Розвиток технологічної культури учнів основної школи у процесі трудового навчання

Размещено на http://allbest.ru

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

УДК 373.5:[37.017:5/6]

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Розвиток технологічної культури учнів основної школи у процесі трудового навчання

13.00.01 - Загальна педагогіка та історія педагогіки

Бутиріна Марина Володимирівна

Ялта - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Слов'янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Євтух Микола Борисович, НАПН України, академік-секретар відділення вищої освіти

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Аносов Іван Павлович, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри анатомії і фізіології людини і тварин;

кандидат педагогічних наук, доцент Алімова Леннара Умерівна, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь), завідувач кафедри педагогіки.

Захист дисертації відбудеться 11 грудня 2010 р. об 11.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „9” листопада 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наприкінці ХХ століття досить повно виявилась глибока залежність майбутнього нашої цивілізації від якостей та здібностей особистості, сформованих у процесі навчання. Перехід до нової освітньої парадигми, домінантним чинником якої є культура, виховання „людини культури”, визначає орієнтири освіти.

Актуалізація проблеми культури особистості та культурних цінностей зумовила звернення цілого спектру наук до вивчення сутності, функціонування такого феномену, як культура. Особливого значення проблема культури набула в контексті інтеграції України до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього та науково-технічного простору з орієнтацією на цінності загальносвітової культури, впровадження європейських норм і стандартів в освіту, науку й техніку.

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті схвалена II Всеукраїнським з'їздом працівників освітянської галузі, визначає основні стратегічні напрями її розвитку. Одним із пріоритетних завдань загальної середньої освіти є підготовка молоді до подальшого навчання та трудової діяльності. Освітня галузь „Технологія”, основною формою реалізації якої є дисципліна „Трудове навчання”, передбачає розв'язання завдань, що вимагають від учнів оволодіння основами технологічної культури.

Вченими проаналізовано шляхи формування педагогічної культури (З. Абросимова), валеологічної культури особистості на етапі навчання у вищій школі (І. Ільїна), інформаційної культури (Л. Васильченко, О. Києва), професійно-моральної культури (Є. Богданов), професійно-психологічної культури вчителя (Н. Лифінцева), управлінської культури державних службовців (О. Ярковий), досліджено інформаційну культуру директора школи (Л. Васильченко), вивчено процес формування технологічної культури майбутніх учителів трудового навчання (В. Лола) та майбутніх учителів інформатики (С. Прийма), схарактеризовано педагогічні умови й освітні технології, що забезпечують розвиток світогляду особистості в системі вищої професійної освіти фахівців гуманітарного профілю (Н. Асташева, І. Зязюн).

Автори низки праць переймаються проблемою формування різних аспектів культури учнів: споживчого (Т. Степченко), валеологічного (О. Митяєва), аксіологічного (Г. Вижлецов), культури спілкування (О. Никонова), споживання (О. Єсина), сімейного життя (В. Кравець).

Теоретичні та практичні питання підготовки вчителя трудового навчання розкрито у працях учених-педагогів П. Атутова, С. Батишева, Ю. Васильєва. Різним аспектам проблеми трудового навчання як загальноосвітньої дисципліни приділяли увагу: В. Сухомлинський - загальним принципам трудового виховання; Д. Тхоржевський - проблемам підготовки вчителя трудового навчання; Й. Гушулей - проблемі загальнотехнічної підготовки учнів у системі безперервної освіти „школа - вищий заклад освіти”; Г. Левченко - навчанню молоді технічної та технологічної термінології. Особливості змісту сучасних наук про техніку і технологію у розвитку суспільства розкрито у посібнику В. Сидоренка, Г. Терещука, В. Юрженка. Спрямування на поліпшення трудової підготовки учнів у закладах освіти триває, але наукова розробка сучасного змісту трудового навчання, підходів до його відбору, структурування і побудови можливі лише за умов вивчення історії становлення теорії і практики розвитку навчального предмета та його переосмислення з урахуванням потреб сучасності.

Невелику кількість наукових праць присвячено історичним аспектам трудового навчання, наприклад, О. Христіанінов досліджував розвиток змісту знань із елементів техніки у системі трудового навчання учнів загальноосвітньої школи в період 1931-1986 рр.; А. Вихрущ вивчав закономірності розвитку трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах України; С. Дем'янчук -систему трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах України другої половини XX століття. Незважаючи на те, що друга половина ХХ століття особливо насичена змінами та прогресивними ідеями в трудовій підготовці, донині у педагогічних дослідженнях комплексно не проаналізовано специфіку змісту і методики трудового навчання у зазначений період у контексті сучасних проблем модернізації освіти та технологізації навчання, не виокремлено ті позитивні результати історичного досвіду, що доцільно застосувати сьогодні у процесі розвитку технологічної культури учнів загальноосвітніх шкіл. Викладені вище міркування та аргументи зумовили необхідність подолання низки суперечностей між: згубним впливом техносфери на людину і неможливістю відмовитися від послуг штучного технологічного світу; досягнутим рівнем освіченості учнів загальоноосвітніх шкіл і вимогами суспільства до майбутніх фахівців; необхідністю формування технологічної культури учнів основної школи як складової загальної культури людини та відсутністю моделі, практичних рекомендацій щодо розв'язання цієї проблеми. Розв'язання озанчених суперечностей зумовило вибір теми дисертаційного дослідження „Розвиток технологічної культури учнів основної школи в процесі трудового навчання (друга половина XX століття)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входило до тематичного плану науково-дослідних робіт Слов'янського державного педагогічного університету як складова проектів „Гуманізація навчально-виховного процесу” (протокол № 3 засідання вченої ради Слов'янського державного педагогічного інституту від 28.11.2002 р.) і „Проблеми трудової і професійної підготовки”. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 02.02.2006 р.) та погоджено на засіданні бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 30.09.2008 р.).

Мета дослідження - історико-педагогічний аналіз ідей розвитку технологічної культури учнів основної школи у процесі трудового навчання у другій половині XX століття, обґрунтування можливості використання історико-педагогічної спадщини в контексті модернізації національної загальноосвітньої школи.

Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1. Здійснити історико-педагогічний аналіз проблеми на основі вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури, розкрити сутність поняття „культура” та дослідити генезис поняття „технологічна культура”.

2. Виділити та схарактеризувати етапи розвитку технологічної культури школярів у процесі трудового навчання; теоретично обґрунтувати компоненти цілеспрямованого педагогічного процесу розвитку технологічної культури учнів загальноосвітньої школи у процесі трудового навчання.

3. Розкрити зміст, форми та методи формування технологічної культури у процесі трудового навчання в історії педагогіки другої половини ХХ століття.

4. Обґрунтувати перспективи розвитку технологічної культури учнів основної школи на сучасному етапі та спроектувати модель формування технологічної культури учня основної школи у процесі трудової підготовки.

Об'єкт дослідження - розвиток технологічної культури учнів основної школи у процесі трудового навчання в історії педагогічної думки другої половини XX століття.

Предмет дослідження - теоретичні засади, зміст, форми та методи розвитку технологічної культури в процесі трудового навчання у другій половині ХХ століття.

Складність досліджуваної проблеми зумовила необхідність застосування комплексу методів науково-дослідної роботи, а саме: теоретичних - вивчення й аналіз вітчизняної, зарубіжної літератури з філософії, культурології, педагогіки, технології, методики трудової підготовки, технологічної освіти, що здійснювалися з метою дослідження сутності, структури, змісту технологічної культури учнів загальноосвітніх шкіл; класифікаційний аналіз, синтез, індукція і дедукція, моделювання, аналогії - для визначення вихідних теоретико-методологічних позицій дослідження; порівняльно-зіставний, проблемно-хронологічний методи - для виявлення особливостей і тенденцій розвитку технологічної культури учнів основної школи на уроках трудового навчання в залежності від становлення, змін змістовного компоненту педагогічного процесу в загальноосвітній школі; порівняння, узагальнення, систематизація - для інтерпретації матеріалу літературних джерел, архівних матеріалів щодо відтворення теорії і практики в часовій послідовності й конкретно-історичних формах виявлення тенденцій розвитку технологічної культури учнів основної школи в досліджуваний період.

Джерельну базу дисертаційного дослідження становлять законодавчі й нормативні акти, архівні матеріали, матеріали конференцій, навчальні програми з дисципліни „Трудове навчання” (друга половина ХХ століття) та „Технологія” (кінець ХХ - початок ХХІ століття), методичні матеріали, навчальні посібники, наукові публікації (статті та монографії), кандидатські та докторські дисертації, автореферати, публікації в періодичних педагогічних виданнях.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше виокремлено етапи розвитку технологічної культури учнів основної школи у другій половині ХХ століття та досліджено генезис поняття „технологічна культура”; виявлено особливості етапів розвитку технологічної культури у досліджуваний період; здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми, проаналізовано шляхи реалізації політехнічної освіти як форми розвитку технологічної культури учнів основної школи; виявлено специфіку технологічної культури школярів як компонента загальної культури; уточнено та науково обґрунтовано модель формування технологічної культури учнів сучасної основної школи та виділено її структурні компоненти; зміст, форми, методи формування технологічної культури в процесі трудового навчання в історії педагогіки другої половини ХХ ст.; обґрунтовано умови формування технологічної культури (адекватність змісту технологічної підготовки загальноосвітніх шкіл; оптимальне поєднання традиційних і нетрадиційних форм, методів навчання); набула подальшого розвитку проблема формування та розвитку технологічної культури учнів основної школи через призму діяльнісного підходу в технологічній освіті.

Практична значущість дисертаційної роботи визначається можливістю використання її основних положень при викладанні курсів „Методика технологічної освіти”, „Історія педагогіки” в педагогічних навчальних закладах різного рівня акредитації. Значущість дослідження полягає також у можливості підвищення рівня готовності майбутніх учителів трудового навчання до розвитку технологічної культури школярів у межах цілісного педагогічного процесу на уроках трудового навчання в основній школі. Спроектована модель, за умови використання її вчителем під час складання плану-конспекту уроку, сприятиме підвищенню ефективності процесу формування технологічної культури учнів основної школи на уроках з трудового навчання.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Красноармійського педагогічного училища (довідка про впровадження № 76 від 25.12.2008 р.), ПВНЗ ,,Краматорський економіко-гуманітарний інститут” (довідка про впровадження № 01-133 від 28.10.2008 р.), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (довідка про впровадження № 22.01/31 від 27.01.09 р.), Слов'янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 66-02-09 від 20.02.2009 р.), Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка про впровадження № 07.10/138 від 27.10.09 р.).

Апробація і впровадження результатів дослідження. Результати дослідження представлено на науково-практичних, науково-методичних конференціях, семінарах і форумах різних рівнів:

– міжнародних: „Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді” (19-20 жовтня 2007 р., м. Тернопіль), „Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики” (9-10 жовтня 2008 р., м. Полтава), „Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ХХІ століття” (24-25 січня 2008 р., м. Слов'янськ);

– всеукраїнських: „Модернізація підготовки вчителя в умовах оновлення трудового навчання в загальноосвітній школі” (18-21 вересня 2007 р., м. Бердянськ);

– загальноуніверситетських: наукова конференція молодих учених „Дійсність - думка - дослід” (30-31 березня 2006 р., м. Слов'янськ).

Апробація результатів дослідження відбувалась у вигляді звітів та шляхом обговорення завдання, мети та методики дослідження на засіданнях кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету впродовж 2005-2009 років, публікацій у наукових та науково-методичних виданнях.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1954-2009 роки. Досліджуваний період визначається фундаментальними, суперечливими процесами як у суспільстві, так і в галузі середньої освіти. В ці роки виникали та з часом змінювалися основні тенденції розвитку теорії трудового навчання та виховання. Нижня межа зумовлена включенням трудового навчання як предмета в навчальний план школи 1954 року. Верхня межа дослідження відзначена гострою необхідністю переосмислення місця та ролі освіти в суспільстві, впровадженням нових принципів її організації, що було зазначено колегією Міністерства освіти України „Про стан освіти в Україні та завдання щодо її розвитку в 1997 році” від 14.01.1997 року № 1/1. У результаті цього трудове навчання склало основу предметного наповнення Державного стандарту освітньої галузі „Технологія”.

Публікації. Основні положення та результати роботи відображено в 12 публікаціях автора (з них 3 у співаворстві), з яких 8 статей - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - тези доповідей до наукових конференцій.

Особистий внесок здобувача. У статтях, опублікованих у співавторстві з Г. Я. Цибулько (,,Історія виникнення понять ,,технологія” та ,,технологічна культура”, ,,Технологічний підхід в педагогічній технології”, ,,Теоретичний аналіз складових поняття ,,культура”), авторкою досліджено проблему виникнення поняття ,,технологічна культура”, обґрунтовано сутність технологічного підходу, схарактеризовано складові поняття ,,культура”.

Структура дисертаційного дослідження. Дисертація загальним обсягом 230 сторінок (основний зміст дисертації викладено на 199 сторінках) складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел (315 найменувань), містить 2 рисунка та 6 таблиць, що займають 3 самостійні сторінки основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, схарактеризовано методи, наукову новизну, практичну значущість результатів дослідження, висвітлено та обґрунтовано хронологічні межі дослідження, зазначено публікації автора, описано структуру роботи.

У першому розділі, ,,Історико-теоретичні основи проблеми розвитку технологічної культури учнів загальноосвітніх шкіл”, на основі аналізу наукової літератури з соціології, філософії, культурології та педагогіки виділено основні підходи до визначення поняття ,,культура”. Вивчення феномену ,,культура” в педагогічній науці відбувається на основі діяльнісного підходу, що дозволяє розкрити культуру як специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представленої у продуктах матеріальної і духовної праці; системі соціальних норм і закладів; духовних цінностях; сукупності ставлення людей до природи, в ставленні до себе і між собою.

Можливості сталого розвитку суспільства, успішного подолання, а в майбутньому, і запобігання глобальним кризам і локальним конфліктам у суспільстві, тісно пов'язані з набутим рівнем освіченості людства. В умовах потужного зростання інформації та виробничих технологій найпершою виникла проблема пошуку форми добору та синтезу знань, адекватних сучасному етапу розвитку науки, техніки та суспільства. У розділі визначено, що види культури вирізняються особливостями людської діяльності. Тому із загальнолюдської культури нами виділено та досліджено технологічну культуру учня загальноосвітньої школи, яка є підсумком якісного розвитку знань, інтересів, переконань, норм діяльності та поведінки, здібностей і соціальних почуттів, інтегральним показником творчої поведінки й діяльності.

Під час дослідження визначено, що історія радянської школи нерозривно пов'язана з трудовим навчанням, яке, як одне з основних завдань школи, знайшло відображення у відповідних матеріалах директивних органів. Крім того, трудове навчання є загальноосвітньою навчальною дисципліною, що становить один із обов'язкових елементів змісту загальної середньої освіти, без якого неможливе повне здійснення її завдань та функцій.

Наголосимо, що трудове навчання відіграло значну роль в освіті школярів, формуванні в них трудових умінь завдяки багаторазовому повторенню вправ, але всі намагання вчених другої половини ХХ століття надати науковості цій дисципліні зводилися до технократизму, що зумовлювало інтелектуальну бідність навчального предмету і спрямованість на формування якостей виконавця. З огляду на культурологічну парадигму, для майбутніх випускників загальноосвітніх шкіл особливого значення набуває проблема формування такої важливої складової загальної культури, як технологічна культура, що, на думку вчених, визначає світогляд і саморозуміння людини та суспільства. Дослідники (В. Симоненко, Н. Матяш) вважають, що технологічна культура є четвертим етапом (типом) універсальної культури (після міфологічної, космологічної та антропологічної) - це культура ХХІ століття. П. Атутов наголошує, що сучасне людство живе в умовах зміни індустріального етапу науково-технічного прогресу з його екстенсивною, технічною ідеологією - за будь-яку ціну домогтися максимального результату, на новий технологічний етап, на якому визначається пріоритет способу над результатом діяльності, зважаючи на її соціальні, економічні, психологічні, естетичні та інші чинники. технологічний трудовий навчання освіта

Вивчаючи шлях становлення та розвитку трудового навчання в загальноосвітній школі на основі аналізу змісту трудового навчання за навчальними програмами досліджуваного періоду, зроблено висновок, що протягом другої половини ХХ століття воно було орієнтоване на політехнічний принцип навчання. В основу політехнізму закладено технологічний підхід до вивчення виробництва, але цей період знайомий нам технічною парадигмою освіти, тобто всі спроби технологізації зводилися до конкретних прийомів або особливостей конкретного способу виробництва. На спроби розвитку технологічної культури учнів загальноосвітньої школи в процесі трудового навчання вказують роботи багатьох педагогів-науковців того часу, хоча термін ,,технологічна культура” ще не вживався, а технічна культура за своїм змістом виправдовувала технічну парадигму освіти. Отже, в другій половині ХХ століття освіта розвивалась у технократичній та гуманістичній освітніх парадигмах, що призводило до зайвої технізації або гуманітаризації. Тому наприкінці ХХ століття в системі сучасної загальної освіти виникла необхідність присутності технологічного компоненту, що повинен виступати пов'язуючою ланкою між природничо-науковим, суспільно-гуманітарним компонентами освіти та знищити традиційне їх протиставлення. Отже, з'ясовано, що на сьогодні стало необхідним виділення та розвиток технологічної культури людства, що зумовлює необхідність зміни освітньої парадигми на технологічну. Враховуючи концепцію технологічної освіти, парадигмою якої є технологічна культура, нами обґрунтовано необхідність оволодіння учнями загальноосвітньої школи технологічною культурою в соціальному, особистому планах як основою їхнього професіоналізму в майбутній професійній діяльності, здатності зробити внесок у загальний та соціально-економічний розвиток технологічного суспільства.

Отже, технологічна культура учня основної школи - це рівень оволодіння ним формами, способами перетворювальної діяльності та свідомого підпорядкування ціннісним соціокультурним пріоритетам, а саме: рівень оволодіння загальними формами реалізації процесів планування власної перетворювальної діяльності, прогнозування результатів та свідомий вибір раціональних шляхів виконання, оформлення продукту діяльності в матеріальні та нематеріальні блага. Особливістю технологічної культури учня є рівень усвідомлення ним пріоритету способу над результатом діяльності, зважаючи на її соціальні, екологічні, економічні, психологічні наслідки.

Проаналізовано генезис поняття ,,технологічна культура”, виокремлено головні типи культури (міфологічна, космологічна, антропологічна та технологічна), які змінювались залежно від способу передачі інформації.

На основі проведеного дослідження виокремлено етапи розвитку технологічної культури в процесі трудового навчання учнів основної школи в період другої половини XX століття:

1-й етап (1954-1970 рр.) - період дотехнологічної (технічної) культури, для якого характерно відновлення, формування змісту навчального предмета „Трудове навчання” в загальноосвітній школі та становлення політехнічної освіти в навчанні;

2-й етап (1971-1990 рр.) - період політехнічної освіти або псевдотехнологічної (політехнічної) культури, під час якого відбувалося узагальнення досвіду і побудова цілісної системи трудового навчання;

3-й етап (1991-1997 рр.) - становлення системи освіти незалежної України або перехід та становлення технологічної освіти з характерною для неї технологічною культурою;

4-й етап (1997-2009 рр.) - трудове навчання в незалежній Українській державі за складних умов становлення в ній ринкових відносин або етап розвитку технологічної культури учнів.

Визначено необхідність дворівневого розгляду поняття технологічної культури:

- перший - високий, соціально-культурний - технологічна культура постає як деяка універсальна культура, що характеризує сучасну історичну епоху, сучасне технологічне суспільство, як рівень розвитку життя суспільства на засадах доцільної й ефективної перетворювальної діяльності людей, сукупність досягнутих технологій у матеріальному й духовному виробництві;

- другий - масовий, особистий - передбачає розкриття поняття ,,технологічна культура” як рівня оволодіння людиною сучасними засобами пізнання й перетворення себе і навколишнього світу; загальна форма реалізації мистецтва прогнозування, планування, творення, виконання й оформлення.

Отже, технологічна культура є інтегративним глобальним типом культури, в основі якої лежать способи перетворювальної діяльності учнів у процесі виробництва певних матеріальних та духовних благ. Технологічна культура з педагогічної точки зору - продукт технологічної освіти, який є сучасною, більш широкою та досконалою інтерпретацією політехнічної культури на сучасному етапі розвитку суспільства та технологій виробництва.

У другому розділі, ,,Аналіз педагогічного досвіду формування технологічної культури учнів основної школи у процесі трудової підготовки”, систематизовано теоретичні знання про технологічну культуру особистості, що дало змогу впорядкувати та формалізувати знання про досліджуваний об'єкт, визначити загальні компоненти технологічної культури особистості.

Системне дослідження технологічної культури дозволило зробити висновок про те, що вона є складною соціально-економічною системою і водночас елементом такої системи, як загальна культура особистості; що являє собою діалектичну інтегровану єдність технологічних знань, умінь та навичок, технологічних норм поведінки та методів діяльності, алгоритмічного стилю мислення, технологічних цінностей.

Розроблено модель формування технологічної культури учнів основної школи у процесі трудового навчання, яка має такі складові:

1) загальні цілі (сформувати готовність учнів основної школи до творчої проектної діяльності, технологічну культуру як компонент загальної культури особистості);

2) педагогічні завдання (забезпечити оволодіння учнями основами технологічної культури; знаннями технологічної етики й естетики, правових основ технологічної діяльності; формувати учнівські навички культури праці; забезпечити розвиток потребнісно-мотиваційної сфери оволодіння основами технологічної культури; формувати потребу в самостійному набутті знань, умінь та навичок; забезпечити розуміння технологічної культури як інтегрованого чинника розвитку гуманістичної та політехнічної освіти та оволодіння змістом основних структурних компонентів технологічної культури);

3) зміст роботи (формування знань про сучасні аксіологічні засади нової філософії освіти ХХІ ст., цілісну картину світу, прогресивні та регресивні досягнення соціального та науково-технічного прогресу; засвоєння змісту основних компонентів технологічної культури як структурного елемента загальної культури учня; забезпечення синтезу наукових і практичних умінь та навичок для подальшого самостійного застосування у розв'язанні ускладнених задач проектної діяльності; забезпечення зв'язку технологічної культури з гуманітарно-художнім і науково-технічним напрямами освіти; створення умов для активної творчої роботи, самореалізації в різних видах самовдосконалення і навчально-технологічної діяльності; застосування набутих знань, умінь, методів і засобів для формування в учнів технологічної культури та її компонентів);

4) форми і методи роботи (традиційні та нетрадиційні);

5) критерії ефективності формування технологічної культури (когнітивний, операційно-практичний, потребнісно-мотиваційний);

6) результати (високий, середній, низький);

7) організаційно-педагогічні умови (створення можливостей для реалізації змісту технологічної підготовки; визначення місця освітньої галузі „Технології” в структурі навчального плану як важливої умови забезпечення зв'язку між процесом формування технологічної культури і знаннями з основ наук; сформованість необхідної нормативно-правової бази; наявність відповідної матеріально-технічної бази; підготовленість науково-педагогічних кадрів; фінансове забезпечення; оптимальне поєднання традиційних і нетрадиційних форм та методів навчання; моніторинг ефективності процесу формування технологічної культури);

8) суб'єкти формування технологічної культури (учителі трудового навчання та учні основної школи).

Модель формування технологічної культури учнів основної школи у процесі трудового навчання дає можливість розв'язати під час дослідження низку проблем:

- визначити конкретну мету, якої повинні досягти учасники педагогічного процесу (педагог та учні);

- здійснювати контроль за ефективністю процесу формування технологічної культури;

- конкретизувати вимоги до особистості, допомогти школярам усвідомити значення технологічної культури в їхньому подальшому становленні;

- активізувати і зробити ефективнішим процес формування технологічної культури учнів на уроках із трудового навчання.

У розділі визначено, що процес формування технологічної культури учнів загальноосвітніх шкіл складний і довготривалий; розпочинається під час навчання в початковій школі та продовжується протягом усього терміну навчання та професійного становлення особистості. Проте, ефективність цього процесу залежить від методів формування технологічної культури, до яких відносяться традиційні та нетрадиційні методи навчання, комплексне застосування яких під час трудового навчання в загальноосвітній школі дає змогу досягти сукупного навчального ефекту, глибокого володіння знаннями й уміннями, передбаченими програмою, розширення світогляду, формування світоглядної позиції і, як наслідок, формування основ технологічної культури учнів основної школи.

Методи трудового навчання, на відміну від навчання іншим шкільним предметам, мають низку важливих особливостей:

- трудова діяльність учнів пов'язана не тільки із засвоєнням знань, набуттям практичних умінь та навичок, але й із створенням матеріальних цінностей;

- серед джерел знань важливе місце займають виробничі об'єкти (знаряддя та предмети праці), трудові та технологічні процеси;

- заняття з учнями проводять не тільки в класі або кабінеті, як із інших предметів, а й у навчально-виробничих умовах - у майстернях, на навчально-дослідних ділянках, у навчальному цеху.

Вивчення особливостей досвіду роботи вчителів трудового навчання дало змогу зробити висновок, що основними найрозповсюдженішими методами у трудовому навчанні у період другої половини ХХ століття були: вправи (розумові, рухові, комбіновані), учнівський експеримент (лабораторно-практичні роботи, сільськогосподарські досліди), навчально-виробничі роботи, розв'язання задач (технічні, технологічні, економічні обчислення), робота над технічною документацією (читання, складання, застосування схем і креслень, технологічних карт), робота над науково-технічною літературою (довідниками, навчальними посібниками, популярними книгами з техніки).

Більшість із наведених методів і сьогодні використовується вчителями трудового навчання, але на зміну їм, у зв'язку із змінами змісту та завдань освіти, поступово ввійшли активні (комплексні) методи навчання, що сприяють активізації процесу навчання.

У технологічній освіті застосовують традиційні та комплексні активні методи: метод вправ, дизайн-аналіз, морфологічний аналіз, метод мозкової атаки, ділова гра, навчальний експеримент, метод комп'ютерної підтримки, олімпіади, конкурси, екскурсії, метод фокальних об'єктів, метод проектів. Виявлено, що основною одиницею технологічної освіти є проектна діяльність як інтегративний вид діяльності щодо створення виробів та послуг, які матимуть особисту чи суспільну значущість. Результатом проектної діяльності є проекти, що виконуються в три етапи, на кожному з яких розв'язуються певні завдання, що дозволяє формувати та розвивати творчу, активну особистість.

Визначено, що на сучасному етапі освітня галузь „Технологія” сприяє формуванню технологічної культури, політехнічному, творчому, естетичному, соціальному, екологічному, економічному, моральному розвитку школярів, і має повне право існувати як дисципліна, основним змістом та завданням якої є розвиток та формування технологічної культури учнів загальноосвітньої школи.

Отже, інтегративна освітня галузь „Технологія” сьогодні перебуває у періоді становлення в освітній галузі нашої країни. Вона суттєво відрізняється від дисципліни „Трудове і професійне навчання”, орієнтована на розв'язання завдань, що стоять перед сучасною школою: реалізація діяльнісно-особистісного підходу, розвиток творчих здібностей школярів, технологічної культури, оволодіння життєво необхідними вміннями і навичками, професійне самовизначення.

Визначено, що врахування наукового базису трудової підготовки учнів дає можливість:

- більш ефективно реалізувати мету та завдання освітньої галузі „Технологія”, уточнити наповнення змістових ліній відповідними фактами, поняттями, законами, практичними діями та забезпечити загальноосвітній характер трудової підготовки;

- показати на практиці повний цикл виробництва товару та збуту покупцеві шляхом виконання професійних проб, тобто забезпечити формування учнівського цілісного уявлення про основи сучасного виробництва;

- підготувати школярів до оволодіння однією чи кількома професіями на прикладі доступних галузей;

- забезпечити можливість ефективного зв'язку навчання з продуктивною працею в масштабах усієї школи як цілісної виробничої одиниці, практично ознайомити учнів із деякими виробничими технологіями на конкретних прикладах;

- більш ефективно задіяти інтелектуальний потенціал школярів та, як результат, сформувати технологічну культуру учнів.

Отже, технологічна культура людини в сучасному мінливому світі розуміється не тільки як просте нагромадження знань, вона повинна бути націленою на розвиток відповідної поведінки школярів у соціумі, що допоможе їм визначити свою особисту і соціальну ідентифікацію, зрозуміти світ, адаптуватися до нього і брати участь у його житті.

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячено проблемі розвитку технологічної культури учнів основної школи в процесі трудового навчання, формування трудових умінь та навичок, що стануть у нагоді школярам при виборі майбутньої професії.

1. Необхідність формування технологічної культури учнів основної школи, як складової загальної культури людини, відсутність моделі та практичних рекомендацій щодо розв'язання цієї проблеми вимагає аналізу особливостей змісту і методів трудового навчання в історії педагогіки другої половини ХХ століття.

Доведено, що позитивні результати історичного досвіду доцільно застосувати сьогодні у процесі модернізації освіти, яка полягає в технологізації навчання.

2. На основі вивчення психолого-педагогічної, культурологічної та методичної літератури здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми.

Розкрито сутність поняття „культура” через призму діяльнісного підходу як специфічного способу організації та розвитку людської життєдіяльності, що подана у продуктах матеріальної і духовної праці, системі соціальних норм і закладів, у духовних цінностях, у сукупності стосунків людей із природою, між собою і в ставленні до себе.

Досліджено генезис поняття „технологічна культура”, яке вперше в 1952 році наводять антропологи А. Кребер і К. Клакхон, як одне з формальних визначень поняття „культури”.

Протягом наступних років поняття „технологічної культури” не використовувалося на теренах СРСР.

Наприкінці ХХ століття культуролог О. Кармін визначив технологічну культуру як знання та регулятиви, за допомогою яких відбувається людська діяльність, крім того, у сучасному суспільстві технологічна культура являє собою основу будь-якої діяльності людини, тобто кожен діяч, в якій би галузі він не працював, повинен володіти технологією своєї справи.

В педагогіку термін „технологічна культура” ввів В. Симоненко в середині 90-х років ХХ століття, визначивши необхідність дворівневого розгляду поняття технологічна культура: соціально-культурний - технологічна культура постає як деяка універсальна культура, що характеризує сучасну історичну епоху, сучасне технологічне суспільство, та особистий - передбачає розкриття поняття ,,технологічна культура” як рівня оволодіння людиною сучасними засобами пізнання.

На сьогоднішній день у педагогіці технологічна культура визначається як рівень оволодіння учнем формами, способами професійної, соціокультурної діяльності та свідомого підпорядкування ціннісним соціокультурним пріоритетам; рівень оволодіння загальними формами реалізації мистецтва планування, прогнозування, творення, виконання й оформлення продуктів праці в матеріальні та духовні блага.

3.Виділено та схарактеризовано етапи розвитку технологічної культури школярів у процесі трудового навчання в період другої половини XX століття:

1-й етап (1954-1970 рр.) - період дотехнологічної (технічної) культури;

2-й етап (1971-1990 рр.) - період псевдотехнологічної культури;

3-й етап (1991-1997 рр.) - перехід та становлення технологічної освіти з характерною для неї технологічною культурою;

4-й етап (1997-2009 рр.) - етап розвитку технологічної культури учнів.

Теоретично обґрунтовано компоненти цілеспрямованого педагогічного процесу розвитку технологічної культури учнів загальноосвітньої школи у процесі трудового навчання, до яких належать: загальні цілі, педагогічні завдання, зміст роботи, форми і методи роботи, критерії ефективності, результати, організаційно-педагогічні умови, суб'єкти формування технологічної культури.

4. Розкрито зміст, форми та методи формування технологічної культури у процесі трудового навчання в історії педагогіки другої половини ХХ століття.

Основними методами у трудовому навчанні у період другої половини ХХ століття були: вправи, учнівський експеримент, навчально-виробничі роботи, розв'язання задач, робота над технічною документацією, робота над науково-технічною літературою.

В зв'язку з постійним удосконаленням змісту трудового навчання та його інтелектуалізацією, про що свідчать директивні документи, означені методи постійно ускладнювалися та вимагали комплексного застосування під час трудового навчання в основній школі, що давало змогу досягти сукупного навчального ефекту; глибокого володіння знаннями й уміннями, передбаченими програмою.

Наприкінці ХХ століття у технологічній освіті почали застосовувати традиційні та комплексні активні методи, основним із яких є метод проектів.

Досліджено, що основною одиницею технологічної освіти є проектна діяльність, результат якої - проекти, які виконуються в три етапи, на кожному з яких вирішуються певні завдання.

5. Обґрунтовано перспективи розвитку технологічної культури учнів основної школи на сучасному етапі які полягають у досягненні основної мети технологічної освіти - підготовці молоді до успішного та гармонійного функціонування в інформаційно-технологічному світі.

Визначено, що на сучасному етапі формуванню технологічної культури, політехнічному, творчому, естетичному, соціальному, екологічному, економічному і моральному розвитку школярів сприяє освітня галузь „Технологія”, основним змістом та завданням якої є розвиток та формування технологічної культури учнів загальноосвітньої школи, що характеризується рівнем перетворювальної діяльності в матеріальному та духовному виробництві, сфері послуг.

Спроектовано модель формування технологічної культури учня основної школи у процесі трудової підготовки, яка при виконанні організаційно-педагогічних умов дозволяє вчителю працювати за наступною схемою: визначення цілі уроку, педагогічних завдань, змісту роботи з означеної теми, добір відповідних форм та методів роботи, розробка критеріїв ефективності формування технологічної культури учнів (когнітивний, операційно-практичний та потребнісно-мотиваційний), отримання та обробка результатів педагогічної діяльності за визначеними рівнями сформованості технологічної культури учнів (високий, середній, низький).

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Й ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО АВТОРОМ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

У наукових фахових виданнях

1. Бутиріна М. В. Формування технологічної культури як одна з соціально-педагогічних проблем освіти в Україні / М. В. Бутиріна // Проблеми трудової і професійної підготовки. - 2006. - Випуск 11. - С. 27-33.

2. Бутиріна М. В. Сутність та структура технологічної культури учнів як складової загальної культури / М. В. Бутиріна // Освіта Донбасу. - 2007. - № 3 (122). - С. 53-55.

3. Бутиріна М. В. Результати дефініційного аналізу поняття ,,культура”/ М. В. Бутиріна // Гуманізація навчально-виховного процесу. - 2007. - Випуск XXXVI. - C. 170-178.

4. Бутиріна М. В. Місце технологічної культури в системі загальної культури людини / М. В. Бутиріна // Проблеми трудової і професійної підготовки. - 2008. - Випуск 12. Т. 2. - С. 24-29.

5. Бутиріна М. В. Історія виникнення понять ,,технологія” та ,,технологічна культура” / М. В. Бутиріна, Г. Я. Цибулько // Рідна школа. - 2008. - № 5 (941) - С. 62-64.

6. Бутиріна М. В. Технологічна культура особистості: параметричний опис/ М. В. Бутиріна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2007. - № 8. - С. 11-15.

7. Бутиріна М. В. Теоретичний аналіз складових поняття ,,культура” / М. В. Бутиріна, Г. Я. Цибулько // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - 2008. - № 1. - С.8 -14.

8. Бутиріна М. В. Особливості методичної роботи вчителів з формування технологічної культури учнів на уроках трудового навчання / М. В. Бутиріна // Проблеми освіти: Науковий зб. / Кол. авт. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2009. - Вип. 58. - Частина 1. - С. 95-100.

Матеріали конференцій та тези доповідей

9. Бутиріна М. В. Формування технологічної культури учнів загальноосвітньої школи як важливий елемент виховання всебічно розвиненою особистості / М. В. Бутиріна // Дійсність-думка-дослід. Матеріали 3-ї загальноуніверситетської наукової конференції молодих учених. - 2006. - Випуск 3. - С. 8-11.

10. Бутиріна М. В. Технологічний підхід в педагогічній технології / М. В. Бутиріна, Г. Я. Цибулько // Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - 2007. - С. 225-229.

11. Бутиріна М. В. Літературний аналіз структурних компонентів технологічної культури / М. В. Бутиріна // Пошуки і знахідки. Матеріали наукової конференції молодих учених Слов'янського державного педагогічної університету. - 2007. - Спецвипуск. - С. 8-11.

12. Бутиріна М. В. Місце технологічної культури в змістовному компоненті трудового навчання (ІІ половина ХХ ст.) / М. В. Бутиріна // Інноваційні технології у професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 9-10 жовтня 2008. - Полтава, 2008. - C. 384-388.

АНОТАЦІЯ

Бутиріна М. В. Розвиток технологічної культури учнів основної школи в процесі трудового навчання (друга половина XX століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Слов'янський державний педагогічний університет, Слов'янськ, 2010.

У дисертації здійснено історико-педагогічний аналіз ідей розвитку технологічної культури учнів та розкрито сутність понять „культура”, „технологічна культура”, досліджено генезис означених понять. Виділено та схарактеризовано етапи розвитку технологічної культури учнів у процесі трудового навчання у другій половині ХХ століття. Розкрито особливості зміни змісту, форм та методів формування технологічної культури у процесі трудового навчання в історії педагогіки другої половини ХХ ст. Обґрунтовано перспективи розвитку технологічної культури учнів основної школи на сучасному етапі та спроектовано модель формування технологічної культури учня основної школи у процесі трудової підготовки.

Ключові слова: технологічна культура учнів, етапи розвитку технологічної культури учня, технологічна освіта.

АННОТАЦИЯ

Бутырина М. В. Развитие технологической культуры учащихся основной школы в процессе трудового обучения (вторая половина XX века). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Славянский государственный педагогический университет, Славянск, 2010.

Диссертационное исследование посвящено историко-педагогическому анализу проблемы развития технологической культуры учащихся основной школы в процессе трудового обучения.

Во время исследования выделено и охарактеризовано этапы развития технологической культуры школьников в процессе трудового обучения во второй половине ХХ столетия, теоретически обосновано компоненты педагогического процесса развития технологической культуры учащихся общеобразовательной школы.

Исследуя путь становления и развития трудового обучения в общеобразовательной школе на основе содержательного компонента педагогического процесса трудового обучения обосновано, что во второй половине ХХ столетия трудовое обучение было ориентировано на политехнический принцип.

В основу политехнизма положен технологический подход к пониманию структуры и процессов производства, но вторая половина ХХ столетия известна своей технической парадигмой образования, поэтому все попытки технологизации сводились к усвоению конкретных приемов или особенностей конкретного способа производства, что не способствовало развитию технологической культуры учащихся в изучаемый период.

В исследовании раскрыто суть понятий „культура”, „технологическая культура ученика”, исследовано генезис понятия „технологическая культура”. Сформулировано понятие „технологическая культура учащегося” основной школы как уровень овладения им формами и способами творческой деятельности, сознательного подчинения ценностным социокультурным приоритетам, а именно: уровень овладения общими формами реализации процессов планирования собственной творческой деятельности, прогнозирование результатов и сознательный выбор рациональных путей выполнения, оформления продукта деятельности в материальные и духовные блага.

Особенностью технологической культуры школьника является уровень осознания им приоритета способа над результатом деятельности, ввиду ее социальных, экологических, экономических, психологических последствий.

На основе проведенного исследования выделены этапы развития технологической культуры в процессе трудового обучения учащихся основной школы во второй половине XX столетия: 1954-1970 гг. - период дотехнологической (технической) культуры; 1971-1990 гг. - период псевдотехнологической (политехнической) культуры; 1991-1997 гг. - переход и становление технологического образования с характерной для него технологической культурой; 1997-2009 гг. - этап развития технологической культуры школьников.

Раскрыты особенности изменения содержания, форм и методов формирования технологической культуры в процессе трудового обучения в истории педагогики второй половины ХХ столетия.

Выполнено системное описание технологической культуры человека, что дало возможность упорядочить и формализировать знания о ней.

Спроектирована модель формирования технологической культуры ученика основной школы в процессе трудовой подготовки, которая, при выполнении организационно педагогических условий, позволяет учителю работать по следующей схеме: определение цели урока, педагогических заданий, содержания работы, подбор форм и методов, получение и обработка результатов.

Разработаны критерии и уровни сформированности технологической культуры учащихся общеобразовательных школ.

Обосновано перспективы развития технологической культуры школьников на современном этапе, как результата технологического образования, основа которого заключается в содержании предмета „Технология”.

Ключевые слова: технологическая культура учащегося, этапы развития технологической культуры школьника, технологическое образование.

ANNOTATION

Butyrina M. Development of technological culture of secondary school pupils in the process of labor training (second half of XX century). - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.01 - Theory and History of Education - Slovyansk State Pedagogical University, Slovyansk, 2010.

The author presents the historical and pedagogical analysis of the problem and the concept of „culture”, „technological culture”, explored the genesis of the concept of „technological culture”. Distinguished and characterized the stages of the experiment with students in the process of labor studies in the second half of the twentieth century. The peculiarities of change of content, forms and methods of technological culture in the process of labor studies in the history of pedagogy the second half of the twentieth century. The perspectives of development of the technological culture of secondary school pupils at the present stage of model design and experiment with primary school students during professional training.

Key words: culture technology students, stages of development of technological culture student, technology education.

Размещено на Allbest.ru

...