Підготовка майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 378 + 371.013

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТЯЧИХ МУЗИЧНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ КОЛЕКТИВІВ

Шевченко

Юрій Андрійович

Черкаси

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Миколаївському державному університеті імені В. О. Сухомлинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент НАПН України

Бутенко Володимир Григорович,

Херсонський національний технічний

університет, кафедри державного управління, педагогіки та психології, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Мельничук Сергій Гаврилович,

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

кафедра педагогіки початкової освіти

та соціальної педагогіки, завідувач;

кандидат педагогічних наук

Паньків Людмила Іванівна,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова, доцент

кафедри фортепіанного виконавства

і художньої культури.

Захист відбудеться "11" травня 2010 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, ІІ поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розісланий "10" квітня 2010 р.

Т. в. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради І. А. Акуленко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується подальшим удосконаленням соціально-економічних відносин, модернізацією освіти, науки і культури. У контексті цього зростає роль вищої педагогічної освіти. Так, у Державній програмі "Вчитель" зазначено, що освіта - пріоритетна сфера соціально-економічного, духовного й культурного розвитку держави, провідне місце у освітній системі належить учителю. Саме через діяльність педагога реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального й духовного потенціалу нації, розвиток вітчизняної науки й техніки, збереження та примноження культурної спадщини. Одним із важливих завдань роботи педагогічних ВНЗ постає підготовка майбутніх учителів музики. Послідовне й ефективне вирішення цього завдання має соціальне, культурологічне й педагогічне значення.

Як стверджується в Національній доктрині розвитку освіти, мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати й навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства. Професійна діяльність учителя музики покликана вирішувати важливі завдання виховання дітей та молоді, залучення їх до світу художніх цінностей, формування естетичного ставлення до навколишнього світу та мистецтва, розвитку творчого потенціалу. З погляду соціальної практики вчитель музики покликаний бути одним із активних учасників соціалізації молодого покоління, передачі й закріплення на рівні особистості системи духовних, світоглядних, моральних та естетичних цінностей.

Підготовка вчителя музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів має культурологічне значення, бо організовуючи художньо-творчу діяльність дітей, учитель музики активно пропагує музичне мистецтво, розкриває естетичну цінність народної творчості, розвиває високі традиції інструментального виконавства, розширює можливості постійного спілкування молоді з цінностями художньо-естетичної культури. Організація вчителями музики художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів засвідчує особливий досвід співпраці з учнями, використання широкого арсеналу засобів впливу на їх свідомість і ставлення до мистецтва, упровадження на практиці оригінальних методів освітньо-виховної роботи. Важливість цієї діяльності вимагає цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів музики до успішного виконання покладених на них освітньо-виховних функцій.

Необхідність успішного розв'язання означеної проблеми спонукає вчених у галузі філософії, естетики, культурології, мистецтвознавства, педагогіки, психології до наукового пошуку. Так, ця проблема знайшла певне висвітлення в науково-педагогічній літературі. Зокрема, у працях з філософії та естетики (А. Азархін, В. Кремень, І. Ляшенко, В. Мазепа, В. Міхальов, В. Шинкарук) наголошується на необхідності подальшого розвитку художньої та естетичної культури, залучення особистості до світу художніх цінностей, організації неперервної освіти. Дослідження культурологічної спрямованості (І. Зязюн, Т. Іванова, Л. Настенко) присвячені таким питанням, як культурологічна функція вищої педагогічної освіти, умови культурологічної підготовки майбутнього вчителя. У працях з мистецтвознавства (В. Бєлікова, С. Бонді, Н. Голубовська, П. Іванов, В. Комаренко, В. Лебедєв, В. Рябінін, Г. Хоткевич) висвітлюються питання музичного виконавства як виду художньо-творчої діяльності, гри оркестру українських народних інструментів, шумових оркестрів, народно-інструментальних ансамблів, особливостей музичних інструментів українського народу.

Психологічні аспекти розвитку особистості, діагностики її творчих сил і можливостей, інших питань психології мистецтва та мистецької діяльності розкриваються в працях Л. Виготського, Г. Костюка, А. Леонтьєва, С. Максименка, С. Науменко. Питання теорії та історії становлення естетичної культури вчителя, формування його педагогічної майстерності, підготовки до організаційної та творчої діяльності з'ясовуються в працях з проблем професійної освіти (Л. Гончаренко, Н. Кічук, С. Мельничук, О. Рудницька, С. Сисоєва, Г. Троцко, Г. Шевченко, О. Щолокова).

У дослідженнях з теорії та методики навчання музики й музичного виховання (І. Барановська, Т. Борисенко, Т. Браніцька, Б. Брилін, В. Гапон, В. Дряпіка, Т. Жигінас, Л. Іванова, В. Лапченко, В. Лебедєв, Л. Паньків, Є. Печерська, Л. Руденко та ін.) аналізуються шляхи формування в учнів інтересу до народної музики та художнього виконавства, підготовки учнів до сприймання інструментальної музики, оцінки та інтерпретації музичних творів, методики навчання гри в оркестрі народних інструментів, розвитку творчої активності дітей на уроках музики, організації колективної народно-інструментальної творчості підлітків у процесі аматорської діяльності.

Однак, незважаючи на значну кількість наукових праць з питань музичної педагогіки, проблема підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів ще не знайшла достатнього науково-теоретичного обґрунтування та практичного розв'язання.

Водночас в умовах вищої педагогічної освіти існують протиріччя між потенційними освітньо-виховними можливостями вищої школи та їх обмеженим використанням у процесі професійної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів; між багатоаспектним змістом зазначеної підготовки та відсутністю системного підходу до його засвоєння; між теоретичними знаннями студентів та їх практичним досвідом організації художньо-творчої діяльності дітей у школі.

Ураховуючи потреби сучасної практики в підготовці вчителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, недостатнє теоретичне і практичне вирішення зазначеної проблеми в умовах вищої педагогічної освіти обрано тему дослідження "Підготовка майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної теми кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського "Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій". Тема дослідження затверджена вченою радою Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського (протокол №8 від 28.02.2005р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №1 від 31.01.2006р.)

Об'єкт дослідження - професійна підготовка вчителів музики у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - педагогічні умови ефективності підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Мета дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов ефективної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Відповідно до поставленої мети окреслені завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукової літератури визначити теоретичні засади підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

2. Вивчити особливості й стан підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

3. Обґрунтувати педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів та експериментально перевірити їх ефективність.

4. Розробити методичні рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів щодо підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Методологічну основу дослідження становить вчення про особистість, її духовний, психічний та творчий розвиток, художню творчість як вияв естетичного ставлення до дійсності, роль та можливості професійної освіти в забезпеченні культуротворчих процесів. Вихідні положення дослідження базуються на Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про вищу освіту", Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI століття), Національній доктрині розвитку освіти, Державній програмі "Вчитель", концепціях педагогічної освіти, національного виховання, художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах, а також комплексній програмі художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці в галузі філософії та естетики (В. Кремень, В. Мазепа, В. Шинкарук), культурології та мистецтвознавства (В. Бєлікова, І. Зязюн, Т. Іванова, В. Лебедєв) психології особистості та мистецтва (Л. Виготський, Г. Костюк, С. Максименко, С. Науменко), загальної педагогіки (А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський), теорії та методики професійної освіти (В. Бутенко, А. Кузьмінський, С. Мельничук, О. Рудницька, Г. Шевченко, О. Щолокова), теорії та методики викладання музичних дисциплін і музичного виховання (Т. Борисенко, Б. Брилін, В. Дряпіка, В. Лабунець, В. Лапченко, Г. Падалка).

Для реалізації поставлених завдань використано комплекс методів дослідження:

- теоретичні - аналіз наукової літератури, присвяченої питанням сутності та умов підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, порівняння, узагальнення та систематизація даних, що характеризують можливості діагностування й оцінювання стану готовності майбутніх учителів музики до вирішення вказаних питань, а також педагогічного забезпечення професійної підготовки вчителів до організації художньо-творчої діяльності дітей та молоді;

- емпіричні - науково-педагогічні спостереження, анкетування, тестування вчителів музики, студентів, вивчення результатів їх практичної діяльності, пов'язаної з організацією дитячих музично-інструментальних колективів, аналіз сучасної практики підготовки майбутніх учителів музики до організації колективної художньо-творчої діяльності в школі, констатувальний і формувальний експерименти, спрямовані на вивчення й перевірку ефективності педагогічних умов, запропонованих для розв'язання одночасної проблеми; збір та оброблення експериментальних даних для визначення динаміки рівнів готовності майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів; методи кількісної та якісної обробки експериментальних даних, які підтвердили достовірність результатів дослідно-експериментальної роботи.

Дослідження проблеми проводилося протягом 2004 - 2009рр.

у три етапи.

На першому етапі (2004 - 2005 рр.) проаналізовано наукову літературу з проблеми, визначено вихідні положення дослідження, здійснено теоретичне обґрунтування сутності й складових професійної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

На другому етапі (2006 - 2007 рр.) здійснено констатувальний експеримент, проведено анкетування, тестування для визначення стану та особливостей підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

На третьому етапі (2008 - 2009 рр.) теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов, запропонованих для підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, проаналізовано результати дослідження, узагальнено й опрацьовано експериментальні дані, сформульовано висновки, укладено методичні рекомендації, оформлено результати дисертаційної роботи та впроваджено їх у систему вищої педагогічної освіти.

Наукова новизна здобутих результатів дослідження полягає в тому, що:

- уперше обґрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, які передбачають: програмно-цільове спрямування зазначеного процесу та визначення його мети, завдань, напрямів, етапів; ознайомлення з соціальним, музичним та естетичним змістом дитячої музично-інструментальної творчості; оволодіння методами актуалізації художньо-творчої діяльності, прийняття художньо-творчих рішень, розвитку художньо-виконавської майстерності та аналізу результатів художньо-творчої діяльності учнів; набуття майбутніми вчителями музики необхідного практичного досвіду у процесі навчальної та позанавчальної роботи;

- удосконалено критерії та показники, пов'язані з визначенням рівнів готовності майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів;

- дістали подальшого розвитку положення про сутність та особливості підготовки майбутніх учителів музики до організації колективної художньо-творчої діяльності дітей в школі; функції вищої педагогічної освіти у розв'язанні зазначеної проблеми, а також доцільність системного підходу щодо педагогічного забезпечення підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що для викладачів вищих навчальних закладів укладено програмно-методичні матеріали та рекомендації з питань планування та організації відповідної підготовки майбутніх учителів музики; підготовлено навчальні й методичні посібники, присвячені організаційно-педагогічним аспектам підготовки майбутніх організаторів дитячих музично-інструментальних колективів. Основні положення, висновки та рекомендації дослідження використані у навчальній та позанавчальній роботі закладів вищої педагогічно освіти, ученими-педагогами й методистами в процесі вдосконалення змісту й методики відповідної підготовки фахівців, керівниками музично-інструментальних колективів, учителями музики в загальноосвітніх навчальних закладах, викладачами вищих навчальних закладів та закладів післядипломної педагогічної освіти у процесі формування й підвищення педагогічної майстерності вчителів музики.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Херсонського державного університету (довідка № 07-12/1004 від 07.07.2009 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 102-н від 08.10.2009 р.), Миколаївського держаного університету імені В. О. Сухомлинського (довідка № 08/1103 від 27.07.2009 р.), а також у діяльність Управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 1543/3-8 від 23.10 2009 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалась на всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми розвитку спеціальностей мистецького спрямування у контексті сучасної парадигми освіти" (Миколаїв, 2005), "Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) - 2006" (Кривий Ріг, 2006), "Актуальні проблеми педагогіки та психології вищої технічної освіти" (Херсон, 2008), "В. О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ціннісні виміри в освіті" (Херсон, 2009), "Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні" (Миколаїв, 2009), а також на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського (Миколаїв, 2005 - 2009 рр.).

Публікації. Результати науково-дослідницької роботи, основні положення, висновки й рекомендації дисертації відображені у 11 одноосібних наукових та науково-методичних працях, зокрема в 5 навчальних і методичних посібниках, 4 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 статті в збірнику наукових праць, а також тезах у збірнику матеріалів науково-практичної конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (257 найменувань) та додатків на 24 сторінках. Повний обсяг роботи становить 236 сторінок, з них 166 сторінок займає основний текст, який містить 9 таблиць та 11 рисунків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь наукової розробки теми, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, основні завдання, викладено методологічні й теоретичні положення, окреслено методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів науково-педагогічного пошуку.

У першому розділі "Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів" з'ясовано сутність та складові підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, проаналізовано роль і функції професійно-педагогічної освіти у розв'язанні вказаної проблеми.

Зазначено, що вчителі музики загальноосвітніх навчальних закладів покликані створювати необхідні передумови для розгортання творчого потенціалу й можливостей дітей та молоді, зміцнення й збагачення їх креативної діяльності через твори музичного мистецтва. Завдяки художньо-творчій діяльності у сфері музики учні отримують можливість творчої самореалізації, активного звернення до власних почуттів, думок, поглядів, переживань, світоглядних орієнтацій, естетичних смаків та ідеалів. За участю вчителів музики художньо-творча діяльність дітей та молоді перетворюється у важливий засіб їх духовного збагачення, привнесення у сферу життєдіяльності високих за своїм змістом моральних якостей, способів поведінки, естетичного ставлення до цінностей художньої культури.

У дисертації наголошено на ролі вчителів музики та необхідності їх професійної підготовки до роботи з дитячими творчими колективами. Підтвердженням цього є науковий пошук учених, у царині розкриття концептуальних основ підготовки вчителів музики, забезпечення їх дидактичної та методичної освіти, формування музично-естетичної культури, ціннісних орієнтацій, становлення педагогічної майстерності. При цьому сутність підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів вчені інтерпретують по-різному. Це дозволило виділити декілька підходів до наукового осягнення цього процесу та визначити підготовку майбутніх учителів музики як соціальну, культурологічну й педагогічну категорію.

Підготовка майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів має певну детермінацію і залежить від таких чинників, як вимоги суспільної практики щодо професійної освіти вчителів музики, розвиток та функціонування музичного мистецтва і його різновидів, особливості та зміст художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. При цьому особливого значення набувають чинники, що визначають особистісну зумовленість цієї підготовки, а саме: ціннісні орієнтації майбутніх учителів музики, їх знання, здібності, практичний досвід, пов'язаний з творчою діяльністю у сфері художньої культури та мистецтва. У своїй сукупності вони покликані забезпечувати цілісний характер, самоорганізацію, послідовний розвиток і збагачення процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх керівників дитячих музично-інструментальних колективів.

Теоретичний аналіз наукових джерел уможливив виокремлення ціннісно-орієнтаційної, інформаційно-понятійної та креативно-діяльнісної складових підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, Значення ціннісно-орієнтаційної складової полягає в акумулюванні на рівні свідомості майбутніх учителів світоглядного, морального й естетичного ставлення до музично-інструментальної творчості дітей. Інформаційно-понятійна складова передбачає активне звернення в роботі з творчим колективом юних музикантів до мистецтвознавчих, психологічних та педагогічних знань. Наявність у структурі вказаної підготовки вчителів музики креативно-діяльнісної складової забезпечує їх творчу активність у процесі сприймання, осмислення та виконання творів музичного мистецтва.

Зазначено, що в сучасних умовах підготовка та підвищення кваліфікації організаторів дитячої музично-інструментальної творчості відбуваються в музичних училищах і академіях, училищах і університетах культури в процесі самоосвіти, стажування, ознайомлення з педагогічним досвідом, підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної освіти, а також завдяки участі у фестивалях, оглядах-конкурсах художньо-творчої діяльності. При цьому серед чинних форм підготовки фахівців цього профілю особливого значення набуває професійно-педагогічна освіта майбутніх учителів музики. Вона покликана системно розв'язувати означену проблему, охоплюючи увагою питання планування, організації та оцінювання того, що пов'язане з педагогічним забезпеченням організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Для систематизації можливостей вищої педагогічної освіти у підготовці майбутніх керівників дитячих музично-інструментальних колективів виділено та проаналізовано основні її функції: діагностичну, навчальну, розвивальну, виховну, організаційну та методичну. Послідовна реалізація на практиці цих функцій системно розв'язуватиме питання підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів та забезпечуватиме програмно-цільовий підхід, завдяки якому потенційні можливості вищої педагогічної школи можуть отримати своє ефективне використання.

У другому розділі "Особливості підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів" уточнено критерії, показники й експериментально визначено рівні готовності майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, а також проаналізовано ефективність нинішньої практики, пов'язаної з вирішенням цієї проблеми в системі вищої педагогічної освіти.

Ознайомлення з сучасною теорією і практикою професійної підготовки учителів музики показує, що їх готовність до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів визначається

по-різному. Переважно беруть до уваги, з одного боку можливість досягнення вагомих результатів художньо-творчої діяльності дитячого музично-інструментального колективу, з іншого - здійснення кваліфікованої організації діяльності учнів у сфері музично-інструментального виконавства. При цьому враховуються такі показники, як: бачення майбутніми вчителями музики перспективи своєї діяльності як керівника дитячого музичного колективу, усвідомлення актуальності та необхідності розвитку дитячої музичної творчості, знання репертуару дитячих музично-інструментальних колективів певного профілю, наявність розвинених умінь та навичок співпраці з юними музикантами, вікові особливості учасників шкільного музично-інструментального колективу, володіння сучасними формами, методами та способами організації художньо-творчого процесу в школі.

Поряд із вказаними параметрами професійної готовності майбутніх учителів музики особливого значення набувають цілісність, системність та функціональність набутого досвіду, його здатність до самореалізації та подальшого вдосконалення. З огляду на це у дисертації запропоновані критерії та показники, які дозволяли б оцінити готовність майбутніх учителів музики до самоорганізації професійно-педагогічної діяльності у сфері дитячої музично-інструментальної творчості. До них віднесено: 1) спрямованість (прагматична, мистецька, естетична) організації художньо-творчої діяльності; 2) структурованість (мозаїчна, логічна, системна) знань, необхідних для роботи з дитячим музично-інструментальним колективом; 3) характер (репродуктивний, продуктивний, креативний) організації художньо-творчої діяльності юних музикантів.

З урахуванням зазначених критеріїв та показників у процесі констатувального експерименту отримано дані, що характеризують стан та рівні готовності майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Високий рівень відповідної готовності засвідчили лише 7,1% з числа досліджених студентів. Вони виявляли естетичну спрямованість у цій сфері навчально-виховної діяльності, системну структурованість знань, необхідних для прийняття педагогічних рішень, а також креативний характер організації художньо-творчого процесу. Середній рівень своєї готовності продемонстрували 28,8% студентів, виявляючи при цьому переважно мистецьку спрямованість в роботі з дитячим колективом, логічну структурованість знань, які прагнули використовувати в педагогічному процесі, а також орієнтацію на продуктивну роботу з музично-інструментальним колективом учнів. Найбільш численною (64,1%) була група майбутніх учителів музики, які мали низькі показники, виявляючи суто прагматичну спрямованість в роботі з дитячим колективом, мозаїчну структурованість знань, необхідних для прийняття відповідних рішень, а також репродуктивний характер організації художньо-творчої діяльності юних музикантів.

Вивчення сучасної практикипідготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів дозволило виділити декілька проблемних питань та наявні резерви в системі вищої педагогічної освіти. Вони пов'язані передусім з недостатньою увагою до формування у студентів музично-педагогічних спеціальностей ціннісного ставлення до роботи з музичними колективами дітей в школі, недостатнім опануванням ними необхідних знань в галузі дитячої музичної творчості, неефективним використанням форм набуття практичного досвіду майбутніми організаторами дитячих музично-інструментальних колективів.

У третьому розділі "Педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів" обґрунтовано педагогічні умови, спрямовані на ефективне розв'язання зазначеної проблеми, розкрито зміст, організацію та результати формувального експерименту.

Науково-теоретичний аналіз переконує, що для успішної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів потрібні соціально-економічні, культурологічні, психологічні та педагогічні умови. Вони покликані: створювати соціально-економічну основу цього процесу; залучати культурно-освітні цінності як засіб педагогічного впливу; звертати увагу майбутніх учителів музики на питання розвитку творчого потенціалу особистості.

У процесі професійної підготовки керівників дитячих музично-інструментальних колективів суттєвого значення набувають педагогічні умови, пов'язані з його ціннісно-орієнтаційним, інформаційним, методичним та організаційним забезпеченням.

Стверджується, що готовність майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дітей являє собою духовно-функціональну властивість особистості, яка є складною за своєю структурою, змістом та характером вияву і тому вимагає створення відповідних педагогічних умов, які забезпечували б системний підхід до її формування. У дисертації обґрунтовано педагогічні умови забезпечення ефективної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.Педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів

Для перевірки ефективності теоретично обґрунтованих педагогічних умов проведено формувальний експеримент, який мав декілька етапів. Дослідно-експериментальна робота проводилася у навчально-виховному процесі Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського та Херсонського державного університету. Програмою експерименту охоплено викладачів та студентів вищих навчальних закладів, учителів музики загальноосвітніх навчальних закладів, керівників дитячих музично-інструментальних колективів.

На підготовчому етапі експерименту визначено стан готовності студентів контрольної та експериментальної груп до здійснення організаційно-педагогічної діяльності; розроблено комплексну програму, яка містила питання ціннісно-орієнтаційного, інформаційно-педагогічного, методичного та практичного змісту; для викладачів ВНЗ укладено методичні рекомендації щодо ефективної організації цього процесу.

Основні розділи комплексної програми підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів репрезентують такі питання:

- ціннісно-орієнтаційний зміст підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів (розділ 1);

- інформаційно-педагогічне забезпечення підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів (розділ 2);

- методична підготовка майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів(розділ 3);

- практична підготовка майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів (розділ 4).

Комплексний характер запропонованої програми дозволяв урахувати закономірності ціннісного, інформаційного, методичного та практичного забезпечення цього процесу і тим самим спонукав викладачів вищої школи до тісної співпраці та взаємодії під час розв'язання завдань професійної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Основний етап формувального експерименту присвячено впровадженню у практику педагогічних умов та комплексної програми підготовки майбутніх учителів музики до роботи з дитячими музично-інструментальними колективами. Для цього в процесі навчальної та позанавчальної роботи увага студентів музично-педагогічних спеціальностей спрямовувалася на вказані питання, збагачувалися їхні знання про багатоаспектний зміст художньо-творчої діяльності дітей, використовувалися ігрові ситуації, тренінги, творчі завдання, художній діалог для оволодіння майбутніми вчителями музики комплексом методів роботи з дитячими музично-інструментальними колективами, запроваджувалися необхідні форми набуття студентами організаційно-практичного досвіду.

Завданнями основного етапу формувального експерименту стали:

- забезпечення на практиці умов програмно-цільової, інформаційно-змістової, методичної та практичної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів;

- реалізація на практиці основних положень та вимог комплексної програми підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Для цілеспрямованого розв'язання першого завдання формувального експерименту проведена робота щодо забезпечення окремих педагогічних умов зазначеної підготовки майбутніх учителів музики, зокрема організовані заняття з навчальної дисципліни "Оркестровий клас". Під час цих занять увага студентів музично-педагогічних спеціальностей спрямовувалося на глибоке осмислення сутності та значення художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, збагачувалися їх знання, про різнобічний зміст художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, опрацьовувалися окремі методи роботи з творчим дитячим колективом, набувався практичний досвід вирішення організаційних питань творчої діяльності юних музикантів.

Розв'язання другого завдання формувального експерименту передбачало реалізацію на практиці основних положень та вимог комплексної програми підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Для цього здійснено заходи інформаційно-роз'яснювального, інструктивно-методичного, проблемно-дискусійного й підсумково-аналітичного змісту. Викладачам, які працювали зі студентами музично-педагогічних спеціальностей були запропоновані консультації щодо планування та розгляду окремих питань підготовки студентів до майбутньої організаційної діяльності у сфері колективного музичного виконавства; "круглі столи" для з'ясування змісту та методів роботи з дитячим музичним колективом; обмін досвідом з питань, що мали проблемний характер і передбачали активний пошук педагогічних рішень; підбиття підсумків проведеної навчальної та позанавчальної роботи для з'ясування суперечностей та шляхів їх подолання під час реалізації комплексної програми.

На підсумковому етапі формувального експерименту визначено рівні готовності студентів контрольної та експериментальної груп до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, проаналізовано ефективність педагогічних умов, запропонованих для розв'язання цієї проблеми. На основі статистичної обробки та аналізу результатів експериментальної роботи зіставлено дані, отримані в контрольній та експериментальній групах, визначено динаміку рівнів готовності майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів готовності майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів у процесі формувального експерименту

Рівні готовності Майбутніх учителів музики	Кількісні дані
	на початку форм. експ.	в кінці форм. експ.
	Контр. гр.	Експ. гр.	Контр. гр.	Експ. гр.
	абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%
Високий рівень	6	6,5	8	8,5	12	13,0	28	29,8
Середній рівень	26	28,3	26	27,7	33	35,9	48	51,1
Низький рівень	60	65,2	60	63,8	47	51,1	18	19,1
Загалом	92	100	94	100	92	100	94	100

На основі отриманих даних зазначено, що в підготовці майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів відбулися зміни. В експериментальній групі студенти засвідчили кращі результати порівняно з тими показниками, які мали місце в контрольній групі. Позитивна динаміка готовності майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів підтвердила ефективність запропонованих педагогічних умов.



ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено спробу теоретичного узагальнення й практичного розв'язання наукової проблеми підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Зокрема виявлено обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують ефективність цього процесу. Результати науково-педагогічної роботи свідчать про досягнення визначеної мети, розв'язання завдань дослідження і дають підстави для відповідних висновків.

1. У дисертації на основі аналізу наукової літератури визначено теоретичні засади підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, розкрито сутність і складові зазначеної підготовки, з'ясовано роль і функції професійно-педагогічної освіти у розв'язанні цього питання. Підготовка майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності являє собою системне утворення в структурі професійного становлення особистості вчителя. Основними складовими цієї підготовки є ціннісно-орієнтаційна, інформаційно-понятійна та креативно-діяльнісна, які утворюють систему, здатну до самоорганізації, послідовного розвитку та збагачення.

У процесі дослідження проаналізовано форми роботи, котрі сприяють підготовці керівників дитячих музично-інструментальних колективів, з'ясовано роль вищої школи у розв'язанні цього питання, зокрема розкрито такі її функції, як діагностична, навчальна, розвивальна, виховна, методична й організаційна. При цьому підготовку майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів розглянуто як один із важливих напрямів діяльності сучасної вищої педагогічної освіти, який може сприяти вирішенню актуальних завдань соціального, культуротворчого та освітньо-виховного змісту

2. Визначено особливості та проаналізовано сучасний стан підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, виділено критерії та показники готовності студентів до цього виду діяльності, а саме: спрямованість (прагматична, естетична), структурованість знань (мозаїчна, логічна, системна), характер (репродуктивний, продуктивний, креативний) організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Матеріали констатувального експерименту дозволили дослідити сучасний стан підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів та з'ясувати основні причини, які не сприяють ефективному розв'язанню означеної проблеми. На основі аналізу існуючої практики підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів виокремлено низку проблемних питань. Зокрема, вимагає більш чіткого визначення, відповідної аргументації та потребує свого збагачення змістовий параметр підготовки майбутніх учителів музики до вирішення зазначеної проблеми шляхом ефективного використання освітнього потенціалу навчальних дисциплін тощо. музучитель дитячий музичний колектив

3. У ефективному розв'язанні завдань підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів важливу роль відіграють соціально-економічні, культурологічні, психологічні та педагогічні умови. До соціально-економічних умов віднесено: модернізацію системи освіти, забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної підготовки та самореалізації працівників освіти, підвищення ролі вчителів у духовному розвитку, громадянському вихованні, формуванні естетичної культури, розвитку творчих здібностей учнів та ін. Серед культурологічних умов заслуговують на увагу такі: як розвиток музично-інструментальних колективів традиційного фольклорного спрямування, використання музичних інструментів у різних варіантах, створення та розвиток оркестрів і ансамблів народних інструментів та ін. Для психологічного забезпечення підготовки майбутніх учителів музики важливо стимулювати їх інтерес до художньо-творчої діяльності дітей та молоді, розвивати можливості естетичного сприймання, оцінки, інтерпретації творів музичного мистецтва.

У дисертації теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що передбачають визначення ціннісно-орієнтаційних аспектів зазначеної підготовки майбутніх учителів музики, ознайомлення їх з багатоаспектним змістом художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, оволодіння комплексом методів організаційно-педагогічного впливу, а також набуття майбутніми вчителями практичного досвіду організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів у процесі навчальної та позанавчальної роботи.

4. За результатами проведеного дослідження укладено для викладачів вищих навчальних закладів програмно-методичні матеріали, спрямовані на підготовку майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, зокрема розроблено комплексну програму зазначеної підготовки студентів музично-педагогічних напрямів (спеціальностей), підготовлено навчальні посібники з грифом МОН України та методичні посібники, присвячені підготовці вчителів музики до організації діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, використанню балалайки в процесі виконавської діяльності дітей, навчанню гри на гітарі та домрі майбутніх працівників дитячих музично-інструментальних колективів.

Теоретично обґрунтовані педагогічні умови розв'язання зазначеної проблеми знайшли послідовну експериментальну перевірку. Формувальний експеримент повністю підтвердив ефективність запропонованих педагогічних умов, засвідчив позитивну динаміку в підготовці майбутніх керівників дитячих музично-інструментальних колективів.

Дослідження не вичерпує порушену проблему й передбачає подальший науково-педагогічний пошук, пов'язаний з використанням етномузичних цінностей та діалогічних методів навчання в системі підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Шевченко Ю. А. Сутність підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих колективів / Ю. А. Шевченко // Науковий вісник Миколаївського державного університету: зб. наук. пр. - Миколаїв: МДУ, 2008. - Вип. 20 : Пед. науки. - Т. 2. -

2. С. 228 - 234.

3. Шевченко Ю. А. Педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів / Ю. А. Шевченко // Педагогічні науки: зб. наук. пр. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. - Вип. 52. - С. 389 - 395.

4. Шевченко Ю. А. Сутність та складові організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів / Ю. А. Шевченко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 53. -С. 399 - 413.

5. Шевченко Ю. А. Підготовка майбутніх учителів музики до організації художньої творчості школярів (на основі досвіду В. О. Сухомлинського) / Ю. А. Шевченко // Педагогічні науки: зб. наук. пр. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. - Вип. 53.- С. 403 - 408.

Посібники

6. Шевченко Ю. А. Використання балалайки у виконавській діяльності дитячого музично-інструментального колективу: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ю. А. Шевченко. - Миколаїв: МДУ ім. В. О. Сухомлинського, 2007.- 105 с. (Гриф МОН України).

7. Шевченко Ю. А. Мистецьке життя балалайки: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.А.Шевченко. - Миколаїв : МДУ ім. В. О. Сухомлинського, 2007. - 69 с. (Гриф МОН України).

8. Шевченко Ю. А. Підготовка вчителів музики до організації діяльності дитячих музично-інструментальних колективів: методичний посібник / Ю. А. Шевченко. - Херсон: Айлант, 2009. - 64 с.

9. Шевченко Ю. А. Підготовка вчителів музики до використання домри в художньо - творчій діяльності: методичний посібник / Ю. А. Шевченко. - Херсон: Айлант, 2009. - 32 с.

10. Шевченко Ю. А. Навчання грі на гітарі майбутніх керівників дитячих музично-інструментальних колективів: методичний посібник / Ю. А. Шевченко. - Херсон: Айлант, 2009. - 20 с.

Матеріали конференцій

11. Шевченко Ю. А. Підготовка майбутніх учителів музики до організації дитячих музично-інструментальних колективів як педагогічна проблема / Ю. А. Шевченко // Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., Миколаїв, 19 червня 2009 р. - Миколаїв: МДУ ім. В. О. Сухомлинського, 2009. -С. 272 - 275.

Статті, опубліковані в інших наукових виданнях

12. Шевченко Ю. А. Роль та функції професійно-педагогічної освіти в підготовці майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів / Ю. А. Шевченко //Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології: зб. наук. пр. Херсонського національного технічного університету. - Херсон: Олді плюс, 2009. - Вип. 1. - С. 376 - 385.



АНОТАЦІЯ

Шевченко Ю. А. Підготовка майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2010.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі сучасної педагогічної теорії і практики - підготовці майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

На основі теоретичного аналізу розкрито сутність та складові зазначеної підготовки, наголошено на особливій ролі та функціях вищої педагогічної освіти у розв'язанні цієї проблеми. Виділено критерії, показники і визначено рівні готовності майбутніх учителів музики до організаційного забезпечення художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів музики, які передбачають розв'язання питань ціннісно-орієнтаційного, інформаційного, методичного та практичного змісту.

Формувальний експеримент повністю підтвердив ефективність запропонованих педагогічних умов та методики розв'язання означеної проблеми в системі професійно-педагогічної освіти.

Ключові слова: підготовка учителів музики, художньо-творча діяльність, дитячі музично-інструментальні колективи.



АННОТАЦИЯ

Шевченко Ю. А. Подготовка будущих учителей музыки к организации художественно-творческой деятельности детских музыкально-инструментальных коллективов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2010.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме современной педагогической теории и практики - подготовке учителей музыки к организации художественно-творческой деятельности детских музыкально-инструментальных коллективов. Отмечено, что профессионально-педагогическая подготовка будущих учителей музыки к организации художественно-творческой деятельности детских музыкально-инструментальных коллективов является одним из важных направлений деятельности высшей школы, способствует решению актуальных задач социального, культуротворческого и педагогического содержания.

В диссертации раскрыта сущность подготовки будущих учителей музыки к организационно-педагогической деятельности, выделены основные её компоненты. Отмечено, что это системное образование в структуре профессионального становления личности учителя охватывает ценностно-ориентационные, информационно-понятийные и креативно-деятельностные компоненты, которые в своей совокупности создают систему, способную к самоорганизации, последовательному развитию и обогащению.

В работе представлены критерии и показатели готовности будущих учителей музыки к организации художественно-творческой деятельности детских музыкально-инструментальных коллективов. К ним отнесены: направленность (прагматическая, художественная, эстетическая) организации художественно-творческой деятельности; структурированность знаний (мозаичная, логичная, системная); характер (репродуктивный, продуктивный, креативний) организации художественно-творческой деятельности детских музыкально-инструментальных коллективов.

В процессе научно-исследовательской работы подтверждена необходимость создания педагогических условий, обеспечивающих эффективную подготовку будущих учителей музыки к организации художественно-творческой деятельности детских музыкально-инструментальных коллективов. Они предполагают определение ценностно-ориентационных аспектов указанной подготовки будущих учителей музыки, ознакомление их с многоаспектным содержанием музыкально-инструментального творчества школьников, овладение комплексом методов работы с детским музыкальным коллективом, приобретение практического опыта организации художественно-творческой деятельности в процессе учебной и внеучебной работы.

...