Методика формування композиційної діяльності у професійній підготовці майбутніх учителів технології

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

УДК 378.011.3-051:331.101

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КОМПОЗИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЇ

Шарапова Юлія Володимирівна

Чернігів 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник -доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Сидоренко Віктор Костянтинович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри методики навчання

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент Титаренко Валентина Петрівна, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, декан факультету технологій та дизайну;

кандидат педагогічних наук, доцент Павх Степанія Петрівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри трудового навчання.

Захист відбудеться 17 грудня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка за адресою: 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка за адресою: 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розісланий 17 листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.О. Дідух

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

композиційний учитель навчальний

Актуальність теми. Перехід України до нової демократичної системи та пов'язані з цим політичні й соціально-економічні перетворення зумовлюють необхідність відповідних змін у вищій школі.

Проблема оновлення змісту освіти та пошуку ефективних шляхів вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців здійснюється на основі Національної доктрини розвитку освіти, закону України «Про освіту», Державних освітніх стандартів та інших законодавчих й нормативних освітніх документів.

Проблема розвитку художньої творчості в системі естетичного виховання підростаючого покоління в даний час все ширше привертає увагу філософів, психологів та педагогів. Суспільство постійно відчуває потребу в творчих особах, здатних активно діяти, нестандартно мислити, знаходити оригінальні рішення будь-яких життєвих проблем. Взаємовплив педагогіки і мистецтва наголошується дослідниками на всіх ступенях освіти, у тому числі і в процесі підготовки студентів ВНЗ. Підготовка фахівця має бути більш гнучкою та адекватною запитам практики. Зокрема, у зв'язку із запровадженням Закону України «Про загальну середню освіту» виникає необхідність оновлення навчальних планів вищих навчальних закладів, шляхом введення додаткових дисциплін, спецкурсів, які мають забезпечити готовність учителя до роботи в різних загальноосвітніх навчальних закладів, профільних класах.

У справжніх умовах учитель, який працює незалежно від спеціалізації технологічної підготовки школярів, має знати не лише основи проектування, а й уміти генерувати нові творчі ідеї, ескізи даних ідей, спираючись на художні знання. З врахуванням вище згаданих особливостей освітньої галузі «Технологія» висуваються специфічні вимоги до рівня професійної підготовки майбутнього учителя технології.

Вищим етапом розвитку естетичної культури є художня культура, без якої вона не може існувати як цілісна система. Це складне, багатошарове утворення, яке об'єднує всі види мистецтва, сам процес художньої творчості, його результати і система заходів зі створення, збереження і розповсюдження художніх цінностей, виховання творчих кадрів і глядацької аудиторії. Важливе місце в художній творчості займає «композиція» - наука про систему логічних закономірностей художньої творчості. Взаємодія художньої творчості з основними принципами теорії композиції забезпечує підвищення продуктивності культури кожного студента.

Поняття «композиція» у педагогічному аспекті включено у зміст праць, присвячених проблемам викладання образотворчого мистецтва (Є. Антоновича, Л. Бичкова, В. Григорьева, В. Єсіпова, М. Короткова, М. Климовича, Є. Шорохова). Композиція як навчальний предмет розглядається у роботах Г. Гребенюка, М. Пічкура, І. Сензюка, Є. Шорохова, В. Шпільчака, В. Щербини. У даних працях відзначається важлива роль композиції у системі мистецьких дисциплін, розглядаються питання розвитку творчих здібностей студентів засобами композиції. Вивчення основ композиції, її композиційних законів є визначальним чинником формування не лише національної самосвідомості сучасного вчителя, а й його композиційної діяльності.

Аналіз підготовки майбутніх учителів технології на відповідних факультетах педагогічних ВНЗ України показав, що відсутня цілісна система навчання в області декоративно-прикладної творчості. На факультетах існують лише розрізнені курси і спецкурси, орієнтовані на практичне освоєння різних видів художнього оздоблення виробу або його технологічне виготовлення. Опитування студентів і учителів технології свідчать про те, що сучасному вчителеві необхідні знання законів і принципів створення композицій, наявність умінь застосовувати їх на практиці при розробці і виконанні виробів різних видів декоративно-прикладної творчості, як основа для професійної художньо-мистецької діяльності.

Однак, у педагогічній літературі недостатньо висвітлена проблема формування композиційної діяльності в професійній підготовці майбутніх учителів технології, не розроблена в достатній мірі педагогічна технологія процесу її формування.

Таким чином, актуальність обраного дослідження зумовлена суперечностями між:

- потребами суспільства у творчо розвинутих особистостях, які здатні до творчої діяльності й відсутності цілісної системи їх підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах України;

- постійно зростаючими вимогами до рівня творчої діяльності майбутніх учителів технології і станом науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів технології в галузі художньої творчості;

- необхідністю формування у майбутніх учителів технології спеціальних творчих умінь, що відповідають вимогам професії і відсутністю в сучасній системі підготовки майбутніх учителів технології науково обґрунтованого змісту цього процесу.

Теоретична й практична значущість проблеми, її актуальність на етапі вдосконалення системи неперервної освіти України та недостатнє наукове вивчення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Методика формування композиційної діяльності у професійній підготовці майбутніх учителів технології».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Науковий напрям: «Зміст освіти, форми, методи і засоби підготовки вчителів». Наукове дослідження входить до комплексної теми науково-дослідних робіт «Теоретико-методичні основи структури та змісту ступеневої підготовки вчителя трудового навчання», номер державної реєстрації 019U001733. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 8 від 01 березня 2010р.) і узгоджено з Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 25 травня 2010р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики формування композиційної діяльності в професійній підготовці майбутніх учителів технології.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено наступні завдання:

1. Проаналізувати стан та зміст підготовки учителів технології у вищих навчальних закладах до композиційної діяльності.

2. Визначити і експериментально перевірити педагогічні умови формування композиційної діяльності в професійній підготовці майбутніх учителів технології.

3. Виявити й обґрунтувати рівні сформованості композиційної діяльності майбутніх учителів технології.

4. Розробити та експериментально перевірити методику формування композиційної діяльності в професійній підготовці майбутніх учителів технології.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів у педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - методика формування композиційної діяльності майбутніх учителів технології.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних положень було використано наступні методи науково-педагогічних досліджень:

- теоретичні: науковий аналіз філософської, психологічної й педагогічної літератури з проблеми дослідження; порівняння, узагальнення теоретичного матеріалу, системний аналіз процесу підготовки майбутніх учителів технології до здійснення композиційної діяльності, визначення методологічних і теоретичних основ дослідження, щодо уточнення сутності й особливостей процесу професійної підготовки майбутніх учителів технології;

- емпіричні: спостереження за навчальним процесом у ВНЗ, аналіз продуктів діяльності студентів, методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, бесіди, інтерв'ювання), за допомогою яких вивчалася потреба у композиційній діяльності учителів технології, вивчалося ставлення майбутніх учителів технології до предмету курсу «Основи композиції костюма» освітньої галузі «Технологія», а також обґрунтування педагогічних умов формування та рівнів сформованості композиційної діяльності майбутніх учителів технології у процесі фахової підготовки; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою виявлення наявного стану підготовки майбутніх учителів;

- статистичні: опрацювання експериментальних даних і визначення коефіцієнта кореляції результатів експериментального педагогічного дослідження (перевірялись, обґрунтовувались теоретичні прогнози, вивчалась ефективність засвоєння основ композиції).

Названі методи взаємно доповнювали один одного і забезпечили можливість комплексного пізнання предмета дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше теоретично обґрунтовано роль і місце композиційної діяльності як необхідного елемента в професійній підготовці учителя технології; на основі системного підходу виявлено та обґрунтовано структуру і зміст композиційної діяльності в структурі професійної підготовки майбутнього учителя технології; визначено й експериментально перевірено педагогічні умови формування композиційної діяльності; визначено й експериментально перевірено рівні сформованості композиційної діяльності;

визначено педагогічні умови формування та рівні сформованості композиційної діяльності майбутніх учителів технології;

уточнено зміст поняття «композиція», «композиційна діяльність» та її складові компоненти, обґрунтовано її структуру та зміст; специфіку, роль і місце композиційної діяльності у професійній підготовці майбутніх учителів технології;

дістали подальшого розвитку підходи до визначення змісту і розробки методики навчання основам композиції костюма майбутніх учителів технології.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці навчально-методичного комплексу з формування композиційної діяльності підготовки майбутніх учителів технології, який включає в себе навчальну програму спецкурсу «Основи композиції костюма», тематику та зміст лабораторних робіт з даного спецкурсу. Теоретичні положення та результати експериментальної роботи можуть бути використані для підвищення ефективності професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів технології, а також педагогічних кадрів інших кваліфікацій.

Основні положення та результати дослідження впроваджено у практику роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 74/10 від 25.12.2009 р.), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/2125 від 29.09.2010 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 1298 від 19.10.2010 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1868/01 від 9.11.2010р.), Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка № 04-11/1006 від 24.06.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційного дослідження обговорювалися та доповідалися на засіданнях кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та кафедри технологічної освіти та інформатики Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, та реалізовані у виступах на Всеукраїнських науково-практичних і науково-методичних конференціях та семінарах: «Проблеми фахової підготовки спеціалістів з напрямку «Професійна освіта» (20-21 листопада 2008 р. м. Херсон), «Роль митця і традиційних інститутів мистецтва за умов всезростаючого впливу культурних індустрій» (23-24 грудня 2009 р. м. Київ), «Освітня галузь «Технологія»: Реалії та перспективи» (17 червня 2010 р. м. Київ), «Сучасні проблеми підготовки вчителя і його професійного удосконалення» (14-15 жовтня 2010 р. м. Чернігів).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 9 одноосібних публікаціях автора: 9 наукових статей в збірниках наукових праць, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел з 232 найменувань. Загальний обсяг становить 241 сторінку друкованого тексту, з яких 190 сторінки основного тексту. Робота містить 39 рисунків, 9 таблиць, 9 додатків на 52 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання, сформульовано об'єкт, предмет, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, представлено відомості про апробацію результатів дослідження, публікації та структури дисертації.

У першому розділі «Психолого-педагогічні засади формування композиційної діяльності» присвячено теоретичному аналізу стану підготовки майбутніх учителів технології до композиційної діяльності, композиції як науки про систему логічних закономірностей художньої творчості, визначенню предмету композиції, що розглядається з погляду закономірностей, прийомів і засобів композиції, проаналізовано методологічні принципи теорії композиції.

Проведений аналіз стану проблеми показав, що існує різноманітна кількість прикладів визначень поняття «композиція». «Композиція існує з моменту, коли предмети починають зображуватись не лише заради них самих, але для того, щоб їх зовнішній вигляд передав відгуки, які вони викликали у нашій душі» (П. Руссо). «Під композицією розуміємо цілісність твору, його пластичну єдність, обумовленість форми змістом» (О. Дейнека). «Композиція - закономірно побудований організм, всі частини якого знаходяться у нерозривному зв'язку та взаємозалежності» (Є. Кибрик). Композиція у живописі визначається як «побудова (конструкція) кольорових, лінійних та інших зв'язків, що виявляють структуру твору» (М. Волков). Сутність поняття виступає у головному принципі побудови художнього твору (єдність змісту і форми) і розглядається як засіб чи процес матеріального втілення ідеї. Композиція - це зображальна будова художнього твору і організуючий початок, який поєднує та зводить всі елементи твору до змістової та образотворчої єдності ідеї (у образній формі), яка виражає світосприйняття художника. Таке узагальнене розуміння композиції представлено у визначенні В. Щербини, яке цілком відповідає змісту і завданням даного дослідження.

Узагальнюючи викладені тези, визначено, що композицію слід розглядати як побудову та взаємозв'язок частин або елементів, які забезпечують цілісність зображення і розкривають задум автора. Композицію слід розглядати як закон, на якому ґрунтується споруда твору і який приймає всі рівні зображення ідейного задуму дій, що проходять усі ступені художнього пізнання. У підготовці майбутнього учителя технології необхідним є визначення обсягу композиційних знань для процесу формування творчого мислення студентів, що передбачає послідовний розгляд основних понять теорії композиції. У процесі професійної підготовки майбутніх учителів технології постає нелегке завдання: навчити студентів композиції, сформувати і розвинути в них композиційні вміння та навички, які необхідно використовувати в навчально-композиційній діяльності. Композиційні закономірності з'являються у системі, яку перетворює композиція у художню форму, а композиційна діяльність - в процесі створення твору.

Композиційна діяльність - це складний багатоманітний специфічно творчий процес цілеспрямованого відображення елементів композиції у побудові декоративно-прикладного твору, спрямованого на творчий розвиток особистості.

Аналіз теоретичних положень з композиційної діяльності студентів, дає підстави визначати її як вид продуктивної навчальної діяльності на основі розвитку творчих здібностей, що забезпечує самореалізацію студентів. Таке навчання передбачає творче здобуття знань, набуття вмінь і навичок та їх застосування, а саме: самостійне використання майбутніми вчителями технології набутих якостей у нових ситуаціях - комбінування, перетворення відомих раніше способів діяльності, визначення нової проблеми, структури або функцій об'єкта чи розв'язання поставленої проблеми; генерування нових ідей, висування гіпотез; критичне оцінювання навчального матеріалу або роботи у власних судженнях на основі аналізу, систематизації й узагальнення; обґрунтування думок, доведення їх правильності; створення оригінального нового продукту за допомогою уявлень.

З'ясовано, що проблема підготовки майбутніх учителів технології засобами композиційної діяльності в моделюванні та конструюванні одягу є порівняно новою, тому в процесі навчальної діяльності створенню нового художнього образу костюма, тобто досягненню єдності форми та змісту, необхідно приділити особливу увагу.

У результаті аналізу літератури встановлено, що структурно-системний аналіз цілісності художньої композиції подано у дослідженнях М. Волкова, А. Іконнікова, Ф. Ковальова. У роботах зазначених авторів виділяються закони і способи створення композиції, аналізується система засобів художньої виразності, характеризуються основні елементи композиційної структури.

У підготовці майбутнього учителя технології необхідним є визначення обсягу композиційних знань для процесу формування творчого мислення студентів, що передбачає послідовний розгляд основних понять теорії композиції.

Важливою композиційною характеристикою та загальною умовою існування композиції є наявність сюжетно-композиційного центру - певної частини композиції, яка у першу чергу привертає увагу глядача.

Визначені у процесі дослідження теоретичні знання з основ композиції сприяють належному розвитку композиційних здібностей студентів і слугують базовою умовою для формування творчості у майбутніх учителів технології. Композиційні здібності виходять на рівень загальних творчих розумових здібностей - це здібності до аналізу та синтезу, образного узагальнення і абстрагування, комбінаторні вміння, оригінальність, конструктивність і гнучкість мислення, творча уява і фантазія. Особливу важливість у композиційному процесі становить художня ідея. Художня ідея як задум твору - це відкриття, результат сформованого ракурсу бачення дійсності. Процес вивчення, осмислення ідеї спрямовує подальшому розв'язанню художньо-композиційних завдань. Його сутність полягає в тому, що шляхом актуалізації набутого матеріалу, життєвого досвіду, образів сприйняття здійснюється «чорновий» варіант композиції. Будь-який художній твір має містити в собі й відбивати одну пануючу ідею у всій її повноті та цілісності. Спосіб відображення цієї ідеї, поєднання окремих частин - все це становить сутність композиції. Саме ідея зумовлює пропорції й розмір зображуваного. Конструктивна ідея показує місце сюжетно-композиційного центру, в якому зосереджується головне.

За свідченням наукових досліджень П. Гальперіна, Д. Ельконіна, готовність до здійснення будь-якої пізнавальної або практичної діяльності передбачає наявність загальних і спеціальних здібностей, загальних і спеціальних знань, професійних умінь і навичок.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що дослідженню проблеми готовності вчителя до творчої діяльності приділяється належна увага, зокрема змісту педагогічної освіти (І. Зязюн, І. Підласий тощо), орієнтації педагогічних працівників на творчість (І. Гуткіна, С. Сисоєва тощо).

Детальний розгляд формування композиційної діяльності забезпечує науково обґрунтовану підготовку студентів - майбутніх учителів технології. Базуючись на концепції про діяльність, які існують в педагогічній науці, можна зробити висновок, що в основі цієї діяльності знаходиться мотив, який можна визначити, як усвідомлену потребу використовувати основи композиції у процесі навчання, як професійну переконаність у необхідності її використання. Необхідність формування композиційної діяльності доведена експериментом і реалізується через системи вироблених понять, способів дій у цій сфері в процесі спеціального навчання. Мета цієї діяльності - навчити студентів користуватися засобами композиції; сприяти глибшому засвоєнню студентами системи композиційної діяльності; формуванню творчого мислення; конструктивно-технічних вмінь.

Вирішення цих завдань покладено на навчальний курс «Основи композиції костюма», який охоплює основи декоративно-прикладного мистецтва, структуру композиції як предмета, який визначає зміст композиційної діяльності, а також її інтерпретацію на моделювання одягу, розкриває різні грані творчої роботи, зв'язує такі поняття як конструкція, структура предмету і його художній образ, його емоційна дія. Студенти навчаються розуміти композицію як організацію художнього твору, при якій елементи і властивості форми узгоджені між собою і утворюють єдине ціле.

Метою навчальної дисципліни «Основи композиції костюма» є формування у студентів практичних вмінь та навичок з техніки моделювання і композиції костюма, навчання професійним навичкам створення композиції костюма, виховання у них художньо-естетичного сприйняття навколишнього світу й предметного середовища, розвиток пізнавальної і творчої активності, художнього смаку.

Завдання курсу «Основи композиції костюма» полягає у формуванні вмінь по застосуванню композиційних знань і навичок в модулюванні одягу та різноманітних уявлень про зображення (малюнок, ескіз); сприймання творів мистецтва: почуття кольору, лінії, ритму, композиції, колориту та ін., безпосередньо у мистецькій діяльності; розвиток асоціативно-образного та просторового мислення, уяви, фантазії, пам'яті, художнього смаку і творчих здібностей; опанування вміннями та навичками в образотворчій діяльності; формування художньо-практичної компетентності; готовності використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі; виховання духовних та моральних ціннісних орієнтирів у сфері декоративно-прикладного мистецтва, інтересів, смаків, потреб в творчості; розуміння студентами зв'язків декоративно-прикладного мистецтва з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини.

Реалізація спецкурсу «Основи композиції костюма» виступає педагогічною умовою підготовки майбутніх учителів технології.

У другому розділі «Методичні основи формування композиційної діяльності майбутніх учителів технології» визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування та рівні сформованості композиційної діяльності, які впливають на творчий розвиток особистості. Зазначено, що над формуванням педагогічних умов працювали такі науковці як С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, І. Фролов, Т. Габай, Н. Яковлева, Л. Кондрашова, О. Ковальов, В. Рогозіна. Забезпечуючі педагогічні умови, які визначають композиційну діяльність, можна формувати і розвивати творчі здібності майбутніх учителів технології. Було запропоновано наступні педагогічні умови формування композиційної діяльності майбутніх учителів технології:

1) формування спеціальних здібностей, знань, умінь і навичок з основ композиції, які сприяють формуванню композиційної діяльності;

2) виявляти склад необхідних виразних композиційних засобів для реалізації композиції костюма;

3) в ясній логічній формі побудувати зміст майбутнього композиційного твору;

4) наявність засобів оцінювання композиційного твору, як викладачем так і студентами у процесі її створення з метою більш повного відтворення задуму (виявлення сюжетно-композиційного центру, цілісності композиції, єдності у зображенні форми, змісту і образів; аналіз результатів композиційної діяльності);

5) наявність методичного забезпечення розвитку композиційної діяльності студентів на основі запропонованої програми курсу.

Цей комплекс педагогічних умов необхідний для реалізації творчого процесу створення композиції та формування композиційної діяльності. Педагогікою доведена залежність розвитку сторін особистості від навчання. Саме тому реалізація педагогічних умов формування композиційної діяльності має базуватися на співвідношенні творчих і навчальних завдань залежно від ступеня засвоєння матеріалу. Педагогічні умови формування композиційної діяльності мають місце при створення художнього твору. Якісні зміни в розвитку творчості студентів обумовлюють відповідні зміни в педагогічному керівництві їхньою творчістю, що відображається в розробці логічної поетапності творчого процесу.

Аналізуючи схему творчого процесу побудови художнього твору П. Якобсона та Д. Росмана, було визначено основні етапи творчого процесу, які необхідні для побудови композиції костюма. Для формування композиційної діяльності визначено п'ять етапів побудови художнього твору: народження нової ідеї поява художнього задуму структура майбутнього художнього твору реалізація змісту композиції аналіз виконаної роботи.

Методика констатуючого експерименту включала: опитування студентів (письмове у вигляді графічних ескізів і усне - інтерв'ю, бесіда), анкетування, аналіз навчальних планів і програм, студентських творчих робіт.

У науково-методичній літературі запропоновано класифікації та методики вимірювання рівнів, що характеризують процес навчання взагалі та навченість зокрема. Авторами таких класифікацій є Л. Кашкарьова, Ю. Бабанським, В. Кан-Калик, С. Сисоєва, В. Загвязинський та інші. У результаті дослідження і відповідно до описаних рівнів умовно визначено рівні підготовки майбутнього учителя технології з композиції костюма:

початковий (наслідувальний) рівень (характеризується наявністю тільки загальних уявлень про суть творчих процесів в мистецтві, майбутній учитель технології володіє мінімальними знаннями в області теорії орнаменту, кольору, стилізації, має деякі навики виконання нескладних композицій);

низький (адаптаційний) рівень (характеризується низькими знаннями, формальним прийняттям культурних цінностей, репродуктивним характером засвоєння композиційних знань, стереотипністю мислення, низьким пізнавальним інтересом, пасивністю в ситуаціях композиційної взаємодії, відсутністю мотивації досягнення в творчих видах навчальної діяльності);

середній (варіативно-творчий) рівень (характеризується прагненням удосконалювати творчу діяльність, пошуком нових способів дій, усвідомленим засвоєнням знань, самостійністю суджень, рішенням поставлених завдань, активністю й ініціативою в поведінці й діяльності);

високий (творчий) рівень (характеризується ініціативою в постановці завдань, у прагненні виявити причинні зв'язки й залежності, самостійністю особистості у визнанні цілей, завдань творчої діяльності, способів її здійснення, інтерес, новизна, оригінальність, оптимальність, високими якостями знань).

Таким чином, в підготовці майбутнього учителя технології до композиційної діяльності по декоративно-прикладному мистецтву велике значення надається навчанню основам композиції костюма як засобу формування необхідного рівня композиційної грамоти і композиційного мислення в системі мови декоративного мистецтва.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка методики професійної підготовки майбутніх учителів технології в процесі вивчення основ композиції костюма» експериментально перевірено ефективність методики формування композиційної діяльності у майбутніх учителів технології, здійснено обробку результатів експериментального дослідження, їх аналіз та узагальнення.

Дослідження здійснювалося впродовж 2007-2010 н.р. у три етапи.

На першому етапі (2007-2008 н.р.) вибрано тему, обґрунтовано її актуальність; визначено рівень її розробленості, об'єкт, предмет, мета дослідження; здійснено пошук та накопичення необхідної наукової інформації за допомогою вивчення та аналізу літературних та інших джерел з теми дослідження; визначено напрями дослідження з огляду на його мету. Експеримент підлягав вивченню педагогічної, психологічної, методичної і спеціальної літератури, науковому аналізу, розробленню і апробації розробленої нами дисципліни «Основи композиції костюма» на другому курсі навчання студентів - майбутніх учителів технології, а також учителів технології з різних загальноосвітніх навчальних закладів.

На другому етапі (2008-2009 н.р.) сформульовано наукове завдання, обрано методи педагогічного дослідження, розроблено та теоретично обґрунтовано організаційно-методичні засади курсу «Основи композиції костюма» майбутніх учителів технології; проведено констатувальний експеримент зі створенням педагогічних умов формування композиційної діяльності студентів - майбутніх учителів технології, визначено рівні сформованості композиційної діяльності та здійснено підготовку до формувального експерименту.

На третьому етапі (2009-2010 н.р.) оброблено і проаналізовано результати експериментальній перевірки результатів формування композиційної діяльності під час вивчення технології швейних виробів, узагальнено і опубліковано результати дослідження; сформульовано висновки і методичні рекомендації, здійснено оформлення дисертації.

З метою визначення існуючого стану сформованості композиційної діяльності майбутніх учителів технології вищих навчальних закладів було здійснено констатувальний експеримент, який мав на меті:

1) виявити наявність у студентів основних структурних компонентів композиційної діяльності (ціле-мотиваційний, змістовно-операційний, емоційно-вольовий, світоглядний і рефлексивний);

2) визначити рівень сформованості композиційної діяльності та особливості їх вияву в студентів;

3) рівень обізнаності майбутніх учителів технології щодо можливостей використання композиції у професійній діяльності;

4) стан готовності до композиційної діяльності майбутніх учителів технології засобами композиції.

Пошуковий експеримент включав в себе наукове обґрунтування умов та розробка спеціальних показників визначення рівнів сформованості композиційної діяльності майбутніх учителів технології та відповідних діагностичних матеріалів. Він був початий в традиційній системі підготовки майбутніх учителів технології на технологічному факультеті Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Програма курсу розроблялась з врахуванням специфіки підготовки учителя технології, де предмет «Композиція» не був виділений як спеціалізація. У програму було включено теоретичні питання, що озброюють студентів науковими основами композиції, декоративної композиції, і практичні завдання на відпрацювання технічних прийомів роботи з різними матеріалами, організацію структури орнаментальних композицій, вирішення колористичних завдань і вивчення прийомів стилізації. В результаті навчання за цією програмою було встановлено, що нова область знань викликає великий інтерес у студентів, багато хто з яких робив для себе «відкриття» для майбутньої творчої і професійної діяльності. Теоретичні знання сприймалися і засвоювалися усвідомлено, як необхідний компонент загальної художньо-творчої освіти.

Проте, проведений експеримент виявив і деякі проблеми: неможливість охопити і розкрити в рамках спецкурсу особливості кожного засобу композиційної діяльності; вивчення композиційних закономірностей і понять без перспективи їх застосування для вирішення конкретних навчально-творчих завдань; необхідність системного оволодіння композиційною грамотою в руслі певної спеціалізації.

Пошуковий експеримент був продовжений, зміст курсу з основ композиції костюма був переглянутий і орієнтований на професійну діяльність майбутнього учителя технології з напряму моделювання та конструювання одягу.

Основним завданням формувального експерименту була апробація методики формування композиційної діяльності у майбутніх учителів технології; організація педагогічного впливу, спрямованого на формування композиційної діяльності майбутніх учителів технології. Це передбачало формування знань, умінь і навичок, необхідних і достатніх для вирішення творчих завдань з композиції костюма. Експериментальне дослідження проводилося на базі Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Було задіяні 148 студентів та 38 учителів технології, які мали вищу спеціальну освіту та поділяли позиції дисертанта щодо важливості, сутності і шляхів розв'язання проблеми дослідження, що значною мірою полегшувало впровадження дослідно-експериментальне навчання. Для перевірки практичної значущості, проведено аналіз і кількісне вимірювання результатів експерименту.

Планування формувального експерименту супроводжувалося окресленням умов, які забезпечували оптимізацію дослідження, а саме:

1) експеримент проводиться упродовж звичайного навчального процесу; студенти, залучені до дослідження, не були ознайомлені з тим, що вони беруть участь у експерименті;

2) для порівняння, у кожному навчальному закладі, обирались по одній експериментальній групі студентів, статус груп не змінюється упродовж усього експерименту;

3) контрольні зрізи проводяться в експериментальних групах у терміни визначені графіком навчального процесу навчального закладу.

Для успішної його організації було: встановлено чітку різницю у професійній підготовці майбутніх учителів технології; розроблено організаційно-методичні засади композиційної діяльності майбутніх учителів технології; розроблено навчальний курс «Основи композиції костюма», у якому розкрили загальні питання теорії композиції, декоративної композиції, орнаменту і теорії кольору, вивчили закони і закономірності побудови композицій, принципи складання колірних гармоній і принципи художнього узагальнення, володіння способами композиційної діяльності, вирішення колористичних завдань і створення декоративних образів.

Для забезпечення достовірності результатів дослідження були визначені умови експерименту:

1) експериментальні групи (ЕГ) комплектувалися таким чином, щоб рівень підготовки творчої діяльності студентів був приблизно однаковим;

2) вміння і навички у студентів ЕГ формувалися під час виконання приблизно однакових завдань;

3) проводилась перевірка технологічних знань і вмінь за певними критеріями;

4) в ЕГ заняття проводилися згідно з навчальними планами, але використовувалися різні організаційно-педагогічні форми, методи і прийоми.

Запропоновані форми навчання активізували професійну самосвідомість студентів і сприяли найбільшому засвоєнню теоретичних знань та практичних вмінь.

Співвідношення критеріїв засвоєння знань, вмінь і рівнів їх сформованості наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Критерії засвоєння знань, вмінь і рівнів їх сформованості

Критерії засвоєння знань і вмінь, %	Рівні сформованості знань і вмінь студентів	Рівні відповідей студентів	Оцінка
Кзасв. = 0 ч 40 %	Початковий	Неповний	“2”
Кзасв. = 40 ч 60 %	Низький	Недостатньо повний	“3”
Кзасв. = 60 ч 80 %	Середній	Достатньо повний	“4”
Кзасв. = 80 ч 100 %	Високий	Повний	“5”

В експериментальних групах велику допомогу надавали лабораторні роботи з курсу «Основи композиції костюма», до яких ставилися такі умови:

1) лабораторні роботи виконувалися за інструкцією з елементами власної фантазії, результатом чого стає побудова ескізів;

2) технологічна послідовність виконувалася поопераційно: в міру виконання їх від чорнового ескізу до чистового;

3) після завершення виготовлення ескізу наочно встановлювалася взаємодія і взаємозв'язок деталей, швів з елементами композиції;

4) кольорове вирішення деталей (їх обирав кожен на свій смак) не дозволяло допускати помилки у визначенні взаєморозташування деталей та з'єднуючих їх швів.

Аналізуючи порівняльну діаграму показників засвоєння знань та вмінь під час вивчення технології швейних виробів, дійшли таких висновків: студенти експериментальних груп володіють приблизно однаковим обсягом фактичного матеріалу, але якість знань більш висока. Студенти експериментальних груп виявили більш глибоке засвоєння навчального матеріалу під час розв'язання проблемних композиційних завдань і відповідей (рис. 1).

Рис. 1. Порівняльна діаграма показників засвоєння знань та вмінь

У формувальному експерименті не ставилася мета - виявити роль окремо кожного компоненту процесу формування композиційної діяльності студентів. Це може бути напрямом подальшого педагогічного дослідження. Перш за все цікавив кінцевий результат такого навчання, де розроблені дидактичні умови ефективного формування композиційної діяльності впроваджуються комплексно, так як оволодіння студентами основ композиції в моделюванні та конструюванні одягу сприяє ефективному впровадженню нових творчих ідей у навчанні.

Для здійснення ефективної викладацької діяльності майбутньому учителю технології необхідно досягнути високого рівня сформованості композиційної діяльності. Саме йому, як спеціалісту, треба буде готувати працівників швейної галузі з високим рівнем автоматизованого виробництва, де вся технічна документація супроводжується схематичними, графічними зображеннями. І навіть інструкційна карта для конкретного робочого місця, для конкретної операції, після назви має графічне зображення. Залежність між теоретичними знаннями і практичними вміннями, властивими спеціалісту швейної галузі, в процесі підготовки студентів визначали шляхом вирахування коефіцієнта кореляції

Результати проведеного дослідження засвідчили, що рівень засвоєння знань, заснованих на формуванні композиційної діяльності під час вивчення технології швейних виробів (конструюванні та моделюванні одягу), його ефективність в експериментальних групах послідовно підвищується, починаючи від першого модуля і до четвертого.

За результатами комплексної оцінки (теоретичного опитування, аналізу лабораторних завдань з основ композиції костюма) встановлено, що з усіх студентів експериментальних груп досягли високого (творчого) рівня 33 %, вийшли на середній (варіативно-творчий) рівень - 52 %, залишилися на низькому (адаптаційному) рівні 11 % та на початковому (наслідувальному) рівні - 4 % (рис. 2).

Рис. 2. Рівні сформованості композиційної діяльності

Таким чином, результати дослідно-експериментальної роботи підтверджують гіпотезу дослідження про те, що якщо в основі вивчення дисциплін з декоративно-прикладної творчості лежить професійно-орієнтований спецкурс «Основи композиції костюма», то подібна організація сприяє підготовці студентів здійснювати художньо-творчу діяльність на необхідному і достатньому рівні; крім того, введення в нього компонентів методичної підготовки, дозволяє формувати необхідний рівень готовності випускників до професійно-педагогічної діяльності.

Детальний розгляд формування композиційної діяльності забезпечить науково обґрунтовану підготовку студентів - майбутніх учителів технології. Можна зробити висновок, що в основі цієї діяльності лежить мотив, який можна визначити, як усвідомлену потребу використовувати основи композиції у процесі навчання, як професійну переконаність у необхідності її використання. Необхідність формування композиційної діяльності доведена експериментом і реалізується через системи вироблених понять, способів дій у цій сфері в процесі спеціального навчання. Мета цієї діяльності: навчити студентів користуватися засобами композиції; сприяти глибшому засвоєнню студентами системи композиційної діяльності; формуванню творчого мислення; конструктивно-технічних вмінь.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави сформулювати наступні висновки:

1. Проаналізовано стан та зміст підготовки учителів технології у вищих навчальних закладах, що полягає в розробці науково-методичних основ професійної підготовки майбутніх учителів технології в області декоративно-прикладної творчості, що базується на знаннях по основам композиції костюма і направлено на підготовку майбутнього учителя технології до роботи в школі. Для виявлення змісту і структури професійної підготовки майбутнього учителя технології засобами композиційної діяльності була проведена розробка такого питання, як місце композиційної діяльності в загальній структурі діяльності вчителя. Накопичені в результаті досліджень дані дозволили вивчити таку вузлову категорію в даній проблемі, як професійна готовність вчителя до композиційної діяльності. На основі аналізу теорії та практики формування композиційної діяльності майбутніх учителів технології, розглянута ступінь розробленості проблеми, розкрито сутність і структура композиції як процесу, спрямованого на формування композиційних здібностей особистості.

2. Виявлено педагогічні умови формування композиційної діяльності у майбутніх учителів технології, що полягають у з'ясуванні сутнісних характеристик, психологічних особливостей композиційної діяльності і на цих засадах обґрунтовані провідні педагогічні умови формування композиційної діяльності майбутнього учителя технології: формування спеціальних здібностей, знань, умінь і навичок з основ композиції, які сприяють формуванню композиційної діяльності; виявляти склад необхідних виразних композиційних засобів для реалізації композиції костюма; в ясній логічній формі побудувати зміст майбутнього композиційного твору; оцінювання композиційного твору, як викладачем так і студентами у процесі її створення з метою більш повного відтворення задуму (виявлення сюжетно-композиційного центру, цілісності композиції, єдності у зображенні форми, змісту і образів; аналіз результатів композиційної діяльності); методичне забезпечення розвитку композиційної діяльності студентів на основі запропонованої програми курсу.

3. У результаті дослідження і відповідно до описаних рівнів нами умовно визначені рівні підготовки майбутнього учителя технології з композиції костюма - початковий (наслідувальний) рівень, низький (адаптаційний) рівень, середній (варіативно-творчий) рівень, високий (творчий) рівень. У результаті проведеного анкетування та згідно результатів модульних контрольних робіт було зафіксовано різницю у формуванні композиційної діяльності. Студенти, у яких сформована композиційна діяльність, показали перевагу своїх знань (80,8%). Група студентів, яка не була залучена до цілеспрямованого формування композиційної діяльності, підтвердила відсутність спланованого системного педагогічного впливу на дану групу.

4. Розроблено авторську методику формування композиційної діяльності у професійній підготовці майбутніх учителів технології як навчально-методичний комплекс «Основи композиції костюма» (програма та лабораторні роботи). Програма спрямована на формування композиційної діяльності в області конструювання та моделювання одягу; набуття вмінь по застосуванню композиційних знань і навичок в модулюванні одягу; формування різноманітних уявлень про зображення (малюнок, ескіз); прийманні творів мистецтва: почуття кольору, лінії, ритму, композиції, колориту та ін., безпосередньо у мистецькій діяльності; уяви, фантазії, пам'яті, художнього смаку і творчих здібностей; опанування вміннями та навичками в образотворчій діяльності; формування художньо-практичної компетентності; готовності використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі; виховання духовних та моральних ціннісних орієнтирів у сфері декоративно-прикладного мистецтва, інтересів, смаків, потреб в творчості; розуміння студентами зв'язків декоративно-прикладного мистецтва з іншими видами мистецтва.

Виконане нами дослідження не претендує на вичерпаність розв'язання складної і багатогранної проблеми формування композиційної діяльності у професійній підготовці майбутніх учителів технології. Ми вважаємо, що виявлені в результаті дослідження нові факти й закономірності будуть сприяти подальшій розробці теорії формування композиційної діяльності майбутніх учителів технології.

Подальшого вивчення потребують питання, що пов'язані з формуванням композиційної діяльності засобами інформаційних технологій; розгляду теорії дизайну одягу засобами композиційної діяльності; з теоретичним обґрунтуванням історії костюма засобами композиції; формуванням творчого мислення в процесі вивчення основ композиції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Шарапова Ю.В. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання / Ю.В. Шарапова // Вісник Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип. 37. - С. 58-59 (Серія: педагогічні науки).

Шарапова Ю.В. Дизайн як ефективний засіб розвитку творчих здібностей студентів / Ю.В. Шарапова // Вісник Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - Вип. 45. - С. 180-183 (Серія: педагогічні науки).

Шарапова Ю.В. Формування художньої культури майбутнього вчителя трудового навчання засобами композиції / Ю.В. Шарапова // Вісник Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів : ЧДПУ, 2008. - №53. - С. 65-67 (Серія: педагогічні науки).

Шарапова Ю.В. Етапи побудови художньої композиції / Ю.В. Шарапова // Вісник Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - Вип. 67. - С. 140-143 (Серія: педагогічні науки).

Шарапова Ю.В. Композиційна схема творчої діяльності майбутніх учителів трудового навчання / Ю.В. Шарапова // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2009. - № 1-2 (59-60). - С. 31-35.

Шарапова Ю.В. Місце композиції у професійно-педагогічній підготовці вчителя трудового навчання / Ю.В. Шарапова // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. - Вип. 51. - С. 350-354.

Шарапова Ю.В. Види композиції в костюмі / Ю.В. Шарапова // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2010. - № 4. - С. 22-26.

Шарапова Ю.В. Педагогічні умови формування композиційної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання / Ю.В. Шарапова // Вісник Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2010. - Вип. 76. - С. 132-135 (Серія: педагогічні науки).

Шарапова Ю.В. Перевірка ефективності методики формування композиційної діяльності у професійній підготовці майбутніх учителів технології / Ю.В. Шарапова // Вісник Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2010. - Вип. 80. - С. 131-134 (Серія: педагогічні науки).

АННОТАЦІЯ

Шарапова Ю.В. Методика формування композиційної діяльності у професійній підготовці майбутніх учителів технології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. - Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

Дисертація присвячена проблеми формування системи знань та вмінь з основ композиції у професійній підготовці майбутніх учителів технології, що висуває специфічні вимоги до формування композиційної діяльності.

У дисертації розкрито сутність та історичне походження поняття «композиція», її значення у професійній підготовці майбутніх учителів технології. Уточнено поняття композиційної діяльності, яке є вагомою частиною навчально-виховного процесу. Визначено та обґрунтовано умови та критерії формування композиційної діяльності майбутніми учителями технології. Розроблено та експериментально перевірено модель вивчення основ композиції костюма майбутніми учителями технології.

Ключові слова: композиція, основи композиції костюма, засоби композиції, композиційна діяльність, творчий розвиток, професійна підготовка.

АННОТАЦИЯ

Шарапова Ю.В. Методика формирования композиционной деятельности в профессиональной подготовке будущих учителей технологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. - Черниговский национальный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2010.

Диссертация посвящена проблеме формирования системы знаний и умений по основам композиции в профессиональной подготовке будущих учителей технологии, выдвигает специфические требования к формированию композиционной деятельности.

Для достижения указанной цели были поставлены следующие задачи:

1. Проанализировать состояние и содержание подготовки учителей технологии в высших учебных заведениях к композиционной деятельности.

2. Определить и экспериментально проверить педагогические условия формирования композиционной деятельности в профессиональной подготовке будущих учителей технологии.

3. Выявить и обосновать уровни сформированности композиционной деятельности будущих учителей.

4. Разработать и экспериментально проверить методику формирования композиционной деятельности в профессиональной подготовке будущих учителей технологии.

Научная новизна исследования заключается в том, что: впервые теоретически обоснованы роль и место композиционной деятельности как необходимого элемента в профессиональной подготовке учителя технологии, на основе системного подхода выявлены и обоснованы структура и содержание композиционной деятельности в структуре профессиональной подготовки будущего учителя технологии, определены и экспериментально проверены педагогические условия формирования композиционной деятельности, определены и экспериментально проверены уровни сформированности композиционной деятельности; определены педагогические условия формирования и уровни сформированности композиционной деятельности будущих учителей технологии; уточнено содержание понятия «композиция», «композиционная деятельность» и ее компоненты, обоснованы ее структуру и содержание; специфику, роль и место композиционной деятельности в профессиональной подготовке будущих учителей технологии; получили дальнейшего развития подходы к определению содержания и разработки методики обучения основам композиции костюма будущих учителей технологии.

...