Формування гуманних взаємин учнів на уроках англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ ВЗАЄМИН УЧНІВ

1.1 Сутність ключових понять та рівні сформованості гуманних якостей учнів

1.2 Педагогічні умови формування гуманних взаємин учнів

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА ЩОДО ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГУМАННОГО СТАВЛЕННЯ УЧНІВ

2.1 Дослідження стану гуманних взаємин учнів у практиці сучасної школи

2.2 Орієнтовна програма формування гуманних взаємин учнів

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Гуманістичне виховання підростаючого покоління є однією з актуальних проблем сьогодення. Необхідність створення у суспільстві моральної атмосфери, яка сприяла б утвердженню в усіх ланках суспільного життя гуманного ставлення до людини, вимогливості до себе й інших, чесності, довір'я, поєднаного з високою відповідальністю, посилює роль означеної проблеми.

Оскільки суспільству необхідні життєздатні, творчі люди з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, то пріоритетним з перших років життя є ціннісний, соціально-моральний розвиток особистості.

Гуманізм - одна з фундаментальних характеристик суспільного буття і свідомості, сутність якого полягає у ставленні до людини як однією з вищих цінностей. Він виявляється в альтруїзмі, бажанні творити добро, допомагати людям, милосерді, співчутті. У вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії та практиці загальновизнаним є положення про те, що розвитку особистості сприяє створення емоційного благополуччя. Під кутом зору сучасної педагогіки, це означає задоволення потреби у спілкуванні з дорослими (батьками, вихователями), розвиток доброзичливих взаємин учнів, їхніх гуманних почуттів, сформованість учнівського колективу та ін.

Значна частина наукових досліджень присвячена проблемі гуманності як однієї з характеристик особистості учня. Виховання гуманістичних почуттів і відносин досліджували Г. Балл, І. Бех, С. Вдович, С. Гончаренко, І. Зязюк,

В. Котирло, О. Киричук, І. Кіреєва, С. Кулачківська, Ю. Мальований, І. Найдьонов, О. Столяренко та ін.; Узагальнюючи погляди вітчизняних психологів та педагогів (Л.Божович, М.Боришевського, О.Бодальова, Г.Балла, Л.Виготського, Т.Гаврилової, Л.Долинської, О.Киричука, В.Крутецького, С.Максименка, С.Рубінштейна, О.Скрипченка, В.Сухомлинського, Т.Титаренко та ін.), можна стверджувати, що «гуманність» передбачає особливий вид морального ставлення, змотивовані позитивні дії особистості, для яких характерні висока усвідомленість, добро зичливість, безкорисливість, добровільна діяльність, заперечення байдужості і жорстокості.

Найважливішою особливістю формування гуманних стосунків є те, що їх не можна нав'язати, вони не виникають за безумовної слухняності та підкорення зовнішньо заданим вимогам. Для їх виховання потрібен не зовнішній, а глибинний процес концептуального переосмислення провідних задумів, конструктивних принципів системи дій, засобів реформування всієї шкільної освіти.

Тож, актуальність проблеми та необхідність інтегрування висновків дослідження в систему сучасної школи зумовили вибір даної теми для курсової роботи.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних передумов формування гуманних взаємин учнів на уроках англійської мови, у виявленні особливостей процесу формування гуманних взаємин та розробці засобів його актуалізації.

Завдання дослідження:

ь Виявити стан проблеми в сучасній системі освіти;

ь Розкрити зміст понять «гуманність», «гуманні взаємини», «гуманні якості», «рівні сформованості гуманних взаємин»;

ь Визначити педагогічні умови формування гуманних взаємин учнів.

Об'єктом дослідження є процес формування гуманних взаємин учнів на уроках англійської мови.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування гуманних взаємин учнів.

Методи дослідження:

1. Теоретичні методи: аналіз психолого-педагогічної, філософської та методичної літератури з проблеми дослідження.

2. Емпіричні методи: спостереження, бесіда з учнями та вчителями, анкетування, педагогічне дослідження.

3. Статистичні методи обробки данних.

База дослідження: дослідницька робота проводилася на базі КСШ №107 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Структура роботи. Дана курсова робота складається зі вступу, двох основних розділів та висновку. В першому розділі висвітлюються теоретичні основи формування гуманних взаємин учнів, а саме визначається сутність ключових понять та педагогічні умови формування гуманних взаємин учнів. В другому розділі висвітлюються результати дослідження щодо перевірки ефективності педагогічних умов формування гуманних взаємин учнів в сучасній школі.

Курсова робота може бути корисною для практикуючих вчителів для того, щоб глибше вивчити проблему та педагогічні умови формування гуманних взаємин учнів та надалі використовувати отриманні знання у вчительській практиці.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ ВЗАЄМИН УЧНІВ

1.1 Сутність ключових понять та рівні сформованості гуманних якостей учнів

Розвиток гуманізму сягає своїм корінням часів Відродження. Саме тоді висловили думку про те, що людину треба поважати та цінувати такою, яка вона є. В наш час ці ідеї через систему освіти, а також засобами масової інформації, які мають величезний вплив на емоційно та фізично не сформованих дітей та підлітків, широко пропагують.

Гуманність, перш за все, передбачає поблажливе ставлення до проступків оточуючих, адже жодна людина не застрахована від помилок. Гуманна людина уміє на тільки розділити горе, але і порадіти успіхам, визнати досягнення інших людей. Їй чуже відчуття заздрості, вона бореться проти жорстокості, насильства, знехтування гідності людини, вона поважає всіх людей незалежно від їх віку, статі, соціального положення, національної та расової приналежності.

Вивчення проблеми гуманних взаємин учнів на уроках потребує чіткого окреслення понятійного апарату. Розглянемо визначення основних понять. Ключовим поняттям є «гуманізм». Великий тлумачний словник сучасної української мови визначає гуманізм у двох напрямках: по-перше, це прогресивний рух епохи Відродження, спрямований на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв її прагнень та бажань; по-друге, гуманізм - ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність[8, c. 266].

Як зазначає С. Гончаренко в «Українському педагогічному словнику», гуманізм - 1) система ідей та поглядів на людину як найвищу цінність, 2) в історичному аспекті - прогресивна течія західноєвропейської культури епохи Відродження, спрямована на утвердження поваги до гідності і розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей [23, c. 77].

Кузьмінський зазначає, що «гуманізм» - це прогресивний напрям духовної культури что звеличує людину як найбільшу цінність у світі, утверджує право людини на земне щастя, захист прав на свободу, всебічний розвиток и прояв своїх здібностей [16, c. 297]

Ми визначилися з тим, що таке гуманізм вцілому. Тепер потрібно визначитися з поняттям «гуманність». Яку ж людину можна назвати гуманною. За Великим тлумачним словником сучасної української мови, «гуманність» - це людяність у своїх діях і ставленні до людей [8, c. 266].

Узагальнюючи всі поняття, що тлумачаться науковцями, можна сказати, що гуманізм є проявом людяності з боку однієї людини по відношенню до іншою. Людяність можна окреслити як поважне ставлення до кожної людини в цілому, до її дій, вчинків, думок, життєвої позиції тощо. Гуманна людина ніколи не засуджує інших людей, а сприймає їх поведінку як прояв їхньої особистості, навіть якщо це не підходить під загальноприйняті норми або особисті погляди самої людини.

Окрім поняття гуманності та гуманізму, більш чіткого визначення потребує поняття «взаємини». У педагогічній літературі останніх років у синонімічному значенні вживають ряд взаємопов'язаних понять, таких як: відношення, відносини, взаємини, стосунки. У ряді наукових праць зазначено, що є необхідність розрізняти поняття відносини та взаємини, оскільки останнє підкреслює наявність зв'язків з іншими людьми, що становлять специфічну, тільки для людини як суб'єкта практики, властивість. Взаємини обов'язково припускають взаємне ставлення людини до людини. Я.Л. Коломинський називає їх специфічним видом ставлення людини до людини. За основу можна взяти визначення, надане у Великому тлумачному словнику сучасної української мови, а саме, «взаємини» - це взаємні стосунки між ким, чим-небудь; взаємозв'язок, взаємовплив між предметами та явищами. [8, c. 266].

Поняття «гуманні взаємини» найбільш влучно можна розкрити наступним чином - це такий вид взаємодії з людьми, в ході якої у них виявляється потреба в прояві турботи про оточення, розвиваються гуманістичні почуття (доброзичливість, симпатія, дружелюбність, співчуття, повага, нетерпиме ставлення до грубості та жорстокості), що виявляється у свідомо значущій мотивації, поведінці та діяльності в колективі в різноманітних ситуаціях [14, c. 46].

Критеріями сформованості гуманних відносин учнів є:

1. Рівень знань про гуманність, гуманні взаємини та способи їх реалізації;

2. Наявність внутрішньої мотивації проявлення гуманної поведінки по відношенню до оточуючих;

3. Рівень емпатії - здатність особистості відгукуватися на емоційне переживання інших [6, c. 237].

4. Наявність гуманістичних соціально-психологічних установок.

Беручи за основу дослідження Лопатинською В.В. можна виокремити наступні рівні сформованості гуманних якостей учнів [11, c. 8] (таблиця 1.1.)

Таблиця 1.1

Рівні сформованості гуманних якостей учнів

Рівень	Особливості рівня сформованості гуманних якостей учнів
Високий рівень	високий рівень потреби у пізнанні змісту гуманістичних цінностей, способів їх реалізації, потреби у спілкуванні з іншими людьми та природним довкіллям; внутрішня мотивація прояву гуманного ставлення; відповідність високого рівня знань про гуманістичні цінності рівню гуманного ставлення до себе, інших людей та навколишнього середовища; постійна, самостійна, не потребуюча зовнішнього підкріплення вираженість чуйності, справедливості, самоповаги, бережливості у ставленнєвих взаємодіях; високий рівень емпатійності, вмінням керувати своїми емоціями; гармонійне поєднанням позитивного ставлення до себе з довірливим, доброзичливим ставленням до інших людей.
Достатній рівень	досить висока розвиненість пізнавальних гуманістичних потреб та потреби у спілкуванні; мотивація гуманної поведінки не завжди внутрішня, а переважно пов'язана з проханням чи прикладом інших людей; часткова невідповідність рівня знань про змістові компоненти гуманістичних цінностей та рівня гуманного ставлення до себе, інших та навколишнього середовища, пов'язана з деякою поверховістю суджень, характерною для цієї вікової групи; вираженість чуйності, справедливості, бережливості та самоповаги у ставленнях постійна, інколи потребує часткового підкріплення; емпатійні тенденції виражені сильно, але, як правило, у ставленні до рідних та друзів; соціально-психологічні установки в мотиваційно-потребнісній сфері характеризуються високою вираженістю альтруїстичних тенденцій поведінки, але дещо заниженим почуттям власної гідності та самоповаги.
Середній рівень	потреба у пізнанні змісту гуманістичних цінностей, способів їх реалізації, потреба у спілкуванні з іншими людьми та природним довкіллям розвинені не в повній мірі; мотивація гуманної поведінки пов'язана з зовнішніми чинниками; рівень гуманного ставлення до себе, інших та довкілля частково відповідає поверховості знань про гуманістичні цінності та способи їх реалізації; вираженість чуйності, справедливості, самоповаги, бережливості у ставленнєвих ситуаціях епізодична та вимагає, як правило, переважно зовнішнього підкріплення; здатність до співчуття та співпереживання виражена ситуативно, спостерігається певна емоційна нестабільність у міжособистісних стосунках та у ставленні до навколишнього довкілля; ситуативний прояв альтруїстичної поведінки та надання переваги власному комфорту.
Низький рівень	слабка вираженість пізнавальних потреб та потреби у спілкуванні; прагматична мотивація прояву чуйності, справедливості, самоповаги, бережливості; елементарними знаннями про гуманістичні цінності та способи їх реалізації, епізодичний прояв вираженості цих знань у ставленні до себе, інших та навколишнього середовища, необхідність повного підкріплення цього прояву; недостатній рівень емпатійних тенденцій, низька емоційність у ставленнях до себе, інших та навколишнього середовища, невміння керувати своїми емоціями; недорозвиненість почуття цінності іншого, егоїстична тенденція установок.

1.2 Педагогічні умови формування гуманних взаємин учнів

Поняття педагогічної умови визначається як система певних форм, методів, матеріальних умов, реальних ситуацій, що об'єктивно склалися чи суб'єктивно створених, необхідних для досягнення конкретної педагогічної мети. [18, c. 47]. В даному випадку педагогічною метою є формування гуманних взаємин учнів на уроках англійської мови.

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання й управління; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти, яка суттєво відрізняється від попередньої.

Державна національна програма „Освіта” („Україна XXI століття”) акцентує увагу на вирішенні пріоритетного завдання освітянської галузі - «створенні життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації». Це вимагає від педагогічної науки переосмислення та дослідження цілого ряду педагогічних проблем.

У ході теоретичного аналізу останніх досліджень науковцями було з'ясовано, що сучасними принципами реформування освіти є принципи демократизації (характеризується рівноправністю, партнерством, вибором); гуманізації (заснований на взаємодопомозі, взаєморозумінні та співпереживанні); інтенсифікації (забезпечується за допомогою застосування сучасних комп'ютерних, телекомунікаційних, мультимедійних, дистанційних, ігрових, проектних технологій); національної спрямованості (ґрунтується на традиціях нашого народу); інтеграції(забезпечується вивченням процесів і явищ через призму різних наукових теорій і течій; валеологізації (утверджується пріоритетність здорового способу життя); відкритості(забезпечується прозорість прийнятих рішень); інноваційності (утверджуються постійні зміни, що спрямовують соціальні системи на розвиток) [15].

Враховуючи, що гуманізація освіти є одним з пріоритетних напрямів реформування освіти, визначення рівня сформованості гуманних взаємин учнів в сучасній школі та розробка педагогічних умов для реалізації цього напряму є вкрай важливим.

Ще у 80-х роках XX стаття гуманно-особистісний підхід у вихованців обгрунтував і практично реалізував у «Школі життя» відомий грузинський психолог і педагог Ш.О. Амонашвілі. У гуманній школі автор виділив 6 особливостей виховного процесу [1, 56].

Перша полягає у внутрішній наступності творчої діяльності природи і людини-вихователя. Природа, на думку Ш.О. Амонашвілі, закладає в дитині можливості безмежного розвитку. Школа бере на себе відповідальність продовжити справу природи і виховати благородну людину.

Друга особливість виховного процесу в гуманній школі - його цілісність, що означає цілісність життя дитини, яке спрямоване в майбутнє.

Третя особливість стосується уроку, який розглядається як акумулятор, як провідна форма життя дітей, а не тільки їх учіння. Комфорт життя дитини на уроці забезпечується співробітництва з учителем, іншими дітьми.

Четверта особливість педагогічного процесу полягає в тому, що взаємини співробітництва учителя з дітьми стають його природною якістю.

П'ята особливість гуманного педагогічного процесу виявляється в розвиткові у дітей здібності до оцінної діяльності при одночасному скасуванні шкільних оцінок, що є запорукою успіхів дітей у навчанні.

Шоста особливість «Школи життя» - в особливій, гуманній місії вчителя в ній. «Олюднення середовища навколо кожної дитини, гуманізація соціуму і власне педагогічного процесу є найвищою турботою вчителя». Гуманного вчителя не полишає «любов і відданість кожній дитині, почуття глибокої відповідальності за долю кожної дитини; намагання зрозуміти кожну дитину».

Педагог виходить з того, що у кожної дитини є свої потреби, свій особистісний смисл, є особистісна значущість учіння, на яку і потрібно опиратися у виховному процесі. А якщо такого смислу немає, то необхідно "інструментувати учіння як вільно обрану учнем діяльність", тобто створювати умови для його цілеспрямованого, соціального і педагогічно значущого розвитку, виховання, збагачення знаннями і досвідом, а управляти цим процесом необхідно з позицій самої дитини, ЇЇ інтересів.

Отже, найсуттєвішими рисами гуманістичної школи виховання є [13, c. 342]:

1) особливе ціннісне ставлення до вихованця, визнання розвитку особистості (інтелектуального, фізичного, морального, естетичного, трудового) є головним завданням школи, а становлення індивідуальності особистості - її головним результатом;

2) гуманістичні моделі передбачають створення культурно-виховного середовища, у якому відбувається більший вибір особистістю способів творчої самореалізації, її саморозвиток у гармонії із собою і суспільством;

3) кожна виховна система веде власний творчий пошук змісту, методів, форм і засобів виховання; гуманістична спрямованість передбачає свободу і творчість як вихованців, так і вихователів;

4) вихователь є наставником і другом дитини, він постійно враховує її потреби, допомагає набути природності (доброї, вільної, кмітливої), реалізувати можливості; підтримує кожного вихованця.

Для реалізації принципів гуманістичної школи, на нашу думку, необхідне створення педагогічних умов:

- врахування вікових особливостей дітей і поступове поглиблення їхніх знань про основи гуманних взаємин;

- організація попередньої роботи (бесіда з учнями, спостереження);

- приклад прояву гуманного ставлення з боку вчителів при організації навчально-виховного процесу, через оцінку діяльності дітей та через особисте спілкування;

- використання соціальних сюжетів на уроках, що сприяють формуванню гуманних відносин учнів до оточуючих.

Дотримуючись даних педагогічних умов сформованість гуманних взаємин учнів може досягти високого рівня і в результаті ми отримаємо цілісну особистість, що буде повноцінним елементом суспільства.

Висновки до розділу 1

Вивчивши психолого-педагогічну літературу, ми дізналися, що формування гуманних взаємин учнів є комплексним процесом, який формує цілісну особистість. Існують певні критерії та рівні сформованості гуманних взаємин учнів, які забезпечують теоретичне обґрунтування, без якого було б не можливим наше дослідження.

Основи гуманістичних поглядів як одного з провідних принципів сучасної шкільної освіти мають бути усвідомленими не тільки учнями, а, в першу чергу, вчителями та батьками, адже власний приклад гуманних взаємин завжди є найсильнішим фактором в засвоєнні учнями знань про гуманізм.

Гуманні взаємини - це взаєморозуміння, співчуття та взаємоповага між учнями та між вчителем і учнями. Виховуючи гуманність зі шкільної лави, ми отримуємо повноцінну особистість в майбутньому та формуємо молоде покоління бути свідомими в своїх вчинках по відношенню до оточуючих.

Для того, щоб планомірно реалізовувати принципи гуманних взаємин, потрібно неодмінно дотримуватися певних педагогічним умов, що сприятимуть досягнення поставлених завдань, а саме впроваджувати на уроках конкретні соціальні ситуації, які можна розглянути разом з учнями, обговорити можливі варіанти рішення та зробити вірні висновки на користь гуманного поводження в будь-яких життєвих ситуаціях.



РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА ЩОДО ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГУМАННОГО СТАВЛЕННЯ УЧНІВ

2.1 Дослідження стану гуманних взаємин учнів у практиці сучасної школи

гуманізм учень школа освіта

Для перевірки та з'ясування стану сформованості гуманних взаємин учнів в сучасній школі була проведена дослідницька робота серед учнів 9х класів на базі КСЗШ №107 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Метою дослідження було визначити вихідний рівень сформованості гуманних взаємин учнів в контрольних класах.

Завданням дослідження було провести анкетування серед учнів та вчителів та з'ясувати, яким чином реалізовуються принципи гуманізації навчання та формування гуманних взаємин учнів в сучасній школі на уроках англійської мови.

З метою з'ясування стану сформованості гуманних взаємин учнів та шляхів їх покращення було проведене анкетування - метод отримання інформації шляхом письмових відповідей респондентів на систему стандартизованих запитань анкети.

Питання анкети для вчителів англійської мови:

1) Як Ви розумієте терміни «гуманізм», «гуманні відносини»?

2) Які цінності насамперед, на Вашу думку, потрібно виховувати в учнях?

3) Якими методами та прийомами Ви користуєтесь для того, щоб формувати в учнів гуманні взаємини?

Анкетування вчителів англійської мови ми проводили з єдиною метою - виявити розуміння значимості цієї проблеми в системі освіти.

Анкетування проводили анонімно, кожному вчителю роздали питання, і наступного дня вони принесли анкети з відповідями. Вчителі відповіли на дані питання розгорнуто, повно, відразу відгукнулися прохання.

Відповіді вчителів на перше запитання показали, що вони повністю розуміють зміст понять «гуманізм», «гуманні відносини» (людяність, людинолюбство, відносини, що базуються на любові до ближнього).

Судячи з відповідей, можна стверджувати, що вчителі вважають, що проблема формування гуманних взаємин у час дуже актуальна. Серед цінностей, що насамперед мають бути виховані в учнів, 80% вчителів відповіли - взаєморозуміння, а решта - взаємоповагу. По суті це близькі поняття, які вказують на те, що сучасні учні не усвідомлюють того, що одне одного потрібно поважати та давати оточуючим право на власну думку.

Всі вчителі, щодо останнього питання анкетування, відповіли: бесіди, лекції, діалоги та інші усні форми проведення уроків.

Висновок: Вчителі англійської мови в сучасній школі усвідомлюють всю важливість проблеми формування гуманних відносин, мають чітке уявлення про поняттях «гуманізм», «гуманні відносини», але оперують не достатнім арсеналом прийомів, які можуть допомогти у формуванні гуманних взаємин учнів.

Для перевірки рівня сформованості гуманних взаємин учнів, нами було проведено анкетування серед учнів 9-А та 9-Б класів, КСЗШ №107 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Питання анкети:

1. Як ви розумієте поняття «гуманні взаємини»?

А) співчуття, взаємоповага та взаєморозуміння людей;

Б) допомога ближнім, коли зрозуміло, що це їм потрібно;

В) бути добрим;

Г) не розумію.

2. Якщо Ваш однокласник виглядає нещасним, Ви:

А) не буду його чіпати, можливо він хоче побути на самоті;

Б) спитаю, чи він добре почувається;

В) намагатимуся допомогти йому;

Г) мені все одно, головне, щоб у мене все було добре.

3. Якщо на вулиці Ви зустрінете чоловіка, який лежить на землі, Ви:

А) подивлюся, чи все з ним гаразд і покличу когось на допомогу;

Б) викличу швидку, адже зрозуміло, що йому погано;

В) пройду повз, буду сподіватися, що хтось йому допоможе;

Г) скоріш за все, він просто п'яний, нічого робити не буду.

4. Якщо хтось з Ваших однокласників просить про допомогу із домашнім завданням, Ви:

А) якщо просить, можу допомогти;

Б) у мене теж є домашнє завдання, нехай сам вирішує свої проблеми;

В) якщо Він запропонує щось за це - допоможу;

Г) авжеж допоможу, разом робити домашнє завдання і легше, і веселіше.

5. В наш час доволі гострою є проблема ВІЛ/СНІДу. Якщо Ви зустрінете дуже хорошу людину, що хвора на ВІЛ/СНІД, Ви:

А) все одно не спілкуватимусь із ним;

Б) із задоволенням спілкуватимусь та, можливо, знайду в ньому свого нового друга;

В) якщо доведеться, то поспілкуюся, але дружити не буду;

Г) якщо мене попросять - поспілкуюсь.

За результатами анкетування, було виявлено рівень сформованості гуманних взаємин учнів 9-А та 9-Б класів, КСЗШ №107 з поглибленим вивченням іноземних мов.



Таблиця 2.1

Рівень сформованості гуманних взаємин учнів

Рівень сформованості гуманних взаємин учнів	9-А клас (дослідницький), %	9-Б клас (контрольний), %
Низький	16	24
Середній	30	33
Достатній	43	35
Високий	11	8

Аналіз та узагальнення результатів дослідження.

За результатами анкетування, можна стверджувати, що більшість респондентів має достатній рівень сформованості гуманних взаємин, але все ще залишається високий відсоток учнів з низьким рівнем, що вказує на їхню байдужість до всього, що відбувається навколо та до людей, що їх оточують.

Це є реальною проблемою сьогоднішньої молоді. Наприклад, на питання «Якщо на вулиці Ви зустрінете чоловіка, який лежить на землі, Ви…» більше половини опитуваних відповіли, що пройдуть повз і сподіватимуться, що хтось допоможе. Таким чином, це свідчить про те, що більшість учнів не вбачає необхідності допомагати незнайомим людям, але підсвідомо вони воліють, щоб хтось допоміг. Тож наша задача пояснити, що наше життя залежить тільки від нас і, що якщо не ми, то хто ж?

Але є й позитивні зрушення. Пропаганда гуманного ставлення до хворих на ВІЛ/СНІД не проходить безрезультатно. На питання «В наш час доволі гострою є проблема ВІЛ/СНІДу. Якщо Ви зустрінете дуже хорошу людину, що хвора на ВІЛ/СНІД, Ви…» 78% опитуваних відповіли, що із задоволенням поспілкуються та дружитимуть. Це свідчить про те, що школярі реально розуміють масштаби проблеми та те, що є дуже хороші люди, яким не пощастило, адже зараз проблема ВІЛ/СНІДу є вже не тільки проблемою людей, що ведуть аморальний образ життя.

Поради щодо підвищення рівня сформованості гуманних взаємин учнів:

- Проводити бесіди з учнями в неформальній обстановці;

- На предметних уроках наводити приклади конкретних соціальних ситуацій, обговорювати їх та підводити учнів до правильних висновків;

- Приділяти належну увагу учнівському колективу, спостерігати за їхньою поведінкою та, у випадках, коли це потрібно, роз'ясняти правильність або неправильність дій та вчинків;

- Використовувати весь арсенал педагогічних інструментів для того, щоб сформувати повноцінну гуманну особистість.

2.2 Орієнтовна програма формування гуманних взаємин учнів

В основу нашої дослідницької роботи ми поклали результати, які були проведенні на початку дослідження. Було встановлено, що загальний рівень сформованості гуманних взаємин є достатнім, але процент учнів з низьким рівнем є доволі високим. Основною причиною, на нашу думку, є те, що деяким учням потрібно подавати інформацію в інакшій формі, ніж просто бесіда або лекція.

Для підвищення рівня сформованості гуманних взаємин, ми розробили конкретну програму, яка містить в собі нестандартну форму роботи з учнями.

Таблиця 2.2

Програма підвищення рівня сформованості гуманних взаємин учнів

Форма роботи	Тема	Ситуації, що формують гуманні взаємини
Урок-семінар	Молодіжна культура	Кожен з учнів розповідаю про певну молодіжну субкультуру та її особливості
Урок-гра	Робота і професія	Розіграти сценку «Всі професії потрібні, всі професії важливі»
Урок-конкурс	Англомовні країни та Україна	Дві команди: англійці та українці відповідають на питання, з урахуванням менталітету даних націй
Урок-вікторина	Шкільне життя	По опису повинні зрозуміти про кого з однокласників іде мова. За правильні відповіді отримують бали
Урок-дебати	Засоби масової інформації	Дебати на тему: «Жорстокість в ЗМІ та її вплив на людину»

Зазначені уроки включаються до загального циклу уроків, проводяться на завершальному етапі роботи над темою або параграфом. Їх мета - вдосконалення раніше надбаних учнями навичок і вмінь усного мовлення (говоріння і слухання).

Одним з ефективних способів закріплення теми та вдосконалення мовленнєвих навичок є урок-дебати. Завдяки цій формі проведення уроку можна не тільки перевірити знання англійської мови, але й торкнути тему, що є соціально важливою.

На основі вивченого матеріалу було розроблено план уроку-дебатів з англійської мови для 9-ого классу.

Конспект 1

Урок-дебати з теми «Засоби масової інформації»

Тема: Засоби масової інформації (телебачення і радіо, програми, ведучі, улюблена радіо-/телепередача)

Цілі:

Навчальні цілі: Надання учням можливості отримати різноманітну інформацію з проблемної тематики, продемонструвати і підвищити свою компетентність, перевірити й уточнити свої уявлення і погляди на обговорювану проблему, застосувати наявні знання в процесі спільного вирішення навчальних завдань.

Розвиваючі цілі: Стимулювання творчості навчаються, розвиток їх здатності до аналізу інформації та аргументованого, логічно вибудуваного доказу своїх ідей і поглядів.

Виховні цілі: Підвищення комунікативної активності учнів, їх емоційної залученості в навчальний процес; створення сприятливих умов для прояву індивідуальності і самовизначення в існуючих точках зору на певну проблему, вибору своєї позиції, формування вміння аргументовано і спокійно відстоювати свою точку зору і намагатися переконати опонентів, використовуючи наявну інформацію з проблеми; толерантно ставитися до думки інших.

Обладнання: таймер, роздруковані правила ведення дебатів, бланки для записів, анкети для учнів.

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: урок-дебати

Хід уроку:

І. Підготовчий етап. Вчитель підбирає тему для дискусії (складні і суперечливі проблеми, по яких існують протилежні точки зору дилеми; задевающие звичні установки учнів). Складає список питань, повідомляє їх учням. Учні обговорюють запропоновані теми для дискусії, вибирають найбільш значиму тему, з точки зору більшості. Разом з учителем роблять остаточний вибір: яка тема буде обговорюватися на дебатах. Вивчають список питань по темі, самостійно готуються до дебатів (вивчають і підбирають додаткові матеріали). Темою дебатів обирають «Жорстокість в ЗМІ та її вплив на людину» («Violence in the media and its impact on human»).

ІІ. Введення в дискусію. Вчитель озвучує обговорювану проблему: «Жорстокість в ЗМІ та її вплив на людину» («Violence in the media and its impact on human»). Пропонує учасникам дві точки зору на проблему:

1) Жорстокість в ЗМІ попереджає людей про небезпеки (Violence in the media warns people about dangers - Affirmative Team).

2) Жорстокість в ЗМІ відволікає від реальних проблем та формує у людей відчуття того, що бути жорстоким - це нормально (Violence in the media is distracting from the real issues and forms an opinion that it is normal to be violent and cruel - Negative Team).

Учні обирають свою позицію в дебатах (яку точку зору будуть відстоювати). Об'єднуються в мікрогрупи: троє учнів in Affirmative Team (за те, що жорстокість в ЗМІ має позитивний вплив) і троє учнів in Negative Team (за те, що жорстокість в ЗМІ має негативний вплив). Всі інші учні підтримують команди та в ході дебатів можуть задавати додаткові питання.

ІІІ. Організаційний етап. Вчитель знайомить учнів з регламентом проведення дискусії (тривалість обговорення в групі - 20 хвилин, кількість виступів кожної групи та їх тривалість - по 3 хвилини на кожного учасника команди, максимальну кількість питань до кожного з виступаючих - до 5 питань). Учні висувають пропозиції про зміну регламенту (якщо вони є).

IV. Обговорення проблеми в мікрогрупах. Вчитель спостерігає за поведінкою учасників, зазначає для себе труднощі, які вони відчувають. Стежить за дотриманням регламенту, при необхідності дає короткі поради або робить зауваження. Учні розподіляють ролі між членами групи; вибудовують систему аргументів для переконання опонентів; продумують відповіді на можливі запитання.

V. Дебати. Вчитель по черзі надає групам слово та регламентую роботу на уроці. Аудиторія задає питання виступаючим (кількість лімітовано). Виступаючі аргументовано і спокійно відстоюють свою точку зору, намагаються переконати аудиторію у своїй правоті, використовуючи підготовлену інформацію.

VI. Рефлексія. Вчитель організовує спільний аналіз результатів дискусії. Визначає аспекти протистояння і точки дотику. Налаштовує учнів на подальше осмислення проблеми та пошук шляхів її вирішення. Учні заповнюють анкети, де вони зможуть пишуть висновки, які зробили для себе в ході уроку та оцінюють ефективність дискусії у вирішенні обговорюваної проблеми.

Після проведення уроку-дебатів було зроблено підсумкове анкетування серед учнів класу. Результати занесені в порівняльну таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Порівняння рівнів сформованості гуманних взаємин учнів до та після проведення дослідження

Рівень сформованості гуманних взаємин	9-А клас (дослідницький),%	9-А клас	9-Б клас (контрольний), %	9-Б клас
Низький	16	8	24	20
Середній	30	27	33	29
Достатній	43	50	35	39
Високий	11	15	8	10

Отримавши результати анкетування учнів, можемо зробити висновки, що рівень сформованості гуманних взаємин учнів значно виріс, а саме на достатньому рівні опинилася рівно половина учнів, а процент учнів з низьким показником зменшився в двоє. Після проведення уроку-дебатів учні стали більше цікавитися тим, що є гуманність і які її принципи. Учні також стали приділяти більше уваги до оточуючих та їх переживань та почуття. Переглянувши анкети, які учні заповнювали після дебатів, можна із впевненістю сказати, що байдужим до обговорюваної проблеми не залишився ніхто.

Висновки до розділу 2

Проведене нами дослідження дозволило адекватно зрозуміти рівень сформованості гуманних взаємин учнів в сучасній школі. Ми конкретно дізналися, що цей показник не є катастрофічно заниженим, але все ж таки залишаються ті учні, які не піддаються позитивному впливу загальних методів та форм роботи. Саме тому має сенс вчителям приділяти більше уваги тому, в якій формі вони подають інформацію.

Судячи з того, що після проведення уроку-дебатів, кількість учнів з низьким рівнем сформованості гуманних відносин зменшилася вдвоє, а учнів з достатнім рівнем стала рівно половина класу, то цілком можна вважати, що нестандартний підхід до уроків має позитивний вплив.

В кінцевому результаті, ми отримали те, що учні мали змоги розвити свої комунікативні здібності, по практикувати мовленнєві навички з англійської мови та висказати свою думку з проблемного питання.

Такого роду уроки, які стимулюють в учнів пізнавальну діяльність та всебічно розвивають їх активізують в них критичне мислення, яке так необхідне сучасній молоді в час, коли багато кому вигідно мати на неї свій вплив.

Щодо вчителів, то позитивним є те, що у них є розуміння проблеми, а також орієнтовний погляд на її вирішення. Єдине в чому можна розвиватися сучасному вчителю - це надавати власний приклад учням, стежити за їхньою поведінкою та корегувати її, а також застосовувати нестандартні методи у прагненні донести корисну інформацію.



ВИСНОВКИ

На даному етапі розвитку сучасної школи, судячи з проведених нами досліджень, можна стверджувати, що рівень сформованості гуманних взаємин учнів є на достатньому рівні. Та разом з тим є досить значимий відсоток учнів, котрі мають низький рівень сформованості гуманних взаємин, а тому потрібно працювати над цією проблемою.

В сучасному суспільстві нам потрібно мати всебічно розвинені, виховані особистості, яким не чужі цінності гуманності та чуйності. Таким цінностям не можна навчитися, їх можна лише виховувати протягом певного часу.

В той час, коли дитина знаходиться в школі і опиняється під впливом сотень факторів важливо приділяти належну увагу формуванню гуманних взаємин між учнями.

В даній роботі ми визначилися із поняттям «гуманних взаємин», а саме визначили, що це такий вид взаємодії з людьми, в ході якої у них виявляється потреба в прояві турботи про оточення, розвиваються гуманістичні почуття (доброзичливість, симпатія, дружелюбність, співчуття, повага, нетерпиме ставлення до грубості та жорстокості), що виявляється у свідомо значущій мотивації, поведінці та діяльності в колективі в різноманітних ситуаціях.

Для того, щоб виховати в учнів гуманні цінності та сформувати гуманну поведінку вчителям потрібно звертатися не тільки до стандартних форм уроків та методів впливу, таких як лекції та бесіди. Найсильніше запам'ятовуються ті факти, які учень відшукує сам, тож при підготовці своїх уроків це потрібно враховувати.

Обираючи ж проблематику, потрібно враховувати і вік учнів, і рівень сформованості гуманних взаємин на конкретному етапі, а також слід спостерігати за поведінкою учнів, щоб можна було адекватно оцінювати їх вчинки.

Судячи з нашого дослідження, правильно підібрана проблематика та форма роботи на уроці забезпечує якнайсильніший вплив на формування гуманних взаємин учнів. Урок в формі дебатів дозволяє розкрити творчий потенціал кожного учня, розвити комунікативні навички, а також дає можливість відстоювати власну думку, рахуючись з думками інших. В результаті ми отримуємо колосальні позитивні зрушення, адже в ході такого нестандартного уроку ніхто не зміг залишитися байдужим і кожен зробив власні висновки.

В тому випадку, якщо планомірно здійснювати заходи з формування гуманних взаємин учнів з молодшого до старшого шкільного віку, торкаючись різних соціальних ситуацій на уроках як англійської мови, так і на інших, результати такої роботи матимуть лише позитивний вплив.

Молодь має знати значення гуманності, гуманних взаємин та вчинків, знати, чому це важливо та кожен день пізнавати та користуватися гуманними цінностями. Лише тоді ми зможемо розраховувати на те, що основна маса майбутнього покоління та суспільства в цілому буде гарно вихованою та у світі пануватиме взаємоповага та взаєморозуміння.



СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амонашвили Ш.А. Школа Жизни / Ш. А. Амонашвили. - М.: Издательский дом Шалвы Амонашвили, - 1998.- 76 с.

2. Ананьев Б. Г. Очерки психологии / Борис Герасимович Ананьев. -- Л. : Лениздат, 1945. - С. 112.

3. Андриевская В.В. Психология усвоения иностранного языка // Иностранные языки в школе.-1985. - №6. С. 3-8

4. Балл Г.А. Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы / Г.А. Балл. - К.: Изд-во Основа, 2006. - 408 с.

5. Бех І.Д. Категорія ставлення в контексті розвитку “Я” особистості / Іван Дмитрович Бех // Педагогіка і психологія. - 1997. - №3. - С.9-21.

6. Бех І.Д. Психологічні джерела виховної майстерності: навчальний посібник / Іван Дмитрович Бех. - К.: «Академвидав». - 2009. - 248 с.

7. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості / М.Й. Боришевський // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 3. - С. 26 33.

8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. із гол. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. - 1440 с.

9. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки / О. І. Вишневський. - 3 є вид., доопр. і доп. - К. : Знання. - 2008. - 568 с.

10. ЛевченкоТ.Г. Проблеми гуманістичної орієнтації студента у процесі адаптації до навчання у вищому закладі освіти / Т.Г. Левченко // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти: Матеріали других Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. - С. 117-122.

11. Лопатинська В.В. Формування гуманістичних цінностей підлітків у позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / В.В. Лопатинська ; Ін-т пробл. виховання АПН України. -- К., 2007. -- 20 с.

12. Маслыко Е.А. Настольная книга преподавателя иностранного языка / Е.А. Маслыко. - Минск: Вышэйшая школа, 1999. - 445с.

13. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 5-е видання, доповнене і перероблене - К., 2007. - 656 с

14. Орлов К. А. Формирование гуманных отношений младших подростков во внеучебной деятельности : дисс. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Орлов Кирилл Александрович. - М., 2009. - 155 с.

15. Паламарчук В. Інновації в сучасній освіті / В. Паламарчук // Завуч.-2006.-№10.-С.1-4.

16. Педагогіка у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. -- К., 2006. -- 311 с.

17. Петровский А.В. Личность, деятельность, колектив / Артур Владимирович Петровский. - М., 1982

18. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Навч.посіб./ О.М.Пєхота та ін. - К.: В-во А.С.К., 2003.- 240 с.

19. Савченко Т.В. Педагогика: учеб. пособие / Т. В. Савченко. - Омск: Изд-во ОмГТУ, 2009. - 116 с.

20. Скаткин М.Н. Методология и методика педагогических исследовании / Михаил Николаевич скатки. - М. Педагогика, 1986.

21. Слободяник Н.В. Психолого-педагогічні умови формування гуманних взаємин підлітків (на заняттях аматорського музичного колективу): автореф. дис. … кандидата психологічних наук / Н.В. Слободянник / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2001. - 28 с.

22. Сухомлинский В.А. / Избранные педагогические сочинения, - 1980, т. 2, - С. 149.

23. Український педагогічний словник / Гончаренко С. -К.: Либідь, 1997 - 206 с.

24. Ушинский К. Д. Педагогика/ Константин Дмитриевич Ушинский. - 2006. - № 2. - С. 71-76.

25. Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. - К.: Академія, 2000. - С. 79.

Размещено на Allbest.ru

...