Формування ціннісних орієнтацій у студентської молоді в умовах культурно-освітнього простору Донбасу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ДОНБАСУ

КУБАНОВ Руслан Анатолійович

Луганськ - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження. Одним з пріоритетів сучасної освітньої та соціокультурної політики як у світі в цілому, так і в українському суспільстві є звернення до людини, її внутрішнього світу, духовності й моральності, бо саме людина є початком і кінцевою метою процесу розвитку цивілізації. Зміни в суспільній свідомості зумовили появу нової парадигми освіти, сутність якої полягає в спрямуванні на всебічний розвиток людини, на зміну системи цінностей, яку вона покликана формувати.

Звернення до окремої особистості, її інтересів, потреб, світогляду пов'язане також з проблемами швидкого розвитку наукомістких технологій, структурною перебудовою економіки, корінними змінами в соціальній сфері життя людини, що потребує від сучасного фахівця поєднання глибоких фундаментальних і практичних знань з гуманістичними цінностями, орієнтування на творчу, перетворювальну діяльність, усвідомлення її наслідків та відповідальність за результати професійної діяльності, здатності до збереження й реалізації за будь-яких обставин своїх особистих позицій, системи ціннісних орієнтацій.

Одним з факторів успішної, творчої професійної діяльності людини є формування відповідних аксіологічних основ, актуалізація окремих ціннісних складових. Ціннісна проблематика була предметом дослідження філософів (М. Бердяєв, Г. Гегель, А. Камю, М. Лосський, В. Розанов, В. Соловйов, П. Флоренський, С. Хантингтон, А. Швейцер, К. Ясперс та ін.) та педагогів (Я. Коменський, Й. Песталоцці, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін.) минулого.

Теоретичним підґрунтям формування ціннісних орієнтацій особис-тості є сучасні філософські погляди на цінність, її структуру та роль у діяльності особистості таких науковців, як С. Артановський, В. Біблер, А. Здравомислов, М. Каган, В. Сагатовський, В. Тугаринов, В. Ядов та ін.

Дослідження психолого-педагогічних аспектів формування цінностей особистості, вікових закономірностей розвитку ціннісних орієнтацій, мотиваційно-ціннісного компонента професійної діяльності людини представлено в роботах Б. Ананьєва, С. Анісімова, Г. Балла, І. Беха, Б. Братуся, Є. Бондаревської, А. Брушлинського, Л. Виготського, Г. Гребенькова, О. Донцова, Е. Зеєра, В. Зінченка, Є. Климова, І. Кона, Д. Леонтьєва, О. Леонтьєва, А. Маркової, В. М'ясищева, А. Петровського, С. Рубінштейна, Н. Ткачової та ін.

За останнє десятиріччя перехід до багаторівневої системи освіти та посилення в планах підготовки фахівців значущості дисциплін соціально-гуманітарного блоку дозволило підвищити гуманізацію професійної освіти. Активізувався інтерес до зазначеної проблематики серед науковців Україні та Росії, особливо в дослідженні змісту й основних компонентів цінностей людини (В. Гриньова, В. Іздебська, Г. Кизим, Р. Марутян, О. Резникова), формування гуманістичних цінностей і ціннісних орієнтацій у старшокласників і студентів, психолого-педагогічних особливостей цих процесів (В. Анненков, Л. Васильєва, П. Ігнатенко, Л. Комарова, В. Кузнецова, О. Подольська, Б. Сапаєв), особливостей формування естетичних цінностей у молодого покоління (В. Дряпіка, О. Софіщенко), впливу суспільства на особистість, її ціннісні орієнтації (Г. Дементьєв, Р. Миронова, О. Рудакова).

Регіональний підхід до формування особистісних якостей молоді представлено в працях А. Артюхіної, В. Курила, В. Лугового, П. Михеда, С. Савченка, В. Чернобровкіна, Н. Чернухи, у яких тільки частково розкрито питання формування системи цінностей учнівсько-студентської молоді.

Культурно-освітній простір як категорію філософії, соціології, педагогіки розглядали А. Бондаревська, Н. Гладченкова, Л. Проніна, А. Шогенов, Г. Щевельова та ін.

Проте проблемам урахування особливостей регіонального культурно-освітнього простору в процесі формування ціннісних орієнтацій у студентів сучасними науковцями приділено недостатньо уваги.

Узагальнення практики освітньої діяльності у ВНЗ засвідчило низьку результативність формування ціннісних орієнтацій у молоді в процесі професійного навчання у ВНЗ та існування в педагогіці вищої школи невизначених питань у сфері дослідження впливу регіональних особливостей на становлення системи цінностей майбутніх фахівців: наявність проблем професійного становлення молодих спеціалістів у обраній сфері професійної діяльності; низька відповідальність за результати власної діяльності, неврахування в процесі її здійснення інтересів людей, які знаходяться в найближчому оточенні та є основними споживачами результатів цієї діяльності.

Процес формування ціннісних орієнтацій та ідеалів у молоді має загальні риси, водночас у кожному регіоні йому властива специфіка, яка зумовлена історичними, національними, соціально-економічними, етнокультурними, релігійними, освітніми традиціями. Саме тому процес формування ціннісних орієнтацій у студентської молоді розглядається нами в культурно-освітньому просторі Донбасу.

Аналіз можливостей ефективного розв'язання в теорії й практиці проблем формування ціннісних орієнтацій у студентської молоді в умовах регіонального культурно-освітнього простору дозволив виявити низку суперечностей між: вимогами суспільства до ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців з урахуванням історичних, етнокультурних, соціально-економічних й освітніх особливостей кожного регіону та недостатньою їх реалізацією на інституціональному рівні; необхідністю формування ціннісних орієнтацій студентської молоді з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору регіонів та невизначеністю педагогічних умов, що сприяють ефективності досліджуваного процесу.

Актуальність проблеми дослідження, її теоретична та практична значущість, виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертаційної роботи: „Формування ціннісних орієнтацій у студентської молоді в умовах культурно-освітнього простору Донбасу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка в межах комплексної теми „Розроблення та впровадження інноваційно-педагогічної технології в системі університетської освіти” (№ 0105U004274). Тему дисертаційної роботи узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 31.10.2006 р.).

Об'єкт дослідження - формування ціннісних орієнтацій студентської молоді у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що формування ціннісних орієнтацій студентської молоді як цілісного феномену зі специфічними ознаками, що зумовлені особливостями культурно-освітнього простору Донбасу та професійно орієнтованими потребами особистості сучасного студента ВНЗ, забезпечується за умов: посилення ціннісно-професійної спрямованості змісту дисциплін гуманітарного та соціально-економічного блоку шляхом урахування специфіки культурно-освітнього простору Донбасу; використання форм і методів організації навчально-виховного процесу, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій студентської молоді; забезпечення професійно-творчої діяльності студентів щодо формування культурно-професійної позиції в культурно-освітньому просторі ВНЗ.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:

1. На підставі аналізу філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури визначити теоретичні засади формування ціннісних орієнтацій у студентів.

2. Розкрити історико-культурні особливості Донбасу та їх вплив на формування ціннісних орієнтацій студентів у навчально-виховному процесі ВНЗ.

3. Розробити й науково обґрунтувати модель формування ціннісних орієнтацій студентської молоді в навчально-виховному процесі ВНЗ з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору регіону.

4. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій студентської молоді в умовах культурно-освітнього простору Донбасу.

5. Експериментально перевірити педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування ціннісних орієнтацій студентської молоді в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські ідеї про пізнання світу; філософське вчення про аксіологічну складову людської діяльності, її співвідношення з когнітивним та праксеологічними компонентами; наукові положення про вплив суспільних факторів на формування життєвих і професійних орієнтирів молоді, розвиток ціннісних орієнтацій особистості; системний, аксіологічний та особистісно діяльнісний підходи.

Теоретичною основою дослідження є положення й висновки про: базові положення системного (В. Афанасьєв, І. Блауберг, М. Каган, В. Садовський, Е. Юдін), особистісно орієнтованого (І. Бех, О. Пєхота, С. Подмазін, М. Чобітько, І. Якиманська) підходів; аксіологічний компонент професійного становлення особистості (Н. Асташова, Є. Бондаревська, Г. Гребеньков, О. Донцов, В. Зінченко, А. Кір'якова, В. Сластьонін); діяльність як основу становлення особистості (П. Атаман-чук, Л. Божович, І. Зимня, О. Леонтьєв, О. Новиков, С. Рубінштейн, П. Самойленко, Л. Сьомушина); теорію і практику моделювання (Л. Апостель, В. Беспалько, О. Дахін, В. Михєєв, В. Штофф); теорію та практику навчально-виховного процесу у ВНЗ (А. Алексюк, В. Андреєв, С. Архангельський, О. Глузман, В. Лозова, В. Ляудіс, Д. Чернілевський); філософські та психологічні аспекти формування ціннісних орієнтацій особистості (Б. Ананьєв, С. Анісімов, Б. Братусь, Л. Виготський, О. Дробницький, А. Здравомислов, В. Зінченко, Д. Леонтьєв, В. М'ясищев, А. Петровський, С. Рубінштейн, В. Тугаринов); аспекти формування ціннісних орієнтацій у студентів ВНЗ (В. Анненков, Е. Зеєр, Є. Климов, Л. Комарова, В. Кузнецова, Н. Кузьміна, А. Маркова, О. Подольська, Б. Сапаєв, В. Сластьонін, С. Смирнов); наукові положення щодо регіонального підходу в освіті (А. Артюхіна, М. Дарманський, Г. Дементьєв, В. Курило, Р. Миронова, О. Рудакова, С. Савченко, Н. Чернуха).

Для вирішення поставлених завдань та досягнення мети було застосовано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз філософської, соціологічної, педагогічної та психологічної літератури з проблем формування ціннісних орієнтацій у студентів для визначення теоретичних засад формування ціннісних орієнтацій у студентів; класифікація, систематизація та узагальнення для з'ясування сутності формування ціннісних орієнтацій молоді й особливостей цього процесу в умовах регіонального культурно-освітнього простору, обґрунтування відповідних педагогічних умов; моделювання для розробки теоретичної моделі процесу формування ціннісних орієнтацій у студентів в умовах культурно-освітнього простору регіону; емпіричні - анкетування, бесіди, спостереження - для визначення рівня сформованості ціннісних орієнтацій студентської молоді; експеримент для перевірки ефективності педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій студентів; методи математичної статистики - для визначення статичної значущості результатів експериментального дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалося на базі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Луганської філії Київського інституту бізнесу та технологій, Луганської філії Університету сучасних знань і Луганського навчально-консультативного пункту Харківського інституту економіки ринкових відносин та менеджменту. Усього в процесі дослідження взяли участь 382 студенти та 67 викладачів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено ефективність педагогічних умов, що забезпечують сформованість ціннісних орієнтацій студентської молоді в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу; набули подальшого розвитку наукові уявлення про структурні компоненти ціннісних орієнтацій особистості, культурно-освітній простір регіону, аксіологічний, системний та діяльнісний підходи до формування ціннісних орієнтацій молоді в умовах культурно-освітнього простору регіону; удосконалено форми й методи формування ціннісних орієнтирів у студентів ВНЗ з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору регіону.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчальний процес ВНЗ: розроблено методичні рекомендації щодо підготовки навчального матеріалу дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу, програми та методичного забезпечення діяльності студентських клубів „Ідеал” і „Бастет”, комплекс діагностичних методик для визначення рівня сформованості ціннісних орієнтацій студентської молоді.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/186/1 від 25.01.2010 р.); Луганської філії Київського інституту бізнесу та технологій (довідка про впровадження № 102 від 31.07.2007 р.); Луганської філії Університету сучасних знань (довідка про впровадження № 3/99 від 20.06.2007 р.); Луганського навчально-консультативного пункту Харківського інституту економіки ринкових відносин та менеджменту (довідка про впровадження № 17/94 від 1.09.2007 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, висновки й положення дисертації обговорювалися та здобули позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення дисертації обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема, Міжнародних: „Ціннісні пріоритети освіти XXI століття: європейський вектор розвитку вищої школи” (Луганськ, 2006), „Теорія і практика розвивального навчання” (Луганськ, 2006), „Ціннісні пріоритети освіти XXI століття: європейський вектор розвитку вищої школи” (Луганськ, 2009); Всеукраїнській: „Актуальні проблеми та наукові звершення молоді на початку третього тисячоліття” (Луганськ, 2008); регіональних: „Проблеми формування особистості в історичному та сучасному контексті” (Луганськ, 2008), „Микола Бердяєв - апостол вільного духу” (Луганськ, 2009).

Публікації. Зміст і результати дослідження викладено в 5 одноосібних статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (239 найменувань), 8 додатків на 24 сторінках. Загальний обсяг роботи - 226 сторінок. Робота містить 6 рисунків та 12 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету; сформульовано гіпотезу й завдання дослідної роботи; визначено методологічні й теоретичні засади, охарактеризовано методи дисертаційної роботи; розкрито наукову новизну й практичне значення дисертації; подано інформацію щодо апробації та впровадження отриманих результатів дослідження.

У першому розділі - „Методологічні та теоретичні основи формування ціннісних орієнтацій у студентської молоді” - на підставі аналізу філософської й психолого-педагогічної літератури розкрито понятійно-категоріальний апарат проблеми формування ціннісних орієнтацій особистості, подано сутність і структуру ціннісних орієнтацій сучасних студентів, специфічні характеристики та особливості формування зазначеного феномену під впливом історико-культурних традицій регіонів країни, представлено сутність поняття „культурно-освітній простір”, виявлено специфіку культурно-освітнього простору Донбасу.

Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури щодо понять „цінності” та „ціннісні орієнтації” свідчить, що ці категорії постійно перебували в центрі уваги суспільства й становили предмет дослідження науковців з метою визначення сутності та впливу зазначених феноменів на розвиток особистості.

У розумінні сутності поняття „ціннісні орієнтації” базовим є поняття „цінності”. У філософських працях учених стародавнього світу найвищими цінностями визначалися буття людини у світі, її духовні якості, життєві орієнтації, моральні та естетичні цінності (Аристотель, Сократ та ін.). Філософи епохи Відродження найвищою цінністю визначали людину (М. Кузанський, Е. Роттердамський). Науковці періоду Просвітництва вважали, що лише на основі ціннісних орієнтацій справедливого суспільства можна формувати духовні потреби людини та на їх основі - індивідуальні ціннісні судження. Представники німецької класичної філософії Г. Гегель, І. Кант стверджували, що моральні, духовні цінності апріорі притаманні внутрішньому світу людини, її душі.

Незважаючи на полярність провідних ідей ідеалізму й матеріалізму, ці дві концепції не розділяють буття й цінності. Російські й західноєвропейські філософи початку ХХ століття В. Соловйов, М. Бердяєв, І. Ільїн, А. Камю, М. Хайдеггер та ін. уважали, що проблема людини, її духовних цінностей органічно пов'язана з розкриттям творчої природи людини, з її духовністю.

Філософський аспект проблеми цінностей та ціннісних орієнтацій досліджувалися такими науковцями, як С. Анісімов, А. Гусейнов, І. Іррлітц, М. Каган, І. Нарський, І. Попов, Г. Риккерт, В. Розін, В. Сагатовський, В. Тугаринов, В. Ядов та ін.

Виявлення психолого-педагогічних підходів до формування цінностей особистості здійснено на підставі аналізу значного наукового доробку в цій сфері Я. Коменського, Дж. Локка, Й. Песталоцці, А. Дістервега, М. Пирогова, К. Ушинського, В. Розанова, В. Зеньковського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, Т. Конникової, З. Васильєвої Є. Бондаревської, С. Кульневича, Н. Щуркової та ін.

Еволюція філософських та педагогічних поглядів на розуміння сутності цієї категорії дає змогу розглядати цінності як властивості того чи іншого предмета, явища задовольняти потреби, інтереси, бажання людей, а також ставлення суб'єкта до предметів і явищ реальності, яке виявляється в ціннісних орієнтаціях, соціальних настановах і якостях особистості.

Цінності виконують регулюючу функцію в життєдіяльності особистості, мають самостійний сенс, утворюють цілий пласт у культурній спадщині суспільства, визначають особливості світогляду людини, виступають підґрунтям для формування ціннісних орієнтацій особистості.

У філософському аспекті ціннісні орієнтації розглядаються як універсалії, що фіксують найбільш загальні типи відносин між суб'єктами щодо певних явищ, фактів, ідей і набувають у процесі оцінки позитивної чи негативної значущості (С. Анісімов, В. Тугаринов). У соціології ціннісні орієнтації виступають у ролі інструментів соціального регулювання, які зв'язують інтереси, потреби, світогляд людини з її конкретними ідеями, поведінкою (А. Здравомислов, В. Ядов). У психології ціннісні орієнтації розглядаються як елементи внутрішньої структури особистості, регулятори її мотивації й поведінки (Д. Леонтьєв, В. М'ясищев, С. Рубінштейн). Педагогічний аспект формування ціннісних орієнтацій полягає в перетворенні знань про цінності в переконання, розумінні й утвердженні цінностей людського життя, цінностей виховання й навчання, формуванні в молоді різнобічних, випереджаючих ціннісних орієнтацій, спрямованих на соціокультурні цінності суспільства, становлення професійних ідеалів майбутнього фахівця.

На підставі аналізу наукових досліджень ціннісні орієнтації визначено як інтегративну характеристику особистості, яка виражає її ставлення до цінностей, визначає поведінку й діяльність особистості та прогнозує її життєдіяльну й професійну позицію в майбутньому.

Студентство як особлива соціальна й суспільна група характеризується невизначеністю соціального статусу, залежністю від багатьох внутрішніх і зовнішніх впливів, прагненням до максимальної самореалізації, особливим характером різних сфер життєдіяльності (С. Іконникова, В. Лисовський, В. Павловський, Б. Рубін, О. Рудакова, С. Савченко, Ю. Семашко). Саме в цей період відбувається трансформація системи ціннісних орієнтацій, що потребує цілеспрямованої організації процесу формування ціннісних орієнтирів, у тому числі й з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності.

Ціннісні орієнтації студентської молоді є складним особистісним утворенням, що складається з трьох взаємопов'язаних компонентів: матеріально-економічного, духовно-гуманітарного, раціонального.

Матеріально-економічні цінності детермінуються соціальним та економічним статусом людини, її належністю до відповідної соціальної групи з певною професійною спрямованістю та інтересами. Соціологічні дослідження свідчать, що, незважаючи на значне соціальне розшарування студентів (лише 24 % студентів мають достатній рівень матеріального забезпечення), більшості студентства властиве прагнення до економічної незалежності й підвищення соціального статусу. Студентська молодь розглядає ринкові відносини як єдиний шлях до вирішення зазначених проблем шляхом досягнення професійного й економічного успіху за рахунок вияву ділової активності, упевненості, комунікабельності.

Духовно-гуманітарні цінності є поєднанням моральних, релігійних та естетичних орієнтацій індивідуального й колективного характеру. Дослідження духовно-гуманітарних цінностей студентства свідчать про зниження рівня моральних цінностей унаслідок суперечливого характеру соціально-економічного й політичного розвитку суспільства. Утім, загальнолюдські цінності домінують у свідомості молоді, серед якої найбільш значущими визнаються наявність родини, друзів (80 %), доброти, порядності, готовності допомогти людям, відповідальності, принциповості (57 %), загальної культури та ерудиції, працьовитості (43 %).

Раціональні ціннісні орієнтації ґрунтуються на раціональному визначенні й обмеженні ціннісних об'єктів як сенсів. Для студентської молоді важливість раціональних орієнтацій пов'язана з тим, що для молодого покоління успіх у житті асоціюється з визначенням соціального статусу особистості, досягненнями та кар'єрним зростанням у професійній діяльності. Раціональні цінності поділяються на суб'єктивно раціональні та об'єктивно раціональні. Разом з тим соціологічні дослідження виявили прагнення студентів до індивідуальності, незалежності, самостійності (43 %), відбудови гарних взаємин з людьми, які оточують (64 %), досягнення взаєморозуміння зі старшим поколінням (45 %), толерантності до поглядів і вчинків інших (25 %).

У процесі визначення теоретичних засад формування ціннісних орієнтацій студентської молоді необхідно враховувати регіональний аспект, а саме: розбіжність між матеріально-економічними, духовно-гуманітарними й раціональними ціннісними орієнтаціями студентів Заходу і Сходу України. Для західних областей України характерна пріоритетність матеріально-економічних і раціональних ціннісних орієнтацій, а для студентів Донбасу - дуалізм матеріально-економічних і духовно-гуманітарних цінностей. Найважливішими чинниками такої відмінності є різноманітність соціально-економічних, історико-культурних, національно-етнічних, демографічних та інших особливостей, які формують багатозначність поняття „регіональність”. Наявність такого своєрідного середовища в кожному регіоні країни створює відповідний культурно-освітній простір, який визначає специфіку впливу на розвиток особистості, її освіту, культуру, систему цінностей.

Аналіз підходів науковців (С. Артановський, О. Асмолов, В. Біблер, Л. Васильєва, Г. Дементьєв, Б. Коротяєв, Г. Корнетов та ін.) щодо визначення термінів „культура”, „освітній простір” дозволило визначити сутність поняття культурно-освітній простір регіону як відносно відособлену сукупність культурних і освітніх процесів, здійснюваних різними соціальними інститутами на території великої адміністративно-територіальної одиниці в середовищі етносів, які проживають на ній. До основних характеристик культурно-освітнього простору належать: специфіка етносів, які проживають на цій території; їх культура, яка змінювалася впродовж історичного розвитку суспільства; функціонування зазначеного середовища як на підставі самоорганізації, що визначає неповторність і розмаїття соціальних відносин і зв'язків, так і під впливом цілеспрямованої діяльності держави.

Для культурно-освітнього простору Донбасу характерні: тривала етнокультурна взаємодія двох споріднених східнослов'янських народів (українського й російського); ментальний рівень комунікацій і наявність маргінальних прошарків суспільства; специфіка формування професійно-виробничої сфери, зумовленої багатоаспектним розвитком народного господарства регіону й системи професійного навчання.

Зазначені характеристики культурно-освітнього простору Донбасу впливають на становлення й розвиток багаторівневої освітньої структури в регіоні, яка спрямована на комплексне розв'язання соціокультурних, економічних, господарських, демографічних проблем і визначає особливості процесу формування ціннісних орієнтацій студентства Донбасу.

Процес професійної підготовки майбутніх фахівців має враховувати специфіку культурно-освітнього простору регіону, соціального замовлення щодо формування професіоналізму, загальної культури особистості. У цьому контексті важливого значення набувають дисципліни гуманітарного й соціально-економічного циклу у вищому навчальному закладі, які сприяють засвоєнню студентською молоддю соціокультурних цінностей регіону, формуванню ціннісних орієнтацій.

Багаторічний досвід підготовки фахівців у вищих навчальних закладах регіону, зокрема в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля та інших ВНЗ регіону, підтверджує ефективність орієнтації навчально-виховного процесу на реальні соціально-економічні потреби регіону, специфіку ринку праці з урахуванням природно-географічних особливостей та історично-культурної спадщини.

Приєднання України до Болонського процесу, включення до європейського освітнього простору поставило перед регіональними системами освіти завдання щодо реалізації вимог принципів культуро-відповідності та полікультурності професійного навчання й самореалізації молоді.

У другому розділі „Дослідно-експериментальна робота з формування ціннісних орієнтацій студентської молоді в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу” обґрунтовано модель процесу формування ціннісних орієнтацій студентської молоді з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору регіону, педагогічні умови, що сприяють ефективній реалізації процесу формування ціннісних орієнтацій студентів; розкрито особливості перебігу експериментального дослідження та представлено аналіз результатів експерименту.

Відповідно до завдань дослідження розроблено модель формування ціннісних орієнтацій студентської молоді в навчально-виховному процесі ВНЗ з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору регіону, зовнішніх чинників соціального впливу на студентів, специфіки навчально-виховного процесу в культурно-освітньому просторі ВНЗ, психолого-педагогічних особливостей формування ціннісних орієнтацій особистості.

Модель формування ціннісних орієнтацій студентської молоді з урахуванням регіонального контексту культурно-освітнього простору в навчально-виховному процесі ВНЗ включає цільовий компонент; змістовно-операційний, що відображає єдність навчальної та позанавчальної діяльності студентів в аспекті досліджуваної проблеми, відповідні принципи, зміст, форми та методи; результативний блок, що відбиває рівень сформованості ціннісних орієнтацій студентів ВНЗ. Зазначена модель побудована відповідно до провідних засад особистісно орієнтованого підходу, розкриває суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників навчально-виховного процесу.

Критеріями сформованості ціннісних орієнтацій студентської молоді визначено такі: інтелектуальний - поінформованість студентів про цінності й ціннісні орієнтації особистості та їх вплив на особистісне й професійне становлення майбутнього фахівця; емоційно-ціннісний - емоційно-почуттєве ставлення студентів до цінностей та ціннісних орієнтацій особистості; діяльнісно-практичний - уміння й навички розв'язувати особистісні та професійні ситуації на підставі відповідних моральних цінностей і світоглядних настанов. Згідно з виокремленими критеріями та показниками визначено рівні сформованості ціннісних орієнтацій студентської молоді (високий, середній, низький).

Результати констатувального етапу експерименту щодо діагностики вхідного рівня сформованості ціннісних орієнтацій студентів у навчально-виховному процесі ВНЗ з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу свідчать, що 11,5 % студенів знаходяться на високому рівні сформованості ціннісних орієнтацій, 34,2 % - на середньому рівні, а 54,1 % - на низькому. Зауважимо, що викладачі ВНЗ не володіють достатніми знаннями й уміннями з формування ціннісних орієнтацій студентів, не враховують регіональні особливості культурно-освітнього простору Донбасу в навчально-виховному процесі.

Формувальний етап дослідження передбачав включення регіонального культурно-ціннісного компонента в зміст навчальних дисциплін гуманітарного й соціально-економічного блоку в процесі аудиторної та позаудиторної роботи студентів.

Експериментальна робота проводилася на базі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Луганської філії Київського інституту бізнесу та технологій, Луганської філії Університету сучасних знань і Луганського навчально-консультативного пункту Харківського інституту економіки ринкових відносин та менеджменту за участю 382 студентів І - ІІ курсів різних спеціальностей упродовж 2005 - 2008 років.

Визначення теоретичних засад формування ціннісних орієнтацій у студентів, особливостей культурно-освітнього простору Донбасу та професійно орієнтованих потреб особистості сучасного студента ВНЗ, аналіз результатів констатувального етапу експерименту дозволили сформулювати такі педагогічні умови: посилення ціннісно-професійної спрямованості змісту дисциплін гуманітарного й соціально-економічного блоку шляхом урахування специфіки культурно-освітнього простору Донбасу; використання форм і методів організації навчально-виховного процесу, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій студентської молоді; забезпечення професійно-творчої діяльності студентів з формування культурно-професійної позиції в культурно-освітньому просторі ВНЗ.

Упровадження першої педагогічної умови - посилення професійно-ціннісної спрямованості змісту дисциплін гуманітарного та соціально-економічного блоку шляхом урахування специфіки культурно-освітнього простору Донбасу - пов'язане з необхідністю врахування в змісті навчального матеріалу дисциплін „Історія України”, „Філософія”, „Соціологія”, „Правознавство”, „Основи економічної теорії” культурних норм, традицій, історико-культурного досвіду, науково-технічної спадщини регіону, що дозволить майбутнім фахівцям здійснювати ефективну професійну реалізацію в промисловій сфері Донбасу. Забезпечення реалізації цієї умови передбачало проведення круглих столів, дискусій з метою врахування історико-культурних традицій Донбасу, його наукових, технічних, економічних, соціально-культурних надбань. Професійно-ціннісна спрямованість змісту відповідних дисциплін вимагала попереднього аналізу навчальних програм і підручників, узагальнення досвіду організації навчально-виховної роботи з формування ціннісних орієнтацій у студентської молоді різних ВНЗ України; коригування змісту навчального матеріалу.

Друга педагогічна умова - використання форм і методів організації навчально-виховного процесу, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій студентської молоді - полягала у виборі форм, методів і засобів навчально-виховного процесу, які забезпечують суб'єкт-суб'єктну взаємодію викладачів зі студентами та студентів між собою, співпрацю, діалогову взаємодію, стимулювання студентів щодо засвоєння ціннісних орієнтацій особистісного та професійного спрямування.

Навчально-виховна робота студентів відповідно до завдань дослідження здійснювалася на основі застосування різних форм і методів у процесі аудиторних і позааудиторних занять (дискусії, бесіди, ділові та рольові ігри, екскурсії, конкурси, кураторські годин тощо).

Реалізація третьої педагогічної умови - забезпечення професійно-творчої діяльності студентів щодо формування культурно-професійної позиції в культурно-освітньому просторі ВНЗ - була спрямована на накопичення в студентів індивідуального досвіду культурно-ціннісної взаємодії, підвищення мотивації до усвідомлення історико-культурної спадщини регіону, формування емоційно-ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності.

Ефективність упровадження цієї педагогічної умови була забезпечена завдяки таким формам та методам: організація студентських конференцій, олімпіад, дослідної діяльності, вікторин; розробка й захист творчих проектів, конкурси професійної майстерності та ін. Було розроблено й упроваджено в процесі позааудиторної роботи програм та методичного забезпечення діяльності студентських клубів „Ідеал” і „Бастет”.

Реалізація зазначених педагогічних умов забезпечила формування ціннісних орієнтацій студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу, сприяла підвищенню рівня сформованості ціннісних орієнтацій студентської молоді.

Аналіз результатів формувального етапу експерименту підтвердив зростання рівня розвитку ціннісних орієнтацій у студентської молоді (Табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльна характеристика результатів дослідно-експериментальної роботи

Зіставлення результатів дослідно-експериментальної роботи щодо рівнів сформованості ціннісних орієнтацій з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору регіону в студентів в експериментальних та контрольних групах засвідчило ефективність реалізації в навчально-виховному процесі ВНЗ визначених педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

Узагальнені результати проведеного дослідження підтвердили справедливість гіпотези й дали змогу сформувати загальні висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми формування ціннісних орієнтацій студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов щодо забезпечення ефективності досліджуваного процесу.

2. Аналіз філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури засвідчив, що проблема формування ціннісних орієнтацій студентської молоді є міждисциплінарною.

Цінності розглядаються як властивості того чи іншого предмета, явища задовольняти потреби, інтереси, бажання людей, а також ставлення суб'єкта до предметів і явищ реальності, яке виявляється в ціннісних орієнтаціях, соціальних настановах і якостях особистості.

Ціннісні орієнтації в дослідженні визначено як інтегративну характеристику особистості, яка виражає її ставлення до цінностей, визначає поведінку й діяльність особистості в цей момент та прогнозує її світоглядну й життєдіяльнісну позицію в майбутньому. Виявлено, що ціннісні орієнтації молоді є складним утворенням, яке містить матеріально-економічні, духовно-гуманістичні та раціональні складники.

3. Поняття „культурно-освітній простір регіону” визначається як відносно відособлена сукупність культурних і освітніх процесів, здійснюваних різними соціальними інститутами на території великої адміністративно-територіальної одиниці в середовищі етносів, які проживають на ній. Основними характеристиками культурно-освітнього простору є: специфіка етносів, які проживають на цій території; їх культура, яка змінювалася впродовж історичного розвитку суспільства; функціонування зазначеного середовища як на підставі самоорганізації, що визначає неповторність і розмаїття соціальних відносин і зв'язків, так і під впливом цілеспрямованої діяльності держави.

Дослідження довело необхідність урахування регіонального аспекту формування ціннісних орієнтацій студентської молоді, зумовленого особливостями соціально-економічного, історико-культурного, національно-етнічного, демографічного розвитку того чи іншого регіону.

Культурно-освітній простір Донбасу формувався внаслідок взаємодії різних чинників: етнокультурні, політичні, соціально-економічні, культурно-освітні. Особливе значення має специфіка професійно-виробничої сфери Донбасу, системи професійного навчання.

4. Розроблено модель формування ціннісних орієнтацій студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору регіону, зовнішніх чинників соціального впливу на студентів, специфіки навчально-виховного процесу в культурно-освітньому просторі ВНЗ, психолого-педагогічних особливостей формування ціннісних орієнтацій особистості. Компонентами моделі визначено такі: цільовий, змістовно-операційний, результативний. Теоретичним підґрунтям обрано особистісно орієнтований підхід, що розкриває суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників навчально-виховного процесу. Зазначена модель виконує координаційно-системну та управлінську функції, які забезпечують реалізацію мети, завдань формування ціннісних орієнтацій у студентів різними формами, методами й засобами.

Сформованість ціннісних орієнтацій студентської молоді визначалася за такими критеріями та показниками: інтелектуальний (поінформованість студентів про цінності й ціннісні орієнтації особистості та їх вплив на особистісне й професійне становлення майбутнього фахівця); емоційно-ціннісний (емоційно-почуттєве ставлення студентів до цінностей та ціннісних орієнтацій особистості); діяльнісно-практичний (уміння й навички розв'язувати особистісні та професійні ситуації на підставі відповідних моральних цінностей і світоглядних настанов). Визначено рівні сформованості ціннісних орієнтацій студентської молоді (високий, середній, низький).

5. Розроблено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу: посилення ціннісно-професійної спрямованості змісту дисциплін гуманітарного й соціально-економічного блоку шляхом урахування специфіки культурно-освітнього простору Донбасу; використання форм і методів організації навчально-виховного процесу, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій студентської молоді; забезпечення професійно-творчої діяльності студентів з формування культурно-професійної позиції в культурно-освітньому просторі ВНЗ.

6. Експериментальна перевірка педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу з урахуванням особливостей культурно-освітнього простору Донбасу здійснювалася в процесі вивчення студентами дисциплін гуманітарного й соціально-економічного циклу („Історія України”, „Філософія”, „Соціологія”, „Правознавство”, „Основи економічної теорії”) та в позанавчальній діяльності (клуби „Ідеал” та „Бастет”). Доведено ефективність використання різноманітних форм і методів (дискусія, бесіда, ділова та рольова ігри, екскурсія, конкурс, вікторина, кураторська година, студентські конференції та олімпіади, розробка й захист творчих проектів тощо).

7. На основі зіставлення результатів дослідно-експериментальної роботи виявлено, що комплексна реалізація педагогічних умов призвела до суттєвих змін у рівні сформованості ціннісних орієнтацій студентів. Зафіксовано суттєву різницю в рівнях сформованості рівня ціннісних орієнтацій в експериментальних групах за всіма критеріями та відповідними показниками. У контрольній групі значущих відмінностей не виявлено.

Виконана дисертація не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. До перспективних напрямків подальших наукових розробок слід віднести вивчення домінант системи ціннісних орієнтацій студентів соціально-економічного, гуманітарного, фізико-математичного та технічного напрямків; оптимізацію відбору змісту, форм, методів і засобів формування ціннісних орієнтацій у студентів на різних етапах професійного навчання у ВНЗ.

ціннісний орієнтація студент педагогічний

ЛІТЕРАТУРА

1. Кубанов Р. А. Ціннісні орієнтації студентської молоді вищої школи / Р. А. Кубанов // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2006. - № 16. - С. 256 - 261.

2. Кубанов Р. А. Впливи культурно-історичної спадщини Донбасу на формування духовних цінностей студентської молоді / Р. А. Кубанов // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. -№ 19. - С. 206 - 209.

3. Кубанов Р. А. Формування ціннісних орієнтацій студентської молоді педагогічного університету в системі професійної підготовки / Р. А. Кубанов // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2007. - № 17. - С. 169 - 175.

4. Кубанов Р. А. Сутність та структура поняття „регіональний культурно-освітній простір” у науковому дискурсі / Р. А. Кубанов // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2008. - № 21. - С. 140 - 145.

5. Кубанов Р. А. Ціннісні орієнтації студентської молоді України: регіональний аналіз / Р. А. Кубанов // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2009. - № 23. - С. 170 - 179.

Размещено на Allbest.ru