Педагогічні основи контролю і оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького

ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ КОНТРОЛЮ І ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ З ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ

Спеціальність 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Лисак Галина Олександрівна

Хмельницький - 2010

Анотації

Лисак Г.О. Педагогічні основи контролю і оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2010.

Дисертацію присвячено питанням контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. У дослідженні визначено особливості контрольно-оцінювальної діяльності викладачів та обґрунтовано педагогічні основи контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів. Розкрито сутність та структуру готовності викладачів до контролю й оцінювання, виявлено стан сформованості основних компонентів готовності. Розроблено та експериментально перевірено модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів з гуманітарних дисциплін. Визначено сукупність психолого-педагогічних умов, що забезпечують дієвість моделі.

Ключові слова: контроль й оцінювання професійної підготовленості, педагогічні основи контролю й оцінювання, готовність викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності, модель підготовки, психолого-педагогічні умови.

ЛысакГ.А. Педагогические основы контроля и оценивание профессиональной подготовленности по гуманитарным дисциплинам студентов университетов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - «Теория и методика профессионального образования». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2010.

Диссертация посвящена вопросам контролю и оценивания профессиональной подготовленности студентов университетов по гуманитарным дисциплинам. Работа содержит теоретическое обоснование, методические положения и результаты эмпирического изучения данной проблемы.

Актуальность проблемы обусловлена количественными и качественными изменениями, которые введены в высших учебных заведениях в области контроля и оценивания профессиональной подготовленности. На основе обобщения научно-педагогической литературы осуществлён комплексный анализ контрольно-оценочной деятельности педагога, установлено место и роль контроля и оценивания в структуре педагогической деятельности. В ходе научного поиска выделены педагогические основания контроля и оценивания профессиональной подготовленности студентов университетов по гуманитарным дисциплинам, реализация которых повысит результативность профессиональной деятельности преподавателей вузов. К ним отнесены: тенденции Болонского процесса, требования к контролю, современные методы контроля и оценивания профессиональной подготовленности студентов университетов по гуманитарным дисциплинам, инновационные технологии обучения. В ходе исследования раскрыта сущность понятия «готовность к контролю и оцениванию» как особое состояние, которое обеспечивает способность преподавателей к успешному выполнению данной деятельности. Представлена структура психолого-педагогической готовности преподавателей к контролю и оцениванию, которая состоит из четырех взаимосвязанных компонентов: мотивационного, эмоционального, когнитивного и операционно-действенного.

Мотивационный компонент состоит в наличии в преподавателя установки на реализацию контрольно-оцениваемой деятельности, положительной мотивации, необходимости усовершенствования. Эмоциональный компонент - это уверенность в себе, умение регулировать свое эмоциональное состояние. Когнитивный компонент характеризуется уровнем теоретико-методологической подготовки специалиста, наличием знаний педагогических основ реализации контрольно-оценочной деятельности. Операционно-действующий компонент готовности определяется уровнем практических умений, необходимых для успешной контрольно-оценочной деятельности.

В исследовании дана характеристика трем уровням (низкому, среднему, высокому) готовности преподавателей к контролю и оцениванию. Проведенное констатирующее исследование установило недостаточный уровень готовности к контрольно-оценочной деятельности у преподавателей, что обуславливает необходимость целенаправленной экспериментальной деятельности в этом направлении.

С целью повышения уровня готовности к контрольно-оценочной деятельности разработана модель подготовки преподавателей к реализации педагогических основ контроля и оценивания профессиональной подготовленности студентов по гуманитарным дисциплинам. Основными компонентами модели являются: цель, организация подготовки преподавателей на основах андрагогики (принципы, формы, методы, этапы и средства обучения), компоненты и уровни готовности, результат. Эффективность модели обеспечивали психолого-педагогические условия.

Отобрана совокупность психолого-педагогических условий (формирование позитивной эмоциональной сферы у преподавателей гуманитарных дисциплин; стимулирование механизма самосовершенствования и педагогической рефлексии в области контроля и оценивание; уменьшение влияния субъективных факторов на результаты контроля и оценивания профессиональной подготовленности студентов университетов по гуманитарным наукам; объединение традиционных и инновационных методов контроля). Все компоненты разработанной модели направлены на повышение уровня готовности преподавателей к данному виду деятельности. Основной формой практической организации подготовки преподавателей к контролю и оцениванию стали научно-методические семинары.

С целью проверки эффективности модели подготовки преподавателей университетов к реализации педагогических основ контроля и оценивания профессиональной подготовленности студентов проведен формирующий эксперимент. В результате его проведения произошли статистически значимые положительные изменения в показателях сформированности основных компонентов готовности участников эксперимента и уровнях успешности их деятельности.

Ключевые слова: контроль и оценивание профессиональной подготовлености, педагогические основы контроля и оценивания, готовность преподавателей к контрольно-оценночной деятельности, модель подготовки, психолого-педагогические условия.

Lysak H.O. Pedagogical Bases of Control and Assessment of Universities' Students' Professional Preparation in Humanities. - Manuscript.

The thesis is for obtaining the scientific degree of the candidate of Pedagogical Science in Specialty 13.00.04 - «Theory and methods of professional education». - The National Academy of the Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi. - Khmelnytskyi, 2010.

The thesis is dedicated to the problems of control and assessment of students' professional preparation in humanities. The peculiarities of control and assessment activity and the pedagogical bases of control and assessment have been determined in the investigation. The essence and structure of the lecturers' readiness to the control and assessment have been revealed. The real state of the main components formation of lecturers' readiness to the control and assessment has been determined. The lecturers' training model for realization of pedagogical bases of control and assessment of students' professional preparation in humanities has been worked out and approved. The psycho-pedagogical conditions that ensure the effectiveness of the model have been determined.

Key words: control and assessment of professional preparation, pedagogical bases of control and assessment, lecturers' readiness to control and assessment activity, training model, psycho-pedagogical conditions.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Освіта є засобом відтворення й підвищення інтелектуального та духовного потенціалу народу, дієвим чинником оновлення усього суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародному рівні. Сьогодні пріоритетним завданням освіти України стала модернізація її вищої ланки відповідно до положень Болонської декларації. Цей процес вимагає суттєвих змін усіх складових процесу навчання, зокрема контролю й оцінювання знань, умінь і навичок студентів. Відтак, контрольно-оцінювальна діяльність викладача вимагає творчого аналізу й експериментальної перевірки.

Питання контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів знайшло своє відображення у дослідженнях багатьох психологів та педагогів. В останні роки з'явилися праці, в яких висвітлюються: контроль знань, умінь і навичок (І. Булах, В. Полюк, І. Підласий, Л. Романишина, П. Сікорський, В. Ягупов); зміст процесу контролю й оцінювання (А.Алексюк, Б. Лихачов, Н. Мойсеюк, В. Сластьонін, М. Фіцула, О. Ярошенко); психолого-педагогічні аспекти контролю й оцінювання (О.Безносюк, К. Делікатний, Л. Джулай); професійні педагогічні уміння в галузі контролю й оцінювання (О. Ковальчук, Н. Кузьміна, А. Реан, В. Якунін); готовність педагога до контролю й оцінювання як до окремого виду педагогічної діяльності (М. Дьяченко, С. Калаур, І. Мельничук).

Результати констатувального експерименту вказують на те, що на сучасному етапі розвитку вищої освіти існує потреба у виробленні єдиних критеріїв оцінювання, удосконаленні процедури контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів, усуненні невідповідності між контролем та оцінюванням аудиторної, індивідуальної та самостійної роботи. Недостатньо вивченими залишаються питання підготовки викладачів до процесу організації контрольно-оцінювальної діяльності в умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу.

Аналіз проблеми контролю й оцінювання дозволив виявити суперечності між: потребою суспільства у висококваліфікованих викладачах зі знаннями педагогічних основ контролю й оцінювання та відсутністю розроблених шляхів і методів їхньої практичної підготовки; реальним та необхідним рівнем готовності викладачів до контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів; домінуванням традиційних підходів до контролю й оцінювання та недостатнім урахуванням сучасних вимог у цій галузі. Багатоаспектність питання контролю й оцінювання зумовлює науковий пошук шляхів його вдосконалення, а саме: врахування індивідуальних особливостей студентів під час контролю, зменшення суб'єктивних чинників на результати контролю й оцінювання, вибір оптимальних методів, форм і засобів контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів.

Актуальність проблеми контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, наявні суперечності та реальна потреба в їх усуненні визначили тему дисертаційного дослідження: «Педагогічні основи контролю і оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та тематичного плану наукових досліджень Хмельницького національного університету «Психолого-педагогічна система становлення особистості фахівця» (реєстраційний номер 09U002 від 29.09.2009р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №12 від 31.05.2007р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол №2 від 26.02.2008 р.).

Мета полягає у теоретичному обґрунтуванні педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів у контексті підготовки викладачів до контрольно-оцінної діяльності.

Відповідно до сформульованої мети передбачено виконати такі завдання дослідження:

1. На підставі аналізу літературних джерел схарактеризувати суть контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів як складової педагогічної діяльності викладача ВНЗ.

2. Виокремити та обґрунтувати педагогічні основи контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів.

3. Визначити компоненти готовності викладачів до здійснення контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів і стан її сформованості.

4. Розробити модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін та перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - контрольно-оцінювальна діяльність викладача вищої школи.

Предмет дослідження - підготовка викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: теорія наукового пізнання, основні закони та принципи діалектики, системний підхід до опису явищ об'єктивної дійсності, основні принципи дидактики, положення щодо професійної підготовки вчителів, нові педагогічні технології, концептуальні положення психолого-педагогічних підходів до контролю й оцінювання, а також нормативні документи в галузі освіти. У роботі використано наукові положення і висновки щодо: готовності до педагогічної діяльності в цілому й оцінювання навчальних досягнень зокрема (М. Дьяченко, І. Зязюн, В. Сластьонін); психолого-педагогічних особливостей контролю й оцінювання знань та вмінь (І. Булах, К. Делікатний, Л. Джулай, Л. Романишина); сучасних підходів до процесу контролю й оцінювання результатів навчальної діяльності студентів за умов кредитно-трансферної системи навчання (Я. Болюбаш, В. Журавський, В. Кремень).

Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань було використано такі методи: теоретичні - аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація, узагальнення, моделювання (з метою визначення особливостей контрольно-оцінювальної діяльності викладача ВНЗ, виявлення структури психолого-педагогічної готовності викладачів до контролю й оцінювання, а також для обґрунтування педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, розробки та впровадження моделі); емпіричні - констатувальний експеримент: педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, опитування, тестування, метод самооцінки (для визначення сформованості у викладачів гуманітарних дисциплін готовності до контролю й оцінювання); формувальний експеримент (для перевірки ефективності моделі реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін); математичні методи обробки експериментальних даних - t-критерій Стьюдента та коефіцієнт кореляції Браве-Пірсона (для визначення достовірності одержаних результатів, а також для якісної та кількісної обробки отриманих результатів).

Експериментальна база та етапи дослідження. В експерименті брали участь викладачі та студенти Хмельницького національного університету, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. Дослідно-експериментальною роботою на різних етапах було охоплено 267 викладачів та 460 студентів I-IV курсів. Дослідження проводилося протягом 2006-2009 рр. і передбачало три етапи науково-педагогічного пошуку.

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше: виокремлено та обґрунтовано сутність та зміст педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін у контексті підготовки викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності (тенденції Болонського процесу, вимоги до проведення контролю, сучасні методи контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів, інноваційні технології навчання); розроблено модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, яка включає: мету, процес організації підготовки викладачів (зміст, принципи, завдання, засоби, форми й етапи підготовки), компоненти і рівні готовності викладачів, психолого-педагогічні умови та результат підготовки; виокремлено психолого-педагогічні умови підвищення результативності контролю й оцінювання викладачами професійної підготовленості студентів (формування позитивної мотиваційної сфери у викладачів гуманітарних дисциплін, стимулювання механізму самовдосконалення та педагогічної рефлексії в галузі контролю й оцінювання, зменшення впливу суб'єктивних факторів на результати контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, поєднання традиційних та інноваційних методів контролю), що забезпечують дієвість моделі;

удосконалено форми і методи практичної підготовки викладачів ВНЗ до контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів в умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу на основі розробки цілісної системи науково-методичних семінарів;

подальшого розвитку дістали компонентний склад та сутнісні характеристики рівнів сформованості готовності викладачів до здійснення контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у: розробці та впровадженні програми науково-методичних семінарів для підготовки викладачів до здійснення контролю й оцінювання, яка була використана в навчальному процесі вищих навчальних закладів освіти, а також на курсах підвищення кваліфікації; виокремленні та обґрунтуванні педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін.

Основні результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Хмельницького національного університету (довідка №59/378 від 21.05.2009 р.); Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка №378 від 07.05.2009р.); Сумського державного педагогічного університету ім.А.С.Макаренка (акт №699 від 27.05.2009р.); Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка №20 від 27.04.2009р.); Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №10/38 від 12.06.2009 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднені на: міжнародних науково-практичних конференціях - «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2008), «Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України» (Ялта, 2008), «Іноземна комунікація: здобутки та перспективи» (Тернопіль, 2008), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2008), «Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу» (Одеса, 2008); міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми філології та перекладознавства» (Хмельницький, 2009); всеукраїнській науково-практичній конференції «Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції» (Черкаси, 2008); міжвузівських науково-практичних конференціях - «Професійна підготовка педагогічних кадрів у контексті європейського освітнього простору» (Хмельницький, 2008), «Сучасні педагогічні технології у вищій освіті» (Павлоград, 2008); регіональному науково-практичному семінарі «Удосконалення змісту й технологій оцінювання якості підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог Європейської асоціації якості освіти» (Тернопіль, 2007).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових праць, з яких 10 - наукових статей у фахових виданнях з педагогічних наук, 6 - у збірниках матеріалів наукових конференцій.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, теоретико-методологічні засади та методи дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне значення, подано відомості про експериментальну базу, апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Контроль та оцінювання професійної підготовленості студентів як педагогічна проблема» - розглянуто роль та місце контролю й оцінювання у структурі професійної діяльності викладачів університетів, виокремлено та обґрунтовано педагогічні основи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, визначено компоненти, рівні та стан готовності викладачів ВНЗ до контрольно-оцінювальної діяльності, висвітлено результати констатувального експерименту.

Аналіз наукових робіт І. Зімньої, Н. Кузьміної, О. Леонтьєва, Б. Лихачова, А. Реана, В. Сластьоніна, О. Щербакова дозволив виокремити в структурі професійної діяльності викладача ВНЗ контрольно-оцінювальну функцію як одну з найважливіших її складових частин. Контрольно-оцінювальна діяльність педагога пов'язана з: необхідністю аналізу результатів навчально-виховного процесу, виявленням позитивних сторін і недоліків, порівнянням досягнутих результатів із поставленими цілями і завданнями, оцінюванням результатів, внесенням необхідних корективів у педагогічний процес, пошуком шляхів його вдосконалення, впровадженням передового педагогічного досвіду.

Формування контрольно-оцінювальної діяльності викладача гуманітарних дисциплін відбувається стихійно та неусвідомлено з боку суб'єкта діяльності. Такий стан речей гальмує формування професійних знань та умінь студентів, сприяє невірному трактуванню критеріїв і норм контролю й оцінювання. У процесі дослідження встановлено, що якість контрольно-оцінювальної діяльності викладачів гуманітарних дисциплін перебуває у тісній залежності від реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів. Поняття «педагогічні основи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів» включає комплекс об'єктивних складових елементів контрольно-оцінювальної діяльності, які обумовлюють підвищення якості всього навчального процесу. У контексті підготовки викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності виокремлено та обґрунтовано такі педагогічні основи, як: тенденції Болонського процесу (прозорість навчального процесу та критеріїв оцінювання, використання різноманітних шкал оцінювання, підвищення ролі самостійної роботи студентів); вимоги до контролю (визначення мети контролю, встановлення конкретних, об'єктивних результатів контролю знань, застосування адекватних принципів, типів, форм і методів контролю); сучасні методи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів з гуманітарних дисциплін (письмові методи, тестові завдання, альтернативні методи оцінювання (написання есе, підготовка портфоліо, експрес опитування, самооцінювання), реалізація рейтингового підходу до контролю й оцінювання студентів за кредитно-трансферною системою організації навчальної діяльності); використання інноваційних технологій навчання (метод кейс-стаді, метод проектів, модульна технологія). Висунуто робочу гіпотезу про те, що якість контрольно-оцінювальної діяльності викладачів ВНЗ суттєво підвищується при реалізації у практичній діяльності виокремлених педагогічних основ контролю й оцінювання.

На підставі аналізу наукових праць, які розглядають питання контрольно-оцінювальної діяльності, ми дійшли висновку, що практична реалізація педагогічних основ контролю й оцінювання залежить від рівня готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності. Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури (Г. Балл, М. Дьяченко, К. Дурай-Новакової, Л. Кандибович, В. Моляко, С. Рубінштейн, В. Сластьонін) дав підстави констатувати, що немає загальноприйнятого підходу до трактування змісту поняття «готовність». Синтезувавши результати наукових пошуків фахівців, ми розглядаємо готовність до контрольно-оцінювальної діяльності як особливий стан, що інтегрує у собі психолого-педагогічну налаштованість та професійну спроможність до здійснення даного виду діяльності, структуру якого складають мотиваційний, емоційний, когнітивний та операційно-дійовий компоненти.

Мотиваційний компонент визначається наявністю у викладача установки на реалізацію контрольно-оцінювальної діяльності, позитивної мотивації, необхідності вдосконалення знань та умінь у цій галузі. Емоційний - це упевненість у собі як у викладачеві та вміння регулювати свій емоційний стан. Когнітивний компонент передбачає належний рівень теоретико-методологічної підготовки фахівця, його знання педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. Операційно-дійовий - забезпечує оволодіння викладачем практичними уміннями, необхідними для реалізації контрольно-оцінювальної діяльності.

У дослідженні охарактеризовано готовність викладачів у галузі контролю й оцінювання за трьома рівнями: низький, середній, високий. Високий - характеризується тим, що всі компоненти готовності виявляються яскраво, педагог уміло реалізовує педагогічні основи контролю й оцінювання у практичній діяльності; середній - більшість компонентів готовності до контролю й оцінювання виявляється достатньою мірою; низький рівень передбачає слабкий вияв компонентів готовності до контролю й оцінювання.

За результатами констатувального експерименту, у якому брали участь 187 викладачів ВНЗ встановлено, що домінуючим рівнем їхньої готовності до здійснення контрольно-оцінювальної діяльності є середній. За когнітивним компонентом: 73 викладача (39,04%) володіють низьким рівнем, 58 (31,01%) мають середній рівень, й лише 56 викладачів (29,95%) - високий. За мотиваційним компонентом: у 64 викладачів (34,22%) виявлено високий рівень мотивації, у 97 (51,87%) - середній, у 26 викладачів (13,91%) - низький рівень. Діагностика емоційного компоненту дала підстави стверджувати, що для 74 викладачів (39,57%) властивий високий рівень його сформованості, 77 (41,18%) володіють середнім, 36 (19,25%) - низьким рівнем. Найнижчі показники одержано при аналізі операційно-дійового компоненту готовності, зокрема лише 48 викладів (25,67%) володіють високим рівнем, тоді як 74 (39,57%) викладачам притаманний низький рівень та 65 (34,76%) - середній.

У процесі дослідження проведено анкетування на визначення об'єктивності відповідей викладачів. Отримані результати дають підстави констатувати, що 116 (62,03%) з опитаних викладачів не були адекватними у своїх відповідях, що свідчить про низький рівень об'єктивності відповідей на запитання анкети, а тому реальний рівень готовності викладачів до процесу контролю й оцінювання є нижчим від одержаного нами показника.

У межах констатувального експерименту було проведено анкетування викладачів з метою встановлення основних причин низького рівня готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності. До них належать: недостатня проінформованість викладачів (44,39%); недосконалість критеріїв оцінювання за ECTS (14,98%); брак практичного досвіду у молодих викладачів (29,93%); неготовність студентів до навчання в умовах нової системи (5,35%); відсутність належного матеріально-технічного забезпечення (5,35%).

Аналіз результатів опитування 460 студентів I-IV курсів університетів, що взяли участь у експерименті, дав можливість виявити основні фактори, які, на їхню думку, сприятимуть впровадженню педагогічних основ контролю й оцінювання, а саме: спрощення контрольно-оцінювальної системи (32,17%); забезпечення наступності контролю між школою і ВНЗ (19,57%); підвищення ролі самооцінювання (26,52%); використання інноваційних технологій навчання (21,74%). На констатувальному етапі експерименту було досліджено успішність 126 студентів I-IV курсів гуманітарно-педагогічного інституту Хмельницького національного університету та проведено контрольні роботи (КР) з дисциплін «Історія України», «Філософія», «Психологія», «Педагогіка», «Практичний курс англійської мови». Встановлено, що поточна успішність і якість знань студентів відрізняється від оцінки за контрольну роботу, викладачі приділяють недостатньо уваги контролю й оцінюванню професійної підготовленості студентів. Значне розходження поточних оцінок студентів із результатами КР свідчить про ліберальне ставлення викладачів до якості оцінювання знань студентів, що пояснюється їхньою недостатньою компетентністю з проблеми реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів.

У цілому, результати констатувального етапу дослідження свідчать про недостатній рівень сформованості компонентів готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності та необхідність організації цілеспрямованої їхньої підготовки до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін.

У другому розділі - «Практичні шляхи реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з дисциплін гуманітарного циклу» - розроблено і теоретично обґрунтовано модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, здійснено аналіз психолого-педагогічних умов підвищення результативності контролю й оцінювання, визначено етапи організації та методику проведення формувального експерименту, здійснено математичну обробку, аналіз, систематизацію й узагальнення його результатів.

Виходячи зі змісту педагогічних основ контролю й оцінювання, розроблено модель (рис. 1) підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. Модель трактуємо як комплексну інтегровану схему, що включає в себе послідовність оперативних дій, які забезпечують досягнення педагогічних цілей. Основними компонентами розробленої моделі є: мета, процес організації підготовки викладачів (принципи, зміст, завдання, засоби, форми й етапи підготовки), компоненти і рівні готовності викладачів, психолого-педагогічні умови та результат підготовки. Усі складові компоненти моделі спрямовані на формування належного рівня готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності.

Під час практичної організації процесу підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін було взято до уваги такі принципи андрагогіки: пріоритет самостійності, спільна діяльність, опора на практичний досвід викладача, індивідуалізація, системність, контекстність, актуалізація результатів, елективність, розвиток освітніх потреб, усвідомленість. Зміст підготовки забезпечив формування системи наукових знань та пов'язаних з ними практичних умінь і навичок, якими повинні володіти викладачі для здійснення контролю й оцінювання. Для ефективної підготовки викладачів до контролю й оцінювання, разом з технічними і словесними засобами підготовки використовувалася науково-методична література, періодичні видання, інструктивні картки.

Рис. 1. Модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін

Основною формою організації процесу підготовки викладачів стали науково-методичні семінари, спрямовані на формування відповідної теоретичної бази та практичних умінь у галузі контролю й оцінювання. Під час організації та проведення науково-методичних семінарів викладачам були прочитані проблемні лекції, що сприяли підвищенню рівня теоретичних знань щодо реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. Практичні уміння викладачів гуманітарних дисциплін в галузі контролю й оцінювання вдосконалювалися в процесі психолого-педагогічних тренінгів, що включали дискусії, навчальні ігри, проблемні й рольові ситуації.

Дієвість моделі забезпечувалася психолого-педагогічними умовами підвищення результативності контролю й оцінювання викладачами професійної підготовленості студентів. До них належать: формування позитивної мотиваційної сфери у викладачів гуманітарних дисциплін, стимулювання механізму самовдосконалення та педагогічної рефлексії в галузі контролю й оцінювання, зменшення впливу суб'єктивних факторів на результати контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, поєднання традиційних та інноваційних методів контролю.

Формування позитивної мотиваційної сфери у викладачів гуманітарних дисциплін як одна з психолого-педагогічних умов передбачає формування стійкої позитивної мотивації до оволодіння системою знань і практичних умінь, необхідних для здійснення процедури контролю й оцінювання на належному рівні. Для її реалізації було проведено комплексне тестування, індивідуальні та групові бесіди з викладачами з метою підвищення рівня внутрішньої мотивації та зменшення упередженості.

Стимулювання механізму самовдосконалення та педагогічної рефлексії в галузі контролю й оцінювання є необхідною умовою підвищення рівня готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності, оскільки позитивно впливає на підвищення рівня сформованості когнітивного, операційно-дійового й емоційного компонентів. Її реалізація передбачає: підвищення рівня самостійності, самокритичності, формування наполегливості в досягненні мети, вимогливості до себе та інших, цілеспрямованості, рішучості, самовладання, удосконалення умінь керувати своїм емоційним станом, формування адекватної самооцінки. З цією метою здійснювався відбір відповідних завдань та педагогічних ситуацій, спрямованих на процес особистісного та професійного зростання викладачів.

Суб'єктивні фактори суттєво впливають на контроль й оцінювання професійної підготовленості студентів. Тому зменшення впливу суб'єктивних факторів на результати контролю й оцінювання є тією умовою, що забезпечить удосконалення когнітивного та операційно-дійового компонентів готовності. Ця умова реалізовувалася шляхом введення в процес підготовки викладачів проблемного навчання. Особливу роль у впровадженні зазначеної умови відігравали науково-методичні семінари, що передбачали вирішення ситуативних і проблемних педагогічних завдань та вправ. Такий підхід сприяв: підвищенню рівня теоретико-методологічної підготовки викладачів; удосконаленню фахових знань та обізнаності з педагогічних основ контролю й оцінювання.

Реалізація такої психолого-педагогічної умови, як поєднання традиційних та інноваційних методів контролю, забезпечило всебічний підхід, високу точність та об'єктивність контролю й оцінювання викладачами професійної підготовленості студентів. Викладачі в своїй діяльності навчилися поєднувати традиційні й інноваційні методики контролю професійної підготовленості студентів, що дало можливість урізноманітнити процедуру контролю й оцінювання. Удосконалення практичних умінь і навичок контрольно-оцінювальної діяльності відбувалося на науково-методичних семінарах завдяки проведенню тренінгів та різного характеру навчальних ігор.

Формувальний експеримент було проведено на базі Хмельницького національного університету. Під час формувального експерименту було проведено два зрізи в контрольній (40 викладачів) та експериментальній (40 викладачів) групах. Перший зріз у контрольній та експериментальній групах було зроблено на початку формувального експерименту для виявлення рівня сформованості компонентів готовності викладачів до контролю й оцінювання. Другий контрольний зріз було зроблено на завершальному етапі формувального експерименту з метою визначення динаміки сформованості загальної готовності викладачів контрольної й експериментальної груп.

Завдяки кореляційному аналізу було встановлено, що між показниками компонентів готовності викладачів та загальним рівнем готовності є тісні функціональні взаємозв'язки, що свідчить про цілісність досліджуваного нами феномену. Це дає підстави стверджувати, що при удосконаленні будь-якого із компонентів буде підвищуватися загальний рівень готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності.

Дані проведеного експериментального дослідження свідчать про суттєву динаміку підвищення рівня готовності викладачів експериментальної групи до контрольно-оцінювальної діяльності (табл.). Протягом експерименту у викладачів експериментальної групи значно покращився рівень готовності до здійснення контрольно-оцінювальної діяльності на основі реалізації педагогічних основ. Зокрема, на початку формувального експерименту лише 6 викладачам (15%) був притаманний високий рівень готовності до здійснення контролю й оцінювання, на кінець експерименту кількість викладачів із високим показником збільшилася вдвічі (30 %).

Таблиця 1 Динаміка готовності викладачів гуманітарних дисциплін до здійснення контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів

На основі використання методів математичної статистики встановлено, що одержане значення t=0,5 (t_kp.=1,66; б=0,05) для контрольної групи дозволяє прийняти нульову гіпотезу та зробити висновок про відсутність статистично значущих відмінностей. Натомість, значення t=2,22 (t_kp.=1,66; б=0,05) для експериментальної групи дає можливість відхилити нульову гіпотезу, у якій висувається припущення, що експериментально організована робота немає переваг. Тобто, підтверджується альтернативна гіпотеза про якісні зміни, що відбулися під час проведення експерименту. При обчисленні абсолютної різниці в зміні зазначених показників між контрольною та експериментальною групами у кінці експерименту, виявлено, що t=1,85 (t_kp.=1,66; б=0,05). Це дозволяє дійти висновку, що різниця у результатах тестування викладачів експериментальної та контрольної груп не є випадковою, а викликана ефективною експериментальною роботою. У контрольній групі таких суттєвих результатів не було отримано.

Отже, результати впровадження запропонованої нами моделі підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін засвідчили її ефективність. Це підтверджується позитивними змінами в показниках сформованості основних компонентів готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності.

викладач педагогічний контроль

Висновки

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення проблеми контрольно-оцінювальної діяльності викладачів ВНЗ шляхом виокремлення педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін та розробки й експериментальної перевірки відповідної моделі підготовки.

1.Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволило обґрунтувати контроль й оцінювання як окремий вид професійної діяльності викладача, що потребує відповідної підготовки. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено сутність контрольно-оцінювальної діяльності викладача ВНЗ, що полягає в: аналізі результатів навчально-виховного процесу, виявленні у ньому позитивних сторін і недоліків, порівнянні досягнутих результатів із поставленими цілями та завданнями, оцінюванні отриманих результатів, внесенні необхідних корективів у педагогічний процес. З урахуванням змін, які відбулися у вищих навчальних закладах у зв'язку з запровадженням кредитно-трансферної системи навчання, досліджено та проаналізовано основні функції, принципи, типи, форми і методи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів з гуманітарних дисциплін, які використовують педагоги вищої школи.

2.Встановлено, що якість контрольно-оцінювальної діяльності викладачів гуманітарних дисциплін залежить від практичної реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання. Педагогічні основи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін - це комплекс об'єктивних складових елементів контрольно-оцінювальної діяльності, які обумовлюють підвищення якості всього навчального процесу. Виокремлено такі педагогічні основи, як: тенденції Болонського процесу (прозорість навчального процесу та критеріїв оцінювання, використання різноманітних шкал оцінювання, підвищення ролі самостійної роботи студентів); вимоги до контролю (визначення мети контролю, встановлення конкретних, об'єктивних результатів контролю знань, застосування адекватних принципів, типів, форм і методів контролю); сучасні методи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів з гуманітарних дисциплін (письмові методи, тестові завдання, альтернативні методи оцінювання (написання есе, підготовка портфоліо, експрес опитування, самооцінювання), реалізація рейтингового підходу до контролю й оцінювання студентів за кредитно-трансферною системою організації навчальної діяльності); використання інноваційних технологій навчання (метод кейс-стаді, метод проектів, модульна технологія).

3.Успішному здійсненню викладачами контрольно-оцінювальної діяльності передує формування відповідного рівня готовності до неї. Наукову категорію «готовність» розглядаємо як особливий стан, що інтегрує психолого-педагогічну налаштованість до здійснення даного виду діяльності, структуру якого складають мотиваційний, емоційний, когнітивний та операційно-дійовий компоненти. Мотиваційний компонент полягає в наявності у викладача установки на реалізацію контрольно-оцінювальної діяльності, позитивній мотивації. Емоційний передбачає упевненість у собі та уміння регулювати свій емоційний стан. Когнітивний виявляється у рівні теоретико-методологічної підготовки фахівця, його знаннях педагогічних основ контролю й оцінювання. Операційно-дійовий передбачає оволодіння викладачем практичними уміннями, необхідними для реалізації контрольно-оцінювальної діяльності. Охарактеризовано три рівні готовності викладачів ВНЗ до контрольно-оцінювальної діяльності: низький, середній та високий. Високий - характеризується тим, що всі компоненти готовності виявляються яскраво, педагог уміло реалізовує педагогічні основи контролю й оцінювання у практичній діяльності; середній - більшість компонентів готовності до контролю й оцінювання виявляється достатньою мірою; низький рівень передбачає слабкий вияв компонентів готовності до контролю й оцінювання. Результати констатувального етапу дослідження свідчать про недостатній рівень сформованості компонентів готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності.

4.Розроблено модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. Основними компонентами моделі є: мета, процес організації підготовки викладачів (зміст, принципи, завдання, засоби, форми й етапи підготовки), компоненти і рівні готовності викладачів, психолого-педагогічні умови та результат підготовки. Розроблено та апробовано систему науково-методичних семінарів, що спрямована на формування відповідної теоретичної бази та практичних умінь викладачів ВНЗ в галузі контролю й оцінювання. Формування у викладачів належного рівня теоретичних знань в галузі основ контролю й оцінювання відбувалося у вигляді проблемних лекцій, а практичні уміння вдосконалювалися у процесі педагогічних тренінгів, що передбачали дискусії, навчальні ігри, проблемні й рольові ситуації.

5.Дієвість моделі підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін забезпечувалася сукупністю психолого-педагогічних умов. Під психолого-педагогічними умовами підвищення результативності контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів ми розуміємо поєднання елементів змісту, методів, прийомів, організаційних форм контролю й оцінювання, які позитивно впливають на ефективність і результативність навчально-виховного процесу. До них віднесено: формування позитивної мотиваційної сфери у викладачів гуманітарних дисциплін; стимулювання механізму самовдосконалення та педагогічної рефлексії в галузі контролю й оцінювання; зменшення впливу суб'єктивних факторів на результати контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін; поєднання традиційних та інноваційних методів контролю. Впровадження психолого-педагогічних умов забезпечило сформованість достатнього рівня готовності викладачів ВНЗ до здійснення контрольно-оцінювальної діяльності.

6.За результатами формувального експерименту визначено залежність загального рівня готовності викладачів до контролю й оцінювання від практичної реалізації обґрунтованих у дослідженні педагогічних основ. Встановлено ефективність розробленої моделі підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. Зокрема, на початку експерименту лише 6 викладачів (15%) володіли високим рівнем готовності, після проведення дослідження викладачів із високим показником збільшилося вдвічі (30%). Отримані результати в експериментальній групі вважаємо адекватними тому, що: доведено ефективність впровадження запропонованої нами моделі підготовки викладачів; відбулося удосконалення усіх компонентів готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності. У контрольній групі суттєвих результатів не отримано. Математично-статистична обробка результатів, що здійснювалася з використанням t-критерія Стьюдента та коефіцієнта кореляції Браве-Пірсона, підтвердила вірогідність і невипадковість отриманих під час дослідження результатів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів. Подальшого вивчення потребують питання: обґрунтування акмеологічних підходів до процесу формування високого рівня готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності; використання інформаційних та комп'ютерних технологій у процесі підготовки викладачів до контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Лисак Г.О. Сутність шкалювання при оцінюванні навчальної діяльності студентів / Лисак Г.О. // Педагогічні науки : Збірник наукових праць Сум. держ. пед ун-ту ім. А.С. Макаренка / Відповідальний за випуск В.В.Бугаєнко. - Суми : СумДПУ ім.А.С. Макаренка, 2007. - Ч.4. - С.297-304.

2. Лисак Г.О. Особливості модульної технології навчання як вагомого чинника модернізації вищої освіти в України / Лисак Г.О. // Збірник наукових праць № 41. Частина ІІ / Ред. кол.: Балашов В.О. та інші. - Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького, 2007. - С.119-121.

3. Лисак Г.О. Інноваційні педагогічні технології як умова підвищення якості освіти / ЛисакГ.О. // Вісник Черкаського університету. Педагогічні науки / Ред. кол.: А.І. Кузьмінський та інші. - Черкаси: Черкаський національний університет, 2008. - Вип. 124. - С.39-42.

4. Лисак Г.О. Контроль навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-трансферної системи навчання / ЛисакГ.О. // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Педагогічні науки / гол. ред. Міщик Л.І. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2008. - С.155-161.

5. Лисак Г.О. Стан готовності викладачів до контролю й оцінювання результатів навчальної діяльності студентів університетів / Галина Лисак // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка / гол. ред. Головчак В.М. - Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету, 2008. - Вип. XXI, Частина1. - С.212-218.

6. Лисак Г.О. Модель організації педагогічних основ контролю та оцінювання професійної підготовки студентів університетів з дисциплін гуманітарного циклу / Галина Лисак // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка / гол. ред. Головчак В.М. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету, 2008. - Вип. ХХIV. - С.110-114.

7. Лисак Г.О. Моделювання як шлях підвищення рівня готовності викладачів ВНЗ до оцінювання навчальних досягнень студентів / Лисак Г.О. // Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору / відп. ред. Манюха І.П. - К.: Видавництво «Гнозис», 2008. - Додаток 3, том III (10). - С. 280-285.

8. ЛисакГ.О. Психолого-педагогічні умови підвищення об'єктивності контролю та оцінювання професійної підготовки студентів університетів / Г.О. Лисак // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка / Ред. кол.: П.Ю. Саук та інші. - Житомир : Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2009. - Вип. 44.- С. 88-91.

9. Лисак Г.О. Методика підготовки викладачів до здійснення контрольно-оцінювальної діяльності / Галина Лисак // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол.: ПобірченкоН.С., С.І. Покутній та інші. - Умань: СПД Жовтий, 2009. - Вип. 28. - С.11-15.

10. Лисак Г.О. Динаміка та результати підготовки викладачів до контролю та оцінювання / Лисак Галина // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка / Ред. кол.: Микола Вашуленко та інші. - Тернопіль: Видавничий відділ ТНПУ, 2009. - №3. - С.28-31.

11. Лисак Г.О. Сутність процесу оцінювання у структурі професійної діяльності викладача / Г.О. Лисак // Удосконалення змісту й технологій якості підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог Європейської асоціації якості освіти: матеріали регіон. наук.-практ. семінару / за ред. Г.В. Терещука. - Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. - С.18-20.