Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

УДК 378.147.041: 004.92(043.3)

Методика формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін

13.00.02 - теорія і методика навчання (технічні дисципліни)

Кузнєцова Світлана Василівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. педагогічний пізнавальний самостійність

Науковий керівник:доктор педагогічних наук, професор Манько Володимир Миколайович, Національна академія Служби безпеки України, професор кафедри професійної педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент Бендера Іван Миколайович, Інститут механізації і електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету, директор;

кандидат педагогічних наук, доцент Бондар Марія Миколаївна, Національний університет біоресурсів та природокористування України, доцент кафедри будівництва і опору матеріалів.

Захист відбудеться 26 січня 2011 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.04 в Інституті педагогіки НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розіслано 24 грудня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.П. Тименко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реформування вищої освіти, яке відбувається в рамках Болонського процесу, передбачає модернізацію навчального процесу, підвищення його якості і ефективності, зміщує акценти на самостійне здобуття знань студентами, потребує розробки ефективних засобів формування всебічно розвиненої особистості, здатної не лише застосовувати здобуті знання у професійній діяльності, а й постійно їх поповнювати. Обсяг інформації, необхідної для плідної праці та життя освіченої людини, постійно зростає. Це вимагає від майбутніх фахівців аграрного сектора економіки умінь самостійно орієнтуватися у всезростаючих інформаційних потоках, здійснювати їх критичний аналіз, сприймати системно інформацію, усвідомлюючи головне.

Завданням вищої професійної освіти України на сучасному етапі розвитку суспільства є підготовка фахівця, для якого характерні професійна і соціальна мобільність; глибокі професійні знання; володіння економічними і правовими знаннями, основами наукової організації праці і культури виробництва; здатність до технічної і соціальної творчості та самовдосконалення; гнучкість при оволодінні професійними навичками. Рівень професійної компетентності фахівця залежить від його здатності самостійно набувати нових знань, використовувати їх у навчальній і практичній діяльності.

Соціально-економічні зміни, що відбуваються в країні, вимагають якісного вдосконалення підготовки фахівців і для сільського господарства, адже проблеми вищої сільськогосподарської освіти завжди тісно пов'язані з аграрними проблемами, які дуже складні і суперечливі. Тому на перший план виходить задача з формування готовності майбутніх фахівців до самостійної, творчої активності, до вміння за власної ініціативи знаходити відповіді на ті запитання, які раніше не зустрічалися в їх практиці, виявляти знання та вміння, яких потребує життя.

Динамізм соціально-економічного розвитку суспільства, реформування аграрного сектору економіки потребує підготовки творчого фахівця з фундаментальними знаннями, практичною готовністю вирішувати виробничі завдання, здатного до самостійного професійного вдосконалення в умовах інформаційного суспільства. Це неможливо без змін у формуванні пізнавальної самостійності студентів, без суттєвих змін змістового, організаційного і методичного забезпечення навчального процесу.

Проведений аналіз наукової літератури засвідчив, що дослідження різних аспектів самостійної навчальної роботи студентів є однією з важливих проблем педагогічної теорії і практики, а її вивченням займалось широке коло дослідників. У працях вітчизняних і зарубіжних учених висвітлено різні сторони проблеми самостійної навчальної роботи, формування пізнавальної самостійності особистості. Зокрема, різні аспекти цієї проблеми розкриті у дисертаційних дослідженнях Г. Адамів, І.Бендери, Я. Галети, Г.Гарбаря, Л. Головко, Н. Журавської, С. Заскалєти, В. Качурівського, С. Каяліної, С. Кустовського, З. Кучер, Т. Лободи, В. Логвіненко, В. Луценко, В. Мичковської, О.Муковоза, Л. Онучак, Т. Пащенко, Ю. Приходька, Г. Романової, Л. Савенкової, М. Сичової, М. Смирнової, О. Снігур, М. Солдатенка, І. Хом'юк, А. Цюприк, І. Шайдур, І. Шимко, Н. Шишкіної, С. Яшанова та інших.

Проте вказані дослідження не вичерпують усіх аспектів розвитку пізнавальної самостійності особистості, а вимагають подальшого вдосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання, спрямованих на реалізацію у навчально-виховному процесі принципу самостійності. Слід також відзначити, що пізнавальна самостійність, її роль у підготовці фахівців агротехнічних спеціальностей до цього часу не виступала окремим предметом вивчення.

Потребують також удосконалення різні аспекти навчальної підготовки фахівців-аграрників, спрямованої як на вирішення окремих питань формування професійної компетентності, так і на усунення суперечностей між вимогами аграрного виробництва до професійної підготовки майбутніх фахівців агротехнічних спеціальностей і рівнем її реалізації у навчально-виховному процесі; неготовністю викладачів до формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу та відсутністю відповідних методичних рекомендацій внаслідок недостатньої розробленості даної проблеми у науково-педагогічній літературі; необхідністю підвищення рівня пізнавальної самостійності студентів та обмеженими можливостями педагогічних засобів; репродуктивним предметним характером навчального процесу та інтегрованим творчим характером сучасної професійної діяльності; новими задачами, що об'єктивно виникають у процесі фахової діяльності майбутніх фахівців-аграрників, і спробами їхнього вирішення старими способами і методами й ін.

Аналіз стану викладання загальнотехнічних дисциплін показує, що результати навчання студентів агротехнічних спеціальностей, рівень їхньої пізнавальної самостійності багато в чому не відповідають запитам суспільства. Проблема формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічних спеціальностей у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін фактично є нерозглянутою, а це негативно відбивається на якості знань і умінь студентів у процесі навчання.

Так, актуальність даної проблеми для аграрної освіти, недостатній рівень її дослідженості педагогічною наукою, наявність суперечностей, потреба в системному дослідженні формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу і зумовили вибір теми дисертації: «Методика формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідних тем кафедри педагогіки Національного університету біоресурсів і природокористування України "Теоретичні і методичні засади застосування інноваційних педагогічних технологій при підготовці фахівців у вищих аграрних навчальних закладах" (РК № 0108U004905). У межах цієї теми здобувачем досліджувався стан та аспекти формування пізнавальної самостійності студентів аграрного коледжу в процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін.

Тему дисертації затверджено вченою радою природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного аграрного університету 26 травня 2006 р. (протокол № 8) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 30 червня 2006 р. (протокол № 6).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу в процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін.

Досягнення мети дослідження вимагає вирішення таких завдань:

- проаналізувати стан висвітлення проблеми формування пізнавальної самостійності особистості у науковій літературі для визначення основних напрямів подальших досліджень;

- уточнити сутність поняття «пізнавальна самостійність студентів»;

- визначити та науково обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної самостійності студентів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін;

- розробити та експериментально перевірити ефективність методики формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу в процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін;

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх фахівців в агротехнічному коледжі.

Предмет дослідження - методика формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що в сучасних умовах формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу здійснюватиметься більш ефективно, якщо:

- виявити основні організаційно-педагогічні фактори та умови формування пізнавальної самостійності майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва в умовах вищого навчального закладу;

- розробити методику формування пізнавальної самостійності студентів, що передбачає застосування системи самостійних навчальних завдань і створення проблемно-пошукових ситуацій для моделювання елементів майбутньої професійної діяльності;

- забезпечити використання педагогічних можливостей контролю навчальних досягнень в опануванні студентами способами самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Для досягнення поставленої мети, розв'язання завдань і перевірки гіпотези дослідження використано такі взаємопов'язані методи дослідження:

- теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація наукової та методичної літератури з метою з'ясування стану розробки проблеми формування пізнавальної самостійності особистості, визначення основних напрямів дослідження; класифікація та систематизація теоретичних даних зі змісту, методів та форм навчання для визначення теоретичних основ розробки методики формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу; теоретичне моделювання при розробці основних складових методики формування пізнавальної самостійності студента; логічне узагальнення та прогнозування при розробці висновків та рекомендацій щодо підвищення ефективності професійної підготовки студентів агротехнічного коледжу; критичний аналіз власного досвіду щодо розробки навчально-методичних комплексів та викладання загальнотехнічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах;

- емпіричні: анкетування, опитування, інтерв'ю, включене та опосередковане педагогічне спостереження за результатами та навчально-пізнавальною діяльністю студентів для вивчення суб'єктивного оцінювання студентами якості своєї професійної підготовки, виявлення причин низької успішності студентів із загальнотехнічних дисциплін і при виконанні та захисті курсових та дипломних проектів; метод експертних оцінок і бесіди з викладачами для визначення рівня сформованості пізнавальної самостійності і професійних умінь майбутніх фахівців; основним на усіх етапах дослідження виступав метод педагогічного експерименту (констатувальний, формувальний) для визначення ефективності розробленої методики формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу з наступним кількісним та якісним аналізом і узагальненням одержаних результатів і використанням статистичних методів обробки (перевірка статистичних гіпотез, дисперсійний аналіз).

Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Немішаївського агротехнічного коледжу, Таращанського агротехнічного коледжу, Ніжинського агротехнічного інституту, Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії.

Всього дослідженням було охоплено 522 студента та 28 викладачів загальнотехнічних дисциплін.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у комплексній розробці теоретичних і методологічних підходів та практичних рекомендацій щодо організації формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу, зокрема:

- вперше визначено, теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної самостійності студентів (відбір та структурування змісту навчання на засадах індивідуального розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів; цілеспрямований розвиток пізнавальних можливостей студентів, їх здатності самостійно оволодівати різнорівневими знаннями; використання в теоретичній і практичній підготовці студентів сучасної системи засобів самоосвітнього навчання), пов'язаних з особливостями змісту навчального матеріалу та пізнавальними можливостями студентів; розроблено методику формування пізнавальної самостійності студентів, що передбачає застосування системи самостійних індивідуальних навчальних завдань і створення проблемно-пошукових ситуацій для моделювання елементів майбутньої професійної діяльності, які забезпечують розвиток творчого технічного мислення студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності в системі організаційних форм навчання з використанням проблемних, ігрових, евристично-діалогових способів навчальної роботи;

- уточнено поняття «пізнавальна самостійність», як цілісне особистісне утворення, сутністю якого є діалектичний зв'язок усіх складових компонентів, яке динамічно і нелінійно розвивається, специфічно проявляючись у сфері навчально-пізнавальної та професійної діяльності; комплекс критеріїв (мотиваційно-стимулюючий, змістово-результативний, операційно-розвивальний) і визначено рівні сформованості самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін (репродуктивний, перехідний, творчий);

- дістали подальшого розвитку індивідуальні диференційовані навчальні завдання поступово зростаючої складності, спрямовані на активізацію самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Практичне значення здобутих результатів дослідження полягає в тому, що з метою підвищення якості знань, рівня самостійності, пізнавальної активності, позитивної мотивації студентів, сформованості інтелектуальних і навчально-пізнавальних умінь на основі запропонованої методики формування пізнавальної самостійності студентів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін у вищому аграрному навчальному закладі розроблено методичні рекомендації для викладачів, що можуть бути використані під час вивчення багатьох спеціальних технічних дисциплін, в системі підвищення кваліфікації викладачів, для створення методики викладання загальнотехнічних та інших дисциплін, підготовки курсових і дипломних проектів, а також для організації виробничої технологічної практики.

Зміст і результати наукового дослідження можуть бути використані у процесі підготовки навчальних програм, посібників і підручників із загальнотехнічних дисциплін для студентів вищих аграрних навчальних закладів.

Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Немішаївського агротехнічного коледжу (довідка № 53 від 2 березня 2010 р.), Таращанського агротехнічного коледжу (довідка № 210 від 7 квітня 2010 р.), Ніжинського агротехнічного інституту (довідка № 386 від 28 квітня 2010 р.), Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії (довідка № 171 від 23 квітня 2010 р.).

Особистий внесок автора. У науковій статті "Педагогічні умови розвитку пізнавальної самостійності студентів", написаній у співавторстві (В. Манько), особистим внеском автора є розробка педагогічних умов формування та розвитку пізнавальної самостійності студентів (авторський текст ст.127…132, наукові ідеї співавтора не використовувалися у тексті дисертаційного дослідження).

Апробація результатів дисертації. Хід і результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на ХVI Міжнародній науковій конференції молодих науковців «Наука і вища освіта» (Запоріжжя, 17-18 квітня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Умань, 9-10 жовтня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи застосування технологій точного землеробства” (Київ, 28-29 вересня 2006 р.), VI Міжнародній науково-методичній конференції «Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах» (Вінниця, 30-31 жовтня 2009 р.), Всеукраїнській науково-технічній конференції «Перспективи розвитку агропромислового комплексу в поліському регіоні» (Ніжин, 30-31 січня 2007 р.), Науково-практичній конференції «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 20-21 березня 2008 р.), наукових конференціях науково-педагогічних працівників (2004-2009 рр.) і спільних засіданнях кафедр педагогіки та методики навчання Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 8 друкованих працях, з них 7 одноосібних. Серед них - 1 монографія, 5 наукових статтей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методична рекомендація, 2 статті у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (207 найменувань, з них 10 іноземною мовою), 3 додатків на 57 сторінках. Робота включає 24 таблиці та 16 рисунків. Загальний обсяг роботи - 266 сторінок друкованого тексту, з яких основна частина - 189 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність виконаного дослідження, сформульовано проблему, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, відображено апробацію та впровадження результатів дослідження, визначено особистий внесок здобувача наукового ступеня.

У першому розділі “Формування пізнавальної самостійності особистості як науково-методична проблема” проаналізовано підходи до формування пізнавальної самостійності у психолого-педагогічній літературі, проведено критичний аналіз попередніх досліджень з проблеми, вибрано основні напрями дослідження.

Проблемі формування пізнавальної самостійності присвячені монографії А.Ашерова, Д.Вількеєва, М.Данилова, М.Кухарева, В.Логвіненко, Н.Половнікової, О.Савченко, М.Солдатенка, Т.Шамової, Г.Щукіної та ін.

На матеріалі вивчення різних предметів виконано фундаментальні докторські дисертаційні дослідження, в яких розкрито дидактичні основи розвитку пізнавальної самостійності (І.Лернер, 1974 р.); розроблено методику самостійних робіт зростаючо-творчого характеру (П.Підкасистий, 1974 р.); розроблено теоретичну концепцію формування пізнавальної самостійності молодших школярів (О.Савченко, 1984 р.); виділено основні способи й засоби формування пізнавальної самостійності школярів (В.Тюріна, 1994 р.).

Значна кількість кандидатських дисертацій присвячена проблемі вивчення різних підходів у формуванні пізнавальної самостійності. До них належать роботи Г.Адамів, О.Ващук, Я.Галети, Г.Гарбар, О.Грибка, С.Заскалєти, С.Каяліної, І.Левіної, О.Муковоза, А.Нестеренко, Є.Улятовської та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень щодо формування пізнавальної самостійності особистості показав, що в різні періоди вітчизняні та зарубіжні вчені приділяли певну увагу дослідженню цієї багатогранної проблеми. Вчені під самостійністю розуміли здатність особистості до оволодіння знаннями з корегуючим втручанням викладача.

У розділі проілюстровано на основі аналізу філософської, технічної, психолого-педагогічної літератури неоднозначність наукових підходів до висвітлення сутності поняття „пізнавальна самостійність”. Проаналізовано сучасні науково-теоретичні погляди щодо його сутності і сформульовано власне робоче визначення поняття „пізнавальна самостійність”. Під пізнавальною самостійністю запропоновано розуміти цілісне особистісне утворення, сутністю якого є діалектичний зв'язок усіх складових компонентів, яке динамічно та нелінійно розвивається, специфічно проявляючись у сфері навчально-пізнавальної та професійної діяльності.

Щодо основних напрямів, які потребують подальших наукових досліджень, необхідно:

- науково обґрунтувати підходи, принципи, організаційно-педагогічні фактори та умови формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу;

- визначити впливовість факторів і проранжувати їх на основі методу експертної оцінки;

- розробити методику реалізації організаційно-педагогічних умов формування пізнавальної самостійності студентів, що передбачає застосування системи самостійних індивідуальних навчальних завдань і створення проблемно-пошукових ситуацій для моделювання елементів майбутньої професійної діяльності;

- класифікувати навчальні завдання на основі визначення пізнавальних можливостей студентів, необхідних для оволодіння загальнотехнічними дисциплінами;

- розробити методичні аспекти розвитку пізнавальної самостійності студентів засобами системного контролю навчання.

У другому розділі „Методологічні та теоретико-методичні аспекти формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу” наведено шляхи досягнення мети і розв'язання відповідних завдань дослідження, розглянуто педагогічні фактори та умови формування пізнавальної самостійності студентів. На основі методу експертної оцінки впливовості факторів науково обґрунтовано принципи, організаційно-педагогічні умови та розроблено основи методики формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу.

Програма дослідження реалізовувалась упродовж чотирьох етапів. На першому етапі основна увага зосереджувалася на вивченні галузевих стандартів вищої освіти агротехнічних спеціальностей, формулюванні проблеми, пошуку і аналізі інформації щодо теми дослідження.

На другому етапі дослідження - бібліографічному пошуку опублікованих матеріалів - проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові праці, нормативно-методичну документацію, дисертаційні дослідження. На підставі порівняльно-історичного, функціонально-структурного аналізу виявлено суперечності в навчальному процесі щодо формування пізнавальної самостійності.

На третьому етапі визначено організаційно-педагогічні фактори та умови формування пізнавальної самостійності та розроблено методику формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін.

На четвертому етапі здійснено остаточне формулювання висновків, рекомендацій і пропозицій, продовжено вивчення результатів дослідження, їх узагальнення та публікація, апробація та упровадження в практику навчально-виховної роботи вищих аграрних навчальних закладів? оформлення рукопису.

Обґрунтовані нами етапи та інструментарій відповідали предмету та завданням дослідження. Обрані методи та методики дали змогу комплексно дослідити сутність, зміст, ознаки та рівні формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу.

У розділі зазначено, що підвищенню ефективності процесу формування пізнавальної самостійності студентів сприяють організаційно-педагогічні умови: відбір і структурування змісту навчання на засадах індивідуального розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів; цілеспрямований розвиток пізнавальних можливостей студентів, їх здатності самостійно оволодівати різнорівневими знаннями; використання в теоретичній і практичній підготовці студентів сучасної системи засобів самоосвітнього навчання. Зазначено, що сформульовані вище організаційно-педагогічні умови ефективності формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу є необхідними та обов'язковими для врахування при розробці навчальних програм і створення сучасного навчально-методичного забезпечення загальнотехнічних дисциплін.

Процес розвитку самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів агротехнічного коледжу є складним, багатоаспектним. Його основна мета - перманентне формування навчально-пізнавальних і професійних умінь і навичок, технічного мислення, пізнавальної самостійності як головних психологічних новоутворень тих, хто опановує загальнотехнічні дисципліни.

Розроблено методику формування пізнавальної самостійності студентів, що передбачає застосування системи індивідуальних навчальних завдань і створення проблемно-пошукових ситуацій для моделювання елементів майбутньої професійної діяльності, які забезпечують розвиток творчого технічного мислення студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності в системі організаційних форм навчання з використанням проблемних, ігрових, евристично-діалогових способів роботи. Творчий рівень сформованості навчально-пізнавальних дій і технічного мислення студента є кінцевим результатом пропонованої методики формування пізнавальної самостійності студентів, дієвість якої забезпечується методологією особистісно-розвивального, діяльнісного, компетентнісного та системно-структурного підходів.

Апробовано на практиці та доведено, що цілеспрямована і системна робота суб'єктів освіти щодо формування компонентів пізнавальної самостійності студентів (мотиваційно-стимулюючого, змістово-результативного, операційно-розвивального) детермінує необхідність упровадження індивідуальних диференційованих навчальних завдань поступово зростаючої складності у практику викладання загальнотехнічних дисциплін у вищому аграрному навчальному закладі. Обов'язковими етапами виконання студентами індивідуальних диференційованих навчальних завдань визначено діагностичний, диференційно-планувальний, підготовчо-коригувальний, реалізаційний і підсумковий етапи.

Встановлено, що за умови переорієнтації діяльності суб'єктів освіти на формування пізнавальної самостійності студентів необхідними є застосування диференційного підходу до навчання студентів як найбільш адекватного меті педагогічного процесу в агротехнічному коледжі, адаптація існуючих методів організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, визначення індивідуальної стратегії і тактики особистісного зростання студентів, урахування передумов формування пізнавальної самостійності (рівня підготовки студентів до опанування навчальних програм ВНЗ, рівня психологічної готовності (розвитку потреб, інтересу і мотивації до саморозвитку і набуття пізнавальної самостійності) та рівня сформованості особистісних якостей студентів).

У третьому розділі “Експериментальне дослідження формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу” подано організацію, хід і аналіз результатів констатувального та формувального експериментів.

Розроблена в процесі дослідження методика формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу у процесі вивчення зазальнотехнічних дисциплін пройшла експериментальну перевірку у два етапи.

На першому було визначено цілі та завдання експериментальної роботи, обґрунтовано критерії та показники вимірювання результатів дослідження, розроблено програму педагогічного експерименту.

Традиційні підходи до оволодіння студентами загальнотехнічними дисциплінами у вищих аграрних закладах освіти недостатньо сприяють формуванню пізнавальної самостійності, творчого технічного мислення, продуктивних пізнавальних потреб і мотивів учіння студентів. Недостатню вмотивованість навчання спричиняють труднощі як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру, що гальмують процес формування самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів. Встановлено, що більшість форм і методів навчання мають репродуктивний, відтворювальний характер, досить низькою є вмотивованість студентів щодо оволодіння фаховими знаннями. Всі види контролю, включаючи підсумковий (диференційований залік, іспит, захист курсового проекту), спрямовані винятково на перевірку запам'ятовування певного обсягу навчальної інформації. Нерегулярність і безсистемність оцінювання навчальних досягнень студентів уповільнює формування професійної мотивації, слабо стимулюється пізнавальна активність та самостійність студентів, що негативно впливає на їх продуктивну самостійну роботу, переважно реєструються нижчі рівні засвоєння знань, лишаючи поза обліком творчі рівні володіння знаннями.

За результатами констатувальних досліджень обґрунтовано критерії (мотиваційно-стимулюючий, змістово-результативний, операційно-розвивальний) і визначено рівні сформованості пізнавальної самостійності студентів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін (репродуктивний, перехідний, творчий).

На другому етапі експериментальної роботи було проведено формувальний експеримент. Для експериментальної перевірки методики формування пізнавальної самостійності студентів вищих навчальних аграрних закладів нами запропоновано: методичні рекомендації формування пізнавальної самостійності студентів засобами імітаційно-ігрових занять, індивідуальних диференційованих навчальних завдань, системного контролю навчальних досягнень; методику реалізації організаційно-педагогічних умов формування пізнавальної самостійності (відбір і структурування змісту навчання на засадах індивідуального розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів; цілеспрямований розвиток пізнавальних можливостей студентів, їх здатності самостійно оволодівати різнорівневими знаннями; використання в теоретичній і практичній підготовці студентів сучасної системи засобів самоосвітнього навчання); методичні рекомендації щодо особистої діагностики стану навчально-пізнавальних можливостей та інженерних умінь та навичок студентів, індивідуалізації курсового проектування з дисципліни „Деталі машин”, прийомів консультування з використанням евристичних прийомів, способів дозованого ускладнення індивідуальних диференційованих навчальних завдань з метою підвищення ступеня їх складностіі та ефективного розвитку пізнавальної самостійності; методику системного контролю навчальних досягнень і рівня сформованості самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів.

У формувальному експерименті брало участь 177 студентів відділень механізації сільського господарства і електрифікації та автоматизації сільського господарства Немішаївського агротехнічного коледжу впродовж двох навчальних років (К(1) - 41 чол. - навчалися за традиційною методикою, К(2) - 41 чол. - були задіяні в експериментальному навчанні лише при виконанні індивідуальних диференційованих навчальних завдань та Е - 89 чол. - повнометражне навчання за експериментальною методикою).

Зіставлення розподілів студентів досліджуваних груп на початку і в кінці експерименту проводилось за критерієм чІ. Результати порівняльного дослідження дали змогу зробити висновок щодо суттєвих переваг показників студентів експериментальних груп перед контрольними (табл. 1): на закінчення експерименту 30,7% студентів експериментальних груп демонстрували творчий рівень пізнавальної самостійності тоді як у контрольних групах таких студентів налічувалося 22,5%; до перехідного рівня було віднесено 50,0% студентів експериментальних груп і 47,5% студентів контрольних груп. Було констатовано на репродуктивному рівні 19,3% і 30,0% студентів відповідно в експериментальних і контрольних групах.

Таблиця 1 Розподіл студентів експериментальних і контрольних груп за рівнями сформованості пізнавальної самостійності (%)

Примітки: 1 - заміри на початку експерименту; 2 - заміри в кінці експерименту; К(1), К(2) - контрольні групи; Е - експериментальні групи.

Участь у роботі наукового гуртка кафедри, необхідність готувати доповіді на наукові студентські конференції спонукали виконавців працювати самостійно й увесь час, що забезпечувало ефективне формування пізнавальної самостійності та вольових якостей студентів.

Доцільно відзначити позитивний вплив розробленої методики навчання на розвиток професійної компетентності викладачів, задіяних у його впровадженні. У них підвищився інтерес до педагогічних інновацій, вони переважно стали демонструвати демократичні моделі педагогічного спілкування, намагалися внести позитивні вдосконалення в експериментальну методику.

Висновки

У дисертації наведено вирішення актуального наукового завдання, яке полягало в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці методики формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу в процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін. Отримані результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дають можливість зробити висновки та запропонувати рекомендації щодо їхнього використання, які мають теоретичне й практичне значення.

1. Визначено на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури, що забезпечення якісної професійної підготовки та пізнавальної самостійності фахівців привертало увагу науковців у різні періоди розвитку суспільства. Установлено також, що проблема формування пізнавальної самостійності як інтегральної характеристики особистості майбутнього фахівця-аграрника і важливого чинника його фахової підготовки у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін не була предметом комплексних наукових досліджень. У сучасних умовах, коли суспільні вимоги до рівня підготовки й особистості майбутніх фахівців кардинально підвищуються, а існуючий теоретико-практичний доробок не забезпечує їх реалізації, зазначена проблема набуває надзвичайної актуальності та потребує науково-практичного обґрунтування і дослідження.

2. З'ясовано, що поняття „пізнавальна самостійність” у психолого-педагогічній літературі чітко не визначено. Мають місце різні наукові підходи до розгляду зазначеної проблеми. У процесі уточнення дефініції „пізнавальна самостійність ” доведено, що вона діалектично пов'язана з усіма елементами інструментальної сфери особистості. Її ядром є професійні цінності, сукупність видів перетворювальної діяльності й особистісні якості. Поняття „пізнавальна самостійність” розкривається як цілісне особистісне утворення, сутністю якого є діалектичний зв'язок усіх складових компонентів, яке динамічно і нелінійно розвивається, специфічно проявляючись у сфері навчально-пізнавальної та професійної діяльності.

3.Виявлено і теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу, під якими розуміємо обставини, що впливають на ефективність оволодіння студентами інженерно-технічними знаннями, розвиток їхнього технічного мислення, пізнавальної самостійності, навчально-пізнавальних умінь. Зокрема, це: відбір і структурування змісту навчання на засадах індивідуального розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів; цілеспрямований розвиток пізнавальних можливостей студентів, їхньої здатності самостійно оволодівати різнорівневими знаннями; використання в теоретичній і практичній підготовці студентів сучасної системи засобів самоосвітнього навчання.

4. Розроблено методику формування пізнавальної самостійності студентів, що передбачає застосування системи індивідуальних навчальних завдань і створення проблемно-пошукових ситуацій для моделювання елементів майбутньої професійної діяльності. Проблемно-пошукові ситуації забезпечують розвиток творчого технічного мислення студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності, пізнавальна самостійність сприяє формуванню системи організаційних форм навчання, де використовуються проблемні, ігрові, евристично-діалогові способи навчальної роботи.

Для ефективного розвитку навчально-пізнавальних і спеціальних умінь, творчого мислення студентів як аудиторні, так і позааудиторні заняття мають моделювати структуру самостійної пошукової діяльності майбутніх фахівців. При цьому в методиці їх проведення домінують самостійне виконання індивідуальних диференційованих практичних завдань, дослідницький метод при виконанні лабораторних робіт, дискусія, діалогічні та ігрові методи.

Індивідуальні диференційовані навчальні завдання враховують ступінь і характер складності навчального змісту, рівень розвитку пізнавальної самостійності й забезпечують спочатку доступність і посильність виконання навчального завдання, а потім дають змогу послідовно підвищувати складність навчання. Так створюється посильне пізнавальне напруження („зона ближнього розвитку” за Л. Виготським), постійна перспектива досягнення творчого результату, що сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу на номінальному ступені його складності. Ґрунтуючись на емпіричних даних, визначено обов'язкові етапи організації виконання індивідуальних диференційованих навчальних завдань: 1) діагностичний; 2) диференційно-планувальний; 3) підготовчо-коригувальний; 4) реалізаційний; 5) підсумковий.

Закономірний характер впливу виявлених організаційно-педагогічних умов формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу підтверджено у педагогічному експерименті. Констатовано, що формування самостійних навчально-пізнавальних і спеціальних умінь, творчого мислення студентів при оволодінні загальнотехнічними дисциплінами не має достатнього наукового обґрунтування, а в практиці навчання більшість форм і методів носять пояснювально-ілюстративний, репродуктивний характер. Навчальні завдання для самостійного опрацювання недостатньо сприяють формуванню пізнавальної самостійності, розвитку дослідницьких здібностей, вольових якостей студентів. Формувальний експеримент засвідчив, що запропонована методика формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу є ефективною і сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців агротехнічних спеціальностей: на закінчення експерименту 30,7% студентів експериментальних груп демонстрували творчий рівень самостійної навчально-пізнавальної діяльності, тоді як в контрольних групах таких студентів налічувалося 22,5%; до перехідного рівня було віднесено 50,0% студентів експериментальних груп і 47,5% студентів контрольних груп. Було констатовано на репродуктивному рівні 19,3% і 30,0% студентів відповідно в експериментальних і контрольних групах.

Теоретично і методично обґрунтовані положення щодо використання методики формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу в процесі оволодіння загальнотехнічними дисциплінами покладено в основу розробки методичних рекомендацій для викладачів і студентів вищих аграрних навчальних закладів. Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що мету досягнуто, завдання реалізовано. Виявлені організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної самостійності студентів свідчать про необхідність суттєвої перебудови методики навчання загальнотехнічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах на засадах оптимізації методів навчання, підвищення рівня педагогічної майстерності викладачів, реалізації методологічних положень особистісно-розвивального підходу.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з поглибленим концептуальним аналізом специфіки формування мотиваційно-ціннісної та інструментальної сфер особистості, пошуком адекватних дидактичних технологій розвитку пізнавальних можливостей студентів. Потребують подальшого теоретичного осмислення та експериментального обґрунтування механізми формування професійної мотивації, створення навчально-виховного середовища, аспекти розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів, які сприяють активізації підготовки майбутніх фахівців для аграрного сектору економіки України.

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

Монографія

1. Кузнєцова С.В. Формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу: монографія / С.В. Кузнєцова. - К. : «АДЕФ-Україна», 2010. - 205 с.

Наукові статті у провідних фахових виданнях

2. Кузнєцова С.В. Розвиток творчого технічного мислення та пізнавальної самостійності студентів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін / С.В. Кузнєцова // Наукові записки НПУ ім. М.Драгоманова. Психолого-педагогічні науки. - К., 2009. - Вип. LXXII. - С. 107-118.

3. Кузнєцова С.В. Розвиток пізнавальної самостійності майбутніх інженерів засобами самостійної роботи / С.В. Кузнєцова // Нові технології навчання. - Київ-Вінниця, 2009. - Спеціальний випуск № 58. - Ч. 1. - С. 425-433.

4. Кузнєцова С.В. Педагогічні умови розвитку пізнавальної самостійності студентів / С.В. Кузнєцова, В.М.Манько // Вища освіта України. Тем. вип. «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології». - К., 2008 - Т. 2. - С. 125 - 132.

5. Кузнєцова С.В Організаційно-педагогічні фактори та умови формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу / С.В. Кузнєцова // Вісник Національної академії оборони України. Зб-к наук. праць. - К. : НАОУ, 2010. - Вип. 1(14) - С. 54 - 61.

Інші публікації

6. Кузнєцова С.В. Формування та розвиток пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу: методичні рекомендації / С.В. Кузнєцова. - К. : «АДЕФ-Україна», 2010. - 79 с.

7. Кузнєцова С.В Діяльнісний підхід до формування пізнавальної самостійності студентів / С.В. Кузнєцова // Наука і вища освіта: тези доповідей ХVI Міжнародної наукової конференції молодих науковців у 4 т. (Запоріжжя, 17-18 квітня 2008 р.). - Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2008. - Т. 3. - С. 189-190.

8. Кузнєцова С.В Формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічних спеціальностей / С.В. Кузнєцова // Актуальні проблеми вищої професійної освіти України: матеріали науково-практичної конф. (Київ, 20-21 березня 2008 р.). - К. : Національний авіаційний університет, 2008. - С. 32.

Анотації

Кузнєцова С.В. Методика формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання(технічні дисципліни). - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

У дисертації обгрунтовано процес формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу засобами загальнотехнічних дисциплін. Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження з проблеми та сучасний стан методики навчання загальнотехнічних дисциплін у вищих навчальних закладах, з'ясовано педагогічні фактори та умови формування пізнавальної самостійності студентів. На основі методу експертної оцінки впливовості факторів науково обґрунтовано принципи, організаційно-педагогічні умови та розроблено основи методики формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу. Це передбачає застосування системи самостійних індивідуальних навчальних завдань і створення проблемно-пошукових ситуацій для моделювання елементів майбутньої професійної діяльності, які забезпечують розвиток творчого технічного мислення студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності в системі організаційних форм навчання з використанням проблемних, ігрових, евристично-діалогових способів навчальної роботи.

Уточнено комплекс критеріїв (змістово-результативний, операційний, мотиваційно-динамічний) і розроблено рівні сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін (репродуктивний, перехідний, творчий). Експериментальні дослідження підтвердили ефективність методики формування пізнавальної самостійності студентів і показали підвищення якості засвоєння навчального матеріалу, зменшення витрат часу, а також розвиток мотиваційно-цільових і пізнавальних структур системи навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Ключові слова: пізнавальна самостійність, майбутні аграрники, навчально-пізнавальна діяльність, творче технічне мислення, індивідуальні диференційовані творчі завдання, методика навчання загальнотехнічних дисциплін.

Кузнецова С.В. Методика формирования познавательной самостоятельности студентов агротехнического колледжа в процессе изучения общетехнических дисциплин. - Рукопись.

В диссертационной работе обосновывыется формирование познавательной самостоятельности студентов агротехнических специальностей в высших аграрных учебных заведениях.

Целью диссертационной работы является разработка и экспериментальная проверка методики формирования познавательной самостоятельности студентов в процессе изучения общетехнических дисциплин в высших аграрных учебных заведениях.

В диссертации обоснованы основные методологические подходы (личностно-развивающий, структурно-системный, деятельностный) к разработке и внедрению методики формирования познавательной самостоятельности студентов, которые в комплексе определяют методологию предлагаемого исследования. Обозначенные методологические подходы обеспечиваются, кроме общедидактических, специфическими принципами, в частности: перманентная трансформация обучающей деятельности в профессиональную деятельность; обучение на высоком, но посильном уровне интеллектуальной трудности; преобладающая роль общения; осуществление педагогической деятельности на уровне мастерства; проблемность обучения; мотивированность в овладении студентами профессиональными знаниями.

В работе впервые определены, теоретически обоснованы организационно-педагогические условия формирования познавательной самостоятельности студентов (отбор и структурирование содержания обучения на основе индивидуального развития учебно-познавательной деятельности студентов, целенаправленное развитие познавательных возможностей студентов, их способности самостоятельно овладевать разноуровневыми знаниями, использование в теоретической и практической подготовке студентов современной системы средств самообразовательного обучения), которые связаны с особенностями содержания ученого материала и познавательными возможностями студентов. Разработано методику формирования познавательной самостоятельности студентов, что предусматривает использование системы самостоятельных индивидуальных учебных заданий утрудняющего содержания и создание проблемно-поисковых ситуаций для моделирования элементов будущей профессиональной деятельности, которые обеспечивают развитие творческого технического мышления студентов в процессе учебно-познавательной деятельности в системе организационных форм обучения с использованием проблемных, игровых, эвристическо-диалогических способов учебной работы.

Для эффективного развития учебно-познавательных и специальных учений, творческого мышления студентов как аудиторные, так и внеаудиторные занятия должны моделировать структуру самостоятельной поисковой деятельности будущих специалистов. При этом в методике их проведения превалируют самостоятельное выполнение индивидуальных дифференцированных практических заданий, исследовательский метод при выполнении лабораторных работ, дискуссия, диалогические и игровые методы.

Индивидуальные диференцированные практические задания учитывают степень и характер трудности ученого содержания, уровень развития учебно-познавательной деятельности и обеспечивают вначале доступность и посильность выполнения учебного задания, а потом позволяют последовательно, соответственно развитию учений, технического мышления повышать трудность обучения. Таким образом, создается посильное познавательное напряжение („зона ближнего розвития” за Л. Выготским), постоянная перспектива достижения творческого результата, что способствует эффективному усвоению учебного материала на номинальной степени его трудности. Основываясь на эмпирических данных определены обязательные этапы организации выполнения индивидуальных дифференцированных практических учебных заданий: 1) диагностический; 2) дифференцировано-планирующий; 3) подготовительно-корректирующий; 4) реализационный; 5) итоговый.