Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія

Мотиваційні чинники працевлаштування особистості юнацького та дорослого віку

Башук Людмила Петрівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Хомич Галина Олексіївна, ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, кафедра загальної та практичної психології, професор

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Павелків Роман Володимирович, Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра вікової та педагогічної психології, завідувач;

кандидат психологічних наук, доцент Мілютіна Катерина Леонідівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра психології розвитку

Захист відбудеться “9” червня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології імені

Г. С. Костюка НАПН України за адресою 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 01033, Київ, вул. Паньківська 2.

Автореферат розісланий “7” травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т. М. Третяк

1. Загальна характеристика роботи

мотивація молодь безробітний працевлаштування

Актуальність теми. Сучасна молода людина презентує достатньо високий загальноосвітній рівень, широкий діапазон професійної і міграційної мобільності. Водночас молодь, котра складає майже 40% всього населення працездатного віку, частіше за інші вікові групи потерпає саме через відсутність роботи. Загалом проблема запобігання безробіттю має не лише економічне, але й психологічне підґрунтя, оскільки у випадку його масового розгортання можливі непередбачені негативні наслідки - підвищення злочинності, наркозалежності, алкоголізму тощо.

Через несвоєчасне влаштування на роботу безробітні молоді люди втрачають свої професійні навички та кваліфікацію, що ще більше ускладнює процес ефективного пошуку роботи. Безробіття впливає на фізичне та психологічне здоров'я людей: вони потерпають від порушення роботи опорно-рухової системи, психосоматичних зрушень. У зв'язку з цим зростає інтерес дослідників до психологічних чинників працевлаштування аплікантів. Зокрема, у дослідження психологічних аспектів працевлаштування особистості суттєвий внесок зробили А. Дашкевич, І. Городецька, Л. Ільченко, О. Киричук, О. Корчевна, К. Мілютіна, О. Орлова, Н. Побірченко та ін. Учені презентували наукові викладки щодо сутності процесу формування мотивації до професійної діяльності, Я-концепції та стратегії поведінки безробітного, досліджували чинники його активності у ситуації пошуку роботи тощо.

Водночас, за наявності значної кількості слушних думок, пропозицій, експериментальних досліджень та узагальнень, практика роботи з безробітною молоддю потребує системного вивчення вікових критеріїв та індивідуальних показників, що дають можливість схарактеризувати мотивацію до працевлаштування, передбачити та скоригувати поведінку безробітної молодої людини на сучасному ринку праці; необхідний ґрунтовний аналіз мотиваційних чинників працевлаштування особистості юнацького та дорослого віку у складних умовах соціального-економічного розвитку держави. Таким чином, соціальна значущість проблеми та її недостатнє експериментальне вивчення на сучасному етапі й зумовили вибір теми нашого дослідження „Мотиваційні чинники працевлаштування особистості юнацького та дорослого віку”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри загальної та практичної психології ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, затверджена Вченою радою університету (протокол № 5 від 03.03.2008 року) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 22.04.2008 року). Робота пов'язана з дослідженнями відділу прогнозування ринку праці та політики зайнятості населення НДІ праці і зайнятості населення України за темами: “Розробка організаційно-економічних механізмів формування мотивації до трудової діяльності” номер державної реєстрації 0107U004924 від 14 грудня 2007 року; “Формування ефективної зайнятості кваліфікованих працівників промислових підприємств м. Києва в умовах їх інноваційного розвитку” номер державної реєстрації 0106U007357 від 26 червня 2006 року (довідка № 141 від 23.04.2008).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні процесу працевлаштування безробітних юнацького та дорослого віку, експериментальному дослідженні мотиваційних чинників цього процесу та апробуванні системи засобів щодо ефективного пошуку роботи безробітною молоддю.

В основу дослідження покладено припущення: в якості мотиваційних чинників, які визначають працевлаштування аплікантів юнацького та дорослого віку, можуть виступати психологічні потреби, мотиви, настановлення, які опосередковуються соціальними впливами та очікуваннями; підвищення мотивації до успіху та зниження страху відторгнення сприятиме формуванню позитивної мотивації до пошуку роботи; суб'єктивні особистісні зміни суттєво визначаються терміном перебування у ситуації вимушеного безробіття.

У відповідності до мети дослідження були визначені основні завдання:

– проаналізувати теоретичні підходи до вивчення проблеми мотивації поведінки та мотивів працевлаштування безробітних юнацького та дорослого віку;

– обґрунтувати критерії та виокремити мотиваційні чинники працевлаштування безробітної молодої особистості;

– дослідити ієрархію мотивів пошуку роботи юнаками та дорослими у ситуації короткочасного та тривалого безробіття;

– апробувати систему психологічних засобів з формування позитивної мотивації працевлаштування суб'єктів юнацького та дорослого віку.

Об'єкт дослідження - мотивація працевлаштування безробітних юнацького та дорослого віку.

Предмет дослідження - мотиваційні чинники працевлаштування особистості юнацького та дорослого віку.

Методологічну основу дослідження склали положення про системний підхід до вивчення закономірностей психічного розвитку (Г. Костюк, Б. Ломов, С. Максименко); про регуляцію мотиваційної сфери (В. Асєєв, Л. Бурлачук, В. Вілюнас, М. Дригус, С. Занюк, В. Ковальов, О. Леонтьєв, К. Роджерс, Д. Узнадзе, Є. Ільїн, Т. Перегудова, Х. Хекгаузен); концепція соціальної депривації особистості (Г. Хомич); положення про складові ядра особистості апліканта (О. Киричук); психологічні чинники формування активності безробітних (О. Корчевна); про адаптацію довготривалих безробітних (К. Мілютіна); ціннісні пріоритети морального виховання молоді (Р. Павелків).

Методи дослідження. Для досягнення визначених у роботі мети та завдань нами використовувався такий комплекс теоретичних (аналіз наукової психологічної літератури, порівняння зарубіжного й вітчизняного досвіду стосовно мотивації працевлаштування молодої особистості), емпіричних (методи психодіагностики з метою виявлення основних чинників працевлаштування: методика Т. Бадоєва “Діагностика структури мотивів трудової діяльності, методика А. Меграбяна у модифікації М. Магомет-Емінова „Мотивація афіліації”, методика діагностики ступеню задоволеності основних потреб, методика діагностики соціально-психологічних настановлень особистості у мотиваційно-потребовій сфері (за О. Потьомкіною), методика Т. Елерса „Мотивація до успіху”, методика „Вияву усвідомлення різних компонентів мотиву”, розробленої О. Єрмоліним та Є. Ільїним апробована для безробітних, анкета, розроблена колективом НДІ праці та зайнятості населення України за участю автора), формувальних - психокорекційна програма, що включає заняття з соціально-психологічного тренінгу „Ефективність працевлаштування”, індивідуальну роботу з досліджуваними, які знаходяться у ситуації довготривалого безробіття, статистичних (аналіз середніх величин, кореляційний та факторний аналіз, методики на визначення достовірності відмінностей між досліджуваними психологічними показниками (за критерієм t-Ст'юдента) методів.

Дослідження проводилось протягом 2004-2009 років у три етапи.

На першому етапі здійснено аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури з метою розробки концепції дослідження; визначено проблему, об'єкт, предмет, методи та завдання дослідження; проведено пілотажне дослідження; виокремлено методики констатувального етапу дослідження.

На другому етапі проведено емпіричне дослідження мотиваційних чинників працевлаштування безробітних юнацького та дорослого віку та спроектовано формувальний експеримент.

На третьому етапі апробовано систему методичних засобів з формування позитивної мотивації працевлаштування безробітної молоді, узагальнено результати психокорекційної роботи, здійснено науковий аналіз, впроваджено в практику результати дослідження, проведено контрольний експеримент, сформульовано висновки.

Організація експериментальної бази. Дослідно-експериментальна робота проводилась з безробітними юнацького та дорослого віку (15-35 рр.), які були зареєстровані та перебували на обліку у державних службах зайнятості м. Переяслава-Хмельницького та м. Києва. Основним дослідженням було охоплено 240 осіб, з них 120 - у формувальному експерименті. Паралельно до основного дослідження було здійснено онлайн-опитування в Інтернеті в якому взяли участь 1440 осіб.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки; використанням валідних і надійних діагностичних методик, адекватних цілям і завданням дослідження; застосуванням апарату математичної обробки даних (зокрема, кореляційного та факторного аналізу). Достовірність відмінностей незалежних вибірок визначалася за допомогою критерією t-Ст'юдента.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що:

– вперше здійснено порівняльний аналіз мотиваційних чинників працевлаштування (потреби, мотиви, настановлення) особистості юнацького та дорослого віку; визначено критерії (оцінка, тривалість та спрямованість пошуку роботи); експериментально досліджено вікову специфіку та ієрархію мотивів працевлаштування юнаків та дорослих у залежності від тривалості безробіття (короткотривале, довготривале); обґрунтовано вплив мотиваційних чинників на формування позитивної мотивації до пошуку роботи; запропоновано модель працевлаштування безробітної молоді;

– розширено та доповнено наукові уявлення про структуру мотивації працевлаштування суб'єктів юнацького та дорослого віку; особливості поведінки молодої людини у ситуації пошуку роботи та специфіку здійснення психологічної допомоги безробітним, що ґрунтується на вивченні особистості безробітного;

– набуло подальшого розвитку знання про специфіку формування позитивної мотивації до працевлаштування суб'єктів юнацького та дорослого віку котрі перебувають в умовах тривалого вимушеного безробіття, через засвоєння індивідом нового соціального досвіду та розвитку мотивації афіліації (зниження страху відторгнення).

Узагальнений теоретичний досвід та результати емпіричного дослідження розширюють розуміння психологічної сутності мотиваційної сфери молоді; поглиблене уявлення про конструктивні та деструктивні процеси розвитку цієї сфери у період вимушеного безробіття; розроблено нові підходи до формування позитивної мотивації працевлаштування в особистостей юнацького та дорослого віку у ситуації короткочасного та тривалого безробіття.

Практичне значення дослідження. Отримані результати дозволили створити науково обґрунтовані методичні рекомендації „Ефективність працевлаштування”, що дають змогу практичним психологам, працівникам соціальних служб, центрів зайнятості успішно діагностувати та здійснювати доцільні психокорекційні впливи на поведінку безробітних молодих людей з огляду на специфіку їх мотивації до пошуку роботи та тривалість перебування у ситуації вимушеного безробіття. Розроблено і апробовано впровадження авторських прийомів включеного цілеспрямованого впливу на розвиток позитивної мотивації до працевлаштування у студентів під час практичних занять.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у роботу Міністерства праці та соціальної політики України (довідка № 311/021/106-09 від 19.10.2009 р.), науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення (довідка № 141 від 23.04.2008 р.), НПУ імені М.П. Драгоманова (довідка № 33/08 від 20.05.2008 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення та практичні результати дослідження доповідались та отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: „Проблеми організації та діяльності психологічної служби: реалії, досвід і перспективи” (м.Переяслав-Хмельницький, 2006 р.), „Соціально-психологічні технології управління персоналом” (м. Харків, 2006 р.), „Молодь у сучасному світі: філософсько-культурологічні виміри” (м. Київ, 2009 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції „Державне управління та державна служба зайнятості: питання теорії та виклики практики” (м. Київ, 2007 р.).

Концепцію дослідження апробовано у процесі проведення занять (15 сесій) для студентів випускних курсів університету імені М.П. Драгоманова (2008 р.) у ході практичних занять з дисциплін: „Тренінг самопізнання”, „Практична психологія в системі соціальної роботи”, „Психологія управління”, що здійснювалися впродовж одного року навчання студентів. Упродовж формувального етапу дослідження було проведено 179 консультацій для студентів-випускників. Результати експерименту систематично обговорювалися на засіданнях кафедри галузевої психології та психології управління НПУ імені М.П. Драгоманова.

Публікації. Основний зміст, результати та висновки дисертаційного дослідження висвітлені в 9 публікаціях, серед яких 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 172 найменування (15 стор.) і додатків на 65 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 178 сторінках комп'ютерного набору і містить 9 таблиць і 16 рисунків. Повний обсяг дисертації містить 259 сторінок.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні основи мотивації працевлаштування безробітної особистості юнацького та дорослого віку” висвітлюється стан розробки проблеми дослідження мотивації працевлаштування у зарубіжних та вітчизняних наукових джерелах, проаналізовано мотивацію поведінки особистості у ситуації безробіття, визначено мотиваційні чинники працевлаштування суб'єктів юнацького та дорослого віку, проаналізовано сутність понять „мотивація”, „мотив”, визначено зміст „мотивації поведінки до працевлаштування”, „мотиваційних чинників працевлаштування”, теоретико-методологічні засади експериментального вивчення мотивації працевлаштування особистості юнацького та дорослого віку.

Вивченню проблеми мотивації присвячена значна кількість теоретичних та емпіричних досліджень за авторством учених із країн СНД (В. Асєєв, В. Вилюнас, С. Занюк, В. Ковальов, О. Леонтьєв, Д. Узнадзе, Є. Ільїн та ін.) та представників далекого зарубіжжя (Д. Аткінсон, Г. Холл, А. Маслоу, К. Мадлен, Х. Хекгаузен і ін.).

Погляди науковців на сутність мотиву різноманітні, проте всі вони сходяться в тому, що мотив - це психологічний феномен, що виражає спонуку до дії та визначає спрямованість (Є. Ільїн); потреба - нестача чогось та необхідність щось мати (В. Вундт, А. Маслоу); мета - прагнення щось здійснювати (В. Покрищук Т. Перегудова); спонукання як зовнішній стимул і його усвідомлення особистістю (С. Занюк); психічний процес, який внутрішньо стимулює людину до досягнення поставленої мети (Д. Узнадзе).

Провідним методологічним підходом у вітчизняній психології мотивації є гуманістичний: застосування засобів мотивації базувалося на розумінні її як складного інтегрального утворення, що має значний вплив на молоду безробітну особистість і впливає на активний пошук нею роботи. Враховуючи той факт, що трудова діяльність є полімотивованою, предметом вивчення стали здебільшого кілька груп мотивів, що відрізняються за своїм походженням і психологічним змістом.

Важливою складовою процесу працевлаштування є мотивація поведінки особистості у ситуації безробіття, що передбачає: виникнення потреби; „опредмечення” потреби; намір; пошук шляхів задоволення потреби; визначення мети; здійснення дії; одержання винагороди (такий розгляд процесу має умовний характер). З метою підвищення активності та професійного самовизначення безробітної молоді особливу увагу вчені приділяли процесу формування мотивації до професійної діяльності, розкриваючи складові особистості апліканта, його Я-концепцію та специфіку життєдіяльності у ситуації безробіття, зокрема, вивчались основні стратегії поведінки аплікантів на ринку праці; досліджувались психологічні чинники формування активності безробітних на ринку праці (О. Киричук, О. Корчевна, К. Мілютіна та ін.).

Систематизуючи та узагальнюючи наукові доробки, ми презентуємо мотиваційні чинники працевлаштування як комплекс спонукань, що впливають на процес пошуку та влаштування на роботу. До мотиваційних чинників працевлаштування ми відносимо: потреби особистості в ситуації безробіття (в афіліації, досягненні та ін.); мотиви (особистісного розвитку, самореалізації та ін.); настановлення до працевлаштування (за Л. Бурлачуком). На основі аналізу теоретичних підходів та експериментальних даних ми презентували інтегровану модель пошуку роботи (рис. 1), тобто зразок системи, яка відображає мотиваційну сферу безробітної особистості та дає нову інформацію стосовно предмету нашого дослідженння - мотиваційних чинників працевлаштування суб'єктів юнацького та дорослого віку.

Рис. 1 Експериментальна модель пошуку роботи аплікантами

Описана модель презентує ситуацію працевлаштування молодої особистості, схарактеризовану через критерії (матеріальна та соціоцентрична спрямованість, оцінка та тривалість пошуку роботи). Процес працевлаштування визначається тривалістю періоду безробіття, віковою специфікою та соціальною ситуацією розвитку, опосередкованою впливом мотиваційних чинників - потреб, мотивів, настановлень особистості.

У другому розділі - „Емпіричне дослідження мотиваційних чинників пошуку роботи безробітними юнацького та дорослого віку” проаналізовано систему чинників, які мають визначальний вплив на мотивацію поведінки молодої особистості у ситуації безробіття. Здійснено порівняльну характеристику мотиваційних чинників працевлаштування суб'єктів юнацького та дорослого віку та визначено особливості їх прояву у залежності від тривалості пошуку роботи.

Метою констатувального експерименту було виявлення структури мотиваційних чинників працевлаштування у безробітної молоді, з'ясування основних причин повернення безробітної молоді до трудової діяльності. Дослідження проводилось за допомогою „гніздової”, тобто випадкової вибірки, коли відбору підлягають деякі реально існуючі статистичні групи („гнізда”). Останні представлені аплікантами юнацького та дорослого віку відповідно до тривалості безробіття: група А - особи, котрі знаходяться у ситуації короткотривалого безробіття (до одного місяця), група Б - молоді люди, які знаходяться у ситуації довготривалого безробіття (більше року).

Нами була розроблена психодіагностична програма дослідження мотиваційних чинників працевлаштування юнаків та дорослих у ситуації безробіття. Мотиви працевлаштування ми вивчали за допомогою наступних психодіагностичних засобів: анкети (розробленої НДІ праці і зайнятості України, автор - безпосередній учасник дослідження) - для визначення мотивів працевлаштування особистостей у ситуації безробіття; методики Т.Л. Бадоєва „Діагностика структури мотивів трудової діяльності; потреби особистості у ситуації безробіття (у безпеці, матеріальні, соціальні: в афіліації за А. Меграбяном, у модифікації М.Ш. Магомет-Емінова); у досягненні (за Т. Елерсом); мотиваційні настановлення до працевлаштування - за допомогою методики діагностики соціально-психологічних настановлень особистості в мотиваційно-потребовій сфері (за О.Ф. Потьомкіною).

Аналізуючи відповіді на запитання анкети можна стверджувати, що визначальний вплив на пошук роботи молодої людини має матеріально-грошова та соціоцентрична спрямованість. Так, на запитання анкети: „Що для Вас означає відсутність роботи?” респонденти обох вікових груп найчастіше зазначали „відсутність засобів до існування” (59 %). Значна частина аплікантів пов'язують втрату роботи з погіршенням ставлення оточуючих людей та втратою певного статусу у суспільстві (22 %). Активна група безробітних як дорослого, так і юнацького віку (15 %) вважають відсутність роботи тимчасовим явищем. За допомогою анкетування нам вдалось визначити соціальні цінності праці та виконують функцію регулятора мотивації поведінки працевлаштування. Подібні тенденції простежуються і в процесі онлайн-опитування в Інтернеті (1440 осіб). Аналізуючи мотиваційні чинники безробітних юнацького та дорослого віку, варто зазначити, що для респондентів першу сходинку займає задоволення матеріальних потреб, задоволення соціальних потреб посідає друге місце.

Порівнюючи середні значення мотивації афіліації, варто зазначити, що в аплікантів обох вікових груп переважає „страх відторгнення”. Виділивши основні мотиви працевлаштування (через визначення рангових значень вимог респондентів до трудової діяльності), ми здійснили розподіл мотиваційних чинників за частотою використання.

Таблиця 1 Ранжування мотивів працевлаштування аплікантів за віковим критерієм n=240

З огляду на подану таблицю, констатуємо, що для респондентів обох груп найбільше значення має висока заробітна плата (17,6 %; 17,4 %), „вид трудової діяльності” (13,5 % юнаків), а для суб'єктів дорослого віку - „спілкування і колективна діяльність” (16,3 %). Дещо нижче оцінюються „престижність професії і сімейні традиції” та „можливість ризикувати” (4,7 % та 3 %).

Аналізуючи настановлення безробітних юнацького та дорослого віку, варто зазначити, що прослідковується крива нормального розподілу (рис. 2), що не дає можливість зробити типологію безробітних.

Спостерігається, що у респондентів юнацького віку переважають настановлення „на свободу” та „матеріальні цінності”, а в дорослих - на „матеріальні цінності” та „результат”. Варто зазначити, що у більшості респондентів юнацького віку переважають настановлення „на егоїзм”, „на свободу”, а у аплікантів дорослого віку - „на процес”. Можна зробити висновки, що для респондентів обох груп характерні найвищі показники за шкалами: „свобода”, „гроші”. Проведений аналіз показав, що в юнацькому віці значущість трудової діяльності дещо нижча, ніж у суб'єктів дорослого віку. У процесі пошуку роботи сучасна молодь орієнтується на такі види діяльності, які престижні в суспільстві на даний момент.

Рис. 2 Соціально-психологічні настановлення аплікантів юнацького та дорослого віку

Мотиви безробітних за віковим цензом дещо різняться, але можна констатувати, що відмінність спостерігається у аплікантів з різною тривалістю безробіття: для респондентів груп А вищий ранг займає мотив „кар'єрний ріст”, а для респондентів груп Б - „потреба у спілкуванні та колективній діяльності”. Очевидно, що це пояснюється погіршенням матеріальної ситуації і, як наслідок, зниженням впливу на пошук роботи факторів зовнішнього середовища.

Визначаючи провідну групу мотивів безробітних у залежності від тривалості безробіття, можна стверджувати, що в аплікантів групи А (короткотривале безробіття) більше виражений мотив „прагнення до прийняття” (67%), ніж у групі Б (довготривале безробіття) (33%), а в групі Б ситуація протилежна - більше виражений мотив „страх відторгнення” (67%). Низьку мотивацію до успіху мають 12 відсотків респондентів групи Б, а респонденти групи А мають середню та високу мотивацію до успіху. Очевидно, що з тривалістю безробіття знижується прагнення до успіху, престижу та зростає тривожність з приводу соціального та міжособистісного відторгнення. Помічено, що для респондентів обох груп найвищі середні значення за шкалою „настановлення на гроші”. Порівнюючи дані обох груп досліджуваних, ми спостерігали зростання настановлення „на свободу” (вільний вибір) суб'єктів, що знаходяться у ситуації короткотривалого безробіття. За показниками кореляційних матриць, можна констатувати, що у юнацькому віці виявлено значущий зв'язок (при p0,01) між „матеріальними потребами” та „потребами у визнанні” (r = 0,76); „потребами у самовираженні” (r = 0,74); мотивами „організації праці” та „кар'єрне зростання” (r = 0,85); „кар'єрне зростання” та „вид трудової діяльності” (r = 0,72); настановленнями „на гроші” та „на процес” (r = 0,88); у дорослому віці - між потребами „матеріальними” та „у визнанні” (r = 0,76); потребами „у визнанні” та „у самовираженні” (r = 0,85); мотивами „вид трудової діяльності” та „організація праці”(r = 0,85); „кар'єрне зростання” та „взаємостосунки з колегами”(r = 0,79); настановленнями „на гроші” та „на результат” (r = 0,97).

З метою ідентифікування мотиваційних чинників, які статистично не виражені, ми здійснили експлораторний факторний аналіз (з використанням методу головних компонент та розкладанням за сингулярними значеннями (з пакету статистичного аналізу STATISTICA 6.0). Результати засвідчили, що значний вплив на позитивну мотивацію до працевлаштування у аплікантів юнацького та дорослого віку мають настановлення „на результат” та „на гроші”. Для аплікантів, котрі перебувають у ситуації короткотривалого безробіття виявлені настановлення „на свободу”; у безробітних, які знаходяться у ситуації довготривалого безробіття, переважають соціальні потреби та готовність спрямувати зусилля на „ результат ”, „владу”, „ гроші”. У респондентів даної групи переважає страх відторгнення.

Проведене дослідження дало можливість простежити основні причини звернення до служби зайнятості (зауважимо, що лише 10 % безробітних не мають намірів знайти роботу):

– переважна більшість безробітних молодих людей (83,2 %) прагне отримати постійну роботу для реалізації життєвих планів, власного добробуту; у ході психологічного консультування у значної частини безробітних виявлено пасивність, розгубленість, невміння і нездатність адаптуватися в іншій соціально-економічній реальності;

– безробіття для особистості - це порушення внутрішньої рівноваги, втрата стабільності, відсутність засобів до існування, емоційно напружена ситуація. Встановлено, що у перші півроку безробіття працевлаштуванню сприяють конструктивні процеси (продуманий пошук роботи), у наступні півроку цей процес ускладнюється у зв'язку з неконструктивною активністю (хаотичний пошук роботи) що, в свою чергу, доводить необхідність запровадження диференційованої допомоги безробітним у залежності від тривалості безробіття.

На основі аналізу отриманих емпіричних даних можна стверджувати: основними мотиваційними чинниками працевлаштування у юнацькому віці є матеріальні та соціальні потреби дещо знижені потреби у самовираженні; основним мотивом працевлаштування є розмір заробітної плати та прагнення до успіху. В ієрархії мотивів аплікантів незначне місце займають „престижність професії і сімейні традиції” та „взаємини з колегами”. В юнацькому віці значущість трудової діяльності дещо нижча, ніж у суб'єктів дорослого віку. Задоволення матеріальних потреб є домінуючим чинником в ієрархії мотивів обох вікових груп.

Результати констатувального експерименту засвідчили, що мотивація до успіху у безробітних знижується з тривалістю безробіття. Респонденти групи А (короткотривале безробіття) мають вищі показники активності стосовно працевлаштування - у них переважає „прагнення до прийняття”, тоді як у представників групи Б (довготривале безробіття) - набагато нижчі показники активності, переважає домінування „страху відторгнення”. На основі отриманих емпіричних даних ми переконалися у необхідності врахування тривалості перебування молодої людини у ситуації безробіття. Це положення було покладено нами в основу побудови подальшого формувального експерименту. Ми прийшли до висновку, що визначені тенденції у встановленні впливу мотиваційних чинників переконують у необхідності створення психологічних умов з метою оптимізації позитивної мотивації до працевлаштування, що й було метою подальшого дослідження.

Третій розділ - „Система методичних засобів з формування позитивної мотивації до працевлаштування безробітної молоді” представляє програму впровадження засобів формування позитивної мотивації до пошуку роботи у безробітної молоді. Авторська система роботи була спрямована на становлення і зміцнення конструктивних тенденцій у мотиваційній сфері аплікантів юнацького та дорослого віку, які знаходяться у ситуації безробіття та випускників ВНЗ.

Процес підготовки програми передбачав: проектно-пошуковий, інформаційно-освітній, організаційний, навчальний, корекційно-консультативний етапи. Деякі з них реалізовувалися послідовно, а деякі - проводились одночасно. На проектно-пошуковому етапі було визначено головні напрями і форми реалізації програми, вивчались побажання та пропозиції кваліфікованих психологів, студентів-випускників, безробітної молоді, на основі чого було розроблено психокорекційні прийоми цілеспрямованої активізації становлення позитивної мотивації молодої особистості. Інформаційно-освітній етап полягав у проведенні 5 психолого-педагогічних семінарів для викладачів кафедри галузевої психології та психології управління НПУ імені М.П. Драгоманова.

На початку розроблення програми було створено базову модель системи соціально-психологічних тренінгів „Ефективність працевлаштування”, в якій було визначено стратегії, можливі обмеження, завдання, принципи навчання, тактику проведення, цільову аудиторію, бажані результати.

Програма впроваджувалася послідовно і мала сім взаємопов'язаних сесій, кожна з яких має чітке призначення, процедурне забезпечення, опис найскладніших моментів. Сесія 1. „Мій професійний світ” (тренінг самосприйняття). У процесі роботи з'ясовувалось, як учасники сприймають себе, які професійні риси вони оцінюють як позитивні, які - як негативні, якими вони бажають стати і чи хочуть змінитися які складнощі вбачають на цьому шляху як їх збираються долати. Сесія 2. „Професійність навкруги мене” (тренінг сприйняття оточуючих). Мета сесії: розвиток уміння слухати, говорити, розуміти і виражати свої думки. Учасники вчились розуміти та сприймати інших людей, оцінювати їх професійні якості. Дорослі на цьому етапі роботи актуалізували прагнення до успіху. Сесія 3. „Я і роботодавець” (тренінг взаємостосунків з роботодавцями). Підвищення адекватного сприйняття себе під час проходження співбесіди, підготовка до самопрезентації. Формування ставлення до свого феноменологічного світу (подолання відчуженості). Сесія 4. „Подолання страху відторгнення” (тренінг спрямований на подолання страху відторгнення); передбачалась вербалізація думок та переживань, пов'язаних з ситуацією безробіття; розширення діапазону відображення емоцій. Сесія 5. „Активізація мотивації працевлаштування” (визначення потреб, мотивів, цілей та шляхів їх досягнення); сприяння розвитку уміння використовувати особистісні ресурси для вирішення творчих професійних цілей та визначенню позитивних мотивів до працевлаштування. На 6-ій сесії. „Зустріч з собою” (тренінг саморозвитку, спрямований на закріплення способів самосприйняття) ми організували пошуки внутрішньої адекватності, виділяючи власну відповідальність аплікантів за ситуацію, яка склалася, сприяли розвитку конгруентності, адекватності самосприйняття. Сесія 7. „Інтеграція знань і навичок, отриманих на тренінгу” - була спрямована на узагальнення отриманого досвіду і вироблених умінь. На цьому етапі обговорювались особистісні зміни (соціалізація, переживання ситуації безробіття).

Формувальний та контрольний експеримент проводився у двох групах безробітних (експериментальна та контрольна) (табл. 2). Групи формувались за тривалістю безробіття: експериментальна група (безробіття більше одного року); контрольна група (незалежно від тривалості безробіття).

Таблиця 2 Провідні чинники формування мотивації працевлаштування у безробітної молоді n=120

З метою статистичної оцінки середніх даних по групах до і після формувального експерименту використовувались психодіагностичні методики (ті, що представлені у констатувальному експерименті), окрім вищезгаданих методик, застосовувались діагностичні ситуації, які дозволяли виявити якісні аспекти прояву мотиваційних чинників працевлаштування.

Ми керувались тим фактом, що у досліджуваних які знаходяться в ситуації довготривалого безробіття, презентовані значно нижчі показники активності; у них переважає страх відторгнення, тому значну увагу під час психокорекційної роботи приділяли саме цим чинникам. На основі отриманих середніх даних у кожній групі було зведено таблицю середніх значень. Після формувального експерименту в експериментальній групі підвищились середні значення за шкалою „взаємини з колегами” (з 0,6 до 1,2) та можливість самореалізації (з 1,7 до 2,0).

Проаналізувавши експертні дані, ми дійшли висновку, що тренінгова програма сприяла зниженню показників за шкалою „страх відторгнення” (t емп 2,11> t крит= 1,96, при p0,05); підвищенню значущості соціальних потреб t емп 2,32 > t крит=1,96, при p0,05); мотивації до успіху (t емп =3,05> t крит= 1,96, при p0,05); підвищенню показників, що презентують готовність до праці (t емп 4,92 > t крит = 1,96, при p0,05).

Матеріали формувального експерименту свідчать про ефективність розвивальної програми для безробітної молоді. На основі проведеного дослідження можна зробити наступні загальні висновки.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне обґрунтування мотиваційних чинників працевлаштування і запропоновано нові підходи до психокорекційної роботи з безробітними юнацького та дорослого віку (відповідно до сформованих мотивів пошуку роботи та тривалості безробіття). Обґрунтовано соціально-психологічні засади, які обумовлюють зміст, форми, методи роботи з безробітною молоддю. Результати теоретичного і експериментального дослідження дали підстави для наступних висновків:

1. Аналіз літературних джерел з теми дисертаційного дослідження дозволяє констатувати, що безробіття для особистості - це порушення психологічної рівноваги, загострення внутрішніх суперечностей, відсутність засобів до існування, зростання психологічної напруги. Мотивація працевлаштування - складний, багатогранний психологічний процес, який інтегрує в собі та відображає тривалий прояв суперечливої єдності внутрішніх спонукань та зовнішніх впливів. Поведінка до працевлаштування безробітної молоді характеризується неоднорідністю, ситуативністю, визначається рядом соціально-психологічних чинників. Розкрито сутність терміну „мотиваційні чинники працевлаштування”: означене поняття розкриває комплекс детермінант, що визначають готовність особистості до ефективного працевлаштування.

2. Обґрунтовано припущення: в якості мотиваційних чинників працевлаштування безробітного населення виступають: потреби особистості, що актуалізуються в ситуації безробіття (матеріальні, у безпеці, соціальні - в афіліації, самовираженні, визнанні, у досягненні успіху; мотиви як спонуки до самореалізації, пізнавального інтересу, повинності, зацікавленості і захопленості певною діяльністю, задоволення від самого процесу діяльності, престижність професії і сімейні традиції, бажання самостійно вирішувати життєві проблеми та можливість впливати на інших людей, матеріальна зацікавленість; психологічні настановлення на ситуацію працевлаштування (егоїзм - альтруїзм; процес - результат; свобода - влада; праця - гроші).

3. Експериментально доведено, що переживання ситуації безробіття молодою особистістю зумовлюється зовнішніми умовами (соціальні фактори пошуку роботи, традиції сім'ї, престижність професії), які опосередковані внутрішньою суб'єктивною ситуацією, зокрема, рівнем сформованості потребово-мотиваційної сфери. Значна частина безробітних юнацького та дорослого віку не налаштована на активний пошук роботи і мобілізацію власних сил; з тривалістю безробіття суттєво знижується мотивація до успіху, що виступало в якості наукового припущення.

4. Досліджено, що в ієрархії мотиваційних чинників молоді домінуючу позицію займає матеріально-грошова спрямованість. Для аплікантів юнацького та дорослого віку першу сходинку займає задоволення матеріальних та соціальних потреб, слабко презентована потреба в особистісному самовираженні. Можна стверджувати, що у безробітних юнацького віку (у порівнянні з суб'єктами дорослого віку) переважає настановлення на результат.

Молоді апліканти, котрі знаходяться в ситуації вимушеного короткотривалого безробіття, більш схильні до ризику, у порівнянні з тими, хто має статус безробітного понад одного року); у аплікантів яскраво виражений страх відторгнення, як деприваційний синдром ситуації вимушеного тривалого безробіття. Підтверджено припущення, що метою ефективної реалізації спеціально організованої допомоги безробітним у пошуку роботи важливо класифікувати безробітних, виокремлюючи їх за віком та тривалістю безробіття.

5. Розроблено авторську психологічну програму, спрямовану на здійснення узгодженого впливу системи психокорекційних засобів на безробітну молоду особистість, яка передбачає розвиток у апліканта позитивної мотивації до працевлаштування, здатності ефективно застосовувати отримані знання, комунікативні навички, готовність до актуалізації особистісного досвіду. Соціально-психологічні впливи на безробітних виокремлено за напрямками психологічного впливу з урахуванням ієрархії мотиваційних чинників, тривалості безробіття та віковою специфікою досліджуваних. Узгодження зовнішніх впливів та внутрішніх детермінант безробітного сприятиме формуванню позитивної мотивації до пошуку роботи та структуруванню комунікативного досвіду, упередженню фрустрації та деприваційних ситуацій як наслідків переживання тривалого безробіття.

Відновлення роботи центрів професійної орієнтації населення, оптимізація психологічного супроводу власне процесу працевлаштування молоді сприятиме оздоровленню суспільства, його гармонізації та подоланню негативних наслідків економічної кризи. Є підстави констатувати: провідними орієнтирами у їх роботі має виступати гуманізація взаємин безробітних та роботодавців, підвищення психологічної культури всіх учасників процесу працевлаштування, що передбачає розширення аксіологічних знань та інтерактивних навичок, розвиток перцептивних умінь, формування готовності до позитивних психологічних змін.

Проведене дослідження не вичерпує повною мірою всіх аспектів означеної проблеми. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у розробці питань психогігієни безробітної особистості на різних вікових етапах корекції та профілактики психоемоційних зрушень у результаті перебування в ситуації тривалого пошуку роботи, вивчення наслідків тривалого вимушеного безробіття на особистість за статевою ознакою.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України:

1. Горошко Л. П. Вплив статеворольових відмінностей на мотиваційну поведінку безробітних / Л. П. Горошко // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” : наук.-теор. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2005.- № 6. - С. 114-117.

2. Горошко Л. П. Особливості діяльності практичного психолога в діагностично-корекційній роботі з безробітною молоддю / Л. П. Горошко // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” : наук.-теор. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2006. - № 10.- С. 72-76.

3. Башук Л. П. Психодіагностика мотиваційних чинників працевлаштування молоді / Л. П. Башук // Практична психологія, соціальна робота. - 2008. - № 12 - С. 58-62.

4. Башук Л. П. Засоби формування позитивної мотивації до пошуку роботи у безробітної молоді / Л. П. Башук // Науковий часопис НПУ імені

5. М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. Серія № 12 „Психологічні науки” - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - № 23 (47). - С. 130-139.

6. Башук Л. П. Порівняльна характеристика мотиваційних чинників працевлаштування особистості юнацького та дорослого віку / Л. П. Башук // Практична психологія та соціальна робота. - 2009. - № 5. - С. 50-54.

Статті в інших виданнях, тези доповідей на наукових конференціях та методичні рекомендації:

7. Горошко Л. П. Психологічні аспекти проблеми активного пошуку роботи безробітними особами / Людмила Горошко // Україна : аспекти праці. - 2006. - № 6. - С.16-20.

8. Башук Л. П. Ефективність працевлаштування : метод. рек. / Л. П. Башук. - К. : Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова, 2007. - 28 с.

9. Башук Л. П. Експериментальне вибіркове дослідження та соціально-психологічний аналіз поведінки безробітної молоді з питань трудової мотивації / Л. П. Башук // Україна : аспекти праці. - 2008. - № 3. - С. 13-18.

10. Башук Л. П. Основні мотиваційні чинники працевлаштування молоді / Л. П. Башук. - Молодь у сучасному світі : філософсько-культурологічні виміри : матеріали міжнар. наук. конф., 26 - 27 берез. 2009 р. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2009. - С. 313-315.

Анотація

Башук Л. П. Мотиваційні чинники працевлаштування особистості юнацького та дорослого віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України, Київ, 2010.

Дисертація містить теоретичне та експериментальне дослідження особливостей мотиваційних чинників працевлаштування особистості юнацького та дорослого віку, які відображають сутнісні аспекти мотивації поведінки безробітної молоді.

Висвітлено нові науково обґрунтовані результати з дослідження особливостей мотиваційної поведінки безробітної молоді; здійснено її оцінку, проаналізовано систему чинників працевлаштування, які визначають вплив на мотиваційну поведінку молодої особистості в ситуації безробіття, що, в свою чергу, доводить необхідність впровадження диференційованої психологічної допомоги безробітним.

Розроблено й апробовано програму соціально-психологічного тренінгу „Ефективність працевлаштування”, в якій чітко визначено стратегії, завдання, принципи навчання, тактику проведення, цільову аудиторію, можливі обмеження, бажані результати, рекомендації для спеціалістів.

Ключові слова: потреба, мотив, настановлення мотиваційний чинник, мотивація працевлаштування, довготривале безробіття; короткотривале безробіття.

Аннотация

Башук Л. П. Мотивационные факторы трудоустройства личности юношеского и взрослого возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии имени Г. С. Костюка НАПН Украины, Киев, 2010.

Диссертация содержит теоретическое и экспериментальное исследование особенностей мотивационных факторов трудоустройства личности юношеского и взрослого возраста, отражающие сущностные аспекты формирования мотивационного поведения безработной молодежи. Экспериментально установлено, что в иерархии мотивационных факторов трудоустройства молодежи доминирует материально-денежная направленность; динамика ценностных трудовых ориентаций молодежи опосредствована возрастной и индивидуальной спецификой респондентов, их социальным и материальным положением, условиями жизнедеятельности. Для апликантов юношеского и взрослого возраста важное место занимает удовлетворение материальных и социальных потребностей. Сравнивая респондентов юношеского и взрослого возраста, можно утверждать, что в безработных юношеского возраста преобладает установка на результат. Апликанты юношеского и взрослого возраста, которые находятся в ситуации кратковременной безработицы, более склонны к риску, в сравнении с теми, кто имеет статус безработного свыше одного года.

Отражено, новые научно-обоснованные результаты относительно исследования особенностей мотивационного поведения безработной молодежи; осуществлена оценка, проанализирована система факторов мотивации, что дает основания сделать выводы относительно психологических детерминант, которые имеют определяющее влияние на мотивационное поведение молодых людей в ситуации безработицы, что, в свою очередь, доказывает необходимость дифференцированной психологической помощи. C целью эффективной реализации специально организованной помощи безработным в поиске работы важно уже на ранней стадии безработицы классифицировать апликантов по возрасту и длительности безработицы. Анализ подходов к организации психокоррекционной работы с безработными доказывает необходимость изучения типологических и индивидуальных свойств личности в процессе решения конкретных проблем трудоустройства. Выявлено, что учет длительности безработицы помогает выбрать целесообразные направления в психокоррекционной работе с апликантами. Ссылаясь на полученные результаты экспериментальной работы, можно утверждать, что психокоррекция была направлена на осуществление согласованного психологического влияния на личность, которая находится в ситуации безработицы.

Разработано и апробировано программу социально-психологического тренинга „Эффективность трудоустройства”, где четко определены стратегии, возможные ограничения, задания, принципы обучения, тактика проведения, целевая аудитория, желаемые результаты, рекомендации по проведению для специалистов. Цель коррекционной работы с безработными предусматривала выработку в апликанта способности применять действия, необходимые для эффективного трудоустройства, то есть актуализации личностного опыта. Программа предусматривала дифференциацию целей по всем направлениям психокоррекционной работы с учетом: доминирующих мотивационных факторов; оптимизацию социально-психологических усилий исполнителей (тренеров-психологов, психологов службы занятости) в реализации выдвинутых заданий; организацию системы социально-психологических мероприятий, соответственно длительности безработицы и возраста безработных. Обобщение количественных и качественных показателей позволяет констатировать эффективность психокоррекционной работы, направленной на согласование внешних влияний и внутренних детерминант безработного, осуществляя дифференциацию целей, за всеми направлениями психологической помощи. Программа внедрялась последовательно и имела семь сессий, имеющих четкое назначение, процедурное обеспечение, описание самых сложных моментов. С целью статистической оценки средних данных по группам до и после формирующего эксперимента использовались психодиагностические методики, применялись ситуации, которые позволяли выявить качественные аспекты проявления мотивационных факторов трудоустройства. Мы пришли к выводу, что люди, которые находятся в ситуации безработицы более одного года, кроме групповой психокоррекционной работы нуждаются в индивидуальной работе с психологом, потому что длительное отсутствие работы влияет на мотивацию поведения и психологическое состояние человека.

На основе проведенного исследования мы констатируем необходимость возобновить работу центров профессиональной ориентации населения, доукомплектовать их профконсультантами, практическими психологами, тренерами (соответственно установленных для них нормативов), оптимизировать психологическое сопровождение в процессе предоставления услуг. Проведенное исследование не исчерпывает в полной мере всех аспектов отмеченной проблемы. Перспективной, по нашему мнению, является разработка вопросов психогигиены безработной личности на разных возрастных этапах, коррекция и профилактика психоэмоциональных сдвигов в результате пребывания в ситуации длительной безработицы.

Ключевые слова: потребность, мотив, установка, мотивационный фактор, мотивация трудоустройства, долговременная безработица; кратковременная безработица.

Summary

Bashouk L. P. Motivational factors of employment of juvenile and adult age personality. - Manuscript.

The thesis for achieving the degree of candidate of psychological sciences in speciality 19.00.07 - pedagogical and age psychology. - G. S. Kostyuk's Institute of Psychology of Ukrainian Academy of Pedagogical Sciences, Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to theoretical and experimental study of peculiarities of motivational factors of employment of juvenile and adult personality, reflecting the essential aspects of motivational behaviour of jobless youth.