Індивідуалізація навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК [378. 016 : 811] {420) (0.43.3)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Шестопалова Ірина Олександрівна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Міжрегіональній Академії управління персоналом (м. Київ).

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент Чернуха Надія Миколаївна, Міжрегіональна Академія управління персоналом (м. Київ), завідувач кафедри управління навчальним закладом.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Кузнецова Олена Юріївна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (м. Харків), завідувач кафедри іноземних мов № 3;

кандидат педагогічних наук, доцент Сергєєва Вікторія Євгеніївна, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри іноземних мов.

Захист відбудеться 9 грудня 2010 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розіслано 9 листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л. Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах утвердження державності, розвитку демократії і розбудови відкритого полікультурного суспільства в Україні виникає необхідність переосмислення ролі вищої освіти, визначення шляхів її майбутнього розвитку. Потреба забезпечення відповідності вітчизняної освіти вимогам сучасності викликає необхідність її глибокого реформування. Оскільки в демократичному суспільстві пріоритетом у системі соціальних цінностей є індивідуальність, ті перетворення, які відбуваються у всіх сферах сучасного життя, і в галузі освіти зокрема, зосереджуються на особистості як дієвій особі й суб'єктові суспільно-історичного розвитку. Саме тому реформування освіти в Україні відбувається на основі нової гуманістичної парадигми особистісно орієнтованого навчання й виховання.

Досвід останнього десятиріччя свідчить, що Україна все тісніше співпрацює з європейською спільнотою і різних напрямках. Зв'язки саме з країнами Європи набувають усе більшого значення. Якісні зміни в характері міжнародних зв'язків нашої держави та їх розширення, інтернаціоналізація всіх сфер суспільного життя визначають володіння іноземною мовою нагальною потребою практичної та інтелектуальної діяльності людини. За документами ЮНЕСКО, освіта ХХІ століття орієнтується на поліструктуризацію лінгвістичної освіти й широку комунікацію. Аналіз основних загальних цілей і завдань європейської мовної політики, рекомендацій, що стосуються вивчення іноземних мов, свідчать, що європейська освітня політика в галузі сучасних мов повинна прагнути до посилення демократичних структур і норм на основі особистісно орієнтованої моделі навчання.

У зв'язку з цим проблема індивідуалізації навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах уважається одним з найголовніших і найефективніших засобів практичного здійснення гуманістичної особистісно орієнтованої парадигми освіти.

Питанню індивідуалізації навчання присвячено багато робіт та досліджень вітчизняних педагогів і психологів, у яких розглядаються історичні аспекти розвитку проблеми індивідуалізації (Т. Вожегова, Л. Дубровська), теоретико-методологічні проблеми індивідуалізації (О. Бударний, Т. Бурлакова, В. Володько, А. Кірсанов, І. Осмоловська, О. Пєхота, Є. Рабунський, І. Унт, І. Чередов), психолого-педагогічні та індивідуально-типологічні особливості особистості (Б. Ананьєв, О. Бода-льов, Л. Божович, С. Бондар, І. Кикилик, Є. Климов, О. Напрасна, В. Не-биліцин, С. Рубінштейн, Г. Татаурова Б. Теплов, І. Шайдур); питання реалізації індивідуального підходу в навчанні (А. Славіна, В. Крутецький, Н. Левітов, О. Леонтьєв, Н. Морозова, Г. Щукіна, І. Закірова та ін.).

Проблема індивідуалізації в навчальному процесі з іноземних мов також привертала увагу вітчизняних науковців і останніми роками досить широко досліджувалася з різних її аспектів. Загальнотеоретичні аспекти індивідуалізації навчання іноземних мов розглядали В. Кузовльов, М. Ляховицький, С. Ніколаєва, Ю. Пассов, О. Тарнопольський, лінгво-психологічним основам навчання іноземних мов присвячено роботи Н. Бабич, Н. Єрчак, К. Єсипович, М. Кабардова, О. Кузнецової, Т. Левченко, В. Сергєєва, Т. Тихонова та ін. Проблему підготовки вчителів до індивідуалізації навчання іноземних мов вивчали А. Берсенєв, О. Герасимова. Педагогічні умови практичної реалізації індивідуалізації в навчальному процесі з іноземних мов досліджували Р. Гришкова, М. Давидова, О. Літікова, С. Мелікова, Л. Онуфрієва, О. Подзигун, В. Титова, Т. Труханова, О. Федоришин. Питання самостійної роботи, самоконтролю та автономії студентів як засобів індивідуалізації навчання іноземних мов розглядали Л. Деркач, С. Заскалєта, В. Луценко, Ю. Петровська, М. Смирнова, В. Співак, Г. Татаурова.

З урахуванням входження України до європейського освітнього простору, приєднання до Болонського процесу суттєвий науковий та практичний інтерес становить досвід інших країн, особливо Великої Британії, у вирішенні проблеми індивідуалізації навчання в цілому і навчання іноземних мов зокрема. У Великій Британії досліджувана проблема має давні традиції, оскільки індивідуалізація навчання була характерною рисою британської освіти протягом століть.

Проблеми західноєвропейської, зокрема британської, педагогіки представлено в дослідженнях Б. Вульфсона, О. Глузмана, К. Корсака, А. Парінова, Л. Пуховської, А. Сбруєвої та ін.

Аналіз літературних джерел з питання індивідуалізації мовної підготовки студентів доводить, що представники психолого-педагогічної науки у Великій Британії розглядають її у всьому розмаїтті аспектів і, водночас, комплексно. Пошук англійськими науковцями рішень таких проблем, як організація гнучкої системи навчання мов (Н. Ентвістл (N. Entwistle), Д. Ньюнан (D. Nunan), I. Тюдор (I.Tudor), Х. Увідоусон (H. Widdowson), А. Холлідей (F. Holliday)), підготовка студентів до автономії в навчанні (П. Бенсон (P. Benson), П. Воллер (P. Voller), К. Кемпбелл (K. Campbell), Х. Кружевська (H. Kruszewska), Р. Олрайт (R. Allwright)), організація різноманітних форм індивідуалізованого навчання і використання тьюторської системи та модульного навчання (Х. Гайлс (H. Giles), Д. Грей (J. Gray), Д. Гриффітс (G. Griffiths), П. Джоунс (P. Jones) слід розглядати як важливий внесок у реалізацію гуманістичної концепції особистісно орієнтованого навчання мов на основі індивідуалізації.

Важливими є дослідження англійських науковців у галузі психолінгвістики (М. Геддес (M. Geddes), П. Джоунс (P. Jones), К. Дилер (K. Diller), Х. Кларк (H. Clark), П. Скехан (P. Skehan), С. Філмор (C. Fillmore)), які зосереджуються на виявленні тих індивідуальних особливостей людини, які впливають на процес саме іншомовного навчання і складають її індивідуальний стиль щодо навчання іноземних мов, і вимагають відповідної організації навчального процесу з іноземних мов на діагностичній основі.

Наукові праці, які були опубліковані в останнє десятиріччя у Великій Британії, свідчать про те, що вищезгадані питання не тільки не втрачають своєї актуальності, а знаходять подальший розвиток у новому столітті. Заслуговують на увагу роботи таких авторів, як Х. Олтман (H. Altman), С. Джеймс (C. James), Дж. Аткісон (J. Atchison), Т. Букінгем (T. Buckingam), А. Чамот (A. Chamot), Дж. Омейлі (J. O'Malley), Х. Кларк (H. Clark), А. Коухен (A. Cohen), П. Дейвіс (P. Davies), І. Перс (E. Pearse), У. Літлвуд (W. Littlewood), Дж. Макдонах (J. McDonough), Дж. Мунбі (J. Munby), Н. Наймен (N. Naiman), К. Нельсон (K. Nelson), Д. Ньюнан (D. Nunan), Ф. Шуманн (F. Schumann), І. Тароун (E. Tarone), А. Увенден (A. Wenden), Т. Вудвард (T. Woodward).

Беручи до уваги універсальний характер представлених вище тенденцій у дослідженні проблеми індивідуалізації мовної підготовки студентів, маємо підставу припускати, що аналіз шляхів їх вирішення у Великій Британії є вкрай важливим і необхідним для подальшого розвитку системи мовної підготовки студентів у вітчизняній вищій освіті.

Проблеми вищої освіти Великої Британії представлено в дисертаційних роботах останніх десятиріч. Так, розвиток мовної освіти в середніх і вищих навчальних закладах Великої Британії другої половини XX ст. досліджувала О. Кузнецова, професійно-педагогічну підготовку вчителів у Великій Британії (90-і роки ХХ ст.) - Н. Яцишин, реформування системи вищої освіти Великобританії в кінці ХХ - на початку ХХІ ст. - А. Саргсян, становлення європейської системи підвищення кваліфікації викладачів іноземної мови - Л. Шаповалова, гуманістичний підхід до процесу індивідуалізації навчання в системі освіти Англії - Н. Прибилова, зміст та технології навчання іноземних мов в умовах модернізації вищої професійної школи (на прикладі немовних ВНЗ країн-учасниць Болонського процесу) - Л. Каримова. Однак, проблема саме індивідуалізації навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах Великої Британії ще не була предметом спеціального наукового дослідження в українській педагогічній науці.

Вищезазначене пояснює інтерес до змісту багатої реформаторським досвідом педагогічної освіти Великої Британії, до багатьох практичних напрацювань у психолого-педагогічній науці цієї країни в галузі індивідуалізації мовної підготовки студентів, а також можливість виявити окремі елементи, які варто було б упровадити в систему освіти України.

Важливість інтегрування вітчизняної освіти в міжнародний освітній простір, підвищення ролі іноземних мов у європейському суспільстві та необхідність підвищення ефективності їх викладання, об'єктивна потреба у вивченні теорії й практики індивідуалізації навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах Великої Британії зумовили вибір теми дослідження „Індивідуалізація навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії”.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної роботи Міжрегіональної Академії управління персоналом (м. Київ) як складова частина комплексної теми кафедри управління навчальним закладом Українсько-Російського інституту менеджменту та бізнесу імені Б. Хмельницького МАУП „Європейський вектор розвитку в управлінні закладом освіти” (протокол № 11 від 21 грудня 2009 р.). Тема дисертації затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 27 вересня 2006 р.).

Об'єкт дослідження - процес навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії.

Предмет дослідження - теорія та практика індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії.

Мета дослідження - визначити та узагальнити теоретичні і практичні засади індивідуалізації навчального процесу в мовній підготовці студентів вищих навчальних закладів Великої Британії та виявити можливості використання позитивного досвіду з метою вдосконалення мовної підготовки студентів у вищій освіті України.

Відповідно до предмета, мети дослідження були визначені наступні завдання:

Проаналізувати історико-педагогічні аспекти розвитку поняття „індивідуалізація” та її роль у підвищенні ефективності навчання.

Визначити теоретичні засади індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії.

Розкрити особливості педагогічної практики індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії.

Дослідити практичне впровадження концепції автономного навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії як найвищого ступеня і мети індивідуалізації.

Виявити позитивний для освітнього простору України досвід Великої Британії в галузі індивідуалізації навчання іноземних мов студентської молоді.

Методологічну основу дослідження становлять принципи науковості, системності, всебічності, історизму, детермінізму, об'єктивності з урахуванням сукупності фактів теорії та практики; ідеї щодо комплексного підходу до підготовки сучасного конкуренто-спроможного фахівця, удосконалення якості навчання на основі мотивації та стимулювання пізнавального інтересу, а також положення про демократизацію і гуманізацію освіти на основі особистісно орієнтованої парадигми освіти, про неперервну освіту, які закріплені в Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Державній національній програмі „Освіта” (Україна ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті тощо.

Теоретичну основу дослідження становлять положення особистісно орієнтованого підходу (Г. Балл, І. Бех, Р. Гришкова, І. Зязюн, С. Подмазін, О. Пєхота, В. Сєриков); фундаментальні праці з питань загальних психолого-педагогічних закономірностей навчального процесу (Б. Ананьєв, С. Архангельський, П. Блонський, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, В. Небиліцин, В. Мерлін, П. Підкасистий); концепції індивідуалізації навчання (О. Бударний, В. Володько, С. Гончаренко, Л. Дубровська, І. Кірсанов, О. Пєхота, Є. Рабунський, І.Унт), у тому числі індивідуалізації навчання іноземних мов (І. Зимня, М. Кабардов, О. Кузнецова, В. Кузовльов, М. Ляховицький, С. Ніколаєва, Ю. Пассов, О. Тарнопольський); дослідження в галузі психолінгвістики (Н. Єрчак, К. Єсипович, І. Зимня, І. Іванчук, І. Кикилик, Т. Левченко), самостійної роботи q автономії студентів з іноземної мови (Л. Деркач, І. Закірова, С. Заскалєта, В. Луценко, Л. Онуфрієва, М. Смирнова, І. Шайдур, Ю. Приходько, Ю. Петровська); положення компаративістських досліджень розвитку сучасної освіти в країнах Європи (Л. Ваховський, Б. Вульфсон, О. Джуринський, А. Збруєва, Н. Лавриченко, О. Локшина, З. Малькова, О. Овчарук, А. Парінов, Л. Пуховська, О. Рибак, Л. Смалько); фундаментальні праці англійських науковців з проблеми індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі (Н. Хомський (N. Chomsky), Д. Ньюнан (D. Nunan), П. Скехан (P. Skehan), Х. Стерн (H. Stern), І. Стевік (E. Stevick), І. Тюдор (I. Tudor), А. Венден (A. Wenden), Х. Відоусон (H. Widdowson).

У дослідженні було використано комплекс методів: історико-ретроспективний для характеристики основних напрямків індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії; порівняльно-історичний та синхроністичний методи, які уможливили зіставлення й порівняння теорії та практики впровадження індивідуалізації навчання іноземних мов у різні періоди становлення вищої школи Великої Британії; класифікація та систематизація джерел з метою виявлення найхарактерніших ознак та принципів упровадження індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії; метод узагальнення, що дав змогу здійснити концептуальний аналіз, оцінку, інтерпретацію, класифікацію й систематизацію наукового фактичного та теоретичного матеріалу.

Джерельну базу дослідження складають фонди Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В. Сухомлинського НАПН України, Національної парламентської бібліотеки України, обласних наукових бібліотек (Луганськ, Харків та ін.), бібліотек вищих навчальних закладів України, фонди Національної бібліотеки „British Council” (Київ, Харків), Київського центру інформації та документації Ради Європи, матеріали конференцій ЮНЕСКО з питань вищої та середньої освіти, Європейської асоціації вчителів. У дослідженні використано матеріали періодичних видань („Applied linguistics”, ,,Comparative Education”, „International Yearbook of Education”, „ELT Journal”, ,,Higher Education Quarterly”, ,,Higher Education in Europe”, „Language Learning”, „Polyglot”, „TESOL”, ,,Quality Assurance in Education”, матеріали мережі Інтернет тощо.

Головним джерелом дослідження є аналіз оригінальних англо-мовних наукових робіт відомих зарубіжних науковців, присвячених: загальним питанням з індивідуалізації у процесі навчання іноземних мов у вищій школі (І. Стевік (E. Stevick), Х. Стерн (H. Stern), Н. Наймен (N. Naiman), У. Літлвуд (W. Littlewood), С. Крашен (S. Rrashen)); проблемі впливу індивідуальних особливостей на процес навчання іноземних мов (А. Бейкер (A. Baker), А. Брукс (A. Brookes), П. Гранді (P. Grundy), П. Скехан (P. Skehan), Ф. Шуманн (F. Schumann); дослідженням з психолінгвістики та когнітивної психології (Н. Хомський (H. Chomsky), Р. Абрахам (R. Abraham), Дж. Андерсен (J. Anderson), Дж. Аткисон (J. Atchison), Дж. Браун (G. Brown), Дж. Хансен (G. Hansen), У. Увікелгрен (W. Wickelgren)); науковим розробкам з проблеми автономії та неперервної освіти щодо іноземних мов (Р. Олрайт (R. Allwright), П. Бенсон (P. Benson), П. Воллер (P. Voller), Л. Дикенсен (L. Dickenson), Х. Холек (H. Holec), А. Увенден (A. Wenden); проблемі організації гнучкого навчального процесу з іноземних мов (Д. Брандес (D. Brandes), П. Гінніс (P. Ginnic), К. Кемпбел (K. Campbell), Х. Кружевська (H. Kruszewska), Н. Ентвістл (N. Entwistle), Г. Гриффітс (G. Griffiths), К. Кохейн (K. Keohane), А. Холлідей (A. Holliday), Д. Ньюнан (D. Nunan), Дж. Ричардс (J. Richards), Р. Рихтерих (R. Richterich), І. Тюдор (I. Tudor), Х. Увідоусон (H. Widdowson); питан-ням теорії і практики використання навчальних стратегій з іноземних мов (А. Кохен (A. Cohen), Г. Елліс (G. Ellis), Б. Синклер (B. Sinclair), А. Веден (A. Wenden)); дослідженню проблеми навчальних стилів щодо іноземних мов (Дж. Рейд, П. Скехан (P. Skehan), К. Увіллінг (K. Willing).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше розкрито теоретичні засади індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії; виявлено особливості практичної реалізації індивідуалізації на основі гнучкого навчання іноземних мов з урахуванням навчальних стилів студентів, шляхи досягнення автономії в навчанні іноземних мов; дістали подальшого розвитку наукові уявлення про сутність та принципи індивідуалізації навчання іноземних мов студентської молоді, форми і методи навчання іноземних мов у вищих закладах освіти.

Уведено до наукового обігу невідомі раніше матеріали з теорії та практики індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що зібраний і проаналізований теоретичний і практичний матеріал може бути основою для вдосконалення навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах України, використано в процесі підготовки майбутніх учителів іноземних мов у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, у системі післядипломної освіти, у самоосвітній діяльності студентів та вчителів, для розробки навчально-методичного забезпечення процесу викладання іноземних мов у закладах освіти, для подальших компаративістських досліджень проблем навчання іноземних мов дітей та молоді.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення на засіданнях кафедр іноземних мов, теорії та практики перекладу, управління навчальним закладом, соціогуманітарних дисциплін Міжрегіональної Академії управління персоналом (м. Київ); у навчально-виховному процесі Українсько-Російського інституту менеджменту та бізнесу імені Богдана Хмельницького, Інституту міжнародних відносин та лінгвістики імені А. Аверроеса Міжрегіональної академії управління персоналом. Основні положення та висновки доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних: „Язык и культура” (Москва, 2001), „Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: інноваційний розвиток освітніх систем” (Луганськ, 2007), „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: Європейський вектор розвитку вищої школи” (Луганськ, 2009), „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: соціалізація та соціальна адаптація особистості” (Київ, 2010); Всеукраїнських: „Сучасні технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців” (Київ, 2000), „Психолого-педагогічні проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців сфери туризму в умовах безперервної освіти” (Київ, 2001), „Сучасні технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців” (Київ, 2003), „Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов в немовних вищих навчальних закладах України” (Київ, 2003), „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006), „Інноваційні технології соціально-гуманітарного профілю в системі освіти” (Київ, 2009), „Державне управління в умовах політичної модернізації України: стан та проблеми” (Київ, 2009).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 12 одноосібних публікаціях, з них 1 монографія, 6 статей у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (312 найменувань, з них 135 - англійською мовою), 9 додатків на 40 сторінках, 9 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 232 сторінки, з яких основний текст викладено на 165 сторінках.

мовний навчальний студент освіта

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначено об'єкт, предмет, мету та завдання, охарактеризовано використані в роботі методи, джерельну базу, наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення; подано відомості про апробацію та публікацію результатів дослідження, його структуру й обсяг.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії” представлено аналіз теоретичних досліджень англійських науковців з питань психолого-педагогічних засад індивідуалізації навчання іноземних мов, узагальнено концептуальні основи організації гнучкого навчання як засобу комплексного і системного підходу до індивідуалізації навчання іноземних мов у педагогіці Великої Британії.

Зазначено, що дослідження англійських науковців у галузі педагогіки і психолінгвістики, які проводилися наприкінці ХХ - початку ХХІ століття, довели, що індивідуальні розходження в навчанні іноземних мов студентів вищих навчальних закладів необхідно розглядати як основу, на якій має будуватися весь навчальний процес, але який на практиці дуже часто ігнорується.

Особливого значення набувають дослідження англійських науковців (К. Бейлі, Н. Хомський, Л. Дикенсен, С. Філмор, С. Крашен, Ф. Шуманн, М. Ноулес (M. Knowles) з проблеми впливу вікових особливостей студентів на процес навчання іноземних мов, у ході яких було встановлено, що студенти мають індивідуальні навчальні звички, уявлення про навчання, більш сталі психолого-фізіологічні особливості. У цілому, дослідники звертають увагу на два фактори в навчанні мов: 1) студенти за своїми віковими особливостями частіше схильні до аналітичних підходів у навчанні іноземної мови; 2) на їх переваги до аналітичного чи комунікативного навчання мов впливає їх попередній досвід, що особливо важливо враховувати в навчанні іноземних мов у вищій школі, оскільки студенти до цього навчалися в інших навчальних закладах за різними програмами, різними методами, на різних рівнях і мають власні уявлення про форми і методи навчання, до яких звикли в минулому навчанні. Одночасно, починаючи з 80-х років, у педагогіці Великої Британії активізуються дослідження психолінгвістичних особливостей дорослих учнів, як студентів вишів, так і фахівців, які вивчають мову поза навчальним закладом (Р. Абрахам, Дж. Андерсен, Дж. Аткісон, Дж. Браун, Н. Хомський, Х. Кларк, І. Кларк, К. Диллер, С. Філлмор, С. Крашен, Дж. Макдонах, Дж. Рубін, П. Скехан, С. Спілбергер, А. Венден, В. Вікелгрен, Х. Віткін, Д. Притчард, Дж. Хансен, І. Хатч, П. Джоунс).

Узагальнюючи й систематизуючи досвід як вітчизняних, так і британських педагогів з розуміння поняття індивідуалізація, необхідно розглядати її цілісно і системно, у всьому комплексі аспектів, які були розкриті в попередніх дослідженнях. На основі проаналізованих джерел індивідуалізація визначається як широке поняття, яке містить у собі як філософсько-методологічний принцип індивідуального підходу, так і організаційні заходи для його практичної реалізації, які є нерозривно пов'язаними згідно з принципом єдності теорії та практики і складають єдину систему гнучкого навчання. Звідси, індивідуалізацію мовної підготовки визначено як необхідність урахування певних індивідуальних особливостей, які мають значення в процесі навчання мов, і організацію гнучкої системи навчання іноземних мов на основі їх виявлення, яка охоплює всі його аспекти і дозволяє максимальну адаптацію навчання до кожного студента на діагностичній основі через використання гнучких форм, методів, засобів навчання, коректування його змісту, рівня складності й темпу.

Актуальність дослідження індивідуальних особливостей, які впливають на процес навчання іноземних мов, активізували подальші наукові розробки з цієї проблеми (Р. Олрайт, А. Брукс, П. Гранді, М. Геддес). Пошук ученими Великої Британії шляхів утілення індивідуалізації в навчальному процесі з іноземних мов викликав виникнення кількох теорій: теорії навчальних стилів з іноземних мов (Дж. Рейд, П. Скехан), теорії гнучкого навчання (А. Бейкер, Х. Олтман, С. Джеймс, Д. Брандес, П. Гінніс, Н. Ентвістл, Х. Гайлс, Д. Ньюнан, І. Тароун, І. Тюдор, Х. Увідоусон), теорії навчальних стратегій (Дж. Браун, А. Андерсон, Р. Шилкок, Дж. Юл, А. Коухен, Р. Оксфорд, І. Тароун, А. Увенден, Дж. Рубін, К. Увіллінг), теорії автономії в навчанні іноземних мов (П. Бенсон, П. Воллер, Д. Карвер, Л. Дикенсен, Дж. Елліс, Б. Сінклер, Х. Холек, С. Ліндсей, М. Оскарсон).

На підставі аналізу наукових джерел визначено педагогічні та психологічно-фізіологічні фактори, що впливають на процес навчання студентів іноземних мов (Дж. Аткісон, Дж. Браун, Н. Хомський, Х. Кларк, І. Кларк, К. Диллер, С. Філлмор, С. Крашен, П. Скехан, С. Спілбергер, А. Венден). Дослідники виокремлюють такі чинники, як тип здібностей до засвоєння іноземної мови (фонетичні, граматичні, індуктивні тощо), тип інтелекту (логіко-математичний, лінгвістичний, візуально-просторовий, музичний, природничий, соціальний інтелект, фізично-кінестетичний та ін.), екстра-інтроверсія, ступінь ризикованості тощо.

Сутність наведених даних полягає в тому, що відповідно до індивідуальних особливостей стосовно іноземних мов у студентів визначаються характерні переваги в методах, формах та засобах навчання, у режимах навчання та типах завдань, які є найбільш ефективними для них, що необхідно брати до уваги в процесі побудови навчальної програми, навчального плану. Отримані дані дозволили англійським ученим систематизувати наведені психолого-педагогічні особливості студентів за критерієм їх впливу на переваги в навчанні іноземних мов, що привело до визначення поняття навчального стилю, під яким розуміється комплекс певних педагогічно-психологічних, фізіологічних та соціальних особливостей людини, який формує її схильність до тих чи інших форм і методів навчання іноземних мов. У дослідженні наведено таку класифікацію типів студентів за критерієм стилю навчання іноземних мов: конкретний; аналітичний; комунікативний; авторитарно орієнтований (класифікація П. Скехана).

Виявлення існування різних типів навчання іноземних мов має велике значення, оскільки знання й розуміння важливих для мовного навчального процесу індивідуальних характеристик студентів дозволяє викладачу обрати форми і режими роботи, пристосувати методику і матеріали для групи так, щоб вони дозволяли максимально реалізуватися кожному студенту.

Можливість пристосування навчання іноземних мов до індивідуальних особливостей і потреб учнів потребує нових підходів до формування змісту та вибору форм навчання, для чого необхідним є створення гнучких програм та гнучких матеріалів; аналіз потреб студентів; на основі результатів аналізу потреб студентів корегування змісту програми, її обсягу та рівня складності; вибір методики та стратегії навчання, темпу оволодіння темою; нові підходи до формування мовних груп; зміни в системі оцінювання; зміни ролі студента та викладача, взаємин між ними (А. Бейкер, Дж. Бриндлі, Х. Гайлс, Д. Ньюнан, Дж. Хендриксон, Н. Хесс, А. Холлідей, П. Рі, К. Джермані, Дж. Ричардс, Дж. Рихард, Т. Роджерс, Х. Стерн, І. Стевік, Х. Увідоусон, Т. Вудвард, Т. Райт).

На основі аналізу наукової літератури встановлено, що сучасне розуміння індивідуалізації мовної підготовки студентів у Великій Британії полягає в розгляді її як бази, на якій ґрунтується весь навчальний процес і яка охоплює всі сторони навчального процесу: навчальні програми, навчальні матеріали, технологію отримання та використання інформації про індивідуальні особливості, переваги та очікування студентів, психологічну та стратегічну підготовку студентів до індивідуалізації, формування мовних груп, опитування та оцінювання.

Отже, теоретичними засадами індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії визначено теорії: навчальних стилів з іноземних мов, гнучкого навчання, навчальних стратегій, автономії в навчанні іноземних мов, положення щодо врахування вікових і психолінгвістичних особливостей студентів у процесі навчання іноземних мов. Зазначені концептуальні позиції складають нову парадигму викладання іноземних мов у вищій освіті Великої Британії і являють собою єдину систему індивідуалізованого навчання, яка здійснюється на різних рівнях залежно від її типу.

У другому розділі „Дослідження практичного досвіду індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії” розглядаються шляхи практичної реалізації теоретичних досягнень науковців Великої Британії в напрямку здійснення індивідуалізації на основі концепції навчальних стилів і концепції гнучкого навчання іноземних мов.

Аналіз методичної літератури, практики навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах Великої Британії дозволив визначити, що реалізація індивідуалізації в навчанні іноземних мов у вищій школі Великої Британії здійснюється на кількох рівнях.

Перший рівень індивідуалізації навчального процесу відбувається в умовах групових академічних занять, які відображають її найнижчий ступінь (Н. Хесс, Х. Стерн, І. Тодор та ін.). Відповідно до цього типу індивідуалізації англійські вчені досліджували такі питання, як принципи формування мовних підгруп на гетерогенній та гомогенній основі, планування навчального процесу та адаптація навчальної програми для кожного типу груп, створення програм з розвитку навчальних навичок, процес створення та використання гнучких навчальних матеріалів та різнорівневих завдань; посекторне планування та технічне обладнання мовної аудиторії, що дозволяє одночасне використання різноманітних режимів роботи на занятті, можливості створення та використання мовного навчального центру або лабораторії з іноземних мов.

Особлива увага в процесі навчання іноземних мов приділяється комп'ютеризації навчального процесу та використанню таких новітніх режимів роботи, як Емейл проекти та комп'ютерні конференції. Навчання мов за допомогою комп'ютерів (Computer Assisted Language Learning - CALL) усе частіше застосовується англійськими викладачами для тренування письмової мови, для розвитку критичного мислення в процесі дискусій, конференцій, обміну проектами, листування через електронну пошту.

Використання комп'ютерів у процесі навчання іноземних мов має велике значення для досягнення його індивідуалізації та гнучкості завдяки таким перевагам, як необмежена можливість корекції й зворотного зв'язку; можливість тестування й виконання контрольних робіт; дозволяє глибоке градуювання та різноманіття завдань тощо (А. Кемпбелл, Дж. Дуденей, С. Хейнес, Б. Скіннер, Р. Остін, П. Слейтор).

Аналіз наукових джерел дозволяє зробити висновок про те, що практичні заходи щодо організації поточного коректування та планування у вищих закладах освіти Великої Британії здійснюються протягом усього навчального процесу за трьома напрямками: поточний облік індивідуальних розходжень і потреб студентів; урахування розходжень у темпі навчання; організація різноманітних режимів діяльності студентів. Для налагодження постійного зворотного зв'язку зі студентами англійські педагоги використовують з цією метою студентські щоденники (С. Атейл, Дж. Грей, Ф. Шуманн, Дж. Стейтон, Дж. Кріфт, Л. Рід).

На основі аналізу наукових праць англійських учених можливо зробити висновок про те, що другому рівню індивідуалізації відповідає позааудиторна самостійна робота студентів, третьому рівню - контрактна система навчання, четвертому рівню (і найвищому) - автономія (самоосвіта) (А. Брукс, П. Гранді). При цьому автономія не розглядається як просто альтернативний метод або підхід у навчанні мов, а вважається основною метою освіти, одним з головних завдань якої сьогодні є розвиток у студентів розуміння навчання як неперервного процесу, що триває все життя, і розвиток у них навичок самокерування цим процесом. Теоретичні основи автономії в навчанні іноземних мов закладені в роботах таких науковців, як Р. Олрайт, П. Бенсон, П. Воллер, Л. Дикенсен, Н. Холек, С. Ліндсей та ін.

Дослідження з проблеми автономії тісно пов'язані з питанням, як навчити людину вчити мову самостійно. Науковці, які досліджували цю проблему (Дж. Браун, А. Андерсон, Р. Шиллкок. Дж. Юл, С. Ліндсей, К. Увіллінг та ін.), доводять, що навчальний процес, побудований на засадах індивідуалізації, допомагає студентам усвідомити закономірності навчального процесу, придбати навички самостійної роботи, навчає брати відповідальність за своє навчання. Але більшість дослідників уважає, що студенти мають володіти теоретичними та практичними знаннями різноманітних прийомів та стратегій навчання іноземних мов, які необхідно викладати систематично й комплексно, тобто у вигляді окремого спецкурсу (А. Коухен, С. Коттеролл, Л. Дикенсен, М. Геддес, Дж. Омейлі, А. Чамот та ін.).

У висновках узагальнюються теоретичні та практичні результати проведеного дослідження.

1. У дисертації здійснено аналіз наукової проблеми індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії, що виявляється у визначенні та узагальненні теоретичних і практичних засад процесу індивідуалізації навчання іноземних мов студентської молоді та виявленні можливості використання позитивного англійського досвіду у вітчизняній педагогічній теорії й практиці.

2. Результати дослідження переконливо свідчать, що сутність теорії індивідуалізації будь-якого навчання, у тому числі навчання іноземних мов, історично відповідає сучасним вимогам суспільства, оскільки розвивається відповідно до концепції гуманізації освіти, яка ставить у центр уваги цінність кожної особистості та реалізацію її задатків, можливостей та інтересів. Отже, практична реалізація принципів гуманізму в освіті означає посилення в навчанні особистісного фактора, більш повне врахування індивідуальних особливостей тих, кого навчаємо, реалізації їх творчого потенціалу. Розвиток сучасної теорії індивідуалізації навчання також тісно пов'язаний з концепцією неперервної освіти, яка покликана виховати спеціаліста, здатного до постійного самоаналізу, самовдосконалення, самоосвіти.

3. У ході дисертаційного дослідження було виявлено, що сучасний розвиток теорії індивідуалізації відбувається на основі новітніх досягнень у галузі психолінгвістики, яка зосереджує увагу на розумовому процесі студентів під час навчання іноземних мов і підкреслює, що вони неоднозначно ставляться до отриманих даних, будують гіпотези, порівнюють, реконструюють та інтегрують інформацію своїми особистими шляхами. Це пояснює той факт, що різні студенти мають різні переваги в методиці викладання мови, у видах навчальної діяльності, у швидкості навчальної діяльності, у засобах навчання, у навчальних матеріалах тощо.

4. У ході аналізу результатів досліджень з психолінгвістики і когнітивної психології, проведених останнім часом науковцями Великої Британії, було виявлено найважливіші психолого-педагогічні фактори, що впливають на процес навчання іноземних мов, та їх комбінації, які формують навчальний стиль студента щодо навчання іноземних мов. На основі вищевказаних психолого-педагогічних характеристик визначено, що англійські педагоги виділяють за стилем у навчанні іноземних мов чотири типи студентів: конкретний тип, аналітичний тип, комунікативний тип, авторитарно орієнтований. Відповідність методів та засобів викладання іноземних мов до навчального стилю студентів має велике значення для підвищення ефективності навчання іноземних мов.

5. Теоретичні дослідження індивідуалізації навчання іноземних мов відбувалися у Великій Британії в кількох напрямках, у результаті чого останнім часом набули розвитку концепції навчального стилю, гнучкого навчання, автономії, розвитку навчальних навичок з іноземних мов.

Аналіз цих концепцій свідчить про те, що вони є складовими частинами загальної теорії індивідуалізації, яка на сучасному етапі свого розвитку являє собою не тільки дидактичний принцип індивідуального підходу, а є основою побудови всього навчального процесу з іноземних мов, яка охоплює всі його аспекти: планування навчального процесу, зміст навчання, форми навчання, засади навчання, критерії оцінювання, організаційну структуру занять тощо.

6. Основою практичної реалізації індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії є гнучка організація навчального процесу, яка передбачає: діагностику навчального стилю студентів; формування мовних підгруп за критерієм навчального стилю; обґрунтований та усвідомлений вибір методів і форм навчання відповідно до навчального стилю і потреб студентів; залучення студентів на етапі планування навчального процесу до адаптації навчальної програми, вибору форм і методів навчання; гнучкий підхід до оцінювання і розвиток у студентів навичок самооцінювання.

Засадами практичного втілення індивідуалізації в процесі навчання іноземних мов є наявність гнучких навчальних програм; гнучких навчальних матеріалів; аудиторій за секторним плануванням; що дозволяє одночасне використання різноманітних форм і методів навчання в індивідуальних, парних і групових режимах; навчальної лабораторії або навчального центру з іноземних.

7. За результатами дослідження, індивідуалізація практично може відбуватися на кількох рівнях: 1 рівень - індивідуалізація в умовах групових академічних мовних занять, яка, у свою чергу, розділяється на індивідуалізацію в умовах гетерогенної (змішаної) та індивідуалізацію в умовах гомогенної (диференційованої) мовних підгруп; 2 рівень - самостійна робота як частина групової форми навчання, що здійснюється в індивідуальному режимі, за індивідуальним завданням у межах групової програми в позааудиторні години під керівництвом та оцінюванням викладача; 3 рівень - контрактна система (індивідуалізоване навчання) - окрема форма навчання, що здійснюється за індивідуальним режимом та індивідуальним графіком, за індивідуальною програмою, які оговорюються в контракті; проходить під керівництвом та оцінюванням викладача через систему консультувань незалежно від діяльності інших студентів; 4 рівень - автономія - самостійне навчання за власною програмою, власним графіком, власне обраними методами та матеріалами без будь-якого зв'язку з викладачем та навчальним закладом. При цьому, автономія розглядається англійськими науковцями як найвищий ступінь і мета індивідуалізації.

8. На шляху практичного втілення теоретичних принципів автономії найважливішим виявляється завдання навчити студентів учитися ефективно, для чого необхідна спеціальна підготовка, яка має здійснюватися протягом усього навчального процесу за допомогою спеціального курсу з навчання навчальних навичок і включення його до групової або індивідуальної навчальної програми студентів. Найважли-вішими вимогами до подібного курсу англійські педагоги вважають систематичність та системність, а метою його є розвиток навичок, необхідних для: обговорення і складання своєї навчальної програми; постановки своїх цілей і реальних термінів їх здійснення; оцінювання своїх результатів; визначення найбільш ефективних для себе в цій навчальній ситуації тощо.

9. Аналіз теоретичних і практичних засад індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії дозволяє визначити напрямки використання позитивного для освітнього простору України досвіду Великої Британії в галузі індивідуалізації навчання іноземних мов студентської молоді. До таких напрямків слід віднести: упровадження гнучкої організації навчального процесу на основі врахування навчальних стилів студентів та формування мовних підгруп на цій основі; залучення студентів до активної участі у своєму навчанні через обговорення та корегування навчальних програм (вибір навчальних матеріалів, методів і форм навчання тощо); упровадження різних ступенів індивідуалізації навчання іноземних мов (в умовах академічних занять, позааудиторна самостійна робота; контрактна система; автономія); підготовка педагогів і викладачів іноземних мов до індивідуалізації з багатьох аспектів: оволодіння різноманітними методиками і науковий підхід до їх вибору й застосування, навички побудови індивідуальних програм, оволодіння методикою постановки питань для виявлення навчального стилю студента, науковий підхід до вибору критеріїв формування мовних груп тощо. Важливим також постає забезпечення автономії студентів у навчанні іноземних мов з урахуванням навчальних стратегій і розвитку навичок самостійної роботи, організація навчальних центрів з іноземних мов, що забезпечені сучасними мультимедійними засобами.

Перспективу подальшої роботи вбачаємо в порівняльному дослідженні навчально-методичного забезпечення індивідуалізації навчання іноземних мов у Великій Британії та Україні; вивченні теорії і практики гнучкої організації навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти, упровадження контрактної системи; розробці спеціальної програми підготовки педагогів до індивідуалізації.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ РОБОТАХ АВТОРА

1. Шестопалова І. О. Індивідуалізація навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії : монографія / І. О. Шестопалова. - К. : Наук. світ, 2004. - 184 с.

2. Шестопалова І. О. Індивідуалізація і ЛС програми у викладанні іноземних мов у Великій Британії / І. О. Шестопалова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. пр. - К. : Видав. центр КНЛУ, 2002. - № 22. - С. 67 - 70.

3. Шестопалова І. О. Індивідуальні особливості студентів та їх роль у навчанні іноземних мов / І. О. Шестопалова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. пр. - К. : Видав. центр КНЛУ, 2003. - № 24 (Ч. 2-а). - С. 89 - 93.

4. Шестопалова І. О. Індивідуалізація мовної підготовки у світлі теорії „Навчання, спрямованого на студента” у педагогічній науці Вели-кої Британії / І. О. Шестопалова // Рід. шк. - 2004. - № 1. - С. 71 - 72.

5. Шестопалова І. О. Діагностика навчальних стилів студентів та формування мовних підгруп на основі їх аналізу / І. О. Шестопалова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. пр. - К. : Видав. центр КНЛУ, 2004. - № 26. - С. 3 - 6.

6. Шестопалова І. О. Підготовка студентів до автономії у навчанні іноземних мов як засіб реалізації принципу безперервної освіти / І. О. Шестопалова // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2009. - № 23 (186). - С. 163 - 170.

7. Шестопалова І. О. Нові принципи диференційованого підходу до формування мовних підгруп у навчальному процесі з іноземних мов / І. О. Шестопалова // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. пр. - 2009. - Вип. 5 (34). - С. 162 - 172.

8. Шестопалова І. О. Особистісний підхід в сучасній іноземній педагогіці / І. О. Шестопалова // Сучасні технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - К. : КУТЕП, 2000. - С. 2250 - 265.

9. Шестопалова И. А. Автономия учащихся и учебные стратегии при изучении иностранных языков в Великобритании / И. А. Шестопалова // Язык и культура : тез. докл. Междунар. науч. конф. - М. : Ин-т иностр. яз., 2001. - С. 321 - 322.

10. Шестопалова І. О. Індивідуалізація викладання іноземних мов у Великій Британії / І. О. Шестопалова // Психолого-педагогічні пробле-ми удосконалення професійної підготовки фахівців сфери туризму в умо-вах неперервної освіти : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - К. : КУТЕП, 2001. - С. 68 - 75.

11. Шестопалова І. О. Індивідуалізація мовної підготовки студен-тів як система гнучкого навчання / І. О. Шестопалова // Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах : зб. наук. ст. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2003. - С. 188 - 196.

12. Шестопалова І. О. Навчальні стратегії як засіб підготовки студентів до самостійної роботи з іноземних мов / І. О. Шестопалова // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця : матеріали VII Всеукр. наук.-практ. конф. - К. : НАУ, 2006. - С. 130 - 132.

Шестопалова І. О. Індивідуалізація навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2010.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню проблеми індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії.

У процесі дослідження проаналізовано теоретичні та практичні засади індивідуалізації навчання іноземних мов у Великій Британії, яка відбувається на основі психолінгвістичного підходу, проведено науковий аналіз теоретичних і практичних досягнень учених цієї країни з організації гнучкої системи навчання, розкрито основні методи й засоби реалізації індивідуалізації навчального процесу при вивченні іноземних мов, виявлені типи й рівні індивідуалізації, наведена класифікація навчальних стилів студентів, способи їхньої діагностики й обліку, проаналізовані гнучкі навчальні програми й програми з навчання студентів навчальних стратегій, шляхи підготовки студентів до автономії у вивченні мови й неперервної освіти.

Визначено позитивний досвід індивідуалізації навчання іноземних мов у вищій школі Великої Британії, який може бути творчо використаний у практиці вищих навчальних закладів України.

Ключові слова: Велика Британія, індивідуальний підхід, індивідуалізація, гнучка система навчання, індивідуальні особливості, навчальний стиль, типи індивідуалізації, рівні індивідуалізації, автономія.

Шестопалова И. А. Индивидуализация обучения иностранных языков в высшей школе Великой Британии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педаго-гических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2010.

Диссертация посвящена комплексному исследованию проблем индивидуализации обучения студентов иностранным языкам в высшей школе Великой Британии.

В диссертационной работе проанализированы теоретические и практические основы индивидуализации обучения иностранным языкам в высшей школе Великобритании, которая активно развивается в последние десятилетия на основе психолингвистического подхода и рассматривается в современной британской педагогической науке как базис, на котором строится весь учебный процесс во всех его аспектах.

Представлены результаты исследований английских ученых по выявлению психолого-педагогических и возрастных особенностей человека, которые непосредственно влияют на процесс изучения иностранных языков и определяют индивидуальный стиль изучения иностранного языка. Приводится классификация учебных стилей, способы их диагностики и учета в учебном процессе.

Теоретическими основами индивидуализации обучения иностранным языкам в высшей школе Великобритании определены теории: учебных стилей изучения иностранных языков (Дж. Рейд, П. Скехан), гибкой организации учебного процесса (Х. Олтман, Д. Ньюнан, И. Тароун, И. Тюдор, Х. Увидоусон и др.), учебных стратегий (А. Коухен, Р. Оксфорд, И. Тароун, А. Увенден, Дж. Рубин, К. Увиллинг и др.), автономии в обучении иностранным языкам (Х. Холек, С. Линдсей, М. Оскарсон и др.), положения относительно учета возрастных и психолингвистических особенностей студентов в процессе обучения иностранным языкам. Данные концептуальные позиции составляют новую парадигму преподавания иностранных языков в высших учебных заведениях Великобритании и представляют собой единую систему индивидуализации обучения, которая осуществляется на разных уровнях в зависимости от ее типа.

В диссертации на основе изучения английских источников представлена характеристика уровней индивидуализации обучения иностранным языкам: 1 уровень - индивидуализация в условиях групповых академических языковых занятий (индивидуализация в условиях гетерогенной (смешанной) и индивидуализация в условиях гомогенной (дифференцированной) языковых подгрупп); 2 уровень - самостоятельная работа как часть групповой формы обучения, которая осуществляется в индивидуальном режиме, по индивидуальному заданию в пределах групповой программы во внеаудиторное время под руководством преподавателя; 3 уровень - контрактная система (индивидуализированное обучение) - отдельная форма обучения, осуществляемая в индивидуальном режиме и по индивидуальному графику, индивидуальной программе, которые оговариваются в контракте; проходит под руководством преподавателя через систему консультаций независимо от деятельности других студентов; 4 уровень - автономия - самостоятельное обучение по собственной программе, собственному графику без связи с преподавателем и учебным заведением. При этом, автономия рассматривается английскими учеными как наивысшая степень и цель индивидуализации.

Анализ теоретических и практических основ индивидуализации обучения иностранным языкам в высшей школе Великобритании позволяет определить направления использования позитивного для образовательного пространства Украины опыта Великобритании в сфере индивидуализации обучения иностранным языкам студенческой молодежи: внедрение гибкой организации учебного процесса на основе учета учебных стилей студентов и формирования языковых подгрупп; привлечение студентов к активному участию в обучении через обсуждение и корректирование учебных программам (выбор учебных материалов, методов и форм обучения и др.); внедрение разных уровней индивидуализации обучения (в условиях академических занятий, вне-аудиторная самостоятельная работа; контрактная система; автономия); подготовка педагогов и преподавателей иностранных языков к индивидуализации обучения студентов; обеспечение автономии студентов в обучении иностранным языкам с учетом учебных стратегий и развития навыков самостоятельной работы, организация учебных центров по иностранным языкам, обеспеченных современными мультимедий-ными средствами.