Організаційно-педагогічні засади структурування і генералізації навчального матеріалу з економічних дисциплін у фаховій підготовці бакалаврів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

УДК 377.1:37.015.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРУВАННЯ І ГЕНЕРАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ

Вітер

Олександра Миколаївна

Хмельницький

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Львівському науково-практичному центрі професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України.

фНауковий керівник - доктор педагогічних наук, професор

Сікорський Петро Іванович, Львівська філія Європейського університету, заступник директора з навчальної та наукової роботи.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Гушулей Йосип Миколайович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра трудового навчання, професор кафедри;

кандидат педагогічних наук, доцент Левочко Марія Теодозіївна, Національна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, кафедра бухгалтерського обліку, доцент кафедри.

Захист відбудеться " 11 " червня 2010 р. о 10 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розісланий " 06 " травня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

О. В. Торічний



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкові перетворення в Україні, входження до Європейського освітнього простору визначили нові пріоритети вищої освіти і професійної підготовки майбутніх фахівців-економістів. Ці обставини вимагають підготовки студентів до сприйняття і розуміння швидкоплинних економічних змін, що відбуваються на макроекономічному і мікроекономічному рівнях, спонукають викладачів до активного пошуку більш ефективних технологій організації засвоєння навчального матеріалу, оптимізації процесу навчання та підвищення його якості. Великі можливості інтенсифікації навчального процесу містяться в його змістовій складовій. Навчальна дисципліна, як відомо, є дидактичною трансформацією відповідних наукових знань. Використовуючи принципи науковості та доступності, на базі однієї й тієї ж науки, можуть вибудовуватись різні моделі навчальної дисципліни. Формування таких моделей неможливе без структурування і генералізації матеріалу.

Дидактичним та методичним аспектам структурування і генералізації навчального матеріалу приділяли увагу А. Сохор, Ю. Бабанський, С. Гончаренко, Г. Донськой, В. Дуков, Л. Зоріна, П. Ерднієв, Л. Ітельсон, А. Уман, А. Усова, П. Сікорський, Е. Коробов, Б. Коротяєв, В. Краєвський, А. Крутський, В. Мощанський, В. Онищук та ін.

Результати аналізу наукових праць з окресленої проблематики свідчать, що дослідження здебільшого стосувалися загальноосвітніх навчальних предметів, причому вони не скеровувались на генералізацію навчального матеріалу. Розглядаючи структуру конкретних дисциплін, дослідники не ставили перед собою мету визначити основоположні організаційні та педагогічні засади, на яких базується структурування та генералізація.

У зв'язку з переходом України до ринкової економіки актуалізувалась проблема підготовки фахівців економічного напряму, основу якої складають економічні дисципліни фундаментального та професійного циклів. За результатами досліджень були виділені основні недоліки в навчанні студентів з економічних дисциплін: недостатня дидактична інтеграція економічних дисциплін фундаментального і професійного циклів, неузгодженість у понятійно-термінологічному апараті, недостатня структурованість дисциплін, що утруднює процес визначення генеральної сукупності елементів знань для повного їх засвоєння тощо. Результати анкетування викладачів і студентів показали недостатнє застосування елементів структурування в навчальному процесі: структурно-логічні схеми використовують під час викладання фундаментальних економічних дисциплін тільки 24 % викладачів, різні види алгоритмів - 5 %. Проте більшість студентів (97 %) позитивно оцінюють застосування елементів структурування. Це свідчить про актуальність дослідження, яка підсилюється суперечностями між: зростанням обсягу наукових знань, кількістю й обсягом навчальних дисциплін і реальними інтелектуальними можливостями студентів у їх засвоєнні; зміщенням акцентів на самостійну роботу студентів і недостатньою забезпеченістю процесу навчання методичною літературою, яка адаптована до вимог самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Таким чином, актуальність дослідження проблем структурування і генералізації змісту економічних дисциплін при підготовці бакалаврів, її недостатнє теоретичне опрацювання та практичне впровадження, а також необхідність розв'язання зазначених вище суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Організаційно-педагогічні засади структурування і генералізації навчального матеріалу з економічних дисциплін у фаховій підготовці бакалаврів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану

науково-дослідних робіт Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України в межах науково-дослідної роботи "Теоретичні та методичні засади вивчення природничо-математичних дисциплін у професійних закладах освіти", РК №0101U000699.

Роль автора у виконанні цієї науково-дослідної роботи полягає у встановленні особливостей структурування навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін, обґрунтуванні педагогічних та організаційних засад структурування і генералізації навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін, розробці організаційно-педагогічної моделі цього процесу.

Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України (протокол №7 від 29.09.2005 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №4 від 22.04.2008 р.).

Мета дослідження - виявити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність моделі структурування і генералізації навчального матеріалу з економічних дисциплін у підготовці бакалаврів. ядро знання дидактичний генералізація

Відповідно до мети дослідження визначені такі завдання:

1. Проаналізувати педагогічні підходи до структурування навчального матеріалу в теорії та практиці вищої школи і визначити особливості структурування навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін при підготовці бакалаврів.

2. Уточнити поняття "логічне структурування" і "генералізація навчального матеріалу" та визначити поняття "дидактичне структурування навчального матеріалу" на прикладі фундаментальних економічних дисциплін.

3. Розробити й обґрунтувати організаційно-педагогічні засади структурування та генералізації навчального матеріалу (на прикладі фундаментальних економічних дисциплін) і модель їх реалізації.

4. Розробити та експериментально перевірити ефективність моделі організації процесу структурування та генералізації навчального матеріалу

з економічних дисциплін при підготовці бакалаврів економічного напряму.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх фахівців - бакалаврів економічного напряму.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні засади структурування та генералізації змісту фундаментальних економічних дисциплін як необхідна умова якісної підготовки фахівців-економістів.

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: системно-структурний аналіз науково-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, вивчення нормативної документації навчальних закладів, за допомогою яких виявлено основні підходи до структурування навчального матеріалу; теоретичне моделювання, яке полягає в тому, щоб за результатами наших досліджень зі сформованими моделями знань можна було отримати відповідь щодо ефективності застосування даної навчальної технології; емпіричні: педагогічне спостереження за навчальною діяльністю студентів, тестування, бесіди, анкетування студентів і викладачів для збору емпіричних даних; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний і порівняльний) для встановлення ефективності застосування організаційно-педагогічних засад структурування

та генералізації навчального матеріалу; статистичні: критерій ч², t-розподіл Стьюдента для математичного аналізу даних, отриманих емпіричним шляхом,

з метою підтвердження ефективності педагогічного експерименту.

Теоретико-методологічними основами дослідження є: загальні положення теорії пізнання про взаємозв'язок і взаємозалежність педагогічних явищ і процесів (А. Алексюк, В. Бондар, Б. Всесвятський, С. Гончаренко, І. Лернер, М. Скаткін), про єдність теорії та практики структурування навчального матеріалу (С. Гончаренко, Г. Донськой, А. Дублаєв, Л. Зоріна, О. Уман, Т. Фролова), теоретичні основи структурного (Б. Коротяєв, А. Сохор, П. Сікорський, А. Усова), системного (Б. Всесвятський, М. Данилов, О. Дубинчук, А. Сохор, А. Уйомов), інтегративного підходів (С. Архангельський, Р. Гуревич, Б. Кедров, І. Козловська, М. Костюк, Н. Ставська), сучасні концепції і технології навчання (В. Боднар, І. Прокопенко, Л. Романишина, П. Сікорський, А. Фурман, М. Чошанов), законодавчі акти і нормативні документи про вищу освіту.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося в три взаємопов'язані етапи, що охоплюють період з 2004 по 2009 рік на базі Національного університету "Острозька Академія", Київського національного університету культури і мистецтв, Львівського інституту економіки і туризму, Європейського університету (Львівської філії). У дослідженні брали участь

399 студентів і 8 викладачів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

вперше: розроблено і теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні засади структурування та генералізації навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін які включають: педагогічні принципи (науковості, системності та систематичності, наочності, доступності, концентризму, ранжування, інтеграції, принципу зв'язку теорії з практикою); організаційні умови (алгоритм структурування, алгоритм генералізації); рівні генералізації (глобальний рівень, локальний рівень); модель структурування і генералізації навчального матеріалу на основі запропонованих організаційно-педагогічних засадах, структурними елементами якої є: мета, завдання, організаційні умови, педагогічні принципи, сформоване генералізоване ядро знань і розроблені на його основі тестові завдання для перевірки якості засвоєння генералізованого ядра знань; визначено особливості структурування навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін: функціональна спрямованість та ієрархічний характер навчального матеріалу; елементи структури навчального матеріалу (алгоритми, графічні, математичні та логічні моделі); симетричність навчального матеріалу; деякі елементи знань є водночас методами і прийомами засвоєння навчального матеріалу;

удосконалено визначення поняття "дидактичне структурування навчального матеріалу", його алгоритм; процедуру генералізації навчального матеріалу із застосуванням математичної моделі;

дістали подальшого розвитку поняття генералізації та логічного структурування навчального матеріалу, методи структурування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій для викладачів із методики структурування навчального матеріалу, виділенні основних структурних елементів навчального матеріалу, формуванні генералізованого ядра знань із фундаментальних економічних дисциплін.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Національного університету "Острозька академія" (довідка № 88-а від 24.09.2009 р.), Київського національного університету культури і мистецтв (довідка № 1077

від 19.10.2009 р.), Львівського інституту економіки і туризму (довідка № 01/386 від 05.11.2009 р.), Європейського університету (Львівської філії) (довідка

№1/08-61/09 від 23.11.2009 р.).

Результати дослідження можуть бути використані для визначення головних елементів знань з економічних дисциплін, формування тестових завдань для модульних і підсумкових перевірок стану засвоєння студентами навчального матеріалу.

Особистий внесок. У статті "Дидактичне структурування навчального матеріалу з фундаментальних дисциплін як педагогічна проблема", яка написана у співавторстві з П. Сікорським, особистий внесок здобувача полягає у формуванні моделі дидактичного структурування; у статті "Організаційно-педагогічні засади структурування і генералізації навчального матеріалу",

яка написана у співавторстві з П. Сікорським, особистим внеском є обґрунтування теоретичних засад структурування і генералізації навчального матеріалу; у статті "Використання математичної моделі для генералізації навчального матеріалу", яка написана у співавторстві з П. Сікорським, особистим внеском є ідея застосування математичного апарату для виділення генералізованого ядра знань; у статті "До питання ефективності методики структурування і генералізації навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін", яка написана у співавторстві з П. Сікорським, внесок здобувача полягає в аналізі та обґрунтуванні результатів перевірки ефективності запропонованої методики структурування і генералізації навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін; у статті "Алгоритмізація як один із методів викладання економічних дисциплін", яка написана у співавторстві

з О. Мартин, внесок здобувача полягає в обґрунтуванні алгоритму як одного

з методів локального структурування навчального матеріалу; у статі "Роль електронного навчального комплексу в системі дистанційної освіти", яка написана у співавторстві М. Вітер та Х. Засадною, внесок здобувача полягає в обґрунтуванні необхідності структурування при розробці електронного навчального курсу.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації науково-методичних праць, виступів із доповідями на науково-практичних конференціях: міжнародних - "Динаміка наукових досліджень - 2005" (Дніпропетровськ, 2005); "Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи" (Львів, 2006); "Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти" (Київ, 2007); "Проблеми управління якістю підготовки фахівців

в умовах інтеграції в міжнародний освітній простір" (Рівне, 2009); всеукраїнських - "Туризм в Україні: сучасний стан і пріоритети розвитку" (Львів, 2005); "Безперервна освіта: реалії та перспективи" (Івано-Франківськ, 2005); "Проблема якості виховання і навчання у системі безперервної освіти" (Івано-Франківськ, 2008), "Методологічні та методичні основи активізації навчально- пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін" (Ялта, 2009).

Публікації. Основні результати дослідження за темою дисертації відображено у 10 наукових працях, з яких 9 наукових статей - у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових у галузі педагогіки.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, 6 додатків та списку використаних джерел (190 найменувань). Загальний обсяг дисертації подано на 199 сторінках, основний текст - на

155 сторінках. У роботі 30 рисунків, 5 таблиць.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження; проаналізовано стан її дослідженості в науковій літературі; визначено

мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження; розкрито теоретико-методологічну основу дослідження; обґрунтовано наукову новизну;

розкрито практичне значення роботи; відзначено особистий внесок

здобувача в наукових статтях, які написані у співавторстві, а також наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі - "Теоретичні та практичні аспекти структурування і генералізації навчального матеріалу" - проведено системний аналіз педагогічних підходів до структурування навчального матеріалу; визначено особливості структурування навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін (на прикладі "Мікроекономіки" та "Макроекономіки"), наведено результати констатувального експерименту.

На важливість структурування навчального матеріалу для підвищення якості підготовки фахівців вказували С. Гончаренко, Л. Зоріна, Б. Коротяєв, О. Уман, А. Усова, П. Сікорський, А. Сохор, Т.Фролова та ін. У процесі теоретичного аналізу літературних джерел виявлено, що структурування навчального матеріалу трактується як визначення елементів навчального матеріалу і встановлення закономірних зв'язків між ними. Дослідники виділяють різні елементи знань: поняття (Н. Салміна, В. Сохін, В. Ігошин, Л. Кудрявцев), теорії (Л. Зоріна), систему знань (А. Уман), уявлення, судження, поняття (А. Сохор), терміни, поняття, закони, принципи, правила (Б. Коротяєв), поняття, їх властивості, аксіоми, категорії, закони, закономірності, явища, факти (П. Сікорський). Такі підходи зорієнтовані, в основному, на дослідження методик навчання окремих навчальних дисциплін. Лише в окремих дослідженнях використовується інтегративний та інтегративно-диференційований підходи до структурування навчального матеріалу (І. Козловська, А. Литвин, Л. Дольнікова), які спрямовані на розробку критеріїв відбору змісту фудаментальних дисциплін у системі професійної підготовки фахівців. З'ясовано, що відсутність єдності у визначенні структури навчального матеріалу зумовлена специфікою кожної навчальної дисципліни, яка досліджується, адже кожна дисципліна володіє своєю сукупність елементів знань, а генералізоване ядро навчального матеріалу залежить від внутрішньої будови дисципліни, від її місця в навчальному плані та ролі у підготовці фахівця.

Проведений аналіз теорії та практики структурування навчального матеріалу дав змогу виявити специфіку структурування фундаментальних економічних дисциплін ("Мікроекономіки" і "Макроекономіки") і виділити

такі їх когнітивні особливості: функціональна спрямованість та ієрархічний характер навчального матеріалу; виділення у структурі навчального

матеріалу таких елементів знань як алгоритмів, графічних, математичних

та логічних моделей; елементи знань (алгоритми, моделі) водночас є

прийомами і методами їх засвоєння; симетричність навчального матеріалу,

яка дозволяє проведення аналогій у процесі вивчення матеріалу і відповідно полегшує його сприйняття і запам'ятовування; фундаментальність економічних дисциплін, яка спонукає до використання системи "перспективних ліній"

до майбутніх дисциплін професійного циклу.

На етапі констатувального експерименту вивчався стан використання структурування навчального матеріалу під час викладання фундаментальних дисциплін у навчальних закладах економічного профілю. Сформовано контрольні та експериментальні групи, які мали приблизно однаковий

рівень успішності. Були проведені такі дослідження: моніторинг застосування у педагогічній діяльності викладачів методів структурування навчального матеріалу; вивчення доцільності (очима студентів) застосування

структурування навчального матеріалу; аналіз впливу фундаментальних економічних дисциплін на формування майбутніх фахівців-економістів.

Аналіз результатів дослідження показав, що структуруванню навчального матеріалу приділяється недостатня увага, а використання елементів структурування носить стихійний, несистемний характер, викладачі інтуїтивно підходять до використання методів структурування, не завжди зосереджують свою увагу на головних елементах знань. Важливо, що 86 % респондентів-студентів вважають, що застосовування методів і прийомів структурування навчального матеріалу покращує розуміння і засвоєння навчального матеріалу,

а питання забезпечення міжпредметної координації в процесі вивчення фундаментальних і професійних економічних дисциплін, акцентування

уваги на найважливіших елементах знань є особливо актуальним і необхідним для підвищення ефективності засвоєння професійних навчальних дисциплін.

За результатами констатувального експерименту було накреслено завдання і план проведення формувального експерименту.

У другому розділі - "Обґрунтування та реалізація організаційно-педагогічних засад структурування і генералізації навчального матеріалу з економічних дисциплін" - розглядається логічний і дидактичний підходи

до структурування навчального матеріалу з фундаментальних дисциплін

(на прикладі дисциплін "Мікроекономіки" та "Макроекономіки"), розроблено організаційно-педагогічні засади і модель структурування та генералізації навчального матеріалу, проаналізовано результати експериментальних досліджень.

У розділі розглядається логічний і дидактичний підходи до структурування навчального матеріалу. Логічний підхід відображає логіку відповідної науки і характеризується системою наукових понять, які послідовно розміщені та певним чином взаємопов'язані. Зв'язки і відношення між поняттями визначають логічну структуру навчального матеріалу. За обсягом розглядається глобальне (дисципліна) і локальне (модуль, тема) структурування навчального матеріалу(А. Сохор).

Під час дослідження логічної структури основна увага зосереджувалася на термінах і поняттях - головних елементах навчального матеріалу. Опираючись на дослідження П. Сікорського, поняття поділялися на головні, базові та допоміжні. Головні поняття за своїм обсягом і значущістю є

основою глобальної структури навчального матеріалу дисципліни і пропонуються студентам для повного засвоєння. Базові поняття становлять основу локальної структури навчального матеріалу (теми, модуля), формують змістове ядро модуля, і без них неможливо повно і цілісно засвоїти

головні елементи знань із даної дисципліни. Для визначення базових

понять використовувався метод графів. Допоміжні поняття використовуються, як правило, для поглиблення розуміння головних і базових понять та

мають ознайомлювальний характер. Формування понятійного апарату є одним із найважливіших завдань викладача, оскільки від цього процесу залежить ступінь засвоєння студентами всіх елементів знань із даної дисципліни.

У роботі досліджено дидактичний підхід до структурування

навчального матеріалу, основною метою якого є виділення у логічній

структурі фундаментальних дисциплін такої системи знань (ядра), яка забезпечить успішне засвоєння студентами дисциплін професійного циклу,

а отже, і підготовку висококваліфікованого фахівця. Дидактичне структурування розглядається як встановлення сукупності елементів знань,

які призначені для повного засвоєння студентами, відповідно до обраного

фаху, і визначаються дисциплінами професійного циклу, а також вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівця. Обґрунтовано дидактичне структурування навчального матеріалу за таким алгоритмом: структуруємо навчальний матеріал із фундаментальних дисциплін (наприклад, "Мікроекономіки" чи "Макроекономіки") і дисциплін професійної підготовки (наприклад, "Економіка підприємства"); за допомогою логічного структурування визначаємо ядро елементів знань дисциплін професійного циклу, враховуючи вимоги ОКХ і ОПП; встановлюємо для визначеного ядра знань дисциплін професійного циклу опорні елементи знань із фундаментальних дисциплін і структуруємо їх; визначаємо спільне ядро знань дисциплін професійного і фундаментального циклів. Якщо структурування передбачає поділ навчальної дисципліни на логічно завершені частини (модулі) та виокремлення у модулі елементів навчального матеріалу (термінів, понять, властивостей, законів тощо) та встановлення взаємозв'язків між ними, то генералізація навчального матеріалу полягає у визначенні із заданої структури головних елементів знань, які становлять основу (ядро) фундаментальних економічних дисциплін і є опорними для дисциплін професійного циклу.

У зв'язку з цим генералізована система знань забезпечує повне їх засвоєння студентами і відповідним чином адаптується до їхніх інтелектуальних можливостей. Розглядаються два рівні генералізації:

локальний рівень генералізації (охоплює окремий фрагмент навчального матеріалу - модуль, тему); глобальний рівень генералізації (охоплює найважливіші елементи навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни, наприклад, з "Мікроекономіки" чи "Макроекономіки").

Для визначення генералізованої системи знань із кожного модуля будувалася матриця знань, яка відображає взаємозв'язки і взаємозалежності понять у навчальному матеріалі, та за допомогою якої визначається коефіцієнт важливості (С_іj) кожного поняття в модулі. Метод матриці дозволив максимально оптимізувати когнітивну базу генералізованої системи, оскільки:

- матриця включає базові елементи знань, які є найважливішими в заданому відрізку навчального матеріалу;

- матриця відображає найважливіші зв'язки, які встановлюються між базовими поняттями й іншими елементами навчального матеріалу;

- кожен елемент знань займає своє ієрархічне місце відповідно до його важливості в системі знань;

-у такій структурі легко прослідковуються елементи знань, які не мають суттєвого значення в заданому обсязі матеріалу.

Використовуючи матрицю знань, формували ієрархічну послідовність елементів знань, за допомогою якої здійснювали відбір найважливіших елементів знань з модуля, що визначають ядро навчальної дисципліни.

Для формування ядра знань на глобальному рівні використовувалася математична модель. Суть моделі полягає у визначенні понять, важливість яких у навчальній дисципліні є найбільшою.

Нехай n - кількість понять у курсі, k - кількість модулів, із яких складається курс, m - максимальна кількість понять, що можуть входити в

ядро курсу. Необхідно знайти такі m понять, для яких відповідна функція приймає максимальне значення.

Якщо ввести невідомі змінні x_i (і=1,2… n), де

то математична модель матиме вигляд:

за умови, що

де с_ij - коефіцієнт важливості і-го поняття в j-му модулі.

Дана математична модель дозволила при заданій максимальній кількості понять генералізованого ядра m визначити їх склад. Це має важливе значення при формуванні оптимального навантаження студента. Зі зміною кількості елементів генералізованого ядра знань, визначався обсяг навчального навантаження студентів із врахуванням продуктивності засвоєння ними навчального матеріалу.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано організаційно-педагогічні засади (принципи, організаційні умови) структурування і генералізації навчального матеріалу. Зокрема, визначено систему дидактичних принципів, які володіють певною специфікою.

Принцип науковості вимагає включати в генералізоване ядро навчального матеріалу лише науково обґрунтовані елементи знань, які відповідають сучасному рівню розвитку науки.

Принцип систематичності та системності передбачає надання навчальному матеріалу структури, яка сприяє цілісному засвоєнню знань, послідовності розміщення навчального матеріалу з дотриманням логічних взаємозв'язків, лаконізацію та формалізацію його за певним правилом.

Принцип наочності, у відповідності з яким генералізація навчального матеріалу здійснюється з максимальним залученням усіх органів чуттів, в тому числі й з використанням графічних моделей (схем, графів тощо).

Принцип доступності передбачає адаптацію наукових знань до інтелектуальних можливостей студентів.

Принцип концентризму передбачає формування генералізованої системи знань шляхом послідовного відбору найважливіших елементів із теми, модуля, навчальної дисципліни, враховуючи результати логічного і дидактичного структурування навчального матеріалу (генералізоване ядро).

Принцип ранжування елементів знань полягає в тому, що вибудовується ієрархічна система елементів знань, у якій кожний елемент має своє місце і статус.

Принцип інтеграції передбачає визначення різних рівнів генералізації знань залежно від взаємодії та взаємопроникнення фундаментальних дисциплін із дисциплінами професійного циклу.

Принцип зв'язку теорії з практикою спонукає тісно переплітати ядро теоретичних елементів знань із визначеною сукупністю основних практичних дій (практичні завдання, задачі та ін.).

Організаційними умовами структурування і генералізації є певна послідовність етапів, за допомогою яких здійснюється алгоритмізація виділення найважливіших елементів знань для повного засвоєння. Організаційні умови включають: алгоритм структурування навчального матеріалу, що включає логічне і дидактичне структурування; алгоритм генералізації навчального матеріалу як процес формування ядра знань для повного засвоєння.

На основі теоретично розробленої методики обґрунтовано і практично реалізовано модель структурування і генералізації (рис. 2), яка складає основу формувального експерименту. Розроблена модель включає такі складники: мета, завдання, організаційні умови, які передбачають: алгоритм структурування навчального матеріалу (визначення елементів знань, логічне структурування, дидактичне структурування); алгоритм генералізації навчального матеріалу (формування матриці знань, математична модель визначення головних елементів знань для повного засвоєння, що залежить від продуктивності засвоєння матеріалу, обсягу навчальної інформації й часу, відведеного на його засвоєння).

Усі етапи підпорядковані організаційно-педагогічним засадам.

У ході формувального експерименту для реалізації завдань дисертаційного дослідження було проведено діагностичні зрізи знань для забезпечення рівності умов у експериментальних і контрольних групах (визначалися рівень успішності в групі, попередня підготовка студентів тощо). В експерименті брали участь 399 студентів (17 груп): 170 осіб (9 груп)

в контрольних групах і 229 осіб (8 груп) в експериментальних групах та

8 викладачів. За отриманими результатами вхідного тестового контролю

було виявлено, що рівень підготовленості студентів до засвоєння

навчального матеріалу в контрольних і експериментальних групах приблизно однаковий.

Після проведення формувального експерименту із застосуванням запропонованої методики структурування і генералізації проводився підсумковий тестовий контроль. Особлива увага надавалася забезпеченню однакової складності завдань, включених у тести. Тести неодноразово випробовувалися до проведення експерименту, в них вносилися необхідні зміни та корективи. Значна увага приділялася дослідженню тестів на валідність і надійність (у кожному з тестів було 40 завдань). Студенти були обмежені в часі, який визначався з розрахунку 1 тестове завдання - 1 хвилина.

Узагальнений аналіз отриманих результатів щодо якості успішності в контрольних і експериментальних групах на кінець експерименту представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

Узагальнений аналіз отриманих результатів щодо якості успішності у контрольних і експериментальних групах на кінець експерименту

Рівні засвоєння	Контрольні групи	Експериментальні групи
Високий	31 (13 %)	40 (24 %)
Достатній	77 (34 %)	69 (39 %)
Задовільний	73 (32 %)	41 (25 %)
Незадовільний	48 (21 %)	21 (12 %)

Отримані результати засвідчили, що під час формувального експерименту зросла кількість студентів із високим рівнем мотивації до навчання, помітною стала тенденція до покращення якісного рівня знань у студентів експериментальних груп порівняно з контрольними. На закінчення експерименту в експериментальних групах порівняно з контрольними збільшилась кількість студентів з високим рівнем засвоєння знань з 13 %

до 24 %; з достатнім рівнем - з 34 % до 39 % і суттєво зменшився їх відсоток із задовільним рівнем засвоєння знань: з 32 % до 25 %. Зменшилася кількість студентів, що показали незадовільні результати - з 21 % до 12 %. Результати успішності студентів у експериментальних і контрольних групах представлені на діаграмі (рис. 3).

Рис. 3. Успішність студентів у результаті проведення формувального експерименту

Для обґрунтування висновку про те, що запропонована методика дає позитивні результати, застосовувались такі статистичні методи:

– обробка даних з метою перевірки результатів успішності вибіркових сукупностей контрольних і експериментальних груп за допомогою критерію ч² ;

– оцінка результатів успішності зі застосуванням t-розподілу Стьюдента.

Оскільки при рівні значущості 0,05 емпіричне значення критерію ч²=11,6

є більшим від критичного значення ч²=5,99, то зроблено висновок, що результати зрізів в експериментальних групах є суттєво вищими від результатів контрольних груп, причому розходження в рівнях засвоєння знань в контрольних та експериментальних групах зумовлене не випадковими,

а істотними причинами, тобто застосуванням запропонованої інноваційної методики.

Крім того, оскільки експеримент проводився з малою вибіркою (n=17), тому використано t-розподіл Стьюдента, за допомогою якого порівнювалися математичні сподівання двох вибірок. За результатами розрахунків

t_емп.=3,3236 є більшим від t_крит=2,131, тому робимо висновок, що результати зрізів в експериментальних групах є вищими за результати зрізів у контрольних групах, і зумовлені використанням моделі структурування та генералізації навчального матеріалу з економічних дисциплін.

Таким чином, комплексний аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що з рівнем значущості 0,05 реалізація моделі структурування і генералізації навчального матеріалу з економічних дисциплін на основі розроблених організаційно-педагогічних засад дала змогу підвищити успішність студентів і сприяє професійному становленню майбутніх фахівців-економістів.



ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано шляхи підвищення якості підготовки майбутніх фахівців - економістів за рахунок структурування і генералізації навчального матеріалу з економічних дисциплін.

1. Пошук ефективних технологій організації засвоєння навчального матеріалу, інтенсифікація процесу навчання неможлива без структурування і генералізації навчального матеріалу. На основі результатів аналізу наукової літератури із заданої проблематики з'ясовано, що:

- кожна навчальна дисципліна володіє своєю сукупністю елементів знань, що зумовлено специфікою навчальної дисципліни, яка досліджується;

-проаналізовані підходи і моделі структурування навчального матеріалу зорієнтовані, в основному, на дослідження навчальних предметів середньої школи (фізики, хімії, математики, історії), а проблеми структурування навчального матеріалу в теорії та практиці вищої школи досліджувалися недостатньо;

-проблеми структурування та генералізації навчального матеріалу з економічних дисциплін (зокрема, "Мікроекономіки" і "Макроекономіки") в педагогічних дослідженнях не розглядалися. Поза увагою залишалася проблема інтеграції фундаментальних економічних дисциплін з економічними дисциплінами професійного циклу.

2.Досліджено специфіку структурування навчального матеріалу з "Мікроекономіка" і "Макроекономіка", яка випливає з особливостей цих дисциплін, а саме: функціональна спрямованість та ієрархічний характер навчального матеріалу; навчальний матеріал у цих дисциплінах піддається алгоритмізації, тому алгоритми входять у сукупність елементів знань; важливим елементом структури навчального матеріалу є графічні, математичні та логічні моделі; наявність серед елементів таких знань (алгоритми, моделі), які є водночас методами і прийомами їх засвоєння; симетричність навчального матеріалу дозволяє проводити аналогії у процесі вивчення навчального матеріалу і відповідно полегшувати його сприйняття та запам'ятовування; фундаментальність економічних дисциплін спонукає використовувати систему "перспективних ліній" до майбутніх дисциплін професійного циклу.

3.Уточнено сутність логічного структурування навчального матеріалу. Логічний аналіз структури навчального матеріалу дозволяє встановити послідовність вивчення навчального матеріалу, зв'язки і відношення між елементами знань, визначити базові елементи знань.

Дидактичне структурування розглядається як процес формування ядра професійних знань, які призначені для повного засвоєння студентами відповідно до обраного фаху, і визначаються вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівця. Воно проводиться за принципом "перспективних ліній", тобто елементи знань із фундаментальних дисциплін розглядаються у взаємодії з відповідними елементами знань професійних дисциплін.

Встановлено, що генералізація навчального матеріалу з фундаментальних дисциплін - це процес виокремлення з визначеної структури навчального матеріалу фундаментальних дисциплін головних елементів знань, які, з одного боку, відповідають логічній структурі дисципліни, а з іншого - є опорою для засвоєння дисциплін професійного циклу.

4.Процес структурування і генералізації навчального матеріалу здійснюється відповідно до організаційно-педагогічних засад, в основі яких лежать: педагогічні принципи: науковості, системності та систематичності, наочності, доступності, концентризму, ранжування, інтеграції та принципу зв'язку теорії з практикою; організаційні умови, що включають кілька етапів (алгоритм структурування навчального матеріалу, що включає логічне і дидактичне структурування навчального матеріалу; алгоритм генералізації навчального матеріалу як процес формування ядра знань для повного засвоєння). Відповідно до заданої кількості елементів ядра знань, що залежить від продуктивності засвоєння навчального матеріалу студентами і часу, який відводиться для вивчення заданої дисципліни, формується генералізоване ядро елементів знань. Процес структурування і формування генералізованої системи знань із фундаментальних економічних дисциплін представлений у вигляді моделі, основними складовими якої є: мета; завдання; педагогічні принципи, організаційні умови.

Реалізація організаційно-педагогічних засад забезпечила ефективність засвоєння навчального матеріалу.

5.У ході дослідження експериментально доведено, що реалізація організаційно-педагогічних засад, на яких базується структурування і генералізація навчального матеріалу, модель, а також використання комплексу розроблених методичних матеріалів забезпечили підвищення якості засвоєння навчального матеріалу. Результати формувального експерименту підтверджені статистичним експериментом. Застосовувалася статистична обробка даних із метою перевірки однорідності результатів успішності контрольних і експериментальних груп за допомогою критерію ч², а також проводився аналіз даних за допомогою t-розподілу Стьюдента. Результати статистичного аналізу показали, що з 95 % вірогідністю можемо стверджувати, що структурування і генералізація навчального матеріалу з економічних дисциплін відповідно до визначених організаційно-педагогічних засад суттєво поліпшує успішність студентів.

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми належать: вивчення психологічних аспектів визначення оптимально можливої кількості засвоєння елементів знань у навчальному матеріалі; використання комп'ютерних технологій для визначення коефіцієнта важливості елементів знань в модулі і формування генералізованого ядра.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Вітер О. М. Логічне структурування навчального матеріалу з мікроекономіки / Олександра Вітер // Педагогіка і психологія професійної освіти / гол. ред. Н. Г. Ничкало. - Львів, 2005. - №5. - С. 100-111.

2.Вітер О. М. Використання елементів алгоритмізації у викладанні економічних дисциплін / Олександра Вітер // Педагогіка і психологія професійної освіти / гол. ред. Н. Г. Ничкало. - Львів, 2006. - № 5. - С. 31-38.

3.Вітер О. М. Генералізація навчального матеріалу - провідний принцип формування системи економічних знань / Олександра Вітер // Педагогіка і психологія професійної освіти / гол. ред. Н. Г. Ничкало. - Львів, 2007. - №4. - С. 80-88.

4.Вітер О. М. Особливості та стан структурування навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін / Олександра Вітер // Педагогіка і психологія професійної освіти / гол. ред. Н. Г. Ничкало. - Львів, 2009. - №1. - С. 152-159.

5.Вітер О. М. Дидактичне структурування навчального матеріалу з фундаментальних дисциплін як педагогічна проблема / Петро Сікорський, Олександра Вітер // Вища школа / гол. ред. І. О. Вакарчук. - 2009. - №6. - С. 80-87.

6.Вітер О. М. Організаційно-педагогічні засади структурування і генералізації навчального матеріалу / П. І. Сікорський, О. М. Вітер // Збірник наукових праць. Педагогіка та психологія / наук. ред. Г. Г. Філіпчук. - Чернівці: Друкарня видавництва "Рута" Чернівецького національного університету,2009. - Вип. 452. - С. 39-45.

7.Вітер О. М. Використання математичної моделі для генералізації навчального матеріалу / Петро Сікорський, Олександра Вітер // Педагогіка і психологія професійної освіти / гол. ред. Н. Г. Ничкало. - Львів, 2009. - №2. - С. 37-43.

8. Вітер О. М. До питання ефективності методики структурування і генералізації навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін [Електронний ресурс] / П. І. Сікорський, О. М. Вітер // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України : електрон. наук. фах. вид. - 2009. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2009_2/pdf_2/09vomfed.pdf.

9.Вітер О. М. Алгоритмізація як один із методів викладання економічних дисциплін / О. М. Мартин, О. М. Вітер // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи : збірник наукових праць / наук. ред. М. М. Козяр, Н. Г. Ничкало. - Львів : ЛДУ БЖД,

2006. - Вип. 1. - С. 358-363.

10.Вітер О. М. Роль електронного навчального комплексу в системі дистанційної освіти / М. Б. Вітер, Х. О. Засадна, О. М. Вітер // Безперервна освіта: реалії та перспективи : матеріали ІІ всеукраїнської науково-методичної конференції // Вища освіта України [додаток] / гол. ред. В. Андрущенко. - 2004. - № 4 (14). - С. 206-209.



АНОТАЦІЇ

Вітер О. М. Організаційно-педагогічні засади структурування і генералізації навчального матеріалу з економічних дисциплін у фаховій підготовці бакалаврів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - "Теорія і методика професійної освіти". - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2010.

У дисертації обґрунтовуються організаційно-педагогічні засади структурування і генералізації навчального матеріалу з економічних дисциплін для бакалаврів; визначено особливості структурування навчального матеріалу з фундаментальних економічних дисциплін; уточнено поняття "логічного структурування" і визначено поняття "дидактичного структурування навчального матеріалу"; розроблено модель дидактичного структурування за принципом перспективних ліній; уточнено поняття генералізації навчального матеріалу і розроблено алгоритм його реалізації; теоретично обґрунтовано модель організації процесу структурування і генералізації начального матеріалу для формування генералізованої системи знань із фундаментальних економічних дисциплін для повного засвоєння їх студентами; застосовано математичну модель для визначення генералізованого ядра знань із економічних дисциплін.

Ключові слова: організаційно-педагогічні засади; навчальний матеріал, елементи знань, структурування і генералізація навчального матеріалу, специфічні принципи, особливості процесу, модель організації процесу структурування і генералізації навчального матеріалу.

Витер А. Н. Организационно-педагогические основы структурирования и генерализации учебного материала по экономическим дисциплинам в профессиональной подготовке бакалавров. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - "Теория и методика профессионального образования". - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого - Хмельницкий, 2010.

Диссертация посвящена исследованию организационно-педагогических основ структурирования и генерализации учебного материала по фундаментальным экономическим дисциплинам. В диссертации обоснованы специфические дидактические принципы структурирования и генерализации учебного материала, которые включают: принцип научности, систематичности и системности, наглядности, доступности, концентризма, ранжирования, интеграции, связи теории и практики. В процессе педагогических исследований были определены особенности структурирования учебного материала по фундаментальным экономическим дисциплинам (микро- и макроэкономике): функциональная направленность и иерархический характер учебного материала. Учебный материал алгоритмированный и алгоритмы одновременно выступают элементами знаний; важными элементами структуры выступают графические, математические и логические модели; некоторые структурные элементы знаний (алгоритмы, модели) одновременно выступают методами усвоения учебного материала; симметричность учебного материала дает возможность проводить аналогии в учебном материале, а это упрощает его восприятие и запоминание; фундаментальность экономических дисциплин дает возможность применять систему перспективных линий к дисциплинам профессионального экономического цикла.

Уточнено понятие "логического структурирования" и впервые определено понятие "дидактического структурирования учебного материала", определен его алгоритм и сформирована модель дидактического структурирования по принципу перспективных линий. Расширено понятие генерализации учебного материала по фундаментальным экономическим дисциплинам и рассматриваются его локальный и глобальный уровни. Для формирования генерализированной системы знаний используется матричный метод, в котором каждому элементу знаний присваивается коэффициент его значимости в модуле. Для формирования генерализированного ядра знаний на глобальном уровне используется математическая модель для определения генерализированной системы знаний по дисциплине. Процесс структурирования и генерализации осуществляется на основании педагогических принципов: научности, системности и систематичности, наглядности, доступности, концентризма, ранжирования, интеграции и связи теории и практики. Организационно генерализация учебного материала включает несколько этапов: структурирование учебного материала, которое включает логическое и дидактическое структурирование; генерализация как процесс формирования ядра знаний для полного усвоения. Разработана организационно-педагогическая модель формирования генерализированной системы знаний. Основными слагаемыми модели являются: цель, задания, организационные основы, которые включают алгоритмы структурирования и генерализации учебного материала; педагогические основы этого процесса.

Ключевые слова: организационно-педагогические основы, учебный материал, элементы знаний, структурирование и генерализация учебного материала, специфические принципы, особенности процесса, модель организации процесса структурирования и генерализации учебного материала.

Viter O. M. Organizational and pedagogical principles of structuring and generalization of training materials on economic subjects in the professional training of bachelors. - Manuscript.

Thesis for obtaining of a scientific degree of the Candidate of Pedagogical sciences in specialty 13.00.04 - "Theory and methods of professional education". - Bogdan Khmelnytsky National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. - Khmelnytsky, 2010.

Dissertation is devoted to the study of organizational and pedagogical principles of structuring the learning material and the generalization of the fundamental economic disciplines. In the process of educational research it was grounded organizational and pedagogical principles of structuring and generalization training materials on economic subjects for bachelors; there were defined features structuring the curriculum of fundamental economic disciplines; the notion of logical was clarified and the concept of didactic structuring of teaching material was defined; a model for structuring didactic principle of promising lines was formed, the notion of generalization of training materials was clarified and the algorithm of its implementation was developed, organizational and pedagogical model for the formation of the generalized system of the fundamental knowledge of economic subjects for the full assimilation of students was developed, a mathematical model to determine the generalized kernel of the knowledge of the discipline used.

Keywords: educational material, elements of knowledge, structuring and generalization of the curriculum, pedagogical principles, particularlies, the organizational and pedagogical model.

Размещено на Allbest.ru

...