Інтегрований урок як засіб формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди

Автореферат

дисертації

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

13.00.09 - теорія навчання

Мельник Світлана Анатоліївна

Харків-2010

АНОТАЦІЯ

Мельник С.А. Інтегрований урок як засіб формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 - теорія навчання. - Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. - Харків, 2010.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми проведення інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи.

У роботі на основі аналізу наукової літератури визначено суть понять «компетентність», «загальнокультурна компетентність», розкрито роль і значення інтегрованого уроку для формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови впровадження інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи: 1) забезпечення відбору змісту інтегрованих уроків, що передбачає засвоєння школярами знань та вироблення вмінь, які характеризують загальнокультурну компетентність; 2) оволодіння учнями на інтегрованих уроках культурними традиціями як засобом збереження, передачі та відтворення культурної спадщини свого народу з метою формування в них емоційно-ціннісного ставлення до опанування загальною культурою.

Результатами експериментальної роботи доведено, що дотримання визначеної визначених умов підвищує ефективність інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи.

Ключові слова: компетентність, загальнокультурна компетентність, учні основної школи, інтегрований урок, педагогічні умови.

АННОТАЦИЯ

Мельник С.А. Интегрированный урок как средство формирования общекультурной компетентности учащихся основной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды. - Харьков, 2010.

Диссертация является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы проведения интегрированного урока как средства формирования общекультурной компетентности учеников основной школы.

На основе учета разных научных позиций по поводу определения сущности понятия «общекультурная компетентность» (В. Болгарина, Е. Пометун, С. Троянская) сформулирован вывод о том, что этот феномен можно трактовать как интегрированное образование личности, которое является результатом усвоения ею системы знаний о мире культуры, соответствующих умений, ценностей, сформированности определенных морально-личностных качеств, что позволяет ей правильно определять роль культуры в жизни современного человека, адекватно ориентироваться в ее продуктах, а также согласовывать свое поведение с нормами и ценностями культуры. Структуру общекультурной компетентности можно представить в виде таких трех компонентов. Так, первым из них является когнитивный компонент, который включает знания: о роли культуры в жизни человечества, основных ценностях национальной и мировой культур, ведущих тенденциях ее развития, знания о лучших достижениях национальной и мировой культур (шедевры искусства, достижения науки и т.д.); о национальных традициях своего народа и других этносов как отображения их культурного развития; о правилах культурного поведения в обществе и нормах взаимоотношений между людьми; о способах освоения основных достижений культуры, путях повышения своего культурного уровня. Вторым компонентом указанной структуры является эмоционально-ценностный компонент. Его сформированность у учащегося предполагает: признание культурных ценностей как собственных ценностных приоритетов; ощущения эмоционального удовлетворения от высокохудожественных произведений искусства; проявление потребности в постоянном повышении своего культурного уровня; отработку собственного осознанного отношения к различным аспектам культуры; наличие сформированности високоэстетичных вкусов; проявление стремления жить по законам красоты. Третим в указанной структуре общекультурной компетентности учащихся основной школы является операционной-поведенческий компонент. Его сформированность у школьника определяется через наличие таких умений и способностей: осуществлять культурно-творческую деятельность разных видов (в области искусства, техники и т.д.); придерживаться правил этикета; самостоятельно осваивать феномены культуры; выстраивать взаимодействие с другими людьми на основе уважения и толерантности; оптимальным образом действовать в мире культуры, решать жизненные проблемы на основе учета ее норм; высказывать свою позицию по поводу достижений культуры, вести борьбу с отклонениями поведения людей от норм культуры; гибко и адекватно реагировать на культурные изменения в социуме.

В диссертации теоретически обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия внедрения интегрированного урока как средства формирования общекультурной компетентности учащихся основной школы. Эти условия предполагаю: 1) обеспечение отбора содержания интегрированных уроков, что предусматривает усвоение школьниками знаний и учений, которые характеризуют общекультурную компетентность; 2) овладение учащимися на интегрированных уроках культурними традициями как средством сохранения, передачи и и воссоздания культурного наследия своего народа с целью формирования у них эмоционально-ценностного отношения к овладению общей культурой.

На основе анализа учебных программ и содержания учебного материала по разным учебным предметам сделан вывод о том, что наибольший потенциал по поводу формирования общекультурной компетентности учащихся основной школы имеют такие учебные дисциплины, как: украинский язык и литература, иностранный язык, зарубежная литература, география, история Украины, музыкальное искусство и изобразительное искусство. С учетом этого вывода под нашим руководством была разработана система интегрированных уроков, которые в разных вариантах соединили вышеназванные учебные предметы.

В диссертации также уточнены критерии и показатели сформированности общекультурной компетентности учащихся подросткового возраста: мотивационно-ценностный критерий (интерес к овладению общекультурной компетентности; отношение к продуктам культур; 2) когнитивный критерий (уровень сформированности знаний культуроведческого характера); 3) операционно-поведенческий критерий (уровень сформированности умений решать жизненные проблемы культуроведческого плана, характер сформированности привычек культурного поведения); 4) личностно-рефлексивный: проявление морально-личностных качеств; сформированость рефлексивних умений.

Ключевые слова: компетентность, общекультурная компетентность, ученики основной школы, интегрированный урок, педагогические условия.

ANNOTATION

Mеlnic S.A. Integrated lesson as a means of forming the general competence of secondary school pupils. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.09 - the theory of didactics. - Kharkiv National Pedagogical University Manuscript. - Kharkiv, 2010.

The dissertation is a theoretical and experimental investigation of the problem of integrated lessons as a means of forming the general competence of secondary school pupils.

The paper based on the analysis of scientific literature defines the general concepts of competence and competence, the pedagogical potential of integrated lessons as a means of forming the general competence of secondary school pupils. Theoretically substantiated and experimentally verified for its technology, which provides: understanding the role of young essence and the general competence in the life of modern man, the development of positive motivation to constantly improve its level to stimulate their own personal goals staging cultural and personal development, forming the general competence of adolescents on the basis of the substantive benefits of an integrated approach found in a possible acquisition by students of generalized knowledge about different aspects of culture based on inner setting, interdisciplinary and intersectoral links, and comprehensive skills which enable them to adequately act in the world culture of routine diagnosis of changes in state formation in students of this competence and if necessary, making appropriate adjustments in the organization of pedagogical interaction. Specified criteria and indicators of general cultural competence of students formed adolescence.

Results of experimental work proved that the observance of a particular technology integrated lesson does provide the successful formation of the general competence of secondary school pupils.

Key words: competence, cultural competence, primary school students, integrated lesson, technology.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Демократичні перетворення сучасного суспільства актуалізують потребу у формуванні висококультурних особистостей, здатних адекватно орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, гармонізувати свої відносини із соціумом. У світлі цього значно підвищується необхідність формування в учнів шкільних закладів загальнокультурної компетентності як необхідної передумови успішності їх подальшої життєдіяльності в умовах складної взаємодії різних типів культур.

Основні ідеї й вимоги до організації цього процесу знайшли відображення у Законах України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти тощо. Про важливість формування у школярів загальнокультурної компетентності, що насамперед передбачає формування в них культури міжособистісних відносин, оволодіння культурною спадщиною свого народу та людства загалом, відзначено також у матеріалах дискусій, організованих у межах проекту ПРООН «Освітня політика та освіта «рівний - рівному» (2004 р.).

Однак результати вивчення масової шкільної практики засвідчують, що вчителі основну увагу на урочних заняттях приділяють формуванню в учнів знань та умінь з певних навчальних дисциплін, а питання оволодіння ними загальнокультурною компетентністю традиційно знаходиться на другорядному плані, що не дозволяє його ефективно вирішувати. Так, за даними пілотажного дослідження, 43,1 % учнів основної школи (усього опитано 685 осіб) продемонстрували слабкі знання культурознавчого характеру; 39,2 % - неповною мірою усвідомлюють роль культури в житті конкретної особистості й сучасного суспільства в цілому; у 57,4 % - на гідному рівні не сформовані вміння, які забезпечують загальнокультурну компетентність людини.

На підставі аналізу наукової літератури з'ясовано, що окремі аспекти проблеми формування загальнокультурної компетентності особистості широко висвітлено у психолого-педагогічній літературі. Так, у наукових працях визначено: теоретично-методологічні основи впровадження компетентнісного підходу в педагогічний процес сучасної школи (А. Андрєєв, В. Болотов, В. Булгакова, І. Зимня, Л. Карпова, В. Лозова, О. Локшина, В. Сєриков та інші), умови реалізації компетентнісного підходу в загальноосвітньому закладі (С. Трубачева), перелік та зміст ключових компетентностей (Т. Волобуєва, О. Овчарук, О. Пометун, І. Родигіна, О. Савченко, А. Хуторський та інші), технологію формування ключових компетентностей у старшокласників (Л. Паращенко).

Аналіз наукової літератури (Т. Давиденко, С. Клепко, В. Кукушин, О. Чекіна, Т. Шамова та інші) також дав можливість засвідчити, що на тлі інтенсивного збільшення інформаційного поля й одночасного скорочення кількості навчальних годин для цього, загального погіршення стану здоров'я учнівської молоді забезпечити гідний рівень їх загальноосвітньої підготовки й зокрема формування в них загальнокультурної компетентності можна за допомогою організації та проведення інтегрованих уроків, оскільки ці уроки на основі поглиблення взаємозв'язів і взаємозалежностей між різними навчальними дисциплінами забезпечують створення нових інформаційних масивів, у яких більш адекватно відображаються сучасні тенденції інтеграції наукового знання та розвитку культури.

Проблемі організації інтегрованих уроків у шкільному закладі приділяється значна увага з боку сучасних науковців. Так, з'ясовано, що в наукових працях висвітлено такі її аспекти: теоретико-методологічні засади забезпечення інтеграції в освіті (В. Афанасьєв, В. Біблер, С. Клепко, М. Култаєва, М. Овчинников, Є. Режабек, В. Тюхтін, В. Шкода та інші);філософсько-культурологічні основи організації інтегрованих уроків (М. Сова, С. Клепко, В. Сухомлинський), виховний потенціал інтегрованих уроків (Н. Бєлянкова, Ю. Дік, Е. Дубініна, М. Іванчук, Ю. Калягін, В. Усаков та інші), специфіку проведення інтегрованих уроків у початковій школі (Л. Барилкіна, Л. Бахарева, О. Жиренко, Л. Обухова, О. Чекіна, Н. Шишлянникова), забезпечення міжпредметних зв'язків під час проведення таких занять (Л. Вороніна, О. Дудін, Ю. Мальований, Г. Федорець та інші), методику організації інтегрованих уроків (О. Бєляєв, Л. Варзацька, Т. Гадюк, Т. Власенко, Л. Дворецька, М. Іванчук, Л. Ісаєва, П. Коложварі, М. Кононенко, Е. Мельник, А. Самодрин, Н. Світловська, Е. Сухаревська), інтеграцію як чинник підвищення рівня знань учнів (Л. Барсук, В. Разумовська, Л. Тарасов та інші), типологію інтегрованих уроків (Л. Варзацька, А. Чиквана, Т. Ракович), досвід проведення інтегрованих уроків (Г. Лисенко, С. Романцов, Л. Руденко, Е. Печерська).

Не заперечуючи безумовну значущість проведених досліджень, інтегрований урок як засіб формування загальнокультурної компетентності школярів спеціально не вивчався.

Актуальність зазначеної проблеми посилюється виявленими у процесі дослідження суперечностями:

· між об'єктивною потребою суспільства в особистості, яка володіє загальнокультурною компетентністю, та недостатнім рівнем її сформованості в учнівської молоді;

· між педагогічним потенціалом інтегрованих уроків як засобу формування зазначеної колмпетентності та недостатнім його використанням у навчально-виховному процесі основної школи;

· між нагальною потребою шкільної практики в науково-методичному забезпеченні формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи й недостатньою розробленістю його в педагогічній науці.

Актуальність порушеної проблеми, недостатня розробленість її теоретично-практичного аспекту, а також нагальна необхідність у подоланні визначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Інтегрований урок як засіб формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи»

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах» (РК №1 - 20019U004104). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою професорів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 2 від 16.05.2008 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2008 р.).

Мета дослідження - виявити вплив теоретично обґрунтованих та експериментально перевірених умов застосування інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи на її рівні.

Згідно з метою дослідження визначено його завдання:

1. На підставі аналізу наукової літератури з'ясувати суть загальнокультурної компетентності учнів основної школи та розкрити роль інтегрованих уроків для її формування.

2. Науково обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови запровадження інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності.

3. Уточнити критерії, показники для визначення рівнів сформованості загальнокультурної компетентності школярів підліткового віку.

Об'єкт дослідження - процес формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи.

Предмет дослідження - педагогічні умови запровадження інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів підліткового віку.

У процесі дослідження було зроблено припущення, що ефективність інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи суттєво підвищиться, якщо забезпечити:

1) конструювання змісту інтегрованих уроків, спрямованого на засвоєння школярами знань та опанування вміннями, які характеризують загальнокультурну компетентність школярів;

2) емоційно-ціннісне ставлення учнів до опанування загальної культури.

На різних етапах наукового пошуку з метою вирішення завдань дослідження було запроваджено комплекс загальнонаукових і спеціальних методів:

· теоретичних: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми, синтез, узагальнення, систематизація для формулювання концептуальних положень дослідження та висновків;

· емпіричних: педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності науково обґрунтованих умов впровадження інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи;

· статистичних: методи математичної статистики та якісного аналізу одержаних даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягають у тому, що:

· уперше науково обґрунтовано й експериментально перевірено умови впровадження інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи (забезпечення відбору змісту інтегрованих уроків, що передбачає засвоєння школярами знань та опанування вміннями, які характеризують загальнокультурну компетентність; емоційно-ціннісне ставлення учнів до опанування загальної культури);

· уточнено критерії й показники для визначення стану рівнів сформованості загальнокультурної компетентності учнів основної школи (мотиваційно-ціннісний: інтерес до оволодіння загальнокультурною компетентністю, ставлення до продуктів культури; когнітивний: рівень сформованості знань культурознавчого характеру; операційно-поведінковий: рівень сформованості вмінь вирішувати життєві проблеми культурознавчого характеру, характер сформованості звичок культурної поведінки; особистісно-рефлексивний: вияв морально-особистісних якостей; сформованість рефлексивних умінь);

· подальшого розвитку набуло поняття «загальнокультурна компетентність учнів основної школи» як інтегроване новоутворення особистості, яке є результатом засвоєння нею системи знань про світ культури, відповідних умінь, цінностей, ставлень, сформованості певних морально-особистісних якостей, що дозволяє їй правильно визначати роль культури в житті сучасної людини, адекватно орієнтуватися в її продуктах, а також узгоджувати свою поведінку з моральними нормами й культурними цінностями.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що визначені педагогічні умови забезпечення ефективності інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи пройшли експериментальну перевірку й можуть бути реалізовані в навчальному процесі інших шкільних закладів.

Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес загальноосвітніх шкіл м. Харкова: сш № 26 (акт про впровадження № 174 від 20.12.2009 р.), № 36 (акт про впровадження № 31 від 11.02.2010 р.) і № 37 (акт про впровадження № 108 від 15.02.2010 р.).

Теоретичні положення, методичні матеріали та практичні доробки про впровадження інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи можуть бути використані в навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладах, у системі підготовки й перепідготовки учителів та викладачів навчальних педагогічних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації, а також викладачами при укладанні підручників, посібників; студентами і магістрами при написанні курсових і дипломних робіт.

Апробація результатів дослідження здійснювалася під час виступів на конференціях і науково-методичних семінарах різного рівня, а саме: на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (Ялта, 2008), IV Міжнародній конференції «Nowoczesnych naukowych osiagniec - 2008» (Пшемисл, 2008), V Міжнародній конференції «Wyksztalcenie i nauka bez granic - 2009» (Пшемисл, 2009).

Основні положення та результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, засіданнях педагогічної ради, науково-методичної ради, наукових семінарах у ЗОШ № 36 м.Харкова.

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено в 9 публікаціях, що відтворюють зміст дисертації, з них - 6 одноосібних статей у провідних фахових виданнях, 3 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. У тексті міститься 14 таблиць (на 9 стор.), 3 рисунки і 6 додатків (на 36 стор.). Загальний обсяг дисертації - 226 сторінки (обсяг основного тексту - 162 сторінки). Список використаних джерел містить 291 найменування, із них 10 - іноземними мовами.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання проведення інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи» на підставі аналізу наукової літератури з проблеми дослідження виокремлено основні підходи до визначення суті поняття «загальнокультурна компетентність», висвітлено роль інтегрованих уроків для формування загальнокультурної компетентності учнів підліткового віку, обґрунтовано педагогічні умови проведення інтегрованого уроку, спрямованого на формування загальнокультурної компетентності в учнів основної школи.

Дослідженням з'ясовано, що в наукових працях компетентність визначається як: специфічна здатність, що включає вузькоспеціальні знання, уміння, способи мислення, відповідальність за свої дії, необхідні людині для ефективного виконання конкретної діяльності в певній галузі (С. Бондар, В. Кальней, Дж. Рамен, С. Шишов); індивідуальна характеристика ступеня відповідності певним вимогам (А. Маркова); наявність у людини сукупності взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності, що задаються відносно певного кола предметів і які необхідні, щоб якісно і продуктивно діяти відносно них) (А. Хуторський); спеціально структуровані (організовані) групи знань, умінь, навичок і ставлень (О. Пометун).

У дисертації також установлено, що в сучасній науковій літературі (К. Абульханова-Славська, А. Здравомислов, А. Ковальов, І. Зязюн, І. Бех, М. Каган та інші) феномен культури розглядається в трьох площинах: як сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством; як специфічний спосіб людської діяльності; як процес творчої самореалізації особистості

З урахуванням різних наукових позицій щодо визначення суті понять «компетентність» та «культура» феномен загальнокультурної компетентності в дисертації представлено як інтегроване новоутворення особистості, яке є результатом засвоєння нею системи знань про світ культури, відповідних умінь, цінностей, ставлень, сформованості певних морально-особистісних якостей, що дозволяє їй правильно визначати роль культури в житті сучасної людини, адекватно орієнтуватися в її продуктах, а також узгоджувати свою поведінку з моральними нормами й культурними цінностями.

З огляду на предмет дослідження значна увага приділялася визначенню особливостей підліткового віку, що впливають на формування досліджуваної якості. Як установлено науковцями (Л. Виготський, І. Кон, І. Кулагіна, С. Максименко, В. Сухомлинський, Л. Фридман), підлітковий вік супроводжується суттєвими змінами у психічному розвитку особистості , у тому числі підвищенням рівня самосвідомості, осмисленням своїх можливостей і прагнень у нової для себе ролі члена суспільства, інтенсивним присвоєнням культурних цінностей, на основі чого відбувається її культурне самовизначення, зростанням допитливості, прагненням до самостійності, виявленням непримиримості з несправедливістю і злом, хоча характер фізіологічних і психологічних змін у підлітка значною мірою залежить від загальної атмосфери в їхній родині та у школі, типу взаємин з ровесниками й дорослими. Фахівцями також доведено, що грамотно організована педагогічна взаємодія зі школярами підліткового віку на основі зміцнення їхньої волі, інтересу до колективної трудової діяльності стимулює в них розвиток інтересу до різних аспектів суспільного життя, прагнення опановувати накопичену культурну спадщину, спрямовувати свою активність на благо оточуючих людей. Вищезазначене дає підстави стверджувати, що в школярів підліткового віку відбувається найбільш інтенсивний процес присвоєння культурних цінностей, їхнього соціокультурного самовизначення, що створює сприятливе підґрунтя для формування в них загальнокультурної компетентності.

Спираючись на дослідження В. Болгаріної, О. Пометун, С. Троянської та інших учених, структуру загальнокультурної компетентності підлітків у дисертації представлено у вигляді взаємопов'язаних компонентів - емоційно-ціннісного, когнітивного,операційно-поведінкового та особистісного (див. рис.).

Рис. Структура загальнокультурної компетентності учнів основної школи

У дисертації доведено, що ефективним засобом формування загальнокультурної компетентності в учнів основної школи є інтегрований урок, адже навчальна інтеграція дозволяє створювати для школярів такі умови для інтелектуальної праці, щоб учні проникали «в різноманітні складності й тонкощі, деталі й суперечності речей, фактів і явищ» (В.Сухомлинський), сприяє створенню кожним учнем власної системи знань, формуванню в нього інтегративного мислення, яке дозволяє учневі самовизначитися в житті, стимулює до вільної життєтворчості й соціально-психологічної інтеграції з іншими людьми на засадах загальнокультурних цінностей.

У дисертації з'ясовано, що під навчальною інтеграцією (від лат. integration ? відтворення, відновлення; enteger - цілий) у сучасній педагогіці (О. Аверьянов, А. Анісимов, В. Афанасьєв, В. Біблер, Г. Біркгофф, А. Ішмуратов, С. Клепко, М. Култаєва, М. Овчинников, Є. Режабек, Н. Сінопальнікова, В. Тюхтін, В. Шкода та інші) розуміють процес і результат цілеспрямованого об'єднання або злиття в одне ціле диференційованих структурних елементів змісту освіти, методів, засобів, організаційних форм навчання, що веде до виникнення нових якісних можливостей цієї цілісності.

З урахуванням наукових здобутків сучасних учених (Л. Барсук, Н. Бєлянкова, О. Чекіна та інші) та з огляду на предмет дослідження під інтегрованими уроками розуміємо такі урочні заняття, на яких забезпечується формування в учнів узагальнених знань про різні сфери культури на основі встановлення внутрішньопредметних, міжпредметних і міжгалузевих зв'язків та застосування цих знань на практиці, актуалізація життєвого досвіду школярів.

На підставі вивчення наукової літератури з проблеми дослідження (Т. Давиденко, Л. Зоріна, С. Клепко, Т. Шамова та інші) доведено, що інтегровані уроки, метою яких є формування загальнокультурної компетентності учнів, вимагають вивчення таких феноменів реальності, як: цивілізація й культура; взаємозв'язки науки та культури, науки і мистецтва; образ світу й образ людини тощо; забезпечення цілісності пізнавальної, комунікативно-поведінкової й емоційно-ціннісної галузей діяльності особистості. На основі аналізу навчальних програм і змісту навчального матеріалу з різних навчальних дисциплін ми дійшли висновку, що забезпеченню зазначених вимог у найбільшою мірою сприяють такі навчальні дисципліни, як українська мова й література, іноземна мова, зарубіжна література, географія, етика, історія України, музичне мистецтво й образотворче мистецтво, основи безпеки життєдіяльності.

Отже, ефективність інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи суттєво підвищиться за умови забезпечення конструювання змісту інтегрованих уроків, що передбачає засвоєння школярами знаннь та вмінь, які характеризують загальнокультурну компетентність особистості.

Науковцями (Л. Зоріна, В. Краєвський, І. Лернер, В. Сухомлинський та інші) доведено, що поведінку й діяльність людини значною мірою зумовлюють її емоційно-ціннісні ставлення до різних аспектів життєдіяльності, зокрема до опанування загальною культурою. Тому через забезпечення позитивних змін у цьому ставленні учнів основної школи можна забезпечити позитивний вплив на стан їх загальнокультурної компетентності.

Воднораз багатьма вченими (Е. Абрамян, Л. Богачева, Б. Лихачов, В.Сухомдинський та інші) установлено, що на емоційно-ціннісну сферу особистості позитивно впливає національні культурні традиції, які складаються в межах кожної культури упродовж тривалого історичного терміну і відбивають систему норм, принципів, заборон, що регламентує поведінку людей у різних ситуаціях та їх взаємини між собою. З'ясовано, що культурні традиції забезпечують спадкоємність культури; виступають каналом збереження та передачі інформації та цінностей між різними поколіннями; реалізують механізм соціалізації й інкультурації людей; здійснюють селекцію бажаних зразків поведінки та соціально значущих цінностей. Тому без забезпечення засвоєння учнями основної школи культурних традицій свого народу неможливо сформувати в них емоційно-ціннісне ставлення до опанування загальною культурою і, як наслідок, морально-особистісні якості, вміння правильної поведінки, які характеризують культурну людину, розвивати їх духовність. Воднораз, за результатами пілотажного дослідження, 47,6 % школярів погано знають національні традиції українського народу; у 51,2 % - не сформоване емоційно-ціннісне ставлення до опанування загальною культурою.

Сформульовані положення та наведені дані пілотажного дослідження дали можливість визначити другу умову підвищення ефективності інтегрованого уроку щодо формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи: оволодіння школярами на інтегрованих уроках культурними традиціями як засобом збереження, передачі та відтворення культурної спадщини свого народу з метою формування в них емоційно-ціннісного ставлення до опанування загальною культурою.

Теоретично обґрунтовані педагогічні умови запровадження інтегрованого уроку, спрямованого на формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи, визначено як оптимальні.

У другому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов проведення інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи» висвітлюються загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, методи й перебіг дослідження, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент на базі ЗОШ № 36 м. Харкова. В експериментальному дослідженні брали участь учні 5 -7 класів загальною кількістю 296 осіб, із яких було створено експериментальну групу (147 осіб), що працювала за експериментальною програмою, і контрольну групу (149 осіб), у яких визначені умови не реалізовували. До різних видів експериментальної роботи було також залучено 11 учителів різних навчальних предметів.

Головною метою констатувального етапу експерименту було з'ясування вихідного рівня сформованості загальнокультурної компетентності школярів. Це вимагало уточнення відповідних критеріїв і показників, серед яких виокремили: 1) мотиваційно-ціннісний (інтерес до оволодіння загальнокультурною компетентністю, ставлення до продуктів культури); 2) когнітивний (рівень сформованості знань культурознавчого характеру); 3) операційно-поведінковий (рівень сформованості вмінь вирішувати життєві проблеми культурознавчого характеру, характер сформованості звичок культурної поведінки); 4) особистісно-рефлексивний (вияв морально-особистісних якостей; сформованість рефлексивних умінь).

Формувальний етап експериментальної роботи був спрямований на реалізацію педагогічних умов запровадження інтегрованих уроків, спрямованих на формування загальнокультурної компетентності школярів.

Реалізація першої з визначених умов вимагала забезпечення відбору змісту інтегрованих уроків, що передбачає засвоєння школярами знаннь та вмінь, які характеризують загальнокультурну компетентність особистості. Для цього було створено творчу групу вчителів, основним напрямом діяльності якої було відбір змісту інтегрованих уроків на основі виявлення внутрішньодисциплінарних і міждисциплінарних зв'язків, які впливатимуть на формування структурних компонентів загальнокультурної компетентності учнів.

Під час відбору змісту інтегрованих уроків, учителі спрямовували зусилля, щоб: 1) долати фрагментарність у сукупності культурнознавчих знань підлітків, забезпечити чіткість, компактність, системність навчального матеріалу; 2) озброювати учнів системою універсальних загальнолюдських і національних цінностей культури й на цій основі формувати в них системний погляд на свій подальший особистісний розвиток і розвиток людської цивілізації загалом; 3) надавати можливість школярам оволодіти й закріпити на практиці різноманітні вміння культурознавчого характеру, зокрема вміння успішно опановувати нові прогресивні зразки культури, розбудовувати свою поведінку та відносини з оточуючими людьми з орієнтацією на провідні норми культури. За результатами аналізу навчальних програм предметів гуманітарного, природничого і художньо-естетичного циклів було розроблено тематику інтегрованих уроків, фрагмент якої наведено в табл. 1 (с.11). Зміст цих уроків та методику їх запровадження докладно представлено в дисертації.

Важливо зазначити, що в змісті розроблених уроків було передбачено реалізацію різних рівнів інтеграції, які були визначені з урахуванням результатів досліджень Т. Давиденко й Т. Шамової. Перший із цих рівнів забезпечував інтеграцію природничонаукової й гуманітарної культур як необхідної передумови формування в учнів цілісного бачення світу. Важливе місце в цій інтеграції займали вступні й узагальнювальні уроки (наприклад, уроки .

Таблиця 1

Тематика інтегрованих уроків, спрямованих на формування загальнокультурної компетентності учнів (фрагмент)

Під час проведення вступних уроків використовували твори мистецтва, які через художні образи стимулювали розвиток духовності учнів, активізували їх суб'єктивний досвід. Інтеграція такого рівня загалом сприяла засвоєнню учнями нової інформації філософсько-культурологічного змісту, дозволяла забезпечити їй статус особистісної значущості для кожного з них.

Другий рівень реалізувався через інтеграцію навчальних дисциплін на основі розроблення комплексних програм формування провідних понять міжпредметного характеру.

Третій рівень інтеграції передбачав посилення практичної спрямованості як окремих навчальних предметів, так і їх циклів на основі реалізації «горизонтальних» структур взаємозв'язків між навчальними дисциплінами. Створення сприятливих умов для опанування учнями життєвих реалій передбачаєв постійне звертання вчителів до суб'єктивного досвіду школярів, його переосмисленню.

Четвертий рівень інтеграції був пов'язаний із використанням на урочних заняттях загальнонаукових методів пізнання, забезпечення оволодіння школярами цими методами (такі уроки, як. Також інтеграція цього рівня забезпечувала єдність різних видів пізнавальної діяльності учнів. Це сприяло системному оволодінню ними способами самоуправління власною діяльністю.

Застосування різнорівневої інтеграції передбачала організацію уроків різного типу: уроки повторення матеріалу й узагальнення знань, оглядові лекції, міжпредметні конференції, комплексні семінари, літературно-музичні композиції тощо.

Для реалізації змісту інтегрованих уроків, спрямованих на формування загальнокультурної компетентності учнів, застосовували різноманітні методи і форми організації навчальної діяльності школярів: інтегровані лекції; заочні екскурсії у просторі та в часі, які забезпечували знайомство підлітків з шедеврами мистецтва, досягненнями науки тощо; «інформаційні хвилинки», на яких учитель або самі учні знайомили решту класу з цікавими подіями у сфері культури; написання рефератів на культурознавчу тематику; перегляд фрагментів документальних і науково-популярних фільмів про життя та звичаї різних етносів, запрошення на інтегровані уроки представників інших культур, підготовка доповідей учнів про значущі історичні події й національні традиції тощо; обговорення шедеври різних видів мистецтва; створення ілюстрацій до художніх творів; метод драматизації (інсценізація «життєвих» ситуацій, фрагментів літературних творів, відтворення народних обрядів тощо); інтерактивні методи (дидактичні ігри «Машина часу», «Консіліум фахівців», «Подарунок людству» тощо; тренінги на оволодіння правилами культурної поведінки; моделювання складних життєвих проблем з подальшим їх розв'язанням, «круглі столи», «судові засідання», виступи «агітбригад»тощо)

Упровадження другої з визначених педагогічних умов, що, за припущенням, забезпечують підвищення ефективності інтегрованого уроку, спрямованого на формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи, передбачало оволодіння ними на інтегрованих уроках культурними традиціями як засобом збереження, передачі та відтворення культурної спадщини свого народу з метою формування емоційно-ціннісного ставлення школярів до опанування загальною культурою

Для забезпечення такого ставлення в учнів учителі на інтегрованих уроках ознайомлювали школярів з національним характером, багатством думок і почуттів, що відображені у літературних творах і творах мистецтва; залучали учнів у постановки на уроках національно-обрядових композицій; ініціювали роботу школярів з підбору ними фольклорного матеріалу до уроків; демонстрували багатство культурних традицій різних етносів, їх надзвичайність, неповторність на основі вивчення надбань світової і національної культур (творами літератури, мистецтва; народними традиціями, обрядами тощо).

Особливу увагу на інтегрованих уроках приділяли оволодінню учнями знаннями з історії своєї родини, історії і віри свого народу, культури, традицій, звичаїв, про життєдіяльність великих постатей країни (політичних діячів, учених, діячів літератури, мистецтва), звернення уваги на взаємозв'язок громадянськості і національної гідності, характерні ознаки національної гідності, реалізовували освітньо-виховні можливості впливу культурних традицій на емоційно-ціннісну сферу школярів. Засвоєння традицій національної культури, усвідомлення себе творцем нових її продуктів викликали в учнів яскраво виражені позитивні емоції, відчуття гордості й самоповаги, адже усвідомлення своєї причетності до свого народу та світу культури загалом закріплювала в них думку про свою дорослість, підвищувало самооцінку.

Для стимулювання в учнів необхідних для успішного залучення до загальної культури емоцій на уроках створювали сприятливі передумови для переведення первісно зовнішніх для школярів педагогічних цілей на індивідуальний рівень кожного окремої особистості, забезпечення усвідомлення ними ідеї про те, що досягнення цих цілей переважною мірою залежить від їхніх власних активних зусиль у цьому напрямі.

Для розвитку позитивних емоцій на уроці особлива увага вчителів приверталася також створенню сприятливого психологічного клімату. У контексті формування загальнокультурної компетентності учнів позитивний вплив на подальший розвиток у них відповідних мотивів забезпечувало цілеспрямоване створення вчителем ситуацій успіху, які надавали їм можливість відчути радість досягнення, усвідомити свої можливості, повірити в себе та свої сили.

На контрольному етапі здійснення експерименту було проаналізовано результати проведеної роботи. Динаміку рівнів сформованості загальнокультурної компетентності учнів відображено в таблиці 2.

Як свідчать наведені в таблиці дані, за всіма визначеними критеріями і показниками більш суттєві зміни відбувалися в учнів експериментальної групи порівняно з учнями контрольної групи, що дає підстави для висновку про підтвердження висунутої гіпотези.

Таблиця 2

Узагальнені результати експериментальної роботи (приріст у %)

На підставі аналізу результатів експериментальної роботи ми дійшли висновку, що інтегрований урок найбільшою мірою сприяє формуванню загальної некультурної компетентності учнів, якщо на ньому відбувається комплексний вплив на розвиток в школярів усіх її структурних елементів: знань, емоцій, цінностей, ставлень, умінь, навичок, звичок культурознавчого характеру, морально-етичних якостей.

Вірогідність результатів експериментальної роботи доведена засобами математичної статистики за допомогою критерію Пірсона.

Результати проведеного дослідження підтвердили основні положення дисертації й дають підстави дійти таких висновків:

1. На підставі аналізу наукових праць з'ясовано суть загальнокультурної компетентності учнів основної школи та розкрити роль інтегрованих уроків для її формування.

1.1. Науково обґрунтовано суть загальнокультурної компетентності учнів основної школи як інтегроване новоутворення особистості, яке є результатом засвоєння нею системи знань про світ культури, відповідних умінь, цінностей, ставлень, сформованості певних морально-особистісних якостей, що дозволяє їй правильно визначати роль культури в житті сучасної людини, адекватно орієнтуватися в її продуктах, а також узгоджувати свою поведінку з моральними нормами й культурними цінностями.

Визначено структуру загальнокультурної компетентності учнів основної школи і розкрито змістове наповнення її складників: емоційно-ціннісного (визнання учнем культурних цінностей як власних ціннісних пріоритетів; відчуття емоційного задоволення від високохудожніх творів мистецтва; вияв поважливого ставлення до об'єктів національної та світової культури тощо); когнітивного (система знань культурознавчого характеру); операційно-поведінкового (уміння здійснювати культурно-творчу діяльність різних видів, самостійно освоювати феномени культури, розбудовувати взаємодію з іншими людьми на засадах поваги й толерантності; оптимальним шляхом адекватно діяти у світі культури, вирішувати життєві проблеми на основі врахування її нормі правил поведінки); особистісного (морально-етичні якості особистості).

1.2. Доведено, що інтегрований урок є ефективним засобом формування загальнокультурної компетентності в учнів основної школи, оскільки навчальна інтеграція забезпечується формування в учнів узагальнених знань про різні сфери існуючої реальності (галузі реального буття), сприяє створенню кожним учнем власної системи знань, формуванню в нього інтегративного мислення, яке дозволяє учневі самовизначитися в житті, стимулює до вільної життєтворчості й соціально-психологічної інтеграції з іншими людьми на засадах загальнокультурних цінностей.

2. У процесі дослідження науково обґрунтовано педагогічні умови запровадження інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи, а саме: 1) забезпечення відбору змісту інтегрованих уроків, що передбачає засвоєння школярами знань та опанування вміннями, які характеризують загальнокультурну компетентність; 2) оволодіння учнями на інтегрованих уроках культурними традиціями як засобом збереження, передачі та відтворення культурної спадщини свого народу з метою формування в них емоційно-ціннісного ставлення до опанування загальною культурою.

Експериментальним дослідженням реалізації визначених умов в навчальний процес основної школи доведена їх ефективність. Так, упродовж проведення педагогічного експерименту кількість учнів з високим рівнем сформованості загальнокультурної компетентності в експериментальних класах зросла на 22,1 %, в контрольних - тільки на 3,4 % , а кількість учнів з низьким рівнем сформованості загальнокультурної компетентності в експериментальних класах знизилися на 19,3 % , а в контрольних - на 4,8 %.

3. У процесі дослідження було уточнено критерії й показники сформованості загальнокультурної компетентності учнів основної школи, а саме: 1) мотиваційно-ціннісний: інтерес до оволодіння загально-культурною компетентністю, ставлення до продуктів культури; 2) когнітивний: рівень сформованості знань культурознавчого характеру; 3) операційно-поведінковий: рівень сформованості вмінь вирішувати життєві проблеми культурознавчого характеру, характер сформованості звичок культурної поведінки; 4) особистісно-рефлексивний: вияв морально-особистісних якостей; сформованість рефлексивних умінь.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Потребують подальшої розробки питання загальнокультурної компетентності учнів старшої школи, педагогічні умови підготовки вчителів до формування у школярів вищевказаної компетентності, організація самоосвіти учнів в визначеному напрямі.

інтегрований урок загальнокультурний компетентність

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Мельник С.А. Висвітлення ідеї навчальної інтеграції в педагогічних працях Василя Сухомлинського / С.А. Мельник // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. праць. - Харків : ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2008. - Вип. 21. - С. 102-106.

2. Мельник С.А. Ключові компетентності: визначення і зміст / С.А. Мельник // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. праць. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 3. - С. 104-106.