Педагогічні умови формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

Спеціальність: Теорія i методика професійної освіти

Білорус Андрій Миколайович

Хмельницький, 2010 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інформатизація суспільства, усіх сфер людської діяльності стали провідними тенденціями світового розвитку, а інформаційна культура є показником досягнутого рівня організації інформаційних процесів та ефективності збирання, зберігання, опрацювання, подання й використання інформації. Розвиток України визначається у загальному контексті Європейської інтеграції, яка обумовлена Болонським процесом, з орієнтацією на фундаментальні цінності загальносвітової культури.

Стрімкий розвиток та активне використання у військовій сфері сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій вимагає суттєвих змін у системі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Особливе місце в структурі такої підготовки займають питання формування інформаційної культури. Формування інформаційної культури - це один із перспективних напрямів теорії та практики професійної освіти курсантів, однак більшість досліджень присвячено питанням формування інформаційної культури випускників вищих навчальних закладів.

Це дослідження Н. Апатової, І. Ветрова, О. Гончарової, Р. Гуревича, М. Жалдака, Ю. Жука, С. Малярчука, В. Муляр, Е. Ракітиної, Л. Романишина, С. Христочевського, А. Ясинського. Інформаційну культуру як фактор розвитку особистості розглядали у своїх працях С. Антонова, А. Єршов, А. Коломієць, Ю. Первин, О. Романишина, С. Христовський. Проблему підготовки військових фахівців досліджували В. Балашов, Ю. Бородін, Д. Іщенко, О. Сафін, Ю. Сердюк, І. Тихонов, В. Щербаков. Проте спеціальних досліджень, присвячених проблемі формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, поки що не проводилось.

Теоретичний аналіз літературних джерел, досвід практичної роботи дозволили виділити суперечності, які виникають у процесі військово-професійної підготовки: між вимогами суспільства до готовності офіцера-прикордонника виконувати військово-педагогічні завдання в умовах інформатизації професійного середовища та їхньою практичною підготовкою у вищому військовому навчальному закладі, необхідністю формування активної життєвої позиції курсантів на основі використання засобів інформаційних технологій та реалізацією цих можливостей у військово-професійній підготовці, теоретичною розробленістю питань використання засобів інформаційних технологій з метою удосконалення навчально-пізнавальної діяльності курсантів і практикою їхньої реалізації у вищій військовій школі, що підсилює актуальність дослідження.

Результати емпіричного дослідження сформованості інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників показали, що 45,42% курсантів першого курсу не вважають інформаційну культуру обов'язковою складовою їхньої професійної культури, 26,75% - не використовують інформаційні технології в самостійній навчальній діяльності, 75,24% курсантів не користуються електронною поштою.

Тільки 21,27% курсантів володіють навичками роботи в мережі Інтернет, що також указує на актуальність дослідження.

Актуальність проблеми, наявні суперечності та її недостатнє вивчення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Педагогічні умови формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукової й науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Дослідження виконано згідно з науково-дослідною роботою „Шляхи формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників”, шифр №207-0476 І.

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національної академії Державної прикордонної служби України (протокол №8 від 30.01.2003 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №5 від 25.05.2004 р.).

Мета дослідження підвищити рівень інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників шляхом введення у навчальний процес педагогічних умов, які сприятимуть даному процесу.

Відповідно до мети визначені завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури уточнити сутність і визначити загальні принципи інформаційної культури офіцера-прикордонника;

2. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників;

3. Визначити критерії, показники та рівні сформованості інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників;

4. Експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Об'єкт дослідження формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання (положення про єдність конкретного й абстрактного), основні закони та принципи діалектики, системний підхід до опису явищ, основні принципи професійної підготовки офіцерів-прикордонників, концептуальні положення психолого-педагогічних підходів до формування інформаційної культури, також нормативні документи в галузі освіти. У роботі ми спирались на наукові положення й висновки щодо формування інформаційної культури в цілому і прикордонників зокрема: сучасні педагогічні концепції теорії цілісного процесу навчання (В. Беспалько, М. Гриньова, В. Паламарчук), концепція діяльнісного підходу до розвитку особистості (О. Леонтьєв, А. Запорожець, Д. Ельконін, С. Рубінштейн), основні положення теорії навчальної діяльності (Л. Божович, В. Давидов, П. Гальперін, О. Сафін, П. Якобсон), інформатизація освіти та підготовка педагога до використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання (Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Жалдак, Ю. Машбиць, Н. Морзе). Для розв'язання поставлених завдань використані такі методи дослідження: теоретичні - аналіз, порівняння, класифікація, моделювання та узагальнення філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури з метою встановлення сутності та структури інформаційної культури офіцера-прикордонника, емпіричні (анкетування, бесіда, тестування, спостереження) для вивчення та діагностики сформованості інформаційної культури курсантів, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою перевірки ефективності педагогічних умов та запропонованої методики моделювання педагогічних ситуацій, статистичні - аналіз та опрацювання результатів педагогічного експерименту методами математичної статистики.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося у період з 2002 по 2009 рр. на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Військово-інженерного інституту при Подільському державному аграрно-технічному університеті. У дослідженні взяли участь 215 курсантів академії та 100 курсантів військового інституту. Дослідження було проведено в три етапи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- уперше обґрунтовано педагогічні умови формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників (використання в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій, які застосовуються органами та підрозділами охорони державного кордону, створення у вищому військовому навчальному закладі інформаційно-технологічного середовища, упровадження в навчальний процес спецкурсу „Основи інформаційної культури офіцерів-прикордонників”, удосконалення системи оцінювання сформованості інформаційної культури курсантів);

- набули подальшого розвитку компоненти інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників (технічний, операційний, програмний, навчальний, методичний) та розширено уявлення про критерії оцінювання рівнів їх сформованості;

- удосконалено зміст і методику формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, яка передбачає теоретичне та практичне оновлення й удосконалення професійних знань, умінь і навичок.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці спецкурсу „Основи інформаційної культури офіцерів-прикордонників”, який сприяв формуванню інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі, методичних рекомендацій щодо діагностування рівнів сформованості інформаційної культури курсантів, досягнутих практичних результатів та ефективності сукупності педагогічних умов. Отримані в дослідженні результати можуть бути використані для вдосконалення професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, формування в них потреби в інформаційній самоосвіті. Розроблені тести перевірки знань з інформаційних технологій використовуються в навчально-виховному процесі вищих військових навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховному процесі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації №23 від 15.12.2005 р.), військової частини 2451 (акт реалізації №9 від 07.02.2007 р.), у Науково-дослідному інституті Державної прикордонної служби України (акт реалізації №1 від 19.12.2005 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (акт реалізації за №32 від 07.10.2005 р.).

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та результати дослідження було обговорено: на міжнародній науково-практичній конференції „Інформатизація освіти України: Європейський вимір” (Кам'янець-Подільський, 2007 р.), ІІ международной научно-практической конференции „Стратегии развития Украины в глобальной среде” (Симферополь, 2008 г.), всеукраїнських науково-практичних конференціях - „Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом” (Хмельницький, 2004 р.) та „Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України” (Хмельницький, 2008 р.), п'ятій всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції „Актуальні проблеми сучасної науки” (Київ, 2008 р.) всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження містяться в 11 наукових роботах, з яких 5 наукових статей - надруковані у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових у галузі педагогіки та 6 у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, семи додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 167 сторінки і містить 13 таблиць. Список використаних літературних джерел - 199 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету завдання, об'єкт і предмет дослідження, наведено перелік використаних методів дослідження, подано наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Формування інформаційної культури у офіцерів-прикордонників як педагогічна проблема” - розглянуто питання про теоретичні засади формування інформаційної культури, особливості підготовки у зарубіжних країнах, сучасний стан формування інформаційної культури у вищих військових навчальних закладах. Аналіз нормативних документів, монографій вітчизняних і зарубіжних учених дозволив визначити найголовніші причини реформування Державної прикордонної служби України: складний і суперечливий процес становлення незалежної держави обумовлює необхідність принципово нових підходів у системі професійної, у тому числі й військової підготовки, перехід до інформаційного суспільства є пріоритетним напрямом розвитку всіх розвинутих держав, інтеграція в європейські структури передбачає готовність наших військових до взаємодії з представниками інших країн, насамперед шляхом обміну необхідною інформацією. Розглянуто зміст таких понять, як „культура” (К. Обуховський, Г. Хорстед, М. Тейєб), „інформація” (Ф. Хміль, Н. Смірнов, М. Тарасенко), „інформаційна культура” (Р. Гуревич, В. Мілітарьов, Є. Семенюк, С. Федоров). Під інформаційною культурою офіцера-прикордонника, розуміємо активну творчу діяльність офіцера, досконале вміння орієнтуватись в інформаційному просторі, що передбачає розвиток самої людини як суб'єкта цієї діяльності.

Основою інформаційної культури особи є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування та розвитку. Розкрито роль і значення інформаційного тезауруса, у формуванні якого бере участь ціла низка соціальних культур. Формування індивідуального інформаційного тезауруса розпочинається в сім'ї, де відбувається передача первісної соціальної інформації: формування індивідуального інформаційного тезаурусу (етична інформація про правила поведінки, взаємини між людьми та способи і методи людської взаємодії). Подальший етап - це включення виховних та освітніх закладів, де домінують загальноосвітня та наукова інформація (Г. Атанов). Після освітнього закладу формування індивідуального інформаційного тезауруса відбувається за допомогою професійної діяльності, впливу неформального фактору формування індивідуального інформаційного тезауруса (вплив неформальної групи однолітків, друзів, однодумців тощо) (Б. Гершунський).

Розгляд концепцій інформаційного суспільства здійснювався шляхом аналізу головних чинників перебігу інформаційного процесу: основою технологічного оновлення інформатизації є комп'ютерна технологія, упровадження нових технологій інформатизації дозволяє різко збільшувати виробництво інформації, базою інформатизації є інформаційний центр, який складається із комунікаційних мереж та банків даних, зростає потенційний ринок розширення меж людського знання, провідними галузями стають виробництво знань, інтелектуальне виробництво, головна субстанція суспільного життя - інформація, вироблятиметься в інформаційному центрі, її накопичення виконуватиметься самими користувачами, мета інформатизації - досягнення максимальної комфортності життя кожної людини (Г. Атанов, А. Верляєв).

Процес формування інформаційного суспільства, що зумовлений технологічними змінами і розвитком техніки, вплинув і на розвиток військової сфери. Настав новий, пост'ядерний етап, де ефективність сучасної зброї визначається не стільки вогневою могутністю, скільки мірою інформаційного забезпечення. Інформатизація армії стала пріоритетним завданням воєнно-технічної політики розвинутих держав. Держави вступили в період, коли використовується шосте (безконтактне масоване застосування високоточної самонавідної зброї, засобів радіоелектронної боротьби, застосування техніки з дистанційним керуванням (без участі людини) і сьоме покоління (інформаційна війна і інформаційна зброя) видів війни (В. Шаблиовський). Тобто інформація починає нести в собі як утворювальну, так і руйнівну силу, але більшою мірою, ніж це було раніше (Г. Почепцов).

Сучасний етап розвитку прикордонного відомства України характеризується динамічними змінами у сфері законодавчого обґрунтування цього призначення як правоохоронного органу - Державної прикордонної служби. Оперативно-службова діяльність органів та підрозділів як соціального організму відбувається на тлі суттєвих перетворень у всіх сферах життя суспільства. Відбувається зміна ціннісних орієнтирів як суспільства у цілому, так і життєвих цілей конкретних особистостей. Тому одним із основних завдань, що повинні вирішувати військові навчальні заклади на етапі реформування Державної прикордонної служби України, є підвищення якості підготовки випускників відповідно до існуючих вимог та їх інформаційної грамотності. Проведені наукові дослідження (В. Андрущенко, М. Кузьменко, Є. Машбиць, В. Монахов) показують, що основними соціальними й економічними передумовами підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є такі: активний розвиток військової науки та техніки, різке зростання обсягів інформації, стрімкий розвиток інформаційних технологій і впровадження їх у військово-професійну діяльність, зростання ролі самоосвіти залежно від потреб службово-бойової діяльності та швидкої адаптації до нових професійних умов, неповне вирішення низки соціальних проблем військовослужбовців.

Серед вимог до професійної компетентності сучасного фахівця можна виділити: наявність критичного мислення, уміння бачити проблему, формулювати її, знаходити правильне рішення, здатність переносити відомі способи діяльності в нові ситуації, уміння орієнтуватися в сучасному професійному інформаційному середовищі, високий рівень інформаційної культури тощо (П. Жданович).

Особливого значення професійне мислення набуває для офіцера-прикордонника, тому що вияв його професійних якостей у складних навчально-бойових обставинах завжди є специфічним.

Це обумовлено такими чинниками: небезпека, динамічність, невизначеність даних про обстановку і, насамперед, про противника, особлива відповідальність за своєчасне й успішне використання всіх видів засобів охорони державного кордону та техніки тощо.

Діяльність офіцерів-прикордонників обумовлена: постійним підвищенням відповідальності за виконання оперативно-службових завдань, постійним збільшенням потоку професійно-важливої інформації, необхідної для прийняття рішення в процесі виконання прикордонних функцій, застосуванням військово-спеціальної та обчислювальної техніки, АСУ, необхідністю грамотної і чіткої роботи як окремих фахівців, так і підрозділів у цілому, завданнями з навчання і виховання молодших спеціалістів (з числа призовників, військовослужбовців за контрактом). Чинниками, що впливають на формування інформаційної культури у сучасного військового фахівця, є: соціально-економічна перебудова суспільства, ускладнення діяльності офіцера-прикордонника, значний обсяг професійної інформації, складність завдань, особливі умови (побутові, оперативно-службові) тощо, інформатизація суспільства, активне застосування обчислювальної техніки й інформаційних технологій у військовій справі, значне збільшення кількості оперативно-службових завдань, що вимагають використання засобів навчальних інформаційних технологій (НІТ).

Однак інформаційно-технологічне середовище вищого військового навчального закладу недостатньо адаптоване до особистості майбутніх фахівців унаслідок суворої регламентованості навчального процесу.

На констатувальному етапі експерименту виявлено недостатній рівень сформованості у курсантів: системно-цілісного уявлення про оперативно-службову діяльність в умовах інформатизації професійного середовища, розуміння соціальної значущості професійно-педагогічних завдань, що їх повинен розв'язувати офіцер-прикордонник, розуміння сутності інформаційної взаємодії суб'єктів військово-педагогічного процесу, уміння використати засоби нових інформаційних технологій під час виконання військово-педагогічної функції.

Для визначення ставлення майбутніх офіцерів-прикордонників до інформаційно-комунікаційних технологій було проведено анкетування (100 осіб), у ході якого визначено, що одночасно з недостатнім рівнем знань і вмінь у користуванні персональним комп'ютером, усі визнають за необхідне упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у професійну діяльність. Аналіз результатів засвідчує, що лише у незначного відсотку курсантів сформовані компоненти інформаційної культури. Було виявлено, що на першому курсі основна кількість тих, хто навчається, має навички роботи на комп'ютері (60 курсантів), а на третьому курсі їх кількість за традиційної технології навчання збільшується на 9 курсантів, а кількість тих, хто вільно користується комп'ютером, зростає на 15 курсантів.

21,7% курсантів працювали в мережі Інтернет, 6,98% користувались послугами електронної пошти, 82,86% курсантів вважають за необхідне набути вмінь і мати навички роботи з комп'ютером. Такі результати засвідчили необхідність досліджень із проблеми підвищення рівня інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

У другому розділі - „Обґрунтування педагогічних умов формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників” - розглядається питання про впровадження педагогічних умов формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників у навчальний процес.

Аналіз сучасних інформаційних технологій дозволив визначити як педагогічну умову, що сприятиме підвищенню інформаційної культури курсантів, використання в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій, які застосовуються органами та підрозділами охорони державного кордону. Для її забезпечення використано створення: єдиного інформаційного простору Державної прикордонної служби України, глобальної автоматизованої інформаційної системи (ГАІС), корпоративних автоматизованих інформаційних систем, функціональних автоматизованих підсистем корпоративних і глобальної систем, відомчої Інтранет-мережі (Інтранет-веб-портал, Інтранет-веб-сайти, Інтранет-пошта) як сполучної інформаційної ланки для територіально розподілених підрозділів, єдиних засобів адміністрування для всіх корпоративних систем, що входять у ГАІС як її інтегровані компоненти, єдиного інтерфейсу користувача для всіх складових ГАІС, засобів взаємодії із зовнішніми стосовно ГАІС інформаційними системами, розробленими відповідно до загальновизнаних стандартів і водночас з урахуванням рівня конфіденційності інформації, а також забезпечення „відкритості” ГАІС, що досягається завдяки використанню міжнародних стандартів, використання сучасних технологій, програмно-технічних платформ і розвинених інструментальних засобів для проектування й розробки ГАІС, раціонального використання інвестицій при виборі проектних рішень, поетапного впровадження компонентів ГАІС - залежно від їхньої пріоритетності й календарних графіків їх створення та передачі в експлуатацію. Результати експериментальної роботи дали можливість розробити алгоритм упровадження інформаційних технологій органами та підрозділами охорони державного кордону: стратегічне планування, організаційне проектування, оптимізація службових процесів, тактичне та технічне завдання, кодування, навчання користувачів, дослідна експлуатація, упровадження.

Це створило сприятливий ґрунт для формування інформаційної культури офіцерського складу прикордонних підрозділів.

Іншою педагогічною умовою є створення у вищому військовому навчальному закладі навчального інформаційно-технологічного середовища. Сучасне навчальне середовище вищого військового навчального закладу повинне максимально стимулювати діяльність тих, кого навчають. Вивчення навчального інформаційного середовища вищого військового навчального закладу дозволило виділити такі його складові: інформаційні технічні засоби навчання (ПЕОМ, мультимедія, інформаційні накопичувачі даних), програмне забезпечення (прикладні (навчальні) програми, діагностичні (контролюючі) програми, інструментальні програми), електронні джерела даних (електронні підручники, електронні інформаційні бази даних, ГАІС „Гарт”, система „Аркан”, мережа „Інтернет”), інформаційні засоби перетворення інформації.

Було враховано, що провідним чинником удосконалення процесу професійної підготовки є інформатизація. Вона забезпечувалась за рахунок: наявності викладачів, які володіють комп'ютерною грамотністю, та їх готовністю до використання нових технологій навчання в процесі передачі знань, навчальних програм на основі сучасних технологій, використання навчальних і технічних можливостей комп'ютера, програмного продукту. Важливою складовою є розробка й удосконалення навчальних планів, програм, тематичних планів і розкладів занять з використанням ПЕОМ. Процес проводився поетапно: на першому етапі розроблялися графіки потижневого розподілу занять, на другому етапі складався розклад з урахуванням усіх вимог, за лекційними потоками і навчальними відділеннями закріплювались викладачі, проводився розподіл навчальних приміщень для занять тощо.

При цьому використовувалась сучасна позиція провідних психологів і педагогів А. Біляєвої, Б. Гершунського, Є. Машбиця, В. Рубцова, О. Тихомирова, за якою комп'ютер розглядався не лише як універсальний засіб навчання (обробки інформації), але і як ефективний засіб формування особистості. У структурі засобів НІТ виділяємо складники: інформаційно-обчислювальна техніка, інформаційне забезпечення педагогічного процесу (методичні та дидактичні засоби), програмно-методичне забезпечення процесу підготовки, технологічні системи обробки інформації, інформаційні системи і військова техніка, що використовуються в процесі вирішення військово-професійних завдань, знання, що забезпечують фахівцю успішне вирішення професійних завдань в умовах інформаційної взаємодії.

Аналіз досвіду застосування засобів НІТ у прикордонному вищому військовому навчальному закладі показує, що управління процесом інформатизації професійної підготовки має комплексний характер, тому виникла потреба у виробленні спеціальних заходів, спрямованих на подолання наявної сьогодні суперечності між вимогами до якості підготовки сучасних військових фахівців і можливостями традиційної технології навчання реалізувати їх.

Було визначено, що організація професійної підготовки в умовах вищого військового навчального закладу здійснюється на основі розроблених цілей і змісту підготовки, а також засобів їхньої реалізації. Цілями організації військово-професійної підготовки на основі використання засобів інформаційних технологій є: підвищення якості професійної підготовки, удосконалення механізмів керування професійною підготовкою на основі використання засобів НІТ, удосконалення добору змісту, методів і організаційних форм навчання та виховання, що відповідають завданням розвитку особистості військовослужбовця в умовах інформатизації суспільства, створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу фахівця-прикордонника, на формування у нього умінь самостійно здобувати знання, здійснювати навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, діагностика професійної компетентності, формування потреби в офіцера-прикордонника у використанні засобів НІТ у навчальній та професійній діяльності.

Важливим є факт організації професійно-педагогічної підготовки курсантів на основі системно-цілісного підходу. Це забезпечило формування у курсантів заданого рівня готовності до виконання військово-педагогічної діяльності, системно-цілісного бачення завдань військово-професійної діяльності в умовах сучасного інформаційного середовища.

Однією з досліджуваних педагогічних умов є впровадження у навчальний процес вищого військового навчального закладу спецкурсу „Основи інформаційної культури офіцерів-прикордонників”. Зміст цього спецкурсу тісно пов'язаний з філософією, психологією, педагогікою, дисциплінами інформаційного циклу та прикордонними дисциплінами. У курсі розглядається феномен інформації та особливості інформаційних комунікацій, характеризуються інформаційні ресурси й інформаційні технології, що використовуються в Державній прикордонній службі України, дається уява про основні напрями інформаційної культури. Його метою є формування широти і різнобічних уявлень про інформаційний процес у сучасному суспільстві та допомога курсантам в освоєнні інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на розвиток особистості та творчої самореалізації майбутніх офіцерів-прикордонників.

Спецкурс був розроблений з використанням модульного принципу. Програма поділена на модульні блоки, які визначаються комплексом знань, умінь та навичок, що є складовими кваліфікаційної характеристики певної професії. Кожна модульна одиниця передбачала: розподіл навчальної програми на модулі, визначення операцій, що виконуються в межах кожного модуля, вимог до знань та умінь курсанта в оволодінні фахом.

Для кожного модуля розроблені тести для перевірки знань, умінь і навичок, засвоєних курсантами.

Перший модуль розглядає основи оволодіння роботою на персональному комп'ютері. Він передбачає підготовленість до діяльності, яка базується на сформованості загальних, спеціальних і конкретних методичних умінь, що спираються на знання, уміння та навички, набуті при вивченні військових та технічних дисциплін.

Вони спрямовані на реалізацію компонентів інформаційної культури: технічного, операційного, програмного, навчального, методичного.

Другий модуль присвячено підготовці майбутнього офіцера-прикордонника до використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.

У ньому розглядаються питання інформаційної діяльності із задоволення інформаційних потреб, аналітико-систематичної обробки документів та опрацювання інформації, інформаційного потоку та його застосування у процесі оперативно-службової діяльності.

Третій модуль поєднує оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями, психолого-педагогічними й організаційно-методичними основами ефективного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та практичну його частину - роботу на персональному комп'ютері. Іще одна педагогічна умова стосується удосконалення методики оцінювання сформованості інформаційної культури у курсантів. Проаналізувавши різні точки зору на проблему критеріїв та показників у педагогічних дослідженнях, можна визначити критерій як сукупність показників, що дають якісно-кількісну характеристику стану об'єкта навчання на певному рівні. За основу критерію взято такі ознаки, що відображають дії курсанта та дозволяють оцінити результати його діяльності. За критерії оцінювання обрали ознаки: оперативність і гнучкість знань, рівні сформованості інформаційної культури, що забезпечило їх актуальність в умовах швидкої зміни інформаційно-комунікаційних технологій (І. Лернер). Під оперативністю знань розуміємо готовність курсанта застосовувати знання в різних ситуаціях. Гнучкість знань (М. Гриньова) передбачає розв'язування завдань у нових ситуаціях. Визначали чотири рівні готовності курсантів до роботи з інформацією: низький, середній, достатній, високий. Низький рівень - курсант у результаті вивчення навчального матеріалу має фрагментарні теоретичні знання та елементарні вміння опрацьовувати інформацію з даної теми. Середній рівень - курсант може відтворити інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, що свідчить про володіння ним знаннями-копіями. Достатній рівень - курсант уміє виконувати основні операції, загальна методика й послідовність яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені або виконання цих дій доведено до автоматизму. Високий рівень - курсант здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього завданнях, ситуаціях, скласти програму дій і виконати її для досягнення мети, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв'язки, тобто його навчальна діяльність має дослідницький характер.

При оцінюванні відповідей на теоретичні питання було враховано наявні похибки. Завдання контрольної роботи вважається виконаним бездоганно, якщо зміст відповіді точно відповідає запитанню, указує на наявність у курсанта необхідних теоретичних знань та практичних навичок, кінцеву відповідь дано при правильному ході розв'язування, письмова відповідь акуратно оформлена. Завдання вважається невиконаним, якщо курсант не розпочинав його виконувати або допустив у ньому похибку, яка свідчить, що курсант не оволодів основними знаннями та вміннями відповідно до мети роботи. При оцінюванні контрольних робіт було використано критерії оцінювання рівня засвоєння знань і вмінь складових інформаційної культури за 12-и бальною шкалою, що встановлюють взаємозв'язок між рейтинговим показником і шкалою оцінок.

Таким чином результатами застосування педагогічних умов мали бути: підвищення рівня готовності курсантів до професійної діяльності в умовах інформатизації професійного середовища, спрямованість діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників на використання засобів інформаційних технологій, підвищення рівня сформованості інформаційної культури офіцерів-прикордонників.

У третьому розділі - „Експериментальне дослідження ефективності педагогічних умов формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників” - розглянуто питання методики організації формувального експерименту та його результати. Формувальний експеримент проводився на базі Національної академії Державної прикордонної служби України. Дослідження відбувалось протягом чотирьох років: 2 роки на другому курсі і два роки - на четвертому. У всіх категоріях груп була майже однакова кількість курсантів, ефективність педагогічних умов визначалась за результатами змін успішності курсантів (середнього бала і якості знань) з дисципліни „Комп'ютеризація автоматизованих систем управління”, визначення рівнів сформованості інформаційної культури та умінь використовувати Інтернет. У контрольних і експериментальних групах була однакова кількість курсантів - по 126 осіб.

За результатами вхідного контролю середній бал та якість знань курсантів контрольних і експериментальних груп була майже однаковою. Для доведення вірогідності результатів цього етапу нашого дослідження і з метою визначення достовірності проведеного експерименту ми використовували метод порівняння дисперсій за допомогою F-критерію. З цією метою ми обчислювали емпіричний F-критерій (Femp) і порівнювали його з теоретичним (Fkrit).

Визначалась нульова гіпотеза (КГ), яку порівнювали з даними альтернативної гіпотези - динамікою успішності курсантів у ЕГ. Нульова гіпотеза - це ствердження, що різниця у результатах вхідного і підсумкового контролю знань курсантів у КГ не залежить від методів навчання, а є результатом природного ходу навчального процесу. Альтернативною гіпотезою є ствердження, що різниця в результатах вхідного і підсумкового контролю знань курсантів у ЕГ обумовлена не випадковими факторами, а цілеспрямованим застосуванням авторської методики навчання дисципліни „Комп'ютеризація автоматизованих систем управління” у цих групах курсантів. Отримані результати експерименту засвідчили позитивний вплив сукупності обраних педагогічних умов на динаміку рівнів сформованості інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

ВИСНОВКИ

Результати теоретичного аналізу літературних джерел та експериментального дослідження за темою дисертації дають змогу зробити такі висновки:

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив визначитися з основними поняттями дослідження: культура, інформаційна культура. Ці поняття достатньою мірою розглянуті в дослідженнях науковців. Практично не розглядалось поняття інформаційної культури офіцера-прикордонника. Під інформаційною культурою офіцера-прикордонника розуміємо активну творчу діяльність офіцера, досконале вміння орієнтуватись в інформаційному просторі, що передбачає розвиток самої людини як суб'єкта цієї діяльності. Вона формується під впливом різних факторів: активного розвитку військової науки та техніки, різкого зростання обсягів інформації, стрімкого розвитку інформаційних технологій і впровадження їх у військово-професійну діяльність, зростання ролі самоосвіти залежно від потреб службово-бойової діяльності та швидкої адаптації до нових професійних умов, неповного вирішення низки соціальних проблем військовослужбовців. Серед загальних принципів формування інформаційної культури було обрано: забезпечення права на інформацію, достовірність, точність, повнота, необхідність та корисність, законність, етичність, своєчасність;

2. За результатами дослідження виявлено низку недоліків у процесі формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників: інформаційно-технологічне середовище вищого військового навчального закладу недостатньо адаптоване до особистості майбутніх фахівців унаслідок суворої регламентованості навчального процесу, недостатній рівень сформованості у курсантів системно-цілісного уявлення про оперативно-службову діяльність в умовах інформатизації професійного середовища, нерівнозначне розуміння соціальної значущості професійно-педагогічних завдань, що їх повинен розв'язувати фахівець-прикордонник, недостатнє розуміння сутності інформаційної взаємодії суб'єктів військово-педагогічного процесу, низький рівень сформованості умінь використовувати засоби нових інформаційних технологій під час виконання військово-педагогічної функції. Це вплинуло на вибір педагогічних умов, які забезпечили підвищення рівнів сформованості інформаційної культури офіцерів-прикордонників: використання в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій, які застосовуються органами та підрозділами охорони державного кордону, створення у вищому військовому навчальному закладі інформаційно-технологічного середовища, упровадження в навчальний процес спецкурсу „Основи інформаційної культури офіцерів-прикордонників”, удосконалення системи оцінювання сформованості інформаційної культури курсантів. Системно-структурний аналіз формування інформаційної культури визначив її компоненти: технічний, операційний, програмний, навчальний, методичний. Усі компоненти характеризуються відповідною продуктивністю, птимальністю, доцільністю та пізнавальною активністю; виховний навчальний курсант

3. За критерії обрали ознаки, які відображають дії курсанта та дозволяють оцінити результати його діяльності. Це оперативність і гнучкість знань, рівень сформованості інформаційної культури. Під оперативністю знань розуміємо готовність курсанта застосовувати знання в різних ситуаціях. Гнучкість знань передбачає розв'язування завдань у нових ситуаціях (бачити нові функції знайомого об'єкта, створювати оригінальні способи розв'язування поставлених задач при відомих інших). Критерії характеризуються рівнями їх вияву: низький, середній, достатній, високий. Низький рівень - курсант у результаті вивчення навчального матеріалу має фрагментарні теоретичні знання та елементарні вміння опрацьовувати інформацію з даної теми. Середній рівень - курсант може відтворити інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, що свідчить про володіння ним знаннями-копіями. Достатній рівень - курсант уміє виконувати основні операції, загальна методика й послідовність яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені. Високий рівень - курсант здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього завданнях, ситуаціях, скласти програму дій і виконати її для досягнення мети;

4. За результатами теоретичного обґрунтування педагогічних умов здійснено експериментальну перевірку їх ефективності у формуванні інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Комплексний порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дозволив простежити позитивну динаміку зростання кількісних та якісних показників рівнів сформованості інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників, що дозволило дійти висновку щодо ефективності запропонованої сукупності педагогічних умов. Якість сформованості інформаційної культури за критерієм оперативності у курсантів КГ збільшилась на 4,57%, а у курсантів ЕГ - на 34,13%. За критерієм гнучкості цей показник у курсантів КГ збільшився на 3,15%, а в ЕГ - на 46,83%. Стосовно сформованості компонентів інформаційної культури, то їх рівень підвищився достовірно для ЕГ: на високому рівні за методичним компонентом кількість курсантів збільшилась на 34,92%, на операційному - 36,51%, на достатньому рівні збільшилась кількість курсантів за програмним компонентом - на 31,74%, за навчальним - на 40,49%.

Такі результати підтверджують ефективність впливу обраної сукупності педагогічних умов на формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

На основі досліджень розроблені методичні рекомендації командирам, працівникам штабів, заступникам командирів з виховної роботи підрозділів Державної прикордонної служби України щодо формування інформаційної культури курсантів-прикордонників. Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення і наукового обґрунтування потребує питання створення системи формування інформаційної культури офіцерів-прикордонників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Білорус, А.М. Використання інформаційних технологій у процесі навчання майбутніх офіцерів-прикордонників як педагогічна передумова формування інформаційної культури / А.М. Білорус // Зб. наук. пр. №43. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький: НАДПСУ, 2008. - С. 51-55.

2. Білорус, А.М. Інформаційна культура офіцера-прикордонника та її загальні принципи / А.М. Білорус // Наук. записки Вінницького. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер.: „Педагогіка і психологія”: Зб. наук. праць. - Випуск 25 / Редкол.: М.І. Сметанський (голова) та ін. / Вінниця: ТОВ „Планер”, 2008. - С. 130-135.

3. Білорус, А.М. Аналіз результатів експериментального дослідження ефективності педагогічних умов формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників / А.М. Білорус // Зб. наук. пр. №46. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький: НАДПСУ, 2008. - С. 78-83.

4. Білорус, А.М. Критеріально-рівнева система оцінки сформованості інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників / А.М. Білорус // Наук. вісник Чернів. держ. пед. ун-ту Сер. „Педагогіка і психологія”: Вип. 432 / наук. ред. Філіпчук Г. Г. - Чернівці: Рута, 2008. - С. 10-19.

5. Білорус, А.М. Педагогічні умови формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників / Андрій Білорус // Наук. записки Терн. нац. пед. ун-ту. Сер.: „Педагогіка”. - №2. / гол. ред. Григорій Терещук - Тернопіль: 2009. - С. 88-95.

6. Білорус, А.М. Інформаційна культура офіцера як фактор ефективної виховної діяльності / А.М. Білорус // Зб. наук. пр. №30. Частина ІІ / гол. ред. Балашов О.В. - Хмельницький: НАДПСУ, 2004. - С. 25-27.

7. Білорус, А.М. Комп'ютеризація навчання як один із головних факторів формування інформаційної культури майбутнього офіцера-прикордонника. А.М. Білорус // Інформатизація освіти України: Європейський вимір: матеріали міжнар. наук. практ. конф. / Київ - Кам'янець-Подільський: 2007. - С. 30-33.

8. Білорус, А.М. Інформаційна культура офіцера-прикордонника / А.М. Білорус // Матеріали всеукр. наук. - теорет. конф. „Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України”. - Хмельницький: Вид. НАДПСУ, 2007. - С. 7-8.

9. Білорус, А.М. Деякі погляди на формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України / Андрій Миколайович Білорус // Стратегии развития Украины в глобальной среде: материалы ІІ международной научно-практической конференции - Т. 3. / Тарасов В.И. и др. - Симферополь: ЦРОНИ, 2008. - С. 104-106.

10. Білорус, А.М. Рекомендації науково-педагогічному складу з використання інформаційних технологій для формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників / А.М. Білорус // Наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України: Всеукр. наук. практ. конф. (Серія: Психолого-педагогічні й філологічні науки). - Хмельницький: НАДПСУ, 2008. - С. 19-20.

11. Білорус, А.М. Шляхи удосконалення методики оцінювання рівня сформованості інформаційної культури у курсантів вищих військових закладів / Білорус А.М. // Актуальні проблеми сучасної науки: матеріали п'ятої всеукр. наук. практ. інтернет-конф. - К., 2008. - Ч. 2. - С. 41-43.

Размещено на Allbest.ru