Педагогічні засади використання етнодизайну у професійній підготовці інженерів-педагогів швейного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні засади використання етнодизайну у професійній підготовці інженерів-педагогів швейного профілю

В умовах сучасних глобалізаційних процесів зростає роль культурної ідентифікації українського народу серед культур народів світу на основі традицій декоративно-вжиткового мистецтва, що зберігає ознаки українського етносу. Посилений інтерес у суспільстві до етнодизайну зумовлює необхідність підготовки педагогічних працівників з високим рівнем етнодизайнерської компетентності, здатних навчати учнівську молодь на засадах інтеграції традицій народного мистецтва і новітніх технологій дизайну.

Специфіка інженерно-педагогічної діяльності швейного профілю полягає не лише у володінні педагогічними та інженерними компетенціями. Важливого значення набувають її художньо-естетичні й етнокультурні компоненти. У системі інженерно-педагогічної освіти швейного профілю етнодизайн як форма творчої діяльності виконує культурологічні та аксіологічні функції, сприяє набуттю майбутніми інженерами-педагогами професійно важливих якостей та етнодизайнерських компетенцій, розвитку художніх здібностей, виробленню ціннісних орієнтирів і національної самосвідомості.

Концептуальні положення щодо розвитку творчої особистості на ідеях етнокультурного відродження України знайшли відображення у Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) [1993], Законах України “Про освіту” [1991], “Про вищу освіту” [2000], Національній доктрині розвитку освіти [2002], Концепції професійно-художньої освіти [2002], Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні [2004], Концепції державної програми збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на 2006-2010 роки [2006], Концепції національного виховання студентської молоді [2009] та ін. Ці документи визначають пріоритети національної освіти щодо формування особистості на культурних, мистецьких, естетичних, духовних, загальнолюдських і національних цінностях.

Професійна підготовка інженерів-педагогів швейного профілю в Україні здійснюється у восьми вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації. Однак використання етнодизайну у професійній освіті інженерів-педагогів швейного профілю не набуло достатнього відображення в її змісті та формах навчання. Свідченням цього є відсутність навчальних дисциплін, які сприяють формуванню у майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю етнодизайнерської компетентності, національної естетики й самосвідомості; розбіжності у назвах і кількості годин на вивчення спецдисциплін, що забезпечують оволодіння знаннями з основ дизайну, проектування швейних виробів, художньої обробки матеріалів. Такий стан зумовлює необхідність посилення уваги до створення належних умов оволодіння майбутніми інженерами-педагогами швейного профілю традиціями народного (декоративно-вжиткового) мистецтва з урахуванням технологій сучасного дизайну, для забезпечення їхньої якісної професійної (етнодизайнерської) підготовки.

Зазначимо, що наукові основи відродження національних традицій, зокрема, декоративно-вжиткового мистецтва, як яскравої самобутньої складової української культури, знайшли відображення в працях Є. Антоновича, М. Білан, З. Васіної, Г. Горинь, О. Данченко, Р. Захарчук-Чугай, Т. Кари-Васильєвої, К. Матейко, М. Селівачова, М. Станкевича, Г. Стельмащук, П. Толочка, Є. Шевченка, Р. Шмагала та ін. Філософи, психологи, педагоги, мистецтвознавці, художники приділяли особливу увагу питанням культуротворчого, світоглядного, виховного впливу мистецтва. Праці Б. Ананьєва, О. Асмолова, М. Бердяєва, М. Кагана, А. Маслоу, С. Раппопорта, П. Якобсона розкривають основи розвитку творчої особистості в контексті мистецтва (образотворчого, декоративно-вжиткового), естетики та психології творчості.

Проблемам розвитку творчої особистості педагога, навчання та виховання на основі національної культури, декоративно-вжиткового мистецтва і дизайну у професійній освіті присвячено дисертаційні дослідження Є. Вишневської “Основи дизайну як засіб розвитку творчих здібностей вчителя технології” (2001); Н. Чуприни “Розробка художньо-технічних принципів проектування колекцій сучасного жіночого костюма на основі українського народного одягу” (2001); О. Гевко “Національно-патріотичне виховання студентів вищих педагогічних закладів засобами декоративно-ужиткового мистецтва” (2003); О. Коломієць “Педагогічне забезпечення культурологічної складової у підготовці студентів технічних ВНЗ” (2004); Н. Баранової “Естетичні засади національно-культурних традицій” (2005); Н. Козлякової “Педагогічні умови підвищення ефективності художньо-творчої діяльності студентів засобами декоративно-прикладного мистецтва” (2007); Л. Оршанського “Теоретико-методичні засади художньо-трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання“ (2009) та інших.

Водночас нами не виявлено праць, в яких би ґрунтовно висвітлювались проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з урахуванням художніх традицій минулого і технологій сучасного дизайну (етнодизайну), розвитку у них професійно важливих якостей, художньо-естетичної культури та етнодизайнерської компетентності. Недооцінка етнодизайнерської компоненти у професійній освіті швейного профілю знижує її якість й негативно впливає на рівень підготовленості майбутніх інженерів-педагогів до здійснення педагогічної діяльності у професійних навчальних закладах швейного профілю.

Науковий аналіз досліджуваної проблеми, а також вивчення стану професійної підготовки майбутніх фахівців швейного профілю дав змогу виявити суперечності між: зрослими потребами ПТО у педагогічних працівниках швейного профілю з високим рівнем етнодизайнерської компетентності у професійно-художній діяльності та неготовністю ВНЗ до творчого використання етнодизайну у підготовці відповідних фахівців; необхідністю наповнення змісту інженерно-педагогічної освіти швейного профілю етнодизайнерською компонентою та відсутністю відповідного навчально-методичного комплексу; підвищенням ролі педагога як носія культурних надбань українського народу й відсутністю у професійній підготовці форм і методів навчання, які б уможливлювали участь майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю у творчій етнодизайнерській, дослідницькій етнографічній й виставковій діяльності.

Актуальність цієї проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження: “Педагогічні засади використання етнодизайну у професійній підготовці інженерів-педагогів швейного профілю”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України з теми “Теорія та методика проектування професійного навчання кваліфікованих робітників” (РК № 0104U009941) з 2005 року, з 1 вересня 2008 року - Інституту професійно-технічної освіти НАПН України з теми “Теоретико-методологічні засади розробки державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління” (РК № 0109U001187). Тема дисертації затверджена вченою радою Хмельницького національного університету (протокол № 9, від 27.04.2005) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 27 листопада 2005 року (протокол № 9).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну.

Предмет дослідження: зміст і методики використання етнодизайну у професійній підготовці інженерів-педагогів швейного профілю.

Мета дослідження: обґрунтувати авторську концепцію професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну і на її основі розробити відповідний навчально-методичний комплекс.

Концептуальні ідеї дослідження. Провідною ідеєю дослідження є творче використання етнодизайну у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю, що ґрунтується на філософських, гуманістичних, психолого-педагогічних, культурологічних, мистецтвознавчих концепціях творчого розвитку особистості; формування їхньої професійної компетентності на засадах національної культури і сучасних технологій дизайну.

Використання етнодизайну у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю здійснюється на педагогічних засадах формування їхніх професійно важливих якостей (креативного мислення, творчої активності), художньо-естетичної, проектної й дослідницької культури, етнодизайнерської компетентності, національної самосвідомості, необхідних для ефективної педагогічної діяльності у професійних навчальних закладах швейного профілю. Розвиток творчої особистості інженера-педагога швейного профілю з використанням етнодизайну здійснюється з урахуванням особистісно орієнтованого, діяльнісно-розвивального, компетентнісного, системного, етнодизайнерського підходів.

Впровадження етнодизайну у професійну підготовку майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю реалізується в цілісній навчально-методичній системі, а саме: використання авторського навчально-методичного комплексу (навчальний курс “Художнє проектування одягу”, практикум “Художня обробка текстильних матеріалів”, що містять етнодизайнерську компоненту); застосування інноваційних форм і методів навчання (лекційні заняття в музеях, майстер-класи з участю майстрів народного мистецтва, гурткова і виставкова етнодизайнерська діяльність); організація дослідницької етнографічної діяльності.

Відбір і структурування змісту етнодизайнерських навчальних курсів, “Художнє проектування одягу” та практикум “Художня обробка текстильних матеріалів” ґрунтуються на загальнодидактичних (гуманізації і гуманітаризації, наступності і системності, єдності теорії і практики, інтегрування освіти і науки, культуровідповідності, розвивального характеру навчання, естетизації) і специфічних принципах (виховного характеру навчання на засадах національної культури і мистецтва, інтеграції технологічних та етнодизайнерських знань і вмінь, єдності художньо-естетичної та проектної культури, традиційності народного мистецтва, ціннісного орієнтування, креативності, творчої самореалізації), що уможливлює оволодіння майбутніми інженерами-педагогами швейного профілю необхідним обсягом знань, умінь і навичок з етнодизайну для здійснення успішної етнодизайнерської педагогічної діяльності у професійних навчальних закладах швейного профілю.

Методика організації дослідницької етнографічної діяльності сприяє залученню студентів до вивчення традицій народного мистецтва й передбачає самостійне дослідження його першоджерел в музеях (етнографічних, декоративно-вжиткового мистецтва, обласних, міських, сільських, шкільних тощо, у польових експедиціях) та в бібліотеках.

Концептуальні ідеї дослідження знайшли відображення в гіпотезі: використання етнодизайну у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю сприятиме набуттю етнодизайнерської компетентності, художньо-естетичної, проектної й дослідницької культури за умов: теоретичного обґрунтування концепції професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну; розроблення і впровадження відповідного навчально-методичного комплексу з урахуванням етнодизайнерської компоненти; використання інноваційних форм і методів навчання з активною позааудиторною діяльністтю; впровадження етнографічної практики; залучення студентів до участі у гуртковій, виставковій і науковій діяльності.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження визначено завдання:

1. Вивчити стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці.

2. Теоретично обгрунтувати авторську концепцію та педагогічні засади професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну.

3. Розробити та експериментально перевірити навчально-методичний комплекс з етнодизайнерською компонентою.

4. Обґрунтувати та впровадити методику дослідницької етнографічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

5. Підготувати методичні рекомендації щодо професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну.

Методологічну основу дослідження становлять основні філософські положення теорії пізнання, художньо-естетичного розвитку, провідні положення теорії професійного навчання і виховання на засадах творчого розвитку особистості, вчення про її творчу сутність, концептуальні положення педагогіки і психології, спрямовані на удосконалення професійної компетентності педагога, гуманізації освіти, ідеї щодо розвитку національної культури як соціального явища. Визначальними методологічними підходами дослідження є гуманістичний, культурологічний, аксіологічний, компетентнісний, особистісно орієнтований, діяльнісно-розвивальний, системний, інтегративний, етнохудожній. В основу методології дослідження покладено ідеї виховання на засадах народного мистецтва.

Теоретичну основу дослідження становлять провідні положення теорії філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай та ін.); теорії професійної освіти (С. Батишев, Р. Гуревич, О. Коваленко, Л. Лук'янова, Н. Ничкало та ін.); ідеї системного підходу (В. Биков, В. Загв'язинський, В. Краєвський, І. Лернер), гуманізації, гуманітаризації й культуровідповідності професійної освіти (Г. Балл, І. Бех, Г. Васянович, С. Гончаренко, А. Кузьмінський, Л. Онищук, О. Семеног, Л. Хомич, Г. Філіпчук та ін.); організації навчально-виховного процесу (Ю. Бабанський, О. Дубасенюк, А. Киверялг, М. Скаткін, М. Солдатенко, А. Хуторський, І. Якиманська та ін.); психології творчості (Л. Виготський, В. Моляко, Н. Рождественська, С. Рубінштейн та ін.); навчання й виховання на національних традиціях (Є. Антонович, О. Гевко, С. Нікітчина, Л. Оршанський, В. Радкевич, Т. Усатенко та ін.); естетики і художньої творчості (А. Азархін, В. Кудін, В. Каган, Л. Масол, М. Лещенко та ін.); мистецької освіти (В. Орлов, О. Отич, О. Рудницька, М. Чембержі та ін.); дизайну (Г. Гребенюк, О. Гінесаретський, В. Даниленко, С. Мигаль, Н. Чуприна М. Яковлєв та ін.), порівняльної професійної педагогіки (О. Матвієнко, О. Огієнко, Л. Пуховська та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємодоповнюючих методів, зокрема: теоретичні - аналіз філософської, історичної, психологічної, педагогічної, мистецтвознавчої, культурологічної, етнографічної наукової літератури; нормативно-правових документів щодо удосконалення професійної освіти; навчально-методичних матеріалів і навчально-програмної документації з підготовки інженерів-педагогів швейного профілю; емпіричні - спостереження, опитування, бесіди, аналіз змісту професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю, анкетування, тестування, експертна оцінка авторського навчально-методичного комплексу; педагогічний експеримент з кількісним і якісним аналізом результатів; аналіз 10-літнього науково-педагогічного досвіду автора; статистичні - кількісна та якісна обробка одержаних результатів.

Організація дослідження. Дослідження проводилось у декілька етапів, упродовж 2000-2009 років.

На пошуковому етапі (2000-2002) осмислювалась актуальність проблеми; визначалися об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження; формувалася робоча гіпотеза, розроблялася програма і методика дослідження.

На констатувальному етапі дослідження (2002-2004) формувалася концепція підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну; розроблявся план дослідно-експериментальної роботи; її діагностичний інструментарій; проводився збір інформації щодо використання етнодизайну в теорії та освітній практиці; формувалися критерії та показники, за якими визначалася ефективність використання етнодизайну у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

На етапі формувального експерименту (2005-2008) удосконалювалася методика професійної підготовки з використанням етнодизайну спрямована на творчий художній розвиток майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю, їх художньо-естетичну, проектну та дослідницьку культуру, етнодизайнерську компетентність. Було розроблено навчально-методичний комплекс, що охоплює: авторський навчальний курс “Художнє проектування одягу” з етнодизайнерською компонентою, практикум “Художня обробка текстильних матеріалів”; методика організації дослідницької етнографічної діяльності з програмою етнографічної практики; перевірялася їхня ефективність у професійній підготовці; фіксувалися результати експерименту, проводилася обробка емпіричних даних.

На узагальнювальному етапі дослідження (2008-2009) за результатами формувального експерименту здійснювався аналіз емпіричних даних, одержаних у ході дослідження, формулювалися загальні висновки, оформлювався рукопис дисертації. Розроблялися методичні рекомендації щодо професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну; впроваджувалися результати дисертаційного дослідження у навчальний процес вищих навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку інженерів-педагогів швейного профілю.

Експериментальна база дослідження: Хмельницький національний університет, Українська інженерно-педагогічна академія (м. Харків), Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Крім означених ВНЗ, на констатувальному етапі експерименту були задіяні: Львівський державний коледж легкої промисловості Київського національного університету технологій та дизайну; Рівненський технікум технологій і дизайну Національного університету водного господарства та природокористування; технікум дизайну Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола; Київське вище професійне училище технологій та дизайну одягу; Сімферопольське вище професійне училище сервісу та дизайну; Рівненський професійний ліцей сфери побуту.

В експерименті брали участь 569 осіб (226 студентів ВНЗ, які здобувають інженерно-педагогічну освіту швейного профілю, 24 викладачі ВНЗ спецдисциплін швейного профілю, 299 учнів і 20 викладачів ПТНЗ).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: вперше розроблено концепцію професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну, провідною ідеєю якої є введення етнодизайнерської компоненти у зміст інженерно-педагогічної освіти, що сприяє розвитку професійно важливих якостей особистості майбутнього інженера-педагога швейного профілю (творча активність, креативне мислення, художньо-естетична, проектна і дослідницька культура, національна самосвідомість, етнодизайнерська компетентність), необхідних для здійснення педагогічної діяльності у професійних навчальних закладах швейного профілю; обґрунтовано сутність понять ”етнодизайн” (мистецтво сучасного дизайну, що ґрунтується на національних традиціях) та ”етнодизайнерська діяльність” (творча інноваційна діяльність, результатом якої є художній проект. У процесі його реалізації переосмислюються елементи етнічної культури і продукуються вже в новій стилізованій формі сучасних виробів, що мають практичну і художню цінність й водночас передають образність національної культури); розроблено систему специфічних принципів відбору і структурування змісту етнодизайнерських навчальних курсів, що розкривають аксіологічні, культурологічні, етнічні, мистецькі, технологічні й педагогічні основи етнодизайнерської діяльності; удосконалено методичні підходи і принципи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю, спрямованих на формування у них необхідних творчих якостей та етнодизайнерської компетентності; подальшого розвитку набули положення щодо системного використання надбань національної культури і традицій декоративно-вжиткового мистецтва у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено і впроваджено в навчальний процес вищих навчальних закладів, які здійснюють професійну підготовку інженерів-педагогів швейного профілю, навчально-методичний комплекс, що охоплює: авторський навчальний курс “Художнє проектування одягу” з етнодизайнерською компонентою, практикум “Художня обробка текстильних матеріалів” та навчально-методичне забезпечення до їх вивчення; методичні рекомендації щодо професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну та методичні рекомендації щодо організації дослідницької етнографічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено в педагогічну практику Хмельницького національного університету (довідка № 14 / 272 від 15.04.2009 р.), Української інженерно-педагогічної академії (акт про впровадження від 30.04.2009 р.), Кримського інженерно-педагогічного університету (довідка № 01.3-08 / 466 від 05.06. 2009 р.), Київського національного університету технологій та дизайну (довідка № 04-83 / 751 від 28. 04. 2009 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 468 від 05.05.2009 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 868 / 01 від 07.05.2009 р.), Мистецького інституту художнього моделювання та дизайну імені Сальвадора Далі (довідка № 056 від 27.04.2009 р).

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечено теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, широкою джерельною базою, використанням взаємодоповнюючих методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження, експериментальною перевіркою гіпотези, обробкою емпіричних даних з використанням статистичних методів, реалізацією методичних розробок і рекомендацій, позитивними наслідками їх впровадження.

На захист виносяться:

1. Авторська концепція професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну, інноваційна сутність визначених у ній мети, завдань, педагогічних засад уможливлює створення цілісної навчально-методичної системи, що ґрунтується на традиціях декоративно-вжиткового мистецтва й забезпечує гуманітаризацію інженерно-педагогічної освіти, формування творчої особистості майбутнього інженера-педагога швейного профілю - митця-наставника у професійному розвитку учнівської молоді професійних навчальних закладів швейного профілю.

2. Методика дослідницької етнографічної діяльності, спрямована на формування дослідницької культури майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю в процесі оволодіння ними уміннями етнографічного пошуку зразків народного декоративно-вжиткового мистецтва з метою аналізу їхніх форм, орнаментів, кольорових сполучень і використання в створенні сучасних швейних виробів з елементами етнодизайну.

3. Положення щодо формування етнодизайнерської компетентності, художньо-естетичної та проектної культури майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю на основі використання навчально-методичного комплексу з етнодизайнерською компонентою у змісті інженерно-педагогічної освіти.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження висвітлювались в публікаціях, доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Професійне становлення особистості” (Хмельницький, 2003, 2005, 2007, 2009); “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців” (Вінниця, 2006, 2008); “Зміст громадянської освіти і виховання” (Херсон, 2006); “Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (Масандра, 2007); “Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді” (Дрогобич, 2008); міжнародному науково-методичному семінарі, присвяченому 75-ти річчю Київського національного університету технологій та дизайну: “Філософія національного костюма” (Київ, 2005); всеукраїнському фестивалі-конкурсі творчих здобутків викладачів та студентів факультетів, які здійснюють підготовку вчителів освітньої галузі “Технологія” (Умань, 2006); всеукраїнських науково-методичних семінарах: “Етнопедагогічний та культурологічний потенціал народної іграшки” (Хмельницький, 2007); “Виховний потенціал українського народного мистецтва, фольклору, обрядовості та звичаїв у роботі навчально-виховних закладів” (Хмельницький, 2008); всеукраїнському науково-практичному семінарі “Актуальні проблеми підготовки інженерно-педагогічних кадрів швейного напряму в умовах Європейської інтеграції” (Хмельницький, 2008); науково-методичному семінарі “Актуальні проблеми професійної підготовки майбутніх учителів технологій” (Умань, 2009); звітних наукових конференціях: Інституту педагогіки і психології професійної освіти НАПН України (Київ, 2005, 2006, 2007, 2008); Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (Київ, 2009); мистецько-педагогічних читаннях пам'яті професора О.П. Рудницької (Київ, 2008).

Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено у 22 одноосібних публікаціях, у тому числі: 1 програма авторського курсу, 2 брошури - методичні рекомендації, 8 статей в провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті в збірниках наукових праць, 6 статей в збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій, 2 статті в збірниках матеріалів всеукраїнських науково-методичних семінарів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 31 додатку на 55 сторінках, списку використаних джерел (292 назви, з них 6 іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації - 285 сторінок, основний текст - 197 сторінок. Робота містить 30 таблиць на 30 сторінках, 19 рисунків на 19 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, викладено концепцію, визначено гіпотезу, описано методи та етапи науково-дослідної роботи, викладено її методологічні й теоретичні основи, наведено відомості про експериментальну базу, обґрунтовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, обґрунтовано вірогідність наукових результатів і висновків дослідження, а також впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі - “Теоретичні основи використання етнодизайну у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю” - викладено результати вивчення стану дослідженості проблеми у педагогічній теорії і практиці, розкрито значення етнодизайну та етнодизайнерської діяльності у професійній освіті, обґрунтовано авторську концепцію професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну.

Проаналізовано наукові положення щодо творчого розвитку особистості, зокрема на засадах культури і мистецтва, професійної освіти, психології творчості, виховання на національних традиціях, дизайну та етнодизайну. Обґрунтовано сутність поняття “етнодизайн”, розкрито його значення в професійній підготовці майбутніх фахівців швейного профілю. Виявлено, що недостатнє використання етнодизайну у змісті професійної освіти інженерів-педагогів швейного профілю знижує рівень їх підготовленості до педагогічної діяльності у професійних навчальних закладах швейного профілю з урахуванням традицій декоративно-вжиткового мистецтва. Етнодизайн як проектна діяльність, ґрунтується на переосмисленні традиційної культури і трансформуванні її елементів в нові стилізовані форми сучасних виробів чи об'єктів. Провідне значення етнодизайну полягає у гуманітаризації інженерної (технологічної) підготовки. Етнодизайнерська діяльність розглядається як важливий компонент професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю, як метод і засіб розкриття їх художньо-творчого потенціалу. Теоретично обґрунтовано авторську концепцію професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну, мета якої - внести гуманітарну компоненту в структуру інженерно-педагогічної освіти, у формування творчої особистості педагога професійних навчальних закладів швейного профілю. Розкрито сутність професійної підготовки з використанням етнодизайну як інтеграції художнього і технічного, емоційного і раціонального, образного й конструктивного, сучасного і традиційного аспектів.

У другому розділі - “Науково-методичне забезпечення використання етнодизайну у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю“ - розкрито педагогічні умови використання етнодизайну у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю; принципи відбору і структурування змісту етнодизайнерських навчальних курсів; форми і методи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну та методику організації дослідницької етнографічної діяльності.

Педагогічні засади - основа реалізації цілісної навчально-методичної системи використання етнодизайну у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю, що ґрунтується на системному, особистісно орієнтованому, діяльнісно-розвивальному, компетентнісному, етнодизайнерському підходах. Необхідними педагогічними умовами використання етнодизайну у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю є: введення етнодизайнерської компоненти у зміст спецдисциплін швейного профілю; організація активної позааудиторної діяльності; проектна діяльність на традиціях народного декоративно-вжиткового мистецтва; залучення студентів до творчості (в гуртковій, виставковій і науковій етнодизайнерській діяльності), що сприяє відродженню народних традицій у дизайні сучасних швейних виробів.

Етнодизайнерська компетентність набувається студентами під час освоєння базових навчальних етнодизайнерських дисциплін: авторського навчального курсу “Художнє проектування одягу” та практикуму “Художня обробка текстильних матеріалів”. Оволодінню ними сприяє навчально-методичний комплекс з етнодизайнерською компонентою.

Відбір змісту спецдисциплін з етнодизайнерською компонентою ґрунтується на принципах: загальнодидактичних (гуманізація і гуманітаризація, наступність і системність, єдність теорії і практики, інтегрування освіти і науки, культуровідповідність, розвивальний характер навчання, естетизація) і специфічних (виховний характер навчання на засадах національної культури і мистецтва, інтеграція технологічних та етнодизайнерських знань і вмінь, єдність художньо-естетичної та проектної культури, традиційність народного мистецтва, ціннісна орієнтація, креативність, творча самореалізація). Зміст навчального матеріалу етнодизайнерських курсів структурувано на основі графо-метричного методу. Його особливістю є логічна послідовність викладу навчального матеріалу, попередньо поділеного на незалежні блоки (дидактичні одиниці) дозованої, логічно завершеної навчальної інформації. Метод графів виявляє ієрархічні зв'язки між дидактичними структурними елементами, на його основі будується матриця взаємозв'язків дидактичних одиниць теми, що дозволяє одержати оптимальну послідовність їх викладу.

Застосування інноваційних форм і методів навчання в поєднанні з активною позааудиторною діяльністю розширює межі аудиторного навчання (лекційні заняття в музеях, майстер-класи з участю майстрів народного мистецтва, гурткова і виставкова етнодизайнерська діяльність), забезпечує успішне вивчення студентами декоративно-вжиткового мистецтва.

Методика дослідницької етнографічної діяльності у змісті професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю сприяє набуттю ними дослідницьких, комунікативних, аналітичних якостей в процесі етнографічної практики (музеї, архіви, бібліотеки, експедиції), формуванню національної самосвідомості і ціннісних орієнтацій. Її сутність полягає в поетапній організації дослідницької діяльності (збір етнографічної інформації, її аналіз і опрацювання, стилізація етноелементів досліджуваного першоджерела, трансформація їх в художній проект, виготовлення роботи в матеріалі (моделі одягу) з етнічними елементами за проектом, виставки, покази.

У третьому розділі - “Організація і результати дослідно-експериментальної роботи” - обґрунтовано мету, завдання та етапи проведення дослідно-експериментальної роботи, викладено її програму і методику, проаналізовано результати, розкрито ефективність використання етнодизайну у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю. Розроблено критерії підготовленості майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю до здійснення етнодизайнерської діяльності. Для експериментальної перевірки розроблялися анкети, тестові завдання, таблиці фіксування результатів, визначалися критерії оцінювання. Експертній оцінці підлягав навчально-методичний комплекс (авторський навчальний курс “Художнє проектування одягу”, практикум “Художня обробка текстильних матеріалів”, методика дослідницької етнографічної діяльності). Емпіричне дослідження здійснювалося відповідно до розробленої програми експерименту, що передбачало поділ студентів вищих навчальних закладів, які отримують інженерно-педагогічну освіту швейного профілю, на експериментальні (110 осіб) та контрольні (116 осіб) групи. На основі узагальнення результатів опитування, тестових контролів теоретичних знань з художнього проектування одягу, виконання практичних завдань творчого характеру зі стилізації етноелементів в костюмну форму, навчально-технологічної та етнографічної практик, захисту курсових і творчих (дипломних) робіт, позааудиторної самостійної етнодизайнерської навчальної діяльності (участь у гуртковій, виставковій і науковій діяльності), згідно з обгрунтованими критеріями визначалися рівні сформованості (високий, середній, достатній, початковий) етнодизайнерської компетентності, художньо-естетичної і проектної культури, а також рівень творчої активності студентів (участь у виставках, конкурсах). Доведено, що використання етнодизайну у професійній підготовці інженерів-педагогів швейного профілю сприяє підвищенню рівня етнодизайнерської компетентності, художньо-естетичної, проектної й дослідницької культури та спонукає до активної творчої самореалізації (табл. 1):

швейний інженерний педагогічний

Таблиця 1. Рівні сформованості основних компонентів етнодизайнерської компетентності

За показниками середнього значення експериментальних даних з'ясовано, що високий рівень етнодизайнерської компетентності в експериментальних групах на 12 % вищий ніж у контрольних, достатній вищий на 7,6 %, відповідно середній і початковий - на 13,5 % і 6,1 % є нижчими. Результати дослідження свідчать, що студенти експериментальних груп досягли більш високих результатів в оволодінні професійно-художніми (етнодизайнерськими) знаннями і вміннями, необхідними для педагогічної діяльності у професійних навчальних закладах швейного профілю.

Виявлено, що у випускних творчих (дипломних) роботах, виконаних у матеріалі, студенти експериментальних груп більш професійно застосовували етнічні елементи в художній організації моделей одягу, використовували їх в декоративному оформленні (різні види вишивки, розпису, елементи в'язання, фрагменти клаптикового шиття). Вони мали ґрунтовніші знання, за кількісними показниками успішності вищі на 7,5 %, за якісними показниками на 24,1 %.

Доведено, що на завершальному етапі дослідження студенти експериментальних груп виявляють більш високу активність, регулярно відвідують музеї, виставки, майстер-класи, беруть участь у виставках і конкурсах з декоративно-вжиткової творчості.

Результати експертної оцінки підтвердили, що запропонований авторський навчально-методичний комплекс (авторський навчальний курс “Художнє проектування одягу” з етнодизайнерською компонентою, практикум “Художня обробка текстильних матеріалів”, методичні розробки з етнодизайну), методика дослідницької етнографічної діяльності сприяють формуванню необхідних етнодизайнерських компетенцій, професійно-важливих якостей майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю (Рис. 1).

Рис. 1. Компетенції, набуті майбутніми інженерами-педагогами швейного профілю під час професійної підготовки

За результатами теоретичного та експериментального дослідження, порівняльного аналізу емпіричних даних навчальної діяльності, тестових контролів та анкетування в експериментальних і контрольних групах, можна стверджувати, що обґрунтовані педагогічні засади є базисом цілісної навчально-методичної системи використання етнодизайну у змісті професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю (навчально-методичний комплекс з етнодизайнерською компонентою; інноваційні форми і методи з активною позааудиторною навчально-виховною діяльністю; залучення студентів до джерел народного мистецтва через дослідницьку етнографічну й виставкову діяльність). Вони є ефективними, доцільними й такими, що сприяють оволодінню необхідними знаннями, вміннями й навичками в етнодизайнерській діяльності; підвищують інтерес майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю до народного мистецтва, формують етнодизайнерську компетентність, художньо-естетичну, проектну й дослідницьку культуру, національну самосвідомість, спонукають до творчої самореалізації.

Висновки

1. Теоретичний аналіз філософської, культурологічної, психологічної, педагогічної, мистецтвознавчої літератури та положень освітніх концепцій показав, що пріоритетними в національній освіті є: формування творчої, компетентної особистості, вихованої на культурних традиціях. Водночас, зазначимо, що проблема професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю на засадах етнодизайну не дістала системного висвітлення в педагогічній теорії. Виявлено недостатнє врахування етнодизайнерської компоненти у змісті професійної підготовки фахівців швейного профілю. Результати дослідження засвідчили низький рівень інтересу студентів ВНЗ і учнів ПТНЗ швейного профілю до національної культури. Такий стан зумовлений відсутністю навчально-методичного забезпечення з етнодизайнерською компонентою у змісті спецдисциплін, які сприяли б формуванню у майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю етнодизайнерської компетентності, художньо-проектної культури, національної естетики й самосвідомості; мають місце розбіжності у назвах і кількості годин на вивчення спецдисциплін, що забезпечують оволодіння знаннями з основ дизайну, проектування швейних виробів, художньої обробки матеріалів.

Етнодизайн ґрунтується на традиціях народного мистецтва і сучасних технологіях дизайну, інтегрує художню і технічну, інженерну і гуманітарну складові в етнодизайнерській діяльності. Як творчий метод етнодизайнерська діяльність виступає необхідною складовою у професійній освіті фахівців швейного профілю. Етнодизайнерська діяльність - це творча, інноваційна діяльність. Її результатом є художній проект, в процесі реалізації якого переосмислюються елементи етнічної культури й продукуються вже в новій стилізованій формі сучасних швейних виробів, що мають практичну і художню цінність. Водночас вони передають образність національної культури. Етнодизайнерська діяльність є засобом творчого художнього розвитку, надає навчально-виховному процесу креативного, мистецького, етнокультурного, дослідницького характеру, сприяє гуманізації і гуманітаризації професійної (інженерної) освіти, набуттю етнодизайнерської компетентності.

2. Провідною ідеєю авторської концепції професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну є: наповнення гуманітарним змістом інженерної частини професійної підготовки; формування творчої особистості педагога на засадах етнодизайну з високим рівнем компетентності, художньо-естетичної, проектної й дослідницької культури, національної самосвідомості, творчої активності. Інженер-педагог швейного профілю виступає носієм і транслятором національної культури, є художником-наставником у творчому розвитку учнів професійних навчальних закладах швейного профілю, їх творчої самореалізації в навчальній та етнодизайнерській діяльності. Розвиток творчої особистості інженера-педагога швейного профілю на засадах етнодизайну здійснюється з урахуванням особистісно орієнтованого, системного, діяльнісно-розвивального, компетентнісного, етнодизайнерського підходів.

3. Формування етнодизайнерських компетенцій, професійно важливих якостей майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю забезпечується у процесі використання авторського навчально-методичного комплексу, що охоплює навчальний курс “Художнє проектування одягу” з етнодизайнерською компонентою (навчальна програма розроблена за модульно-рейтинговою системою, курс лекцій із запитаннями до кожної лекції для засвоєння знань і самоконтролю, творчі завдання для виконання практичних робіт з етнодизайну, завдання для самостійної роботи, тестові завдання до кожного модуля, методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи); практикум “Художня обробка текстильних матеріалів” (методичні вказівки до оволодіння техніками декоративно-вжиткового мистецтва, програма етнографічної практики). Навчально-методичний комплекс розроблений з урахуванням розвивального, особистісного, інтегративного, міждисциплінарного підходів, що сприяє формуванню професійно важливих якостей майбутніх інженерів-педагогів, необхідних для здійснення педагогічної діяльності в ПНЗ швейного профілю.

Зміст навчально-методичного комплексу, включає такі компоненти: когнітивний (знання, вміння, навички), емоційно-ціннісний (ціннісне ставлення до національної культури та мистецтва), творчо-діяльнісний (творча активність у навчанні і дозвіллі), авторсько-виконавський (самоактуалізація і самореалізація у творчій діяльності).

4. Методика дослідницької етнографічної діяльності сприяє більш глибокому вивченню національних надбань матеріальної культури майбутніми інженерами-педагогами швейного профілю. Під час етнографічної практики студенти досліджують стародавні витвори декоративно-вжиткового мистецтва і використовують їх елементи в процесі художнього проектування і виготовлення сучасних швейних виробів. Відповідно до авторської методики, програма етнографічної практики складається з таких етапів: визначення завдань та об'єктів дослідження, збір етнографічної інформації, її аналіз і систематизація, описи, замальовування, фотографування першоджерел, документальне оформлення зібраної інформації, оформлення стендів на захист, підготовка електронної версії матеріалів, монтування слайд-шоу чи відеозаписів, письмового звіту). Для ефективності використання етнодизайу в процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю розроблено і впроваджено методичні рекомендації щодо дослідницької етнографічної діяльності (для педагогічних працівників, студентів, керівників етнографічних практик інженерно-педагогічних, педагогічних і професійно-технічних навчальних закладів). Запропонована авторська методика сприяє залученню студентської молоді до культурних традицій народу, виробленню ціннісних орієнтацій, формуванню національної самосвідомості, культуровідповідному вихованню.

5. З урахуванням результатів проведеного дослідження підготовлено методичні рекомендації щодо професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю на основі використання етнодизайну (для науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих інженерно-педагогічних навчальних закладів) з метою її вдосконалення. Ці рекомендації спрямовані на системне використання надбань національної культури і традицій декоративно-вжиткового мистецтва в процесі оволодіння сучасними технологіями швейного виробництва (етнодизайну) і педагогічної практики.

Авторські методичні розробки можуть бути використані: науково-методичними комісіями МОН України для подальшої розробки стандартів професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну; обласними інститутами післядипломної освіти для педагогічних працівників; вищими навчальними педагогічними та інженерно-педагогічними навчальними закладами для впровадження у професійну підготовку майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з метою формування етнодизайнерської компетентності, художньо-естетичної, проектної і дослідницької культури, національної самосвідомості й творчої активності.

Здійснене дослідження не вичерпує усіх проблем використання етнодизайну у професійній освіті швейного профілю. Потребують подальшого дослідження інші її аспекти, зокрема: теоретико-методологічне обґрунтування професійної підготовки фахівців швейного профілю на засадах етнодизайну; культурологічний потенціал етнодизайну у змісті спецдисциплін швейного профілю; методика етнодизайнерської діяльності в навчальних закладах швейного профілю; дидактичні основи етнодизайнерської діяльності в підготовці викладачів спеціальних дисциплін.

швейний інженерний педагогічний

Література

1. Корницька Л.А. Художнє проектування одягу. Навчальна програма. Авторський курс для студентів спеціальності “Професійне навчання” за профілем “Моделювання, конструювання та технологія швейних виробів” / Л.А. Корницька. - Хмельницький : ХНУ, 2008. - 102 с.

2. Корницька Л.А. Професійна підготовка інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну : метод. реком. / Л.А. Корницька. - Хмельницький : ХНУ, 2009. - 98 с.

3. Корницька Л.А. Дослідницька етнографічна діяльність майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю: метод. реком. / Л.А. Корницька. - Хмельницький : ХНУ, 2009. - 55 с.

4. Корницька Л.А. Проектування змісту технологічної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю з використанням елементів етнодизайну / Л.А. Корницька // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : зб. наук. пр. / [редкол. : І.А.Зязюн (голова) та ін.]. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К.; Вінниця, 2006. - Вип. 12. - С. 323-329.

5. Корницька Л.А. Народні ремесла (ткацтво) - у формуванні професійної майстерності майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю / Лариса Корницька // Проф.-техн. освіта. - 2006. -№ 2. - С. 23-25.

6. Корницька Л.А. Розвиток творчого мислення майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю на основі етнодизайну / Л.А. Корницька // Таврійський вісник освіти. 2007. - № 1 (17). - С. 81-91.

7. Корницька Л.А. Формування навичок дослідницької етнографічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю / Л.А. Корницька // Професійно-художня освіта України : зб. наук. пр. / [редкол. : І.А. Зязюн (голова), В.О. Радкевич, Н.М. Чепурна та ін.]. - К.; Черкаси, 2007. - Вип. ІV. - С. 176 - 183.

8. Корницька Л.А. Етнографічна практика у змісті професійної освіти майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю / Л. Корницька // Професійно-художня освіта України : зб. наук. пр. / [редкол. : І.А. Зязюн (голова), В.О. Радкевич, Н.М. Чепурна та ін.]. - К. ; Черкаси, 2008. - Вип. V. - С. 121-127.

9. Корницька Л.А. Використання елементів етнодизайну у підготовці фахівців швейного профілю / Л.А. Корницька // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2008. - № 4. - 82-92.

10. Корницька Л.А. Впровадження авторського курсу “Художнє проектування одягу” у професійну підготовку інженерів-педагогів швейного профілю / Л.А. Корницька // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: зб. наук. пр. / [редкол. : І.А. Зязюн (голова) та ін.]. - К.; Вінниця, 2008. - Вип. 20. - С. 356-363.

11. Корницька Л.А. Практикум “Художня обробка текстильних матеріалів” у змісті професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю / Лариса Корницька // Молодь і ринок. - 2009. - № 2(49). - С. 103-107.

Размещено на Allbest.ru