Формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності

Кошелева Наталя Геннадіївна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому національному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор

Кучерявий Олександр Георгійович,

Донецький національний університет,

завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти, професор

Стрельніков Віктор Юрійович,

Полтавський університет споживчої

кооперації України, завідувач кафедри культурології та історії;

кандидат педагогічних наук, доцент

Коляда Михайло Георгійович,

Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка, докторант кафедри педагогіки

Захист відбудеться 25 лютого 2010 року о 9.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 22 січня 2010 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Черв'якова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Завдання підвищення ефективності функціонування економічної системи в Україні зумовлюють потребу суспільства у фахівцях економічного профілю, які відповідали б у професійному та особистісному аспектах вимогам розвитку фахового середовища. Перед вищою економічною освітою України стоїть завдання формування професіоналів, готових психологічно, теоретично й практично до майбутньої діяльності та всебічного саморозвитку. Підготовка майбутніх економістів у вищих навчальних закладах регламентується Законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепцією розвитку економічної освіти в Україні, галузевими стандартами вищої економічної освіти. Формування готовності майбутніх економістів до фахової діяльності вимагає, зокрема, сформованості в них готовності до її проектування (засвоєння змісту фахових завдань і способів їх виконання (відповідних фахових дій) шляхом їх попереднього проектування). Це зумовлює необхідність розробки системи підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності під час навчання у вищих навчальних закладах, в основу якої має бути покладено теоретично обґрунтовану модель готовності до проектування фахової діяльності.

Питання підвищення якості вищої освіти висвітлено в наукових працях А. Алексюка, В. Андрущенка, Я. Болюбаша, Б. Гершунського, І. Зязюна, В. Кременя та інших дослідників. Дослідження Г. Балла, С. Крягжде, В. Маригодова, Л. Семушиної, В. Сластьоніна, К. Чарнецкі, І. Шаповал та ін. присвячено різним аспектам формування професійної готовності майбутніх фахівців. Проблеми вдосконалення фахової економічної освіти розглянуто в дисертаційних роботах Н. Баловсяк, К. Беркити, О. Булавенка, Л. Дибкової, Є. Іванченко, М. Левочко, Л. Родіної, Г. Чаплицької та ін. Високий потенціал педагогічного проектування підтверджується в наукових працях В. Докучаєвої, Г. Ільїна, М. Левшина, Н. Масюкової, О. Олексюка, Д. Пузікова, В. Рибалки та ін. Особливості формування складових професійної готовності майбутніх фахівців (економістів та ін.) засобами проектування й моделювання розглядалися в дисертаціях М. Єлькіна, Т. Качеровської, Г. Савченко; формування проектувальних та прогностичних знань і вмінь, необхідних для майбутньої фахової діяльності, - у дисертаційних роботах В. Демидової, І. Коновальчука, В. Кошелєвої, Т. Подобєдової, М. Севастюк, Т. Яковенко та ін. Проте під час теоретичного аналізу наукових праць нами відзначено відсутність спеціальних досліджень процесу формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності, а результати аналізу практичного досвіду їхньої професійної підготовки дозволили виявити протиріччя між: соціальним замовленням на підготовку економістів з високим рівнем готовності до розв'язання фахових завдань і реальним рівнем такої готовності у випускників вищих економічних навчальних закладів; характером економічної діяльності, що вимагає сформованості в майбутніх фахівців комплексу проектувальних умінь для виконання інтегрованих професійних функцій, і традиційною технологією навчання у вищих навчальних закладах, яка не забезпечує повною мірою їх формування в майбутніх економістів; особистісною потребою майбутніх економістів у вміннях проектувати способи ефективного розв'язання фахових завдань з метою прискорення адаптації до фахового середовища та відсутністю концепцій, моделей і методик формування таких умінь у процесі навчання.

З усієї сукупності проблем, пов'язаних з розв'язанням цих протиріч, нами було обрано проблему визначення змістовно-структурних характеристик готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності й способів її формування. Ураховуючи актуальність проблеми та її недостатню розробленість у педагогічній теорії й практиці, було сформульовано тему дисертаційної роботи: „Формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною наукових досліджень Донецького університету економіки та права за темою „Формування та розвиток інноваційного освітнього середовища у вищому навчальному закладі” (державний реєстраційний номер 0105U000476). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Донецького національного університету (протокол № 10 від 29.12.2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 20.03.2007 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності й систему їх відповідної підготовки.

Завдання дослідження:

1. За результатами аналізу сучасних науково-педагогічних джерел щодо формування професійної готовності економістів з'ясувати стан розробленості й методологічні засади розв'язання проблеми дослідження.

2. Визначити сутність та структуру готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності.

3. Розробити теоретичну модель готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності з урахуванням взаємозв'язку загальних і специфічних елементів відповідної готовності.

4. Обґрунтувати систему підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності під час навчання у вищих навчальних закладах.

5. Визначити комплекс ефективних педагогічних методів і засобів формування досліджуваної готовності.

6. Експериментально перевірити ефективність розроблених моделі й системи, оцінюючи отримані результати на основі визначення критеріїв та показників сформованості досліджуваної готовності.

Об'єкт дослідження - процес формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності у вищих економічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - цільові орієнтири й система підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності.

Гіпотеза: система підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності буде ефективною за умов її побудови на основі такої моделі відповідної готовності, яка забезпечує єдність і наступність її психологічного, практичного аспектів і аспекту самовдосконалення та взаємозв'язок загальних і специфічних елементів готовності.

Відповідно до поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз філософської, педагогічної, психологічної та економічної літератури з метою визначення стану розробленості питань фахової підготовки економістів у вищих навчаль-них закладах і теоретико-методологічних засад формування їх готовності до проектування фахової діяльності; класифікація для узагальнення змісту фахових функцій економістів для визначення знань, умінь і якостей, необхідних для проектування професійної діяльності; моделю-вання для розробки моделі готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності, визначення змісту й структури дослі-джуваної готовності; емпіричні - бесіда, анкетування, тестування для визначення потреб, мотивів, інтересів майбутніх економістів у сфері проек-тування фахової діяльності; аналіз результатів діяльності студентів (вико-нання творчих і проектних завдань) та експертне оцінювання для виявлен-ня рівнів сформованості досліджуваної готовності; педагогічний експери-мент для перевірки ефективності розроблених моделі й системи; методи математичної статистики - для порівняння та доведення вірогідності результатів констатувального й формувального етапів експерименту.

Експериментальна база дослідження: факультет економіки та підприємництва Донецького університету економіки та права, електротехнологічний факультет Української інженерно-педагогічної академії (м. Артемівськ).

Методологічну й теоретичну основу дослідження складають загальні положення теорії наукового пізнання; філософська концепція діалектичної єдності загального, особливого й одиничного; провідні положення науково-методологічних підходів: системного (В. Афанасьєв, І. Блауберг, В. Беспалько, В. Садовський, Е. Юдін), особистісно орієнтованого (Г. Балл, І. Бех, О. Сердюк, В. Сєриков, А. Хуторськой, І. Якиманська), діяльнісного (Г. Атанов, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Смирнов); ідеї та принципи розвивального навчання (Л. Виготський, В. Давидов, Д. Ельконін, Л. Занков, В. Рибалка); наукові праці з питань удосконалення змісту й форм навчання майбутніх економістів у вищих навчальних закладах (Ф. Зинов'єв, М. Коляда, В. Стасюк, В. Стрельніков); дослідження змісту й структури фахової готовності (М. Дьяченко, Л. Кандибович, М. Левітов) та особливостей її формування в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців (А. Вербицький, Е. Зеєр, О. Кучерявий, А. Линенко, О. Романовський); наукові праці з проблем педагогічного проектування (В. Безрукова, О. Коберник, І. Колесникова, М. Чобітько), використання сучасних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі (В. Віленський, А. Нісімчук, О. Падалка, П. Образцов, О. Шпак), зокрема проектної технології (О. Безпалько, О. Пєхота, В. Сидоренко, С. Сисоєва).

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що вперше: визначено поняття й структуру готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності та розроблено її модель з урахуванням діалектичного взаємозв'язку загальних і специфічних елементів готовності; обґрунтовано систему підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності; визначено склад проектувальних економічних базових (загальних) і функціональних (специфічних) умінь і якостей як складових досліджуваної готовності в практичному аспекті; визначено критерії оцінювання рівнів сформова-ності готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності; дістали подальшого розвитку: положення щодо вдосконален-ня професійної підготовки майбутніх економістів засобами проектування та використання проектної технології у вищій економічній освіті; уявлення про систематизацію особливостей змісту економічної діяльнос-ті, її сутність, структуру та функції економістів; удосконалено: компонент-ну структуру, узагальнену схему й алгоритм проектної діяльності, що використовується в процесі фахової підготовки майбутніх економістів.

Практична значущість одержаних результатів полягає в їх готовності до впровадження в навчальний процес вищих економічних навчальних закладів України: розроблено програму спецкурсу „Планування індивідуальної кар'єри”; видано навчально-методичний посібник „Педагогічні основи проектування фахової економічної діяльності”, який містить комплекс завдань для студентів з проектування майбутньої професійної діяльності та методичні розробки навчальних проектів („Банк фахових економічних проектних завдань”), призначених для засвоєння майбутніми економістами змісту типових фахових завдань і алгоритму виконання дій щодо їх розв'язання.

Результати дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки економістів у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, у системі післядипломної освіти, при розробці програмно-методичних матеріалів для підвищення кваліфікації викладачів вищих економічних навчальних закладів, у самоосвітній діяльності майбутніх економістів.

Основні ідеї та результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Донецького національного університету (довідка № 495/01-26/6.6.0 від 30.04.2009 р.); Донецького університету економіки та права (довідка № 201-136 від 06.05.2009 р.); електротехнологічного факультету Української інженерно-педагогічної академії (м. Артемівськ) (довідка № 36 від 16.06.2009 р.); Донецького економіко-гуманітарного інституту (довідка № 93/1-01 від 24.09.2009 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях різних рівнів, а саме: Міжнародних науково-практичних конференціях: „Наукова молодь: досягнення та перспективи” (Луганськ, 2007), „Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність” (Харків, 2008), „Освіта і наука в умовах глобальних викликів” (Сімферополь - Судак, 2009); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Дні науки” (Запоріжжя, 2007), „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції” (Київ, 2008). Результати роботи обговорено на засіданнях кафедри педагогіки Донецького національного університету.

Публікації. Результати дослідження відображено в 14 одноосібних публікаціях, у тому числі: 8 статей - у наукових фахових виданнях, 5 статей - у збірниках матеріалів наукових конференцій, одну працю представлено як навчально-методичний посібник.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (280 найменувань), 10 додатків на 118 сторінках. Робота містить 89 таблиць, 9 рисунків. Загальний обсяг дисертації 326 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі подано загальну характеристику дисертації: обґрунтовано актуальність роботи; визначено проблему, мету, завдання, гіпотезу, об'єкт, предмет, методи, методологічні засади дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення; наведено відомості про апробацію й упровадження отриманих результатів.

У першому розділі „Методологічні і теоретичні основи формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності” розкрито теоретико-методологічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до проектування фахової діяльності; визначено структуру готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності та розроблено її модель з урахуванням діалектичного взаємозв'язку загальних і специфічних елементів готовності; обґрунтовано систему підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури щодо формування професійної готовності майбутніх фахівців показали, що вона детермінується вимогами соціального замовлення, є складним структурним утворенням особистості, яке містить психологічні й практичні складові (М. Дьяченко, Л. Кандибович, М. Левітов, Д. Узнадзе та ін.) і має забезпечувати реалізацію особистісних потреб фахівців у професійному самовдосконаленні (О. Кучерявий, В. Стрельніков та ін.). Ефективність фахової діяльності забезпечується за наявності в структурі професійної готовності діалектичного взаємозв'язку загального (суспільно значущих цілей фахової підготовки) і специфічного (особистісні потреби майбутніх фахівців у підготовці до професійної діяльності). Формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності як одного з цільових орієнтирів їхньої професійної підготовки має забезпечувати цей взаємозв'язок. На основі аналізу праць, присвячених використанню проектної технології в навчально-виховному процесі закладів освіти різних рівнів (О. Безпалько, М. Єлькін, Г. Ільїн, І. Колесникова, І. Коновальчук, Т. Подобєдова, В. Рибалка, М. Чобітько, І. Шапошнікова та ін.), нами було сформульовано ідею, що формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності можливо здійснювати шляхом запровадження системи їх відповідної підготовки в навчальний процес економічних ВНЗ. З метою її обґрунтування ми, по-перше, на основі аналізу праць В. Безрукової, Н. Масюкової, О. Пєхоти, В. Сидоренка, С. Сисоєвої та ін. з питань педагогічного проектування визначили поняття „проектування фахової діяльності майбутніми економістами”. Це творча діяльність майбутніх економістів, що передбачає попередню розробку й засвоєння змісту, цінностей і способів економічної діяльності та особистісного й фахового саморозвитку засобами проектування. Така діяльність реалізується майбутніми економістами під час вивчення дисциплін різних циклів підготовки, сприяє засвоєнню змісту й способів виконання фахових завдань та забезпечує формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності. Досліджувана готовність - це інтегроване особистісне утворення, результат підготовки майбутніх економістів до проектування змісту й алгоритму виконання фахових дій, аналізу й удосконалення їх результатів, що відзначається єдністю психологічного, практичного аспектів й аспекту самовдосконалення й діалектичним взаємозв'язком загальних і специфічних елементів.

По-друге, нами було визначено структуру досліджуваної готовності й відображено в її моделі (Рис. 1.), що містить: готовність до проектування майбутньої фахової діяльності в психологічному аспекті (спрямованість особистості майбутніх економістів на проектування фахової діяльності); у практичному аспекті (когнітивно-діяльнісна готовність до засвоєння змісту економічної діяльності засобами проектування) і в аспекті самовдосконалення (проектування загального й фахового розвитку). Розробка моделі зумовлюється необхідністю забезпечення діалектичного взаємозв'язку загального (виконання в процесі підготовки економістів вимог соціального замовлення) і специфічного (особливості засвоєння майбутніми економістами змісту цих вимог у процесі проектування фахової діяльності). Практичний аспект готовності відтворює категорію загального (в основі - проектування змісту й способів виконання фахових завдань, формування комплексу проектувальних економічних знань і вмінь); психологічний аспект і аспект самовдосконалення є специфічними (в основі - спрямованість на проектування фахової діяльності й саморозвитку).

Загальними елементами досліджуваної готовності, відповідними до суспільно значущих цілей фахової підготовки економістів, є: у психологічному аспекті - усвідомленість майбутніми економістами потреб, мотивів, інтересів, цілей, цінностей підготовки до фахової діяльності засобами проектування; у практичному аспекті - єдність фахової свідомості й особистісної самосвідомості майбутніх економістів та сформованість у них довготривалої готовності до економічної праці; в аспекті самовдосконалення - спрямованість особистості майбутніх економістів на проектування загального й фахового розвитку та компетентність у його здійсненні.

Рис. 1. Схема моделі готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності

Специфічні елементи - це конкретні складові загальних елементів досліджуваної готовності. До специфічних елементів належать потреби в: реалізації власних пріоритетів під час фахової підготовки засобами проектування; швидкій адаптації до вимог фахової сфери; успішній соціалізації особистості завдяки фаховій діяльності та ін.; мотиви: забезпечення власної відповідності як фахівця вимогам суспільства; реалізації здібностей і творчого потенціалу у фаховій сфері; забезпечення фахового й особистісного саморозвитку та ін.; інтереси до: змісту й способів виконання проектних завдань економічної діяльності; розширення проектувальних знань і вмінь у сфері фахової діяльності й підготовки до неї та ін.; готовність до: оволодіння змістом і способами виконання фахової діяльності; особистісно усвідомленого здійснення проектувальних дій у фаховій сфері; створення й реалізації особистісно й соціально значущих проектів свого загального й фахового розвитку тощо.

Розроблена модель є теоретичною основою системи підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності. Метою запровадження системи є формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності. При розробці системи має бути враховано основні положення системного, діяльнісного й особистісно орієнтованого підходів; у її основу треба покласти модель готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності, побудовану з урахуванням інтегративного характеру готовності та діалектичного взаємозв'язку її загальних і специфічних елементів; студентам треба надати можливість вибору напрямів і засобів проектування змісту й способів здійснення майбутньої фахової діяльності й саморозвитку, а також ство-рити умови для активного засвоєння майбутніми економістами фахових цінностей шляхом самостійного виконання фахових завдань і дій у процесі їх проектування. Реалізацію системи треба здійснювати з урахуванням принципів системності, послідовності й наступності, оскільки практичний аспект готовності й аспект самовдосконалення мають своїм підґрунтям її психологічний аспект, а єдність цих аспектів забезпечує сформованість готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності.

Структурними компонентами системи є: а) формування в майбутніх економістів мотивів активності в проектуванні фахової діяльності; б) формування базових (загальних) проектувальних знань і вмінь (аналітико-діагностичних, прогностичних, планових тощо) - на базі вивчення дисциплін гуманітарної та загальноекономічної підготовки (до проходження виробничої практики й спеціалізації); в) формування функціональних (специфічних) проектувальних знань і вмінь, що мають інтегрований характер і забезпечують виконання прогнозної, планової, проектної, організаційної функцій економістів, - на матеріалі дисциплін професійної підготовки з урахуванням змісту спеціалізації економістів; г) стимулювання самостійної роботи студентів з виконання проектних фахових завдань, спрямованої на формування базових і функціональних проектувальних знань і вмінь; ґ) забезпечення адекватної самооцінки майбутніми економістами рівня сформованості власних проектувальних знань та вмінь і їх корекції. Система підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності, побудована на основі моделі, є ефективною за умов, які було визначено експериментально на наступному етапі дослідження.

У другому розділі „Дослідно-експериментальна робота щодо формування в майбутніх економістів умінь проектувати фахову діяльність” висвітлено основні характеристики програми педагогічного експерименту щодо практичної реалізації моделі готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності; описано процес форму-вання досліджуваної готовності; здійснено перевірку ефективності системи підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності.

Дослідно-експериментальна робота проводилася зі студентами 3 - 4 курсів економічних спеціальностей: „Економіка підприємства”, „Фінанси”, „Професійне навчання. Економіка підприємств, маркетинг та менеджмент”. Усього в експерименті взяли участь 102 особи. Експериментальну групу (ЕГ1) було створено на базі групи студентів спеціальності „Економіка підприємства” Донецького університету економіки та права; ЕГ2 - на базі групи студентів спеціальності „Професійне навчання. Економіка підпри-ємств, маркетинг та менеджмент” електротехнологічного факультету Української інженерно-педагогічної академії (м. Артемівськ). У якості контрольної групи (КГ) виступили: група студентів спеціальності „Фінанси” Донецького університету економіки та права (1 контрольна підгрупа) та паралельна група зазначеної спеціальності з Української інженерно-педагогічної академії (2 контрольна підгрупа). Вибір контингенту студентів був зумовлений близьким змістом їхньої економічної підготовки.

Проведення педагогічного експерименту вимагало визначення критеріїв і показників сформованості компонентів готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності та визначення рівнів готовності (достатнього, середнього, низького) з відповідним змістовим наповненням. Було сформульовано такі критерії: 1) спрямованість особистості на засвоєння змісту фахової діяльності засобами проекту-вання; 2) сформованість проектувальних знань і вмінь у фаховій сфері; 3) сформованість потреб і досвіду проектування професійного й особистісного самовдосконалення. У ході констатувального експерименту виявлено, що рівень сформованості компонентів готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності на початку експерименту є досить низьким (студенти недостатньо усвідомлюють необхідність оволодіння вміннями проектування фахової діяльності; значення цих умінь для ефективного розв'язання фахових завдань та професійного самовдосконалення; у них не сформовано відповідні мотиви, інтереси, уміння та ін.).

Для проведення формувального експерименту було складено програму, яка базувалася на робочій гіпотезі: рівні сформованості компонентів готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності значно підвищаться за умови формування в них спрямованості на оволодіння цінностями процесу проектування фахової діяльності, умінь проектувати способи виконання фахових завдань і компетентності в проектуванні свого професійного шляху й розвитку. Основними педаго-гічними умовами, які вводилися в експериментальну роботу, визначено: урахування при розробці системи підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності основних положень системного, особистіс-но орієнтованого й діяльнісного підходів та забезпечення взаємозв'язку загальних і специфічних елементів досліджуваної готовності; узгодженість фахових знань і вмінь, що засвоюються засобами проектування під час навчання, з вимогами виробничої практики та професійної діяльності; проведення практичних занять, виконання індивідуальної й самостійної роботи з дисциплін різних циклів за проектною технологією з викори-станням „Банку фахових економічних проектних завдань”; упровадження в процес підготовки майбутніх економістів спецкурсу „Планування індивідуаль-ної кар'єри” та застосування навчально-методичного посібника „Педагогічні основи проектування фахової економічної діяльності”.

Формувальний експеримент проводився в три етапи. Головним завданням першого етапу було забезпечення педагогічних умов, значущих для формування складових психологічної готовності студентів до проек-тування фахової діяльності: мотивів самопідготовки до цього процесу, інтересу до його теорії й технології; створення ситуацій емоційного переживання студентами фахових цінностей у процесі проектування майбутньої діяльності; формування адекватної самооцінки власного рівня відповідної готовності тощо. Було розроблено систему проектних завдань для самостійної та індивідуальної роботи при вивченні першого змістового модуля спецкурсу („Формування психологічної готовності майбутніх економістів до проектування фахових дій”) і дисциплін гуманітарного й загальноекономічного циклів. Ефективними засобами формування психологічної готовності є професійно орієнтовані твори й есе (творчі міні-проекти щодо розробки цілей власного навчання, визначення суспільної ролі фахівців економічної сфери, усвідомлення проектного характеру економічної діяльності, необхідності проектування свого особистісного й фахового саморозвитку, побудови професійної „Я”-концепції), проектування професіограм, моделей фахової діяльності економістів, програм самооцінювання фахового рівня, розробка й зіставлення особистісно-професійних автопортретів і взаємохарактеристик.

Другий етап експерименту був спрямований на формування практичної готовності студентів до засвоєння змісту й способів здійснен-ня економічної діяльності засобами проектування, зокрема для їх підго-товки до виконання завдань виробничої практики в економічних підроз-ділах промислових підприємств. На матеріалі другого змістового модуля спецкурсу („Формування практичної готовності до засвоєння змісту економічної діяльності засобами проектування”) та економічних дисцип-лін було розроблено цикл дискусій, ділових ігор, ситуаційних практику-мів, комплекс проектних і проблемних завдань, близьких за змістом до майбутньої практики та фахової діяльності, що ввійшли до „Банку фахових економічних проектних завдань”. Проектування реальних професійних завдань сприяло самостійному перетворенню й систематиза-ції фахових знань і формуванню проектувальних економічних умінь. За результатами самоаналізу їх виконання студенти розробляли власну програму підготовки до практики („Щоденник підготовки до практики”).

Метою третього етапу було формування досвіду професійного самовдосконалення шляхом проектування загального й фахового розвитку, зокрема формування вмінь студентів планувати й здійснювати професійну самоосвіту й самовиховання. Організація навчально-виховної роботи при вивченні третього змістового модуля спецкурсу („Формування у майбутніх економістів досвіду професійного самовдосконалення”) та гуманітарних і загальноекономічних дисциплін була спрямована на усвідомлення студентами самоцінності процесу самовдосконалення, формування потреби в досягненні соціально значущих взірців у фаховій сфері, забезпечення діалектичної взаємодії загального й специфічного в процесі саморозвитку. Зазначені цілі реалізовувалися завдяки створенню таких педагогічних умов, як забезпечення формування в студентів мотивів фахового саморозвитку, умінь його проектування, усвідомлення ролі й цінностей особистісного й фахового саморозвитку в їх єдності, для чого було розроблено систему творчих професійно орієнтованих проектних завдань.

Для оцінювання впливу експериментальної моделі на формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності за результатами виконання контрольних завдань і психолого-педагогічних тестів було визначено рівні сформованості досліджуваної готовності на початку та в кінці експерименту. В експериментальних групах відзначено її значне підвищення. Розподіл студентів за рівнями сформованості готовності на початку та в кінці експерименту представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл студентів за рівнями сформованості готовності

до проектування фахової діяльності на початку та в кінці експерименту

В ЕГ1 кількість студентів, які досягли достатнього рівня, збільшилася на 15,79 %, середнього - на 10,52 %. В ЕГ2 достатній рівень готовності показали на 16,66 % студентів більше, ніж на початку експериментальної роботи, середній рівень - на 6,66 % студентів більше. Кількість студентів з низьким рівнем готовності в цих групах зменшилася відповідно на 26,32 % та на 23,34 %. У КГ кількість студентів на достатньому рівні не змінилася, на середньому рівні збільшилася лише на 1,89 %, а на низькому зменшилася відповідно на 1,89 %.

Перевірка статистичної значущості результатів експерименту з використанням t-критерію Стьюдента (для б = 0,05) показала, що незначуще розходження середніх значень готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності при порівнянні попарно груп ЕГ1-КГ до експерименту (розрахункове значення t-критерію: 0,40 - критичне значення: 1,99) та ЕГ2-КГ (1,81-1,99 відповідно) перетворилося на значуще після його завершення (ЕГ1-КГ: 3,18-1,99; ЕГ2-КГ: 5,90-1,99). Порівняння середніх значень готовності окремо в кожній групі до експерименту та після нього дозволяє відзначити їх значуще розходження в ЕГ1 (9,27-2,10) і ЕГ2 (8,10-2,05) і незначуще - у КГ (1,90-2,01). Зазначене підтверджує ефективність моделі готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності й системи їх відповідної підготовки.

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати основні висновки.

У дисертації запропоновано новий варіант розв'язання проблеми визначення змістовно-структурних характеристик готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності й способів її формування, яке полягає в: а) забезпеченні діалектичної єдності її загальних і специфічних елементів, метою якого є досягнення відповідності особистісних потреб майбутніх економістів вимогам соціального замовлення; б) виділенні психологічного, практичного аспектів та аспекту самовдосконалення в структурі досліджуваної готовності й визначенні їх взаємозв'язку та наступності; в) забезпеченні особистісної орієнтації процесу формування загальних і специфічних елементів готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності. Під час теоретико-експериментального дослідження було вирішено всі поставлені в роботі завдання, отримано й проаналізовано результати, основні з яких полягають у такому.

1. Теоретико-методологічними засадами розв'язання проблеми є основні положення системного, особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів, а також провідні принципи розвивального навчання, опора на які в їх сукупності дозволяє: а) ліквідувати прогалини у сфері розробки моделі готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності й системи їхньої відповідної підготовки з урахуванням діалектичного взаємозв'язку загальних і специфічних елементів дослід-жуваної готовності; б) здійснювати формування відповідної готовності згідно з вимогами сучасного соціального замовлення та з орієнтацією на особистісний саморозвиток і фахову перспективу; в) забезпечувати реалізацію індивідуальних інтересів, цілей і потреб студентів.

2. Структура готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності містить взаємопов'язані компоненти, що є цільовими орієнтирами для розробки системи їх відповідної підготовки: а) спрямо-ваність особистості майбутніх економістів на проектування фахової діяльності (психологічний аспект); б) когнітивно-діяльнісну готовність до засвоєння змісту економічної діяльності за допомогою проектування (практичний аспект); в) готовність майбутніх економістів до самовдо-сконалення шляхом проектування загального й фахового розвитку (аспект самовдосконалення). Досліджувана готовність ґрунтується на діалектичному взаємозв'язку загального (виконання в процесі підготовки економістів вимог соціального замовлення) і специфічного (особливості засвоєння майбутніми економістами змісту цих вимог у процесі проектування фахової діяльності).

3. Структурними складовими моделі готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності є: 1) загальні елементи: а) у психологічному аспекті - усвідомленість потреби й мотивів активності в проектуванні фахової діяльності й самопідготовки до неї; сформованість інтересу до теорії й технології проектування фахової діяльності та значущих для цього компетентностей як особистісних цінностей; розробленість програми цілей фахового самостановлення; б) у практичному аспекті - єдність фахової свідомості й особистісної самосвідомості та сформованість довготривалої готовності до економічної праці; в) в аспекті самовдосконалення - спрямованість особистості майбутніх економістів на проектування загального й фахового розвитку та компетентність у реалізації проектів самовдосконалення; 2) специфічні елементи відповідної готовності як конкретні складові загальних елементів.

4. Структурними компонентами системи підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності є: а) формування мотивів активності в проектуванні фахової діяльності; б) формування базових (загальних) проектувальних знань і вмінь (аналітико-діагностичних, прогностичних, планових тощо) - на базі вивчення дисциплін гуманітарної та загальноекономічної підготовки (до проходження виробничої практики й спеціалізації); в) формування функціональних (специфічних) проектуваль-них знань і вмінь, що мають інтегрований характер і забезпечують вико-нання прогнозної, планової, проектної, організаційної функцій економістів, - на матеріалі дисциплін професійної підготовки з урахуванням змісту спеціа-лізації економістів; г) стимулювання самостійної роботи студентів з вико-нання проектних фахових завдань, спрямованої на формування базових і функціональних проектувальних знань і вмінь; ґ) забезпечення адекватної самооцінки майбутніми економістами рівня сформованості власних проектувальних знань та вмінь і корекції процесу їх самоформування.

5. Основними педагогічними умовами ефективності системи підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності в процесі її обґрунтування визначено: а) урахування при її розробці основних положень системного, особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів та забезпечення взаємозв'язку загальних і специфічних елементів досліджуваної готовності; б) узгодженість фахових знань і вмінь, що засвоюються засобами проектування, з вимогами виробничої практики та професійної діяльності; в) проведення практичних занять з дисциплін різних циклів за проектною технологією та орієнтація змісту індивідуальної й самостійної роботи на виконання професійно орієнтованих завдань проектного характеру (використання „Банку фахових економічних проектних завдань”); г) упровадження в процес підготовки майбутніх економістів спецкурсу „Планування індивідуальної кар'єри” та застосування навчально-методичного посібника „Педагогічні основи проектування фахової економічної діяльності”.

6. Найбільш ефективними методами й засобами формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності визначено: а) методи активного навчання: дискусії, ділові ігри, імітаційне моделювання, ситуаційний аналіз; проблемні фахові завдання, а також засоби самодіагностування майбутніми економістами власної готовності до проектування фахової діяльності; б) використання на практичних заняттях з різних дисциплін матеріалів „Банку фахових економічних проектних завдань”; в) професійно орієнтовані твори-роздуми, аналітичні твори, есе, самостійні розробки й презентації творчих міні-проектів у робочих малих групах; г) розробки професіограм, кар'єрограм економістів, життєвих та фахових стратегій; моделей, планів і програм фахової діяльності; концепцій фахового самовдосконалення.

7. Критеріями оцінювання рівнів сформованості готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності треба вважати: а) спрямованість на засвоєння змісту фахової діяльності засобами проектування; б) сформованість проектувальних знань і вмінь у фаховій сфері; в) сформованість потреб і досвіду проектування професійного й особистісного самовдосконалення. Якісна й кількісна оцінка отриманих результатів свідчить про справедливість робочої гіпотези формувального експерименту й загальної гіпотези дослідження.

Проведене дослідження не вичерпало всіх можливостей формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності; подальші розвідки можуть бути пов'язані з пошуком його закономірностей, розробкою цільової програми відповідної підготовки студентів та класифікації методів її реалізації.

економіст фаховий оцінювання

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

Кошелева Н. Г. Шляхи вдосконалення освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього економіста в рамках особистісно орієнтованого підходу у ВНЗ / Н. Г. Кошелева // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2006. - № 6 (101). - С. 217 - 223.

Кошелева Н. Г. Деякі аспекти аналізу діагностичної складової моделі особистісно орієнтованої підготовки фахівців економічного профілю / Н. Г. Кошелева // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. - К. : ІІТіЗО, 2007. - Вип. 46. - С. 81 - 87.

Кошелева Н. Г. Застосування проектних технологій для вдосконалення фахової мовної підготовки майбутніх економістів у ВНЗ / Н.Г. Кошелева // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. - К.: ІІТіЗО, 2007. - Вип. 51. - С. 45 - 50.

Кошелева Н. Г. Використання методу проектів при побудові курсу „Планування індивідуальної кар'єри” як основа особистісно орієнтованої підготовки майбутніх економістів у ВНЗ / Н. Г. Кошелева // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. - Х. : УІПА, 2007. - С. 267 - 273.

Кошелева Н. Г. Соціально-філософські аспекти проблеми загального і специфічного у формуванні готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності / Н. Г. Кошелева // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя : Клас. приват. ун-т, 2008. - Вип. 49. - С. 121 - 126.

Кошелева Н. Г. Особливості підготовки майбутніх економістів до проектування професійної кар'єри в аспекті „людина - соціум” / Н. Г. Кошелева // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя : Клас. приват. ун-т, 2008. - Вип. 52. - С. 146 - 152.

Кошелева Н. Г. Характеристика етапів дослідно-експери-ментальної педагогічної роботи з формування в майбутніх економістів умінь проектування фахової діяльності / Н. Г. Кошелева // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя : Клас. приват. ун-т, 2009. - Вип. 54. - С. 189 - 194.

Кошелева Н. Г. Статистична оцінка наслідків експерименту із запровадження в навчальний процес ВНЗ моделі інтегральної готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності / Н. Г. Кошелева // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. пр. - Х. : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2009. - Вип. 23. - С. 67 - 73.

Кошелева Н. Г. Проектирование профессиональной деятельности как системообразующий элемент вузовской подготовки будущих экономистов / Н. Г. Кошелева // Наукова молодь: досягнення та перспективи : матеріали ІI Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 23 - 24 квіт. 2007 р.) / Луган. нац. пед. ун-т імені Тараса Шевченка. - Луганськ : Поліграфресурс, 2007. - С. 29 - 32.

Кошелева Н. Г. Аспекти проектування комунікативної фахової компетенції в майбутніх економістів / Н. Г. Кошелева // Дні науки : зб. тез доп. : у 3 т. (11 - 12 жовт. 2007 р., Запоріжжя) / Гуманіт. ун-т „ЗІДМУ”. - Запоріжжя : ГУ „ЗІДМУ”, 2007. - Т. 3. - С. 287 - 289.

Кошелева Н. Г. Проектування майбутніми економістами власного шляху професійної освіти в університеті / Н. Г. Кошелева // Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. : у 2 ч. (Харків, 20 - 21 трав. 2008 р.) / Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. - Х. : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2008. - Ч. 1. - С. 135 - 137.

Кошелева Н. Г. Характеристика готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності / Н. Г. Кошелева // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції : зб. матеріалів XІ Всеукр. наук.-практ. конф. : у 4 т. (Київ, 14 - 16 трав. 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Європ. ун-т. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2008. - Т. 2. - С. 30 - 33.

Кошелева Н. Г. Педагогічні умови організації системи навчання майбутніх економістів проектуванню фахової діяльності / Н. Г. Кошелева // Освіта і наука в умовах глобальних викликів : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Сімферополь - Судак, 12-14 черв. 2009 р.). - Сімферополь : ЦРОНІ, 2009. - Т. 1. - С. 38 - 40.

Кошелева Н. Г. Педагогічні основи проектування фахової економічної діяльності : навч.-метод. посіб. для викладачів і студ. економ. ВНЗ / Н. Г. Кошелева. - Донецьк : ДонУЕП, 2009. - 240 с.

АНОТАЦІЇ

Кошелева Н. Г. Формування готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2010.

У дисертації запропоновано варіант розв'язання проблеми визначення змістовно-структурних характеристик готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності й способів її формування, який базується на основних положеннях системного, особистісно орієнтованого й діяльнісного науково-методологічних підходів до фахової підготовки економістів. Доведено необхідність формування стійкої фахової готовності, що має перспективний характер, і важливу роль засобів проектної діяльності в цьому процесі. Визначено структуру готовності майбутніх економістів до проектування фахової діяльності, розроблено її теоретичну модель, обґрунтовано систему підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності, критерії й показники визначення рівнів сформованості досліджуваної готовності.

Для реалізації системи підготовки майбутніх економістів до проектування фахової діяльності підготовлено й запроваджено в навчально-виховний процес економічних ВНЗ спецкурс „Планування індивідуальної кар'єри”, комплекс педагогічних методів і засобів формування досліджуваної готовності; видано навчально-методичний посібник „Педагогічні основи проектування фахової економічної діяльності”.

Ключові слова: фахова економічна освіта, професійна готовність, готовність майбутніх економістів до проектування фахової діяльності, проектна економічна функція, проектувальні економічні вміння та якості.

Кошелева Н. Г. Формирование готовности будущих экономистов к проектированию профессиональной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2010.

В работе предложен вариант решения проблемы определения содержательно-структурных характеристик готовности будущих экономистов к проектированию профессиональной деятельности и способов ее формирования, базирующийся на основных положениях системного, личностно ориентированного и деятельностного научно-методологических подходов к профессиональной подготовке экономистов. На основе анализа современного педагогического опыта по повышению эффективности высшего экономического образования определены необходимость формирования устойчивой профессиональной готовности, имеющей перспективный характер, и важная роль средств проектной деятельности для реализации данной цели. Сформулировано понятие „проектирование профессиональной деятельности будущими экономистами”, определена структура готовности будущих экономистов к проектированию профессиональной деятельности. Разработана теоретическая модель готовности будущих экономистов к проектированию профессиональной деятельности, обеспечивающая: а) единство ее психологического, практического аспектов и аспекта самосовершенствования; б) диалектическую взаимосвязь общего (выполнение в процессе подготовки экономистов требований социального заказа) и специфического (особенности усвоения будущими экономистами содержания этих требований в процессе проектирования профессиональной деятельности). Определен состав базовых (общих) и функциональных (специфических) проектировочных экономических умений и качеств, необходимых будущим экономистам для проектирования профессиональной деятельности.

Обоснована система подготовки будущих экономистов к проектированию профессиональной деятельности, в основу которой положена модель исследуемой готовности, построенная с учетом интегративного характера готовности и диалектической взаимосвязи ее общих и специфических элементов. Реализация системы осуществляется с учетом принципов системности, последовательности и преемственности в процессе поэтапного формирования готовности будущих экономистов к проектированию профессиональной деятельности.

Для реализации системы подготовлены и внедрены в учебно-воспитательный процесс экономических вузов спецкурс „Планирование индивидуальной карьеры” и учебно-методическое пособие „Педагогические основы проектирования профессиональной экономической деятельности”, содержащее комплекс заданий для студентов по проектированию будущей профессиональной деятельности. Выполнены учебно-методические разра-ботки проектных заданий по различным дисциплинам, систематизированные в указанном пособии в разделе „Банк профессиональных экономических проектных заданий”. Определены: а) критерии и показатели выявления уровней сформированности готовности будущих экономистов к проекти-рованию профессиональной деятельности; б) комплекс педагогических методов и средств формирования исследуемой готовности, включающий дискуссии, деловые игры, имитационное моделирование, ситуационный анализ, проблемные задания, профессионально ориентированные творческие работы и мини-проекты.

В ходе экспериментальной работы определены педагогические условия, обеспечивающие эффективность системы подготовки будущих экономистов к проектированию профессиональной деятельности. Реализация системы предполагает использование проектной технологии при проведении практических занятий по дисциплинам разных циклов подготовки и выполнении студентами индивидуальной и самостоятельной работы, а также изучение будущими экономистами спецкурса „Планирование индивидуальной карьеры” и материалов учебно-методического пособия „Педагогические основы проектирования профессиональной экономической деятельности”.

Статистическая значимость результатов экспериментальной работы, построенной с учетом данных условий, подтверждает правильность выдвинутой общей гипотезы исследования, его теоретической платформы - модели готовности будущих экономистов к проектированию профес-сиональной деятельности и эффективность системы их соответствующей подготовки. Разработанные материалы могут быть использованы при преподавании экономических дисциплин.

Ключевые слова: профессиональное экономическое образование, профессиональная готовность, готовность будущих экономистов к проектированию профессиональной деятельности, проектная экономическая функция, проектировочные экономические умения и качества.

Kosheleva N.G. Forming of future economists readiness for projection of professional activity. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Pedagogy. - The Lugansk National University named after Taras Shevchenko. - Lugansk, 2010.