Формування цілісної системи технічних понять в учнів основної школи на уроках трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

УДК 373.5.035.3 (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування цілісної системи технічних понять в учнів основної школи на уроках трудового навчання

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

Даннік Людмила Анатоліївна

Чернігів - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Бердянському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Гусєв Віктор Іванович, Бердянський державний педагогічний університет, завідувач кафедри професійної педагогіки та методики трудового навчання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Коберник Олександр Миколайович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, ректор Інституту природничо-математичної та технологічної освіти; трудовий навчання математичний

кандидат педагогічних наук, доцент Юрженко Володимир Васильович, Інститут педагогіки АПН України, докторант.

Захист відбудеться 13 березня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розіслано 12 лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.О. Дідух

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В Україні, яка прагне до входження у європейський освітній простір, гостро постає проблема підготовки підростаючого покоління до життя і праці в умовах сучасного високотехнологічного та інформаційно насиченого суспільства.

У зв'язку з цим до актуальних завдань загальноосвітньої школи слід віднести забезпечення якісно нового рівня політехнічної освіти. У сучасній школі основою політехнічної освіти є освітня галузь “Технологія”, яка передбачає формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної трудової діяльності.

Важливе значення для політехнічної освіти, зокрема озброєння в теорії й на практиці загальними науковими принципами сучасного виробництва, має формування в учнів основної школи технічних понять на уроках трудового навчання. Засвоєння знань про будову й принципи дії приладів, машин, технічних установок, про природничо-наукові засади та закономірності протікання технологічних процесів, власне, і є засвоєнням системи взаємопов'язаних технічних понять.

Проблема формування в учнів загальноосвітніх навчальних закладів означених понять знайшла відображення у працях психологів Г. Балла, Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Давидова, О. Кабанової-Меллер, Г. Костюка, В. Крутецького, О. Леонтьєва, Н. Менчинської, С. Рубінштейна, Н. Тализіної, А. Усової, Л. Фрідмана, І. Якиманської та ін.

Питання вдосконалення процесу формування в учнів знань, умінь і навичок оперувати технічними поняттями розглядалися в дослідженнях: А. Алексюка, Л. Гриценко, П. Дмитренка, С. Єрмака, А. Зака, О. Калігаєвої, О. Коберника, Ю. Колягіної, І. Лернера, М. Махмутова, Н. Мацька, В. Мельничука, О. Морєва, В. Онищука, В. Паламарчука, В. Сердюка, В. Сидоренка, Б. Сименача, М. Скаткіна, І. Тесленка, М. Тименка, Д. Тхоржевського, О. Шишкіної, Н. Янцура та ін.

Аналіз наукових досліджень засвідчує, що в теорії та практиці трудової технічної підготовки учнівської молоді можна виокремити кілька напрямків: питання сутності та структури політехнічних знань висвітлено у працях П. Атутова, В. Гусєва, С. Калюги, І. Конфедератова, Д. Тхоржевського, С. Шабалова та ін.; науково-педагогічні засади відбору змісту технічної підготовки досліджували С. Батишев, Л. Мороз, П. Ставський, В. Юрженко та ін.; вивчення основ техніки у процесі профільного трудового навчання, факультативних занять розглядали П. Атутов, В. Дідух, В. Олійник, В. Поляков та ін.; зміст загальнотехнічної підготовки учнів старших класів з поглибленим вивченням предметів за вибором розкрили у своїх дослідженнях Й. Гушулей, В. Ледньов, Ю. Обрезков та ін.; психолого-педагогічні засади загальнотехнічної підготовки знайшли своє відображення у працях М. Бабкіна, І. Калошиної, Г. Костюка, Т. Кудрявцева та ін.; дидактичні засади вивчення техніки на уроках трудового навчання досліджували А. Дьомін, Г. Левченко, В. Мадзігон, В. Сидоренко, Г. Терещук та ін.

Розуміння учнями технічних понять на уроках трудового навчання переважно визначається тим, наскільки вчитель володіє знаннями щодо особливостей процесу засвоєння учнями відповідного матеріалу, труднощів, які виникають під час оволодіння цими поняттями й умов, що сприяють кращому засвоєнню. Зрештою, відомі випадки, коли оперуючи технічними термінами на заняттях трудового навчання в 5-9-х класах, учитель не пояснює учням відповідних понять. Причина полягає в недооцінці педагогами ролі означеного матеріалу в розвитку технічного мислення учнів та недостатній обізнаності вчителя щодо шляхів його формування. Іншою причиною, безумовно, є те, що техніка, як і виробництво, елементом якого вона є, постійно розвивається, вдосконалюється, з'являються нові терміни, а вчитель, іноді не встигаючи за цим процесом, просто уникає питань щодо змісту комплексних, системних понять, не маючи чіткого уявлення, де і як необхідно знайомити з ними школярів.

За останні роки з'явилися нові напрямки в технічній науці, обсяг цієї інформації подвоївся, у її змісті відчутними стали тенденції як до більшої узагальненості (внаслідок інтеграційних процесів у техніко-технологічній сфері), так і до диференціації та спеціалізації. Проте на ці принципові й бурхливі зміни у науково-технічному базисі система освіти реагує, на жаль, з великим запізненням. З часом помітнішими стають протиріччя між кількістю і якістю науково-технічної інформації та педагогічною забезпеченістю її засвоєння. Це свідчить про існування педагогічної проблеми приведення у взаємовідповідність сучасного уявлення про предмет технічного знання та його представленості у змісті й методиці навчання взагалі, у шкільній освіті, а саме - у трудовому навчанні, зокрема.

Аналіз чинних навчальних програм з трудового навчання, досвід практичної роботи свідчать про відсутність цілісної системи технічних понять в учнів основної школи, внаслідок чого формуються розрізнені знання, що суперечить головній меті трудової підготовки підростаючого покоління - становленню технічно і технологічно освіченої особистості.

На сьогодні актуальним є реформування технічного аспекту змісту трудового навчання і методів його вивчення в загальноосвітній школі.

Цим і обумовлено вибір теми дисертаційного дослідження - “Формування цілісної системи технічних понять в учнів основної школи на уроках трудового навчання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри професійної педагогіки та методики трудового навчання Бердянського державного педагогічного університету як складова теми “Теоретичне обґрунтування змісту і методичне забезпечення процесів трудового навчання школярів та підготовки вчителя трудового навчання у ВНЗ”.

Тему дисертації затверджено вченою радою Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 9 від 30.04.2000 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 24.12.2002 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні шляхів оновлення технічного аспекту змісту трудового навчання школярів та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов формування в учнів цілісної системи технічних понять на заняттях трудового навчання.

Для досягнення мети дослідження було визначено такі завдання:

1. Дослідити сутність і спрямованість процесів у сучасному виробництві (техніці й технології) та науці, що обумовлюють зміни у технічному аспекті змісту шкільного трудового навчання.

2. Визначити систему технічних понять у змісті трудового навчання основної школи з урахуванням процесів, які відбуваються в сучасному виробництві та технічних науках.

3. Розробити методику формування системи технічних понять на уроках трудового навчання, що відповідає оновленому технічному аспекту змісту трудового навчання.

4. Визначити показники та рівні сформованості технічних понять в учнів.

5. Експериментально перевірити ефективність методики формування в учнів основної школи цілісної системи технічних понять.

Об'єкт дослідження - процес трудового навчання учнів основної школи.

Предмет дослідження - зміст і педагогічні умови формування в учнів основної школи цілісної системи технічних понять.

Методи дослідження:

- теоретичні: вивчення чинних освітньо-нормативних документів, теоретичний аналіз психолого-педагогічної, технічної, соціологічної, економічної літератури та дисертаційних досліджень; логіко-історичний аналіз і систематизація навчально-програмної документації (навчальних програм, підручників, методичних посібників з трудового навчання);

- емпіричні: вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів трудового навчання, педагогічне спостереження, анкетування, тестування, інтерв'ювання вчителів трудового навчання та учнів, бесіди з учителями трудового навчання, аналіз занять трудового навчання;

- методи математичної статистики для оцінки достовірності результатів формувального експерименту.

Як провідний на всіх етапах дослідження використовувався метод педагогічного експерименту (констатувальний, пошуковий і формувальний) та наступний аналіз і узагальнення його результатів з використанням методів статистико-математичної обробки кількісних показників. Результати експерименту супроводжувалися фіксацією якісних і кількісних його параметрів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше визначено, відповідно до сутності та змісту наукового технічного знання, технічну складову змісту трудового навчання у школі;

- встановлено, відповідно до змісту технічного знання, структуру технічних понять;

- конкретизовано показники якості змісту і повноти та рівні сформованості в учнів технічних понять у процесі трудового навчання;

- подальшого розвитку набули методи формування системи технічних понять у процесі трудового навчання;

- доведено ефективність розробленої методики формування цілісної системи технічних понять в учнів

Практичне значення одержаних результатів полягає у наданні можливості використання його результатів: під час визначення змісту програм з трудового навчання (освітньої галузі “Технологія”) основної школи; під час визначення змісту загальнотехнічних дисциплін і структури навчального плану підготовки вчителів трудового навчання у вищих педагогічних навчальних закладах; у процесі адаптації та конкретизації методів навчання школярів під час трудового навчання та студентів - майбутніх учителів трудового навчання у педагогічних ВНЗ.

Матеріали дослідження запроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи I-III ступенів № 32 м. Запоріжжя (довідка № 156 від 15 грудня 2008 року), загальноосвітньої школи I-III ступенів № 3 м. Бердянська Запорізької області (довідка № 160 від 19 грудня 2008 року), загальноосвітньої школи I-III ступенів № 11 м. Бердянська Запорізької області (довідка № 193 від 24 грудня 2008 року), загальноосвітньої школи ступенів I-III № 15 м. Бердянська Запорізької області (довідка № 136 від 27 листопада 2008 року), загальноосвітньої школи I-III ступенів № 9 м. Шахтарська Донецької області (довідка № 163 від 11 листопада 2008 року), навчально-виховний комплекс № 5 м. Енергодару Запорізької області (довідка № 134 від 14 листопада 2008 року), навчально-виховний комплекс № 2 школа I-II ступенів № 1 - ліцей м. Шахтарська Донецької області (довідка № 150 від 12 грудня 2008 року). У процесі дослідження було охоплено 718 учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. У наукових статтях, написаних у співавторстві з науковим керівником, професором В. Гусєвим -“Дидактична інтеграція знань - одна з умов підвищення ефективності підготовки вчителя трудового навчання”, “Визначення змісту продуктивної діяльності у трудовому навчанні школярів”, “Перспективи радикального вдосконалення системи трудового навчання школярів” та з колегою О. Гусєвою “Визначення технічного аспекту змісту трудового навчання креативними методами”, де автору належить теоретична розробка та обґрунтування основних ідей і положень досліджуваної проблеми; організація та проведення дослідно-експериментальної роботи, спрямованої на перевірку методики формування в учнів цілісної системи технічних понять, аналіз та узагальнення результатів проведеного дослідження.

Ідеї співавторів у дисертаційній роботі не використовувалися.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні аспекти дослідження висвітлювалися на науково-практичних конференціях:

- міжнародних: “Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді” (Тернопіль, жовтень, 2007 р.); “Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ХХI століття” (Слов'янськ, січень, 2007 р.);

- всеукраїнських: “Сучасні проблеми підготовки вчителів трудового навчання в системі ступеневої освіти” (Бердянськ, вересень, 2002 р.), “Організація навчально-виховного процесу у вищій школі в світлі входження України в європейський освітній простір” (Бердянськ, червень, 2006 р.), “Модернізація підготовки вчителя в умовах оновлення трудового навчання в загальноосвітній школі” (Бердянськ, вересень, 2007 р.); “Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і технології” (Дрогобич, листопад, 2006 р.); конкурсі-фестивалі творчих здобутків викладачів та студентів вищих педагогічних навчальних закладів (Умань, листопад, 2006 р.);

- регіональних: “Вчитель сучасної школи: досягнення, проблеми та перспективи його підготовки” (Бердянськ, травень, 2003 р.), а також доповідалися на звітних конференціях кафедри професійної педагогіки та методики трудового навчання БДПУ, на семінарах і методичних об'єднаннях учителів трудового навчання загальноосвітніх шкіл м. Бердянська (2000-2009 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у 15 публікаціях автора, з них 8 одноосібних статей і 4 - у співавторстві в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків (9 на 40 сторінках) і списку використаних джерел (195 найменувань). Загальний обсяг становить 221 сторінку друкованого тексту, з яких 163 сторінки основного тексту. Робота містить 7 рисунків, 14 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету, об'єкт і предмет, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методи дослідження, викладено теоретико-методологічні засади, представлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення для педагогічної науки, розкрито зв'язок дисертації з науковими програмами та темами, висвітлено відомості про апробацію та запровадження результатів дослідження, наведено структуру дослідження дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади формування цілісної системи технічних понять в учнів основної школи” висвітлено стан досліджуваної проблеми, розкрито характерні особливості, зміст і структуру феномену “технічне поняття”.

Як доводять дослідження Т. Кудрявцева, А. Усової, І. Якиманської та інших вчених, технічні поняття дуже складні за змістом. До них належать знання з різних наук: фізики, математики, хімії, креслення тощо. Зміст цих знань у складі технічного поняття не зберігається в початковому вигляді, а видозмінюється, трансформується з урахуванням особливостей тих об'єктів, властивості яких закріплено в означеному технічному понятті.

Технічні поняття, таким чином, служать своєрідним містком між законами природничо-математичних наук, що виражають загальні закони природи та техніки, і законами більш конкретного, прикладного значення. У технічних поняттях очевидним є зв'язок конкретного і загального, особливого і властивого багатьом речам і явищам.

Свідоме використання учнями технічних понять, на нашу думку, є неможливим, якщо вони не володіють раціональними розумовими прийомами їх засвоєння.

Принципово важливим є твердження про те, що кожне з технічних понять у процесі його формування здобуває статус поняття тільки в межах цілісної завершеної системи технічних знань.

Спочатку означене поняття має безпосередній зв'язок або випливає з одиничного об'єкта, і в цьому випадку його як такого ще не існує. Потім відбувається фіксування розглянутого об'єкта поряд з іншими. Таким чином, шляхом виявлення особливого (у філософському сенсі цього терміна) кожне з понять набуває нового змісту. Далі відбувається встановлення чинних зв'язків і відношень технічного об'єкта з усіма оточуючими його об'єктами в “машинному світі”. Установлення нових зв'язків збагачує і поглиблює зміст технічного поняття.

Цілісність системи технічних понять досягається, на нашу думку, одночасним розгортанням у декількох вимірах. Це відображення техніки у взаємозв'язку з оточуючим її середовищем з послідовним наближенням техніки як засобу праці усіх інших складових трудового процесу. Це предмет праці, тобто те, на що спрямовано дію техніки; технологія - спосіб перетворення предмета праці на її продукт, який реалізується лише за наявності техніки, на вістрі робочого органу машини; праці людини як активуючого начала всього продуктивного процесу; організації всього процесу, а в ньому - й техніки у просторі та часі; економіки - підсумкового, прикінцевого показника сенсу й користі існування всього процесу й техніки в ньому.

Провідним за значенням у системі формування технічних понять та серед інших елементів визнано техніку, тому її розгляду у дослідженні приділено найбільшу увагу. Доведено, що техніка як засіб праці та носій технології, є провідним елементом цілісного трудового виробничого процесу, тому й розглядати, вивчати техніку варто лише як підсистему більш загальної системи трудового продуктивного процесу.

Короткий розгляд практично використовуваних у технічному знанні термінів дозволяє зробити наступний висновок. По-перше, в цілому вся сукупність понятійних засобів сприяє повному відображенню технічного об'єкта на різних рівнях опису його морфологічних, функціональних і процесуальних характеристик. По-друге, технічні дисципліни ще однозначно не з'ясували свої понятійні засоби. Відсутність універсальних понятійних засобів для кожного рівня технічного знання і процедур переходу від одного шару знання до іншого призводить до того, що в технічних науках зазначені поняття і процедури не завжди усвідомлюються. Це, звичайно, перешкоджає формуванню у школярів якісних знань і універсальних методів логічного аспекту технічного мислення.

Технічні поняття, поряд із фактами, закономірностями та законами техніки належать до складу технічних знань. Дослідження феномену “технічні знання” принесло нові, важливі та за своєю суттю оригінальні наукові підходи і положення.

Серед перших - уявлення про те, що об'єктом технічного знання є предметна структура продуктивної практики - трудової діяльності, як системне явище, до якого, крім власне техніки як такої (комплексу устаткування, пристроїв, засобів праці), належать й інші технічні об'єкти, - технологічні процеси та матеріали.

Обґрунтовується положення, що в технічному знанні описуються взаємозв'язки функціональних і структурно-морфологічних властивостей зазначених технічних об'єктів, обумовлених як природничими процесами, покладеними в їх основу, так і соціальною доцільністю.

Установлюється, що будь-який повний, логічно завершений технічний текст, в якому описується трудовий продуктивний процес, охоплює опис послідовності дій перетворення методу праці (технології), знарядь праці (техніки), предмета праці - (матеріалу), що включаються в акти діяльності й опис дій суб'єкта, тобто власне - праці.

Наступним, не менш важливим результатом проведеного аналізу, є положення, що всі зазначені елементи, утворюючи між собою стійкі істотні зв'язки, складають цілісну систему означеного процесу, а технічні знання про нього є системними, тобто в них відбиваються як усі названі елементи процесу, так і їх взаємозв'язки. Цим принципово виключається не тільки можливість відсутності в технічному знанні опису якогось з цих елементів, але й надання невластивих їм ролі та місця (а значить, і змісту, і обсягу).

У дослідженні розглянуто структуру технічного знання в науці, у змісті освіти та навчанні. Установлено, що повний опис технічного об'єкта передбачає як обов'язкові позиції, впорядковані складові опису з точно встановленим змістом кожної з них, це - принцип дії (природничий закон), спосіб дії (функціонування), конструкція (морфологія, елементний склад).

Розглянута структура опису поширюється на всі види об'єктів: прості знаряддя праці, машини, технологічні процеси, матеріали, хоч кожний з них має індивідуальну структуру та своєрідні технічні характеристики, але ця обставина не змінює суті поділу, оскільки у процесі аналізу технічного знання беруться до уваги загальні й універсальні параметри технічних об'єктів, що витікають з їх призначення бути засобом доцільної діяльності людини. Тому будь-який предмет чи процес, що належить до об'єктного змісту діяльності, хоч і будується на природній основі, але народжується та функціонує у предметній практиці людини. З такої позиції стає можливим виокремити у процесі їх опису зазначені групи параметрів і взаємозв'язки та показати, як властивості штучного залежать від властивостей природного процесу і морфологічної будови, чи то машина, технологічний процес чи перетворюваний матеріал.

Виявлена структура наукового опису технічних об'єктів може бути застосована і до відображення їх в основах технічних наук і, найголовніше, в технічних знаннях, змісті трудової підготовки учнів.

У другому розділі “Методика формування цілісної системи технічних понять в учнів на уроках трудового навчання” проаналізовано, визначено й експериментально перевірено методику формування цілісної системи технічних понять в учнів на уроках трудового навчання.

Можливості визначення технічного аспекту змісту трудового навчання, на наш погляд, надають творчі методи вирішення подібних завдань, зокрема, метод морфологічного аналізу.

Морфологічний аналіз створює основу для системного мислення з охопленням основних структурних складових і ознак удосконалюваного об'єкта, що забезпечує високу ефективність його застосування. Він дозволяє добитися систематичного огляду всіх можливих рішень проблем. Метод організовує мислення таким чином, що генерується нова інформація, відносно таких комбінацій стану об'єктів, які при безсистемній діяльності уяви часто залишаються поза увагою.

У дослідженні уточнено послідовність дій застосування цього методу та запропоновано наочні приклади і результати його використання. З цією метою розроблено оригінальну морфологічну матрицю визначення технічного аспекту змісту трудового навчання, у рядках якої відображено етапи повного циклу трудової діяльності, а у колонках - складові об'єкту технічних знань.

Попередньо з цією метою досліджено склад повного циклу трудової діяльності, який складається з чітко впорядкованих етапів: цілепокладання і мотивації, ідеального конструювання (проектування), реального конструювання, підготовки процесу, технологічного виконання, опосередковуючої діяльності (управління, контролю), аналізу інформації з контролю стану трудового процесу.

Усі розглянуті елементи у встановленій сукупності та впорядкованості складають цілісний завершений цикл процесу трудової продуктивної діяльності. У такій сукупності та взаємозв'язку вони є своєрідною моделлю цього процесу. У реальному виробництві трудова діяльність у вигляді такого “чистого” циклу не існує, оскільки багато трудових процесів накладаються, взаємопроникають, а функціонування окремих елементів виявляється значно розірваним у часі.

Побудова моделі процесу трудової діяльності дуже важлива для удосконалення змісту та структури технічного аспекту навчального матеріалу, а також самого процесу трудової політехнічної підготовки школярів.

Згідно з нашою позицією, структура знань й умінь у навчальних програмах є віддзеркаленням, педагогічною інтерпретацією структури діяльності людини в трудовому виробничому процесі, тому виявлена структура через відповідні перетворення, може і повинна бути в основі побудови навчального матеріалу технічного аспекту змісту трудової підготовки школярів.

Опрацюванням запропонованої матриці визначається зміст технічного матеріалу - знань, а в них - основи технічних понять у трудовому навчанні школярів.

Зміст програм з трудового навчання, редагований в науковому, логічному, дидактичному і технічному аспектах, може бути запропоновано як нормативно заданий зміст, а потім як зміст реально здійснюваного процесу навчання праці.

Визначені таким чином розширений зміст і обсяг технічних понять, що передбачає трудове навчання, а також складність їхньої системи викликали необхідність розробки відповідної методики формування понять, побудованої на основі логіко-психологічної схеми, що складається з чітко визначених послідовних етапів формування й розвитку наукових понять від первинних уявлень до завершального рівня за всіма показниками наукових технічних понять.

Через наявність у змісті трудового навчання системи технічних понять різного ступеня складності та узагальненості (внаслідок інтеграційних процесів в об'єкті технічного знання і в технічній науці), доводиться педагогічний процес формування технічних понять також будувати складнішим і тривалим у часі.

М. Шардаков, зважаючи на дослідження П. Гальперіна і Н. Тализіної, визначив такі етапи формування понять: організація спостережень учнів за одиничними предметами чи явищами, збагачення спостережень, виокремлення суттєвих ознак предметів і явищ, уточнення понять, визначення понять, вправи на застосування понять, розширення і поглиблення понять.

У своїх працях А. Усова зазначила сім етапів формування понять у процесі навчання: первинне ознайомлення з поняттям і виокремлення його суттєвих ознак, уточнення ознак поняття, диференціювання поняття, встановлення зв'язків і відношень означеного поняття з іншими, класифікація понять, конкретизація понять та їх застосування.

Пізніше вона дійшла висновку про те, що процес формування понять може здійснюватися різними способами, залежно від змісту понять, віку та рівня загального розвитку учнів уже існуючої понятійної бази тощо.

Таким чином, враховуючи ідеї П. Гальперіна, Н. Тализіної і М. Шардакова, та зважаючи на висновки А. Усової, ми запропонували багатоетапний процес засвоєння учнями окремих технічних понять до рівня цілісних систем здійснювати в чіткій послідовності, що обумовлено закономірностями формування понять.

Загальну схему процесу формування в учнів цілісної системи технічних понять подано (спрощено) на рис. 1.

Варто зазначити, що важливе місце у формуванні понять мають узагальнені плани засвоєння основних класів понять. Узагальнені плани - це система питань у певній логічній послідовності, які орієнтують на виявлення головного, істотного в класі об'єктів, що відбиваються у свідомості за допомогою певного технічного поняття.

Наприклад. План вивчення об'єктів техніки: 1. Призначення технічного об'єкту. 2. Які природничо-наукові явища або закони покладено в основу об'єкту, тобто принцип його дії? 3. Будова (склад) об'єкту (основні частини, їх взаємозв'язки тощо). 4. Дія, функціонування об'єкту. 5. Правила експлуатації об'єкту. 6. Показники стану і дій об'єкту і способи їх контролю.

Ці плани орієнтують на виокремлення “основних одиниць матеріалу” - модулів і служать орієнтувальною основою не тільки для учнів у процесі самостійної роботи над матеріалом, але і для вчителя, оскільки допомагають йому виокремити основні думки, положення у процесі пояснення нового матеріалу, визначити логіку його викладу. Узагальнені плани роблять більш цілеспрямованою і усвідомленою діяльність учнів з оволодіння поняттями.

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ

ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Мотиваційна та змістова підготовка до засвоєння понять.		Виявляє опорні знання як основу формування нового поняття.	Усвідомлюють необхідність знання сутності понять.		Використання ігрових форм, кросвордів, ребусів.
2. Чуттєво-конкретне сприймання в різних умовах діяльності.		Орієнтує учнів на виявлення певних властивостей технічних об'єктів.	Спостереження за об'єктами, що супроводжується порівнянням.		Спостереження за об'єктами, що демонструються вчителем.
3. Виявлення істотних властивостей спостережуваних об'єктів.		Організовує порівняння, зіставлення, виокремлення суттєвих ознак.	Виокремлюють загальні й істотні ознаки і властивості технічних об'єктів і понять.		Вправи з варіювання суттєвих ознак.
4. Абстрагування.		Виокремлює істотні ознаки і властивості від неістотних.	Вчаться відрізняти певні об'єкти від інших, поняття стають повнішими.		Аналітико-синтетичний метод.
5. Визначення поняття.		Визначають перелік істотних властивостей виучуваних предметів, і їх понять.	Збагачення спостережень, їх аналіз і узагаль-нення, спроба визначення нового поняття.		Пояснення, демонстрування.
6. Уточнення і закріплення в пам'яті істотних ознак поняття.		Задає вправи з варіювання ознак, розрізнення схожих понять за контробразом.	Оволодівають прийомами розу-мової діяльності, висловлюють власну думку.		Вправи, пояснення, бесіда, демонстрування.
7. Застосування понять під час вирішення навчальних завдань.		Заняття з використанням завдань-малюнків, читанням та побудовою схем.	Вирішують елементарні задачі навчального характеру.		Вправи, пояснення, бесіда, демонстрування.
8. Встановлення зв'язку певного поняття з іншими.		Організовує навчальну роботу з елементами дослідження.	Встановлюють залежність властивостей предметів і явищ в різних умовах.		Спостереження і досліди, побудова і аналіз графіків.
9. Класифікація понять.		Уточнює й узагальнює знання про групи понять.	Засвоюють правила наукової класифікації понять.		Вправи на побудову класифікаційних схем, таблиць.
10. Збагачення поняття (виявлення нових суттєвих ознак).		Визначає вузлові точки в розвитку понять.	Виявляють нові істотні властивості об'єктів та їх понять.		Демонстрування, бесіда.
11. Встановлення нових зв'язків і відношень певного поняття з іншими.		Активізує увагу і мислення учнів, їх пізнавальну діяльність.	Застосовують поняття в нових умовах діяльності.		Вправи на активі-зацію мислення. учнів, їх діяльність.

Рис. 1. Етапи процесу формування цілісної системи технічних понять.

Базуючись на етапах процесу формування в учнів технічних понять нами було встановлено критерії сформованості технічних понять. Оцінка й вимірювання якості власне технічних знань, на всіх рівнях їх існування та на етапах формування у процесі навчання, безпосередньо пов'язані з розумінням їх предмета та сутності як інтегративних і системних.

Відповідно до цього, тобто враховуючи сутність технічних знань, призначення забезпечувати практичну трудову діяльність та особливості процесу їх формування у пізнанні та у процесі навчання найбільш доцільним, на наш погляд, є визначення сформованості технічних понять за трьома рівнями: низьким, середнім і високим.

Для низького рівня характерним є те, що учень лише відрізняє одне поняття від іншого, знає терміни, може називати ознаки, однак не відрізняє суттєві від несуттєвих; для середнього - учні засвоюють основні суттєві ознаки, але поняття ще залишається обмеженим на рівні окремих певних образів, тобто воно ще не узагальнене; високий - характерне узагальнення понять, їх диференціаційним встановленням зв'язків означеного поняття з іншими та динамічністю.

Перевірка й оцінка сформованих в учнів основної школи технічних понять на уроках трудового навчання здійснювалася за кількома критеріями:

1) за якістю технічних понять, зокрема, за критеріями:

- повноти змісту понять - охоплення у знаннях складових предмету технічного знання за відповідною шкалою у балах від 1 до 18, що оцінювалися за трьома рівнями;

- обсягу технічних понять за критеріями їх широти (власне обсягу понять в основному сенсі цього слова) та опису принципу дії (природничого закону) технічного об'єкту, способу дії (функціонування), будови (складу) та розвитку об'єкту також за відповідною шкалою у балах від 1 до 15, та оцінюваних за трьома рівнями - високим, середнім і низьким.

2) ефективністю запропонованої методики формування в учнів технічних знань за критерієм ступеня виконання етапів процесу формування понять на контрольований час відносно до усіх, максимально одинадцяти етапів повного завершеного процесу їх формування, тобто у балах від 1 до 11.

Для забезпечення перевірки й оцінки якості засвоєння технічних понять було використано метод поелементного аналізу, запропонований А. Усовою, сутність якого полягає в тому, що під час перевірки письмових робіт і прослуховуванні усних відповідей учнів фіксується те, яку з вимог, що висуваються до засвоєння поняття, задовольняють знання кожного з учнів. Поелементний аналіз дозволяє дати загальну оцінку рівню засвоєння поняття усім класом і окремими учнями. На основі даних аналізу може бути визначено коефіцієнти засвоєння змісту поняття, його обсягу, а також просування за елементами процесу формування понять.

Для визначення динаміки рівнів сформованості технічних понять було проведено контрольні зрізи рівня технічних знань учнів наприкінці кожного з класів навчання з п'ятого по дев'ятий клас включно. Одержані результати щодо рівнів засвоєння технічних понять наведено на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Динаміка рівнів сформованості в учнів 5-9 класів технічних понять у відсотках.

Наведені дані в діаграмі дають підстави зробити попередній висновок, що в учнів експериментальних груп рівень сформованості технічних понять в цілому значно вищий, ніж в учнів контрольних груп.

Для перевірки гіпотези про якісно вищі показники засвоєння технічних понять скористаємося статистичним критерієм ч2. За числову базу статистики візьмемо результати формувального експерименту з контрольних та експериментальних групах учнів 9 класу, оскільки саме цей клас є завершальним на етапі загальнотрудової підготовки, а отже і найбільш повно характеризує підсумковий етап формування у школярів технічних знань.

Як вихідну беремо нульову гіпотезу про випадковий характер відмінностей між рівнями засвоєння учнями 9 класу технічних понять у контрольній та експериментальній групах.

Результати експерименту подано в табл. 1 з числом комірок 2С, де С - кількість рівнів оцінки, у нашому випадку С = 3 (низький, середній, високий рівні).

Таблиця 1 Оцінка рівнів сформованості в учнів 9 класів технічних понять

Група	Загальна кількість учнів 9-х класів (осіб)	Розподіл за рівнями:
		низький	середній	високий
Контрольна	n1 = 72	20	34	18
Експериментальна	n2= 76	9	36	31

Розрахункове значення статистики критерію дорівнює Тсп = 7,8.

Критичне значення статистики ч2 за даними довідкової таблиці при рівні вірогідності = 0,05 і числі ступенів вільності н = 3 - 1 = 2 становить 5,99.

Оскільки Тсп>Ткр, ми приймаємо альтернативну гіпотезу - якісно вищий рівень сформованості в учнів експериментальної групи технічних понять порівняно з учнями контрольної групи не є випадковим, а є наслідком реалізації розробленої нами цілісної системи формування у школярів технічних понять.

Висновки

Проведене дослідження підтверджує основні положення висунутої гіпотези й дозволяє сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань.

1. Доведено, що серед багатьох проявів науково-технічного прогресу і його впливів на суспільство найважливішими є розширення розуміння предмету технічного знання з техніки як такої на процес трудової продуктивної діяльності як системне соціоприродне явище. Відповідно до трудової продуктивної практики, технічні знання, що відбивають об'єкт технічного знання, також мають соціоприродничу сутність, а це вимагає нового комплексного підходу до їх розгляду, особливістю якого є поєднання у ньому історичного, логічного аналізу, системного підходу й погляду з позицій принципу політехнізму.

Нами встановлено, що розвинена система об'єкта (предмета) технічного знання утворена з допомогою таких складових: матеріалу (або предмета праці); техніки (або засобів праці); технології (або процесів перетворення предмету праці в її продукт); трудових дій (або власне праці). Усі зазначені елементи, утворюючи між собою стійкі сутнісні зв'язки, складають цілісну систему означеного процесу, а знання про нього - таку ж цілісну систему технічного знання.

2. Установлено, що повний опис технічного об'єкта має передбачати як обов'язкові позиції впорядковані складові опису з точно встановленим змістом кожної з них. Це принцип дії (природничий закон), спосіб дії (функціонування), конструкція (морфологія, склад) технічного об'єкту. Опис за такою схемою поширюється на всі види технічних об'єктів: прості знаряддя праці (інструменти), машини, технологічні процеси, матеріали й на саму працю, хоча кожен з них має індивідуальну структуру та специфічні технічні характеристики.

Виявлена у технічній науці структура опису технічних об'єктів повинна бути застосована і до відображення технічних об'єктів в основах технічних наук, тобто у змісті технічної освіти, і, найголовніше, у технічному аспекті змісту трудового навчання школярів.

Для безпосереднього визначення технічного аспекту змісту трудового навчання як найефективніший обрано метод морфологічного аналізу, задля адаптації якого до умов конкретного завдання уточнено його процедуру та надано наочні приклади використання. Розроблено оригінальну морфологічну матрицю визначення технічного аспекту змісту трудового навчання.

Досліджено склад повного циклу трудової діяльності. Він складається з чітко впорядкованих етапів: цілепокладання і мотивації, ідеального конструювання (проектування), реального конструювання, підготовки процесу, технологічного виконання, опосередковуючої діяльності (управління, контроль), аналізу інформації з контролю стану трудового продуктивного процесу.

Аналізом такої матриці й визначається зміст технічного матеріалу - формування технічних понять у трудовому навчанні школярів.

3. Визначені таким чином надзвичайно розширені зміст та обсяг технічних понять, що містяться у трудовому навчанні, а також складність їхньої системи викликали необхідність розробки відповідної методики формування в учнів технічних понять на уроках трудового навчання. Методику побудовано на основі логіко-психологічної (за змістом) схеми, що складається з чітко послідовних етапів формування наукових понять від первинних уявлень до завершального рівня.

4. Відповідно до сутності технічних понять і розробленої нами методики формування у процесі трудового навчання розроблено адекватні показники й рівні стану сформованості за критеріями: повнота змісту (ступенів охоплення усіх складових предмета технічного знання); обсяг (широта кількісного охоплення представників технічних об'єктів та аспектів опису), а також для оцінки ефективності запропонованої методики формування технічних понять за критерієм ступеню виконання етапів повного завершеного процесу їх формування.

5. Педагогічний експеримент, проведений з метою встановлення обґрунтованості запропонованого підходу до визначення технічного аспекту змісту трудового навчання школярів та відповідної йому методики формування цілісної системи технічних понять, а також перевірка навчальних досягнень учнів під час експериментального навчання довели, що ці інноваційно змінені фактори (зміст і методика) є вирішальними у забезпеченні більш високої якості сформованості в учнів цілісної системи технічних понять у процесі трудового навчання.

Це дає достатні підстави стверджувати, що провідна ідея дослідження, сформульована у його гіпотезі, підтверджена й тому стає науковим фактом у педагогічній науці.

Подальша розробка й використання запропонованого підходу до визначення змісту технічних знань може бути пов'язана з уточненням, або, навіть, з принциповим оновленням змісту технічної освіти на інших її, окрім шкільного, рівнях.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Даннік Л. А. Дидактична інтеграція знань - одна з умов підвищення ефективності підготовки вчителя трудового навчання / Л. А. Даннік, В. І. Гусєв // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - №5. - Бердянськ : БДПУ, 2002. - С. -58.

2. Даннік Л. А. Сутність та особливості набуття учнями технічних знань / Л. А. Даннік // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 1. - Бердянськ : БДПУ, 2005. - С. -97.

3. Даннік Л. А. Онтологічні засади формування цілісної системи технічних понять у школярів / Л. А. Даннік // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2006. - С. 115-121.

4. Даннік Л. А. Теоретико-методологічні засади формування цілісної системи технічних понять у школярів / Л. А. Даннік // Рідна школа. - 2006. - № 6. - С. 56-58.

5. Даннік Л. А. Особливості формування технічних (політехнічних) понять на уроках трудового навчання в учнів основної школи / Л. А. Даннік // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. праць. - К., 2006. - № 18. - С. 161-167.

6. Даннік Л. А. Сучасні методики формування технічних понять в учнів основної школи на уроках трудового навчання / Л. А. Даннік // Молодь і ринок. - 2007. - № 5-6. - С. 116-120.

7. Даннік Л. А. Науково-методичне забезпечення вимірювання й оцінки якості технічних знань у навчанні / Л. А. Даннік // Наукові записки. Тернопільський національній педагогічний університет. (Серія Педагогіка) - 2007. - № 8. - С. 227-233.

8. Даннік Л. А. Визначення змісту продуктивної діяльності у трудовому навчанні / Л. А. Даннік, В. І. Гусєв // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 1. - Бердянськ : БДПУ, 2008. - С. 248-255.

9. Даннік Л. А. Визначення технічного аспекту змісту трудового навчання креативними методами / Л. А. Даннік, О. В. Гусєва // Проблеми трудової і професійної підготовки : наук.-метод. зб. - Вип. 12. - Слов'янськ : СДПУ, 2008. - С. 128-135.

10. Даннік Л. А. Перспективи радикального вдосконалення системи трудового навчання школярів / Л. А. Даннік, В. І. Гусєв // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2008. - № 5-6. - С. 5-9.

11. Даннік Л. А. Етапи процесу формування технічних понять в учнів та особливості його реалізації на уроках трудового навчання / Л. А. Даннік // Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наукових праць. - Вип. 48. - Слов'янськ : СДПУ, 2009. - С. 185-192.

12. Даннік Л. А. Формування технічних понять на уроках трудового навчання в умовах сучасної школи: результати експериментального дослідження / Л. А. Даннік // Молодь і ринок . - 2009. - № 11. - С. 86-90.

Навчально-методичні праці

13. Даннік Л. А. Теорія і методика трудового навчання / Л. А. Даннік // Навчально-методичний комплекс професійно-орієнтованих дисциплін напряму підготовки 6.0101.03. “Технологічна освіта” : навчальний посібник / під ред. В. І. Амелькіна. - Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2008. - С. 253-273. (гриф МОН України лист - №14/18-Г-1511 від 26.06.2008 р.).

14. Даннік Л. А. Методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи з теорії і методики трудового навчання / Л. А. Даннік // Навчально-методичний комплекс професійно-орієнтованих дисциплін напряму підготовки 6.0101.03. “Технологічна освіта” : навчальний посібник / під ред. В. І. Амелькіна. - Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2008. - С. 299-307. (гриф МОН України лист - №14/18-Г-1511 від 26.06.2008 р.).

Статті у міжнародних виданнях

15. Даннік Л. А. Педагогічні умови для засвоєння технічних понять учнями на уроках трудового навчання / Л. А. Даннік. Українсько-російські педагогічні студії. - Бердянськ-Невинномиськ-Таганрог, 2009. - С. 29-33.

Анотації

Даннік Л. А. Формування цілісної системи технічних понять в учнів основної школи на уроках трудового навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування в учнів основної школи цілісної системи технічних понять на уроках трудового навчання.

У дисертації розкрито характерні особливості, зміст і структуру феномену “технічні знання”. Доведено, що виявлена у технічній науці структура опису технічних об'єктів повинна бути застосована і до відображення технічних об'єктів в основах технічних наук, тобто у змісті технічної освіти, і, найголовніше, у технічному аспекті змісту трудового навчання школярів.

У дисертаційному дослідженні розроблено й експериментально перевірено (побудовану основу логіко-психологічної схеми) методику формування технічних понять на уроках трудового навчання, яка складається з чітко послідовних етапів формування наукових понять від первинних уявлень до завершального рівня.

Порівняльний педагогічний експеримент і перевірка навчальних досягнень учнів під час експериментального навчання довели, що ці інноваційно змінені фактори (зміст і методика) є вирішальними у забезпеченні більш високої якості сформованості в учнів цілісної системи технічних понять у процесі трудового навчання.

Ключові слова: зміст трудового навчання, техніка, технічні знання, формування технічних понять, цілісна система.

Данник Л. А. Формирование целостной системы технических понятий у учеников основной школы на уроках трудового обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. - Черниговский национальный педагогический университет имени Т. Г. Шевченко. - Чернигов, 2010.

Диссертационное исследование посвящено формированию целостной системы технических понятий у учеников основной школы на уроках трудового обучения.

Исследование понятия “технические знания” в диссертации принесло новые оригинальные положения:

- развитая система объекта технического знания состоит из составляющих: материала (или предмета труда); техники (или средств труда); технологии (или процессов преобразования предмета труда в ее продукт); трудовых действий (или труда);

- вышеуказанные элементы, создавая между собой стойкие существенные связи, составляют целостную систему данного процесса, а знания про него - такую же целостную систему технического знания;

- полное описание технического объекта включает в себя обязательные позиции: принцип действия (естественный закон), способ действия (функционирования), конструкция (морфология, состав);

- структура описания технических объектов применена и к отражению технических объектов в основах технических наук, которые составляют содержание технического образования и, самое главное, в технических знаниях в содержании трудовой подготовки учеников.

В диссертационном исследовании для определения технического аспекта содержания трудового обучения выбран метод морфологического анализа. В ходе исследования разработана специальная морфологическая матрица, в колонках которой размещены составляющие объекта технических знаний, в строках отображены этапы полного цикла трудовой деятельности.

В ходе исследования полного цикла трудовой деятельности определено, что он состоит из следующих этапов: целеполагания и мотивации, идеального конструирования (проектирования), реального конструирования, подготовки процесса, технологического исполнения, опосредующей деятельности, анализа информации по контролю состояния трудового продуктивного процесса.

В диссертации теоретически обоснована и экспериментально проверена методика формирования целостной системы технических понятий у учеников основной школы на уроках трудового обучения. Построена она на основе логико-психологической схемы, которая состоит из четко последовательных этапов формирования научных понятий от первичных представлений до окончательного их уровня.

С целью доказательства обоснованности предложенного подхода к определению содержания технического аспекта трудового обучения школьников и соответствующей ему методики формирования целостной системы технических понятий был проведен педагогический эксперимент. Его результаты подтвердили эффективность предложенной нами целостной системы формирования технических понятий у учеников в процессе трудового обучения.

Ключевые слова: содержание трудового обучения, техника, технические понятия, технология, целостная система.

Dannik L. Complete system of technical terms developing with general secondary school pupils at the labour training lessons. - Manuscript.

The dissertation of candidate for degree of pedagogical sciences on speciality 13.00.02 ? theory and methodology of labour training. ? The Chernihiv national pedagogical university of the name is T. G. Shevchenko. - Chernihiv, 2010.

Dissertation deals with the problem of developing complete system of technical terms with secondary school pupils at the labour training lessons.

Dissertation reveals characteristic peculiarities of "technical knowledge" phenomenon, its structure and contents. The structure of technical objects describing, found in technical science has been proved to be also used to technical objects reflection in principles of technical sciences and mainly in technical aspect of pupils' labour training.

Method of technical terms forming at labour lessons consisted of precisely consistent stages of scientific terms forming from the first notion to its final level has been developed and experimentally proved (this method was formed on the base of logical and psychological scheme).

Comparative pedagogical experiment and educational pupils' progress examination during experimental research has proved that innovatively changed factors (method and contents) are determinant in providing the highly formed complete system of technical terms with pupils at labour training lessons.

...