Букварний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ I. Характеристика етапів букварного періоду

1.1 Особливості формування у першокласників початкових відомостей про фонетичну і графічну системи рідної мови

1.2 Методичні основи формування уміння читати прямі склади

1.3 Опрацювання звуків і букв на другому етапі букварного періоду

1.4 Перехід до складового та злитого способу читання

Розділ II. Експериментальне дослідження щодо роботи над основними етапами букварного періоду у початкових класах на уроках української мови

2.1 Констатуючий етап

2.2 Формуючий етап

2.3 Контрольний етап букварного періоду

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додаток

першокласник фонетичний читання склад



Вступ

Навчання грамоти - особливий етап у початковому навчанні рідної мови. Мета навчання грамоти - побудова процесу навчання грамоти за визначеними основними змістовими лініями Державного освітнього стандарту загальної початкової освіти: мовленнєвою, мовною, соціокультурною.

Весь процес навчання ділиться на періоди. Найбільшу роль грає букварний період. Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за букварем, писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для першого класу. Крім того, продовжується робота з розвитку усного мовлення.

Особливість навчання дітей за букварем полягає в тому, що вони вперше знайомляться з мовою як з предметом вивчення, зі словом і його складом, крок за кроком діти освоюють всі звуки і букви українського алфавіту. Однак вони вивчають букви і звуки не в порядку алфавіту, а за ступенем складності вимови звуку в складі і в слові.

Отже, важливість та значимість букварного періоду обумовлює актуальність дослідження букварного періоду навчання грамоті.

Мета курсової роботи - дати характеристику особливостей навчання рідної мови на різних етапах букварного періоду.

Завдання курсової роботи

1) Проаналізувати науково-методичну, психолого-педагогічну літературу по темі дослідження.

2) Розкрити особливості вивчення звуків та букв на першому та другому етапах букварного періоду.

3) Розкрити особливості формування навичок читання на першому та другому етапах букварного періоду.

4) Провести експериментальне дослідження.

Об'єкт курсової роботи - методичні особливості навчання грамоті учнів 1 класу

Предмет курсової роботи - навчання грамоті першокласників протягом букварного періоду навчання.

Методи дослідження:

1) теоретичні: аналіз і узагальнення психолого-педагогічної, науково-методичної літератури з теми дослідження;

2) емпіричні: експеримент, математична обробка результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Школа _____№29___________________. Два класи експериментальний та контрольний: 1А і 1В.

Структура курсової роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків по розділам, загальних висновків, списку використаних джерел.



Розділ I. Характеристика етапів букварного періоду

1.1 Особливості формування у першокласників початкових відомостей про фонетичну і графічну системи рідної мови

Коли учень приступає до навчання грамоті, його початкове ставлення до мови змінюється. За період предбукварного навчання діти в нормі опановують низкою нових знань і умінь. Вони усвідомлюють, що мова складається із слів, слова - з складів, склади - із звуків мови; навчаються виділенню звуків мови зі складу слова; розуміють, що звуки розташовуються в слові в певній послідовності, опановують процесом об'єднання звуків у склади, складів - у слова , слів - в речення, а також низкою понять: "слово", "речення", "склад", "звук", "літера" [11, с.25].

Зміст уроків спрямован на формування у дітей початкових уявлень про слово, речення, висловлювання у мові (їх комунікативні функції); про основні граматичні ознаки слова, речення, висловлювання [13, с.54-55].

У першому класі слово та речення розглядаються як провідні одиниці мови, на основі яких і в зв'язку з якими надалі вивчаються всі інші одиниці мовлення.

У процесі збагачення мовлення учнів новими словами, уточнення значень відомих дітям слів учитель використовує різні відомі в методиці прийоми, серед них:

1) показ натуральних предметів або предметних малюнків із зображенням певного процесу, дії, якості предмета -- його кольору, форми тощо;

2) елементарне логічне визначення предмета через вказівку на видову або родову назву та його істотну ознаку: модрина -- хвойне дерево з м'якенькими, не колючими голками, які на зиму осипаються;

3) добір до слова одного або кількох синонімів: леліяти -- пестити, доглядати, піклуватися; загоїло -- залікувало; заніміє -- замовкне, затихне;

4)добір до слова протилежних за значенням: спритно -- вайлувата, незграбно; мілкий -- глибокий;

5) добір родової або видових назв: джміль -- це комаха; метали -- це залізо, сталь, золото, мідь, срібло;

6) введення нового слова в речення (У народі дику голубку називають горличкою) або словосполучення (ходити підтюпцем);

7)вказівка на слово, від якого пішло те, яке пояснюється, або добір спорідненого: дрімота -- від дрімати;

8) використання ілюстрації в букварі, наприклад, для пояснення слів полонина, отара, трембіта, смерічки [12].

При визначенні поняття «речення» зазвичай підкреслюється, що це слово або група слів, що виражає закінчену думку. Дійсно, речення є головним засобом формування, вираження і повідомлення думки. Не менш важлива така ознака речення, як його інтонаційна закінченість. Тільки наявність єдності цих двох характеристик (закінченість думки і інтонаційна завершеність) говорить про те, що дана група слів (слово) складає речення [6, с.80].

Дітям повідомляється, що речення виражає закінчену думку, а в системі завдань велика увага приділяється інтонаційної характеристиці речення, так як саме інтонація висловлює завершеність повідомлення, настрій мовця, передає його ставлення до того, про що він говорить. Зауважимо, що мова йде саме про організацію спостережень і первісних узагальнень, заснованих на інтуїції і почутті мови першокласників.

Робота над реченням проводиться у зіставленні зі словами. Першокласники дізнаються, ще речення складаються із слів, що до складу речення може входити одне і більше слів. За допомогою спеціальних вправ в учнів формується уявлення про те, що речення висловлює закінчену думку, що для нього характерна не тільки смислова, а й інтонаційна завершеність.

Важливе завдання полягає в тому, щоб навчити учнів будувати речення, правильно пов'язуючи в них слова граматично і за змістом, розташовуючи їх у такий спосіб, щоб речення звучало природно, як у живому мовленні. Наприклад, складене учнем речення «У саду розцвіла вишня навесні» вимагає корекції щодо порядку слів. Зміни в порядку слів у реченні зможуть за вимогою вчителя здійснити самі учні.

У процесі проведення бесід, відповідей дітей на поставлені їм запитання вчителі, як правило, домагаються повних відповідей за допомогою поширених речень. Відповіді учнів повними поширеними реченнями вчать їх розгорнуто формулювати свою думку, міркування, підводять до побудови зв'язних висловлювань. Однак немає потреби вимагати від дітей так званих повних відповідей у процесі живої, емоційної бесіди на тему, близьку й цікаву для дітей. Відповіді повними поширеними реченнями в такій бесіді знижуватимуть її емоційність, безпосередність, призводитимуть до певних штампів у дитячих висловлюваннях.

Аналітико-синтетична робота з реченням у букварний період здійснюється в двох напрямках: складання речень за сюжетними малюнками, добір речень, які б відповідали заданим схематичним зображенням, і навпаки -- побудова схем за реченнями, складеними учнями або даними вчителем. Предметом побудови й аналізу речень (за їх змістом, інтонацією і лексичним складом) мають бути речення, різні за метою висловлювання -- розповідні, питальні і спонукальні (без уживання термінів). Як і в добукварний період, важливо, щоб учні вчилися на уроках не тільки відповідати на поставлені вчителем запитання, а й самостійно їх ставити -- за текстом, за змістом ілюстрації окремих речень, за ходом навчального процесу [12].

Поступово у мовлення дітей вводяться складніші синтаксичні конструкції -- прості речення, ускладнені однорідними членами, головними і другорядними, складносурядні і складнопідрядні речення. Такі конструкції з'являються в мовленні дітей внаслідок створених мовленнєвих ситуацій, поставлених учителем запитань, які потребують відповіді ускладненим чи складним реченням, необхідністю побудувати просте міркування («На цій картині зображено осінь, бо») та ін.

Робота над реченням становить основу для навчання школярів будувати зв'язні висловлювання, які в період навчання грамоти створюються передусім на основі прочитаного тексту (переказування), спостережень у навколишньому середовищі, зокрема на екскурсіях, за змістом картин, ілюстрацій, на основі вражень від телепередач, творчого уявлення тощо.

Важливим умінням, яке треба виробляти у першокласників уже в цей період, є правильне поєднання речень у зв'язному висловлюванні. Безумовно, що на цьому етапі навчання учні користуються такими засобами поєднання речень у тексті, як вживання особових займенників, синонімів, прислівників часу і місця, шляхом наслідування, за зразком, за порадою вчителя. Одним із прийомів, спрямованих на практичне засвоєння засобів поєднання речень у тексті, яким учитель може користуватися на уроках закріплення вивченої букви, є робота з деформованим текстом. Для цього учням пропонується прочитати речення і розташувати їх у такій послідовності, щоб вийшов зв'язний текст. У ході такої роботи засоби зв'язку між реченнями у зв'язному висловлюванні проступають особливо виразно.

Наведені відомості учні мають не заучувати, а засвоювати у процесі навчання. Навчальний матеріал на уроці не може бути просто викладений вчителем -- таку розповідь дітям було б важко сприйняти. Основою роботи має стати підручник, головними методами -- спостереження мовних явищ і бесіда, у проведенні якої слід постійно спиратися на мовний досвід учнів, поступово збагачуючи його. На уроках навчання грамоти зв'язні висловлювання дітей відбуваються в тісному взаємозв'язку з бесідами, переказом прослуханих або самостійно прочитаних текстів, з переглядом діафільмів, розгляданням сюжетних ілюстрацій. Формуванню у першокласників зв'язних висловлювань сприяють вправи із серіями сюжетних малюнків, робота з якими включає також необхідність розташування їх у тій послідовності, в якій розгортається зображена подія [12].



1.2 Методичні основи формування уміння читати прямі склади

На першому етапі букварного періоду учні спочатку вивчають ряд букв, що позначають голосні звуки: а, о, у, й, і. Читання їх не становить для дітей певних труднощів, оскільки полягає в умінні впізнати і правильно назвати ту чи інші букву.

На першому етапі букварного періоду, крім букв а, о, у, й, вводиться буква і. Це дає можливість опрацьовувати наступні букви, що позначають приголосні звуки, в їх подвійній ролі водночас -- як знаки парних твердого і м'якого звуків. Наприклад, засвоєння учнями букви н здійснюється у процесі читання складів і слів, де вона позначає звуки [н], [н']: на, но, ну, ни, ні, Ніна,

Паралельна робота з твердими і м'якими приголосними звуками, що позначаються однією й тією самою буквою, сприяє розвитку в дітей орієнтації на букву голосного звука в складі, тобто усвідомленню складового принципу українського письма. Початкова навичка читання ґрунтується на сприйнятті цілісної одиниці -- злиття приголосного з голосним, що запобігає побуквеному читанню. [11, c. 98-102]

Для первинного виділення виучуваних звуків паралельно слід дібрати слова з твердим і м'яким звуками, наприклад: ліс і лось, лин і окунь, стіл і лялька тощо. Відповідно до цього тема уроку на опрацювання нової літери формулюється в такий спосіб: «Звуки [н], [н'], позначення їх буквою «ен».

Протягом букварного періоду учні поступово ознайомлюються з алфавітними назвами літер і вчаться називати звуки, позначувані ними, наприклад: «У слові ліс буква «ел» позначає звук [л'], а в слові лампа -- звук [л]».

Якщо в добукварний період основною мовною одиницею, з якою учні виконували аналітико-синтетичні дії, був звук, то в букварний період до нього додається і буква. Паралельно із звуковим аналізом учні виконують і звукобуквений аналіз нескладних слів, написання яких відповідає вимові. Новим елементом на таких уроках букварного періоду є буква, оскільки з усіма звуками рідної мови учні познайомились у добукварний період. Тому підсумовувати урок на первинне опрацювання літери правильно буде так: «Сьогодні ми познайомилися з новою літерою «те». Вона може позначати на письмі звуки [т], [т']» [12].

Порядок розміщення і визначення літер у сучасних букварях відбувається з урахуванням частотності їх в українському письмі. Це означає, що чим частіше використовується та чи інша буква в писемному мовленні, зокрема в художніх творах для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, тим раніше вона вивчається в букварі. Винесення більш частотних літер українського алфавіту на початок букварного періоду дає можливість авторам букваря і вчителям запропонувати учням для читання більшу кількість доступних для них слів, швидше заповнити букварні сторінки зв'язними текстами. [15, c. 57-59]

При побудові текстів на першому етапі букварного періоду у складі речень можуть бути предметні малюнки, які замінюють слово, якого учні ще не можуть прочитати. Якщо зміст речення досить прозорий, то замість малюнка на місці пропущеного слова ставиться лінія -- знак слова, застосовуваний у добукварний період.

Наприклад: Он нива. На ниві (мал. колосків пшениці).

Іван вивів на ниву (мал. комбайна). Він ____ ____ .

У практиці початкового навчання трапляються випадки, коли учні швидко запам'ятовують короткий букварний текст і, не читаючи, проказують його напам'ять. Для виховання у дітей усвідомленого читання, підвищення пильності під час відтворення кожного слова і речення слід час від часу пропонувати їм на дошці або на індивідуальних картках варіанти текстів, поданих у букварі. Ці варіанти легко створити, змінивши частково в реченнях порядок слів, вилучивши і ввівши деякі слова, змінивши граматичну форму частини слів, замінивши чи переставивши місцями імена дітей тощо.

Усвідомлення прочитаного забезпечується також відповідями на запитання за змістом тексту, причому відповідь на запитання учень може давати, читаючи певне речення. Доцільно також на цьому етапі застосувати вибіркове читання як слів у колонках, так і речень за відповідними завданнями вчителя. Так, щоб читання слів у колонках не було для учнів одноманітним, його можна проводити із супровідними завданнями фонетико-графічного, граматичного і лексичного характеру, наприклад: прочитати слова, у яких буква «ел» стоїть на початку; прочитати слова з наголосом на першому (другому) складі; знайти два слова, які різняться між собою одним складом; знайти і прочитати слова, у яких останній склад ла; прочитати слова, до яких можна поставити питання що робила?; знайти і прочитати імена дітей та ін.

Кожне з перелічених завдань спонукає учня ще й ще раз повернутися до читання слів у заданій колонці, але кожного разу він це робитиме по-новому.

На початковому етапі формування першокласників уміння читати основною одиницею читання є склад у його найпростішому вияві, коли він складається з єдиного голосного звука та коли він становить злиття приголосного з голосним, наприклад: о-ко, о-са, І-ра, ли-па, ма-ма, во-ни тощо. Злиття приголосного з голосним, крім того, що воно може становити окремий склад, є обов'язковою частиною всіх складів ускладненої структури, наприклад: рак, ліс, липка, ставок, листок. Тому оволодіння дитиною читанням прямого складу -- злиття «пг», «п'г» є основою для того, щоб прочитати слово будь-якої графічної будови. Саме тому проблема навчити першокласників злито читати прямі склади була і залишається основною в методиці навчання грамоти. [10 c. 119-122] Від нього буде залежати успішність просування дітей в оволодінні навичкою читання. З перших кроків ознайомлення з буквами, які позначають приголосні звуки, вчитель повинен подбати про те, щоб не допустити в жодного учня побуквеного читання шляхом «перебирання» букв у складі та слові.

Раніше в методиці основою читання прямого складу служив предметний малюнок, розміщений над словом. Читання складів ра-ма підказував дитині малюнок рами. Відомий також прийом читання прямого складу по слідах звукового аналізу. Проаналізувавши на слух, скажімо, слово липа, вчитель пропонував прочитати його по складах. Недолік таких прийомів полягає в тому, що в обох випадках зазначений спосіб читання не може сформувати в учня усвідомленої навички, потребує для цього тривалого часу.

Формування у першокласників уміння читати прямі склади має спиратися на спостереження за артикуляційними особливостями звуків. Механізм утворення прямого складу з різними голосними дитина може легко усвідомити, якщо спостерігатиме за артикуляційними укладами складів ма, мо, му, ми без подання голосу. Діти помічають, що підготовка мовних органів, у даному випадку губ, до вимовляння різних складів здійснюється по-різному тому, що різниця в артикуляційному укладі губ залежить не від приголосного, який в усіх складах залишається одним і тим самим, а від голосного, що в кожному складі змінюється.

Закріплення вміння читати прямі склади і слова з ними здійснюється за допомогою різноманітних складових таблиць (статичних і динамічних), складових абаків з рухомими смужками, на яких зображені літери, що потрапляють у «віконечко» для читання, тренажерів тощо.

Для полегшення синтетичної роботи дітей під час читання слів складнішої структури, зокрема із збігом приголосних, деякі злиття в таких словах виділяються в певний спосіб (кольоровою крейдою або підкреслюються), наприклад: ліс, сосна, смола, лісник. [17, c. 57-59]

На першому етапі букварного періоду учні поступово переходять від читання слів по складах до повторного прочитування уже знайомих слів із наголосом, тобто з подовженим вимовлянням наголошеного звука в слові.



1.3 Опрацювання звуків і букв на другому етапі букварного періоду

На другому етапі букварного періоду учні знайомляться з іншими способами позначення на письмі м'яких приголосних (буквами ь, я, ю, є); дізнаються про те, що буквою «ге» позначаються на письмі два різні звуки -- [г] і [ґ]; що буква «йот» позначає на письмі м'який приголосний звук [й], який не має парного твердого; засвоюють звукове значення букви «ща» ([шч]); відпрацьовують літературну вимову і вміння позначати на письмі звуки (африкати) -- [дж], [дж'], [дз], [дз']; знайомляться з роллю апострофа в українській графіці.

Таким чином, на другому етапі букварного періоду значно ускладнюються завдання, пов'язані з формуванням у першокласників початкових відомостей про фонетичну і графічну системи рідної мови у їх взаємозв'язку. Разом з тим з'являються додаткові можливості вчити дітей розрізнювати звуки і букви, усвідомлювати спільне і відмінне у них.

Одним із найскладніших елементів української графіки, з яким у доступній формі необхідно познайомите учнів на цьому етапі, є букви я, ю, є та їх подвійна графічна роль в українському письмі. [7, c. 32-35]

Лексичний і текстовий матеріал у сучасному букварі дібрано так, що спочатку діти знайомляться з тим, що буквами я, ю, є на письмі позначаються сполучення м'якого приголосного [й] з голосними [а], [у], [е], тобто злиття [йа], [йу], [йе]. Після цього вони дізнаються про вживання букв я, ю, є для позначення голосних звуків [а], [у], [е] і м'якості попередніх приголосних.

На основі артикуляційно-слухових спостережень учні складають звукові моделі слів типу якір, диня, під якими позначають звуки або їх сполучення відповідними буквами.

На другому етапі букварного періоду більше уваги вчитель має приділяти формуванню в учнів орфоепічного читання відповідно до норм української літературної вимови. Зокрема, продовжується робота над правильним вимовлянням у процесі читання дзвінких приголосних звуків, наприклад: [б], [б'], [г], [г'], [ж], [ж'], [дж], [дж'], [дз], [дз'] та інших у кінці слів та в середині перед наступним глухим, відпрацьовується правильне артикулювання звука [ф].

Для опрацювання кожної букви на цьому етапі програмою відводиться від двох до чотирьох уроків. На одному з уроків учні ознайомлюються з новою буквою, її звуковим значенням, оволодівають початковим умінням читати її в складах (злиттях) і словах, а протягом наступних уроків ці знання і вміння закріплюються, узагальнюються. Відмінною у зв'язку з цим є і структура різних уроків, призначених для опрацювання однієї й тієї самої букви як на першому, так і на другому етапі навчання грамоти. [17, c. 62-63]

Більш специфічною є структура уроку на опрацювання нової літери в букварний період, у той час як уроки на закріплення вивчених букв будуються довільно. Вони складаються з різноманітних вправ, метою яких є засвоєння учнями звукових значень вивченої букви, вироблення у них умінь читати слова і тексти з цією буквою.

1.4 Перехід до складового та злитого способу читання

Важливим завданням другого етапу букварного періоду є поступовий перехід до складового способу читання слів із збігом приголосних: гніздо, смерічки. У букварі з метою полегшення синтетичної діяльності учнів продовжують виділятися окремі злиття у графічно ускладнених словах. Однак при повторному читанні одних і тих самих слів учитель заохочує учнів до складового і злитого їх прочитування.

Труднощі, які виникають при навчанні читання дітей словами, крім розуміння змісту слова, можна подолати наступним чином:

якщо слова неподілені на склади, можна олівцем провести дужки під складами;

довгі слова (можна починати читати з останнього складу, дописуючи попередні по одному). [5, c. 12-18]

Основними завданнями вчителя при переході від складового до читання цілими словами є:

- вчити осмисленому читанню, краще менше прочитати, але зрозуміти про що читаєш;

- для формування навичок осмисленого читання недостатньо тільки матеріалу букваря, використовуються додаткові ігри та вправи.

«Читаємо словосполучення, речення, тексти» - це новий складний етап навчання. Головна задача - навчитись усвідомлювати прочитане. Починати його необхідно тільки тоді, коли дитина усвідомлено читає окремі слова.

Можливо використовувати наступні вправи: «Склади словосполучення» (різні граматичні форми, вибрати правильні); «Яке слово загубилось?» («повернути» маленькі слова на місце - прийменники); «Підбери закінчення».

При читанні речень на першому етапі не перешкоджати повторам слів дітьми з початку речення. Дитина почне розуміти прочитане речення і буде читати без повторів.

Рекомендуються наступні вправи: «Прочитай речення з картинками», «Речення + картинка», «Розрізні речення».

При читанні текстів для полегшення розуміння прочитаного важливо задавати різні питання по тексту.

При переході до складового та злитого способу читання можливо використовувати наступні ігри: «Придумай назву для оповідання», «Склади оповідання» (за розрізаними реченнями або частинами тексту), «Придумай кінцівку», «Розстав крапки». [5, c. 12-18]

При навчанні читанню словосполученнями, реченнями, текстами слід пам'ятати:

- дитина вчиться усвідомлювати не лише самі слова, а й граматичні формі, в яких вони знаходяться.;

- до читання словосполучень, речень переходити тільки тоді, коли сформоване усвідомлене читання слів;

- збільшуйте кількість слів в текстах поступово;

- пунктуаційні знаки також треба читати.

ВИСНОВКИ ЗА I РОЗДІЛОМ

Таким чином, на першому етапі букварного періоду вивчається всі шість букв, що позначають голосні звуки, та одинадцять букв, що позначають найбільш частотні приголосні звуки. Первинне читання слів на першому етапі здійснюється роздрібленими одиницями.

На другому етапі букварного періоду розв'язуються складніші завдання, пов'язані із засвоєнням звуко-графічної системи рідної мови. Першокласники вдосконалюють уміння розрізняти звуки і букви, усвідомлювати взаємозв'язок між ними (спільне і відмінне). Звукова робота супроводжується моделюванням звуко-складової структури слова.



Розділ II. Експериментальне дослідження щодо роботи над основними етапами букварного періоду у початкових класах на уроках української мови

2.1 Констатуючий етап

Експериментальне дослідження проводилося в _____№29________________________ в 1-А та 1-В класах, в ньому взяли участь 46 осіб (по 23 у кожному класі). Рівень успішності в класах досить високий, 75% учнів мають добрі і відмінні оцінки.

Мета експериментального дослідження: виявити, на скільки діти засвоїли знання про букви і звуки уроках української мови.

У ході дослідно-експериментальної роботи ми виділили ряд завдань:

- Діагностувати вхідний рівень знань про букви та звуки у учнів 1-х класів;

- Проаналізувати отримані результати;

- За підсумками аналізу результату діагностики скласти комплекс вправ;

- Провести діагностику вихідного рівня знань про букви та звуки у учнів 1-х класів.

З метою аналізу початкового рівня уявлень школярів про звуки та букви ми використовували такі завдання:

- Скільки букв в українському алфавіті? ( 33 букви)

- Що ж таке алфавіт? ( Алфавіт - це певна послідовність букв, яку треба запам'ятати)

- Яка буква є першою в алфавіті?

- Яке слово починається буквою „а”?

- Якою буквою завершується алфавіт?

- Знайдіть слово на букву „я”.

олень акула іволга

носоріг йорж синиця

рись щука лебідь

джейран форель зяблик

ягуар в'юн шишкар

За сформованістю даних умінь визначено три рівні сформованості у молодших школярів знань про звуки і букви.

Високий - учень відповів на всі завдання вірно.

Середній - учень інколи припускається помилок ( від 1 до 3).

Низький - учень робить значну кількість помилок (від 4 до 6).

Результати дослідження відображено на мал. 1

Мал.1. Рівень знань про букви та звуки у учнів 1-А і 1-Б

Таким чином, запропоновані завдання виявилися складними для дітей. Із 23 учнів 1-А класу у 8 школярів виявився високий рівень сформованості знань про звуки і букви, у 11 - середній і у 7 - низький. У 1-Б класі високий рівень розвитку даних знань мають 5 учнів, середній - 6, і низький 7 школярів. Таким чином, рівень сформованості знань про звуки і букви у учнів 1-А класу він вище, ніж в учнів 1-Б класу. Але загальний рівень сформованості умінь та навичок письма не достатній в обох класах.

Необхідно проводити роботу над вивченням звуків та букв. Для покращення знань першокласників необхідно запропонувати додаткові вправи.

2.2 Формуючий етап

З урахуванням отриманих у результаті констатуючого експерименту даних, нами проводилася робота у 1-А класі (експериментальний клас), мета якої полягала в складанні комплексу вправ, спрямованих на опрацювання звуків і букв на різних етапах букварного періоду. Вправи можуть бути органічно вплетені в структуру уроку. Всі вправи ґрунтуються на матеріалі Букваря, ми змінюємо їх відповідно до конкретного навчального матеріалу.

Покажемо це на прикладі фрагментів декількох уроків, де комплексно представлені всі напрямки роботи по опрацюванню звуків і букв.

Так, зокрема, розглядаючи урок за темою “Звук [o]”, слід врахувати його мету і завдання, які спрямовані на розвиток мовлення і реалізуються за допомогою комплексу вправ.

Тема уроку: Звук [o]”, позначення його буквою “о”.

Мета: Ознайомити учнів з буквою О, розвивати звуко-буквені зіставлення, виховувати любов до усної народної творчості.

Завдання:

1) розвиток фонематичного звуку, удосконалення вимови звуку [o];

2) збагачення словника словами зі звуком [o], активізація наявних слів;

3) удосконалення граматичного ладу;

4) розвиток зв'язного мовлення.

1.1. Опис правильної артикуляції

Під час вимови звука [o]: губи округлені і висунуті трошки вперед; зуби закриті губами; задня частина язика піднята до піднебіння; потік повітря йде через рот.

1.2. Розгляньте малюнки птахів, назвіть їх. Який птах зайвий? Чому? (Тут і далі добираються малюнки). Соловей, горобець, ворона, папуга, сорока, сова.

1.3. Вивчіть скоромовку

Хитру сороку спіймала морока,

А на сорок сорок - сорок морок.

2.1. Послухайте загадки. Коли відгадаєте, вкажіть малюнок-відгадку.

Довгий, зелений,

Смачний солений,

Смачний сирий,

-- Хто він такий?

(Огірок).

Тоненьке, кругленьке,

Серце чорненьке.

Хто на його слід погляне --

Думку його взнає.

(Олівець).

Я кругленьке маленьке,

Каре, сизе, голубеньке,

Не ракета, я, проте --

Знайте, дітоньки, про те --

Я всьому наперекір

Шлях долаю вмить до зір.

(Око).

2.2. Серед предметів, зображених на малюнках, знайдіть такі, до яких підходять такі слова:

Зелений (огірок).

Син (око).

Дерев'яний (олівець).

Впертий (осел.).

2.3. Назвіть предмети одним словом.

Огірок, помідор, морква, квасоля -- це (овочі).

Пальто, сорочка, костюм, кофта -- це (одяг).

3.1. Змініть слова за зразком.

Полуниця (полуниці).

Листок (листки).

Яблуко (яблука).

Жолудь (жолуді).

3.2. Закінчіть речення запитаннями.

Сосна росте (де?) (в лісі), а морква (де?) (на городі).

Соловей літає (де?) (у небі), а олень бігає (де ? ) (у лісі).

3.3. За малюнками та запитаннями складіть речення.

У яку гру іде грати Олег? (Олег іде грати у шахи).

У яку гру іде грати Олесь? (Олесь іде грати у футбол).

4.1. Пригадайте казку «Колобок», розгляньте малюнки.

Передайте розмову між Колобком та Лисичкою.

4.2. Опишіть Колобка за запитаннями:

-- Яко форми Колобок?

-- Як в нього очі?

-- Який рот?

-- А який характер у Колобка?

Тема уроку. Звуки [п], [п'] позначення їх буквою п.

Мета. Ознайомити учнів з буквою п, розкрити її звукове значення, вчити читати склади слова з новою буквою.

Завдання:

1) удосконалення звуковимови звуків [п], [п'];

2) збагачення словника словами із звуками [п], [п'];

3) удосконалення граматичного ладу;

4) розвиток зв'язного мовлення.

1.1. Опис правильної артикуляції.

Під час вимови звука [п]:

-- спочатку губи зімкнуті, а потім відкриваються раптовим видихом повітря; зуби розкриті; потік повітря іде через рот; голосові зв'язки не напружені, голос не утворюється.

12. Послухайте слова і скажіть, що в них спільного: Павло, Петро, Панас, Пилип, Параска, Павлина.

1.3. Вивчіть скоромовку.

Полов Павло поле,

Піймав перепела в полі.

2.1. Послухайте загадку, відгадайте і запишіть слово-відгадку.

Ось дивись, цей хитрунець

Сплів химерний ятірець.

Ятірець легкий, як пух,

Не для рибок, а для мух.

(Павук).

Має зуби залізні,

Гризе дерева різні,

Гризе, ріже з усіх сил,

Аж з-під неї сипле пил.

(Пилка).

2.2. Назвіть явище природи, яке описують такі слова.

Іде, мрячить, ллє, накрапає -- (дощ).

Дме, свище, завиває -- (вітер).

Пливуть, вкривають небо, закривають сонце -- (хмари).

3.1. Закінчіть речення.

По хліб кожного дня я ходжу.

Вчора (ходив).

Завтра, також (піду).

Кожного дня я граюсь на подвір'ї.

Вчора з Петриком (грався).

І завтра також (гратимусь).

3.2. Прочитайте речення. З довідки доберіть і запишіть у клітинки потрібні слова.

Алла (і) Пилип поливали клен, А Іван (та) Поліна плавали. (І, та).

3.3. Переставте слова місцями так, щоб вийшли речення. Запишіть.

Слова, Панас, писав (Панас писав слова).

Пісні, співала, Оксана (Оксана співала пісні).

4.1. Розгляньте малюнки. За малюнками та запитаннями складіть розповідь.

Коли відбуваються події?

Що робить Петрик?

Що робить півник?

Чи вдалось півнику розбудити Петрика?

Що вирішив зробити півник?

Що зробила корова?

Тема уроку. Буква щ та її звукове значення.

Мета. Ознайомити дітей з буквою щ, дати уявлення про її звукове значення, вчити правильно читати слова з буквою щ.

Завдання:

1) ознайомлення з правильною артикуляцією звука [шч], розвиток фонематичного сприймання та правильно звуковимови;

2) збагачення словника словами з буквою щ;

3) удосконалення граматичного ладу;

4) розвиток зв'язного мовлення.

1.1. Опис правильної артикуляції

Під час вимови звука [шч], який позначається на письмі буквою щ:

- губи висунуто вперед, зуби видно;

- зуби зближені;

- широкий кінчик язика піднятий вверх;

- потік повітря йде через рот посередині язика;

- голосов зв'язки не напружені, голос не утворюється.

1.2. Уважно послухайте слова. Знайдіть зайве слово.

Щиро, щедро, гордо.

Щасливі, блищить, блимає.

Щедрувати, щебетати, співати.

1.3. Вивчіть скоромовку.

Дощ хлющить на зелен плющ,

Під плющем сховався хрущ.

2.1. Запишіть слова -- назви малюнків у рядочки відповідно до номерів. У виділеному стовпчику прочитайте слово.

2.2. Прочитайте слова, до слів з лівого стовпчика доберіть слова з правого і з'єднайте їх лініями.

Смачнийящірка

Зеленийборщ

Сильнийкущ

Прудкадощ

2.3. Змініть слова за зразком:

Читання - читати,

спів (співати),

праця (працювати),

щедрівка (щедрувати),

блиск (блищати).

3.1. Прочитайте вірш, вставте і запишіть пропущені закінчення слів:

Зубат(а) щука і щупах

Щербат(ий) чистили п'ятак

Щіткою щербат(ою)

У щупака за хат(ою).

3.2. Прочитайте речення. Вставте і запишіть пропущені слова

Діти пішли (до) лісу. (У) небі щебетав соловейко. (На) камінцях побачили ящірку. (Під) кущем сидів зайчик.

3.3. За малюнками тварин та схемами складіть і запишіть речення.

Щиглик літає у небі.

Щука плава у воді.

4.1. Розгляньте малюнок. Передайте розмову між хлопчиками, які в зимовому саду побачили щиглика.

4.2. Послухайте вірш про шиглика і перекажіть його своїми словами.

Щиглик

Підборами поскрипує мороз-вусач,

а щиглику під липою хоч сядь та плач,

бо мав зерняток з осені не жменьку міх,

а випав сніг, то й досі їх знайти не зміг.

В. Скомаровський

Завдання, які запропоновані нами, повинні позитивно вплинути на підвищення якості знань звуків і букв молодших школярів. Тому цілеспрямоване і систематичне використання пропонованих вправ і завдань здатне забезпечити формування адекватних мовознавчих уявлень і понять.

2.3 Контрольний етап букварного періоду

На контрольному етапі метою було виявити, наскільки учні контрольного та експериментального класів засвоїли знання про букви і звуки після проведених уроків. Кожному учневі було запропоновано наступне завдання:

1) Прочитай слова. Вкажи ті, в яких більше букв, ніж звуків: ходжу, день, ім'я, ялинка, лелека, лялька

2) Випиши трискладові слова: мальви, зелень, дерево, польовий, садок ящірка,

3) Вкажи, скільки звуків і букв у поданих словах: плащ, хвиля, гілля, ходжу.

За сформованістю даних умінь визначено три рівні сформованості у молодших школярів знань про звуки і букви.

Високий - учень відповів на всі завдання вірно.

Середній - учень інколи припускається помилок ( від 1 до 3).

Низький - учень робить значну кількість помилок (від 4 до 6).

Результати контрольного експерименту відображено на мал.2

Мал.2. Рівень знань про букви та звуки у учнів 1-А і 1-Б (контрольний етап)

Таким чином, порівняння даних констатуючого експерименту в експериментальному і контрольному класах показує значну різницю у показниках по рівню розвитку формування знань про букви та звуки у учнів. Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що в експериментальному класі кількість учнів з високім рівнем зросла на 2 учня, середнього рівня - на 1 учня. До середнього та високого рівня відноситься найбільша кількість учнів - 20. У контрольному класі високого рівня досягає лише 6 досліджуваних молодших школярів, середнього - 8 учнів. Найбільша кількість учнів відноситься до низького рівня - 9 учнів.

Отже, щоб підвищити рівень знань учнів необхідно удосконалити традиційну методику викладання української мови у початкових класах.

Отже, завдання констатуючого етапу виявилися складними для дітей, тому що їх знання ще не достатньо сформовані. На контрольному етапі більшість учнів експериментального класу впоралися с завданням, але учні контрольного класу частково не виконали завдання. Експериментальне дослідження дало підстави стверджувати, що рівень сформованості знань учнів звуків і букв на різних етапах букварного періоду залежать від таких педагогічних умов: використання відповідного дидактичного й методичного забезпечення навчання; урахування вікових особливостей школярів; оптимальне поєднання методів і прийомів роботи у процесі навчання грамоти.

Запропонований нами комплекс вправ можна використовувати у комплексі. Вправи містять тренувальний матеріал з даної теми, їх виконання буде корисно при формуванні граматичних умінь .



Загальні висновки

Проведене теоретичне та експериментальне дослідження дає підставу зробити такі загальні висновки:

1) Найбільш тривалим є букварний період навчання грамоти. Його ще називають основним, тому що упродовж цього періоду першокласники навчаються читати й писати. Поділ на етапи доцільний тому, що дозволяє чіткіше визначити завдання кожного з них і таким чином виробити систему роботи вчителя та учнів.

2) Основні завдання букварного періоду: вивчити всі букви, навчити учнів правильно позначати звуки буквами; навчити плавно (складами) з переходом на цілі слова читати; формувати навичку правильного, свідомого, виразного читання; формувати уміння писати друковані, рукописні рядкові і великі букви українського алфавіту, поєднувати їх під час написання слів; розвивати мовлення та мислення учнів; формувати елементарні фонетичні, граматичні, орфографічні, лексичні уміння.

3) На першому етапі букварного періоду вивчається всі шість букв, що позначають голосні звуки, та одинадцять букв, що позначають найбільш частотні приголосні звуки. Первинне читання слів на першому етапі здійснюється роздрібленими одиницями. На другому етапі букварного періоду розв'язуються складніші завдання, пов'язані із засвоєнням звуко-графічної системи рідної мови. Першокласники вдосконалюють уміння розрізняти звуки і букви, усвідомлювати взаємозв'язок між ними (спільне і відмінне). Звукова робота супроводжується моделюванням звуко-складової структури слова.

4) завдання констатуючого етапу виявилися складними для дітей, тому що їх знання ще не достатньо сформовані. На контрольному етапі більшість учнів експериментального класу впоралися с завданням, але учні контрольного класу частково не виконали завдання. Експериментальне дослідження дало підстави стверджувати, що рівень сформованості знань учнів звуків і букв на різних етапах букварного періоду залежать від таких педагогічних умов: використання відповідного дидактичного й методичного забезпечення навчання; урахування вікових особливостей школярів; оптимальне поєднання методів і прийомів роботи у процесі навчання грамоти.

Запропонований нами комплекс вправ можна використовувати у комплексі. Вправи містять тренувальний матеріал з даної теми, їх виконання буде корисно при формуванні граматичних умінь .



Список використаних джерел

1. Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови. - К.: Вища школа, 1995.

2. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики викладання української мови в 1-4 класах. - К., 1991.

3. Вашуленко М. Урок української мови// Початкова школа №4, 2007, С.12-18

4. Головко І. Формування вмінь і навичок молодших школярів складати твори - міркування // ПШ. - 1999. -№ 8.

5. Деркач Н. І. Звукова робота в період навчання грамоти шестиліток / Н. І. Деркач // Початкова школа. - 1990. - №11.

6. Деркач Н. І. Навчання грамоти: Навч.-метод, посібник для студентів, учителів / Н. І. Деркач. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003.

7. Ковалик І. І. Методика лінгвістичного аналізу тексту / І. І. Ковалик. - К.: Вища школа,1984. - 120 с.

8. Коваль Г. П., Деркач Н. І., Наумчук М. М. Методика викладання української мови: навчальний посібник для студентів педінститутів, гуманітарних університетів, педагогічних коледжів / Коваль Г. П., Деркач Н. І., Наумчук М. М. - Тернопіль: Астон, 2008. - 287с.

9. Коваль Г.П. Звуко-буквений аналіз на уроках української мови у початкових класах. Спецкурс з методики викладання української мови. Навч. - метод.посібн. для студ.пед. ф-ту. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003.

10. Кидисюк Н. Тексти і тести для аудіювання // Початкова школа №8, 2007, С.32-34.

11. Методика викладання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред. М. С. Вашуленка. - К.: Літера ЛТД, 2011. - 364 с.

12. Методика викладання української мови / Лекції [Електроний ресурс] -- Режим доступу: http://gendocs.ru

13. Методика викладання української мови: Навч. посібник / За ред. С. І. Дорошенка. - К.: Вища шк., 1992.

14. Міненко Л.М., Підлужна Г.В. Методика викладання української мови в початкових класах. Частина 1. Навчання грамоти. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004.- 52 с.

15. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. Із навчання українською мовою. 1-4 класи. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2011. - 392 с.

16. Наумчук М. М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання) / М. М. Наумчук. - Тернопіль: Астон, 2001. - 264 с.



Додаток

УРОК НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

Тема : закріплення знань про звукові значення вивчених букв.

Мета : Закріпити знання про звукові значення вивчених букв , вдосконалювати навички читання , уміння робити звуковий та звуко-буквений аналіз слова, збагачувати словниковий запас учнів , виховувати інтерес до читання .

Тип уроку: урок закріплення знань.

Форма проведення уроку: інтерактивний урок.

Обладнання: предметні малюнки , демонстраційні картки букв , складова таблиця , записи на дошці.

ЗМІСТ УРОКУ

1.Організаційний момент .Активізація учнів до навчання .

-Подивіться мені в очі .Погляньте один на одного, посміхніться . Для того щоб справитися з завданнями цього уроку будемо працювати старанно , слухати уважно .

2.Ознайомлення з завданнями уроку .

-Тож завдання нині на уроці такі:

Не просто слухати , а чути .

Не просто дивитися , а бачити.

Не просто відповідати , а міркувати .

Дружно й плідно працювати .

Будемо гарно читати.

Звуко-складові моделі слів будувати , цікаві вправі та завдання виконувати

3.Повторення вивченого про звуки і букви.

1) Повторення вивчених букв , звуків .

А)Гра " В гостях у ферм ера ".

-(на дошці виставлені предметні малюнки свійських тварин ).

-Сьогодні ще раз завітаємо в гості до фермера . Скажіть які звуки можна почути в його господарстві ?

( Учні відповідають які звуки видає кожна тваринка, машина , трактор).

-Чиї голоси можна почути в лісі ?

Б)Гра " Хто що промовляє ?".

Вчитель Діти

Зозуля кує " Ку-ку , ку-ку ".

Голуб воркує " Гу-гу , гу-гу "

Півень кукурікає " Ку-ку-рі-ку "

Сова кричить "УУ-уу-уу"

-Як ви розпізнаєте птахів ? (за звуками ).

-Які це звуки ?( немовні звуки , звуки що зустрічаються в природі)

-За допомогою яких звуків спілкуються між собою люди ?( мовні звуки)

-Якими є мовні звуки ?( голосні й приголосні).

-Назвіть голосні звуки .

-Якими бувають приголосні звуки ?( тверді й м'які звуки )

-Чим позначаються звуки ?( буквами ).

-Чим відрізняється звук від букви ?( звуки ми чуємо і вимовляємо , а букви бачимо й пишемо ).

В)Гра " Впіймай звук - назви букву ".

( Діти називають звук , показують букву , якою він позначається , друкують відповідну букву.).

2) Відгадування загадок , побудова звукових моделей слів-відгадок.

А)Хто найперший входить в дім.

Потім всі хвостом за ним

(ключ).

Виє вітер у вікно

Стогне , завиває

***

Кіт не спить уже давно -

Вітер заважає.

***

Киця спить і в сні муркоче

Цілий день проспати хоче .

***

Мишка Мурчика злякалась,

Мерщій у нірку заховалась .

Лось і лосенятко з ним

Ліс для лосів рідний дім .

Спить старий , сердитий сом

Сниться сому сьомий сон .

Носоріг хворів на нежить

За здоров'ям він не стежить .

-Які звуки позначають названі букви ? ( приголосні).

4.Вправи на закріплення звуко-складового аналізу слів .

- Яке значення може мати слово ключ ?( Ключ від дверей ключ пташиний , скрипковий ключ ).

Б)Дуже довга в нього шия .

І смугаста як у змія .

Нею він через паркан

Заглядає наче кран .

(жираф).

В)Не стулить і на мить очей , вночі полює на мишей . Зате удень відпочива. Ні, це не кішка , а сова . (сова).

1. Графічний запис речень .

Гра " Знайди помилку ".

Я нагострив коз(с)у нову

І заходивсь косить траву .

-В якому слові помилка ?

-Складемо і запишемо речення зі словами коза - коса

Коса косить траву .

І_____ ____ ______ .

Мою козу звати Мілка .

І_____ ____ ______ .

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Встаньте , діти , посміхніться ,

Землі рідній поклоніться,

За щасливий день вчорашній

І до сонця потягніться .

В різні боки похиліться ,

Веретеном повертіться ,

Раз присядьте , два присядьте ,

І за парти тихо сядьте .

5.Читання складів, слів , речень з вивченими буквами .

1) Гра " Чарівна квітка"

2) Гра " Чарівне коло "

- Які слова прочитала булка в колі ?

Размещено на http://www.allbest.ru/

3) Робота з букварем.

(Читання речень з букваря ст. 48-49).

4) Гра “Хто в будиночку живе?



5) Робота в парах: (міні - таблиці в дітей).

6) Криптограма " Гномики ".

Уважно гномиків розглянь .

Слова в прислів'я поскладай .

Який лозунг був у гномиків ? .

( Один за всіх - і всі за одного ).



7.Гра " Буквена математика (таблиця ).

-Згадайте математичні дії і дізнайтесь. Кому допомагали гномики (Білосніжці).

6.Робота з дитячою книжкою .

А) Слухання оповідання " Кошенятам на обід " .( додаток № 2).

-Як звали котиків?

-Які овочі вони любили їсти ?

-Які напої вони любили пити ?

Б)Виконання розмальовки до оповідання " Кошенятам на обід " .

Кошенятам на обід

Жили-були двоє кошенят. Придумайте їм імена. Але в імені одного кошеняти звук [К] повинен зустрічатись в середині слова, а ім'я другого повинно починатись з цього звуку.

Нехай будуть Котя і Мурка. У мами-кішки було багато турбот під час приготування обіду для кошенят. Давайте їй допоможемо.

Котя любив їсти такі овочі, назва яких починається на звук [к].

А Мурка любила їсти такі овочі, назва яких має цей звук у середині слова.

На перше Котя любив їсти страви, назва яких починається і закінчується на звук [к].

А Мурка - страву, в назві якої цей звуку середині слова.

А що могла приготувати мама-кішка на друге?

Котя любив страви, назва яких теж починається на звук [к].

А Мурка любила на друге ті страви, в назві яких звук [к] є в середині слова.

На третє Котя любив пити напої, назва яких теж починається на [к].

А Мурка - напої, в назві яких [к] зустрічається в середині слів.

-Як їх звали?

-Як їх можна назвати? (Одне Котик, Котя, Котуня.

Друге Царапка, Васька, Мур-лика, Мурка, Муркотик).

-Які це овочі? (Картопля,капуста, квасоля),

-Які овочі любила їсти мурка? (Морква, петрушка, редька, баклажани).

-Яка це страва? (Капусняк).

-Яка ж це страва? (Ок-рошка).

- Що любив їсти Котя?

(Каша, картопля, котлети і т.д.).

-Що любила Мурка?

(Налисники, макарони, рибку),

- Які це напої?

(Компот, квас),

-Які це напої?

(Шоколад, какао)

7. Підсумок уроку . Чистомовка

Ли- ли -ли - урок дружно почали .

Ло- ло -ло- діло в нас на лад пішло.

Ем- ем -ем - радість мамам ми несем .

Ли-ли-ли -дуже раді всі були .

Размещено на Allbest.ru

...