Підготовка майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

УДК 378.147+37.017.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Щербак Ігор Вікторович

Черкаси 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Становлення громадянського суспільства, якісні зміни в суспільно-економічному, духовному житті й ціннісних орієнтаціях українського соціуму, інтеграція України у європейську спільноту зумовлюють необхідність розвитку системи громадянського виховання. Важливість цієї системи виховання визначається в Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі „Освіта”, Державній програмі „Вчитель”, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності та в інших нормативно-правових документах.

Реформування системи освіти України в контексті соціальних перетворень зумовлює необхідність її вдосконалення, наближення до рівнів світових освітніх стандартів. Серед основних завдань модернізації освітньої галузі у Державній програмі „Вчитель” визначено вдосконалення системи підготовки педагогічних працівників та підвищення ролі вчителя у формуванні громадянського суспільства. Стратегічні завдання розбудови системи вищої освіти зумовлюють необхідність розв'язання наукових і практичних проблем, пов'язаних з професійною підготовкою майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів.

Питання професійного становлення педагога розглядали класики зарубіжної (Й. Гербарт, А. Дистервег, Я. Коменський, Й. Песталоцці та ін.) та вітчизняної (А. Макаренко, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.) педагогіки. Теоретичне підґрунтя підготовки педагогічних кадрів на народознавчій основі закладено в працях С. Русової, В. Скуратівського, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського та ін. Концептуальні засади педагогіки вищої школи досліджені А. Алексюком, І. Бехом, І. Зязюном, Л. Кондрашовою, А. Кузьмінським та ін. Проблема професійної готовності вчителя стала предметом наукових розвідок Л. Григоренко, А. Капської, Н. Кузьміної, А. Ліненко, О. Мороза, О. Пєхоти, С. Сисоєвої, А. Троцко та ін. Різні напрями фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи вивчають О. Біда, М. Парфьонов, Л. Петриченко, М. Севастюк, Л. Хомич та ін. Підготовці майбутніх учителів початкової школи до виховної роботи присвячені дослідження І. Бужини, Л. Волик, І. Казанжи, С. Лавриненко, Л. Мацук, С. Паршук, Д. Пащенка, А. Хоменко та ін.

Концептуальні засади громадянського виховання молодого покоління висвітлено в працях П. Ігнатенка, В. Поплужного, В. Сухомлинського та ін. Значення формування громадянської зрілості у майбутніх педагогів розкрито в працях О. Кафарської, Т. Мироненко, В. Плахтєєвої, Н. Самохіної, А. Сігови та ін. Різні аспекти розв'язання проблеми громадянського виховання учнів загальноосвітніх шкіл розглянуто в низці сучасних досліджень (О. Бенца, М. Боришевський, П. Вербицька, Н. Дерев'янко, Ю. Завалевський, П. Кендзьор, У. Кецик, Л. Корінна, О. Кошолап, О. Красовська, Л. Рехтета, М. Рудь, О. Сухомлинська, К. Чорна, М. Шимановський та ін.). Питання громадянського виховання молодших школярів висвітлено в працях Н. Бібік, Л. Момотюк, І. Рогальської, О. Савченко, Г. Тарасенко, С. Якименко та ін.

Однак, аналіз наукових джерел засвідчив, що проблема підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи ще не стала предметом спеціальних досліджень. Вивчення сучасного стану підготовки майбутніх учителів до виховної роботи, а також рівня їх громадянської зрілості виявило об'єктивні протиріччя між:

– необхідністю забезпечення високого рівня громадянського виховання учнів загальноосвітніх шкіл і відсутністю науково обґрунтованої системи підготовки майбутніх учителів до розв'язання цієї проблеми;

– стандартністю змісту освіти та специфічними завданнями підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи;

– уніфікованістю навчальних програм підготовки майбутніх учителів і принципами індивідуалізації, диференціації, згідно з якими необхідно враховувати відмінності в інтелектуальній, емоційній, когнітивній сферах, психічному розвитку, мотивах та потребах особистості майбутнього вчителя.

Подолання вказаних протиріч передбачає організацію цілеспрямованої систематичної роботи щодо формування в майбутніх учителів готовності до громадянського виховання учнів початкової школи, що й зумовило вибір теми дослідження: „Підготовка майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи лабораторії інтеграції освіти Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки початкової освіти Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського і є складовою теми „Формування в майбутнього вчителя професійної компетентності в умовах ВНЗ” (держ. реєстр. № 0105U008310). Тему дисертації затверджено вченою радою Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету (протокол № 11/06-07 від 05.06.2007р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 25.09.2007р.).

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1. Вивчити стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та освітній практиці.

2. На основі аналізу наукової літератури з'ясувати сутність основних понять дослідження. Розкрити структуру готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи, визначити критерії, показники й охарактеризувати рівні її сформованості.

3. Обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи.

4. Розробити й експериментально апробувати модель формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи.

5. Укласти навчально-методичний комплекс щодо підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання школярів.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи.

Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи.

Теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення з гуманізації освіти та виховання (Г. Балл, Є. Барбіна, С. Гончаренко, М. Євтух, Ю. Мальований, А. Сущенко та ін.); концептуальні засади педагогіки вищої школи (А. Алексюк, І. Бех, Т. Завгородня, І. Зязюн, Л. Кондрашова, В. Кремень, А. Кузьмінський та ін.); наукові теорії професійної готовності вчителя (А. Капська, А. Линенко, О. Мороз, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін.); теорії підготовки вчителя початкових класів (О. Біда, І. Бужина, Н. Кічук, Д. Пащенко, О. Савченко, Л. Хомич та ін.); концептуальні засади громадянського виховання особистості (П. Ігнатенко, В. Поплужний, В. Сухомлинський та ін.); психологічні й педагогічні закономірності формування особистості молодших школярів (Н. Бібік, Д. Ельконін, О. Запорожець, Я. Коломінський, О. Савченко та ін.).

Для розв'язання поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні - вивчення та аналіз нормативних документів, філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; систематизація, класифікація, порівняння й узагальнення для визначення основних понять дослідження, виявлення структурних елементів процесу професійної підготовки майбутнього вчителя, визначення структурних компонентів, критеріїв, показників та характеристики рівнів готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи; теоретичне моделювання та прогнозування для розробки й обґрунтування моделі формування готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи; інтегрування та конкретизація для розробки й обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи; емпіричні - педагогічне спостереження за педагогічним процесом й анкетування для виявлення розуміння викладачами, вчителями та студентами сутності громадянського виховання та його місця в структурі професійної готовності; вивчення результатів навчальної, наукової та самоосвітньої діяльності майбутніх учителів; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) для перевірки ефективності методологічних підходів, педагогічних принципів, умов та моделі формування готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи; кількісний та якісний аналіз експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики обробки результатів дослідження для підтвердження ґрунтовності запропонованих педагогічних умов і моделі формування готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи.

Етапи дослідження. Дослідження проводилося протягом 2005-2009 років у три етапи.

На першому етапі (2005-2006 рр.) здійснено вибір й обґрунтування теми дослідження, теоретичне вивчення проблеми підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи; проведено аналіз філософської, педагогічної, соціологічної, психологічної літератури; визначено об'єкт, предмет, мету й завдання роботи; сформовано понятійно-категорійний апарат дослідження; накопичено емпіричний матеріал; проаналізовано загальні засади формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початковій школи.

На другому етапі (2006-2007 рр.) вивчався стан досліджуваної проблеми в практиці роботи закладів освіти; розроблялися й обґрунтовувалися педагогічні умови забезпечення ефективності підготовки студентів до громадянського виховання. На цьому етапі також побудовано модель формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи; розроблено навчальну програму змістового модуля „Громадянське виховання учнів початкової школи”; розпочато формувальний експеримент.

На третьому етапі (2007-2009 рр.) проводився формувальний експеримент, перевірялася ефективність розробленої моделі формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи, аналізувалися експериментальні дані (кількісно та якісно); формулювалися основні висновки, впроваджувалися в практику результати дослідження; оформлялися результати науково-дослідної роботи.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що: вперше розроблено й обґрунтовано педагогічні умови та модель формування готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи, яка складається з аналітико-прогностичного, проективно-підготовчого, моделювально-формувального і результативно-порівняльного етапів; визначено структурні компоненти та критерії сформованості готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи: когнітивний (критерії сформованості: нормативно-правовий, спеціально-теоретичний, спеціально-технологічний), мотиваційно-ціннісний (критерії сформованості: особистісно-ціннісний, почуттєво-емоційний, мотиваційно-орієнтаційний) та діяльнісний (критерії сформованості: практико-перетворювальний, діяльнісно-виховний, оцінювально-регулятивний); охарактеризовано рівні готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи; удосконалено процес професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до виховної роботи на засадах особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів; подальшого розвитку дістали науково-педагогічні положення щодо формування громадянської компетентності майбутнього вчителя в процесі аудиторної (лекційні, практичні та індивідуальні заняття, організація педагогічної практики, науково-дослідна робота) та позааудиторної (з використанням масових, групових та індивідуальних форм) роботи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні в навчальний процес моделі формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи; в укладенні навчально-методичного комплексу щодо підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи, який складається з методичних посібників „Виховуємо майбутнього громадянина”, „Підготовка вчителя до громадянського виховання молодших школярів”, змістового модуля „Громадянське виховання учнів початкової школи”. Отримані результати дослідження можуть бути використані викладачами педагогічних ВНЗ для підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи, а також у системі післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Херсонського державного університету (довідка № 07-12/164 від 11.02.2010), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 126 від 04.02.2010), Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського (довідка № 08/149 від 05.02.2010), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 12 від 02.02.2010), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 21/03 від 29.01.2010), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 128/01 від 01.02.2010), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 82 від 09.02.2010), Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 144/16-26 від 05.02.2010).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження доповідалися на VІІ Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми науки та освіти” (Харків; Сімеїз, 2006); Міжнародних науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми безперервності та наступності в системі ступеневої освіти” (Київ; Миколаїв, 2004), „Наука: теорія та практика - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), „Передові наукові розробки - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), „Педагогічна освіта в контексті євроінтеграційних процесів” (Миколаїв, 2008), „Гуманітарні знання як умова прогресу науки і суспільства” (Росія, Мурманськ, 2008), „Слов'янські культури в контексті світової цивілізації” (Миколаїв, 2009); всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми виховання особистості в сучасному соціокультурному середовищі” (Київ, 2003), „Педагогічна освіта в Україні: проблеми, перспективи розвитку” (Миколаїв, 2004), „Модернізація вищої освіти України: історія, досвід, перспективи” (Миколаїв, 2004), „Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2006), „Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні” (Миколаїв, 2009); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції „Україна наукова” (Київ, 2007р.); ІХ Міжвузівській науково-практичній конференції „Проблеми розвитку вищої освіти в умовах єдиного європейського освітнього простору” (Миколаїв, 2008).

Публікації. Основні ідеї та положення дисертації опубліковані у 18 одноосібних публікаціях, з них 7 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття у збірнику наукових праць, 7 тез конференцій, 2 методичних посібника, програма змістового модуля.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (320 найменувань), 10 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 253 сторінки, із них 170 сторінок охоплює основний текст. Робота містить 27 таблиць, 3 рисунки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір наукової проблеми, аргументовано її актуальність та ступінь розробленості; визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження; висвітлено його наукову новизну, практичну значущість; наведено дані щодо апробації та впровадження в практику одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні засади підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи” досліджено громадянське виховання особистості як педагогічну проблему; проаналізовано психолого-педагогічні засади громадянського виховання молодших школярів; розкрито особливості підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи; вивчено сучасний стан проблеми дослідження.

Мета громадянського виховання полягає у формуванні свідомого громадянина, спосіб мислення, вчинки й поведінка якого спрямовані на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Зміст виховання в сучасному суспільстві становить система загальнокультурних і національних цінностей, які відображають ставлення особистості до суспільства й держави, культури, природи, себе. Ціннісне ставлення особистості до суспільства й держави передбачає розвиток патріотизму, національної самосвідомості, правосвідомості, політичної культури та культури міжетнічних відносин.

Результатом громадянського виховання є формування громадянської компетентності як готовності та здатності особистості активно, відповідально й ефективно реалізовувати весь комплекс громадянських прав і обов'язків у демократичному суспільстві, застосовувати свої знання на практиці. Саме тому найважливіша вимога до створення виховного простору - залучення особистості до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, надання можливості набуття досвіду громадянської поведінки. Становлення громадянської компетентності особистості пов'язане з формуванням базових цінностей української та світової культури, які визначають її громадянську самосвідомість. Формування громадянських ціннісних орієнтирів ґрунтується на соціокультурних досягненнях багатонаціонального народу, народів інших країн, культурних та історичних традиціях рідного краю.

Важливими в контексті підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи стали дослідження, присвячені формуванню громадянськості в майбутніх учителів (О. Кафарська, Т. Мироненко, В. Плахтєєва, Н. Самохіна, А. Сігова та ін.). Громадянсько зрілу особистість характеризують постійне самовдосконалення, високий рівень національної самосвідомості і планетарної свідомості, знання культури й історії своєї країни, гуманістичні моральні принципи, відповідний рівень знань і виконання обов'язків, соціальна відповідальність, високий професійний рівень, переконання.

Громадянська зрілість майбутнього вчителя передбачає відповідний рівень громадянської самосвідомості, світогляду, патріотизму, політичної та правової культури, соціальну активність.

Кожному віковому етапу притаманні певні психолого-педагогічні особливості розвитку й формування особистості, які необхідно враховувати в процесі організації громадянського виховання. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел із проблеми розвитку й формування особистості учнів початкової школи (Н. Бібік, Д. Ельконін, О. Запорожець, Я. Коломінський, О. Савченко та ін.) визначено вікові особливості молодших школярів: зміна соціального статусу в суспільстві; емоційно-позитивне ставлення до себе; опанування своєю поведінкою; домінування родини в задоволенні емоційних, комунікативних та матеріальних потреб; насичення мотивів поведінки й діяльності новим соціальним змістом; високий рівень пізнавальної активності, розвиток соціально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтацій; усвідомлення статевих відмінностей; зміна виду провідної діяльності; прагнення до активної практичної діяльності; вияв зовнішніх форм прояву дорослості; посилений інтерес до навколишнього світу; формування самооцінки; увиразнення тенденції до самостійності, незалежності.

Вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволило виокремити пізнавальний, емоційний та поведінковий критерії громадянської вихованості учнів початкової школи.

Громадянське виховання молодших школярів здійснюється на засадах особистісного, системного й компетентнісного підходів відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів. Воно реалізується через організацію навчальних занять, проведення позакласної роботи, створення відповідного демократичного середовища, формування соціальної та комунікативної компетентності молодших школярів у навчально-виховному процесі.

За результатами аналізу досліджень проблеми підготовки майбутніх учителів до виховної роботи (Л. Волик, І. Казанжи, С. Лавриненко, Л. Мацук, С. Паршук, Д. Пащенко, О. Савченко, Г. Тарасенко, А. Хоменко, Л. Хомич та ін.) підготовку майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи визначаємо як усвідомлений особистісно значущий та внутрішньо сприйнятий процес формування готовності студентів здійснювати громадянське виховання учнів початкової школи.

Під поняттям готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи розуміємо стан сформованості фахової компетентності щодо здійснення громадянського виховання молодших школярів, яку характеризують наявність когнітивного, мотиваційно-ціннісного та діяльнісного компонентів.

Процес підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання молодших школярів вимагає врахування об'єктивних закономірностей його організації. Серед напрямів особистісно орієнтованої професійної підготовки виділяємо: аудиторну (лекційні, практичні та індивідуальні заняття, організація педагогічної практики, науково-дослідна робота) та позааудиторну (з використанням масових, групових та індивідуальних форм) роботу.

У роботі досліджено спрямування навчально-виховної роботи вчителів-практиків на формування громадянських якостей особистості учнів та навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів до здійснення громадянського виховання учнів початкової школи. Дослідженням було охоплено 64 викладача педагогічних ВНЗ, 127 вчителів початкової школи, 376 студентів.

Вивчення стану досліджуваної проблеми підтвердило той факт, що чинна практика навчально-виховної роботи ВНЗ не забезпечує належного рівня підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи.

У другому розділі „Експериментальне дослідження ефективності педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи” обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання, схарактеризовано рівні готовності й описано модель формування готовності майбутнього вчителя до цієї діяльності, висвітлено зміст та результати формувального експерименту.

Аналіз і узагальнення теоретичних положень і висновки науково-педагогічних досліджень із проблем підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності уможливили визначення взаємопов'язаних й взаємозалежних структурних компонентів їх готовності до громадянського виховання учнів початкової школи, а саме:

1. Когнітивний компонент, який включає знання нормативно-правової та теоретичної бази громадянської освіти учнів загальноосвітніх шкіл; знання сучасних тенденцій та особливостей організації навчально-виховного процесу в початковій школі; усвідомлення психолого-педагогічних особливостей навчання й виховання молодших школярів; розуміння специфіки й особливостей громадянського виховання учнів початкової школи. Сформованість компонента визначається нормативно-правовим, спеціально-теоретичним і спеціально-технологічним критеріями.

2. Мотиваційно-ціннісний компонент, котрий охоплює індивідуальні особливості майбутніх учителів, їхні ціннісні орієнтації, наявність мотивів здійснювати громадянське виховання молодших школярів; включає сформованість настанов до громадянськості, лідерства, аналізу, інноваційності, самовдосконалення, креативності; визначається такими критеріями сформованості: особистісно-ціннісний, почуттєво-емоційний, мотиваційно-орієнтаційний.

3. Діяльнісний компонент, що передбачає сформованість умінь і навичок організації процесу громадянського виховання в початковій школі; ідентифікацію психолого-педагогічних особливостей навчання молодших школярів і врахування їх у професійній діяльності; створення умов підвищення ефективності процесу громадянського виховання; використання різних форм, методів і прийомів роботи з громадянського виховання відповідно до навчальних потреб, мети, завдань; реалізацію суб'єкт-суб'єктної взаємодії; визначається критеріями сформованості: практико-перетворювальний, діяльнісно-виховний й оцінювально-регулятивний.

Визначено рівні і показники готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи:

1) початковий - часткова здатність реалізувати знання, уміння й навички організації громадянського виховання учнів початкової школи, відсутність мотивації до здійснення такого виду діяльності;

2) середній - фрагментарна здатність застосовувати теоретичні знання й відтворювати загальновідомий досвід організації громадянського виховання учнів початкової школи, часткова сформованість настанов і мотивації до здійснення громадянського виховання молодших школярів;

3) достатній - сформованість громадянських якостей та розвиток позитивної мотивації до громадянського виховання учнів, здатність застосовувати теоретичні знання, уміння й навички громадянського виховання молодших школярів, відтворювати та переносити в нові умови перспективний педагогічний досвід організації громадянського виховання учнів;

4) високий - сформована здатність здійснювати громадянське виховання молодших школярів на засадах творчого підходу, уміння створювати власну систему організації громадянського виховання на основі теоретичного й практичного досвіду роботи вчителів початкових класів.

Аналіз стану досліджуваної проблеми в теоретичному та практичному аспектах зумовлює необхідність розробки моделі формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи.

Мета створення моделі - формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи, надання теоретичних знань, умінь та навичок його здійснення, формування громадянської зрілості студентів. Запропоновану в дисертації модель побудовано на принципах гуманізації, персоналізації, індивідуалізації, диференціації, діалогізації, інтенсифікації, оптимізації навчально-виховного процесу.

Для підвищення ефективності підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи в дисертації обґрунтовано педагогічні умови, серед яких гуманізація професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Реалізувати вказану умову стало можливим шляхом побудови процесу професійної підготовки майбутнього вчителя на засадах особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів.

З огляду на мету, принципи, функції, педагогічні умови підготовки студентів до громадянського виховання учнів визначено чотири основні етапи роботи.

Аналітико-прогностичний (І) етап спрямований на вивчення стану готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи, прогнозування можливих змін у стані готовності. Він передбачав такі складові: ознайомлення та вивчення навчальної групи (діагностика інтересів, нахилів, здібностей та інших індивідуальних особливостей; з'ясування мотиваційних аспектів навчання у вищому навчальному закладі); визначення стану готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів; аналіз потенційних можливостей студентів, планування групової та індивідуальної виховної роботи; прогнозування здійснення процесу підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів.

Проективно-підготовчий (ІІ) етап забезпечує проектування та проведення організаційних заходів щодо підготовки майбутніх учителів до здійснення громадянського виховання учнів, уключає такі елементи: проектування та створення ціннісно-мотиваційного середовища (реалізація другої педагогічної умови), що забезпечує простір для самовизначення, саморозвитку й самовдосконалення студентів шляхом організації діяльності центру виховної роботи зі студентами та планування діяльності студентського краєзнавчого гуртка; обрання форм і методів організації аудиторної та позааудиторної роботи зі студентами, що відповідають поставленій меті та завданням, з урахуванням інтересів, нахилів і здібностей студентів; проектування діяльності центру науково-дослідної роботи студентів; проектування аудиторної роботи, розробка навчально-методичного комплексу (веб-сайту, змістового модуля „Громадянське виховання учнів початкової школи” та методичних посібників); розробка плану проведення кураторських годин, планування роботи психологічного клубу, краєзнавчого гуртка та студентського театру.

Моделювально-формувальний (ІІІ) етап реалізує процес формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи. Особистісно орієнтована професійна підготовка включала аудиторну та позааудиторну роботу. Аудиторна робота передбачала проведення змістового модуля (з використанням інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій, ділових ігор тощо), організацію педагогічної практики (проведення уроків, позакласних заходів та батьківських зборів), науково-дослідну роботу (пошуково-творча робота, дослідницькі завдання, конференції, педагогічні читання тощо).

У позааудиторній роботі з майбутніми вчителями було використано різні організаційні форми: масові (центр виховної роботи, конкурси, проекти, марафони, благодійні акції), групові (краєзнавчий та психологічний клуби, студентський театр, кураторські години) та індивідуальні (самовиховання, творчі звіти, індивідуальні консультації).

Під час вивчення навчальної дисципліни „Методика виховної роботи” на третьому курсі до його змістової структури введено модуль „Громадянське виховання учнів початкової школи” (реалізація третьої умови), що охоплює такі теми: „Концептуальні засади громадянського виховання молодших школярів”, „Технології громадянського виховання”, „Прогнозування та проектування роботи з громадянського виховання”. Велику увагу при цьому приділено урізноманітненню форм проведення лекційних і практичних занять з використанням інтерактивних методів та інноваційних технологій роботи. Педагогічна практика як вагома складова підготовки майбутнього вчителя на моделювально-формувальному етапі покликана формувати діяльнісний компонент готовності студентів до громадянського виховання учнів початкової школи.

Створення ціннісно-мотиваційного середовища уможливило процеси самовизначення, саморозвитку й самовдосконалення студентів. У соціальному аспекті така діяльність має гуманістичний, ціннісний, громадсько значущий характер, який визначає сутність та мету виховної діяльності, тому педагог виступає носієм гуманістичних цінностей. Ефективною для формування когнітивного, мотиваційно-ціннісного й діяльнісного компонентів готовності студентів до громадянського виховання молодших школярів є організація діяльності студентського краєзнавчого гуртка, участь студентів у діяльності якого сприяє активізації інтересу до краєзнавчої діяльності; формуванню громадянськості як інтегрованої якості особистості; формуванню стійкої мотивації до використання краєзнавчих знань у професійній діяльності засобами музейної педагогіки; розвитку громадсько-суспільної активності через ознайомлення з різноманітною культурною спадщиною регіону, історичними фактами, музично-ігровою творчістю, декоративно-прикладним мистецтвом та вивчення досягнень співвітчизників у різних галузях життя; активізації пізнавальної діяльності студентів; поглибленню почуття національної гордості; конкретним проявам життєвих позицій.

Театральне мистецтво у позааудиторній роботі уможливило формування громадянської зрілості майбутніх учителів, а театрально-сценічна діяльність - вираження ціннісного ставлення до життя, розвиток на цій основі нових громадянських цінностей. Театрально-сценічна діяльність майбутніх учителів стала дієвим чинником громадянського виховання студентської молоді, сприяла їх усебічному розвитку, формуванню гуманістичних цінностей та розвитку громадянської культури як акторів студентського театру, так і глядачів.

Доцільним виявилося проведення кураторських годин за темами: „Життєвий проект особистості”, „Мистецтво життєтворчості”, „Як стати успішною людиною”, „Навчання як складова життєвого успіху”, „Я - громадянин”, „Від громадянина-вчителя - до громадянина-учня”, „Роль першого вчителя у формуванні особистості учнів”, „Самовиховання як фактор розвитку особистості”, „Самопізнання як компонент самовиховання”, „Професійне самовиховання педагога-вихователя”, „Кодекс педагога-вихователя” та ін. Участь майбутніх учителів у діяльності студентського психологічного клубу сприяла самовизначенню, самопізнанню, саморозвитку та самовихованню майбутніх учителів.

Результативно-порівняльний (ІV) етап дає змогу порівняти отримані результати процесу формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи, відпрацювати умови і засоби внесення коректив у подальшу роботу з цього напряму. Отже, когнітивний компонент формувався в процесі викладання модуля „Громадянське виховання учнів початкової школи”, науково-дослідної роботи студентів та організації діяльності краєзнавчого гуртка, мотиваційно-ціннісний - в процесі організації діяльності центру виховної роботи зі студентами, краєзнавчого гуртка, психологічного клубу, студентського театру, проведення кураторських годин та організації самовиховання, а діяльнісний - через упровадження модуля та організації виробничої практики.

Доведено, що реалізовані педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи на завершальному етапі дослідження сприяли позитивній динаміці рівнів готовності майбутнього вчителя до означеного процесу (табл.1).

Таблиця 1. Показники динаміки рівнів готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи

підготовка вчитель громадянський виховання

Зіставлення цих показників свідчить, що порівняно з вихідним етапом рівні готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи насамперед підвищились в експериментальних групах: у 13,8% студентів виявлено високий рівень, на 27,2% зросла кількість студентів експериментальних груп, які продемонстрували достатній рівень (у контрольних групах динаміка прогресивних змін становить лише 0,8% на високому рівні та 1,7% на достатньому рівні); на 19,8% зменшилася кількість студентів експериментальних груп, які виявили середній рівень досліджуваної якості, та на 20,7% - студентів, які виявили початковий рівень досліджуваної якості, порівняно з 0,6% прогресивних змін на середньому та 3,1% - на початковому рівнях у студентів контрольних груп.

Порівняльний аналіз кількісних та якісних даних рівнів готовності студентів до громадянського виховання учнів початкової школи на констатувальному й контрольному етапах засвідчив, що розроблена й упроваджена модель формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи є ефективною і має позитивний вплив на процес професійного становлення студентів.

Висновки

У дисертації досліджено проблему підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи; розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови й модель формування готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи. Здійснене дослідження дозволило зробити переконливі і обґрунтовані висновки.

1. Теоретичний аналіз науково-педагогічних джерел з проблеми дослідження переконує в тому, що громадянське виховання особистості здійснюється через системну організацію навчальної, соціальної та суспільно корисної діяльності, спрямованої на дотримання прав та обов'язків громадянина. Громадянськість як фундаментальна духовно-моральна якість, світоглядно-психологічна характеристика особистості базується на культурологічних засадах. Громадянське виховання молодших школярів у сучасній початковій школі здійснюється на засадах особистісного, системного й компетентнісного підходів відповідно до їх вікових та індивідуальних особливостей. Формування громадянських якостей особистості учнів початкових класів відбувається в процесі розвитку класного колективу. Виховати громадянина спроможний лише той педагог, у якого сформована громадянськість як інтегративна якість. Громадянська зрілість передбачає відповідний рівень громадянської самосвідомості, світогляду, патріотизму, політичної та правової культури, соціальної активності майбутнього вчителя.

Вивчення сучасного стану досліджуваної проблеми засвідчило, що система підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи недостатньо сформована, не завжди комплексно реалізуються її завдання. Це не відповідає потребам сучасного суспільства й тенденціям модернізації освіти України.

2. На основі аналізу наукової літератури з'ясовано сутність основних понять дослідження. Підготовка майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи визначена як усвідомлений особистісно значущий та внутрішньо сприйнятий процес формування готовності студентів здійснювати громадянське виховання учнів молодших школярів. Готовність майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи розуміємо як стан сформованості фахової компетентності здійснювати громадянське виховання молодших школярів. Структурними компонентами та критеріями сформованості готовності визначено такі: когнітивний (критерії сформованості: нормативно-правовий, спеціально-теоретичний, спеціально-технологічний), мотиваційно-ціннісний (критерії сформованості: особистісно-ціннісний, почуттєво-емоційний, мотиваційно-орієнтаційний) та діяльнісний (критерії сформованості: практико-перетворювальний, діяльнісно-виховний, оцінювально-регулятивний). Охарактеризовано рівні готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи (початковий, середній, достатній, високий).

3. Доведено, що ефективність підготовки майбутнього вчителя до здійснення громадянського виховання учнів початкової школи залежить від створення визначених педагогічних умов: гуманізація професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи; створення ціннісно-мотиваційного середовища, що сприятиме ефективності підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів; впровадження до змісту навчальної дисципліни „Методика виховної роботи” змістового модуля „Громадянське виховання учнів початкової школи”, мета якого полягає в набутті майбутніми вчителями професійних компетенцій із питань громадянського виховання молодших школярів.

4. Реалізацію педагогічних умов дослідження уможливлює розроблена модель формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи, яка побудована з урахуванням принципів гуманізації, персоналізації, індивідуалізації, диференціації, діалогізації, інтенсифікації, оптимізації. Функціями моделі формування готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи визначено: діагностичну, виховну, ціннісно-мотиваційну, комунікативно-консолідаційну, організаційно-координаційну, орієнтаційну. Зважаючи на мету, принципи, функції, педагогічні умови формування готовності студентів до цієї діяльності визначено етапи підготовки, а саме: аналітико-прогностичний, проективно-підготовчий, моделювально-формувальний і результативно-порівняльний.

Результати контрольного експерименту підтвердили ефективність розроблених педагогічних умов і моделі формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи. Порівняння результатів констатувального й контрольного експериментів засвідчило позитивну динаміку рівнів готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів.

5. У розробленому навчально-методичному комплексі з питань підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи викладачам, студентам і вчителям загальноосвітніх шкіл І ступеня запропоновано методичні посібники „Виховуємо майбутнього громадянина” та „Підготовка вчителя до громадянського виховання молодших школярів”, змістовий модуль „Громадянське виховання учнів початкової школи”. Для широкого загалу на основі напрацьованих матеріалів створено веб-сайт із питань громадянського виховання молодших школярів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв'язання проблеми підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи. Потребують подальшого вивчення питання наступності та перспективності процесу громадянського виховання молодого покоління, можливостей і специфіки підготовки студентів до громадянського виховання дітей дошкільного віку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Щербак І. В. Роль особистості вчителя у формуванні якостей громадянськості школярів [Електронний ресурс] / І. В. Щербак // Вісник Житомир. пед. ун-т. - Житомир, 2003. - Вип. 13. - С. 147-150. - Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/1743/1/03shivsh.pdf

2. Щербак І. В. Краєзнавчий музей в системі громадянського виховання молодших школярів / І. В. Щербак // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. - Київ; Житомир : Волинь, 2003. - Вип. 5. - Кн. 1. - С. 177-181.

3. Щербак І. В. Громадянське виховання старшокласників у контексті змісту, форм і методів позаурочної роботи / І. В. Щербак // Актуальні проблеми неперервної освіти : зб. наук. пр. / за заг. ред. Г. В. Онкович, Л. П. Матвієнко. - Київ; Миколаїв, 2005. - Вип. 1. - С. 109-112.

4. Щербак І. В. Формування активної громадянської позиції майбутніх вчителів / І. В. Щербак // Наук. вісн. Миколаїв. держ. ун-т : зб. наук. праць. - Миколаїв : МДУ, 2005. - Вип. 10 : Пед. науки. - Т. 1. - С. 124-128.

5. Щербак І. В. Підготовка майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів основної школи / І. В. Щербак // Наук. вісн. Чернівец. ун-т : зб. наук. пр. - Чернівці : Рута, 2006. - Вип. 287 : Педагогіка та психологія. - С. 190-198.

6. Щербак І. В. Особливості формування громадянських рис особистості учнів основної школи/ І. В. Щербак // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія. : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2006. - Вип. 12. - Ч. 2. - С. 156-160.

7. Щербак І. В. Громадянська зрілість як складова готовності студентів до громадянського виховання молодших школярів / І. В. Щербак // Науковий вісник Миколаївського державного університету : зб. наук. праць. ? Миколаїв : МДУ, 2008. ? Вип. 23 : Педагогічні науки. - Т. 2. - С. 221?227.

8. Щербак І. В. Компетентнісний підхід до громадянської освіти та виховання школярів / І. В. Щербак // Теоретико-методичні проблеми виховання учнів загальноосвітніх шкіл : зб. наук. пр. / Ін-т пробл. виховання АПН України. - К., 2004. - С. 55-59.

9. Щербак І. В. Громадянське виховання як педагогічна проблема / І. В. Щербак // Сучасні проблеми науки та освіти : Сьома міжнар. міждисциплін. наук.-практ. конф., 25 черв. - 2 лип. 2006 р. : тези доп. - Сімеїз ; Харків : Українська Асоціація “Жінки в науці та освіті”, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2006. - С. 184.

10. Щербак І. В. Практико-орієнтований підхід до громадянського виховання школярів / І. В. Щербак // Наука : теорія та практика - 2006 : Перша міжнар. наук.-практ. конф., 21 - 31 серп. 2006 р. : тези доп. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - Т. 2. : Пед. науки. - С. 64-67.

11. Щербак І. В. Модель підготовки студентів до громадянського виховання підростаючого покоління / І. В. Щербак // Передові наукові розробки - '2006 : Перша міжнар. наук.-практ. конф., 1 - 15 верес. 2006 р. : тези доп. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - Т. 10. : Пед. науки. - С. 73-75.

12. Щербак І. В. Складові процесу громадянського виховання учнів основної школи / І. В. Щербак // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : зб. статей. всеукр. наук.-практ. конф., 25 - 28 верес. 2006 р. : тези доп. - Ялта : РВВ КГУ, 2006. - Ч.2. - С. 46-50.

13. Щербак І. В. Підготовка майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи [Електронний ресурс] / І. В. Щербак // Україна наукова : Третя всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., 20 - 22 груд. 2007 р. : тези доп. - К., 2008. - Ч. 1. - С. 63-66. - Режим доступу : http://intkonf.org/scherbak-iv-pidgotovka-maybutnogo-vchitelya-do-gromadyanskogo-vihovannya-uchniv-pochatkovoyi-shkoli/

14. Щербак И. В. Формирование гражданской зрелости будущих учителей [Электронный ресурс] / И. В. Щербак // Гуманитарные знания как условие прогресса науки и общества : Междунар. науч.-практ. конф., 8 - 14 февр. 2008 г. : тезисы докл. - ФГОУВПО МГТУ. - Электрон. текст дан. (3,7 Мб) - Мурманск : МГТУ, 2008. - С. 237-240. - 1 опт. компакт-диск (CD-ROM). - Систем. требования : PC не ниже класса Pentium I; 32 Mb RAM; свободное место на HDD 16 Мб; Windows 9x, 2000, XP; дисковод CD-ROM 2-х и выше. - Назва з контейнера.

15. Щербак І. В. Формування мотиваційно-ціннісного компонента готовності студентів до громадянського виховання молодших школярів у позааудиторній роботі / І. В. Щербак // Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні : наук.-практ. конф., 19 червня 2009 р. : тези доп. - Миколаїв : МДУ імені В. О. Сухомлинського, 2009. - С. 280-282.

16. Щербак І. В. Виховуємо майбутнього громадянина : [метод. посіб.] / І. В. Щербак. - Миколаїв : Атол, 2010. - 84 с.

17. Щербак І. В. Підготовка вчителя до громадянського виховання молодших школярів : [метод. посіб.] / І. В. Щербак. - Миколаїв : Атол, 2010. - 108 с.

18. Щербак І. В. Громадянське виховання молодших школярів : [змістовий модуль] / І. В. Щербак. - Миколаїв : Атол, 2010. - 20 с.

Анотація

Щербак І. В. Підготовка майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2010.

У дисертації, присвяченій дослідженню проблеми підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи, розглянуто громадянське виховання особистості як педагогічну проблему. проаналізовано психолого-педагогічні засади громадянського виховання молодших школярів, розкрито особливості підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи, вивчено сучасний стан проблеми дослідження, уперше розроблено й обґрунтовано педагогічні умови та модель формування готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи, визначено компоненти, критерії, показники та охарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи, висвітлено зміст та результати формувального експерименту.

Ключові слова: громадянське виховання, учень початкової школи, підготовка майбутнього вчителя до громадянського виховання, готовність майбутнього вчителя.

Аннотация

Щербак И. В. Подготовка будущего учителя к гражданскому воспитанию учащихся начальной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2010.

В диссертации исследована проблема подготовки будущего учителя к осуществлению гражданского воспитания учеников начальной школы, разработаны, теоретически обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия и модель формирования готовности будущего учителя к данной деятельности.

Гражданское воспитание личности осуществляется путем системной организации учебной, социальной и общественно полезной деятельности, направленной на соблюдение прав и обязанностей гражданина. Гражданственность как фундаментальное духовно-моральное качество, мировоззренческо-психологическая характеристика личности имеет культурологическую основу. Гражданское воспитание в современной начальной школе осуществляется на базе личностного, системного и компетентностного подходов с учетом индивидуальных и возрастных особенностей учащихся. Формирование гражданских качеств личности учеников начальных классов происходит в процессе развития классного коллектива. Воспитать гражданина способен только тот педагог, у которого сформирована гражданственность как интегративное качество. Гражданская зрелость предполагает соответствующий уровень гражданского самосознания, мировоззрения, патриотизма, политической и правовой культуры, социальную активность.

Изучение современного состояния исследуемой проблемы показало, что система подготовки будущего учителя к гражданскому воспитанию учеников начальной школы недостаточно сформирована, не всегда комплексно реализуются ее задания. Это не соответствует требованиям современного общества и тенденциям модернизации образования Украины.

На основе анализа исследований проблемы понятие „подготовка будущего учителя к гражданскому воспитанию учеников начальной школы” определяем как осознанный личностно значимый и внутренне принятый процесс формирования готовности студентов осуществлять гражданское воспитание учеников начальной школы.

Готовность будущего учителя к осуществлению гражданского воспитания учеников начальных классов понимается нами как состояние сформированности специальной компетентности относительно данной деятельности. Структурными компонентами и критериями сформированности готовности являются: когнитивный (критерии сформированности: нормативно-правовой, специально-теоретический, специально-технологический), мотивационно-ценностный (критерии сформированности: личностно-ценностный, чувственно-эмоциональный, мотивационно-ориентационный) и деятельностный (критерии сформированности: практико-преобразующий, деятельностно-воспитательный, оценочно-регулятивный).