Формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Політичні і соціально-економічні перетворення на сучасному етапі розвитку Української держави поставили нові завдання як перед освітньою системою в цілому, так і безпосередньо перед вищою освітою, оскільки саме їй належить провідна роль у формуванні культурних цінностей особистості, зростанні наукового та інтелектуального потенціалу країни. Стратегію розвитку вітчизняної освіти визначено у таких державних документах України, як Закон України “Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове співтовариство на період до 2010 року”.

Проблема модернізації змісту вищої професійної освіти пов'язана з оптимізацією засобів і технологій організації освітнього процесу. Приєднання України до реалізації принципів Болонської декларації (утворення єдиного ринку праці спеціалістів вищої кваліфікації в Європі, забезпечення якісного освітнього рівня фахівців і відповідності їхньої підготовки умовам міжнародного ринку праці) посилює актуальність питання формування професійної компетентності сучасного випускника. Останнім часом поширюється CBE (competence-based education) - освіта, яка ґрунтується на визначених і обґрунтованих компетенціях особистості.

Зміни у розвитку економічних процесів, виникнення різних форм власності і нових економічних відносин, розвинута інфраструктура сучасної економічної системи потребують від майбутнього фахівця фундаментальної економічної освіти, сформованості економічного мислення, опанування значної кількості професійних компетенцій. Проблему аналізу і розвитку професійної компетентності сучасного фахівця та її складових нині розглядають В. Байденко, І. Зимняя, І. Зязюн, А. Маркова, Н. Ничкало, О. Овчарук, Б. Оскарссон, О. Падалка, Дж. Равен, В. Хутмахер, А. Хуторской, С. Шишов та інші.

Аналіз наукової літератури дає змогу виокремити такі напрями досліджень із проблеми формування особистості фахівця: психологічні теорії діяльності, зв'язок діяльності та розвитку особистості (І. Бех, Л. Виготський, О. Леонтьєв, Г. Щедровицький); концептуальні положення розвитку освіти України на сучасному етапі (В. Андрущенко, І. Зязюн, Б. Корольов, В. Луговий, В Паламарчук); розвиток освітніх систем і професійної освіти в Україні та країнах світу (Н. Абашкіна, Г. Козлакова, К. Корсак, В. Кремень, Е. Лузік, В. Майборода, Н. Ничкало); аспекти професійної підготовки та складники професійної освіти (В. Андрущенко, Г. Балл, В. Безпалько, О. Олексюк, М. Євтух); обґрунтування сучасних вимог до професійної підготовки студентів (В. Бондар, О. Пєхота, С. Сисоєва). Методологічні засади економічної освіти проаналізовано в працях В. Боброва, О. Грішнової, І. Грищенко, С. Мочерного та ін. На проблеми розвитку професійної компетентності у системі професійної підготовки педагогів та освіті спрямовано педагогічні дослідження О. Гури, Л. Лісіної, А. Маркової, О. Олексюк, О. Руденко. Теоретичні питання фахової підготовки економістів розробляють І. Драч, І. Зайцева, Г. Ковальчук, С. Кубицький, О. Куклін, О. Михайлов, Т. Поясок. У працях учених докладно розглядається формування професійної компетентності фахівців економічного профілю (Н. Баловсяк, О. Гончарова, М. Левочко, В. Локшин, О. Олефір, І. Полєщук, О. Романовський); інженерів (Н. Банько); юристів (Т. Олійник).

Бізнес-інкубація як засіб забезпечення формування професійної компетентності також привертає увагу науковців України та в різних країн світу. Практику роботи бізнес-інкубаторів досліджували Г. Гаташ, Ф. Дітріх, Л. Істомна, М. Пааль.

Учені активно здійснюють пошук шляхів ефективного формування професійної спрямованості майбутніх економістів, використовуючи можливості інформатики, математики, іноземної мови, екології, економічних дисциплін професійно орієнтованого блоку. Проте питанням формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки увагу майже не приділяють, попри визначальну роль фундаментальної економічної освіти в професійній підготовці цих фахівців.

Парадигма освіти ХХІ століття спрямована на вдосконалення фахової підготовки у поєднанні з особистісним розвитком кожного студента. Розглядаючи кожного студента як індивідуальність, котра має лише їй притаманні риси та якості, можна адекватно організувати навчальну діяльність, підібрати необхідні педагогічні методи і прийоми для розвитку його як особистості та підвищення результатів навчання а, отже, для ефективнішого формування професійної компетентності. Конкурентоздатність майбутніх економістів залежить не тільки від якості оволодіння ними сучасними економічними знаннями, ступеня їхньої економічної та інформаційної культури, уміння мислити і діяти в категоріальній системі ринкової економіки, а й значною мірою від рівня сформованості їхньої самооцінки, мотивації, суб'єктивного локусу контролю.

Незважаючи на багатоаспектність наукових досліджень, присвячених розвитку особистості і формуванню професійної компетентності майбутніх економістів, чимало питань цієї складної теми залишаються не з'ясованими. Наразі має місце суперечність між процесами глобалізації та інформатизації суспільства і рівнем підготовки сучасного фахівця; між уподобаннями і здібностями студента та існуючою парадигмою освіти, яка ґрунтується на вже розроблених принципах побудови навчальних планів і жорстких програмах вивчення дисциплін, що їх має засвоїти студент. Питання аналізу чинників, які впливають на ефективність формування професійної компетентності, висвітлено недостатньо. Не стала предметом окремого наукового дослідження і проблема формування професійної компетентності у процесі фахової підготовки майбутніх економістів, бракує відповідного науково-методичного інструментарію.

У процесі фахової підготовки майбутніх фахівців з вищою економічною освітою виявлено низку суперечностей між: державними вимогами щодо підготовки конкурентоспроможних працівників і низьким рівнем їхньої фахової компетентності; новітніми реформами в освіті і науково-методичним забезпеченням освітніх закладів; традиційною системою підготовки майбутніх фахівців і недосконалістю творчого індивідуального характеру їхньої практичної діяльності; наближенням системи освіти України до світових стандартів і низьким рівнем навичок самостійної роботи студентів; між необхідністю якісної фундаментальної підготовки і скороченням годин аудиторних занять для циклу цих дисциплін; сучасними вимогами до викладачів і їхньою фактичною педагогічною майстерністю.

Таким чином, необхідність розв'язання цих суперечностей і зумовила вибір теми дисертаційного дослідження “Формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки”.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність моделі формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки.

Реалізація мети в процесі дослідження потребувала вирішення таких завдань:

– проаналізувати монографічну, наукову, психолого-педагогічну, методичну літературу з метою дослідження історії становлення та розвитку професійної компетентності;

– уточнити сутність поняття “професійна компетентність” і визначити її структуру;

– виявити педагогічні умови формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей;

– експериментально перевірити ефективність моделі формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор”;

– впровадити методичні рекомендації щодо формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі роботи в навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор”.

1. Науково-теоретичний аналіз проблеми формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки

Проаналізовано вітчизняні і зарубіжні джерела з теми дослідження; розкрито відомі в науково-педагогічній літературі підходи до визначення поняття “професійна компетентність”; визначено компоненти формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей та охарактеризовано їхній зміст; розглянуто методологічні основи формування професійної компетентності студентів, висвітлені в науковій літературі та реалізовані в практиці бізнес-інкубації.

Аналіз наукових досліджень Н. Болюбаша, О. Овчарук, А. Тоффлера дає підстави стверджувати, що постає питання про отримання суспільством більш повного особистісно та соціально-інтегрованого результату освітнього процесу у вигляді конкурентоспроможного на ринку праці випускника, який має високий рівень професійної компетентності.

У розділі розглянуто сучасні наукові погляди на сутність і зміст професійної компетентності (Ю. Байденко, В. Болотов, Я. Болюбаш, А. Вербицький, В. Кремень, Н. Кузьміна, І. Лернер,Ж. Перре, В. Сєріков, С. Сисоєва, Г. Халаш та ін.). На основі їхнього осмислення і критичного аналізу сформульовано власне узагальнююче визначення терміна “професійна компетентність”, в якому увагу акцентовано на сутності і особливостях розвитку зазначеного феномена. Наголошується, що під професійною компетентністю потрібно розуміти якість, властивість або стан фахівця, що забезпечує разом або окремо його фізичну, психічну і духовну відповідність потребі, вимогам певної професії, спеціальності, стандартам кваліфікації, зайнятої або виконуваної службової посади, а також способи виконання професійної діяльності.

Підсумовування способів визначення ключових компетенцій і аналіз уявлень про структуру та компонентний склад професійної компетентності фахівця з економіки (Н. Болюбаш, І. Зимняя, Є. Іванова, К. Кірей, Є Клімов, Н. Розова) та його освітньо-кваліфікаційної характеристики, дали змогу встановити види професійної компетентності майбутнього фахівця економічного профілю (ключові компетенції). Це особистісно-індивідуальна, предметно-практична, інформаційна, управлінська, пізнавальна, комунікативна компетентності.

На основі аналізу наукових досліджень Н. Баловсяк, О. Гончарової, О. Гури, Г. Ковальчук, Л. Нічуговської, О. Овчарук, Н. Тарасенкової, Ю. Семенчук визначено компоненти професійної компетентності фахівця економічного профілю. Пізнавально-професійний компонент включає: а) професійні знання, які є здебільшого логічною інформацією про навколишній і внутрішній світ людини, зафіксованою в її свідомості; б) професійні вміння - психічні утворення, які пов'язані із засвоєнням людиною способів і навичок діяльності; в) професійні навички - дії, сформовані в процесі повторення і доведені до автоматизму). Мотиваційний компонент передбачає мотиваційно-ціннісне ставлення до професійної діяльності; володіння професійним менталітетом та цінностями; інтерес до способів і результатів праці; задоволеність працею. Діяльнісний компонент - професійна позиція - система сформованих настанов і орієнтацій, відносин і оцінок внутрішнього і навколишнього досвіду, реальності та перспектив, а також домагань, які визначають характер дій, поведінки. Процес формування професійної позиції ґрунтується на спрямованості особистості; індивідуально-психологічні особливості людини - поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки, які визначають індивідуальність, стиль діяльності, поведінки і виявляються в якостях особистості; акмеологічні варіанти - внутрішні спонуки, які зумовлюють потребу в саморозвитку, творчості та самовдосконаленні.

Одним із напрямів формування професійної компетентності та посилення практичної складової підготовки фахівців економічного профілю є організація бізнес-інкубації у вищих навчальних закладах. Використання бізнес-інкубації з метою досягнення якісної професійної підготовки майбутніх фахівців досліджували Г. Гаташ, Ф. Дітріх, Л. Істомна, М. Пааль. Водночас установлено, що у вітчизняній і зарубіжній педагогіці формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки комплексно не досліджувалося.

Отже, проблема формування професійної компетентності у студентів економічних спеціальностей залишається нерозв'язаною і потребує дослідження за такими напрямами: обґрунтування педагогічних умов її утворення і розвитку; експериментальна перевірка моделі формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей в навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор”.

2. Педагогічне забезпечення процесу формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей

Сформульовано гіпотезу та наведено методику дослідження; обґрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей на основі аналізу особливостей педагогічного процесу в умовах роботи вищого навчального закладу. Крім того, узагальнено практичний досвід формування професійної компетентності засобами бізнес-інкубації; теоретично обґрунтовано та спроектовано модель формування професійної компетентності студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів у навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор”.

Дослідження мало пролонгований характер і здійснювалося протягом 2000-2009 років. Дослідно-експериментальний етап відбувався у 2004-2007 рр. на базі Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки і його філій - Олександрійської та Первомайської. У педагогічному експерименті взяли участь 693 студента економічних факультетів спеціальності “Облік і аудит”, 56 випускників Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки (2004-2007 рр.), 162 роботодавці (суб'єкти підприємницької діяльності, керівники державних і приватних підприємств).

У розділі сформульовано гіпотезу дослідження: ефективність процесу формування професійної компетентності фахівців економічних спеціальностей зростатиме за умови впровадження структурної моделі формування професійної компетентності студентів на основі введення навчальних занять у навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор” при поєднанні з ефективним цілеспрямованим педагогічним керуванням цим процесом.

У межах педагогічного експерименту для визначення початкового рівня сформованості професійної компетентності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів було вибрано методику констатувального етапу дослідження. Вона складалася з таких блоків: 1) вивчення складових професійної компетентності студентів за пізнавально-професійним компонентом; 2) вивчення складових професійної компетентності студентів за мотиваційним компонентом; 3) вивчення складових професійної компетентності студентів вищих навчальних закладів за діяльнісним компонентом. Для встановлення динаміки сформованості згаданих компонентів об'єктами діагностування було визначено такі змістові елементи: а) пізнавально-професійний компонент: уміння готувати ділову документацію; навички презентації; здатність працювати в колективі; готовність самостійно приймати рішення; лідерський потенціал; знання професійної етики; компетентні навички; аналітичні навички; уміння логічно мислити; організаційні здібності; б) мотиваційний компонент: співвідношення із соціальними змінами; мотиви діяльності; рівень домагань. Діяльнісний компонент передбачав рішучість; вміння ризикувати; стресостійкість; наполегливість; самооцінку; творчий потенціал; вольову саморегуляцію. Критерієм сформованості професійної компетентності за пізнавально-професійним компонентом у студентів є сформованість навичок професійної діяльності; за мотиваційним компонентом - мотивація на професійну діяльність; за діяльнісним компонентом - поведінкова активність.

Згідно з аналізом наукових підходів до характеристик рівнів сформованості компетентності (Н. Банько, Н. Болюбаш, Г. Ковальчук, В. Поляков) для оцінки ефективності моделі формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей під час занять у навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор” визначено рівні професійної компетентності фахівця економічного профілю: низький (рівень первинного оволодіння, репродуктивний); основний (рівень достатнього оволодіння, реконструктивний); високий (рівень успішного оволодіння, творчий).

У розділі на основі аналізу наукових досліджень (В. Бобров, Г. Ковальчук, І. Носаченко, В. Подсолонко, О. Романовський) зазначається, що в системі освіти випускника економічних спеціальностей як професіонала співвідношення власне освіти (як розвиток інтелектуальних можливостей і формування ціннісних орієнтацій) і спеціалізованої професійної підготовки (як процес набуття спеціальних знань, умінь і навичок), визначається тим, що професіонал діє в ситуаціях, які лише в деяких випадках або деякою мірою можна віднести до “стандартних” або “типових”, а найчастіше вважати унікальними. Тому, головні вимоги висувають до організації мислення фахівця, формування здатності в потрібний момент набувати й використовувати потрібні знання, виробляти оцінне ставлення до варіантів цілей, завдань, методів і засобів, дій, і, на цій основі, здійснювати вибір. Основна схема роботи ділової людини - це найчастіше не “знання дія”, а “мислення діяльність”. Отже, підґрунтям успішної діяльності майбутнього фахівця є освіта, і саме освіта адаптивного спрямування, яка дає змогу в конкретних ситуаціях вибирати або створювати необхідні засоби і методи навчання.

Ґрунтуючись на результатах досліджень Н. Банько, В. Болотова, С. Бондаря, В. Безпалька, І. Зимньої, О. Овчарук, Т. Олійник, В. Сєрікова та інших з'ясовано, що професійна компетентність студентів вищих навчальних закладів найефективніше формується за умов цілісного педагогічного процесу, використання розвивальних можливостей освітніх технологій, інтегрованих в єдиний комплекс.

У розділі виявлено й обґрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки. Це: розробка змісту освіти на основі інтеграції міждисциплінарних знань, вмінь і навичок та їхньої професіоналізації; раціональне поєднання в навчально-виховному процесі різноманітних форм, методів і прийомів навчання, що дає змогу моделювати зміст економічної діяльності, активізувати практичні вміння студентів та забезпечувати тісний взаємозв'язок навчальних занять та роботи студентів в навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор”; формування системи професійних цілей та цінностей.

З аналізу теоретичних першоджерел (В. Білошапка, В. Болотов, І. Зимняя, В. Сєріков) випливає, що формування професійної компетентності може бути розв'язане за допомогою таких методичних підходів: всебічний аналіз ефективної професійної діяльності фахівців конкретного рівня компетентності (спрямованого на розробку посадових характеристик працівників конкретної кваліфікаційної спеціалізації і рівня кваліфікації); проектування динамічної функціональної структури особистості фахівця конкретної професійної спрямованості і рівня кваліфікації; зіставлення реальних якостей студента в процесі його професійного становлення на етапах адаптації, ідентифікації і самореалізації при професійній підготовці з динамічною функціональною структурою особистості фахівця.

Для реалізації запропонованої нами моделі застосовуються “активні” методи: навчання в ситуаціях, максимально наближених до реальних; навчання не як повідомлення знань, а як практичне використання цих знань; навчання в емоційно-насиченому процесі колективної праці. До них належать такі методи: конкретної ситуації; інциденту; соціально-психологічного тренінгу; “мозкового штурму”; занурення; ділової гри. Реалізація розроблених у процесі дослідження моделей і дидактичних умов зумовила використання активних форм і методів навчання, серед яких: авторські елективні курси, спрямовані на підготовку до практики, тренінги, імітаційно-ролеві і ділові ігри, у тому числі комп'ютерні, групові дискусії, наукові конференції, творчі лабораторії, психологічні консультації, ситуативний аналіз, презентація проектів розв'язання проблем, з якими студенти стикнулися під час роботі в “Бізнес-інкубаторі”, фестиваль бізнес-планів та інші.

Показниками ефективності запровадженого педагогічного процесу є сформованість навичок професійної діяльності; мотивація на професійну діяльність; поведінкова активність; зниження відсотку тривожності, конфліктності, знемотивованості, безперспективності, розвиток практичних навичок певної професійної діяльності, навичок мобільності, конкурентоздатності, презентабельності.

У зв'язку з цим робота в “Бізнес-інкубаторі”, пов'язана із розвитком професійної компетентності, передбачає: 1) засвоєння студентами знань про професійну компетентність; 2) формування в студентів професійної компетентності; 3) практичне застосування професійної компетентності в процесі роботи в навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор”.

Розробляючи методику формувального етапу дослідження стосовно забезпечення формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, ураховували такі дидактичні принципи: науковість, послідовність, системність, доступність, зв'язок навчання з ринком праці; свідомість й активність, наочність, міцність засвоєння знань, умінь і навичок; індивідуальний підхід, емоційність навчання та інші.

Для забезпечення організації розвитку педагогічних умов формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів створено програму формування та розвитку професійної компетентності. Її реалізації передбачала основні етапи: констатувальний, просвітницький, навчальний.

3. Експериментальна перевірка ефективності моделі формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей

Проаналізовано результати констатувального етапу експериментальної роботи; наведено дані про динаміку сформованості змістових елементів пізнавально-професійного, мотиваційного та діяльнісного компонентів професійної компетентності студентів економічних спеціальностей, які були об'єктами діагностування у межах педагогічного експерименту; проаналізовано результати обробки одержаних експериментальних даних.

Для перевірки гіпотези дослідження передбачалось поетапне здійснення таких кроків: 1) діагностуючий зріз: рівня сформованості комунікативних та організаційних навичок; результативності навчання (поточний і підсумковий облік оцінок студентів за виконання теоретичних і практичних робіт); знань, яких бракує випускникам вищих навчальних закладів; рівня домагань; наявності творчого потенціалу; рівня самооцінки; наявності наполегливості; схильності до стресу; рівня впевненості; вміння ризикувати; наявності рішучості; рівня тривожності; наявності вольової саморегуляції; 2) формувальний експеримент, після якого відбувалося повторне діагностування рівнів сформованості зазначених змістових елементів у студентів експериментальних і контрольних груп; аналіз і порівняння їхньої динаміки; 3) визначення ефективності експериментальної моделі формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів у навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор”.

У межах констатувального етапу експериментальної роботи встановлено, що показники сформованості об'єктів діагностування в експериментальних і контрольних групах були приблизно однаковими.

Основні напрями нашого дослідження: створення концепції підготовки фахівця з економіки в межах навчально-практичного центру “Бізнес-інкубатор”; змістова концепція “Бізнес-інкубатора” як додаткової структури Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки; визначення структури технології навчального процесу в навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор”.

Основною формою роботи були тренінгові системи роботи (створення, організація та робота малих підприємств), а основними методами визнано активні методи навчання: рольові ігри, дискусії в малих групах та між групами, аналіз практичних прикладів, метод “мозкового штурму”.

Показниками ефективності запровадженого педагогічного процесу визначено: навички професійної діяльності, мотивацію на професійну діяльність, поведінкову активність; рівень тривожності, конфліктності, розвитку практичних навичок певної професійної діяльності; мобільність, конкурентноздатність, презентабельність.

Після завершення педагогічного експерименту проведено другий діагностуючий зріз, щоб з'ясувати динаміку формування компонентів професійної компетентності в експериментальних і контрольних групах.

Результати, отримані під час формувального експерименту, показали позитивну тенденцію у формуванні професійної компетентності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів:

– професійна компетентність “комунікативні та організаційні схильності” збільшилася в експериментальних групах на 8,9-25,3 % (середній рівень) та 1,1-4,2 % (високий рівень). Відповідні показники контрольних груп свідчать про меншу динаміку до зростання, а саме: 0,9-3,2 % - середній рівень та 0,9-1,4 % - високий рівень;

– продуктивність навчальної діяльності у студентів експериментальних груп становить 7,5-15,0 %, тоді як у контрольних групах - від 1,6 % до 5,1 %;

– професійна компетентність за мотиваційним компонентом в експериментальних групах досить істотно підвищується за середнім та високим рівнями (17,6-49,8 %), тоді як у контрольних групах переважно залишається низькою (0,8-3,9 %);

– професійна компетентність “вольова саморегуляція” за загальноемоційною зрілістю, за розвитком якості “наполегливість” та “самовладання” в експериментальних групах збільшилася на 17,4-43,6 %, у контрольних групах - на 7,0-39,7 %;

– професійна компетентність “наполегливість” в експериментальних групах збільшилася на 20,0-35,6 %, тоді як у контрольних групах були незначні зрушення: 5,0-13,6 %;

– професійна компетентність “творчий потенціал” серед студентів експериментальних груп зростає на І курсі до 74,5 %, на ІІ курсі - до 43,6 %; на ІV курсі - до 69,6 %;

– значний “творчий потенціал” розкривають: І курс - 11,5 %, ІІ курс - 26,8 % та 9,1 % студентів ІV курсу, що у контрольних групах не спостерігається: І курс - нормальний творчий статус знижується на 3,5 %, значний - на 5,8 %, провідним лишається незначний рівень творчого потенціалу.

Результати досліджень показують, що цілеспрямована робота в “Бізнес-інкубаторі” веде до зменшення кількості студентів з низьким рівнем “наполегливості”: І курс - 20,0 %, ІІ курс - 13,2 %, ІV курс - 38,2 %, чого, на жаль, не можна сказати про контрольні групи. Низький рівень наполегливості у студентів І курсу збільшився на 27,0 %, ІІ курсу - на 55,0 % та в студентів ІV курсу - на 15,0 відсотків.

По завершенні експерименту відзначається зменшення кількості студентів експериментальних груп за низьким рівнем “самооцінки”: І курс - на 14 %; ІІ курс - на 50,0 %, ІV курс - на 53,0 %, чого не було в студентів контрольних груп: на І курсі низький рівень самооцінки збільшився на 55,0 %, на ІІ курсі - на 20,0 % та студентів ІV курсу на 16,2 відсотка.

Навчання в “Бізнес-інкубаторі” розширило можливості педагогічного спілкування і спостереження, вчасного коригування діяльності студентів щодо реалізації їхньої стратегії й тактики формування професійної компетентності.

Результати формувального етапу дослідження підтверджують гіпотезу дослідження та констатують практичну значущість навчально-практичного центру “Бізнес-інкубатор” з формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Висновки

професійний компетентність педагогічний

У дисертації розглянуто вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Отримані результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дають можливість зробити висновки та запропонувати рекомендації щодо їхнього використання, які мають теоретичне й практичне значення.

1. На основі аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури засвідчено, що забезпечення якісної професійної підготовки фахівців привертало увагу науковців у різні періоди розвитку суспільства. Встановлено також, що проблема формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки не була предметом комплексних наукових досліджень. У сучасних умовах, коли суспільні вимоги до рівня підготовки й особистості майбутніх фахівців економічного профілю кардинально підвищуються, а існуючий теоретико-практичний доробок не забезпечує їхньої реалізації, зазначена проблема набуває надзвичайної актуальності і потребує науково-практичного обґрунтування й дослідження.

2. З'ясовано, що поняття “професійна компетентність” у психолого-педагогічній літературі чітко не визначено через різні наукові підходи до її розгляду. У процесі уточнення дефініції “професійна компетентність” доведено, що вона передбачає: усвідомлення особистістю своїх потягів до діяльності (потреб та інтересів, прагнень і ціннісних орієнтацій, мотивів діяльності, уявлень про свої соціальні ролі); самооцінку особистісних властивостей та якостей як майбутнього спеціаліста (професійних знань, умінь і навичок, професійно-важливих якостей, регулювання власного професійного становлення). Поняття “професійна компетентність” розкривається як якість, властивість або стан фахівця, що забезпечує разом або окремо його фізичну, психічну і духовну відповідність потребі, вимогам певної професії, спеціальності, стандартам кваліфікації, зайнятої або виконуваної службової посади, а також способи виконання професійної діяльності.

Якщо виходити із суті професійної компетентності взагалі, то професійна компетентність фахівця економічного профілю - це інтегративна характеристика особистості що, включає систему теоретичних знань, зокрема спеціальних знань з економіки, професійних умінь і навичок, практичний досвід, стійку готовність до професійного зростання.

3. Визначено структурні компоненти професійної компетентності студентів економічних спеціальностей (пізнавально-професійний, мотиваційний, діяльнісний) на основі вивчення наукових досліджень, які висвітлюють особливості економічної діяльності та підготовки майбутніх фахівців. Доведено, що зміст пізнавально-професійного компонента професійної компетентності студентів охоплює сформованість навичок професійної діяльності, мотиваційного - мотивацію на професійну діяльність, а змістом діяльнісного компонента є поведінкова активність.

4. Виявлено на підставі аналізу особливостей процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах економічного профілю, що необхідними педагогічними умовами формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів є: розробка змісту освіти на основі інтеграції міждисциплінарних знань, вмінь і навичок та їхньої професіоналізації; раціональне поєднання в навчально-виховному процесі різноманітних форм, методів і прийомів навчання, що дає змогу моделювати зміст економічної діяльності, активізувати практичні вміння студентів та забезпечувати тісний взаємозв'язок навчальних занять і роботи студентів у навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор”; формування системи професійних цілей та цінностей.

5. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки. Складовими структури моделі є: мета, зміст, завдання, форми і методи, компоненти професійної компетентності, включаючи пізнавально-професійні, мотиваційні та діяльнісний складові, його критеріальні показники, дидактичні умови, що забезпечують успіх формування професійної компетентності, результат. Модель формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, відповідно до логіки нашого дослідження, подано у вигляді блоків: цілепокладання, організаційний, функціональний, результативний.

6. Дослідженням підтверджено, що впровадження у практику роботи вищих навчальних економічних закладів моделі формування професійної компетентності студентів у навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор” дало змогу досягти високої результативності у підготовці майбутніх фахівців економічного профілю.

Порівняння результатів експериментальної і традиційної підготовки майбутніх фахівців економічного спрямування засвідчило істотні позитивні зміни у сформованості структурних компонентів професійної компетентності у респондентів експериментальних груп, тоді як у респондентів контрольних груп таких значних змін зафіксовано не було. Відтак дані педагогічного експерименту свідчать про вищу ефективність експериментальної моделі щодо формування професійної компетентності студентів.

Результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати вищим навчальним закладам України такі рекомендації:

– вважати формування професійної компетентності студентів частиною цілісного педагогічного процесу у вищій школі, що потребує розроблення відповідного науково-методичного забезпечення й організації його науково-педагогічного супроводу;

– для підвищення якості професійної підготовки фахівців економічного профілю впроваджувати в навчально-виховний процес заняття в навчально-практичному центрі “Бізнес-інкубатор” з метою активного залучення студентів до формування професійної компетентності.

Реалізація основних положень дослідження спрямовується на подальший розвиток теоретичних і методологічних основ підвищення ефективності формування професійної компетентності студентів вищих навчальних закладів в умовах глобалізації освіти.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання всього спектру проблем, пов'язаних із формуванням професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки. Порівняно нове для педагогічної науки поняття вимагає подальшого осмислення, дослідження співвідношення педагогічних умов із динамікою формування професійної компетентності фахівця економічного профілю в процесі викладання не лише фахових дисциплін, а й інших предметів, вивчення гендерних аспектів, специфіки формування професійної компетентності майбутнього економіста у позааудиторній роботі, обґрунтування впливу міжпредметних зв'язків на якість формування професійної компетентності майбутнього фахівця економічного профілю та інше.

Серед наукових проблем, які потребують подальшого вивчення, особливо важливими є педагогічні умови підготовки ефективного та конкурентоспроможного фахівця у процесі науково-дослідної та самостійної роботи; адаптація та модернізація навчальних програм до сучасних ринкових потреб в умовах глобалізації освіти.

Література

Демура І.В. Напрямки реорганізації економічної освіти в вищих навчальних закладах економічного профілю / І.В. Демура // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. - Слов'янськ : Вид. центр СДПУ, 2007. - Вип. 36. - С. 19-22.

Демура І.В. Педагогічне управління процесом формування професійних компетентностей студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів / І.В. Демура // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2007. - № 4.

Демура І.В. Професійна компетентність студентів вищих навчальних закладів економічного профілю як педагогічна проблема / І.В. Демура // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2007. - № 3. - С. 80-89.

Демура І.В. Сутність професійних компетентностей / І.В. Демура // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. - Слов'янськ : Вид. центр СДПУ, 2007. - Вип. 38. - С. 64-71.

Демура І.В. Технології бізнес-інкубації як один із засобів адаптації випускників вищих навчальних закладів до ринку праці / І.В. Демура // Дидактика професійної школи : зб. наук. пр. - Хмельницький: ХНУ, 2006. - Вип. 4. - С. 106-110.

Добрянський І.А. Деякі принципи побудови ділової гри як методу активного навчання / І.А. Добрянський, І.В. Демура // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки : зб. наук. пр. - Кіровоград : КДПУ, 2000. - С. 34-46.

Автоматизированные диагностические комплексы и коррекция профессионально важных качеств / Р.Н. Макаров, И.А. Добрянский, А.Ц. Деминский, И.В. Демура. - М. : МНАПЧАК, 2001. - 214с.

Размещено на Allbest.ru