Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

УДК 504.03: 336.113.1: 371.314.6

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Екологічна підготовка майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій

Соболєва Світлана Михайлівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому національному університеті, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя.

Соболєва С.М. Екологічна підготовка майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Запорізький національний університет. - Запоріжжя, 2010.

Дисертація є дослідженням проблеми екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій. У роботі висвітлено історичні аспекти становлення та розвитку екологічної науки. Визначено поняття та зміст екологічної підготовки як соціально-педагогічної проблеми. Здійснено аналіз сутності та змісту екологічної підготовки студентів засобами проектних технологій. Висвітлено поняття "проектні технології", їх засоби та дидактичні можливості в процесі екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Обґрунтовано основні особливості екологічної підготовки, розроблено та експериментально перевірено структурно-функціональну модель екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій. екологічний фінансовий економічний

Результати впровадження проектних технологій засвідчили позитивні зміни в рівнях екологічної підготовки студентів. Позитивних зрушень зазнали усі показники екологічної підготовки: екологічні знання, уміння та навички, екологічна свідомість та екологічна культура.

Ключові слова: екологічна підготовка, майбутні фахівці фінансово-економічного профілю, екологічні знання, уміння та навички, екологічна культура, екологічна свідомість, проектні технології, екологічний проект.

Соболева С.М. Экологическая подготовка будущих специалистов финансово-экономического профиля средствами проектных технологий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Запорожский национальный университет. - Запорожье, 2010.

Диссертационная работа посвящена проблеме экологической подготовки будущих специалистов финансово-экономического профиля средствами проектных технологий. В работе рассмотрены исторические аспекты становления и развития экологической науки. Раскрыто содержание понятия экологической подготовки как психолого-педагогической проблемы. Осуществлен анализ сущности и содержания экологической подготовки студентов средствами проектных технологий.

Экологическая подготовка в работе рассматривается как процесс формирования у студентов системы экологических знаний, умений и практических навыков; развитие экологического мышления и сознания, потребности в здоровом способе жизни; формировании экологической культуры и экологического поведения в природной среде.

Анализ психолого-педагогической литературы позволил определить основные принципы экологической подготовки: междисциплинарность и непрерывность; целостность познания окружающей среды; связь краеведческого, регионального, национального и глобального подходов в раскрытии сущности экологических проблем; направленность на развитие ценностно-мотивационной сферы личности, гармонизацию отношений человека с окружающей средой.

В работе представлены основные структурные компоненты экологической подготовки: формирование экологических знаний, умений и навыков, экологического сознания и экологической культуры. Раскрыто содержание теоретических, практических и конструктивно-творческих знаний студентов по экологии. Экологическая культура рассматривается как совокупность знаний, норм, стереотипов поведения человека в окружающем ее природном мире; экологическое сознание - как система представлений человека об окружающей среде и взаимосвязях в ней, о его месте и экологосообразном характере поведения в природной среде.

Проанализированы основные этапы развития та внедрения в учебный процесс метода проектов, подходы к трактовке понятий: "метод проектов", "проект", "проектная деятельность", "проектная технология". Проектная технология рассмотрено как упорядоченную совокупность действий, операций и процедур, которые обеспечивают достижение диагностируемого и прогнозируемого в изменяющихся условиях учебного процесса результата (создание проекта). Обоснованы целесообразность и дидактические возможности проектных технологий в процессе экологической подготовки. Выделены основные средства проектных технологий: технические и информационные.

В диссертации определены и охарактеризованы критерии и показатели экологической подготовки будущих специалистов финансово-экономического профиля: сформированность знаний, умений и навыков по экологии и экономике природопользования, сформированность экологического сознания, сформированность экологической культуры. Установлено четыре уровня экологической подготовки: высокий, достаточный, средний, низкий.

Экологическая подготовка будущих специалистов финансово-экономического профиля в работе рассматривается как целенаправленный процесс усвоения экологических и эколого-экономических знаний, формирования умений и навыков студентов принимать целесообразные решения во время реализации финансово-экономических заданий, которые обеспечивают высокую экономическую эффективность посредством рационального использования природных ресурсов и сохранения экологической стабильности природных систем.

На основе экспериментального исследования определены особенности экологической подготовки студентов. Теоретически обоснована, разработана и экспериментально проверена структурно-функциональная модель экологической подготовки будущих специалистов финансово-экономического профиля средствами проектных технологий.

В результате экспериментального исследования установлено, что разработанная и внедренная в процессе проведения факультативного курса "Экологические основы экономики природопользования" модель экологической подготовки, использование проектных технологий способствуют положительной динамике уровня экологической подготовки будущих специалистов финансово-экономического профиля.

Ключевые слова: экологическая подготовка, будущие специалисты финансово-экономического профиля, экологические знания, умения и навыки, экологическая культура, экологическое сознание, проектные технологии, экологический проект

Soboleva S.M. Ecological education of specialists in economics and finances with the means of project technologies. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of Candidate of Pedagogical Science on 13.00.04 speciality - theory and method of professional education. - Zaporozhye National University. - Zaporozhye, 2010.

The problems of ecological education of specialists in economics and finances are researched in the dissertation. Different aspects of formation and development of ecological science are lighted. Notion of ecological education as the social-pedagogical problem and its content are determined. Analysis of the essence and content of ecologial education of students with the means of project technologies has been done. The concept of "project technology" and its didactic possibilities in education of specialists in economics and finances are discovered.

Basic peculiarities of ecological education are substantiated. Structural-functional model of ecological education of specialists is developed and checked.

The results of introducing the project technologies in the ecological education of students testified positive changes. All the criteria and indexes of ecological education such as ecological knowledge, skills and experience, ecological consciousness and culture demonstrated positive dynamics.

Key words: ecological education, specialists in economics and finances, ecological knowledge, skills and experience, ecological culture, ecological counsciousness, project technologies, ecological project.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку українського суспільства все більшої актуальності набуває проблема підготовки компетентного, конкурентноспроможного фахівця, який здатний вирішувати професійні завдання в складних економічних, екологічних і соціокультурних умовах. Освітня політика держави важливим завданням вищої школи визначає підготовку студентів до екологічно виправданої діяльності у професійній сфері.

Про необхідність підвищення рівня екологічної підготовки як одного з пріоритетів професійної освіти майбутніх фахівців наголошується в "Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті" (2002), Законі України "Про вищу освіту" (2002), Концепції сталого розвитку України (1997), Концепції екологічної освіти в Україні (2001).

Економічно спрямований прагматизм відносин людини з природою, отримання економічного прибутку будь-якою ціною, недостатній рівень екологічних знань, екологічної свідомості та екологічної культури всіх верств населення є головними чинниками загострення сучасної екологічної ситуації в Україні. Руйнування природи змушує фахівців шукати нові інструменти впливу на економічні, соціальні, політичні та інші процеси з метою збалансування свідомої людської діяльності та прогнозування її наслідків. Екологізація всіх сфер життєдіяльності, зокрема економіки, реалізація еколого-економічного принципу природокористування в процесі господарської діяльності стають нагальними потребами суспільства.

Вирішення зазначених завдань можливе лише через удосконалення еколого-економічної діяльності, кардинальну зміну змісту та підходів до впровадження природоохоронних заходів, раціональне природокористування. Значною мірою це залежать від якості екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, професійна діяльність яких пов'язана з безпосереднім використанням природних ресурсів, технологічними процесами, що забруднюють навколишнє природне середовище, з питаннями фінансування природоохоронних заходів, контролю за дотриманням екологічного законодавства. Особливого значення в сучасних соціально-економічних та екологічних умовах набуває проблема підвищення рівня екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, розробка та впровадження нових форм і методів її здійснення.

Вагомий внесок у становлення та розвиток екологічної освіти зроблено відомими педагогами - Ф. Діствергом, Д.М. Кайгородовим, Я.А. Коменським, І.Г. Песталоцці, В.О. Сухомлинським, К.Д. Ушинським, С.Т. Шацьким і збагачено дослідженнями сучасних учених - Л.І. Білик, І.Д. Звєрєва, С.Г. Іващенка, Б.Г. Йоганзена, М.М. Мамедова, Т.С. Нінової, О.В. Плахотнік, М.Ф. Реймерса, О.С. Сластеніної, І.Т. Суравегіної.

Проблема формування екологічної відповідальності та поведінки, екологічних знань, умінь та навичок досліджено з позицій: загальнотеоретичної (Л.Б. Лук'янова, Г.П. Пустовіт, В.О. Сластенін та ін.); психологічної (Е.В. Гірусов, С.Д. Дерябо, М.М. Кисельов, В.А. Ясвін та ін.); методичної (О.М. Захлєбний, Д.М. Кавтарадзе, І.Д. Суравегіна та ін.). Основні підходи до визначення змісту та класифікації типів екологічної свідомості подано у працях М.І. Дробнохода, М.М. Кисельова, А.М. Льовочкіної, О.С. Мамешиної та ін. Дослідженню змісту та структури екологічної культури присвячені праці Н.Б. Грейди, В.С. Крисаченка, О.П. Матеюк, А.В. Миронова, О.С. Сластеніної, М.І. Хилька та ін.

У реалізації завдань професійної підготовки, зокрема екологічної, велике значення має використання відповідних педагогічних технологій. Саме цим питанням приділяється увага в дослідженнях Р.Х Вайноли, А.С. Нiсiмчук, П.М. Олійника, О.М. Пєхоти, Г.К. Селевка, С.О. Сисоєвої та ін. Пріоритетне значення в педагогічній практиці набувають проектні технології, теоретичні основи застосування та дидактичні можливості яких розкрито у працях П.П. Блонського, О.І. Воінової, Д. Дьюї, У. Кілпатріка, Н.В. Матяш, Н.Ю. Пахомової, Н.І. Полісун, Є.С. Полат, І.Д. Чечель та ін.

Професійна підготовка майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю має свою специфіку. Це питання висвітлено в наукових доробках таких учених, як С.М. Кустовський, Л.І. Нічуговська, Л.В. Онучак, І.Ф. Полєщук, М.Г. Прадівлянний, Т.Б. Поясок, В.Г. Чаплицька, О.М. Яцишина та ін. Досліджено психолого-педагогічні та дидактичні умови формування професійної компетентності, організації самостійної роботи, застосування інноваційних педагогічних технологій у професійній підготовці, але проблема екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, визначення ролі та можливостей проектних педагогічних технологій у підвищенні її рівня в наукових працях майже не знайшла відображення.

Аналіз результатів теоретичних напрацювань та практичного досвіду екологічної підготовки студентів економічних спеціальностей виявив низку суперечностей між:

- визнанням необхідності екологічної підготовки у вирішенні еколого-економічних завдань і недостатнім рівнем відображенням її у змісті вищої економічної освіти;

- потребою у фахівцях фінансово-економічного профілю з високим рівнем екологічної свідомості і недостатнім рівнем їхньої екологічної підготовки у вищому навчальному закладі.

Розв'язання означених суперечностей можливе за умови переосмислення теоретичних основ та підходів до екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, системнoгo впровадження інноваційних педагогічних технологій, у першу чергу, проектних, що дають можливість підвищити рівень екологічної підготовки студентів та її професійну спрямованість.

Актуальність проблеми та недостатнє її висвітлення у психолого-педагогічній літературі зумовили вибір теми дисертацiйнoгo дoслiдження: "Екологічна підготовка майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки факультету психології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна "Сучасні педагогічні технології в організації відносин особи з довкіллям" (держреєстрація № 9-35-03). Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою факультету психології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (протокол № 4 від 25 квітня 2007 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 5 від 27 травня 2008 року).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

Предмет дослідження - процес екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій у вищих навчальних закладах.

Мета дослідження: теоретично та методично обґрунтувати ефективність екологічної підготовки студентів фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій.

Вiдпoвiднo до об'єкта, предмета та мети визначенo oснoвнi завдання дoслiдження:

1. Прoаналiзувати стан розробленості проблеми екологічної освіти у вiтчизнянiй i зарубiжнiй науковій літературі.

2. Визначити особливості екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю у вищих навчальних закладах.

3. Розкрити можливості використання проектних технологій у процесі екологічної підготовки фахівців.

4. Розробити критерії, показники та рівні екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

5. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити дієвість структурно-функціональної моделі екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є філософські положення щодо взаємозв'язку теорії з практикою у процесі наукового пізнання; основні положення психолого-педагогічної науки про педагогічні, зокрема проектні, технології навчання, принципи їх впровадження у процесі професійної підготовки студентів; філософські, психологічні та педагогічні теорії екологічної підготовки, формування екологічних знань, умінь та навичок, розвиток екологічної свідомості та культури майбутніх фахівців; основні положення теорії професійної освіти (С.I. Архангельський, Ю.К. Бабанський, В.I. Лугoвий, П.I. Пiдкасистий); сучасні підходи до формування особистості майбутнього фахівця (С.У. Гoнчаренкo, Н.Г. Ничкалo, С.O. Сисoєва, Л.Л. Хоружа); методологічні та теоретичні засади екологічної освіти та виховання (О.М. Захлєбний, Л.Б. Лук'янова, О.В. Плахотнік, Г.П. Пустовіт, Н.А. Пустовіт, О.С. Сластеніна, І.Т. Суравегіна); концептуальні положення неперервної екологічної освіти (М.І. Дробноход, Н.М. Мамедов, М.М. Мойсеєв); психолого-педагогічні аспекти формування екологічної свідомості (С.Д. Дерябо, О.С. Мамешина, В.О. Сластенін, В.О. Скребець, В.А. Ясвін) та екологічної культури (В.С. Крисаченко, О.П. Матеюк, А.В. Миронов, О.С. Сластеніна, М.І. Хилько); концептуальні положення щодо впровадження в навчальний процес проектних педагогічних технологій (Д. Дьюї, У. Кілпатрік, О.М. Пєхота, Є.С. Полат, Н.Ю. Пахомова та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань дослідження використано комплекс загальнонаукових методів: теоретичних: аналіз (iстoричний, пoрiвняльний, ретроспективний), систематизація з метою визначення пoнятійно-категoрiальнoгo апарату, виявлення ступеня дoслiдженoстi проблеми екологічної підготовки; моделювання для теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій, ретроспективний аналіз власнoгo педагoгiчнoгo дoсвiду автора з метою виявлення ефективнoстi запрoпoнoваних проектних технологій в екологічній підготовці майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю; емпіричних: діагностичні: (педагогічне спостереження з метою збору фактичного матеріалу щодо міждисциплінарних зв'язків у екологічній підготовці; анкетування, бесіди, ранжування з метою з'ясування рівня екологічних знань, умінь, сформованості екологічної свідомості та екологічної культури студентів); констатувальний i формувальний експерименти, статистичних: метод математичної статистики для перевірки статистичної значущості динаміки змін у рівнях сформованості показників екологічної підготовки студентів; аналізу кількісних та якісних показників.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Харківського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, Запорізького національного університету, Харківського торгово-економічного інституту Київського торгово-економічного університету, Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва.

До експериментальної роботи на різних етапах дослідження було залучено 416 студентів 1-4 курсів - майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше актуалізовано проблему екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, виявлено її особливості; визначено зміст поняття "екологічна підготовка майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю"; здійснено класифікацію засобів проектних технологій (технічні та інформаційні); теоретично обґрунтовано, розроблено структурно-функціональну модель екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій та експериментально перевірено її дієвість; обґрунтовано критерії екологічної підготовки (сформованість знань, умінь та навичок з екології та економіки природокористування, сформованість екологічної свідомості, сформованість екологічної культури); уточнено сутність понять "екологічна підготовка", "екологічна свідомість", "екологічна культура" "міждисциплінарний підхід у екологічній підготовці", "метод проектів", "проектні технології"; пoдальшoгo розвитку набули зміст, форми та методи екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю як невід'ємної частини професійного формування фінансиста.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні структурно-функціональної моделі екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій; факультативного курсу "Екологічні основи економіки природокористування" та методичних рекомендацій щодо його впровадження в навчальний процес, тематики екологічних проектів еколого-економічного змісту.

Теоретичні положення та практичні напрацювання, науково-методичні матеріали, що викладені в дисертації, можуть бути викoристанi викладачами в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладах різного профілю (економічного, гуманітарного, технічного) з метою удосконалення екологічної підготовки студентів; аспірантами під час наукoвo-пoшукoвoї рoбoти; в системі післядипломної освіти.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виховний процес Харківського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (довідка № 01-2/976 від 25.12.09 р.; довідка № 01-2/971 від 23.12.09 р.); Харківського торгово-економічного інституту Київського торгово-економічного університету (довідка № 455 від 09.12.09 р.); Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва, факультету "Облік та фінанси" (довідка № 557 від 14.12.09 р.); Запорізького національного університету (довідка № 01-09/471 від 16.02.10 р.), Харківського соціально-економічного інституту (довідка №41 від 12.01.10 р.); Харківського коледжу будівництва, архітектури та дизайну (довідка № 01-17/51 від 11.01.10 р.); Харківського автотранспортного технікуму імені С. Орджонікідзе (довідка № 346/10 від 21.12.09 р.).

Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві. У науковій статті "Управління навчально-освітньою діяльністю студентів засобами проектів" у співавторстві з Т.Г. Веретенко автором теоретично обґрунтовано можливості проектних технологій в управлінні навчально-освітньою діяльністю студентів.

Апробація результатів дослідження. Oснoвнi теoретичнi та практичні результати дoслiдження були представлені в дoпoвiдях та пoвiдoмленнях на наукових, наукoвo-практичних і наукoвo-метoдичних кoнференцiях рiзнoгo рівня:

- міжнародних: "Управління в освіті"(м. Львів, 2007 р.); "Соціально-економічний розвиток сучасного суспільства"(м. Харків, 2008 р.); "Актуальні питання соціально-педагогічної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах" (м. Київ, 2009 р.); "Розвиток фінансових відносин в умовах трансформаційних процесів" (м. Харків, 2009 р.); "Чотирнадцяті Ліберманівські читання" (м. Харків, 2009 р.); "Освіта дорослих як фактор соціалізації і соціального захисту в сучасному суспільстві" (м. Черкаси, 2010 р.);

- всеукраїнських: "Виховання майбутнього педагога на основі національної культури і вічних духовних цінностей: історія і перспективи розвитку"(м. Харків, 2006 р.); "Актуальні проблеми формування здорового способу життя учнівської та студентської молоді" (м. Ніжин, 2007 р.); "Сучасна система економічних та суспільно-політичних відносин в умовах глобалізаційних процесів" (м. Харків, 2010 р.); науково-практичних конференціях Харківського інституту фінансів українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі: "Розвиток фінансових відносин в умовах трансформаційних процесів: український вимір" (м. Харків, 2008 р.), "Гуманітарний розвиток регіону - аспекти європейської інтеграції" (м. Харків, 2008 р.), "Еволюція української державності: соціально-економічні, політичні, культурні аспекти" (м. Харків, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 17 працях автора, з них - 8 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, зокрема 1 стаття - у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (310 найменувань), 6 додатків. Повний обсяг дисертації становить 253 сторінки, основний зміст викладено на 183 сторінках. Робота містить 11 таблиць на 8,5 сторінках, 22 рисунка на 7,5 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, викладено теоретико-методологічні основи та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів експериментальних досліджень.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади екологічної підготовки студентів" розглянуто теоретичні основи розвитку та становлення екології та екологічної освіти, проаналізовано основні підходи до екологічної підготовки як психолого-педагогічної проблеми, розкрито сутність та зміст основних понять (екологічна підготовка, екологічні знання, умінні та навички, екологічна культура та екологічна свідомість), визначено сутність проектних технологій навчання та особливості їх використання в процесі екологічної підготовки студентів у вищих навчальних закладах.

Результати аналізу філософської, психолого-педагогічної наукової літератури з проблеми дослідження дозволили нам визначити, що питання взаємодії людини та природи посідають значне місце в поглядах багатьох науковців (Г.О. Білявського, В.І. Вернадського, С.Д. Дерябо, І.Д. Звєрєва, Н.Ф. Реймерса, О.І. Салтовського та ін.).

Розкрито сутність поняття "екологічна підготовка" (на основі аналізу праць М.І. Дробнохода, Н.П. Єфименко, І.Д. Звєрєва, М.М. Кисельова, Л.Б. Лук'янової, О.П. Матеюк та ін.), під яким ми розуміємо формування у студентів системи екологічних знань (наукових понять, ідей, фактів тощо), умінь та практичних навичок; розвиток екологічного мислення та свідомості, потреби у дотриманні здорового способу життя, формування екологічної культури та екологовідповідної поведінки у природному середовищі.

У розділі визначено принципи екологічної підготовки, головними серед яких ми вважаємо: цілісності пізнання навколишнього середовища; неперервності; міждисциплінарності; взаємозв'язку краєзнавчого, регіонального, національного та глобального підходів до розкриття сутності екологічних проблем; спрямованості екологічної підготовки на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості, гармонізацію відносин людини з навколишнім середовищем.

Спираючись на наукові дослідження щодо змісту екологічної освіти Л.І. Білик, Н.Б. Грейди, О.О. Фастовець, М.С. Швед та ін., нами виокремлено основні складові елементи екологічної підготовки студентів: формування екологічних знань, умінь та навичок, формування екологічної культури, формування екологічної свідомості.

Встановлено, що екологічна культура - це сукупність знань, норм, стереотипів та правил поведінки людини в оточуючому її природному світі. Екологічну свідомість ми розглядаємо як систему уявлень людини про навколишнє середовище та взаємозв'язки в ньому, про її місце в природі, відповідне ставлення та екологовідповідний характер поведінки у довкіллі.

Базуючись на наукових положеннях про сутність методу проектів та проектних технологій (Дж. Дьюї, І.Г. Єрмакова, М. Кнолля, У. Кілпатріка, О.М. Пєхоти), розкрито зміст понять проект, проектування, проектна діяльність. Більшість дослідників (Є.С. Полат, Г.К. Селевко, І. Д. Чечель та ін.) під методом проектів розуміють спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності щодо розв'язання певних проблем, який передбачає ретельне планування діяльності, використання різноманітних засобів навчання, інтегрування знань, умінь та навичок із різних навчальних дисциплін та галузей науки з метою набуття нових, практичну реалізацію запланованого, отримання відчутного результату у певній формі.

Аналіз існуючих підходів до розуміння сутності понять "метод проектів", "проектна діяльність" та "проект" дозволив нам сформулювати визначення поняття "проектна технологія". У контексті нашого дослідження проектну технологію ми розглядаємо як упорядковану сукупність дій, операцій, процедур та методів (дослідницьких, пошукових, проблемних), навчально-пізнавальних прийомів, що зорієнтовані на застосування фактичних знань для набуття нових, забезпечують досягнення результату (створення проекту) в результаті самостійної роботи студентів, яка діагностується та прогнозується у змінюваних умовах навчального процесу.

Наукові дослідження Н.Д. Гальскової, А.С. Нісімчук, Л.Б. Пєрєвєрзєва, О.М. Пєхоти, І.Д. Чечель та ін. дали підстави для визначення структури проектної діяльності: підготовчий етап, практично-дослідницький, заключний етап. Порівняльний аналіз систем оцінювання проектів дозволив виділити головні критерії оцінки екологічних проектів: актуальність обраної для дослідження теми, глибина дослідження проблеми, доведеність та переконаність висновків.

У другому розділі "Моделювання та технологічне забезпечення екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю" розроблено критерії, показники та рівні екологічної підготовки студентів, представлено результати констатувального експерименту, визначено особливості екологічної підготовки студентів фінансово-економічного профілю та засоби проектних технологій, обґрунтовано структурно-функціональну модель екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій.

Із метою проведення констатувального експерименту нами була розроблена експериментальна методика, що концептуально відповідає завданням дисертаційної роботи. Визначено та обґрунтовано критерії (сформованість знань, умінь та навичок з екології та економіки природокористування, сформованість екологічної свідомості, сформованість екологічної культури) та рівні (високий, достатній, середній та низький) екологічної підготовки студентів

На різних етапах дослідження в констатувальному експерименті брали участь студенти вищих навчальних закладів м. Харків, Харківської області та м. Запоріжжя. Генеральна сукупність вибірки становила 416 студентів.

Констатувальний експеримент мав на меті діагностику сформованості екологічної підготовки, що була спрямована на виявлення рівня екологічних знань, екологічної свідомості та культури майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Проведення діагностики передбачало спостереження, анкетування, бесіди, тестування, ранжування, аналіз результатів виконання студентами практичних завдань. Результати констатувального експерименту дали можливість зробити висновок про недостатній рівень екологічної підготовки студентів. З'ясовано, що високий рівень екологічної підготовки виявили - 9,86% (41 ст.) студентів, достатній рівень - 18,03% (75 ст.), середній - 51,68% (215 ст.), низький - 20,43% (85 ст.) студентів.

З огляду на отримані результати констатувального експерименту нами було доведено необхідність розробки та впровадження факультативного курсу "Екологічні основи економіки природокористування", застосування проектних технологій в процесі екологічної підготовки. Із метою визначення дидактичних можливостей проектних технологій нами була здійснена класифікація засобів проектних технологій. Визначено технічні (основні, допоміжні) та інформаційні (електронні, друковані, графічні, математичні, мовні) засоби проектних технологій.

На основі теоретичних досліджень та емпіричного матеріалу обґрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій (рис. 1).

Складовими моделі є: мета, завдання, принципи, напрямки здійснення екологічної підготовки (навчальна, позанавчальна та наукова діяльність еколого-економічної спрямованості), проектні технології та їх структура (підготовчий, практично-дослідницький та заключний етапи роботи над екологічним проектом), критерії, рівні екологічної підготовленості.

Виокремлено основні особливості екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю: еколого-економічна спрямованість; зв'язок екологічної підготовки зі стратегією сталого розвитку; орієнтація на майбутню професійну діяльність; залучення студентів до вирішення еколого-економічних проблем на локальному, регіональному, національному та глобальному рівнях; міждисциплінарний підхід; урахування в процесі екологічної підготовки взаємозв'язків у межах системи "природа - людина - екологія - економіка".

У третьому розділі дослідження "Експериментальне дослідження ефективності впровадження проектних технологій в процесі екологічної підготовки студентів фінансово-економічного профілю" розглянуто питання організації та проведення формувального експерименту, зміст та структуру проектних технологій навчання в процесі екологічної підготовки студентів; проаналізовано кількісні та якісні результати дослідницько-експериментальної роботи.

У розділі представлено перебіг формувального експерименту, який спрямовувався на апробацію моделі екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. В основу моделі покладені проектні технології, що зосереджені на формуванні знань, умінь та навичок з екології та економіки природокористування, екологічної свідомості та екологічної культури.

У процесі впровадження моделі екологічної підготовки для проектної діяльності студентів нами було обрано такі види проектів: дослідницькі (індивідуальний екологічний проект, мініпроект), творчі (екологічний стенд, екологічний плакат, екологічна газета), ігрові (проект "ділова екологічна гра"), інформаційні (екологічна мініконференція) та практико-орієнтовані (підбір та узагальнення статистичних даних за певною тематикою). Проектна діяльність передбачала індивідуальну, парну та групову роботу студентів.

Із метою порівняння рівнів екологічної підготовки студентів контрольної та експериментальної груп на початку та наприкінці експерименту нами було використано такі діагностичні методи, як тестування, анкетування, бесіди, ранжування та аналіз результатів виконання студентами практичних завдань, що передбачали виявлення сформованості рівнів екологічної підготовки.

На основі узагальнення результатів формувального експерименту підтверджено можливості проектних технологій навчання в підвищенні ефективності екологічної підготовки студентів та їх мотивації у процесі самостійної роботи. Аналіз отриманих експериментальних даних надав можливість визначити вплив проектних технологій на рівень екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю та виявити ефективність розробленої моделі, про що свідчать показники складових екологічної підготовки студентів контрольної (КГ) та експериментальної груп (ЕГ) на різних етапах експерименту (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка рівнів екологічної підготовки студентів експериментальних та контрольних груп, у %

Аналіз та систематизація результатів відповідей за критеріями дозволили визначити загальний рівень екологічної підготовки студентів експериментальної та контрольної груп на початку формувального експерименту та після його проведення (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка рівнів екологічної підготовки студентів експериментальної групи

Порівняльний аналіз отриманих результатів на початку проведення експерименту дозволив визначити незначні відхилення в рівнях екологічної підготовки студентів експериментальної та контрольної груп.

В експериментальній групі високий рівень екологічної підготовки показали незначна кількість 3,70% студентів, на відміну від студентів контрольної групи, де високий рівень не було виявлено (0%). У групах інших рівнів спостерігаються такі розбіжності: на достатньому рівні - 1,89%, (у експериментальній групі - 35,19% студентів, у контрольній - 33,30% студентів; на середньому рівні - 1,85%, (експериментальна група - 48,15% студентів, контрольна група - 50,00% студентів; на низькому рівні - 3,71%, (експериментальна група - 12,96%, контрольна - 16,67% студентів.

Після проведення формувального експерименту в результатах експериментальної групи в порівнянні з результатами контрольної групи спостерігаються суттєві зміни (рис. 2).

Високий рівень екологічної підготовки показали 18,52% студентів експериментальної групи, що більше на 14,81% ніж до початку експерименту та значно перевищує показники контрольної групи (2,08%). Достатній рівень екологічної підготовки в експериментальній групі показали - 51,85% студентів, що на 16,66% перевищує результати за визначеним рівнем до початку експерименту та на 20,60% більше ніж у контрольній групі (31,25% студентів). Показники низького та середнього рівнів екологічної підготовки в експериментальній групі значно зменшилися (відповідно на 9,30% і на 22,20%). У контрольній групі також спостерігаються позитивні зрушення на всіх рівнях екологічної підготовки студентів, але вони незначні: високий рівень - 2,08% студентів, (до початку експерименту - 0%); достатній рівень - 31,25%, (до початку експерименту - 33,3%); середній рівень - 52,08% студентів, (до початку експерименту - 50,00%); низький рівень - 14,58%, (до початку експерименту - 16,67% студентів).

Математична перевірка рівня значущості відмінностей між показниками початкового та остаточного вимірів в експериментальній та контрольній групах проведена за методикою М.І. Грабаря і К.О. Краснянської. Аналіз результатів педагогічного експерименту дозволяє стверджувати, що запропонована модель є результативною та доцільною в екологічній підготовці майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, проектні технології сприяють підвищенню її ефективності.

Висновки

У дисертацiї здiйсненo теoретичне узагальнення й запрoпoнoванo нoвий пiдхiд дo вирішення прoблеми екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій в умовах вищoгo навчальнoгo закладу. Результати прoведенoгo дoслiдження підтвердили правoмiрнiсть гіпотетичних припущень, засвідчили ефективність розв'язання поставлених завдань i дали можливість сформулювати такі висновки:

1. Аналіз ступеню розробленості проблеми екологічної освіти у вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії та практичній діяльності вищих навчальних закладів дозволили розкрити основні етапи еволюції екологічної думки, напрямки формування екологічних знань, виникнення різних галузей екології, етапи трансформації екологічної свідомості людства та їх роль у становленні екологічної освіти.

Історико-педагогічне узагальнення наукових праць учених щодо трактування поняття "екологічна освіта" дозволило розкрити зміст поняття "екологічна підготовка", під яким розуміється формування у студентів системи екологічних знань (наукових понять, ідей, фактів тощо), умінь та навичок; розвиток екологічного мислення та свідомості, потреби в дотриманні здорового способу життя, формування екологічної культури та відповідної екологічної поведінки у природному середовищі. Визначено основні складові елементи екологічної підготовки: формування екологічних знань (емпіричних, теоретичних, практичних та конструктивно-творчих), умінь (теоретичних, практичних) та навичок (прийняття екологічно доцільних рішень) студентів; формування екологічної свідомості та екологічної культури.

Проведений аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволив визначити основні принципи, на яких ґрунтується екологічна підготовка майбутніх фахівців та які сформульовані за рівнем їх узагальнення: спрямованість екологічної підготовки на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості, гармонізація відносин людини з навколишнім середовищем; цілісність пізнання навколишнього середовища; неперервність та міждисциплінарність; взаємозв'язок краєзнавчого, регіонального, національного та глобального підходів до розкриття сутності екологічних проблем.

2. У дисертації виявлено та проаналізовано особливості екологічної підготовки студентів фінансово-економічного профілю, що полягають в: еколого-економічній спрямованості та її комплексному характері; зв'язку зі стратегією сталого еколого-економічного і соціального розвитку; орієнтації на майбутню професійну діяльність; сприянні вирішенню соціоекологічних і еколого-економічних проблем суспільства на локальному, регіональному, національному та глобальному рівнях; міждисциплінарному підході та неперервності; урахуванні зв'язків у системи "природа - людина - екологія - економіка".

У процесі теоретичного аналізу наукових праць визначено основну дефініцію дисертаційної роботи - поняття "екологічна підготовка майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю", що розглядається як цілеспрямований процес засвоєння екологічних та еколого-економічних знань, формування умінь та навичок у студентів свідомо приймати екологічно доцільні рішення під час вирішення фінансово-економічних завдань у професійній діяльності, формування екологічної свідомості та екологічної культури, що дають можливість забезпечувати високу економічну ефективність шляхом раціонального використання природних ресурсів та збереження екологічної стабільності природних систем, який здійснюється через систему міждисциплінарних зв'язків у процесі професійної підготовки.

3. У дисертаційній роботі визначено критерії ефективності екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю (сформованість знань, умінь та навичок з екології та економіки природокористування; сформованість екологічної свідомості, сформованість екологічної культури), показники та рівні (високий, достатній, середній та низький).

У перебігу констатувального експерименту виявлено недостатній рівень екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Здійснений аналіз екологічного змісту навчальних дисциплін підготовки студентів фінансово-економічного профілю дозволив констатувати відсутність системного формування знань з основ екології, недостатню питому вагу тематичних модулів та окремих тем еколого-економічного спрямування в змісті підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

4. Запропонована класифікація засобів проектних технологій: технічні (основні: комп'ютери, мультимедійні проектори, відеомагнітофони, телевізори, калькулятори; допоміжні: екрани, столи, устаткування для основних технічних засобів, аудиторні дошки) та інформаційні (електронні: електронні підручники, кейс-стаді, слайд-презентації, відеофрагменти, мультимедійні матеріали, інформація сайтів Інтернет; друковані: підручники, навчальні посібники, кейс-стаді, нормативно-законодавча база, періодичні видання; графічні: географічні карти, схеми, плакати, таблиці, графіки, діаграми, копії слайдів, картини, малюнки, математичні: формули, розрахунки, статистичні матеріали; мовні: доповіді, повідомлення).

5. Розроблено та запроваджено авторський факультативний курс "Екологічні основи економіки природокористування". У дослідженні обґрунтовано доцільність застосування проектних педагогічних технологій, їх можливості в процесі екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Визначено, що проектна технологія - це упорядкована сукупність дій, операцій, процедур та методів (дослідницьких, пошукових, проблемних), навчально-пізнавальних прийомів, що зорієнтовані на застосування фактичних знань для набуття нових, забезпечують досягнення результату (створення проекту) в результаті самостійної роботи студентів, яка діагностується та прогнозується у змінюваних умовах навчального процесу.

З'ясовано ефективність впровадження проектних технологій та створення екологічних проектів різних типів (дослідницьких, інформаційних, ігрових, творчих та практико-орієнтованих) у процесі екологічної підготовки в різних організаційних формах навчально-виховного процесу.

6. Рoзрoблено, oбґрунтувано та експериментально перевірено структурно-функціональну модель екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю засобами проектних технологій, що за своєю структурою є системою взаємопов'язаних компонентів. Узгодженість та передбачена в моделі послідовність проектної діяльності забезпечує ефективність екологічної підготовки. Складовими компонентами моделі визначено: мету, завдання, принципи; напрями здійснення екологічної підготовки (навчальна діяльність, позанавчальна екологічна діяльність та наукова діяльність еколого-економічної спрямованості); структуру та етапи реалізації проектних технологій; критерії ефективності екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю; рівні екологічної підготовки студентів; результат.

7. Дослідження експериментально підтвердило результативність та ефективність впровадження проектних технологій у екологічній підготовці майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Позитивна динаміка на високому рівні становить 14,8%; на достатньому рівні - 19,65%. Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив істотну відмінність рівнів екологічної підготовки студентів контрольних та експериментальних груп. Встановлено, що переваги проектних технологій в екологічній підготовці студентів полягають у: спрямованості на особистісний розвиток; реалізації діяльнісного підходу; самостійності на етапах розробки та захисту проектів; проблемному характері проектної діяльності; формуванні умінь та навичок взаємодії та командної співпраці; знаходженні оптимальних шляхів вирішення еколого-економічних проблем; творчому підході до виконання завдання; у сприянні формуванню екологічної свідомості, екологічної культури, відповідальності за результати проектної діяльності.

Доведено, що проектні технології сприяють підвищенню ефективності екологічної підготовки шляхом спрямованості проектної діяльності на застосування активних методів навчання, розвитку пізнавальної активності студентів, умінь та навичок самостійно конструювати, узагальнювати та інтегрувати екологічні знання, отримані з різних джерел у процесі професійної підготовки, орієнтуватися в інформаційному просторі; більш глибокого засвоєння навчального матеріалу.

Проведене дослідження не вичерпує всієї сукупності проблем щодо екологічної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Подальшого вивчення потребують питання: визначення ролі екологічних дисциплін у програмі підготовки студентів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів; обґрунтування значення та форм розширення міждисциплінарних зв'язків, співробітництва кафедр вищих навчальних закладів з метою оптимізації екологічної підготовки студентів; упровадження інтерактивних технологій у навчально-виховний процес із метою ліквідації недоліків та підвищення рівня екологічної підготовки студентів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Соболєва С.М. Управління навчально-освітньою діяльністю студентів засобами проектів / Т.Г. Веретенко, С.М. Соболєва // Вісник Національного технічного ун-ту "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка. - Київ: Видавництво КНТУ, 2007. - № 2. - С. 99 - 101

2. Соболєва С.М. Формування потреби здорового способу життя як критерій екологічної підготовки студентів / С.М. Соболєва // Наукові записки Ніжинського державного ун-ту. Серія: Психолого-педагогічні науки. / [За заг. ред. проф. Є.І. Коваленко]. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2007. - №1. - С. 145 - 148

3. Соболєва С.М. Проектні технології екологічного спрямування у роботі соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів / С.М. Соболєва // Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. / [Ред. кол. : Бех І.Д., Огнев`юк В.О., Кононко О.Л.]. - К. : КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2009. - №11 (спец. вип., ч. 2). - С. 59 - 62

4. Соболєва С.М. Формування екологічної свідомості студентів фінансово-економічних спеціальностей у процесі екологічної підготовки / С.М. Соболєва // Вісник Запорізького національного ун-ту: зб. наук. ст. Педагогічні науки / [Гол. ред. Локарєва Г.В.]. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. - № 2. - С. 187 - 192

5. Соболєва С.М. Аналіз рівня екологічної підготовленості студентів-економістів / С.М. Соболєва // Cоциальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики. Междунар. межвузовский сб. науч. работ. Киев - Москва - Одесса - Запорожье; редкол.; [Скидин О.Л. гл. ред. и др.]. Выпуск 37 (38). - Запорожье: изд-во ГУ "ЗИГМУ", 2008. - С. 358 - 369