Педагогічна підготовка магістрів у вищих економічних навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

УДК 378.1 : 37.015.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Педагогічна підготовка магістрів у вищих економічних навчальних закладах

Лебедик Леся

Вікторівна

Полтава - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському університеті споживчої кооперації України, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент

Кравченко Любов Миколаївна, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, завідувач кафедри культурології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Дзундза Алла Іванівна, Донецький національний університет, професор кафедри теорії ймовірностей і математичної статистики;

кандидат педагогічних наук, доцент Карапузова Наталія Дмитрівна, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, завідувач кафедри природничо-математичних дисциплін, декан психолого-педагогічного факультету.

Захист відбудеться 10 березня 2010 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.053.01 у Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка за адресою: 36003, м. Полтава, вул. Остроградського, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка за адресою: 36003, м. Полтава, вул. Остроградського, 2.

Автореферат розісланий 5 лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. І. Шиян

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства національна система професійної освіти зазнає докорінних змін, які орієнтують майбутніх фахівців на конкурентноздатність і творчість у професійній діяльності. Вища економічна освіта покликана формувати фахівця, якість підготовки якого має відповідати світовим і національним стандартам, вимогам інтегрованого ринку праці та ризикам швидкого, часто непередбачуваного і кризово небезпечного розвитку глобальних економічних систем. Це викликає потребу педагогічної підготовки майбутнього фахівця з економіки, формування в нього вмінь, які забезпечують особистісні можливості вчити інших і вчитися самому, вести переговори і діалог, враховувати у процесі професійної діяльності соціальні норми поведінки і вихованість співробітників. Особливо це стосується магістрів економіки, адже кваліфікаційний рівень «магістр» передбачає можливість людини працювати не лише менеджером і науковцем, а й педагогом - викладачем у економічних навчальних закладах, що стимулює поглиблення вимог до педагогічної підготовки цієї категорії фахівців.

Актуальність педагогічної підготовки магістра напряму «Економіка» зумовлена специфікою економічної діяльності фахівця в умовах ринкової економіки, пов'язаної з веденням переговорів, індивідуальною виховною роботою з персоналом, формуванням колективу підрозділу, діяльністю викладача. Виконання цих функцій, які за даними дослідження займають більше 60% часу професійної діяльності магістра економіки, пов'язане з розвитком педагогічних умінь вести діалог, учитися самому і вчити колектив, відстоювати свою точку зору в дискусії, уміти переконувати, готувати аналітичні доповіді і виступати з ними перед аудиторією. У той же час, за результатами опитування випускників економічних університетів у рамках дослідження, керівники підприємств, менеджери вищої ланки управління економічними організаціями виявляють запит на педагогічну підготовку: 80,3% опитаних відчувають труднощі у формуванні трудових колективів; 76,8% - у спілкуванні з використанням спеціалізованої економічної термінології; 70,2% - у пошуку оптимальних педагогічних технологій вирішення нестандартних економічних і виховних ситуацій. 68,7 % опитаних викладачів економічних ВНЗ І-ІІ ступеня не мають педагогічної освіти та відчувають потребу в ній.

Це є свідченням того, що в сучасному освітньому процесі економічного університету назріла потреба в удосконаленні чинників, які сприяють якісній педагогічній підготовці магістра економіки. Проте аналіз навчальних програм, підручників та інших навчально-методичних джерел виявив, що вузька предметна спрямованість навчального процесу підготовки магістрів економіки створює утруднення у формуванні педагогічних якостей майбутнього фахівця, відсутня технологія реалізації особистісного, діяльнісного й акмеологічного наукових підходів та оцінювання результатів навчання, панує декларативність викладання педагогічних дисциплін, спостерігається недостатня особистісна і практична спрямованість навчання, його незбалансованість із процесами інтеграції і вимогами до посилення міждисциплінарності підготовки.

Указане вище викликає потребу переосмислення проблеми підготовки магістрів у вищих економічних навчальних закладах, обґрунтування методолого-теоретичних засад проектування технології, заснованої на інтеграції на основі педагогічних знань її гуманітарних, економічних, практико-орієнтованих чинників.

У сучасній психолого-педагогічній літературі проблема професійної підготовки фахівців у вищій школі має багатоаспектне висвітлення, відповідає прийнятій у більшості розвинутих країн загальній концепції освітнього стандарту і пов'язана з переорієнтацією змісту й результату освіти на якість і конкурентноздатність професіонала. Науковий інтерес становлять розроблені вченими дидактичні й організаційно-педагогічні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів (А. Бойко, М. Васильєва, І. Гавриш, В. Гриньова, Н. Волкова, Н. Карапузова, О. Пєхота, Г. Троцко, Л. Хомич, В. Чайка, М. Чобітько та ін.). Аспекти психолого-педагогічної підготовки фахівців у непедагогічних університетах розглядали О. Гура, А. Дзундза, О. Капітанець, І. Міщенко, Т. Поясок, О. Торічний, М. Фоміна, Т. Шепеленко, І. Шитова та ін., формування спеціалістів у системі неперервної педагогічної освіти - В. Андрущенко, І. Зязюн, Л. Кравченко, А. Кузьмінський та ін., методики навчання і наукових досліджень у вищій школі - С. Гончаренко, І. Нікітіна, П. Олійник, О. Мороз та ін., проблеми виховання студентів економічного профілю - Л. Бурдейна, Н. Завидівська, О. Михайлов та ін. У той же час не виявлено робіт, у яких би розглядалася проблема педагогічної підготовки магістрів у вищих економічних навчальних закладах, що засвідчує її актуальність і недостатню розробленість.

Аналіз комплексу наукових праць, нормативних документів, методичних матеріалів та даних педагогічного досвіду засвідчив, що поза увагою дослідників залишилися питання теоретичних та технологічних засад педагогічної підготовки магістрів у вищих економічних навчальних закладах України, не була предметом системного дослідження її структура, не виявленими залишаються основні чинники проектування і реалізації технології педагогічної підготовки магістрів економіки. Свого вирішення потребують такі суперечності:

- між розумінням сучасного магістра економіки як конкурентноздатного фахівця і висококваліфікованого викладача економічних дисциплін та реальним станом теоретико-методичного обґрунтування й упровадження технологій педагогічної підготовки магістрів у вітчизняних вищих економічних навчальних закладах;

- між необхідністю спеціального, цілеспрямованого розвитку і самовдосконалення професіоналізму магістрів економіки і зорієнтованістю вітчизняної системи професійної освіти на традиційну технологію підготовки.

Фахове формування й самореалізація магістрів економіки сьогодні можливі лише на засадах педагогічної метапрофесійної підготовки, заснованої на інтеграції педагогічних, гуманітарних, економічних знань, практико-орієнтованих умінь і навичок економіста й викладача з використанням полівалентної (такої, що інтегрує всі попередні етапи і рівні) технології формування педагогічного професіоналізму суб'єктів підготовки.

Таким чином, соціальна значущість цілеспрямованої педагогічної підготовки магістрів економіки з урахуванням специфіки їхньої професійної діяльності, недостатній рівень дослідженості цієї проблеми у педагогічній науці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Педагогічна підготовка магістрів у вищих економічних навчальних закладах».

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є плановою в структурі науково-дослідної роботи кафедри культурології та історії Полтавського університету споживчої кооперації України з вивчення проблеми «Зародження, становлення і розвиток ПУСКУ» та держбюджетної наукової теми кафедри культурології та історії «Гуманізація педагогічного процесу у вищій школі» № 0109U006956; затверджена вченою радою Полтавського університету споживчої кооперації України (протокол № 5 від 16 квітня 2008 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 27 травня 2008 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та апробації ефективності технології педагогічної підготовки магістрів в умовах вищого економічного навчального закладу.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробленості проблеми підготовки магістрів економіки у вітчизняній та зарубіжній теорії і практиці.

2. Теоретично обґрунтувати сутність, принципи та структуру педагогічної підготовки магістрів економіки.

3. Розкрити варіативний зміст педагогічної підготовки магістра у вищому економічному навчальному закладі.

4. Розробити технологію педагогічної підготовки магістрів у економічному ВНЗ.

5. Апробувати ефективність технології педагогічної підготовки магістрів економіки в освітньому процесі економічного ВНЗ.

Об'єкт дослідження: процес педагогічної підготовки магістрів у економічному університеті.

Предмет дослідження: теоретичне обґрунтування та апробація технології педагогічної підготовки майбутніх магістрів економіки.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що педагогічна підготовка магістрів у економічних університетах буде успішною завдяки теоретичному обґрунтуванню технології проектування (здійснення відбору педагогічних навчальних предметів на основі цілісного уявлення про педагогічну діяльність і професіоналізм фахівця) і реалізації цілеспрямованого освітнього процесу в єдності змістового, організаційно-педагогічного, методичного і практико-результуючого компонентів та варіативної методики викладання педагогічних навчальних дисциплін і організації науково-педагогічної практики магістрантів.

Вирішення поставлених мети і завдань та перевірка гіпотези здійснювалися з використанням таких методів дослідження:

- теоретичних: аналізу філософської, психологічної, педагогічної і методичної літератури, державних освітніх стандартів вищої професійної освіти, навчальних планів, навчальних програм і підручників, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду - для виявлення існуючого стану та протиріч педагогічної підготовки магістрів, обґрунтування наукових основ проектування і реалізації технології педагогічної підготовки; системного і ретроспективного аналізу - для виявлення теоретичних аспектів проблеми, визначення поняттєво-категоріального апарату та особливостей генези досліджуваних явищ; структурно-логічного моделювання - для розробки структури технології полівалентної педагогічної підготовки майбутніх магістрів у економічному ВНЗ;

- емпіричних: діагностичних (бесіди з викладачами і студентами, анкетування, опитування, контрольні роботи, тестування), обсерваційних (пряме, побічне, включене спостереження, ретроспективний аналіз власної педагогічної практики), прогностичних (експертно-аудитні оцінки, узагальнення незалежних характеристик), праксиметричних (порівняння й аналіз продуктів навчально-пізнавальної діяльності магістрантів, аналіз вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду) - для встановлення рівнів сформованості професіоналізму майбутнього магістра економіки як результату його педагогічної підготовки; педагогічного експерименту (підготовчого, констатувального, формувального, підсумкового) - для виявлення ефективності технології педагогічної підготовки магістрів економіки;

- статистичних: методу середніх величин (непараметричного критерію Манна-Уїтні - U), парних порівнянь, статистичної значимості відмінностей рівнів педагогічного професіоналізму (критерію Пірсона ч2), визначення обсягів і характеристик вибіркової сукупності, аналізу показників за допомогою ЕОМ - для обробки емпіричних даних, узагальнення результатів експерименту та визначення їхньої достовірності.

Експериментальна база. Дослідження проводилося впродовж 2006 - 2009 рр. на факультетах економіки й менеджменту, фінансів і обліку та товарознавчо-комерційних Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Львівської комерційної академії, Полтавського університету споживчої кооперації України.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

- науково обґрунтовано поєднання ідей методолого-теоретичних підходів до педагогічної підготовки магістрів економіки (особистісного, діяльнісного, технологічного, акмеологічного, варіативного), спрямованих на формування майбутнього викладача економіки як особистості і професіонала; сутність, принципи, структуру та зміст полівалентної педагогічної підготовки магістрів економіки; вимоги до професіоналізму магістрів економіки як майбутніх викладачів економічних дисциплін через систему акмеографічних індивідуально зорієнтованих рівневих характеристик якості фахівців; способи відбору і варіювання змісту педагогічної підготовки на основі цілісного уявлення про професійну діяльність і якості особистості магістра економіки в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

- уточнено й модифіковано поняття: «полівалентна педагогічна підготовка магістра» та «педагогічний професіоналізм магістра економіки»;

- подальшого розвитку набули положення стосовно чинників проектування і реалізації педагогічної підготовки магістрів у освітньому середовищі вищого економічного навчального закладу.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні педагогічної технології підготовки фахівця освітнього рівня “магістр” напряму 0501 «Економіка і підприємництво» спеціальностей 8.050103 «Міжнародна економіка», 8.050104 «Фінанси», 8.050105 «Банківська справа», 8.050106 «Облік і аудит», 8.050107 «Економіка підприємства», 8.030508 «Маркетинг», методичного забезпечення навчальної дисципліни «Вища освіта України і Болонський процес», варіативних і диференційованих модульних програм її вивчення, завдань для індивідуальної й самостійної навчальної роботи магістрантів, модульних підсумкових контрольних робіт, методики оцінювання, взаємооцінювання та самооцінювання професійних досягнень суб'єктів підготовки у процесі науково-педагогічної практики. Матеріали дослідження можуть використовуватися на регіональному і всеукраїнському рівнях економічними навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації, у післядипломній освіті викладачів економіки відповідно до розробленої технології педагогічної підготовки магістрів у єдності її компонентів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес закладів підготовки магістрів економіки - Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (акт від 15.09.2009 р. № 04-1905), Полтавської державної аграрної академії (акт від 03.12.2009 р. № 8-01-820), Київського національного економічного університету (акт від 15.09.2009 р. № 01/20-314), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка від 29.10.2009 р. № 719), Львівського національного університету імені Івана Франка (акт від 17.10.2008 р. № 4180-11), Львівської комерційної академії (акт від 17.10.2008 р. № 1195/08-108), Полтавського університету споживчої кооперації України (акт від 11.09.2009 р. № 01-08/239).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях, зокрема

міжнародних: «Педагогічна україністика в контексті Болонського процесу» (Полтава, 2006); «Спадщина А. С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності» (Полтава, 2008), «Інноваційні технології у професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики» (Полтава, 2008), «Місія викладача вищої школи у контексті сучасних освітніх викликів» (Львів, 2008), «Актуальні проблеми і перспективи трудової і професійної підготовки молоді» (Дрогобич, 2008), «Вища освіта в контексті Болонського процесу» (Полтава, 2008), «Споживча кооперація ХХІ століття: уроки трансформаційних реформ і перспективи розвитку» (Полтава, 2008), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2008, 2009), «Індивідуалізація навчального процесу на шляху європейської інтеграції вищої освіти України» (Полтава, 2009), «Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання» (Черкаси, 2009);

всеукраїнських: «Сучасна школа і розвиток лідерства в освіті» (Полтава, 2007); «Структурні зміни в економіці під впливом інформаційно-комунікаційних технологій» (Полтава, 2008), «Громадянське суспільство в Україні: проблеми формування та перспективи розвитку» (Полтава, 2008), «Філософсько-освітні і мистецькі проблеми сучасної культурології України» (Полтава, 2008), «Реабілітаційна педагогіка: актуальні питання теорії та практики» (Полтава, 2008), «Проблеми функціонування вищих навчальних закладів економічного профілю» (Полтава, 2009), «Проблеми забезпечення якості вищої освіти України в умовах інтеграції до Болонського процесу» (Київ, 2009), «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (Полтава, 2009).

Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри культурології та історії Полтавського університету споживчої кооперації України та кафедри педагогіки Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Публікації. Основні наукові положення й результати дослідження опубліковано в 20 одноосібних наукових і науково-методичних працях: 8 статтях у фахових наукових виданнях, 12 публікаціях у збірниках матеріалів і тез конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 8,5 авторських аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (326 найменувань, з них 14 - іноземними мовами), 11 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 190 сторінках; у роботі міститься 10 рисунків на 10 сторінках та 11 таблиць на 10 сторінках. Загальний обсяг роботи - 297 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі висвітлено актуальність і стан дослідженості проблеми педагогічної підготовки майбутніх магістрів економіки до викладацької діяльності в економічному вищому навчальному закладі, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну і практичне значення, форми апробації, перевірки й упровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі дослідження - “Педагогічна підготовка магістрів у вищих економічних навчальних закладах як наукова і практична проблема” - на основі системного аналізу комплексу вітчизняних і зарубіжних теоретичних джерел, матеріалів з досвіду роботи вищих економічних і педагогічних навчальних закладів, власних спостережень автора дослідження схарактеризовано педагогічну підготовку магістрів у вищих економічних навчальних закладах як наукову і практичну проблему.

Виявлено, що проблема педагогічної підготовки магістрів економіки є актуальною для системи вітчизняної професійної освіти в умовах нових ринкових соціально-економічних реалій, які вимагають швидкого, випереджувального й більш глибокого оновлення змісту та технологій економічної освіти, її всебічної педагогізації на основі світових стандартів професіоналізму фахівця, у першу чергу - магістра економіки. Реалізація педагогічної функції магістра економіки передбачає його діяльність як викладача, науковця і менеджера, який повсякденно має дбати про виховний, освітній, культурний потенціал студентів або дорученого йому колективу для забезпечення ефективності і якості економічних знань та успішності вирішення професійних завдань. Доведено на основі аналізу праць А. Бойко, В. Вихрущ, С. Гончаренка, О. Гури, О. Коберника, Л. Кравченко, В. Кременя, О. Пєхоти, С. Сисоєвої, Г. Троцко та ін., що педагогічна підготовка магістрів у вищих економічних навчальних закладах має розглядатися як сутнісна складова якості професійної освіти цієї категорії фахівців, бути заснованою на наукових позиціях, які розглядають педагогічні дисципліни в непедагогічних ВНЗ як ефективний засіб цілісного науково-теоретичного і практичного формування особистості магістра, що сприяє інтеграції гуманітарних, спеціальних та профілюючих навчальних курсів у процесі його професійного становлення.

Визначено з урахуванням даних педагогічного досвіду вітчизняних (КНЕУ, ЛКА, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова) і зарубіжних (Оснабрюк - Німеччина, IUFM - Франція, ТТА - Великобританія) університетів та інших освітніх інституцій, що педагогічна підготовка магістрів розглядається сьогодні як засіб цілісного впливу на особистість фахівця, формування ціннісного ставлення майбутніх магістрів до обраної професії. Проте проведене в рамках дослідження вивчення опитування магістрів економічних ВНЗ (КНЕУ, ЛКА і ПУСКУ) стосовно ставлення до опанування педагогічних дисциплін виявило ряд проблем: 79,8% опитаних мають низький показник комунікативних і організаторських здібностей, 67,2% з них не бачать доцільності глибокого вивчення педагогіки, оскільки зорієнтовані на здобуття профілюючих знань і не пов'язують її зі своєю майбутньою спеціальністю. Це свідчить про існування протиріч у системі сучасної педагогічної підготовки магістрів (ППМЕ), про необхідність кардинального оновлення підходів до її проектування і реалізації. магістр навчання освіта полівалентний

Установлено у процесі теоретичного узагальнення вітчизняних і зарубіжних зразків ППМЕ, що актуальним варіантом вирішення проблеми якості підготовки може бути модель професіоналізму, яка поєднує комплекс кваліфікаційних вимог до магістра економіки, відповідає сучасним нормативним документам, є відкритою для оперативного оновлення змісту навчання й організаційно-методичних механізмів ППМЕ. Теоретично узагальнена у процесі пошуків у рамках проблеми дослідження полівалентна ППМЕ передбачає характеристику основних показників професійно-педагогічної діяльності магістра економіки як викладача, науковця і менеджера, враховує компоненти його професіоналізму - когнітивний, діяльнісний та особистісний, може використовуватися як орієнтовна в освітньому процесі економічного університету без збільшення кількості годин і предметів за рахунок інтенсифікації навчання.

Визначено структуру професіоналізму магістра економіки, яка становить єдність трьох компонентів: когнітивного, діяльнісного і особистісного. Встановлено, що значні можливості забезпечення траєкторії професійного зростання фахівця є у змісті ряду дисциплін психолого-педагогічного циклу.

У другому розділі дисертаційної роботи - “Технологія проектування і реалізації педагогічної підготовки магістрів у економічному університеті” - у результаті аналізу комплексу теоретичних, нормативних, навчально-методичних джерел, матеріалів з досвіду роботи викладачів педагогіки в економічних ВНЗ, власних спостережень і узагальнень автора реалізовано гіпотезу дослідження в частині наукового обґрунтування сутності, мети, принципів, змісту, технології проектування та реалізації педагогічної підготовки магістрів у економічному університеті, організаційно-методичного супроводу ППМЕ до викладацької діяльності в економічному навчальному закладі.

Визначено шляхом використання методів факторно-критеріального, структурно-логічного і організаційно-функціонального моделювання, що технологія педагогічної підготовки майбутнього магістра економіки як викладача (рис. 1) має ґрунтуватися на ідеях концептуальних підходів до розвитку педагогічного професіоналізму магістрів економіки у процесі ППМЕ: особистісного і діяльнісного, орієнтованих на цілісне вивчення особистості і її включення в професійну діяльність; акмеологічного, який розглядає розвиток професіоналізму як траєкторію поетапного професійного зростання; варіативного, що враховує багаторівневість і багатоманітність завдань професійного розвитку магістрів економіки як викладачів. Реалізація ППМЕ може бути ефективною за умови дотримання принципів названих підходів, а також технологічності, ергономічності, гнучкості, індивідуального консультування, рефлексивності, інтерактивності і проективності. Провідними теоретичними ідеями дослідження визначено: функціональність і професіоналізм як особистісно-професійну властивість та активно-діяльнісний результат підготовки на основі розвитку комплексу особистісних і соціально значущих цінностей та якостей майбутнього магістра економіки, поетапного засвоєння ним знань, умінь, навичок та формування досвіду педагогічної діяльності; конкурентноздатність як інтегральний показник якості його підготовки. Модифіковано поняття: «полівалентна педагогічна підготовка магістра» як цілісний рівневий поетапний процес формування і саморозвитку фахівця у сфері економіки - викладача, науковця, менеджера; «педагогічний професіоналізм магістра економіки» як особистісно-професійну властивість, засновану на траєкторії професійного зростання індивіда, загальному розширенні й інтеграції його суб'єктного знаннєво-діяльнісного

Размещено на http://www.allbest.ru/

простору, поетапних якісних змінах мотивації і досвіду у напрямі самоздійснення і реалізації творчого потенціалу особистості фахівця.Доведено, що метою технології проектування і реалізації змістового, організаційно-педагогічного, методичного і практико-результуючого компонентів полівалентної педагогічної підготовки магістра у вищому економічному закладі має бути формування і саморозвиток його як висококваліфікованого і конкурентноздатного викладача економічних дисциплін і науковця, професіонала і творчої особистості, а результатом - досягнення високого рівня професіоналізму. Визначено, теоретично і технологічно обґрунтовано етапи ППМЕ: мотивації, інтенсифікації, персоналізації, відбору, проектування та відповідні їм методичні процедури.

Технологізовано зміст підготовки як складову технології проектування і реалізації ППМЕ до викладання економічних дисциплін у вищих навчальних закладах. На основі визначених мети, змісту, принципів, методичних механізмів у структурі досліджуваної технології розроблено варіативні частини ОКХ і ОПП фахівців напряму 0501 «Економіка і підприємництво» спеціальностей 8.050103 «Міжнародна економіка», 8.050104 «Фінанси», 8.050105 «Банківська справа», 8.050106 «Облік і аудит», 8.050107 «Економіка підприємства», 8.030508 «Маркетинг» стосовно майбутньої викладацької діяльності, показано можливості їх практико-організаційного застосування у процесі вивчення навчальної дисципліни «Вища освіта України і Болонський процес» і організації науково-педагогічної практики. Розроблено систему організаційних і змістових модулів навчальних дисциплін та комплекс різнорівневих варіативних завдань для забезпечення самостійної, індивідуальної роботи та науково-дослідницької діяльності магістрів економіки.

Виявлено критерії ефективності педагогічної підготовки: когнітивний (засвоєння економічних і педагогічних знань, аргументоване обґрунтування власних думок щодо вирішення професійних педагогічних ситуацій), діяльнісний (організаторсько-виховні, комунікативні, дидактичні, проектувальні вміння викладача), особистісний (професійно важливі якості особистості) та рівні розвитку компонентів педагогічного професіоналізму магістрів економіки - початковий (низький), репродуктивний (середній), активний (достатній), творчий (високий).

У третьому розділі дослідження - “Апробація ефективності технології проектування і реалізації педагогічної підготовки магістрів економіки” - на основі науково обґрунтованих критеріїв, рівнів динаміки показників з використанням методів систематизації й аналізу емпіричного матеріалу, педагогічного експерименту, описових та індуктивних методів статистичної обробки й інтерпретації даних дослідження представлено результати її експериментальної перевірки.

Установлені на теоретичному та емпіричному рівні показники стали основою для експериментального підтвердження гіпотези дослідження в частині виявлення результатів ефективності впровадження технології проектування і реалізації педагогічної підготовки магістрів у вищих економічних навчальних закладах. Використана комплексна діагностична програма дослідження ефективності вказаної технології, яка містила різноманітні методи - експертні оцінки, самооцінку, комп'ютерне тестування на основі особистісних тестів до кожного з критеріїв і показників, контрольні творчі роботи, спостереження за виконанням творчих завдань, лабораторні методики (аналіз творчих робіт, проблемні запитання, моделювання), аналіз академічної успішності студентів, тестування знань змістових модулів, анкетування для з'ясування ставлення магістрів економічних ВНЗ до майбутньої професійної діяльності та мотивів підвищення рівня професіоналізму, індивідуальні та групові бесіди зі студентами, викладачами, адміністраторами тощо. Застосовувався комплекс експериментальних методик, які доповнювали одна одну, що дало змогу провести об'єктивний кількісний аналіз матеріалів дослідження.

Визначено у процесі підсумкового аналізу результатів експерименту наступне (табл. 1):

- кількість суб'єктів підготовки з творчим (високим) рівнем педагогічного професіоналізму в експериментальних групах після

проведеного експерименту становила 17,6%, з активним (достатнім) - 53,9%, а в контрольних - 7,9% і 18,8% відповідно;

- кількість суб'єктів підготовки з початковим (низьким) рівнем педагогічного професіоналізму після проведеного експерименту становила в експериментальних групах 11,7%, а в контрольних - 49,5%;

Таблиця 1 Результати формувального експерименту з упровадження технології полівалентної ППМЕ (ЕГ - 102 особи, КГ - 101 особа)

У дисертації здійснено нове вирішення проблеми педагогічної підготовки магістрів у вищих економічних навчальних закладах, що полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічної підготовки магістрів економіки та апробації ефективності її технології в умовах вищого економічного навчального закладу. Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати експериментально-дослідної роботи дозволили зробити такі висновки.

1. Проаналізовано з допомогою методів системного, ретроспективного, структурно-логічного аналізу філософську, педагогічну, психологічну і методичну літературу, державні освітні стандарти вищої професійної освіти, навчальні плани, програми, підручники, узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід діяльності ВНЗ для виявлення стану розробленості проблеми підготовки магістрів у науці та досвіду її втілення у практику роботи економічного університету. Визначено, що проблема ППМЕ є актуальною для системи вітчизняної професійної освіти в умовах ринкових соціально-економічних реалій та впровадження Болонських угод, які вимагають нового бачення професіоналізму фахівця. Доведено на основі аналізу праць А. Бойко, А. Дзундзи, В. Вихрущ, С. Гончаренка, О. Гури, О. Коберника, Л. Кравченко, В. Кременя, О. Пєхоти, С. Сисоєвої, Г. Троцко та ін., що педагогічна підготовка магістрів у вищих економічних навчальних закладах має розглядатися як сутнісна складова якості професійної освіти цієї категорії фахівців. Визначено кращі зразки педагогічного досвіду підготовки у вітчизняних (КНЕУ, ЛКА, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова) і зарубіжних (Оснабрюк - Німеччина, IUFM - Франція, ТТА - Великобританія) університетах та інших освітніх інституціях. Установлено, що актуальним варіантом вирішення проблеми якості підготовки може бути модель професіоналізму, яка поєднує комплекс кваліфікаційних вимог до магістра економіки, відповідає сучасним нормативним документам, є відкритою для оперативного оновлення змісту навчання й організаційно-методичних механізмів ППМЕ.

2. Теоретично обґрунтовано на основі акмеологічного, діяльнісного і особистісного методолого-теоретичних наукових підходів педагогічну особистісноцентричну полівалентну сутність підготовки магістра економіки, яка інтегрує всі попередні етапи навчання та рівні кваліфікації, заснована на цілісності педагогічних, гуманітарних і економічних знань, практико-орієнтованих умінь і навичок менеджера-економіста, науковця і викладача економічних дисциплін. Педагогічна підготовка магістра економіки ґрунтується на принципах особистісно-соціальної спрямованості, полівалентності, інтегративності, варіативності, інформатизації, індивідуалізації, активності та ідеях професіоналізму й конкурентноздатності фахівця, технологічності і варіативності його підготовки. Полівалентна педагогічна підготовка магістра економіки розглядається як цілісний рівневий поетапний процес формування і саморозвитку висококваліфікованого фахівця у сфері економіки і педагогіки вищої економічної школи. До її структури входять: вивчення педагогічних навчальних курсів, виконання завдань науково-педагогічної практики у ВНЗ, написання магістерського кваліфікаційного дослідження.

3. Розкрито варіативний зміст педагогічної підготовки магістра у вищому економічному навчальному закладі, що полягає: у модифікації концепції навчальних курсів «Вища освіта України і Болонський процес» і «Методика викладання у вищій школі» у контексті кредитно-модульної системи організації навчального процесу економічного ВНЗ; розробленні для забезпечення у процесі їх викладання та підготовки до науково-педагогічної практики магістрантів змістового блоку кожного з організаційних модулів, що має назву «Загальні педагогічні і методичні знання». Визначено і включено до рівневих акмеографічних характеристик професіоналізму фахівця обсяг необхідних педагогічних знань і вимог до педагогічних умінь (гностичних, дидактичних, організаційно-виховних, комунікативних, загальноекономічних, інформаційних, проектувальних, прогностичних), розроблено зміст комплексу різнорівневих варіативних завдань для забезпечення можливостей вибору індивідуальної стратегії і професійної траєкторії саморозвитку кожним суб'єктом підготовки.

4. Розроблено технологію проектування і реалізації змісту педагогічної підготовки магістрів у вищому економічному навчальному закладі. Доведено, що метою технології є формування і саморозвиток магістранта як висококваліфікованого та конкурентноздатного викладача і науковця, професіонала і творчої особистості, а результатом - досягнення високого рівня професіоналізму магістра економіки. Визначено теоретично і обґрунтовано технологічно етапи підготовки: мотивації, інтенсифікації, персоналізації, відбору, проектування та відповідні етапам методичні процедури. Виявлено чотири рівні професіоналізму магістра економіки: початковий (низький), репродуктивний (середній), активний (достатній), творчий (високий). Критеріями ефективності підготовки стали показники сформованості педагогічних та економічних знань, умінь і досвіду та ступені вираженості особистісних якостей менеджера, викладача і науковця відповідно когнітивного, діяльнісного і особистісного компонентів професіоналізму.

5. Апробовано ефективність технології педагогічної підготовки у освітньому процесі економічного ВНЗ з використанням методів систематизації й аналізу емпіричного матеріалу, педагогічного експерименту, описових та індуктивних методів, статистичної обробки й інтерпретації даних дослідження та представлено результати її експериментальної перевірки. Застосовувався комплекс експериментальних методик, які доповнювали одна одну, що дало змогу провести об'єктивний кількісний і якісний аналіз матеріалів дослідження. У підсумку сумарний показник покращення якості ППМЕ, з урахуванням позитивних переходів магістрантів з кожного нижчого рівня на кожен вищий, становить: у експериментальних групах +27,4%; у контрольних групах +5,3%. Отже, робота з упровадження технології проектування і реалізації полівалентної педагогічної підготовки магістрів економіки сприяла підвищенню загального рівня сформованості їхнього педагогічної професіоналізму у експериментальних групах, а в контрольних групах підвищення показників відбулося лише до репродуктивного рівня за рахунок традиційної технології підготовки.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів багатогранної проблеми. Перспективу подальших наукових пошуків убачаємо в поширенні технології полівалентної професійної педагогічної підготовки на процес формування магістрів інших спеціальностей, що вимагає ґрунтовних досліджень складових педагогічного професіоналізму, а також у впровадженні комплексного підходу до проектування і реалізації технології педагогічної підготовки фахівців у практиці роботи вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Лебедик Л. Проектування системи педагогічної підготовки магістрів економіки / Л. В. Лебедик // Імідж сучасного педагога. - 2008. - № 7-8. - C. 87-89.

2. Лебедик Л.В. Освітній менеджмент в системі педагогічної підготовки магістрів економіки / Л. В. Лебедик // Вища освіта України. - Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. Додаток 3, т. IV (11). - 2008. - 638 с. - С. 377 - 383.

3. Лебедик Л. Розвиток лідерства майбутніх менеджерів у технологіях кооперативного навчання / Л. В. Лебедик // Шлях освіти. - 2008. - № 3. - C. 22-25.

4. Лебедик Л. Формування загальних і професійних компетенцій як основи професійної культури магістрів економіки / Л. Лебедик // Молодь і ринок. - 2009. - № 2 (49). - C. 145-150.

5. Лебедик Л. Принципи педагогічної підготовки майбутніх магістрів економіки як викладачів вищої школи / Л. В. Лебедик // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - 2009. - Вип. 25. - Ч. 3. - C. 183-190.

6. Лебедик Л. Педагогічна компетентність магістра економіки / Л. Лебедик // Імідж сучасного педагога. - 2009. - №4 (93). - C. 44-49.

7. Лебедик Л. Педагогічна підготовка магістрів економіки на засадах розвитку їхньої економічної культури / Л. Лебедик // Імідж сучасного педагога. - 2009. - №5 (94). - C. 57-59.

8. Лебедик Л. В. Технологія проектування і реалізації педагогічної підготовки магістрів економіки / Л. В. Лебедик // Вісник Черкаського держ. університету. Серія «Педагогічні науки». - Вип. 163. - 2009. - C. 98-102.

Статті в інших наукових виданнях, матеріали конференцій

9. Лебедик Л.В. А.С. Макаренко про виховання лідерства в колективі / Л. В. Лебедик // Спадщина А.С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності : міжнар. наук.-практ. конф., 12-14 березня 2008 р. : матеріали конф. - Полтава : Астрая, 2008. - 403 с. - C. 198 - 199.

10. Лебедик Л.В. Кооперативне навчання: переваги та недоліки навчання в мережі / Л. В. Лебедик // Структурні зміни в економіці під впливом інформаційно-комунікаційних технологій : Всеукраїнська наук.-практ. конф., 24-25 квітня 2008 р. : матеріали конф. - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2008. - 123 с. - С. 109-110.

11. Лебедик Л.В. Педагогічна підготовка магістрів у вищих економічних навчальних закладах / Л.В. Лебедик // Соціально-педагогічний комплекс регіону: теорія і практика : Всеукраїнська наук.-практ. конф., 21-22 травня 2008 р.) : матеріали конф. - Полтава : ПДПУ, 2008. - 180 с.

- С. 153-157.

12. Лебедик Л. В. Розвиток вищої школи і громадянське суспільство / Л. В. Лебедик // Громадянське суспільство в Україні: проблеми формування та перспективи розвитку : Всеукраїнська наук.-практ. конф., 23-24 травня 2008 р. : матеріали конф. - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2008. - 201 с.

- С. 183 - 186.

13. Лебедик Л.В. Індивідуально-кооперативна технологія навчання у підготовці магістрів економіки / Л. В. Лебедик // Споживча кооперація ХХІ століття: уроки трансформаційних реформ і перспективи розвитку : міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 листопада 2008 р. : матеріали конф. - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2008. - 241 с. - С. 192-194.

14. Лебедик Л. В. Модернізація форм педагогічної підготовки магістрів економіки (на прикладі вивчення курсу “Вища освіта України і Болонський процес”) / Л. В. Лебедик // Інноваційні технології у професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики. - Полтава : Видавництво «АСМІ», 2008. - 460 с. - С. 333 - 340.

15. Лебедик Л. В. Інноваційні технології педагогічної підготовки магістрів економіки / Л. В. Лебедик // Вища освіта в контексті Болонського процесу. - Полтава : Видавництво «АСМІ», 2008. - 544 с. - С. 425 - 430.

16. Лебедик Леся. Проективна освіта як технологія навчання магістрів економіки / Л.В. Лебедик // Реабілітаційна педагогіка: актуальні питання теорії та практики : Всеукраїнська наук.-практ. конф., 20-21 листопада 2008 р. : матеріали конф. - Полтава : ПП. Шевченко Р.В., 2009. - 169 с. - С. 62 -64.

17. Лебедик Л. В. Індивідуалізація педагогічної підготовки магістрів / Л. В. Лебедик // Індивідуалізація навчального процесу на шляху європейської інтеграції вищої освіти України: міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 березня 2009 р. : матеріали конф. - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2009. - 179 с. - С. 84-86.

18. Лебедик Л. В. Актуальні проблеми педагогічної підготовки магістрів у економічному університеті / Л. В. Лебедик // Інновації в педагогічній освіті європейського простору : міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 вересня 2009 р. : матеріали конф. - Полтава, 2009. - 390 с. - С. 199 - 203.

19. Лебедик Л. Сучасні інформаційні технології у педагогічній підготовці магістрів економіки / Л. Лебедик // Проблеми функціонування вищих навчальних закладів економічного профілю : міжнар. наук.-метод. конф., 22-23 жовтня 2009 р. : матеріали конф. - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2009. - 179 с. - С. 113-116.

20. Лебедик Л. В. Етапи технології проектування і реалізації педагогічної підготовки магістрів економіки / Л. В. Лебедик // Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання : міжнар. наук.-практ. конф., 29-30 жовтня 2009 р. : матеріали конф. - Черкаси: Видавництво ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2009. - 188 с. - С. 72-74.

АНОТАЦІЇ

Лебедик Л.В. Педагогічна підготовка магістрів у вищих економічних навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. - Полтава, 2010.

У дисертаційній роботі досліджується технологія проектування і реалізації професійно спрямованої полівалентної педагогічної підготовки майбутніх магістрів економіки. Проаналізовано стан розробленості проблеми підготовки магістрів економіки у педагогічній літературі та її втілення у практиці роботи економічного ВНЗ. Виявлено структуру професіоналізму магістра економіки як результату його педагогічної підготовки у вищому економічному навчальному закладі. Обґрунтовано наукові основи полівалентної технології проектування і реалізації змістового, організаційно-педагогічного, методичного і практико-результуючого компонентів педагогічної підготовки магістрів у вищому економічному навчальному закладі. Апробовано ефективність технології проектування і реалізації педагогічної підготовки магістрів економіки у освітньому процесі економічного ВНЗ.

Доведено перспективність і доцільність використання в освітньому процесі підготовки магістрів у економічному університеті пропонованої технології формування професіоналізму фахівця.

Ключові слова: акмеологічний підхід, педагогічна підготовка, вищий економічний навчальний заклад, магістр економіки, технологія.

Лебедик Л.В. Педагогическая подготовка магистров в высших экономических учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой ступени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Полтавский государственный педагогический университет имени В.Г. Короленко. - Полтава, 2010.

У диссертационной работе исследуется технология проектирования и реализации профессионально направленной поливалентной педагогической подготовки будущих магистров экономики. Проанализировано состояние разработанности проблемы подготовки магистров экономики в педагогической литературе и ее воплощение в практику работы экономического ВУЗа.

Выявлена структура профессионализма магистра экономики как результата его педагогической подготовки в высшем экономическом учебном заведении, которую составляет единство трех компонентов: когнитивного, деяльностного и личностного. Педагогический профессионализм магистра экономики рассматривается как система его профессионально значимых качеств, обеспечивающих субъектный характер участия в развитии продуктивных сил и производственных отношений, дающая ему возможность свободно определять выбор результативных способов деятельности, поведения и отношений, достигать наилучших результатов за счет личностного и профессионального саморазвития и развития персонала, с которым он сотрудничает, или студентов, которых он обучает.

Обоснованы научные основы поливалентной технологии проектирования и реализации содержательного, организационно-педагогического, методического и практико-результирующего компонентов педагогической подготовки будущих магистров в высшем экономическом учебном заведении. Научно обоснована технология проектирования и реализации поливалентной профессиональной педагогической подготовки будущих магистров экономики в единстве факторов: проектирования цели как системообразующего фактора, определяющего интеграцию педагогических знаний с профилирующими дисциплинами и будущей профессиональной деятельностью магистров экономики; осуществления отбора и проектирования содержания педагогических учебных предметов на основании целостного представления о профессиональной деятельности и профессионализме магистра экономики, о педагогических основах преподавания в высшей школе; применения технологии поливалентной профессиональной педагогической подготовки магистров экономики, которая системно включает цель, содержание, методическое обеспечение, методики обучения, контрольно-измерительный аппарат, что подтверждены совокупностью теоретических положений проективного образования. На заключительном этапе эксперимента доказана эффективность технологии проектирования и реализации педагогической подготовки будущих магистров экономики в образовательном процессе экономического ВУЗа, перспективность и целесообразность её использования в образовательном процессе подготовки магистров в экономическом университете.

Ключевые слова: акмеологический подход, педагогическая подготовка, высшее экономическое учебное заведение, магистр экономики, технология .

Lebedyk L.V. Masters pedagogical training in higher educational establishment specialized in economics. - Manuscript.