Дидактичний аналіз учбово-тренувального заняття

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ЦЕНТР ПЕРЕПІДГОТОВКИ І ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни «Педагогіка»

На тему: «Дидактичний аналіз учбово-тренувального заняття»

Студентки І курсу

Групи ДВ-6

Бердинських Марини

Київ - 2014

Вступ

Ввідні дані: - Тренування з пілатесу

-15 жінок віком 20-40 років

-Рівень підготовки низький, середній, високий

1. Тема заняття

Вивчення елементів пілатесу

2. Ціль, задачі заняття

· Створення цілісного уявлення з технічного виконання елементів пілатесу:

· Визначення рухового досвіду тренуючихся

· Усунення грубих помилок у виконанні вправ, що можуть призвести до травм суглобів і зв`язок

· Підвищення розумової та фізичної працездатності організму

· Підвищення функціональних можливостей серцево-судинної системи

· Поліпшення психоемоційного стану

· Підвищення опірності організму до несприятливих факторів довкілля у осіб

· Зміцнення м`язів та підвищення їхнього тонусу

· Підвищення рівня фізичної підготовленності

· Формування стійкого інтересу до занять спортом у жінок різних вікових категорій

Основними завданнями тренування є:

- ознайомлення тренуючихся з основами базової техніки пілатесу та оздоровчим впливом пілатесу на організм;

- сприяння розвитку основних рухових якостей (сили, витривалості, швидкості, гнучкості, спритності);

- розвиток фізичної культури клієнток, сприяння їх гармонійному розвитку, наділення їх тонким почуттям прекрасного у житті та спорті;

- сприяння формуванню мотиваційних установок на фізичне і духовне самовдосконалення; розвиток позитивних якостей емоційно-вольової сфери особистості: працелюбства, наполегливості, відповідальності, самоконтролю.

3. Етап навчання

Дане тренування відноситься до третього етапу навчання:

Програма гуртка розрахована на початковий, основний та вищий рівні навчання.

Програма орієнтована на вихованців віком від 15 до 65 років з різним рівнем фізичної підготовки.

Оскільки в групі переважають клієнтки з високим рівнем фізичної підготовки, які освоїли елементи третього (вищого) етапу навчання, фітнес-інструктор після основної розминки дає програму з елементами вищого рівня навчання, а новачкам і жінкам з середнім рівнем підготовки - меншу кількість повторень, або полегшені варіанти конкретної вправи, контролюючи їх розуміння і правильне виконання.

На тренуванні жінки роблять вправи на фітболах з гімнастичними палками, вдосконалюють техніку присідання з гантелями на тренування сідничних м`язів та м`язів внутрішньої поверхні стегна, виконують вправи на м`язи ніг біля спеціального станка.

4. Методи навчання

На даному тренуванні використовувалися методи навчання, які за класифікацією Бабанського Ю.К. відносяться до І та ІІ груп, а саме:

І група: методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності

1-ша категорія: за джерелом передачі

- Словесні: фітнес-інструктор пояснювала назву вправи, послідовність рухів для кожної вправи, які м`язи задіяні під час кожної конкретної вправи, який додатковий лікувальній ефект несе конкретна вправа на суглоби і зв`язки.

- Наглядні: тренер демонструвала специфіку виконання вправ, на своєму прикладі показувала правильну і неправильну позиції під час виконання тієї чи іншої вправи, і до чого це може призвести, напружувала відповідні м`язи для досягнення більшої наглядності.

- Практичні: жінки повторювали всі рухи за тренером, виконували задані вправи.

2-га категорія: за логікою передачі і сприйняття

- Дедуктивний: інструктор через демонстрування загального положення тіла під час виконання конкретного комплексу вправ підходила до пояснення і демонстрування які саме групи м`язів мають напружуватись, коли тіло знаходиться в заданому положенні. Тобто, коли людина сидить на фітболі , тримає руки в сторони, а одну ногу підіймає вгору (загальне положення тіла), то напружуються різні м`язи для підтримки рівноваги (загальна група м`язів), але найбільше (і це є ціллю вправи) м`язи пресу (окремий м`яз).

3-тя категорія: за ступінню самостійності мислення

- Репродуктивний: в наш час багато людей не залежно від віку мають проблеми з опорно-руховим апаратом. Не становлять виключення і клієнтки даної спортивної групи. Багато з них мають травми або захворювання різних відділів хребта та інших суглобів, а також проблеми з тиском. Знаючи проблему кожного тренер навчає конкретну людину алгоритму дій під час конкретної (проблемної) вправи, яка протипоказана цій людині, або викликає біль чи дискомфорт. Тобто, коли весь колектив повторює за тренером якусь вправу, яка заборонена для когось із колективу, ця людина чітко знає якою вправою замінити заборонену і продовжує отримувати адекватне навантаження на рівні з усіма. Для кожної клієнтки існує алгоритм дії в тій чи іншій ситуації не тільки на тренуванні, а і будь де, коли в процесі життєдіяльності виникає навантаження на проблемну ділянку(вони навчені тренером, які слід виконати вправи на реабілітацію, аби зняти больовий синдром і посилити приплив крові до ураженого місця).

ІІ група: методи стимулювання і мотивації навчання

1) Стимулювання інтересу:

Фітнес-інструктор на кожному занятті проводить навчальні та пізнавальні дискусії про нові тенденції і техніки в програмах фітнесу, їх вплив на формування м`язів та вдосконалення рельєфу тіла взагалі. Також тренер розповідає про нові методики тренування за допомогою нового сучасного спортивного інвентарю.

2). Переконання в значущості навчання:

Тренер ділиться позитивним досвідом переваг тренованого тіла і міцного здоров`я над нетренованим, хвалить своїх підопічних за старанність і правильність виконання, заохочує інших брати приклад з найкращих, робить компліменти тим, хто схуд, або набув рельєфної форми м`язів, засуджує тих, хто не старається, або неуважний.

ІІІ група: методи контролю і самоконтролю в навчанні:

Інструктор здійснює індивідуальний контроль правильності і безпеки виконання вправ на кожному занятті, оцінює рівень підготовки тренуючихся, вказує, який м`яз або група м`язів має боліти (напружуватись і тренуватися) під час тієї чи іншої вправи для того, щоб клієнти могли здійснювати самоконтроль правильності виконання вправ за допомогою власних відчуттів. тренування пілатес навчання виховання

5. Характеристика принципів навчання

На даному занятті з пілатесу використовувались наступні принципи навчання:

Принцип науковості навчання. Він потребує від викладача, щоб склад запропонованого навчання був оснований на положеннях, що відповідають фактам і виражав стан сучасних наук. Ці положення зафіксовані в стандартах, програмах, підручниках.

На тренуванні інструктор керується знаннями, отриманими в процесі навчання у вищому навчальному закладі, на спеціальних курсах, тренінгах і майстер-класах з різних видів фітнес-програм. Подання матеріалу і термінологія відповідають основним положенням Джозефа Пілатеса, а також поняттям з анатомії, фізіології та оздоровчого фітнесу. Це гарантує клієнтам безпеку і результат від тренувань.

Принцип наочності навчання. Це один зі старіших і важливіших принципів дидактики. Коменский Я. А. називав його «золотим правилом» навчання. Як зрозуміло з назви, це правило потребує перш за все використання наочності, спиратися на органи зору. Але вимоги правила не обмежуються тільки цим. Глибинний сенс «золотого правила» полягає у залученні всіх органів відчуттів до сприйняття учбового матеріалу, спираючись перш за все на зір, як на постачальника 80% інформації.

Саме цей принцип найбільше використовується на заняттях спортом, бо саме через наочний приклад можна найшвидше і найефективніше навчитися виконувати ті чи інші вправи. Учень бачить як робить тренер, намагається повторити і дивиться на себе в дзеркало, чи в нього виходить те саме. А внутрішні відчуття підказують йому, чи вірні м`язи він напружує в даній вправі. На даному тренуванні принцип наочності навчання є домінантним.

Принцип індивідуалізації. Цей принцип враховує індивідуальні фізичні і психічні особливості учнів, їх здатність сприймати матеріал, статеву різницю.

На тренуванні з пілатесу інструктор враховувала фізичні особливості жінок, їх вікові відмінності та рівень фізичної підготовки. Для жінок, які не можуть виконувати ті чи інші вправи через стан здоров`я, тренер підбирає альтернативні варіанти навантаження, або забороняє виконання деяких вправ, скорочує час або кількість повторень, підбирає вправи для корекції або реабілітації проблемних органів. Наприклад, вправу «Афродіта», яка виконується головою донизу, не можна робити людям із захворюванням серцево-судинної системи і гайморитом в стадії загострення, бо це може спричинити підвищення тиску або перетікання гною в синусоїдальні пазухи. Для таких клієнток передбачена заміна цієї вправи на вправи на розтягнення задніх м`язів стегна.

6. Методи контролю

Управління будь-яким процесом передбачає здійснення контролю, тобто певної системи перевірки ефективності його функціонування. Контроль покликаний забезпечити зовнішній зворотний зв'язок (контроль педагога) і внутрішній (самоконтроль учня). Контроль спрямований на отримання інформації, аналізуючи яку педагог вносить необхідні корективи в хід навчально-виховного процесу. Це може стосуватися зміни змісту, перегляду підходу до вибору форм і методів педагогічної діяльності або ж принципової перебудови всієї системи роботи.

Контроль буває різних видів і форм, а також може здійснюватися за допомогою різноманітних методів.

Методи контролю -- це способи, з допомогою яких визначається результативність навчально-пізнавальної та інших видів діяльності учнів і педагогічної роботи вчителя Найдоступнішим методом контролю є планомірне цілеспрямоване й систематичне спостереження вчителя за діяльністю учнів.

На різноманітних етапах навчання використовуються різноманітні види контролю: попередній, поточний, тематичний, підсумковий, а також форми його організації.

Попередній контроль спрямований на виявлення знань, умінь, навичок з фізичної підготовки, а також стану здоров`я тренуючихся. На заняття з пілатесу приходять учні з різним рівнем підготовки. Щоб спланувати свою роботу, тренер повинен знати, хто що може і які має протипоказання до фізичних навантажень. Це допоможе йому визначити, на яких моментах необхідно більше зосередити увагу, вирішення яких питань потребує більшого часу, а яких меншого, допоможе визначити індивідуальний підхід до кожного клієнта.

Поточний контроль здійснюється в повсякденній роботі з метою перевірки засвоєння матеріалу і виявлення прогалин у розумінні спортсменок тієї чи іншої вправи. Здійснюється він за допомогою систематичного спостереження тренера за роботою групи в цілому і кожного учня зокрема, на всіх етапах тренування.

На даному тренуванні тренер проводила попередній контроль з усіма новачками, які щойно приєдналися до групи і розпитувала про стан здоров`я і успіхи у тренуваннях всіх інших з метою корекції навантаження і убезпечення тренувань. Також під час цього тренування, як і під час всіх інших, тренер здійснювала поточний контроль, наглядаючи за кожним учнем і виправляючи помилки усно, або фізично (виправляючи поставу, положення тіла, кінцівок під час виконання вправи) для того щоб уникнути травматизму і досягти максимального ефекту від тренування.

7. Методи виховання

За класифікацією спрямованості методи виховання поділяють на:

1). Методи формування свідомості особистості (переконання: інструктаж, приклад);

2). Методи організації діяльності і формування досвіду поведінки (вправи, привчання, педагогічна вимога);

3). Методи стимулювання (змагання, заохочення, покарання).

Під час тренування фітнес-тренер проводить інструктаж для тих, хто лінується, не старається або не уважний і на власному прикладі демонструє, як старанно і інтенсивно треба виконувати задану вправу.

Що стосується педагогічної вимоги, то на даному тренуванні фітнес-інструктор виражала свої вимоги у формі схвалення (використовується в тих випадках, коли учень домігся певних успіхів, а похвала педагога спонукає його до поліпшення діяльності, сприяє появі почуття задоволення результатами цієї діяльності, почуття власної гідності) для старанних підопічних; і у формі натяку (застосовується в основному тоді, коли для одержання бажаного результату потрібен незначний виховний вплив. Ним може бути жарт, докір, погляд або жест, звернений до одного або кількох членів колективу) для тих хто був неуважний, розмовляв під час вправ, заважаючи іншим.

З методів стимулювання тренером застосовувався метод заохочення. Виражався він у певній дисконтній програмі для найкращих учнів і для тих, хто буде більшу кількість разів на тиждень відвідувати тренування.

8. Пропозиції щодо вдосконалення проведення заняття

На тренуванні фітнес-інструктор приділяє багато уваги вправам на зміцнення суглобів і зв`язок (і це дуже добре, враховуючи «помолодшання» проблем опорно-рухового апарату серед жінок). Але при цьому практично відсутні кардіо-навантаження, які покликані зміцнювати серцево-судинну систему. Я пропоную включити в розминку більш інтенсивні рухи і кардіо-вправи, аби зробити тренування більш ефективними.

Також я пропоную подовжити тренування з 45 хв. до 1 год. для того, щоб посилити ефект схуднення. Адже, перші 40 хвилин тренування організм виробляє енергію з вуглеводів, і тільки, коли всі вуглеводи «згоряють», організм починає використовувати для вироблення енергії жири. Тож, подовження тренування на 15 хв. дасть більший результат втрати ваги, адже організм буде втрачати жир не 5 хв., а 20 хв.

Висновки

Підсумовуючи всі проаналізовані дані можна зробити висновок про рівень проведення заняття і професійність фітнес-інструктора.

Тренування з пілатесу було проведено на високому рівні, з урахуванням індивідуальних особливостей кожної клієнтки, з використанням прогресивних методик тренування і класичних методів і принципів педагогіки. Рівень підготовки тренера дозволив провести заняття грамотно і ефективно, зробив його безпечним і результативним. Методична підготовка тренера і організація ним навчально-виховного процесу дозволяє досягти високих результатів, як самого педагога так і його вихованців.

Размещено на Allbest.ru