Освітня діяльність та педагогічні погляди Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа

Размещено на http://allbest.ru

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 37.022:261.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ

НІКОЛАУСА-ЛЮДВІГА ЦИНЦЕНДОРФА (1723-1760 рр.)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Завальнюк Вікторія Володимирівна

Рівне-2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука (м. Рівне), Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Євтух Микола Борисович, академік-секретар відділення педагогіки і психології вищої школи НАПН України

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Жуковський Василь Миколайович, Національний університет «Острозька академія», професор кафедри психолого-педагогічних дисциплін

кандидат педагогічних наук, доцент Бєлова Світлана Андріївна, Рівненський державний гуманітарний університет, доцент кафедри теорії літератури і славістики

Захист відбудеться 30 листопада 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.053.01 у Рівненському державному гуманітарному університеті за адресою: 33028, вул. С. Бандери, 12.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Рівненського державного гуманітарного університету за адресою: 33000, вул. Остафова, 31.

Автореферат розісланий 29 жовтня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Галатюк Ю. М

освіта виховання цинцендорф педагогічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Формування освітньої системи незалежної української держави, що на сучасному етапі окреслене інтеграцією України до європейського освітнього простору, вимагає наукового опрацювання кращих надбань світової педагогіки, до яких повноправно належать освітня діяльність та педагогічні погляди Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа. Потреба вивчення освітньо-педагогічної діяльності вченого зумовлена наявністю духовної деградації суспільства та нагальністю вирішення питання про розробленість парадигми виховання високоморальних та духовно зрілих громадян на ґрунті загальнолюдських цінностей.

Н.-Л. Цинцендорф - представник когорти видатних німецьких освітніх діячів доби Просвітництва, які обстоювали ідеї морально-етичного виховання у школі. Названі ідеї педагог реалізував шляхом заснування комплексу загальноосвітніх навчально-виховних інституцій, найбільш вагомою особливістю функціонування яких, крім надання ґрунтовних знань з фундаментальних навчальних дисциплін, було акцентування на морально-етичному та духовному вихованні учнів. Обрані Н.-Л. Цинцендорфом навчально-виховні орієнтири відповідали вимогам того часу та зумовили значний вплив освітньої системи науковця на розвиток освіти у Європі зокрема та у світі загалом.

Серед студій українських та російських дослідників, які у різні часи розглядали проблеми освіти і виховання за кордоном та у Німеччині зокрема, варто відзначити наукові праці Н. Абашкіної, Л. Ваховського, І. Дичківської, А. Джуринського, М. Желуденко, В. Жуковського, М. Євтуха, А. Завальнюка, Т. Левченко, А. Сбруєвої та ін. Питання морально-релігійного виховання висвітлювали І. Андрухів, І. Бех, А. Вихрущ, О. Вишневський, Л. Геник, М. Євтух, Т. Ільїна, О. Каневська, І. Мищишин, М. Стельмахович, О. Тимчик, Т. Тхоржевська та ін. Вияви пієтизму в Україні та Німеччині вивчали А. Гулига, В. Бузескул, Д. Дорошенко, А. Карташев, В. Любащенко, П. Мілюков, Д. Чижевський. Втім, ґрунтовний аналіз досліджень освітньо-педагогічної діяльності Н.-Л. Цинцендорфа дає підстави констатувати, що на сьогодні у вітчизняній педагогіці немає монографічних та дисертаційних робіт, у яких би було комплексно розкрито педагогічні погляди та освітню діяльність Н.-Л. Цинцендорфа.

Здобутки освітньої діяльності Н.-Л. Цинцендорфа були предметом наукових пошуків ряду зарубіжних учених. Варті уваги праці німецьких науковців О. Уттендьорфера (O. Uttendorfer), Й. Плітта (J. Plitt), Ґ. Шольца (G. Scholz), С. Бухнера (C. Buchner), Й. Мюллера (J. Muller), К. Кюхерера (K. Kucherer), Г. Райхель (G. Reichel), В. Райхель (W. Reichel), Г. Штайнберга (H. Steinberg), Г. Штаймана (H. Steimann). Однак згадані роботи, більшість з яких виконано близько 70-100 років тому, потребують значних доповнень з урахуванням нових наукових відкриттів. З-поміж досліджень другої половини XX ст., присвячених певним аспектам освітньої діяльності педагога, варто відзначити праці П. Ціммерлінґа (P. Zimmerling), Р. Ранфт (R. Ranft), Ґ. Бейротера (G. Beyreuther), М. Юнґа (M. Jung). Проте у роботах зазначених авторів не представлено комплексний аналіз досвіду освітньо-педагогічної діяльності Н.-Л. Цинцендорфа.

Відтак, актуальність обраної теми визначається й тим, що існує потреба дослідження педагогічної спадщини Н.-Л. Цинцендорфа, його освітньої діяльності, а також діяльності заснованих ним навчально-виховних закладів з огляду на те, що у вітчизняній педагогічній, історичній та філософській літературі назване питання по суті не було вивчено. Дослідження задекларованої теми також посутнє в ракурсі розвитку приватної шкільної освіти в Україні, а також в аспекті упровадження елементів християнської етики і моралі у навчально-виховне середовище освітніх закладів України.

Отже, актуальність педагогічний ідей Н.-Л. Цинцендорфа, недостатнє вивчення педагогічної спадщини, педагогічних поглядів та освітньої діяльності педагога на сучасному етапі зумовили вибір теми дисертаційної праці «Освітня діяльність та педагогічні погляди Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа (1723-1760 рр.)».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Пропоноване дослідження входить до комплексного плану і наукової комплексної програми Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука (м. Рівне) «Психолого-педагогічні основи гуманізації виховання і навчання в школах та вищих навчальних закладах» (№ держреєстрації 0106U002439) та погоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол №8 від 28.10.2008 р.).

Мета дослідження - провести комплексний аналіз педагогічних поглядів та освітньої діяльності Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа, вивчити й узагальнити позитивний досвід упровадження педагогічних ідей ученого та окреслити перспективи його використання в Україні.

Завдання дослідження:

- з'ясувати основні чинники формування педагогічних поглядів та громадянської позиції Н.-Л. Цинцендорфа, виокремити та обґрунтувати напрями громадсько-просвітницької діяльності педагога та Братського союзу Німеччини («Unitas fratrum») у першій половині XVIII ст.;

- вивчити педагогічні погляди Н.-Л. Цинцендорфа та виокремити стрижень педагогічних ідей педагога;

- обґрунтувати особливості функціонування навчально-виховних закладів, заснованих Н.-Л. Цинцендорфом, схарактеризувати напрями виховання, зміст і завдання навчально-виховного процесу утворених шкіл (1723-1760 рр.);

- узагальнити розвиток інтернаціональної освітньої діяльності Н.-Л. Цинцендорфа та Братського союзу Німеччини «Unitas fratrum» (20-i pp. XVIII - поч. ХХ ст.);

- виявити прогресивні педагогічні ідеї Н.-Л. Цинцендорфа та напрями діяльності шкіл Цинцендорфа (Zinzendorfschulen) у XXI ст., актуальні для впровадження у навчально-виховний процес шкіл в Україні на сучасному етапі.

Об'єкт дослідження - освітньо-педагогічна спадщина Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа.

Предмет дослідження - педагогічні погляди та зміст освітньо-педагогічної діяльності Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа.

Методологічною основою дослідження є положення наукової теорії пізнання, зокрема принципи об'єктивності, системності, фундаментальності, доказовості та історизму, положення про взаємозв'язок та взаємозумовленість людини, природи, суспільства, історико-педагогічних явищ, про методологію та методи сучасних історико-педагогічних досліджень; методологічні положення порівняльної педагогіки; концептуальні положення про значущість досвіду минулого для розвитку сучасної науки; співвідношення інтелектуального й морального; положення про морально-духовне виховання особистості, християнська філософсько-педагогічна традиція, ідеї відродження української духовності та гуманізація навчання.

Методи дослідження:

- історико-структурний та історико-хронологічний (для виявлення чинників становлення педагогічних поглядів та формування громадянської позиції Н.-Л. Цинцендорфа);

- хронолого-системний (для наукового обґрунтування напрямів громадсько-просвітницької діяльності педагога та Братського союзу Німеччини);

- історико-педагогічний аналіз і синтез, систематизація, зіставлення та класифікація архівних джерел і наукових праць, теоретичне узагальнення історико-педагогічних явищ і фактів, ретроспективний, проблемно-хронологічний, персоналістично-біографічний аналіз та синтез (для вивчення, узагальнення та систематизації педагогічних поглядів та досвіду освітньої діяльності Н.-Л. Цинцендорфа);

- хронологічний та діахронний аналіз (для дослідження змін у педагогічній теорії Н.-Л. Цинцендорфа у часовій послідовності);

- історико-географічний та системний (для вивчення процесу розбудови та особливостей організації навчально-виховного процесу закладів, заснованих Цинцендорфом у Німеччині та за кордоном);

- порівняльно-педагогічний та аналітико-інтерпретаційний (для актуалізації педагогічних ідей Н.-Л. Цинцендорфа).

Джерельною базою дослідження слугували архівні матеріали з фондів Братського союзу Німеччини у Гернгуті (Archiv der Herrnhuter Brudergemeine zu Herrnhut): щоденники Гернгута (Herrnhuter Diarium, 1732-1741 рр.), домашні записники учнів (Jungerhausdiarium, 1747-1760 рр.), протоколи синодів та конференцій Братського союзу і навчально-виховних закладів; архівні матеріали навчально-виховних закладів Цинцендорфа у містах Гернгут (Herrnhut), Кьонігсфельд (Konigsfeld), Нойвід (Neuwied), Ніскі (Niesky), Ґнадау (Gnadau), Ґнаденфрай (Gnadenfrei). Проаналізовано друковані та рукописні твори Н.-Л. Цинцендорфа: педагогічні, філософські, теологічні, публіцистичні. У дослідженні використано матеріали фондів німецьких наукових бібліотек, зокрема бібліотек Братського союзу у Гернгуті (Herrnhut), Кьонігсфельді (Konigsfeld), Нойвіді (Neuwied), Ніскі (Nisky), Ґнадау (Gnadau), Ґнаденфрай (Gnadenfrei), бібліотек Дрезденського (м. Дрезден (Dresden) та Тюбінґенського (м. Тюбінґен (Tubingen) університетів. Під час дослідження також послуговувалися матеріалами вітчизняних бібліотек: Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського НАН України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України НАПН України, Українського інституту науково-технічної та економічної інформації, обласних державних бібліотек Рівненської та Волинської областей, Рівненського обласного краєзнавчого музею. У ході дослідження проаналізовано праці педагогів-пієтистів, науково-педагогічну та філософську літературу поч. XVIII ст., монографії, дисертаційні праці, періодичні видання Німеччини XVIII-XIX ст. («Aus dem Erziehungswerk der Brudergemeine», «Gru?e aus den Lehranstalten», «Die Grundsatze der evangelischen Bruderunitat», «Padagogik der Brudergemeine»). Значну частину роботи виконано у Німеччині на архівних матеріалах закладів Братського союзу («Unitas fratrum»).

Хронологічні межі дослідження визначено періодом освітньо-педагогічної діяльності Н.-Л. Цинцендорфа. Нижня хронологічна межа - 1723 р. - вказує на заснування першого навчально-виховного закладу Ніколаусом-Людвігом Цинцендорфом, верхня - 1760 р. - зумовлена смертю педагога. Дослідженням упровадження педагогічних ідей ученого було охоплено також період від 20-х рр. XVIII до поч. XX ст. та сучасний етап розвитку шкіл Цинцендорфа у Німеччині - поч. XXI ст.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:

- вперше в історії вітчизняної педагогіки проведено комплексний аналіз педагогічних поглядів та освітньої діяльності Н.-Л. Цинцендорфа: визначено стрижень педагогічних ідей педагога, представлено вікову періодизацію та принципи християнського виховання, визначено роль та завдання вчителя у навчально-виховному процесі; висвітлено функціонування навчально-виховних закладів, заснованих ученим у Німеччині (виокремлено напрями виховання, схарактеризовано зміст та завдання навчально-виховного процесу утворених шкіл (1723-1760 рр.); узагальнено позитивний досвід ідей педагога, з'ясовано перспективність і прогресивність педагогічних ідей Н.-Л. Цинцендорфа в аспекті удосконалення виховної ланки освітньої системи України на сучасному етапі;

- уточнено чинники становлення і розвитку педагогічних поглядів та формування громадянської позиції Н.-Л. Цинцендорфа; пріоритетні напрями творчої діяльності Н.-Л. Цинцендорфа та Братського союзу Німеччини «Unitas fratrum»;

- подальшого вивчення набули питання розвитку освіти Німеччини, освітніх взаємовпливів та впливу ідей пієтичної педагогіки на формування освіти Німеччини (кін. XVII - 60-і рр. XVIII ст.); опрацювання інтернаціональної освітньої діяльності Братського союзу Німеччини «Unitas fratrum» у період 20-х рр. XVIII - поч. XX ст. (цілі та особливості реалізації освітньо-педагогічної діяльності за кордоном);

- розширено джерелознавче поле проблематики: до наукового обігу введено невідомі в Україні архівні документи: рукописні праці Цинцендорфа, твори, промови, листи педагога, протоколи конференцій, з'їздів та синодів Братського союзу Німеччини («Unitas fratrum»).

Практичне значення дослідження полягає у використанні його результатів під час читання лекційних та семінарських курсів «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Соціальна педагогіка» у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка С. Дем'янчука (довідка № 04 / 571 від 30.06.2010 р.). Зібраний, систематизований та узагальнений матеріал представлено у навчально-методичному посібнику «Освітньо-педагогічна діяльність Ніколауса-Людвiга Цинцендорфа та Братського союзу Німеччини («Unitas fratrum»)» та впроваджено у навчально-виховний процес Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3 / 516 від 15.02.2010 р.), Житомирської загальноосвітньої приватної школи І-ІІІ ст. «Сяйво» (довідка № 27 від 04. 02. 2010 р.), Стахановської гімназії № 11 (довідка № 261 від 27.01.2010 р.) та Стахановської ЗОШ І-ІІІ ст. № 13 (довідка № 76 від 24.12.2009 р.).

Результати дослідження можуть знайти застосування як навчальний, методичний, історико-педагогічний матеріал з проблем професійної підготовки майбутніх учителів на заняттях з історії педагогіки, порівняльної педагогіки, соціальної педагогіки та виховної роботи. Матеріалами роботи можуть послугуватися викладачі ВНЗ, аспіранти, докторанти під час проведення наукових досліджень та для подальшого удосконалення системи навчання та виховання шкіл та ВНЗ.

Вірогідність, об'єктивність та достовірність результатів дослідження та його висновків забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; за допомогою застосування комплексу взаємозумовлених методів, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження; ретроспективного логіко-системного аналізу значної за обсягом джерельної бази, шляхом безпосередньої участі дисертанта в обговоренні результатів дослідження з науково-педагогічними працівниками Німеччини та вчителями й вихователями шкіл Цинцендорфа (Німеччина), а також унаслідок упровадження результатів дослідження у практику роботи навчальних закладів України.

Апробацію результатів дослідження проводили шляхом виступів на міжнародних науково-практичних конференціях та семінарах: «Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті» (м. Рівне, 2007), «Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування» (м. Краматорськ, 2008), «Парадигма Творення в сучасній науці: на шляху до інтегрованого світогляду» (м. Острог, 2008), «Світоглядний вибір і майбутнє науки та освіти у XXI столітті» (м. Київ, 2009), «Освіта, наука та самореалізація молоді» (м. Рівне, 2009), «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології» (м. Рівне, 2010), «Наука. Освіта. Технології» (м. Барановичі (Білорусь), 2010). Обговорення результатів проходило на звітних виступах під час навчання в аспірантурі Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука (2007-2010 рр.), а також на підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука (2007-2010 рр.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 10 одноосібних публікаціях у науково-фахових виданнях, затверджених ВАК України, та представлено у навчально-методичному посібнику «Освітньо-педагогічна діяльність Ніколауса-Людвiга Цинцендорфа та Братського союзу Німеччини («Unitas fratrum»)».

Структура дисертації. Дисертаційна праця складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (325 позицій, з них 281 - іноземними мовами, 55 - архівні джерела), додатків (30 сторінок). У роботі вміщено 15 таблиць (6 в основному тексті роботи та 9 у додатках) на 17 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 235 сторінок, з них 178 - основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність і доцільність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, вказано методи та методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано дані про апробацію та впровадження результатів наукового пошуку.

У першому розділі - «Становлення педагогічних поглядів та формування громадянської позиції Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа» - з'ясовано соціокультурні та суспільно-політичні чинники становлення педагогічних поглядів та формування громадянської позиції Цинцендорфа; виокремлено та обґрунтовано пріоритетні напрями громадсько-просвітницької діяльності Цинцендорфа та Братського союзу Німеччини («Unitas frаtrum») у першій половині XVIII ст.

Освіта Німеччини досліджуваного періоду відзначалася зорієнтованістю на християнське вчення, легітимізацією тенденції підтримування впливу церкви на освіту і забезпеченням необхідності інтенсифікації релігійного життя у середовищі релігійних громад та посилення релігійної складової у навчально-виховному процесі шкіл. Упродовж першої половини XVIII ст. домінуючою освітньою системою була пієтична концепція виховання, основна мета якої - формування свідомої християнської позиції щляхом збільшення у навчальному плані усіх типів шкіл предметів релігійного циклу, за допомогою добору учителів-священиків або студентів теологічних факультетів, залучення учнів до участі в діяльності місцевих релігійних громад.

Найбільш впливовими пієтичними навчально-виховними закладами Німеччини у першій половині XVIII ст. вважають школи А.-Г. Франке (культурно-освітній центр «Сирітський Дім» у Галле (Frankesche Stiftungen, Halle) та школи Н.-Л. Цинцендорфа (Zinzendorfsschulen). Унікальність останніх полягала у відході від суто пієтичної концепції виховання та відкритості для філософії Просвітництва, що зумовило набуття ними статусу «предтечі» філантропізму.

Підґрунтям формування педагогічних поглядів та утвердження громадянської позиції Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа була низка соціокультурних та суспільно-політичних чинників, як-от: соціальне середовище, у якому зростав майбутній учений: сімейна традиція виховання, навчання у школі пієтичного спрямування (педаґоґіум Авґуста-Германа Франке); відкритість до прогресивних європейських тенденцій освіти (навчання у Віттенберзькому університеті, ознайомлення з працями педагогів-пієтистів та просвітників, спілкування з однодумцями); особливості розвитку освіти Німеччини у XVIII ст. (реформування освіти, домінування в освітніх закладах пієтичної виховної концепції, порушення питання про інтерконфесійність школи та секуляризацію школи і церкви); занепад економіки у країні та, як наслідок, гостра потреба у здійсненні освітньо-педагогічної та соціальної роботи; утворення Братського союзу «Unitas fratrum» та початок функціонування приватних навчально-виховних інституцій.

Геніальність Н.-Л. Цинцендорфа, його організаторський талант та величезне бажання змінити суспільство на краще були рушійними чинниками у справі заснування ученим у період 1723-1760 рр. значної кількості релігійних зборів, об'єднаних у єдине утворення за назвою «Братський союз» («Unitas fratrum»). При кожних зборах відкривали приватні загальноосвітні заклади різних типів (основні, середні, вищі та професійні школи). Діяльність Цинцендорфа та організованого ним об'єднання охоплювала і Німеччину, і зарубіжжя: Європу, Азію, Африку, Австралію, Північну та Південну Америку. Основними напрямами громадсько-просвітницької роботи Н.-Л. Цинцендорфа та Братського союзу («Unitas fratrum») були такі: просвітницько-педагогічний (заснування навчально-виховних закладів для надання ґрунтовної освіти та виховання дітей за традиціями християнства); соціально-реабілітаційний (робота з бідними верствами населення, жебраками, хворими, людьми похилого віку); соціально-педагогічний (піклування про дітей із малозабезпечених сімей та дітей-сиріт; морально-релігійне, сімейне, етичне виховання дорослих), релігійний (проповідь Євангелія, відкриття нових релігійних зборів); місіонерський (утворення навчально-виховних закладів та релігійних зборів за межами Німеччини).

У другому розділі - «Концепція морально-етичного виховання Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа» - представлено стрижень педагогічних поглядів ученого; сформовано періодизацію та схарактеризовано принципи християнського виховання, визначені Н.-Л. Цинцендорфом; досліджено напрями виховання, організаційні засади, зміст та завдання навчально-виховного процесу шкіл, заснованих педагогом у Німеччині (1723-1760 рр.); розкрито образ та завдання вчителя у школах Цинцендорфа (XVIII ст.).

Стрижнем педагогічних поглядів Н.-Л. Цинцендорфа є морально-релігійне виховання (позиція пієтизму). Однак відкритість до прогресивних тенденцій розвитку освіти епохи Просвітництва окреслила специфіку виховної концепції педагога, яка полягала у запереченні насильницьких методів впливу на дитину, які були обов'язковою часткою виховного процесу тогочасної школи; а також у наголошенні на важливості любові до дитини як педагогічної необхідності та передумови, без якої спроби змінити вихованців на краще не мають сенсу. Всебічний розвиток особистості, за Цинцендорфом, можливий за умови сприйняття дитини з усіма її позитивними та негативними гранями, застосування гуманістичних принципів виховання, доброзичливого та щирого ставлення до учнів. Найважливішим способом забезпечення позитивного розвитку дитини педагог проголошує прищеплення загальнолюдських цінностей та норм християнської моралі, щире спілкування у колективі. Особливою формою виховного процесу, що мала сприяти досягненню успіху у ході морально-етичного виховання, Цинцендорф називає гру, яка є найкращим засобом самовираження та пізнання навколишнього середовища, оскільки шляхом розкриття внутрішнього світу у грі дитина психологічно готується до виконання вагомих життєвих завдань. Навчально-виховний процес у школах Цинцендорфа було побудовано на максимальному урахуванні індивідуальних особливостей кожного учня, наданні допомоги у пізнанні себе та світу, розкритті талантів та обдарувань для того, щоб у подальшому кожен учень міг самостійно обрати свій життєвий шлях.

Для ефективної реалізації індивідуального підходу у вихованні педагог обґрунтував розподіл учнів за такими періодами вікового розвитку: від народження до 4 років; 4-12 років; 13-16 років; 17-20 років. Основними виховними принципами педагог проголошує такі, як принцип індивідуальності виховання, принцип природовідповідності, принцип вільного розвитку внутрішнього потенціалу дитини, принцип особистісного спілкування, принцип поєднання у процесі виховання вимогливості та поваги до вихованця та виховання у праці. Принципи християнського виховання, сформульовані Цинцендорфом у XVIII ст., були основою педагогічної концепції Братського союзу Німеччини «Unitas fratrum» на той час та визначають навчально-виховний процес шкіл Цинцендорфа (Zinzendorfschulen) на сучасному етапі.

Педагогічні погляди Н.-Л. Цинцендорфа щодо поєднання у процесі виховання пієтичних та просвітницьких ідей було схвально оцінено багатьма визначними особистостями Німеччини та Європи XVIII-XIX ст., зокрема Й.-Г. Базедовим, Й. Гекером Й.-В. Гердером, Й.-В. Гете, Ч. Дікенсом, К.-Г. Зальцманом, Й. Фрізом, Ф. Шляйермахером.

Н.-Л. Цинцендорфа визнано реформатором занять з релігії: його методику організації навчання основ релігії вважали переворотом у світі тогочасної пієтичної педагогіки. Новітність та прогресивність запропонованої методики вбачаємо у тому, що, окрім звичайного методу катехізації, педагог запроваджував нестандартні на той час виховні позакласні заходи, як-от: невимушені дискусії, ігри, інсценізації, туристичні походи. Учений виводив процес духовного розвитку за суто інституційні межі, вказував на Біблію як на практичне джерело досягнення успіху, наголошував на індивідуальному підході під час морально-етичного виховання, індивідуальному читанні Біблії та необхідності власних висновків для практичного застосування у житті. Рекомендації Н.-Л. Цинцендорфа щодо морально-етичного виховання учнів та організації занять з релігії використовували не тільки в освітніх закладах Братського союзу («Unitas fratrum»), ними послуговуються й дотепер у приватних загальноосвітніх школах Німеччини та світу. Навчально-методичний посібник «Лозунги» («Losungen»), автором якого є Цинцендорф та за яким проводили заняття з релігії у його школах, популярний на сучасному етапі у Німеччині та за кордоном: його перекладено більш ніж 50 мовами світу.

Школи Цинцендорфа (Zinzendorfschulen) у XVIII ст. - визнані на рівні держави, високопрестижні приватні навчально-виховні заклади, популярні не лише у Німеччині, а й поза її межами з огляду на те, що вони були відкриті до сучасних тенденцій розвитку освіти, у них надавали фундаментальні знання, культивували толерантний тип учителя і вихователя, реалізовували гуманістичні принципи виховання, створювали усі необхідні умови для забезпечення всебічного розвитку особистості. Заснування навчально-виховних закладів Ніколаусом-Людвігом Цинцендорфом упродовж життя відбувалося у два етапи: перший - (1723-1738 рр.) - пієтичний; другий - (1738-1760 рр.) - пієтично-просвітницький.

Під час функціонування шкіл Братського союзу періоду 1723-1760 рр. ученим було визначено зміст навчання і виховання, розпорядок дня вихованців, розроблено та запроваджено навчальні плани. За змістом освіти усі загальноосвітні заклади досліджуваного періоду можна розподілити на чотири основні типи: 1) основні школи (сирітські притулки, школи для бідних); 2) середні школи (виховні заклади для хлопців / дівчат); 3) вищі школи (педаґоґіуми, вищі дівочі виховні заклади); 4) професійні школи.

Упродовж першого періоду функціонування шкіл (1723-1738 рр.) Цинцендорф виступає палким прихильником пієтичної виховної традиції: навчальні плани освітніх установ, заснованих педагогом у цей час, були перенасичені предметами релігійного циклу, вивченню загальних навчальних дисциплін на приділяли достатньо уваги. Втім, таке явище було типовим для розвитку конфесійних навчальних закладів початку XVIII ст.

Початок освітньої діяльності у Гессені (Hessen), 1738 р.) зумовив новий виток освітньо-педагогічної діяльності Н.-Л. Цинцендорфа, який можна вважати другим етапом у розвитку шкіл Братського союзу. У цей час Цинцендорф та його соратники відкривають кілька виховних закладів для хлопців у містах Веттерау (1738 р.), Барбі (1746 р.), Уршкау (1746 р.), Ліндхаймі (1747 р.), два педаґоґіуми для хлопців у м. Веттерау (1739 р.) та м. Ніскі (1740 р.), а також дві вищі школи для дівчат у м. Нойзальц-на-Одері (1745 р.) та м. Нойвід (1760 р.).

Другий період у функціонуванні шкіл Цинцендорфа (1738-1760 рр.) позначений виходом виховних інституцій за межі суто церковних потреб і пов'язаний із відкриттям таких освітніх установ, які були відкритими для передових ідей епохи Просвітництва, надавали всебічну освіту, що відповідала вимогам сучасності та сприяла всебічному розвитку учнів. З метою надання фундаментальних знань, усебічної освіти та підготовки конкурентноспроможних фахівців Н.-Л. Цинцендорф розширив інваріантну складову навчальних планів шкіл шляхом збільшення годин на опрацювання предметів природничого та фізико-математичного циклів, наголосив на вивченні сучасних іноземних мов, зменшив години на засвоєння релігії, організував при школах музеї, бібліотеки, експериментальні лабораторії, розбудував спортивні майданчики та зали, надав у користування учнів земельні ділянки, налагодив роботу різноманітних гуртків, шкільних оркестрів, музичних ансамблів, що значною мірою вплинуло на зростання популярності шкіл, заснованих ученим у Німеччині та за її межами. Особливої популярності й розквіту у цей період набувають учбові заклади для дівчат. У цих освітніх установах вивчали не тільки релігію та елементарні науки, а й літературу, географію, французьку мову, музику; дівчат вчили шити, плести, готувати їжу, прати. Учениці мали змогу відвідувати приватні уроки музики, малювання, другої іноземної мови (грецької або англійської), історії мистецтва.

Освітній процес шкіл Цинцендорфа був зорієнтований на вирішення таких завдань: формування свідомої християнської позиції та християнського світогляду; створення умов для зростання молодого покоління у чесності, любові, повазі до християнської спільноти; плекання сімейних, загальнолюдських та християнських традицій; розвиток обдарувань і талантів дітей для використання їх у подальшому житті на благо суспільства. Визначальними напрямами виховання у школах Цинцендорфа обрано релігійне, фізичне, військово-патріотичне, гігієнічне, трудове, розумове та естетичне.

Учителі освітніх закладів Н.-Л. Цинцендорфа були зобов'язані налагоджувати дружні стосунки з дітьми, працювати над покращенням власного характеру, професійно удосконалюватися та духовно розвиватися. В аналізованих школах важливим способом педагогічного впливу вважали позитивний приклад вихователів, які повинні були слугувати для учнів взірцем у житті та мотивувати їх змінюватися на краще.

У третьому розділі - «Упровадження педагогічних ідей Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа» - узагальнено інтернаціональну освітню діяльність Братського союзу Німеччини (20-і рр. XVIII - поч. XX ст.); актуалізовано педагогічні ідеї Н.-Л. Цинцендорфа та проаналізовано особливості функціонування його шкіл у Німеччині на сучасному етапі; визначено вплив педагогічних ідей ученого на розвиток приватної шкільної освіти в Україні та можливості творчого використання досвіду його педагогічної роботи на сьогодні.

Упродовж XVIII-XIX ст. у різних частинах світу представники Братського союзу заснували мережу загальноосвітніх шкіл, дитячих будинків, садків, юнацьких центрів, біблійних шкіл та навчальних курсів. Місіонерська освітньо-педагогічна діяльність Братського союзу базувалась на вирішенні таких завдань: 1) відкриття навчально-виховних та соціально-педагогічних інституцій; 2) підняття культурно-освітнього рівня корінного населення шляхом надання елементарної освіти; 3) ознайомлення населення країн, де провадили місіонерську діяльність, з основами християнського вчення; 4) вивчення Біблії та іншої духовної літератури; 5) популяризація рідної мови шляхом видруку біблійної літератури мовою корінного населення, проведення занять у школах рідною мовою та підвищення, таким чином, рівня національної самосвідомості, підготовка вчителів із місцевого населення для роботи в організованих школах.

Школи Цинцендорфа (Zinzendorfschulen) у Німеччині сьогодні є визнаними державою приватними навчально-виховними закладами, призначеними для навчання усіх категорій громадян і здобуття останніми ґрунтовної, фундаментальної освіти. На сучасному етапі у Німеччині освітні центри Цинцендорфа функціонують у чотирьох містах: Кьоніґсфельді (Konigsfeld), Тоссенсі (Tossens), Гернгуті (Herrnhut), Ґнадау (Gnadau). Цілі та зміст навчально-виховного процесу згаданих шкіл відповідають основним концептуальним положенням розвитку освіти Німеччини і підлягають контролю з боку держави.

Найбільш позитивними аспектами організації навчально-виховного процесу шкіл Цинцендорфа у Німеччині на сучасному етапі та актуальними для впровадження в Україні вважаємо: роботу з дітьми, які мають психічні та фізичні проблеми розвитку; створення умов для зростання творчого потенціалу учнів та ґрунтовно продуману програму з організації дозвілля; налагодження регулярних відвідувань шкіл-побратимів за кордоном; співпрацю з місцевими соціальними фондами та об'єднаннями; залучення учнів до проходження соціальної практики (догляд за хворими, людьми похилого віку, нужденними).

Вплив педагогічних ідей Н.-Л. Цинцендорфа на розвиток приватної шкільної освіти в Україні визначається заснуванням загальноосвітніх шкіл приватної форми власності, основою виховної концепції яких є християнське виховання (приватні загальноосвітні школи «Надія» (м. Чернівці), «Ріка життя» (м. Київ), «Початок мудрості» (м. Харків), «Слово» (м. Харків), «Відродження» (м. Харків), «Сяйво» (м. Житомир), «Глорія» (м. Донецьк), «Райдуга» (м. Одеса) та ін. Пріоритетними виховними завданнями шкіл, зорієнтованих на християнське виховання, в Україні, як і у школах Цинцедорфа у Німеччині, обрано: навчання і виховання на принципах християнської моралі та прищеплення загальнолюдських християнських цінностей; забезпечення всебічного розвитку підростаючого покоління; формування демократичного світогляду в руслі дотримання прав і свобод особистості; виховання поваги до національних традицій, традицій народів і культур світу; створення умов, сприятливих для формування високоморальної особистості, здатної до самовідданої праці на благо своєї Вітчизни, проголошення та реалізація загальнолюдських та загальнохристиянських цінностей.

ВИСНОВКИ

На основі ґрунтовного аналізу історико-педагогічних джерел та архівних документів уперше в історії вітчизняної педагогіки проведено комплексний аналіз педагогічних поглядів та освітньої діяльності Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа, узагальнено позитивний досвід його ідей, здійснено спробу прогностики використання досвіду вченого в українському освітньому просторі.

1. Доведено, що формування педагогічних поглядів та утвердження громадянської позиції Н.-Л. Цинцендорфа зумовлено низкою соціокультурних та суспільно-політичних чинників, як-от: соціальне середовище, з якого походив учений (сімейна традиція виховання, навчання у школі пієтичного спрямування (педаґоґіум Авґуста-Германа Франке); відкритість до прогресивних європейських тенденцій освіти аналізованого періоду: ознайомлення з працями педагогів-просвітників, спілкування з однодумцями, присвячення себе служінню бідним та знедоленим, організація груп вивчення Біблії та духовного спілкування; економічний, політичний і культурний занепад у країні; проведення освітніх реформ, спрямованих на посилення впливу церкви на школу (прийняття пієтичних шкільних порядків, підтримування органами влади пієтичних навчальних закладів, організація пієтичних закладів для підготовки учителів, порушення питання про інтерконфесійність школи та секуляризацію школи і церкви, гостра потреба проведення освітньо-педагогічної та соціальної роботи); утворення зборів Братського союзу «Unitas fratrum» та відкриття при них приватних навчально-виховних інституцій.

У роботі визначено основні напрями громадсько-просвітницької діяльності Н.-Л. Цинцендорфа та заснованого ним Братського союзу («Unitas fratrum»), як-от: просвітницько-педагогічний (створення навчально-виховних закладів для надання ґрунтовної освіти та виховання дітей за традиціями християнства); соціально-реабілітаційний (робота з представниками незаможних верств населення, жебраками, хворими, людьми похилого віку); соціально-педагогічний (піклування про дітей із малозабезпечених родин та дітей-сиріт; морально-релігійне, сімейне, етичне виховання дорослих), релігійний (проповідь Євангелія, організація нових релігійних зборів); місіонерський (заснування навчально-виховних закладів та релігійних зборів за межами Німеччини).

2. Установлено, що стрижень педагогічної концепції Н.-Л. Цинцендорфа - морально-релігійне виховання (навчання християнській етиці та культурі, прищеплення учням загальнолюдських та загальнохристиянських цінностей), а найважливішими принципами виховання є: принцип індивідуальності виховання, природовідповідності, принцип вільного розвитку внутрішнього потенціалу дитини, принцип особистісного спілкування, принцип поєднання у процесі виховання вимогливості та поваги до вихованця та виховання у праці. Для ефективної реалізації перерахованих принципів учений виділив та обґрунтував чотири періоди вікового розвитку: від народження до 4 років; 4-12 років; 13-16 років; 17-20 років.

Н.-Л. Цинцендорф був реформатором занять з релігії. Методика організації навчання основ релігії, яку визнано переворотом у світі тогочасної пієтичної педагогіки, містила такі пропозиції: 1) розподіл дітей на групи спілкування у межах одного класу; 2) проведення нестандартних виховних позакласних заходів (тематичні обговорення та дискусії, інсценізації, туристичні походи, ігри); 3) проголошення Біблії практичним джерелом досягнення успіху; 4) акцентування на індивідуальному читанні Біблії та важливості власних висновків для практичного застосування у житті.

3. Виокремлено два етапи функціонування навчально-виховних закладів, заснованих Н.-Л. Цинцендорфом упродовж життя: перший - (1723-1738 рр.) - пієтичний; другий - (1738-1760 рр.) - пієтично-просвітницький. З'ясовано, що на ранньому етапі функціонування шкіл навчальні плани освітніх установ були перенасичені предметами релігійного циклу, вивченню загальних навчальних дисциплін на приділяли достатньо уваги. Другий етап характеризується відходом від постулатів пієтичної концепції виховання та відзначається поєднанням у навчально-виховному процесі шкіл пієтичної та просвітницької тенденцій виховання: розширено інваріантну складову навчальних планів шкіл шляхом збільшення годин на опрацювання предметів природничого та фізико-математичного циклів, сучасних іноземних мов, зменшено години на засвоєння релігії. За змістом освіти усі загальноосвітні заклади 1723-1760 рр. було згруповано за чотирма типами: 1) основні школи (сирітські притулки, школи для бідних); 2) середні школи (виховні заклади для хлопців / дівчат); 3) вищі школи (педаґоґіуми, вищі дівочі виховні заклади); 4) професійні школи. Найбільш вагомими завданнями навчально-виховного процесу в школах Братського союзу були такі: 1) формування в учнів свідомої християнської позиції та християнського світогляду; 2) створення умов для зростання молодого покоління у чесності, любові, повазі до християнської спільноти; 3) плекання сімейних, загальнолюдських та християнських традицій; 4) розвиток обдарувань і талантів дітей для використання їх у подальшому на благо суспільства. Визначальними напрямами виховання у школах Братського союзу Німеччини обрано релігійне, фізичне, військово-патріотичне, гігієнічне, трудове, розумове та естетичне. У роботі акцентовано на альтруїзмі учителів шкіл Цинцендорфа, які працювали без посадового окладу лише за надання їм помешкання та харчування. Встановлено, що педагоги аналізованих освітніх закладів зобов'язані були налагоджувати дружні стосунки з дитиною та приводити її до Христа; працювати над покращенням власного характеру; професійно удосконалюватися; духовно розвиватися шляхом пізнання Бога та духовних істин.

4. Упродовж XVIII-XIX ст. Братський союз Н.-Л. Цинцендорфа провадив активну освітньо-педагогічну діяльність за кордоном. У різних частинах світу представники Братського cоюзу заснували значну кількість загальноосвітніх шкіл, дитячих будинків та садків, юнацьких центрів, біблійних шкіл та навчальних курсів. Доведено, що в освітньо-педагогічній діяльності за кордоном Братський союз ставив такі завдання: 1) заснування навчально-виховних та соціально-педагогічних інституцій; 2) підняття культурно-освітнього рівня корінного населення шляхом надання елементарної освіти; 3) ознайомлення населення країн, де провадили місіонерську діяльність, з основами християнського вчення; 4) вивчення Біблії та іншої духовної літератури; 5) популяризація рідної мови за допомогою видруку біблійної літератури мовою корінного населення, проведення занять у школах рідною мовою та підвищення, таким чином, рівня національної самосвідомості, підготовка для відкритих шкіл учителів із місцевого населення. З'ясовано, що школи Братського союзу функціонували у Європі, Азії, Африці, Австралії, Північній та Південній Америці.

5. Установлено актуальність у контексті використання під час формування сектора приватної освіти в Україні таких прогресивних педагогічних ідей Н.-Л. Цинцендорфа: прищеплення учням загальнолюдських цінностей, загальнохристиянських чеснот та норм християнської моралі; застосування індивідуального підходу під час морально-етичного виховання; формування толерантного типу вчителя і вихователя - образу вчителя-друга.

Визначено найбільш посутніми для розвитку сучасної української педагогіки такі напрями діяльності шкіл Цинцендорфа XXI ст.: роботу з дітьми, що мають психічні та фізичні проблеми розвитку; зростання творчого потенціалу учнів загалом та зокрема обдарованих; співпрацю з місцевими соціальними фондами та об'єднаннями; залучення учнів до проходження соціальної практики, що сприяє вихованню у школярів толерантності та подоланню психологічних бар'єрів у ставленні до хворих, людей похилого віку та нужденних; співробітництво зі школами-побратимами за кордоном.

Пропоноване дослідження не охоплює усіх питань, пов'язаних із творчою діяльністю Н.-Л. Цинцендорфа. Перспективними напрямами подальших наукових студій вважаємо опрацювання особливостей організації роботи з обдарованими дітьми та дітьми-сиротами у заснованих педагогом школах, а також розгляд специфіки організації та змісту навчально-виховного процесу у школах Цинцендорфа у Німеччині та за кордоном у різні періоди функціонування навчально-виховних закладів (20-і рр. XVIII ст. - поч. XXI ст.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Навчально-методичні посібники:

1. Завальнюк В. В. «Освітньо-педагогічна діяльність Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа та Братського союзу Німеччини («Unitas fratrum»)» : навчально-методичний посібник / В. В. Завальнюк. - Рівне : Тетіс, 2010. - 110 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Завальнюк В. В. Виховання дітей у церковних громадах Євангельського Братського союзу Німеччини (XVIII ст.) / В. В. Завальнюк // Нова педагогічна думка (науково-методичний журнал). - 2008. - №3. - С. 14-16.

3. Завальнюк В. В. Утворення та функціонування шкіл Цинцендорфа / В. В. Завальнюк // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : [зб. наук. праць / за заг. ред. академіка АПН України Євтуха М. Б., укладач О. В. Михайличенко]. - Випуск 37. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. - С. 59-61.

4. Завальнюк В. В. Організація виховного процесу в інституціях Н.-Л. Цинцендорфа / В. В. Завальнюк // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ : [зб. наук. праць]. - Випуск VII. - Част. І. - Рівне, 2008. - С. 257-262.

5. Завальнюк В. В. Педагогічні ідеї Н.-Л. Цинцендорфа / В. В. Завальнюк // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. Болонський процес в Україні та Європі: досвід, проблеми, перспективи : [зб. наук. праць]. - Випуск VIII. - Рівне, 2008. - С. 86-93.

6. Завальнюк В. В. Інтернаціональна освітня діяльність Братського союзу Німеччини у XVIII-XIX ст. / В. В. Завальнюк // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : [зб. наук. праць / гол. ред. Г. П. Шевченко]. - Вип. 3 (26). - Луганськ : Вид. Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2008. - С. 87-96.

7. Завальнюк В. В. Розвиток освіти та педагогічної думки Німеччини у XVIII ст. / В. В. Завальнюк // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: [зб. наук. праць / за заг. ред. академіка АПН України Євтуха М. Б., укладач О. В. Михайличенко]. - Випуск 40. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. - С. 101-107.

8. Завальнюк В. В. Образ та завдання вчителя шкіл Братської громади Цинцендорфа / В. В. Завальнюк // Гуманізація навчально-виховного процесу : [зб. наук. праць / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка]. - Випуск XLVI. - Слов'янськ : СДПУ, 2009. - С. 265-270.

9. Завальнюк В. В. Вільне виховання в освітньо-педагогічній концепції Н.-Л. Цинцендорфа / В. В. Завальнюк // Нова педагогічна думка (науково-методичний журнал). - 2009. - №1. - С. 14-18.

10. Завальнюк В. В. Навчально-виховний процес у школах Цинцендорфа (друга половина XVIII-XIX ст.) / В. В. Завальнюк // Гуманізація навчально-виховного процесу : [зб. наук. праць / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка]. - Випуск XLІІI. - Слов'янськ : СДПУ, 2009. - С. 91-102.

11. Завальнюк В. В. Принципи індивідуальності та природовідповідності виховання у педагогічній концепції Н.-Л. Цинцендорфа / В. В. Завальнюк // Проблеми освіти : [наук. зб.]. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2009. - Вип. 58. - Част. 1. - С. 199-203.

АНОТАЦІЯ

Завальнюк В. В. Освітня діяльність та педагогічні погляди Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа (1723-1760 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне, 2010.

Дисертаційну працю присвячено дослідженню освітньої діяльності, педагогічних поглядів та впровадженню педагогічних ідей Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа у заснованих ним та його послідовниками навчально-виховних інституціях. У роботі з'ясовано основні чинники становлення педагогічних поглядів та формування громадянської позиції Н.-Л. Цинцендорфа, виокремлено та обґрунтовано напрями громадсько-просвітницької діяльності педагога та Братського союзу Німеччини («Unitas fratrum») у першій половині XVIII ст.; вивчено педагогічні погляди Н.-Л. Цинцендорфа та розкрито провідну ідею педагогічної творчості ученого у період 1723-1760 рр.; висвітлено процес розбудови навчально-виховних закладів Н.-Л. Цинцендорфа, схарактеризовано особливості організації навчально-виховного процесу заснованих шкіл (1723-1760 рр.); узагальнено розвиток інтернаціональної освітньої діяльності Н.-Л. Цинцендорфа та «Unitas fratrum» (20-i pp. XVIII - поч. ХХ ст.); досліджено впровадження педагогічних ідей Цинцендорфа в школах «Unitas fratrum» у Німеччині XXI ст. та окреслено можливості творчого використання педагогічних ідей ученого на сучасному етапі в Україні.

Ключові слова: Ніколаус-Людвіг Цинцендорф, освітня діяльність, педагогічні погляди, навчально-виховні інституції, Братський союз Німеччини («Unitas fratrum»), школи Цинцендорфа, соціально-педагогічна робота, напрями виховання, пієтизм, пієтична концепція виховання.

АННОТАЦИЯ

Завальнюк В. В. Образовательная деятельность и педагогические взгляды Николауса-Людвига Цинцендорфа (1723-1760 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Ривне, 2010.

Диссертационное исследование посвящено изучению образовательной деятельности, педагогических взглядов и внедрению педагогических идей Николауса-Людвига Цинцендорфа в основанных им и его последователями учебно-воспитательных учреждениях.

В первом разделе работы - «Становление педагогических взглядов и формирование гражданской позиции Николауса-Людвига Цинцендорфа» - обобщено развитие образования, исследованы основные тенденции в образовании, а также образовательные взаимовлияния в Германии (кон. XVII - 60-е гг. XVIII ст.). Отмечено, что развитие образования в Германии в XVII-XVIII ст. находилось под влиянием пиетизма и рационализма. Школьные порядки стали официальными документами, которые регламентировали школьное образование в Германии ориентированным на христианство. В работе определено влияние идей пиетической педагогики на развитие образования в Германии в XVIII ст.; исследован процесс основания Братского союза Германии («Unitas fratrum») и его функционирование как христианско-социального института (нач. XVIII ст.); выяснены социокультурные факторы становления педагогических взглядов и формирования гражданской позиции Н.-Л. Цинцендорфа; выделены приоритетные направления творческой деятельности Н.-Л. Цинцендорфа.

Во втором разделе диссертации - «Концепция морально-этического воспитания Николауса-Людвига Цинцендорфа» - анализируются педагогические взгляды Николауса-Людвига Цинцендорфа, определяется главная идея педагогического творчества педагога в период 1723-1760 гг.; подаётся периодизация, даётся характеристика принципов христианского воспитания Н.-Л. Цинцендорфа; исследуются особенности организации и содержание учебно-воспитательного процесса в школах, основанных Цинцендорфом в Германии в период 1723-1760 гг.; раскрывается образ и задания учителя в школах Цинцендорфа в XVIII ст. Проведенное исследование позволяет утверждать, что основное место в педагогической концепции Н.-Л. Цинцендорфа занимает морально-этическое воспитание. Цинцендорф определяет четыре главных этапа возрастной периодизации: от рождения до 4 лет; 4-12 лет; 13-16 лет; 17-20 лет. Важнейшими принципами воспитания в педагогической концепции Цинцендорфа стали принципы природосообразности, свободного развития внутреннего потенциала ребёнка, личностное общение, сочетание в процессе воспитания требовательности и уважения к воспитаннику, воспитание в труде.