Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження у дітей молодшого шкільного віку з різними властивостями нервових процесів

24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Нєворова Олена Валеріївна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент Скороход Володимир Михайлович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри медико-біологічних основ і фізичної реабілітації.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Друзь Валерій Анатолійович, Харківська державна академія фізичної культури, завідувач кафедри спортивних і рухливих ігор;

доктор біологічних наук, професор Макаренко Микола Васильович, Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, провідний науковий співробітник відділу фізіології головного мозку.

Захист відбудеться 2 липня об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.862.01 у Харківській державній академії фізичної культури за адресою: 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99).

Автореферат розісланий 1 червня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Ашанін

Загальна характеристика роботи

1. На основі аналізу наукової літератури визначити вплив властивостей нервових процесів на адаптацію до фізичних навантажень молодших школярів та стан розробки даної проблеми.

2. Дослідити частоту скорочень серця в перехідні стани адаптації до фізичних навантажень - періоди впрацьовування й відновлення у дітей з різними властивостями нервових процесів.

3. Обґрунтувати необхідність урахування властивостей нервових процесів у прогнозуванні характеру реакцій серця в перехідні стани адаптації до фізичних навантажень - впрацьовування й відновлення.

4. Розробити методичні рекомендації щодо використання показників властивостей нервових процесів з метою індивідуалізації фізичного виховання для дітей молодшого шкільного віку.

Об'єкт дослідження - процес формування пристосувальних реакцій серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження у дітей молодшого шкільного віку з різними рівнями функціональної рухливості й сили нервових процесів.

Предмет дослідження - особливості реакції серцево-судинної системи у перехідні стани адаптації до фізичних навантажень - періоди впрацьовування та відновлення - у хлопчиків 7-10 років, які відрізняються за рівнями функціональної рухливості й сили нервових процесів.

У ході дослідження проблеми були використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичних джерел, державних законодавчих і нормативних документів й узагальнення практичного досвіду; медико-біологічні: антропометрія, тестування властивостей нервових процесів, степ-тест, електрокардіографія, тонометрія, тетраполярна грудна реографія; лабораторний експеримент; методи математичної статистики.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що: вперше отримано дані про особливості пристосувальних реакцій серця у дітей 7-10 років з різними рівнями властивостей нервових процесів (НП) у перехідні стани адаптації до фізичного навантаження - періоди впрацьовування та відновлення; експериментально доведено, що у дітей однієї вікової групи, які не займались спортом, мали однакові антропометричні показники але різні рівні властивостей НП, розбіжності показників ЧСС у періоди впрацьовування й відновлення статистично значущі (р<0,05); підтверджено теоретичну концепцію про вплив властивостей нервових процесів на пристосувальні реакції серця до фізичних навантажень у дітей молодшого шкільного віку; дістало подальшого розвитку обґрунтування необхідності врахування показників властивостей нервових процесів для індивідуалізації та оздоровчої спрямованості фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Практичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що основні матеріали досліджень можуть бути використані вчителями фізичної культури з метою цілеспрямованого впливу на індивідуалізацію фізичного виховання у початковій школі з урахуванням властивостей нервових процесів кожного учня, що сприятиме підвищенню оздоровчої спрямованості уроків фізичної культури та попередженню шкідливих наслідків гіпо- та гіперкінезії. Результати та висновки цієї роботи можуть бути використані у віковій фізіології, спортивній медицині.

Основні положення дисертації використано для вдосконалення навчальних дисциплін: "Фізіологія фізичного виховання", "Фізіологія людини", "Методика викладання валеології у початковій школі" "Методи обстеження у лікарському контролі", "Психофізіологія", та представлено в курсі лекцій для студентів факультету фізичного виховання і психолого-педагогічного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

На підставі отриманих даних розроблені й науково обґрунтовані методичні рекомендації з формування оздоровчої спрямованості і шляхів оптимізації фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку та впроваджено в практику роботи Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 152 від 05.03.2008 р.); Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 6353/01-37/33 від 10.12.2007 р.); Комунального вищого навчального закладу "Олександрійський педагогічний коледж імені В.О. Сухомлинського" (довідка № 1019 від 28.12.2007 р.); загальноосвітньої школи I-III ступенів № 13 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (довідка № 01.11-84 від 21.03.2008 р.); Ганнинської загальноосвітньої школи I-III ступенів Кіровоградського району, Кіровоградської області (довідка № 9 від 26.02.2008 р.); обласної спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву "Надія" м. Кіровограда (довідка № 52 від 28.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у пошуку й аналізі спеціальної літератури з проблеми дослідження; формулюванні мети, завдань та виборі адекватних методів їх вирішення; в організації та проведенні комплексного експериментального дослідження; статистичній обробці, кількісному та якісному аналізі отриманих результатів; самостійному виконанні всього обсягу експериментальних досліджень; формулюванні висновків і практичних рекомендацій та впровадженні результатів дослідження в практику. У роботах, що виконані у співавторстві, автору належить зібраний і опрацьований фактичний матеріал, аналіз експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати роботи доповідались і обговорювались на міжнародних конференціях: III Міжнародній конференції "Культура здоров'я як предмет освіти" (Херсон, 2002); II Міжнародній науково-практичній конференції "Олімпійський спорт, фізична культура, здоров'я нації у сучасних умовах" (Луганськ, 2005); III Міжнародній науково-практичній конференції "Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації" (Дніпропетровськ, 2007); IX Міжнародній науково-практичній конференції "Фізична культура, спорт та здоров'я" (Харків, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції "Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві" (Луцьк, 2008); на всеукраїнських конференціях: II Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури та валеології в навчальних закладах України" (Кіровоград, 1994); III Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури та спорту для інвалідів та валеології" (Кіровоград, 1996); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Культура і екологія юнацтва" (Хмельницький, 1996); V Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури та спорту для інвалідів та валеології" (Кіровоград, 1997); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури та спорту для інвалідів та валеології" (Кіровоград, 1998); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури та валеології в навчальних закладах України" (Кіровоград, 1999); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Роль довкілля у валеологічній освіті і вихованні" (Полтава, 2005); XIV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан і перспективи розвитку" (Кіровоград, 2008); II Всеукраїнському науково-практичному семінарі (Полтава, 2009); на регіональних конференціях: науково-практичній конференції "Безпека життя і діяльності та здоров'я учнівської молоді" (Бердянськ, 2002).

Основні положення й результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр медико-біологічних основ і фізичної реабілітації, теорії і методики фізичного виховання, теорії і методики олімпійського та професійного спорту факультету фізичного виховання КДПУ ім.В. Винниченка; у ході виступів перед учителями та адміністрацією шкіл м. Кіровограда та Кіровоградської області; методичних інструктажів для учителів фізичної культури загальноосвітніх шкіл м. Кіровограда та тренерів обласної спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву "Надія”; науково-практичних семінарах.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 27 наукових та науково-методичних працях: 1 методичному посібнику; 6 статтях у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України (4 одноосібно); 8 статтях, надрукованих у інших наукових виданнях (1 одноосібно); 12 тез доповідей у співавторстві, надрукованих у збірниках науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (348 найменувань, з них 29 іноземних), 3 додатків. Робота містить 45 рисунків і 60 таблиць. Загальний обсяг роботи складає 297 сторінок, основний текст викладено на 168 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, описано сферу апробації та впровадження результатів досліджень, структуру роботи та публікації.

У першому розділі - "Особливості перебігу процесів адаптації до фізичного навантаження у дітей" - зроблено теоретичний аналіз та узагальнення наукових праць за проблемою дослідження. Розглянуто питання щодо характеристики процесу впрацьовування до фізичного навантаження в дітей. Висвітлено характеристику процесу відновлення після фізичного навантаження в дітей. Розкрито особливості розвитку властивостей нервових процесів у дітей. Проаналізовано зв'язок властивостей нервових процесів з функціональною стійкістю серцевої діяльності.

Розглянуті в літературі питання щодо впливу властивостей нервових процесів на адаптацію до навантажень стосуються в основному спортсменів, тому є актуальним виявлення особливостей реакції серцево-судинної системи в перехідні стани адаптації до фізичних навантажень - впрацьовування й відновлення, що дозволить вирішити проблему індивідуалізації фізичного виховання для дітей молодшого шкільного віку з метою попередження шкідливих наслідків гіпо- та гіперкінезії.

У другому розділі - "Методи та організація дослідження" - обґрунтовано використання комплексу методів і описано організацію дослідження.

Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 1996-2008 років.

На першому етапі (1996-1998 рр.) основна увага була зосереджена на виборі й обґрунтуванні теми дослідження. Вивчалась література з фізіологічних основ фізичного виховання, фізіології спорту, вікової фізіології, фізіології адаптаційних процесів. Визначалися основні теоретико-методологічні засади дослідження, його мета, об'єкт та предмет; вивчалися матеріали дисертаційних робіт з медико-біологічних проблем фізичної культури, фізичного виховання різних груп населення; розроблялась програма дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (1998-2003 рр.) продовжувалося вивчення наукової літератури; було зібрано наукове обладнання для експериментальних досліджень; проведено аналіз медичних карток учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл №№ 5, 13, 34 м. Кіровограда, що дозволило відібрати 408 хлопчиків 7, 8, 9 і 10 років основної групи здоров'я, які мали середні антропометричні показники для кожної вікової групи; у відібраних дітей визначали рівні функціональної рухливості (ФРНП) й сили (СНП) нервових процесів за методикою М.В. Макаренка, за якими було сформовано підгрупи з високими, середніми й низькими показниками властивостей нервових процесів у межах кожної вікової групи (по 12 осіб у кожній підгрупі, що складало для кожної вікової групи 36 дітей); у сформованих підгрупах дітей визначали показники функцій серцево-судинної системи в стані спокою та у періоди впрацьовування й відновлення під час виконання 4-х стандартних фізичних навантажень потужністю: 1,0 Вт (Н1); 1,5 Вт (Н2); 2,0 Вт (Н3); 2,5 Вт (Н4) на 1кг маси тіла.

На третьому етапі (2004-2008 рр.) було завершено експеримент, здійснено математичну, статистичну та графічну обробку отриманих даних, що дозволило виявити особливості реакції серцево-судинної системи у перехідні стани адаптації до фізичного навантаження - періоди впрацьовування та відновлення - у дітей молодшого шкільного віку з різними властивостями нервових процесів.

На основі дослідження розроблено і впроваджено в навчально-виховний процес методичні рекомендації, що дозволило обґрунтувати необхідність врахування індивідуальних показників властивостей нервових процесів для підвищення оздоровчої спрямованості уроків фізичної культури молодших школярів з метою попередження шкідливих наслідків гіпо - та гіперкінезії.

У третьому розділі - "Особливості ЧСС в період впрацьовування до фізичного навантаження у дітей з різними властивостями нервових процесів" - представлено розподіл дітей 7-10 років на підгрупи за рівнями властивостей нервових процесів (табл.1) та показники функцій серцево-судинної системи у стані динамічного спокою.

Таблиця 1

Розподіл дітей 7, 8, 9, 10 років за середніми даними показників функціональної рухливості (ФРНП) та сили (СНП) нервових процесів у межах кожної вікової групи (n₁=n₂=n₃=n₄=36)

Примітка. М - зважена середня арифметична; у - середнє квадратичне відхилення.

Здійснено аналіз тривалості перебігу періоду впрацьовування до настання стійкого стану за показниками ЧСС. Дослідження показали, що під час виконання різних фізичних навантажень у кожній віковій групі дітей 7-10 років, тривалість періоду впрацьовування до настання стійкого стану за ЧСС має особливості у підгрупах з різними рівнями властивостей нервових процесів (НП). Так, під час виконання всіх фізичних навантажень дітьми кожної вікової групи найбільшими були показники тривалості впрацьовування в дітей з низькими рівнями ФРНП і СНП, а найменші - у дітей з високими рівнями. Із зростанням потужності навантаження від 1,0 Вт до 2,5 Вт на 1кг маси тіла тривалість періоду впрацьовування мала тенденцію до зменшення, що підтверджує дані наукової літератури.

Проведений аналіз тривалості періодів швидкого і повільного впрацьовування виявив, що збільшення віку дітей від 7 до 10 років і потужності навантаження від 1,0 Вт до 2,5 Вт на 1кг маси тіла не викликає статистично значущих розбіжностей (р>0,05). В той же час, у кожній віковій групі дітей під час виконання ними кожного фізичного навантаження встановлено, що найбільшою була тривалість періоду швидкого впрацьовування в дітей з низькими рівнями властивостей НП. Найменші показники тривалості періоду швидкого впрацьовування були в дітей з високими рівнями властивостей НП. Показники тривалості періоду повільного впрацьовування у дітей з низькими рівнями властивостей НП були достовірно вищими (р<0,05), порівняно до дітей з середніми і високими рівнями ФРНП і СНП.

Аналіз ЧСС у період швидкого впрацьовування виявив, що із зростанням навантаження ЧСС збільшується в усіх вікових групах, але різною мірою, залежно від рівнів властивостей НП. Особливості ЧСС у період швидкого впрацьовування у дітей з різними рівнями властивостей НП визначалися потужністю навантаження і не залежали від віку. Для порівняння ЧСС на початку і в кінці періоду швидкого впрацьовування ми вираховували коефіцієнт відносної зміни - КЧСС. Аналіз КЧСС в період швидкого впрацьовування виявив, що у дітей з середніми рівнями ФРНП і СНП із збільшенням віку від 7 до 10 років КЧСС майже не змінювались (р0,05), в той час, як у дітей з високими й низькими рівнями відмічалось їх статистично значуще зниження (р<0,05). Співвідношення КЧСС між підгрупами з різними рівнями властивостей НП всередині кожної вікової групи змінювалось залежно від навантаження. Так, під час виконання навантаження потужністю 1,0 Вт на 1кг маси тіла найвищими були КЧСС у дітей з низькими рівнями, а найнижчими - із середніми. Із зростанням потужності навантаження до 1,5 Вт; 2,0 Вт; 2,5 Вт у дітей з високими й низькими рівнями властивостей нервових процесів КЧСС зростали, а в дітей із середніми рівнями - залишались достовірно нижчими (р<0,05).

Аналіз КЧСС залежно від потужності навантаження в період швидкого впрацьовування виявив, що із збільшенням потужності КЧСС лінійно зростали, що підтверджує дані наукової літератури, але різною мірою, залежно від рівня властивостей НП. Так, всередині кожної вікової групи КЧСС в підгрупах з різними рівнями властивостей НП мали статистично значущі розбіжності (р<0,05) - найвищими були КЧСС у дітей з низькими рівнями, а найнижчими - із середніми.

Оскільки зміни ЧСС відбуваються в часі, і цей час у дітей з різними рівнями властивостей НП має достовірні розбіжності (р<0,05), то для системної характеристики цього процесу ми обчислювали інтегративний показник - відносну швидкість зміни ЧСС (КЧСС/t) (рис. 1).

Рис. 1. Показники КЧСС/t залежно від віку в дітей 7-10 років з високими і низькими рівнями властивостей нервових процесів у період швидкого впрацьовування під час виконання навантажень потужністю: 1,0 Вт (Н1); 1,5 Вт (Н2); 2,0 Вт (Н3) на 1кг маси тіла.

Аналіз КЧСС/t виявив, що в усіх вікових групах розбіжності між КЧСС/t у дітей з високими і низькими рівнями властивостей НП були статистично значущими (р<0,05). У дітей з однаковими рівнями властивостей НП міжвікові розбіжності 7-8, 8-9, 9-10 років - були статистично незначущими (р0,05).

У період повільного впрацьовування під час навантажень потужністю 1,0 Вт і 1,5 Вт на 1 кг маси тіла встановлено, що найбільшою була ЧСС у дітей з низькими рівнями властивостей НП, а найменшою - із середніми. Із зростанням потужності навантаження до 2,0 Вт та 2,5 Вт на 1 кг маси тіла ЧСС у дітей з високими рівнями властивостей нервових процесів зростала, а в дітей з середніми рівнями - залишалась статистично значуще нижчою (р<0,05). Зміни КЧСС визначались віком, потужністю навантаження та властивостями НП: із збільшенням навантаження КЧСС і КЧСС/t лінійно зростали, що підтверджує дані наукової літератури, але різною мірою, залежно від властивостей НП.

Виявлено, що міжвікові розбіжності КЧСС/t статистично незначущі (р0,05), а всередині кожної вікової групи встановлено, що у дітей з низькими рівнями КЧСС/t достовірно нижча (р<0,05) (рис.2).

Рис. 2. Показники КЧСС/t залежно від віку в дітей 7-10 років з високими і низькими рівнями властивостей нервових процесів у період повільного впрацьовування під час виконання навантаження потужністю: 1,0 Вт (Н1); 1,5 Вт (Н2); 2,0 Вт (Н3) на 1кг маси тіла.

В четвертому розділі - "Особливості ЧСС у період відновлення після фізичного навантаження у дітей з різними властивостями нервових процесів" - було розглянуто ЧСС, КЧСС, КЧСС/t в період швидкого відновлення після навантажень потужністю 1,0 Вт; 1,5 Вт; 2,0 Вт; 2,5 Вт на 1кг маси тіла. Проведений аналіз виявив, що в період швидкого відновлення міжвікові розбіжності ЧСС статистично незначущі (р0,05) у всіх дітей. Всередині кожної вікової групи ЧСС у дітей з низькими рівнями ФРНП і СНП була достовірно вищою (р<0,05).

Виявлено, що у період швидкого відновлення міжвікові розбіжності КЧСС/t були статистично незначущими (р0,05), в той час, як всередині кожної вікової групи розбіжності КЧСС/t у дітей з різними рівнями ФРНП і СНП були статистично значущими (р<0,05). При цьому найвищою була КЧСС/t у дітей з високими рівнями властивостей НП, а найнижчою - у дітей з низькими.

Аналіз залежності КЧСС/t від навантаження показав, що у дітей всіх вікових груп КЧСС/t із збільшенням навантаження зростала, але різною мірою, залежно від ФРНП і СНП. Так, у дітей з низькими рівнями - таке зростання було статистично незначущим (р0,05), а в підгрупах з високими і середніми рівнями - ставало статистично значущим у дітей 9 і 10 років після навантажень потужністю 2,0 Вт і 2,5 Вт на 1 кг маси тіла (рис.3).

Рис. 3 Показники КЧСС/t залежно від потужності навантаження у дітей 7, 8, 9, 10 років з високими, середніми, низькими рівнями властивостей нервових процесів у період швидкого відновлення після виконання навантажень потужністю: 1,0 Вт (Н1); 1,5 Вт (Н2); 2,0 Вт (Н3); 2,5 Вт (Н4) на 1кг маси тіла.

Виявлено, що у період повільного відновлення після навантажень потужністю від 1,0 Вт до 2,5 Вт на 1 кг маси тіла міжвікові зміни ЧСС у дітей з високими, середніми й низькими рівнями властивостей НП мали різноспрямований характер: у дітей з низькими рівнями - ЧСС мала тенденцію до зростання, у дітей з високими рівнями - ЧСС змінювалась незначно, а в дітей із середніми рівнями - мала тенденцію до зниження (р0,05). При цьому в кожній віковій групі дітей розбіжності між ЧСС у підгрупах з різними рівнями властивостей НП були статистично значущими (р<0,05) - найвищою була ЧСС у дітей з низькими рівнями, а найнижчою - із середніми. Дослідження КЧСС у період повільного відновлення показало, що чим вищий рівень ФРНП і СНП, тим меншою була зміна КЧСС із збільшенням навантаження. Аналіз КЧСС/t в період повільного відновлення виявив, що всередині кожної вікової групи КЧСС/t у дітей з низькими рівнями ФРНП і СНП була достовірно нижчою (р<0,05) (рис.4).

Рис. 4 Показники КЧСС/t залежно від віку в дітей з високими і низькими рівнями властивостей нервових процесів у період повільного відновлення після виконання ними навантажень потужністю: 1,0 Вт (Н1); 1,5 Вт (Н2); 2,0 Вт (Н3) на 1 кг маси тіла.

У п'ятому розділі - "Аналіз та узагальнення результатів дослідження" - подано підсумок дисертаційного дослідження і показано, що у хлопчиків однієї вікової групи з однаковими антропометричними показниками, які не займались спортом, але відрізнялись за показниками властивостей НП, реакції серцево-судинної системи в перехідні стани адаптації до фізичного навантаження - періоди впрацьовування й відновлення - мали статистично значущі розбіжності (р<0,05).

Отримані результати підтверджують, доповнюють і розширюють наукові уявлення з дослідженої проблеми та показують доцільність врахування індивідуальних показників властивостей НП для формування оздоровчої спрямованості й оптимізації фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Результати нашого дослідження підтверджують дані, щодо закономірностей фізичної підготовленості, фізичного розвитку молодших школярів, які наведено в працях авторів (В.Г. Ареф'єв, 2002; Г.А. Єдинак, 2002; Л.Г. Коробейнікова, 2002; Т.Ю. Круцевич, 2002; І.Д. Глазирін, 2003; Л.В. Волков, 2004).

Підтверджено дані (Т.Ю. Круцевич, 2001; М.В. Макаренко, 2002-2005) про те, що у дітей від 7 до 10 років відбувається поступовий розвиток вищої нервової діяльності, з віком функціональна рухливість нервових процесів зростає.

Доведено, що успішність фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку залежить від своєчасного визначення індивідуальних показників властивостей НП. Цей висновок підтверджує думку авторів (Т.Ю. Круцевич, 2001, 2002; Г.В. Безверхня, 2002; О.О. Безкопильний, 2009) про необхідність удосконалення змісту та організації фізичного виховання для гармонійного розвитку дітей.

Результати нашого дослідження доповнюють і розширюють висновки попередніх досліджень (Т.Ю. Круцевич, 1998; М.В. Макаренко, 2002-2005) відомостями про особливості пристосувальних реакцій серця під час фізичних навантажень у молодших школярів з різними властивостями нервових процесів, що дає можливість індивідуалізувати фізичне виховання й формувати його оздоровчу спрямованість.

До нових даних, отриманих під час проведення дослідження, належать результати вивчення особливостей ЧСС в перехідні стани адаптації до фізичного навантаження - періоди впрацьовування й відновлення - у молодших школярів з різними показниками ФРНП і СНП, які в науковій літературі до 2009 року не представлені.

За результатами проведеного експерименту вперше отримано дані про особливості пристосувальних реакцій серця у дітей 7, 8, 9, 10 років з різними рівнями властивостей НП у перехідні стани адаптації до фізичного навантаження - періоди впрацьовування та відновлення; експериментально доведено, що у дітей однієї вікової групи, які не займались спортом, мали однакові антропометричні показники але різні рівні властивостей НП, розбіжності показників ЧСС у періоди впрацьовування й відновлення статистично значущі (р<0,05); підтверджено теоретичну концепцію про вплив властивостей нервових процесів на пристосувальні реакції серця до фізичних навантажень у дітей молодшого шкільного віку; дістало подальшого розвитку обґрунтування необхідності врахування показників властивостей нервових процесів для індивідуалізації та оздоровчої спрямованості фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Сукупність здобутих результатів створює можливість для подальшого більш глибокого і детального дослідження у школярів з різними властивостями нервових процесів особливостей функції серця в перехідні стани адаптації до фізичного навантаження - періоди впрацьовування й відновлення.

Висновки

1. Аналіз наукової та науково-методичної літератури з проблеми дослідження виявив, що незважаючи на наявність певної кількості робіт, які засвідчують вплив властивостей нервових процесів на характер адаптивних реакцій серця на фізичні навантаження у молодших школярів, не дослідженою залишається проблема щодо виявлення особливостей реакції серця в перехідних станах адаптації до фізичного навантаження - періоди впрацьовування й відновлення.

2. Проведений аналіз тривалості періодів швидкого і повільного впрацьовування виявив, що збільшення віку дітей від 7 до 10 років і потужності навантаження від 1,0 Вт до 2,5 Вт на 1кг маси тіла не викликає статистично значущих розбіжностей. В той же час у ході виконання 4-х навантажень у кожній віковій групі дітей встановлено статистично значущі (р<0,05) розбіжності тривалості періоду швидкого і повільного впрацьовування між підгрупами з різними рівнями властивостей нервових процесів. Так, у дітей 7 років під час навантаження потужністю 1,0 Вт на 1 кг маси тіла тривалість періоду швидкого впрацьовування (t, c) складала: в підгрупах з низькими рівнями - 13,8 ± 1,7; з середніми рівнями - 9,8 ± 1,2; з високими рівнями - 4,9 ± 1,1.

3. Встановлено, що після навантажень потужністю 1,0 - 2,5 Вт на 1 кг маси тіла в підгрупах дітей 7-10 років з різними рівнями властивостей нервових процесів міжвікові розбіжності тривалості періоду відновлення були статистично незначущими (р>0,05), але всередині кожної вікової групи розбіжності між підгрупами були статистично значущими (р<0,05). Так, у дітей 7 років після навантаження потужністю 1,0 Вт на 1 кг маси тіла тривалість періоду відновлення (t, с) складала: в підгрупах з низькими рівнями - 376,8 ± 2,8; з середніми рівнями - 177,0 ± 4,1; з високими рівнями - 141,0 ± 2,3. При цьому із збільшенням потужності навантаження тривалість періоду відновлення зростала.

4. У період швидкого впрацьовування встановлено, що в кожній віковій групі найвища ЧСС відмічалась у дітей з низькими рівнями властивостей НП, а найменша - із середніми. Міжвікові розбіжності ЧСС і КЧСС/t статистично незначущі (р0,05). Однак, у кожній віковій групі дітей 7-10 років розбіжності ЧСС між підгрупами дітей з різними рівнями властивостей НП були статистично значущими (р<0,05). Так, у дітей 7 років під час навантаження потужністю 1,0 Вт на 1 кг маси тіла у період швидкого впрацьовування ЧСС (уд/хв) складала: в підгрупах з низькими рівнями - 124,2 ± 2,1; з середніми рівнями - 95,2 ± 1,8; з високими рівнями - 105,6 ± 2,2. Із збільшенням потужності навантаження ЧСС лінійно зростала, але різною мірою: найбільше в дітей з високими рівнями, а найменше - з низькими.

5. У період повільного впрацьовування із збільшенням навантаження ЧСС, КЧСС і КЧСС/t лінійно зростали, але різною мірою, залежно від рівня властивостей нервових процесів. Так, у дітей 7 років під час навантаження потужністю 1,0 Вт на 1 кг маси тіла у період повільного впрацьовування ЧСС (уд/хв) складала: в підгрупах з низькими рівнями - 134,8 ± 2,1; з середніми рівнями - 124,8 ± 1,5; з високими рівнями - 121,2 ± 1,8. Виявлено, що міжвікові розбіжності КЧСС/t статистично незначущі, а всередині кожної вікової групи у дітей з низькими рівнями властивостей нервових процесів КЧСС/t була статистично значуще нижчою (р<0,05) порівняно до дітей з високими і середніми рівнями.

6. У період швидкого відновлення міжвікові розбіжності ЧСС були статистично незначущими (р>0,05), тоді як всередині кожної вікової групи ЧСС у дітей з низькими рівнями була статистично значуще вищою (р<0,05). Так, у дітей 7 років після навантаження потужністю 1,0 Вт на 1 кг маси тіла у період швидкого відновлення ЧСС (уд/хв) складала: в підгрупах з низькими рівнями - 113,2 ± 1,4; з середніми рівнями - 96,0 ± 1,2; з високими рівнями - 100,0 ± 1,6. Всередині кожної вікової групи КЧСС у дітей з низькими рівнями були статистично значуще нижчими (р<0,05). Показники КЧСС/t мали статистично значущі розбіжності (р<0,05) всередині кожної вікової групи у дітей з різними рівнями властивостей нервових процесів.

7. У період повільного відновлення після всіх навантажень міжвікові розбіжності ЧСС у дітей 7-10 років були статистично незначущими (р>0,05). Однак, в кожній віковій групі розбіжності між ЧСС у дітей з високими, середніми і низькими рівнями властивостей НП були статистично значущими (р<0,05). Так, у дітей 7 років після навантаження потужністю 1,0 Вт на 1 кг маси тіла у період повільного відновлення ЧСС (уд/хв) складала: в підгрупах з низькими рівнями - 108,3 ± 1,6; з середніми рівнями - 89,3 ± 1,7; з високими рівнями - 96,3 ± 1,8. Міжвікові розбіжності КЧСС/t були статистично незначущими (р>0,05), в той час як всередині кожної вікової групи у дітей з низькими рівнями властивостей НП вона була статистично значуще нижчою (р<0,05). У всіх вікових групах із збільшенням навантаження КЧСС/t у дітей з високими і середніми рівнями знижувалась статистично значуще (р<0,05).

8. Експериментально встановлено, що в кожній віковій групі 7, 8, 9, і 10 років діти з високими і середніми рівнями функціональної рухливості й сили нервових процесів виконували чотири навантаження потужністю 1,0 Вт; 1,5 Вт; 2,0 Вт; 2,5 Вт на 1кг маси тіла, з яких максимальним для них було навантаження 2,5 Вт. В той же час, у кожній віковій групі 7, 8, 9, і 10 років діти з низькими рівнями властивостей нервових процесів могли виконати тільки три навантаження, максимальним з яких було навантаження 2,0 Вт.

9. Розроблені методичні рекомендації щодо використання індивідуальних показників функціональної рухливості й сили нервових процесів з метою прогнозування особливостей пристосувальних реакцій серця до фізичних навантажень у молодших школярів, що надасть можливість індивідуалізувати й підвищити ефективність процесу фізичного виховання для усунення негативного впливу гіпер - та гіпокінезії.

До подальших напрямків дослідження особливостей реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження у молодших школярів з різними показниками властивостей нервових процесів вважаємо за доцільне віднести визначення впливу різних індивідуальних співвідношень функціональної рухливості й сили нервових процесів на формування пристосувальних реакцій серця.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях