Підготовка майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Г.С. Сковороди

УДК 378.8:[373.015.31:17.022.1]

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ ДО ФОРМУВАННЯ ОЦІННИХ СУДЖЕНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Веровська

Ольга Леонідівна

Харків

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, доцент

Ткачова Наталія Олександрівна

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України

Бутенко Володимир Григорович,

Херсонський національний технічний університет, завідувач кафедри державного управління, педагогіки та психології; кандидат педагогічних наук

Бабакіна Оксана Олексіївна,

Харківський гуманітарно-педагогічний

інститут, декан факультету

початкового навчання.

Захист відбудеться "16" грудня 2010 року о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університет імені Г. С. Сковороди за адресою: вул. Артема, 29, ауд. № 216, м. Харків, 61002.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за адресою: вул. Блюхера,2, ауд. № 214-В, м. Харків, 61168.

Автореферат розісланий "15" листопада 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. В. Попова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Подальше реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства на засадах гуманізму й демократизму спрямовано на створення оптимальних умов для всебічного розвитку кожного з його членів, формування в нього певних поглядів, переконань, прагнень, що дають можливість, з одного боку, самореалізуватися йому як унікальній особистості, а з іншого - спрямувати свої зусилля на благо інших людей. Утім, процес соціалізації сучасної молодої людини може успішно відбуватися тільки в тому випадку, коли вона здатна своєчасно та правильно аналізувати динамічні процеси, що відбуваються в навколишньому світі, а потім на основі результатів своїх міркувань вносити відповідні зміни у власні переконання та поведінку. Ця здатність особистості нерозривно пов'язана зі сформованістю адекватних оцінних суджень.

Необхідність формування таких суджень в учнівської молоді визнається в Національній доктрині розвитку освіти, Законах України "Про загальну середню освіту", "Про освіту" та інших нормативних державних документів.

Питання розкриття суті суджень і визначення їх істинності, зв'язку між знаннями й цінностями висвітлювалися відомими мислителями минулого Аристотелем, Ф. Беконом, Г. Гегелем, Р. Декартом, Дж. Локком, І. Кантом, Д. Юмом, а також сучасними філософами Г. Брутяном, Г. Вільдановою, Л. Максимовим, М. Мамардашвілі, Д. Киреєвим, Г. Левіним, П. Симоновим, М. Шестаковою та іншими вченими. Різні підходи до визначення понять "судження" та "оцінне судження", їх класифікації представлено в працях К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, В. Крутецького, І. Малафіїка, С. Максименка та інших педагогів.

Окремі аспекти реалізації процедури оцінювання, формування оцінних суджень і ставлення особистості у світлі проблеми розвитку критичного мислення відображено у працях Т. Говера, М. Ліпмана, С. Норріса, Т. Олейник, Р. Паула, О. Тягла, Р. Еніса, Д. Уолтора. У науковій літературі було розкрито психолого-педагогічні основи оцінної діяльності та самооцінювання (В. Жирнов, Л. Зоріна, Д. Колесов, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Сєриков, К. Ящишин), психологічну функцію оцінювання (А. Понукалін), специфіку оцінного ставлення (В. Власенко). Проблемі формування естетично-оцінних суджень школярів присвячене дослідження Т. Смирнової.

Оскільки саме в юнацькому віці значною мірою закріплюються оцінно-ціннісні ставлення індивідуума до навколишнього світу, формування оцінних суджень в учнів старшої школи набуває сьогодні першорядного значення. Проте, на підставі аналізу наукової літератури й вивчення масової практики, свідчимо, що зазначеній проблемі в сучасній педагогіці приділяється недостатня увага.

Це підтверджується даними пілотажного дослідження (усього було опитано 148 учителів шкіл і 379 студентів педагогічних ВНЗ), згідно з яких 68,2 % педагогів і 57,9 % майбутніх фахівців не вважають за необхідне організувати спеціальну роботу по формуванню оцінних суджень старшокласників у процесі навчання; 54,1 % опитаних учителів гуманітарних дисциплін і 57,8 % студентів відповідного профілю не змогли дати чіткого визначення поняття "оцінне судження"; 48,9 % учителів та 61,7 % студентів виявили утруднення у визначенні найбільш ефективних для формування оцінних суджень учнів старшої школи методів і форм навчальної роботи. Отримані дані дають підстави стверджувати, що підготовка майбутніх учителів щодо формування оцінних суджень старшокласників у сучасних ВНЗ знаходиться на недостатньому рівні.

Аналіз наукової літератури дає підстави свідчити, що вченими досліджено різні аспекти підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності: обґрунтування теоретичних засад професійної підготовки педагогів й перспективи подальшого розвитку вищої педагогічної освіти (О. Абульханова, А. Алексюк, В. Бутенко, М. Васильєва, С. Гончаренко, В. Гриньова, В. Курило, В. Лозова, О. Попова, В. Сластьонін, А. Троцко, О. Щербаков та інші); розвиток у студентів педагогічних ВНЗ окремих професійних умінь та якостей (О. Бабакіна, В. Борисов, Ю. Ібрагім, М. Князян, З. Курлянд, С. Лузгін, О. Малихін, С. Совгіра); упровадження інноваційних освітніх технологій у професійну підготовку вчителя (В. Бондар, В. Євдокимов, О. Пєхота, І. Прокопенко, Н. Ткачова та інші), формування професійної компетентності педагога (В. Адольф, В. Бездухов, Ю. Вардянян, А. Дзундза, А. Маркова, О. Савченко, А. Хуторський та інші).

Відзначаючи безумовну наукову цінність проведених досліджень, можна констатувати недостатній теоретичний і практичний ступінь розробки проблеми підготовки майбутніх учителів до формування оцінних суджень старшокласників.

Слід також зазначити, що вченими (І. Журавльов, В. Краєвський, В. Сєриков та інші) доведено, що всі навчальні предмети мають широкі можливості для формування оцінних суджень молоді, проте найбільш ефективними в цьому плані є навчальні дисципліни гуманітарного циклу, оскільки їх вивчення спрямоване не стільки на формування знань і способів діяльності особистості, скільки на набуття нею досвіду емоційно-ціннісних відношень. Тож підготовка майбутніх учителів-гуманітаріїв до формування оцінних суджень старшокласників набуває особливої значущості.

Актуальність визначеної проблеми посилюється необхідністю усунення суперечностей, виявлених у процесі дослідження, зокрема:

· між об'єктивними вимогами суспільства до особистості, яка вміє адекватно оцінювати події й явища, що відбуваються в соціумі, та низьким рівнем сформованості цієї здатності в учнівської молоді;

· між навчально-виховними можливостями змісту гуманітарних дисциплін для формування оцінних суджень школярів та недостатнім їх використанням педагогами в шкільній практиці;

· між необхідністю підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників та нерозробленістю теоретичних і методичних засад забезпечення цього процесу у вищих педагогічних навчальних закладах.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, об'єктивна потреба розв'язання вищеозначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: "Підготовка майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди: "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладах" (РК № 1 - 20019U004104).

Тему дисертації затверджено вченою радою професорів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 1 від 29 лютого 2008 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 3 від 25 березня 2008 року).

Мета дослідження - визначити вплив реалізації розробленої й науково обґрунтованої технології підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників на ефективність цього процесу.

Згідно з метою дослідження визначено його завдання:

1. На основі аналізу наукової літератури з досліджуваної проблеми з'ясувати суть дефініцій "судження" й "оцінне судження", розкрити особливості підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв до формування оцінних суджень старшокласників.

2. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити технологію підготовки майбутніх вчителів до формування оцінних суджень учнів старшої школи.

3. Уточнити критерії й показники для визначення рівнів готовності майбутніх учителів до формування оцінних суджень школярів.

Об'єкт дослідження - процесс професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю.

Предмет дослідження - технологія підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників.

У процесі дослідження зроблено припущення, що успішність підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників забезпечується науково обґрунтованою технологією, що реалізується поетапно, а саме: на підготовчо-організаційному (відповідна підготовка викладачів, забезпечення усвідомлення студентами ролі оцінних суджень для власного професійного становлення та ціннісного ставлення до їх формування в учнівської молоді; дидактично-методичне забезпечення фахової підготовки), змістово-процесуальному (оволодіння студентами знаннями й уміннями, необхідними для формування оцінних суджень у школярів), рефлексивно-корекційному (корекція змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів до формування оцінних суджень у школярів на основі оцінювання й самооцінювання результативності запровадженої технології) етапах.

Вирішення поставлених завдань здійснювалося завдяки запровадженню комплексу методів педагогічного дослідження:

· теоретичних: вивчення, аналіз та узагальнення наукової літератури з метою ознайомлення зі станом досліджуваної проблеми; систематизація, порівняння, узагальнення одержаних науково-теоретичних даних;

· емпіричних: спостереження, анкетування, тестування, незалежна експертиза для діагностики стану підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників, педагогічний експеримент - для перевірки ефективності визначеної технології;

· методів математичної статистики ? для обробки результатів експериментальної роботи.

Експериментальною базою дослідження були Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди та Слов'янський державний педагогічний університет. Різними видами експериментальної роботи було охоплено 369 студентів і 35 викладачів.

Наукова новизна та теоретична значущість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:

· уперше визначено структуру готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісний), теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено поетапну технологію її забезпечення, що ґрунтується на аксіологічному, компетентнісному, особистісно-діяльнісному та герменевтичному підходах, і передбачає підготовчо-організаційний (відповідна підготовка викладачів, забезпечення усвідомлення студентами ролі оцінних суджень для власного професійного становлення та ціннісного ставлення до їх формування в учнівської молоді; дидактично-методичне забезпечення фахової підготовки), змістово-процесуальний (оволодіння студентами знаннями й уміннями, необхідними для формування оцінних суджень у школярів), рефлексивно-корекційний (корекція змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів до формування оцінних суджень у школярів на основі оцінювання й самооцінювання запровадженої технології) етапи;

· уточнено критерії й показники готовності майбутніх педагогів: мотиваційно-ціннісний критерій (сформованість позитивної професійної мотивації, характер ціннісного ставлення до формування оцінних суджень у процесі фахової підготовки); змістово-діяльнісний критерій (рівень засвоєння необхідних знань для формування оцінних суджень у старшокласників; сформованість умінь і навичок, що характеризують готовність майбутніх учителів до формування оцінних суджень у школярів); особистісно-рефлексивний критерій (сформованість умінь здійснювати рефлексію власних оцінних суджень; характер вияву майбутніми вчителями особистісних якостей, що сприяють формуванню готовності майбутніх учителів до формування оцінних суджень у школярів, адекватність самооцінки);

· подальшого розвитку набули форми й методи підготовки майбутнього вчителя до формування оцінних суджень старшокласників.

Практична значущість отриманих результатів полягає в тому, що науково обґрунтована й експериментально перевірена технологія підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників пройшла експериментальну перевірку й може бути реалізована під час підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах. учитель корекційний ціннісний підготовчий

Основні результати дослідження впроваджено в педагогічний процес історичного факультету (довідка про провадження № 498-01/04 від 8.06.2010), українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ'янка (довідка про провадження № 501-01/05 від 11.06.2010) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Слов'янського державного педагогічного університету (акт про провадження № 958 від 3.06.2010 р.).

Теоретичними положеннями, методичними та практичними здобутками про підготовку майбутніх учителів до формування оцінних суджень старшокласників можуть послуговуватися викладачі вищих навчальних закладів ІІ-ІV рівнів акредитації, які забезпечують професійну підготовку майбутніх учителів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, під час написанні посібників із педагогіки, студенти при написанні курсових і дипломних робіт.

Особистий внесок дисертантки у працях, написаних у співавторстві, полягає у визначенні специфічних особливостей формування оцінних суджень особистості в процесі навчання.

Апробація й упровадження результатів дослідження здійснювалися в процесі фахової підготовки майбутніх учителів у Харківському національному педагогічному університеті, під час виступів на конференціях різного рівня, а саме: на Міжнародних науково-практичних конференціях "Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів" (Львів, 2008), "Настоящи изследования - 2009" (Софія, 2009), "Сучасні аспекти виховання студентської молоді" (Харків 2009), "Якість вищої освіти та проблеми підготовки фахівців у вищій школі" (Одеса, 2009), на науковій конференції викладачів, докторантів й аспірантів кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (Харків, 2010).

Основні положення та результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена запровадженням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; упровадженням результатів дослідження в практику педагогічних вищих навчальних закладів.

Публікації. За темою дослідження опубліковано 10 наукових і науково-методичних праць, із них - 6 статей у провідних фахових виданнях, 4 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. У тексті міститься 16 таблиць (на 10 сторінках), 3 рисунки і 5 додатки (на 14 сторінках). Загальний обсяг дисертації ? 201 сторінка (обсяг основного тексту 162 сторінки). Список використаних джерел містить 301 найменування, із них 11 - іноземними мовами.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення дисертації, подано інформацію про апробацію й упровадження отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретичні питання підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників" на основі вивчення наукової літератури визначено суть дефініцій "судження" й "оцінне судження", розкрито специфіку підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв до формування оцінних суджень старшокласників у процесі їхньої фахової підготовки й обґрунтовано технологію її забезпечення.

На підставі аналізу наукової літератури з досліджуваної проблеми встановлено, що поняття "судження" трактується науковцями як логічна форма мислення, що відображає взаємозв'язок між двома поняттями (суб'єктом та предикатом) (А. Петровський, М. Ярошевський); висловлювання, що створюється завдяки вживанню предикатних слів до об'єкта думки; розумовий акт, що виражає ставлення людини до змісту висловленої думки (М. Безруких, В. Болотов); загальнозначуща словесна форма (висловлення), завдяки якій чуттєвий досвід набуває абстрактну загальність (Б. Мещеряков, В. Зинченко); форма мислення, у якій стверджується чи заперечується що-небудь стосовно предметів чи явищ, їх властивостей, зв'язків чи відношень (Є. Рапацевич).

За різними ознаками науковці (О. Васильєв, В. Гуляїхін, О. Солодухін та інші) виокремлюють різні види суджень: прості та складні; істинні й помилкові; одиничні, часткові й загальні; атрибутивні (відображають взаємозв'язок, відношення між предметами), релятивні (судження про відношення), екзистенціальні (судження про існування) тощо.

Установлено, що важливе місце в системі суджень людини належить оцінним судженням, які в дисертації на підставі аналізу ідей різних науковців (Г. Брутян, Г. Вільданова, О. Ірвін, Л. Максимов, М. Мамардашвілі, Д. Кирєєв, Г. Левін, П. Симонов, М. Шестакова) визначені як висловлювання, що встановлюють абсолютну чи порівняльну цінність якогось об'єкта, оцінюють його. Такі судження є підґрунтям для формування сталих переконань особистості, оскільки, як доведено вченими, процес формування людиною оцінних суджень пов'язаний із її оцінювальною діяльністю, у якій, зазвичай, визначається істинність певного факту чи встановлення цінності того чи іншого об'єкта.

З'ясовано, що для вироблення оцінних суджень людина здійснює різні логічні операції: аналіз як розподіл цілого на окремі частини, виділення окремих ознак, властивостей, аспектів деякої цілісної єдності; синтез як засіб об'єднання окремих елементів, що були виокремлені в результаті аналізу; порівняння як процедура встановлення збігу чи відмінностей між об'єктами; абстрагування як виділення найбільш суттєвих ознак й одночасне ігнорування всіх інших (другорядних) властивостей; узагальнення як засіб об'єднання об'єктів за певними суттєвими параметрами; класифікація як процедура розподілу й подальшого об'єднання досліджених предметів за певними ознаками; систематизація як продукт розумової діяльності, у якому представлені результати відображення загальних ознак і властивостей реальності. Ці операції, як доводять вчені (О. Ірвін, В. Сіратов, І. Малафіїк та інші), дають можливість зафіксувати людині у висловлених судженнях найбільш значущі взаємозв'язки та взаємовідношення між різними процесами та явищами.

З'ясовано, що тривалий час у філософській теорії домінувала ідея про те, що знання й цінності взаємопов'язані між собою як співвідношення між наявним і належним, тому знання й цінності не зводяться один до одного. Стверджувалося також, що оцінно-ціннісні судження не можна вважати верифікованими. На відміну від таких поглядів, на сучасному етапі розвитку філософської думки привалює думка, що не можна істину, виокремлюючи від поняття "цінності", пов'язувати тільки з науковим пізнанням (Є. Дубко, І. Савельєв, Ю. Бородай та інші). Отже, з точки зору сучасної філософії, формування оцінних суджень людини не можна сприймати тільки як когнітивний процес, адже на нього суттєво впливають емоційні та інші виявлення особистості.

Із огляду на це, під час проведення дослідження враховувалися ідеї Л. Виготського, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна про те, що відображення виникає в людині тільки в процесі розвитку її чуттєво-практичної діяльності. На підставі цього дійшли висновку, що формування в особистості оцінних суджень може відбуватися тільки в діяльності, причому під час її реалізації здійснюється взаємовплив особистісних сенсів й оцінних суджень особи.

Оскільки оцінні судження, як було зазначено, мають відігравати визначну роль у житті сучасної людини, важливо забезпечувати цілеспрямоване оволодіння старшокласниками здатністю робити такі судження. На основі вивчення наукової літератури (Л. Божович, І. Дубровіна, І. Кон, Г. Костюк, Я. Крутецький, О. Мудрик, Т. Снегірьова, Є. Шумілін та інші) з'ясовано, що формуванню у старшокласників оцінних суджень сприяють зміни, які відбуваються в особистості в цьому віці: дозрівання кори головного мозку, що створює сприятливі передумови для розвитку вмінь цілісно оцінювати об'єкти навколишньої реальності, становлення самосвідомості та сталого образу свого "Я", відкриття власного внутрішнього світу, посилення громадської активності учнів, формування світогляду як цілісної системи знань, переконань, ставлень тощо.

Розв'язання проблеми формування оцінних суджень у старшокласників зумовлює необхідність забезпечення готовності майбутнього вчителя до такої роботи. Аналіз психолого-педагогічної літератури (В. Загвязинський, І. Ісаєв, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, В. Сластьонін та інші) дав підстави визначити готовність майбутнього вчителя до формування оцінних суджень у старшокласників як стійке особистісне утворення, у якому зінтегровано знання, уміння й особистісні якості як цінності, необхідні для успішної реалізації цього процесу. Таку готовність у дисертації для зручності викладу умовно названо професійно-оцінною готовністю (ПОГ).

На підставі аналізу наукової літератури з досліджуваної проблеми (Є. Гармаш, В. Грехнев, Ф. Гоноболін, І. Зязюн, І. Ісаєв, В. Сластьонін, та інші) визначено структуру ПОГ майбутнього вчителя, яку представлено як сукупність мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного та особистісного компонентів (табл.1).

Таблиця 1

Структура ПОГ майбутнього вчителя

Структурні складники ПОГ	Зміст
Мотиваційно-ціннісний	усвідомлення студентами ролі оцінних суджень для власного професійного становлення, ціннісне ставлення до їх формування в учнівської молоді
Когнітивний	знання про суть оцінних суджень, методику їх формування в школярів; законів формальної логіки й логіки оцінювання
Операційно-діяльнісний	§ інформаційно-рецептивні вміння: спостерігати за явищами та процесами, збирати й обробляти дані; уміння відзнаходити необхідну інформацію та складати її огляд; уміння виділяти суперечності, формулювати проблему, бачити в ній головне; вміння ставити мету й формулювати завдання роботи тощо; інтелектуально-логічні вміння: уміння критично аналізувати систематизувати, класифікувати, узагальнювати інформацію, оцінювати її, аргументувати своє ставлення до неї; вміння співвідносити й порівнювати факти, явища, концепції, точки зору тощо;
	§ організаційно-комунікативні вміння: уміння взаємодіяти з іншими людьми, надавати допомогу під час вирішення спільних завдань, відзнаходити й виправляти помилки у висловлюваннях і роботі інших людей; § презентаційно-рефлексивні вміння: уміння здійснювати самопізнання, самоаналіз, самоконтроль і самооцінювання своїх ідей і дій; уміння впевнено триматися під час виступу, добирати переконливі аргументи на захист своєї позиції; уміння своєчасно відповідати на запитання інших людей; § дослідницько-творчі вміння: уміти за небагатьма ознаками передбачати розвиток явища, бачити альтернативу очевидному рішенню, поєднувати точний розрахунок із фантазією та здогадкою.
Особистісний	критичність, активність, ініціативність, самостійність, об'єктивність, принциповість, воля тощо

Сформульовані теоретичні положення стали підставою для обґрунтування технології підготовки майбутнього вчителя до формування оцінних суджень у старшокласників, що передбачає підготовчо-організаційний, змістово-процесуальний та рефлексивно-корекційний етапи (рис. на с. 10).

Зазначимо, що методологічну основу розробленої технології склали такі підходи: аксіологічний (забезпечує формування нового погляду особистості на світ і на себе в цьому світі, нового понятійного устрою мислення, ставлення до життя, дієвої життєвої позиції); компетентнісний (забезпечує формування необхідних знань і вироблення відповідних умінь, що характеризує ПОГ майбутнього вчителя); особистісно-діяльнісний (передбачає залучення майбутнього вчителя до різних видів фахової підготовки з урахуванням його індивідуальних особливостей); герменевтичний (наголошує на необхідності здійснення оцінних суджень для забезпечення ефективного сприйняття й розуміння реальності, людської особистості, суспільних і освітніх процесів, характеру педагогічної комунікації).

У другому розділі "Експериментальна перевірка технології підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників" розкрито загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Із метою перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент. В експериментальному дослідженні брали участь студенти 1-3 курсів історичних і філологічних факультетів Харківського національного університету імені Г. С. Сковороди та Слов'янського державного педагогічного університету загальною кількістю 379 осіб, із яких було сформовано експериментальну (Е) (187 осіб) і контрольну (К) групи студентів (192 особи).

Рис. 1 Технологія підготовки майбутнього вчителя до формування оцінних суджень старшокласників



Головною метою констатувального етапу експерименту було з'ясування вихідного рівня готовності майбутніх учителів до формування оцінних суджень старшокласників, що вимагало уточнення відповідних критеріїв і показників, серед яких виокремили: мотиваційно-ціннісний критерій (сформованість позитивної професійної мотивації, характер ціннісного ставлення до формування оцінних суджень у процесі фахової підготовки); змістово-діяльнісний критерій (рівень засвоєння необхідних знань для формування оцінних суджень у старшокласників; сформованість умінь і навичок, що характеризують ПОГ майбутніх учителів); особистісно-рефлексивний критерій (сформованість умінь здійснювати рефлексію власних оцінних суджень; характер виявлення майбутніми вчителями особистісних якостей, що сприяють формуванню ПОГ, адекватність самооцінки).

Формувальний етап педагогічного експерименту був спрямований на забезпечення етапів технології формування готовності майбутніх учителів до формування оцінних суджень у старшокласників. Для кожного з етапів визначались мета й завдання, обирались форми й методи їх реалізації.

Група Е працювала за експериментальною програмою, якою передбачалося запровадження розробленої технології в процесі навчання, а також під час педагогічної практики. У контрольній групі процес фахової підготовки відбувався без забезпечення спеціальної спрямованості на формування ПОГ майбутніх учителів.

Підготовчо-мотиваційний етап розробленої технології передбачав передусім психолого-педагогічну підготовку викладачів до формування ПОГ майбутнього вчителя й забезпечення дидактично-методичного підґрунтя фахової підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю. Із цією метою робота спрямовувалась на збагачення змісту занять із суспільно-гуманітарних навчальних дисциплін теоретичними питаннями про суть оцінного судження, його роль для професійної діяльності вчителя; розробку навчальних завдань, які вимагають застосування вмінь робити оцінні судження.

Теоретико-методична підготовка викладачів охоплювала ознайомлення з різноманітними діагностичними, розвивальними й корекційними методиками, алгоритмом здійснення оцінної діяльності, технологіями формування оцінних суджень та ПОГ у майбутніх учителів. Із цією метою був розроблений і прочитаний спецкурс "Підготовка майбутнього вчителя до формування оцінних суджень у школярів". На факультетах була організована та працювала "Служба методичної допомоги", завданням якої було підвищення рівня професійної компетентності педагогічного колективу завдяки консультаціям, методичним порадам, психолого-педагогічній підтримці.

На цьому етапі реалізації запропонованої технології вирішувались також завдання, пов'язані з розвитком позитивної мотивації та стимулюванням розумової діяльності студентів. Для цього проводили бесіди, диспути, дискусії, на аудиторних заняттях із суспільно-гуманітарних дисциплін залучали студентів до аналізу й обговорення ситуацій зі збірників задач із педагогіки (Б. Вульфов, Л. Додон, М. Кнебель, Л. Кондрашова та інші), створювали проблемні ситуації професійного спрямування, порушували дискусійні питання, які вимагали вмінь оцінної діяльності. Також проводили широку роз'яснювально-інформаційну роботу під час кураторських годин, засідань студентського наукового товариства, на яких переконували майбутніх учителів у значущості ПОГ для їхнього професійної становлення й подальшого якісного виконання професійних обов'язків.

Головною метою змістово-процесуального етапу запропонованої технології було здобуття студентами знань, вироблення вмінь і навичок, що визначають їхню ПОГ. Необхідні знання студенти здобували в процесі вивчення психолого-педагогічного циклу ("Вікова психологія", "Педагогіка", "Основи педагогічної майстерності"), фахових дисциплін ("Історія", "Українська література" тощо, методичних курсів), а також при вивченні спецкурсів ("Логіка", "Формування оцінних суджень школярів").

Формування ПОГ у майбутніх учителів вимагала розробки й виконання спеціальних завдань, спрямованих на критичне оцінювання явищ, подій, ситуації, учинку тощо. Наприклад, студенти отримували завдання оцінити етичність поведінки вчителя (проаналізувати дії вчителя щодо їх моральності; навести приклади ситуації, у якій виявляється порушення вчителем педагогічного такту, критично оцінити дії учасників ситуації).

На цьому етапі широко запроваджували інтерактивні методи (дискусії, диспути, рольові та ділові ігри, колективне обговорення ситуацій, тренінги, "мозкову атаку"). При цьому особливу увагу приділяли дискусіям і диспутам, що передбачають оцінну діяльність їх учасників, а це сприяє виробленню вмінь аргументувати, доводити свою точку зору, зіставляти свої судження з позиціями своїх товаришів, а також розвитку таких особистісних якостей, як активність, ініціативність, принциповість, толерантність. Запровадження зазначених форм і методів позитивно вплинуло на формування в майбутніх педагогів умінь ПОГ, що виявилося в уміннях робити оціночні судження різних видів (прості, складні; одиничні, часткові й загальні; атрибутивні, релятивні, екзистенціальні). Окрім того, студенти навчилися працювати в групі й колективі; відкрито висловлювати думки, аналізувати й узагальнювати будь-яку інформацію; доходити власних висновків тощо. Серед актуальних тем, які обговорювалися під час дискусій і диспутів ("Мова і міжкультурна комунікація"; "Відповідальність і обов'язки сучасного вчителя", "Вплив засобів масової інформації на свідомість сучасної молоді", "Виховний ідеал у сучасній школі" тощо), порушувалися проблеми сповідання людських цінностей і моральних принципів у професійній діяльності.

Під час педагогічної практики на основі здобутих знань і вироблених умінь у процесі навчання студенти набували досвіду формування оцінних суджень у школярів. Велике значення для вдосконалення ПОГ студентів мали реферати, у яких узагальнювався досвід соціокультурної діяльності, набутий упродовж педагогічної практики.

Реалізація мети рефлексивно-корекційного етапу розробленої технології вимагало вирішення таких завдань: 1) стимулювання студентів до самоаналізу та самооцінки власної діяльності; 2) вироблення в студентів рефлексивних умінь; 3) допомога студентам в організації професійного самовиховання; 4) внесення коректив до організації подальшої роботи як викладачів, так і студентів із урахуванням помилок і прорахунків, які були виявлені. Для цього після виконання завдань на заняттях або під час самостійного опрацювання навчального матеріалу, наприкінці роботи або вивчення певної теми широко запроваджували оцінювання відповідей товаришів і самооцінювання, що забезпечило залучення студентів до конструктивного аналізу індивідуальної та колективної діяльності, виявлення помилок, віднайдення способів їх усунення в подальшій діяльності та шляхів коригування своїх дій.

Особливу увагу на цьому етапі надавали застосуванню портфоліо як ефективному засобу керування індивідуалізованими навчальними програмами з метою реалізації особистої траєкторії формування ПОГ майбутніх учителів.

Для перевірки ефективності визначених педагогічних умов у контексті підготовки майбутніх учителів до формування оцінних суджень старшокласників на контрольному етапі експериментальної роботи було досліджено зміни за визначеними критеріями й відповідними їм показниками. Для їх визначення запроваджувалися різні методи дослідження: інтерв'ювання, анкетування, аналіз письмових робіт та усних відповідей учнів, тестування тощо. Динаміку рівнів готовності майбутніх учителів до формування оцінних суджень старшокласників за визначеними критеріями і показниками відображено в таблиці 2.



Таблиця 2

Результати експериментальної роботи (приріст у %)

Критерії, показники (рівні, характер виявлення)	Групи
	ЕГ (187 осіб)	КГ (192 особи)
Мотиваційно-ціннісний критерій: ? сформованість позитивної професійної мотивації : - високий рівень (студенти прагнуть досягти високих професійних показників, усвідомлюють значущість готовності до формування оцінних суджень у старшокласників, мають широкі соціальні мотиви (активна прихильність соціальним цінностям, виявлення громадянськості, ініціативності, толерантності, стійкий опір антисоціальним виявленням); - середній рівень (студенти не повністю усвідомлюють значущість оцінної діяльності й формування оцінних суджень у школярів, вимагає імпульсу ззовні для досягнення успіху в професійному становленні, утилітарні соціальні мотиви: помірна активність, достатньо стійкий	+29,1 -0,6	+4,7 +0,9
опір антисоціальним виявленням); - низький рівень (студенти не прагнуть досягти високих результатів у професійній підготовці, вузькі соціальні мотиви: переважання егоїстичних мотивів, низька активність, ситуативний опір антисоціальним виявленням); ? характер ціннісного ставлення до формування оцінних суджень у процесі фахової підготовки: - позитивно-активне; - позитивно-пасивне; - виконавчо-індиферентне	-28,5 +19,9 +1,7 -21,6	-5,6 +3,8 +2,3 -6,1
Змістово-діяльнісний критерій: · рівень засвоєння необхідних знань для формування оцінних суджень у старшокласників: - високий (знання вирізняються повнотою та глибиною); - середній (знання здебільшого правильні, але не мають ознаки достатньої повноти та глибини); - низький (знання неповні й неглибокі); · рівень сформованості вмінь і навичок, що характеризують ПОГ майбутніх учителів; - високий (завжди формулюють адекватні оцінні судження, здатні обрати оптимальні шляхи їх формування в старшокласників; - середній (у більшості випадках формулюють адекватні оцінні судження, уміють обрати шляхи їх формування в учнів старшої школи; - низький (допускають суттєві неточності у формулюванні оцінних суджень, зазвичай не здатні обрати ефективних шляхів для формування оцінних суджень старшокласників)	+27,2 -2,7 -24,5 +19,2 +2,9 -22,1	+5,1 -0,3 -4,8 +4,7 -0,8 -3,9
Особистісно-рефлексивний критерій: · сформованість умінь здійснювати рефлексію власних оцінних суджень: - високий (здатні в усіх ситуаціях здійснювати об'єктивний самоаналіз); - середній (здатні в більшості випадках здійснювати такий самоаналіз); - низький (здатності до самоаналізу професійної діяльності практично не спостерігається); · характер виявлення майбутніми вчителями особистісних якостей, що сприяють формуванню ПОГ (критичність, активність, ініціативність, самостійність, об'єктивність,принциповість, воля тощо): - стійкий - ситуативний ? адекватність самооцінки: - адекватна; - завищена; - занижена	+19,6 +7,8 -27,4 +20,7 -20,7 +16,5 +4,9 -21,4	+4,8 -0,7 -4,1 +6,7 -6,7 +3,6 -0,3 -3,3

Посилаючись на наведені в таблиці дані, свідчимо, що за всіма визначеними критеріями й показниками у студентів, які входили до складу експериментальної групи, зафіксовано більш суттєві позитивні зміни в рівнях готовності до формування оцінних суджень старшокласників порівняно зі студентами контрольної групи, що дає підстави для висновку про підтвердження висунутої гіпотези. Вірогідність результатів експериментальної роботи доведена засобами математичної статистики за допомогою критерію Пірсона.

Отже, результати проведеного дослідження підтвердили основні положення дисертації й дають підстави дійти таких висновків:

1. На основі аналізу наукової літератури з досліджуваної проблеми з'ясувати суть дефініцій "судження" й "оцінне судження", розкрито особливості підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв до формування оцінних суджень старшокласників.

1.1. Установлено, що судження - це логічна форма мислення, що відображає взаємозв'язок між двома поняттями. Оцінне судження визначено як висловлювання, що встановлює абсолютну чи порівняльну цінність якогось об'єкта, оцінює його. Таке судження є результатом оціночної діяльності людини.

1.2. Доведено, що найбільш ефективними для формування оцінних суджень старшокласників є навчальні дисципліни гуманітарного циклу, оскільки основним призначенням їх навчання є не визначення деякої об'єктивної істини, а розвиток їх внутрішнього світу, духовності, емоційної сфери, набуття досвіду самостійного оцінювання й формулювання оцінних суджень.

1.3. Результатом підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв до формування оцінних суджень у старшокласників є відповідна готовність, яку визначено як стійке особистісне утворення, у якому зінтегровані знання, уміння й особистісні якості як цінності, необхідні для успішної реалізації цього процесу. Структуру такої готовності складають мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та особистісний компоненти.

2. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх учителів до формування оцінних суджень учнів старшої школи, що ґрунтується на аксіологічному, компетентнісному, особистісно-діяльнісному та герменевтичному підходах, і реалізується поетапно, а саме: на підготовчо-організаційному (відповідна підготовка викладачів, забезпечення усвідомлення студентами ролі оцінних суджень для власного професійного становлення та ціннісного ставлення до їх формування в учнівської молоді; дидактично-методичне забезпечення формування ПОГ майбутнього вчителя), змістово-процесуальному (оволодіння студентами знаннями й уміннями, необхідними для формування оцінних суджень у школярів), рефлексивно-корекційному (корекція змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів до формування оцінних суджень у школярів на основі оцінювання й самооцінювання результативності запровадженої технології) етапах.

Експериментальним упровадженням зазначеної технології в процес фахової підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв доведена її ефективність. Так, в експериментальній групі кількість студентів із високим рівнем сформованості готовності до такої роботи збільшилася на 20,7 %, а в контрольній групі цей показник становить лише 4,9 %; воднораз кількість студентів, у яких виявлено низький рівень сформованості цієї готовності, зменшилася в експериментальній групі на 23,8 %, а в контрольній групі - на 4,3 %.

3. Уточнено критерії й показники рівнів готовності майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників: мотиваційно-ціннісний критерій (сформованість позитивної професійної мотивації, характер ціннісного ставлення до формування оцінних суджень у процесі фахової підготовки); змістово-діяльнісний критерій (рівень засвоєння необхідних знань для формування оцінних суджень у старшокласників; сформованість умінь і навичок, що характеризують готовність майбутніх учителів до формування оцінних суджень у школярів); особистісно-рефлексивний критерій (сформованість умінь здійснювати рефлексію власних оцінних суджень; характер виявлення майбутніми вчителями особистісних якостей, що сприяють формуванню готовності майбутніх учителів до формування оцінних суджень у школярів, адекватність самооцінки).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Перспективними для подальшого наукового пошуку є вивчення впливу модульно-рейтингової технології навчання на вдосконалення підготовки студентів-гуманітаріїв до формування оцінних суджень старшокласників, дослідження специфіки підготовки студентів природничо-математичних спеціальностей до формування оцінних суджень старшокласників, а також вивчення особливостей формування оцінних суджень в учнів різного віку.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Статті в наукових фахових виданнях

1. Веровська О. Л. Про визначення поняття "оцінне судження" як психолого-педагогічної категорії / О. Л. Веровська // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя : ЗОІППО, 2008. - С. 108-111.

2. Веровська О. Л. Формування оцінних суджень особистості у процесі навчання / С. Т. Золотухіна, О. Л. Веровська // Вісник Львівського університету : зб. наук. праць. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - Вип. 25. - Ч. 2. - С. 11-17.

3. Веровська О. Л. Формування оцінних суджень особистості як психолого-педагогічна проблема / О. Л. Веровська // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 13. Проблеми трудової та професійної підготовки : зб наук. праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - Вип. 5. - С. 45-50.

4. Веровська О. Л. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до формування оцінних суджень школярів / О. Л. Веровська // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць. - Харків : Вид. група "Основа", 2010. - Вип. 32. - С. 19-23.

5. Веровська О. Л. Специфіка підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв до формування оцінних суджень старшокласників / О. Л. Веровська // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. праць. - Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2010. - С. 49-54.

6. Веровська О. Л. Готовність студентів гуманітарних спеціальностей педагогічних ВНЗ до формування оцінних суджень учнів як показник їхньої професійної компетентності / О. Л. Веровська // Гуманізація навчально-виховного процесу : наук-метод. зб. - Вип. LIII. - Ч. 1. - Слов'янський держ. пед. ун-т, 2010 - С. 103-107.

Матеріали конференцій

7. Веровська О. Л. Виховна робота у вищому навчальному закладі як педагогічна проблема / О. Л. Веровська, О. С. Кабанська // Сучасні аспекти виховання студентської молоді : матер. Всеукр. наук-практ. конф., (Харків, 19-20 березня 2009 р.) / М-во освіти і науки України. - Харків : ХНАМГ, 2009. - С. 57-58.

8. Веровська О. Л. Про підготовку майбутніх учителів до формування оцінних суджень учнів старшої школи / О. Л. Веровська // Настоящи изследования : матер. 5 Міжнарод. наук-практ. конф. (Софія, 17-25 січня, 2009). - Софія : "Бял ГРАД-БГ" ООД, 2009. - С. 35-36.

9. Веровська О. Л. Формування оцінно-ціннісних знань майбутніх учителів у процесі професійної підготовки / О. Л. Веровська, Т. М. Пилипишко // Якість вищої освіти та проблеми підготовки фахівців у вищій школі, (Одеса, 22-23 жовтня 2009 р.) / М-во освіти і науки України. - Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2009. - С. 26-27.

10. Веровська О. Л. Роль оцінної діяльності в навчанні школярів / О. Л. Веровська // Матер. наук. конф. виклад., доктор. і аспіран. каф. загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, (Харків, 15 червня 2010 р.) / М-во освіти і науки України. - Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2010 р. - С. 18-19.



АНОТАЦІЇ

Веровська О. Л. Підготовка майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. - Харків, 2010.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень старшокласників.

У роботі визначено суть поняття "оцінне судження", суть і структуру готовності майбутнього вчителя до формування оцінних суджень у старшокласників. Із позицій аксіологічного, компетентнісного, особистісно-діяльнісного та герменевтичного підходів науково обґрунтовано технологію підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю до формування оцінних суджень у старшокласників, що передбачає підготовчо-організаційний, змістово-процесуальний; рефлексивно-корекційний етапи. Експериментально доведено її ефективність. Уточнено критерії та показники рівнів визначеної готовності учителів: мотиваційно-ціннісний; змістово-процесуальний; особистісно-оцінний.

Ключові слова: судження, оцінні судження, майбутні вчителі гуманітарного профілю, підготовка, готовність, старшокласники, формування, технологія.

Веровская О.Л. Подготовка будущих учителей гуманитарного профиля к формированию оценочных суждений старшеклассников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды. - Харьков, 2010.

Диссертация является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы подготовки будущих учителей гуманитарного профиля к формированию оценочных суждений старшеклассников.

На основе анализа научной литературы по исследуемой проблеме установлено, что понятие "суждение" трактуется учеными как: логическая форма мышления, которая отображает взаимосвязь между двумя понятиями "субъектом и предикатом) (А. Петровский, М. Ярошевский); высказывание, которое создается путем использования предикатных слов к объекту; умственный акт, который выражает отношение человека к содержанию высказанной мысли (М. Безруких, В. Болотов); общезначимая словесная форма (высказывание), благодаря которой чувственный опыт приобретает абстрактную общность (Б. Мещеряков, В. Зинченко); форма мысления, в которой утверждается или отрицается что-либо относительно предметов или явлений, их свойств, связей или отношений (Е. Рапацевич).

В работе рассмотрены виды суждений: простые и сложные; истинные или ошибочные; единичные, частичные и общие; атрибутные (отображают взаимосвязь, отношения между предметами), релятивные (суждения об отношениях), экзистенциальные (суждения о существовании) и т. д.

Установлено, что важное место в системе суждений человека занимают оценочные суждения, которые в диссертации на основе анализа идей разных ученых (Г. Брутян, Г. Вильданова, Л. Максимов, М. Мамардашвили, Д. Киреев, Г. Левин, П. Симонов, М. Шестакова) определены как высказывания, которые устанавливают абсолютную или относительную ценность какого-либо объекта, дают ему оценку. Такие суждения являются основой для формирования устойчивых убеждений личности, поскольку, как доказано учеными, процес формировании оценочных суджений связан с ее оценочной деятельностью, в которой обычно определяется истинность того или иного факта или ценности объекта.

Доказано, что наиболее эффективными для формирования оценочных суждений старшеклассников являются учебные дисциплины гуманитарного цикла, поскольку основным предназначением их изучения является не определение некоторой объективной истины, а развитие у учащихся внутреннего мира, духовности, эмоциональной сферы, приобретения опыта разработки субъективных оценок и оценочных суждений.

Результатом подготовки будущих учителей-гуманитариев к формированию оценочных суждений старшеклассников является соответствующая готовность, которая определена как стойкое личностное образование, в котором интегрированы ценности, знания, умения и личностные качества, необходимые для успешной реализации этого процесса. Структуру такой готовности составляют мотивационно-ценностный, когнитивный, деятельностный и личностный компоненты.

Теоретически обоснована и экспериментально проверена технология подготовки будущих учителей к формированию оценочных суждений учеников старшей школы, которая основывается на аксиологическом, компетентносном, личностно-деятельностном подходах, и реализуется поэтапно, а именно: на подготовительно-организационном (соответствующая подготовка преподавателей, обеспечение осознания студентами роли оценочных суждений для личного профессионального становления и ценностного отношения к их формированию у ученической молодежи; дидактично-методическое обеспечение формирования ПОГ будущего учителя), содержательно-процессуальном (овладение студентами знаниями и умениями, необходимыми для формирования оценочных суждений учащихся), рефлексивно-коррекционному (коррекция содержания форм и методов подготовки будущих учителей к формированию оценочных суждений школьников на основе оценки и самооценки результативности внедренной технологии) этапах.

...