботі з різними видами матеріалів. При цьому важливо пам'ятати, що художні можливості дітей диференційовані, а про результати їхнього навчання свідчить не лише те, наскільки вміло вони працюють, виготовляючи різні поробки, а й глибина та сила інтересу, самопізнання, ставлення до якості виконаного завдання, прагнення і намагання вдосконалювати навички художньої діяльності.

В процесі занять з художньої праці інтегрально взаємодіють пізнавальна та продуктивна функції, що забезпечує процес від засвоєння знань до їх самостійного застосування на практиці.

Працюючи з різними матеріалами, діти мали можливість задовольнити потребу щодо створення чогось нового, змінити форму зображених предметів, дослідити їх можливості та властивості. Варіативність різних матеріалів, їх легка трансформація, постійна змінність та абстрактність сприяють вільному виявленню ініціативи, спонукають дітей до самостійності і творчого пошуку, сприяють формуванню у них пізнавальних інтересів та самостійності.

Таким чином, є всі підстави розглядати художню працю як важливий елемент гармонійного і творчого розвитку дитини. Займаючись художньою працею, діти пізнають багато нового, розвивають художньо-творчі здібності. Впровадження художньої праці в діяльність дітей дошкільного віку є важливим та цінним заходом, що стимулює загальний особистісно-творчий розвиток дошкільників.

Художня творчість - одна з найбільш дійових форм естетичного опанування світу дітьми. У художній праці вони виражають своє ставлення до побаченого і почутого, виявляють заповітні думки і почуття. Тому, художня праця вагому роль у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів, яка традиційно належить до творчо-продуктивної діяльності, в процесі якої дитина створює з різних матеріалів корисні та естетично значущі предмети та вироби.

Художня праця дітей старшого дошкільного віку може виявитися тим тлом, на якому окресляться їхні здібності і проявляться таланти. Зміст художньої праці стає більш різноманітним і багатим. Діти уже можуть не лише копіювати дії дорослих, але й здатні виявляти творчість, робити іграшки, створювати нескладні атрибути для ігор- театралізацій, інсценівок, свят. Окремі види ручної праці -- вишивання, плетіння з бісеру, моделювання з паперу -- можуть стати улюбленою справою дитини на все життя.

Цікавим є той факт, що у ручній праці дітей старшого дошкільного віку гендерні паритети не виявляються. Хлопчики із захопленням вишивають (досвід свідчить, що у них і виходить краще), а дівчатка виготовляють моделі різних об'єктів навколишнього життя тощо. Найбільше задоволення приносить дітям ручна праця, якщо у ній беруть участь значущі для них дорослі: мама, тато, старший брат чи сестра, вихователь. Утім, є діти, здатні годинами просиджувати над улюбленим заняттям, не завдаючи дорослим жодного клопоту. Проте ми не радимо залишати дошкільників на тривалий час на самоті навіть з улюбленим заняттям, 30-40 хвилин є максимумом для них за фізіологічними показниками. Після цього увагу дитини слід переключити на інші види діяльності. [11]

Отже, художня праця є:

* Засобом розвитку сенсорних відчуттів;

* Психічних процесів;

* Моторних навичок;

* Естетичного чуття;

* Моральних якостей;

1.3 Аналіз програмових вимог з означеної проблеми

Художня праця в дитячому садку практикується з дітьми молодшого віку та дітьми старшого віку. З дітьми молодшого віку проводяться не складні заняття, що носять ознайомлюючий характер, можна працювати з заготовками зробленими заздалегідь, заняття художньої праці з дітьми 5-го року життя спрямовані на розвиток сенсорних еталонів та мілкої моторики рук. Зі старшими дошкільниками вихователь визначає важливі завдання - розвивати самостійність, кмітливість, навчити дітей планувати свою роботу, ставити мету, переносити набуті знання в повсякденне життя. До змісту цього виду праці входить: виготовлення простих виробів із паперу в поєднанні з картоном, тканини, природного матеріалу.

До художньої праці потрібно залучати усіх дітей, виховуючи в них прагнення і бажання працювати. Під час роботи з різними матеріалами розвиваються дрібні м'язи рук, діти набувають навичок роботи з простими інструментами; дії з різними матеріалами цікаві і дають можливість виявити творчість; цей вид трудової діяльності має практичний результат.

Для художньої праці необхідні такі матеріали та інструменти:

- папір - пакувальний, газетний, для малювання, друкарський, цигарковий,

фільтрувальний, промокальний, клейкий і т. д.;

- дерево - палички, шпильки, гілочки різних порід дерев, солома, бруски і т. д.;

- тканина - обрізки льняного полотна, ситцю, шовку, вата, мотузка, стрічки, нитки і т. д.;

- метал - алюмінієва фольга, тонкий, мідний дріт і т. д.;

- пластмаса - пакувальний матеріал, пінопласт, пробки і т.д.;

- дрібний додатковий матеріал - ґудзики, скріпки, намистинки;

- природний матеріал (жолуді, каштани, листя, мушлі, солома насіння);

- а також: глина, пластилін, крейда, трафарети, ножиці, олівці, клей і т.д.

У художній праці діти вчаться різати, клеїти, складати, зшивати, запитати і т.д. Вони пізнають властивості матеріалів та відповідну до них техніку обробки і спосіб використання кожного матеріалу.

Перш ніж навчати вихованців працювати з різними матеріалами, вихователеві необхідно всебічно вивчити і проаналізувати знання і навички кожного. Діяльність педагога повинна спрямовуватись на висвітлення таких головних питань:

- послідовність навчання дітей працювати з деревиною, тканиною;

- виготовлення виробів із паперу, картону і з природного матеріалу;

- організація діяльності з дітьми, які не відвідують художню працю;

- форми залучення дітей до роботи.

Також обов'зковим є ознайомлення дітей з правилами безпечної поведінки з матеріалами під час роботи та по закінчені роботи. [12]

У Програмі «Дитина» та «Малятко» чітко визначена робота з папером, картоном та природнім матеріалом на заняттях з художньої праці для дітей старшого дошкільного віку.

«Папір. Формувати інтерес до роботи з кольоровим папером. Розвивати вміння згинати, складати, розгладжувати, клеїти папір, виготовляти з нього як плоскі, так і об'ємні вироби естетично привабливого вигляду. Ознайомлення з шаблоном. Вчити виготовляти фігурки звірів, здійснювати наклеювання і домальовування очей, носика, вух, вусів тощо; виготовляти вироби за шаблоном, вирізувати деталі по контуру.

Орієнтовні вироби: кораблик, корзина, сарай, гараж, казковий будиночок, ялинкові прикраси птахи, метелики, літаки, собачки, котики, вовки, лисиці) тощо.

Картон. Ознайомити з набором кольорового картону. Вчити виготовляти рухомі іграшки-гойдалки із картонних конусів, циліндрів.

Природні матеріали. Розвивати інтерес до роботи з природними матеріалами, розширювати уявлення дітей про флористику. Вчити збирати, засушувати, зберігати природні матеріали, виготовляти вироби з них. Ознайомити з обладнанням для роботи з природними матеріалами».

«Робота з папером і картоном. Зацікавлювати дітей виготовляти прості саморобки з паперу і картону за зразками і своїм задумом. Закріплювати вміння обирати папір за кольором і фактурою відповідно до задуму та призначення виробу, використовувати знайомі та придумувати нові прийоми обробки паперу й картону та з'єднання частин створюваного виробу. Залучати дітей до виготовлення виробів з готових форм (стрічка паперу, коробки, циліндри тощо) та способом пап'є-маше. Ознайомити з готовими, матеріалом для пап'є-маше (тонкий папір, клей, ґрунтовка) та технікою роботи.

Орієнтовні вироби: іграшки-саморобки для різних видів ігор, вітальні листівки, ялинкові прикраси, персонажі й декорації лялькового театру, предмети оформлення інтер'єру приміщення тощо.

Робота з природним та штучним матеріалом. Викликати в дітей інтерес для участі в заготівлі природного і штучного матеріалу (шишки, жолуді, каштани, кора, листя, насіння, солома, трава, кукурудзяні початки, горіхова і яєчна шкарлупа, поролон, пінопласт, дріт у поліхлорвініловій оболонці, корки, пластмасові пляшки, пакети з-під молочних продуктів, упаковка для яєць тощо) та виготовлення різних саморобок. Розвивати вміння добирати потрібний матеріал відповідно до задуму і призначення виробів.

Орієнтовні вироби: намисто, пояси, букети із засушених рослин, панно, ялинкові прикраси, персонажі для ігор тощо».

Отже, аналізувавши дані програми можна прийти до висновку, що дитину потрібно привчати до естетичного смаку, щоб вона вміла красиво оформити свою зроблену іграшку, правильно підбирати кольори, допомогти іншим дітям.

Розділ 2. Дослідно-експериментальне дослідження з формування естетичного смаку дітей старшого дошкільного віку засобами художньої праці.

2.1 Вияв стану сформованості естетичного смаку у дітей старшого дошкільного віку

художній праця засіб виховання

Дослідно-експериментальне дослідження проводилося на базі ДНЗ № 800 м. Києва. У дослідженні приймали участь 10 дітей.

Мета констатувального експерименту: визначити показник сформованості естетичного смаку дітей старшого дошкільного віку.

Завдання:

1. Визначити розуміння дітьми поняття «естетичний смак».

2. Визначити рівні сформованості естетичного смаку у дітей старшого дошкільного віку.

3. Розробити критерії рівнів сформованості естетичного смаку дітей старшого дошкільного віку.

Методи: бесіда, опитування, спостереження.

Для того щоб з'ясувати чи розуміють діти старшого дошкільного віку значення поняття «естетичний смак», ми проводили з дітьми бесіду на тему «Чи красиво ти одягаєшся?».

Запитання:

1. Хто тобі вибирає твій одяг?

2. Які кольори тобі подобаються?

3. Якого кольору твій одяг?

4. Ти підбираєш колір взуття до одягу?

5. Чи подобається тобі твій одяг?

6. Ти допомагаєш дорослим у виборі їхнього одягу?

Наведемо приклади відповідей дітей:

Артем С: «Мені мама вибирає мій одяг, але я кажу що мені подобається. Я люблю чорні кросівки одягати з голубою кофтиною. Мені подобається мій одяг. Дорослі не просять моєї допомоги».

Олеся З: «Мама з татом вибирають мій одяг, мені подобаються всі кольори. Я одягаю те що мені дасть мама».

Олег М: «Я з татом, або з мамою вибираємо одяг, подобається одяг червоного та чорного кольорів, в мене взуття чорного кольору, тому воно підходить під будь-який одяг. Тато питає в мене поради щодо свого одягу».

Рівні сформованості естетичного смаку старших дошкільників

Рівні сформованості естетичного смаку

Критерії рівнів

Високий

- дитина вміє правильно підібрати колір, гаму;

- встановлює правильні пропорції.

Середній

- не завжди вдало підбирає елементи костюма;

- ніяк не підбирає кольори, встановлює пропорції.

Низький

- дитина не може підібрати кольори;

- з допомогою батьків підбирає одяг, встановлює пропорції.

Для проведення дослідження дітей поділили на дві групи: експериментальну (ЕГ) і контрольну (КГ).

Провівши дослідження, я підраховувала загальну кількість оригінальних відповідей на поставлене завдання і занесла їх в таблицю:

Рівень

Контрольна група

Експериментальна група

Кількість дітей

%

Кількість дітей

%

Високий

1

20%

1

20%

Середній

3

60%

2

40%

Низький

1

20%

2

40%

В результаті проведення констатувального експерименту можна зробити такий висновок, що:

Низький рівень естетичного смаку у 1 підгрупі дітей має одна дитини: Микита К. Це 20% від загальної кількості дітей.

Середній рівень мають троє дітей: Артем С., Свєта Г., Ігор І. Що становить 60% від загальної кількості.

Високий рівень у 1 підгрупі має одна дитина: Марина Ф. Це 20% від загальної кількості.

А результати констатувального експерименту у 2 підгрупі дітей мають наступний вигляд.

З низьким рівнем двоє дітей: Карина Д., Олеся З. Це 40% від загальної кількості дітей.

Середній рівень мають також двоє дітей: Михайло О., Ірина А. Це 40% від загальної кількості дітей.

А з високим рівнем у 2 підгрупі лише одна дитина: Олег М. Що означає 20% від загальної кількості.

Таким чином ми бачимо, що у другій підгрупі з низьким рівнем дітей більше. Тому саме ця група була обрана як експериментальна.

2.2 Методичні рекомендації вихователям з формування естетичного смаку дітей старшого дошкільного віку

Естетичний смак не є природженою властивістю людини, і його не можна зводити до психофізіологічних реакцій. Він “означає соціальну спроможність людини, яка формується як результат виховання та навчання” [13, с.90]. Сутність естетичного смаку полягає в поєднанні чуттєвого й раціонального, емоційного й інтелектуального (Н.І.Кіященко, Н.Л.Лейзеров, В.А.Разумний, В.К.Скатерщиков та ін.). З одного боку, естетичний смак є здатністю оцінити естетичні переваги предметів навколишньої дійсності, з іншого - виражає хвилювання, реалізуючи цим індивідуальну неповторність особистості. Тому естетичний смак - не тільки оцінка, а й привласнення або заперечення певних естетичних цінностей. Це визначає напрям естетичного саморозвитку особистості.

Смак дозволяє судити про раніше незнайомі предмети, явища дійсності, твори мистецтва, довіряючи своїм враженням про них. В.А.Разумний, В.К.Скатерщиков та інші виділяють якісну й кількісну характеристики смаку.

Якість естетичного смаку залежить від того, якою мірою виражена в ньому суб'єктивна оцінка відповідає об'єктивній естетичній цінності. Хороший естетичний смак припускає здатність отримувати насолоду від дійсно прекрасного й відхиляти потворне. Кількісною характеристикою смаку є ступінь його розвиненості й широти.

Розвиненість естетичного смаку визначається глибиною осягнення естетичних цінностей. Діапазон смаку залежить від того, наскільки об'ємною є галузь естетичних цінностей, яка доступна смаковій оцінці. Естетичний смак не залишається незмінним. “Суспільні відносини та особливості світу людини впливають на розвиток або деградацію особистісного естетичного смаку. Про це свідчать зміни переваг щодо добору або характеру творів мистецтва тощо” [13, c.91]. На основі естетичного смаку розвивається художній смак, який в свою чергу формується через спілкування з мистецтвом. Це означає, що виховання засобами мистецтва сприяє розвитку художнього смаку.

Отже, естетичні смаки постають як емоційно-оцінне ставлення людини до прекрасного, мають вибірковий, суб'єктивний характер. Стандартних смаків не існує, вони пов'язані з індивідуальним баченням і сприйняттям.

Методичні рекомендації вихователям з формування естетичного смаку дітей старшого дошкільного віку:

- потрібно привчати дітей до прекрасного;

- давати дітям можливість робити самостійно різні іграшки;

- більшу уваги приділяти прикрашанню різних виробів;

- формувати у дітей вміння добирати і поєднувати кольори;

- розвивати креативність дітей;

- вчити комбінувати різні форми, розміри;

- розвивати творчу уяву;

- дозволяти дітям прикрашати свою спальню (ігрову кімнату, площадку).

Висновки

Естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.

В процесі здійснення естетичного виховання розв'язуються такі завдання: систематично розвивати естетичне сприйняття, естетичні почуття і уявлення дітей, їхні художньо-творчі здібності, формувати основи естетичного смаку.

Художня праця дітей виконує завдання естетичного виховання. Вона є джерелом насолоди для дітей.

Вихователі покликані стимулювати у дітей творчі здібності, прилучити дітей до краси і гармонії, до світу мистецтва, пробудити її творчі сили і бажання займатися різними видами художньої праці. Заняття з художньої праці передбачають розвиток психічних процесів та пізнавальних якостей:

- цілеспрямованість;

- самостійність;

- наполегливість;

- ініціатива;

- відповідальність.

На заняттях з художньої праці розвивається естетичний смак дітей.

Естетичний смак є здатністю оцінити естетичні переваги предметів навколишньої дійсності, з іншого - виражає хвилювання, реалізуючи цим індивідуальну неповторність особистості. Тому естетичний смак - не тільки оцінка, а й привласнення або заперечення певних естетичних цінностей. Це визначає напрям естетичного саморозвитку особистості.

Використана література

1. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлиснький. - К., 1986. - 139 с.

2. Завдання естетичного виховання дітей дошкільного віку [Електронний ресурс]: Шлях доступу http://ualib.com.ua/br_1576.html

3. Курик М.В., Сокирко В.Т. Через екологiю дитини - шлях до виховання людини / Курик М.В., Сокирко В.Т. //Трибуна. - 1997. - N1/2. - C.29 - 31.

4. Поніманська Т.І., Дичківська І.М. Дошкільна педагогіка. Практикум: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, спеціальність "Дошкільне виховання" / Поніманська Т.І., Дичківська І.М. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2004. - 352 с.

5. Флёрина Е. А. Эстетическое воспитание дошкольника / Е.А. Флерина. - М.: Просвещение, 1961. - 333 с.

6. Ліхачов Д.Б. Теорія естетичного виховання школярів / Д.Б.Ліхачов. -М.: Знання, 1987. - 231с

7. Шацька В.Н. Естетичне виховання/В.Н. Шацька.-М.:Знання,1987. - 564с.

8. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук. - метод. посіб. / Наук. ред. О.Л. Кононко. - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», -2003. - 243 с.

9. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник / Н.Ф. Яришева. - К.: «Вища школа», 1993.

10. Крок за кроком в Україні: посібник для батьків дошкільнят та соціальних педагогів / Л. В. Артемова, О. І. Кульчицька, Н. М. Голота, Г. В. Сухорукова. - К.: Кобза. - 2003. - 384

11. http://sadiki.in.ua/pedagogi/50-hudozhnya-pracya-dtey-starshogo-doshklnogo.html

12. Педагогічні принципи та особливості організації праці дошкільників (методичні рекомендації) http://razom.znaimo.com.ua/tw_files2/urls_25/16/d-15413/7z-docs/3.pdf

13. Естетика: Навч. посіб. /М.П.Колесніков, О.В.Колеснікова, В.О.Лозовой та ін.; За ред. В.О.Лозового. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.