Підготовка майбутнього вчителя трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

УДК 37.017.4: 331.101(043.3)

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Газука Тетяна Анатоліївна

Чернігів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті

імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент

Торубара Олексій Миколайович,

Чернігівський державний педагогічний

університет імені Т.Г. Шевченка,

декан індустріально-педагогічного факультету.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Тверезовська Ніна Трохимівна,

Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), професор кафедри методики навчання;

кандидат педагогічних наук, доцент

Мегем Євген Іванович,

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, доцент кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання.

Захист відбудеться 12 лютого 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розісланий 12 січня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.О. Дідух

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Утвердження гуманістичної освітньої парадигми актуалізує проблему реформування професійної системи освіти на засадах гуманізації та особистісної орієнтації. Відтак метою державної освітньої політики стає створення умов для розвитку творчої самореалізації кожного студента, здатного ефективно працювати і навчатися протягом життя.

Професійна підготовка майбутніх учителів має спрямовуватися на набуття ними здатності до самоорганізації, визначення освітніх і життєвих пріоритетів, постановку оперативних та стратегічних завдань і досягнення їх. Цьому сприяє впровадження у процес професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання особистісно-орієнтованого підходу, за якого у центрі навчання знаходиться сам студент із його неповторним внутрішнім світом, його мотивами, цілями. Означений підхід найбільш ефективно реалізується через проектну технологію навчання. Вона є найбільш придатною для повноцінного розвитку особистості, підготовки її до майбутньої трудової діяльності, оскільки дозволяє спрямувати навчання на особистість, її потреби та інтереси.

Проектна діяльність передбачає, перш за все, вільний вибір студентами шляхів, джерел, методів та партнерів навчальної співпраці; забезпечує умови для прояву їхньої особистості у різних ситуаціях, створює можливості для самоактуалізації та особистісного зростання майбутніх учителів трудового навчання. У ході цієї діяльності вони перетворюються на активних учасників навчального процесу. Розв'язання проектних завдань відбувається за рахунок партнерських, довірливих, суб'єкт-суб'єктних стосунків із викладачем та іншими студентами. Сприятливі умови для підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності створює вивчення спеціальних дисциплін, зокрема “Текстильне матеріалознавство”, “Спеціальний малюнок”, “Технологія швейного виробництва”, “Моделювання і конструювання швейних виробів”, “Практикум у навчальних майстернях”, “Обладнання швейного виробництва”. Їх зміст спрямований на забезпечення готовності майбутніх учителів трудового навчання до здійснення проектної діяльності. Це має особливе значення у роботі з учнями, оскільки, згідно із Державним стандартом освітньої галузі “Технологія”, змістом трудового навчання передбачено послідовне залучення учнів до усіх етапів цілісного процесу проектування і виготовлення виробів.

Обґрунтування сутності проектної діяльності відповідає психологічному тлумаченню діяльності, представленого у працях Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперина, В.В. Давидова, О.М. Леонтьєва, А.Р. Лурії, С.Л. Рубінштейна, Г.П. Щедровського.

Передумови для впровадження проектної технології в освітній процес створили праці зарубіжних (Д. Дьюі, У.Х. Кілпатрик, Е. Колінгс, С. Тюберг) та вітчизняних педагогів і психологів (П.П. Блонський, В.В. Ігнатьєва, Е.Г. Каганова, С.Т. Шацький та ін.).

Велике значення для визначення теоретичних засад дослідження проектної діяльності мають праці таких науковців, як: В.В. Гузєєв, О.М. Коберник, П.С. Лернер, Н.В Матяш, Є.І. Мегем, Н.Ю. Пахомова, Дж. Пітт, Є.С. Полат, В.Д. Симоненко, І.Д. Чечель, С.М. Ящук.

Проблема підготовки майбутніх вчителів праці у вищих навчальних закладах розкрита у працях А.М. Алексюка, С.І. Архангельського, Ю.К. Бабанського, В.І. Бондара, А.О. Вербицького, І.О. Зимньої, Л.В. Кондрашової, Н.В. Кузьміної, М.М. Скаткіна, М.Д. Ярмаченка та ін.

Питання теорії і практики трудового виховання схарактеризовані у наукових працях В.І. Андріяшина, С.Я. Батишева, І.Д. Беха, О.І. Гедвілло, В.Г. Гетти, Р.С. Гуревича, В.О. Дідуха, О.М. Коберника, Г.А. Кондратюка, Є.В. Кулика, Г.Є. Левченка, В.М. Мадзігона, Є.І. Мегема, В.К. Сидоренка, Г.В. Терещука, В.П. Титаренко, Д.О. Тхоржевського, М.О. Ховрича та інших учених.

Водночас, незважаючи на достатню розробленість у працях вчених різних аспектів проблеми формування готовності майбутнього вчителя трудового навчання до проектної діяльності, у них не приділялося спеціальної уваги питанням підготовки його до цієї діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін. Попри безперечне визнання сучасними педагогами цінності проектної технології навчання, в освітній практиці спостерігаються суперечності між:

– впровадженням проектної діяльності у процес трудової підготовки школярів та недостатньою розробленістю змісту підготовки до неї студентів;

– зростанням інтересу вчителів до застосування проектної методики в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах і реальним станом підготовки до її реалізації;

– між потенційними можливостями спеціальних дисциплін у вдосконаленні проектної діяльності студентів та недостатнім їх використанням у професійній підготовці майбутніх учителів трудового навчання.

Актуальність даної проблеми, її недостатня розробленість у педагогічній теорії та потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Підготовка майбутнього вчителя трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження входить до планів науково-дослідної роботи кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова “Зміст освіти, форми, методи та засоби підготовки вчителів” (номер державної реєстрації 0198U001733).

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 8 від 27 лютого 2007 року) та узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 20 березня 2007 року).

Мета і завдання дослідження.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці і експериментальній перевірці методики підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання:

1. На основі теоретичних засад проектної діяльності уточнити сутність поняття “проектна діяльність майбутніх вчителів трудового навчання” та з'ясувати роль і значення спеціальних дисциплін у підготовці студентів технологічних факультетів до проектної діяльності.

2. Розробити зміст підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

3. Виявити і науково обґрунтувати педагогічні умови формування у студентів знань та умінь з проектної діяльності.

4. Визначити критерії та рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності.

5. Розробити та експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх вчителів трудового навчання.

Предмет дослідження: методика підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

Для розв'язання поставлених завдань і перевірки вихідних положень було використано такі методи дослідження:

– теоретичні - системний аналіз та узагальнення філософської, психологічної, педагогічної літератури та літератури з проблеми підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до проектної діяльності;

– емпіричні - методи збору емпіричного матеріалу: анкетування, тестування, бесіди, інтерв'ю, педагогічний експеримент, за допомогою яких проводилося спостереження за навчальним процесом зі спеціальних дисциплін, вивчалися рівні сформованості компонентів готовності майбутніх вчителів трудового навчання до проектної діяльності;

– статистичні - методи математичної статистики з метою кількісного та якісного аналізу результатів дослідно-експериментальної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

– вперше розроблено зміст підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін, розкрито можливості спеціальних дисциплін у підготовці майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності; визначено та обґрунтовано умови формування у майбутніх вчителів трудового навчання знань та умінь з проектної діяльності; розроблено модель підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін; визначено критерії та рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

– уточнено сутність поняття проектної діяльності майбутніх вчителів трудового навчання та її етапи;

– дістали подальшого розвитку методичні засади підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до проектної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у:

– розробці та впровадженні у навчальний процес вищих навчальних закладів методики підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін;

– розробці навчальної програми з курсу “Практикум у навчальних майстернях”, особливістю якої є відображення поетапного виконання проектної діяльності з виготовлення швейних виробів та розробці методичних рекомендацій до даного курсу.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику роботи педагогічних працівників індустріально-педагогічного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка № 04-11/973 від 02.11.2009); фізико-технічного факультету Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 2538 від 26.10.2009); технологічного факультету Слов'янського державного педагогічного університету (довідка № 68-09-233а від 28.10.2009); факультету технологій та дизайну Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 4824/01-37/09 від 23.11.2009).

Апробація результатів дисертації.

Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри трудового навчання і креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протоколи: № 4 від 7 листопада 2007 року; № 5 від 29 жовтня 2008 року; № 4 від 30 жовтня 2009 року), кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка (протоколи: № 4 від 28 грудня 2007 року; № 3 від 11 листопада 2008 року; № 3 від 7 жовтня 2009 року), кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (протоколи: № 10 від 26 квітня 2007 року;

№ 2 від 23 вересня 2008 року) та реалізовані у виступах на науково-практичних і звітних наукових конференціях:

міжнародних: “Підготовка вчителів трудового та професійного навчання у ХХІ сторіччі” (травень 2008 року, м. Київ), “Професійно-мистецька школа у системі національної освіти” (жовтень 2008 року, Київ-Мала Білозерка Запорізької обл.);

всеукраїнських: V мистецько-педагогічні читання пам'яті професора О.П. Рудницької (грудень 2007 року, м. Київ), VІ мистецько-педагогічні читання пам'яті професора О.П. Рудницької (грудень 2008 року, м. Київ), звітна наукова конференція Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за 2008 рік (березень 2009 року, м. Київ), науково-практична конференція присвячена 135-й річниці з дня заснування Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (жовтень 2009 року, м. Глухів).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження знайшли своє відображення у 10 одноосібних публікаціях, із них 7 - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України,

1 - методичні рекомендації, 2 - у збірниках матеріалів (науково-практичної конференції та науково-методологічного семінару).

Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 256 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках. Робота містить 16 таблиць, 10 рисунків, 7 додатків на 56 сторінках. Список використаних джерел складає 236 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

навчання трудовий діяльність проектний

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дисертаційного дослідження, визначено його мету та завдання, сформульовано об'єкт, предмет, розкрито методи науково-дослідної роботи, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, представлено відомості про апробацію та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності” подано теоретичний аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури, що дозволив уточнити сутність і етапи проектної діяльності.

Проведений аналіз дав можливість з'ясувати, що діяльність носить завжди перетворювальний характер, тобто її результатом є перетворення як у зовнішньому світі, так і у самій людині, її знаннях, мотивах, здібностях. Продуктом діяльності є, перш за все, ті зміни, які відбулися у ході її виконання у самому суб'єкті.

Методологічною основою дослідження було окреслено діяльнісний підхід, спрямований на розвиток і самовдосконалення особистості. Ґрунтуючись на дослідженнях психологів Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперина В.В. Давидова, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна, ми дійшли висновку, що під час діяльності розвиваються відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, здобуваються знання, життєвий досвід, виникають нові потреби та інтереси, формуються емоційні, вольові, розумові і моральні якості людини, вдосконалюються її загальні і спеціальні здібності. Тим самим створюються внутрішні умови для розвитку самої діяльності, збагачення її змісту, виникнення нових їх видів і форм, що важливо для проектної діяльності.

На основі вивчення сутності проектної діяльності було визначено, що проектна діяльність майбутніх вчителів трудового навчання - це динамічний неперервний цілеспрямований процес їхньої активності, спрямований на розв'язання завдань з розробки ідеї, її реалізації і отримання результату проектної діяльності, що зумовлює зміни об'єктивного та суб'єктивного характеру розвитку сутнісних сил особистості студентів.

Аналіз джерел показав, що проектна діяльність студентів включає чотири основні етапи, які пов'язані між собою і розкривають послідовність розробки і виконання проекту: дослідницький, конструкторський, технологічний, заключний.

Результати педагогічного діагностування сучасного стану підготовленості працюючих вчителів трудового навчання до проектної діяльності свідчать про те, що проектна діяльність використовується у практиці трудової підготовки школярів. Понад 82 % опитаних вчителів відповіли, що вони мають досвід організації навчальної проектної діяльності учнів, проте майже 68 % вчителів відчувають труднощі в управлінні проектною діяльністю учнів, що вказує на необхідність цілеспрямованої підготовки вчителів до здійснення цієї діяльності.

На основі аналізу навчальних програм виявлено можливості реалізації змісту спеціальних дисциплін: “Текстильне матеріалознавство”, “Спеціальний малюнок”, “Технологія швейного виробництва”, “Моделювання і конструювання швейних виробів”, “Практикум у навчальних майстернях”, “Обладнання швейного виробництва” у підготовці майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності. З'ясовано, що спеціальні дисципліни сприяють формуванню знань та умінь студентів, які створюють основу проектної діяльності, а саме: вибір та обґрунтування матеріалів; виконання ескізів моделей; забезпечення цілісності та естетичності виробів; здійснення аналізу, розрахунків та креслень основ конструкції та її перетворення в процесі моделювання; опис та реалізація технологічних процесів, операцій; використання технологічного обладнання та користування ним.

У другому розділі “Методика підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності” обґрунтовано зміст і структуру підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності; виявлено і науково обґрунтовано умови формування у майбутніх вчителів трудового навчання знань та умінь з проектної діяльності; розроблено модель підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

На основі аналізу теоретичних положень змісту підготовки педагогічних кадрів запропоновано зміст підготовки майбутніх вчителів трудового навчання як системи проектних знань та умінь, яку вони мають засвоїти у процесі вивчення спеціальних дисциплін, а також формування емоційно-ціннісного ставлення до проектної діяльності.

Ґрунтуючись на теоретичному аналізі сутності й структури проектної діяльності та зважаючи на те, що вона є складовою професійної діяльності майбутніх учителів трудового навчання, було конкретизовано структуру змісту підготовки студентів до проектної діяльності. Підготовку майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності розглянуто у ході дослідження як цілісну систему, що містить у собі: оволодіння науковими знаннями про сутність і зміст проектної діяльності; розвиток проектних умінь, формування досвіду власної проектної діяльності; виховання особистісних якостей майбутніх учителів та формування емоційно-ціннісного ставлення до проектної діяльності; вдосконалення методичних умінь майбутніх вчителів трудового навчання щодо організації проектної діяльності учнів.

На основі виділених етапів (дослідницький, конструкторський, технологічний, заключний) проектної діяльності майбутніх вчителів трудового навчання розкрито зміст проектної діяльності студентів від початку задуму проекту до його реалізації в матеріалі.

Нами була розроблена програму курсу “Практикум у навчальних майстернях”, метою вивчення якої є оволодіння студентами навичками обробки різноманітних матеріалів; формування професійних знань і вмінь, роботи з обладнанням, інструментами, приладдям; розвиток творчого мислення; виховання відповідальності, самоконтролю, смаку; набуття власного досвіду проектної діяльності. Особливістю програми є те, що в ній відображено не лише послідовність засвоєння студентами прийомів і операцій шиття одягу, а й відображено поетапне виконання проектної діяльності з виготовлення виробів.

Проведене дослідження дає можливість констатувати, що виконання проекту студентом сприяє розвитку в нього мислення, навичок пошуку інформації, аналізу, експериментування, прийняття рішення, самостійної роботи й роботи у групах. Студенти набувають здатності уявно моделювати ідеї, у них поглиблюються знання властивостей матеріалів, виробничих процесів і професій. Вони оволодівають уміннями застосовувати та поглиблювати знання, отримані зі спеціальних та інших дисциплін у процесі проектування. Такий аналіз дає нам можливість стверджувати, що виконання проекту у підготовці майбутніх учителів трудового навчання забезпечує формування у них індивідуального досвіду проектної діяльності. Навчитися створювати проекти студенти можуть у процесі підготовки, а саме під час вивчення спеціальних дисциплін. Проведення таких занять дозволяє залучити майбутніх учителів трудового навчання до всіх етапів проектної діяльності, що сприяє глибшому засвоєнню знань, умінь і навичок та формуванню особистісних якостей, творчих здібностей, значному емоційному піднесенню.

Навчання студентів за програмою курсу “Практикум у навчальних майстернях” забезпечує належний рівень їхньої підготовки до проектної діяльності за певних умов її реалізації.

Тому було виділено умови формування знань та умінь з проектної діяльності як систему доцільно побудованих обставин, за яких оптимально реалізується підготовка майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності: створення позитивної мотивації до проектної діяльності полягає у зростанні інтересу до процесу і результату проектної діяльності у майбутніх вчителів трудового навчання у процесі вивчення спеціальних дисциплін, а також орієнтації їх на особисту самореалізацію та самопізнання; спрямованість підготовки на набуття студентами досвіду проектної діяльності полягає у застосуванні методів активізації творчої діяльності; співпраця викладача і студента в процесі проектної діяльності полягає у забезпеченні та супроводженні проектної діяльності, побудованої на принципах співпраці: консультації, педагогічне спілкування, педагогічна підтримка; оцінювання проектної діяльності студентів полягає в оцінюванні процесу та результатів проектної діяльності студентів, яке відбувається не тільки після закінчення роботи, але і у будь-який момент.

На основі системного, особистісного та діяльнісного підходів була розроблена модель (рис. 1) підготовки вчителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін, яка являє собою сукупність взаємозв'язаних компонентів, що складаються зі спеціально відібраного змісту, реалізація якого відбувається за відповідно створених умов.

На основі цих підходів було розглянуто процес підготовки вчителів трудового навчання до проектної діяльності під час вивчення спеціальних дисциплін як складний процес набуття і використання комплексу проектних знань та вмінь, формування проектних якостей, необхідних майбутньому вчителю трудового навчання для здійснення професійно-педагогічної проектної діяльності, який можливий на основі дотримання певних педагогічних умов. Запропонована модель розкриває особливості структури цього процесу та її елементів, що у свою чергу дозволяє прогнозувати дії та процеси.

У третьому розділі “Експериментальна перевірка ефективності підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності” виокремлено критерії та рівні підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності та представлено хід і результати експериментальної роботи.

Аналіз досліджень з проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності показав, що результатом цієї підготовки виступає готовність до означеної діяльності. Ми розглядаємо її як особистісну якість, що є інтегральним вираженням усіх підструктур особистості. Готовність має складну багаторівневу структуру. Виходячи із загальних положень проектної діяльності, готовність до проектної діяльності майбутніх учителів трудового навчання визначена як складне інтегральне особистісне утворення, що складається з мотиваційного, змістового (когнітивного), операційного, рефлексивно-оцінного компонентів.

Мотиваційний компонент, перш за все, виражається в усвідомленні студентами потреби у проектній діяльності, її особистій та професійній значущості.

Змістовий (когнітивний) компонент містить у собі: проектні знання та знання, що відображаються в сумі знань зі спеціальних дисциплін. Даний компонент впливає на якість виконання проектної діяльності, на її характер та результативність.

Операційний компонент можна представити як орієнтувальні та виконавські дії з проектної діяльності. Показником сформованості цього компонента є здатність студента використовувати увесь арсенал проектних та спеціальних знань на практиці.

Рефлексивно-оцінний компонент реалізується у рефлексії, тобто адекватній самооцінці власної діяльності та діях контролю, самоаналізі як власної проектної діяльності, так і отриманого результату.

Відповідно до компонентів готовності студентів до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін були виділені критерії: мотиваційний, змістовий, операційний, рефлексивно-оцінний.

Виявлені та обґрунтовані чотири рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності: репродуктивний, адаптивний, компетентнісний, творчий. Розроблені критерії, показники та рівні покладено в основу оцінювання результативності підготовки студентів до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

Всього у експерименті брало участь 187 осіб, з них 95 студентів у складі контрольної групи і 92 - у складі експериментальної групи.

Констатувальне дослідження передбачало визначення обізнаності студентів із сутністю та змістом проектної діяльності, виявлення ставлення студентів до проектної діяльності та визначення якостей особистості, необхідних для даного виду діяльності. Проведене анкетування дало можливість констатувати, що більшість студентів не мають певного уявлення про проектну діяльність, хоча прагнуть до створення власних виробів.

Було виявлено рівні сформованості проектних знань, умінь та розвитку якостей майбутніх вчителів трудового навчання, необхідних для проектної діяльності (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика рівнів сформованості проектних знань, умінь та розвитку якостей студентів, необхідних для проектної діяльності

Репродуктивний (низький)	Адаптивний (середній)	Компетентнісний (достатній)	Творчий (високий)
Самостійність на низькому рівні. Мотиви проектної діяльності мають зовнішню орієнтацію.	Рівень творчості низький, проявляє часткову самостійність. Зовнішні мотиви проектної діяльності частково переходять у внутрішні.	Рівень творчості має періодичний характер, проявляє самостійність. Мотиви проектної діяльності представлені у загальній структурі мотивації.	Творчість і самостійність. Домінують і діють внутрішні мотиви, пов'язані з проектною діяльністю.
Знання мають фрагментарний характер.	Знання і розуміння основних положень.	Знання є достатньо повними.	Глибокі, системні знання з проектної діяльності.
Виконання етапів проектної діяльності з грубими порушеннями і недостатнім обсягом.	Виконання етапів проектної діяльності з незначними порушеннями.	Виконання всіх етапів проектної діяльності.	Виконання всіх етапів проекту правильно і впевнено.
Неадекватна самооцінка власної проектної діяльності, при корекції своєї проектної діяльності необхідна допомога.	Не завжди адекватна самооцінка власної проектної діяльності, корекція своєї проектної діяльності.	Адекватна самооцінка власної проектної діяльності, своєчасна корекція своєї проектної діяльності.	Адекватна самооцінка та самоаналіз власної проектної діяльності.

Формувальний експеримент проводився за такими напрямками: перевірка доступності розробленої нами програми курсу “Практикум у навчальних майстернях” для формування проектних знань та умінь студентів; оцінювання розвитку якостей студентів, необхідних у процесі проектної діяльності; перевірка засвоєних студентами знань і умінь з проектної діяльності.

Формувальний експеримент полягав у реалізації змісту курсу “Практикум у навчальних майстернях”, в основі якого було передбачено поетапне виконання проектів з урахуванням ступеня їх складності, що сприяло активному залученню студентів до проектної діяльності. За розробленою програмою студенти виконували шість проектів, що дало можливість набути майбутнім учителям трудового навчання власного досвіду проектної діяльності та закріпити отримані знання на практиці.

Для оцінки сформованості проектних знань та умінь під час вивчення курсу “Практикум у навчальних майстернях” нами був проведений компонентний аналіз проектної діяльності студентів.

До компонентів, які перевірялися були віднесені знання (сутності основних понять проектної діяльності, етапів проектної діяльності, структури проектної діяльності, змісту проектної діяльності, методів проектування, видів проектної документації, вимог до виконання та захисту проекту) та уміння (здійснювати пошук інформації, обґрунтовувати актуальність об'єкту проектування, аналізувати моделі-аналоги, використовувати метод дизайн-аналізу, складати морфологічну матрицю, виконувати фор-ескіз, виконувати творчий ескіз, виконувати робочий ескіз, виконувати креслення у процесі проектування виробу, визначати технологічну послідовність виготовлення виробу, добирати та обґрунтовувати вибір матеріалів для майбутнього виробу, добирати інструменти відповідно до певних операцій, проводити обґрунтування оптимальних витрат на матеріали та виготовлення).

Для отримання чисельної міри критерію засвоєння (табл. 2) ми скористалися коефіцієнтом засвоєння, запропонованим В.П. Беспалько. При К засв  0,7 процес навчання можна вважати завершеним, оскільки у подальшій діяльності студент здатний у ході самонавчання удосконалювати свої знання.

Таблиця 2

Показники засвоєння проектних знань та умінь студентів у процесі експерименту (К засв )

Контрольний зріз	Середній коефіцієнт засвоєння в експериментальних групах, %
	1 група	2 група	3 група	4 група
1	73,3	73,0	75,0	73,1
2	78,8	77,5	79,8	78,6
3	83,5	82,5	84,8	83,6

Встановлено, що на підвищення рівня сформованості проектних знань та умінь студентів значний вплив має досвід проектної діяльності.

Із загального переліку умінь, які є необхідними компонентами проектної діяльності майбутніх учителів трудового навчання, можна виділити ті, що характерні для будь-якої технології навчання. Це уміння здійснювати пошук інформації, виконувати креслення, використовувати метод дизайн-аналізу, визначати технологічну послідовність виготовлення виробу, добирати та обґрунтовувати вибір матеріалів для майбутнього виробу і добирати інструменти відповідно до певних операцій. Саме цей перелік умінь був покладений в основу експерименту з оцінки порівняльної ефективності проектної технології навчання. З цією метою студентам контрольних і експериментальних груп було запропоновано розробити творчу модель сукні, провести її конструювання та визначити технологічну послідовність виготовлення. Оцінювання результатів діяльності (табл. 3) було здійснене за шкалою, що складається з чотирьох рівнів: низький, середній, достатній і високий.

Таблиця 3

Результати виконання студентами творчого завдання

Група студентів	Кількісний склад	Рівень виконання завдання
		низький	середній	достатній	високий
Контрольна	n1 = 95	14	48	25	8
Експериментальна	n2 = 92	6	30	39	17

Оцінку відмінностей у виконанні завдання студентами контрольної та експериментальної груп проведемо із застосуванням статистичного критерію ч2. Усі вимоги щодо застосування критерію у нашому експерименті виконані, зокрема: обидві вибірки є випадковими і незалежними, в основу вимірювань покладена шкала порядку, кожне із числових значень у таблиці 3 перевищує 5.

Значення статистики критерію розрахуємо за формулою:

Виконавши розрахунки, ми одержали значення статистики критерію, рівне 12,8.

У той же час критичне значення статистики критерію ч2 для рівня значущості 0,05 і трьох ступенях свободи (С = 4 - 1 = 3) дорівнює 7,82. Отже, ми маємо констатувати невипадковий характер відмінностей результатів виконання творчого завдання між контрольною та експериментальною групою студентів.

Таким чином, результати педагогічного експерименту та статистико-математичної обробки його результатів підтверджують високу ефективність проектної технології у підготовці майбутніх учителів трудового навчання.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження можна стверджувати, що поставлена мета досягнута, дослідницькі завдання виконані. Це дозволяє зробити такі висновки.

На основі аналізу джерел з проблеми дослідження визначено сутність проектної діяльності майбутніх вчителів трудового навчання як динамічний неперервний цілеспрямований процес їхньої активності, спрямований на розв'язання завдань з розробки ідеї, її реалізації та отримання результату проектної діяльності, що зумовлює зміни об'єктивного та суб'єктивного характеру розвитку сутнісних сил особистості студентів.

Результати аналізу навчальних програм зі спеціальних дисциплін (“Текстильне матеріалознавство”, “Технологія швейного виробництва”, “Конструювання та моделювання швейних виробів”, “Практикум у навчальних майстернях”) дозволили з'ясувати роль цих дисциплін у формуванні готовності майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності. Вона полягає у тому, що спеціальні дисципліни сприяють формуванню знань та умінь студентів, необхідних для успішного здійснення процесу проектування.

2. Розроблено зміст підготовки майбутніх вчителів трудового навчання як системи проектних знань та умінь, які вони мають засвоїти у процесі вивчення спеціальних дисциплін, а також сприяти формуванню емоційно-ціннісного ставлення до проектної діяльності.

Структура підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до проектної діяльності охоплює мотиваційний, змістовий (когнітивний), операційний, рефлексивно-оцінний компоненти.

З метою підвищення результативності підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до проектної діяльності було розроблено програму з курсу “Практикум у навчальних майстернях”, в основу змісту якої покладено проектну діяльність студентів.

3. Урахування особливостей організації проектної діяльності дозволило виокремити педагогічні умови формування у майбутніх вчителів трудового навчання знань, умінь і навичок з проектної діяльності: створення позитивної мотивації до проектної діяльності, спрямованість професійної підготовки на набуття студентами особистого досвіду проектної діяльності; співпраця викладача і студента у процесі проектної діяльності; оцінювання проектної діяльності студентів.

4. Готовність майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності визначається нами як складне інтегральне особистісне утворення, що складається з мотиваційного, змістового (когнітивного), операційного, рефлексивно-оцінного компонентів. Відповідно до компонентів підготовки були визначені критерії (мотиваційний, змістовий, операційний, рефлексивно-оцінний), їх показники (осмислене ставлення майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності, сукупність знань з проектної діяльності, комплекс умінь та навичок з використання проектної діяльності, самоаналіз і самооцінка даної діяльності) та рівні їх сформованості (репродуктивний, адаптивний, компетентнісний, творчий).

5. Ґрунтуючись на системному та особистісно-діяльнісному підходах, ми розробили та експериментально перевірили модель підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін, яка являє собою сукупність взаємопов'язаних компонентів, що забезпечують реалізацію спеціально відібраного змісту за відповідно створених умов.

Експериментальна перевірка ефективності підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до проектної діяльності в процесі вивчення спеціальних дисциплін відбувалась відповідно до розробленої моделі та підтвердила її ефективність (середній коефіцієнт засвоєння знань та умінь в експериментальних групах склав 83,5 %; 82,5 %; 84,8 %; 83,6 %).

Узагальнення результатів проведеного дослідження дозволяє запропонувати рекомендації щодо:

– розробки змісту спеціальних дисциплін з урахуванням вимог проектної діяльності;

– створення педагогічних умов, що охоплюють забезпечення позитивної мотивації студентів до проектної діяльності, спрямованість професійної підготовки на набуття студентами особистого досвіду проектної діяльності; співпраця викладача і студента у процесі проектної діяльності; оцінювання проектної діяльності студентів.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін. Подальшого вивчення потребують питання організації самостійної роботи студентів з опанування проектною діяльністю. Дослідження зазначеної проблеми стане предметом наших подальших наукових розробок.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у провідних фахових виданнях:

1. Газука Т.А. Особливості виконання творчих проектів на заняттях з технології швейного виробництва / Газука Т.А // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип. 37. - С. 129-131. (Серія Педагогічні науки).

2. Газука Т.А. Суть та структура проектної діяльності учнів на заняттях з технології швейного виробництва / Газука Т.А. // Психолого - педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 18. - С.141-146.

3. Газука Т.А. Курсове проектування в змісті підготовки майбутніх учителів трудового навчання / Газука Т.А. // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - Вип. 45. - С. 161-165. (Серія Педагогічні науки).

4. Газука Т.А. Компоненти формування готовності майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності / Газука Т.А. // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - Вип. 53. - С. 33-36. (Серія Педагогічні науки).

5. Газука Т.А. Теоретичні аспекти підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності / Газука Т.А. // Педагогіка і психологія професійної освіти // Науково-методичний журнал - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2008. - Вип. 5. - С. 50-56.

6. Газука Т.А. Проект навчальної програми з курсу “Практикум у навчальних майстернях” / Газука Т.А. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2009. - № 4. - С.33-40.

7. Газука Т.А. Педагогічні умови формування у майбутніх учителів трудового навчання досвіду проектної діяльності / Газука Т.А. // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - Вип. 67. - С. 17-22. (Серія Педагогічні науки).

Навчально-методичні посібники та рекомендації:

1. Газука Т.А. Методичні рекомендації до курсу “Практикум у навчальних майстернях” [для студ. спец. “Технологічна освіта”] / Т.А. Газука - Чернігів : ЧДПУ, 2009. - 64 с.

Матеріали конференцій:

1. Газука Т.А. Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності / Газука Т.А. // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: зб. матеріалів науково-методологічного семінару (6-7 грудня 2007р.). - Чернівці: Зелена Буковина, 2008. - С.176-178.

2. Газука Т.А. Критеріальні характеристики готовності майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності / Газука Т.А. // Професійно-мистецька школа у системі національної освіти: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (1-3 жовтня 2008р.). - Київ-Чернівці: Зелена Буковина, 2008. - С.237-239.

АНОТАЦІЇ

Газука Т.А. Підготовка майбутнього вчителя трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до визначення поняття “проектна діяльність”, уточнено сутність поняття проектної діяльності студентів та її етапи.

На основі аналізу теоретичних положень проектної діяльності уточнено зміст поняття “проектна діяльність” майбутніх вчителів трудового навчання. Перевірено сучасний стан підготовки вчителів трудового навчання до проектної діяльності. Розкрито можливості спеціальних дисциплін у підготовці майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності. Розроблено зміст підготовки майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін. Обґрунтовано педагогічні умови формування у студентів спеціальності “Технологічна освіта” знань, умінь і навичок з проектної діяльності, розроблено та експериментально перевірено модель їхньої підготовки до проектної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін, визначено критерії та рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до проектної діяльності. Розроблено і експериментально перевірено програму курсу “Практикум у навчальних майстернях”, особливістю якої є відображення поетапного виконання проектної діяльності з виготовлення швейних виробів. Розроблено методичні рекомендації до даного курсу, отримано позитивні результати, доведено, що розроблений практикум сприяє підвищенню рівня підготовки студентів до проектної діяльності.

Ключові слова: діяльність, проектна діяльність, проектування, проект, підготовка майбутніх учителів трудового навчання, підготовка у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

Газука Т.А. Подготовка будущего учителя трудового обучения к проектной деятельности в процессе изучения специальных дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черниговский государственный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблеме подготовки будущих учителей трудового обучения к проектной деятельности в процессе изучения специальных дисциплин.

Проанализировано теоретико-методологические подходы к определению понятия “проектная деятельность”, уточнена сущность понятия проектная деятельность будущих учителей трудового обучения и её этапы.

Определено современное состояние подготовки учителей трудового обучения к проектной деятельности. Раскрыты возможности специальных дисциплин в подготовке будущего учителя трудового обучения к проектной деятельности.

На основе анализа теоретических положений проектной деятельности раскрыты содержание и структура подготовки будущих учителей трудового обучения к проектной деятельности.

Подготовка будущих учителей трудового обучения к проектной деятельности рассмотрена в ходе исследования как целостная система, которая включает в себя: усвоение научных знаний о сущности и содержании проектной деятельности; развитие проектных умений, формирование опыта проектной деятельности; воспитание личностных качеств будущего учителя и формирование эмоционально-ценностного отношения к проектной деятельности; усовершенствование методических, организационных умений будущих учителей трудового обучения, необходимых для проектной деятельности.

Обоснованы педагогические условия формирования у студентов специальности “Технологическое образование” знаний, умений и навыков проектной деятельности. Они предусматривают: создание позитивной мотивации к проектной деятельности; направленность подготовки на приобретение студентами опыта проектной деятельности; сотрудничество студента и преподавателя в процессе проектной деятельности; оценивание проектной деятельности студентов.

Определены критерии и уровни готовности будущего учителя трудового обучения к проектной деятельности.

Разработано и экспериментально проверено модель подготовки будущих учителей трудового обучения к проектной деятельности в процессе изучения специальных дисциплин.

Кроме того, разработана и экспериментально проверена программа курса “Практикум в учебных мастерских”, особенностью которой является отображение в её содержании поэтапного выполнения проектной деятельности по изготовлению швейных изделий. Разработаны методические рекомендации к данному курсу. Проведенное исследование дало положительные результаты, доказало, что разработанный практикум способствует повышению уровня подготовки студентов к проектной деятельности.

Ключевые слова: деятельность, проектная деятельность, проектирование, проект, подготовка будущего учителя трудового обучения, подготовка в процессе изучения специальных дисциплин.

Gazuka T.A. Preparing a future labour training teacher for project activity in the framework of special academic subjects. - Manuscript.

Thesis for the candidate's degree in 13.00.04 - theory and methodology of professional education. - Chernihiv Shevchenko State Pedagogical University. - Chernihiv, 2010.

The thesis tackles the issue of preparing future labour training teachers for project activity in the process of teaching special academic subjects.

Theoretical and methodological approaches to defining the notion of “project activity” are analysed while the essence and stages of students' project activities are specified.

Contents and structure of the process of preparing future labour training teachers for project activity are defined on the basis of corresponding theoretical premises. Modern trends in preparing labour training teachers for project activity are considered. The paper highlights the potential of specific academic subjects in the outlined sphere of education. The dissertation provides didactic grounds for forming project activity knowledge and skills of the students majoring in “Technological education”. The model of this educational process within the framework of the process of teaching special academic subjects is suggested, experimentally proved and described in the paper. Criteria for defining the students' readiness as well as its level are discussed in the thesis. A program for the course of “Practice in training works” is designed and experimentally verified. The primary peculiarity of the said program is the reflection of phased implementation of project activities involved in producing ready-made garments. The program is supplemented by a set of corresponding methodological guidelines.

Key words: activity, project activity, project designing, project, preparing a future labour training teacher, preparation in the process of teaching special academic subjects.

Размещено на Allbest.ru

...